38169

Культурно-виховна робота під час ведення бойових дій

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Тема №5: Моральнопсихологічне забезпечення застосування підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України Заняття №8: Культурновиховна робота під час ведення бойових дій Час: 2 години Мета заняття: формувати у курсантів риси необхідні військовому керівнику для професійної...

Украинкский

2013-09-27

128 KB

0 чел.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ

ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри _________________________________

(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)

"___" ______________ 20___ року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

"Морально-психологічне забезпечення військової діяльності"

Т Е  №3: « Тема №5: «Морально-психологічне забезпечення застосування підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України»

Заняття №8:

«Культурно-виховна робота під час ведення бойових дій»

Час:   2 години

Мета заняття: 

  1.  формувати у курсантів  риси,  необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;
  2.  сприяти  розвитку   почуття   свідомої  військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості;
  3.  формувати світогляд курсантів, спираючись на загальнолюдські цінності.

 

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

2

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Планування культурно-виховної роботи.

Організація культурно-виховної роботи в бойових умовах.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

10

70

35

35

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

  1.  Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України: частина 2 (батальйон, рота). – К.:2004.
    1.  Литвиновський Є.Ю., Попович О.І., Савінцев В.І., Стасюк В.В. Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчально-методичний посібник, видання ІІ, доповнене, у двох частинах: частина І. – К.: ВГІ НАОУ, 2002. – 207 с.
    2.  Макаревич О.П. Психологічна підготовка особистості до поведінки в складних ситуаціях: Навч.-метод. посіб. – К.: ВГІ НАОУ, 2000. – 188 с.
    3.  Наказ Міністра оборони України від 5.05.99 р. №142 “Про затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.
    4.  Стратієнко О.Ф., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки та служби військ: Навчально-методичний посібник. – К.: КВГІ, 1998.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи та привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати  основну проблематику минулої теми, заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;
  •  довести  під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);
  •  визначити   порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;
  •  довести  заходи безпеки (при необхідності).

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Організацію ІПЗ під час ведення бойових дій ми розглянемо на прикладі проведення інформаційно-пропагандистських заходів у ході виконання миротворчих завдань. Актуальність вивчення проблем організації інформаційно-пропагандистського забезпечення миротворчої діяльності полягає в тому, що участь у миротворчих операціях є одним із напрямів підготовки військ (сил) у сучасних умовах і на перспективу. Миротворчі операції мають низку особливостей, що принципово характеризують і відрізняють їх від класичних операції збройних сил. Ці особливості представлено у вигляді порівняльного аналізу мети, завдань, форм застосування (табл.1).

Організовуючи проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення, командир, офіцер-вихователь повинні зорієнтувати військовослужбовців в обстановці, націлити їх на виконання поставлених завдань. Воно повинно бути:

- безперервним;

- своєчасним;

- оперативним;

- об’єктивним;

- відповідати тим завданням, які стоять перед підрозділом.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз миротворчих операцій

Параметри аналізу

Класичні операції

Миротворчі операції

Мета

Ураження противника, розгром його озброєних угруповань, захоплення й утримання важливих районів

Рятування життя десятків тисяч цивільних людей, припинення етнічних чисток серед населення, надання йому гуманітарної допомоги, захист прав і майна, роззброєння військових формувань

Завдання

Різнопланові, у залежності від бойової обстановки

Роззброєння та ліквідація  збройних формувань у районі конфлікту, поетапне розведення ворогуючих сторін, нагляд за виконанням перемир’я, охорона і контроль за перевезеннями, розмінування місцевості, захист життєво важливих об`єктів, органів законної цивільної влади, біженців і вимушених переселенців, проведення електоральних операцій

Форми застосування

Операції армійських корпусів і вищих оперативних об’єднань, битви, бойові дії у вигляді організованих ударів, вогню та маневру

Операції зі сприяння, підтримання, встановлення, відновлення і відбудови миру, гуманітарні пошуково-рятувальні та  електоральні операції

Плануючи його проведення, необхідно враховувати:

  •  великий відрив особового складу від занять у зв’язку з напруженим графіком виконання завдань;
  •  відсутність своєчасної і достовірної інформації про події в Україні та світі (періодичні видання, як правило, отримуються з великим запізненням), а прийняття програм радіозасобами українською мовою відсутнє.

Інформація, яка доводиться особовому складу, не повинна бути розпливчастою чи неконкретною. В ході виконання миротворчих завдань немає часу переключатися на другорядні проблеми, тому особовому складу подається тільки та інформація, яка необхідна для якісного виконання поставлених завдань на даному етапі діяльності.

Виходячи із форм і методів проведення, типу інформації, яка подається, в підрозділі з особовим складом проводиться: суспільно-політичне, воєнно-технічне, правове інформування, заняття з гуманітарної підготовки, які організовуються і проводяться відповідно до вимог керівних документів, з урахуванням особливостей виконуємих завдань.

Основна увага приділяється: вивченню воєнно-політичної обстановки в регіоні перебування та світі, витокам і причинам конфлікту, ставленню України до міжнародних інститутів безпеки, міжнародного гуманітарного права.

До проведення занять залучаються командири підрозділів, начальники служб, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи.

Заняття з гуманітарної підготовки з особовим складом, вільним від несення служби, проводяться методом гуманітарної години.

Оперативне інформування особового складу про зміни в обстановці, події в зоні відповідальності, проводиться щоденно, як правило, у ранковий час.

У ході проведення занять офіцерами з виховної та соціально-психологічної роботи велика увага приділяється обміну досвідом кращих фахівців, зокрема військовослужбовців, які вже виконували миротворчі завдання.

Практичне здійснення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення проводиться під керівництвом командира підрозділу. Безпосередньо організовує їх проведення заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи. Заходи інформаційного характеру продумуються ним заздалегідь та оформлюються у плані морально-психологічного забезпечення. Заступником командира з виховної та соціально-психологічної роботи визначаються напрямки інформаційно-пропагандистського забезпечення, підбираються форми та методи доведення інформації до особового складу.

У ході виконання завдань у зоні відповідальності характер інформації стає більш системним, раціональним. Інформаційно-психологічне забезпечення переходить на оперативні форми проведення. До особового складу доводиться інформація, пов’язана зі змінами в бойовій обстановці, найбільш ефективними способами виконання завдань. На цьому етапі висвітлюється передовий досвід бойової діяльності, популяризуються кращі військовослужбовці.

У залежності від обстановки, яка склалася, формами доведення інформації, як правило є: коротка бесіда, бойовий листок, листок-блискавка, короткі повідомлення через технічні засоби виховання, засоби зв’язку тощо.

До проведення інформаційно-пропагандистської роботи обов’язково залучаються командири всіх категорій, начальники родів військ і служб, офіцери з виховної та соціально-психологічної роботи.

Управління інформаційно-пропагандистським забезпеченням здійснюється в загальній схемі управління морально-психологічним забезпеченням. Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи здійснює його через командирів підрозділів.

Керівництво інформаційно-пропагандистським забезпеченням вимагає від його організаторів постійної діяльності щодо збору й аналізу бойової обстановки, наполегливої роботи з доведення її до військовослужбовців, знання реального стану справ, поінформованості особового складу підрозділу, окремих команд.

Уміле використання командирами й їх заступниками з виховної та соціально-психологічної роботи всього арсеналу форм і методів, способів і засобів інформаційно-пропагандистського забезпечення дає можливість значно покращити ефективність виконання бойових завдань, забезпечити активність їх учасників, підтримувати на належному рівні військову дисципліну, не допустити порушень заходів безпеки.

Необхідно враховувати, що наявні засоби інформаційного забезпечення, штатна радіо- та телеапаратура в районі застосування миротворчого підрозділу, як правило, не забезпечує чіткого прийому сигналів з України. Супутникове телебачення дає змогу отримувати телепередачі України, Росії: НТВ, ТНТ, а також країн перебування.

З питань інформаційного забезпечення командування миротворчого підрозділу повинно широко співробітничати з командуванням багатонаціональних сил, яким воно підпорядковане в зоні відповідальності.

Друковані періодичні видання надходять на адресу українського миротворчого контингенту, як правило, повітряним шляхом, а потім через розсильних доставляються безпосередньо до місця виконання місії. Отримуються газети "Голос України", "Народна Армія" тощо, а також посилки і листи, що в цілому забезпечує потреби військовослужбовців.

Крім того, в інформаційному забезпеченні широко використовуються друковані видання для військовослужбовців НАТО в регіоні дислокування підрозділів.

Наприклад, виходячи з особливостей завдань, які покладались на бригади кожної ротації українського миротворчого контингенту в Іраку, та суспільно-політичної обстановки, формувались та удосконалювались структури ІПЗ.

Своєчасне виявлення загроз інформаційного характеру на ранніх стадіях їх появи, проведення всебічного аналізу загроз, доповідь командуванню бригади з рекомендаціями стосовно нейтралізації, оцінка ступеня впливу на місцеве населення політичних партій, релігійних рухів, громадських організацій та їх лідерів, рівня їх авторитету та підтримки пересічними іракцями, спроможності їх впливати на перебіг подій і зміну обстановки в м. Аль-Кут і провінції Васіт, створення відповідного банку даних – такий широкий спектр проблем постав перед нашими миротворцями. Важливість їх вирішення вимагала безпосередньої опіки командування бригади, заступника з виховної та соціально-психологічної роботи. У складі 5 омбр таку діяльність здійснювали безпосередньо командування бригади. Для поширення інформованості місцевого населення про діяльність українських військовослужбовців на території Іраку під час першої ротації було створено і розгорнуто позаштатну групу психологічних операцій..

У подальшому в складі 6 та 7-ої омбр було створено відділення по зв’язках із громадськістю (чотири офіцери: начальник відділення, старший офіцер, офіцер відділення, перекладач). Їх обов’язки були наступними:

– робота із засобами масової інформації;

– організація та підготовка матеріалів і виступів посадових осіб у місцевих ЗМІ з метою пояснення населенню завдань українського миротворчого контингенту.

Практична діяльність фахівців відділення полягала у постійних системних контактах із представниками всіх місцевих політичних і релігійних партій та рухів, нерелігійних організацій, навчальних закладів, керівників державних структур, силових формувань.

Головною військовою структурою, що розпочала моніторинг СПО, стали підрозділі розвідки бригади першої ротації. В подальших ротаціях у 6-ій та 7-ій бригадах таку функцію виконували відділення по зв’язках із громадськістю, колектив редакційно-видавничої групи бригади. 

Крім ретельного вивчення всіх сфер громадського життя та виявлення можливих загроз, важливим завданням було створення позитивного іміджу нашої держави, українського миротворчого контингенту. З метою налагодження та проведення конкретних заходів із питань взаємодії в організаційно-штатну структуру 6, 7-ої бригад було введено відділ підтримки урядових структур. До його складу включили фахівців різних спеціалізацій і відповідних служб – фінансової, медичної, тилу, будівництва тощо.

Морально-психологічне забезпечення в бригаді першої ротації (5 омбр) здійснював відділ роботи з особовим складом. В склад 6-ої бригади були введені штатні посади офіцерів з виховної та соціально-психологічної роботи у батальйонах і практично в усіх ротах, розгорнуто редакцію бригадної багатотиражної газети у вигляді редакційно-видавничої групи.

Функцію надання духовної допомоги військовослужбовцям здійснювали два священики.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення діяльності миротворчого контингенту проводилося, в основному, за такими напрямками:

1. Створення та підтримання позитивного іміджу українського миротворчого контингенту ЗС України серед місцевого населення, що допомагало підтримувати обстановку безпеки навколо наших підрозділів, локалізувати дії терористичних груп на підконтрольній території. У даному напрямку вирішувались наступні завдання:

встановлення та підтримання зв’язків з органами місцевої влади, лідерами політичних партій і громадських організацій. Налагодження тісної взаємодії командування бригади, відділів штабу з місцевими органами державної влади, духовенством, найбільш впливовими особами провінції Васіт, керівниками іракської поліції, прикордонної поліції та національної гвардії. Об’єднаний координаційний центр у мерії м. Аль-Кут із фахівцями відділу взаємодії відслідковував всю оперативну інформацію про стан справ у регіоні. Фахівці відділу працювали над вирішенням питань відновлення інфраструктури провінції, залучення для цього зацікавлених кампаній. Конкретні результати роботи з військово-цивільного співробітництва – були підписані сотні контрактів по відновленню іригаційних систем, водозабезпечення населених пунктів, каналізаційної системи. Велика увага приділялася питанням розвитку освіти та медицини, відновленню шкіл, дитячих садків, лікарень тощо;

співпраця з місцевими засобами масової інформації. Упродовж 2003-2005 років у провінції Васіт стало традицією проведення засідань координаційної ради та представників місцевих засобів масової інформації. Всі вони, в основному, присвячувались питанням початку, розгортання та посилення якості професійної діяльності журналістів і журналістських колективів. У 2004 році за підсумками діяльності іракських медіа-колективів телерадіокомпанія “Ель-Кут ТV”, газета “Васіт сьогодні” та регіональний медіа-центр визнані кращими в Республіці Ірак.

Офіцерами позаштатної групи психологічних операцій проводилась робота щодо співпраці з місцевими засобами масової інформації з інформаційно-пропагандистського впливу на місцеве населення. Розроблено та віддруковано п'ять видів інформаційних листівок для розповсюдження серед місцевого населення з метою висвітлення правдивої та об'єктивної інформації про діяльність українського військового контингенту та протидії розповсюдженню чуток. Їх кількість склала 230 тисяч примірників;

розгортання та робота прес-центру. Прес-центр – це офіційний орган інформування для військових і цивільних журналістів, робота якого спрямована на зовнішню комунікацію, створення позитивного медіаконтексту висвітлення миротворчої діяльності наших підрозділів в українських і зарубіжних засобах масової інформації. Офіцери прес-центру виконували низку специфічних завдань:

- здійснювали збір, узагальнення і розповсюдження інформації про миротворчу діяльність українських військово-службовців для цивільних і військових ЗМІ;

- організовували роботу цивільних і військових журналістів у районі відповідальності миротворців;

- проводили масово-інформаційні заходи: брифінги, прес-конференції тощо за участю командування підрозділів для представників мас-медіа;

- реагували на кризові ситуації;

- взаємодіяли зі структурами місцевого самоврядування в частині, що їх стосується;

– здійснення гуманітарної допомоги. В практичній діяльності кожної патрульної групи вважалося нормою мати в кожному БТР-80 набір з гуманітарної допомоги для роздачі дітям: продуктів харчування, цукерок, питної води. Під час патрулювання на маршрутах особовий склад патрулів обов’язково зупинявся біля кожної групи дітей і здійснював роздачу гуманітарної допомоги.

Таким чином, створення позитивного іміджу українського миротворчого контингенту, підтримання надійних зв’язків із владою вважалося важливим завданням. Це дозволяло підтримувати обстановку безпеки навколо наших підрозділів, локалізувати дії терористичних груп і було надійним гарантом безпеки особового складу під час виконання ним завдань у межах зони відповідальності.

2. Другим напрямком було інформаційне забезпечення особового складу. З метою його реалізації виконувались наступні завдання:

– під час першої ротації був розпочатий, а під час подальших ротацій продовжувався активний моніторинг суспільно-політичної обстановки, що склалась у регіоні, безпосередньо в провінції Васіт та у прикордонні з Іраном. Інформація уточнювалась на офіційних зустрічах із місцевими лідерами провінції, збиранням та аналізом даних про СПО займались військовослужбовці механізованих підрозділів і військової поліції під час патрулювання. Уточнення обстановки та зміни щодо ставлення до українського миротворчого контингенту здійснювались під час проведення гуманітарних акцій, надання медичної допомоги, у неформальних розмовах із місцевим населенням;

зібрана інформація використовувалась для безпосереднього інформаційного забезпечення особового складу, що здійснювалось щоденно, перед початком і після виконання кожного     завдання впродовж 10-15 хвилин. Оперативне інформування особового складу про зміни в обстановці, події в зоні відповідальності проводились щоденно в ранковий час і години прийняття їжі (в їдальні). Більш складною була організація інформування особового складу патрулів і конвоїв, тут вона мала, здебільшого, випадковий характер;

організація та проведення гуманітарної підготовки. Вивчення менталітету населення, стереотипів мислення, культури народу, встановлення дружніх, добросусідських стосунків із місцевими працівниками, неформальними лідерами, шанування місцевих традицій, поважна поведінка наших військовослужбовців тощо сприяли налагодженню контакту з місцевими жителями, постачанню інформації. Організація та проведення гуманітарної підготовки з особовим складом бригади здійснювалась на підставі наказу командира бригади “Про організацію гуманітарної підготовки, інформаційного забезпечення та культурно-виховної, просвітницької роботи з особовим складом”. У бригаді кожної ротації створювалось у середньому 70 груп гуманітарної підготовки. Заняття з особовим складом контрактної служби (вільним від несення бойового чергування) проводились один раз на тиждень по дві години. Заняття з особовим складом, якій знаходився на бойовому чергуванні, проводились методом гуманітарних годин на місцях несення служби, а також із особовим складом, що задіяний у групах швидкого реагування. Тематика визначалась заступником бригади з виховної та соціально-психологічної роботи на підставі актуальних завдань, що виконували підрозділи бригади;

– крім цього, у зоні відповідальності наших миротворців видавалась дивізійна газета “Миротворець”. Її проблематика була присвячена:

  •  висвітленню виконання миротворчих завдань у зоні відповідальності;
  •  зверненням командування омбр до особового складу;
  •  відображенню різних аспектів співробітництва між українськими миротворцями і структурами місцевого самоврядування;
  •  відображенню повсякденної діяльності, побуту і культурного відпочинку військовослужбовців.

Періодично проводилось узагальнення та розповсюдження передового досвіду професійного виконання службових обов’язків, прикладів мужності:

- у масштабі батальйону (через наочну агітацію, радіогазети);

- у масштабі бригади (через бригадну газету);

- у межах України (через прес-центр бригади).

Отже, внаслідок створення системи здобування, узагальнення та доведення до особового складу інформації про соціально-політичну обстановку в провінції та в її конкретних районах вдалося відстежувати та аналізувати політичну, економічну й екологічну ситуацію в регіоні, уточнювати етнічний і конфесійний склад населення, виявляти можливі провокації проти контингенту, розробляти практичні рекомендації командуванню, прогнози щодо поведінки тих чи інших політичних сил у регіоні та розвитку подій в цілому.

3. Третім напрямом інформаційно-пропагандистської діяльності було забезпечення культурних і духовних потреб військовослужбовців. Для цього виконувались завдання з:

– культурно-виховної роботи та організації дозвілля з військовослужбовцями контрактної служби, які були територіально зосереджені в казармах особового складу, інколи в довідково-інформаційних центрах. Для офіцерів працював офіцерський клуб. Оформлена наочна агітація на усіх місцях проживання особового складу;

– забезпечення технічними засобами пропаганди (ТЗП) бригади першої ротації (5 омбр) здійснено штатними та додатковими ТЗП:

- польовим автоклубом ПАК – 65/70 – 1од.;

- радіоприймачами – 31од. („Маяк” – 6 од., „Інтеграл” – 3 од., іншими – 22 од.);

- телевізорами – 35 од.;

- відеомагнітофонами – 15 од.;

- комплектами прийому супутникових сигналів  – 4 од.

Під час подальших ротацій бригаду було поповнено оновленими технічними засобами, в тому числі для друку бригадної багатотиражної газети (500 прим.), різноманітних листівок, пам’яток тощо.

Застосування комплексу заходів ІПЗ відповідно до його складових значно сприяло підтриманню і зміцненню рівня морально-психологічного стану особового складу бригад усіх ротацій упродовж 2003 – 2005 років. Необхідно зазначити, що скоординована робота офіцерів редакції і прес-центру значно сприяла загальній справі інформування особового складу та громадськості, і, очевидно, була найбільш, результативною. Не зважаючи на низку кризових ситуацій, пов`язаних із загибеллю миротворців і окремих фактів порушення законодавства з боку деяких військовослужбовців, громадська думка про почесну місію українського солдата в Іраку була домінуючою.  

ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Підвести підсумок заняття.

2. Відповісти на запитання курсантів.

3. Дати завдання курсантам для їх самостійної роботи.

Розробив:

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14918. АЛАШ ТҰЛҒАЛАРЫНЫҢ КӨЗҚАРАСЫНДАҒЫ ҮНДЕСТІК 46.5 KB
  АЛАШ ТҰЛҒАЛАРЫНЫҢ КӨЗҚАРАСЫНДАҒЫ ҮНДЕСТІК XIX ғасырдың екінші жартысынан басталған қазақ ішіндегі күрестартыстардың басында болған қайраткерлер халқын орыс езгісінен азат етуді көздеді. Олар елін отарлаудан құтқарып ашық түрде күреске бастады. Олардың алға қойға
14919. АЛАШОРДА ҮКІМЕТІ ЖӘНЕ МЕМЛЕКЕТТІК ТІЛ САЯСАТЫ 59.5 KB
  АЛАШОРДА ҮКІМЕТІ ЖӘНЕ МЕМЛЕКЕТТІК ТІЛ САЯСАТЫ Елбасы Н.Назарбаев Қазақстанның болашағы – бүгінгі жастар. Сіздер оларға қалай білім берсеңіздер Қазақстан сол деңгейде болады деп атап көрсеткен [1]. Тәуелсіз ел тірегі – білімді ұрпақ десек дәуірдің күн тәртібінде т...
14920. АЛАШТЫҢ АСТАНАСЫ ЖӘНЕ ҰЛТТЫҚ ИДЕЯ 64 KB
  АЛАШТЫҢ АстанаСЫ және ұлттық идея ХV ғасыр ортасында шаңырақ көтерген Қазақ мемлекетінің күні бүгінге дейін сабақтастығы мен жалғастығы үзілмеген төл тарихы әлденеше Астананы аспандатқаны ұлттық санамызда бабаларымыздан жеткен рухани мұрада өшпес із қалдырды. Бас
14921. «АЛАШТЫҢ» ЖОЛЫ 104 KB
  АЛАШТЫҢ ЖОЛЫ Қазақтың сан ғасырлық тарихының ең жарқын беттерін жазған Алаш қозғалысы – тарихисаяси айрықша құбылыс ретінде ұлтымыздың мәденирухани даму жолын жаңа арнаға бұрғаны сөзсіз. Өйткені ол қазақ баласының саясат мәдениет сатысына көтерілгендігін айға...
14922. БАТЫСТАҒЫ ҚАЗАҚТЫҢ ҰЛТШЫЛ КӨСЕМДЕРІ ЖӘНЕ БАТЫСТЫҚ ЕЛДЕРДЕ АТҚАРҒАН ҚЫЗМЕТТЕРІ 53.5 KB
  БАТЫСТАҒЫ ҚАЗАҚТЫҢ ҰЛТШЫЛ КӨСЕМДЕРІ ЖӘНЕ БАТЫСТЫҚ ЕЛДЕРДЕ АТҚАРҒАН ҚЫЗМЕТТЕРІ Түркияның Салихлы қалашығына келіп орналасқан бір топ қазақ негізінен Шығыс Түркістанның Тәңір Таулары етегіндегі Ерентау бөктерлері мен Алтай және Баркөл аймақтарынан келген қ
14923. БІРТҰТАС АЛАШ ИДЕЯСЫ ЖӘНЕ ШЫҒЫС ТҮРКІСТАН ҰЛТ-АЗАТТЫҚ ҚОЗҒАЛЫСЫ 48.5 KB
  БІРТҰТАС АЛАШ ИДЕЯСЫ ЖӘНЕ ШЫҒЫС ТҮРКІСТАН ҰЛТАЗАТТЫҚ ҚОЗҒАЛЫСЫ Дүние тарихы төңкеріліп түскен ХХ ғасырда империялық және ұлттық мүдделердің қақтығысы – әлем жағырафиясынан бастап ұлттар мен ұлыстардың жеке адамдардың тағдырына түбегейлі өзгерістер әкелді. Тү
14924. Ғылыми-техникалық прогрестің даму бағыттары 75 KB
  1 Адамзат баласы өз басынан әр түлі қоғамдық өндіріс әдістерін өткізгені тарихтан белгілі. Олардың даму дәрежесін сиппайтын ортақ көрсеткіш бар. Олеңбек құралдары. Экономикалық дәуірдің айырмашылығы не нәрсе өндірілетіндігінде емес оны қалай және қандай еңбек құр...
14925. Еуропадағы қазақтар және ана тілі мәселесі 40 KB
  Абдулқайым Кесежи Еуропа Қазақ қауымдастығының төрағасы саясаттану ғылымдарының докторы саясаттанушы Германия ЕУРОПАДАҒЫ ҚАЗАҚ ДИАСПОРАСЫ ЖӘНЕ АНА ТІЛІ МӘСЕЛЕСІ: КЕЙБІР ПРОБЛЕМАЛАР МЕН ҰСЫНЫСТАР Қазақ халқының елеулі бір бөлігі қазіргі Қазақстан Рес...
14926. Қазақ гуманитаристикасы және ұлт тарихын зерттеу 76 KB
  Отан тарихы Қазақ гуманитаристикасы және ұлт тарихын зерттеу Г.Жугенбаева Тәуелсіз Қазақстанның тарих ғылымы ұлт тарихын терең жанжақты зерттеп жаңаша пайымдаулар жасауға батыл кірісуде1. Бұл әрекеттердің отандық тарих ғылымының осы уақытқа дейінгі жеті...