38121

Морально-психологічний вплив на війська в ході наступальних і оборонних дій

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Мета заняття: ознайомити курсантів із психологічною стійкістю колективу в бою; – надати курсантам знання щодо стану страху та шляхів його подолання. Обговорення другого питання: Стан страху шляхи його подолання 40 хв. Мета заняття: ознайомити курсантів із психологічною стійкістю колективу в бою; – надати курсантам знання щодо стану страху та шляхів його подолання. Основна частина 80 Психологічна стійкість колективу в бою 40 Стан страху шляхи його подолання 40 3.

Украинкский

2013-09-27

135.5 KB

9 чел.

Заняття проведені

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                      О.В. БОЙКО

“____” ________________ 20__ року

№ навчальної групи

Дата

Час

ПЛАН

проведення семінарського заняття

з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка військових колективів»

Т Е М А № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»

Заняття №22 “Морально-психологічний вплив на війська в ході   

 наступальних і оборонних дій ”

Час: 4 год.

Мета заняття:

  •  ознайомити курсантів із психологічною стійкістю колективу в бою;

– надати курсантам знання щодо стану страху та шляхів його подолання.

– сформувати у курсантів прагнення вирішувати психолого-педагогічні проблеми у майбутній професійній діяльності;

– сприяти розвитку у курсантів  морально-психологічних якостей військового педагога;

– формувати науковий світогляд курсантів, спираючись на концепцію особистісно-орієнтованого навчання.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№зп

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час, хв.

Дії тих хто навчається

1.

Перевірка готовності курсантів до заняття. Вступне слово викладача.

4-5 хв.

2.

Обговорення першого питання: «Психологічна стійкість колективу в бою»

40 хв.

Після викладення даного питання, аналізують його (вправа аутогенного тренування, «Воскова свічка»)

3.

Обговорення другого питання: « Стан страху, шляхи його подолання »

40 хв.

Після викладення даного питання, аналізують його (вправа «Храм тиші», «Тварина на узліссі» )

4.

Підведення підсумків і закінчення практичного заняття, оголошення завдання на самостійну підготовку.

5 хв.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.
  2.  Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.
  3.  Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.
  4.  Варій М. Й., Козяр М. М., Коваль М. С. Військова психологія і педагогіка: Посібник/ За заг. ред. М. Й. Варія. – Львів: Вид-во “Сполом”, 2003. – 624 с.
  5.  Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.
  6.  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.
  7.  Морально-психологічний стан військ, його оцінка та підтримка на високому рівні/Монографія: Відп. Ред. Л. В. Сахань, Л. Ф. Бурлачук. – ВВП ДУ “ЛП”, 1996 .- 311 с.
  8.  Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.
  9.  Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002.- 560 с.
  10.   Ягупов В. В. Військова психологія: Підручник. – К.: Тандем, 2004. - 656 с.

    11. Ягупов В. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –

 К.: Тандем, 2000. – 380

12. www.soldiering.ru.

13. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ.

14. http://psychology.net.ru

15. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

16. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

17. http://armyrus.ru

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

                           Мережа інтернет.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати 113-123 с. -  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.

     2. Опрацювати 141-143;с - Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.

3. Опрацювати.242-266 с. - Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.

4.Опрацювати с.234-243 с. - Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.

____________________________________________________________________

Розробив:

“____”______________2011 року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ. Протокол від “30” серпня 2011 року №6.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                      О.В. БОЙКО

“____” ________________ 20___ року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення семінарського заняття

з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка військових колективів»

Т Е М А № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»

Заняття №22 “Морально-психологічний вплив на війська в ході   

 наступальних і оборонних дій ”

Час: 4 год.

Мета заняття:

  •  ознайомити курсантів із психологічною стійкістю колективу в бою;

– надати курсантам знання щодо стану страху та шляхів його подолання.

– сформувати у курсантів прагнення вирішувати психолого-педагогічні проблеми у майбутній професійній діяльності;

– сприяти розвитку у курсантів  морально-психологічних якостей військового педагога;

– формувати науковий світогляд курсантів, спираючись на концепцію особистісно-орієнтованого навчання.

з/п

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час

(хв.)

1.

Вступна частина

4-5

2.

Основна частина

80

Психологічна стійкість колективу в бою

40

Стан страху, шляхи його подолання

40

3.

Заключна  частина

5

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.
  2.  Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.
  3.  Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.
  4.  Варій М. Й., Козяр М. М., Коваль М. С. Військова психологія і педагогіка: Посібник/ За заг. ред. М. Й. Варія. – Львів: Вид-во “Сполом”, 2003. – 624 с.
  5.  Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.
  6.  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.
  7.  Морально-психологічний стан військ, його оцінка та підтримка на високому рівні/Монографія: Відп. Ред. Л. В. Сахань, Л. Ф. Бурлачук. – ВВП ДУ “ЛП”, 1996 .- 311 с.
  8.  Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.
  9.  Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002.- 560 с.
  10.   Ягупов В. В. Військова психологія: Підручник. – К.: Тандем, 2004. - 656 с.

              11. Ягупов В. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –

 К.: Тандем, 2000. – 380

12. www.soldiering.ru.

13. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ.

14. http://psychology.net.ru

15. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

16. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

                

                 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

                          Мережа інтернет.

        ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи і привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати тему і основну проблематику заняття, його основні питання (завдання);
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути  в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні вправ у польовому навчальному центрі, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  визначити час роботи на кожному навчальному місці та порядок їх зміни (при необхідності);
  •  визначити порядок  отримання оцінки за виконання окремих  завдань та за заняття в цілому;
  •  встановити порядок і правила проведення даного заняття;
  •  довести (нагадати) заходи безпеки (при необхідності).

- може проводитися, у разі необхідності, усне, комп’ютерне  опитування або письмова летючка для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми.

                                  

                                ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Викладення навчального матеріалу та методики проведення навчального заняття здійснюється за наступною формою:

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№зп

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час, хв.

Дії тих хто навчається

1.

Перевірка готовності курсантів до заняття. Вступне слово викладача.

4-5 хв.

2.

Обговорення першого питання: «Психологічна стійкість колективу в бою»

40 хв.

Після викладення даного питання, аналізують його (вправа  )

3.

Обговорення другого питання: « Стан страху, шляхи його подолання »

40 хв.

Після викладення даного питання, аналізують його (вправа  )

4.

Підведення підсумків і закінчення практичного заняття, оголошення завдання на самостійну підготовку.

5 хв.

  1.  Психологічна стійкість колективу в бою.

Важливою умовою досягнення бойового успіху є висока психологічна стійкість військового колективу. Однак, в бойовій ситуації не виключене виникнення і негативних психологічних станів в колективі, які необхідно попереджувати, присікати і ліквідовувати їх наслідки.

В процесі бойових дій навіть у свідомих і вмілих воїнів може виникати втома, апатія, байдужість та інші негативні психічні стани, які можуть стати причиною невдач. З ціллю попередження їх, потрібно щоденно слідкувати за настроєм воїнів, оперативно інформувати їх про ситуацію і всі її зміни, уважним і турботливим відношенням, простим, зрозумілим словом допомагати їм переборювати сумніви, коливання і навіювати віру в перемогу, активізувати почуття патріотизму, підтримувати організованість, чіткий порядок і дисципліну в підрозділах.

Однією з найбільш гострих форм прояву негативного психічного стану колективу є паніка. Паніка – це не лише пригнічений психічний стан, але одночасно і дії людей, які характеризуються імпульсивністю та некерованістю. Люди, охоплені панікою, втрачають контроль над собою, вони виходять з-під впливу керівників, стають на певний час нездатними до цільових і вольових дій.

Паніка виникає і проявляється як індивідуально-психологічне явище (панічний жах, страх), а також і в якості масового, колективно-психологічного явища.

Охоплені панікою люди, наслідують лідера, який стихійно виявився, і у них з’являється підвищене сприйняття до його слів і дій. І чим сильніше охоплений панікою випадковий лідер, тим більш наполегливо будуть слідувати за ним всі інші. Тому боротьба з панікою передбачає відсунення цього лідера і зайняття його позицій людиною, здатною критично думати і діяти холоднокровно, нав’язувати  напрям і темп дій іншим. Заволодівши увагою натовпу, легше використовувати механізм наслідування для припинення паніки. Саме по такій схемі діяв А.В.Суворов , який з криком з’явився перед полком який біг і перебував в паніці: «Заманивай, заманив ай, ребята!» - і заволік за собою солдат в контратаку.

Заходи щодо паніки:

- усунення дії причини паніки (відбій контратаки, усунення бойових засобів противника, ліквідація наслідків ядерного удару, тобто картин масового удару і жертв, недопускання зустрічі з людьми охопленими панікою);

- ізоляція джерела паніки (усунення з поля зору осіб і груп, які збуджують паніку у інших своїм виглядом, станом, поведінкою, розмовами);

- недопущення вісників виникнення паніки (фізична бадьорість, відпочинок, харчування, знання ситуації, контакти з людьми, зайнятість роботою, активний вплив на противника).

Глибока паніка паралізує колектив, робить його не лише недієздатним до будь-якої діяльності в даний момент, але і не дає йому навіть протягом тривалого часу відновити свої сили. Колектив, який один раз пережив глибоку, сильну паніку і не знайшов у собі сили побороти її, набуває негативну психологічну спадковість.

Сигналом (передвісником) виникнення паніки в колективі є наявність у окремих або у більшості її членів перенапруги збудження або страху. Такі стани психології колективу є наслідком певних тривалих або короткочасних  негативних зовнішніх впливів: тривале перебування в небезпечній ситуації, пригнічене очікування противника, відсутність підтримки та інше.

Важливою умовою у моральній стійкості солдата і військового колективу в бою є ідейне переконання воїнів, здорова психологія колективу, його згуртованість, добрий настрій, статутні взаємовідносини, почуття взаємодопомоги і впевненості у своїх товаришах.

Для попередження страху перед небезпекою, важливу роль відіграє впевненість воїна у тому, що командир зробить усе, щоб максимально захистити підлеглих.

Психологічна готовність до бою, здатність протистояти страху і паніці розвиваються у воїнів під час бойових чергувань, караульної і внутрішньої служби, в процесі бойової підготовки.

При вивченні своєї зброї, у воїнів необхідно формувати атмосферу довіри до неї, скріплювати впевненість у тому, що з такою бойовою технікою і зброєю наша армія може перемогти будь-якого ворога.

Обстановка на навчанні має бути приближена до бойових умов, обов’язково повинна містити в собі елементи небезпеки і ризику. Дуже важливими є зовнішня ефекти: шуми, спалахи, завали, та інше. Якщо у процесі навчання відпрацьовуються учбові задачі, то їх необхідно обов’язково проводити у складній військовій обстановці. Все це створює атмосферу бою, його психологічну модель. У воїнів, які діють в таких умовах, виникає реальна напруга, і їх дії стають безумовними.

До числа оздоровчих заходів відносять і правильне введення підрозділу у бойові дії, з врахуванням отриманого воїнами бойового досвіду. Це сприяє впевненості людей у собі і підвищує психологічну стійкість військового колективу.

  1.  Стан страху та шляхи його подолання.

Страх – це стан тривоги і викликаного нею пригнічення (збудження) психіки і діяльності людини, пов‘язаний з усвідомленням небезпеки. Бойова ситуація, виключно небезпечна для життя, тому вона може викликати реакції страху у воїна. Страх як психологічна реакція впливає на фізіологічні, нервові і психічні процеси і прояви людини, що веде до вичерпання «енергетичного запасу» - цукру, що веде до загального ослаблення організму. Тому для швидкого відновлення сил у цьому випадку є поповнення цукру (але не лише до цього зводиться).

Страх впливає на всі психічні процеси: на розум, почуття, волю. В стані страху воїни можуть бути паралізовані. Людина перестає володіти своєю увагою, забуває прості речі, не може правильно оцінити звичайну ситуацію, її дії і рухи виходять з-під свідомого контролю і стають імпульсивними. Стан страху однієї людини може викликати страх у інших. Страх може мати різний ступінь і різні перехідні форми.

У ході бою, війни, дій в екстремальних ситуаціях одним з найбільш розповсюджених серед військовослужбовців є стан страху. Він викликається надзвичайно сильними, небезпечними для життя зовнішніми подразниками й може порушити психічну стійкість воїна, спонукати до негативних дій і вчинків, послабити його боєздатність.

Страх – це складний психічний стан, який включає в себе сприймання, оцінку й розуміння тієї уявної або дійсної небезпеки, що призводить до змін у функціонуванні психіки, котрі за своєю спрямованістю є негативними, розхитуючи ми й дестабілізуючими протікання всіх психічних процесів.

Найбільш часто військовослужбовці зустрічаються з таким його різновидом як стан переляку, який виникає на основі інстинкту самозбереження при зіткненні з небезпекою, при різкій чи несподіваній зміні середовища(могутній вибух бомби, спалах вогню, розрив снаряда чи ракети). Але втручання свідомості, включення попереднього досвіду переводить переляк у контрольовану поведінку.

До емоційних реакцій страху відноситься занепокоєння (боязнь, тривога), яке притаманне будь-якій людині, яка знаходиться в небезпеці. Занепокоєння є пригніченим емоційним станом, який поєднує, інтегрує психічне напруження, невпевненість, неспокій і переживання чогось страшного, небезпечного, пов’язаного з ризиком або в обстановці небезпеки. Нерідко цей вид страху є наслідком недооцінки своїх сил, переоцінки труднощів, акцентування уваги на своїх переживаннях, які пов’язані з майбутнім виконанням того чи іншого бойового завдання, або з очікуванням чогось невідомого, нездоланного.

Занепокоєння може вилитись в негативну і позитивну реакцію. Воно може сковувати воїна, групу, порушувати нормальне протікання фізіологічних і психічних процесів. У цьому випадку солдат погано орієнтується в ситуації, допускає неточні і неправильні рухи і дії. Але занепокоєння може викликати у воїна робочу енергію, допомогти йому мобілізуватись, зібратись і успішно діяти. Саме у це русло і повинен скеровувати командир, занепокоєння яке виникло у  складній ситуації. Досягається це прикладом командира, підбадьорюючим словом, безперервним мобілізуючим впливом на підлеглих.

Неконтрольований переляк може перерости у глибокий страх, жах. Цей стан надовго паралізує психіку людини, робить його непрацездатним. Солдати, які знаходяться в стані панічного страху, переживають жах, повинні бути ізольовані, так як вони негативно впливають на інших воїнів. Панічний жах однієї людини може перерости в паніку підрозділу.  Захоплений панікою підрозділ, як відмічається у військовій енциклопедії, « являє собою лавину людей, яка знищує на своєму шляху всі перешкоди, кидає зброю, перевертає фури, вози з раненими…

Афективний страх викликається надзвичайними реальними обставинами, переважно пов’язаними з небезпекою для власного життя або життя близьких і дорогих людей. Він виражається в тому, що на деякий час паралізує волю бійця, його здатність до свідомої боротьби. Він ніби «застигає» на місці, пасивно і бездумно чогось чекає або тікає від небезпеки. Робота його нервової системи різко порушена і він не дає собі звіту у вчинених діях. Іноді афективний страх спричиняє втрату свідомості і навіть смерть.

Видом невротичного страху є фобія, яка пов’язана з певним, конкретним об’єктом або ситуацією. Суб’єктивно фобія є дуже неприємна. Хоча людина усвідомлює її необґрунтованість та безглуздість, але позбутися, подолати фобію, як правило, не може. Коли фобія опановує людину, її не можна придушити зусиллям волі. А чим сильніше вона прагне подолати фобічний страх, тим більше його зміцнює.

Отже, фобія – це патологічний страх, певна установка реагувати у формі вираженого страху на деякі ситуації та об’єкти й характеризується тривалістю, інтенсивністю і неможливістю самостійно подолати цей страх зусиллям волі.

Установлено, що у виникненні нервового страху або фобії важливе значення має не стільки психічна травма, скільки стійка фіксація первинної реакції переляку й широка генералізація (поширення) страху. Коли фобія не дуже виражена, то невротичний страх виникає лише в ситуації, яка схожа на травмуючи ситуацію, що стала причиною цієї фобії. Коли ж фобічний страх виникає в ситуації очікування або уявлення небезпеки, то це свідчить про його більш високий і небезпечний (патологічний) розвиток.

Психологи виділяють такі фази страху:

1) очікування загрозливої ситуації;  

2) розрядка страху;

3) спокій як наслідок виходу з небезпеки.

Напруження страху зростає, коли не має можливості його розрядити в дії,  тому що військовослужбовець в такому стані відчуває себе зовсім безпорадно.

Коли воїн зіштовхується з небезпекою, то почуття страху слабшає: в цей момент настає активна дія – боротьба або втеча і для страху, ніби не залишається місця. Цей стан – це щось на зразок розрядки емоційного напруження в дії.

Шляхи подолання страху.

У період очікування бою чи виконання завдання, пов’язаного з ризиком для життя, досить ефективним є застосування методу баражування. Метод баражування – спосіб відвернення уваги від страху, аналізу і синтезу гнітючих факторів бойової обстановки, переживань, тривоги, роздумів про майбутній наступ, можливих невдач тощо. З цією метою проводиться перегляд легких (що не заставляють людину глибоко замислюватись, аналізувати) кінофільмів, сатиричних журналів, мультфільмів тощо. Позитивний вплив на процес розслаблення мають виступи різних концертних бригад, особливо ті, до яких включені жінки, для віруючих – відправлення релігійних обрядів, проповіді та інше.

Важливе місце у сукупності методів розслаблення займає музика, яка спеціально підбирається. В цей час добре було б активізувати художню самодіяльність частини.

 Широке визнання щодо зняття чи послаблення страху отримав метод автогенного тренування. У ньому використовують три головні шляхи впливу на стан нервової системи: повне розслаблення, уява й словесне навіювання.

Також можна використовувати метод образів, який полягає у здійсненні психічного впливу на комплекс «підсвідомість-свідомість» воїнів через формування у них системи образів поведінки у бою або надзвичайній ситуації, прояву своєї ненависті, ставлення до солдат і офіцерів ворога тощо.

Певні позитивні результати впливу на психіку з метою попередження виникнення страху дає метод демонстрації. Він полягає у відтворенні «психологічної» панорами бою або його окремих елементів, показу нових видів зброї і бойової техніки, а також їх реального застосування з метою демонстрації можливостей і факторів ураження (впевненість у зброї і техніці, силі й міці армії).

За певних умов може використовуватись парадоксальна інтенція (парадоксальний намір) полягає у тому, щоб людина забажала здійснити те, чого вона так боїться. Замість уникнення ситуацій страху суб’єкт повинен захотіти зробити те, чого він уникає й боїться. Вдаючись до «гумористичного перебільшення» як власного страху, так і інших людей, можна позбутись страху.

Метод системної десензитизації («знечутливлення» до стимулів страху) є одним із найпоширеніших у допомозі людям із вираженим фобічним синдромом. Окремими складовими частинами методу є такі прийоми:

1. Розслаблення у формі автогенного тренування Шультца.

2. Ієрархічна (поступова) подача ситуацій страху.

3. Власне десенситизація з уявленням окремих моментів страху в ситуації розслаблення.

Спочатку військовослужбовцю подають ситуацію, яка де в чому нагадує ту ситуацію, котра спричинила фобію (демонструються картинки, фотографії, кінофільми). Поступово подають такі ситуації, які все більше схожі на ту, в якій він відчуває хворобливий страх. Це все відбувається в стані релаксації. Застосування розслаблення, несумісне зі страхом.

Злість як чинник впливу на страх. П. Сімонов встановив, що у виникненні цих двох емоцій – страху і злості – беруть участь одні й ті ж центри головного мозку.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

  •  визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;
  •  зосереджується  увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;
  •  оголошуються  оцінки курсантів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;
  •  доводиться час визначення оцінок курсантам за летючку;
  •  даються відповіді на запитання курсантів;
  •  доводиться під запис завдання курсантам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;
  •  оголошується  час і місце відпрацювання завдань (звітування за  засвоєння матеріалів теми) тими курсантами, які були відсутні на занятті;
  •  записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі  необхідності, зауваження щодо підготовки та дисципліни курсантів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати 113-123 с. -  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.

     2. Опрацювати 141-143;с - Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.

3. Опрацювати.242-266 с. - Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.

4.Опрацювати с.234-243 с. - Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.

____________________________________________________________________

Розробив:

“____”______________2011 року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ. Протокол від “30” серпня 2011 року №6.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17224. ПОДДЕРЖКА ССЫЛОЧНОЙ ЦЕЛОСТНОСТИ 69 KB
  Лекция №3 Поддержка ссылочной целостности Ссылочная целостность может нарушиться в результате операций изменяющих состояние БД. Таких операций три вставка обновление и удаление кортежей в отношениях. Т.к. в определении ссылочной целостности участвуют два отно...
17225. РЕЛЯЦИОННАЯ АЛГЕБРА 216 KB
  Лекция №4 рЕЛЯЦИОННАЯ АЛГЕБРА Операционная спецификация из O см. модель данных M = {D R O} определяет набор операций для обеспечения доступа к данным. Манипулирование реляционными данными осуществляется при помощи реляционной алгебры или эквивалентного ему реляци
17226. ТЕОРЕТИКО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ ОПЕРАЦИИ РЕЛЯЦИОННОЙ АЛГЕБРЫ 126.5 KB
  Лекция №5 Теоретикомножественные операции реляционной алгебры Объединение Как было отмечено теоретикомножественные операции Определение. Объединением двух совместимых по типу отношений и называется отношение с той же схемой что и у отношений и сос
17227. ЗАВИСИМЫЕ РЕЛЯЦИОННЫЕ ОПЕРАЦИИ 87.5 KB
  Лекция №6 Зависимые реляционные операции Как было сказано в начале главы не все операции реляционной алгебры являются независимыми некоторые из них выражаются через другие реляционные операции. Операция соединения Операция соединения определяется ч...
17228. РЕЛЯЦИОННОЕ ИСЧИСЛЕНИЕ 191 KB
  Лекция №7 РЕЛЯЦИОННОЕ ИСЧИСЛЕНИЕ В выражениях реляционной алгебры всегда явно задается определенный порядок а также подразумевается определенная стратегия вычисления запроса. В реляционном исчислении не существует никакого описания процедуры вычисления за
17229. ОСНОВЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ РЕЛЯЦИОННЫХ БД 120.5 KB
  Лекция №8 ОСНОВЫ проектирования реляционных БД При проектировании базы данных решаются две основные проблемы. Проблема логического проектирования баз данных. Каким образом отобразить объекты предметной области в абстрактные объекты модели данных чтобы эт...
17230. НОРМАЛЬНЫЕ ФОРМЫ БОЛЕЕ ВЫСОКИХ ПОРЯДКОВ 69.5 KB
  Лекция № 9 Нормальные формы более высоких порядков Для большинства практических задач вполне достаточно 3НФ чтобы проектировать вполне работоспособные БД. При приведении БД к 3НФ неявно предполагалось что все отношения содержат один потенциальный ключ. Это не
17231. Организация баз данных. Основы построения представлений и триггеров в СУБД SQL Server 744 KB
  Лабораторная работа № 1. Тема: Организация баз данных. Основы построения представлений и триггеров в СУБД SQL Server. Цель работы: Изучение логической архитектуры сервера и клиента СУБД SQL Server возможностей создания модификация и выполнение запросов построение и испо...
17232. Создания хранимых процедур и функций с использованием средства СУБД SQL Server и языковых конструкций Transact-SQL 79.5 KB
  Лабораторная работа № 2. Создания хранимых процедур и функций с использованием средства СУБД SQL Server и языковых конструкций TransactSQL. Цель работы Изучение возможностей программирования элементов поддержки БД под управлением СУБД SQL Server. Задание на лабораторн