38164

Методи проведення занять в системі гуманітарної підготовки

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Тема №9 Інформаційнопропагандистське забезпечення в Збройних Силах України Заняття №3: Методи проведення занять в системі гуманітарної підготовки Час: 2 години Мета заняття: формувати у курсантів риси необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; сприяти розвитку...

Украинкский

2013-09-27

125 KB

4 чел.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ

ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри _________________________________

(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)

"___" ______________ 20___ року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

"Морально-психологічне забезпечення військової діяльності"

Т Е  №3: « Тема №9 «Інформаційно-пропагандистське забезпечення в Збройних Силах України»

Заняття №3:

«Методи проведення занять в системі гуманітарної підготовки»

Час:   2 години

Мета заняття:

  1.  формувати у курсантів  риси,  необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;
  2.  сприяти  розвитку   почуття   свідомої  військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості;
  3.  формувати світогляд курсантів, спираючись на загальнолюдські цінності.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

2

3

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь-бесіда, лекція – основні методи проведення занять з гуманітарної підготовки.

Методика проведення семінарських занять.

Контроль якості знань військовослужбовців.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

10

70

25

25

20

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

  1.  Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України: частина 2 (батальйон, рота). – К.:2004.
    1.  Литвиновський Є.Ю., Попович О.І., Савінцев В.І., Стасюк В.В. Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчально-методичний посібник, видання ІІ, доповнене, у двох частинах: частина І. – К.: ВГІ НАОУ, 2002. – 207 с.
    2.  Макаревич О.П. Психологічна підготовка особистості до поведінки в складних ситуаціях: Навч.-метод. посіб. – К.: ВГІ НАОУ, 2000. – 188 с.
    3.  Наказ Міністра оборони України від 5.05.99 р. №142 “Проо затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.
    4.  Стратієнко О.Ф., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки та служби військ: Навчально-методичний посібник. – К.: КВГІ, 1998.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи та привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати  основну проблематику минулої теми, заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;
  •  довести  під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);
  •  визначити   порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;
  •  довести  заходи безпеки (при необхідності).

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Iнформаційно-пропагандистське    забезпечення    -    це

діяльність підрозділів роботи з особовим складом щодо впровадження

гуманітарної  політики  держави в органах і підрозділах цивільного

захисту через систему інформування та патріотичного виховання осіб

рядового   і   начальницького  складу  та  працівників  органів  і

підрозділів МНС (далі - особовий склад).

 

     Метою    інформаційно-пропагандистського    забезпечення

роботи з особовим складом є формування та розвиток у них особистої

відповідальності за   свідоме    виконання    вимог    Конституції

( 254к/96-ВР  )  та  законів  України,  вірності Присязі,  почуття

патріотизму,  державного світогляду,  високої  духовної  культури,

засвоєння   морально-етичних   норм   поведінки  та  психологічної

готовності до виконання завдань за призначенням.

 

Робота щодо інформаційно-пропагандистського забезпечення

безпосередньо реалізується через проведення з особовим складом:

    занять з гуманітарної підготовки;

    інформаційних заходів;

    виховання засобами наочної агітації.

 

    2. Організація та проведення занять з гуманітарної підготовки

 

Вирішенню  завдань   з   інформаційно-пропагандистського

забезпечення   сприяє  гуманітарна  підготовка,  яка  є  предметом

навчання особового складу в системі службової підготовки.

 

З  метою  забезпечення   високої   якості   гуманітарної

підготовки  та підвищення її виховного впливу на особовий склад на

кожний навчальний рік  складаються  тематичні  плани  гуманітарної

підготовки з різними категоріями особового складу.

Заняття  з гуманітарної підготовки проводяться в системі

службової  підготовки  протягом  навчального  року  в  установлені

керівниками  органів  і  підрозділів  цивільного  захисту  дні  та

години, відповідно до затверджених календарних планів гуманітарної

підготовки.

    Дозволяється використовувати до 20%  годин тематичного  плану

гуманітарної  підготовки  для  висвітлення  тем,  які визначаються

профілем органу чи підрозділу цивільного захисту,  його  історією,

традиціями та специфікою покладених завдань.

 

    . На    Управління    соціально-гуманітарної   роботи   та

психологічного забезпечення та керівників органів  та  підрозділів

цивільного захисту покладається загальне організаційне і методичне

забезпечення гуманітарної підготовки, надання методичної допомоги,

контроль за її станом.

 

    На  органи  і підрозділи цивільного захисту покладається

організація та проведення занять із гуманітарної підготовки.

 

    Наказами керівників органів  та  підрозділів  цивільного

захисту  затверджується порядок організації та проведення занять з

гуманітарної  підготовки   на   навчальний   рік,   де   додатками

визначаються  навчальні  групи,  керівники  груп  та їх помічники,

місця  проведення  занять,  їх  періодичність,  календарні   плани

гуманітарної   підготовки   за   категоріями   слухачів,   порядок

підготовки керівників груп гуманітарної  підготовки  (тематика  та

терміни  проведення  інструктивно-методичних  занять  і  зборів  з

ними),  система контролю за якістю проведення занять, списки осіб,

які звільнені від відвідування занять.

 

     Керівниками  груп  гуманітарної підготовки призначаються

особи із числа начальницького складу,  які здатні творчо проводити

заняття  та  забезпечувати  якісне  засвоєння слухачами навчальних

планів.  Для підготовки до занять їм надається не  менше  чотирьох

годин службового часу на місяць.

 

    2.8. Гуманітарна  підготовка  особового  складу проводиться у

складі груп,  як правило, підрозділів (чергових варт), чисельність

слухачів у яких не повинна перевищувати 30-ти осіб.

 

    Періодичність    проведення    занять   з   гуманітарної

підготовки:

    з начальницьким складом - два рази на місяць по одній годині,

із розрахунку 20 годин на навчальний рік;

    з рядовим  та молодшим начальницьким складом - чотири рази на

місяць по одній годині, із розрахунку 40 годин на навчальний рік.

 

Головні зусилля гуманітарної підготовки  зосереджуються

на:

    формуванні в особового складу почуття патріотизму  та  любові

до України та її народу,  культури, традицій і духовних цінностей,

гідності,  честі,  національної  свідомості,   вірності   Присязі,

особистої  відповідальності  за  безпеку Української держави та її

народу;

    вивченні положень  Конституції  (  254к/96-ВР  )  та  законів

України, статутів;

    підвищенні рівня    інформованості   особового   складу   про

суспільно-політичний,  соціально-економічний  стан   та   духовний

розвиток  суспільства,  міжнародне  становище та зовнішню політику

держави, питання життєдіяльності МНС;

    вивченні історії України та МНС, актуальних проблем розбудови

Міністерства,  вихованні  поваги  до  традицій,  ритуалів,  правил

поведінки, форми одягу;

    формуванні у  начальницького  складу   свідомої   потреби   в

удосконаленні   навичок,   вмінь   з   організації  та  проведення

соціально-гуманітарної роботи з підлеглими.

 

Основними методами проведення  занять  із  гуманітарної

підготовки  з  начальницьким  складом  є лекційно-семінарський;  з

рядовим та молодшим начальницьким складом - розповідь-бесіда.

    У вступній  частині кожного заняття з гуманітарної підготовки

обов'язково     проводиться     інформування     слухачів     щодо

суспільнополітичного,   соціально-економічного  стану  в  державі,

міжнародного  становища,  правових  питань,  життєдіяльності  МНС,

стану дисципліни та роботи щодо її зміцнення.

    Гуманітарна підготовка    організовується    і    проводиться

державною  мовою з усіма категоріями особового складу.  Навчання в

системі гуманітарної підготовки є обов'язковим.  Від  відвідування

занять  дозволяється  звільняти  осіб,  які  заочно  навчаються  у

навчальних  закладах,  ад'юнктурах,  аспірантурах,  докторантурах.

Забороняється  залучення особового складу на час проведення занять

до виконання інших робіт.

 

    Облік  відвідування   та   успішності   слухачів   груп

гуманітарної   підготовки  ведеться  окремим  розділом  у  журналі

службової підготовки.

    Поточний контроль знань начальницького складу здійснюється за

результатами семінарських занять у  січні  та  червні.  Підсумкові

оцінки   особовому   складу  виставляються  щомісяця  на  підставі

отриманих оцінок за вивченими темами. Для поточного контролю знань

слухачів  дозволяється  використовувати  тестові методики в обсязі

вивчених тем.

 

Під час інспектувань (перевірок) органів і  підрозділів

цивільного   захисту   рівень   знань  з  гуманітарної  підготовки

перевіряється у всіх категорій особового складу.

    Оцінка керівникам  груп гуманітарної підготовки виставляється

з  урахуванням  рівня  їх  знань  в   обсязі   тематичного   плану

гуманітарної підготовки і загальної оцінки групи.

    Кількість груп   гуманітарної   підготовки,   що   підлягають

перевірці,  визначається  планом інспектування (перевірки) залежно

від загальної кількості груп гуманітарної підготовки, але не менше

10%  від  їх  загальної  кількості.  В  органах цивільного захисту

обов'язковій  перевірці  підлягає  група   начальницького   складу

апарату  управління.  Групи,  що  представляються на інспектування

(перевірку), повинні  мати  не  менше  90%  від  свого  списочного

складу.

    Під час   інспектування   (перевірки)   навчального   закладу

перевірці підлягають 3-4 групи начальницького складу, у тому числі

група керівного складу навчального закладу,  та 2-3 групи рядового

і молодшого начальницького складу.

    В органах  цивільного   захисту   оцінка   кожній   категорії

особового   складу   виставляється,  виходячи  із  середніх  балів

перевірених  груп  цієї  категорії  підпорядкованих   підрозділів.

Загальна  оцінка  з  гуманітарної підготовки виводиться як середнє

арифметичне оцінок усіх категорій слухачів. Вона не може бути вище

оцінки   гуманітарної  підготовки  начальницького  складу.  Оцінка

підрозділу цивільного захисту виставляється аналогічно  до  органу

цивільного  захисту,  виходячи  із  середніх оцінок усіх категорій

особового складу.

 

    3. Організація та проведення інформаційних заходів

 

    Основними формами здійснення інформаційних заходів є:

    інформування (інформаційна година);

    тематична, цільова, колективна бесіди.

 

    Iнформування  (інформаційна  година)   -   це   одна   з

обов'язкових        та       найбільш       оперативних       форм

інформаційнопропагандистської   роботи.   Проводиться   з    метою

ознайомлення   особового  складу  з  внутрішніми  та  міжнародними

подіями,  роз'яснення завдань,  які стоять перед МНС,  органами  і

підрозділами  цивільного  захисту,  спрямування  зусиль  особового

складу на їх якісне виконання.

 

Визначена  в   плані   тематика   інформування   повинна

відображати  суть  суспільно-політичного та соціально-економічного

становища в державі,  внутрішньої та зовнішньої політики  України,

задач   МНС   та   органів  і  підрозділів  цивільного  захисту  з

попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, а також найбільш

значимі  події,  які  відбулися в історії українського народу та в

наш час.

 

    Iнформування  можуть  бути   тематичними,   присвяченими

окремим подіям, загальними, правовими.

 

    Тематичні   інформування   присвячені   видатним  подіям

історичної  спадщини  української   держави,   діячам   мистецтва,

літератури чи театру, державним, релігійним та міжнародним святам,

подіям,  що відбуваються в країнах світу, державі. Проводиться, як

правило, по одній окремій темі.

    Підготовка до інформування  починається  із  з'ясування  суті

теми,   її  важливості  і  місця  в  загальній  системі  виховання

особового складу, змісту і кола питань, які вона охоплює.

    При підготовці  теми  інформування  (як і тематичної групової

бесіди) здійснюється попереднє ознайомлення з  джерелами,  в  яких

міститься  матеріал;  складання  певного  плану  і тез майбутнього

виступу,  добір  додаткового  фактичного   матеріалу,   прикладів,

цифрових фактів,  інших аргументів;  обміркування порядку,  логіки

(викладення змісту теми; розрахунок часу).

    Саме інформування  починається  з оголошення теми,  показу її

актуальності  та  злободенності.  Викладення   змісту   теми   має

інформаційно-пояснювальний   характер.  В  окремих  випадках  може

використовуватися метод обговорення. Обов'язковим при інформуванні

є  використання  політичної  карти світу та адміністративної карти

України,  на  яких  демонструється  регіон  чи  місце  події,   що

висвітлюється.

    Виступаючий має додержуватися таких вимог:

    оперативно регулювати темп викладення;

    адаптувати зміст матеріалу відповідно до рівня слухачів;

    частіше вдаватися   до  необхідної  і  більш  зрозумілої  для

особового складу аргументації,  уважно стежити за слухачами і  при

необхідності, повторювати деякі положення теми.

    Iнформування може завершуватися  або  загальним  висновком  з

теми,  або  визначенням  завдань,  які випливають з того,  що було

сказано під час викладення теми. Бажано також залишати 2-3 хвилини

для відповідей на запитання.

 

    На      загальному     інформуванні     при     розгляді

суспільнополітичних і  соціально-економічних  тем  у  першу  чергу

подаються  найбільш  важливі  події,  які відбулися в житті країни

(Укази  Президента  України,  постанови  Верховної  Ради  України,

рішення  Уряду)  та  пов'язуються із завданнями,  які стоять перед

МНС.  Далі розглядаються  події,  які  відбулися  в  ближньому  та

дальньому зарубіжжі,  та дається їм оцінка.  Бажано відзначити,  в

якій мірі розглянуті події впливають на виконання завдань органами

і підрозділами цивільного захисту.

 

Зміст  правового  інформування  передбачає  доведення  і

визначення механізмів виконання особовим складом  вимог  державних

законодавчих  актів,  що  стосуються  питань  життєдіяльності МНС,

наказів  і  розпоряджень  з  питань  юридичної   відповідальності,

правопорядку і дисципліни.

    Під час  підготовки  до  правового   інформування   необхідно

підібрати   і  уважно  вивчити  всі  нормативно-правові  акти,  що

стосуються питання,  яке розглядається, а також проконсультуватися

у   юристів,   інших  посадових  осіб.  При  викладенні  матеріалу

рекомендується демонструвати у  надрукованому  вигляді  відповідні

закони,   розпорядження   і   накази,   які   згадуються  під  час

інформування та вказати, де вони опубліковані.

 

Колективна  бесіда  допомагає  оперативно  реагувати  на

питання,  що  хвилюють особовий склад,  безперервно впливати на їх

свідомість.  Разом з  тим,  бесіда  є  найбільш  доступною  формою

агітації.  Уміле  її  проведення  дає можливість повно враховувати

запити,  побажання слухачів,  їх індивідуальні особливості  і  тим

самим досягти найбільшого соціального впливу.

    Характерною ознакою бесіди є те, що в ній активну роль грають

і  той,  хто  її  проводить,  і  слухачі.  У ході бесіди задаються

питання,  робляться  зауваження,  висловлюються  різні  думки,  що

сприяє розвитку обговорення по суті питань. Провідна роль ведучого

бесіду полягає в тому,  щоб  спрямувати  цю  розмову  у  необхідне

русло,  викликати слухачів на відвертий обмін думками,  впевнено і

аргументовано відповісти на поставлені запитання.

    За допомогою  бесід розвивається активність особового складу,

пробуджується інтерес до питань життя країни.  Важливим є  те,  що

бесіда  служить  істотним  джерелом  інформації  про  стан справ у

підрозділі, про настрої, потреби та запити особового складу.

 

     Тематика  бесід  широка  і  різноманітна.  Немає   такої

проблеми  економічного  чи морально-етичного характеру,  якою б не

цікавився особовий  склад.  Вміти  швидко  відгукуватись  на  його

запити, правильно вибирати тему для розмови.

    Бесіди з  найбільш  важливих  і  актуальних  тем  намічаються

заздалегідь і включаються в план соціально-гуманітарної роботи.  У

бесіді не можна уникати складних, гострих питань. На них необхідно

відповідати відверто,  принципово, проявляти турботу про правильне

розуміння особовим складом суті порушених питань.  Недопустимим  є

прямий переказ загальновідомих істин.

    Неодмінною вимогою до бесіди є її тісний зв'язок з життям,  з

конкретними  завданнями,  які  вирішуються підрозділом.  Це робить

бесіду предметною і цілеспрямованою.  Висока  ефективність  бесіди

забезпечується  в  тому випадку,  коли вона відзначається щирістю,

невимушеністю, доброзичливістю і повагою до людей.

    Проводяться бесіди,  як правило,  2-3 рази на місяць керівним

складом органу чи підрозділу  цивільного  захисту.  Підготовка  до

бесіди   складається,  головним  чином,  з  підбору  і  всебічного

вивчення матеріалу за темою,  складання планів бесіди,  підбору  і

аналізу фактів,  прикладів з життя органу чи підрозділу цивільного

захисту.

    Важливе значення має культура мови.  При підготовці до бесіди

заздалегідь обмірковується кожне слово,  кожна фраза, щоб викласти

матеріал  доступно,  ясно  і  живо,  добитись  глибокого засвоєння

необхідних висновків.  Надмірна  завантаженість  бесіди  цитатами,

цифрами,  складними  таблицями,  діаграмами  і схемами робить мову

такою, що важко сприймається аудиторією.

    У ході  бесід,  як  правило,  використовуються  психологічні,

мовні,  смислові  прийоми.  Оволодіння   цими   прийомами   значно

полегшить проведення бесіди.

    До психологічних  прийомів   належить   вміння   помічати   і

враховувати  такі  психологічні  фактори,  як  нервове  напруження

аудиторії,  її  емоційний  стан.   Слід   застосовувати   особисті

звернення  (на  ім'я,  ім'я  та  по  батькові,  по прізвищу або по

званню),  актуалізацію  особистого  досвіду  з  минулих  ситуацій,

звернення  за  порадою.  Суттєвою є відвертість постановки питань,

прийом "стимулювання уявлення" та багато іншого.

    До мовних прийомів слід віднести інтонацію,  збільшення фраз,

надання їм  значущості,  чіткості,  зміна  ритму  мови,  точність,

карбованість мови, логічну загостреність, підвищену доведеність та

простоту, гру аналогіями тощо. Ефективним є використання підтексту

бесіди, що розгортається.

    Важливе значення в бесіді має також заключна частина.  У  ній

підсумовується, узагальнюється все сказане, чітко сказане, чітко і

ясно формулюються висновки.

 

    4. Виховання засобами наочної агітації

 

    Наочна   агітація   є   важливою   складовою    частиною

соціальногуманітарної   роботи   і  має  мету  формування  високих

професійних  та  особистісних  якостей,  виховання   морально   та

професійно  підготовленого,  дисциплінованого і мужнього особового

складу, який може непохитно переносити високі фізичні, моральні та

психологічні   навантаження,   чітко   орієнтуватися  у  стресових

ситуаціях, долати труднощі служби.

 

Наочна  агітація   розроблюється   та   оформлюється   з

урахуванням  вимог  положень  Конституції  України ( 254к/96-ВР ),

чинного законодавством України,  нормативних актів  МНС  та  цього

Положення.

 

    Завданнями наочної агітації є:

    виховання особового  складу  у  дусі  патріотизму,   вірності

Присязі,  службовому обов'язку,  відданості Українському народові,

національним традиціям;

виховання високих морально-етичних,  естетичних,  професійних

та кращих загальнолюдських якостей;

формування високого   рівня   правової  культури,  поваги  до

Закону,  службової  і  виконавської   дисципліни,   прагнення   до

вдосконалення  професійної майстерності та підвищення ефективності

службової діяльності;

формування у  особового  складу  психологічних  якостей,  які

відповідають сучасним вимогам  переходу  до  нової  моделі  служби

цивільного   захисту,   основаної   на   принципах  партнерства  і

соціальної   допомоги,   ділового   співробітництва    працівників

цивільного захисту з населенням та громадськими інститутами.

 

    Основними  нормативними  актами,  положення яких повинні

бути висвітлені під час розробки та оформлення наочної агітації  в

органах і підрозділах цивільного захисту, є:

    Конституція України ( 254к/96-ВР );

    Закон України   "Про   правові   засади  цивільного  захисту"

( 1859-15 );

    Закону України "Про мови" ( 8312-11 );

    Постанова Кабінету  Міністрів   України   від   2   листопада

2006 року  N  1539 ( 1539-2006-п ) "Про затвердження Положення про

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та  у  справах

захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи";

    Присяга особового складу  органів  і  підрозділів  цивільного

захисту;

    Положення про   проходження   служби   особами   рядового   і

начальницького складу  органів  і  підрозділів  цивільного захисту

( 629-2005-п );

    Наказ МНС  від  24.01.2005  N  40 "Про затвердження Концепції

соціального і гуманітарного розвитку Міністерства України з питань

надзвичайних ситуацій";

    Настанова щодо організації  соціально-гуманітарної  роботи  з

Розробив:

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25596. Гештальт-Психология 44.5 KB
  ГештальтПсихология Возникла одновременно с бихевиоризмом когда все хотели пересмотреть предмет психологии вообще общее недовольство типа 1910год Были против структурализма и функционализма. Вертгеймер открыл фифеномен через щель пропускали свет с различными интервалами времени – возникало восприятие движения использовал стробоскоп вращение изображений создает иллюзию их движения Вывод: в сознании есть целостные образы гештальты неразложимые на элементы. Понятие инсайта изза переструктурирования гештальта Опыт Келера с курами:...
25597. Зарождение Фрейдизма, его основные разделы, положения и критика 96.5 KB
  Зарождение Фрейдизма его основные разделы положения и критика. Фрейда 1856 1939 формировался в условиях и под воздействием политического и социального развития Австрии конца прошлого начала нынешнего столетия. Фрейд Толкование сновидений Автобиография и др. Фрейда его понимание человека согласно которому под напором инстинктов сексуальности и в силу бессознательности психических процессов признавалось что Я не хозяин в собственном доме объективно отражали кризис буржуазной личности типичное самоощущение индивида в...
25598. Неофрейдизм 60.5 KB
  Эти трудности отразились в судьбе каждого человека. Хорни 1885 1952 выступила с социологизированным вариантом фрейдизма в котором поставила проблему социальной в терминологии Хорни культурной обусловленности формирования характера человека и неврозов. Эти защитные механизмы формируются с детства и становятся той бессознательной основой на которой строятся представления человека о самом себе. При этом задача воспитания сводится к социальной адаптации человека.
25599. Возникновение гуманистической психологии 34 KB
  Возникновение гуманистической психологии. был основан Журнал гуманистической психологии и создана Ассоциация за гуманистическую психологию. состоялась конференция положившая начало гуманистической психологии. Непосредственными предпосылками явились исследования по психологии личности конца 30х гг.
25600. Маслоу и его концепция самоактуализирующейся личности 48 KB
  Маслоу и его концепция самоактуализирующейся личности. Маслоу окончил Висконсинский университет и получил степень доктора психологических наук в 1934 г. Именно этот ученый его личность стиль жизни и творчества навели Маслоу на мысль о самоактуализировавшейся личности. Собственная теория Маслоу которую ученый разработал к 50м годам изложена им в книгах К психологии бытия 1968 Мотивация и личность 1970 и др.
25601. Роджерс и его личностно-ориентировананный подход в психологии и психиатрии 66.5 KB
  Этот мир создаваемый человеком может совпадать или не совпадать с реальной действительностью так как не все предметы в окружении человека осознаются им. Говоря о структуре Я Роджерс пришел к выводу о том что внутренняя сущность человека его Самость выражается в самооценке которая является отражением истинной сути данной личности его Я. Тем не менее уже в раннем возрасте она руководит поведением человека помогая понять и отобрать из окружающего то что присуще именно данному индивиду интересы профессию общение с определенными...
25602. Когнитивное направление в современной зарубежной психологии 51.5 KB
  Когнитивное направление в современной зарубежной психологии Работы Пиаже и Брунера во многом способствовали появлению нового направления появившегося уже в 60х годах XX в. когнитивной психологии. В когнитивной психологии психика рассматривается как система когнитивных реакций и постулируется связь этих реакций не только с внешними стимулами но и с внутренними переменными например с самосознанием когнитивными стратегиями селективностью внимания и т. Серьезное достоинство когнитивной психологии точность и конкретность полученных...
25603. Начало марксистско-ленинской перестройки в отечественной психологии 26.5 KB
  Корнилов 18791957. Используя идею диалектического единства Корнилов надеялся преодолеть как агрессивную односторонность рефлексологии Бехтерева и Павлова она претендовала на единственно приемлемое для материалиста объяснение поведения так и субъективизм интроспективного направления лидером которого в России был Г. Основным элементом психики Корнилов предложил считать реакцию. Став директором бывшего челпановского института Корнилов предложил сотрудникам изучать психические процессы в качестве реакций восприятия памяти воли и т.
25604. Рубенштейн и разработка им философских основ психологии в 30 и в послевоенные годы 27 KB
  Маркса он обосновал принцип единства сознания и деятельности который позволил дать новаторскую трактовку сознания не как внутреннего мира познаваемого субъектом только посредством самонаблюдения а как высшего уровня организации психической деятельности предполагающего включенность личности в контекст ее жизненных связей с объективным миром. Предполагалось что природа сознания является изначально социальной обусловленной общественными отношениями. На основе принципа единства сознания и деятельности Рубинштейном был проведен большой цикл...