38194

Конфлікти рівня інформаційного суспільства

Лекция

Политология и государственное регулирование

Конфлікти рівня інформаційного суспільства Заняття №1: Конфлікти рівня інформаційного суспільства Час: 2 години Мета заняття: формувати у курсантів риси необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; сприяти розвитку почуття свідомої військової дисципліни відповідальності і цілеспрямованості;...

Украинкский

2013-09-27

121.5 KB

1 чел.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ

ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри _________________________________

(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)

"___" ______________ 20___ року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

" Політологія"

Т Е М «» Тема №18: «Конфлікти рівня інформаційного суспільства»

Заняття №1:

«Конфлікти рівня інформаційного суспільства»

Час:   2 години

Мета заняття: 

  1.  формувати у курсантів  риси,  необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;
  2.  сприяти  розвитку   почуття   свідомої  військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості;
  3.  формувати світогляд курсантів, спираючись на загальнолюдські цінності.
  4.  формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності;
  5.  

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

2

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Інформаційне суспільство

Види конфліктів в інформаційному суспільстві

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

10

70

35

35

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Клаузевиц К. О войне. Пер. с нем. – М., 1997. – С. 56

2. Макиавелли Н. О военном искусстве – М.: Воениздат, 1995. – С. 39.

3. Энгельс Ф. Армия // Маркс К., Энгельс Ф., Соч. – 2-е изд. – Т. 14. – С.

4. Ленин В. И. Задачи революционной молодежи: Полн. собр. соч. – Т. 7. – С. 344.

5. Закон України „Про Збройні Сили України” // Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів. – К.: „Азимут – Україна”. – 2003. – С. 108.

6. Закон України „Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – С. 351.

7. Воєнна доктрина України // Національна безпека і оборона. – 2004. – №8. – С. 2 – 7.

8. Головаха Є. І. Стратегія соціально-політичного розвитку України. – К., Абрис, 1995. – С. 46.

9. Крючков Г. К. Питання законодавчого забезпечення формування і реалізації оборонної політики України // Оборонна політика України: реалії та перспектива: матеріали міжнародної конференції (Київ, 19 вересня 2003 р.) // Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Женевський центр демократичного контролю над збройними силами. – К.: НІМБ, DCAF. – С. 25.

10. www.politik.org.ua

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи та привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати  основну проблематику минулої теми, заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;
  •  довести  під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);
  •  визначити   порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;
  •  довести  заходи безпеки (при необхідності).

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Вступ

   Інформаційне суспільство - це еволюціонуюча структура, що, відображаючи різні стадії розвитку, досягла різних рівнів у різних країнах світу. Технологічний прогрес та інші зміни стрімко перетворять середовище, у якому розвивається інформаційне суспільство. У зв'язку з цим План дій є основою, що еволюціонує, що забезпечує поступ до інформаційного суспільства на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Унікальна двоетапна структура Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства дозволяє враховувати подібну еволюцію.

Усі зацікавлені сторони відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві, насамперед через партнерські відносини:

a) органам державного управління відведена провідна роль у розробці і здійсненні всеосяжних, перспективних і стійких національних електронних стратегій. Приватний сектор і громадянське суспільство у діалозі з органами державного управління повинні відіграти важливу консультативну роль у формуванні національних електронних стратегій;

b) участь приватного сектору має велике значення для розвитку і поширення ІКТ, для інфраструктури, контенту і додатків. Приватний сектор не тільки є учасником ринку, а й відіграє певну роль у більш широкому контексті сталого розвитку;

c) участь і зацікавленість громадянського суспільства настільки ж важливі для створення справедливого інформаційного суспільства і здійснення ініціатив у сфері розвитку, що відносяться до ІКТ;

d) міжнародні і регіональні, у тому числі міжнародні фінансові, установи відіграють ключову роль в інтеграції застосування ІКТ щодо надання необхідних ресурсів для побудови інформаційного суспільства й оцінки досягнутого прогресу в цій сфері.

Завдання, цілі і контрольні показники

   Завдання Плану дій полягають у тому, щоб побудувати відкрите для всіх інформаційне суспільство; поставити потенціал, закладений у знаннях і ІКТ, на служіння розвитку; сприяти використанню інформації і знань для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоріччя; і вирішувати нові проблеми інформаційного суспільства на національному, регіональному і міжнародному рівнях. На другому етапі Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства варто скористатися з можливості для аналізу й оцінки прогресу, досягнутого в ліквідації прогалин у цифрових технологіях.

   На національному рівні в межах національних електронних стратегій і відповідно до державної політики у сфері розвитку в певних випадках повинні бути встановлені конкретні контрольні показники побудови інформаційного суспільства з урахуванням національних особливостей. Такі контрольні показники можуть слугувати корисними віхами для здійснюваних дій і оцінки прогресу в досягненні загальних цілей інформаційного суспільства.

  Засновані на погоджених на міжнародному рівні цілях у сфері розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоріччя, які базуються на міжнародному співробітництві, орієнтовні контрольні показники можуть слугувати глобальними цільовими показниками росту рівня підключення і доступу при використанні ІКТ у межах виконання завдань Плану дій, що повинні бути реалізовані до 2015 року. Ці контрольні показники можуть враховуватися при встановленні національних контрольних показників з урахуванням національних особливостей, яки передбачають забезпечити:

підключення на базі ІКТ села і створити в них пункти колективного доступу;

підключення на базі ІКТ університетів, коледжів, середніх і початкових шкіл;

підключення на базі ІКТ науково-дослідних центрів;

підключення на базі ІКТ публічних бібліотек, культурних центрів, музеїв, поштових відділень й архівів;

підключення на базі ІКТ центрів охорони здоров'я і лікарні;

підключення на базі ІКТ усіх місцевих і центральних державних установ і забезпечення наявності у них веб-сайтів і адрес електронної пошти;

внесення змін в програми початкових і середніх шкіл щодо включення в них завдань, висунутих інформаційним суспільством, з урахуванням національних особливостей;

заохочування розвитку контенту і створення технічних умов, яки сприяли б використанню в Інтернет усіх мов світу.

   При вирішенні цих завдань і досягненні цілей і контрольних показників особлива увага повинна приділятися потребам країн, що розвиваються.

1. Інформаційне суспільство.

Озннаки та можливості маніпуляції Інформаційне суспільство для всіх: основні ознаки.

Будуючи інформаційне суспільство, потрібно забезпечити, щоб кожний міг скористатися можливостями, які можуть надати ІКТ.  Для вирішення цих завдань усі зацікавлені сторони повинні працювати спільно над розширенням доступу до інформаційних і комунікаційних інфраструктур і технологій, а також до інформації і знань, нарощувати потенціал, підвищувати довіру і безпеку при використанні ІКТ, створювати на всіх рівнях сприятливе середовище, розробляти додатки ІКТ і розширювати сферу їх застосування, сприяти культурній розмаїтості і поважати її, визнавати роль засобів масової інформації, приділяти увагу етичним аспектам інформаційного суспільства і заохочувати міжнародне і регіональне співробітництво. Ключовими ознаками побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства.

1) Роль органів державного управління і всіх зацікавлених сторін у сприянні застосуванню розвитку ІКТ

  Органам державного управління, а також приватному секторові, громадянському суспільству, Організації Об'єднаних Націй та іншим міжнародним організаціям слід відіграти важливу роль у розвитку інформаційного суспільства, взяти за це на себе відповідальність, а також у певних випадках брати участь у процесах прийняття рішень. Побудова інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, є загальною справою, що вимагає співробітництва та партнерських відносин між усіма зацікавленими сторонами.

2) Інформаційна і комунікаційна інфраструктура - необхідний фундамент відкритого для всіх інформаційного суспільства

  Забезпечення підключення є одним із головних чинників побудови інформаційного суспільства. Надання універсального, розповсюдженого, справедливого і прийнятного щодо ціни доступу до інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ є одним із завдань інформаційного суспільства і має стати метою всіх зацікавлених сторін, що беруть участь у його розбудові. Забезпечення підключення також передбачає доступ до послуг енергопостачання і поштового зв'язку, яким слід забезпечувати відповідно до національного законодавства кожної країни.

 Добре розвинута інфраструктура інформаційних і комунікаційних мереж і додатків, що відповідають регіональним, національним і місцевим умовам, легкодоступні і прийнятні в ціновому плані, що дозволяють більшою мірою використовувати широкосмуговий зв'язок та інші інноваційні технології там, де це можливо, здатна прискорити соціально-економічний прогрес країн і підвищити добробут усіх людей, громад і народів.

  Політика, що створює на всіх рівнях сприятливі умови для стабільності, передбачуваності і сумлінної конкуренції, повинна розроблятися і здійснюватися так, щоб не тільки у великих масштабах залучати приватні інвестиції в розвиток інфраструктури ІКТ, а й забезпечувати виконання зобов'язань з універсального обслуговування в тих секторах, де не діють традиційні ринкові механізми. У районах, що знаходяться в несприятливих умовах, створення публічних пунктів доступу до ІКТ у таких структурах, як поштові відділення, школи, бібліотеки й архіви, може слугувати ефективним способом забезпечення універсального доступу до інфраструктури і послуг інформаційного суспільства.

3) Доступність до інформації і знань

   Забезпечення кожному можливості мати доступ до інформації, ідей і знань та робити в ці галузі свій внесок є необхідним елементом відкритого для всіх інформаційного суспільства.

Спільному використанню і розширенню глобальних знань з метою розвитку може сприяти усунення бар'єрів на шляху досягнення рівноправного доступу до інформації для здійснення діяльності в галузі економіки, у соціальній сфері, політиці, охороні здоров'я, культурі, освіті та науці, а також спрощення доступу до інформації, що є публічним надбанням, у тому числі шляхом забезпечення універсального дизайну і використання асистивних технологій.

  Наявність великого публічного надбання - найважливіша складова розвитку інформаційного суспільства, що забезпечує такі численні переваги, як одержання населенням освіти, створення нових робочих місць, інноваційна діяльність, відкриття перспектив у господарській сфері і науковий прогрес. Інформація, що відноситься до публічного надбання, має бути легкодоступною в інтересах розвитку інформаційного суспільства і захищеною від незаконного присвоєння. Варто зміцнювати публічні установи, такі як бібліотеки й архіви, музеї, зібрання культурних цінностей та інші колективні пункти доступу, для того щоб сприяти збереженню документальних записів і вільному та рівноправному доступу до інформації.

  Доступу до інформації і знань можна сприяти шляхом підвищення поінформованості всіх зацікавлених сторін про можливості, надані різними моделями програмного забезпечення, у тому числі розробленими окремими компаніями, програмного забезпечення відкритими кодами і вільно розповсюджуваного програмного забезпечення, для того щоб підсилювати конкуренцію, розширювати доступ до них користувачам і діапазон їхнього вибору, а також дати всім користувачам можливість вирішувати, який саме варіант краще задовольняє їхні потреби. Прийнятний у ціновому плані доступ до програмного забезпечення є важливим компонентом справді відкритого для всіх інформаційного суспільства.

28. Ми прагнемо сприяти забезпеченню загального і рівноправного універсального доступу до наукових знань, створення і поширення наукової інформації, включаючи ініціативи з організації вільного доступу до наукових публікацій.

4) Нарощуваність потенціалу

   Кожна людина повинна мати можливість оволодіти навичками і знаннями, необхідними для розуміння суті інформаційного суспільства та економіки, що базується на знаннях, брати активну участь у них і повномасштабно використовувати їх переваги. Грамотність і загальна початкова освіта є ключовими факторами при побудові відкритого для всіх без винятку інформаційного суспільства, при цьому першорядна увага має приділятися особливим потребам дівчат і жінок, 3 урахуванням потреби на всіх рівнях для значної кількості фахівців в області ІКТ та інформатики на особливу увагу заслуговує нарощування інституціонального потенціалу.  

  Необхідно сприяти застосуванню ІКТ на всіх рівнях освіти, професійної підготовки і розвитку людських ресурсів із урахуванням особливих потреб осіб з обмеженими можливостями, а також таких, які перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп населення.

  Безперервна освіта та освіта для дорослих, перепідготовка, навчання протягом усього життя, дистанційне навчання та інші спеціальні послуги, такі як телемедицина, можуть зробити вирішальний внесок у розширення можливостей працевлаштування та сприятимуть людям при використанні ними нових перспектив, що відкриваються ІКТ щодо традиційних робочих місць, самозайнятості та освоєння нових професій. Необхідним фундаментом для цього є інформованість та грамотність у галузі ІКТ.

   Активну роль у формуванні інформаційного суспільства повинні відіграти розробники, видавці і виробники контенту, а також викладачі, інструктори, працівники архівів і бібліотек та учні, особливо в найменш розвинутих країнах.

   Для забезпечення сталого розвитку інформаційного суспільства варто нарощувати національний потенціал у галузі науково-технічних і дослідно-конструкторських робіт у сфері ІКТ. Поряд з цим партнерські відносини, передусім між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, та всередині груп цих країн, включаючи країни з перехідною економікою, у галузі науково-технічних і дослідницько-конструкторських робіт, передачі технологій, виробництва і використання продуктів і послуг на базі ІКТ, є найважливішою умовою сприяння нарощуванню потенціалу і загальній участі в інформаційному суспільстві. Виробництво продукції ІКТ відкриває широкі перспективи для створення матеріальних благ.

   Реалізація наших загальних прагнень, насамперед до того, щоб країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою стали повноправними членами інформаційного суспільства, і позитивний процес їх інтеграції в економіку, що базується на знаннях, багато в чому залежать від прискорення нарощування потенціалу в галузі освіти, технологій, ноу-хау і доступу до інформації. Ці чинники є вирішальними у визначенні рівня розвитку і конкурентоспроможності.

5) Зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ  

  Зміцнення основи для довіри, включаючи інформаційну безпеку і безпеку мереж, автентифікацію, захист недоторканності приватного життя і прав споживачів, є передумовою становлення інформаційного суспільства і росту довіри з боку користувачів ІКТ. Необхідно формувати, розвивати і впроваджувати глобальну культуру кібербезпеки в співробітництві з усіма зацікавленими сторонами і міжнародними організаціями. У рамках цієї культури важливо підвищувати безпеку і забезпечувати захист даних і недоторканність приватного життя, розширюючи при цьому доступ і масштаб торгових операцій. Необхідно враховувати рівень соціально-економічного розвитку кожної країни і пов'язані з орієнтацією на розвиток аспекти інформаційного суспільства.

  Визнаючи принципи універсального і недискримінаційного доступу до ІКТ для всіх країн, ми підтримуємо діяльність Організації Об'єднаних Націй, спрямовану на запобігання можливості використання ІКТ з метою, яка несумісна із завданням забезпечення міжнародної стабільності і безпеки та здатна здійснювати негативний вплив на цілісність державних інфраструктур, завдаючи шкоди їх безпеці. Варто запобігати використанню інформаційних ресурсів і технологій у злочинних і терористичних цілях, дотримуючись при цьому прав людини.

    Спам представляє для користувачів, мереж і в цілому для Інтернету серйозну проблему, масштаби якої зростають. Питання, що стосуються спаму і кібербезпеки, варто розглядати на відповідному національному і міжнародному рівнях.

6) Додатки на базі ІКТ: переваги у всіх аспектах життя

Використання і розгортання ІКТ повинні бути спрямовані на створення переваг у всіх аспектах нашого повсякденного життя. Додатки на базі ІКТ потенційно важливі для діяльності органів державного управління і наданих ними послуг охорони здоров'я й інформації про охорону здоров'я, освіти і професійної підготовки, зайнятості, створення робочих місць, підприємництва, сільського господарства, транспорту, охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, запобігання катастроф, для розвитку культури, а також для ліквідації бідності і досягнення інших погоджених цілей у сфері розвитку. Крім того, ІКТ повинні сприяти стійкості структур виробництва та споживання і подоланню традиційних бар'єрів, даючи тим самим можливість всім одержати доступ на місцеві і глобальні ринки на більш рівноправній основі. Додатки ІКТ повинні бути зручними для користувачів, доступними для всіх, прийнятними в ціновому плані, відповідати місцевим потребам завдяки адаптації до місцевих мов і культури і підтримувати сталий розвиток. Для цього місцеві органи влади повинні відігравати важливу роль у наданні послуг на базі ІКТ на благо своїх громадян.

7) Культурна різноманітність і культурна самобутність, мовна різноманітність і місцевий контент

  Культурна різноманітність - це загальна спадщина людства. Інформаційне суспільство повинне ґрунтуватися на повазі до культурної самобутності, розмаїтості культур і мов, традицій і релігій, стимулювати повагу і сприяти діалогу між культурами і цивілізаціями. Популяризація, зміцнення і збереження різних культур і мов, що відбито у відповідних документах, прийнятих Організацією Об'єднаних Націй, у тому числі в Загальній декларації ЮНЕСКО про культурну різноманітність, будуть далі збагачувати інформаційне суспільство.

    При побудові відкритого для всіх інформаційного суспільства пріоритет варто віддавати створенню, поширенню і збереженню контенту на різних мовах і в різних форматах, при цьому особливу увагу необхідно приділяти розмаїтості пропозицій творчих здобутків і належному визнанню прав авторів і діячів мистецтв. Необхідно сприяти виробництву і забезпеченню доступності всього контенту - освітнього, наукового, культурного і розважального - різними мовами і в різних форматах. Розвиток місцевого контенту, що відповідає національним чи регіональним потребам, буде сприяти соціально-економічному розвитку і стимулюватиме участь усіх зацікавлених сторін, включаючи жителів сільських, віддалених і маргінальних районів.

    Збереження культурної спадщини є одним із найважливіших елементів самобутності і самосвідомості людей і зв'язує суспільство з його минулим. Інформаційне суспільство повинне усіма відповідними методами, включаючи переклад у цифрову форму, збирати і зберігати культурну спадщину для майбутніх поколінь.

8) Засоби масової інформації

Ми знову підтверджуємо нашу прихильність до принципів свободи друку і свободи інформації, а також незалежності, плюралізму і розмаїтості засобів масової інформації, що є основним складником інформаційного суспільства. Свобода шукати, одержувати, передавати і використовувати інформацію для створення, нагромадження і поширення знань має істотне значення для інформаційного суспільства. Ми закликаємо засоби масової інформації відповідально використовувати інформацію і користуватися нею відповідно до найвищих етичних і професійних стандартів. Традиційні засоби масової інформації у всіх їх видах відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві, тому ІКТ повинні сприяти цьому. Варто заохочувати розвиток засобів масової інформації різноманітних форм власності відповідно до національного законодавства, з огляду на відповідні міжнародні конвенції. Ми підтверджуємо необхідність скорочення диспропорцій у засобах масової інформації на міжнародному рівні, особливо в тому, що стосується інфраструктури, технічних ресурсів і розвитку навичок і вмінь.

9) Етичні аспекти інформаційного суспільства

   В інформаційному суспільстві необхідно поважати світ і відстоювати основні цінності, такі як свобода, рівність, солідарність, терпимість, колективна відповідальність і дбайливе ставлення до природи.

   Ми визнаємо важливість для інформаційного суспільства етичних норм, які повинні сприяти справедливості, а також підтримувати гідність і цінність людської особистості. Максимально надійний захист варто забезпечити родині, для того щоб дати їй можливість відігравати в суспільстві вирішальну роль.

   При використанні ІКТ і при створенні контенту варто поважати права людини і основні свободи інших людей, включаючи недоторканність приватного життя і право на свободу думки, совісті і релігії, відповідно до положень міжнародних документів.

    Всі учасники інформаційного суспільства повинні здійснювати відповідні дії і вживати встановлених законодавством заходів для запобігання неналежного використання ІКТ, такого як протиправні діяння та інші дії на ґрунті расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язані з ними прояви нетерпимості, ненависті, насильства, усі форми жорстокого поводження з дітьми, включаючи педофілію і дитячу порнографію, а також торгівля людьми і їх експлуатація.

10) Міжнародне і регіональне співробітництво

  Ми маємо намір повною мірою використовувати надані ІКТ можливості в нашому прагненні досягти погоджених на міжнародному рівні цілей у сфері розвитку, у тому числі, що містяться в Декларації тисячоріччя, а також відстоювати ключові принципи, викладені в цій Декларації. Інформаційне суспільство глобальне за своєю суттю, і докладені на національному рівні зусилля необхідно підтримувати за допомогою ефективного міжнародного і регіонального співробітництва між органами державного управління, приватним сектором, громадянським суспільством та іншими сторонами, включаючи міжнародні фінансові установи.

  Для побудови відкритого для всіх глобального інформаційного суспільства ми будемо вишукувати й ефективно застосовувати на міжнародному рівні конкретні підходи і механізми, у тому числі надавати фінансову і технічну допомогу. Тому, належно оцінюючи співробітництво у сфері ІКТ, що здійснюється в рамках різних механізмів, ми закликаємо всі зацікавлені сторони зобов'язатися прийняти "Порядок денний цифрової солідарності", що міститься в Плані дій. Ми переконані в тому, що погоджена на світовому рівні ціль укладається для сприяння подоланню розриву в цифрових технологіях, розширення доступу до ІКТ, створення цифрових можливостей і використання вкладеного в ІКТ потенціалу в інтересах розвитку. Ми визнаємо бажання деяких зацікавлених сторін створити міжнародний добровільний "Фонд цифрової солідарності" і бажання інших сторін провести дослідження, що стосуються існуючих механізмів, а також ефективності й доцільності створення такого фонду.

  Регіональна інтеграція сприяє розвитку глобального інформаційного суспільства і робить необхідним тісне співробітництво в рамках регіонів і між ними. Регіональний діалог має сприяти нарощуванню потенціалу на національному рівні і приведенню національних стратегій у відповідність до цілей даної Декларації принципів обліку національних і регіональних особливостей. У зв'язку з цим ми закликаємо міжнародне співтовариство підтримати вжиті в рамках таких ініціатив заходи, що стосуються ІКТ.

Ми приймаємо рішення сприяти країнам, що розвиваються, нерозвинутим країнам і країнам з перехідною економікою за допомогою мобілізації засобів із усіх джерел фінансування, надання фінансової і технічної допомоги і шляхом створення середовища, що сприяє передачі технологій, відповідно до цілей даної Декларації і Плану дій.

  Основні сфери компетенції Міжнародного союзу електрозв'язку в галузях ІКТ - сприяння в подоланні розриву в цифрових технологіях, міжнародне і регіональне співробітництво, управління використанням радіочастотного спектра, розробка стандартів і поширення інформації - мають вирішальне значення для побудови інформаційного суспільства.

2. Новітні форми інформаційного психологічного впливу

Вирішальне значення для розвитку інформаційного суспільства має дієва участь органів державного управління і всіх зацікавлених сторін, для чого необхідне співробітництво і партнерські відносини між усіма ними.

 Усі країни повинні заохочувати розробку до 2005 року національних електронних стратегій, включаючи нарощування необхідного людського потенціалу, з урахуванням національних особливостей.

  Приступити на національному рівні до організованого діалогу за участю всіх зацікавлених сторін, у тому числі в рамках партнерських відносин між державним і приватним сектором, щодо розробки електронних стратегій для інформаційного суспільства й обміну зразками найкращої практики.

  При розробці і здійсненні національних електронних стратегій слід враховувати місцеві, регіональні і національні потреби і проблеми. Для одержання максимальних переваг від здійснюваних ініціатив до них необхідно включати принцип стійкості. Приватний сектор має брати участь у конкретних проектах розвитку інформаційного суспільства на місцевому, регіональному і національному рівнях.

    Кожну країну закликано до створення до 2005 року принаймні одного дієвого партнерства між державним і приватним секторами чи партнерства між кількома секторами як зразка для подальшої діяльності.

   Визначити на національному, регіональному і міжнародному рівнях механізми, необхідні для встановлення і розвитку партнерських відносин між зацікавленими сторонами в інформаційному суспільстві.

     Вивчити доцільність створення на національному рівні порталів для корінних народів за участю різних зацікавлених сторін.

   До 2005 року відповідні міжнародні організації і фінансові установи  розробили власні стратегії застосування ІКТ з метою сталого розвитку, у тому числі такі, що належать до стійких схем виробництва і споживання; ці стратегії повинні стати також ефективним інструментом сприяння досягненню цілей, встановлених Організацією Об'єднаних Націй у Декларації тисячоріччя.

  Міжнародні організації повинні публікувати, у тому числі на своїх веб-сайтах, достовірну інформацію, що відноситься до сфери їхньої компетенції і надану відповідними зацікавленими сторонами, про успішно проведені заходи щодо включення ІКТ в основні напрями діяльності.

  Сприяти здійсненню ряду пов'язаних з цим заходів, у тому числі створенню схем бізнесів-інкубаторів, наданню венчурного капіталу (на національному і міжнародному рівнях), встановленню державних інвестиційних фондів, у тому числі для мікрофінан-сування малих, середніх і мікропідприємств, реалізації стратегії залучення інвестицій, проведенню заходів на підтримку експорту програмного забезпечення (торгового консультування), підтримку мереж для проведення науково-дослідницьких і дослідницько-конструкторських робіт і парків програмного забезпечення.

  Інформаційна і комунікаційна інфраструктура - необхідний фундамент інформаційного суспільства

   Інфраструктура є основою для досягнення мети з охоплення всіх жителів планети цифровими технологіями, тобто надання універсального, стійкого, поширеного і прийнятного в ціновому плані доступу до ІКТ для всіх, з урахуванням відповідних рішень, уже застосовуваних у країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, для забезпечення надійного підключення і доступу до віддалених і маргіналізованих районів на національному та регіональному рівнях.

   Органи державного управління в рамках національної політики розвитку повинні приймати рішення, спрямовані на підтримку сприятливого і конкурентного середовища для одержання необхідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розвитку нових послуг.

   Виробити в межах національних електронних стратегій політику і стратегію забезпечення універсального доступу і визначити кошти їх реалізації відповідно до орієнтованих контрольних показників, а також розробити показники доступу до ІКТ.

    У межах національних електронних стратегій відповідно до орієнтованих контрольних показників забезпечити й удосконалювати підключення на базі ІКТ усіх шкіл, університетів, установ охорони здоров'я, бібліотек, поштових відділень, громадських центрів, музеїв та інших доступних для населення установ.

   Розвивати і зміцнювати інфраструктуру національних, регіональних і міжнародних мереж широколінійного зв'язку, включаючи супутникові й інші системи, для сприяння забезпеченню пропускної здатності, що відповідає потребам країн і їх громадян, а також створює умови для надання нових послуг на базі ІКТ. Надавати підтримку технічним, регламентним і експлуатаційним дослідженням, проведеним Міжнародним союзом електрозв'язку і, у належних випадках, іншими відповідними міжнародними організаціями, для того щоб:

 - розширити доступ до орбітальних ресурсів, забезпечити глобальну гармонізацію використання частот і глобальну стандартизацію систем;

- заохочувати партнерські відносини між державним і приватним секторами;

 - сприяти наданню глобальних послуг високошвидкісного супутникового зв'язку для районів, що недостатньо обслуговуються, зокрема віддалених і малонаселених районів;

 досліджувати інші системи, здатні забезпечувати високошвидкісні підключення.

   У рамках національних електронних стратегій домагатися задоволення особистих потреб старих, осіб з обмеженими можливостями, дітей, насамперед маргіналізованих дітей, а також інших вразливих груп населення, що перебувають у скрутному становищі, за допомогою відповідних заходів освітнього, адміністративного і законодавчого характеру, спрямованих на забезпечення повномасштабного включення зазначених груп в інформаційне суспільство.

   Заохочувати розробку і виробництво устаткування і послуг на базі ІКТ, зручних у використанні і прийнятних у ціновому плані для всіх, включаючи старих, осіб з обмеженими можливостями, дітей, насамперед маргіналізованих дітей, так само як і інші уразливі групи населення, і тих, що перебувають у скрутному становищі, а також сприяти розвитку технологій, додатків і контенту, відповідно до їхніх потреб, на основі принципів універсального дизайну і при подальшому удосконаленні шляхом використання асистивних технологій.

  3 метою пом'якшення проблем, пов'язаних з неграмотністю, розробити прийнятні щодо ціни технології і безтекстові комп'ютерні інтерфейси, для того щоб полегшити людям доступ до ІКТ.

   На міжнародному рівні проводити науково-дослідницькі і дослідницько-конструкторські роботи, спрямовані на створення належного і прийнятного в ціновому плані устаткування на базі ІКТ для кінцевих користувачів.

   Заохочувати використання в розвинутих країнах і, особливо, у країнах, що розвиваються, невикористовуваних потужностей бездротового зв'язку, включаючи супутниковий зв'язок, для забезпечення доступу у віддалених районах, насамперед у країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою, а також для більш широкого впровадження низьковитратного підключення в країнах, що розвиваються. Особливу увагу варто приділяти найменш розвинутим країнам, що прагнуть створити інфраструктуру електрозв'язку.

Оптимізувати з'єднання між основними інформаційними мережами, заохочуючи створення і розвиток регіональних структур на базі ІКТ і комутаційних станцій Інтернет для зниження вартості міжмережних з'єднань і розширення доступу до мереж.  

  Розробляти стратегії поширення в глобальному масштабі прийнятного в ціновому плані підключення, сприяючи тим самим удосконалюванню доступу. Визначені на комерційній основі витрати на транзит і міжмережні з'єднання через Інтернет повинні базуватися на об'єктивних, прозорих і таких, що не допускають дискримінації, параметрах з урахуванням роботи, що ведеться по цій темі.

Заохочувати і стимулювати спільне використання традиційних коштів масової комунікації і нових технологій

Висновок

Загальна проблема переходу до інформаційного суспільства полягає в тому, що нові технічні засоби накладаються на стару “вертикальну” схему ухвалення рішень.

Проблему управління змінами в процесі створення інформаційного суспільства можна сформулювати так: як виробити сучасні механізми ухвалення політичних рішень і таким чином забезпечити реальний перехід до високотехнологічного демократичного суспільства на базі інформатизації.

Головним завданням проекту “Аналітичне забезпечення приватизації ВАТ “Укртелеком” є вироблення концептуальних засад створення підвалин інформаційного суспільства: спираючись на вже визначену в документах державної політики мету — “що ми бажаємо збудувати”, належить акцентувати увагу на способах її досягнення — “як можна цього домогтися з найкращими результатами”. Це означає, що зміст проекту набагато ширший за галузеві завдання та уявлення. Реальну державну політику можна виробити тільки після того, як буде проаналізовано різні питання становлення інформаційного суспільства з погляду суспільної трансформації, глобалізації, проблем, пов’язаних з ринком робочих місць, національною безпекою, правами людини тощо. У такому разі реальна політика означає можливість бачити не тільки переваги, а й ризики, пов’язані з трансформаційними процесами. Тут також йдеться про спроможність планувати відповідні заходи.

Розробив:

“____”______________20____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "30" серпня 2011 року №6




 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

207. Конструирование и использование отчетов 724.5 KB
  Отчеты предназначены для вывода информации из базы данных, прежде всего, на принтер. Перед выводом на принтер отчет можно просмотреть на экране. Отчет строится на основании таблиц и запросов, с группировкой данных и подведением итогов.
208. Скелетная травма. Первая помощь при травмах костей конечностей 324.5 KB
  Повреждения костей и суставов, закрытые травматические ушибы, вывихи, растяжения и переломы. Требования к транспортной иммобилизации, первая помощь при переломах конечностей. Подручные средства для оказания первой помощи.
209. Передатчик импульсной РЛС сантиметрового диапазона 623.5 KB
  Проектирование ГУН. Исследование фазового шума, температурной нестабильности частоты и мощности генерируемого сигнала. Проектирование усилителя мощности и генератора модулирующей частоты. Разработка входной и выходной развязок.
210. Статистика численности и социальной структуры населения 337.5 KB
  Статистика доходов и потребления, уровня жизни населения. Относительные показатели, характеризующие уровень экономически активного населения. Статистика охраны здоровья и медицинского обслуживания. Таблицы дожития и средней ожидаемой продолжительности жизни.
211. Радиоприемные устройства 6.25 MB
  Расчет коэффициента шума и полосы пропускания. Расчет усилителя промежуточной частоты (УПЧ). Определение структуры радиотракта. Расчет структурной схемы и видеоусилителя приемника. Радиолокационная станция обнаружения и целеуказания
212. Морское судоходство Западной Африки. Морские пути и особенности плавания на отдельных участках бассейна 943.98 KB
  Роль Атлантического океана в морских перевозках. Порты и гавани стран Западной Африки. Пути нейтрализации пиратской деятельности на море. Политическая ситуация - один из аспектов морского судоходства. Торговый флот стран Западной Африки.
213. Коммуникационные технологии 538.5 KB
  Обмен информацией производится по каналам передачи информации. Каналы передачи информации могут использовать различные физические принципы. Сетевое программное обеспечение (ПО) и сетевой протокол. Глобальные компьютерные сети. История развития сети интернет.
214. Проектирование комбикормового цеха 740.12 KB
  Характеристики применяемых материалов и изделий, фундаменты и фундаментные балки. Сведения о наружной и внутренней отделке. Организация и технология производства работ. Выбор грузозахватных приспособлений. Определение численного и квалификационного состава бригады для производства каменных работ.
215. Методы замера твердости металлов и их структурный анализ 538.5 KB
  Назначение легирующих элементов и их влияние на свойства стали. Краткие сведения о закалке и отпуске углеродистых сталей. Изучение упрочнения деталей из углеродистых сталей закалкой и последующим отпуском.