38193

Психологічна боротьба на інформаційному рівні

Лекция

Политология и государственное регулирование

Боротьба як правило ведеться у вигляді прихованих цілеспрямованих спеціальним чином організованих інформаційнопсихологічних операцій ІПсО. У широкому розумінні ІПсО це сплановане використання сучасних форм методів і засобів поширення інформації для здійснення впливу на інформаційне середовище та психологічний стан протидіючої сторони з одночасним захистом власного інформаційного середовища і психологічного стану. Вплив що здійснюється на інформаційне середовище та психологічний стан протидіючої сторони під час ІПсО отримав назву...

Украинкский

2013-09-27

99.5 KB

2 чел.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ

ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри _________________________________

(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)

"___" ______________ 20___ року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

" Політологія"

Т Е М «» Тема №17: «Психологічна боротьба на інформаційному рівні»

Заняття №1:

«Психологічна боротьба на інформаційному рівні»

Час:   2 години

Мета заняття: 

  1.  формувати у курсантів  риси,  необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;
  2.  сприяти  розвитку   почуття   свідомої  військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості;
  3.  формувати світогляд курсантів, спираючись на загальнолюдські цінності.
  4.  формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності;
  5.  

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Засоби масової інформації як знаряддя психологічного впливу.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

10

70

70

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Клаузевиц К. О войне. Пер. с нем. – М., 1997. – С. 56

2. Макиавелли Н. О военном искусстве – М.: Воениздат, 1995. – С. 39.

3. Энгельс Ф. Армия // Маркс К., Энгельс Ф., Соч. – 2-е изд. – Т. 14. – С.

4. Ленин В. И. Задачи революционной молодежи: Полн. собр. соч. – Т. 7. – С. 344.

5. Закон України „Про Збройні Сили України” // Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів. – К.: „Азимут – Україна”. – 2003. – С. 108.

6. Закон України „Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – С. 351.

7. Воєнна доктрина України // Національна безпека і оборона. – 2004. – №8. – С. 2 – 7.

8. Головаха Є. І. Стратегія соціально-політичного розвитку України. – К., Абрис, 1995. – С. 46.

9. Крючков Г. К. Питання законодавчого забезпечення формування і реалізації оборонної політики України // Оборонна політика України: реалії та перспектива: матеріали міжнародної конференції (Київ, 19 вересня 2003 р.) // Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Женевський центр демократичного контролю над збройними силами. – К.: НІМБ, DCAF. – С. 25.

10. www.politik.org.ua

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи та привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати  основну проблематику минулої теми, заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;
  •  довести  під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);
  •  визначити   порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;
  •  довести  заходи безпеки (при необхідності).

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Досвід локальних війн та регіональних конфліктів кінця ХХ і початку ХХI століття дозволив сформувати один з важливих постулатів воєнного мистецтва: якщо у Першій світовій війні основним фактором досягнення перемоги в бою була вогнева перевага над противником, а в Другій світовій війні - перевага у повітрі, то в сучасних бойових діях запорукою успіху є завоювання переваги в інформаційній сфері. На досягнення цієї мети й спрямовується інформаційне протиборство на театрі воєнних дій [1].

Інформаційна перевага – один з істотних факторів позитивного результату застосування збройних сил в операціях і бойових діях. Використання інформаційних засобів і систем багаторазово збільшує бойові можливості військ (сил), ефективність застосування зброї та бойової техніки. Та водночас підвищується й інформаційна уразливість військ. Обидві тенденції об’єктивно призводять до розширення арсеналів, методів і засобів інформаційної боротьби, посилення їх впливу на хід і результати воєнних дій, нарощування об’єму сил та засобів, що до неї залучаються [2; 3].

Інформаційна боротьба базується на залежності (уразливості) протидіючих сторін від інформації та функціонування їх інформаційних систем. Саме тому інформація в цій боротьбі складає основу інформаційного впливу, а інформаційні потоки - реалізаційну основу її використання в інтересах виконання завдань. Крім того, інформація може розглядатися як цінний трофей. Якість, кількість і швидкість її передачі – ключові елементи інформаційної переваги. За своїм впливом на об’єкт інформація може порівнюватися з високоточною зброєю. У зв’язку з цим надійний захист інформації, своєчасне застосування контрзаходів з нейтралізації її негативного впливу є одними з основних пунктів підготовки і ведення інформаційної боротьби.

За напрямами впливів інформаційну боротьбу поділяють на інформаційно-технічну та інформаційно-психологічну.

В інформаційно-технічній боротьбі об’єктом впливу стають системи управління і зв’язку, телекомунікаційні системи, системи передачі даних, захисту інформації, радіоелектронні засоби протидіючих сторін.

В інформаційно-психологічній боротьбі об’єктом впливу є групи людей та окремі особи. Ця боротьба спрямовується на зміну поведінкових та емоційних настановлень з тих чи інших питань у бажаному противникові напрямі. Боротьба, як правило, ведеться у вигляді прихованих, цілеспрямованих, спеціальним чином організованих інформаційно-психологічних операцій (ІПсО).

У широкому розумінні ІПсО – це сплановане використання сучасних форм, методів і засобів поширення інформації для здійснення впливу на інформаційне середовище та психологічний стан протидіючої сторони з одночасним захистом власного інформаційного середовища і психологічного стану.

Вплив, що здійснюється на інформаційне середовище та психологічний стан протидіючої сторони під час ІПсО, отримав назву інформаційно-психологічного впливу (ІПВ). Це цілеспрямовані заходи з виготовлення і поширення спеціальної інформації, яка безпосередньо впливає на інтелектуальну діяльність людей, їх психіку, свідомість, підсвідомість, внутрішній світ, поведінку і вчинки з метою маніпуляції ними в інтересах того, хто цей вплив здійснює. Стосовно протидіючої сторони ІПВ носить деструктивний характер, оскільки головне його призначення – завдати їй шкоди в інтелектуальній, духовній та емоційній сферах діяльності, внаслідок чого виникають і суттєві матеріальні збитки. За його допомогою можна впливати на об’єктивно закладені протиріччя практично на всіх рівнях суспільного устрою у будь-якій країні чи регіоні [2 – 6].

Основною метою ІПсО, у широкому розумінні, є організація хаосу в інформаційному середовищі протидіючої сторони з наступним управлінням ним. Такі операції проводяться в межах державної політики і координуються з діяльністю відповідних урядових установ. При їх здійсненні формально дотримуються правових, моральних, дипломатичних, політичних і воєнних норм. Досвід застосування ІПсО свідчить, що головне полягає не в тому, на боці якої протидіючої сторони є воєнна перевага, а в тому, яка з них зуміє переконати основну масу населення іншої сторони у справедливості своєї справи [4; 7].

У вузькому розумінні ІПсО - це сплановане використання військами заходів з ІПВ для підриву морально-психологічного стану особового складу військ і населення противника з одночасним захистом своїх військ і населення від аналогічного впливу з боку противника. (Далі такі ІПсО будемо називати військовими).

Військові ІПсО є складовою військових операцій, і тому вони застосовуються на всіх рівнях воєнних дій, межі між якими найчастіше мають умовний характер. Такі операції завжди передують застосуванню воєнної сили, а потім її супроводжують. Їх підготовка полягає в аналізі оперативної обстановки, розробці задуму операції, прийнятті рішення, визначенні сил і засобів, постановці завдань, розробці плану операції, планів взаємодії та організації управління. Основні особливості військових ІПсО:

· залежність завдань військових ІПсО від сил і засобів, що залучаються військами (силами) для їх проведення. Досвід використання військових ІПсО свідчить, що постановка завищених завдань ІПсО або їх заниження мають однаково негативні наслідки;

· обумовленість масштабів застосування сил і засобів військових ІПсО характером військової операції (бойових дій);

· залежність форм і способів ведення військових ІПсО від кількості і якості засобів, які залучаються для її проведення. Ця закономірність проявляється у тому, що винахід нових засобів та їх впровадження у практику військових ІПсО неминуче призводить до виникнення нових її форм і способів.

Самі по собі військові ІПсО є складною сукупністю інформаційно-психологічних заходів, які узгоджуються і координуються з іншими заходами військових операцій (бойових дій). Інформаційно-психологічні заходи здійснюються в масштабах угрупування військ (сил) і являють собою короткочасні цілеспрямовані дії спеціальних підрозділів або окремих спеціалістів, які застосовуються в обмежених (локальних) масштабах. Такі дії пов’язані між собою за метою, завданнями, місцем і часом. Їх зміст залежить від завдань, для вирішення яких вони здійснюються, а також від можливостей сил і засобів, що залучаються для їх проведення. В умовах збройної боротьбі інформаційно-психологічні заходи можуть бути або дуже ефективними, або (при невмілій організації і обмежених можливостях їх проведення) зовсім неефективними [8; 9].

Інформаційно-психологічні заходи у військових ІПсО плануються і проводяться за наступними принципами (науково обґрунтованими положеннями, правилами, рекомендаціями):

· вони плануються з урахуванням виявлених слабких місць у морально-психологічному стані особового складу військ (сил) та населення противника; особливостей воєнно-політичної і оперативної обстановки у районі, де здійснюватиметься військова операція (бойові дії); сил і засобів що залучаються для проведення операції;

· їх підготовка розпочинається задовго до початку військової операції (бойових дій), приховано, ретельно, з урахуванням індивідуальних і соціально-психологічних особливостей об’єктів впливу;

· інформаційно-психологічні заходи різних видів здійснюють за єдиним планом, узгоджуючи їх між собою, а також з бойовими діями військ (сил);

· усі сили і засоби, задіяні в інформаційно-психологічних заходах, мають використовуватися масово, комплексно, різноманітно;

· начальники органів військових ІПсО особисто відповідають за проведення і ефективність інформаційно-психологічних заходів.

За метою і характером дій інформаційно-психологічні заходи у військових ІПсО поділяються на наступальні і захисні. Наступальні націлені на деморалізацію та дезорганізацію військ (сил) противника та його населення. Захисні заходи націлюються на захист морально-психологічного стану своїх військ та населення від негативного ІПВ противника.

Наступальні заходи призначені для здійснення ІІІВ на особовий склад військ (сил) противника та його населення з метою маніпулювання їх свідомістю шляхом внесення в цю свідомість цілеспрямованої достовірної або недостовірної інформації (дезінформації). Основним змістом таких заходів є здійснення інформаційно-психологічного тиску на інтелектуально-творчу діяльність органів управління військ (сил) противника через його системи збору, аналізу і поширення інформації шляхом надання їм хибної інформації і приховування ознак реальної діяльності своїх військ (сил). Вони спрямовуються на те, щоб дезінформувати противника, примусити його робити хибні висновки і, внаслідок цього, спонукати воєнне керівництво противника до неправильних дій. Наступальні заходи дозволяють випередити противника у прийнятті рішень, що обумовлює успіх будь-якої військової операції (бойових дій).

Ефективність наступальних заходів значною мірою залежить від якості розвідувального забезпечення органів військових ІПсО. Розвідка повинна:

· викривати об’єкти противника, стосовно яких передбачається здійснювати ІПВ;

· надавати допомогу військовим органам ІПсО у розробці правдоподібної версії, запропонованої для дезінформації;

· пропонувати найперспективніші об’єкти щодо реалізації дезінформації і оцінювати ефективність проведених заходів.

Інформаційно-психологічний захист у військових ІПсО є змістом морально-психологічного забезпечення військ (сил), яке пов’язане з світоглядною і психологічною стороною діяльності військовослужбовців і цивільних осіб. Його заходи здійснюються для формування стійкого морально-психологічного стану особового складу своїх військ (сил) і населення. На морально-психологічне забезпечення у військових ІПсО покладаються наступні функції: техніко-захисна, інформаційно-роз’яснювальна, політико-орієнтуюча, об’єднувальна і нейтралізуючо-виховна.

Управління військових ІПсО в умовах збройної боротьби неодмінно пов’язується з виконанням оперативно-тактичних завдань у районі проведення військової операції (бойових дій). Воно базується на повноцінних знаннях про зміст процесу інформаційно-психологічного протиборства в умовах ведення військової операції (бойових дій).

Ефективність управління військових ІПсО досягається:

· вирішенням завдань військових ІПсО в щільній взаємодії з органами управління військ (сил) з широким набором функцій оперативного збору і опрацювання даних, які надходять як від своїх джерел, так і від взаємодіючих;

· тривалістю циклів управління для задіяних у військових ІПсО різних частин і підрозділів відповідно до масштабу часу зміни оперативно-тактичної обстановки в районі проведення військової операції (бойових дій);

· переборюванням жорстких протиріч між вимогами до оперативності, з одного боку, і до повноти та достовірності інформаційного забезпечення військових органів управління ІПсО, з іншого;

· централізацією військових ІПсО, яка повинна забезпечити комплексність ІПВ різними силами і засобами. При цьому централізоване управління має поєднуватися з децентралізованим виконанням поставлених бойових завдань підлеглими.

Результати військових ІПсО в значній мірі залежать: від взаємодії усіх структур військ (сил), задіяних при їх проведенні; від рівня професійної і морально-психологічної підготовки особового складу, що залучається до їх проведення; від уміння і здібностей командирів усіх рівнів використовувати сили і засоби ІПсО для захоплення й утримання інформаційно-психологічної переваги над противником як під час підготовки військової операції (бойових дій), так і у ході її здійснення.

Досвід використання військових ІПсО, які здійснювалися арміями США та країнами НАТО для підтримки своїх військ (сил) у локальних війнах та регіональних конфліктах за останнє десятиліття, свідчить, що вони є ефективним засобом ведення збройної боротьби, який дозволяє:

· в мирних умовах, без офіційного оголошення війни або будь-яких інших змін у дипломатичних стосунках, завдавати противнику шкоду, яку можна порівняти з наслідком бойових дій;

· не притягатися на початковій стадії проведення військових ІПсО до міжнародної відповідальності, тому що виявити факти їх проведення можна тільки шляхом аналітичної реконструкції операції (відтворення її задуму, цілей, завдань, сил, засобів, методів досягнення цілей тощо;

· залишатися з противником один на один до початку військової операції без будь-якої заздалегідь підготовленої інформаційної підтримки із зовні, оскільки противник не входить до якихось воєнно-політичних блоків, союзів і коаліцій з колективної інформаційної безпеки від зовнішньої агресії;

· приховувати стадії підготовки військової операції (маневрувати силами і засобами військ (сил), швидко зосереджувати їх біля кордонів і життєво важливих комунікацій противника для нанесення раптового удару);

· забезпечити бездіяльність збройного потенціалу противника на початковій стадії проведення військової операції;

· створювати труднощі противникові при виборі системи заходів для захисту від збройної агресії і виборі адекватної відповіді;

· приховувати справжні наміри військової операції (бойових дій) шляхом використання різних форм, методів і засобів ІПВ;

· при проведенні військової операції (бойових дій) ставити противника у невигідне для нього становище, коли з його боку необхідна швидка зворотна реакція;

· наносити інформаційно-психологічні удари по об’єктах у глибокому тилу противника. При цьому маневрування силами і засобами військових ІПсО на напрямах нанесення ударів не потребують ні значних витрат часу, ні значної кількості матеріально-технічних засобів транспортування;

· суттєво зменшити втрати серед особового складу своїх військ (сил) та населення противника, а також матеріальні збитки у районі проведення військової операції (бойових дій), що сприятиме збереженню престижу армії і держави навіть при невдалих результатах військової операції (бойових дій).

Насамкінець слід відзначити, що в майбутньому військові ІПсО поступово переходитимуть з розряду операцій забезпечення у розряд бойових операцій. Такі операції будуть плануватися і проводитися військами (силами) як самостійний вид операцій. Форми і способи їх проведення визначатимуться новітніми технологіями здійснення ІПВ та захисту від нього.

Розробив:

“____”______________20____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24421. Файловая структура ОС ЮНИКС. Основное отличие и преимущество 458 KB
  Структура буфера TLB. Регистры и операции проверки буфера TLB. Структура буфера TLB . Ассоциативный буфера трансляции TLB кеш используемый для трансляции линейных адресов в физические.
24422. Координатор МАКЕ и система управления исходным кодом SCCS 110.5 KB
  Описание взаимозависимостей содержит команды которые должны быть выполнены если обнаружится что некоторый модуль устарел перестал соответствовать действительности. Такие команды обеспечивают реализацию всех необходимых для модернизации модуля действий. В одних системах интерпретатор прост но совокупность команд не образует язык программирования а в других имеются отличные языки программирования на уровне системных команд но выполнение отдельной команды осложнено. Контрольная точка задается для конкретной формы доступа к памяти...
24423. Общая характеристика основных компонентов ОС ПЭВМ 93 KB
  Сетевой уровень занимает в модели OSI промежуточное положение: к его услугам обращаются протоколы прикладного уровня сеансового уровня и уровня представления. Для выполнения своих функций сетевой уровень вызывает функции канального уровня который в свою очередь обращается к средствам физического уровня. Физический уровень выполняет передачу битов по физическим каналам таким как коаксиальный кабель витая пара или оптоволоконный кабель. Канальный уровень обеспечивает передачу кадра данных между любыми узлами в сетях с типовой топологией...
24424. Таймеры счётчики ОМЭВМ 204 KB
  Основным отличием конфигураций сетей Fast Ethernet является сокращение диаметра сети примерно до 200 м что объясняется сокращением времени передачи кадра минимальной длины в 10 раз за счет увеличения скорости передачи в 10 раз по сравнению с 10мегабитной сетью Ethernet. Если среда свободна то узел имеет право начать передачу кадра. Последний байт носит название ограничителя начала кадра. Наличие двух единиц идущих подряд говорит приемнику о том что преамбула закончилась и следующий бит является началом кадра.
24425. Основные компоненты современных систем баз данных. Классификация и модели данных, реализуемых в СУБД 318 KB
  Классификация и модели данных реализуемых в СУБД. База данных это данные организованные в виде набора записей определенной структуры и хранящиеся в файлах где помимо самих данных содержится описание их структуры. Метаданные Данные о структуре базы данных.
24426. Язык манипулирования данными, концепции и возможности языка SQL. Функции администратора баз данных 181.5 KB
  Перечисленные устройства передают кадры с одного своего порта на другой анализируя адрес назначения помещенный в этих кадрах. По адресу источника кадра коммутатор делает вывод о принадлежности узлаисточника тому или иному сегменту сети. Одновременно с передачей кадра на все порты коммутатор изучает адрес источника кадра и делает запись о его принадлежности к тому или иному сегменту в своей адресной таблице. При каждом поступлении кадра на порт коммутатора он прежде всего пытается найти адрес назначения кадра в адресной таблице.
24427. Адреса и сети Интернет. Архитектура и методы использования баз данных на Web 52 KB
  10277 Стадии разработки: постановка задачи стадия Техническое задание; анализ требований и разработка спецификаций стадия Эскизный проект; проектирование стадия Технический проект; реализация стадия Технический проект. Проектирование. Процесс проектирование сложного ПО обычно включает: проектирование общей структуры определение основных частей компонентов и их взаимосвязей по управлению и данным; декомпозицию компонентов и построение структурных иерархий в соответствии с рекомендациями блочноиерархического подхода;...
24428. Классификации сайтов. Сервисы Интернет 40.5 KB
  Сервисы Интернет. Классификация сайтов Все многообразие информации в интернете обозначаемой одним емким словом сайт можно условно разделить по: задачам сайта цели его создания и фунционирования коммерческий некоммерческий информационный рекламный поисковая система. объемности хоумпейдж сайтывизитки интернетпредставительства вебпорталы и т. Интернет сервисы: Пользователь работающий в Интернет имеет дело с несколькими различными видами услуг.
24429. Концепция и возможности XML-технологий 67 KB
  Концепция и возможности XMLтехнологий. XML Extensible Markup Language[1] это язык разметки описывающий объектов данных называемых XML документами. сам по себе XML не содержит никаких тэгов предназначенных для разметки он просто определяет порядок их создания. Таким образом если например мы считаем что для обозначения элемента rose в документе необходимо использовать тэг flower ; то XML позволяет свободно использовать определяемый нами тэг и мы можем включать в документ фрагменты подобные следующему: flower rose flower Набор...