38221

Робота з системним контекстним меню

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Дана робота багато в чому нагадує попередню роботу. Вам також потрібно створити власний СОМ-об’єкт, для обробки контекстного меню (системне контекстне меню – це меню, яке випадає при натиску на праву кнопку миші).

Украинкский

2014-11-30

59.5 KB

1 чел.

Лабораторна робота №5

Тема: Робота з системним контекстним меню.

Хід роботи

Дана робота багато в чому нагадує попередню роботу. Вам також потрібно створити власний СОМ-обєкт, для обробки контекстного меню (системне контекстне меню – це меню, яке випадає при натиску на праву кнопку миші).

Отже, так як і в попередній роботі створюємо ActiveX-бібліотеку та СОМ-об’єкт в цій бібліотеці (не називайте об’єкт   ContextMenu – це може призвести до проблем з назвами інтерфейсів). Під’єднайте модулі ShlObj, ShellAPI,  SysUtils, Registry.

Для роботи з меню ваш об’єкт повинен унаслідувати два інтерфейси - IShellExtInit, IContextMenu. З цих двох інтерфейсів вам клас повинен реалізувати чотири методи. Ось так приблизно має виглядати ваш клас:

 TConMenu = class(TTypedComObject, IShellExtInit, IContextMenu)

 protected

   FFileName:array[0..MAX_PATH] of char;

   FMenuIndex:UINT;

   

  function Initialize(pidlFolder: PItemIDList; lpdobj: IDataObject;

     hKeyProgID: HKEY): HResult; stdcall;

  function QueryContextMenu(Menu: HMENU;

      indexMenu, idCmdFirst, idCmdLast, uFlags: UINT): HResult; stdcall;

  function InvokeCommand(var lpici: TCMInvokeCommandInfo): HResult; stdcall;

  function GetCommandString(idCmd, uType: UINT; pwReserved: PUINT;

     pszName: LPSTR; cchMax: UINT): HResult; stdcall;

 end;

Функція Initialize оголошена в інтерфейсі IShellExtInit. Призначена для початкової ініціалізації меню. В основному використовується для визначення файлів, для яких викликане контекстне меню. Нас буде цікавити тільки другий параметр, за допомогою якого можна отримати список файлів. Реалізація даної функції представлена нижче:

function TConMenu.Initialize(pidlFolder: PItemIDList; lpdobj: IDataObject;

 hKeyProgID: HKEY): HResult;

var

Medium:TStgMedium;

FE:TFormatEtc;

begin

// На всяк випадок перевыряємо, чи передано вказівник  

if lpdobj=nil  then

   begin

     Initialize:=E_FAIL;

     exit;

   end;

//Структура запиту

FE.cfFormat:=CF_HDROP;

FE.ptd:=nil;

FE.dwAspect:=DVASPECT_CONTENT;

FE.lindex:=-1;

FE.tymed:=TYMED_HGLOBAL;

lpdobj.GetData(FE,Medium);

if DragQueryFile(Medium.hGlobal,$FFFFFFFF,nil,0)=1 then

  begin

   DragQueryFile(Medium.hGlobal,0,FFileName,sizeof(FFileName));

   Initialize:=NOERROR;

  end else Initialize:=E_FAIL;

    ReleaseStgMedium(medium);

end;

Хоча і здається, що реалізація даної функції складна – насправді все просто. Параметр lpdobj – це вказівник на реалізацію інтерфейса IDataObject, з якого нас цікавить тільки метод GetData. За допомогою даного методу можна отримати вказівник на список файлів. Перший параметр – це структура, яка описує формат запиту(що це таке і з чим його їдять довго описувати – використовуєте такий запис я к і в роботі), а другий  - структура (TStgMedium) в яку повертається опис списку.

Із структури TStgMedium назви файлів вибираються за допомогою функції DragQueryFile. Перший параметр  - ідентифікатор структури, що містить список файлів, другий параметр – номер файлу в списку, третій – вказівник, куди буде повертатись строкове значення назви файлу (рядок має бути описаний як масив символів – опис С++. Тому в класі і описане поле FFileName, як масив символів. Це поле і буде зберігати назву файлу для подальшої роботи). Четвертий параметр – розмір масиву, куди буде записуватись назва файлу. Якщо дану функцію викликати і другий параметр при цьому задати як $FFFFFFFF – то функція повертає к-сть файлів у списку. Як видно з прикладу – ми обробляємо, чи виділений один файл. І наша функція призначена для роботи з одним файлом.

Метод Initialize повинен повертати значення NOERROR якщо помилок немає, або E_FAILв противному випадку. Повернення певних значень – є обов’язковою умовою.

Наступний метод – QueryContextMenu. Призначений для редагування контекстного меню. В даному методі можна додавати нові пункти меню. Реалізація даного методу наступна:

function TConMenu.QueryContextMenu(Menu: HMENU; indexMenu, idCmdFirst,   idCmdLast, uFlags: UINT): HResult;

begin

 FMenuIndex:=indexMenu;

 InsertMenu(Menu,FMenuIndex ,MF_STRING or MF_BYPOSITION, idCmdFirst,Новий пункт…' );

 QueryContextMenu:=FMenuIndex+1;

end;

 

 Перший параметр – це ідентифікатор меню, другий – номер пункту меню(починаючи з нуля), після якого можна вставити власний пункт меню. Третій та четвертий параметри – мінімальне та максимальне значення ідентифікатора даного пункту меню (використовується в основному при створенні підменю) , останній параметр  - це певні флаги.

Індекс меню потрібно зберегти, для подальшого використання. Даний індекс і зберігається в полі FMenuIndex. Вставка власного пункту відбувається за допомогою функції InsertMenu. Перший параметр – це ідентифікатор меню, другий  - номер пункту, після якого новий пункт буде встановлений, третій  - флаги встановлення (використовуйте вказані), четвертий – додаткові параметри (використано мінімальне значення ідентифікатора – хоча в подальшому ми не будемо його обробляти), останній параметр – рядок, що буде доданий в меню. Функція повинна повернути значення на одиницю більше ніж вхідне значення номера пункту меню (вхідний параметр indexMenu).

Далі потрібно реалізувати метод GetCommandString. Ця функція викликається системою при отриманні довідкового рядка, про даний пункт меню. Реалізація наступна:

function TConMenu.GetCommandString(idCmd, uType: UINT; pwReserved: PUINT;  pszName: LPSTR; cchMax: UINT): HResult;

begin

// Перевіряємо, чи вибрано наш пункт меню

 if FMenuIndex=idCmd then

  begin

  StrLCopy(pszName,’Новий пункт меню…',cchMax);

  GetCommandString:=S_OK;

  end

   else GetCommandString:=E_INVALIDARG;

end;    

Суть реалізації наступна – у вихідний параметр pszName – потрібно записати значення, яке і буде довідниковим рядком, що і робить функція  StrLCopy. Звичайно потрібно перевірити, чи дійсно вибраний наш пункт меню – для цього потрібно перевірити значення параметра idCmd – в якому зберігається ідентифікатор пункту меню. Функція повинна повернути значення S_OK, при нормальному виконанні, або E_INVALIDARG в противному.

 Остання функція – InvokeCommand, викликається, коли конкретно  вибрано пункт меню. Її реалізація наступна:

function TConMenu.InvokeCommand(var lpici: TCMInvokeCommandInfo): HResult;

begin

if LoWord(lpici.lpVerb)=FMenuIndex  then

  begin

   // Код виконан, ня пункту меню 

   .

   .

  .

    InvokeCommand:=S_OK;

  end else InvokeCommand:=E_FAIL;

end;

Вхідний параметр тільки один – структура lpici типу TCMInvokeCommandInfo, яка описує системну інформацію при виклику меню. В даній структурі нас цікавить тільки молодше слово поля lpVerb, в якому зберігається номер пункту меню. Його і порівнюємо із значенням, яке зберігається в полі FMenuIndex і описуємо код виконання. Також може бути потрібне значення поля lpici.hWnd вхідної структури. В цьому полі зберігається ідентифікатор меню, і дане значення може бути використане при виклику системних функцій (наприклад – функція показу повідомлення MessageBox. Перший параметр даної функції – ідентифікатор вікна. В якості цього параметра можна використати і значення ідентифікатора меню).

З самим класом все – тепер потрібно лише зареєструвати його в системі. Як і в попередній роботі потрібно створити фабрику класів. В принципі технологія аналогічна попередній роботі лише з деякими змінами. Наш клас потрібно зареєструвати в реєстрі в наступній вітці

HKEY_CLASSES_ROOT\*\shellex\ContextMenuHandlers\

 Якщо зареєструєте клас в даній вітці, то ваш пункт меню буде зявлятись при виклику меню для всіх файлів. Якщо ж замість знаку ‘*’ записати розширення файлу з знаком ‘.’перед ним, то ваш пункт меню буде тільки для файлів з конкретним розширенням. Наприклад, якщо ваш клас зареєстрований в у вітці

HKEY_CLASSES_ROOT\.asm\shellex\ContextMenuHandlers\

то ваш пункт меню буде з’являтись тільки для фалів з розширенням asm.

Фабрика класів оголошена наступним чином:

 TContexMenuFactory=class(TComObjectFactory)

 protected

  function GetProgID:string;override;

  procedure ApproveShellExtension(Register:boolean; const ClsID:string);virtual;

 public

   procedure UpdateRegistry(Register:boolean);override;

 end;

Реалізація даного класу майже однакова з попередньою роботою. Зміни тільки в процедурі UpdateRegistry. Її реалізація наступна

procedure TContexMenuFactory.UpdateRegistry(Register: boolean);

var

Clsid:string;

begin

 Clsid:=GUIDToString(ClassID);

 inherited UpdateRegistry(Register);

 if Register then

   begin

     CreateRegKey('*\shellex\ContextMenuHandlers\'+ClassNAme,'',Clsid);

   end else

   begin

     DeleteRegKey('*\shellex\ContextMenuHandlers\'+ClassNAme);

   end;

end;

Відповідно і виклик даної фабрики ідентичний.

Як і в попередній роботі – на виході в нас отрималась бібліотека динамічного підключення. Її зареєструвати в системі можна, або таким же чином як і в попередній роботі, або за допомогою команди regsvr32 шляхом виклику її з командного рядка. Параметром даної команди є назва DLL-бібліотеки. Для відключення бібліотеки – команда таж сама, з назвою бібліотеки, але з параметром /u.

Завдання:

На 9 балів: Розробити власну бібліотеку, яка додає новий пункт в системне контекстне меню. При натиску на цей пункт виводиться системне вікно з написом «Hello world !!!»

На 10 балів: Аналогічна попередньому завданню, але виводиться назва файлу, для якого визвано контекстне меню.

На 11 балів: Меню реєструється тільки для файлів з розширенням asm. Має додатись пункт – «відкомпілювати». При натиску на цей пункт – має запуститись компілятор та лінкер, для вибраного файлу. Відповідно результат – EXE-файл на виході.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75471. Оценка бизнеса и его основное содержание в Project Expert 21 KB
  Оценка бизнеса и его основное содержание в Project Expert Если вы занимаетесь оценкой эффективности инвестиций в проект а также если требуется рассчитать стоимость активов предприятия например при его ликвидации Project Expert удобно использовать для оценки стоимости бизнеса. Пользователь системы может использовать метод дисконтирования денежных потоков для оценки стоимости бизнеса на момент начала проекта или для прогнозирования ее на разных этапах реализации проекта. Для оценки стоимости бизнеса в постпрогнозный период в системе...
75472. Журналы документов системы 1С: Предприятие 50.5 KB
  Журналы документов системы 1С: Предприятие Журналы представляют собой списки объектов данных типа Документ и служат для работы с документами. Один журнал этого типа может быть назначен одновременно нескольким видам документов но документы одного вида всегда будут доступны только в одном простом журнале. Выбор документов которые будут доступны в общем журнале выполняется только при редактировании общего журнала. Существует два вида общих журналов: общий журнал с признаком Все документы позволяет выполнить отбор документов по...
75473. Понятие объекта формы, основные объекты и их свойства в СУБД MS Access 58.5 KB
  Понятие объекта формы основные объекты и их свойства в СУБД MS ccess Панель элементов используется для размещения объектов в форме. Размещение в форме произвольного текста. Размещение в форме данных из соответствующего поля базовой таблицы запроса вывод результатов вычислений а также прием данных вводимых пользователем. Создание командной кнопки позволяющей осуществлять разнообразные действия в форме поиск записей печать отчета установка фильтров и т.
75474. Определение и сущность понятия «Кэш-фло» в ИС Project Expert 24 KB
  Он является основным документом предназначенным для определения потребности в капитале выработки стратегии финансирования предприятия а также для оценки эффективности использования капитала. По сути дела CshFlow является основным документом предназначенным для определения потребности в капитале выработки стратегии финансирования предприятия а также для оценки эффективности использования капитала. Отрицательное значение сальдо расчетного счета означает что ваше предприятие не располагает необходимой суммой капитала. Важно учесть и...
75475. Способы создания форм. Использование Мастера по созданию форм 35 KB
  В данном окне предлагается выбрать источник данных для формы и способ ее создания. Этот способ позволяет разрабатывать собственные экранные формы с заданными свойствами для просмотра ввода и редактирования данных. Этот мастер использует Microsoft Excel для создания объекта сводной таблицы и Microsoft ccess для создания формы в которую внедряется объект сводной таблицы.
75476. Характеристика типа данных «Перечисления» системы 1С: Предприятие 26 KB
  Характеристика типа данных Перечисления системы 1С: Предприятие Перечисления это списки значений задаваемые на этапе конфигурирования которые применяются только в совокупности с другими типами данных и используются при вводе значений реквизитов документов справочников констант когда необходимо исключить неоднозначный ввод информации. Все значения перечисления находятся на одном уровне т. Вся работа с объектами метаданных типа Перечисление ведется в окне Конфигурация Метаданные по ветви дерева метаданных с ключевым словом...
75477. Понятие макроса в MS Access и их применение 21 KB
  Понятие макроса в MS ccess и их применение Макросом называют набор из одной или более команд выполняющих определенные часто используемые операции например открытие форм или печать отчетов. Если записать эти действия в виде макроса то они будут выполняться автоматически при запуске макроса. Макрокоманда основной компонент макроса инструкция которая самостоятельно или в комбинации с другими макрокомандами определяет выполняемые в макросе действия иногда макрокоманды называют просто командами макроса.
75479. Отчеты и обработка (1С) 23.5 KB
  Свойства отчета редактируются в палитре свойств Свойства отчета. Фактически объект метаданных типа Отчет или Обработка представляет собой форму модуль которой является алгоритмом построения отчета а таблица служит для выдачи результатов построения отчетов в требуемом виде. Внешним отчетом в системе называется отчет или обработка хранящийся вне конфигурации в отдельном файле внешнего отчета. Отличием внешнего отчета от объектов метаданных типа Отчет и Обработка является то что он представляет собой только форму.