38138

Організація заходів морально-психологічного забезпечення виконання миротворчих завдань

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Географія міжнародних миротворчих операцій є практично необмеженою, оскільки жоден населений регіон світу не можна вважати абсолютно стабільним. Тому військові підрозділи, що призначаються для здійснення миротворчих операцій, мають бути готовими до дій у будь-яких географічних і кліматичних умовах. Водночас не викликає сумніву потреба диференційованої підготовки миротворчих підрозділів до дій в особливих умовах (наприклад, гірських або тропічних).

Украинкский

2013-09-27

149 KB

3 чел.

12

PAGE  13

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                          О.В. БОЙКО

“____” __________________ 20__ року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення семінарського заняття з навчальної дисципліни

« Морально-психологічне забезпечення військової діяльності »

Т Е М А №4: «Морально-психологічне забезпечення підготовки миротворчих підрозділів Сухопутних військ ЗС України»

Заняття №4: «Організація заходів морально-психологічного забезпечення виконання миротворчих завдань»

 

 Час: 2 години

Мета заняття:

1. Розкрити педагогічну характеристику соціального середовища .

2. Проаналізувати иховні функції військового середовища .

3  3. Формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час

(хв.)

1.

Вступна частина

до 10

2.

Основна частина

70

Заслуховування доповіді

до 10

Обговорення (відпрацювання) першого питання: «Організація та проведення заходів морально-психологічного забезпечення миротворчих завдань»

30

Обговорення (відпрацювання) другого питання: «Організація та проведення заходів морально-психологічного забезпечення миротворчих завдань».

30

3.

Заключна частина

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

                    

                    

  1.  Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года. – Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних произведений. – М., 1956.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М., 1957.

Серых В.Д. Воинские ритуалы. – М., 1986.

4. «Военная психология и педагогика», под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р.

5. www.soldiering.ru

6. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ

7. http://psychology.net.ru

8. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність курсантів на занятті, їх зовнішній вигляд, готовність до занять.

Оголосити тему заняття, її актуальність та зв'язок з іншими темами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує об'єктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом загальними поняттями про психологію спілкування у військовому колективі, а також розкрити сутність, функції та структура спілкування, показати шляхи оптимізація спілкування у військовому середовищі із метою якісного використання цих знань в подальшій діяльності військового керівника.

Спільне життя й діяльність людей передбачає регулювання та спрямування їхніх взаємодій. Універсальним засобом такого регулювання виступає спілкування. Через це воно є одним із центральних проблем у психологічній науці. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно є засобом передавання суспільного досвіду, а його зміст спрямований на інтеграцію людей та координацію їхніх дій, вироблення спільних норм і правил поведінки та діяльності, передання наступному поколінню соціального досвіду, налагодження контактів з іншими людьми, обмін думками та почуттями тощо.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Слід зазначити, що процес створення в Україні цілісної системи підготовки миротворчих контингентів і миротворчого персоналу ще триває.

Географія міжнародних миротворчих операцій є практично необмеженою, оскільки жоден населений регіон світу не можна вважати абсолютно стабільним. Тому військові підрозділи, що призначаються для здійснення миротворчих операцій, мають бути готовими до дій у будь-яких географічних і кліматичних умовах. Водночас не викликає сумніву потреба диференційованої підготовки миротворчих підрозділів до дій в особливих умовах (наприклад, гірських або тропічних).

Дуже важливими з комплексу проблем, пов'язаних із участю ЗС України в міжнародних миротворчих операціях, є зосередження зусиль на певних напрямах діяльності, основними з яких є створення цілісної ефективної системи підготовки миротворчих підрозділів ЗС України і морально-психологічного забезпечення їх миротворчої діяльності.

1. Мета, зміст, основні напрямки морально-психологічного забезпечення міжнародних миротворчих операцій

Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) міжнародних миротворчих операцій (ММО) — це один із основних видiв всебiчного забезпечення пiдготовки миротворчих пiдроздiлiв і персоналу. Воно представляє комплекс соціально-полiтичних, мiжнародно-правових, органiзацiйних, воєнно-соцiальних, гуманiтарно-освiтнiх i соціально-психологiч-них заходiв, спрямованих на формування та морально-психологiчну злагодженiсть миротворчого контингенту, його всебiчну пiдготовку й участь в операцiях (спецiальних дiях) із пiдтримання та відновлення миру пiд егiдою ООН, ОБСЄ, НАТО.

Відповідно до Концепції МПЗ підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 5.05.1999 року №142, МПЗ застосування Збройних Сил – це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є підготовка свідомості, у першу чергу, її моральної складової і психіки особового складу до стійкого, надійного й адекватного функціонування в тяжких умовах бойової обстановки та цілеспрямованої протидії інформаційно-психологічного впливу противника (антидержавницьких сил), досягнення та збереження у військовослужбовців і військових колективах необхідного для бою МПС, створення та підтримання морально-психологічної переваги особового складу своїх військ (сил) над особовим складом противника. МПЗ повинне проводитися безперервно, цілеспрямовано, і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше.

Його метою є формування та пiдтримка оптимального МПС особового складу, високих бойових i морально-психiчних якостей, дисциплінованості та правопорядку, згуртованості вiйськових колективів на рiвні, необхідному для успішного виконання всiх покладених завдань. Воно здiйснюється в тiснiй взаємодії з оперативним (бойовим), технiчним, тиловим і медичним забезпеченням.

Головним змiстом МПЗ ММО, підготовки миротворчих підрозділів і персоналу є морально-психологічна пiдготовка особового складу до виконання самостiйних, пов’язаних із ризиком для життя, завдань в іноземнiй державi, переважно у вiдривi вiд основних сил вiйськової частини, психологічної готовностi при необхідностi вступити у бiй, морально-психологiчний супровiд життєдiяльностi i вiйськової дисциплiни.

Пiд час безпосередньої пiдготовки та в ходi проведення миротворчих операцiй основні зусилля МПЗ зосереджуються на морально-психологічнiй пiдтримцi підроздiлів i персоналу та морально-психологічному вiдновленнi їх боєздатностi. У ходi пiдготовки та пiд час виконання миротворчих завдань безперервно ведеться iнформацiйно-психологічна протидія.

Основними завданнями МПЗ підготовки миротворчих пiдроздiлiв i персоналу є:

- аналiз та роз’яснення особовому складу військово-полiтичної, економiчної, екологічної обстановки у країні, де виконуються миротворчі завдання, мети і завдань миротворчого пiдроздiлу, мiсця та ролi кожного військовослужбовця щодо їх успiшного виконання;

- органiзацiя психологiчної, гуманiтарної пiдготовки особового складу, вплив на його спецiальну пiдготовку;

- створення сприятливих соціально-психологічних умов пiдготовки миротворчих пiдроздiлiв і персоналу;

- підтримання правопорядку i вiйськової дисциплiни, змiцнення МПС особового складу;

- здiйснення заходiв соцiального та правового забезпечення особового складу пiдрозділiв і членiв їхнiх сiмей;

- правове виховання особового складу;

- здiйснення інформаційно-пропагандистського забезпечення;

- проведення культурно-виховної та просвiтницької роботи, органiзацiя дозвілля особового складу;

- забезпечення військ (сил) ТЗВ, полiграфічним обладнанням та продукцією, iншим культпросвiтмайном;

- органiзацiя взаємодiї з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, громадськими органiзацiями й об’єднаннями щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах виконання завдань;

- морально-психологічний супровід виконання завдань у миротворчих операцiях, забезпечення психічної стiйкостi воїнів, нейтралiзація психогенного впливу на особовий склад;

- забезпечення адаптацiї особового складу миротворчих підроздiлiв і персоналу до умов країни перебування;

- інформаційно-психологічний захист особового складу;

- постійний аналiз морально-психологічної обстановки, управлiння соцiально-психологiчними процесами у колективах миротворчих пiдроздiлiв.

МПЗ ММО включає:

- інформацiйно-пропагандистське забезпечення;

- психологічне забезпечення;

- військово-соцiальну роботу;

- культурно-виховну роботу;

- інформацiйно-психологiчну протидiю.

Крiм того, здiйснюються військові соцiологiчнi дослiдження, органiзується забезпечення ТЗВ.

Iнформацiйно-пропагандистське забезпечення — це система цiлеспрямованих заходiв щодо формування стiйкого і керованого МПС на підставi оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-полiтичної, морально-психологiчної обстановки, покладенi на миротворчi підрозділи і персонал завдання й умови їх виконання.

Психологiчне забезпечення — це комплекс заходiв щодо формування, пiдтримання і вiдновлення в особового складу миротворчих підроздiлiв i персоналу духовних, психiчних i фiзичних якостей, формування i підтримання у нього позитивної мотивацiї щодо миротворчої дiяльності, якi забезпечують високу психiчну стiйкiсть вiйськовослужбовців, їх готовнiсть виконувати поставленi завдання в будь-яких обставинах, у тому числi з ризиком для життя.

Основнi якості, які слід формувати в особового складу для участi в ММО, – толерантнiсть, гнучкiсть, самодисциплiна, професiоналiзм, неупередженiсть, тактовнiсть, пильнiсть, обiзнанiсть із мiсцевими традицiями i звичаями, знання мови населення регiону, стiйкiсть до впливу умов надзвичайних ситуацiй, здiбнiсть до прискореної аклiматизацiї, вiрнiсть ідеалам гуманiзму, витримка.

Основними елементами психологічного забезпечення є психологiчна пiдготовка та психологiчний супровід виконання завдань під час пiдготовки та проведення ММО.

Завдання психологiчної пiдготовки особового складу:

- формування у вiйськовослужбовцiв психiчної стiйкостi до факторiв, що травмують психiку;

- навчання особового складу методам саморегуляції, прийомам i способам попередження психотравмування;

- виявлення ознак отримання психiчних травм i надання собі першої допомоги;

- створення передумов для високої бойової активностi воїнiв;

- їх адаптація до умов обстановки, що склалася.

Залежно від завдань, якi стоять перед миротворчими підроздiлами та персоналом, проводиться загальна, спеціальна або цільова психологiчна підготовка.

Військово-соціальна робота — це дiяльнiсть щодо створення та забезпечення необхiдних соціальних і правових умов для виконання особовим складом миротворчих пiдроздiлiв завдань; реалiзації установлених законодавством України гарантiй i пiльг військовослужбовцям Збройних Сил України, членам їхніх сімей; вживання заходів щодо забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату, пiдтримання єдиноначальності, дисциплiни, організованості та правопорядку, забезпечення виконання особовим складом норм міжнародного гуманітарного права (права вiйни).

Культурно-виховна робота — це дiяльністъ, спрямована на відновлення духовних, психiчних і фiзичних сил особового складу, його мобілізацiю на виконання миротворчих завдань, задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовцiв.

Iнформаційно-психологічна протидія — це комплекс заходів щодо прогнозування, профілактики та зриву iнформаційно-психологічного впливу зацiкавленої у зривi миротворчої операції сторони, нейтралізації її намагань дезінформувати та деморалiзувати особовий склад миротворчих підроздiлів і персонал, дезорганізувати його діяльність.

Спецiальнi соцiологiчнi дослiдження проводяться з метою виявлення об’єктивно існуючих настроїв, думок, потреб i запитів особового складу миротворчих підрозділів і персоналу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на МПС, знижують їх боєздатність i боєготовність.

МПЗ під час підготовки миротворчих підрозділів і персоналу організовується і здійснюється на підставі розпоряджень начальника Генерального штабу ЗСУ, вiдповідального за підготовку пiдрозділу командувача, рiшення командира миротворчого підрозділу. Безпосереднім його організатором є відповiдний начальник органу гуманітарної роботи (заступник командира миротворчого підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи), який розробляє план МПЗ та організує його виконання.

Ефективність МПЗ під час підготовки миротворчих підрозділів i персоналу та в ходi виконання ними завдань досягається:

- своєчасною постановкою завдань щодо виконання заходiв МПЗ;

- постійним аналiзом і прогнозуванням розвитку морально-психологічної обстановки, якiсним плануванням і проведенням заходів МПЗ, визначенням їх найбільш ефективних форм і способiв;

- безпосередньою організаторською діяльнiстю з метою формування у військовослужбовців високої морально-психiчної стійкості та високої активності;

- підтримуванням постійної взаємодії органів виховної роботи з вiдповідними штабами й iншими органами управління щодо організації МПЗ під час підготовки і в ході миротворчої операції;

- стiйким і безперервним управлінням силами і засобами МПЗ.

Організація МПЗ безпосередньої підготовки пiдрозділів до участi в ММО (спеціальних діях) включає:

- організацію і проведення професійно-психологічного відбору особового складу;

- збір інформації про воєнно-політичну, морально-психологічну обстановку в зонi відповiдальності, в районах розташування підрозділів, в районі (пунктах) постійної дислокації, навколо пунктів контролю, контрольно-перепускних пунктів, блокпостів і на маршрутах патрулювання;

- оцiнку морально-психологiчної обстановки району (зони);

- пiдготовку та доповiдь пропозицiй із МПЗ до рiшення командира на виконання миротворчих завдань;

- розробку плану МПЗ мiжнародної миротворчої операції.

План МПЗ миротворчої операцiї розробляється текстуально. На робочiй картi заступника з гуманітарних питань мають бути нанесенi:

- зона вiдповiдальностi (безпеки, буферна, демiлітаризована);

- населенi пункти (райони) з нестабільною соцiально-полiтичною, морально-психологiчною, кримiногенною обстановкою;

- населенi пункти, де спiльно мешкають представники ворогуючих сторін;

- лiнiя протистояння сторiн;

- положення пiдроздiлiв ворогуючих сторiн;

- пункти розташування представникiв мiсiї ООН, її спостерiгачiв;

- розташування штабiв i пiдрозділiв багатонацiональних сил, їхнi пункти управлiння;

- маршрути висування миротворчих сил i гуманiтарних конвоїв;

- маршрути патрулювання особовим складом контингенту;

- пункти контролю;

- небезпечнi об’єкти, мiннi поля та iн.

Отже, закінчуючи розгляд навчального питання, можна зробити висновок про те, що психологічний гарт миротворця потребує багато зусиль. Кожному командиру (начальнику) важливо витрачати час і зусилля на опанування деяких практичних аспектів організації та проведення морально-психологічного забезпечення в умовах миротворчої операції. Спеціалізовані знання, навички та вміння дають можливість своєчасно помітити, зняти та попередити негативні психічні явища серед підлеглих миротворців, глибше розуміти їх причини.

2. Морально-психологічне забезпечення миротворчих завдань українськими військовослужбовцями у Республіці Ірак

Заходи морально-психологічного забезпечення виконання бойових завдань особовим складом українського контингенту в Іраку планувались і проводились згідно з вимогами Концепції морально-психологічного забезпечення у ЗС України.

Основними завданнями командування підрозділів з питань морально-психологічного забезпечення були:

  •  збереження життя і здоров’я особового складу;
  •  формування та підтримання психологічної готовності особового складу до виконання миротворчих завдань, його стійкості до психотравмуючих факторів;
  •  підтримання високого рівня військової дисципліни та правопорядку;
  •  формування та підтримання високого морально-психологічного стану військовослужбовців, згуртування військових колективів.

Основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджувались у підрозділах, які щоденно виконували бойові завдання у відриві від базового табору.

Психологічне забезпечення. З метою забезпечення успішного виконання поставлених завдань, зниження психічної напруги, попередження нервових зривів, неадекватного реагування, відхилення у поведінці під час значних психічних і фізичних навантажень в агресивних кліматичних умовах проводився комплекс заходів психологічного забезпечення.

Підвищення психологічної стійкості особового складу досягалось:

- ознайомленням військовослужбовців із психічними факторами екстремальної обстановки, перетворення багатьох факторів бойової обстановки на знайомі, звичні, очікувані;

- озброєнням військовослужбовців необхідними знаннями і досвідом щодо виконання бойових завдань, у тому числі і подолання внутрішніх психічних і фізичних навантажень, що відповідають бойовим;

- формуванням уявлень про можливі варіанти дій; розвитком в особового складу готовності до зустрічі з неочікуваним, загрозливим для життя і здатності швидко пристосовуватись до обставин;

- формуванням віри у свою зброю, бойову техніку, товаришів і командирів;

- формуванням і підтриманням позитивного психічного стану, внутрішньої готовності необхідного рівня.

Щоденно військовослужбовців докладно інформували про особливості й умови виконання завдань і про шляхи їх подолання. Для цього залучались офіцери управління, командири підрозділів і заступники з виховної та соціально-психологічної роботи, які теоретично та практично ознайомлювали особовий склад з умовами та специфікою виконання бойових завдань. Це сприяло тому, що більшість військово-службовців на високому професійному рівні виконували поставлені завдання.

У ході щоденного бойового інформування особового складу, здійснення підготовки до виконання бойових завдань моделювались зовнішня картина майбутніх дій, динаміка виконання поставлених завдань, дії військовослужбовців в екстремальних обставинах (підрив, обстріл тощо).

При цьому пояснення військовослужбовцям методів і засобів подолання психічних і фізичних труднощів і виконання поставленого завдання формували у них стійки мотиви успішного виконання своїх обов’язків.

Щомісячно в системі командирської підготовки проводились заняття з командирами підрозділів щодо актуальних питань психологічного забезпечення, навчання виявлення ознак отримання о/с психотравм та надання першої допомоги.

З метою вивчення й оцінювання наявних психологічних процесів у військових колективах проводились опитування військовослужбовців за методиками „Адаптація”, „Прогноз”, „Соціометрія” та ін. За результатами опитувань командуванню підрозділів готувались пропозиції щодо формування та підтримання у військовослужбовців стійкості та позитивного настрою на безумовне виконання бойових завдань.

Постійно проводилась індивідуальна виховна робота з військовослужбовцями з метою оцінки психологічного стану та надання допомоги. Військовослужбовцям надавались консультації щодо відновлення психічного стану.

Так, наприклад, офіцерами відділення МПЗ 62 омб проводилась поглиблена робота щодо відновлення морально-психо-логічного стану особового складу батальйону взагалі та 1 мр зокрема після загибелі двох військовослужбовців. Спільно з медичними працівниками перевірявся стан здоров’я військовослужбовців, які були у складі обстріляного патруля, їм була надана медична допомога. Проводились індивідуальні та групові бесіди з військовослужбовцями з метою обговорення наявного психічного стану й аналізу стресу. Завдяки проведенню цієї роботи всі військовослужбовці, за винятком мол. сержанта М, відновили свій морально-психологічний стан і продовжували успішно виконувати бойові завдання. Мол. сержант М отримав значну бойову психічну травму, потребував поглибленої психокорегувальної роботи, що в умовах батальйону здійснити було неможливо, і був відправлений на Україну.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення. Основними методами інформаційно-пропагандистського забезпечення в ході виконання миротворчих завдань підрозділами були: заняття з гуманітарної підготовки (у формі бесіди), щоденне оперативне бойове інформування, правове інформування, оперативний випуск листків-блискавок про військовослужбовців, що відзначились, випуск стінних і фотогазет підрозділів, регулярне забезпечення періодичною пресою, колективний перегляд телебачення та читання газет, особисте спілкування офіцерів з виховної та соціально-психологічної роботи з військовослужбовцями під час конвоїв, патрулів, на блокпостах.

Під час виконання бойових завдань інформаційно-пропагандистська робота проводилась, в основному, у формі індивідуальних і групових бесід. Основні зусилля спрямовувались на підтримання високої організованості, пильності, дисципліни; на своєчасне доведення до військовослужбовців змін в обстановці; дотримання заходів безпеки.

Військово-соціальна робота. До основних завдань військово-соціальної роботи відносились:

- доведення та роз’яснення військовослужбовцям рішень керівництва держави, МО України, командування бригади та батальйонів із соціальних питань з метою підвищення їх бойової активності під час виконання миротворчих завдань;

- роз’яснення особовому складу законів, правових норм Міжнародного гуманітарного права;

- доведення соціальних пільг, прав та обов’язків військовослужбовців, їх правової відповідальності за виконання військового обов’язку;

- формування у військовослужбовців твердої впевненості в постійній турботі командування бригади та батальйонів щодо задоволення їх матеріально-побутових й інших соціальних потреб.

Командуванням батальйонів проводились цілеспрямовані заходи щодо забезпечення військовослужбовців усіма видами постачання.

Офіцерами з виховної та соціально-психологічної роботи постійно відслідковувалась соціально-психологічна обстановка у військових колективах. До цієї роботи залучались офіцери управління та штабу, які працювали у підпорядкованих підрозділах. Особлива увага зверталась на підтримання у військових колективах стабільних, неконфліктних взаємовідносин. Періодично в підрозділах проводились вечори запитань і відповідей, на які запрошувались командування батальйонів і начальники служб.

Усі заходи військово-соціальної роботи спрямовувались на формування та підтримання у військовослужбовців стійкості та позитивного настрою на безумовне виконання миротворчих завдань в умовах, коли можливості задоволення їх соціальних потреб обмежені.

Культурно-виховна робота спрямовувалась на забезпечення активного відпочинку особового складу, зняття психологічних навантажень.

Проведені урочистості з нагоди визначних дат та подій, проводились концерти художньої самодіяльності підрозділів. З метою задоволення релігійних потреб військовослужбовців оформлювались каплички, де щонеділі проходили служби.

Для проведення змагань з ігрових видів спорту обладнувались спортивні майданчики.

Була організована робота Центрів психологічної реабілітації та дозвілля:

- проведення бесід і виступів для о/с;

- перегляд концертних програм, документальних і художніх відеофільмів;

- забезпечення військовослужбовців художньою літературою.

Інформаційно-психологічна протидія проводилась з метою прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу екстремістів, нейтралізації їх намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад батальйонів, дезорганізувати його бойову діяльність.

Систематично аналізувались фактори бойової, соціально-політичної та психологічної обстановки, які могли бути використані екстремістами для інформаційно-психологічного впливу на особовий склад підрозділів.

Налагоджувалась взаємодія з органами місцевої влади з питань організації протидії негативному впливу на військовослужбовців.

До особового складу постійно доводились рекомендації щодо поведінки військовослужбовців українського контингенту коаліційних сил, посилення пильності, факти жорстокості та підступності екстремістів.

Роз’яснювалась сутність, цілі, методи здійснення негативного інформаційно-психологічного впливу на миротворчі підрозділи.

Постійно прогнозувались можливі інформаційно-психологічні дії екстремістів з метою попередження негативних впливів на особовий склад.

Вивчались індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців з метою виявлення осіб, які могли негативно впливати на морально-психологічний стан особового складу.

Періодично аналізувалась суспільна думка військовослужбовців підрозділів з метою визначення наявності негативного інформаційно-психологічного впливу.

Щоденно проводилось об’єктивне, психологічно доцільно структуроване бойове та суспільно-політичне інформування особового складу з метою зниження ефективності негативного інформаційно-психологічного впливу.

Висновки

Морально-психологічний стан особового складу, рівень військової майстерності, бойового уміння значною мірою залежатимуть від ефективності організації і проведення заходів морально-психологічного забезпечення, всебічного забезпечення особового складу в ході виконання місії, виявлення і вирішення соціальних проблем, створення і підтримання позитивної соціально-психологічної обстановки під час підготовки і виконання миротворчої місії серед членів сімей військовослужбовців.

Якщо подивитись на оцінки військових фахівців провідних держав світу щодо місця і ролі морально-психологічного забезпечення в системі всебічного забезпечення бойових дій (миротворчих операцій), то можна побачити, що постійно виказується необхідність приділяти увагу питанням підтримання психологічної стійкості військовослужбовців на полі бою. Теоретичні розробки, висновки и практичні рекомендації військових психологів і психіатрів повинні враховуватись при плануванні миротворчих операцій (бойових дій) і в ході проведення окремих їх етапів, що у подальшому буде сприяти як вирішенню питань морально-психологічної готовності військ до участі у різного роду конфліктах, так і успішному досягненню кінцевих цілей.

Питання для самоконтролю

  1.  Дайте визначення морально-психологічному забезпеченню міжнародних миротворчих операцій (ММО).
  2.  Основні завдання МПЗ підготовки миротворчих пiдроздiлiв i персоналу.
  3.  Яке завдання психологiчної пiдготовки особового складу?
  4.  За допомогою чого досягається ефективність МПЗ під час підготовки миротворчих підрозділів i персоналу та в ходi виконання ними завдань?
  5.  Що відноситься до основних завдань військово-соціальної роботи?

Розробив:

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24655. Аналіз ефективності використання робочої сили 24.5 KB
  прийому = Чпр сер Ч Коеф вибуття = Чвир сер Ч Коеф заг обор = Чпр Чвир сер Ч Коеф пот кадрів = Ч виб за власним бажанням сер Ч.
24656. Аналіз продуктивності праці 29.5 KB
  Розрахунок продуктивності праці: ПП = V серЧ V – обсяг виробництва продукції сер Ч – середньооблікова чисельність персоналу для окремих цехів: ПП = Vнат сер Ц сер Ч Vнат – обсяг в натуральних одиницях сер Ц – середньооблікова ціна Оцінка впливу обсягу виробництва продукції дельта ППв дельта ППв = Vф сер Цпл сер Чпл Пл. сер Цпл сер Чпл Оцінка впливу середньооблікової чисельності робітників дельта ППч = Vф чер Цпл сер ЧФ – Vф сер Цпл сер Чпл Оцінка впливу середньої оптової ціни дельта ППсер ц = Vф сер Цф сер Чф – Vф сер Цпл...
24657. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів 25.5 KB
  Аналіз використання матеріалів здійснюється за наступними узагальнюючими показниками: матеріаловіддача зняття продукції із гривні витрат на матеріали це відношення обсягу випущеної продукції до загальної суми матеріальних витрат; матеріалоємність сума матеріальних витрат на випуск однієї гривні продукції це відношення загальної суми матеріальних витрат на обсяг виготовленої продукції. У процесі аналізу можна використати також допоміжні показники рівня використання матеріальних ресурсів: коефіцієнт використання матеріалів рівень...
24658. Аналіз витрат на виробництво за елементами та статтями витрат 26.5 KB
  Аналіз витрат на виробництво за елементами та статтями витрат. Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати – це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати оплата праці відрахування на соціальні потреби амортизаційні відрахування інші грошові витрати.
24659. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції 25 KB
  Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції.товарної продукції є основним показником який харзує рівень і динаміку витрат на підво які розробляють різновидну продукцію. товварної продукції є загальним показником рівня витрат він може бути розрахованим для будь якого підващо дуже важливо до порівняння аналізу між підвами їх оцінки конкурентно спроможності. товарної продукції харзує успішність роботи підвапо впровадженя нової технікипідвищення продукції праці раціонально викорастаних ресурсів.
24660. Методика аналізу фінансових результатів підприємства 32 KB
  Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток це грошовий дохід утворений в результаті виробничогосподарської діяльності. Прибуток виконує такі основні функції: оцінки підсумків діяльності підприємства; розподілу розподілу доходу між підприємством і державою підприємством і його робітниками між сферою виробництва і невиробничою сферою; джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів. Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального...
24661. Аналіз валового прибутку від реалізації продукції 29 KB
  У процесі аналізу доходів визначають такі показники: 1 рівень доходів підва: доходи в сумі на 100 на товаро оборот. 2 розмір зміни рівня доходів:фактичний рівень доходівплан рівня доходів. 3 відхилення доходів суми:фактич.товарооборотвідхилення у 100 4 рентабельність: R=ЧП ВК 5 рівень рентабельності продажу Rпр=ЧП ЧР У процесі аналізу доходів визначаются такі показники: 1 рівень доходів підва= доходи в сумі 100 товарооборот 2 розмір зміни рівня підва=фактичній – плановий 3 відхилення доходів в сумі= фактичний товарооборотна відхил.
24662. Аналіз показників рентабельності 27.5 KB
  Аналіз показників рентабельності. Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників коефіцієнтів: коефіцієнт рентабельності активів коефіцієнт рентабельності власного капіталу коефіцієнт рентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції. Коефіцієнт рентабельності активів Ра розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної...
24663. Організація і методика аналізу фінансового стану підприємства в ринкових умовах 29 KB
  Відносні показники фінансового стану розподіляються на коефіцієнти розподілення і координації. Коефіцієнт розподілення відображають яку частину той чи інший абсолютний показник становить від підсумкового показника складовою частиною якого є цей показник.аналіз рентабельності Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників коефіцієнтів: коефіцієнт рентабельності активів коефіцієнт рентабельності власного капіталу коефіцієнт рентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції.