37860

Структура студентського наукового дослідження

Лабораторная работа

Логика и философия

Тому в педагогічній науці слід особливо ретельно підходити до організації навчальновиховної роботи на засадах системності. Сам процес навчання має свої компоненти: зміст мету форми методи научіння й учіння мотиви пізнавальної діяльності аналіз і оцінювання навчальної роботи студентів. Не варто думати що для здійснення науководослідної роботи студентів необхідно моделювати якусь окрему систему. Навпаки науководослідна робота є складовою навчальновиховної роботи професійної підготовки взагалі.

Украинкский

2013-09-25

91.94 KB

1 чел.

Лабораторна робота №2

Тема: Структура студентського наукового дослідження.

Мета: Вивчити структуру написання наукового дослідження і опрацювати одне з джерел студентського педагогічного дослідження.

Теоретичні відомості

Система включення студентів у науково-дослідну роботу.

У будь-якій діяльності можна досягти бажаних результатів лише за умови дотримання певної системи, а в процесі розв´язання нових, творчих завдань — уміння моделювати необхідні системи. Тому в педагогічній науці слід особливо ретельно підходити до організації навчально-виховної роботи на засадах системності.

У другій половині XX ст. активно досліджувалися проблеми системності пізнання явищ природи і суспільства в різних галузях наук. У педагогіці поняття системності досліджували російські вчені Ю.К. Бабанський, Н.В. Кузьмінатаінші. Ю.К. Бабанський під системою розумів єдність елементів, які функціонують за внутрішньо властивими їй законами. З цих міркувань вчений двояко розглядає навчально-виховний процес як систему: з погляду об´єднаної системи, в якій функціонує процес, і власне, процес пізнавальної діяльності. Тому в складі системи навчання Ю.К. Бабанський виділяє такі взаємодіючі компоненти (рис. 20).

Сам процес навчання має свої компоненти: зміст, мету, форми, методи научіння й учіння, мотиви пізнавальної діяльності, аналіз і оцінювання навчальної роботи студентів.

Досить вдалим щодо розуміння сутності педагогічної системи є доробок Н.В. Кузьміної. По-перше, вона ввела в широкий науковий обіг поняття "педагогічна система". По-друге, досить аргументовано з філософських позицій розкрила сутність цього поняття як "множину взаємозв´язаних структурних та функціональних компонентів, що підпорядковані меті виховання, освіти та навчання підростаючого покоління і дорослих людей". Н.В. Кузьміна визначає структурні компоненти педагогічної системи: навчальна інформація; засоби педагогічної комунікації (форми, методи, прийоми, засоби); учні; педагоги; мета. Автор виділяє також фун­кціональні компоненти, які мають забезпечувати зв´язки між структурними компонентами: конструктивні, комунікаційні, організаційні, прогностичні, гностичні. Такий підхід дає більш повне уявлення про педагогічну систему в сфері навчання.

Таким чином, під педагогічною системою необхідно розуміти динамічно функціонуючий комплекс діалектично пов´язаних між собою компонентів і чинників, які створюють оптимальні умови для розв´язання завдань навчання і виховання людей залежно від соціальних завдань.

Академік СУ. Гончаренко під системним підходом розуміє "напрям у спеціальній методології науки, завданням якої є розробка методів дослідження й конструювання складних за організацією об´єктів як систем. Системний підхід у педагогіці спрямований на розкриття цілісності педагогічних об´єктів, виявлення в них різноманітних типів зв´язків та зведення їх в єдину теоретичну картину. Наприклад, як систему можна розглядати будь-яку пізнавальну діяльність, а її складовими є сам суб´єкт пізнання (особистість), процес пізнання, продукт пізнання, мета пізнання, умови, в яких вона перебуває тощо".

Будь-яка педагогічна ідея може бути успішно реалізована за умови забезпечення системності під час її реалізації. Лише системність, змодельована на науковому рівні, є запорукою успіху в педагогічній діяльності.

Не варто думати, що для здійснення науково-дослідної роботи студентів необхідно моделювати якусь окрему систему. Навпаки, науково-дослідна робота є складовою навчально-виховної роботи, професійної підготовки взагалі. Уже з першого курсу студентів необхідно залучати до посильних наукових досліджень. Першим етапом цієї роботи має стати опрацювання специфічного пропедевтичного курсу "Методи наукових досліджень". Тут треба враховувати особливості конкретної спеціальності. При опануванні методами досліджень один підхід має бути у навчальній роботі зі студентами-філологами чи майбутніми істориками; інший — у підготовці до наукових досліджень студентів — біологів, фізиків та ін.

У процесі підготовки робочих навчальних програм з основних дисциплін необхідно передбачати певні види робіт, спрямовані на виконання студентами наукових досліджень з поступовим їх ускладненням від першого до випускного курсу. Варто забезпечувати при цьому узгодженість і систему на міжпредметному рівні. Особливо, коли це стосується навчальних дисциплін окремих циклів. Наприклад, ця узгодженість потрібна при вивченні таких дисциплін, як вікова фізіологія, загальна і педагогічна психологія, педагогіка, історія педагогіки, фахові методики, соціальна педагогіка та ін.

Дотримання системності в процесі включення студентів у науково-дослідну роботу має здійснюватися як на рівні суто навчальної роботи з певних дисциплін, так і в позанавчальний час.

Залучення студентів до наукової роботи з погляду вимог системності має здійснюватися не на рівні самодіяльності, аматорства, а мати чітку спрямованість, плановість, наукову координацію, бути невід´ємною частиною професійної підготовки фахівців, включатись у розклад занять та індивідуальні плани викладачів, мати належне економічне забезпечення.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Структура курсових робіт

Курсові роботи умовно поділяють на: 1 – вступну частину, 2 – основну частину, 3 – список використаних джерел, 4 – додатки.

Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист,  зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ, текст курсової роботи, висновки, рекомендації, перелік посилань.

Додатки розміщують після основної частини курсової роботи.

Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “текст”, “висновки”, “перелік посилань” є обов’язковими.

Курсова робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається.

Обсяг курсової роботи – 1 др.арк./20-25 сторінок машинописного тексту/35-40 рукописних сторінок; кількість джерел – не менше 25.

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і є основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.

Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:

а) назва міністерства і навчального закладу;

б) гриф допущення до захисту;

в) прізвище, повні ім’я і по батькові автора  

г) повна назва документа;

д) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

е) рік виконання курсової роботи;

Зміст вміщує в собі перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є), вступ, заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є), висновки, список використаних джерел, додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ.

Перелік умовних позначень, символів,скорочень і термінів

Усі прийняті у курсовій роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

Вимоги до структурних елементів основної частини

У вступі має бути:

Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження, коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом.

Об’єкт дослідження:…

Предмет дослідження:…

Мета дослідження: вивчити і науково обгрунтувати…

Гіпотеза дослідження (якщо вона є):…

         У відповідності з метою і гіпотезою дослідження ставляться такі завдання:

             1)…

             2)…

             3)…

Методи дослідження:

Наукова новизна дослідження полягає у тому…

Практичне значення дослідження.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, …розділи, висновки, список використаних джерел із…найменувань, …додатків. Загальний обсяг…сторінок.

Вимоги до викладу тексту курсової роботи

Текст курсової роботи – це виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, методів роботи) та її результати.

Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію і висновки.

Висновки

Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту, починаючи з нової сторінки.

Висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, оцінку повноти вирішення поставлених завдань.

Рекомендації

У курсовій роботі на основі одержаних висновків можуть наводитись рекомендації. Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. Текст рекомендації може поділятись на пункти.

Посилання у курсовій роботі

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. Його розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів.

Посилання в тексті роботи робляться в квадратних дужках:

- з наведенням прізвища автора (в транскрипції оригіналу), року видання і сторінки. Наприклад: [Арутюнова 1999, с. 342; Austin 1994, c. 89]

- при наявності кількох робіт одного автора одного року видання, після дати додається маленька латинська літера. Наприклад:  [Арутюнова 1999а, с. 342; Austin 1994а, c. 89]

       - при посиланні на колективні видання наводити повну назву роботи. Наприклад [Дискурс іноземномовної комунікації 1996, c. 89]

       -  при посиланні на періодичні видання (після прикладів) давати повну або скорочену назву, але з її поясненням у списку використаних джерел. Наприклад: [FM № 245 1994, c. 89]

       - при наявності 2-3 авторів наводити першого і відповідної позначки. Наприклад [Левицький и др.1989, c. 89; Austin et all 1994, c. 89]

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.І –84. Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання).

Вимоги до додатків

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження.

- не може бути розміщений в основній частині курсової роботи через великий обсяг або способи його відтворення.

У додатки можуть бути включені:

-  додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофіші, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін. Кожен додаток повинен починатися з нового аркуша і мати заголовок, виконаний великими літерами. У правому верхньому кутку над заголовком великими літерами пишеться відповідно: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б тощо.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА

Основними завданнями дипломної роботи (ДР) спеціаліста є:

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста;

- висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі;

- виявлення і введення у науковий обіг нових джерел повідомлення на цій основі нових фактів;

- встановлення нових зв`язків між відомими явищами;

- самостійні висновки, рекомендація про використання запропонованих матеріалів і висновків у науці та практиці.

Обсяг (без бібліографії та без додатків) дипломної роботи спеціаліста: комп`ютерний набір – до 2-х друк. аркушів/48 сторінок машинописного тексту (відповідно: вступ – до 5 стор., висновки – 3-4 стор.). Список використаних джерел складає приблизно 50 джерел.

Структура дипломної роботи

Титульний аркуш містить (у такій послідовності):

а) назву міністерства та вищого навчального закладу, де виконано дипломну роботу;

б) гриф допущення до захисту;

в) прізвище, ім’я, по батькові автора роботи;

г) повну тему роботи;

д) відомості про наукового керівника;

е) місто і рік виконання.

Зміст містить: перелік скорочень та умовних позначень (якщо вони є); вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); висновки; список використаних джерел; резюме; додатки (якщо вони є), із вказівкою номера сторінки.

Перелік умовних позначень, символів,скорочень і термінів

Якщо в дипломній роботі вжиті маловідомі скорочення, специфічна термінологія, позначення і таке інше, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після ЗМІСТУ, перед ВСТУПОМ. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті дипломної роботи наводять їх розшифровку.

Вимоги до структурних елементів дипломної роботи

Вступ (не більше 5 сторінок) розкриває сутність наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан розробленості, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подається загальна характеристика дипломної роботи у такій послідовності:

Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження (формулюється доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми);

Об’єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення);

Предмет дослідження (міститься в межах об’єкта – саме на ньому повинна бути спрямована увага, оскільки він визначає тему ДР);

Мета і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети;

Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в дипломній роботі мети;

Матеріал дослідження і його обсяг, використаний для досягнення поставленої в дипломній роботі мети;

Наукова новизна, (коротка анотація нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих);

Практичне значення одержаних результатів;

Апробація результатів дослідження (наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах та щодо публікацій);

Структура дипломної роботи (наприклад: “Логіка дослідження зумовила структуру дипломної роботи: вступ, ...розділи, висновки, список використаних джерел із ...найменувань, ...додатків. Загальний обсяг ...сторінок”).

Основна частина складається з розділів (підрозділів, підпунктів тощо). В розділах основної частини подають:

- огляд спеціальної літератури (з особливим наголосом на літературі останніх років і літературі іноземними мовами) і вибір напрямків досліджень (загальний обсяг огляду не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини дипломної роботи);

- аналіз і результати власних досліджень автора з обов’язковим висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.

Висновки

Висновки бувають двох видів – висновки до розділів і загальні висновки. Висновки до розділів можуть містити пронумероване викладення результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі.

Загальні висновки мають містити стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором дипломної роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у даній галузі (Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин не допускаються).

Посилання у тексті дипломної роботи

Посилання робляться в квадратних дужках:

- з наведенням прізвища автора (в транскрипції оригіналу), року видання і сторінки. Наприклад: [Арутюнова 1999, с. 342; Austin 1994, c. 89]

- при наявності кількох робіт одного автора одного року видання, після дати додається маленька латинська літера. Наприклад:  [Арутюнова 1999а, с. 342; Austin 1994а, c. 89]

- при посиланні на колективні видання наводити повну назву роботи. Наприклад [Дискурс іноземномовної комунікації 1996, c. 89]

- при посиланні на періодичні видання (після прикладів) давати повну або скорочену назву, але з її поясненням у списку використаних джерел. Наприклад: [FM № 245 1994, c. 89]

- при наявності 2-3 авторів наводити першого і відповідної позначки. Наприклад [Левицький и др.1989, c. 89; Austin et all 1994, c. 89]

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84. Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання (див. Додаток Е)). У списку літератури повинні переважати новітні видання. Цей список повинен містити не менше 25% літератури іноземними мовами. Кількість використаних джерел для дипломної роботи спеціаліста становить не менше 70.

Список джерел фактичного (ілюстративного) матеріалу розміщують також в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів.

Резюме

Резюме (Summary / Abstract, Zusammenfassung, Résumé) пишеться на 1-2 сторінки іноземною мовою, що вивчається. Воно завершується комплексом ключових слів   і сталих термінологічних словосполучень (надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через кому), що з позицій інформаційного пошуку мають той обсяг смислового навантаження, який чітко корелюється з основним змістом дипломної роботи. Загальна кількість ключових слів – не більше 10.

Додатки

Додатки наводяться в кінці роботи після списку джерел. Додатки мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної роботи (таблиці, графіки, глосарії, методи, ілюстрації, рекомендації щодо впровадження) і наводяться тільки в разі необхідності. Вони позначаються не цифрами, а літерами Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Д, які ставляться у правому верхньому кутку.

Правила оформлення дипломної роботи спеціаліста

Дипломну роботу друкують на одній стороні аркуша паперу формату А-4.

- шрифт – Times New Roman (для значеннєвого виділення прикладів, понять тощо допускається використання інших шрифтів; допускаються: напівжирний, курсив, напівжирний курсив; підкреслення не допускаються);

- розмір шрифту – 14;

- відстань між рядками – 1,5 інтервали (до 30 рядків на сторінці);

- верхній і нижній береги – 20 мм, лівий – 30 мм, правий – 10 мм.

Заголовки структурних частин дипломної роботи: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, РЕЗЮМЕ друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку (наприклад, 1.3.2 – другий пункт третього підрозділу першого розділу), потім у тому ж рядку йде заголовок пункту (пункт може не мати заголовка).

Порядок представлення дипломної роботи на кафедру

Робота (з підписами, відзивом керівника і рецензією) подається на випускаючу кафедру, реєструється старшим лаборантом і підписується завідуючим з поміткою “До захисту допущено”.

Робота подається у двох примірниках: перший − у твердій або термо- палітурці (пружинне оправлення забороняється!); другий – одним суцільним файлом електронному носії. Електронна версія дипломної має бути ідентичною паперовій.

Система оцінювання дипломної роботи спеціаліста

спирається на такі параметри:

- глибина аналізу спеціальної літератури, у тому числі й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців,

- актуальність і перспективність теми дослідження,

- ступінь наукової новизни,

- методика дослідження,

- достовірність і верифікованість висновків,

- логіка викладення матеріалу,

- стиль, мова і орфографія викладення матеріалу.

Всі ці моменти спеціально наголошуються в рецензії, яку має давати спеціаліст у даній галузі наукового знання, призначений кафедрою.

ПИСЬМОВИЙ ЗВІТ

Ознайомившись з дипломною роботою на тему «Використання пристроїв малої механізації як засобу удосконалення швейної технології з методикою викладання у навчальному процесі ПТНЗ» , я побачила чітку структуру роботи:

Мета роботи: Дати визначення пристроїв малої механізації при обробці швейних вузлів, охарактеризувати сучасні підходи професійної освіти та їх реалізація.

Об’єкт  дослідження:  застосування пристроїв малої механізації в сучасному швейному виробництві.

Предмет дослідження : пристрої малої механізації, використання їх у швейній промисловості та покращення продуктивності праці на виробництвах, професійних навчальних закладах, школах.

Гіпотеза дослідження  базується на припущенні, що рівень підвищення продуктивності праці в швейній промисловості можна підвищити за умов: використання сучасних пристроїв малої механізації, застосування їх на практиці та в навчальному процесі.

Завдання дослідження:

  1.  Обґрунтувати  методологію утворення змісту освіти в професійно-технічних навчальних закладах.
  2.  Провести педагогічний експеримент в ПТНЗ(ліцей сфера послуг) №15 на уроках виробничого навчання  тему «Розробка конструкцій та технологія виготовлення жіночого жакету із використанням пристроїв малої механізації ».
  3.  Дати визначення пристроїв малої механізації швейного обладнання, їх класифікацію, будова і принцип роботи.

Проаналізувати уніфіковані технології механізації швейного обладнання в сучасному виробництві.

Теоретична основа  дослідження  є загальнонаукові, педагогічні та методичні основи викладання розділу «Використання пристроїв малої механізації як засобу удосконалення швейної технології з методикою викладання у навчальному процесі ПТНЗ».

Методи дослідження : при вивченні науково-педагогічної, методичної та спеціальної літератури з теми дослідження – метод індукції, при вивченні історичних аспектів проблеми – історичний метод вивчення.

Практичне значення полягає в тому, що викладений в дипломній роботі матеріал стане у пригоді при написанні навчальних посібників, методичних розробок і спеціальних лекційних курсів з виготовлення виробу.

Апробація  дослідження. Основні положення і результати виголошені у доповідях  на науково-практичних конференціях інституту перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук.

Структура роботи:дипломна робота складається із вступу, 4 розділів, 18 підрозділів, містить креслення виробу, викрійки, малюнки, таблиці.

Список використаної літератури: 196 джерел.

Висновок: На мою думку, дана дипломна робота виконана в повному обсязі, який відповідає поставленим завданням, а також тема актуальна у наш час.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49774. Программа для имитационного моделирования системы массового обслуживания 1.7 MB
  В системе интервалы времени между поступлением требований являются независимыми случайными величинами со средним временем 0. которое участвует при генерировании массива содержащего все периоды времени между поступлениями требований. является случайной величиной некоррелированной с интервалами поступления требований. Оценке подлежат следующие параметры: коэффициент использования системы ρ; средняя задержка в очереди d; среднее время ожидания w; среднее по времени число требований в очереди Q; среднее по времени число требований...
49775. Циклическаю система массового обслуживания с квантами 1.29 MB
  Емкость накопителя требований r равна 44 дисциплина обслуживания – циклическая с квантом q = 5 секунд. В системе интервалы времени между поступлениями требований являются независимыми случайными величинами со средним временем = 20 секунд. Время обслуживания является случайной величиной некоррелированной с интервалами поступления требований. Среднее значение обслуживания требований – = 50 секундам.
49776. Выпрямительный агрегат ПВЭ -5А-У1 286.9 KB
  Преобразователь выпрямительный типа ПВЭ-5А-У1 наружной установки, предназначен для преобразования переменного тока в выпрямленный, и питания контактной сети электрифицированных железных дорог.
49777. Факторный анализ для выяснения влияний факторов на отклики и выведения уравнений регрессии 1.54 MB
  Поток событий ПС называется последовательность событий происходящих последовательно в случайные моменты времени. Такую модель можно проиграть во времени как для одного испытания так и заданного их множества. В нашем случае необходимо изучить систему массового со следующими параметрами: средний интервал времени между поступлениями требований равен 10 секунд среднее время обработки требования равно 25 секунд количество обрабатывающих устройств равно 5 дисциплина обслуживания – FIFO. В системе интервалы времени между поступлениями...
49778. Имитационная модель двигателя внутреннего сгорания 225 KB
  В отличие от традиционного аналитического моделирование принцип имитационного моделирования основывается на том, что математическая модель воспроизводит процесс функционирования во времени, причем имитируются элементарные события, протекающие в системе с сохранением логики их взаимодействия.
49780. Анализ межпроцессных взаимодействий 645 KB
  Длительность работы обслуживающих задач составляет один квант модельного времени. Система вызывает эту задачу каждые 10 квант модельного времени. Длительность замещения одной страницы составляет четыре кванта модельного времени.
49781. Расчет компаратора с гистерезисной характеристикой для сравнения однополярных сигналов 885.5 KB
  Исходное задание Анализ технического задания Описание принципа работы схемы Расчет схемы Расчет точности параметров устройства или его частей Описание принципа работы микросхемы Список использованной литературы...
49782. 40-квартирный 10-этажный 1-секционный жилой дом для посемейного заселения и постоянного проживания 1.02 MB
  1 Фундаменты В данном проекте предусмотрен сборный железобетонный ленточный фундамент состоящий из плит железобетонных ленточных фундаментов по ГОСТ 1358085 и цокольных панелей. Такие полы отличаются износостойкостью влагостойкостью хорошо сопротивляются различным видам воздействий.10 разработанные в соответствии с ГОСТ 662988 2002 и наружные двери по серии 1.519 в соответствии с ГОСТ 662981 2002.