37999

Українсько - Австрійські двосторонні відносини

Лабораторная работа

Международные отношения

На відміну від багатьох інших західних держав Австрія не чекаючи референдуму 1 грудня одразу ж стала розвивати політичні контакти з українським керівництвом. З часом у розвитку політичних відносин настав певний спад відчувалася їх явна стагнація що значною мірою позначилося і на інших сферах зокрема на розбудові договірноправової бази: Україна і Австрія вирішували ряд важливих для себе проблем внутрішнього і зовнішнього характеру. У рамках саміту глав урядів країнчленів ЦЄІ у листопаді 1996 року у Граці Австрія відбулась зустріч і...

Украинкский

2013-09-25

71.17 KB

9 чел.

 Конференція студентів і аспірантів Інституту міжнародних відносин

5

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Звіт з лабораторної роботи № 5

з дисципліни

«СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ»

Виконала студентка 1 курсу 1групи

Кладкова О.О

Асистент: Мельничук Н.Б.

Оцінка__________

Дата захисту роботи_____________

Підпис викладача_______________

Підпис студента________________

Київ-2012

                                                                                 Кладкова Олександра Олександрівна

 

Українсько - Австрійські двосторонні відносини 2

Становлення українсько-австрійських відносин розпочалося одразу ж після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. На відміну від багатьох інших західних держав, Австрія, не чекаючи референдуму 1 грудня, одразу ж стала розвивати політичні контакти з українським керівництвом. У результаті вже 28 вересня 1991 року в Нью-Йорку міністри закордонних справ України в Австрії А. Зленко і А. Мок підписали Протокол про консульські відносини [ 5, c. 34 ].

24 січня 1992 року були встановлені дипломатичні відносини, і австрійське консульство в Києві перетворене на Посольство. У Відні з квітня 1992 року також функціонує Посольство України.
Австрія – єдина країна, яка не робила формального дипломатичного визнання України, оскільки вважала, що факт членства в ООН, ряді спеціалізованих організацій свідчить про міжнародне визнання України з боку світового співтовариства.

Обопільне прагнення розвивати політичний діалог одразу ж отримало підтвердження, коли в лютому 1992 року Україну відвідала представницька делегація на чолі з Віце-канцлером Австрії Е. Бусеком. У свою чергу, у Відні у квітні і червні 1992 року побували з робочими візитами відповідно Віце-прем’єр-міністр О. Слєпічев і Прем’єр-міністр України В. Фокін.

Важливою подією в міжнародному становленні України став приурочений до першої річниці Незалежності й організований за допомогою МЗС Австрії міжнародний діалог-конгрес у рамках авторитетного у світі щорічного Альпбахського форуму.

Багато проблем у торгово-економічних відносинах між країнами у 1993 році виникають, перш за все, через несприятливий інвестиційний клімат та недосконале економічне законодавство в Україні. Але, незважаючи на тимчасові труднощі, цим відносинам притаманна позитивна динаміка.

З часом у розвитку політичних відносин настав певний спад, відчувалася їх явна стагнація, що значною мірою позначилося і на інших сферах, зокрема, на розбудові договірно-правової бази: Україна і Австрія вирішували ряд важливих для себе проблем внутрішнього і зовнішнього характеру.

Роком зрушення з “мертвої точки”, слід вважати 1995 рік. Стан ейфорії, який спочатку панував в урядових колах Австрії, у зв’язку з вступом до ЄС, породив у них надмірну уяву про спільну політику в рамках ЄС. Покращенню атмосфери у відносинах між Україною й Австрією сприяв вплив відомих якісних змін у міжнародному становищі нашої держави.

Також двостороннім контактам наших країн сприяє і той факт, що Відень є одним із центрів міжнародної політики. У 1979 році він отримав статус третього міста ООН після Нью-Йорка і Женеви. Тут знаходяться штаб-квартири таких організацій, як ОБСЄ, МАГАТЕ, ЮНІДО, ОПЕК та інших. Крім свого посольства, Україна має в Австрії також представництво при міжнародних організаціях [ 4, c. 21] .

Першою ознакою покращення двосторонніх зв’язків між державами стало вирішення питання про дозвіл на спорудження пам’ятника українцям-жертвам концтабору Ебензеє. Суттєве сприяння вирішенню цього питання було надане Федеральним канцлером Ф. Враніцьким. Вінком зусиль став перший пам’ятник, споруджений незалежною Україною за кордоном.

Також у галозі культурного співробітництва відбулись такі події: відкриття у Відні пам’ятної дошки М. Грушевському (1996 ), спорудження пам’ятника І. Франку, створення Українсько-австрійських центрів співробітництва з питань науки, освіти та культури.

Не останню роль у досягненні позитивного для України результату відіграли керівник австрійської парламентської делегації на ПАРЄ, голова найбільшої у Раді Європи соціал-демократичної фракції П. Шідер і заступник Голови юридичного комітету В. Швіммер.

Важливим для розвитку українсько-австрійських відносин стало перебування у Відні у квітні 1996 року Прем’єр-міністра України Є.Марчука, де розглядались питання щодо наслідків аварії на ЧАЕС.

Першим в історії українсько-австрійських відносин візитом в Україну однієї з вищих австрійських посадових осіб, що належить до керівного “триумвірату” країни, став приїзд Голови Національної Ради Х. Фішера ( 30 травня – 1 червня 1996 р.). Крім поглиблення політичного діалогу, візит мав сприяти налагодженню конкретних міжпарламентських зв’язків.

У замку Ланьцут (Польща, 7-8 червня 1996 р.) та на Економічному саміті країн ЦСЄ у Зальцбурзі (7-9 липня 1996 р.) відбулися зустрічі Президента України Л. Кучми і Федерального президента Австрії Т. Клестіля, які започаткували політичний діалог на найвищому рівні. Підсумки політичного року в українсько-австрійських відносинах мав підбити призначений на 22-23 жовтня 1996 року державий візит в Україну Т. Клестіля, який проте було перенесено у зв’язку з хворобою Федерального президента [ 2, c. 10 ].

У рамках саміту глав урядів країн-членів ЦЄІ у листопаді 1996 року у Граці (Австрія) відбулась зустріч і переговори Прем’єр-міністра України П. Лазаренка з Федеральним канцлером Ф. Враніцьким. Міністри закордонних справ Г. Удовенко і В.Шюссель підписали у рамках роботи цього форуму угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій та про обмін інформацією і співробітництво в галузі ядерної безпеки і радіаційного захисту [ 3, c. 12 ].

Успішно розвивається співробітництво між обома країнами у військовій галузі, започатковане в 1995 році візитом в Україну міністра оборони Австрії В. Фассльабенда. Підписана тоді у Києві Спільна заява про розвиток співробітництва була практично виконана. Українські офіцери проходять навчання в Австрії. Періодично проводяться візити представників керівництва збройних сил обох сторін.

Одним з основних напрямів розвитку двосторонніх відносин є налагодження взаємовигідних партнерських зв’язків між окремими регіонами обох країн. Співробітництво на цьому рівні дуже динамічне і може реалізувати свої потенційні можливості набагато швидше, ніж міждержавне, оскільки не обмежене багатьма притаманними останньому умовностями. Цікаво, що п’ять з дев’яти австрійських федеральних земель мають партнерські відносини з українськими областями [ 5, с. 35 ].

На сьогодні ведуться переговори щодо проблемних питань обох сторін: Питання щодо ситуації навколо погашення заборгованості фірмі "Ф.Й. Ельснер ГмбХ" (Республіка Австрія) за поставлені в 1997 році гербіциди господарствам Дніпропетровської області та Врегулюванні ситуації навколо австрійської фірми SchallerLebensmitteltechnik, NorbertSchallerGes. m.b.H.(звернення Торгового радника Посольства Австрії в Україні). Не слід забувати й про позитивні аспекти, наприклад, план науково-технічного співробітництва та культурного обміну між державами на 2012-2013 роки.

Україна і Австрія, маючи тісні культурні, історичні та географічні зв’язки, підтримують і розвивають дружні відносини. Австрія і надалі підтримує плідні політичні контакти з Україною. Активні двосторонні контакти між Австрією і Україною створили необхідне підґрунтя для розвитку політичних, військових, торгово-економічних і культурних відносин.

Джерела інформації

  1.  Австрія. Факти і цифри. – Відень. – Відділ преси при Відомстві федерального Канцлера, 1998. – 212 с.
  2.  Бестерс Ю. Україна – Австрія: відносини нового часу // Укр. Слово. – 1996. – 10 жовтня. – С. 10.
  3.  Бжезинський З. Незалежна Україна змінює всю геополітичну карту Європи // Світ про Україну. – № 2. – 20 січня. – С. 12.
  4.  Литвин В. Зовнішня політика України: 1990-2000 // Віче. – 2001. – № 1. – С. 16 – 46.
  5.  Мовчан М.. Україна – Австрія: 10 років успішних дипломатичних відносин // Нова політика. – 2001. – № 6. – С. 34 – 35.
  6.  Політична система Австрії. – К. – Посольство Австрійської Республіки в Україні, 1999. – 84 с.
  7.  Рудич Ф. Україна – Австрія: політичні структури [Порівняльний аналіз] // Віче. – 1995. – № 10. – С.101-112.
  8.  Рудич Ф. Україна – Австрія. Рівень парламентаризму, соціального партнерства, демократії // Віче. – 1996. – № 3. – С. 102-119.
  9.  Система економічного та соціального партнерства в Австрії. – К. – Посольство Республіки Австрія в Україні, 1999. – 90 с.

2 Дана тема передбачає розкриття питання стосовно двосторонніх відносин між Україною та Австрією періоду 1991 – 2012 років.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37586. УПРАВЛЕНИЕ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТЬЮ В УСЛОВИЯХ ПЕРЕХОДНОЙ ЭКОНОМИКИ 795.5 KB
  Проблемы управления федеральной собственностью [1. Федеральная собственность как объект управления [1. Анализ проблем управления федеральной собственностью в условиях переходной экономики [1. Анализ зарубежного опыта управления государственной собственностью [1.
37587. ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СБЫТОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТЕКСТИЛЬНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ НА ОСНОВЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПЛАНИРОВАНИЯ УСЛОВИЙ РЕАЛИЗАЦИИ ТЕКСТИЛЬНОЙ ПРОДУКЦИИ 974 KB
  КУЛИКОВ МАКСИМ ВАСИЛЬЕВИЧ ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СБЫТОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТЕКСТИЛЬНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ НА ОСНОВЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПЛАНИРОВАНИЯ УСЛОВИЙ РЕАЛИЗАЦИИ ТЕКСТИЛЬНОЙ ПРОДУКЦИИ Специальность 08. Управление процессом ПЛАНИРОВАНИЯ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОДУКЦИИ на промышленном предприятии.1 Основные аспекты проблемы управления процессом реализации продукции.2 Анализ научных работ посвященных проблеме математического моделирования процесса расчетов по реализации продукции.
37588. ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ПРОМЫШЛЕННОГО ХОЛДИНГА 1.25 MB
  Основные экономические показатели деятельности холдинга [2. Методика подготовки управленческой информации экономическими подразделениями холдинга [2. Инструментарий управления экономическими подразделениями холдинга [3.
37589. Разработка концепции предмета преступления с учетом реалий современной общественной жизни и обновленного уголовного законодательства 1.34 MB
  Эволюция взглядов на предмет преступления в российской науке уголовного права 16 1 Развитие учения о предмете преступления в дореволюционный период 16 2 Концепции предмета преступления в науке советского уголовного права 20 3 Современное состояние учения о предмете преступления 31 Глава 2. Понятие предмета преступления и его место в составе преступления 38 1 Понятия предмет и объект в действующем уголовном законодательстве судебной практике философии и правоведении 38 2 Понятие предмета преступления 47 3 Место предмета преступления...
37590. СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА УПРАВЛЕНИЯ СОБСТВЕННОСТЬЮ ПРОМЫШЛЕННЫХ КОРПОРАЦИЙ 1.18 MB
  корпорации и Корпоративное управление в россии [2. Российские корпорации в современной экономике [2.7] Общие требования к финансовой отчетности корпорации [2.8] Консолидированная отчетность корпорации [2.
37591. ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 345.5 KB
  ИСТОРикОПРАВОвыЕ АСПекты СОЗДАНИЯ ЗАКОНОДАТеЛЬСТВА ОБ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВ [3] 2. ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ современных АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВ в россии [4] 3. Федеральный закон Об акционерных обществах от 26 декабря 1995 г.
37592. Оценка вариантов территориального размещения строительных объектов с учетом инвестиционной привлекательности регионов РФ 1.78 MB
  Обзор методов и моделей оценки инвестиционной привлекательности региона . Методические принципы оценки инвестиционной привлекательности региона при размещении на его территории строительного объекта 2. Обоснование метода оценки размещения проекта в конкретных региональных условиях . Методы и информационнотехнические средства оценки вариантов размещения строительного объекта 3.
37593. МАРКЕТИНГОВОЕ УПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЕМ ПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА РЕГИОНА 1.08 MB
  Методические рекомендации по поиску целевогосегмента рынка 206 ГЛАВА 4. Стержневой задачей как и в прежние годы остается насыщение регионального рынка товарами разработка механизмов регулирования кооперативного арендаторского фермерского движения поиск источников субсидирования предприятий местной промышленности поддержание жизненного уровня малообеспеченного населения и т. Методологической и практической основой для эффективной деятельности предприятий на региональных и межрегиональных рынках на микроуровне является региональный...
37594. ИПОТЕЧНОЕ КРЕДИТОВАНИЕ В РОССИИ И ПРОБЛЕМЫ ПОВЫШЕНИЯ ЕГО ЭФФЕКТИВНОСТИ 767 KB
  ЭкономиЧЕСКИЕ И правовЫЕ основЫ Ипотечного кредитования [2.3] Отечественные схемы ипотечного кредитования [2.1] Отечественные тенденции ипотечного кредитования [2.2] Регионы как участники ипотечного кредитования [2.