38109

Соціально-психологічні риси військового колективу

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Заняття № 4: â Соціальнопсихологічні риси військового колективуâ. Розкрити зміст соціальнопсихологічних рис військового колективу; 2. Ознайомити слухачів із основними методами вивчення психології військового колективу; 3. Ознайомити курсантів із соціальнопсихологічною рисами військового колективу ціленаправленість та цілеспрямованість .

Украинкский

2013-09-27

92.5 KB

5 чел.

10

PAGE  7

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                                       О.В. БОЙКО

“____” __________________ 2010року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни “Психологія та педагогіка військових колективів”

Т Е М А № 1: “ Військовий підрозділ як мала соціальна група”.

Заняття № 4:  Соціально-психологічні риси військового колективу”.

Час: 2 год.

Місце: аудиторія за розкладом занять.

Навчальні та виховні цілі:

1. Розкрити зміст соціально-психологічних рис військового колективу;

2. Ознайомити слухачів із основними методами вивчення психології військового колективу;

        3.Формувати у курсантів (студентів) прагнення вирішувати соціально-психологічні проблеми у майбутній професійній діяльності;

        4.Сприяти розвитку у курсантів (студентів) морально-психологічних якостей офіцера;

5.Формувати науковий світогляд курсантів (студентів), спираючись на концепцію особистісно орієнтованого навчання.

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

2

3

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Ціленаправленість та цілеспрямованість.

Вимогливість,  самостійність та згуртованість

Соціально-психологічний клімат та потенційна ефективність.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

5

75

15

30

30

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.

  1.  Варій М.Й., Ординський В.Л. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник / Для студ. Вищ. Закладів. – Львів: Видавничий дім „Ініціатива”, 2006. – 378 с.
  2.  Военная педагогіка и психология / А.В. Барабанщиков, В.П. Давыдов, Э. П.   

      Утлик, Н.Ф. Феденко. – М.: Воэниздат, 1986. -240 с.

 4.   Перевалов В.Ф. Воинский коллектив: Динамика отношений. – М.: Воениздат,

      1989. – С. 37-49.

 5.   Психология. Словарь / Под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. –

      2-е изд., испр. И доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

    6.  http://psychology.net.ru

ВСТУПНА ЧАСТИНА – 5 хв.

Методичні вказівки. Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність курсантів на занятті, їх зовнішній вигляд, готовність до занять.

Оголосити тему заняття, її актуальність та зв'язок з іншими навчальними дисциплінами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує об'єктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом, а також курсантами військових навчальних закладів соціально-психологічними знаннями з метою профілактики небажаних форм поведінки, найбільш повного розкриття внутрішніх сил людини, необхідних для професійної діяльності, успішного виконання військового обов’язку.

ОСНОВНА ЧАСТИНА - 75 хв.

Методичні вказівки. Послідовно викладати основний зміст навчальних питань лекції: основні визначення і формулювання, розкриття теми, висновки з окремих питань і лекції в цілому. Вказати шляхи та способи виконання навчальних та виховних цілей заняття.

  1.  Ціленаправленість та цілеспрямованість – 15 хв.

Ознайомити курсантів із соціально-психологічною рисами військового колективу - ціленаправленість та цілеспрямованість .

Психологія військового колективу за своїм змістом і формою проявів багатогранна. У цій багатогранності виступають деякі характерні особливості, ти пічні риси, які притаманні в різній мірі військовим колективам.

До числа таких рис передусім відноситься ціленаправленість і цілеспрямованість колективу. Військовий колектив має своє високе суспільне призначення. У відповідності з цим кожний підрозділ займається строго визначеною діяльністю. Система цілей і задач ближчого і дальшого виконання являє собою направленість військового колективу. В ній відображається соціальне „лице” колективу, характер його дій, суспільні інтереси, ідеологія.

Сила впливу колективу на особистість багатократно зростає, коли цілі і задачі не лише поставлені, але і доведені до свідомості кожного воїна, зрозумілі і прийняті кожним курсантом, сержантом, старшиною, прапорщиком, офіцером. Саме внутрішнє переконання всіх воїнів в необхідності виконання поставлених перед ними задач говорить про цілеспрямованість колективу як про його психологічну рису.

Цілеспрямованість не можна ототожнювати з ціленаправленістю. Ці поняття близькі, але не рівнозначні. Ціленаправленість характеризується конкретною задачею, на вирішення якої скеровані зусилля колективу. Цілеспрямованість виражає єдність мотивів, активності і зусиль людей у вирішенні поставлених задач і є соціально-психологічною характеристикою колективу. Вона являє собою сплав, тісний нерозривний зв’язок соціального, ідеологічного і психологічного в колективі. В ній соціальні і ідеологічні моменти зливаються з особистісними, психологічними і виступають великою руховою силою.

Цілеспрямованість забезпечує життєдіяльність колективу, визначає його рух в перед. Відсутність цілеспрямованості веде до застою в житті колективу і навіть до його руйнування (декілька підрозділів було знято із занять по бойовій підготовці і переведені на будівельні роботи – порушення дисципліни, яке пояснювали: будівельні роботи – це не бойова підготовка, яка дисциплінує і підтягує людей.; але досвід інших підрозділів показав, що причина інша, так як там порушень не було, тому-що командири поставили перед воїнами чіткі задачі, їх суспільне значення і значення для підвищення боєздатності частини).

Висновок. Таким чином, ми з вами бачимо, що  соціально-психологічні риси військового колективу такі як ціле направленість та цілеспрямованість мають великий вплив не лише на окрему особистість, але й на групу загалом і сприяють ефективній, цілеспрямованій, самостійній діяльності колективу як одного цілого.

Після доведення положень навчального питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання. Контрольні запитання: Яка різниці між ціленаправленістю і цілеспрямованістю?

  1.  Вимогливість,  самостійність та згуртованість – 30 хв.

Ознайомити курсантів із соціально-психологічною рисами військового колективу - вимогливість,  самостійність та згуртованість.

Однією із основних рис колективу як бойової одиниці і як вихователя є його вимогливість.  В колективі де є високі вимоги немає місця для малодушності і самозаспокоєння, у ньому на високому рівні дисципліна, вища бойова готовність. Виховна цінність колективу також оцінюється по одному із самих суттєвих педагогічних ознак – за розвитком вимог в колективі. Вимогливість, як і інші риси колективу, формуються зусиллями керівників. Офіцери створюють підґрунтя для пред’явлення вимог до всіх членів колективу за допомогою особистого прикладу і окремих осіб – активістів. Висока діловитість, ініціатива і приклад активістів підвищують їх авторитет серед особового складу і створюють позитивну колективну думку про них. Досвідчені офіцери підкреслюють кожне досягнення колективу, розкривають позитивну роль активу в забезпеченні цього успіху.

Розвитку вимогливості військового колективу, підвищенню його професійності, бойової і виховної активності сприяє його самостійність, яка виявляється в праві, можливості і здатності колективу самому вирішувати певне коло завдань, особливо виховних. Самостійність колективу підсилює відчуття належності особистості до нього, підвищує ефективність спонукаючих, схвалюючих стимулів, якими володіє колектив.

Для формування самостійності колективу дуже важливо не допускати дріб’язкової опіки над діями активу, не підмінювати його, допомагати йому самому вирішувати багато життєвих питань – побуту, відпочинку, спорту. Правильно чинять ті командири, які враховують думку активу. При цьому авторитет рішень і вказівок керівника в таких випадках підвищується.

Життєздатність і виховну роль колективу підвищує така риса його психології, як бойова згуртованість, яка розвиває у воїна почуття гордості за свій колектив, почуття єдності і невіддільності від нього, вищу ступінь товариськості.

Згуртованість військового колективу відображає внутрішню і зовнішню силу тяжіння його членів один до одного, до колективу як до окремого, своєрідного „рідного” їм соціуму.

Згутртованість виникає в процесі сумісної діяльності особового складу із сукупності колективних зусиль. Ця якість успішно розвивається і укріплюється у військових колективах під впливом кропітливої виховної роботи, високої бойової підготовки та відпрацювань навиків і групових дій.

Згуртованiсть, яка проявляється в тому, що всi зусилля його членiв поєднанi прагненням досягти соцiально важливих цiлей. Вона сприяє виконанню суспiльно корисної дiяльностi, але без такого спрямування вона може спостерігатися й в iнших типах груп. Оскільки офiцеровi доведеться конкретно працювати над згуртуванням військового колективу, детальніше зупинимося на даному питанні. Слід зазначити, що за 40-рiчну історію його дослідження ще й досі немає однозначної дефініції згуртованості.

Автор розглянутої нами стратометричної концепцiї колективу А. В. Петровський згуртованiсть визначає як 1) "цiннiсно-орiєнтацiйна єднiсть", яка має вигляд характеристики системи внутрiшньогрупових стосункiв, що виявляє ступiнь збiгу оцiнок, настанов i позицiй групи щодо об'єктiв (осiб, завдань, iдей, подiй), найбiльш важливих для групи в цiлому. Така згуртованiсть визначається перш за все близькiстю оцiнок в моральнiй i дiловiй сфеpах, у пiдходi до мети i завдань спiльної дiяльностi. Практика свідчить, що необхiдно видiлити кiлька форм цiннiсно-орiєнтацiйної єдностi в колективi, оскільки видiлення лише предметно-цiннiсного компонента (збiг поглядiв, що стосується предмета спiльної групової дiяльностi), недостатнє, наприклад, для колективів, якi реалiзують кiлька видiв дiяльностi. Для них дуже важливий 2) емоційний компонент згуртованостi, який слід обов'язково видiлити в усiх колективах, особливо вiйськових. Вiйськовослужбовцi в екстремальних умовах тривалий час виконують piзнi завдання спiльно, оскільки сучасна зброя, бойова технiка, тактика передбачають колективний вид дiяльностi, бойове завдання, де моральний фактор набуває першорядного значення. Не випадково Наполеон наголошував, що духовна сила до фiзичної вiдноситься як три до одного. Тому у вiйськовому колективi емоцiйна сфера життєдiяльностi має таке ж значення, що й професiйна спрямованiсть i його однакове розумiння всiма членами колективу. У зв'язку з цим, цiлком обгрунтоване введення поняття "емоцiйно-цiннiсна єднiсть вiйськового колективу", яке вiдображає ступiнь емоцiйного єднання воїнiв даного пiдроздiлу, що будується на подібності їхніх цiннiсних систем. Одним iз показникiв наявностi такої єдностi є неформальнi мiкрогрупи, котpi виникають у пiдроздiлi. Якщо емоцiйно-цiннiснi орiєнтацiї таких неформальних мiкрогруп збігаються з метою спiльної дiяльностi, ми говоримо про мiкрогрупи позитивного спрямування, а в протилежному разі - негативного спрямування. За несвоєчасного їх виявлення такi мiкрогрупи вносять розлад у життєдiяльнiсть вiйськового колективу. Знання офiцером такого компонента згуртованостi вiйськового колективу допомагає йому розставити особовий склад за посадами, вiддiленнями, пiдроздiлами, виходячи з принципу психофiзiологiчної сумiсностi вiйськовослужбовцiв. Якщо не враховувати цього, у взаємовiдносинах членiв екiпажiв, вiддiлень можуть виникати психологiчнi напpуження.

Заключним компонентом групової згуртованостi вважається 3) стiйкiсть колективу до деструктивних (руйнiвних) впливiв. У такому випадку вимальовується цiлiсна картина згуртованостi колективу, що має три рiвнi:

емоцiйно-цiннiсна єдність (перший поверховий рiвень);

предметно-цiннiсна єдність (другий рiвень, пов'язаний iз ставленням членiв колективу до мети i завдань його дiяльностi);

стiйкiсть колективу до деструктивних впливiв (третiй рiвень згуртованостi колективу).

Висновок. Таким чином, ми з вами бачимо, що  соціально-психологічні риси військового колективу такі як вимогливість,  самостійність та згуртованість мають великий вплив не лише на окрему особистість, але й на групу загалом і сприяють ефективній, цілеспрямованій, самостійній діяльності колективу як одного цілого.

Після доведення положень навчального питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання. Контрольні запитання: Поясніть у чому полягає згуртованість військового колективу?

3. Соціально-психологічний клімат та потенційна ефективність – 30 хв.

Ознайомити курсантів із соціально-психологічною рисами військового колективу - соціально-психологічний клімат та потенційна ефективність.

Наступною рисою колективу є оптимiстичний соцiально-психологiчний клiмат (СПК), пiд яким розумiють домінуючі, вiдносно стiйкi настрої та судження колективу, що вiдображають умови життєдiяльностi колективу.

Оптимiстичний соцiально-психологiчний клiмат можна розглядати як результат групової сумiсностi, що характеризується соцiально-психологiчними показниками згуртованостi групи воїнiв, яка забезпечує задоволенiсть i безконфлiктнiсть спiлкування. СПК виражається в стилi спiлкування членiв колективу.

Основними факторами, що обумовлюють СПК у колективi, є: мiжособистiснi стосунки; мiжособистiсна сумiснiсть; стиль керування колективом; вплив вищестоящих адмiнiстративних та iнших органiзацiй; характер i якiсть сумiсної дiяльностi; своєчасне забезпечення особового складу всiма видами постачання.

Таким чином, формуючими СПК всерединi колективу можуть бути як формальнi, так i неформальнi мiжособистiснi стосунки воїнiв у процесi їхньої сумiсної дiяльностi. Тому успiшне розв'язання завдань керування пiдроздiлом можливе лише за умови розумiння офiцерами природи i структури СПК.

СПК у колективi може бути як позитивним (життєрадiснiсть, оптимiзм, захопленiсть) так i негативним (песимiзм, депресiя, пригнiченiсть, роздратованiсть). СПК здебільшого має стiйкий характер, вiдносно велику енергiю. При цьому чимало часу, цілеспрямованих зусиль потрібно для формування оптимального СПК, але значно менше - щоб його зруйнувати. Тому до цiєї роботи офiцер має ставитися вдумливо.

Основні напрямки роботи офiцера щодо утворення оптимального СПК - вiдповiднiсть стилю керiвництва рiвню розвитку колективу; своєчасне та повне зняття психiчної напруженостi, що виникла в групi; розподiл особового складу за посадами та пiдроздiлами, виходячи з принципу мiжособистiсної сумiсностi, iндивiдуально-психологiчних особливостей; керiвництво формуванням колективного настрою; вiдкрите обговорення проблем, що непокоять членiв колективу; створення умов для задоволення всебiчних потреб особового складу; якісне здійснення спільної діяльності й створення умов для досягнення в ній значущих результатів тощо.

Також соцiально-психологiчною рисою колективу є його висока потенцiйна ефективнiсть. Ця риса характеризується творчою здатнiстю до самоорганiзацiї, самоуправлiння, самовдосконалення й зумовлена сприятливими умовами для виявлення здiбностей кожного, взаємною вiдповiдальнiстю, взаємовиручкою та взаємним доповненням. Потенцiйна ефективнiсть вiйськового колективу повністю проявляється в сумiсностi, злагодженості, взаємодопомозi, виконаннi в разi потреби функцiй товаришiв по службi, у тому числi й командирiв.

Також iснують три основних, непсихологiчних, критерiї оцiнки групи як колективу. По-перше, якiсть виконання суспiльно-корисної функцiї, передбаченої для кожного колективу. У вiйськовому пiдроздiлi - це рiвень бойової та мобiлiзацiйної готовностi, ефективнiсть навчально-виховного процесу. По-друге, ступiнь вiдповiдностi життєдiяльностi групи соцiальним очiкуванням, загальнолюдським цiнностям. Тут у першу чергу маємо на увазi морально-психологiчний стан особового складу як кiнцевий результат впливу даного критерiю. По-третє, здатнiсть групи забезпечувати кожному своєму члену всебiчний розвиток власних здiбностей.

В даній характеристиці рис психології військового колективу розглянуті лише риси, які мають найбільш важливе значення для бойової і виховної функції колективу. Ці психологічні риси надають колективу авторитету і забезпечують до нього позитивне відношення особистості – члена колективу, створюють сприятливе підґрунтя для сприйняття впливів, сприяють органічному злиттю виховання і самовиховання особистості.

Психологічні риси колективу є відображенням конкретних об’єктивних умов його життя і діяльності, результатом організаторських і виховних зусиль керівників колективу, завжди динамічні. Вони менш стійкі, ніж риси особистості. Вони виникають не самі по собі, не автоматично, а з допомогою свідомої діяльності керівників. А тому важливо постійно вивчати психологію колективу і скеровувати її розвиток.

Висновок. Таким чином, ми з вами бачимо, що  соціально-психологічні риси військового колективу такі як  соціально-психологічний клімат та потенційна ефективність мають великий вплив не лише на окрему особистість, але й на групу загалом і сприяють ефективній, цілеспрямованій, самостійній діяльності колективу як одного цілого.

Після доведення положень навчального питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання. Контрольні запитання: Поясніть як, Ви, розумієте поняття соціально-психологічної єдності?

Висновки до заняття. Таким чином, закінчуючи розгляд навчальних питань лекції, ми можемо сказати, що  соціально-психологічні риси військового колективу мають великий вплив не лише на окрему особистість, але й на групу загалом і сприяють ефективній, цілеспрямованій, самостійній діяльності колективу як одного цілого.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА – 10 хв.

  1.  Визначаю ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому.
  2.  Зосереджую увагу на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах.
  3.  Оголошую оцінки курсантів за заняття (якщо вони були отримані).
  4.  Відповідаю на запитання курсантів.
  5.  Довожу під запис завдання курсантам для самостійної роботи та командиру групи щодо її організації.
  6.  Оголошую час і місце проведення індивідуальних і групових консультацій.
  7.  Ставлю завдання командиру групи щодо роботи з матеріалами заняття тими курсантами, які були відсутні на занятті.
  8.  Записую завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі необхідності, зауваження і заохочення щодо підготовки та дисципліни курсантів.

ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

Завдання на самопідготовку: «Соціально-психологічні риси військового колективу».

1) опрацювати  63-73, 77-84 ст. –  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.;

2) опрацювати 101-183, 194-210 ст.  – Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240с.

Додаткова література для самостійної роботи по темі:

  1.  Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. п.р. А.Ф. Кудряшова. Петрозаводск, стр. 177.
  2.  Методика проведення соціометричного дослідження у військових колективах ВМС України. // Флот України. 20-26 січня 2001 року.
  3.  Методические рекомендации по организации деятельности нештатных групп изучения общественного мнения военнослужащих. Москва, 1990.
  4.  Практическая психодиагностика. п.р. Д.Я. Райгородского. Самара, 2000. стр. 476.
  5.  Торопчин Д.Г., Козирєв М.П., Бордюков С.І. Методика військово-соціологічних досліджень та їх практичний коментар. Львів, 1996.       стор. 63.

___________________________________________________________________

Розробив:

Майор   І. Т. Смага

“____”______________2010 року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ. Протокол від “28” серпня 2010 року №1.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77531. Фреймовое представление знаний 1.36 MB
  Термин фрейм frme рамка остов каркас предложен в 1975 г. Фрейм это единица представления знаний заполненная в прошлом детали которой могут быть изменены согласно текущей ситуации т. Получается что фрейм это абстрактный образ объект или ситуация.
77532. Экспертные системы. Приобретение (извлечение) знаний 255.5 KB
  В экспертных системах знания отделены от данных и мощность ЭС обусловлена в первую очередь мощностью базы знаний и только во вторую очередь используемыми методами решения задач. системы функциональные возможности которых являются в первую очередь следствием их наращиваемой базы знаний БЗ и только во вторую очередь определяется используемыми методами принятия решения. Правильное функционирование ЭС как систем основанных на знаниях зависит от качества и количества знаний хранимых в их БЗ. Поэтому приобретение знаний для ЭС является очень...
77533. Нечеткая логика: история проблемы, практические приложения 1.22 MB
  Для этого значения степень принадлежности физической величины к терму будет равна единице а для всех остальных значений в зависимости от выбранной функции принадлежности. Здесь необходимо описать лингвистические переменные которые вы будете использовать; их функции принадлежности; описать стратегию управления посредством нечетких правил которые вы сможете объединить в единую базу правил или знаний о системе. Другими словами множество А образуют такие объекты элементы для которых указанная выше функция называемая функцией...
77534. НЕЙРОННЫЕ СИСТЕМЫ И СЕТИ. БИОЛОГИЧЕСКИЕ НЕЙРОННЫЕ СЕТИ 463 KB
  С появлением дешевых компьютеров появилась возможность использовать в этой области нейронные сети НС. Крупный толчок развитию нейрокибернетики дал американский нейрофизиолог Френк Розенблатт предложивший в 1962 году свою модель нейронной сети персептрон. Хопфилд предложил оригинальную модель нейронной сети названную его именем.
77535. Проблемно-ориентированные языки. Языки представления знаний 97.5 KB
  Стремление к эффективной программной реализации моделей представления знаний привело к разработке большого числа языков представления знаний от простых, предназначенных для решения отдельных специальных задач, до мощных универсальных.
77536. ГЕНЕТИЧЕСКИЕ АЛГОРИТМЫ И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ 299 KB
  В животной клетке каждая молекула ДНК окружена оболочкой такое образование называется хромосомой. Основная часть хромосомы нить ДНК определяющая какие химические реакции будут происходить в данной клетке как она будет развиваться и как функции выполнять. В каждой соматической клетке человека содержится 46 хромосом. Эти 46 хромосом на самом деле 23 пары причем в каждой паре одна из хромосом получена от отца а вторая от матери.
77537. РАСПОЗНАВАНИЕ ОБРАЗОВ И СИТУАЦИЙ 89 KB
  Суть задачи распознавания установить обладают ли изучаемые объекты фиксированным конечным набором признаков позволяющим отнести и ке определенному классу. Цели науки распознавания образов: замена человеческого эксперта или сложной экспертной системы более простой системой автоматизация деятельности человека или упрощение сложных систем; построение обучающихся систем которые умеют принимать решения без указания четких правил а именно систем которые умеют сами синтезировать правила принятия решений на основе некоторого конечного...
77538. МУЛЬТИ-АГЕНТНЫЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЕ СИСТЕМЫ 96.5 KB
  Системы группового управления должны обеспечить возможность быстрой перестройки производства к изменению типа и объёма выпускаемой продукции в изменяющейся среде. Первоначально были разработаны принципы централизованного и децентрализованного группового управления сложными робототехническими системами. При децентрализованном управлении использовались распределённая группа микропроцессоров встроенных в локальные системы управления гибко программирующие поведение роботов и оборудования в соответствии с заданной в реальном времени...
77539. ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ 66 KB
  Изменения во внешней среде влияют не только на сам МО но и на выбор требований к цели и качеству управления и как следствие на характер желаемых траекторий движения рабочих органов. Современные МО должны обладать возможностями выполнения функций принятия решений и управления близкими к интеллектуальным функциям человека а по скорости получения решений существенно превышать возможности человека. Эти функции реализуются с помощью современных средств вычислительной техники в интеллектуальных системах управления ИСУ.