38385

Економіка праці та соціально-трудові відносини (в схемах, таблицях, рисунках)

Конспект

Экономическая теория и математическое моделирование

Економіка праці та соціальнотрудові відносини. Від знання економічних законів функціонування ринку праці зайнятості організації оплати праці залежить ефективність використання ресурсів праці та успіх підприємця й рівень життя населення країни в цілому. Подальший розвиток техніки та технології обумовлює необхідність ефективного використання трудового потенціалу кожного працівника і суспільства в...

Украинкский

2015-01-18

6.48 MB

53 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

„Економіка праці та соціально-трудові відносини”

( в схемах, таблицях, рисунках )

для студентів

3 курсу всіх форм навчання

всіх спеціальностей

Усі  цитати,  цифровий і

фактичний матеріал,

бібліографічні  відомості перевірені,

написання сторінок відповідає стандартам.

Зауваження рецензентів ураховані

_____________________________________

               (підпис укладачів)

Одеса ОДЕУ 2008

„Економіка праці та соціально-трудові відносини”. Опорний курс лекцій  для студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (відповідальний за випуск М.С. Татаревська– Одеса: ОДЕУ, ротапринт,   2008 р. – 318 с.)

Укладачі:

Т.І. Богданова, канд. екон. наук, доцент

А.В. Завірюха, канд. екон. наук, доцент

Л.В. Іванова, канд. екон. наук, доцент

Т.П.Збрицька, канд. екон. наук, в.о. доцента

М.С. Татаревська, канд. екон. наук, ст.викладач

Н.В. Карпенко, ст. викладач

Т.В. Перепельчук, ст. викладач

О.В. Сорока, викладач.

Рецензенти:

М.А. Окландер, д-р екон. наук                                                     (зовнішній рецензент)

Ю.М.Куліков,  д-рконаук, професор

В.Г.Никифоренко, канд.екон.наук., доц.

Коректор: А.О. Ковальова

ПЕРЕДМОВА

В умовах соціально-економічних перетворень суттєвих змін зазнає, в першу чергу, соціально-трудова сфера, оскільки кожен суб’єкт ринкового господарства одночасно виступає й суб’єктом трудових відносин. Від знання економічних законів функціонування ринку праці, зайнятості, організації оплати праці залежить ефективність використання ресурсів праці та успіх підприємця й рівень життя населення країни в цілому. Подальший розвиток техніки та технології  обумовлює необхідність ефективного використання  трудового потенціалу кожного працівника і суспільства в цілому, гармонізації соціально-трудових віднисин на всіх рівнях управління.

Також зростають вимоги до професійної підготовки і рівня знань економістів з праці у сфері організації, нормування й аналізу трудових процесів, соціально-трудових відносин та їх регулювання, дослідження проблем праці. Тому, фахівці економічного профілю повинні набути знань, умінь і навичок щодо ефективного використання ресурсів праці та розвитку соцально-трудових відносин. Одним з можливих шляхів вирішення цього завдання є створення сучасних методичних розробок з курсу «Економіка праці та соціально-трудові відносини».

У пропонованому курсі лекцій здійснено спробу комплексного аналізу проблем економіки праці та соціально-трудової сфери, а саме: сутності праці як провідного чинника суспільного виробництва, формування та відтворення ресурсів для праці, організації та нормування праці,  формування й розвитку соціально-трудових відносин в Україні та в світі, особливостей функціонування ринку праці та відносин зайнятості, вивченню світового досвіду врегулювання відносин у соціально-трудовій сфері та ін.

Для полегшення сприйняття інформації матеріал до кожної теми представлений у вигляді структурно-логічних схем та таблиць, які нададуть студентам знання щодо соціально-економічних явищ та процесів, що відбуваються у нашій країні та в світі у сфері праці.

 Мета викладання дисципліни:

  •  формування системи знань щодо процесів, які відбуваються в соціально-трудовій сфері країни: в політиці  зайнятості, розвитку  та функціонуванні ринку праці, становленні та розвитку соціально-трудових відносин, в  організації праці, її ефективності та стимулюванні;
  •  набуття вмінь визначати: показники продуктивності праці, резерви її зростання, проектувати та регулювати рівень продуктивності праці на підприємстві; заробітну плату працівників та формувати фонди оплати праці; виявляти та використовувати досвід країн з ринковою економікою щодо забезпечення високої ефективності праці та прогресивних методів організації оплати праці.

Курс лекцій, що пропонується до уваги, спрямований на вирішення головних завдань курсу «Економіка праці та соціально-трудові відносини», в тому числі:

  •  викладення у доступній формі теоретичних аспектів сучасних проблем економіки праці та соціально-трудових відносин;
  •  розкриття у студентів здібностей до дослідницької діяльності, самостійності та відповідальності в роботі;
  •  формування у студентів практичних навичок та вмінь щодо управління працею на мікро- та макрорівнях;
  •  забезпечення гуманізації підготовки майбутніх керівників,  яка передбачає розвиток у них таких вмінь як підвищення у працівників задоволеності працею та спрямування своїх зусиль на забезпечення достойної якості трудового життя.

У результаті вивчення курсу «Економіка праці та соціально-трудові відносини» студенти повинні знати:

  •  теоретичні основи економіки праці в масштабі країни, галузі, підприємства (організації, установи);
  •  особливості відтворення трудових ресурсів и трудового потенціалу;
  •  особливості формування й функціонування соціально-трудових відносин на різних рівнях управління;
  •  основні подходи до оцінки ефективності й продуктивності праці, фактори й резерви її зростання;
  •  особливості оплати праці на підприємствах різних форм власності та механізмів господарювання;
  •  основні Закони України в сфері регулювання соціально-трудових відносин;
  •  загальні поняття рівня життя населення та соціальних гарантій працівникам у ринковій економіці;
  •  міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин, зарабітної плати й доходів.

У результаті вивчення даного курсу студенти повинні вміти самостійно:

  •  визначати показники продуктивності праці, визначати резерви її зростання на підприємстві;
  •  прогнозувати та регулювати рівень продуктивності праці на підприємствах;
  •  визначати заробітну плату працівників та формувати фонд оплати праці;
  •  вивчати та використовувати досвід розвинутих країн щодо забезпечення високої ефективності праці та прогресивних методів організації та оплати праці.

У цілому, даний курс лекцій спрямований на формування системи теоретичних знань та практичних навичок про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної праці та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях управління економікою, а також на активне сприйняття ідеї людського розвитку та соціалізації економіки, що дозволить ефективно реалізовувати в практичній діяльності менеджера положення концепції гуманізації праці.

Програма дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини»

Тема

Кількість годин

Форма

контролю

Всьо-го

з них

Лекції

Практичні та семі-нарські

Індиві-дуальні заняття

Самос-тійна

робота

А

1

2

3

4

5

6

7

1.

Праця  як сфера життєдіяль-ності та основний чинник виробництва.

12

2

2

1

7

ТК-1

2.

Трудові ресурси та трудовий потенціал суспільства

16

2

4

2

8

ТК-2, ІЗ

3.

Соціально-трудові відносини як система

9

2

1

1

5

ТК-3

4.

Механізм функціонування си-стем соціально-трудових від-носин: організаційні аспекти.

9

2

1

1

5

ТК-4

5.

Соціальне партнерство

14

2

2

2

8

ТК-5

6.

Ринок праці та його регулювання

14

2

2

2

8

ТК-6, оцінка роботи у МГ, ІЗ

7.

Соціально-трудові відносини зайнятості.

16

2

4

2

8

ТК-7, оцін-ка роботи у МГ, ІЗ

ПМК-1 (2год)

8.

Організація праці

14

2

2

2

8

ТК-8, ІЗ, оцінка роботи у МГ

9

Ефективність і продуктив-ність і праці

18

2

4

2

10

ТК-9, ІЗ

10

Політика доходів і оплата праці:

  •  заробітна плата і механізм її регулювання;
  •  політика доходів та рівень життя

18

2

4

2

10

ТК-10, оці-нка роботи у МГ, ІЗ,

ПМК-2 (1год)

11

Планування, аналіз, звітність, та аудит у сфері праці

12

2

1

1

8

ІЗ, ТК-11

12.

Моніторинг соціально-трудо-вої сфери як інструмент регулювання й удоскона-лення соціально-трудових відносин

12

2

1

1

8

ТК-12, оцінка роботи у МГ

13.

Вплив Міжнародної Органі-зації праці на розвиток соціально-трудових відносин та міжнародний досвід їх регулювання

13

2

2

1

8

ТК-13, оцінка роботи у МГ

Всього

180

26

30

20

101

3

Тема 1. Праця як сфера життєдіяльності та основний чинник виробництва

Праця як об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці й соціально-трудові відносини”. Предмет та завдання дисципліни. Мета та структура курсу.

Сутність та характер праці, її соціальні аспекти. Соціальна психофізіологічна характеристика праці. Значення праці у розвитку людини. Зміст та характер праці. Характеристика категорій праці. Психофізичні чинники праці. Виробничий чинник праці. Сутність задоволеністю працею та її структура.

Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Характеристика населення. Трудові ресурси: сутність і зміст. Демографічний, освітній та професійно-кваліфікаційний аспекти трудових ресурсів. Трудовий потенціал: поняття, структура та показники. Трудовий потенціал працівника. Трудовий потенціал підприємства. Трудовий потенціал суспільства. Якість населення  країни та персоналу підприємства. Динаміка змін у структурі.

Тема 3. Соціально-трудові відносини як система

Характеристика соціально-трудових відносин. Форми соціально-трудових відносин. Типи соціально-трудових відносин. Методи регулювання соціально-трудових відносин.

Тема 4.  Механізм  функціонування  систем соціально-трудових відносин: організаційні аспекти

Формування і розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві. Поняття соціального захисту та його основні напрямки у сфері праці. Соціальні гарантії. Якість трудового життя як критерій оцінки стану соціально-трудових відносин.

Тема 5.  Соціальне партнерство

Поняття та суть соціального партнерства, його роль у регулюванні соціально-трудових відносин і використанні трудових ресурсів. Складові системи соціального партнерства та механізм її функціонування.  

Порядок ведення переговорів на національному рівні та укладення генеральної угоди. Суб’єкти і порядок ведення переговорів на територіальному та галузевому рівнях. Зміст галузевих і територіальних угод. Соціальне партнерство на виробничому рівні. Колективний договір як основний нормативний акт регулювання трудових відносин на рівні підприємства.

Досвід застосовування принципів соціального партнерства в країнах з розвиненою економікою. Правові та організаційні проблеми становлення соціального партнерства в Україні.

Тема 6.  Ринок праці та його регулювання

Ринок праці як система суспільних відносин в узгодженні інтересів роботодавців та найманої робочої сили. Сутність, зміст та структура ринку праці. Сегменти ринку праці. Функції ринку праці. Попит ти пропозиція на ринку праці. Особливості пропозиції праці у кризовій економіці. Регулювання ринку праці.

Тема 7. Соціально-трудові відносини зайнятості

Поняття зайнятості та її соціально-економічна сутність. Основні принципи зайнятості в Україні. Статуси зайнятості. Види зайнятості. Форми зайнятості. Критерії і показники ефективної та раціональної зайнятості.

Безробіття як соціально-економічне явище. Види безробіття. Визначення безробіття за Законом України та за міжнародними нормами. Проблеми зайнятості, безробіття та доходів у сфері соціально-трудових відносин. Державна політика у сфері регулювання зайнятості населення.

Тема 8. Організація праці

Мета та завдання організації праці на підприємстві. Основні напрямки організації праці. Поділ та кооперування праці. Нормування праці. Трудовий процес та його раціоналізація організація робочих місць.

Умови праці та чинники їх формування. Психофізіологічні організації праці. Економічна і соціальна ефективність удосконалення організації праці.

Тема 9. Ефективність та продуктивність праці

Поняття ефективності праці. Показники ефективності: продуктивність і рентабельність праці. Продуктивність праці як показник економічного аспекту ефективності праці. Показники і методи вимірювання продуктивності праці.

Чинники, які впливають на продуктивність праці. Резерви підвищення продуктивності праці. Продуктивність та рівень оплати.

Тема 10. Політика доходів і оплати праці

Політика доходів на сучасному етапі розвитку економіки України. Рівень життя; поняття і  чинники, які його визначають. Структура доходів населення. Трудові та нетрудові доходи. Розподіл доходів населення у ринковий економіці. Прожитковий мінімум та методи його розрахунку.

Сутність і зміст понять вартості та ціни робочої сили. Мінімальні соціальні стандарти рівня життя населення. Соціальні трансферти як елементи формування рівня життя та доходів.

Заробітна плата в економічній системі. Функції, елементи і принципи організації заробітної плати. Структура заробітної плати форми і системи заробітної плати. Тарифна система оплати праці. Причини розрізнення в заробітній платі. Необхідність та форми державного регулювання заробітної плати в економічній системі.

Тема 11. Планування, аналіз, звітність та аудит у сфері праці

Методика планування праці. Завдання, зміст та показники плану за працею, порядок та його розробки. Планування та аналіз чисельності, структури та руху кадрів, планування та аналіз продуктивності праці. Планування та аналіз заробітної плати. Облік і аудит у сфері праці. Сутність та цілі аудит трудовій сфері. Підготовчий етап аудиторської перевірки. Збір, обробка і аналіз інформації. Ефективність аудиту у трудовій сфері.

Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин

Специфіка досліджень проблем соціально-трудової сфери в умовах ринку. Сутність, цілі та завдання соціологічних досліджень у сфері праці. Розробка програми соціологічного дослідження. Регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин. Трудове законодавство України: відповідність міжнародним нормам.

Тема 13. Вплив міжнародної організації праці на розвиток соціально-трудових відносин та міжнародний досвід їх регулювання

Міжнародна організація праці (МОП) цілі та завдання. Структура МОП міжнародна трудова міграція. Методи праці МОП. Основні сфери використання різних програм регулювання соціально-трудових відносин у міжнародній практиці. Участь України в міжнародній організації праці та інших подібних європейських і світових структурах.

 

Структурно- логічна схема змісту теми 1

"Праця як сфера життєдіяльності та основний чинник виробництва"

    

    

           

     

 

    

    

     

     

    

 

   

  

 

   

 

Рис. 1.1. Мета та завдання дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини".

 

Рис. 1.2. Об'єкт та методологія вивчення дисципліни"Економіка праці та соціально-трудові відносини".

 

Рис. 1.3. Предмет дисципліни "Економіка праці та соціально- трудові відносини".

 

Рис.1.4. Основні напрямки розвитку предмета дисципліни "Економіка праці та соціально- трудові відносини".

Рис. 1.5. Взаємозв'язок дисципліни "Економіка праці та соціально- трудові відносини" з іншими економічними дисциплінами.

Продовження рис. 1.5. Взаємозв'язок дисципліни "Економіка праці та соціально- трудові відносини" з іншими економічними дисциплінами.


Рис.1.6. Складові елементи процесу праці

Рис.1.6. Складові елементи процесу праці.

 

Рис.1.7. Форми виявлення процесу праці.

Рис. 1.8. Діяльність та її види.

Рис. 1.9. Аспекти праці.

                                                                       

 

Рис.1.10. Зміст праці, його характерні ознаки та чинники.

Рис.1.11. Характер праці та чинниики, що його визначають.

                   

Рис.1.12. Класифікація видів праці за різними ознаками.

 

Рис.1.13. Роль праці в розвитку людини та суспільства.


Рис.1.14.  Функції праці.

Рис. 1.15. Характерні риси сучасної праці.

Рис. 1.16. Поняття задоволеності працею, її структура та чинники.

 

Рис.1.17. Передумови, які визначають задоволеність працею.

.

Рис. 1.18. Гуманізація праці та її методи.

Література:

  1.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005.- С.16-61.
  2.  Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004.- С.3-4.
  3.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.–Суми: ВТД«Університетська книга», 2006.–С.6-13.
  4.  Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури,  2006. – С.8-15.
  5.  Колот А.М.. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С.7-9.
  6.  Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.9-21.
  7.  Навчально-методичний компекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 1 «Праця як основа розвитку суспільства і чинник виробництва» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова,  Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2005. – С.11-17.

Структурно-логічна схема змісту теми 2

«Трудові ресурси та трудовий потенціал»

Рис. 2.1. Поняття категорії «населення».

Рис. 2.2.  Категорії населення та їх зміст.

Рис. 2.3. Поняття відтворення та види руху населення.

Таблиця 2.1.

Показники руху населення

Коефіцієнт, ‰

Зміст

Формула

Прибуття

Кількість прибулих у середньому на 1000 населення

КП = х 1000

Вибуття

Кількість вибулих у середньому на 1000 населення

КВ = х 1000

Рухомості (валової міграції)

Кількість мігрантів у середньому на 1000 населення

КР = х 1000

Механічного приросту

Інтенсивність зміни чисельності населення за рахунок міграції

КМ = х 1000

Рис. 2.4. Традиційний і сучасний типи відтворення населення

та їх характерні ознаки.

Рис. 2.5.  Характеристика режимів відтворення населення.

Рис. 2.6. Розподіл населення за віковою ознакою.

Рис. 2.7. Методи визначення чисельності та складу населення.

Рис. 2.8. Класифікація населення за національною методикою.

Таблиця 2.2.

Коефіцієнти навантаження та працездатності населення

Коефіцієнт, ‰

Формула

Загального навантаження

 х 1000

Пенсійного навантаження

 х 1000

Заміщення трудових ресурсів

 х 1000

Загальної працездатності

 х 1000

Працездатності населення у працездатному віці

 х 1000

де S0-15, S16-54(59), S60+  - населення, відповідно, молодше працездатного віку, працездатного та старше працездатного віку;

Sn16-54(59)працездатне населення працездатного віку.

Рис. 2.9. Склад населення за віком працездатності.

Рис. 2.10. Класифікація населення за методикою МОП.

Рис. 2.11. Структура економічно-активного населення.

Рис. 2.12. Склад економічно-неактивного населення.

Рис. 2.13. Структура працездатного населення.

Рис. 2.14. Сутність трудових ресурсів.

Рис.2.15. Межі працездатного віку населення.

Рис. 2.16. Склад трудових ресурсів.

Рис. 2.17. Співввідношення категорій «трудові ресурси» та «економічно активне населення».

Рис. 2.18. Заходи щодо збільшення чисельності трудових ресурсів.

Рис. 2.19. Напрями компенсації зменшення чисельності трудових ресурсів.

Рис. 2.20. Методи визначення чисельності трудових ресурсів.

Рис. 2.21. Показники кількісних змін у чисельності трудових ресурсів.

Рис. 2.22. Взаємозв’язок зміни чисельності  населення та чисельності структури трудових ресурсів.

Рис. 2.23. Вплив демографічних показників на основні показники розвитку суспільства.

Рис. 2.24. Основні напрями демографічної політики.

Рис. 2.25. Методи та засоби впливу на демографічні процеси.

Рис. 2.26. Зміст освітнього аспекту відтворення трудових ресурсів.

Рис. 2.27. Види характеристик індивіду, які формуються в результаті освіти.

Рис. 2.28. Показники-характеристики рівня освіти.

Таблиця 2. 3.

Соціальні витрати у 2000-2005рр., % ВВП [7]

Регіон

ВВП на душу насе-лення, дол.

На соціа-льне забез-печення

На освіту

На охорону здоров’я

Україна

6848

6,5

6,4

3,7

Східна Азія

5210

3,4

4,7

2,2

Латинська Америка

7360

3,4

3,9

3,4

Західна Європа

29460

16,3

6,5

6,9

Рис. 2.29. Сутність та напрями професійно-кваліфікаційного відтворення трудових ресурсів.

Рис. 2.30. Сутність трудового потенціалу.

Об’єкти аналізу та відповідні показники

Суспільство

1. Середня тривалість життя

2. Витрати на охорону здоров’я

3. Смертність у різних вікових групах

1. Відношення до старезних, дітей,

   інвалідів

2. Злочинність, соціальна напруга

1. Доходи від авторських прав

2. Кількість патентів і міжнародних

   премій на одного мешканця країни

3. Темпи технічного прогресу

1. Якість законодавчої бази

2. Якість доріг і транспорту

3. Дотримання

договорів та законів

1. Середня кількість років навчання в

   школі, в ВНЗі

2. Частка витрат на освіту в держбюджеті

1. Доходи від експорту

2. Втрати внаслідок аварій

3. Участь у міжнародній співпраці

1. Працездатне населення

2. Чисельність зайнятих

3. Рівень безробіття

4. Кількість годин зайнятості в рік

Підприємство

1. Втрати робочого часу через хворобу робітників і травми

2. Витрати на забезпечення здоров’я персоналу

1. Взаємовідносини(психологічний клімат)

2. Конфлікти (кількість, глибина)

1. Кількість винаходів, нових виробів на одного працюючого

2. Доходи від запропонованих робітниками пропозицій з удосконалення процесу виробництва на 1 працюючого

1. Втрати робочого часу, обсягів виробництва через порушення дисципліни

2. Культура праці і виробництва

1. Частка спеціалістів з вищою та середньою освітою

2. Витрати на підвищення кваліфікації персоналу

1. Якість продукції

2. Витрати внаслідок браку

3. Витрати внаслідок аварій

1. Чисельність персоналу

2. Число годин роботи за рік, яке приходиться на одного робітника

Людина

1. Працездатність

2. Число робочих годин, які втрачені через хворобу

Відношення до оточуючих

Творчі здібності (участь у винахідництві і раціоналізаторстві)

1. Прагнення до реалізації здібностей (число пропозицій з підвищення ефективності діяльності організації, ін.)

2. Заповзятливість

1. Порядність, бережливість, дисциплінованість, обов’язковість

2. Акуратність, раціональність

1. Число років навчання

2. Рівень освіти

1. Вміння

2. Рівень кваліфікації

3. Рівень компетенції

Час зайнятості протягом року

Компоненти

Здоров’я

Моральність

Творчий потенціал

Активність

Організованість

Освіта

Професіоналізм

Ресурси робочого часу

Рис. 2.31. Трудовий потенціал: єдність рівнів зв’язку та відносин.

Рис. 2.32. Фактори впливу на розвиток трудового потенціалу.

Рис. 2.33. Фактори формування трудового потенціалу.

Рис .2.34. Складові трудового потенціалу працівника.

Рис. 2.35. Характеристика трудового потенціалу підприємства.

Рис. 2.36. Зміст трудового потенціалу суспільства.

Рис. 2.37. Показники для кількісної оцінки трудового потенціалу

підприємства та суспільства.

Рис. 2.38. Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні.

Рис. 2.39. Прогноз чисельності населення, тис.осіб [8]
    
    Рис. 2.40.  Прогноз сумарного коефіцієнта народжуваності, ‰ [8].

Рис. 2.41. Питома вага населення у віці 60 років і старше в його загальній чисельності, % [8]

Таблиця 2.5

Прогноз основних параметрів режиму смертності

населення України до 2026 р. [8]

Показники

2001

2006

2011

2016

2021

2026

Коефіцієнт смертності немовлят, ‰

Оптимістичний варіант

9,2

8,8

8,4

8,0

7,7

7,4

Песимістичний варіант

9,2

9,0

8,6

8,4

8,1

7,9

Очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки, років

Оптимістичний варіант

62,8

64,7

66,7

68,7

70,8

72,6

Песимістичний варіант

62,8

64,2

65,7

67,2

68,6

69.9

Очікувана тривалість життя при народженні, жінки, років

Оптимістичний варіант

74,0

75,0

76,1

77,1

78,1

79,0

Песимістичний варіант

74,0

74,6

75,3

75,9

76,6

77,1

Ймовірність дожити від 16 до 60 років, чоловіки, %

Оптимістичний варіант

63,3

65,5

72,1

76,1

80,4

83,9

Песимістичний варіант

63,3

66,5

67,0

72,9

76,0

78,6

Ймовірність дожити від 16 до 60 років, жінки, %

Оптимістичний варіант

86,6

88,1

89,4

90,4

91,5

92,4

Песимістичний варіант

86,6

87,7

88,5

89,2

89,9

90,5

         

    Рис. 2.42. Прогноз сальдо міграцій населення, тис. осіб [8]

Таблиця 2.6.

Демографічне навантаження на населення працездатного віку [8, 9]

(на 1000 осіб працездатного віку)

Рік

Діти

Населення пенсійного віку

Населення молодше і старше працездатного віку

1997

378

409

787

1998

30

411

781

2001

333

391

725

2006

281

367

648

2011

279

390

669

2016

301

446

747

2021

317

509

826

2026

312

561

873

Таблиця 2.7.   

Основні параметри демографічного прогнозу

населення України до 2026 р. [8, 9]

(тис. осіб на початок року)

Показники

2001

2006

2011

2016

2021

2026

Загальна чисельність населення

Оптимістичний варіант

49036,5

47330,3

46198,5

45243,7

44326,7

43352,2

Песимістичний варіант

49036,5

47301,6

45726,2

44054,2

42238,2

40355,5

Чисельність чоловіків

Оптимістичний варіант

22775,7

21938,2

21427,4

21044,5

20709,4

20359,2

Песимістичний варіант

22775,7

21923,8

21185,8

20434,1

19635,1

18809,0

Чисельність жінок

Оптимістичний варіант

26260,8

25392,1

24771,1

24199,2

23617,3

22993,0

Песимістичний варіант

26260,8

25377,8

25540,5

23620,1

22603,2

21546,5

Показники, що характеризують сучасну демографічну ситуацію в Україні, наведено в дод.А. [9].

   

Література:

  1.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005.- С.68-88.
  2.  Єріна А.М., Мазуренко О.К., Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум -К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб»», 2002. –С.144-166.
  3.  Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004.- С.5-27.
  4.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.–Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.14-36.
  5.  Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури,  2006. – С.16-44.
  6.  Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 1 «Праця як основа розвитку суспільства і чинник виробництва» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова,  Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2005. – С.17-31. 
  7.  Доклад о развитии человека 2007/2008. Борьба с изменениями климата: человеческая солидарность в разделённом мире / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2007. – 400 с.
  8.  Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050року\ За ред.Е.М.Лібанової. – К.: Український центр соціальних реформ, 2006р. -136с.
  9.  www.ukrstat.gov.ua – Розділ «Основні демографічні показники».

Структурно-логічна схема змісту теми 3

«Соціально-трудові відносини  як система»

                                                                             

   

                пов’язані із:                                                   спрямовані на забезпечення:

−    наймом працівників;                                   −   соціальної злагоди;

−    використанням та оплатою                       −   високого рівня та якості життя     

     їхньої праці;                                                      працівників;

−    відтворенням робочої сили;                       −   високої ефективності роботи

                                                                                підприємств.

Рис.3.1. Поняття соціально-трудових відносин.

                                                                     

                                            

                                            

Рис.3.2. Соціально-трудові відносини в різних науках.

Рис. 3.3. Характер соціально-трудових відносин.

Рис. 3.4. Ознаки класифікації та види соціально-трудових відносин.

Рис. 3.5. Елементи системи соціально-трудових відносин.

Рис. 3.6. Соціально-трудові відносини: їх сторони та суб’єкти.

Рис. 3.7. Мета й напрями діяльності профспілок.

Рис. 3.8. Місце держави в системі соціально-трудових відносин.

Рис. 3.9. Рівні соціально-трудових відносин.

Рис.3.10.  Поняття предмета СТВ та його основні блоки.

Рис. 3.11. Типи соціально-трудових відносин.

Рис.3.12. Стадії розвитку соціально-трудових відносин.

Рис.3.13. Фактори впливу на зміну соціально-трудових відносин

Рис.3.14. Сутність та мета соціальної політики.

Рис.3.15. Моделі соціальної політики та їх ознаки.

Рис. 3.16. Елементи соціальної захищеності населення.

Рис. 3.17. Глобалізація: ознаки та форми вияву.

Рис. 3.18.  Негативні наслідки глобалізації.

Рис. 3.19. Позитивні наслідки глобалізації.

Рис. 3.20. Елементи розвитку суспільної праці та виробництва.

Література:

  1.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005.- С.215-236.
  2.  Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Уч. пособие. – К.: Кондор, 2003.- С.81-92.
  3.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.46-62.
  4.  Колот А.М.. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С.15-29.
  5.  Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.172-195.
  6.  Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002.-С.151-154.
  7.  Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова,  Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.10-18.

Структурно-логічна схема змісту теми 4

'' Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин:

організаційні аспекти''

                                                                                                                                              

 

                                                                                                                                     Рис.4.1. Сутність поняття «механізм».                                                                                                                                                                                                    

Рис. 4.2. Складові механізму функціонування соціально-трудових відносин.

                                                                                                                                                                                                               

Рис. 4.3.  Форми існування соціально-трудових відносин.

Таблиця 4.1.

Види та рівні регулювання соціально-трудових відносин у суспільстві

Рівні регулювання

Види регулювання

Державне (адміністративне)

Договірне

Макроекономічний (національний)

Акти законодавства

Генеральна угода і рішення національних органів партнерства

Мезоекономічний (галузевий)

Акти центральних орга-нів виконавчої влади (Постанови, Розпорядження, Накази Кабінету Міністрів, Міністерства праці)

Галузева угода і рішення галузевих органів соціального партнерства

Мезоекономічний (територіальний)

Державно-комунальне регулювання на основі рішень органів держав- ної влади й місцевого самоврядування

Регіональні угоди і рішення територіальних органів соціального партнерства

Мікроекономічний (рівень підприємства)

Адміністративне регу-лювання через рішення власника або уповно-важеного ним органу: накази, розпорядження, інструкції й ін.

Колективний договір, консультації, перегово-ри.

Рис. 4.4. Основні методи регулювання соціально-трудових відносин.

Таблиця 4.2.

Зміст методів регулювання соціально-трудових відносин

Методи регу-лювання СТВ

Зміст методів

Нормативно- правові

Засновані на науково-обгрунтованій нормативно-законодавчій базі. Зокрема: Конституція України, Кодекс законів про працю,  Закони «Про зайнятість населення», «Про оплату праці», «Про колективні договори та угоди» тощо, а також  нормативні акти, укази, інструкції, правилах відповідних державних  комітетів, міністерств, відомств.

Програмно-цільові

Охоплюють такі напрями: умови праці; соціальна політика; зайнятість; міграційна політика; демографічна політика (переважно  на макрорівні).

Адміністратив-но-розпорядчі й організаційно- упорядковані

Використовуються переважно на рівні організацій. Для регулювання СТВ використовують накази, розпоряд-ження адміністрації, положення про структурні підроз-діли, посадові інструкції, графіки робочого часу тощо.

Договірні

Пов’язані з проведенням консультацій, переговорів між суб’єктами СТВ, укладанням договорів і угод на різних рівнях (генеральна, галузева, територіальні угоди, колективний договір).

Погоджувально-арбітражні, посередницькі

Спрямовані на попередження трудових конфліктів, помякшення їх наслідків.

Партисипативні

Використання  сучасних методів і форм участі працівників в управлінні виробництвом, у прийнятті та реализації організаційно-управлінських нововведень    (в Наглядових Радах, Радах ветеранів, Гуртках якості та ін. ).

Суспільне ре-гулювання про-цесів форму-вання і розвитку СТВ.

Включає  формування й засвоєння всіма суб’єктами СТВ єдиної системи понять з метою взаємопорозуміння; ідентифікацію соціально-економічних процесів з точки зору інтересів сторін; формування системи показників, що відображають процеси взаємодії суб’єктів СТВ, та визначення джерел інформації; дослідження досягнень інших країн у цій сфері.

Рис. 4.5. Сутність соціального захисту.

Рис. 4.6. Соціальний захист як система.

 

Рис. 4.7. Соціальні інститути соціального захисту населення.

Рис. 4.8. Види соціальних гарантій.

Рис. 4.9.  Мета, принципи, функції та форми соціального захисту.

                                                                                                                                                   

Рис. 4.10.  Напрями соціального захисту.

Рис. 4.11. Поняття «якості життя» та фактори, що на нього впливають.

Рис. 4.12. Показники для оцінювання якості життя.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Рис. 4.13. Показники для оцінки якості людського життя    

                                              

                                                           

                                                                                               Рис. 4.14. Сутність якості трудового життя

            та основні положення   Концепції якості трудового життя.                                     

                                                    

Рис. 4.15. Гідна праця: Концепція та показники.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Рис. 4.16. Рівні та показники для оцінки якості трудового життя.             

Література :

  1.  Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 107-112.
  2.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005. – С. 240-248.
  3.  Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Уч. пособие. – К.: Кондор, 2003. – С. 74 – 80, 92 – 101.
  4.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.63-71.
  5.  Колот А.М.. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С.30-79.
  6.  Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.177-183
  7.  Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. Посіб. – К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2002. С. 157 – 160, 163 – 166.
  8.  Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова,  Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.18-27.

Структурно-логічна схема змісту теми  5

«Соціальне партнерство»

Рис. 5.1  Сутність та система взаємозв’язків соціального партнерства.

Рис. 5.2  Схема функціонування соціального партнерства.


Таблиця 5.1.

Напрями та передумови становлення соціального партнерства в Україні

Система соціального партнерства та його механізм

Рівні соціального партнерства

Суб'єкти соціального партнерства

Предмет соціального партнерства

Нормативно-правове забезпечення

Форми функціонування

Міжнародний (мегаеконо-

мічний)

Держави та міжнародні організації

Гарантії та захист прав людини у сфері праці, сприяння колективно-договірному процесу

Конвенції та реко-мендації МОП та ін.

• спільні консультації,  колективні до-говори;  укладення договорів та угод;

• погодження на вищому рівні соціально-економічної політики;

• спільне розв'язання колективних тру-дових спорів, запобігання їм; організа-ція примирних, арбітражних процедур;

• участь найманих працівників в управлінні виробництвом;

• участь представників сторін у роботі органів соціального партнерства;

• спільне управління фондами соціального страхування;

• участь найманих працівників у доходах;

• розгляд претензій та розбіжностей, що виникають між сторонами;

• обмін потрібною інформацією;

• контроль за виконанням спільних домовленостей та ін.

Національний (макроеко-

номічний)

Представники

Уряду, організацій роботодавців та профспілок

Умови, принципи, норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин

Державні закони,

нормативні акти Уряду

Галузевий і регіональний

(мезоекономіч-

ний)

Представники ор-ганізацій робото-давців та профспі-лок, органів регіонального самоврядування

Галузеві (регіональні) тарифні умови оплати праці, зайнятості, норм праці та ін.

Міжгалузеві та га-лузеві (регіональні) нормативно-методичні матеріали

Виробничий

(мікроеко-номічний)

Роботодавець, профспілка, працівники

Кадрова політика підприємства загалом або її окремі елементи

Нормативні мате-ріали, норми, стату-ти, положення, тру-дові угоди, договори


Рис. 5.3 Схема головної мети соціального партнерства суспільства та умови її досягнення.

Рис. 5.4.   Загальні принципи соціально-трудових відносин, які вироблені МОП


Рис. 5.5.   Основні принципи соціального партнерства, які мають бути в Україні.

Рис. 5.6.  Напрямки специфічних принципів соціального партнерства.

Рис.  5.7.  Структура суб’єктів соціального партнерства в Україні.

Рис. 5.8.  Елементи системи соціального партнерства, які виділяють в Україні.


Рис. 5.9. Функції суб’єктів соціального партнерства.


                                                                                                                                                                            Таблиця 5.2

Рівні, суб’єкти, предмет  і нормативно- правове забезпечення колективно-договірного

регулювання в Україні

Рівні переговорів та угод

Суб'єкти соціального партнерства

Предмет переговорів

Нормативно-правове забезпечення

Національний

 (генеральна угода)

Представники

Уряду (Рада міністрів), організацій роботодавців та профспілок

Розвиток виробництва та забезпечення продуктивної зайнятості, соціальний захист (загальні умови оплати праці, робочого часу, соціальні гарантії)

Державні закони,

нормативні акти Уряду

Галузевий і регіональний

(галузева угода)

Представники організацій роботодавців та галузевих профспілок, Міністерство праці та соціальної політики України

Галузеві (регіональні) тарифні умови оплати праці, зайнятості, норм праці та ін.

Міжгалузеві та галузеві (регіональні) нормативно-методичні матеріали

Виробничий

(колективний договір)

Роботодавець, комітет профспілки, працівники

Тарифні умови, форми та системи оплати праці, робочий час, охорона праці та ін.

Нормативні матеріали, норми, статути, положення, трудові угоди і договори

Рис. 5.10. Розширений зміст угод договірного регулювання за рівнями переговорів.

Рис. 5. 11. Класифікація виникнення трудових конфліктів.


Рис. 5.12  Фактори, що обумовлюють складність конфлікту

Рис. 5.13.  Сутність негативних наслідків і позитивних функцій ТК

Рис. 5.14.  Класифікація методів, видів та типів вирішення трудових конфліктів.

Рис. 5.15. Зміст методів і способів запобігання трудових конфліктів.


Рис. 5.16. Сутність і регулювання моделей СТВ у системі соціального партнерства різних країн.


Література:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996. – К., 1996; Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1919 — 1956, 1957 — 1990рр. Закони: Закон України "Про підприємства в Україні" // Закони України. - Т.1. — К.: Ін-т законодавства, 1996; Закон України "Про колективні договори і угоди" // Закони України. -Т.6. — К.: Ін-т законодавства, 1997; Закон України "Про оплату праці" // Закони України. - Т.8. — К.: Ін-т законодавства, 1997; Закон України "Про зайнятість населення//Закони України. –Т.1-К.: Ін-т законодавства, 1996; Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" // Закони України. - Т. 19. — К.: Ін-т законодавства, 2000; Закон України "Про організації роботодавців // Офіційний вісник України.-2001.-№25, ст. 1097; Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" // Закони України. - Т.15. — К.: Ін-т законодавства, 1999; Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. — К.: Праця, 1997.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Підручник. – К.: Знання, 2006., С. 249-278.

3. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учеб. пособие. – К.: Кондор, 2003, С. 102 – 133.

4. Заверюха А.В. Социальная политика: Опорный конспект лекций. Одесса, ОДЕУ,  2002., С. 224 – 242.  

5. Качан Є.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник-К.: “Юридична книга”, 2003. , С. 177 – 209.  

6. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.63-71.

7. Колот А.М.. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С.30-79.

8. Лукашевич В.М. Економіка праці та  соціально-трудові відносини: Навч. посібник.-Львів: «Новий світ -2000», 2004., С. 209 – 220.   

9. Максма М.Б. Економіка праці та СТВ. Навч.посіб. – К.: Вид-во Епроп.ун-ту. 2003., С. 167-179.

10. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова,  Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.27-40.

11. Журнал “Україна : аспекти праці” - № 8. - 2002 р. (випуск присвячено становленню і розвитку середнього класу в Україні), а також випуски за наступні роки.

Структурно-логічна схема змісту теми 6 

«Ринок праці та його регулювання»

Система економічних відносин між продавцями і покупцями товарів та послуг, форма зв’язку між сторонами обміну, в процесі якого встанов-люється ринкова ціна на об’єкт обміну, відбувається зміна його власника.

 Система суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем послуг праці.

Економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці.

Механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавця-ми і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію

Рис. 6.1. Підходи до визначення сутності ринку праці.

                                                                    

          

                                                                      Поточна пропозиція

      Поточний попит          

                                                                     

                                                                 Задоволений попит

Рис. 6.2. Сукупний ринок праці.

Поточний попит + Поточна пропозиція = Поточний ринок праці

Відкритий ринок праціекономічно активне населення, яке шукає роботу та потребує підготовки перепідготовки, а токож усі вакантні робочі місця у всіх секторах економіки.

Прихований ринок праці – особи, які формально зайняті в економіці, але у той же час у зв’язку із скороченням виробництва або зміною його структури можуть бути вивільненими.

Рис. 6.3. Елементи поточного ринку праці.

Поточний ринок праці

Рис. 6.4. Структура поточного ринку праці.


Роботодавці та їх об’єднання

Наймані працівники та їх спілки

Держава  та її органи

 

Рис. 6.5. Основні елементи ринку праці

Суспільний поділ праці -  розмежування найманого робітника та

                                               роботодавця.

 

Інформаційна – надання інформації учасникам процесу купівлі-

                               продажу товару робоча сила.

Посередницька – встановлення зв’язків між роботодавцями та

                             найманими працівниками.

Відтворювальна  -  відбувається загальне визначення затрат праці на

                                  відтворення товару «робоча сила» та її суспільної

                                  корисності.

Стимулююча – всі учасники, виробничого процесу є матеріального

                           зацікавленими в задоволенні    своїх потреб.

Оздоровлююча звільнення суспільного виробництва від економічно

                             слабких, нежиттєздатних підприємств.

Регулююча  -  надання відповіді на питання: що, для кого та  як саме

                        виробляти.

Рис. 6.6. Функції ринку праці та їх зміст.

Рис. 6.6. Поняття сегментації ринку праці та її критерії.

Рис. 6.7. Сегменти ринку праці  відповідно до різних критеріїв та ознак.

Таблиця 6.1.

Порівняльна характеристика первинного та вторинного ринків праці

Особливості

Первинний ринок праці

Вторинний ринок праці

1.Рівень оплати праці

Високий

Низький

2.Важливі зарплато-

 утворюючі чинники

Посада, стаж, кваліфікація, міра відповідальності

Виробіток, дисциплінованість

Продовження табл. 6.1.

3.Специфіка форм

  заробітної плати

Висока частка одноразових виплат, індивідуальний характер оплати праці

Провідна роль основної заробітної плати, колективні форми оплати праці

4.Умови праці

Нормальні

Несприятливі

5.Зміст праці

Творча, висококваліфікована

Виконавча, рутинна

6.Ступінь відповідаль-ності за кінцеві результати виробництва

Високий

Низький

7.Підтримка з боку профспілок

Велика

Мала

8.Характер зайнятості

Стабільний

Нестабільний

9.Особливості органі-

 зації робочого  часу

Нормована або ненор-мована тривалість ро-бочого дня, тижня, року

Неповний робочий день, тиждень, сезонна та тимчасова робота

10.Тривалість трудових контрактів

Довгострокова

Короткострокова

11.Ступінь соціального захисту

Високий

Низький

12.Обсяги інвестицій

    в освіту та професій-

    ну підготовку

Великі

Малі

13.Можливість

  просування по службі

Велика

Мала

14.Ступінь участі в  уп-равлінні   виробництвом

Великий

Малий

 

Рис. 6.8. Кон’юнктура ринку праці та її види.

Купівля праці роботодавцем означає, що він набуває право певний час використовувати працю вільної людини й стає власником результатів праці, оскільки остання проявляється лише в результатах.

Угоди, що укладаються на ринку праці, означають початок тривалих взаємовідносин роботодавця і найманого працівника та характеризуються величезною різноманітністю.

Насиченість ринку праці різноманітними інституціональними структурами особливого роду, оскільки своєрідність відносин, що виникають на цьому ринку, вимагає чіткої та детальної регламентації різніх аспектів діяльності його агентів.


Наявність на ринку праці негрошових аспектів угоди, до яких належать зміст і умови праці, гарантії зайнятості, перспективи професійного розвитку, мікроклімат у колективі тощо.

Рис. 6.9. Характерні особливості ринку праці.

 

 

Рис. 6. 10. Види регулювання  ринку праці та їх характеристика.

Полегшує та прискорює процес узгодження особистих, колективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників у системі суспільного поділу праці.

Надає необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників і фахівців.

Сприяє підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за сферами виробництва.

Виконує функцію поєднувальної ланки між професійною підготовкою працівників та їх подальшим використанням.

Сприяє поліпшенню вибору населенням професій згідно з його здібностями та бажаннями та врахуванням суспільних потреб.

Поліпшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили внаслідок конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників.

Достатньо сильний засіб оптимізації потоків розподілу та перерозподілу робочої сили.

Рис. 6.11. Позитивний вплив ринку праці на  суспільство.

Розвиток ринку праці супроводжується відродженням та поглибленням товарно-грошового фетишизму.

Групові та особисті інтереси окремих групових та індивідуальних виробників, як правило, будуть переважати понад загальнонародними інтересами та задачами.

Ринку праці характерна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення й ускладнює реалізацію права громадян на працю і доходи.

Більш жорсткі вимоги до професіоналізму, посилюється динамічність структурних змін у виробництві, знижується життєвий рівень частини населення, виникає соціальна напруга.

Рис.6.12. Негативні риси функціонування ринку праці.

Основні показники, що характеризують стан ринку праці в Україні, наведено в дод.Б [9].

Література :

  1.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005. – С. 124-145.
  2.  Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004.- С.38-59.
  3.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.100-113.
  4.  Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури,  2006. – С.207-217.
  5.  Колот А.М.. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С.30-79.
  6.  Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.72-84
  7.  Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. Посіб. – К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2002. С. 157 – 160, 163 – 166.
  8.  Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова,  Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.40-51.
  9.  http://ukrstat.gov.ua/ - Розділ «Ринок праці».

Структурно-логічна схема змісту теми 7

«Соціально-трудові відносини  зайнятості»

                                                                             

Рис. 7.1. Аспекти зайнятості.

Рис.7.2. Принципові основи забезпечення зайнятості населення.

Рис. 7.3. Категорії зайнятого населення.

Рис. 7.4. Статуси зайнятості населення.

Рис. 7. 5. Види зайнятості та їх взаємозв’язок.

Зайнятість можна класифікувати за певними ознаками:

  •  міра охоплення економічно-активного населення – за ступенем включення економічно-активного населення до суспільного виробництва;
  •  кількісні характеристики неповного робочого часу – за режимом роботи неповний робочий час;
  •  форма власності – за формою власності підприємства, організації чи установи, де працює громадянин;
  •  спосіб участі в суспільній праці – за способом, в який людина бере участь у суспільній праці;
  •  форма організації роботи – за формою організації робочих місць та стабільністю соціально-трудових відносин;
  •  легітимність працевлаштування – за формою провової врегульованості зайнятості;
  •  стабільність трудової діяльності -  за тривалістю трудового договору;
  •  статус зайнятості  - за типом трудової діяльності.

Рис. 7.6. Ознаки класифікації та відповідні їм форми зайнятості.

Від командно-адміністративної  до перехідної економіки

Від перехідної   до   соціально-орієнтованої  ринкової економіки

Рис. 7.7. Фактори впливу на зміну характеру зайнятості в перехідний період.

Рис. 7.8. Абсолютні та відносні показники зайнятості.

Рис. 7.9. Показники ефективності зайнятості в суспільстві.

Рис. 7.10. Поняття безробіття.

Рис. 7.11. Підходи до визначення статусу безробітного.

Рис. 7.12. Категорії безробітного населення.

Рис. 7.13. Ознаки класифікації безробіття.

Рис. 7.14. Види безробіття в залежності від повноти його обліку.

Рис. 7.15. Види безробіття в залежності від його поширеності, тривалості та соціально-професійного складу безробітних.

Рис. 7.16. Характеристика видів безробіття за формою його виявлення.

Рис. 7.17. Види безробіття за причинами їх виникнення.

Рис. 7.18. Класифікація заходів по боротьбі із безробіттям за часом дії.

Рис. 7.19. Правове забезпечення гарантій в сфері зайнятості.

Рис. 7.20. Гарантії соціального захисту від безробіття.

Рис. 7.21. Матеріальні й нематеріальні гарантії безробітним.

Рис. 7.22.  Абсолютні та відносні показники безробіття.

*Основні показники безробіття та зайнятості в Україні наведено в дод.Б [11]

Рис. 7.23. Природний рівень безробіття та його визначення.

Рис. 7.24. Сутність закону Оукена.

Рис. 7.25. Базові принципи державної політики зайнятості.

Рис. 7.26. Напрями державної політики зайнятості.

Рис. 7.27. Державні гарантії працездатному населенню.

Рис. 7. 28. Види заходів щодо регулювання зайнятості населення.

Рис. 7.29.  Рівні регулювання зайнятості населення.

Рис. 7.30. Суб’єкти державного регулювання зайнятості населення.

Рис. 7.31. Сфери функціонування міністерства праці та соціальної політики.

Рис. 7.32. Зміст регіональних програм зайнятості населення.

Рис. 7.33. Основні функції Державної служби зайнятості.

Рис. 7.34. Спрямованість діяльності Державної служби зайнятості.

Література:

  1.  Закон України «Про зайнятість населення»// Закони України. –Т.1. –К.: Ін-т законодавства, 1996.
  2.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005.- С.147-185.
  3.  Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Уч. пособие. – К.: Кондор, 2003.- С.166-208.
  4.  Єріна А.М., Мазуренко О.К., Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум -К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб»», 2002. –С.157-165.
  5.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.114-128.
  6.  Завіновська Г.Т. Економіка праці. – К.: КНЕУ, 2003. – С.32-58.
  7.  Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.196-208.
  8.  Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002.-С.39-45.
  9.  Махсма М.Б. Практикум з економіки праці та соціально-трудових відносин.: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2006.-С.21-35.
  10.  Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова,  Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.51-60.
  11.  http://ukrstat.gov.ua/ - Розділ «Ринок праці».

Структурно-логічна схема змісту теми 8 «Організація праці»

Впорядкування процесу праці у просторі та у часі.

 

Система взаємодії працівників один з одним та із засобами виробництва у процесі трудової діяльності.

Система заходів, які забезпечують раціональне використання ро-бочої сили, а саме: розстановка людей у процесі виробництва, по-діл, кооперування, нормування та стимулювання праці, організа-ція та обслуговування робочих місць, створення сприятливих умов праці.

Рис. 8.1. Сутність організації праці.

Основні характеристики організації праці

Трудовий процес та йо-го елементи

Порядок та умови виконання окремих трудових процесів

Взаємодія виконавців та їх груп із засобами праці та між собою

Об’єкти

Елементи

Задачі

Компоненти або критерії раціональності

Рис. 8.2. Базові характеристики організації праці.

Економічні: раціональне використання живої праці, ефективне використання потенційного сукупного фонду робочого часу, зниження трудомісткості продукції, поліпшення використання устаткування за часом і потужністю, підвищення якості продукції, зростання  продуктивності праці, рентабельності, прибутковість.

Організаційні: визначення порядку та послідовності виконання робіт, створення умов для високоефективної,  безперервної роботи виконавців, забезпечення повної та рівномірної їх завантаженості, створення дієвої системи стимулювання праці, а також системи її нормування, що відповідає специфіці виробничої діяльності тощо.

Психофізіологічні: збереження в процесі праці здоров’я та  працездатності, забезпечення  здорових безпечних умов праці, зменшення фізичного навантаження, забезпечення їх психологічної сумісності, зменшення нервово-психічної напруженості.

Соціальні: підвищення змістовності та привабливості праці за рахунок подолання монотонності праці, насичення її творчими елементами, підвищення кваліфікації працівників та розширення їх професійного профілю, реалізація їх трудової кар'єри і зростання їх добробуту.

Рис. 8.3. Зміст основних завдань організації праці.

Таблиця 8.1.

Зміст основних елементів організації праці

Елемент організації праці

Стисла характеристика  елемента організації праці

Поділ і кооперування праці

Передбачає науково-обґрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групу-вання і комбінування працівників у виробничі колективи.

Нормування праці

Передбачає ретельний розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг, як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва.

Організація і обслуговування робочих місць

Включає їх раціональне планування і оснащення згідно з антропометричними і фізіологічними даними людини; ефективну систему обслуговування робочих місць, атестацію та раціоналізацію робочих місць.

Продовження табл. 8.1.

Організація добору персоналу та його розвиток

Включає планування  потреби у робочій силі, профорієнта-цію і професійний відбір, наймання персоналу, розробку концепції розвитку персоналу та її реалізацію.

Покращення умов праці

Передбачає усунення шкідливих факторів  виробництва, надлишкових фізичних, психологічних та емоційних навантажень, забезпечення естетики виробництва, формування системи охорони та безпеки праці.

Раціоналізація трудових процесів

Впровадження оптимальних прийомів і методів праці; оцінка ефективності організації та проектування прогресивних трудових процесів.

Зміцнення дисципліни праці

Зміцнення трудової, технологічної та виробничої дисципліни, добросовісне виконання працівниками всіх своїх службових обов’язків.

Мотивація праці

Передбачає ефективне використання  форм і систем оплати праці, умов стимулювання та відповідальності.

           

           

                

Рис. 8.4. Сутність поділу праці та його види, форми й межі.

Рис. 8.5. Форми поділу і кооперування праці на підприємстві.

Рис. 8.6. Поняття трудового процесу.

Рис. 8.7. Ознаки класифікації та види трудових процесів.

 

Таблиця 8.2.

Класифікація трудових процесів

Ознаки класифікації

Види трудових процесів

1.Характер предмета та продукту праці.

  1.  Речово-енергетичні: предмет і продукт праці - речовина  або енергія.

1.2. Інформаційні: предмет і продукт праці – інформація.

2.Виконувані функції.

2.1. Перетворення предметів праці

2.2.Обслуговування устаткування і робочих місць

2.3.Обслуговування тих, що працюють

2.4.Підготовка і управління виробництвом

3.Періодичність процесу.

3.1. Перервні (дискретні): супроводжуються перервами для знімання готової продукції і завантаження сировини (напівфабрикату)

3.1.1.Циклічні: постійно повторюються з однаковою періодичністю (масове, велико серійне виробництво)

3.1.2.Нециклічні: не повторюються взагалі або повторюються з різцою періодичністю (дослідне, одиничне, дрібносерійне виробництво)

Продовження табл. 8.2.

3.2.Безперервні: виконуються в перебігу тривалого часу, завантаження сировини, зняття готової продукції здійснюється без зупинки основного процесу, який уривається один раз в півроку - рік для профілактичного огляду і ремонту устаткування.

4.Характер участі працівника в дії на предмет праці.

4.1. Ручні: здійснюються за допомогою нескладних ручних інструментів, що приводяться в дію м'язовою силою працівника або додатковим джерелом енергії

4.2.Машинно-ручні: перетворення предмета праці здійснює

виконавчий механізм машини, але переміщення предмета праці щодо

інструменту (або навпаки) виконує працівник

4.3.Машинні: участь працівника в перетворенні предмета праці полягає в установці і знятті виробу, управлінні роботою

устаткування.

4.4. Автоматизовані й апаратурні: працівник здійснює контроль, настройку, наладку устаткування, зміну інструментів, забезпечення запасів предметів праці.

5.Стабільність структури трудового процесу.

5.1.3 постійною структурою: одна або декілька операцій постійно закріплені за робочим місцем

5.2. Із структурою, що періодично змінюється: за робочим місцем закріплена група операцій, що виконуються в різні проміжки часу, що періодично повторюються

5.3. Із змінною структурою: на універсальному робочому місці виконуються різні роботи і операції, що не повторюються або повторюються через невизначені проміжки часу

6.Ступінь регламентації трудового процесу.

6.1. Жорстко регламентовані: дії, їх послідовність, спосіб виконання, тривалість жорстко визначені технологією або організацією виробництва, робочими інструкціями

6.2.Відносно регламентовані: працівник може змінювати послідовність і спосіб виконання дії при дотриманні заданих тимчасових параметрів і вимог до кількісних і якісних результатів.

6.3.Слабко регламентовані (творчі процеси, пов'язані з виробництвом нової інформації, розробкою нових технологій): регламентована мета діяльності і її основні параметри

7. Форми організації трудового процесу

7.1. Індивідуальні: зайнятий один виконавець, результат його
діяльності носить індивідуальний характер
7.2.
Коллектівні: зайнята група виконавців певної чисельності і професійно-кваліфікаційного складу, за нею закріплені певний  об'єм і номенклатура робіт.

 

Трудова операція

закінчений цикл діяльності одного працівника (або групи працівників) на одному робочому місці, спрямований на зміну одного предмета праці.

Трудовий прийом

це частина операції, що являє собою закінчену сукупність трудових дій працівника, які безперервно наступають один за одним і мають конкретне цільове призначення.

Трудова дія

це логічно завершена сукупність трудових рухів, що виконуються без перерви одним або декількома робочими органами людини при незмінних предметах і засобах праці.

Трудовий рух  

це одноразове переміщення робочих органів людини під час виконання трудової дії.

Рис. 8.8.  Структурні елементи трудового процесу.

Рис. 8.9. Сутність нормативів праці та ознаки їх класифікації.

     За укрупненням      За призначенням         За видами         

                                                                                 затрат часу           

            Елементні                 Нормативи

     (диференційовані)           режимів                       Основного         Міжгалузеві

                                              роботи                             часу

                                            устаткування                                                  Галузеві

       Укрупнені                                                            Допоміж-  

                                           Нормативи часу              ного  часу                 Місцеві

      Нормативи                      Нормативи                Часу на обслу-

       чисельності                обслуговування                говування

                                                                                  робочого місця

                                             Часу на відпо-

      Нормативи                    чинок та осо-               Часу підготовчо- заверша-                                         

      підлеглості                  бисті потреби                             льної роботи                                        

                                                                                        

Рис.8. 10. Ознаки та види нормативів праці.

                                                                                  

Норми праці –

це величина та структура витрат робочого часу, які необхідні для виконання певної роботи і є еталоном, з яким порівнюються фактичні затрати часу з метою встановлення ступеня їх раціональності.

Норми часу

Норми виробітку

Норми обслуговування

Норми чисельності

Норми керованості

Нормовані завдання

Рис. 8.11. Види норм праці.

                                             Змінний робочий час Тзм

 

     

   

Рис.8.12. Загальна класифікація елементів затрат змінного робочого часу.

Рис. 8.13. Класифікація робочих місць.

Соціальні знання

Здатність мислити

Уважність

Майстерність та вміння

Мускульна сила

Трудовий процес

 

Засоби виробництва та продукцію

Безпеку та здоров’я інших

Умови праці

Рис. 8.14. Основні вимоги до робочих місць.

Технологічне обладнання: верстати, машини, апарати, агрегати, автоматичні лінії тощо.

Допоміжне обладнання: підйомні пристрої, рольганги, транспортне обладнання, випробувальні стенди тощо.

Технологічне оснащення: міряльні інструменти, прилади, робоча документація тощо.

Рис. 8.15. Сутність та види оснащення робочого місця.

Планування робочого місця –

доцільне просторове розміщення у горизонтальній та вертикальній плоскостях функціонально пов’язаних елементів виробництва, які необхідні для здійснення трудового процесу.

Зовнішнє планування робочого місця

доцільне розміщення на робочому місці основного технологічного та допоміжного обладнання, організаційної оснащення.

Рис. 8.16.Сутність та види планування робочого місця.

       Функції обслуговування                              Зміст функцій

Рис. 8.17. Структура функції «обслуговування засобів праці».

       Функції обслуговування                              Зміст функцій

Рис. 8.18. Структура функцій обслуговування.

Форми обслуговування робочих місць

Рис. 8.19. Зміст форм обслуговування робочих місць.

Системи обслуговування робочих місць

Обслуговування здійснюється з одного центру, який підпорядковується цеху, відділу

Функцію обслуговування викону-ють або безпосередньо працівники, або допоміжний персонал

Одна частина функцій обслугову-вання здійснюється централізовано, інша частина − децентралізовано

Рис. 8.20. Системи обслуговування робочих місць та їх сутність.

Таблиця 8.3.

Типова карта організації праці на робочому місці

Підприємство

Карта організації праці на робочому місці 

(методична схема)

Цех_____________________

Відділення_______________

Робоче місце ___________

I. Вихідні дані

Предмет праці та технологія обробки

Форма організації праці

Оплата праці

Дані про предмет праці та номер відповідного документа – крес-лення, ескіз та інше;

дані про зміст обробки та номер технологічної карти або карт комплексної технології;

маршрут переміщення деталей по операціях.

Індивідуальна, бригадна. Зазначається вид бригади: наскрізна, змінна, комплексна, спеціальна та інше.

Система і форма оплати та матеріального стимулювання праці.

II. Трудовий процес

Елементи процесу праці

Час

Методи праці

Графік синхронізації процесу

Комплекси прийомів: прийоми, трудові дії, рухи;

ступень розчленування у залежності від повторюваності

Графічне зображе-ння зони рухів; опис способів дій  та ілюстрацій; тра-єкторії руху, прийоми праці;

графік суміщення у часі рухів правою та лівою руки; дії різних виконавців;

особливі вимоги  до методівпраці які обумовлені забез-печенням якості продукції.

Графік багатоверс-татного обслуговування;

графік бригадної роботи біля загального технологічного агрегату;

графік суміщення дій людини та роботи машини.

III Робоче місце

Просторова організація робочого місця

Оргоснащення

Зовнішнє планування

Розташування предметів у зоні роботи

Рід оснащення

Означення

Циклові переходи

Від-стань

Час

Способи розкладання та зберігання деталей, інструментів на підставках, у тарі і в інструментальних шафах.

IV. Обслуговування РМ

Функції обслуговування

Способи та режими обслуговування

Види самообслуговування

Засоби зв’язку

Перелік функцій, за якими здійснюється спеціалізоване обслуговування.

Виконавці функцій обслуговування, графік роботи, технічне оснащення, час на виконання роботи.

Види допоміжних робіт, які виконуються основними робітниками;

обсяг відвернення за зміну; затрати часу на кожний вид роботи.

Сигнальні лампочки, засоби виробничої інформації тощо.

V. Умови та охорона праці

Чинники

Засоби захи-сту від нес-приятливих умов

VI. Норми праці

VII. Вимоги до виконавця роботи

Санітарно-гігієнічні;

психофізіологічні;

естетичні.

Захисні засоби;

протишуми;

сигнальні кольори та знаки безпеки;

спецхарчування та інше.

Норми виробітку;

прогресивні показники на аналогічній роботі.

Професія_______

Розряд__________

Стать___________

Освіта__________

Спеціальні вимоги

Режим праці й відпочинку.

Загальні техніко-економічні показники.

Регламентовані перерви;

виробнича гімнастика;

Функціональна музика.

Використання фон-ду часу обладнан-ня; використання змінного фонду робочого часу по групах тощо.

Карту склали

(дата, підписи)

Узгоджено:

(з ким, дата, підписи)

Затверджено:

(дата, підписи)

Зміни:

(умовний код)

Природні

(географо-кліматичні, біологічні, геологічні)

Соціально-економічні (визначаються системою прийнятого в державі трудового законодавства)

Виробничі

(санітарно-гігієнічні, інженер-но-психологічні, естетичні, техніко-технологічні фактори безпеки)

Соціально-психологічні (взаємовідносини у трудовому колективі, стиль керівництва)

Рис. 8.21. Фактори формування умов праці.

поділяються на

на робочому місці формуються за такими елементами:

Рис. 8.22.Сутність умов праці.

 

Незначне, середнє, важке, дуже важке

Незначна, середня, підвищена

Помірний, середній, високий

Обмежене, незручне, незручно-обмежене, дуже незручне

Незначна, середня, підвищена

Незначне, підвищене, середнє, високе, дуже високе

Незначна, середня, підвищена, сильна, дуже сильна

Помірний, підвищений, сильний

Підвищені, сильні, дуже сильні

Недостатня і погана, осліплююча

Рис. 8.23. Фактори виробничого середовища  та їх характеристика.


                    П  Р  А  Ц  Е  З  Д  А  Т  Н  І  С  Т  Ь

                               в                                            в

                                             с                                                     с                           

                                                         

                                                    а

                                                           

                                                                                    

                                               

     а

       

            1      2          3         4        5          6         7          8          9  

Три фази працездатності:

а – впрацьовування (від декількох хвилин до 1,5 години, що залежить від особливостей роботи, яка виконується, та від   самої людини);

б –стійка висока працездатність (настає в результаті накопичення стомлюваності);

в- зниження працездатності, стомлення.

Рис. 8.26. Динаміка працездатності людини


                       

     

   

Пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологій та продукції.

Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм.


Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та стану.

Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці.

Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці.

Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Рис. 8.28. Базові принципи державної політики в галузі охорони праці.

Рис. 8.29. Основні напрямки вдосконалення умов праці.

Kij = 1 -  ,

де Kij- приватний коефіцієнт ОП за і-тим чинником у підрозділи;

Твтр.ij – втрати робочого часу за і-тим чинником у підрозділі;

Тзм. – тривалість зміни;

Чj – чисельність працівників у підрозділі;

m –кількість елементів організації праці

       підр  

К оп   =  ,

де  К1, К2,… Кn – часткові  коефіцієнти організації праці у первинному підрозділі;

П – кількість приватних коефіцієнтів

Коп підпр. = , де

q – кількість цехів на підприємстві;

Чц – чисельність персоналу в цеху  

Рис. 8.30. Оцінка рівня організації праці на мікрорівні.

                                           

Δ ПП   =  -  100,

де В1 и В2-  показники  виробітку продукції на одного працівника на рік до та після реалізації заходів по ОП.

За рахунок зниження трудомісткості продукції: Δ ПП   = , де

t  зниження трудомісткості продукції в результаті реалізації заходів по ОП, %.

За рахунок вивільнення чисельності персоналу: ΔПП   = ,

де  Eч економія чисельності персоналу в результаті реалізації заходів по ОП;

Чспрозрахункова середньоспискова чисельність працюючих.

Eрічн. = 1 - С2)х В2 – Водн.хЕп ,

де С1 та С2 – собівартість одиниці продукції у порівняних цінах до та після реалізації заходів по організації праці;

В2 – річний обсяг продукції у натуральному виразі після реалізації заходів по ОП;

Водн. – витрати одноразові;

Еп – нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій

Рис. 8.31. Економічна ефективність заходів з покращання організації праці.

Література:

  1.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005. – С. 316-354.
  2.  Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004.- С.92-111.
  3.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.145-158.
  4.  Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури,  2006. – С.62-120.
  5.  Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.86-127
  6.  Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. Посіб. – К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2002. С. 157 – 160, 163 – 166.
  7.  Рофе А.И. Научная организация труда: Учеб пособие. – М.: МИК, 1998

Структурно-логічна схема теми 9

« Ефективність і продуктивність праці»

Рис. 9.1.  Сутність категорій «ефект» та «ефективність».

Рис. 9.2. Ефективність праці та показники для її оцінювання.

Таблиця 9.1.

Сутність окремих аспектів ефективності праці, їх компоненти

та показники

Аспекти

Форми прояву

Показники (компоненти)

Критерії

Економічний

  •  обсяг випущеної продукції на одиницю праці;
  •  прибуток від певного виду діяльності до витрат праці
  •  продуктивність праці;

  •  рентабельність праці

Ступінь задоволеності потреб суспільства споживчими благами визначеної кількості та якості

Психофізіологічний

вплив трудового процесу на організм людини

  •  не шкідливі, сприятливі виробничі умови та безпека праці;
  •  змістовність праці та оптимальні межі її розподілу;
  •  всебічний розвиток фізичних, розумових сил і здібностей людини в процесі праці;
  •  усунення негативного впливу виробничого середовища на умови праці

Збереження працездатності працівника, його здоров’я, нормальний рівень інтенсивності праці (дод.В).

Соціальний

гармонічний розвиток працівника

  •  підвищення кваліфікації працівника;
  •  розширення виробничого профілю;
  •  посилення соціально-політичної активності та ін.

Ступінь задоволеності працею, сприятливий морально-психологічний клімат у колективі

Рис. 9.3. Підходи до визначення змісту категорії “продуктивність праці” та її сутність.

 

Рис. 9.4. Показники продуктивності праці та їх взаємозв’язок.

Таблиця 9.2

Джерела зростання продуктивності праці

ЕКСТЕНСИВНІ ЧИННИКИ

ІНТЕНСИВНІ ЧИННИКИ

РІВЕНЬ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ

РІВЕНЬ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРАЦІ

ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА

КРИТЕРІЙ – рівень продуктивного використання робочого часу

КРИТЕРІЙ – нормальна інтенсивність праці

КРИТЕРІЙ – зростання обсягів виготовлених споживчих благ за умови зменшення кількості живої праці

МЕЖІ   ЗРОСТАННЯ  ПРОДУКТИВНОСТІ  ПРАЦІ

Обмежена, з одно-го боку, законодав-чою тривалістю робочого часу, з іншого боку – об-сягом непродук-тивно витраченого робочого часу.

Обмежена психофізіоло-гічними можливостями витрачання людиною життєвої енергії  без порушення здоров’я протягом законодавчо встановленої тривалості робочого дня

Необмежені можливості зростання продуктивності праці

Таблиця 9.3.

Сутність компонентів праці та її рентабельності

1

2

КОМПОНЕНТИ ПРАЦІ

Регламентована праця, не рентабельна

Творча, інноваційна, рентабельна

α-праця: виконується за даною техноло-гією, інструкцією, традицією, коли вико-навець роботи не вносить до неї ніяких елементів новизни, власної творчості

β-праця: спрямована на створен-ня нових духовних, матеріальних благ, а також нових методів виробництва

Можуть бути складовими як розумової, так і фізичної праці

ПРИКЛАДИ

Праця друкарки, копіювальника, архіваріуса, робітника на конвеєрі з примусовим ритмом роботи тощо.

Праця наладчика, складної техні-ки, технолога з розробки нових технологій, вченого, раціоналіза-тора тощо.

Продовження табл.9.4.

Рентабельність праці

співвідношення прибутку (Pi), отриманого від даного виду діяльності та відповідних затрат праці (Zi) (витрат на персонал):

Pi

                                                        R = -------

Zi

Показник рентабельності праці (Rппп) в планово-аналітичній роботі підприємства визначається таким чином:

де, П – прибуток від реалізованої продукції;

Чппп – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу;

В – виручка від реалізації продукції;

ВП – вартість випуску продукції в діючих цінах;

Rпрод – рентабельність продаж;

Дрп – частка реалізованої продукції в загальному обсязі її випуску;

Вир.річ. – середньорічний виробіток продукції на одного робітника у діючих цінах.

Рис. 9.5. Цілі зростання продуктивності праці в суспільстві.

Рис.9.6.  Дія «пастки» спадної продуктивності.

Рис. 9.7.  Форми прояву зростання продуктивності праці.

Рис. 9.8. Види показників продуктивності праці.

Рис. 9.9. Вимоги, що висуваються до показників продуктивності праці.

Рис. 9.10. Показники виміру результатів праці та її витрат.

Рис. 9.11. Характеристика методів виміру продуктивності праці.


Рис. 9.12. Сутність факторів зростання продуктивності праці.

Рис. 9.13. Деталізована класифікація чинників для розрахунків можливого зростання продуктивності праці на підприємстві.


Таблиця 9.5.

Умови реалізації факторів зростання продуктивності праці

ПРИРОДНІ

СУСПІЛЬНІ

ЕКОЛОГІЧНІ

МАТЕРІАЛЬНІ

Багатство й особ-ливості залягання природних копа-лин, родючості ґрунту, кліматичні особливості

Суспільний лад, характер вироб-ничих відносин, розвиток госпо-дарського механізму та ін.

Ступінь забруд-неності довкілля, природоохоронна діяльність, умови праці

Ступінь розвитку продуктивних сил суспільства, еко-номічного розвитку країни, рівня життя населення

Рис. 9.14. Сутність та класифікація резервів зростання продуктивності праці.

Таблиця 9.6.

Сутність та класифікація внутрішньовиробничих резервів росту продуктивності праці

ЗНИЖЕННЯ ТРУДОМІСКОСТІ

ПОКРАЩЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ

УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ КАДРІВ

необмежені резерви зростання продуктивності праці:

- упровадження нового обладнан-ня, прогресивних технологій;

  •  модернізація обладнання, удосконалення пристроїв;
  •  механізація та автоматизація робіт тощо.
  •  усунення втрат цілоденного та внутрішньозмінного ро-бочого часу через погану організацію виробництва, праці, низький рівень охо-рони праці, травматизм, захворюваність працівників;
  •  ліквідація причин виникнення бракованої продукції, відхилення від нормальних умов виробництва тощо;
  •  зниження чисельності робітників, які не виконують норми праці.
  •  оптимізація співвід-ношення основних і допоміжних робітників;
  •  підвищення питомої ваги робітників у структурі промис-лово-виробничого персоналу тощо;
  •  оптимізація чисель-ності управлінського персоналу.

Таблиця 9.7.

Цілі та  зміст програм управління продуктивністю праці

ОСНОВНІ ЦІЛІ ПРОГРАМИ:

  •  ефективне використання людських ресурсів;
  •  мінімізація витрат на виробництво;
  •  створення ефективної системи виміру продуктивності праці.

ЗМІСТ ЕТАПІВ

ЗАВДАННЯ МЕНЕДЖЕРІВ

1

2

3

1

Вимір та оцінка досягнутого рівня ПП

Використання різних прийомів та методів виміру результатів та витрат праці для забезпечення достовірності та співставлення показників продуктивності праці.

Продовження табл.9.7.

1

2

3

2

Пошук та аналіз резервів росту ПП

Розробка систем мотивації працівників до пошуку резервів. Поєднання цілей працівників та організації. Розробка критеріїв результативності програми. Розрахунок очікуваного ефекту.

3

Розробка планів використання резервів

Формулювання заходів, планування витрат, встановлення терміну їх впровадження, призначення відповідальних виконавців, розрахунок економічного ефекту.

4

Розробка систем стимулювання працівників за досягнуті результати росту ПП

Розробка ефективного механізму стимулювання працівників у досягненні цілей організації. Забезпечення справедливого поділу отриманої вигоди від росту ПП між організацією та працівником.

5

Контроль за реалізацією заходів з росту ПП

Попередження відхилень від виконання плану підвищення ПП, регулювання його виконання.

6

Вимір та оцінка досягнутого росту ПП

Оцінка ефективності впровадження програми підвищення ПП. Визначення пріоритетів в підвищенні ПП на перспективу.

Література:

  1.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005. – С. 356-374.
  2.  Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004.- С.128-144.
  3.  Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.159-169.
  4.  Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури,  2006. – С.185-206.
  5.  Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.54-71.

Структурно-логічна схема теми 10

« Заробітна плата і механізм її  регулювання»  

Рис. 10. 1.  Сучасні підходи до визначення сутності заробітної плати

 

Рис. 10. 2.  Підходи до розуміння сутності заробітної плати.

                                       Основні функції заробітної плати  

                                           

Рис 10. 3.   Сутність та основні функції заробітної плати.

                                   

                                            

                                          

                                        

                                         

Рис. 10.5.  Зв’язок принципів організації заробітної плати з ії функціями.

Рис. 10. 8.  Організаційні основи оплати праці на підприємстві.

 

Рис. 10.9. Алгоритм організації заробітної плати на підприємстві.

 

Рис. 10.10. Схема формування заробітку працівника в умовах традиційної тарифної системи

Методичне забезпечення                                                                    Контроль і аналіз

                                                                          

Рис. 10. 11.  Блок-схема організації оплати праці на підприємстві1

Рис. 10. 12. Структура заробітної плати.

Таблиця 10.1

Основні функції тарифної системи

Зарплато-утворююча

Змістовна

Розподільча

Диференцююча

Стимулююча

Забезпечен-ня праців-нику міні-мальних га-рантій в оп-латі праці за виконання встановле-ної норми праці.

Установ-лення змісту й складнос-ті усіх ви-дів робіт, що вико-нуються в всіх видах економіч-ної діяль-ності.

Розподіл робіт за складністю та працівників за професіями, спеціальностями (посадами), кваліфікацією, категорією.

Забезпечення обґрунтова-ної диференціації в оплаті праці працівників у залеж-ності від їхньої кваліфі-кації (посади), складності виконуваної роботи, ії від-повідальності, забезпечен-ня компенсації працівнику під час виконання робіт у несприятливих умовах праці у межах державних мінімальних гарантій

Заохочення підвищення кваліфікації працівників, виконання більш складних робіт.

Рис. 10.13.  Порядок проведення тарифікації робіт і робітників.

Рис. 10.14. Елементи тарифної системи.

  С Т Р У К Т У Р А   К В А Л І Ф І К А Ц І Й Н О Ї    Х А Р А К Т Е Р И С Т И К И

                                                           П Р И З Н А Ч Е Н Н Я

                                                  П Р И З Н А Ч Е Н Н Я

Рис 10.15.  Довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Рис. 10.16.  Основні  параметри тарифної сітки.

Приклади тарифних сіток

 Варіант 1. Застосовують, коли відсутні складні та високотехнологічні роботи і застосовуються прості устаткування та прилади.

Д (діапазон)– 1, 0 : 1, 6

ТАРИФНІ РОЗРЯДИ

1

2

3

4

5

ТАРИФНІ КОЕФІЦІЄНТИ

1, 0

1, 12

1, 25

1, 41

1, 6

 

Варіант 2. Застосовують, де відсутні особливо складні та високотехно-логічні та точні роботи та складне устаткування

Д – 1, 0 : 1, 9

ТАРИФНІ РОЗРЯДИ

1

2

3

4

5

6

ТАРИФНІ КОЕФІЦІЄНТИ

1, 0

1, 14

1, 3

1, 48

1, 68

1, 9

 Варіант 3.  Застосовують, де відсутні особливо складні, високоточні та високотехнологічні роботи і особливо складне устаткування

Д – 1, 0 : 2, 45

ТАРИФНІ РОЗРЯДИ

1

2

3

4

5

6

7

8

ТАРИФНІ КОЕФІЦІЄНТИ

1, 0

1, 15

1, 32

1, 51

1, 72

1, 95

2, 2

2, 45


Таблиця 10.2.

Приклад  єдиної сітки з оплати праці всіх працівників підприємства (укрупнена)[1]

Категорії та групи

працівників

Розряди за єдиною тарифною сіткою й відповідні тарифні коефіцієнти

1

1,0

2

1,14

3

1,3

4

1,48

5

1,69

6

1,93

7

2,2

8

2,51

9

2,86

10

3,26

11

3,72

12

4,24

13

4,83

14

5,51

15

6,28

16

7,16

17

8,16

Робітники

*

*

*

*

*

*

*

*

Технічні  виконавці

наскрізних професій

*

*

*

*

*

Техніки

*

*

*

*

*

*

Інженери й економісти

усіх  спеціальностей

*

*

*

*

*

*

*

Провідні фахівці усіх спеці- альностей

*

*

*

*

*

*

Майстри, в т.ч. старші

*

*

*

*

*

Начальники дільниць лабораторій

*

*

*

*

Начальники допоміжних цехів

*

*

*

*

*

*

*

Начальники основних цехів

*

*

*

*

*

*

*

*

Начальники відділів (крім провідних)

*

*

*

*

*

*

*

*

Начальники основних провідних відділів

*

*

*

*

*

*

*

*

Головні фахівці

*

*

*

*

*

*

Заступники першого керівника

*

*

*

*

*

Заступники головного інженера

*

*

*

*

Головний інженер

*

*

Директор

*

*


Таблиця 10.3.

Приклад єдиної тарифної сітки, в якій для кожної групи робітників встановлено окремий розмір тарифної ставки.

Група з оплати праці

Категорії, групи і професії робітників

Форми оп-лати і види тарифних ставок

Тарифні розряди

1

2

3

4

5

6

Відрядна оплата

Тарифні коефіцієнти

Відрядні

1,0

1,016

1,32

1,48

1,64

1,8

Погодинні

1,0

1,08

1,23

1,38

1,52

1,7

І. Робітники, які тарифікуються за розрядами тарифної сітки

Г – 0

Оцинкувальни-ки гарячим способом, волочильник

Відрядна оплата Годинна, коп.

Місячна, грн.

Годинні та місячні тарифні ставки

..............................................................

..............................................................

Г – 1

Основні робіт-ники техноло-гічних потоків, ремонтно- чер-говий персонал

Годинна, коп.

Місячна, грн.

........

...

.........

...

.......

....

.......

.....

.......

....

.......

....

..............

...............................

.............

..........

...........

...........

...........

...........

.........

Г – 5

Робітники всіх підрозділів і професій, не перелічені вище

Годинна, коп.

Місячна, грн.

........

.....

.........

..

.......

...

.......

...

.......

..

.......

....

В И Д И       Т А  Р И Ф Н И Х    С Т А В О К

Рис. 10.17. Сутність та види тарифних ставкок.

Рис. 10.18. Зміст доплат та надбавок.

Таблиця 10.4.

Види та розміри доплат і надбавок

Найменування доплат і надбавок

Розміри доплат і надбавок

Доплати

1. За суміщення функцій та посад

Доплати одному працівнику максим. розмірами не обмежуються й залежать від окладів за посадами, які вони суміщають

2. За розширення зони обслуговування або обсягів робіт

Доплати одному працівнику max розмірами не обмежуються, а визначаються наявністю отриманої економії за ТС і посадов. окладами, які повинні бути виплаченими за умов нормативної чисельності працівників

3. За виконання обовязків тимчасово відсутнього працівника

До 100% ТС (тарифної ставки) або ПО (посадового окладу) відсутнього працівника

4. За роботу у важких і шкідливих, й особливо важких та особливо шкідливих умовах праці

За роботу у важк. і шкідл. умовах праці до 12%, а за роботу в особливо важк. й особливо шкідл. умовах праці до 24% ТС або ПО

5. За інтенсивність праці

До 12% тарифної ставки

6. За роботу у нічний час

До 40 % годинної тарифної ставки (ПО) за кожну годинну роботи у нічний час. Нічний час з 22 год. вечору до 6 год. ранку

7. На період освоєння нових норм трудових затрат

Підвищення відрядних розцінок до 20%, а тарифних ставок – до 10%

8. За керівництво бригадою (бригадиру, не звільненому від основної роботи)

Доплата диференціюється залежно від числа робітників у бригадах (до 10, більш 10, більш ніж 25 осіб). Конкретний розмір доплат встановлюється галузевою угодою залежно від розміру ТС бригадира. Ланковим, при чисельності ланки більш 5 осіб, встановлюється доплата у розмірі до 50% відповідної доплати бригадира

Надбавки

1. За високу професійну майстерність

Диферент. надбавки: для робітників ІІІ р. – до 12%, ІV р. – до 16%, V р. – до 20%, VІ р. й вище – до 24% ТС

2. За класність водіям легкових й вантажних автомобілів, автобусів

Водіям ІІ кл. – 10 %, І кл. – 25% ТС за відпрацьований водієм час

Рис. 10.19. Форми виплати заробітної плати.     

                                      

Рис. 10.20. Системи заробітної плати.

Таблиця 10.5

Фактори та вимоги, що впливають на вибір форм і систем

заробітної плати

ВИМОГИ

ФАКТОРИ

Найповніший облік результатів праці

Можливість відображення результатів праці в конкретних показників діяльності окремого працівника

Точний облік відпрацьованого робочого часу

Види норм праці, які розробляються для конкретних організаційно-технічних умов виробництва

Створення передумов для постійного зростання ефективності та якості праці

Рівень механізації, автоматизації праці, наявність апаратурних процесів, конвеєрних та поточних ліній з регламентованим ритмом праці

Увязка індивідуальних та колективних результатів праці

Рівень охоплення робіт нормами праці. Трудомісткість робіт з нормування праці та обліку індивідуальних результатів праці

Відповідність ринковому механізму організації оплати праці в суспільстві

Тип виробництва

Простота та зрозумілість для працівників механізму нарахування ЗП

Стратегічні цілі та завдання, що постають перед організацією

Таблиця 10.6.

Визначення заробітної плати за системами відрядної формі оплати праці

Системи заробітної плати

Формула для визначення

ПРЯМА ВІДРЯДНА

ЗП вд = R х О

ВІДРЯДНО-ПРЕМІАЛЬНА

ЗП вд-прм = ЗП вд + (ЗП вд (П1 +  П2 х Пп)/100) + Пе,

де: П1 - процент премії за виконання показників преміювання; П2 – процент преміювання за кожен відсоток перевиконання показників преміювання; Пп – процент перевиконання показників преміювання; Пе – розмір премії за економію сировинних та матеріальних ресурсів.

Продовження табл.10.6

ВІДРЯДНО-ПРОГРЕСИВНА

ЗПвд-прг = ЗП вд + (ЗП прг х (Пп/Пб)) х Кр (одноступенева шкала)

                    ЗПвд+(ЗПпрг((П1–Пб)хК1