38119

Основні методи вивчення психології військового колективу

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Письмове або усне опитування курсантів: 1 варіант: соціометрія як метод дослідження; особливості методу спостереження; 2 варіант: експеримент як метод дослідження; особливості психологічної бесіди анкетного методу та опитування. Обговорення третього питання: Спостереження та експеримент. Практичне проведення спостереження. Вирішують проблемне питання Відповідають на запитання Приймають участь у дискусії Проводять спостереження 6.

Украинкский

2013-09-27

210.5 KB

7 чел.

Навчальна група

Дата заняття

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                                       О.В. БОЙКО

“____” _________________ 20__ року

ПЛАН

проведення практичного заняття

з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка військових колективів»

(назва навчальної дисципліни)

Т Е М А № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»

Заняття № 8: «Основні методи вивчення психології військового колективу»

Час: 2 години

Мета заняття:

1.  Закріпити знання, одержані курсантами  в процесі самостійної роботи над навчальною, методичною і науковою літературою.

2.Провести кілька методів дослідження.

3.Виховувати впевненість у своїх теоретичних знаннях та практичних діях.

4.Формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності.

5.Формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності.

6.Сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№зп

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час, хв.

Дії тих хто навчається

1.

Перевірка готовності курсантів до заняття. Вступне слово викладача.

4-5 хв.

2.

Письмове або усне опитування курсантів:

 1 варіант:

- соціометрія як метод дослідження;

- особливості методу спостереження;

2 варіант:

- експеримент як метод дослідження;

- особливості психологічної бесіди, анкетного методу та опитування.

10 хв.

Доповідають інформацію за встановленим порядком і правилами.

3.

Обговорення першого питання: (доцільно почати з розуміння понять «методу дослідження») «Соціометрія як метод дослідження».

15 хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

4.

Обговорення другого питання:

«Процедура проведення соціометрії».

15 хв.

Вирішують проблемне питання

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

5.

Обговорення третього питання:

«Спостереження та експеримент».

Практичне проведення спостереження.

15 хв.

Вирішують проблемне питання

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

Проводять спостереження

6.

Обговорення четвертого питання:

«Бесіда, анкетний метод та опитування».

25 хв.

Вирішують проблемне питання

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

Практичне проведення методики дослідження.

7.

Підведення підсумків і закінчення практичного заняття, оголошення завдання на самостійну підготовку.

5 хв.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.
  2.  Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.
  3.  Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.
  4.  Варій М. Й., Козяр М. М., Коваль М. С. Військова психологія і педагогіка: Посібник/ За заг. ред. М. Й. Варія. – Львів: Вид-во “Сполом”, 2003. – 624 с.
  5.  Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.
  6.  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.
  7.  Морально-психологічний стан військ, його оцінка та підтримка на високому рівні/Монографія: Відп. Ред. Л. В. Сахань, Л. Ф. Бурлачук. – ВВП ДУ “ЛП”, 1996 .- 311 с.
  8.  Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.
  9.  Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002.- 560 с.
  10.   Ягупов В. В. Військова психологія: Підручник. – К.: Тандем, 2004. - 656 с.

    11. Ягупов В. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –

 К.: Тандем, 2000. – 380

12. www.soldiering.ru.

13. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ.

14. http://psychology.net.ru

15. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

16. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

17. http://armyrus.ru

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Роздруковані навчальні матеріали, мережа інтернет.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати с. 83, 95, 212-241 –  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.;

2.Опрацювати матеріал поданий викладачем на цифровому носії.

____________________________________________________________________

Розробив:

“____”______________2011 року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ. Протокол від “30” серпня 2011 року №6.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                      О.В. БОЙКО

“____” ________________ 20__ року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення  практичного заняття

з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка військових колективів»

(назва навчальної дисципліни)

Т Е М А № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»

Заняття № 8: «Основні методи вивчення психології військового колективу»

Час: 2 години

Мета заняття:

1.  Закріпити знання, одержані курсантами  в процесі самостійної роботи над навчальною, методичною і науковою літературою.

2.Провести кілька методів дослідження.

3.Виховувати впевненість у своїх теоретичних знаннях та практичних діях.

4.Формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності.

5.Формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності.

6.Сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості.

з/п

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час

(хв.)

1.

Вступна частина

4-5

Проведення усного або письмового контрольного заходу

10

2.

Основна частина

70

Соціометрія як метод дослідження

15

Процедура проведення соціометрії

15

Спостереження та експеримент

Практичне проведення спостереження

15

Бесіда, анкетний метод та опитування

25

3.

Заключна  частина

5

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.
  2.  Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.
  3.  Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.
  4.  Варій М. Й., Козяр М. М., Коваль М. С. Військова психологія і педагогіка: Посібник/ За заг. ред. М. Й. Варія. – Львів: Вид-во “Сполом”, 2003. – 624 с.
  5.  Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.
  6.  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.
  7.  Морально-психологічний стан військ, його оцінка та підтримка на високому рівні/Монографія: Відп. Ред. Л. В. Сахань, Л. Ф. Бурлачук. – ВВП ДУ “ЛП”, 1996 .- 311 с.
  8.  Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.
  9.  Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002.- 560 с.
  10.   Ягупов В. В. Військова психологія: Підручник. – К.: Тандем, 2004. - 656 с.

              11. Ягупов В. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –

 К.: Тандем, 2000. – 380

12. www.soldiering.ru.

13. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ.

14. http://psychology.net.ru

15. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

16. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

17. http://armyrus.ru

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Роздруковані навчальні матеріали, мережа інтернет.

        ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи і привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати тему і основну проблематику заняття, його основні питання (завдання);
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути  в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні вправ у польовому навчальному центрі, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  визначити час роботи на кожному навчальному місці та порядок їх зміни (при необхідності);
  •  визначити порядок  отримання оцінки за виконання окремих  завдань та за заняття в цілому;
  •  встановити порядок і правила проведення даного заняття;
  •  довести (нагадати) заходи безпеки (при необхідності).

- може проводитися, у разі необхідності, усне, комп’ютерне  опитування або письмова летючка для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми.

                             

                              ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Викладення навчального матеріалу та методики проведення навчального заняття здійснюється за наступною формою:

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№зп

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час, хв.

Дії тих хто навчається

1.

Перевірка готовності курсантів до заняття. Вступне слово викладача.

4-5 хв.

2.

Письмове або усне опитування курсантів:

 1 варіант:

- соціометрія як метод дослідження;

- особливості методу спостереження;

2 варіант:

- експеримент як метод дослідження;

- особливості психологічної бесіди, анкетного методу та опитування.

10 хв.

Доповідають інформацію за встановленим порядком і правилами.

3.

Обговорення першого питання: (доцільно почати з розуміння понять «методу дослідження») «Соціометрія як метод дослідження».

15 хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

4.

Обговорення другого питання:

«Процедура проведення соціометрії».

15 хв.

Вирішують проблемне питання

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

5.

Обговорення третього питання:

«Спостереження та експеримент».

Практичне проведення спостереження.

15 хв.

Вирішують проблемне питання

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

Проводять спостереження

6.

Обговорення четвертого питання:

«Бесіда, анкетний метод та опитування».

25 хв.

Вирішують проблемне питання

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

Практичне проведення методики дослідження.

7.

Підведення підсумків і закінчення практичного заняття, оголошення завдання на самостійну підготовку.

5 хв.

1. Соціометрія як метод дослідження.

Сьогодні у військовій практиці часто застосовується соціометрія (симпатія, антипатія, байдужість).  Соціометрія — метод вибору, застосовують для з’ясування взаємин у колективі, оцінних ставлень досліджуваних до інших, віддавання переваги одним членам колективу чи групи перед іншими при виборі керівника, приятеля.

Метод соціометрії належить до ефективних інструментів соціально-психологічного дослідження малих груп та колективів. У цілому соціометричну методику офіцер може використовувати з метою:

діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, поліпшення та удосконалення;

вивчення типології соціальної поведінки воїнів в умовах групової діяльності;

оцінки соціально-психічної сумісності членів військового підрозділу;

визначення статусу членів даного колективу;

вивчення неформальних відносин і структур у військовому підрозділі.

Поряд з офіційною структурою у взаємовідносинах між членами військового підрозділу зав’язується система неофіційних стосунків, які основані на емоційній природі спілкування воїна. Потреба кожного з них у спілкуванні, взаємній симпатії й інших відносин із товаришами по службі слугує тією основою, на якій у військовому підрозділі, як різновиду малої соціальної групи, формуються неформальні малі групи. Як правило, в первинних військових колективах, які нараховують 20-30 осіб, неформальних структур виникає кілька. Наприклад, структури взаємопідтримки, взаємовпливу, популярності, престижу, лідерства тощо. Неформальна структура військового підрозділу залежить від формальної його структури тією мірою, в якій воїни підпорядковують свою поведінку меті та завданням спільної бойової діяльності, правилам рольової взаємодії. Звичайно, такі малі неформальні групи нараховують 2-3, іноді до 7-8 осіб. Члени таких неформальних груп прагнуть до близьких взаємовідносин не тільки у службових справах, а й у вільний від служби час. Такі неформальні групи можуть мати як позитивну спрямованість, так і негативну. Знання складу таких груп, особливо негативно спрямованих, допомагає офіцеру більш цілеспрямовано організувати свою діяльність з особовим складом підрозділу. Сам факт існування негативно спрямованих мікрогруп погіршує ефективність виховної роботи з недисциплінованими воїнами, створює умову для виникнення кругової поруки між ними. Наявність таких груп негативно впливає на настрій у колективі, створює умови для виникнення негативних традицій тощо. У зв’язку з цим, командиру військового підрозділу необхідно знати наявність і склад таких неформальних малих груп у колективі та їх інтереси, якими вони живуть. Звичайно, кожну неформальну групу очолює лідер.

Для вивчення неформальних стосунків у підрозділі, виявлення неформальних лідерів, статусів усіх членів колективу допомагає соціометрична методика. Вона дає змогу виразити внутрішньо-колективні відносини у вигляді чисельних величин та графіків.

2. Процедура проведення соціометрії

Метод соціометрії (соціометричне опитування) дозволяє оцінити взаємовідносини у військовому колективі і на цій основі визначати його неформальну структуру, виявляти неофіційні мікрогрупи військовослужбовців та взаємозв'язки між ними.

Сутність методу соціометрії полягає у виборі по визначеному критерію   кожним військовослужбовцем одного або декількох співслужбовців для спільної діяльності. Після обробки відображення у графічному вигляді індивідуальних виборів прояснюються неформальна структура військового колективу і картина взаємовідносин у ньому.

Критерієм соціометричних виборів військовослужбовців прийнято визначати той вид їхньої службової діяльності, для виконання якого необхідно вибрати або відкинути одного або декількох членів колективу. Критерії формулюються у вигляді запитань про бажання військовослужбовця спільно з ким-небудь брати участь у визначеній діяльності.

Наведемо приклади соціометричного опитувальника:

  1.  Вам належить виконати складне навчально-бойове завдання. Кого з Ваших товаришів Ви вибрали б для спільного його виконання? Назвіть декілька прізвищ. Хто, на Вашу думку, обере Вас для спільного виконання цього завдання (можливі варіанти відповіді: назвати прізвища; нема таких; не знаю).

У наведеному прикладі друге питання є додатковим, спрямованим на вияснення очікувань респондента щодо його можливих виборів товаришами.

Часто досліднику необхідно знати не тільки картину позитивних виборів у колективі по визначеному критерію, але й картину негативних виборів, базованих на антипатіях: з ким, у першу чергу, респондент не хотів би співпрацювати.

У такому випадку додатково можна поставити питання:

  1.  З ким з Ваших товаришів по службі Ви не хотіли б виконувати це завдання сумісно? Хто, на Вашу думку, відмовиться вибрати Вас для спільного виконання цього завдання?

Критерії вибору можуть передбачати не лише спільну діяльність, але й спільне проведення дозвілля, спільне проживання:

"З ким з ваших товаришів ви хотіли б разом піти у звільнення? З ким з ваших товаришів ви хотіли б проживати в одному кубрику? Назвіть 2 — 3 прізвища".

Необхідно зазначити, що в залежності від змісту критеріїв в одному й тому ж колективі отримуються різні картини соціометричних виборів. Це пояснюється тим, що для різних видів діяльності необхідні визначені вимоги, яким відповідають різні набори особистісних якостей членів колективу. Тому важливе значення мають узагальнюючі критерії: "З ким ви товаришуєте? З ким ви хотіли б дружити?". Перший критерій фіксує дійсні вибори, другий описує сферу бажаних уподобань військовослужбовця.

Збір інформації

Соціометричне опитування проводиться у військових колективах, які мають певний досвід спільної діяльності (4 — 6 місяців), на підставі якої виникли стійкі відносини між військовослужбовцями.

Проведення опитування починається зі вступної бесіди. Її ціль - сформувати робочий настрій і атмосферу довіри в аудиторії. Коротко викладається ціль дослідження, підкреслюється, що його результати не будуть розголошуватись.

      Після цього всім респондентам роздається пронумерований список колективу і доводиться текст запитань.

     При опитуванні дотримуються таких правил:

  •  100 відсотково опитати всіх членів колективу;
  •  при відсутності когось на час опитування, проводиться додаткове індивідуальне опитування.

При проведенні опитування дотримуються наступних умов:

  1.  Всі військовослужбовці повинні відповідати самостійно, радитись щодо відповідей забороняється.
  2.  Забороняється обмежувати час опитування, кожен працює у зручному для нього темпі.
  3.  Обов'язковими є відповіді на всі запитання.
  4.  Лист відповідей обов'язково підписується (вказується свій номер за списком).

Можливі два варіанти заповнення листів відповідей: з обмеженням кількості виборів або без обмеження кількості виборів. Найбільш доцільним є використання обмеження кількості виборів за схемою № 1.

                                                               СХЕМА  №  1

Кількість військовослужбовців

Ліміт виборів

5-6

1

7-11

2

12-16

3

17-21

4

22-26

5

27-35

6

36 і більше

7

ОБРОБКА   ДАНИХ

Обробка даних включає в себе підготовку соціоматриці, соціограми, а також розрахунок соціометричних показників (індексів).

 Соціоматриця – це таблиця зв’язків, яка відображає усі вибори в колективі. В неї заноситься інформація, отримана від респондента в ході соціометричного опитування. В горизонтальних рядках вказуються суб’єкти вибору (хто обирає), у вертикальних стовбцях — об'єкти вибору (кого обирають).

Приклад соціоматриці:

№ з/п

Хто обирає?

Прізвище

Кого обирають

Кількість зроблених виборів

1

2

3

4

5

6

7

К+

К -

К0

К++

К- -

1

+

-

0

2

3

4

5

6

7

Кількість отриманих виборів

Кп+

Кп-

СК++

СК- -

 

Примітка:

                     “+” – позитивний вибір.

                     “0” – нейтральний вибір

 “-” – негативний вибір.

“К+” – кількість зроблених позитивних виборів;

“К- ” – кількість зроблених негативних виборів;

“К0” – кількість зроблених нейтральних виборів;

“К++” – кількість взаємних позитивних виборів;

“К - - “ – кількість взаємних негативних виборів;

“Кп+” – кількість отриманих позитивних виборів;

“Кп- ” – кількість отриманих негативних виборів;

“СК++” – сума взаємних позитивних виборів в групі;

“СК- - ” – сума взаємних негативних виборів груп.

Соціограма — схема міжособистісних відносин у колективі. Вона будується на даних соціоматриці і являє собою односторонні або взаємні вибори у вигляді стрілок.

Соціограма дозволяє виявити структурні елементи міжособистісних відносин всередині підрозділу — лідерів, ізольованих, підгрупи.

Кругова соціограма — опитувані розташовуються по колу, зв'язки між ними—всередині кола.

Приклад кругової соціограми:

                                                                            

Умовні позначки:

позитивний вибір

негативний вибір

взаємний позитивний вибір

взаємний негативний вибір

Соціометричні індекси:

Соціометричні індекси кількісно характеризують взаємовідносини. Ця характеристика задається числовим значенням, знак і розміри якого вказують на характер і ступінь характеристики, яка вивчається.

Соціометричні індекси поділяються на персональні і групові.

Персональні соціометричні індекси дають числові характеристики індивідуальних соціально-психологічних якостей особистості як члена колективу.

Ця характеристика задається числовим значенням, знак і розміри якого вказують на характер і ступінь характеристики, яка вивчається.

Соціометричні індекси поділяються на персональні і групові.

Персональні соціометричні індекси дають числові характеристики індивідуальних соціально-психологічних якостей особистості як члена колективу.

Коли картки заповнені і зібрані, дослідник складає зведену соціоматрицю (див. вище). Аналіз соціоматриці дозволяє методом нескладних розрахунків визначити такі соціометричні індекси:

  •  потреба у спілкуванні – І пс;
  •  соціометричний статус - І ст;
  •  психологічна сумісність - І см;
  •  групова єдність - І гє;
  •  групова дисгармонія - І гд;

Індекс потреби у спілкуванні визначається за формулою:

І пс = (( К+ - К - ) / n-1) х 100%

    де І псіндекс потреби у спілкуванні;

К+ - кількість зроблених респондентами

позитивних виборів;

    К –  - кількість негативних виборів;

     n –  кількість респондентів.

При множенні даної формули на 100 % вона показує питому вагу потреби у спілкуванні по відношенню теоретично можливої у відсотках.

Для оцінки індексу статусу можна скористатися такою формулою:

І ст = (( К+п - К -п ) / n-1) х 100%

де І ст  - індекс соціометричного статусу

 К+п  - кількість позитивних виборів

 К п кількість негативних виборів

n –   кількість респондентів.

Аналіз взаємних виборів дозволяє оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою:

І см = (( К++ - К - - ) / n-1) х 100%

де І см індекс сумісності

К++ - кількість взаємних позитивних виборів

К – -- - кількість взаємних негативних

виборів;

 n –  кількість респондентів.

Групова єдність визначається складанням взаємних позитивних виборів за формулою:

І гє = ( СК++ / n х ( n-1)) х 100%

де  І гє  - індекс групової  єдності

СК++ - сума взаємних позитивних виборів

в групі.

Аналогічно визначається групова дисгармонія:

І гд = ( СК - - / n х ( n-1)) х 100%

де  І гд  - індекс групової  дисгармонії

СК - - - сума взаємних негативних виборів в

групі.

Тепер на підставі отриманих даних можна визначити групову згуртованість за формулою: І гз = І гє - І гд

де І гз індекс групової згуртованості.

3. Спостереження та експеримент.

Вивчення психології військового колективу здійснюється з метою покращення військової дисципліни, більш тісних взаємовідносин між воїнами, підвищення якості бойової підготовки, досягнення більш високого рівня боєготовності підрозділу. Таке вивчення проводиться з допомогою певних методів.

1. Одним з найбільш розповсюджених методів вивчення психології колективу є метод спостереження. Цей метод дозволяє цілеспрямовано і систематично накопичувати дані про реакції колективу на різноманітні факти, події, ситуації. Суцільне тривале спостереження дозволяє зрозуміти психологію колективу, побачити, як вона проявляється в його діях і в поведінці кожного воїна. Процес спостереження полегшується визначенням контрольного списку фактів ситуації, які повинні бути встановлені. Серед них: характеристика членів групи; форми взаємодії між ними; взаємовідносини; стимули і мотиви діяльності; повторення подій і явищ в групі; відхилення від норм поведінки; протиріччя в словах і вчинках; невиконання очікуваних дій і вчинків.

Спостереження як метод вивчення соціально-психологічних явищ в колективі дозволяє накопичувати конкретні дані про поведінку людей і груп, точно фіксувати час, місце і обставини події.

Для зручності фіксування спостережуваної поведінки іноді використовують класифікацію, яка виокремлює наступні характерні його типи:

1) чи солідарний з колективом, прагне підняти престиж іншого, допомагає, удобрює;

2) прагне зняти напругу в колективі, жартує, проявляє задоволення;

3) згоджується з більшістю, признає авторитет, допомагає, уступає;

4) висловлює думку, оцінки, аналіз, виражаючи бажання діяти;

5) орієнтує,  інформує, повторює, роз’яснює;

6) просить роз’яснення, поради, скерування;

7) не згоджується з колективом, пасивно заперечує, відмовляє в допомозі;

8) проявляє антагонізм, заперечує престиж іншого, захищає лише себе.

      

Основні правила проведення наукового психологічного спостереження:

  1.  визначення об’єкта і предмета спостереження;
  2.  визначення мети та задач спостереження, тобто цілеспрямованість;
  3.  визначення умов проведення спостереження (природні умови спостереження; щоб об’єкт не знав, що за ним спостерігають; щоб суб’єкт не впливав ні на умови ні на об’єкт спостереження);
  4.  планомірність (план спостереження);
  5.  систематичність (постійне спостереження в різних умовах);
  6.  об’єктивність (фіксувати чисті факти);
  7.  фіксованість.

Спостереження потребує чіткості і точності фіксації даних. Для цього використовують певні бланки:

        Дата спостереження

За яких умов здійснювалось спостереження

         Що спостерігалось

Що виявлено у процесі спостереження

Пояснення даних спостереження

Розрізняють пряме і непряме спостереження. Непряме спостереження застосовують у ситуаціях, коли ми хочемо за допомогою об’єктивних методів вивчити психічні процеси, непіддатливі прямому спостереженню (встановити ступінь напруженості під час виконання людиною певної роботи – реєструють фізіологічні процеси за допомогою електроенцефалограми, електроміограми).

За характером контакту – безпосереднє спостереження, коли спостерігач і об’єкт спостереження перебувають у безпосередньому контакті та взаємодії, та опосередковане, коли дослідник знайомиться з спостережуваними суб’єктами побічно, за допомогою спеціально організованих документів на зразок анкет, біографій, аудіо- або відеозаписів.

За характером взаємодії з об’єктом розрізняють включене спостереження, коли дослідник стає членом групи, та його присутність і поведінка стають частиною спостережуваної ситуації, та невключене (з боку), тобто без взаємодії і встановлення яких-небудь контактів з особою чи групою, яку вивчають.

Помилки спостереження.

Схильність до гала-ефекту (ефект ореолу), який базується на узагальненні одиничних вражень спостерігача, який керується тим, подобається чи не подобається йому спостережуваний, його дії або поведінка. Такий підхід зумовлює некоректне узагальнення, оцінку в „чорно-білих тонах”, перебільшення чи зменшення вираженості спостережуваних фактів.

Помилки усереднення трапляються, коли спостерігач з тих чи інших причин почувається невпевнено. Тоді виявляється тенденція усереднювати оцінки спостережуваних процесів, оскільки відомо, що крайнощі трапляються рідше, ніж властивості середньої інтенсивності.

Логічні помилки виявляються, коли, наприклад, роблять висновок про інтелект людини за її красномовством, або про те, що люб’язна людина одночасно добродушна; ця помилка базується на припущенні тісного зв’язку між поведінкою людини та її особистими властивостями, що аж ніяк не завжди відповідає істині.

Помилки контрасту може спричинити схильність спостерігача підкреслювати протилежні собі риси у спостережуваних індивідів.

2. В інтересах вивчення психології колективу може використовуватись і експеримент, причому це буде груповий експеримент. Груповий експеримент полягає в тому, що колектив навмисно включається в спеціально попередньо створені умови, де обов’язково проявляються якості колективної психології. Так, наприклад, з ціллю підготовки групи людей можуть одночасно поміщувати в штучно створене середовище і їх перебування може бути там тривалий час і вводяться спеціальні різні обмеження.

Зі зміною умов експерименту будуть спостерігатися зміни в психології колективу. При певних умовах може відбутись поступове емоційне притуплення або виникнуть колективні афекти. Але якщо ідеологія і психологія групи є сильними і стійкими, то у подібній ситуації зросте почуття відповідальності, збільшується взаємодопомога і підтримка, зросте діяльність колективу.

Будь-який експеримент не лише дозволяє глибше вивчити колектив який досліджується, але і здійснює на нього певний вплив. Тому розрізняють експерименти констатуючі і формуючі. Перед констатуючим експериментом стоїть задача виявити і оцінити стан психології колективу, групи в даний момент, на даний відрізок часу. Так, в одному дослідженні застосовувався констатуючий експеримент для виявлення уявлень молодих воїнів про деякі сторони військової служби. З цією ціллю для воїнів , які недавно прибули в підрозділ, був організований показ нічних стрільб. Після цього шляхом опитування і бесіди вивчалась думка воїнів про дану зброю. В спеціально створеній ситуації воїни мали можливість сформулювати свою думку, а не просто висловити ту думку яка першою прийшла їм в голову.

Формуючий експеримент дозволяє вивчити психологію колективу в його становленні, більше того, впливати на його формування. З його допомогою можна не лише виявити стан психології колективу, здійснювати на нього вплив, але і перевірити достовірність практичних висновків. Оскільки у даному експерименті вирішуються задачі формування, то другою особливістю є значна тривалість в часі (вичвалали порушення дисципліни, виявили причину – неправильні взаємовідносини в колективі; в процесі експерименту ці взаємовідносини вивчались і перебудовувались – викорінення конфліктів – покращення взаємозв’язків в колективі).

За схемою констатуючого експерименту можна вивчати природу психічних властивостей у процесі їхнього розвитку, для чого застосовують так звані поперечні і поздовжні зрізи. При поперечному зрізі одночасно порівнюють психічні властивості кількох груп досліджуваних, які відрізняються за віком, щоб розкрити динаміку вікового розвитку досліджуваної психічної властивості. Однак у разі такого підходу залишаються поза увагою індивідуальні особливості розвитку психіки.

При поздовжньому зрізі наявні зміни у психічних властивостях певних людей упродовж тривалого часу (місяці й роки). Це допомагає вивчати розвиток особистості в її цілісності.

4. Бесіда, анкетний метод та опитування.

Колективна бесіда також є методом вивчення психології колективу. При достатній увазі командира, колективна бесіда з воїнами дозволяє йому вловити такі моменти в психології колективу, як загальний настрій групи, відношення до поставлених завдань, взаємовідносини між людьми, наявність лідерів і авторитетів, цілісність колективу, готовність до дій та ін. Бесіда має продумуватись передчасно, щоб в її процесі не виникало логічного вакууму. У важкому колективі подібні пустоти стають безвихідними тупиками. А це не тільки не допомагає вивченню психології колективу, але і здійснює на неї негативний вплив, викликає неповагу по відношенні до офіцера.

Для того, щоб оцінка психологічного стану колективу не залишалась на стадії невизначеного враження, командиру потрібно дуже уважно слідкувати за процесом бесіди, аналізувати всі висловлені думки, всі моменти живої емоційної реакції. Лише глибокий аналіз, обдумування в процесі бесіди дані допомагають більш повно зрозуміти психологію колективу.

   Бесіда — це цілеспрямована розмова з досліджуваним з метою з’ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань та ін. Поставлені запитання мають бути чіткими і зрозумілими, і потрібно домагатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення. Проведення бесіди:

1) мета та план  бесіди;

2) підготувати запитання;

3) дружна атмосфера, тобто немає нагадувати допит;

4) усі відповіді слід детально і чітко записувати;

5) дати час співбесіднику висловити погляди на те чи інше запитання;

6) розмовляти близькою мовою для співбесідника;

7) вміння слухати, знати темп — нейтральне слухання, але позитивне „так”, „я вас розумію”;

8) емпатійне слухання („так я розумію, вам було важко, бо були тоді важкі часи”).

 До числа результативних методик відносять також анкетний метод, який дозволяє вивчити думку, настрій, запити не лише одного воїна, але і окремих груп, колективів. Анкета являє собою складений опитувальник. Це метод письмового опитування. Анкета не є стандартизованою (іменна і анонімна). За допомогою анкетного дослідження можна зібрати великий обсяг матеріалу, але недоліком є складність перевірки їх правильності та щирості. Типи питань: відкриті, закриті, змішані.  При закритому питанні вимагають однозначної відповіді: „так”, „ні”, „не знаю”. Такі однозначні відповіді легше узагальнювати, але вони дозволяють робити лише загальні кількісні висновки, які переважають серед певної категорії людей чи колективу.

Відкриті питання вимагають розгорнутої відповіді (вкажіть причини і характер порушень військової дисципліни). Дану анкету значно важче аналізувати і узагальнювати.

Заслуговує уваги прийом комплексного використання анкет, яке можна назвати методом порівняння анкетування. Наприклад, при вивченні стану виховної роботи в одному підрозділі в анкету для курсантів включають питання: „Які позитивні особистісні якості ви хочете у себе розвинути і яких негативних позбавитись?”. В анкеті для офіцерів пропонують назвати найбільш цінні для служби особистісні якості курсанта і які небажані. Співставлення подібних даних соціально-психологічних обстежень дозволяє більш рельєфно уявити думку колективу, встановити, наскільки офіцери знають і враховують її, в якому напрямку вони впливають на психологію колективу, окремих воїнів. В анкету потрібно включати не більше 5 – 7 питань, що дозволить провести анкетування досить швидко.

Близьким до анкетування є метод опитування.   Анкетування переважно проводиться на групі. Опитують же вибірково, раніше намічаючи для цього певні категорії. Опитування дає дані не про психологію групи, а про думки, настрої, погляди певних категорій людей, близьких, наприклад, по досвіду, віку, підготовці, професії. Опитування може проводитись усно або письмово. Людей яких опитують спеціально не збирають і можуть давати відповіді в різний час.

Психологія колективу вивчається також методом оцінки висловлених думок, настроїв, запитів, скарг. Вони можуть виражатись як в службових обставинах так і не в службових. Подібні висловлювання враховуються в цілому по колективі, особливу увагу звертають на думки авторитетних осіб в даному колективі. Таким чином вдається встановити психологічну атмосферу, а також джерела тих чи інших думок, впливів.

Колектив вивчається також і через виявлення йому притаманних відносин. Яку читають курсанти літературу, які розмови частіше всього ведуть, чим бажають займатись у вільний час, що з бойового навчання їх більше всього цікавить – відповіді на ці та інші питання дають уявлення про переважаючі в колективі думки, настрої, інтереси.

Мотивація дій, думок, настроїв, взаємовідносин достатньо повно можна виявити при застосуванні методу співставлення психологічних характеристик. На воїна чи групу які вивчаються незалежно один від одного, даються характеристики. Співставлення і узагальнення таких характеристик дозволяє глибше вивчити того чи іншого воїна, психологію колективу, взаємовідносини в колективі. В масштабі підрозділу цей метод застосовують як звичайне співставлення думок офіцерів, сержантів та інших про воїна який вивчається чи групу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати с. 83, 95, 212-241 –  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.;

2.Опрацювати матеріал поданий викладачем на цифровому носії.

____________________________________________________________________

Розробив:

“____”______________2011 року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ. Протокол від “30” серпня 2011 року №6.


1

2

7

5

3

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61669. Метание в движущуюся цель. Бег сто метров на время 21.39 KB
  Цель:Овладение техникой броска мяча в движущуюся цель. Образовательные: - Обучение технике броска мяча; Развивающие: - Развитие координации движений, внимания; - развивать прыгучесть, ловкость, внимание.
61670. Металлургический комплекс 15.04 KB
  Цели Коррекционно-образовательные: Закреплять понятие (металлургия) Формировать понятия (цветная, черная) Закреплять навыки работы с календарем погоды Коррекционно-развивающие: Формировать умения анализировать при сравнении температуры в разные дни, используя календарь погоды.
61671. Конспект урока по гимнастике 21.64 KB
  Задачи: Обучающая (обучить акробатическому упражнению2-3 кувырка вперед, стойка на лопатках; совершенствовать акробатическое упражнение из положения лежа на спине «мост», перекат назад в группировке с последующей опорой руками за головой)...
61672. Линейные, разветвляющиеся и циклические алгоритмы в блок-схемах 26.95 KB
  Ребята здравствуйте сегодня на уроке мы изучим новую тему которая в свою очередь поможет нам закрепить и углубить знания полученные на двух прошлых уроках Но для начала проверим как вы справились с домашним заданием и немного повторим материал...
61673. Множества. Отношения между множествами 31.71 KB
  Цель обобщение и углубление изученного материала; проверка и закрепление знания о понятиях €œмножество и €œэлементы множества; проверка и закрепление умения устанавливать отношения между множествами сравнивать множества по числу элементов в них.
61674. Устройство компьютера 18.52 KB
  Какие виды информации вам известны По форме представления информации различают числовую текстовую звуковую графическую и видеоинформацию Что изучает наука Информатика изучением всевозможных способов передачи хранения и обработки информации занимается...
61677. Лепка спортсмена(или кошки) в музеях хранятся скульптуры известных мастеров 12.62 KB
  Отличие скульптуры от др. видов искусства: язык скульптуры трехмерность объемность пропорции фактура; способы выполнения – высекание лепка вырезание отливка; материалы мрамор дерево металл песчаникпенопласт резина воск;значение света можно смотреть с разных точек зрения. По назначению скульптура бывает: Монументальная памятники обычно в городской парковой среде особый жанр монументальной скульптуры мемориальная надгобия Декоративнаяв основном носит прикладной характер украшает архитектурные сооружениядекоративные...