38140

Морально-психологічне забезпечення основних видів бою Сухопутних військ ЗС України

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Оголосити тему заняття, її актуальність та звязок з іншими темами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує обєктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом загальними поняттями про психологію спілкування у військовому колективі, а також розкрити сутність, функції та структура спілкування...

Украинкский

2013-09-27

133.5 KB

20 чел.

11

PAGE  11

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                          О.В. БОЙКО

“____” __________________ 20__ року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення семінарського заняття з навчальної дисципліни

« Морально-психологічне забезпечення військової діяльності »

Т Е М А №5: «Морально-психологічне забезпечення застосування підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України»

Заняття №4: «Морально-психологічне забезпечення основних видів бою Сухопутних військ ЗС України»

 

 Час: 2 години

Мета заняття:

1. Розкрити педагогічну характеристику соціального середовища .

2. Проаналізувати иховні функції військового середовища .

3  3. Формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час

(хв.)

1.

Вступна частина

до 10

2.

Основна частина

70

Заслуховування доповіді

до 10

Обговорення (відпрацювання) першого питання: «Морально-психологічне забезпечення відмобілізування військ».

15

Обговорення (відпрацювання) другого питання: «Морально-психологічне забезпечення оборони».

15

Обговорення (відпрацювання) третього питання: «Морально-психологічне забезпечення наступу».

15

Обговорення (відпрацювання) четвертого питання: «Морально-психологічне забезпечення пересування військ».

15

3.

Заключна частина

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

                    

                    

  1.  Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года. – Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних произведений. – М., 1956.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М., 1957.

Серых В.Д. Воинские ритуалы. – М., 1986.

4. «Военная психология и педагогика», под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р.

5. www.soldiering.ru

6. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ

7. http://psychology.net.ru

8. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність курсантів на занятті, їх зовнішній вигляд, готовність до занять.

Оголосити тему заняття, її актуальність та зв'язок з іншими темами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує об'єктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом загальними поняттями про психологію спілкування у військовому колективі, а також розкрити сутність, функції та структура спілкування, показати шляхи оптимізація спілкування у військовому середовищі із метою якісного використання цих знань в подальшій діяльності військового керівника.

Спільне життя й діяльність людей передбачає регулювання та спрямування їхніх взаємодій. Універсальним засобом такого регулювання виступає спілкування. Через це воно є одним із центральних проблем у психологічній науці. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно є засобом передавання суспільного досвіду, а його зміст спрямований на інтеграцію людей та координацію їхніх дій, вироблення спільних норм і правил поведінки та діяльності, передання наступному поколінню соціального досвіду, налагодження контактів з іншими людьми, обмін думками та почуттями тощо.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Метою МПЗ вiдмобiлiзування та приведення у вищі ступені бойової готовності є:

  •  формування у вiйськовослужбовцiв систем моральних цінностей, моральних норм, принципів, мотивів, спонукань i прагнення досконалого опанування бойовим фахом, успішно виконувати навчально-бойовi завдання, бути готовим до дій у бойовій обстановці;
  •  підготовка свiдомостi i психіки особового складу до швидкого переключення на бойовий режим роботи, до негайного виконання бойових завдань у будь-який обстановці, розвивати у вiйськовослужбовцiв емоцiйно-психологiчну стiйкiсть, підвищувати функціональну надiйнiсть їх психіки, здатність до ефективних i адекватних дій в бойовій обстановці;
  •  формування у вiйськовослужбовцiв здатності протистояти iнформацiйно-психологiчному впливу вiрогiдного противника в загрозливий період i в ході бойових дій;
  •  формування глибокого розуміння військовослужбовцями, населенням України необхiдностi вiйськовоi служби, забезпечення безпеки нашої країни, створення сучасних боєздатних i боєготових Збройних Сил;
  •  створення i підтримання у військах здорової моpально-психологiчної обстановки, високого рівня органiзованостi, порядку i дисципліни.

Основними завданнями МПЗ є: перевід свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний лад, усвідомлення особовим складом всієї складності воєнно-політичної обстановки, формування психологічного настрою на реальності загрози Батьківщині, внутрішньої мобілізованості всіх сил, впевненості особового складу в бойових можливостях техніки та озброєння, посилення почуття бойової пильності.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення спрямовується на роз’яснення воєнно-політичної обстановки, формування у військовослужбовців переконаності в необхідності збройного захисту. Забезпечується ефективна робота довідково-інформаційних центрів на пунктах прийому особового складу, передбачається розгортання на пунктах прийому особового складу та техніки польових комплектів наочної агітації та польових автоклубів, оперативно інформуються призвані із запасу про воєнно-політичну обстановку та завдання, що стоять перед підрозділами. Відстежується динаміка суспільно-політичної обстановки в регіоні; налагоджується плідна співпраця з місцевими органами влади та патріотичними громадськими організаціями з метою використання місцевих засобів масової інформації в інтересах військ.

Психологічне забезпечення спрямовується на прискорення відновлення бойових якостей та навичок військовослужбовців; формування злагоджених та боєздатних екіпажів, підрозділів та частин. З цією метою командирам підрозділів всіх рівнів надається допомога щодо правильної оцінки морально-психологічного стану підлеглих, вміння оперативно та ефективно впливати на нього; без послаблень, в повному обсязі та творчо організовувати спеціальну та цільову психологічну підготовку під час проведення бойового злагодження.

Воєнно-соціальна робота спрямовується на забезпечення соціальних умов для виконання особовим складом бойових завдань, формування  бойових товариських стосунків у відділеннях, взводах, ротах; формування поваги до командирів та начальників. У роботі із сім’ями військовослужбовців проводяться заходи щодо роз’яснення обстановки та евакуації згідно із раніше затвердженим планом.

Культурно-виховна робота спрямовується на мобілізацію особового складу на виконання бойових завдань, задоволення їх духовних потреб.

Заходи інформаційно-психологічної протидії спрямовуються на недопущення негативного впливу противника та деструктивних сил суспільства на військовослужбовців. Для цього налагоджується чітка система оперативного воєнно-політичного та бойового інформування; встановлюється тісний зв’язок з органами місцевої влади, МВС, СБУ з метою виявлення та оперативного перекриття каналів ворожого інформаційно-психологічного впливу.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення маршу

Марш являє собою організоване пересування підрозділів з одного району в інший з метою своєчасного зосередження їх у зазначеному районі, в зазначений строк і в повній готовності до виконання бойових задач.

Досвід сучасних збройних конфліктів свідчить про підвищення ролі маршу, вимог до нього. Це обумовлено певними факторами:

- по-перше, при здійсненні маршу підрозділи повинні бути завжди готовими до ведення активних бойових дій;

- по-друге, війська здійснюють марш виключно на бойовій техніці, вони спроможні пересуватись швидко і на велику відстань;

- по-третє, під час пересування проти військ противник активно використовує авіацію і високоточну зброю. Пересування частин знаходиться під безперервним контролем космічної, авіаційної, радіотехнічної розвідки противника, дій диверсійно-розвідувальних груп;

- по-четверте, маршрути пересування військ, частин, підрозділів можуть знаходитись у районах криміногенної небезпеки, напруженої соціально-політичної обстановки, у регіонах збудженого морально-психологічного стану населення, національних меншин, проходити через райони великого інформаційно-психологічного впливу противника. Під час планування пересування виникає необхідність враховувати такі особливості, як марш у районах розташування АЕС, хімічних об'єктів, об'єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.

Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням:

  •  бойового завдання;
  •  конкретних умов морально-психологічної, соціально-політичної обстановки у регіоні, через який пересуваються війська;
  •  морально-психологічного стану особового складу;
  •  характеру вогневого впливу противника;
  •  характеру місцевості та терміну часу.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:

  •  своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і готовність успішно вести бій;
  •  роз'яснення особовому складу характеру маршрутів, особливостей морально-психологічної, соціально-політичної, релігійної і криміногенної обстановки у районах, через які пересуваються війська, роз'яснення заходів безпеки, захисту від впливу авіації противника, його високоточної зброї;
  •  роз'яснення завдань маршу, мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;
  •  чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління;
  •  підтримання постійної високої бойової готовності до можливого нападу противника і відбиття його ударів, до сміливих та рішучих дій щодо знищення противника у зустрічному бою;
  •  прийняття необхідних заходів для своєчасного харчування і відпочинку особового складу під час маршу, збереження його моральних і фізичних сил;
  •  надання особливої уваги виховній роботі з особовим складом підрозділів протиповітряної оборони, розвідки, загону забезпечення руху, комендантської служби, підготовці механіків-водіїв до нічного маршу.

У період підготовки до маршу:

  •  визначається мета і завдання МПЗ маршу і зустрічного бою, проводиться інструктаж офіцерів і посадових осіб з питань реалізації МПЗ маршу;
  •  організується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу, офіцерів штабу , служб, до проведення інформування залучається керівний склад;
  •  планується і організується психологічна підготовка всіх категорій особового складу до маршу, звертається увага на спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, фахівців підрозділів ППО, розвідки, бойової охорони;
  •  сумісно з технічною службою плануються і проводяться технічні інформації, інструктажі, обмін досвідом, гуманітарний час з метою запобігання аварій і катастроф з бойовою технікою і озброєнням;
  •  готуються до практичної діяльності та проводять тренування екіпажі пунктів психологічної допомоги і реабілітації;
  •  виховна робота спрямовується на глибоке усвідомлення кожним військовослужбовцем справедливого характеру бойових дій;
  •  здійснюється військово-патріотичне виховання з метою формування вірності Військовій присязі, обов’язку, військовому товариству, бойовим традиціям ЗС, народу;
  •  доводяться до особового складу соціально-правові гарантії держави в разі поранення чи загибелі військовослужбовця;
  •  організується протидія інформаційному впливу противника, своєчасне його виявлення і роз'яснення особовому складу цілей, форм та методів цього впливу.

Під час маршу:

  •  оперативно доводяться до військовослужбовців зміни в о6становці;
  •  нарощується робота щодо пропаганди бойового досвіду;
  •  вивчається противник, його сильні та слабкі сторони;
  •  здійснюється контроль системи інформаційного забезпечення особового складу;
  •  контролюється порядок харчування особового складу під час маршу і відпочинку водіїв, механіків-водіїв;
  •  забезпечується проведення заходів культурно-виховної роботи за допомогою автоклубів, інших технічних засобів;
  •  проводиться вивчення настроїв особового складу, експрес-оцінка морально-психологічного стану особового складу.

Найбільш оперативними, дієвими формами МПЗ маршу, виходячи із досвіду бойових дій, є:

  •  короткі наради з вивчення вимог наказу на марш з офіцерами і сержантами;
  •  висвітлення різними засобами (листівки, звернення) досвіду здійснення маршу під час війни, збройних конфліктів, тактичних навчань;
  •  організація виступу перед особовим складом досвідчених фахівців, водіїв високого класу, учасників бойових дій;
  •  системне і своєчасне оперативне інструктування усіх категорій особового складу;
  •  розподіл та розміщення у кожній колоні бойової техніки досвідчених фахівців з бойової та транспортної техніки;
  •  участь у комплексній перевірці готовності до маршу;
  •  інструктування фахівців пересувних пунктів психологічної допомоги;
  •  проведення індивідуальних та колективних бесід з особовим складом стосовно цілей, завдань і особливостей маршу, можливого вогневого та інформаційно-психологічного впливу противника;
  •  вивчення пам’яток водіями, механіками-водіями тощо;
  •  проведення занять щодо вивчення особливостей водіння вночі, навчання водіїв, механіків-водіїв методам аутотренінгу, саморегуляції, вольової мобілізації;
  •  при можливості проведення мітингів, зустрічей з місцевим населенням, зборів особового складу;
  •  проведення заходів душпастирської роботи;
  •  надання психологічної допомоги окремим воїнам, проведення заходів психодіагностики і психокорекції;
  •  проведення роботи з військовослужбовцями щодо підвищення їх психологічної стійкості та готовності до подолання бойових психічних травм, бойового стресу;
  •  застосування заходів прискорення адаптації військовослужбовців до умов маршу, можливих екстремальних ситуацій.  

Заходи проводяться з урахуванням категорій військовослужбовців і їх військового фаху (з офіцерами, активом, з водіями, іншими категоріями військовослужбовців).

Результатом МПЗ маршу в бойовій обстановці повинно бути своєчасне прибуття підрозділу у визначений район у повній морально-психологічній готовності до активних бойових дій.

Підвищенню ефективності морально-психологічного забезпечення маршу сприяють оперативність і цілеспрямованість кожного заходу, підбір і розстановка бойового активу, вміле керівництво ним.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення

оборонного бою

Метою оборони є відбиття наступу противника, нанесення йому значних втрат, утримання важливих районів, рубежів, об'єктів місцевості, створення умов для переходу до рішучого наступу.

Головні зусилля МПЗ зосереджуються на формуванні та підтримці морально-психологічної готовності, здатності особового складу військових частин і підрозділів відбити атаки противника, перехопленні й утриманні морально-психологічної переваги над ним, створенні умов завдання поразки його угрупованням.

МПЗ оборони має свої особливості, які витікають з її мети та основного завдання.

Головною метою МПЗ бойових дій в обороні є : формування та підтримка у особового складу військ та органів управління високого морально-психологічного стану, що в системі всіх видів забезпечення військ створить необхідні умови для ефективного виконання бойових завдань.

Морально-психологічні заходи в обороні мають забезпечити:

  •  мобілізацію особового складу частин і підрозділів на відбиття нападу противника;
  •  підтримання високої морально-психічної стійкості особового складу в умовах застосування противником ЗМУ та інших сучасних видів зброї;
  •  мобілізацію зусиль особового складу на створення в стислі терміни надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання району оборони, проведення заходів щодо маскування;
  •  роз'яснення військовослужбовцям завдань щодо нанесення поразки противнику на різних етапах ведення оборонних бойових дій;
  •  підтримання у особового складу мужності, завзятості й міцної дисципліни;
  •  свідоме виконання завдань оборонного бою в будь-яких умовах бойової обстановки;
  •  підсилення морально-психологічного впливу на особовий склад частин і підрозділів, які діють на найважливіших напрямках оборони;
  •  вивчення сильних і слабких боків противника та роз'яснення їх особовому складу;
  •  проведення цілеспрямованої роботи з військовослужбовцями, які створюють другий ешелон і резерв, з метою їх підготовки до рішучих дій по знищенню угруповань противника, що вклинились або прорвались в оборону наших військ;
  •  створення високого наступального настрою у військовослужбовців, які беруть участь у контратаках, відновленні позицій на найважливіших напрямках тощо.

Основними напрямами МПЗ оборони, виходячи із сукупності чинників і особливостей оборонного бою, можуть бути такі:

  •  формування й підтримання постійної морально-психологічної стійкості та готовності військовослужбовців до виконання завдань оборонного бою;
  •  нарощування морально-психологічного потенціалу особового складу;
  •  перехоплення та утримання морально-психологічної ініціативи у першому ешелоні військ на напрямку головного удару;
  •  забезпечення психологічної готовності щодо утримання рубежу оборони, рішучих дій при проведенні контратак та вирішенні інших завдань.

Систему МПЗ оборонного бою складає сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних (психо-фізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих, які забезпечують реалізацію морально-психологічного потенціалу військ під час бою.

Основні завдання МПЗ оборонного бою:

  1.  досягнення морально-психологічної переваги над противником;
  2.  приведення змісту, форм та методів (технологій) МПЗ у відповідність до вимог бойової обстановки, що склалася;
  3.  підтримання правопорядку і військової дисципліни у військах під час підготовки та проведення оборонної операції, забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права;
  4.  забезпечення психологічної стійкості особового складу, формування його прагнення до рішучих, ініціативних дій;
  5.  надійний захист військ і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника;
  6.  створення позитивних соціально-політичних умов бойового застосування військ.

Успішне вирішення завдань оборонних бойових дій неможливе без добре продуманої, цілеспрямованої, ретельно спланованої системи заходів морально-психологічного забезпечення, основи якої необхідно закладати ще в мирний час, у ході вирішення завдань підготовки військ в умовах мирного часу.

Будучи невід’ємною складовою частиною підготовки та ведення бойових дій в обороні, морально-психологічне забезпечення сприяє успішному виконанню бойових завдань, що стоять перед військами, мобілізації особового складу на активні та рішучі дії.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення

наступального бою

Досвід свідчить про те, що найкращим рішенням завдань оборонного бою є організація та здійснення наступу на противника. Але наступ є дуже складним, і тому до його проведення потрібна ретельна й всебічна підготовка.

Під час підготовки й ведення наступу основні зусилля МПЗ зосереджуються на таких напрямах роботи:

  •  формування та підтримка високої морально-психологічної готовності до виконання завдань наступу особовим складом підрозділів, його бойової активності;
  •  створення високого наступального пориву особового складу;
  •  досягнення та утримання морально-психологічної переваги над противником, максимальне його морально-психологічне придушення;
  •  відновлення та підтримання високого наступального духу воїнів;
  •  їх мобілізація на рішучі, ініціативні дії по знищенню противника, з урахуванням його слабких боків;
  •  забезпечення безперервності морально-психологічного впливу на особовий склад частин і підрозділів, досягнення стійкості управління системою МПЗ на напрямку виконання найважливіших завдань;
  •  виявлення об'єктів ефективного інформаційно-психологічного впливу на війська противника;
  •  підтримання високого бойового духу в особового складу, який виконує завдання в першому ешелоні, резерві, розвідці, передовому загоні.

Отже, особливої уваги потребують ті частини й підрозділи, які виконують завдання з метою прориву переднього краю противника, форсування водних перешкод, оволодіння населеними пунктами. Під час наступу може виникнути необхідність посилення морально-психологічної підтримки тих частин і підрозділів, які оточують противника; готуються до вводу в бій, виконують завдання окремо від основних сил.

Під час дій підрозділів і частин у складі тактичних повітряних десантів морально-психологічний вплив спрямовується на підтримання в особового складу почуття високої відповідальності, ініціативи, мобілізацію його на енергійні та завзяті дії в тилу противника, захоплення й утримання найважливіших рубежів і об'єктів. Виходячи з цих основних напрямів МПЗ наступального бою, формуються і завдання МПЗ на наступ, а саме:

  •  організація оперативно-бойового інформування;
  •  роз'яснення звернень командування до особового складу, бойових завдань на наступальний бій;
  •  планування і проведення спеціальної та цільової психологічної підготовки, особливо молодих солдатів, залучення для цього військовослужбовців, які мають бойовий досвід;
  •  організація пропагування бойового досвіду військовослужбовців і підрозділів, що відзначились у боях;
  •  проведення заходів з вивчення дій противника, бойових можливостей і слабких боків його техніки та озброєння;
  •  організація та проведення заходів правової роботи, спрямованих на укріплення єдиноначальності, безумовне виконання наказів командирів;
  •  організація взаємодії з органами з гуманітарних питань частин підсилення, сусідів, планування та проведення з ними спільних заходів з урахуванням їх бойового досвіду;
  •  проведення роботи з протидії впливу матеріалів листівок та інших пропагандистських матеріалів противника, викриття і показу їх дійсного підривного змісту й смислу;
  •  забезпечення об'єктивної оцінки МПС особового складу перед боєм, врахування його під час планування і ведення, безперервний аналіз морально-психологічної обстановки;
  •  забезпечення всіма формами культурно-виховної роботи відпочинку особового складу перед наступом, зняття та послаблення напруги, підвищення морально-психологічної переваги над ворогом;
  •  організація та проведення певної роботи з метою навчання військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, саморегуляції та вольової мобілізації;
  •  підтримка настанови на безумовне виконання бойового завдання, підвищення настрою;
  •  проведення заходів щодо прогнозування можливих психічних втрат, підготовка до роботи в умовах наступального бою пунктів психологічної реабілітації;
  •  підсилення контролю за станом втоми особового складу в бою;
  •  проведення напередодні бою мітингів і зборів особового складу, зустріч з учасниками бойових дій.

Основними цілями МПЗ в основних видах бойових дій є:

  •  досягнення високої бойової активності особового складу підрозділів і частин, його спроможності витримувати нервово-психічні й фізичні перевантаження, зберігати боєздатність в умовах дій стрес-факторів сучасного бою;
  •  мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки МПС особового складу підрозділів і частин, збереження його стійкості та керованості;
  •  зрив психологічних операцій противника, прогнозування і профілактика його негативного інформаційно-психологічного впливу;
  •  організація комплексного захисту духовних, моральних, психічних, психофізіологічних, фізичних якостей військовослужбовців, їх своєчасної психологічної допомоги, реабілітація та їх корекція.

Розробив:

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20449. Диаграмма последовательности (sequence diagram) 112.5 KB
  Сообщения изображаются в виде горизонтальных стрелок с именем сообщения а их порядок определяется временем возникновения. То есть сообщения расположенные на диаграмме последовательности выше инициируются раньше тех которые расположены ниже. Сообщения В UML каждое взаимодействие описывается совокупностью сообщений которыми участвующие в нем объекты обмениваются между собой. Прием сообщения инициирует выполнение определенных действий направленных на решение отдельной задачи тем объектом которому это сообщение отправлено.
20450. HTTP 261 KB
  Основой HTTP является технология клиентсервер то есть предполагается существование потребителей клиентов которые инициируют соединение и посылают запрос и поставщиков серверов которые ожидают соединения для получения запроса производят необходимые действия и возвращают обратно сообщение с результатом. HTTP в настоящее время повсеместно используется во Всемирной паутине для получения информации с вебсайтов. В 2006 году в Северной Америке доля HTTPтрафика превысила долю P2Pсетей и составила 46 из которых почти половина это...
20451. Диаграмма кооперации (collaboration diagram) 122.5 KB
  Прежде всего на диаграмме кооперации в виде прямоугольников изображаются участвующие во взаимодействии объекты содержащие имя объекта его класс и возможно значения атрибутов. В отличие от диаграммы последовательности на диаграмме кооперации изображаются только отношения между объектами играющими определенные роли во взаимодействии. Кооперация Понятие кооперации collaboration является одним из фундаментальных понятий в языке UML.
20452. MySQL 122 KB
  MySQL является собственностью компании Oracle Corporation получившей её вместе с поглощённой Sun Microsystems осуществляющей разработку и поддержку приложения. MySQL является решением для малых и средних приложений. Обычно MySQL используется в качестве сервера к которому обращаются локальные или удалённые клиенты однако в дистрибутив входит библиотека внутреннего сервера позволяющая включать MySQL в автономные программы.
20453. Диаграмма деятельности (activity diagram) 136 KB
  Для моделирования процесса выполнения операций в языке UML используются диаграммы деятельности. Каждое состояние на диаграмме деятельности соответствует выполнению некоторой элементарной операции а переход в следующее состояние выполняется только при завершении этой операции. Таким образом диаграммы деятельности можно считать частным случаем диаграмм состояний.
20454. Разработка и эксплуатация информационных систем 273.62 KB
  Объект сущность в адресном пространстве вычислительной системы появляющаяся при создании экземпляра класса например после запуска результатов компиляции и линковки исходного кода на выполнение. Конечным продуктом этапа проектирования являются: схема базы данных на основании erмодели разработанной на этапе анализа; набор спецификаций модулей системы они строятся на базе моделей функций. На основании системного проекта осуществляется: составление перечня автоматизированных рабочих мест предприятия и способов взаимодействия между...
20455. Кнопкові форми 24.5 KB
  На кнопкову форму виносять форми які відкривають формизвіти або активізують інші кнопкові формизакривабть поточну базу даних. Кнопокі форми можуть містити малюнкинаписи тощо. Кнопкові форми можна створити за допомогою диспетчера кнопкових форм за його допомогою на форму можна помістити до 8 кнопок.
20456. Комбінований метод хорд та дотичних 35.5 KB
  Характерна особливість методів дотичних і хорд та що послідовності їх наближень монотонні. Причому якщо для даного рівняння послідовність наближень методу хорд монотонно спадна то послідовність наближень методу дотичних – монотонно зростаюча і навпаки. У даному випадку за початкове наближення в методі хорд вибирають точку x=a а в методі дотичних – точку b.
20457. Множина́ 41.69 KB
  Основні поняття: Множина вважається означеною якщо про кожен об'єкт що розглядається можна казати що він або належить або не належить множині. Наприклад: ℕ множина натуральних чисел ℤ множина цілих чисел ℚ множина раціональних чисел ℝ множина дійсних чисел ℂ множина комплексних чисел. Нехай А множина. Множина B всі елементи якої належать множині А називають підмножиною множини A або частиною множини А і позначають цей факт символами B ⊆ A A ⊇ B.