38156

Морально-психологічне забезпечення виконання завдань вогневої та тактичної підготовки

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Збройні Сили України оснащені досконалою бойовою технікою і зброєю. Обслуговування й експлуатація такої техніки, яка представляє складні комплекси, викликали подальшу диференціацію військової праці. Це, в свою чергу, зумовило збільшення кількості спеціальностей, кожна з яких вимагає від воїнів великих знань і твердих навичок. Оволодіння ними і складає сутність фахової підготовки. Її зміст у різних родах військ

Украинкский

2013-09-27

167 KB

8 чел.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ

ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри _________________________________

(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)

"___" ______________ 20___ року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

"Морально-психологічне забезпечення військової діяльності"

Т Е  №3: « Тема №3:         «Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки»

Заняття №2:

«Морально-психологічне забезпечення виконання завдань вогневої та тактичної підготовки».

Час:   2 години

Мета заняття: 

  1.  формувати у курсантів  риси,  необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;
  2.  сприяти  розвитку   почуття   свідомої  військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості;
  3.  формувати світогляд курсантів, спираючись на загальнолюдські цінності.
  4.  формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності;

       

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

2

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Мобілізація особового складу підрозділу на відмінне опанування військовою спеціальністю та глибоке вивчення бойової техніки і озброєння.

Виховання у військовослужбовців бережливого  відношення до військової техніки та озброєння.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

10

70

35

35

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Концепція виховної роботи у ЗС України”,

2. “Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) ЗС України”,

3. “Концепція гуманітарного і соціального розвитку ЗС України”, «Положення про органи з гуманітарних питань у Збройних Силах України».

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи та привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати  основну проблематику минулої теми, заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;
  •  довести  під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);
  •  визначити   порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;
  •  довести  заходи безпеки (при необхідності).

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Збройні Сили України оснащені досконалою бойовою технікою і зброєю. Обслуговування й експлуатація такої техніки, яка представляє складні комплекси, викликали подальшу диференціацію військової праці. Це, в свою чергу, зумовило збільшення кількості спеціальностей, кожна з яких вимагає від воїнів великих знань і твердих навичок. Оволодіння ними і складає сутність фахової підготовки. Її зміст у різних родах військ, у частинах визначається характером зброї і бойової техніки, способами їх експлуатації та застосування у бою. Вона тісно пов’язана з іншими видами бойової підготовки, особливо з технічною, тактичною і вогневою.

У сучасних умовах неймовірно зросла роль технічної грамотності кожного воїна, відділення, обслуги, екіпажу. Все це підвищує роль морально-психологічного забезпечення фахової підготовки військових фахівців.

  1.  Морально-психологічне забезпечення в період підготовки і проведення стрільб

Вогнева міць підрозділів, частин – важлива якісна характеристика, яка визначає їх здатність успішно виконувати бойові завдання. Оснащення військ сучасною зброєю підвищило їх вогневу міць. Але поява нової зброї не знижує ролі звичайних видів озброєння. Добре організований, влучний вогонь із стрілецької зброї, танків, артилерії, як і раніше, залишається важливою умовою досягнення перемоги в сучасному бою. Тільки уміле поєднання всіх засобів ураження противника, швидке виконання і закріплення результатів вогневих ударів може привести до вирішального успіху. Звідси очевидна значна роль вогневого вишколу особового складу Сухопутних військ Збройних Сил України.

Мета вогневої підготовки – навчити військовослужбовців майстерно застосовувати ввірену їм зброю в бою, забезпечувати вогнем успішне виконання бойових і навчально-бойових завдань.

Основними елементами вогневої підготовки є:

  •  заняття щодо вивчення матеріальної частини зброї, основ і правил стрільби з неї;
  •  танко-стрілецькі, стрілецькі, артилерійсько-стрілецькі тренування;
  •  відпрацювання підготовчих стрільб і початкових вправ;
  •  проведення одиночних стрільб;
  •  бойові стрільби у складі підрозділів;
  •  участь у тактичних навчаннях із бойовою стрільбою.

Якісному навчанню особового складу мистецтву володіння зброєю і має сприяти МПЗ вогневої підготовки.

У процесі організації та проведення вогневої підготовки основними завданнями МПЗ у військовій частині (підрозділі) є:

  •  роз’яснення особовому складу вимог наказів Міністра оборони України, начальника ГШ ЗС України, командувача СВ ЗС України, військових статутів, курсів стрільб і настанов;
  •  сприяння покращенню якості занять і тренувань, росту методичних знань, навичок і умінь командирів взводів, екіпажів;
  •  підвищення у військовослужбовців почуття відповідальності за власну вогневу майстерність;
  •  їх мобілізація на глибоке вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих стрільб і початкових вправ;
  •  надання допомоги командирам в удосконаленні навчально-матеріальної бази;
  •  організація змагань із завдань і нормативів вогневої підготовки;
  •  забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї;
  •  впровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків.

Командний і виховний склад, спираючись на кращих військовослужбовців, має організувати боротьбу проти всякого роду спрощень і послаблень у ході вогневої підготовки, домагатися, щоб заняття і тренування відповідали вимогам сучасного бою, формували у військовослужбовців необхідні знання, навички й уміння з вогневої підготовки, розвивали в них дисциплінованість, наполегливість, волю до досягнення успіхів у навчанні.

Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, в першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, прапорщиків і сержантів. Їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивно-методичних і показових заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчально-методичною літературою. В свою чергу, командно-виховний склад підрозділів має постійно турбуватися про методичну підготовку підлеглих їм офіцерів, прапорщиків і сержантів.

Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи на заняттях із вогневої підготовки має допомогти офіцерам і сержантам раціонально використовувати навчальний час. Він має допомагати молодим офіцерам правильно планувати заняття, щоб більшу частину часу відводилось на практичне відпрацювання навичок і умінь, які необхідні для влучної стрільби, брати участь у показових заняттях. Такі заходи сприяють покращенню методики занять із вогневої підготовки.

Дієвість занять і тренувань також суттєво залежить від стану навчально-матеріальної бази, її умілого використання. Обладнання навчальних полів і вогневих містечок з урахуванням вимог сучасного бою дозволяє навчати воїнів в обстановці, наближеній до бойової, створює реальну можливість зробити більш різноманітними і складними умови вогневого вишколу, уникати шаблону, скорочувати час на освоєння і практичне відпрацювання завдань вогневої підготовки.

Як відомо, у будь-якій військовій справі основною постаттю була і є особистість військовослужбовця. Тому успішне вирішення завдань вогневої підготовки досягається вихованням в особового складу свідомого і сумлінного відношення до кожного заняття і тренування з вогневої підготовки, його прагненням досконало володіти зброєю. Ці проблеми повинні обговорюватися на загальних зборах особового складу, на заняттях із гуманітарної підготовки, в індивідуальних і колективних бесідах, відображатися в наочній агітації, висвітлюватися в стінній пресі та місцевих радіопередачах.

Розвитку у воїнів любові до зброї, прагненню стати влучним стрілком допомагає пропаганда бойового досвіду, накопиченого в роки Другої світової війни, а також у сучасних локальних війнах і збройних конфліктах. Бесіди з ветеранами допомагають розвивати у молодих воїнів розуміння того, що сьогодні справа честі кожного з них – стати вправним вогневиком.

Виховання свідомого, сумлінного ставлення до вогневої підготовки дає найкращі результати, коли воно тісно пов’язане з навчальними заняттями. В багатьох військових підрозділах стало правилом перед вивченням нових тем, виїздом на полігони і стрільбища проведення бесід про тактико-технічні дані вітчизняної зброї, досягнення кращих вогневиків.

Сучасна зброя, як правило, колективного використання. Її бойові можливості повністю розкриваються лише в тому випадку, коли кожний номер обслуги, член екіпажу досконало знає свої обов’язки в сучасному бою. Воїни мають знати про те, що слабкі знання ними своїх обов’язків і алгоритму їх виконання, недисциплінованість лише одного із них можуть поставити у скрутне становище всю обслугу, екіпаж, відділення, взвод, роту. Командно-виховний склад має постійно нагадувати про це всім військовослужбовцям.

У вогневій підготовці, як і в усіх інших видах бойової підготовки, провідну роль повинні відігравати офіцери, прапорщики, сержанти. Тому проблема їх взірцевості у підвищенні стрілецької майстерності повинна періодично обговорюватися на загальних зборах, нарадах, у бесідах. Дієвість цих заходів перевіряється на бойових стрільбах.

Досягненню високих показників у вогневій підготовці сприяє добре організоване змагання, як індивідуальне – між окремими військовослужбовцями, так і групове – між відділеннями, обслугами, екіпажами, взводами, ротами. Змагання здійснюються за нормативами, які встановлені для одиночної підготовки і вишколу підрозділів. Змагання на заняттях і тренуваннях організують командири. Вони роз’яснюють особовому складу план і конкретні цілі занять, нормативи, які заплановані для відпрацювання, і порядок змагання.

У військових підрозділах рекомендується раз на два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість серед обслуг, екіпажів і окремих воїнів з виконання нормативів із вогневої підготовки. Досягнення кращих вогневиків мають стати прикладом для всього особового складу. На цій основі має розгортатися боротьба за повторення і перекриття індивідуальних і групових показників. Таким шляхом відбувається безперервний процес удосконалення особовим складом навичок і умінь у вогневій справі.

Більш складною формою пропаганди знань і навичок є вечори, присвячені вогневій підготовці. В їх програму, звичайно, входять доповіді про той чи інший вид зброї, про воїнів, які майстерно володіють нею, виступи майстрів влучного вогню, змагання на швидке і точне розбирання і складання зброї, усне вирішення вогневих завдань тощо.

Для популяризації досвіду кращих вогневиків необхідно використовувати також стенди і фотоальбоми, де демонструються фотознімки і короткий опис досвіду відмінників, прийоми й способи їх майстерної стрільби, влучно уражені ними мішені. Такі матеріали дозволяють зберігати традиції підрозділу, передавати накопичений досвід новим і новим поповненням бійців.

Таким чином, МПЗ спрямовується на всебічне підвищення якості і дієвості занять, тренувань. Воно має допомогти командирам мобілізувати воїнів на сумлінне вивчення зброї, глибоке опанування теорії вогневої справи, удосконалення навичок і умінь бойового застосування різних видів зброї.

Результати наполегливої і напруженої навчальної роботи щодо освоєння матеріальної частини зброї і оволодіння навичками й уміннями майстерного володіння нею, згуртування обслуг і екіпажів значною мірою проявляються у процесі бойових стрільб та їх результатах. У ході підготовки та проведення стрільб перевіряються, закріплюються і вдосконалюються знання, навички й уміння воїнів, які необхідні їм для того, щоб чітко, організовано, в короткі терміни і з мінімальними витратами боєприпасів вирішувати вогневі завдання. Участь у стрільбах найкращим способом розвиває в особового складу такі якості, як дбайливе ставлення до власної зброї, впевненість в її величезних бойових можливостях, дисциплінованість, наполегливість, мужність, почуття військового братерства і взаємопідтримки в бою, самостійність у вирішенні вогневих завдань.

У період безпосередньої підготовки до стрільби командири, заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи розв’язують такі завдання:

  •  турбуються про підвищення у воїнів почуття відповідальності за підготовку зброї і бойової техніки до стрільби;
  •  домагаються взірцевості активу в дотриманні військової дисципліни, заходів безпеки на стрільбищі, полігоні, у виконанні навчально-бойових завдань;
  •  ведуть рішучу боротьбу проти спрощень, усувають недоліки, які знижують навчально-виховне наповнення занять;
  •  організують змагання між воїнами, обслугами, екіпажами, відділеннями, оперативно популяризують досвід цих підрозділів.

За кілька днів до початку стрільб або тактичних навчань із бойовою стрільбою командир підрозділу, його заступники, всі офіцери, а також командири відділень, обслуг, екіпажів глибоко вивчають навчально-бойові завдання, роз’яснюють підлеглим умови вправ, порядок їх виконання і заходи безпеки, мобілізують усіх воїнів на ведення влучного вогню. Цій меті служать загальні збори особового складу підрозділу, де конкретно визначається, що необхідно зробити кожному для успішного виконання вогневих завдань. Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи готує для роботи в польових умовах похідний комплект наочної агітації.

На цьому ж етапі проводяться групові й індивідуальні бесіди з командирами відділень, обслуг і екіпажів, механіками-водіями і навідниками, кулеметниками, автоматниками, гранатометниками, операторами протитанкових керованих ракет (ПТКР) та іншими фахівцями.

Важливо, щоб жоден солдат, сержант не залишався без виховного впливу. Між військовослужбовцями організується обмін досвідом, кращі вогневики розповідають молодим воїнам про “таємниці” своєї майстерності. Основні аспекти підготовки особового складу до стрільб висвітлюються в стінних газетах і в матеріалах наочної агітації. Для забезпечення дієвості МПЗ щодо безпосередньої підготовки особового складу до стрільб заступники командирів з виховної та соціально-психологічної роботи, безумовно, повинні знати вимоги програми бойової підготовки і курсів стрільб, умови і особливості виконання вправ із вогневої підготовки, добре володіти зброєю, яка є на озброєнні військового підрозділу, впевнено стріляти з неї.

У цей період особливо велике значення має особистий приклад командирів (начальників) і товаришів по службі. На стрільбищі обладнуються спеціальні місця, де розмішуються навчальні посібники, пам’ятки, щити з умовами і порядком виконання вправ, плакати, які ілюструють Правила стрільб, результати стрільб воїнами і підрозділами, інші засоби наочної агітації. Наочно висвітлюються заходи безпеки на стрільбищі. Тут же розгортається похідний комплекс наочної агітації.

Для формування у воїнів позитивного морально-психологічного настрою велике значення має успішна стрільба перших змін, її високі результати, які зміцнюють у чергових змін впевненість, посилюють їх прагнення також відмінно виконати вправу. Доцільно, щоб першими стріляли офіцери, потім – командири відділень, відмінні вогневики.

Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи повинен оперативно доводити до воїнів результати стрільб попередніх змін, пропагувати досвід передовиків, застерігати від повтору помилок. Особливо корисно, коли воїни, які відмінно виконали вогневі завдання, самі розказують товаришам по службі про те, як вони домоглися високих результатів. Це має позитивний вплив на емоційно-вольову сферу інших військовослужбовців.

Успіху підрозділів значною мірою сприяє висока організованість на вогневому рубежі і навчальних точках, відсутність метушні.

Командиру підрозділу або заступнику з виховної та соціально-психологічної роботи слід спокійно і терпляче розібратися з помилками, підказати, як їх усунути під керівництвом командирів взводів і відділень. Заступник командира підрозділу з гуманітарних питань організовує усну і наочну пропаганду досвіду кращих стрільців. Про їх досягнення повідомляється і в місцевих радіопередачах, які організуються радіовузлом частини, і в бойових аркушах.

На стенді рекомендується помістити цілі із слідами влучень. Добре слово командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи, похвала товаришів, заохочення, яке оголошене перед строєм, заклик наслідувати приклад майстрів вогню – все це позитивно впливає на настрій особового складу, на результати подальших стрільб.

Одним із найважливіших напрямів МПЗ вогневого вишколу особового складу є боротьба із спрощеннями і послабленнями. Наприклад, при вишколі танкістів стрільбі інколи штучно створюється для всіх стріляючих одноманітна мішенева обстановка; не надається значення збільшенню екіпажами часу ведення стрільби, хоча за такі помилки потрібно однозначно знижувати оцінку. Такого роду послаблення негативно впливають на бойовий вишкіл особового складу та його МПС.

Вогнева підготовка проводиться в тісному зв’язку з тактичною підготовкою. Вогневе і тактичне згуртування відділень, обслуг і взводів завершується на бойових стрільбах, а рот і батальйонів – на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою. Це – вища форма вогневої підготовки підрозділів. Тут найбільш повно відпрацьовуються проблеми організації бою, удосконалюються навички й уміння командирів з управління вогнем і маневром підрозділів. На стрільбах у складі підрозділів і на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою воїни отримують практику ураження цілей усіма засобами в обстановці, максимально наближеної до бойової.

Першочерговими завданнями МПЗ у даних умовах є:

- забезпечення високоякісної підготовки особового складу як у тактичному, так і у вогневому відношенні;

- доведення до свідомості кожного військовослужбовця вимог бойових статутів, курсів стрільб і настанов;

- пропаганда досвіду сучасних збройних конфліктів і локальних війн, а також подібних тактичних навчань і стрільб, які проводились раніше;

- передача командирами передового досвіду організації навчань і стрільб, особливо керування вогнем і просуванням підрозділів;

- мобілізація солдатів і сержантів, прапорщиків і офіцерів на правильне засвоєння і точне дотримання заходів безпеки, вимог військової дисципліни;

- вивчення тактики дій дрібних підрозділів імовірного противника, його озброєння;

- мобілізація воїнів на ретельну підготовку до тактичних навчань всієї техніки, зброї, твердого знання кожним воїном встановлених сигналів взаємодії, відкриття і припинення вогню, порядку заряджання і розряджання зброї, небезпечних напрямків стрільби, а також директриси ведення вогню тощо.

Перед виходом підрозділів на тактичні навчання до особового складу доводяться тактичні і вогневі завдання. При цьому головною метою має бути досягнення високої боєздатності і боєготовності військових підрозділів, забезпечення вмілого використання бойових можливостей сучасної зброї для ураження різноманітних цілей в обмежений термін і за будь-яких умов.

Особливо велике значення має особисте спілкування з воїнами командира, його заступників, офіцерів гуманітарних структур. Заохочення солдата, добре слово, сказане на його адресу, інформація про успіхи передовиків – все це піднімає бойовий дух особового складу. Важливо також, щоб воїни старшого призову мали конкретні доручення щодо допомоги молодим воїнам.

Таким чином, підбиваючи підсумки розгляду першого навчального питання, можна зробити висновок про те, що головне в МПЗ виконання завдань вогневої підготовки – роз’яснити воїнам вирішальну роль влучного вогню для досягнення перемоги в бою, розвивати інтерес до цього виду бойової підготовки, любов до зброї, почуття здорового суперництва, прагнення досконало оволодіти теорією і навичками ведення вогню. Дієвість МПЗ у цій області значною мірою залежить від особистої вогневої підготовки командирів, їх заступників з виховної та соціально-психологічної роботи та інших офіцерів підрозділу.

2. Морально-психологічне забезпечення одиночної підготовки воїнів і тактичних навчань

Найважливішим елементом боєздатності і боєготовності Збройних Сил є бойовий вишкіл військ. Саме на польових заняттях особовий склад частин і підрозділів практично навчається виконувати бойові завдання, опановує складну науку перемагати. Серцевину польового вишколу військ складає тактична підготовка. Її головна мета – озброїти солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів знаннями та навичками, які необхідні для вмілих і рішучих дій на полі бою. Тактична підготовка проводиться  в комплексі з технічною, вогневою, фаховою, фізичною, стройовою підготовкою, з вивченням засобів захисту від зброї масового ураження. Вона як би закріплює, удосконалює всі ці ланки і тому вважається основним видом бойової підготовки особового складу всіх видів і родів військ.

Глибокі зміни, які відбуваються у способах ведення бою, висувають до тактичної підготовки все більш високі вимоги. Накази Міністра оборони України зобов'язують усіх командирів і начальників кожне заняття в полі, тактичне навчання ретельно готувати і проводити з високою інтенсивністю і напругою, створюючи обстановку, максимально наближену до бойової. Велика увага при цьому приділяється всебічний підготовці особового складу роти, батареї, їм рівних і більш дрібних підрозділів, аж до відділення, екіпажу й обслуги.

У процесі тактичної підготовки офіцери удосконалюють навички командування підрозділами, організації бою, взаємодії, чіткої постановки завдань підлеглим, запровадження бойових наказів, розпоряджень старших начальників і своїх рішень.

Командири, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи удосконалюють методи морально-психологічного забезпечення, шукають найбільш ефективні шляхи безперервного впливу на різні категорії військовослужбовців у навчально-бойових умовах.

На польових заняттях і тактичних навчаннях воїни отримують реальне уявлення про характер і особливості сучасного бою, навчаються уміло використовувати бойову техніку і зброю, самостійно вирішувати вогневі завдання, застосувати відповідні тактичні прийоми, воєнну хитрість.

Успіхи в тактичній підготовці значною мірою визначаються цілеспрямованістю і безперервністю морально-психологічного забезпечення; воно чинить глибокий вплив на хід бойового вишколу, коли ведеться повсякденно, з урахуванням завдання, яке виконується, носить конкретний характер.

Морально-психологічне забезпечення в цій області спрямовується на глибоке вивчення офіцерами характеру сучасного бою, на опанування усім особовим складом ефективних способів бойових дій, на формування у воїнів мужності, стійкості, ініціативи, рішучості, взаємовиручки й інших високих морально-бойових якостей, здатності в будь-якій обстановці чітко і своєчасно виконати навчально-бойові завдання.

Важливими завданнями морально-психологічного забезпечення є також розповсюдження передового досвіду, задоволення матеріальних і культурних запитів особового складу, турбота про збереження матеріальних і культурних цінностей, які знаходяться в районі навчань і маневрів.

Тактична підготовка здійснюється у трьох основних формах: у ході одиночної підготовки воїнів, на тактико-стройових заняттях і на тактичних навчаннях. У відповідності з цим організується і морально-психологічне забезпечення.

Становлення молодого воїна починається з одиночної підготовки. Таким чином закладаються основи бойової майстерності кожного воїна, а отже, і високої бойової готовності підрозділу, частини.

Заняття з одиночної підготовки проводять, як правило, командири взводів, їх заступники, командири відділень, обслуг, екіпажів. Тому командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, перш за все, повинні турбуватись про ріст військової підготовки і методичного рівня офіцерів, прапорщиків і сержантів, домагатися підвищення їх особистої відповідальності за якість навчання. В підрозділах з ними доцільно регулярно проводити показові й інструктивно-методичні заняття. Передовий досвід і виявлені недоліки обговорювати на службових нарядах. Крім того, старші начальники, відвідуючи навчальні заняття, на місці повинні надавати допомогу командирам взводів, відділень, обслуг, екіпажів, озброювати їх передовим досвідом.

Для цього етапу тактичної підготовки найбільш характерний індивідуальний підхід до воїнів, турбота про зростання знань і навичок кожного солдата. На вирішення цього завдання повинні спрямовуватись і зусилля воїнів старшого призову, які можуть і повинні передавати свій досвід молодим товаришам по службі, ростити собі гідну зміну. З цією метою командир підрозділу і його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи, командири взводів, відділень, екіпажів, обслуг дають доручення досвідченим воїнам: з ким із молодих солдатів і що саме вивчити, з яких питань доцільно надати їм допомогу; вони заохочують воїнів старшого призову до взаємодопомоги і взаємовиручки.

Морально-психологічне забезпечення, як правило, організовується за періодами: при підготовці до виходу в поле, у процесі тактичних навчань, при підбитті їх підсумків.

У підготовчий період основними завданнями морально-психологічного забезпечення є:

- соціально-правова робота і пропаганда Конституції і законів України, вимог Президента України про необхідність подальшого підвищення боєготовності Збройних Сил, роз'яснення вимог військових статутів, наказів Міністра оборони України щодо польового вишколу військ, а також конкретних завдань майбутнього навчання і функціональних обов'язків воїнів;

- формування в особового складу морального піднесення, зацікавленості до тактичного навчання, бойової активності, прагнення зразково виконати поставлені завдання;

- мобілізація солдатів, сержантів на високоякісну підготовку техніки і зброї, турбота про матеріально-технічне забезпечення навчання;

- ознайомлення з досвідом вирішення аналогічних тактичних завдань на навчаннях і маневрах, які відбулися раніше;

- допомога особовому складу у вивченні тактики і бойових можливостей імовірного противника, заходів захисту від зброї масового ураження;

- забезпечення високої дисципліни, організованості, пильності особового складу, його постійної бойової готовності;

- загальна, спеціальна і цільова психологічна підготовка особового складу;

- активна інформаційна, виховна і культурно-просвітницька робота;

- протидія інформаційно-психологічному впливу ймовірного противника.

Планування морально-психологічного забезпечення – питання непросте і вимагає до себе наукового підходу. Як правило, заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи попередньо вивчає завдання на майбутнє навчання, обстановку, відповідні статті військових статутів, настанов, інструкцій, накази, директиви і вказівки начальників і з урахуванням цього визначає зміст, форми і методи основних заходів, намічає терміни їх проведення та виконавців.

У текстовому плані морально-психологічного забезпечення звичайно передбачаються: загальні збори особового складу підрозділу; підбір, розстановка й інструктаж активу; диференційоване вивчення вимог військових статутів, настанов, пам’яток, інструкцій; бесіди на суспільно-політичні і військово-технічні теми, тематичні вечори, зустрічі, вечори запитань і відповідей, вікторини, обмін досвідом; підготовка комплекту польової похідної наочної агітації, випуск стінної газети, бойових листків, технічних і тактичних бюлетенів; надання допомоги командирам взводів, відділень, екіпажів у підготовці особового складу і техніки.

Текстовим планом звичайно намічаються основні заходи на період тактичних навчань і підбиття їх підсумків. У подальшому ці розділи плану уточнюються і конкретизуються в залежності від завдань, які виконуються, й обстановки.

Зміст і обсяг заходів, які намічаються, залежать від характеру майбутнього тактичного навчання і терміну, відведеного на підготовку до нього. Але в будь-якому випадку всю підготовчу роботу слід проводити дуже інтенсивно, оперативно.

У роботі з офіцерами, прапорщиками, сержантами основна увага повинна приділятись удосконаленню їх оперативно-тактичної і методичної підготовки, умінню навчати і виховувати підлеглих у польових умовах. На нарадах вони повинні ознайомитись із завданнями майбутнього навчання і одночасно обговорити питання морально-психологічного забезпечення.

За декілька днів до тактичного навчання в підрозділах доцільно провести загальні збори особового складу, на яких обговорити питання, пов’язані із забезпеченням виконання навчально-бойових завдань. В індивідуальних і групових бесідах солдатам, сержантам пояснюються завдання і значення майбутнього навчання, відповідні вимоги статутів і настанов, популяризується досвід відмінників, класних фахівців.

Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи у своїй діяльності щодо матеріально-технічного забезпечення підготовчого періоду навчань повинен активно спиратися на клуб та бібліотеку частини, турбуватись про те, щоб воїни подивились кінофільми, тематично пов’язані з майбутнім тактичним навчанням; він укомплектовує необхідною літературою пересувні бібліотечки, випустити спеціальний номер стінної газети, а також бойові листки. В цей же час ведеться підготовка комплекту польової наочної агітації.

Досвід свідчить, що редакторів бойових листків доцільно забезпечувати спеціальними папками з матеріалами і посібниками для роботи в похідних умовах.

У період підготовки до тактичних навчань і занять дуже важливо диференційовано організувати морально-психологічне забезпечення з воїнами різних категорій і спеціальностей: із сержантським складом, з механіками-водіями, розвідниками, зв’язківцями, водіями автомобілів, саперами; домагатися чіткого розуміння кожним воїном специфіки своїх завдань і дій, підвищити в нього особисту відповідальність за вирішення загального завдання.

Успіх тактичного навчання багато в чому залежить від доброго матеріально-технічного і медичного забезпечення, чіткого і безперебійного постачання особового складу боєприпасами, їжею, водою. Всі ці питання посідають важливе місце в морально-психологічному забезпеченні. Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи повинен виявляти турботу і про те, щоб учасники навчань своєчасно отримали газети, журнали, листи.

Напередодні виходу в поле офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи повинні допомагати командирам у перевірці всебічної готовності особового складу, бойової техніки, зброї й інших матеріальних засобів, в оперативному усуненні виявлених недоліків.

Морально-психологічне забезпечення в ході тактичних навчань організується з урахуванням того, що дії частин і підрозділів розвиваються швидко, часто на незнайомій місцевості, в будь-яку погоду, вдень і вночі, причому один вид дій змінюється іншим. Все це вимагає від особового складу максимальної напруги моральних і фізичних сил. Основними завданнями морально-психологічного забезпечення в динаміці «бою» є: оперативне доведення до воїнів навчально-бойової обстановки і нових завдань; мобілізація особового складу на активні і рішучі дії щодо виконання наказів командира; забезпечення передової ролі офіцерів, прапорщиків, сержантів; формування у воїнів високих моральних, бойових і психологічних якостей; боротьба з послабленнями і спрощеннями на навчаннях; збереження і правильна експлуатація бойової техніки і озброєння; забезпечення організованості, дисципліни і пильності; збереження військової таємниці, службових і особистих документів; дотримання заходів безпеки; своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних запитів особового складу; підтримання дружніх стосунків з місцевим населенням.

Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи повинен наполегливо домагатися, щоб морально-психологічне забезпечення велось оперативно, безперервно, цілеспрямовано. Значною мірою це досягається: умілим вибором найбільш дієвих форм і методів роботи; особистим взірцем офіцерського складу, його постійним впливом на воїнів; своєчасною інформацією знизу вверх і зверху вниз; широкою популяризацією відмінних дій, оперативним усуненням виявлених недоліків.

У районі зосередження необхідно розгорнути комплект польової наочної агітації, в бойових листках висвічувати підсумки маршу і найближчі завдання підрозділу, організувати прослуховування останніх новин, які транслюються по радіо, колективне читання газет і журналів. Командир і його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи повинні роз’яснити усьому особовому складу підрозділу обстановку, яка склалася, організувати вивчення пам’яток та інструкцій за спеціальностями, розповісти про особливості району навчань, потурбуватися про організацію відпочинку і харчування. В зимових умовах обладнуються пункти для обігріву людей, вживаються заходи для запобігання обморожень, а в жарких умовах для дотримання питного режиму.

Безпосередньо перед початком навчання, якщо дозволяє обстановка, в частині або в підрозділах доцільно провести мітинги. Короткі за часом, яскраві за змістом і формою вони справляють великий емоційний вплив на воїнів, надихають їх на активні і самовіддані дії.

Дуже важливу роль відіграє особистий приклад командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи, інших офіцерів. Бойовий заклик, товариська порада або зауваження, практичний показ, допомога у виконанні того чи іншого прийому – ось найбільш ефективні засоби безперервного морально-психологічного впливу на воїнів, мобілізації їх на успішне виконання поставленого завдання. В ході «бою» командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи повинні використовувати кожну можливість, щоб роз’яснити підлеглим зміни в обстановці, відмітити передовиків, попередити помилки.

Велике значення для успішного виконання тактичних завдань мають чуйність і увага до воїнів з боку командирів і начальників, готовність прийти їм на допомогу у важку хвилину.

В усіх видах «бою» морально-психологічне забезпечення ведеться в нерозривному зв’язку з конкретною обстановкою.

Особливо складний і напружений характер мають тактичні навчання з бойовою стрільбою. В ході їх підготовки та проведення морально-психологічне забезпечення спрямовується на те, щоб кожний воїн, кожний екіпаж, обслуга грамотно і впевнено вирішували вогневі завдання, могли вести влучний вогонь самостійно і в складі підрозділу, щоб командири діяли ініціативно і творчо.

Командири, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи повинні роз’яснювати воїнам способи виявлення і черговість ураження цілей, порядок і способи переносу вогню в ході вирішення тактичних завдань. Вони повинні турбуватися про те, щоб усі добре знали, в яких випадках забороняється відкривати вогонь, коли стрільба негайно припиняється, як поводити себе на вогневій позиції, в танку. Підрозділи, як правило, забезпечуються спеціальними пам’ятками щодо засобів безпеки, а командири відділень, обслуг повинні організувати їх ретельне вивчення з усім особовим складом. У роз’яснювальній роботі з виконання тактичних і вогневих завдань необхідно підкреслювати основну мету навчань.

Для оперативності морально-психологічного забезпечення не менш важливе значення має місцезнаходження заступника командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи. Виходячи з досвіду тактичних навчань, йому доцільно знаходитись там, де вирішуються найбільш складні завдання, звідки він, добре знаючи загальну обстановку, отримані накази, розпорядження і прийняті командиром рішення, зможе безперервно керувати роботою активу, безпосередньо впливати на особовий склад.

Для психологічної підготовки воїнів у польові заняття доцільно вносити елементи підвищеної напруги, раптовості, небезпеки і ризику, які властиві реальній бойовій обстановці, проводити заняття на незнайомій місцевості, у швидкому темпі, у складних погодних умовах. На виховання мужності, стійкості позитивний вплив здійснюють такі заходи, як бойова стрільба артилерії і мінометів через голови своїх військ, бомбові удари в безпосередній близькості від бойових порядків наступаючих підрозділів, польоти бойових літаків на низьких і наднизьких висотах, стрільба із усіх видів стрілецького озброєння, кидання бойових гранат. Реальна обстановка бою відтворюється також застосуванням звукових і шумових ефектів, імітацією вибухів, пожеж, улаштуванням завалів і зруйнувань, позначенням втрат у живій силі і техніці.

Все це, взяте в поєднанні з безперервним морально-психологічним забезпеченням, сприяє створенню психологічної моделі бою, викликає у воїнів бойове збудження, формує психологічну готовність до бойових дій, прагнення до сміливих і рішучих дій. Складна обстановка об’єктивно сприяє емоційно-вольовій стійкості воїнів, їх готовності переносити вплив негативних факторів і зовнішніх подразників, розвитку таких якостей, як самостійність мислення, спритність, ініціативність. В цьому саме і знаходить втілення керівний принцип бойової підготовки; вчити війська тому, що необхідно на війні.

У найбільш напружені моменти «бою» командири, офіцери органів з виховної та соціально-психологічної роботи, виконуючи функціональні обов’язки, разом з тим повинні спостерігати за станом і поведінкою воїнів, здійснювати на них необхідний вплив: одних підбадьорювати, підвищувати їх бойову активність, ставити перед ними додаткові завдання; в інших короткою реплікою, теплим словом зняти надзвичайну схвильованість, збудженість, домагатися, щоб воїни діяли більш спокійно і розважливо.

У будь-якому підрозділі мають місце сприятливі умови для цілеспрямованої психологічної підготовки військовослужбовців із урахуванням їх індивідуальних особливостей. Командир взводу може і повинен на кожному занятті ставити своїм підлеглим диференційовані завдання. Так, солдату, який відрізняється підвищеним збудженням, неврівноваженістю, різкістю рухів, корисно дати завдання, виконання якого формує у нього витримку, наполегливість, самовладання; тим, хто недостатньо активний і рухливий, ставляться завдання, які вимагають енергійних, динамічних дій. У неуважного воїна треба повсякденно формувати стійку увагу, пам’ять тощо. Звідси обов’язок командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи детально вивчити людей, надавати їм практичну допомогу в удосконаленні необхідних якостей, сміливіше вводити на заняттях елементи реальних труднощів, розумного ризику, дотримуючись при цьому заходів безпеки, і контролювати дії воїнів, особливо молодих солдатів.

На завершальному етапі тактичних навчань морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримання високої активності та дисципліни особового складу, доведення до ладу бойової техніки, зброї і організоване повернення на постійне місце дислокації. Після загального аналізу, який проводить керівник навчань, командир підрозділу робить частковий підсумок. Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи допомагає йому всебічно оцінити дії кожного військовослужбовця. При цьому командир відмічає військовослужбовців, які найбільш відзначилися, які особистим взірцем надихали воїнів на уміле і самовіддане виконання навчально-бойових завдань. На основі загальної оцінки тактичних навчань заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи більш детально аналізує морально-психологічне забезпечення, ефективність діяльності редакторів бойових листків, стінних газет, усіх активістів, робить з цього висновки на майбутнє.

Закінчуючи розгляд другого питання, можна зробити висновок про те, що тактична підготовка – основний предмет вишколу особового складу, підрозділів і частин, вінець бойової підготовки. Її успіхи значною мірою визначаються змістовним, конкретним і цілеспрямованим морально-психологічним забезпеченням, що організується і безперервно проводиться спільними зусиллями командирів і офіцерів органів з виховної та соціально-психологічної роботи. Тактичні заняття і навчання створюють найбільш сприятливі умови для цілеспрямованої й ефективної морально-психологічної і військово-технічної підготовки особового складу, основні завдання яких полягають в тому, щоб сформувати у воїнів якості і навички, необхідні для досягнення перемоги в сучасному бою.

Висновки

Чим складніша тактична обстановка і чим важче бойове завдання підрозділу, частини, тим активнішим й оперативнішим повинно бути морально-психологічне забезпечення, тим енергійніше повинні діяти командири й їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи. Словом і особистим прикладом вони повинні вести за собою товаришів по службі на зразкове і самовіддане виконання навчально-бойових завдань.

Питання для самоконтролю

  1.  Мета вогневої підготовки.
  2.  Назвіть основні елементи вогневої підготовки.
  3.  Назвіть основін завдання МПЗ у підготовчий період.
  4.  Основні напрямки МПЗ мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї.
  5.  Основні завдання морально-психологічного забезпечення фахової підготовки.
  6.  Мета морально-психологічного забезпечення підготовки водіїв.
  7.  Що являє собою МПЗ процесу вивчення, експлуатації і збереження бойової техніки і зброї?
  8.  Чому сприяє якісна організація МПЗ?

Розробив:

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37497. Основные философские учения 1.95 MB
  Религиозноидеалистическая картина мира: эволюционный космизм тема 12 Природа человека и смысл его существования 12. Проблемы методологии научного познания в позитивизме и неопозитивизме тема 15 Современный философский иррационализм: решение проблем бытия познания человека и личности в различных школах и течениях 15. Вовторых мы считаем мудрым того кто способен познать трудное и нелегко постижимое для человека ведь воспринимание чувствами свойственно всем а потому это легко и ничего мудрого в этом нет. Но пожалуй труднее всего...
37498. ФИЛОСОФИЯ, ЛИТЕРАТУРА И ВОЕННАЯ СЛУЖБА. (отражение философских идей в литературно-художественном творчестве и военно-профессиональной деятельности офицера-ракетчика) 1.71 MB
  Сегодня к сожалению не так часто можно увидеть человека читающего книгу тем более философского содержания в транспорте на отдыхе Молодежь предпочитает иные источники информации электронные носители интернет плейеры айфоны забывая известную мудрость что всякое новое – хорошо забытое старое Свободный доступ к информации восприятие истины на веру без труда целенаправленное зомбироание сознания нового поколения поверхностное знание объективной реальности основанные на трафаретах клише массовой поликультуре порождают...
37499. Религиозная философия 46 KB
  Русская религиозная философия ориентирует человека на 1.становления человека 4.социализации человека 4.Гуманизм представляет собой философскую идею о томчто смысл бытия человекаэто 1.
37501. Философия. основные понятия 349 KB
  3 филое Отличается стремлением рационально объяснить мир. Философия как нкука ее предмет структура и фии. Первые фил. Фил.
37503. Философия. Ответы к экзамену 368.5 KB
  Осознание специфики человека. Все – животные растения объекты вроде Солнца и весны – рассматриваются как существа похожие на человека живущие и действующие так же как он. Философское произведение обращается не только к разуму но и к чувствам человека доставляет эстетическое переживание. Их объединяют в первую очередь рассматриваемые проблемы как устроен мир каково назначение человека как ему следует жить Принципиальное различие состоит в том что ф.
37504. Философия. Тесты 79.5 KB
  Социальнофилософским учением является 1.в этом проявляется безусловный рефлекс 4.Учение Платона о первичности мира идей вне зависимости от субъективного отношения к нему является 1.Основателем теории объясняющей роль бессознательного в жизни человека и общества является 1.
37505. Философия эпохи Возрождения 60 KB
  Для характеристики человека он вводит понятие микрокосм в нем как бы свернут большой космос он так же сложен так же важен подобен Вселенной. Человек в бесконечности – что он значит Но: в эпоху Возрождения сформировалась альтернативная культурная ориентация подчеркнувшая как раз достоинство человека. Гуманизм – это мировоззренческий принцип согласно которому признается безусловная ценность человека как личности его права на свободное развитие и проявление своих способностей утверждается благо человека как критерий оценки...