37999

Українсько - Австрійські двосторонні відносини

Лабораторная работа

Международные отношения

На відміну від багатьох інших західних держав Австрія не чекаючи референдуму 1 грудня одразу ж стала розвивати політичні контакти з українським керівництвом. З часом у розвитку політичних відносин настав певний спад відчувалася їх явна стагнація що значною мірою позначилося і на інших сферах зокрема на розбудові договірноправової бази: Україна і Австрія вирішували ряд важливих для себе проблем внутрішнього і зовнішнього характеру. У рамках саміту глав урядів країнчленів ЦЄІ у листопаді 1996 року у Граці Австрія відбулась зустріч і...

Украинкский

2013-09-25

71.17 KB

9 чел.

 Конференція студентів і аспірантів Інституту міжнародних відносин

5

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Звіт з лабораторної роботи № 5

з дисципліни

«СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ»

Виконала студентка 1 курсу 1групи

Кладкова О.О

Асистент: Мельничук Н.Б.

Оцінка__________

Дата захисту роботи_____________

Підпис викладача_______________

Підпис студента________________

Київ-2012

                                                                                 Кладкова Олександра Олександрівна

 

Українсько - Австрійські двосторонні відносини 2

Становлення українсько-австрійських відносин розпочалося одразу ж після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. На відміну від багатьох інших західних держав, Австрія, не чекаючи референдуму 1 грудня, одразу ж стала розвивати політичні контакти з українським керівництвом. У результаті вже 28 вересня 1991 року в Нью-Йорку міністри закордонних справ України в Австрії А. Зленко і А. Мок підписали Протокол про консульські відносини [ 5, c. 34 ].

24 січня 1992 року були встановлені дипломатичні відносини, і австрійське консульство в Києві перетворене на Посольство. У Відні з квітня 1992 року також функціонує Посольство України.
Австрія – єдина країна, яка не робила формального дипломатичного визнання України, оскільки вважала, що факт членства в ООН, ряді спеціалізованих організацій свідчить про міжнародне визнання України з боку світового співтовариства.

Обопільне прагнення розвивати політичний діалог одразу ж отримало підтвердження, коли в лютому 1992 року Україну відвідала представницька делегація на чолі з Віце-канцлером Австрії Е. Бусеком. У свою чергу, у Відні у квітні і червні 1992 року побували з робочими візитами відповідно Віце-прем’єр-міністр О. Слєпічев і Прем’єр-міністр України В. Фокін.

Важливою подією в міжнародному становленні України став приурочений до першої річниці Незалежності й організований за допомогою МЗС Австрії міжнародний діалог-конгрес у рамках авторитетного у світі щорічного Альпбахського форуму.

Багато проблем у торгово-економічних відносинах між країнами у 1993 році виникають, перш за все, через несприятливий інвестиційний клімат та недосконале економічне законодавство в Україні. Але, незважаючи на тимчасові труднощі, цим відносинам притаманна позитивна динаміка.

З часом у розвитку політичних відносин настав певний спад, відчувалася їх явна стагнація, що значною мірою позначилося і на інших сферах, зокрема, на розбудові договірно-правової бази: Україна і Австрія вирішували ряд важливих для себе проблем внутрішнього і зовнішнього характеру.

Роком зрушення з “мертвої точки”, слід вважати 1995 рік. Стан ейфорії, який спочатку панував в урядових колах Австрії, у зв’язку з вступом до ЄС, породив у них надмірну уяву про спільну політику в рамках ЄС. Покращенню атмосфери у відносинах між Україною й Австрією сприяв вплив відомих якісних змін у міжнародному становищі нашої держави.

Також двостороннім контактам наших країн сприяє і той факт, що Відень є одним із центрів міжнародної політики. У 1979 році він отримав статус третього міста ООН після Нью-Йорка і Женеви. Тут знаходяться штаб-квартири таких організацій, як ОБСЄ, МАГАТЕ, ЮНІДО, ОПЕК та інших. Крім свого посольства, Україна має в Австрії також представництво при міжнародних організаціях [ 4, c. 21] .

Першою ознакою покращення двосторонніх зв’язків між державами стало вирішення питання про дозвіл на спорудження пам’ятника українцям-жертвам концтабору Ебензеє. Суттєве сприяння вирішенню цього питання було надане Федеральним канцлером Ф. Враніцьким. Вінком зусиль став перший пам’ятник, споруджений незалежною Україною за кордоном.

Також у галозі культурного співробітництва відбулись такі події: відкриття у Відні пам’ятної дошки М. Грушевському (1996 ), спорудження пам’ятника І. Франку, створення Українсько-австрійських центрів співробітництва з питань науки, освіти та культури.

Не останню роль у досягненні позитивного для України результату відіграли керівник австрійської парламентської делегації на ПАРЄ, голова найбільшої у Раді Європи соціал-демократичної фракції П. Шідер і заступник Голови юридичного комітету В. Швіммер.

Важливим для розвитку українсько-австрійських відносин стало перебування у Відні у квітні 1996 року Прем’єр-міністра України Є.Марчука, де розглядались питання щодо наслідків аварії на ЧАЕС.

Першим в історії українсько-австрійських відносин візитом в Україну однієї з вищих австрійських посадових осіб, що належить до керівного “триумвірату” країни, став приїзд Голови Національної Ради Х. Фішера ( 30 травня – 1 червня 1996 р.). Крім поглиблення політичного діалогу, візит мав сприяти налагодженню конкретних міжпарламентських зв’язків.

У замку Ланьцут (Польща, 7-8 червня 1996 р.) та на Економічному саміті країн ЦСЄ у Зальцбурзі (7-9 липня 1996 р.) відбулися зустрічі Президента України Л. Кучми і Федерального президента Австрії Т. Клестіля, які започаткували політичний діалог на найвищому рівні. Підсумки політичного року в українсько-австрійських відносинах мав підбити призначений на 22-23 жовтня 1996 року державий візит в Україну Т. Клестіля, який проте було перенесено у зв’язку з хворобою Федерального президента [ 2, c. 10 ].

У рамках саміту глав урядів країн-членів ЦЄІ у листопаді 1996 року у Граці (Австрія) відбулась зустріч і переговори Прем’єр-міністра України П. Лазаренка з Федеральним канцлером Ф. Враніцьким. Міністри закордонних справ Г. Удовенко і В.Шюссель підписали у рамках роботи цього форуму угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій та про обмін інформацією і співробітництво в галузі ядерної безпеки і радіаційного захисту [ 3, c. 12 ].

Успішно розвивається співробітництво між обома країнами у військовій галузі, започатковане в 1995 році візитом в Україну міністра оборони Австрії В. Фассльабенда. Підписана тоді у Києві Спільна заява про розвиток співробітництва була практично виконана. Українські офіцери проходять навчання в Австрії. Періодично проводяться візити представників керівництва збройних сил обох сторін.

Одним з основних напрямів розвитку двосторонніх відносин є налагодження взаємовигідних партнерських зв’язків між окремими регіонами обох країн. Співробітництво на цьому рівні дуже динамічне і може реалізувати свої потенційні можливості набагато швидше, ніж міждержавне, оскільки не обмежене багатьма притаманними останньому умовностями. Цікаво, що п’ять з дев’яти австрійських федеральних земель мають партнерські відносини з українськими областями [ 5, с. 35 ].

На сьогодні ведуться переговори щодо проблемних питань обох сторін: Питання щодо ситуації навколо погашення заборгованості фірмі "Ф.Й. Ельснер ГмбХ" (Республіка Австрія) за поставлені в 1997 році гербіциди господарствам Дніпропетровської області та Врегулюванні ситуації навколо австрійської фірми SchallerLebensmitteltechnik, NorbertSchallerGes. m.b.H.(звернення Торгового радника Посольства Австрії в Україні). Не слід забувати й про позитивні аспекти, наприклад, план науково-технічного співробітництва та культурного обміну між державами на 2012-2013 роки.

Україна і Австрія, маючи тісні культурні, історичні та географічні зв’язки, підтримують і розвивають дружні відносини. Австрія і надалі підтримує плідні політичні контакти з Україною. Активні двосторонні контакти між Австрією і Україною створили необхідне підґрунтя для розвитку політичних, військових, торгово-економічних і культурних відносин.

Джерела інформації

  1.  Австрія. Факти і цифри. – Відень. – Відділ преси при Відомстві федерального Канцлера, 1998. – 212 с.
  2.  Бестерс Ю. Україна – Австрія: відносини нового часу // Укр. Слово. – 1996. – 10 жовтня. – С. 10.
  3.  Бжезинський З. Незалежна Україна змінює всю геополітичну карту Європи // Світ про Україну. – № 2. – 20 січня. – С. 12.
  4.  Литвин В. Зовнішня політика України: 1990-2000 // Віче. – 2001. – № 1. – С. 16 – 46.
  5.  Мовчан М.. Україна – Австрія: 10 років успішних дипломатичних відносин // Нова політика. – 2001. – № 6. – С. 34 – 35.
  6.  Політична система Австрії. – К. – Посольство Австрійської Республіки в Україні, 1999. – 84 с.
  7.  Рудич Ф. Україна – Австрія: політичні структури [Порівняльний аналіз] // Віче. – 1995. – № 10. – С.101-112.
  8.  Рудич Ф. Україна – Австрія. Рівень парламентаризму, соціального партнерства, демократії // Віче. – 1996. – № 3. – С. 102-119.
  9.  Система економічного та соціального партнерства в Австрії. – К. – Посольство Республіки Австрія в Україні, 1999. – 90 с.

2 Дана тема передбачає розкриття питання стосовно двосторонніх відносин між Україною та Австрією періоду 1991 – 2012 років.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25957. Реконструкция объектов капитального строительства 12.01 KB
  Реконструкция стен здания: Уменьшение несущей способности стен дома происходит изза влияния факторов влияющих на фундамент. Реконструкция фасадов Усиление каменной кирпичной кладки стен Реконструкция стропильной системы и кровельного покрытия Собственно крыша и ее верхний слой кровля подвержены постоянному влиянию большого количества агрессивных факторов. При покрытии кровли мягким материалом – при небольших дефектах выполняются заплатки а при износе демонтируется все покрытиеи после этого выполняется полная реконструкция крыши.
25958. Крупноблочные конструкции 27.5 KB
  Из крупных блоков могут быть смонтированы различные части здания: фундаменты наружные и внутренние стены перегородки и т. ленточных фундаментов и стен подвалов могут применяться не только в крупноблочных домах но и в зданиях с кирпичными и крупнопанельными конструкциями См. наружных стен зданий из блоков изготовленных на основе лёгких и ячеистых бетонов шлакобетон керамзитобетон газобетон и др. Толщина крупноблочных стен назначается от 30 до 60 см в зависимости от теплотехнических и прочностных свойств материала блока и от...
25959. Стены из крупных легкобетонных блоков 27.5 KB
  В наружных стенах из крупных легкобетонных блоков показанных на чертежах типоразмеры основных элементов кладки назначены исходя из двухрядной разрезки в пределах этажа высотой 28 м. Блоки подразделяются на наружные простеночные рядовые и угловые поясные и перемычные подоконные. Внутренние стены возводятся из крупных бетонных блоков однорядной разрезки. Блоки подразделяются на внутренние стеновые перемычные вентиляционные специальные.
25960. Детали сопряжений крупноблочных стен 23 KB
  Для этого в углы стеновых панелей и в элементы каркаса при изготовлении закладывают стальные пластинки закладные детали к которым приваривают связывающие их стержни. Поэтому при использовании сварки для соединения панелей и связи панелей с каркасом необходимо очень тщательно выполнять требования по антикоррозийной защите сварных узлов.
25961. Детали стыков стен из легкобетонных блоков 23 KB
  Такие стыки обеспечивают наибольшую прочность и жесткость сопряжения а также надежную защиту от коррозии. Вертикальные и горизонтальные стыки стеновых панелей необходимо тщательно защищать от проникновения влаги и продувания. С этой целью при монтаже крупнопанельных зданий стыки герметизируют: всю линию вертикального стыка с внутренней стороны оклеивают рулонным материалом и защищают утепляющим вкладышем из пенополистирола или из пакета минераловатных плит обернутых пергамином. С наружной стороны в горизонтальные и вертикальные стыки вводят...
25962. Крупнопанельные конструкции 28 KB
  Пространственная жесткость и устойчивость этих зданий обеспечивается взаимной связью между панелями наружных и внутренних стен и панелями перекрытий. Бескаркасные панельные здания могут иметь четыре конструктивных варианта: с тремя продольными несущими стенами двумя наружными и одной внутренней с опиранием перекрытий по двум коротким сторонам; с несущими наружными стенами и внутренними продольными и поперечными с опиранием панелей перекрытий по контуру ; с несущими наружными степами и внутренними поперечными с опиранием перекрытий по трем...
25963. Основные конструкций крупнопанельного здания 28 KB
  Панели двух и трехслойные виброкирпичные панели с применением пластических масс являются разновидностями двух указанных основных групп. Однослойные панели в сравнении с многослойными требуют меньше металла менее трудоемки в изготовлении обеспечивают теплотехнический режим в помещении в таких стенах меньше мостиков холода достаточно прочны. В двухслойной панели одна скорлупа и слой утеплителя опасность накопления влаги в утеплителе не изолированном железобетонной плитой больше чем в трехслойной. Однослойные панели могут быть...
25965. ЗДАНИЯ ИЗ ОБЪЕМНО-ПРОСТРАНСТВЕННЫХ БЛОКОВ 193.5 KB
  ЗДАНИЯ ИЗ ОБЪЕМНОПРОСТРАНСТВЕННЫХ БЛОКОВ Преимуществом строительства зданий из объемнопространственных блоков по сравнению с крупнопанельным строительством является существенное сокращение затрат труда непосредственно на строительных площадках а также сроков возве дения зданий. Объемнопространственные блоки изготовляют на домостроительных заводах в виде полностью законченных оборудованных и отделанных объемных элементов на одну иногда и на две комнаты рис. изготовления монолитных блоков их формуют из железобетона тяжелого и легкого...