38371

Міжнародне право

Конспект

Мировая экономика и международное право

В сучасних умовах розвиток міжнародних звязків України відкритість суспільства зумовили широку трудову міграцію працездатного населення до інших країн у пошуках роботи. При викладанні зазначеного курсу активно використовується порівняльний метод дослідження теоретичних та практичних аспектів трудового та соціального права України з аналогічним правом інших країн США Франція Англія Німеччина Росія та ін.

Украинкский

2013-09-28

401 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Кафедра теорії, історії та конституційного права

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з курсу

"Порівняльне трудове і соціальне право"

для студентів зі спеціальності

 "Міжнародне право"

(денної та заочної форм навчання)

Київ 2010


Навчально-методичний комплекс з курсу "Порівняльне трудове і соціальне право"  –– для студентів зі спеціальності
 "Міжнародне право"

Укладач: канд. юр. наук, Заслужений юрист України  Недогреєва А.І.

Розглянуто та ухвалено 

кафедрою теорії, історії та конституційного права

Протокол № 89  від «6» жовтня 2010р.

Затверджено на засіданні вченої ради факультету

правознавства та міжнародних відносин

Протокол № 2  від «21» жовтня 2010р.


Зміст

  1.  Мета і завдання курсу.
  2.  Тематичний план.
  3.  Зміст лекційного курсу.
  4.  Плани семінарських занять.
  5.  Контрольні питання до вивчення курсу.
  6.  Список рекомендованої літератури.
  7.  Методика оцінювання знань студентів.


Мета і завдання курсу

З давніх часів у всьому світі праця є важливою умовою життєдіяльності людей. Завдяки праці людина створює різноманітні матеріальні і духовні цінності, задовольняє свої матеріальні  та моральні потреби шляхом вступу у відносини з іншими суб'єктами за трудовими угодами для виробництва матеріальних благ або надання послуг.

В сучасних умовах розвиток міжнародних зв'язків України, відкритість суспільства зумовили широку трудову міграцію працездатного населення  до інших країн у пошуках роботи. Це в свою чергу, зумовлює необхідність врегулювання цих відносин і, крім того, створює підстави для удосконалення національного трудового законодавства з метою найбільшого наближення його до міжнародних норм (стандартів), які встановлені Міжнародною Організацією Праці (МОП) і застосовується як при регулюванні міжнародних питань, пов'язаних із застосуванням найманої праці, так і з метою вдосконалення національного законодавства.

Вивчення порівняльного трудового права стає необхідною умовою для одержання масштабного обсягу юридичних знань, тому що цей навчальний курс не тільки сприяє вдосконаленню національного трудового права, але й сприяє зміцненню економічних і гуманітарних міжнародних контактів.

При викладанні зазначеного курсу активно використовується порівняльний метод дослідження теоретичних та практичних аспектів трудового та соціального права України з аналогічним правом інших країн (США, Франція, Англія, Німеччина, Росія та ін.)

Значна увага в навчальному процесі приділяється вивченню студентами українського трудового і соціального права з метою його гармонізації зі стандартами Європейського Союзу та його країн-членів.

Об'єкт курсу –– основні теорії, доктрини щодо розуміння і суті трудового і соціального права, трудових і соціальних правовідносин та аналіз джерел цієї галузі.

Предмет дисципліни –– особливості трудових і соціальних відносин, їх подальший розвиток з урахуванням тенденцій розвитку європейського права.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців –– названий курс є професійно-орієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів зі спеціальності "Міжнародного права". Навчальний курс грунтується на поняттях і принципах нормативних дисциплін: "Теорія держави і права", "Порівняльне конституційне право" та "Цивільне право".

Мета курсу: одержання базових занять з проблем трудового законодавства, функціонування демократичної держави у взаємодії з громадянами в країнах різних правових систем, з метою захисту їх трудових та соціальних прав.


Студент повинен знати:

  •  основні теоретичні положення трудового та соціального права, поняття та інститути галузі;
  •  основні принципи трудового і соціального права;
  •  основні положення українського трудового і соціального права та тенденції його розвитку;
  •  структуру трудового права та трудового законодавства як України, так і інших країн світу, що мають розвинені національні правові системи;
  •  студенти повинні засвоїти, що трудове право розвинутих зарубіжних країн є самостійною галуззю права і становить собою сукупність норм трудового законодавства, колективних договорів, що укладаються між професійними спілками працівників та підприємцями, норм судово - арбітражної та адміністративної  практики, звичаїв та розпоряджень підприємців, які примусово виконуються державою;
  •  виникнення та розвиток джерел трудового права та трудового  законодавства інших країн в цілому з метою як практичного їх застосування так і для розуміння можливого напрямку розвитку національного трудового законодавства України;
  •  порядок застосування норм міжнародного трудового права для регулювання відносин по працевлаштуванню, матеріальному забезпеченню і соціальному страхуванню громадян України за кордоном та іноземних громадян на території України.

Студент повинен уміти:

  •  визначати необхідний масив правової літератури, законодавчої бази та спеціальної юридичної літератури для практичного вирішення конкретних  юридичних ситуацій та постійно розширювати знання правової бази, що регулює трудову діяльність суб'єктів різних країн;
  •  володіти спеціальною юридичною та міжнародно - правовою  термінологією, понятійним апаратом  юриспруденції, загально -науковою та правничою методологією;
  •  тлумачити міжнародні та національні нормативно-правові акти, які регулюють трудові та пов'язані з ними відносини;
  •  надавати пропозиції щодо приведення законодавства України у відповідність з міжнародними стандартами, а також його вдосконалення;
  •  застосовувати норми, встановлені Міжнародною Організацією Праці, трудовим законодавством України та іноземних держав для врегулювання практичних питань, що можуть виникнути  при залученні найманої праці або для вирішення суперечок, пов'язаних з застосуванням норм , які регулюють трудові відносини, зокрема, трудової міграції її соціального забезпечення;
  •  надавати допомогу правового характеру та сприяти захисту трудових та інших прав громадян України за кордоном шляхом узгодження внутрішнього законодавства України з міжнародно - правовими актами Міжнародної Організації Праці та уніфікацією правових норм;
  •  консультувати громадян  і організації України з питань трудового права, інформувати  про місцеве законодавство та звичаї, що діють у правовому полі іноземних держав та брати участь у вирішенні можливих спорів і розробляти шляхи узгодження проблем на засадах взаємності;
  •  сприяти вирішенню правовідносин, що регулюється  трудовим правом за участю "іноземного елементу" та відновленню порушених прав, застосовуючи в повному обсязі свої знання та повноваження;
  •  брати участь у міжнародних організаціях з прав людини та Європейському Суді з питань захисту прав людини, організовувати і приймати участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, нарадах з питань дотримання основних принципів міжнародного  трудового права Україною та іншими державами;
  •  сприяти уніфікації і кодифікації норм міжнародного трудового права;
  •  проводити наукові дослідження та експертизи, організовувати наукові дискусії з проблемних  питань, теорії та практики  застосування норм, які регулюють трудові відносини і організувати апробацію висновків наукових досліджень та приймати заходи щодо впровадження їх результатів у практику.

Навчальна програма курсу "Порівняльне трудове і соціальне право" розроблена з урахуванням вимог кваліфікаційної характеристики з спеціальності "міжнародне право" і грунтується на основних  положеннях Конституції України, міжнародно - правових  актів, законів України, а також особливостей законодавства та судової практики інших країн світу.

Курс передбачає такі форми роботи: лекції, семінарські заняття, самостійне опрацювання студентами деяких тем (форми, обсяг, джерела до самостійної роботи визначені у робочій навчальній програмі).

Список рекомендованої літератури може додатково змінюватись та доповнюватись викладачем.

Закінчується вивчення курсу "Порівняльного трудового і соціального права" складанням заліку (за деякими робочими программами – іспиту).

Поточний контроль знань під час семестру здійснюється за модульно-рейтинговою системою.


Тематичний план

З дисципліни порівняльне трудове право 

для бакалаврів зі спеціальності "Міжнародне право"

(денна та заочна форми навчання)

Тема

Кількість годин

Ден/заоч.

лекції

Семінари

сам. робота

Всього

  1.  

Загальна характеристика міжнародно - правового регулювання праці, трудового права України та зарубіжних країн.

2

1/0,5

5/3

8/0,5

  1.  

Джерела трудового права України та інших країн світу. Трудові правовідносини

2/1

0,5/0,5

5/3

7,5/4

  1.  

Регулювання колективних трудових договорів (угод).

2/1

0,5/0,5

6/6

8,5/6,5

  1.  

Соціальне партнерство.

2

3/3

5/3

  1.  

Правове регулювання зайнятості та працевлаштування населення.

2

4/3

6/3

  1.  

Трудовий договір в Україні та в інших країнах.

4/1

1/1

6/2

11/4

  1.  

Суб'єкти трудових договорів.

2/1

1/1

3/2

6/4

  1.  

Зміна умов трудового договору.

2/2

1/1

4/4

7/7

  1.  

Переведення, переміщення.

2

1

1

4

  1.  

Розірвання трудового  договору.

2

1

1

4

  1.  

Робочий час.

2

1

2/3

5/3

  1.  

Правове регулювання часу відпочинку.

2

1/0,5

2/3

5/3,5

  1.  

Дисципліна праці.

2

1

2/3

5/3

  1.  

Матеріальна відповідальність учасників трудового договору.

2/1

1

2/3

5/4

  1.  

Правове регулювання заробітної плати. Гарантії і компенсації.

2

1

4/3

7/3

  1.  

Охорона праці.

2

6/3

8/3

  1.  

Поняття і способи вирішення трудових спорів.

2

1

2/3

5/3

  1.  

Міжнародне трудове і соціальне право. Право соціального забезпечення в Україні та інших країнах.

2

1

8/3

11/3

Всього

36/6

14/4

58/44

108/54


ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ

Модуль № 1

Лекція 1.

Загальна характеристика міжнародно - правового регулювання праці, трудового права України та зарубіжних країн.

План

  1.  Поняття міжнародного трудового права та його історичний розвиток.
  2.  Загальна характеристика трудового права країн світу, як галузі права.
  3.  Предмет та методи правового регулювання трудового права України та інших країн світу. Роль порівняльного методу.
  4.  Джерела міжнародного трудового права:
  •  статутні документи МОП та ООН;
  •  конвенції та рекомендації МОП;
  •  нормативні акти ООН;
  •  нормативні акти Ради Європи.
  1.  Кодифікація трудового права в країнах світу та характеристика джерел трудового права окремих країн (Росія, США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Японія та ін.).
  2.  Структура та диференціація  трудового права: загальні положення.
  3.  Сім'ї трудового права. Диференціація трудового права в залежності  від державного устрою інших країн. Національна диференціація трудового права.
  4.  Місце трудового права в системі права.
  5.  Основні права людини в галузі праці, що закріплені в міжнародному праві.

Література: п. 1,2,6-8,10,14,20,24,28,36,44-45.

Нормативні акти: п.1-6,8-10,16,26, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: Демократизація суспільного життя, глобалізація суспільного розвитку підвищують вплив міжнародних трудових стандартів, які визнані в цивілізованому світі, на розвиток трудового законодавства в Україні. Формуються механізми прямого забезпечення міжнародно-правового захисту трудових прав громадян. Спостерігається інтеграція регіональних трудових стандартів, які включені до актів Євросоюзу, яке діє поряд з національним трудовим правом кожної із країн Європейського Союзу. В більшості країн законодавством встановлено приорітет міжнародних стандартів порівняно з внутрішнім правом цих країн.

Самостійна робота: інтенсивний розвиток міжнародного трудового права вимагає посилення проведення порівняльного аналізу при врегулюванні трудових відносин в Україні та певної структурної перебудови навчального курсу «Порівняльне трудове та соціальне право». Цей курс вимагає проаналізувати загальносвітові закономірності і тенденції розвитку правового регулювання праці, дає можливість максимально використати світовий досвід з метою вдосконалення вітчизняного законодавства.

Лекція 2.

Джерела трудового права України та інших країн світу.

Трудові правовідносини.

1.Джерела трудового права країн світу (порівняльний аналіз):

правові звичаї, ратифіковані державами договори, міжнародні конвенції по праці, закони, підзаконні акти (постанови урядових органів, міністерств та інших), колективні договори, рішення судів та арбітражних органів, правила внутрішнього трудового розпорядку та інші локальні акти.

2. Принципи трудового права. Право на працю в Україні - конституційний принцип.

3. Правовідносини в сфері трудового права (поняття, особливості).

4. Суб'єкти трудових правовідносин.

5. Права та обов'язки суб'єктів трудового права (професійні спілки,  власники підприємств, установ, організацій, або уповноважений ним орган; спілки підприємців, органи  функціонального представництва; органи представництва трудових колективів; державні органи; фізичні особи).

Література: п. 1,2,6-8,10,14,20,24,28,36,44-45.

Нормативні акти: п.1-6,8-10,16,26, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: Нормативні акти, які регулюють трудові правовідносини – це способи впливу державної волі, які здійснюються в певній формі. До них належать: закони, ратифіковані договори та міжнародні конвенції, підзаконні нормативні акти, колективні договори, а в деяких країнах, рішення судів і арбітражних органів, інші нормативні акти (накази, розпорядження) видані адміністрацією чи керівником підприємства та ін.

Співвідношення між різними джерелами трудового права значною мірою залежать від національної системи кожної країни. В країнах континентальної системи (Італія, Франція, Бельгія, Німеччина) провідну роль (як і в інших країнах Європи) традиційно відіграє система законодавства цих країн.

В останні десятиліття зростає роль трудового законодавства в англо-саксонських країнах, значення колективних договорів наближається до трудового законодавства. В Данії і Швейцарії роль колективних договорів має більшу юридичну силу, ніж законодавство про працю.

Про тенденції до зближення державного законодавства і колективних договорів свідчить практика укладення тристоронніх угод (держава, рада підприємців і профспілки).

Самостійна робота: в конституціях, прийнятих після другої Світової війни, міститься значне коло соціально-економічних прав в галузі праці (Франція, Іспанія, Італія, Німеччина) – проаналізувати їх зміст.

Навести приклади: рішень арбітражних судів, які займають значне місце серед джерел трудового права Австрії, Франції, Швеції та Нідерландів, а також в англо-саксонських країнах.

Трудовий договір є джерелом трудового права в Данії, де трудове законодавство відіграє дуже незначну роль – визначити джерело права.

Лекція 3-4.

 Регулювання колективних договорів (угод).

Соціальне партнерство

План

  1.  Мета і роль колективного договору та його значення. Необхідні умови та сфери дії колективного договору (угоди).
  2.  Характеристика міжнародних правових норм, що регулюють укладення колективних договорів.
  3.  Сторони колективного договору (колективної угоди) та їх види.
  4.  Колективні переговори та порядок укладення колективних договорів.
  5.  Зміст, форма  та строк дії колективного договору (угоди).
  6.  Співвідношення змісту колективного договору,  трудового договору та законодавства про працю. Примусова сила колективних договорів в деяких країнах світу.
  7.  Охоплення всіх працівників та порядок примусового розповсюдження умов колективних договорів на трудовий колектив.
  8.  Реалізація колективного договору та контроль за його виконанням.
  9.  Відповідальність за порушення колективного договору. Види відповідальності.
  10.  Нетрадиційні типи колективних договорів.
  11.  Державна реєстрація колективних договорів, угод.
  12.  Соціальне партнерство (поняття та значення).

Література: п. 1-2,6-8,10,14,20,23,24,28,31,36,44-45.

Нормативні акти: п. 1-6,8-10,15,19-20,22,25-26,44, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: Зростання ролі профспілок, трудових колективів, організацій підприємців вимагає від законодавства про працю посилення ролі соціального партнерства. Концепція соціального партнерства складає основу регулювання трудових відносин між найманими працівниками, роботодавцями та профспілками. Вона полягає в попередженні соціальних конфліктів у сфері виробництва. Основним змістом і завданням соціального партнерства є збереження соціального миру в суспільстві. Трудове законодавство багатьох країн з розвинутою економікою встановлює правові засади, які регулюють статус профспілок, роботодавців, трудових колективів у співробітництві на підприємствах з метою попередження трудових конфліктів.

Соціальне партнерство здійснюється в багатьох формах: колективні (тарифні) договори і угоди в ФРН, договірна автономія в Італії, колективні договори, колективні угоди.

Самостійна робота: довести чому колективний договір – це локальний, нормативний, комплексний акт. Визначити зміст інституту колективних договорів, їх місце в системі трудового права та сфера дії в різних країнах світу не однакові. Найбільше поширення вони отримали в англо-саксонських країнах. В країнах континентальної Європи превалює законодавство про працю, яке не повинно погіршуватись в змісті колективного договору.

Право на колективні договори закріплено в конституціях Франції, Італії, Іспанії, Португалії, а в інших багатьох країнах спеціальним законодавством.

Лекція 5.

Правове регулювання зайнятості та працевлаштування населення

План

  1.  Міжнародні правові акти про зайнятість та захист від безробіття.
  2.  Поняття та форми зайнятості населення. Державна політика в цій сфері.
  3.  Правовий статус безробітного.
  4.  Поняття працевлаштування та його правові форми. Посередництво при наймі. Взаємовідносини органів з працевлаштування (посередників) з наймачами робочої сили.
  5.  Особливості працевлаштування окремих категорій громадян.

Література: п. 1-2,6-8,10,14,20,23,24,28,36,39,44.

Нормативні акти: п.1-6,8-11,13,14,16-17,19-20,22,25-26, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: Актуальність теми в сучасних умовах потребує посилення уваги до регулювання проблем зайнятості. В США ці питання регулюються законодавством окремих штатів, а також основними федеральними законами (наприклад, закон «Про рівні можливості працевлаштування» - 1972р., закон «Про загальну зайнятість і підготовку робочої сили» - 1973р.); в ФРН – Соціальним кодексом та законом «Про стимулювання зайнятості» - 1994р., законом «Про режим неповного робочого часу для осіб старшого віку» - 1996р. та ін.; в Швейцарії – Федеральним законом «Про службу зайнятості і найом послуг» - 1989р.; в Італії – законом «Про обов’язковий прийом на роботу інвалідів праці, вдів і сиріт осіб, що загинули під час виконання службових обов’язків» - 1986р., законом «Про термінові заходи в страхуванні по безробіттю» - 1992р., дикретом-законом «Про термінові заходи в підтримці зайнятості» - 1993р та ін.

Майже всі нормативні акти з питань зайнятості в країнах заходу встановлюють державну допомогу при працевлаштуванні; реєстрація безробітних на біржі праці – не вважається обов’язковою (крім Італії, де заборонено прийняття на роботу поза державними біржами праці). В Ізраїлі законом «Про служби зайнятості» (1959р.) передбачається обов’язкове працевлаштування у деяких галузях і за деякими професіями через державні біржі праці.

Важливими традиційними заходами, що стимулюють зайнятість населення в країнах заходу є організація професійної переорієнтації працівників та їх відповідне навчання новим професіям.

В більшості країн з розвинутою економікою проблеми забезпечення зайнятості є традиційними, серед них:

- введення пільг для підприємств з метою створення нових робочих місць;

- введення обмежень для строкових трудових договорів;

- запровадження режиму неповного робочого часу;

- організація громадських робіт;

- сприяння переходу при створенні самостійної діяльності (підприємництво);

- тимчасове переведення працівника на інше підприємство – договірні методи залучення до праці.

Самостійна робота: студентам зробити порівняльний аналіз вирішення проблем зайнятості населення.

Лекція 6.

Трудовий договір в Україні та в інших країнах.

План

  1.  Поняття, роль та призначення трудового договору. Відмінність трудового договору від суміжних цивільно - правових договорів.
  2.  Контракт –– особлива форма трудового договору.
  3.  Порядок укладання трудових договорів. (Найм). Гарантії при прийнятті на роботу.
  4.  Зміст та форма трудового договору. Необхідні та додаткові умови трудового договору.
  5.  Строки трудового договору (види строкових договорів).
  6.  Випробування при прийнятті на роботу та його правові наслідки. Строк випробування . Заборона вимагати виконання роботи не передбаченої трудовим договором.

Література: п. 1-2,5-7,10,12,13-14,15,19,22,23-24,27-28,30,32-34,39,44-45.

Нормативні акти: п. 1-6,8-11,14-17,19-20,26,29-30,33,40.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: керуючись вимогами українського законодавства студент повинен знати зміст ст. 43 Конституції України, яка визначає право на працю, а також вимоги Кодексу законів про працю України, в якому ст. 21 дає поняття трудового договору.

Трудовий договір розглядається як центральне поняття, яке охоплює дисципліну праці, заробітну плату, робочий час, охорону праці та особливості влади хазяїна.

Студент повинен вміти користуватись вимогами, визначеними в Кодексі щодо основних та додаткових умов праці (строки трудового договору, випробувальний термін та інших).

Самостійна робота: дати характеристику трудовому законодавству:

а) Великобританії (Закон про трудові договори 1972 рік, Закон про комітети і заробітні плати 1959, Закон про охорону здоров’я і техніку безпеки на виробництві 1974 рік, Закон про профспілки та трудові відносини 1974 рік) та ролі прецедентного права в країні.

б) ФРГ – трудовий договір регламентується нормами цивільного законодавства (Глава 6 «Трудовий договір» Німецького цивільного уложення (НЦУ) 1896 рік).Вивчити роль Федерального суду з трудових справ, рішення яких з певних питань володіють нормативною силою.

Слід підкреслити одночасно роль окремих законів ФРН: Закон про захист від звільнення (в редакції від 25.08.1969 року); Закон про мінімальну тривалість відпустки 8.01.1963; Закон про тривалість виплати заробітку у випадку хвороби 27.07.1969 та інші.

студент повинен ознайомитись з  законодавством, яке визначає сферу застосування контрактної форми трудового договору (більше 50-ти законів України).

Важливе місце в законодавстві належать постановам уряду, які встановлюють вимоги, щодо застосування контрактної форми трудового договору («Про практику застосування контрактної форми трудового договору).

Студент повинен ознайомитись з Рекомендаціями Міжнародної організації праці, які стосуються застосування строкових договорів.

Важливе питання – щодо умов трудового договору та їх встановлення.

Лекція 7

Суб'єкти трудових договорів

  1.  Суб'єкти трудових правовідносин. Роль держави, державних органів.
  2.  Суб'єкти трудового договору, їхні права та обов'язки.
  3.  Поняття трудової правосуб'єктності.
  4.  Види трудових договорів: із "запозиченими" працівниками; з групою працівників (груповий трудовий договір); з торговими агентами (комівояжерами); з професійними спортсменами; домашніми працівниками; договір морського найму; з працівниками релігійних установ; з менеджерами (керівними службовцями підприємств); трудовий договір за сумісництвом та виконання трудових обов"язків за суміщенням; договір виробничого учнівства.

Література: п. 1-2,5-7,10,12,13-14,15,19,22,23-24,27-28,30,32-34,39,44-45.

Нормативні акти: п. 1-6,8-11,14-17,19-20,26,29-30,33,40.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: слід звернути увагу на особливість правового статусу кожного із суб’єктів трудових правовідносин: роль профспілок та форми їх участі в зміцненні дисципліни праці та законності регулюються законом про ці організації в Україні та в інших державах. Особливість їх статусу свідчить про доступність трудових колективів до управління справами на різних рівнях (на локальному, галузевому та загальнодержавному). Необхідно приділити увагу функціям окремих державних органів і їх ролі в забезпеченні громадянам права на працю. Повноваження роботодавців визначається багатьма міжнародними та національними актами.

Слід звернути увагу на роль колективних договорів з цього питання.

Самостійна робота: ознайомитись з міжнародними та національними законодавчими актами, які визначають статус суб’єктів трудових правовідносин.

Лекція 8.

Зміна умов трудового договору

План

  1.  Характеристика загальних умов трудового договору.
  2.  Процедура та умови, за яких дозволяється змінювати умови трудового договору.
  3.  Наслідки, які настають в разі зміни умов трудового договору.
  4.  Особливості національного регулювання зміни умов трудового договору.

Література: п. 2-10,12-15,19,22-24,27,28,3032-34,39,44,45.

Нормативні акти: п. 2-14, 15-20, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: відносини індивідуально трудового найму застосовуються в усіх країнах світу і юридично оформляються укладенням трудового договору (в більшості без посередників).

Регламентація питань, що стосуються зміни умов трудового договору та його припинення здійснюються законодавчим шляхом. Більшість законодавчих актів розраховані на загальне застосування і не мають за мету врегулювання трудових відносин в повному обсязі. Державні регламентації піддаються тільки основні, принципові питання взаємодії суб’єктів цих відносин. Відповідно інших положень (робочого часу, заробітна плата) законодавець обмежується встановленням тільки загальних положень (вони визначаються в договірному порядку).

Студентам рекомендується ознайомитись з трудовим законодавством:

а) Великобританії (Закон про трудові договори 1972 рік, Закон про комітети і заробітні плати 1959, Закон про охорону здоров’я і техніку безпеки на виробництві 1974 рік, Закон про профспілки та трудові відносини 1974 рік) та ролі прецедентного права в країні.

б) ФРГ – трудовий договір регламентується нормами цивільного законодавства (Глава 6 «Трудовий договір» Німецького цивільного уложення (НЦУ) 1896 рік).Вивчити роль Федерального суду з трудових справ, рішення яких з певних питань володіють нормативною силою.

Визначити одночасно роль окремих законів ФРН: Закон про захист від звільнення (в редакції від 25.08.1969 року); Закон про мінімальну тривалість відпустки 8.01.1963; Закон про тривалість виплати заробітку у випадку хвороби 27.07.1969 та інші.

Лекція 9.

Переведення, переміщення.

  1.  Переведення на іншу роботу. Види переведень.
  2.  Переміщення працівника на інше робоче місце.
  3.  Тимчасове виконання обов'язків на посаді.
  4.  Відсторонення від роботи.

Література: п. 2-10,12-15,19,22-24,27,28,3032-34,39,44,45.

Нормативні акти: п. 2-14, 15-20, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: особливість цих понять визначається статтею 32 Трудового кодексу України та законодавством інших держав. Слід знати такі поняття: робоче місце та порядок його встановлення, місце роботи, права та обов’язки працівника та роботодавця (див. наприклад ст.. 29 КЗпП України.

Необхідно звернути увагу на: поняття «переведення», його види, визначення строків та процедуру переведення; поняття «переміщення» працівника, яке стосується тільки зміни його робочого місця; знати порядок та процедуру здійснення в конкретних умовах переведення працівника (у випадках аварії, або простою) та в інших випадках; особливість відсторонення від роботи працівника; на практику тимчасового покладення обов’язків відсутнього працівника на іншого працюючого.

В законодавстві інших держав можливість тимчасових і постійних змін трудового договору здійснюється в межах влади підприємця, який бажає вдосконалити організацію виробництва. З урахуванням згоди працівника на внесення новацій в контракт, підприємець вправі змінювати істотні умови трудового договору. Переведення працівника вважається таким, що відповідає умовам трудового договору, і не вимагає його згоди у випадках, коли це переведення не веде до зменшення заробітної плати. Таким чином, в інших державах, зміни умов трудового договору можливі без згоди працівника.

Тимчасові переведення в більшості країн допускаються лише при надзвичайних обставинах.

 Самостійна робота: зробити порівняльний аналіз правового регулювання практики переведення, переміщення, або відсторонення від роботи українського законодавства з законодавством інших держав.

Лекція 10.

Розірвання трудового договору

  1.  Підстави припинення трудового договору (класифікація підстав).
  2.  Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
  3.  Розірвання трудового договору з ініціативи власника (підприємства) або уповноваженого ним органу.
  4.  Порядок розірвання трудового договору: попередження про звільнення, вихідна допомога. Компенсація за незаконне звільнення.
  5.  Колективні звільнення (скорочення штату).
  6.  Звільнення в зв'язку з банкрутством підприємства: порядок звільнення та розрахунки з вивільнюваними працівниками. Гарантійні страхові  фонди.
  7.  Призупинення трудового договору (в міжнародній практиці).
  8.  Характеристика міжнародних правових норм, що захищають права працівників при звільненні.
  9.  Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників.

Література: п. 2-10,12-15,19,22-24,27,28,3032-34,39,44,45.

Нормативні акти: п. 2-14, 15-20, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: попередньо необхідно знати порядок, процедуру, правові гарантії захисту прав працівників при розірванні трудового договору, або в разі звільнення. Законодавством України та багатьох країн встановлюються поняття:

  •  підстави припинення трудового договору;
  •  підстави розірвання трудового договору;
  •  підстави для звільнення працівника.

Норми права в більшості країн передбачають, в конкретних випадках, виплату допомоги. Припинення трудового договору за згодою сторін відповідає загальному принципу договірного права, і тому правомірно застосовується в трудових правовідносинах.

Звільнення працівника за власним бажанням – це його право, яке є наслідком принципу свободи праці, застосовується іноді «за домовленістю сторін». В багатьох країнах світу за умовами колективних договорів, ці працівники одержують вихідну допомогу. В Україні це право у працівника настає тільки у випадках застосування п. 3 ст. 38 КЗпП України.

Особливо детально, процедура звільнення встановлена в законодавстві Франції. У ряді країн, усі, або деякі види індивідуальних звільнень, вимагають попередніх консультацій з певними органами (профспілками, або іншими органами трудового колективу); в деяких країнах, звільнення вимагають згоди державних органів (Японія). В Нідерландах така згода потрібна для всіх видів звільнень. Особлива процедура передбачається для звільнення профспілкових працівників, вагітних жінок та жінок з малолітніми дітьми.

Самостійна робота: порівняти процедуру звільнення працівників за законодавством України з вимогами, передбаченими в законодавстві інших країн.

- Звернути увагу на особливість звільнення працівників за дисциплінарні проступки (порівняти досвід України з досвідом Португалії).

- Зверніть увагу на звільнення за скороченням чисельності персоналу за законодавством Франції, Бельгії, Італії, Великобританії та порівняти з процедурою цих звільнень в Україні.


Лекція
11.

Робочий час

План

  1.  Правове регулювання робочого часу в нормативних актах МОП та ООН.
  2.  Поняття та загальна характеристика робочого часу. Мета правового регулювання робочого часу.
  3.  Нормування тривалості робочого часу.
  4.  Види робочого часу: нормальна та скорочена тривалість робочого часу, неповний та ненормований робочий час.
  5.  Тривалість роботи в нічний час.
  6.  Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.
  7.  Надурочні роботи: їх поняття, випадки та порядок застосування. Компенсація за залучення до надурочних робіт.
  8.  Чергування : порядок залучення. Компенсація за залучення до чергування.
  9.  Вахтовий метод організації робіт.
  10.  Режим робочого часу. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
  11.  Облік робочого часу та його види.

Література: п. 2-10,12-15,19,22-24,27-28,30,32-34,39,44-45.

Нормативні акти: п.1-6,9-10,14,15,17,19-20,29-30,40-41,43-44, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: студент повинен порівняти правові вимоги щодо робочого часу, які визначені Кодексом законів про працю в Україні з законодавчими вимогами інших країн світу. В більшості, робочий час регулюється законами та колективними договорами, яка встановлюється в тижнях. В усіх країнах допускається надурочна робота.

В Великобританії і Данії обмежується тривалість робочого часу для жінок і молоді.

За КЗпП України (глава ІV) тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень; ст. 51 встановлює поняття скороченого робочого часу та випадки його застосування; необхідно звернути увагу на особливість роботи та оплату праці в нічний час. В умовах економічної кризи особливо застосовується неповний робочий час та надурочні роботи – слід знати порядок їх застосування та оплати.

Самостійна робота: Основним стандартом в Європейських країнах є 40-годинний робочий тиждень, який зменшується за колективними договорами до 35-годин.

Національні збори Франції з 2002 року встановили робочий тиждень у 35 годин.

48 годин робочого часу встановлено в Греції, Ірландії, Італії, Нідерландах, ФРГ, але в колективних договорах.

Зробити порівняльну таблицю щодо тривалості робочого тижня в різних країнах світу, про святкові і неробочі та вихідні дні.

Студент повинен знати законодавство України щодо застосування робочого часу та оплати його в окремих випадках: в разі роботи у вихідні та святкові дні.

Лекція 12.

Правове регулювання часу відпочинку

План

  1.  Міжнародно-правове регулювання часу відпочинку.
  2.  Поняття відпустки в трудовому праві України та інших країн світу. Право на відпустку. Види відпусток: щорічні оплачувані відпустки; додаткові відпустки. Порядок надання відпусток. Тривалість відпусток. Функції відпустки. Поняття соціальних відпусток.
  3.  Поняття та види часу відпочинку: перерва протягом робочого дня; щоденний відпочинок; вихідні дні; святкові та неробочі дні; відпустки.
  4.  Випадки залучення  до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідний день.
  5.  Святкові і неробочі дні. Компенсація за залучення до роботи у ці дні.
  6.  Оплата відпусток. Компенсація за невикористану відпустку.

Література: п. 1-10,12-15,17,19,22-24,27-28,30,36,44-45.

Нормативні акти: п.1-6,9,14-16,19-20,26,29-30,40-41,43-44, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: в більшості країн тривалість робочого часу регулюється і законами, і колективними договорами.

Франція – одиниця тривалості робочого часу – тиждень; Австрія, Фінляндія, ФРН – тиждень і робочий день.

Надурочний час допускається в більшості країн і підлягає правовій регламентації.

В колективних договорах і Правилах внутрішнього трудового розпорядку регулюється режим робочого часу.

Тільки в Англії і Данії обмежується тривалість робочого часу жінок і молоді (в Україні – для молоді).

В колективних договорах деяких країн (як і в Україні) може встановлюватись менша тривалість робочого часу, ніж в законах.

Найпоширенішим стандартом в країнах Заходу є 40-годиний робочий тиждень (а за колективними договорами – 35-40); з 2002 року у Франції для деяких категорій працівників – до 35 годин; але в Ірландії та в Італії за законом – 48 годин, а за колективним договором – 40 годин; Швейцарія – за законом – 45 годин, за колективним договором – 42 години; в Японії навпаки – за законом 44 години, а за колективним договором – 40-48 годин. Це нормальна тривалість робочого тижня.

Надурочний час, в більшості, має добровільний характер і є обов’язковим в деяких країнах, якщо це обумовлено колективним договором; в більшості країн – допускається в межах максимуму встановленого законом (порівняти з законодавством України).

В сучасних умовах є тенденція до персоналізації режиму праці, особливо при укладені контракту (у французькому законі від 27 грудня 1973 надано таке право підприємцям, див. закон від 28 лютого 1986 р. – дозволено протягом року, з урахуванням потреб виробництва, подовжувати тривалість робочого тижня від 37 до 44 годин).

Див. глава 4 «Робочий час» в КЗпП України.

Правове регулювання часу відпочинку передбачає регламентацію видів відпочинку: перерви у роботі (внутрізмінні, міжзмінні, щотижневі – вихідні, святкові дні та відпустки.

Тривалість щорічної оплачуваної відпустки в більшості країн – від 1 до 8 тижнів. В одних країнах відсутні законодавчі акти про відпустки (Великобританія, США) регулюються тільки колективним договором; в Італії закон про відпустки регулює відпуски для окремих категорій працівників, в інших країнах відпустка регулюється спеціальними законами (ФРН, Франція). Тривалість відпустки у Франції не може перевищувати 30 робочих днів і визначає порядок надання відпустки. В ФРН закон проголошує право на відпуску протягом 24 робочих днів (див. розділ 5  КЗпП України (ст. 75)).

Закон ФРН «Про охорону праці молоді» встановлює тривалість відпустки для підлітків до 15 років – 30 робочих днів, до 16 років – 27, до 18 років – 25 робочих днів.

Неоплачувані відпустки передбачаються законодавством та колективними договорами багатьох країн.

Самостійна робота: Студентам зробити порівняльну таблицю щорічних оплачуваних відпусток в різних країнах.

Лекція 13.

Трудовий розпорядок і дисципліна праці

План

  1.  Поняття дисципліни праці та методи її забезпечення. Внутрішній трудовий розпорядок.
  2.  Права та обов'язки працівників. Права та обов'язки власника підприємства або уповноваженого ним органу.
  3.  Способи забезпечення дисципліни праці: система організаційних, моральних та матеріальних стимулів (заохочення); заходи правового впливу; заходи громадського впливу; дисциплінарні стягнення.
  4.  Поняття та види заходів правового впливу і заходів громадського впливу.
  5.  Поняття дисциплінарного проступку. Види дисциплінарних стягнень.
  6.  Порядок застосування дисциплінарних стягнень.
  7.  Оскарження та зняття дисциплінарного стягнення.
  8.  Права працівника в разі нанесення йому моральної шкоди (образи з боку власника або уповноваженого ним органу.

Література: п. 1-10,12-15,17,19,22-24,27-28,30-38,44-45.

Нормативні акти: п. 1-6,9,15-16,21,40-41, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів.

В більшості країн світу дисципліна праці не розглядається як самостійний інститут трудового права, тому що це є обов’язком сторін трудових правовідносин (тобто приватне право); регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективними договорами.

Регулюється трудова дисципліна в усіх країнах СНГ, частково у Франції.

В Бельгії і Японії всі види дисциплінарних правопорушень повинні бути зафіксовані в законодавчому порядку.

В США, Канаді, Франції, Австралії дисциплінарна відповідальність настає за проступки, які не зафіксовані в нормативних актах (тому, що не можна дати їх вичерпний перелік, але він повинен бути пов'язаний із трудовою діяльністю працівника, або якщо цими діями нанесено шкоду підприємству.

Трудове право більшості країн встановлює повноваження підприємців накладати дисциплінарні стягнення (зауваження, догану, пониження в посаді, відсторонення від роботи, втрату заробітної плати, штраф, звільнення, в тому числі без виплати вихідної допомоги). У Великобританії, Франції, Росії, Україні дисциплінарні штрафи не застосовуються.

В більшості країн встановлюється порядок оскарження працівником дисциплінарних санкцій.

В Україні ці питання регулюються глава 10 КЗпП України «Трудова дисципліна» та глава 15 КЗпП України «Індивідуальні трудові спори».

Самостійна робота: Студентам зробити порівняльну таблицю дисциплінарних стягнень, які передбачені в різних країнах.

Лекція 14.

Матеріальна відповідальність суб’єктів трудового договору

План

  1.  Поняття, підстави та умови настання матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Поняття нормального виробничо-господарського ризику. Права та обов'язки учасників трудового договору.
  2.  Види матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником підприємству, організації. Обмежена матеріальна відповідальність працівників.
  3.  Повна матеріальна відповідальність: випадки застосування. Межі матеріальної відповідальності.
  4.  Визначення розміру шкоди. Порядок покриття шкоди. Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування.
  5.  Обов’язок доказування наявності умов для відшкодування матеріальної відповідальності.
  6.  Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівнику.

Література: п. 1, 2, 8-9, 15, 38.

Нормативні акти: п. 1-5, 18, 19, 21, 24, 27, 28, 31, 37, 40-41, 42-43, акти МОП.

Методичні поради до самостійної роботи студентів:

Матеріальна відповідальність працівників і роботодавців регулюється в законодавчому порядку (цивільне, договірне, трудове право). Наприклад, в Швейцарії майнова відповідальність працівників регулюється в Зобов’язальному кодексі. В більшості країн СНГ матеріальна відповідальність працівників регулюється трудовим законодавством.

Захист прав працівників забезпечується обмеженнями, які забезпечуються шляхом:

  •  встановленням вини працівника;
  •  встановленням максимальних розмірів шкоди, або її видів (в Україні – повна і обмежена);
  •  поняття «провини працівника» встановлюються трудовим законодавством більш конкретно ніж в цивільному праві;
  •  обмежена матеріальна відповідальність встановлюється для окремої категорії працівників;
  •  стягнення матеріальної шкоди здійснюється шляхом відрахування із заробітної плати працівника за його згодою або за рішенням суду (див. глава 9 КЗпП України).

В різних країнах світу встановлені різні шляхи покриття матеріальної шкоди (в тому числі через систему соціального страхування).

Самостійна робота: Студентам зробити порівняльну таблицю щодо визначення розмірів та порядку стягнення матеріальної шкоди в різних країнах світу.

Лекція 15.

Правове регулювання заробітної плати. Гарантії і компенсації.

План

  1.  Міжнародно-правове регулювання заробітної плати: поняття заробітної плати, значення і методи оплати.
  2.  Функції та системи оплати праці. Політика доходів та заробітна плата.
  3.  Форми і системи заробітної плати та її показники. Основні принципи нарахування заробітної плати . Система гласності, обліку та контролю по заробітній платі.
  4.  Диференціація заробітної плати ті її вплив на ефективність виробництва. Методи матеріального стимулювання  підвищення продуктивності праці.
  5.  Міжнародно-правова охорона заробітної плати.
  6.  Обмеження відрахувань із заробітної плати.
  7.  Порядок виплати заробітної плати.

Література: п. 1-10,12,14-15,17,19,22-24,27-28,30-38,44-45.

Нормативні акти: п.1-6,14-17,19,21,29-30,40-41,43,44.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 23 вересня 2010 р. № 2559-VI

Методичні поради до самостійної роботи студентів:

Регулювання заробітної плати забезпечується законами та колективними договорами, в більшості країн відсутній загальнонаціональний мінімум заробітної плати (США, Франція, Італія, Швейцарія та інші).

Законодавством країн СНГ фіксується тарифна ставка та оклад, нижче якого не може бути, тобто мінімальна заробітна плата (яка погоджується з профспілками та закріплюється в колективних договорах (угодах) галузі або підприємства.

Законодавством передбачається порядок оплати, періодичність виплат заробітної плати, заборона розрахунків товарами, способи відрахувань із заробітної плати. Так, в США, Росії, Україні та інших країнах закони передбачають виплати заробітної плати двічі на місяць у фіксовані дні; в інших країнах запроваджується надбавки за дорожнечу (у Франції і ФРН вона заборонена і здійснюється тільки щодо державного мінімуму заробітної плати).

В багатьох країна держави не втручаються в методи щодо винагороди працівникам, визначають тільки загальні, декларативні положення щодо форм і системи заробітної плати і заохочувальні винагороди.

В трудовому законодавстві ряду країн встановлена спеціальна відповідальність підприємців за затримку заробітної плати, в зв’язку з цим передбачена цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язань.

Див. глава VII  «Оплата праці» КЗпП України.

Самостійна робота: студентам зробити порівняльний аналіз визначення мінімальної заробітної плати в різних країнах світу та порядку її ідентифікації.

Лекція 16.

Правова охорона праці

План

  1.  Міжнародно-правове регулювання гігієни та безпеки праці.
  2.  Правове регулювання охорони праці в країнах світу. Поняття охорони праці та її значення.
  3.  Організація охорони праці в Україні та інших країнах та рекомендації МОП з організації охорони праці. Планування  та фінансування заходів з охорони праці. Навчання працюючих безпечним умовам праці.
  4.  Обов'язки власника або уповноваженого органу по забезпеченню здорових та безпечних умов праці.
  5.  Обов'язки працівників по дотриманню правил техніки безпеки та виробничої санітарії.
  6.  Спеціальні норми про охорону праці працівників, що потребують підвищеного правового  захисту: національне та міжнародно - правове регулювання.
  7.  Обмеження праці жінок в нічний час та на надурочних роботах; в святкові, неробочі та вихідні дні; на підземних роботах.
  8.  Охорона праці неповнолітніх. Обов'язкове медичне обстеження неповнолітніх.  
  9.  Охорона праці працівників похилого віку. Охорона праці інвалідів (осіб із зниженою працездатністю).
  10.  Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві. Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну працівникам ушкодженням їхнього здоров'я. Нагляд та контроль за дотриманням норм по охороні праці та органи, що їх здійснюють.

Література: п. 1-10,14-15,16,18,22-23,31,36,40,44-45.

Нормативні акти: п. 1-6,9,11-12,15,34-36,40-41,43-44.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: комплексному регулюванню охорони виробничого середовища приділяється дуже велика увага в більшості країн світу. В країнах західної Європи існує в цій сфері розвинуте законодавство, яке складається з законів, правил та техніко-юридичних стандартів, які встановлюють правові вимоги до технічних, виробничих, санітарних вимог щодо утримання та експлуатації технічних засобів, засобів індивідуального захисту, пожежної безпеки та навколишнього середовища та інших умов праці. Встановлені критерії повинні відповідати вимогам науково-технічного прогресу, обґрунтовані з погляду техніки безпеки з метою дотримання вимог санітарії та безпеки праці.

В деяких країнах світу в останні роки приймаються закони про заборону застосування деяких матеріалів (продукції) з метою забезпечення здорових і безпечних умов праці.

В деяких країнах створені спеціальні державні органи, покликані забезпечити контроль за додержанням законодавства з охорони праці, техніки безпеки (Федеральна адміністрація з техніки безпеки і виробничої санітарії в США, Управління з техніки безпеки та гігієни праці в Швеції, відповідні державні органи в Україні, Норвегії, Великобританії, Нідерландах, Франції – державні інспекції). В багатьох випадках, інспекції праці мають широкі повноваження (відвідувати підприємства, перевірка документації, розслідування випадків аварій, складання протоколів, видання обов’язкових розпоряджень, накладання штрафів, а в деяких країнах, їм надано право закривати підприємство).

Ефективним нововведенням є створення на підприємствах відповідних служб з техніки безпеки і виробничої санітарії (відділи або окремі службові особи).

В деяких країнах світу існує ефективний громадський контроль з цих питань (Данія, Фінляндія, Австрія, Іспанія).

Крім законів, в більшості країн світу, питання щодо встановлення норм з техніки безпеки і виробничої санітарії містяться в Галузевих угодах та колективних договорах. Це стосується встановлення процедури реєстрації виробничих травм, виплати компенсації постраждалим працівникам та ін.

В більшості законів встановлюються права та обов’язки роботодавців щодо забезпечення своїм працівникам здорових і безпечних умов праці (обов’язок забезпечити безпеку виробничих приміщень, устаткування, технологічних процесів, обов’язок забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, в установлені строки проводити медичні огляди).

За порушення техніки безпеки та інших правил охорони праці встановлюється кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність.

Самостійна робота: студентам пропонується зробити порівняльний аналіз соціальних та правових засобів, встановлених для окремих категорій працівників (жінок, молоді, інвалідів) в різних країнах світу та дати пропозиції щодо вдосконалення змісту глави VI КЗпП України.

Лекція 17.

Поняття та способи вирішення трудових спорів

План

  1.  Роль соціального партнерства організацій працівників та роботодавців і його міжнародно-правове та національне регулювання. Порядок  мирного вирішення трудових конфліктів. Страйки.
  2.  Поняття трудових спорів та причини їх виникнення. Класифікація трудових спорів та засоби їх вирішення.
  3.  Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
  4.  Процедури примирення, посередництва та арбітражу.
  5.  Органи, що розглядають трудові спори.
  6.  Спеціалізована трудова юстиція: поняття та значення.
  7.  Суди по трудових спорах, промислові суди, національні управління по трудових відносинах: спори, що розглядаються в цих органах; порядок їх вирішення, організація цих органів; оскарження рішень.
  8.  Зростання ролі трудової юстиції в сучасних умовах.

Література: п. 1-13,15,24-25,31,35,38,44-45.

Нормативні акти: п. 1-6,9,15,21,25,40-41,43-44.

Методичні поради до самостійної роботи студентів: в країнах західної Європи існує класифікація трудових спорів за складом суб’єктів та предметом спору:

  •  колективні і індивідуальні;
  •  конфлікти інтересів (економічні);
  •  конфлікти щодо юридичних прав.

Конфлікти інтересів виникають в зазначених випадках, виходячи з вимог встановлених або зміною існуючих умов праці.

Існує класифікація поділу конфліктів на:

  •  колективні та індивідуальні;

Способи вирішення трудових конфліктів:

  •  розгляд спорів в адміністративних або судових органах,
  •  розгляд спорів в третейських або в інших примирних органах.

Коли орган примирення призначається для розгляду конкретного спору, його склад формують сторони конфлікту, в деяких випадках такі органи (колегії) створюються на постійній основі профспілками та організаціями підприємців.

Посередництво може бути примусовим і добровільним, але, в обох випадках, вирішення цим органом трудового спору вимагає згоди сторін.

Значення трудового арбітражу визначається тим, що розгляд спору здійснюється арбітром або арбітражною колегією.

Поділ арбітражу на примусовий і добровільний носить досить умовний характер, тому що суб’єкти, які погодились передати спір арбітру добровільно, зобов’язаний виконати рішення арбітра.

В багатьох країнах діють арбітражні органи, а також інші державні і неурядові органи (в США – Американська асоціація арбітражу, у Великобританії – Центральний арбітражний комітет).

Тільки в деяких країнах існує нагляд за діяльністю арбітражних органів.

В рамках колективно-договірного регулювання праці, поряд з примирно-третейською процедурою, існує процедура посередництва.

Суди з трудових спорів існують в багатьох країнах (Франція). У Великобританії трудові спори розглядаються як судами загальної юрисдикції, так і спеціальними органами для розгляду цих спорів. В Німеччині діяльність судів з трудових спорів регулюється законом «Про трудовий суд» в ред. від 2 червня 1979 року із наступними змінами. Система трудової юстиції складається із судів трьох рівнів – місцевого, земельного і федерального.

Система спеціалізованих трудових судів Іспанії складається з трудових судів двох інстанцій – місцеві трудові суди і Центральний трудовий суд.

В країнах Євросоюзу трудові конфлікти вирішуються шляхом застосування двох конвенцій:

Брюссельської конвенції 1968р., яка визначає суди якої держави мають юрисдикцію у цивільних і трудових спорах з іноземною участю;

Римської конвенції 1980р., яка містить колізійні прив’язки стосовно сторін трудового договору.

В зв’язку з застосуванням колізійних норм у міжнародних трудових відносинах виникають проблеми з питань застосування трудового права однієї країни на території іншої. В більшості країн діє загальноприйняте правило про те, що держава вправі забороняти на своїй території застосування іноземного права, якщо воно суперечить державній політиці.

Самостійна робота: порівняти вимоги глави XV «Індивідуальні трудові спори» КЗпП України із зарубіжним законодавством щодо порядку розгляду індивідуальних трудових спорів.

Лекція 18. 

Міжнародне трудове і соціальне право. Право соціального забезпечення в Україні та в інших країнах.

План

1. Основні проблеми міжнародного трудового та соціального права.

2. Правове регулювання міжнародних трудових та соціальних відносин.

3. Роль Міжнародної Організації Праці в регулюванні міжнародних трудових та соціальних відносин.

4. Проблеми соціального забезпечення мігрантів-працівників.

5. Поняття та принципи соціального забезпечення.

6. Джерела законодавства про соціальне забезпечення та їх види.

7. Відносини, що виникають із застосування законодавства про соціальне забезпечення.

8. Суб'єкти соціально-правових відносин: поняття, права та обов'язки.

9. Види соціальної допомоги: допомога при тимчасової непрацездатності; допомога при народженні дитини; допомога сім'ям; допомога по безробіттю; вихідна допомога; допомога по виробничому травматизму; допомога у випадку втрати годувальника; допомога на поховання; допомога по інвалідності; пенсії; субсидії.

10. Підстави, умови та розміри призначення допомоги по соціальному забезпеченню.

11. Професійна реабілітація інвалідів: поняття та значення.

12. Допомога інвалідам при працевлаштуванні. Обов'язки роботодавців по наданню роботи інвалідам. Державні гарантії по забезпеченню інвалідів роботою.

Література: п. 1-10,15,20-22,24-25,31,39-45

Нормативні акти: п. 1-6,7-10,11,13-15,17,25-27,40-41, п. акти МОП, Указ Президента України від 18 жовтня 1997 року № 1166/97 «Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки»

Методичні поради до самостійної роботи студентів: право соціального забезпечення розглядається в юридичній літературі як частина конституційного права, та як частина трудового права. Декілька років тому соціальне право стало відокремлюватись в самостійну галузь права. Громадянин кожної країни має право вимагати від держави певних видів забезпечення в разі одержання виробничої травми, в разі інвалідності, виходу на пенсію та в інших випадках. Тобто постає питання про встановлення прав працівника та обов’язків відповідних державних, або недержавних органів щодо його соціального забезпечення.

Ця галузь права (соціальне) має свій предмет і метод свого регулювання. Динаміка розвитку цієї галузі права в багатьох країнах світу залежить від їх економічних можливостей та гуманності держави.

Враховуючи, що трудові правовідносини в багатьох випадках передують вимогам виникнення права на соціальне забезпечення та умовам реалізації права на матеріальне забезпечення, трудове право тісно пов’язане із соціальним; порядок встановлення стажу роботи та його вплив на розмір пенсії або інших виплат.

В Україні проголошені такі форми соціального забезпечення:

1. обов’язкове державне пенсійне страхування;

2. обов’язкове державне соціальне страхування;

3. соціальне забезпечення за рахунок фондів підприємств та установ;

4. адресна соціальна допомога малозабезпеченим верствам населення та ін.

Самостійна робота: Студентам необхідно вивчити:

  •  вимоги статті 46 Конституції України: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом»;
  •  гарантії громадян, передбачені статтею 46 Конституції України;
  •  особливості пенсійного законодавства за віком, пенсійного законодавства по інвалідності, порядок виплати допомоги в разі непрацездатності; особливість пільг і гарантій для ветеранів війни, праці та інших категорій громадян (глава XVII КЗпП України).


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття №1.

Загальна характеристика міжнародно - правового регулювання праці, трудового права України та зарубіжних країн. Джерела трудового права України та інших країн світу. Трудові правовідносини

План

  1.  Поняття та джерела міжнародного трудового права.

Загальна характеристика трудового права країн світу, як галузі права; предмет та методи правового регулювання трудового права України та інших країн світу.

  1.  Кодифікація трудового права в країнах світу.
  2.  Джерела трудового права окремих країн: Україна, Росія, США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія та інші.
  3.  Структура та диференціація трудового права: загальні положення. Сім'ї трудового права. Диференціація трудового права в залежності від державного устрою різних країн. Національна диференціація трудового права  в залежності від державного устрою різних країн.
  4.  Місце трудового права в системі права та співвідношення його з іншими галузями права. Методи правового регулювання (порівняльно-правовий).
  5.  Принципи трудового права.
  6.  Правовідносини в сфері трудового права.
  7.  Суб'єкти трудового права: поняття та види.

Питання для самоконтролю та співбесід:

  1.  Які види джерел міжнародного права Ви знаєте?
  2.  Класифікація суб'єктів трудового права.
  3.  Основні права людини в сфері праці.
  4.  Принципи трудового права.
  5.  Які методи правового регулювання в цій галузі трудового права Ви знаєте?
  6.  Джерела трудового права України, Росії, США, Японії та інших країн.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//
  2.  Кодекс законів про працю України. - К., 2010.
  3.  Трудовой кодекс Российской Федерации в редакции Федерального закона от 30.06.2006 - М.: Изд-во "Экзамен", 2006. - 223с.
  4.  Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України. Підручник. К.: Вікар, 2004 – 725с.
  5.  Венедіктов В.С. Трудове право України. Підручник. Х.: Консул, 2004 – 301с.
  6.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  7.  Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці від 18.06.1998 року// www.rada.gov.ua.
  8.  Киселев И.Я. "Международно - правовое регулирование труда", - Москва, 2006, стр. 5-41
  9.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.
  10.  Чубарєв В.Л. «Міжнародне приватне право. Навчальний посібник.». К.: Атіка, 2008 – 608с.

Семінарське заняття № 2.

Регулювання колективних договорів (угод).

Соціальне партнерство

План.

  1.  Історія виникнення колективних договорів.
  2.  Характеристика міжнародно правових норм, що регулюють укладення колективних договорів.
  3.  Поняття та сторони колективного договору та колективні угоди та їхні види.
  4.  Сфера дії колективного договору, угоди.
  5.  Колективні переговори та порядок укладення колективних  договорів. Американська та Європейська моделі процедури укладення колективного договору.
  6.  Зміст, форма та строк дії колективного договору, угоди.
  7.  Примусова сила колективних договорів в деяких країнах світу.
  8.  Реалізація колективного договору та контроль за його виконанням.
  9.  Відповідальність за порушення колективного договору. Види відповідальності.
  10.  Співвідношення колективного договору, трудового договору та законодавства.
  11.  Умови про соціальний мир. Соціальне партнерство: поняття, форми, правове регулювання. Поняття біпартизму та трипартизму.
  12.  Державна реєстрація колективних договорів, угод.

Питання для самоконтролю та співбесід:

  1.  Які положення стосовно сприяння колективним переговорам містяться в Конвенціях ООН?
  2.  Яке визначення колективних договорів міститься в Рекомендації МОП №94?
  3.  Які види колективних договорів (угод) визначені в трудовому праві України та інших країнах світу?
  4.  Які відмінності між Американською та Європейською моделями процедури укладення колективного договору?
  5.  Хто є стороною колективного договору в Україні та інших країнах світу?
  6.  Як забезпечується примусова сила колективних договорів в країнах світу?
  7.  Умови  про соціальний мир: поняття та значення.
  8.  Які нетрадиційні типи колективних договорів Ви знаєте?
  9.  Значення державної реєстрації колективних договорів, угод.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Акти МОП (за рекомендацією викладача).
  2.  Закон України "Про колективні договори і угоди "від 01.07.1993 // ВВР. - 1993. - №36, Ст.361 (зі змінами та доповненнями).
  3.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  4.  Прокопенко В.І. "Трудове право" - Київ, 1996, стор. 131-168.
  5.  Киселев И.Я. "Международно -правовое регулирование труда", - Москва, 2006, стр. 35-39.
  6.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.
  7.  Проект Трудового Кодексу // www.rada.gov.ua.

Семінарське заняття №3.

Правове  регулювання зайнятості та працевлаштування населення.

План

  1.  Поняття зайнятості населення. Міжнародні правові акти про зайнятість та захист від безробіття.
  2.  Форми зайнятості та державна політика в цій сфері.
  3.  Правовий статус безробітного. Поняття підходящої роботи.
  4.  Поняття працевлаштування та його правові форми. Посередництво при наймі. Взаємовідносини органів з працевлаштування (посередників) з наймачами робочої сили.
  5.  Особливості працевлаштування окремих категорій громадян.

Питання для самоконтролю та співбесід:

  1.  Принципи державної політики в сфері зайнятості.
  2.  Які соціальні органи з працевлаштування Ви знаєте?
  3.  Структура державної служби зайнятості.
  4.  Принципи міжнародно -правового регулювання зайнятості.
  5.  Які форми зайнятості Ви знаєте?
  6.  Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні.
  7.  Поняття працевлаштування та його правові форми.
  8.  Поняття безробітного та підходящої роботи.
  9.  Види та умови надання допомоги по безробіттю.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Закон України "Про державний бюджет на 2010 рік" // ВВР. - 2010. – грудень місяць.
  3.  Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 //ВВР. - 1991. - №14, стр.170 (зі змінами та доповненнями).
  4.  Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року // www.rada.gov.ua.
  5.  Постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 29. 04. 1993 р. "Про положення про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та про умови  надання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітнім і членам їх сімей".
  6.  Постанова Кабінету Міністрів України №47 від 24. 06. 1991 р. "Положення про державну службу зайнятості".
  7.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  8.  Прокопенко В.І. "Трудове право", - Київ, Консум, 2007, 479с.
  9.  Киселев  И.Я. "Международное - правовое регулирование труда", - Москва, 2006, стр. 41-46.
  10.  Киселев И.Я. "Сравнительное трудовое право стран развитой рыночной экономики", - Москва, 1995, стр. 63-65.
  11.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття №4-5.

Трудовий договір в Україні та в інших країнах. Суб'єкти трудових договорів

План

  1.  Трудові правовідносини (поняття).
  2.  Суб'єкти трудових правовідносин: права та обов'язки. Поняття трудової правосуб'єктності.
  3.  Поняття, роль та значення трудового договору. Відмінність трудового договору від суміжних цивільно - правових договорів.
  4.  Зміст та форма трудового договору. Необхідні та додаткові умови трудового договору.
  5.  Строки трудового договору (види строкових договорів).
  6.  Види трудових договорів в Україні та в інших країнах (спільне та відмінне).
  7.  Порядок укладення трудових договорів. Гарантії при прийнятті на роботу.
  8.  Заборона вимагати виконання роботи не передбаченої трудовим договором.
  9.  Випробування при прийнятті на роботу та його правові наслідки. Строк випробування.
  10.  Тимчасове виконання обов'язків на посаді або суміщення.

Питання для самоконтролю та співбесід

  1.  В чому різниця в визначенні поняття "трудовий договір" в трудовому праві України та в інших країнах світу?
  2.  Відмінність трудового договору від цивільно - правових договорів?
  3.  Які складові трудової правосуб'єктивності?
  4.  Специфіка трудового договору із "запозиченими" працівниками?
  5.  Специфіка трудового договору із групою працівників (груповий трудовий договір)?
  6.  Характеристика договору морського найму, договору з працівниками релегійних установ, з менеджерами (керівними службовцями підприємств).
  7.  Поняття договору виробничого учнівства
  8.  В чому відмінність переведення працівника на іншу роботу від переміщення працівника на інше робоче місце.
  9.  Випадки відсторонення від роботи
  10.  Хто може відсторонити працівника від роботи?
  11.  Які підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника Ви знаєте? Які підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу Ви знаєте?
  12.  Порядок розрахунку з вивільнюваними працівниками при банкрутстві  підприємства.
  13.  Порядок розрахунку з вивільнюваними працівниками при банкрутстві підприємства.
  14.  Порядок призупинення трудового договору.
  15.  Міжнародно-правові акти, які забезпечують захист прав при звільненні.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Акти МОП (за вказівкою викладача).
  3.  Кодекс Законів про працю України - К., 2010.
  4.  Трудовой кодекс Российской Федерации в редакции Федерального закона от 30.06.2006 - М.: Изд-во "Экзамен", 2006. - 223с.
  5.  Постанова Кабінету Міністрів України від 19 .03. 94 р. №170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" (зі змінами і доповненнями).
  6.  Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій"
  7.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  8.  Киселев И.Я. "Международно - правовое регулирование труда", - Москва, 2006, стр. 46-53.
  9.  Прокопенко В.І. "Трудове право", - Київ, Консум, 2007, 479с.
  10.  Чубарєв В.Л. «Міжнародне приватне право. Навчальний посібник.». К.: Атіка, 2008 – 608с.
  11.  Проект Трудового Кодексу // www.rada.gov.ua.
  12.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття № 6-7.

Зміна умов трудового договору. Переведення, переміщення.

Розірвання трудового договору.

План

  1.  Переведення на іншу роботу. Види переведень.
  2.  Переміщення працівника на інше робоче місце.
  3.  Зміна істотних умов праці.
  4.  Підстави припинення трудового договору.
  5.  Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
  6.  Розірвання трудового договору з ініціативи власника (підприємця) або уповноваженого ним органу.
  7.  Порядок розірвання трудового договору: попередження про звільнення, вихідна допомога.  Компенсація за незаконне звільнення.
  8.  Колективні звільнення (скорочення штату).
  9.  Призупинення трудового договору.
  10.  Характеристика міжнародних правових норм, що захищають права працівників  при звільненні.
  11.  Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників.

Питання для самоконтролю та співбесід

  1.  Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
  2.  Випадки, у яких не потрібна згода профспілкового органу для звільнення працівника з ініціативи власника підприємства.
  3.  Коли не можливо звільнити працівника з ініціативи власника підприємства.
  4.  Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
  5.  Поняття переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації.
  6.  Різниця між переведенням і переміщенням.
  7.  Назвіть зміни істотних умов праці.
  8.  Поняття тимчасового переведення на іншу роботу.
  9.  Назвіть нормативно-правові акти, які регулюють порядок попередження при звільненні.
  10.  Вихідна допомога при припиненні трудового договору з ініціативи власника підприємства.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Кодекс Законів про працю України. - К., 2010.
  3.  Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993р. // ВВР - 1993. - №36, стр.361 (зі змінами і доповненнями).
  4.  Наказ Міністерства соціальної політики України від 28.12.2010 року №415 «Про затвердження змін до порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» // www.rada.gov.ua.
  5.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  6.  Бегичев Б.К. "Советское трудовое право", Москва, 1985.
  7.  Киселёв И.Я. "Сравнительное трудовое право стран развитой рыночной экономики", - Москва, 1995, стр. 108-112.
  8.  Смирнов О.В. "Трудовое право", Москва-1997. Стр. 211-222.
  9.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття № 8.

Робочий час. Час відпочинку

План

  1.  Поняття та загальна характеристика робочого часу.
  2.  Нормування тривалості робочого часу.
  3.  Види робочого часу: нормальна  та скорочена тривалість робочого часу, неповний та ненормований робочий час.
  4.  Тривалість роботи  в нічний час.
  5.  Тривалість роботи напередодні святкових,  неробочих і вихідних днів.
  6.  Надурочні роботи: їх поняття, випадки та порядок застосування. Компенсація за залучення до надурочних робіт.
  7.  Чергування: поняття та порядок залучення та компенсація за залучення до чергування.
  8.  Режим робочого часу. Облік робочого часу та його види.
  9.  Правове регулювання робочого часу в нормативних актах МОП та ООН.
  10.  Поняття та види часу відпочинку - міжнародно-правове регулювання.
  11.  Святкові і неробочі дні. Компенсація за залучення до роботи у ці дні.
  12.  Поняття відпустки в трудовому праві України та інших країн світу. Види відпусток. Порядок надання відпусток. Тривалість відпусток.
  13.  Оплата відпусток. Компенсація за невикористану відпустку.

Питання для самоконтролю та співбесід

  1.  Скорочена тривалість робочого часу та категорії працівників яким вони встановлюються
  2.  Категорії працівників яких забороняється залучати до роботи в нічний час
  3.  Категорії працівників яких заборонено залучати до надурочних робіт
  4.  Випадки надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати.
  5.  Чи можна замінити відпустку грошовою компенсацією?
  6.  Порядок надання відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною.
  7.  Який порядок надання відпусток жінкам, які усиновили дітей?
  8.  Порядок надання відпустки працівникам, які поєднують роботу з навчанням.
  9.  Поняття та значення "Себетикла".

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Акти МОП (за вказівкою викладача)
  3.  Кодекс Законів про працю України. - К., 2010.
  4.  Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993р. // ВВР - 1993. - №36, стр.361 (зі змінами і доповненнями)
  5.  Закон України "Про відпустки від" 15.11.1996 р. // ВВР. - 1997. - №2, стр.4.
  6.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  7.  Бегичев Б.К. "Советское трудовое право", Москва, 1985.
  8.  Киселёв И.Я. "Сравнительное трудовое право стран развитой рыночной экономики", - Москва, 1995, стр. 108-112.
  9.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття № 9.

Дисципліна  праці.

План

  1.  Поняття дисципліни праці та методи її забезпечення. Внутрішній трудовий розпорядок: поняття та значення.
  2.  Права та обов'язки працівників та власника або уповноваженого ним органу.
  3.  Заохочення за успіхи в роботі.
  4.  Поняття дисциплінарної відповідальності працівників. Дисциплінарні стягнення: види, порядок, строки та органи, які  вправі застосовувати дисциплінарні стягнення. Оскарження та зняття дисциплінарного стягнення.
  5.  Права працівника в разі нанесення йому моральної шкоди (образи) з боку власника або  уповноваженого ним органу.

Питання для самоконтролю та співбесід

  1.  Що значить термін загальне правове регулювання дисципліни праці?
  2.  Яке значення локального правового регулювання дисципліни праці?
  3.  Поняття дисциплінарного проступку, його елементи та характерні риси.
  4.  Чим дисциплінарний проступок відрізняється від адміністративного правопорушення?
  5.  Яки види дисциплінарних стягнень (санкцій) ви знаєте?
  6.  Яке право працівника  у випадку нанесення йому моральної шкоди з боку власника або уповноваженого ним органу?
  7.  Засоби громадського впливу та їхня роль в забезпеченні дисципліни праці?

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Кодекс Законів про працю  України. - К., 2010.
  3.  Закон України  "Про державну службу" від 16.12. 93р. // ВВР, 1995. - №52, стр. 490.
  4.  Закон України "Про колективні договори і угоди" від 1.07.1993 // ВВР. - 1993. - №36, стр.361 (зі змінами і доповненнями).
  5.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  6.  Киселёв И.Я. "Сравнительное трудовое право стран развитой рыночной экономики",- Москва, 1995, стр. 96-99.
  7.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття № 10.

Матеріальна відповідальність учасників трудового договору

План

  1.  Поняття матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі.
  2.  Підстави і умови матеріальної відповідальності.
  3.  Повна та обмежена матеріальна відповідальність працівників.
  4.  Межі матеріальної відповідальності та визначення розміру шкоди.
  5.  Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
  6.  Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівнику.

Питання для самоконтролю та співбесід

Відмінність матеріальної відповідальності працівників від майнової відповідальності за цивільним правом.

Поняття категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Обмежена матеріальна відповідальність працівників.

Випадки застосування повної матеріальної відповідальності.

Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування.

Обов’язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Кодекс Законів про працю  України. - К., 2010.
  3.  Закон України "Про колективні договори і угоди" від 1.07.1993 // ВВР. - 1993. - №36, стр.361 (зі змінами і доповненнями.)
  4.  Закон України від 06.06.95 р. "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням і знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей"// ВВР 1995 р ., №25, ст. 173.
  5.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  6.  Киселёв И.Я. "Сравнительное трудовое право стран развитой рыночной экономики",- Москва, 1995, стр. 96-99.
  7.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття №11.

Правове регулювання заробітної плати. Гарантії і компенсації.

План

  1.  Міжнародно - правове регулювання заробітної плати. Форми та системи оплати праці
  2.  Міжнародна статистика зайнятості, заробітків та видатків на робочу силу. Поняття "валового " та "чистого" заробітку.
  3.  Механізм потреби та пропозиції робочої сили на ринку праці.
  4.  Поняття внутрішньофірмового регулювання заробітної плати. Методи встановлення ставок заробітної плати робітникам та службовцям. Форми і системи заробітної плати в країнах Заходу та її показники. Основні принципи нарахування заробітної плати.
  5.  Система гласності, обліку та контролю по заробітній платі.
  6.  Диференціація заробітної плати та її вплив на ефективність виробництва.
  7.  Методи матеріального стимулювання підвищення продуктивності праці.
  8.  Міжнародно - правова охорона заробітної плати.
  9.  Строки виплати заробітної плати. Порядок виплати в разі  банкрутства.

Питання для самоконтролю та співбесід

  1.  Чим відрізняється заробітна плата від винагороди, передбаченої цивільно- правовими договорами?
  2.  Почасова система заробітної плати.
  3.  Відрядна система заробітної плати
  4.  Поняття середнього заробітку.
  5.  Які види гарантійних виплат Ви  знаєте?
  6.  Які види компенсаційних виплат Ви знаєте?
  7.  Які види гарантійних доплат Ви знаєте?
  8.  Як Ви розумієте принцип "рухомої шкали" заробітної плати?
  9.  В чому різниця між "валовим" та "чистим " заробітком?
  10.  Які види виплат входять в "валовий" заробіток?
  11.  Які міжнародно-правові акти регулюють та охороняють заробітну плату?

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Кодекс Законів про працю України. - К., 2010.
  3.  Закон України "Про оплату праці" від 23.04.95 р. "// ВВР. - 1995.- №17, стр.121.
  4.  Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" (зі змінами і доповненнями).
  5.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  6.  Киселев И.Я. "Международно-правовое регулирование труда" , - Москва, 1995, стр. 58-61
  7.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття № 12.

Охорона праці.

План

  1.  Поняття охорони праці та її значення.
  2.  Правове регулювання охорони праці в міжнародно - правових актах та в національних системах країн світу. Організація охорони праці країнах світу.
  3.  Обов'язки власника або уповноваженого органу по забезпеченню здорових та безпечних умов праці. Обов'язки працівників по дотриманню правил техніки безпеки та виробничої санітарії.
  4.  Спеціальні норми про охорону праці працівників, що потребують підвищеного правового захисту: жінок, жінок - матерів та неповнолітніх, працівників похилого віку та інвалідів (осіб із зниженою працездатністю).
  5.  Розслідування та облік нещасних випадків.
  6.  Матеріальна відповідальність за шкоду заподіяну працівникам ушкодженням їхнього здоров'я.

Питання для самоконтролю та співбесід

  1.  Як фінансуються заходи з охорони праці?
  2.  Навчання працюючих безпечним умовам праці
  3.  Медичні огляди працівників
  4.  Обмеження застосування праці жінок, неповнолітніх та осіб похилого віку
  5.  Порядок відшкодування шкоди заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я при виконанні ним трудових обов"язків.
  6.  Правове регулювання праці інвалідів.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Кодекс Законів про працю України. - К., 2010.
  3.  Закон України "Про охорону праці" від 14.10.92 р. // ВВР. - 2003. -  № 42, стр.10 (зі змінами і доповненнями).
  4.  Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.93р.// ВВР. - 1993. - №36, стр.361 (зі змінами і доповненнями).
  5.  Постанова Кабінету Міністрів  України від 23.06.93 р. "Правила відшкодування власником підприємства, установи , організації або уповноваженого ним органу шкоди, заподіяної  працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням ним трудових обов"язків."
  6.  Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.94р. "Про затвердження організаціях і проведення медико - соціальної експертизи втрат працездатності".
  7.  Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.96 р. №915 "Про Положення  про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях".
  8.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  9.  Киселёв И.Я. "Международно - правовое регулирование труда" - Москва, 1995, стр. 61-74.
  10.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.

Семінарське заняття № 13.

Поняття і способи вирішення трудових спорів.

План

  1.  Поняття трудових спорів та причини їхнього виникнення. Класифікація  трудових спорів та засоби їхнього вирішення.
  2.  Порядок вирішення індивідуальних  трудових спорів. Порядок мирного вирішення колективних трудових конфліктів.
  3.  Регулювання страйків.
  4.  Соціальне партнерство та його значення.
  5.  Поняття біпартизму та трипартизму.
  6.  Процедури примирення, посередництва та арбітражу.
  7.  Особливості розгляду трудових спорів працівників окремих категорій в трудовому праві України та інших країн.
  8.  Органи, що розглядають трудові спори.
  9.  Спеціалізована трудова юстиція в країнах розвинутої ринкової економіки: поняття та значення.

Питання для самоконтролю та співбесід:

  1.  Джерела, якими регулюється вирішення трудових спорів (конфліктів).
  2.  Назвіть норми права, які регулюють поняття примирення та посередництва.
  3.  Повноваження комісій по трудовим спорам.
  4.  Строки звернення до комісій по трудовим спорам та порядок прийняття заяв працівників.
  5.  Оскарження рішення комісії по трудових спорам.
  6.  Строки звернення до районного чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів.

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Акти МОП (за вказівкою викладача).
  3.  Кодекс Законів про працю України. - К., 2010.
  4.  Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.93 р.// ВВР. - 1993. - №36, стр.361 (зі змінами і доповненнями).
  5.  Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11. 92 №9 " Про практику розгляду судами трудових спорів"
  6.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  7.  Киселёв И.Я. "Сравнительное трудовое право стран рыночной экономики", -Москва, 1995, стр. 120-122, 143-174.
  8.  Менів Олексій. Деякі питання реалізації права на звернення до суду. Юридичний журнал. №1, 2010.
  9.  Смирнов О.В. "Трудовое право", - Москва, 1997, стр. 312-356.
  10.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.
  11.   Трудовой кодекс: как будут разрешаться трудове споры. Оксана Войнаровская, по материалам http://hrliga.com від 26.11.2010.

Семінарське заняття № 14.

Право соціального забезпечення в Україні та інших країнах.

План

  1.  Поняття та принципи соціального забезпечення.
  2.  Законодавство про соціальне забезпечення та його джерела.
  3.  Відносини, що виникають із застосування законодавства про соціальне забезпечення.
  4.  Суб'єкти соціально - правових відносин: поняття, права та обов"язки.
  5.  Види соціальної допомоги та підстави, умови і розміри призначення допомоги по соціальному забезпеченню.
  6.  Професійна реабілітація інвалідів (осіб із зниженою працездатністю).

Питання для самоконтролю та співбесід

  1.  Як надається допомога при тимчасовій непрацездатності?
  2.  Які умови  надання допомоги по вагітності, пологах та народженні дитини?
  3.  Яка допомога надається сім'ям непрацюючих?
  4.  Умови призначення допомоги по безробіттю
  5.  Підстави надання вихідної допомоги.
  6.  Допомога по виробничому травматизму.
  7.  Допомога у випадку втрати годувальника.
  8.  Допомога на поховання
  9.  Умови надання допомоги по інвалідності.
  10.  Який порядок надання пенсій?
  11.  Який порядок надання субсидій?

Список літератури та нормативних актів:

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//.
  2.  Акти МОП (за вказівкою викладача).
  3.  Кодекс Законів про працю України. - К., 2010.
  4.  Закон України "Про пенсійне забезпечення” від 15.11.91р. // ВВР. - 1992. - №3, стр.10.
  5.  Закон України "Про охорону праці" від 14.10.92 р. // ВВР. 2003. - - №42, стр. 10 (зі змінами і доповненнями)
  6.  Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000р. зі змінами та доповненнями // www.rada.gov.ua.
  7.  Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 р.
  8.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  9.  Киселёв И.Я. "Международно - правовое регулирование труда", - Москва. 2006.
  10.  Трудове право України. Підручник. Рекомендовано МОН України (В.І. Щербина, В.С. Венедіктов) – К.: Істина, 2008. – 382с.
  11.   Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ними своїх професійних обов’язків (в рамках СНД) від 09.09.1994 року // www.rada.gov.ua.
  12.  Правове регулювання надання державної допомоги в Європейському Союзі та в Україні. Шляхи адаптації законодавства України. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 108с.
  13.  Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты. Сравнительно-правовое исследование/Под ред Э.Б. Френкель - М.; Юрист, 2002.


Контрольні питання до вивчення курсу

  1.  Міжнародні правові акти про працю та право громадян на працю
  2.  Конституційне право громадян на працю.
  3.  Поняття трудового права як галузі права.
  4.  Предмет правового регулювання трудового права.
  5.  Методи правового регулювання трудових правовідносин.
  6.  Відмежування трудового права від інших галузей права.
  7.  Система трудового законодавства України.
  8.  Правова, економічна та соціальна сутність правових принципів.
  9.  Поняття джерел трудового права.
  10.  Місце Основного закону України в системі джерел трудового права.
  11.  КЗпП України в системі джерел трудового законодавства.
  12.  Роль та призначення локальних правових актів.
  13.  Правовий статус профспілок та трудових колективів в регулюванні праці громадян - працівників.
  14.  Єдність та диференціація в правовому регулюванні правових відносин.
  15.  Співвідношення  міжнародних актів про працю і законодавства України.
  16.  Трудова право- та дієздатність, трудова правосуб'єктність.
  17.  Розбіжності в обсязі прав громадян при прийнятті на роботу на державну службу, в правоохоронні органи, в юридичні служби міністерств та інших органів виконавчої влади в Україні.
  18.  Особливості диференціації трудових прав окремих категорій громадян (жінок, неповнолітніх, іноземців).
  19.  Юридичне, господарське та соціальне значення колективних договорів
  20.   Поняття колективного договору та його зміст.
  21.  Правове регулювання колективних договорів та їх співвідношення з законодавством про працю.
  22.  Сторони, форми та строк дії колективного договору.
  23.  Процедура прийняття колективного договору.
  24.  Відповідальність за порушення умов та вимог колдоговору.
  25.  Система правовідносин в сфері трудового права (суб'єкти).
  26.  Поняття трудового правовідношення та його суб'єкти.
  27.   Зміст трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
  28.  Державна політика в сфері зайнятості населення.
  29.  Поняття зайнятості населення.
  30.  Правовий статус безробітного.
  31.   Поняття працевлаштування та підходящої роботи.
  32.   Особливості працевлаштування окремих категорій громадян.
  33.   Види матеріальної допомоги та компенсації безробітним та членам їх сімей.
  34.  Трудовий договір: поняття та значення (порівняльний аналіз).
  35.  Види трудових договорів їх відмінність від цивільно - правових договорів (порівняльний аналіз).
  36.  Форми трудових договорів (порівняльний аналіз).
  37.  Гарантії про прийняття на роботу (порівняльний аналіз).
  38.  Сторони трудового договору. Їх права та обов'язки (порівняльний аналіз).
  39.  Зміст трудового договору (порівняльний аналіз).
  40.  Порядок укладення, оформлення трудового  договору (порівняльний аналіз).
  41.  Строки трудового договору (порівняльний аналіз).
  42.  Випробування при прийнятті на роботу (порівняльний аналіз).
  43.  Зміна умов трудового договору (порівняльний аналіз).
  44.  Тимчасове переведення на іншу роботу (порівняльний аналіз).
  45.  Поняття переведення і переміщення за трудовим законодавством (порівняльний аналіз).
  46.  Особливості трудового договору укладеного тимчасово або на сезонну роботу.
  47.  Правове регулювання праці за сумісництвом.
  48.  Класифікація підстав для припинення трудового договору.
  49.  Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
  50.   Розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства.
  51.  Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб.
  52.  Гарантії забезпечення права на працю вивільненим працівникам.
  53.  Порядок оформлення звільнення та проведення розрахунку.
  54.  Випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу (або без такої згоди).
  55.  Випадки відсторонення від роботи.
  56.  Поняття робочого часу.
  57.  Поняття надурочних робіт.
  58.  Скорочена тривалість робочого часу.
  59.  Правове регулювання  праці в нічний час.
  60.  Повний робочий час.
  61.  Поняття та види відпочинку.
  62.  Порядок надання щорічної відпустки.
  63.  Додаткові відпустки.
  64.  Відпустки без збереження заробітної плати.
  65.  Внутрішній трудовий розпорядок на підприємстві.
  66.  Заходи забезпечення трудової дисципліни.
  67.  Дисциплінарний проступок, дисциплінарна відповідальність.
  68.  Види дисциплінарних стягнень, строки і порядок їх застосування.
  69.  Умови та підстави матеріальної відповідальності. Особливості обмеженої відповідальності.
  70.  Види застосування повної матеріальної відповідальності.
  71.  Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником підприємству.
  72.  Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником підприємству.
  73.   Матеріальна відповідальність підприємств, установ за шкоду, заподіяну працівникам.
  74.  Трудові спори (поняття, види, класифікація).
  75.  Органи по розгляду індивідуальних трудових спорі. Комісії по трудовим спорам.
  76.  Розгляд трудових  спорів про поновлення на роботі.
  77.  Строки звернення і вирішення трудових спорів. Позовна давність в трудовому праві.
  78.  Поняття заробітної плати.
  79.  Обмеження відрахування з заробітної плати працівника.
  80.  Гарантії та компенсації.
  81.  Поняття охорони праці за трудовим законодавством.
  82.  Поняття нещасного випадку пов'язаного з виробництвом.
  83.  Правові гарантії забезпечення охорони праці.
  84.  Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю (порівняльний аналіз).
  85.  Поняття та принципи соціального забезпечення (порівняльний аналіз).
  86.  Джерела законодавства про соціальне забезпечення (порівняльний аналіз).
  87.  Суб'єкти соціально-правових відносин (порівняльний аналіз).
  88.  Види соціальної допомоги.


Список рекомендованої літератури

1. Учбова та наукова література

  1.  Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. - К.:"Олан", 2006. - 381с.
  2.  Венедиктов В. С. Трудовое право Украины. – Харьков: Консум, 2004. – 301 с.
  3.  Відшкодування матеріальної та моральної шкоди: нормативні акти, роз’яснення, коментарі: станом на 1 січня 2001 р. / Уклад.: С.Е. Демський, В.С. Перепічай, В.А. Скоробагатько, М.І. Федишин; Відп. ред. П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 624 с.
  4.  Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. - М.: Издательская група Норма-инфра М., 1998. - 263с.
  5.  Киселев И.Я. Сравнительное трудовое право: учеб.-М., Изд-во Простект, 2005.
  6.  Порівняльне трудове право: Навч. посіб. / Б.С. Беззуб, Л.В. Голяк, О.М. Кісілевич та ін.; За заг. ред. А.С. Мацка. - К.: МАУП, 2005. - 176 с.
  7.  Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Консум, 2007. – 479с.
  8.  Синчук С.М., Бурак В.Я. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб./За ред. С.М. Синчук. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 306 с.
  9.  Соціальне законодавство. - К., 2006.
  10.  Становлення і розвиток цивільних і трудових правовідносин у сучасній Україні: Монографія / Кол. авторів: Я.М. Шевченко, О.М. Молявко, Г.В. Єрьоменко та ін. ; Кер. авт. колективу, наук. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 248 с.
  11.  Судові прецеденти щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. Харків, “Просвіта”, 2000 – 232 с.
  12.  Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. - М.: Издательство НОРМА, 1996. - 432с.
  13.  Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика / Упорядники: В.А. Скоробагатько, М.І. Федишин. – К.: Істина, 2000. – 432.
  14.  Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты. Сравнительно-правовое исследование/Под ред Э.Б. Френкель - М.; Юрист, 2002.
  15.  Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во “Вікар”, КОО, 2004, –  725 с.


2. Додаткова література

  1.  Баклан О. Контрольно - наглядова діяльність у сфері охорони праці: окремі питання // Право України.- 2000. - №10.-с. 69.
  2.  Венедіктов В.С. Про концепцію нового трудового кодексу України // Право України. 2002. №8, с. 3-5.
  3.  Венедиктов В. Адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення трудового законодавства, //Радянське право, 1991 - № 8 - 3-5 с.
  4.  Гавел О. Основні концептуальні підходи до визначення змісту трудового договору // Право України. - 2000. - №12.- с. 55.
  5.  Жернаков В. Міжнародний аспект правового регулювання соціально – трудових відносин. // Право України. - 2001. - №4 – с. 59.
  6.  Жернаков В. Правове регулювання праці: співвідношення трудового і цивільного права // Право України. - 2000. - №7. – с. 49.
  7.  Жоравович Д. Вплив міжнародних норм про працю на вітчизняне трудове право// Право України. - 2001. - №3. с. 69.
  8.  Заржицький О. Соціальне партнерство у соціально-трудових відносинах // Право України. - 2000. - №11.- с.53.
  9.  Зуб І. В., Стичинський  Б. С., Грицяк І. А. Трудове право. – К., 1996.
  10.  Кондратьев Р.И. Сочетание централизованого и локального правового регулирования трудовых отношений. - Львов, 1977.
  11.  Краснов Є.В. Основні трудові права: міжнародні стандарти і законодавство України.: Дис. канд. наук: 12.00.05 – 2008.
  12.   Лагутіна І.В. Форми захисту трудових прав працівників. Дис. канд. юрид. наук 12.00.05 – 2007.
  13.  Лилак Д. Колізії наукових поглядів на поняття "законодавство" і практичну необхідність його нормативної легалізації. // Право України. - 2001. - №8.
  14.  Луценко А. Контракт - нова модель регулювання трудових відносин // Право України. 1992. -№11, с. 28-31.
  15.  Маврин С.П. Принципы трудового права в условиях рыночной экономики // Правоведение.-1992.- №2.-с. 53.
  16.  Менів Олексій. Деякі питання реалізації права на звернення до суду. Юридичний журнал. №1, 2010.
  17.  Неумивайченко Н. Припинення трудових правовідносин з державними службовцями // Право України. - 2001. - №4.- с. 62.
  18.  Пилипенко П. Способи укладання трудового договору. // Право України. - 2001. - № 4. – с.
  19.  Пилипенко П. Про участь профспілок у трудових правовідносинах у світлі Закону України “ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності. // Право України. - 2001. - № 9. – с. 81.
  20.  Правове регулювання контрактної форми трудового договору / Авт. – уклад. А.С. Луценко. – Д.: Сталкер, 1999. – 288 с.
  21.  Прокопенко В.І. Порядок прийняття і звільнення з роботи, Закон і практика,- К.,1996.
  22.  Реус О. Особливості припинення трудових правовідносин з неповнолітніми.// Право України. - 2001. - №4.
  23.  Тищенко О. Звільнення за аморальний проступок працівника, який виконує виховні функції: правові проблеми // Право України. - 2000. - №6. – с. 50.
  24.  Хуторян Н. М., Дріжчана С.В., Бабаскін А.Ю., Стадник М.П Проблеми вдосконалення трудового законодавства на сучасному етапі // Правова держава· Вип, 8. - К., 1997.
  25.  Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди// Право України. - 2001. - №.2. – с. 105.
  26.  Яресько А. Поліпшення механізму розгляду індивідуальних трудових спорів // Право України. - 2000. - №10. – с. 67.
  27.  Ярошенко О. Щодо дискримінації в реалізації права на працю // Право України. - 2000. - №7.- с. 53.
  28.  Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України. Навч. посібник. - Київ, 2004.
  29.  Мін. Праці, Пенсійний фонд України. Реалізація законів України з питань пенсійного реформування. - К. - 2003.
  30.  Надточій Б., Яценко В. Пенсійне забезпечення в Україні: історичний аспект/ Україна: аспекти праці. - №1, 2000.
  31.  Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине. Учебник. - Харьков, 2002. - 384с.
  32.  Довгерт А.С. Правовое регулирование международных трудовых отношений, Киев, 1992.
  33.  Кох Х., Магнус П. Международное частное право и сравнительное правоведение, Москва: Международные отношения, 2003, 480с.


3. Нормативні акти

  1.  Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996р. - №30. – Ст.14//

Міжнародні акти:

  1.  Загальна декларація прав людини 1948 р.
  2.  Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966р.
  3.  Конвенції Міжнародної організації праці (див далі).
  4.  Кодекс законів про  працю України від 10.12.1971 року із внесеними змінами та доповненнями// www.rada.gov.ua.
  5.  Трудовой кодекс Российской Федерации в редакции Федерального закона от 30.06.2006 - М.: Изд-во "Экзамен", 2008. - 223с.
  6.  Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці від 18.06.1998 року// www.rada.gov.ua.
  7.  Закони України. Офіційне видання. В.Ф. ВРУ., Ін-т законодавства.- К., 2005.
  8.  Закон України від 14.09.2006 "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)"// Урядовий кур'єр. – 2006.
  9.  Закон України  "Про професійні спілки, їх права, гарантії діяльності" // ВВР, 1999, № 45, Ст. 397 (зі змінами та доповненнями).
  10.  Закон України від 01.03.91р. "Про зайнятість населення"// ВВР, 1991, №14,  Ст.170 (зі змінами та доповненнями).
  11.  Закон України від 15.11.91р.“Про пенсійне забезпечення” // ВВР. - 1992, №3, Ст.10 (зі змінами та доповненнями).
  12.  Закон України від 14.10.92. "Про охорону праці" // ВВР, 2003, №42, Ст. 10 (зі змінами і доповненнями).
  13.  Закон України від 14.11.92р. “Про державну допомогу сімям з дітьми” // ВВР, 1993, №5, Ст.21 (зі змінами та доповненнями).
  14.  Закон України від 21.03.91р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів // ВВР, 1991, №21, Ст.252 (зі змінами та доповненнями).
  15.  Закон України від 1.07.93. "Про колективні договори і угоди"// ВВР, 2003, №36, ст.361 (зі змінами та доповненнями).
  16.  Закон України від 16.12.93. "Про державну службу" // ВВР, 1993, №52, Ст. 490 (зі змінами та доповненнями).
  17.  Закон України від 4.09.94 р. "Про правовий статус іноземців" // ВВР, 1994, №23 ст. 162 (зі змінами та доповненнями).
  18.  Закон України від 06.06.95 р. "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням і знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей"// ВВР 1995 р ., №25, ст. 173.
  19.  Закон України від 23. 04.95 р. "Про оплату праці"// ВВР, 1995, №17, ст. 121 (зі змінами та доповненнями).
  20.  Закон України від 15.11.96 р. "Про відпустки" // ВВР, 1997, №2, Ст. 4 (зі змінами і доповненнями).
  21.  Закон України від 03. 03. 98 р. "Про вирішення трудових спорів (конфліктів)" // ВВР, 1998, № 34.
  22.  Закон України від 3.07.91р. “Про мінімальний споживчий бюджет” // ВВР. – 1991№42. – Ст.553.
  23.  Закон України від 04.10.1994р. “Про межу малозабезпеченості” //ВВР. – 1994. - №42. – Ст.385.
  24.  Закон України від 5.10.2000р. “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” // Офіційний вісник України. – 2000. - №44. – Ст.1876.
  25.  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 29.09.2010 року // www.rada.gov.ua.
  26.  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати одноразової відпустки у зв’язку з усиновленням дитини від 21.12.2010 року // www.rada.gov.ua.
  27.  Закон України «Про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України від 11.01.2011 року // www.rada.gov.ua.
  28.  Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.98р.// ВВР. – 1998. - №23. – Ст..121.
  29.  Концепція соціального забезпечення населення України: Затв. Постановою Верховної Ради від 21 грудня 1993р. // ВВР. – 1994. - №6. – Ст.31.
  30.  Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність : Затв. наказом Мінпраці України від 12.05.1996 р. № 43.
  31.  Постанова Кабінету Міністрів від 3.04.93. №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій".
  32.  Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.93 р. №301. "Про трудові книжки працівників".
  33.  Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116 "Про затвердження порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей."
  34.  Постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. "Правила відшкодування власникам підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом шкоди, заподіяної  працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових  обов'язків".
  35.  Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" (див. в ред. 2004р.)
  36.  Указ Президента України “Про основні напрямки соціальної політики України до 2004 року” від 24 травня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №21. – Ст.858.
  37.  Указ Президента України від 18 жовтня 1997 року № 1166/97 «Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки» // Урядовий кур’єр 1997, 30 жовтня.
  38.  Наказ МОЗ від 29. 12.93 №256 "Перелік важких робіт та робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосовувати працю жінок".
  39.  Наказ МОЗ від 31.03.94 №46 "Перелік важких робіт та робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосовувати працю неповнолітніх".
  40.  Наказ Міністерства праці України від 12.05.96 р. №1 "Про затвердження переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (зі змінами та доповненнями).
  41.  Постанови Пленуму Верховного суду України від  6. 11.92. №9, від 1.04.94. №4, від 26.10. 95. №18 та від 25.05. 98 №15.
  42.  Постанови Верховного Суду України від 29.12.92 та від. 28.03.97 №3 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємством, установі, організації їх працівників".
  43.  Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1. 11. 96. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".
  44.  Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 1997 р. "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина".
  45.  - Постанова Пленуму ВС України від 29.12.1992 р. № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (із змінами і доповненнями.)
  46.  Постанова Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".
  47.  Угоди:
    •  Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, профспілковими об'єднанням України та об'єднаннями роботодавців та підприємців;
    •  Галузеві угоди між міністерствами та галузевими профспілковими органами (щорічні);
    •  Локальні правові акти (колективні договори, укладені на окремих підприємствах).


4. Перелік Конвенцій Міжнародної Організації Праці, ратифікованих Україною рекомендації до них:

1. Указ Президії ВР від 9 червня 1956 р. // ВВР, 1956,  № 5, ст. 75 3 Конвенції:

- № 29 «Про примусову або обов'язкову працю» /1930/(Бюлетень Мінпраці №1 (1995)) Рекомендації:

-№ 35 «Про непряме примушення до праці» /1930/(Бюлетень Мінпраці №1 (1995))

- № 36 «Про регламентацію примусової праці» /1930/(Бюлетень Мінпраці №1 (1995))

2.   47 «Про скорочення робочого часу до 40 годин на тиждень» /1935/ Рекомендація:

       - № 116 про скорочення тривалості робочого часу /1962/

3.№ 100 «Про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності» /1951/ Рекомендація:

- № 90 «Про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності» /1951/

- № 182 «Про роботу на умовах неповного робочого часу» /1994/

2. Указ Президії ВР від 11 серпня 1956 р. // ВВР, 1956, № 7, Ст. 123-15 Конвенцій:

4. № 10 «Про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві» /1921/ Рекомендація:

№ 146 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу» /1973/

5. №11 про право на асоціацію та об'єднання трудящих в сільському господарстві /1921/ Рекомендація:

- № 149 «Про організації сільських трудящих і їх роль в економічному і соціальному розвитку» /1975/

6.   15 «Про мінімальний вік допуску підлітків до роботи вантажниками вугілля або кочегарами на флоті» /1921/ Рекомендація:

№ 146 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу» /1973/

7.  № 16 «Про обов'язковий медичний огляд дітей і підлітків, зайнятих на борту су ден/1921/

8. № 52 «Про щорічні оплачувані відпустки» /1936 /(Бюлетень Мінпраці №2-3(1995)) Рекомендації:

  1.  № 98 «Про оплачувані відпустки» /1954/ (Бюлетень Мінпраці №2-3 (1995))

9. № 58 «Про мінімальний вік дітей для допуску до роботи в морі» /І936/

Рекомендація:

   - № 146 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу» /1937/

10. - № 59 «Про мінімальний вік дітей для прийняття на роботу в промисловості» /1937/ Рекомендації:

  1.  № 52 «Про мінімальний вік прийняття дітей для промислової праці на сімейних підприємствах» /1937/
  2.  № 146 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу» /1973/

11.  №60 «Про вік дітей для прийняття на непромислові роботи» 1937/ Рекомендації:

  1.  № 41 «Про мінімальний вік для прийняття дітей на непромислові роботи» /І932/
  2.  № 146 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу» /1973/

12.  № 77 «Про медичний огляд дітей і підлітків з метою встановлення їх придатності для праці в промисловості» /1946/ Рекомендація:

-№ 79 «Про медичний огляд дітей і підлітків з метою встановлення їх придатності для праці» /1946/

13. № 78 «Про медичний огляд дітей і підлітків з метою встановлення

придатності до праці на непромислових роботах» /1946/

Рекомендація:

- № 79 «Про медичний огляд дітей і підлітків з метою становлення їх придатності для праці»/1946/

14. 79 «Про обмеження нічної праці дітей і підлітків на непромислових роботах» /1946/ Рекомендація:

- № 80 «Про обмеження нічної праці дітей і підлітків на непромислових роботах» /1946/

15.  № 87 «Про свободу асоціації і захист права на організацію» /1948/

16. № 90 «Про нічну працю підлітків у промисловості» /1948/ Рекомендація:

      - № 178 «Про нічну працю» /1990/

 17. № 98 «Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів» /1949/ (Бюлетень Мінпраці №9-10 1994)) Рекомендації:

- № 91 «Про колективні договори» /1951/

- № 94 «Про консультації та співробітництво між підприємцями і трудящими на рівні підприємства» /1952/

- № 113 «Про консультації та співробітництво між державною радою та організаціями підприємців і трудящих» /1960/

- № 129 «Про зв'язки між адміністрацією і трудящими на підприємстві» /1967/

18. № 103 «Про охорону материнства» /1952/ Рекомендація:

- № 95 «Про охорону материнства» /1952/

3. Указ Президії ВР від ЗО червня 1961 р.- 4 Конвенції:

           // ВВР, 1961, № 46, ст.511,512,513,514/

 19. № 43 «Про застосування праці жінок на підземних роботах у будь яких шахтах» /1935/ (Відомості ВР 46(1961), ст.511)

20. № 96 «Про охорону заробітної плати» /1949/ Відомості ВР № 46 (1961), ст.512, Бюлетень Мінпраці № 4 (1993))

Рекомендації:

-№ 85 «Про охорону заробітної плати «/ 1949/ (Бюлетень Мінпраці №4 (1993))

- № 180 «Про захист вимог трудящих у випадках неплатоспроможності

підприємця» /1992/

21. 111 «Про дискримінацію в галузі праці та занять» /1958/ (Відомості ВР № 46 (1961), ст. 513, Бюлетень Мінпраці № 6-7 (1993)) Рекомендація:

- № 111 «Про дискримінацію в галузі праці та занять» /1958/ № 182 про роботу на умовах неповного робочого часу /1994/

22. - № 112 «Про мінімальний вік рибалок для прийняття на роботу» (1959) (Відомості ВР№ 46 (1961), ст. 514)

Рекомендація:

  •  № 146 «Про мінімальний вік прийняття на роботу» /1973/

4. Указ Президії ВР від 29 травня 1968 р. - 5 Конвенцій:

// ВВР, 1968, № 30, ст. 191. 192, 193, 194, 195.

23.- № 14 «Про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах» /1921/ (Відомості ВР № ЗО (1968), ст. 191)

24. № 106 «Про щотижневий відпочинок у торгівлі та установах» /1957/ (Відомості ВР № ЗО (1968), ст. 192) Рекомендація:

- № 103 «Про щотижневий відпочинок у торгівлі та установах» /1957/

25. № 115 «Про захист трудящих від іонізуючої радіації»/1900/ (Відомості ВР № ЗО (1968), ст.193) Рекомендація:

- № 114 «Про захист трудящих від іонізуючої радіації» /1960/

26. - №8 120 «Про гігієну праці в торгівлі та установах» /1964/ (Відомості ВР №30( 1968),ст. 194) Рекомендація:

- № 120 «Про гігієну праці в торгівлі та установах» /1964/

27. Х° 122 «Про політику в галузі зайнятості» /1964/ (Відомості ВР № ЗО (1968),ст. 195) Рекомендації:

- № 83 «Про організацію служби зайнятості» /1948/

- № 87 «Про професійну орієнтацію» /1949/

- № 111 «Про дискримінацію в галузі праці та занять» /1958/

- № 117 «Про професійне навчання» /1962/

- № 122 «Про політику в галузі зайнятості» / 1964/

- № 136 «Про спеціальні програми забезпечення зайнятості та підготовки молоді з метою розвитку» /1970/

- № 169 «Про політику в галузі зайнятості (додаткові положення)» /І984/

5. Указ Президії ВР №2930 від 4 лютого 1970 р. /ВВР, 1970, № 7, Ст. 47- 13 Конвенцій:

28- № 123 «Про мінімальний вік допуску до підземних робіт в шахтах і рудниках» /1965/

Рекомендації:

- № 96 «Про мінімальний вік допуску до підземних робіт в шахтах і рудниках» /1953/

- № 124 «Про мінімальний вік допуску до підземних робіт в шахтах і рудниках» /1965/

- № 146 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу» /1973/

29. № 124 «Про медичний огляд молодих людей з метою визначення їх придатності до праці на підземних роботах у шахтах і рудниках» /1965/ Рекомендація:

№ 125 «Про умови праці молодих людей, зайнятих на підземних роботах у шахтах і рудниках» /1965/

6. Указ Президії ВР X» 4414-9 від 7 березня 1979 р. // ВВР, 1979, № 12, ст. 146/- 3 Конвенції:

30. № 138 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу» /1973/ Рекомендації:

- № 41 «Про мінімальний вік для прийняття дітей на промислові роботи» /І932/

- № 52 «Про мінімальний вік прийняття дітей для промислової праці на сімейних підприємствах» /1937/

- № 96 «Про мінімальний вік допуску до підземних робіт в шахтах рудниках» /1953/

- №8 124 «Про мінімальний вік допуску до підземних робіт в шахтах і рудниках»/1965/

- № 146 «Про мінімальний вік прийняття на роботу» /1973/

31.  № 142 «Про професійну орієнтацію і професійну підготовку: в галузі розвитку людських ресурсів»  /1975/ Рекомендації:

- № 87 «Про професійну орієнтацію» /1949/

- № 117 «Про професійне навчання» /1962/

- № 122 «Про політику в галузі зайнятості»  /1964/

- № 150 «Про професійну орієнтацію і професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів» /1975/

7. (Постанова ВР № 3932-12 від 4.02.94, (ВВР №23 (1994), ст.165, Бюлетень Мінпраці № 6(1994))) Рекомендація:

- № 163 «Про сприяння колективним переговорам /1981/ (Бюлетень Мінпраці №6(1994))

 - № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця» /1982, 22 червня//

Рекомендація:

№ 166 «Про припинення  трудових  відносин з ініціативи підприємця» /1982/ (Бюлетень Мінпраці № 4(1994))

  1.  Закон України від 5.10.2000р.

№2021-ІІІ «Про ратифікацію Конвенції МОП №105 про скасування примусової праці».

- 2022 –ІІІ «Про ратифікацію конвенції МОП №182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» від 17.06.99р.

9. Закон України від 26.09.2002р. №174.

    - «Про ратифікацію Конвенції МОП №140 за 1974 р. про оплачувані учбові відпустки» від 25.06.57р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30290. Основные методы художественной литературы. Романтизм. Философская основа (учения Шеллинга, Шопенгауэра) 30.5 KB
  Романтизм. Характер художественного конфликта в романтизме Классические страны романтизма – Германия Англия Франция. Романтизм – это одно из крупнейших направлений в европейской и американской литре 1819 вв получившее всемирное значение и распространение. Романтизм – это то что впоследствии будет называться французской революцией под лозунгами свобода равенство братство.
30291. Основные методы художественной литературы. Романтизм. Тип героя. Понятия романтической тайны, романтической иронии 23 KB
  Понятия романтической тайны романтической иронии Романтизм последний “большой стиль†в истории искусства то есть последнее направление проявившее себя во всех областях духовной деятельности и художественного творчества: в изобразительных искусствах музыке литературе. Романтизм высшая точка в развитии гуманистического искусства начатого в эпоху Возрождения когда человек был провозглашен мерилом всех вещей. Мир для романтиков тайна загадка познать которую может только откровение искусства.
30293. Основные методы художественной литературы. Реализм. Многообразие подходов к проблеме реализма в литературоведении. Просветительский реализм 29 KB
  Реализм. Многообразие подходов к проблеме реализма в литературоведении. Просветительский реализм. 1 Реализм это художественное направление имеющее целью возможно ближе передавать действительность стремящееся к максимальному правдоподобию.
30294. Основные методы художественной литературы. Модернизм - идейные основы и творческая практика. Основные течения. Идейные основы и художественная практика акмеизма 29.5 KB
  Идейные основы и художественная практика акмеизма. Для акмеизма была характерна крайняя аполитичность полное равнодушие к злободневным проблемам современности. Но если в поэзии символизма определяющим фактором являлась мимолетность сиюминутность бытия некая тайна покрытая ореолом мистики то в качестве краеугольного камня в поэзии акмеизма был положен реалистический взгляд на вещи. Главные идеи акмеизма были изложены в программных статьях Н.
30295. Основные методы художественной литературы. Модернизм - идейные основы и творческая практика. Основные течения. Идейные основы и художественная практика футуризма 23.5 KB
  Философскими предпосылками появление модернистического исва считаются: труды философа Нитше а также исследования Шопенгауэра. По мнению Нитше вся система миров культуры находится в состоянии глубочайшего кризиса. Нитше для активации духовн исканий чела создает острую словесную провокацию: он пишет о мифич сверхчеле кот должен прийти на смену обычному челу слабому потребителю. Для Нитше это норма а совершить усилия – это сверхнорма.
30296. Типология реализма в историческом аспекте (первобытный, ренессансный). Характеристика каждого этапа развития метода реализма 22.5 KB
  Идейная основа: Сознание эпохи перехода от Средневековья к Новому времени соотносимой с вызреванием капиталистического строя в недрах феодального Доминанта: Абсолютизация человеческой личности в ее целостности; представление о человеке как о единстве разумного и чувственного как о свободном существе с беспредельными творческими возможностями Основа эстетики: Антропоцентризм принцип Человек – мера всех вещей Характерные черты: Гиперисторизм идеалов связанный с концепцией родового человека; стихийный синкретизм мировосприятия выражающийся...
30297. Типология реализма в историческом аспекте. Классический реализм 19 века 26 KB
  Классический реализм 19 века. В тридцатые годы XIX века в ряде европейских литератур утверждаются эстетические принципы критического реализма XIX века. Открытием критического реализма XIX века было изображение социального характера создание образа воплощавшего типические черты современного общества. Однако такое документально точное изображение среды реализма XIX века означало собой лишь подготовительную стадию в художественном освоении жизненных обстоятельств.
30298. Типология реализма в историческом аспекте. Социалистический реализм 26.5 KB
  Социалистический реализм являясь основным методом советской художественной литературы и литературной критики требует от художника правдивого историческиконкретного изображения действительности в её революционном развитии. Причём правдивость и историческая конкретность художественного изображения действительности должны сочетаться с задачей идейной переделки и воспитания в духе социализма. В изображении действительности показать процесс исторического развития который в свою очередь должен соответствовать материалистическому пониманию...