38113

Психологічні особливості адаптації

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

“Загальні психологопедагогічні особливості процесу адаптаціїâ€. Заняття № 1: “Психологічні особливості адаптації â€. Розглянути питання щодо адаптації у військовому колективі. 1 2 ВСТУПНА ЧАСТИНА ОСНОВНА ЧАСТИНА Сутність адаптації.

Украинкский

2013-09-27

126 KB

6 чел.

PAGE  14

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                           О.В. БОЙКО

“____” __________________ 20__ року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни “Психологія та педагогіка військових колективів”

Т Е М А № 3: “Загальні психолого-педагогічні особливості процесу адаптації”.

Заняття № 1: “Психологічні особливості адаптації ”.

Час: 2 год.

Місце: аудиторія за розкладом занять.

Навчальні та виховні цілі:

1.Ознайомити курсантів (студентів) з поняттям «адаптація».

2. Розглянути питання щодо адаптації у військовому колективі.

3. Надати курсантам знання щодо предмету, завдань, структури й понятійно-категоріального апарату навчальної дисципліни.

4.Сформувати у курсантів (студентів) прагнення вирішувати психолого-педагогічні проблеми у майбутній професійній діяльності.

5. Сприяти розвитку у курсантів (студентів) морально-психологічних якостей військового педагога.

6.Формувати науковий світогляд курсантів (студентів), спираючись на концепцію особистісно-орієнтованого навчання.

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

2

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Сутність адаптації.

Виховна діяльність при адаптації молоді до військової служби.

ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

10

70

35

35

10

     

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.
  2.  Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.
  3.  Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.
  4.  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.

ВСТУПНА ЧАСТИНА – 10 хв.

Методичні вказівки. Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність курсантів на занятті, їх зовнішній вигляд, готовність до занять.

Оголосити тему заняття, її актуальність та зв'язок з іншими навчальними дисциплінами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує об'єктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом, а також курсантами військових навчальних закладів соціально-психологічними знаннями з метою профілактики небажаних форм поведінки, найбільш повного розкриття внутрішніх сил людини, необхідних для професійної діяльності, успішного виконання військового обов’язку.

ОСНОВНА ЧАСТИНА - 70 хв.

Методичні вказівки. Послідовно викладати основний зміст навчальних питань лекції: основні визначення і формулювання, розкриття теми, висновки з окремих питань і лекції в цілому. Вказати шляхи та способи виконання навчальних та виховних цілей заняття. Розкрити курсантам зміст понять про військовий підрозділ як малу соціальну групу та колектив.

    1. Сутність адаптації – 35 хв.

Ознайомити курсантів з особливостями адаптації.

Адаптація починається з народження дитини. Саме народження -це стан дисгармонії, раптовий перехід в інше середовище. І перш за все людина пристосовується до фізичного середовища (температура, склад повітря, тиск, екологія). Потім людина адаптується до соціального середовища (етнос, правила, норми, звичаї, мікро- і макроклімат, сім'я).

Адаптивний стан - коли інформація про оточуючу об'єктивну дійсність відповідає реальній, наявній інформації, коли інформації стільки, скільки дає оточуюча реальність.

Дезадаптивний стан - інформація про оточуючу об'єктивну Дійсність не відповідає реальній.

Вирішення проблеми адаптації - перевід з дезадаптивного стану в адаптивний.

Одним із головних завдань військового виховання є забезпечення соціально-психологічної адаптації всіх категорій військовослужбовців У відповідності з їх військовим фахом, індивідуальними нервово психічними особливостями та умовами служби.

Адаптація це процес пристосування індивіда (групи індивідів) І0 оточуючих умов соціального середовища, який проявляється в забезпеченні умов, що сприяють реалізації його потреб, інтересів, цілей.

Психологічна адаптація - це процес встановлення оптимальної відповідності    особистості та оточуючого середовища у ході виконання властивої людині   діяльності, що  дозволяє   індивіду задовольняти актуальні потреби та реалізовувати пов'язані з ними визначні цілі в умовах збереження психічного та фізичного здоров’я, а також забезпечити відповідність психічної діяльності людини, її' поведінки вимогам середовища.

Отже, якщо людина може задовольняти свої потреби, значить, вона адаптувалась.

Стадії (етапи) адаптації:

  1.  Початкова - знайомство індивіда з цінностями середовища, їх
    оцінка, „примірювання" вже сформованих цінностей до нових умов.
  2.  Дисбаланс — індивід та середовище виявляють взаємну
    стриманість до цінностей та взірців поведінки один одного.
  3.  Акомодація  —  визнання  та  увібрання   індивідом  основних
    систем цінностей нового оточення.
  4.  Асиміляція — повний збіг систем цінностей середовища та
    індивіда.

Військовослужбовець,     попадаючи    в    військовий  колектив змушений приймати ті „правила гри", які в ньому існують.

Після деякого часу молоду людину важко пізнати: запити, інтереси, звички залишилися тими самими, проте поведінка змінюється, вона ніби зводиться у відповідність до поведінки групи в цілому.

Адаптація воїна до армійських умов - це складний процес, що відображає різні сторони його діяльності.  

Процес адаптації включає:

          - набуття    військово-технічних   знань    і    умінь,    оволодіння спеціальністю і пристосування до умов технічного обслуговування (військово-технічна адаптація);

- вивчення особистої зброї, формування навичок стрільби та збройної боротьби з противником, пристосування до умов сучасної війни (бойова адаптація);

- включення в конкретний військовий колектив, встановлення відношень з командирами, старшими і рівними за посадою (соціальна адаптація);

- зміна психіки особистості під впливом нових факторів оточуючого середовища і умов діяльності (психологічна адаптація).

Не зважаючи на різноманітні сторони адаптації, необхідно відмітити їх тісний взаємозв'язок. Наприклад, набуття бойової майстерності обумовлено особливостями входження молодого воїна в соціальне середовище військового підрозділу і, в свою чергу, впливає на авторитет воїна та відношення колективу до нього. І навпаки, суспільна активність воїна обумовлюється його успішним навчанням і роботою на техніці.

Дослідження військових психологів показують, що в згуртованих колективах за сприятливих умов соціально-психологічної адаптації труднощі при засвоєнні військової спеціальності зустрічаються в 3-4 рази рідше, ніж у підрозділах із несприятливим соціально-психологічним кліматом.

Фактори адаптації воїнів першого періоду служби

При зустрічі з новим для молодої людини видом праці -військової - відбувається зміна старих способів і форм поведінки, і встановлюються нові навички, звички та ціннісні орієнтації. Засвоєння нових умов життя і діяльності пов'язане із значними втратами енергії, підвищеною збудливістю, переживанням негативних емоцій, конфліктністю у взаємовідносинах.

Оскільки процес адаптації до армійських умов являє собою взаємодію молодого воїна з оточуючим його середовищем, можна виділити перш за все фактори особистісні і фактори зовнішні (маються на увазі фактори адаптації).

Для розуміння особистісних факторів у ході адаптації до армійських умов офіцеру слід знати соціальний досвід юнака, основні мотиви служби, рівень загальної освіти, здібності до оволодіння спеціальністю, типологічні особливості особистості і характеру.

Очевидно, що адаптація до дисципліни, статутного порядку проходить значно швидше у тих, хто має схильність до військової служби, відчуває інтерес до спеціальності.

Загальна освіта і технічні здібності полегшують процес адаптації тільки в тому випадку, коли воїн потрапляє у згуртований колектив і служба приносить йому задоволення. Навпаки, якщо спеціальність і службові обов'язки не приносять солдату радості, то адаптація затягується.

Встановлено, що військовослужбовці сангвінічного і холеричного темпераментів набагато швидше адаптуються до армійських порядків, ніж флегматики та меланхоліки. Темперамент суттєво впливає на прояв таких особистісних факторів і характеристик, як самооцінка, сприймання самого себе, самолюбство, колективізм.

Чим сильніший характер, тим конкретніше проявляються відношення до колективу. Так, вольові і принципові воїни швидше формують або чітко позитивне, або досить відчутне негативне ставлення до спеціальності, колективу, суспільної праці.

Серед зовнішніх факторів, що здійснюють вплив на адаптацію солдата до нових умов, можна назвати оволодіння технікою та озброєнням, навчання і бойове чергування, стиль керівництва і систему взаємовідносин у колективі.

Велике значення у процесі соціально-психологічної адаптації має спрямованість ціннісних орієнтацій молодої людини. Якщо ще до служби в армії юнак орієнтував себе не на вузькокорисні, а на суспільне значимі цілі, усвідомлюючи необхідність військової служби, і проявляв до неї інтерес, то можна з впевненістю сказати, що такий солдат швидко адаптується до військового колективу, протягом перших 3-4 місяців увіллється в солдатське середовище і стане його повноправним членом.

Слабкий розвиток чи відсутність позитивних соціальних якостей, наявність негативних рис характеру, звичок поведінки значно знижують адаптивну здатність особистості, гальмують процеси соціально-психологічної адаптації.

Не всі молоді воїни успішно проходять адаптацію. У реальному житті ми зустрічаємося з юнаками, які приносять в армію психологію бездуховності, споживацтва, егоїзму, негативного відношення до виконання військового обов'язку. Даються взнаки проблеми виховання в сім'ї, на вулиці та інші фактори. Таким людям важко приходиться в здорових військових колективах. Вони примусово пристосовуються до незвичних до них вимог, котрі пред'являють не тільки офіцери, прапорщики і сержанти, але й більшість членів військового колективу. Інші ж, використовуючи ситуацію перехідного періоду, низький рівень правопорядку і дисципліни, самовільно залишають свої військові частини і відправляються додому, до батьків і друзів чи просто, за їх висловом, „погуляти".

Ця категорія може виявляти такі варіанти адаптивної поведінки, як зовнішня згода з вимогами і нормами військового колективу при їх внутрішньому неприйнятті. Може спостерігатися також відкритий конфлікт з командирами і групою, що супроводжується пошуком прибічників.

Якщо військовий колектив, куди прибули молоді воїни, слабкий, більшість його членів пасивна при вирішенні службових завдань, командири не знають істинного стану справ у підрозділі, то можна спостерігати й іншу картину „адаптації".

Військовослужбовці старшого призову, згуртувавшись на основі групової поруки навколо 1-2 лідерів, намагаються створити собі комфортні умови служби, примушуючи молодих солдатів виконувати свої примхи, перекладаючи на них частину своїх обов'язків. Окремі молоді воїни, особливо ті, у кого переважає негативне ставлення до служби, намагаються, в свою чергу, завоювати хороше відношення „стариків", беззаперечно виконуючи всі їх вимоги, всіляко підлещуючись перед ними, розраховуючи на поблажливість та захист на початковому періоді служби, а в подальшому — на можливість подібної ж поведінки і „пільги" під кінець служби.

Основний тягар психологічного тиску так званих старослужбовців падає на молодих солдатів із позитивною спрямованістю, не бажаючих миритися з несправедливим положенням, а також на тих слабких як у фізичному, так і в моральному відношенні юнаків, які не здатні постояти за себе. Така ситуація таїть в собі серйозні конфлікти, якщо вчасно не прийняти рішучих заходів із наведення твердого статутного порядку.

Висновок. Таким чином, ми з вами бачимо, що адаптація особистості здійснює вплив на її взаємовідносини в колективі, ефективність опанування знаннями, вміннями та навичками.

Після доведення положень навчального питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання. Контрольні запитання:Що означає поняття адаптація?Які Ви знаєте стадії адаптації?

2. Виховна діяльність при адаптації молоді до військової служби – 35 хв.

Розкрити особливості діяльності при адаптації молоді до військової служби.

Основними умовами підвищення ефективності управління процесом адаптації солдатів 1-го періоду служби є:

Глибоке і всебічне розуміння командирами сутності,змісту,
динаміки, соціально-психологічної адаптації, врахування
особливостей    адаптаційного    періоду   при   організації   бойової
підготовки, несенні служби, побуті і дозвіллі;

озброєність методикою вивчення і ефективного впливу на процес
адаптації;

  •   постійний контроль, прогнозування і регулювання перебігу адаптації з врахуванням різноманітних індивідуальних і соціально-психологічних особливостей;

формування у молодих солдатів установки на найшвидший ввід у
стрій,   готовності  до   активної  військової  діяльності,   потреби  в
зразковому несенні служби;

створення у малій групі військового підрозділу здорового морально-
психологічного клімату, забезпечення єдності вимог до молодих
солдатів з боку усіх категорій співслужбовців.

Завданням керівників військових підрозділів є створення таких умов, щоб максимально полегшити подолання молодими солдатами усіх перешкод, що стоять у них на шляху до успішної адаптації. Перш за все, необхідно добиватися, щоб 1)проводились всі планові заняття, виконувався розпорядок дня всіма воїнами підрозділу. 2) вдумлива робота з новачками тут повинна будуватися на основі доброзичливості, врахуванні їх можливостей та здібностей. 3) багато чого залежить від уміння командира будувати свої відносини із людьми взагалі. 4) далі необхідно створити в підрозділі таку обстановку, щоб молодих солдатів добре прийняли в колективі. За час зборів вони вже взнали, що командири можуть бути справедливими і турботливими, сподіваються, що офіцери оперативно і повністю взнають їх можливості, повірять в їх сили. Не можна обманути молодих воїнів у цих сподіваннях. Треба пам'ятати прислів'я: „хороший початок - половина справи".

Важливо, щоб кожен воїн переконався, що офіцери задають тон в розумному прийомі новачків і пильно стоять на сторожі товариського відношення до військовослужбовців, що прибули.

Обов'язково повинна відбутися бесіда індивідуально з кожним із прибулих. Необхідно порекомендувати кожному своєчасно інформувати про труднощі, які будуть зустрічатися в освоєнні обов'язків, виконанні навчально-бойових завдань, встановленні контактів із співслужбовцями.

Процес включення в колектив, як правило, супроводжується змінами у взаємовідносинах між солдатами різних періодів служби, виникненням дрібних конфліктів.

Можуть виникнути як симпатії, так і антипатії між воїнами, можливі зміни характеру відносин в колективі, можуть виникати різного роду бар'єри між тими, хто щойно прибув, та тими, хто проходить службу, виникає прагнення до так званих неформальних об'єднань за інтересами, за принципом земляцтва і т.д. В періоди чергового призову і звільнення в запас у військових колективах, як правило, відбувається зміна авторитетів серед солдатів і сержантів. Цей процес важливо знати, керувати ним і вміло формувати здорову суспільну думку. Від того, наскільки добре командири будуть володіти цією обстановкою, особливо в перші 2-3 тижні після прибуття новачків, залежить у цілому подальша ситуація навколо молодих воїнів, їх адаптація в новому колективі.

Таким чином, на процеси адаптації солдатів першого періоду служби впливають наступні фактори:

якості особистості молодого солдата, його темперамент, життєві
"Установки і ціннісні орієнтації;

знання та вміння командирів і начальників керувати процесами, що
відбуваються у військових колективах;

інтенсивність   навчально-бойової  діяльності,   організація   служби
військ, побуту і дозвілля особового складу;

ступінь володіння командирами педагогічними навичками, а також
виховні здібності та ступінь їх авторитету у військовому колективі
;

організація   контролю за відносинами     у     колективі,  своєчасне
реагування офіцерів на процеси, що відбуваються в колективі,
3
метою корекції цих відносин.

Особливості адаптації молоді до військової служби

Соціально-психологічна адаптація (СПА) більшості молодих солдатів до військової служби являє собою два відносно самостійних процеси: входження їх спочатку в колективи навчальних підрозділів чи в підрозділи молодих солдатів у лінійних частинах (первинна СПА), а потім в колективи бойових підрозділів (вторинна СПА).

У процесі СПА вступають у взаємодію соціально-психологічна структура особистості новачка (і, перш за все, пізнавальний, мотиваційний, емоційно-вольовий компоненти) та психологія військового колективу (колективна думка, традиції, звичаї, морально-психологічний клімат, стиль керівництва та лідерства і т.п.).

Первинна соціально-психологічна адаптація молодих солдатів до військової служби в умовах навчання в учбовій частині чи проходження служби на зборах молодих солдатів має низку специфічних особливостей:

1. Процес первинної СПА відбувається в умовах відриву від звичного соціально-психологічного середовища (родини, навчального чи виробничого колективу, кола друзів і знайомих), що викликає у молодих людей, особливо на перших порах, почуття самотності, туги і т.п. Серед труднощів перших днів служби 49% молодих солдатів називають розлуку з рідними та друзями.

2. Нова обстановка, нові, незвичні вимоги, велика кількість нових людей викликає у багатьох юнаків розгубленість, психологічну напругу, стресові реакції, депресії; уже через 1-2 тижні спільного перебування в казармі у деяких, особливо замкнутих і нетовариських, людей виникає гостре бажання усамітнитись, що, як відомо, практично неможливо.

Для вивчення даного стану рекомендовано наступні методики:

„Тест на депресивний ризик";

„Шкала тривожності".

3. Вимоги командирів (у першу чергу, сержантів) викликають
внутрішній спротив, небажання підпорядковуватись (від
15 до 25%
опитаних). Цей спротив у частини психічно нестійких осіб інколи
виливається у відкриті форми протесту, конфлікти.

Основна причина подібних конфліктів - протиріччя між установками, навичками, звичками поведінки і спілкування, що склалися у юнака раніше, та тими вимогами, що ставляться перед ним командирами.

Інколи конфлікти виникають через помилки в управлінській діяльності деяких, особливо малодосвідчених командирів, їх низьких командирських якостей, що не сприяють встановленню взаєморозуміння з підлеглими.

  1.  Встановлення дружних зв'язків між молодими солдатами, як
    правило, серйозних утруднень не викликає, що пояснюється рівним
    положенням їх у підрозділі, однаковим соціальним статусом молодих
    солдатів.
  2.  Колективи учбового підрозділу, зборів молодих солдатів самі є
    за  своїм  типом  такими,   що  формуються.   Тому   молоді   солдати,
    особливо   на   зборах,   не   встигають   набути   досвіду   взаємодії   з
    колективом, вищим за своїм рівнем розвитку (наприклад, лінійний
    бойовий підрозділ).

Таким чином, найважливішою сферою первинної адаптації молодих солдатів є їх адаптація до вимог командирів. У прийнятті чи неприйнятті цих вимог і є основний результат адаптованості особистості до військової служби, перетворення юнака із цивільної у військову людину. Адже особливістю виконавчої за своєю сутністю діяльності солдата є необхідність швидкого і точного виконання статутних вимог, наказів і розпоряджень командирів.

На орієнтувальній стадії первинної соціально-психологічної адаптації молоді солдати проявляють виражене прагнення до виконання вимог командирів. Основним орієнтиром для них у цей час є не положення статутів, які вони ще слабко знають і не завжди розуміють, а особистий приклад командирів, їх дії та вчинки.

Головним механізмом СПА молодих солдатів виступає наслідування командирам. Одночасно йде процес оцінювання особистості кожного командира, порівняння з попередніми керівниками (в школі, на виробництві тощо), підмічаються типові риси, сильні і слабкі сторони, формується образ нового керівника.

Заходи з виховної роботи, які повинні проводитись із військовослужбовцями в процесі їх адаптації до служби

Підготовка та робота військового прийомника (ВП).

Для успішного вирішення завдань щодо прийому і введення в стрій молодого поповнення наказом по військовій частині створюється військовий прийомник.

Основними завданнями ВП є: поглиблене вивчення молодого поповнення, проведення професійного психологічного відбору, опанування програми початкового навчання солдатів, розподіл призовників по підрозділах з урахуванням їх освіти, стану здоров'я, особистих психофізіологічних якостей, професійних навичок, а також спеціальностей, отриманих до призову в армію.

З метою організації заходів у перший тиждень після прибуття молодих солдатів до військової частини рекомендується планувати і проводити:

у  перший  день - день  знайомства з  військовою  частиною, її бойовими традиціями, проведення санітарної обробки та видачу обмундирування особовому складу;

у   другий   день   -  бесіди   "Твої  командири",   розповіді-зустрічі,
відрекомендування    сержантів,    доведення    під    розпис    статей
Кримінального кодексу України про відповідальність за вчинення
військових та інших найбільш небезпечних злочинів;

у третій день - день знайомства з бойовою технікою та озброєнням;

у четвертий день - день листа. У конверт з листом для батьків
вкладається і лист командування частини, підрозділу;

у п'ятий день - день психолога, у ході якого проводяться навчання
стосункам у колективі;

у шостий день - розповіді про край, область, місто, район, в якому
будуть проходити службу солдати;

у сьомий день - психотренінги з питань подолання неприємностей,
які проводять психологи, лікар військової частини.

Крім того, у перший тиждень після прибуття молодого поповнення проводиться його поглиблене медичне обстеження, здійснюється фотографування та заведення особових справ на кожного молодого солдата.

Психологічне супроводження повинно включати в себе заходи:

вивчення   біографічних   особливостей   у   перші   дві   доби
перебування молодого поповнення у військовій частині. Особливу
увагу при цьому звертають на сімейний стан (виховання в неповній
сім'ї,  наявність дружини, дітей, стосунки  в родині,  матеріальний
рівень   родини,   наявність   важкохворих  родичів),   освітній   рівень,
причини   перерваної   чи   незакінченої   освіти,   фаховий   рівень   -
наявність спорідненого з військовим фаху, відсутність кваліфікації,
досвіду роботи в колективі, наявність досвіду асоціального життя у
вигляді приводів у міліцію, перебування на обліку в дитячій кімнаті
міліції, притягнення до кримінальної відповідальності незалежно від
виду   покарання,   епізодичне   вживання   наркотичних   речовин   чи
зловживання   алкогольними   напоями,    наявність   спроб   суїциду,
ставлення до служби у Збройних Силах України,  національні та
соціальні особливості, особливості релігійних переконань, партійна
приналежність та активність у суспільному житті;

вивчення стану здоров'я за результатами військово-лікарської
комісії та на підставі персонального опитування
- у перші дві доби
перебування у військовій частині;

вивчення  фізичного  стану  щодо  наявності  чи  відсутності
спортивних розрядів, досвіду спілкування у спортивних колективах,
фізичних можливостей  щодо виконання  нормативів (біг на  
1000
метрів, кількість підтягувань) та загально-фізичної підготовленості -
протягом першого тижня перебування у військовій частині;

вивчення психологічних особливостей.

У першу чергу, доцільним є поглиблене вивчення осіб із порушеннями адаптації. З метою активного виявлення таких осіб необхідно особливу увагу звернути на особовий склад, який часто звертається до медичного пункту або під час звернення до лікаря не отримує лікарської допомоги через відсутність наявної хвороби. Це дає можливість припустити наявність проблем у психологічній сфері.

Перших два місяці після призову психологи військових частин повинні вести свої прийоми в медичних пунктах разом із лікарями, що дозволить своєчасно та оперативно вирішувати питання психологічної допомоги особовому складу.

Забороняється призначати до варти особовий склад із числа молодого поповнення раніше:

двох   місяців   після   проходження   програми   молодого  солдата  і
прийняття Військової присяги;

одного місяця після прибуття з навчальних підрозділів;

одного тижня після повернення з відпустки, лікувальних закладів і
відряджень.

Висновок. Таким чином, ми з вами бачимо, що  для попередження та подолання дезадаптації можна використовувати різні психолого-педагогічні методи та методики.

Після доведення положень навчального питання викликати 1 курсанта для контролю засвоєння даного питання. Контрольні запитання: Що повинно включати в себе психологічне супроводження щодо дезадаптації?

Висновки до заняття.

Таким чином, закінчуючи розгляд навчальних питань лекції, ми можемо сказати, що психологія як наука покликана озброїти психологічними знаннями офіцерів, які, застосовуючи їх на практиці, зобов’язані забезпечити бойову та мобілізаційну готовність підрозділів і здоровий морально-психологічний стан.

ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА – 10 хв.

1. Підвести підсумок заняття.

2. Відповісти на запитання курсантів.

3. Дати завдання курсантам для їх самостійної роботи.

Розробив:

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84685. Структура Посольства, распределение обязанностей, штатное расписание 13.41 KB
  Структура Посольства распределение обязанностей штатное расписание. Посол представляет РФ непосредственно руководит работой Посольства несёт персональную ответственность за выполнение возложенных на Посольство задач и осуществление им функций определяет в соответствии с нормативными актами МИДа России структуру Посольства распределяет должностные обязанности между его сотрудниками. Сотрудников посольства. Обеспечение безопасности посольства его сотрудников и членов их семей организация защиты государственной и иной охраняемой законом...
84686. Роль иностранного языка в работе дипломата 12.06 KB
  Роль иностранного языка в работе дипломата. Роль иностранного языка в работе чрезвычайно важна. Профессиональное владение иностранными языками может пригодиться дипломату во многих сферах его дипломатической деятельности. Знание в совершенстве языка страны пребывания значительно расширяет количество источников информации печатные издания на иностранном языке интернетресурсы телевидение радио и т.
84687. МГИМО: история, структура, кадровая база МИД России 15.87 KB
  МГИМО: история структура кадровая база МИД России. МГИМО является одним из старейших университетских центров страны по подготовке специалистов международного профиля. Первый набор в МГИМО составил 200 студентов. С 1946 года на учебу в МГИМО стали направляться студенты из зарубежных стран.
84688. Статус профессиональной дипслужбы во внешнеполитической системе, дипломаты и политическое руководство 13.63 KB
  Служба в аппарате внешнеполитического ведомства – это особая разновидность федеральной государственной службы Российской Федерации. Это профессиональное осуществление целей и функций внешней политики России посредством исполнения государственных должностей федеральной государственной службы утвержденных в: центральном аппарате МИД РФ диппредставительствах и консульских учреждениях за рубежом представительствах при международных организациях представительствах МИД на территории РФ на отдельных государственных должностях госслужбы в...
84689. Порядок приема в МИД и требования, предъявляемые к выпускникам вузов, впервые поступающим на государственную службу 14.85 KB
  К дипломатической службе не относятся технические сотрудники. В России долгое время не было специального закона о дипломатической службе. Закон – 79ФЗ о гражданской службе от 2004 года распространялся и на дипломатическую службы. В этих законах формулируются принципы государственной службы: равных доступ граждан к службе профессионализм и компетентность стабильность.
84690. Дипломатические ранги и порядок их присвоения 15.73 KB
  Присвоение дип рангов дип работникам производится в соответствии с установленными ФЗ Об основах гос службы РФ и иными нормативными правовыми актами РФ квалификационными требованиями к профессиональному образованию стажу и опыту работы по специальности знанию Конституции РФ Федеральных Законовнов применительно к исполнению своих должностных обязанностей а также с учетом срока пребывания в дип ранге результатов служебной деятельности и при наличии сертификата о соответствующем уровне владения иностранным языком. Присваиваются следующие...
84691. Порядок отбора кандидатов на замещение дипломатических должностей в загранучреждениях 17.24 KB
  Форма прохождения дипломатической службы в каждой стране своя; она определяется национальными особенностями и традициями этой страны а также материальными и кадровыми возможностями. Однако под влиянием глобализации происходит стандартизация дипломатической службы во всем мире. Это крайне ценимые качества на дипломатической службе. Главные требования которые предъявляются к лицам претендующим на должность дипломатической службы: сильная политологическая правовая и общегуманитарная подготовка классического образца воспитанность и хорошие...
84692. Прохождение службы в центральном аппарате МИДа и за рубежом. Ротация дипломатических кадров 14.15 KB
  Основные элементы системы прохождения дипслужбы можно представить следующим образом: А отбор на службу оценка претендентов с точки зрения их профессиональнокфалификационной психологической и духовнонравственной пригодности к работе в структурах МИД и загранучреждений РФ; Б процедура утверждения в должности замещение госдолжности дипслужбы; В профессиональная адаптация путём испытательного срока стажировок повышения квалификации и других мероприятий; Г оценка служебной деятельности формирование здоровых ценностных установок на...
84693. Основные черты современного дипломата 12.27 KB
  К числу важнейших для дипломата качеств относят: глубокое понимание целей задач и особенностей внешнеполитического курса России способность к стратегическому видению развития событий умение грамотно доходчиво и убедительно выражать свои мысли как в письменной так и в устной форме знание современных информационных технологий проницательность умение увидеть главное и определяющее в информационном потоке стрессоустойчивость способность определять приоритеты организованность ответственность обладание высоким общеобразовательным и...