37855

Градуировка спектроскопа и изучение спектров излучения и поглощения вещества

Лабораторная работа

Архивоведение и делопроизводство

Различают спектры испускания и спектры поглощения. Спектры поглощения возникают при прохождении белого света сквозь различные вещества которые поглощают из белого света отдельные участки сплошного спектра. наблюдение спектров поглощения и определение длин волн в спектре поглощения раствора KMnО4 В качестве источника света возьмите колбу с раствором KMnО4 в который опущена лампа накаливания.

Русский

2013-09-25

77 KB

56 чел.

6

Лабораторная работа

«градуировка спектроскопа и изучение спектров иЗЛУЧЕния и поглощения

вещества»

цель работы: Градуировка спектроскопа и определение длины волны в спектрах испускания и поглощения.

приборы и принадлежности: спектроскоп, люминесцентная лампа (содержащая пары ртути), миллиметровая бумага.

теория: Спектральным анализом называется метод определения химического состава вещества по его спектру. Различают спектры испускания и спектры поглощения.

 Сплошной спектр, излучаемый раскаленными твердыми и жидкими телами, представляет собой цветную полосу с непрерывным переходом одного спектрального цвета в другой.

 Линейчатый спектр дают светящиеся пары и газы. Он состоит из определенного сочетания цветных линий, характерных для каждого химического элемента. Полосатый или молекулярный спектр излучается возбужденными молекулами и имеет вид системы широких полос.

 Спектры поглощения возникают при прохождении белого света сквозь различные вещества, которые поглощают из белого света отдельные участки сплошного спектра. Таким образом, на фоне сплошного спектра видны темные полосы или линии, характеризующие это вещество.

Для качественного исследования видимой части спектра служат специальные приборы – спектроскопы.

 

1. градуировка спектроскопа.

Шкала спектроскопа позволяет определить только относительное положение спектральных линий и расстояние между ними, но не длину волн соответствующих линий. Поэтому, прежде чем приступить к изучению спектров, следует проградуировать спектроскоп по длинам волн известных спектральных линий. Спектры светящихся газов хорошо изучены, и для спектральных линий главнейших элементов составлены таблицы:

Название газа

Цвет линий

λ, нм

Ν

Пары ртути

Красный

Желтый

Зеленый

Голубой

Синий

Фиолетовый

612

578

546

492

436

408

Водород

Красный

Зелено-голубой

Синий

Фиолетовый

656,3

486,1

434

410

Пользуясь этими данными, можно построить кривую градуировки спектроскопа.

Для определения относительного положения полос спектра в окулярной трубе спектроскопа имеется указатель, который при помощи микрометрического винта можно перемещать и совместить с любой спектральной линией; на винте есть миллиметровые деления, а барабан винта разделен на 50 частей. Шаг винта равен 1 мм; следовательно, цена деления на барабане винта:

Числовое значение находят по формуле: L = (N+na) (1), где N-число миллиметров, отсчитанное вдоль шкалы винта; n-число делений на шкале барабана.

 ЗАМЕЧАНИЕ: так как ширина штриха на шкале значительно больше 0,02 мм, то при определении N руководствуются следующим: если число делений на шкале барабана n<45, то при определении N учитывается и штрих, на котором стоит срез барабана; если n>45, то штрих, на котором стоит срез барабана не учитывается, см.рис.1.

       

     

Рис. 1.

При выполнении работы руководствуются

следующим:

  1.  Располагают приборы в соответствии со схемой, приведенной на рис.2:

Рис.2.

  1.  Наблюдая спектр в окуляр и,  осторожно вращая барабан, совмещают указатель окуляра спектроскопа с первой (со стороны длинных волн) хорошо различимой линией спектра и делают отсчет по шкале винта барабана. Затем, вращая барабан, переводят указатель на следующую хорошо видимую линию и опять делают отсчет по шкале винта и барабана и т.д., покуда не будут исчерпаны все видимые линии спектра.

   Результаты измерений заносят в таблицу отсчета, предварительно записав в неё известные длины волн спектра, по которому ведется градуировка.

  1.  Построить график, откладывая на миллиметровой бумаге по горизонтали показания отсчетного механизма, а по вертикали – длины соответствующих волн .

2. определение длины волны,

соответствующей желтой линии в спектре

испускания натрия.

В качестве источника света используйте спиртовку, в пламени которой присутствуют пары натрия.

 В соответствии с пунктом 1.2. определите показания отсчетного механизма. По градуировочной кривой, выполненной в соответствии с пунктом 1.3. определите длину волны.

3. наблюдение спектров поглощения и

определение длин волн в спектре поглощения раствора KMnО4

  1.  В качестве источника света возьмите колбу с раствором KMnО4 в который опущена лампа накаливания. Пронаблюдайте в желто-зеленой области спектра полосы поглощения. Укажите их число.
  2.  Поскольку края полос поглощения видны не четко, точно определить ширину полосы поглощения практически невозможно. Поэтому найдите длины волн для середин полос.

Совместите с серединой полосы спектра поглощения визир отсчетного механизма, снимите показания. Определите длины волн по градуировочной кривой.

Вопросы к отчету:

  1.  Назовите составные части спектроскопа, которые на рис.2 умышленно не обозначены.
  2.  Какие изменения следует произвести в схеме (рис.2), чтобы получить спектр поглощения?
  3.  Что понимают под спектральным анализом? Какие анализы можно выполнить с помощью спектров?
  4.  Объясните происхождение линейчатых спектров по теории Бора.
  5.  Приведите примеры применения спектрального анализа в медицине.

литература

  1.  Ремизов А.Н. «Медицинская и биологическая физика», стр. 510, п.28.7; стр.514 п. 29.

 

3. наблюдение спектров поглощения ВЕЩЕСТВА

  1.  Спектр поглощения вещества получают, разместив его между лампой накаливания и спектроскопом. На фоне сплошного спектра наблюдаются узкие и широкие темные полосы поглощения.
  2.  С помощью спектроскопа и графика пункта (1) определите граничные длины волн поглощения КМпО4 в фиолетовой и  красной  полос поглощения в желто-зеленой части спектра.
  3.  Установить, влияет ли растворитель на спектр поглощения одного и того же вещества (использовать два раствора иода в разных растворителях.
  4.  Установить влияние концентрации раствора на вид спектра. Использовать два раствора  КМпО4  разной концентрации.
  5.  Для каждого спектра изобразите вид спектра (количество и расположение полос) графически, указывая на оси Х длины волн, соответствующие границам и полосам поглощения.   

Вопросы к отчету:

  1.  Описать метод построения градуировочной кривой спектроскопа.
  2.  Метод определения длин волн с помощью спектроскопа.
  3.  Нарисовать схематически  установки для наблюдения спектров излучения и поглощения.
  4.  Показать ход лучей в спектроскопе.
  5.  Продемонстрировать умение работать со спектроскопом.
  6.  Зависит ли вид спектра поглощения от толщины и концентрации раствора?
  7.  Изменяется ли вид спектра поглощения вещества от растворителя?
  8.  Объясните происхождение линейчатых спектров по теории Бора.

литература

  1.  Ремизов А.Н. «Медицинская и биологическая физика», стр. 510, п.28.7; стр.514 п. 29.

 

Лабораторная работа

«градуировка спектроскопа и изучение спектров испускания и поглощения

вещества»

ЛЕЧЕБНЫЙ ФАКУЛЬТЕТ

Г. Витебск, 2005 г.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84555. Тонус артеріол і венул, його значення. Вплив судинно-рухових нервів на тонус судин 45.26 KB
  Вплив судиннорухових нервів на тонус судин. Механізми регуляції регуляції тонуса судин Місцеві Центральні Нервові рефлекси Гуморальні гормони Міогенні Гуморальні Тканинні гормони Парасимпатичні Метаболіти Симпатичні Регуляція кровотоку в окремих регіонах Регуляція системного кровообігу Тонус судин – певна ступінь напруження стінки судин яка пов’язана із скороченням гладеньких м’язів які входять до складу судинної стінки. Тонус більш виражений в артеріальних судинах ніж у венозних артеріальні судини мають більш виражений шар гладеньких...
84556. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль ендотелія судин в регуляції судинного тонусу 45.08 KB
  Роль ендотелія судин в регуляції судинного тонусу. Базальний тонус судин – той який притаманний судинам за відсутності нервових та гуморальних впливів вивчати можна на ізольованій судині. Кількість гладеньких м’язів що здатні до автоматії більша в дистальних судинах ніж в проксимальних; більша в артеріальних судинах ніж у венозних.
84557. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси 44.84 KB
  Гемодинамічний центр ГДЦ розташований в довгастому мозку хоча в регуляції системного кровообігу беруть участь всі рівні ЦНС від кори ГМ до спинного мозку. В структурі ГДЦ виділяють: пресорний відділ ПВ депресорний відділ ДВ еферентне парасимпатичне ядро блукаючого нерва Х. Третім структурним елементом ГДЦ є парасимпатичне ядро блукаючого нерва. Аферентні зв’язки ГДЦ.
84558. Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба) 45.13 KB
  Регуляція САТ відбувається: за відхиленням – у відповідь на зміну САТ вмикаються регуляторні механізми які повертають його до вихідного рівня саморегуляція або регуляція на основі негативного зворотнього зв’язку; така регуляція має місце при необхідності стабілізувати САТ на певному рівні: за збуренням – збурення дія якогось зовнішнього по відношенню до системи кровообігу фактора потребує зміни САТ в певному напрямку; інформація про дію збурення передається в КП ГДЦ по каналу зовнішнього зв’язку ГДЦ виробляє керуючий сигнал що...
84559. Регуляція кровообігу при м’язовій роботі 45.45 KB
  Підвищення САТ є результатом рефлексу з пропріорецепторів працюючих м’язів активація ПВ ГДЦ та гальмування ядра блукаючого нерва збільшення ЧСС та СО ріст ХОК ріст САТ; звуження артеріальних та венозних судин також зумовлюють ріст САТ. Рефлекс з пропріорецепторів працюючих м’язів є основним але не єдиним механізмом розвитку пресорної реакції при м’язовій роботі. Регуляція кровотоку в м’язах при фізичній роботі спрямована на забезпечення його розширення зменшення опору цих судин збільшення об’ємної швидкості кровотоку через працюючі...
84560. Особливості кровообігу у судинах головного мозку і його регуляція 42.75 KB
  Унікальною особливістю кровообігу ГМ є те що воно відбувається в замкнутому просторі непіддатливого черепа та перебуває в динамічному взаємозв’язку з кровообігом спинного мозку та переміщенням спинномозкової рідини. Величина мозкового кровообігу відносно постійна складає 750 мл хв 15 від ХОК маса мозку – 2 від маси тіла. Кровотік в мозку нерівномірний – краще кровопостачаються ділянки сірої речовини бо тут найвищий рівень обміну речовин.
84561. Особливості кровообігу у судинах серця i його регуляція 43.46 KB
  Високий рівень кровотоку в стані спокою – 250 мл хв 5 від ХОК маса серця – 05 від маси тіла. Високий тонус вінцевих судин в стані спокою незважаючи на високий рівень метаболізму – ця умова забезпечує здатність вінцевих судин до розширення та збільшення кровотоку під час посиленої діяльності 5. Залежність кровотоку від фаз СЦ: він знижується під час систоли артерії стискуються міокардом та збільшується під час діастоли. Головна особливість в регуляції серцевого кровотоку полягає у перевазі місцевих механізмів над центральними.
84562. Особливості легеневого кровообігу його регуляція 43.31 KB
  В легенях розрізняють дві групи судин: одні виконують трофічну функцію живлять тканину легень бронхів та відносяться до судин великого кола кровообігу інші – функцію газообміну та відносяться до судин малого кола. Далі мова піде про судини малого кола кровообігу. Артеріальні судини за своїми властивостями та будовою нагадують венозні судини – вони легко розтягуюються та реагують зміною об’єму на зміну трансмурального тиску. В артеріальних судинах легень відсутні спеціальні судини опору.
84563. Механізми лімфоутворення. Рух лімфи посудинах 43.75 KB
  Рух лімфи посудинах. Утворення лімфи відбувається за участі судин гемомікроциркулярного русла. Утворення лімфи. Головну роль в утворенні лімфи відіграють лімфатичні капіляри: на відміну від кровоносних вони сліпі більш широкі у них ширші міжклітинні щілини відсутня базальна мембрана проникність стінок лімфатичних капілярів дуже висока.