38395

Історія екогноміки

Тест

Экономическая теория и математическое моделирование

Метою вивчення Історії економічних учень“ є: поглиблення і розширення знань з економічної теорії; економічної і загальної культури фахівців з економіки; формування теоретичної тази бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; всі відповіді правильні. Маркса: Злиденність філософіїâ€; Теорії додаткової вартостіâ€; Критика політичної економіїâ€; Критика Готської програмиâ€. Засновником теорії активного торговельного балансу був: а Б. Маркса належать: а дослідження переважно сфери матеріального виробництва;...

Украинкский

2013-09-28

397.5 KB

0 чел.

Модуль 1. Економічна думка  з часу зародження до XIX століття

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ ЯК НАУКА. СТАНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

„Історія економічних учень“ вивчає:

  1.  історичний процес виникнення, розвитку і зміни систем економічної думки;
  2.  життя та діяльність видатних економістів;
  3.  історичний процес становлення та розвитку різних економічних наук;
  4.  історичний процес становлення та розвитку політичної економії.

„Історія економічних учень” відноситься до:

  1.  прикладних економічних наук;
  2.  функціональних економічних наук;
  3.  фундаментальних економічних наук;
  4.  історичних, а не економічних наук.

Об’єктом вивчення „Історії економічних учень” є:

  1.  поведінка економічних суб’єктів на макро- та мікро- рівнях;
  2.  розвиток економічної науки від зародження економічних ідей у творах стародавніх мислителів до сучасних економічних концепцій;
  3.  історичний процес розвитку народного господарства країн;
  4.  історичний процес розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Наукою, що вивчає еволюцію економічних поглядів та ідей є:

  1.  економічна історія;
    1.  історія народів світу;
    2.  історія економічних учень;
    3.  історія політичної економії.

Метою вивчення „Історії економічних учень“ є:

  1.  поглиблення і розширення знань з економічної теорії;
  2.  економічної і загальної культури фахівців з економіки;
  3.  формування теоретичної тази бази для аналізу проблем сучасної економічної політики;
  4.  всі відповіді правильні.

Відноситься до основних методів в „Історії економічних учень“:

  1.  формаційний метод;
  2.  цивілізаційний;
  3.  метод історії культур;
  4.  всі відповіді вірні.


Які з економічних законів є фундаментальними, тобто являються основою функціонування будь-якої економічної системи:

Правильный ответ А

      Випадки

               Економічні закони

Випадки

  А)

  Б)

            Закон вартості

   Г)

Закон зростання (підвищення) потреб

Закон тенденції норми прибутку до зниження

Закон спадної віддачі ресурсів

   Д)

 В)

Закон спадної граничної корисності благ

Закон попиту і пропозиції

Дослідження еволюції економічних теорій без урахування їхнього зв’язку з історичними і соціально-економічними умовами формування характерне для:

  1.  формаційного методу;
  2.  логічного методу;
  3.  історичного методу;
  4.  цивілізаційного методу.

Поділ економічних теорій на наукові і вульгарні згідно класового методу досліджень здійснювався представниками:

  1.  марксизму;
  2.  кейнсіанства;
  3.  інституціоналізму;
  4.  неолібералізму.

Класичним дослідженням з історії економічної думки вважається праця К. Маркса:

  1.  „Злиденність філософії”;
  2.  „Теорії додаткової вартості”;
  3.  „Критика політичної економії”;
  4.  „Критика Готської програми”.

11.Першим сучасним фундаментальним дослідженням з історії економічних учень вважають працю „Історія економічного аналізу” (1954) видатного західного економіста:

  1.  А. Маршалла;
  2.  Дж. М. Кейнса;
  3.  Й. Шумпетера;

12.Економічна думка стародавнього світу характеризується:

  1.  глибоким теоретичним аналізом тогочасної економічної системи;
  2.  стосовно інших галузей знань;

в)   переважанням натурально-господарського ставлення до економічних проблем;    

г)   формуванням перших економічних шкіл.

      13.  Підпорядкування людей один одному в конфуціанстві здійснюється за допомогою:

а) розробки принципів поведінки людей;

б) керування людьми через юридичні закони;

в) орієнтації на регулюючу роль в керуванні людьми природи;

г) суспільством повинно правити добро;

д) використання  товарно-грошових відносин.

      14.  Яка філософська система Стародавнього Китаю перенесла принципи побудови сімейного      устрою на державний рівень:

 а) конфуціанство;

 б) легізм;

 в) даосизм;

 г) моізм.

     15.  Підпорядкування людей в Стародавньому Китаї  в легізмі здійснюється за допомогою:

а) розробки принципів поведінки людей;

б) керування людьми за допомогою юридичних законів;

в) орієнтація на регулюючу роль в керуванні людьми природи;

г) суспільством повинно правити добро;

д) використання товарно-грошових відносин.

    16. Вихідним пунктом становлення економічної науки, теоретичного осмислення економічних проблем вважають ідеї мислителів:

а) Стародавнього Китаю;   б) Стародавнього Єгипту;    

в) Стародавньої Греції;                  г) Стародавньої Індії.

       17. Хто із філософів Стародавньої Греції вважав доброчинності головним джерелом багатства:

 ЭТОГО ВОПРОСА НЕ БУДЕТ!!!

а) Сократ;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Аристотель.

      18. Термін „економіка“ вперше був введений у науковий оборот:

а) Аристотелем;  б) Платоном;  в) Ксенофонтом;  г) А. Монкрентьєном.

     19. Поняття „економіка“ Ксенофонт застосовує у значенні:

Этого вопроса не будет!!!

а) наука про поведінку господарських суб’єктів;

б) мистецтво управління домогосподарством;

в) управління господарством країни;      

г) наука про господарство.

20. В якої праці були сформульовані основні принципи керування людьми в Стародавній Індії:

а) „Лунь юй”;

б) „Гуань-цзи”;

в) „Артхашастра”;

д) „Закони”;

г) „Нікомахова етика”.

     21. Хто із філософів Стародавньої Греції звернув увагу на зв’язок ринку і розподіл у праці:

а) Сократ;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Аристотель.

    22. У кого з філософів Стародавньої Греції А. Сміт взяв ідею про  зв’язок ринку з розподілом праці:

а) Сократ;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Аристотель

   23. Хто із філософів Стародавньої Греції вперше виділив прошарки суспільства: філософи, воїни, третій стан:

а) Сократ;

б) Ксенофонт;

в) Платон; 

г) Аристотель.

   24. Хто із філософів Стародавньої Греції вперше побудував модель ідеальної держави, чим дав початок виникненню соціальних утопій:

а) Сократ;

б) Ксенофонт;

в) Платон; 

г) Аристотель

 

25. Головним в методі Аристотеля є:

а) відокремлення досвіду від науки;

б) формування категорій науки;

в) пошук загального;

г) відокремлення досвіду від мистецтва.

   26. Аристотеля вважають „батьком” економічної науки, тому що він:

а) вперше ввів у науковий оборот термін „економіка”;

б) вперше проаналізував основні економічні явища, визначив основні економічні категорії і встановив взаємозв’язок між ними;

в) вперше визначив, що джерелом багатства нації є зовнішня торгівля;

г) здійснив першу спробу макроекономічного аналізу.

    27. Оригінальну концепцію економіки і  хрематистики – поділу господарства на природну сферу, яка потребує підтримки держави, і неприродну,  що слугує корисливим цілям, створив:

а) Сократ;         б) Ксенофонт;          в) Аристотель;              г) Платон.

    28. Аристотель відносив до хрематистики:

а) землеробство і ремесло;                   б) торгівлю і лихварство;      

в) дрібну торгівлю;                                г) работоргівлю.

     29. „Хрематистика” у Аристотеля – це:

а) мистецтво управління домогосподарством;                   

б) мистецтво управління державним господарством;      

в) мистецтво роботи гроші та наживати багатство;                               

г) наука про господарство.

    30. Згідно з поглядами Аристотеля і Фоми Аквінського гроші – це:

а) товар, що не має корисних властивостей;       

б) специфічний товар – загальний еквівалент;  

в) результат домовленості між людьми;   

г) все, що слугує обміну.

     31. Згідно з поглядами Ф. Аквінського в основу визначення „справедливої ціни” товару покладено:

а) витратний принцип;                                            б) морально-етичний принцип;

в) витратний і морально-етичний принципи;                      г) принцип корисності.

    32. Першою писемною пам’яткою, що відображала економічний устрій України-Русі, вважають:

а) „Домобуд Сільвестра“;            б) „Повісті временних літ”;      

в) „Руську правду”;                      г) „Повчання дітям” Володимира Мономаха.

    33. Хто з перерахованих мислителів пізнього середньовіччя написав працю „Утопія”, чим відкрив напрям соціальних утопій:

 а) Б.Даванзатті;        б) В. Стаффорд;        в) Т. Мен;        г) Г. Скаруффі;         д) Т. Мор     

    34.  Хто із соціалістів-утопістів написав працю „Місто сонця”:

а) Т. Мор;   б) Т. Кампанелла;   в) Р. Оуен;   г) Дж. Уінстенлі.

    35. Хто із соціалістів-утопістів зробив першу спробу практичної реалізації ідеї побудови нового суспільства:

а) Сен-Сімон;   б) Ш. Фур’є;   в) Р. Оуен;   г) Ш. Л. Сісмонді.

    36. Які джерела економічної думки відображають погляди не панівних класів:

а) програми селянських повстань;

б) єресі;

в) праці соціалістів-утопістів;

г) всі відповіді вірні. 

    37. Який напрям економічної думки був історично першим:

а) класичний;     б) монетаризм;      в) меркантилізм;     г) фізіократія.

   38. Предметом дослідження меркантилізму була сфера:

а) обігу;       б) виробництва;  в) розподілу;              

г) всі відповіді правильні.

   39. До об’єктів дослідження меркантилістів не належить:

а) сфера обігу;       б) оборотний капітал;       

в) торговий капітал;       г) торговельний баланс.

   40. Знайдіть відповідний предмет та метод дослідження МЕРКАНТИЛІЗМУ:

        Предмет

            Метод

  А

сфера обігу

емпіричний

  Б

сфера виробництва

Функціональний

  В

сфера виробництва і обігу одночасно

каузальний (причинно-наслідковий зв’язок)

  41. Представники меркантилізму вважали джерелом багатства нації (і відповідно аналізували процеси):

а) землеробство – аналіз економічних процесів у сільському господарстві;

б) зовнішню торгівлю – аналіз сфери обігу;

в) промисловість – аналіз сфери виробництва;      

г) правильні відповіді а) і б).

  42. Переваги протекціонізму як зовнішньоекономічної політики були обґрунтовані представниками:

а)  меркантилізму;          б) класичної школи;         в) фізіократів;    

г) всі відповіді правильні.

  43. До представників меркантилізму належав:

а) А. Монкретьєн;       б) А. Тюрго; в) П. Буагільбер;            г) Ф. Кене.     

  44. Монетарна система або система грошового балансу була характерна для: 

а) раннього меркантилізму;                       б) пізнього меркантилізму;

в) класичної школи;                                    г) школи фізіократів.

  45. Які з наведених характеристик відносяться до меркантилізму:

а) його представники стали фундаторами науки про категорії та закони економічного життя;

б) його представники здійснили першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва;

в) його представники досліджували не тільки сферу обігу, але й сферу виробництва;

г) його представники здійснили перше обґрунтування політики протекціонізму.

  46. У працях представників меркантилізму:

а) джерелом багатства вважається зовнішня торгівля;

б) об’єктом дослідження є сфера обігу;

в) переважає практична функція;     

г) всі відповіді правильні.

  47. Праця в якій сфері людської діяльності з точки зору меркантилістів створює  багатство суспільства:  

а) матеріального виробництва;  

б) обігу;

в) сільського господарства;.

г) будь-якого виробництва.

   48. Які з наведених характеристик відносяться до раннього меркантилізму:

а) економічний лібералізм значною мірою поєднується з ідеями буржуазної демократії;

б) провідною є ідея свободи торгівлі;

в) єдиним справжнім багатством країни вважаються гроші;       

г) здійснено першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва.

   49. Яка теорія із перерахованих знаходилась у основі раннього меркантилізму:

а) теорія грошового балансу;

б) теорія активного торгового балансу;

в) теорія трудової вартості;

г) теорія граничної корисності;

д) теорія міжнародної торгівлі.

  50. Рекомендації теоретиків раннього меркантилізму для економічної політики західноєвропейських держав полягали у:

а) створенні конкурентного середовища, підтримці конкуренції з боку іноземних виробників;

б) залученні іноземного капіталу для розвитку вітчизняної економіки;

в) законодавчому встановленні прямих адміністративних заборон з метою захисту національного ринку від іноземної конкуренції;

г) створенні економічних умов для вільної торгівлі.

   51. Які з наведених характеристик відносяться до зрілого меркантилізму:

а) економічний лібералізм значною мірою поєднується з ідеями буржуазної демократії;

б) єдиним справжнім багатством країни вважаються гроші;       

в) джерело багатства нації вбачається у розвитку зовнішньої торгівлі, досягненні активного торговельного балансу;

г) здійснено першу спробу створити теорію капіталістичного  виробництва.

   52.  До характерних рис зрілого меркантилізму можна віднести наступне:

а) здійснюється обґрунтування необхідності заохочення розвитку експортних галузей економіки, скасування заборони вивезення грошей за кордон;

б) джерело багатства нації вбачається у розвитку зовнішньої торгівлі, досягненні активного торговельного балансу;          

в) дослідження переносяться зі сфери грошового обігу до сфери товарного обміну;

г) всі відповіді правильні.

   53. Яка теорія із перерахованих знаходилась у основі зрілого меркантилізму:

а) теорія грошового балансу;

б) теорія активного торгового балансу;

в) теорія трудової вартості;

г) теорія граничної корисності;

д) теорія міжнародної торгівлі.

   54. Згідно з меркантилістськими поглядами джерелом грошового багатства є:

а) зростання закордонних інвестицій;

б) перевищення імпорту над експортом;

в) перевищення експорту над імпортом;.

г) зростання внутрішніх інвестицій. 

  55. Термін „політична економія“ вперше був введений у науковий оборот:

а) А. Смітом;   б) К. Марксом;   в) А. Монкретьєном;   г) Аристотелем.

  56. Термін „Політична економія” вперше з’являється у назві твору А.Монкретьєна „Трактат політичної економії” у:

а) 1516 р.;            б) 1615 р.;                 в) 1647 р.;                    г) 1776 р.

  57. Термін „політична економія”, введений А.Монкретьєном, застосовувався ним у значенні:

а) наука про поведінку господарських суб’єктів;

б) управління національним господарством;  

в) управління домогосподарством;

г) наука про господарство.

  58. Засновником теорії активного торговельного балансу був:

а) Б.Даванзатті;        б) В. Стаффорд;        в) Т. Мен;        г) Г. Скаруффі.

  59. Найбільш яскравим і своєрідним виразником ідей меркантилізму в Росії  був автор знаменитої „Книги про вбогість та багатство”:   

 

а) А.  Ордін-Нащокін;          б) І.  Посошков;        

в) Ф. Прокопович;                       г) Г. Граб’янка

  60. Принципи меркантилізму стали в Англії основою зовнішньоекономічної політики, яку протягом 200 років визначав:

а) „Новотоговельний статут”;               б) „Капітулярій про вілли”;  

в) „Навігаційний акт”;                          г) „Трактат політичної економії

КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

61. Класична школа політичної економії виникла в кінці ХVII – на початку ХVIIІ ст. у:

а) Англії;      

б) Німеччині;

в) Франції;             

г) правильні відповіді а) і в).

   62. Для класичної школи політичної економії характерний:

а) функціональний, переважно кількісний аналіз та суб’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;

б) переважаючий аналіз взаємозв’язків на мікроекономічному рівні;       

в) причинно-наслідковий, якісний аналіз та об’єктивний підхід  до вивчення економічних процесів;

г) всі відповіді правильні.

   63. Класична школа характеризується тим, що її представники:

а) стали фундаторами науки про категорії та закони економіки;

б) додержувались принципу економічного лібералізму;  

в) здійснили першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва;   

г) всі відповіді правильні.

  64. До головних засад класичної школи політичної економії, згідно з визначенням К. Маркса, належать:

а) дослідження переважно сфери матеріального виробництва;  

б) визнання дії і прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;

в) розгляд проблеми цінності переважно з позицій теорії трудової вартості;

г) всі відповіді правильні.

  65. Головними засадами класичної школи політичної економії стали:

а) визнання необхідності державного регулювання економіки;        

б) дослідження переважно сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів;        

г) визнання зовнішньої торгівлі джерелом багатства.

  66. Які з наведених характеристик відносяться до класичної школи:

а) економічний лібералізм значною мірою поєднується з ідеями буржуазної демократії;

б) основним об’єктом дослідження є сфера виробництва;

в) провідною є ідея свободи торгівлі;           

г) всі відповіді правильні.

  67. Що з наступного не є характерним для класичної школи політичної економії:

а) причинно-наслідковий, об’єктивний та якісний аналіз економічних процесів;

б) прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;         

в) економічний лібералізм;

г) прагнення пояснити всі економічні процеси виключно на основі трудової теорії вартості;

д) немає вірної відповіді

  68. Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого аналізу матеріальне виробництво:

а) меркантилізм;

б) фізіократи;       

в) англійська класична школа;

г) монетаризм.

  69. В.Петті і П.Буагільбер – основоположники теорії вартості яка   визначається :

а) витратами праці (трудова теорія);

б) виробничими витратами (теорія витрат);

в) рідкістю блага (теорія граничної корисності);

г) граничною продуктивністю (теорія спадної віддачі).

  70. Засновником класичної школи в Англії став:

а) Ф.Кене;           б) А. Сміт;           в) П.Буагільбер;            г) В.Петті.

   71. Хто вперше визначив працю як одне з головних джерел багатства:

а) А. Сміт у „Багатстві народів”;                 

б) В. Петті у „Трактаті про податки і збори”;                  

в) Д. Рікардо у „Принципах політичної економії та оподаткування”;        

г) Т. Мен у „Багатстві Англії у зовнішній торгівлі”.

   72. „Батьком” трудової теорії вартості вважають:

а) В. Петті;         б) А. Сміта;          в) Д. Рікардо;        г) П.Буагільбера.

   73. Яке із наступних визначень вартості належить В. Петті:

а) вартість визначається  кількістю праці, витраченої на виробництво золота і срібла;

б) вартість блага визначається його корисністю;

в) вартість визначається  кількістю суспільно-необхідної праці, витраченої на виробництво товару;

г) вартість товару визначається  витратами його виробництва;

д) вартість блага визначається його граничною корисністю.  

   74. Які чинники із перерахованих В. Петті вважав джерелом вартості товару:

а) праця;

б) земля;

в) капітал;

г) технічний прогрес;

д) вірні відповіді а) і б);

е) вірні відповіді а), б) і в).

   75. Хто із згаданих економістів є автором знаменитої „формули” – „Труд  - батько і найактивніший чинник багатства, а земля – його мати!”, у якій наголошується на багатофакторній природі вартості життєвих благ і підкреслюється визначальна роль фактора праці:

а) А. Монкретьєн;

б) В. Петті;

в) Ф. Кене;

г) А. Сміт;

д) Ж. Б. Сей

  76.  В. Петті розглядає заробітну плату як ціну праці, величина якої повинна визначатися:

а) вартістю виробленого продукту;      

б) тривалістю робочого дня;                  

в) кількістю праці, затраченої робітником;    

г) мінімумом засобів до існування.

  77. В. Петті вважають одним з перших економістів, який ще у XVII столітті зробив спробу створення:

а) моделі макроекономічного кругообігу;           

б) системи національного рахівництва;   

в) моделі економічного зростання;  

г) системи соціального захисту.

  78. В. Петті вважається засновником:

а) соціології;           б) демографічної статистики;   

в) економетрії;        г) економіки праці.

  79. Диференційна земельна рента за родючістю та місцерозташуванням вперше ґрунтовно досліджується:

а) В. Петті;        б) А. Смітом;         в) Д. Рікардо;        г) П.Буагільбером.

  80. Принципи національного рахівництва у спробі обчислити національне багатство Англії були започатковані:

а) В. Петті;        б) А. Смітом;         в) Д. Рікардо;        г) П.Буагільбером.

  81. Засновником класичної школи у Франції став:

а) Ф.Кене;           б) А. Сміт;           в) П.Буагільбер;            г) В.Петті.

  82. Принципи національного рахівництва у Франції були започатковані:

а) В. Петті;        б) А. Смітом;         в) Д. Рікардо;        г) П.Буагільбером.

  83. Єдиним серед представників наукової політичної економії, хто вважав за необхідне скасування грошей, оскільки вони порушують рівновагу товарного обміну і є „всезагальним податком”, був:

а) Ф.Кене;          б) А. Сміт;           в) П.Буагільбер;             г) В.Петті.

  84. Яку єдину корисну функцію грошей виділяв П. Буагільбер:

а) міра вартості;  

б) засіб обігу;

в) засіб нагромадження;

г) засіб платежу;

д) світові гроші.

  85. Яку функцію грошей П. Буагільбер вважав основним злом і причиною народних страждань:

а) міра вартості;

б) засіб обігу;

в) засіб нагромадження;  

г) засіб платежу;

д) світові гроші.

  86. Представники якої школи вважали, що праця є продуктивною лише в сільському господарстві:

а) фізіократії;

б) меркантилізму;     

в) німецької історичної школи;

г) англійської класичної школи.

  87. Фізіократи вважали джерелом багатства нації (і давали відповідні рекомендації для економічної політики держави):

а) торгівлю – сприяти розвитку зовнішньої торгівлі, оскільки землеробство і мануфактури неспроможні забезпечити надходження грошей до державної скарбниці;

б) сільське господарство – сприяти розвитку сільського господарства; оскільки промисловці є безплідним класом, який лише здійснює переробку продукції сільського господарства;

в) промисловість – сприяти розвитку мануфактур; торгівля не створює багатства, оскільки обмінюються еквіваленти;      

г) всі відповіді правильні.

  88. До об’єктів дослідження фізіократів не належить:

а) сільське господарство;         

б) промисловість;

в) відтворення і реалізація сукупного суспільного продукту;    

г) продуктивна і непродуктивна праця.

  89. До представників школи фізіократів належить:

а) А.Р.Тюрго;

б) А.Монкретьєн;

в) Т.Мен;  

г) Ж.Б.Кольбер.

  90. Перша спроба визначити умови макроекономічної рівноваги і створити модель господарського кругообігу  була здійснена:

а) К. Марксом у „Капіталі”;      

б) Ф. Кене в „Економічній таблиці”;    

в) Дж. М. Кейнсом у „Загальній теорії зайнятості, проценту і грошей”;

г). Т. Меном у „Багатстві Англії у зовнішній торгівлі”.

  91. До теоретичних здобутків Ф. Кене належать:

а) вчення про чистий продукт;  

б) модель господарського кругообігу;

в) перенесення аналізу зі сфери обміну до сфери виробництва;      

г) всі відповіді правильні.

  92. Ф.Кене вважав промисловців „безплідним класом”, оскільки:

а) промисловість не створює „чистого продукту”;                 

б) промисловість лише переробляє продукцію землеробства;                  

в) промисловці є споживачами продукції, виробленої у сільському господарстві;         

г) всі відповіді правильні.

  93. „Чистим продуктом” Ф.Кене вважав:

а) доход, одержуваний від землі, що перевищує початкові затрати;                 

б) мінімальний доход, необхідний для утримання праці землероба в межах даного виду діяльності;              

в) дарові природні блага;       

г) вартість виробленого продукту за мінусом амортизації.

 

94. Визначивши поняття „щорічних” і „початкових авансів”, Ф. Кене започаткував поділ капіталу на:

а) основний і оборотний;           б) постійний і змінний;

в) реальний і фіктивний;            г) промисловий і торговий.

  95. Першим автором теорії відтворення і першим, хто поділяв капітал на основний  та оборотній, а працю – на  продуктивну і  непродуктивну, є :

а) В.Петті;

б) Ф. Кєне;

в) А.Сміт;

г) К. Маркс;

д) А.Тюрго.

  96. Термін „Laissez faire”:

 

а) був введений у науковий оборот фізіократами;

б) буквально означає: „дайте нам спокій” і вважається символом вільної конкуренції;

в) застосовується у значенні: найкраще, що може зробити держава для підприємців – не заважати їм;

г) всі відповіді правильні.

  97. Яка з наведених праць належить Ф. Кене (1694-1774), де він вперше ставить проблему суспільного відтворення, визначає класову структуру суспільства:

  

   а) „Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776);

   б)  „Дослідження природи торгівлі в цілому” (1755);

   в)  „Роздуми про створення і природу багатства” (1766);

   г) „Трактат про монету” (1750);

   д) „Економічна таблиця” (1758).

  98. Термін „підприємець” був вперше введений у науковий оборот попередником фізіократів, англійським економістом:

а) Дж.Лоу;         б) Д.Юмом;         в) Р.Кантильоном;        г) А.Монкретьєном.

99. Переваги спеціалізації та поділу праці, та їх роль у підвищенні продуктивності першим з економістів написав: 

а) А.Сміт;         б) Д.Рікардо;        в) К.Маркс;       г) Ф.Кене.

 100. Фундаментальними теоретичними засадами економічних поглядів А. Сміта стали:

а)  концепція „невидимої руки”;   

б) економічний лібералізм;

в)  концепція „економічної людини”;

г) всі відповіді правильні.

 101. Хто із згаданих економістів є автором відомого виразу „Держава виконує роль нічного сторожа, який покликаний охороняти приватну власність!”, тим самим підкреслюючи обмеженість економічної ролі держави за умов вільної конкуренції:

а) А. Монкретьєн;       б) В. Петті;       в) Ф. Кене;       г) А. Сміт;      д) Ж. Б. Сей

 102. Центральною у „Багатстві народів” А.Сміта є проблема:

а) природи багатства та його економічного зростання;

б) державного регулювання економіки;                

в) загальної економічної рівноваги;

г) народонаселення.

  103. А. Сміт визнавав продуктивною:

а) працю у сільському господарстві;     

б) працю у сфері послуг;

в) працю у сфері матеріального виробництва;

г) будь-яку працю, що приносить доход.    

  104. А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:

а) природною схильністю людей до обміну;                  

б) спеціалізацією товаровиробників;                  

в) схильністю людей до співробітництва;   

г) всі відповіді правильні.

105. А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:

а) витратами праці та щедрістю землі;     

б) витратами праці лише в межах простого товарного виробництва;                 

в) витратами праці  на видобуток золота і срібла;

г) витратами праці незалежно від стадії розвитку економіки.

  106. Концепція „невидимої руки” А.Сміта полягає у тому, що:

а) за умов вільної конкуренції ринковий механізм скеровує економічний інтерес кожного індивіда до досягнення суспільних цілей,

б) вільна конкуренція породжує хаос і анархію, тому лише держава здатна скеровувати приватні інтереси індивідів до досягнення суспільних цілей;

в) тільки вплив недержавних структур – монополій чи профспілок – на економіку сприяє суспільному благу;

г) раціональні сподівання ринкових суб’єктів коригують вплив політики держави на економіку і сприяють досягненню суспільних цілей.

  107. Поділ праці на продуктивну у сфері матеріального виробництва і непродуктивну у сфері послуг, надалі сприйнятий Марксом і згодом покладений в основу національного рахівництва у СРСР, був започаткований:

а) В. Петті;        б) А. Смітом;        в) Д. Рікардо;           г) Ф. Кене.

 108. Яка з наведених праць належить А. Сміту (1723-1790), де він формулює ідею економічного лібералізму і викладає своє економічне вчення:

 

   А) „Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776);

   Б)  „Дослідження природи торгівлі в цілому” (1755);

   В)  „Роздуми про створення і природу багатства” (1766);

   Г) „Трактат про монету” (1750);

   Д) „Економічна таблиця” (1758).

 109. Яке з наведених положень суперечить економічному вченню А.Сміта:

а) ринкові ціни товарів тяжіють до їх „природних” цін (вартості);

б) поділ праці є чинником підвищення її продуктивності;

в) продуктивною є лише праця у сільському господарстві;

г) продуктивною є лише праця у матеріальному виробництві.

 110. Яка з наведених функцій не належить до визначених А. Смітом „трьох вельми важливих обов’язків” держави:

а) охорона прав власності;

б) утримання суспільних установ;    

в) забезпечення національної безпеки;

г) регулювання цін і зарплати.

 111. Для того, щоб підняти державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, необтяжливі податки та терпимість в управлінні, решту зробить природний плин подій” – вважав:

а) А. Сміт;          б) Д. Рікардо;            в) А. Монкретьєн;         г) Т. Мен.

  112. А.Сміт вважав, що роль держави в економіці повинна бути:

а) всеохоплюючою, держава повинна взяти на себе вирішення основних проблем економіки;

б) не ширше ролі „нічного сторожа”, держава тільки створює інституційні умови для розвитку економіки;

в) помірною, держава не втручається у підприємницьку діяльність, але контролює розподіл суспільного продукту;

г) активною, держава впливає на величину сукупного попиту, а відтак – на рівні виробництва, зайнятості та доходу.

  113. Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії абсолютних переваг вперше були обґрунтовані:

а) А. Смітом у „Багатстві народів”;             

б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;

в) Д. Рікардо в „Основах політичної економії та оподаткування”;     

г) В. Петті у „Політичній арифметиці”.

  114. У своїх економічних поглядах Д. Рікардо послідовно дотримується:

а) трудової теорії вартості;

б) теорії факторів виробництва;

в) теорії граничної корисності;

г) кількісної теорії грошей.

  115. Головним завданням політичної економії Д. Рікардо вважав:

а) дослідження поведінки економічних суб’єктів;                                

б) визначення законів, які керують розподілом доходів;

в) аналіз раціонального розподілу обмежених ресурсів;

г) аналіз розвитку продуктивних сил суспільства.

  116. Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:

а) обмеженості ресурсів;              б) дії закону спадної родючості землі;

в) зниження норми прибутку;   г) всі відповіді правильні.

  117. Теорія ренти Д. Рікардо виходила з того, що вартість сільськогосподарської продукції визначається:

а) витратами праці на відносно гірших ділянках землі, тоді власники середніх і кращих отримують ренту;

б) витратами праці на відносно кращих ділянках землі, тоді власники середніх і гірших отримують ренту;

в) витратами праці на середніх ділянках землі, ренту отримують власники будь-яких ділянок;

г) власники землі не отримують ренти, оскільки весь прибуток привласнюється фермерами, які обробляють землю.

  118. Вчення Д. Рікардо сучасники називали „системою розбрату і ворожнечі”, оскільки він встановив, що:

а) між заробітною платою і прибутком існує обернена залежність;       

б) найманий робітник створює своєю працею вартість, більшу за його заробітну плату;                                       

в) існує принципова протилежність класових інтересів підприємців і найманих робітників;            г) всі відповіді правильні.

  119. Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії порівняльних переваг вперше були обґрунтовані:

а) А. Смітом у „Багатстві народів”;      

б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;

в) Д. Рікардо у „Принципах політичної економії та оподаткування”;    

г) В.Петті у „Політичній арифметиці”.

  120. Визначення заробітної плати мінімумом засобів існування робітника та його сім’ї було характерне для:

а) Д. Рікардо;          б) В. Петті;            в) Т. Мальтуса;          г) всі відповіді правильні.

  121. Реформування системи грошового обігу на принципах „золотого стандарту” теоретично було обґрунтоване:

а) А. Смітом;          б) Д. Рікардо;            в) Дж. Лоу;            г) В.Петті.

  122. Політичну економію часів Д. Рікардо, і Т. Мальтуса вважали „похмурою наукою”, тому що вона прогнозувала неминучість:

а) пролетарських революцій;     

б) повалення капіталізму і заміну його соціалізмом і комунізмом;

в) гальмування економічного розвитку;

г) всі відповіді правильні.

  123. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажить, у якій із згаданих праць формулюються фундаментальні засади трудової теорії вартості:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. АЛЬТЕРНАТИВНІ НАПРЯМИ І ШКОЛИ

124. Книга „Дослід про закон народонаселення” була написана священиком і опублікована анонімно. Вона викликала бурхливу, переважно негативну реакцію. Її автором був:

а) Дж. Мак-Куллох;       б) Т. Мальтус;          в) Н. Сеніор;         г) П. Прудон.

  125. Закон спадної родючості землі обґрунтував:

а) Ж.Б.Сей;               б) Ф.Бастіа;               в) Н.Сеніор;               г) Т. Мальтус.

  126. Вихідна посилка теорії народонаселення Т. Мальтуса полягала у:

а) невідповідності біологічної здатності людей до продовження роду та обмеженої здатності економіки забезпечити продовольчі ресурси;   

б) невідповідності приватного і суспільного економічних інтересів;

в) невідповідності людських бажань та ресурсів для їх задоволення;            

г) всі відповіді правильні.

   127. Яке з наступних тверджень не відноситься до теорії народонаселення Т. Мальтуса:

а) причина зубожіння населення пов’язана з приватною власністю та нерівномірним розподілом багатства;

б) населення Землі зростає у геометричній прогресії;

в) в основі відставання виробництва засобів існування від росту населення лежить закон спадної родючості землі;

г) виробництво засобів існування зростає в арифметичній прогресії.

  128. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажить, у якій із згаданих праць викладено теорії криз і недоспоживання, здійснено критику капіталізму як несправедливого ладу:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

  129. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорії народонаселення, заробітної плати, вартості як витрат виробництва, закону спадної віддачі ресурсів та вперше спрогнозовано причини криз та можливості їхнього подолання.  

а) Ж.Б. Сей «Трактат полдітичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

  130. Курс політичної економії як самостійної дисципліни вперше був прочитаний:

а) у 1770 р. А. Смітом у Глазговському університеті;

б) у 1801 р. Дж. Стюартом в Единбурзькому університеті;

в) у 1844 р. К. Марксом у Берлінському університеті;

г) у 1890 р. А. Маршаллом у Кембриджському університеті.

  131. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорію трьох факторів виробництва і теорію ринків:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

  132. Засновником теорії факторів виробництва, який виділив три основних фактори – працю, землю і капітал –  і тим самим заклав основи факторного аналізу і методу виробничої функції, був:

 

а) Т.Мальтус;           б) А. Сміт;              в) Д. Рікардо;           г) Ж. Б. Сей.

  133. „Закон ринків” – теорія, згідно якої пропозиція створює свій власний попит, була обґрунтована французьким економістом:

 

а) Т. Мальтусом;    б) С. Сісмонді;        в) Ж. Б. Сеєм;      г) Н. Сеніором.

  134. Ж.Б.Сей вважав, що:

а)  праця, земля і капітал рівноправно беруть участь у процесі виробництва;

б) кожен фактор виробництва має власну продуктивність і створює відповідну частку продукту;

в) кожен власник фактора виробництва отримує відповідну до продуктивності фактора частку доход

г) всі відповіді правильні.

   135. Ж.Б.Сей вважав, що за умов дотримання суспільством принципів економічного лібералізму:

а) виробництво забезпечує адекватне споживання;

б) виробництво породжує доходи, на які вироблені товари і послуги вільно реалізуються;

в) кризи надвиробництва неможливі;     

г) всі відповіді правильні.

  136. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорії «утримання», «останньої години», ренти, яка є скрізь, де існує монополія:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

  137. Автором теорії утримання, яка започаткувала розгляд витрат як альтернативних, був:

а) Т. Мальтус;          б) Ф.Бастіа;         в) Ж. Б. Сей;           г) Н. Сеніор.

  138. Н. Сеніор доводив, що величина вартості визначається:

а) витратами живої праці;                   

б) характером відносин між підприємцем та робітником;

в) витратами утримання;              

г) витратами праці та землі.

  139. У теорії утримання Н.Сеніор стверджував, що:

а) складовими витрат виробництва є пожертви робітника і підприємця – втрачений час і спокій, відмова від споживання, які дають право на винагороду у вигляді заробітної плати та прибутку;

б) ціна товару складається на рівні суми винагород підприємця і робітника, достатньої для того, щоб вони продовжували свою діяльність;  

в) сума заробітних плат і прибутку залежить від цін, що визначаються попитом та пропонуванням;   

г) всі відповіді правильні.

  140. Історичними передумовами формування критичного напряму в політичній економії були:

а) бурхливий розвиток капіталізму;                   

б) занепад дрібного товарного виробництва;

в) нагромадження капіталу та посилення експлуатації найманої праці;

г) всі відповіді правильні.

  141. Формування критичного напряму в політичній економії було обумовлене:

 

а) зростанням ролі торгового капіталу в економіці;

б) бурхливим розвитком капіталістичного та занепадом дрібнотоварного виробництва;

в) активним втручанням держави в економіку;              

г) тривалими та глибокими економічними кризами.

  142. В історії економічної думки С. Сісмонді відомий як:

а) палкий критик капіталізму;  

б) співець економічного романтизму;

в) критик економічного лібералізму;

г) всі відповіді правильні.

  143. Які з наведених положень відповідають економічним поглядам С.Сісмонді:

а) безкомпромісна критика капіталізму;            

б) вимоги державного втручання в економіку;

в) причиною криз є звуження ринків внаслідок зменшення доходів населення;      

г) всі відповіді правильні.

  144. С. Сісмонді вважав, що держава:

а) повинна забезпечувати свободу торгівлі;

б) не повинна втручатися у гру вільних ринкових сил.

в) повинна активно втручатися в економіку з метою перерозподілу доходу на користь дрібних виробників;

г) повинна активно втручатися в економіку з метою перерозподілу доходу на користь крупних виробників.

  145. Особливість економічних вчень європейського утопічного соціалізму полягала у тому, що його представники:

а) створили моделі ідеального суспільного устрою;

б) виступили проти жорсткої експлуатації найманої праці капіталом;

в) виступили з критикою капіталізму;

г) всі відповіді правильні.

  146. Автором першого твору нового часу про ідеальне суспільство загальної рівності, добробуту і щастя, суспільство без приватної власності, грошей та експлуатації під назвою „Утопія” був:

а) Т. Кампанелла;       б) Т. Мор;          в) А. Сен-Сімон;           г) Р. Оуен.

  147. Економічні параметри суспільства майбутнього, визначені Т.Мором та Т.Кампанеллою – передбачали:

а) скасування приватної власності, ринку, товарно-грошових відносин;

б) всезагальну трудову повинність та зрівняльний розподіл благ;           

в) жорстку державну регламентацію суспільного і навіть приватного життя;

г) всі відповіді правильні.

     148. Перша спроба практичної побудови нового суспільства на принципах зрівняльного комунізму у громаді „Нова гармонія” була здійснена соціалістом-утопістом:

а) А. Сен-Сімоном;      б) Ш. Фур’є;      в) Т. Мором;           г) Р. Оуеном.

   149. Батьківщиною історичної школи стала:

а) Англія;            б) Франція;             в) Німеччина;           г) Швейцарія.

  150. Представники історичної школи політичної економії:

а) вважали, що політична економія повинна бути „наукою про закони економічного розвитку націй”;

б) заперечували об’єктивність економічних законів та універсальність теоретичних принципів;  

в) надавали важливого значення державі як гаранту забезпечення соціальної рівноваги та економічного розвитку й іншим інституціям (праву, моралі, освіті, ідеології);

г) всі відповіді правильні.

  151. Представники історичної школи:

а) заперечували існування загальних економічних закономірностей і загальних правил для економічної політики;   

б) вважали, що економічні теорії повинні ґрунтуватися на історичному матеріалі;

в) заклали основи „національної політичної економії” та історичного методу економічного аналізу;

г) всі відповіді правильні.

  152. Предметом дослідження політичної економії історичної школи є:

а) сфера виробництва;

б) сфера обігу;

в) економічні і позаекономічні фактори;

 г) історія народного господарства нації.

  153. Яке з представлених положень не було в арсеналі історичної школи:

  

 а) політика протекціонізму;

 б) "індустріальне виховання нації";

 в) історичний метод дослідження;

 г) „невидима рука ринку”.

  154. До представників старої історичної школи в Німеччині належать:

 

а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;

б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;

в) Ф.Ліст, Л.Брентано, К.Бюхер;    

г) К.Кніс, К.Бюхер, Г.Шмоллер.

  155. Засновником нової (молодої) історичної школи став:

а) Г. Шмоллер;        б) Л. Брентано;         в) К. Бюхер;         г) К.Менгер.

  156. До представників нової історичної школи в Німеччині належать:

а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;

б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;

в) Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер;

г) К.Кніс, К.Бюхер, Ф.Ліст.

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ МАРКСИЗМУ

  157. Знайдіть відповідний предмет та метод дослідження МАРКСИЗМУ:

        Предмет

            метод

 А

сфера обігу

емпіричний

 Б

сфера виробництва

функціональний

 В

сфера виробництва і обігу одночасно

каузальний (причинно-наслідковий зв’язок)

   158. Наявність у товару двох властивостей – вартості і споживної вартості – К. Маркс пояснює:

а) поділом праці і спеціалізацією виробників;       

б) витратами виробництва і корисністю блага;

в) двоїстим характером праці, яка одночасно є і конкретною, і абстрактною;

г) двоїстим характером виробництва, у якому беруть участь праця і капітал.

  159. К.Маркс вважав, що блага мають цінність (вартість) лише тому, що в них уречевлена:

а) абстрактна людська праця;            б) конкретна людська праця;

в) корисність;                                         г) всі відповіді правильні.

  160. Згідно трудової теорії вартості К.Маркса, вартість товару визначається:

а) кількістю конкретної праці, затраченої на виробництво товару;

б) кількістю праці, затраченої на виробництво товару індивідуальним виробником;

в) кількістю суспільно-необхідної праці, затраченої на виробництво товару;  

г) правильні відповіді а) і в).

  161. Згідно теорії вартості К. Маркса, конкретна праця створює:

а) вартість товару;                      б) споживну вартість товару;

в) мінову вартість товару;         г) всі відповіді правильні.

  162. Абстрактною К.Маркс вважає:

а) продуктивну працю, що створює матеріальні блага;   

б) непродуктивну працю, яка створює послуги;

в) працю як витрати розумової, нервової і фізичної енергії;  

г) працю, що є альтернативою дозвілля.

  163. Економістом, який увів нову категорію „товар робоча сила” і довів, що його виробниче споживання створює протягом робочого дня вартість більшу, ніж вартість самого „товару робоча сила”, був:

а) А. Сміт;        б) Д. Рікардо;       в) К. Маркс;       г) Т. Мальтус.

  164. Автором теорії додаткової вартості був:

а) А. Сміт;        б) Д. Рікардо;       в) К. Маркс;       г) Т. Мальтус.

  165. Відкриття двоїстого характеру праці, що, як вважали марксисти, зробило трудову теорію вартості науково довершеною, належало:

а) А. Сміту;   б) Д. Рікардо;       в)   К. Марксу;     г) А.Маршаллу.

  166. Визначення капіталу як суспільного відношення між капіталістами і найманими робітниками, як самозростаючої вартості належить:

а) А.Сміту;          б) А.Тюрго;        в) Д.Рікардо;          г) К.Марксу.

  167. Хто з наступних економістів вводить в науковий оборот поділ капіталу на постійний та змінний для доказу, що додаткова вартість створюється лише змінним капіталом:

а) А. Сміт;         б) Ф. Кене;          в) К. Маркс;        г) А. Маршалл.

  168. „Наріжним каменем” економічного вчення К. Маркса марксисти вважали:

а) трудову теорію вартості;                    б) теорію додаткової вартості;          

б) теорію відтворення суспільного капіталу;  г) теорію нагромадження.       

   169. К. Маркс вважав, що викрив „таємницю капіталістичної експлуатації”, створивши:

а) трудову теорію вартості;   

б) теорію додаткової вартості;          

б) теорію відтворення суспільного капіталу;

г) теорію нагромадження.            

  170. Згідно теорії вартості К. Маркса, абстрактна праця утворює:

а) вартість товару;     б) споживну вартість товару;      

в) мінову вартість товару;        г) корисність товару.

  171. У теоретичній концепції К. Маркса експлуатація праці капіталом полягає у:

 

а) нееквівалентному обміні між капіталістом та робітником на ринку праці;

б) привласненні капіталістом додаткової вартості;

в) позаекономічному примусі робітника до праці на капіталіста;

г) у встановленні капіталістом заробітної плати на рівні, нижчому за рівноважну ринкову ставку.

  172. Додаткова вартість за К. Марксом є результатом:

а) зростання продуктивності капіталу;                         

б) неоплаченої праці найманих робітників;

в) зростання продуктивності капіталу і праці;               

г) неоплаченого нормального прибутку капіталіста.

  173. Для аргументації теорії додаткової вартості К. Маркс вводить в науковий оборот нові категорії:

а) товар – робоча сила;      

б) постійний і змінний капітал;

в) необхідний і додатковий робочий час;

г) всі відповіді правильні.

  174. К. Маркс визначає капітал як:

а) самозростаючу вартість;   

б) товар тривалого використання;

в)  засіб інвестування і розширення виробництва;  

г) засіб зайняти корисною діяльність працьовитих людей.

  175. К. Маркс розглядав капітал як:

а)  грошові ресурси, які спрямовуються на розвиток виробництва;                  

б) засіб експлуатації найманої праці і капіталом;

в)  засіб інвестування і розширення виробництва;  

г) засіб зайняти корисною діяльність працьовитих людей.

  176. Згідно теорії К.Маркса, постійний капітал – це:

а) частина капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва;

б) частина капіталу, яка витрачається на придбання робочої сили;

в) витрати на фіксовані ресурси, які не змінюються зі зміною обсягу випуску;

г) правильні відповіді а) і в).

  177. Згідно теорії К.Маркса змінний капітал - це:

а) частина капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва;

б) частина капіталу, яка витрачається на придбання робочої сили;

в) витрати на фіксовані ресурси, які не змінюються зі зміною обсягу випуску;  

г) витрати на змінні ресурси.

  178. Заробітну плату К.Маркс визначає як:

а) перетворену форму вартості і ціни товару „робоча сила”;                  

б) ринкову вартість праці;

в) мінімум засобів для існування робітника;                                         

г) правильні відповіді а) і в).

  

 179. Зростання органічної будови капіталу, за Марксом, спричиняє:

а) зростання промислової резервної армії праці;              

б) абсолютне і відносне зубожіння пролетаріату;            

в) посилення поляризації суспільства;

г) всі відповіді правильні.

  180. Процес капіталістичного нагромадження, за К.Марксом, – це насамперед:

а) збільшення позичкового капіталу;                

б) капіталізація частини додаткової вартості;

в) концентрація і централізація капіталу;         

г) збільшення масштабу капіталістичного виробництва.

  181. Перетвореними формами додаткової вартості, за К. Марксом, виступають:

а) фактори виробництва – земля, праця, капітал;          

б) ціна й заробітна плата;

в) прибуток, рента, процент;                              

г) диференційна та абсолютна земельна рента.

  182. Автором теорії абсолютної земельної ренти був:

а) В. Петті;          б) А. Сміт;               в) Ф. Кене;                 г) К. Маркс.

  183. Причиною виникнення абсолютної земельної ренти К. Маркс вважав:

а) відмінності у родючості різних ділянок землі;       

б) дію закону спадної родючості землі;

в) приватну власність на землю;                 

г) відмінності у місцерозташуванні різних ділянок землі.

  184. Тенденція норми прибутку до зниження, за Марксом, породжується:

а)  підвищенням заробітної плати найманих робітників;   

б) зростанням органічної будови капіталу;

в)  підвищенням цін на предмети споживання;

г) збільшенням у структурі капіталу частки змінного капіталу.

  185. Наслідки дії закону тенденції норми прибутку до зниження згідно з теорією К.Маркса полягають у тому, що:

а) розвиток продуктивних сил за умов капіталізму вступає у протиріччя з метою способу виробництва – збільшенням вартості капіталу;              

б) дійсною границею капіталістичного виробництва стає сам капітал;

в) капіталізм знищить себе сам, оскільки вичерпуються можливості його саморозвитку;  

г) всі відповіді правильні.

  186. Хто вперше реалізував на практиці ідею регульованого ринку:

а) Дж.М.Кейнс;

б) Р.Лукас;

в) В.І.Ленін;

г) Ф.Д.Рузвельт.

МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

  187. Маржиналізм ґрунтується на дослідженні: 

а) причинно-наслідкових залежностей між економічними змінними;       

б) граничних величин на різних рівнях економічного аналізу;

в) об’єктивних економічних законів;  

г) всі відповіді правильні.

  188. Маржиналізм використовує в дослідженні:

а) функціональні залежності між економічними змінними;

б) граничні економічні величини;

в) рішення, спрямовані на макcимізацію цільових функцій економічних суб’єктів;   

г) всі відповіді правильні.

  189. Маржиналізм збагатив економічну теорію розробкою:

а) принципу рідкісності (обмеженості) ресурсів;

б) принципу раціональності поведінки економічних суб’єктів;

в) принципу спадної граничної корисності;

г) всі відповіді правильні.

  190. Провідне місце в концепціях австрійської школи належить теорії:  

а) додаткової вартості;

б) граничної продуктивності;

в) граничної корисності;

г) загальної економічної рівноваги.

  191. Термін „граничний” був введений у науковий оборот:

а) В. Джевонсом;     б) Е. Бем-Баверком;      в) Ф.Візером;       г) К.Менгером.

  192. Представниками першої хвилі „маржиналістської революції” вважають: 

а) К.Менгера, Ф.Візера, Е.Бем-Баверка, В.Джевонса, Л.Вальраса;    

б) А.Маршалла, Дж.Б.Кларка, В.Парето;               

б) Й.Тюнена, Ж.Дюпюї, Г.Госсена, А.Курно;                            

г) К.Менгера, Ф.Візера, А.Маршалла, В.Парето.

  193. Представники маржиналізму та їх попередники вводять в науковий оборот поняття:

а) гранична корисність, гранична доходність;         

б) гранична продуктивність, граничні витрати;

в) економічне благо, цінність;

г) всі відповіді правильні.

  194. Яке із наступних визначень цінності належить маржиналістам?

а) цінність визначається кількістю праці, витраченої на виробництво золота і срібла;

б) цінність блага або його цінність визначається його граничною корисністю;

в) цінність визначається кількістю суспільно необхідної праці, витраченої на виробництво товару;

г) цінніість товару визначається витратами його виробництва.

  195. „Маржинальна революція” була підготовлена дослідженнями попередників – німецьких і французьких економістів, до яких належали:

а) А.Курно, Й.Тюнен, Г.Госсен, Ж.Дюпюї;             

б) Ф.Еджворт, В.Парето, Дж.Б.Кларк;

в) Ж.Б.Сей, Ф.Бастіа, В.Сеніор;      

г) Л.Вальрас, А.Пігу, В.Джевонс.

  196. Фундаментальні принципи оптимізації рішень споживача, згодом перевідкриті представниками австрійської школи і названі ім’ям цього економіста, були сформульовані їх попередником:

а) Й.Тюненом;        б) А.Курно;          в) Г.Госсеном;              г) Ж.Дюпюї.

  197. Центральною у концепціях австрійської школи стала теорія:  

а) трудової вартості;

б) граничної продуктивності;

в) граничної корисності;

г) загальної економічної рівноваги.

  198. Родоначальницею теорії граничної корисності стала:

а) лондонська школа;       б) американська школа;      

в) кембриджська школа;      г) австрійська школа.

  199. Автором суб’єктивно-психологічної теорії проценту, був:

а) К.Менгер;            б) Ф.Візер;           в) Е.Бем-Баверк;             г) Г.Кассель.

  200. Автором суб’єктивно-психологічної теорії витрат виробництва – теорії альтернативних витрат, яка становить основу сучасної мікроекономіки, був представник австрійської школи:

а) К.Менгер;           б) Е.Бем-Баверк;         в) Ф.Візер;              г) В.Парето.

  201. Термін „економікс” вперше був введений у науковий оборот:

а) Дж.М.Кейнсом;            б) А. Маршаллом;   

 в) В.Джевонсом;              г) Л.Вальрасом.

  202. Термін „економікс” як початок нового напряму науки був використаний А.Маршаллом у праці „Принципи економікс” у:

а) 1615 р.;             б) 1801 р.;               в) 1890 р.;                       г) 1920 р.

  203. Курс „економікс” як нового викладу економічної теорії вперше був прочитаний:

а) у 1770 р. А. Смітом у Глазговському університеті;

б) у 1801 р. Дж. Стюартом в Единбурзькому університеті;

в) у 1844 р. К. Марксом у Берлінському університеті;

г) у 1902 р. А. Маршаллом у Кембриджському університеті.

  204. Основним підручником з економічної теорії в університетах Європи і Північної Америки у 90-х рр. ХІХ ст. – 40 рр. ХХ ст. стала праця:

а) Д.Рікардо „Принципи політичної економії та оподаткування”;

б) Дж.С.Мілля „Принципи політичної економії”;

в) А.Маршалла „Принципи економікс”;

г) П.Семюелсона „Економікс”.

  205. Автором теорії граничної продуктивності та вчення про статику і динаміку був американський економіст:

а) В. Джевонс;        б) Л. Вальрас;          в) В. Парето;        г)Дж. Б. Кларк.

  206. Засновником сучасного макроекономічного моделювання часто вважають автора теорії загальної економічної рівноваги: 

а)В. Джевонса;          б) А. Курно;              в) Л. Вальраса;                г) В. Парето.

  207. Теоретичне вперше обґрунтував критерій ефективності розподілу ресурсів у конкурентній економіці: 

а) В.Джевонса;          б) В.Парето;             в) Ф.Еджворта;              г) Л.Вальраса.

  208. Математичний інструментарій функціонального аналізу поведінки споживача, зокрема „криві байдужості”, був створений англійським економістом:

а) А.Маршаллом;   б) Ф.Еджвортом;      в) В.Парето;    г) В.Джевонсом.

  209. А.Маршалла вважають засновником:

а) математичної школи та інституціонального аналізу;       

б) лондонської школи та функціонального аналізу;

в) кембриджської школи та неокласичного аналізу;                   

г) австрійської школи та граничного аналізу.

  210. Можливість А.Маршаллу перевести "Політичну економію" в "Економікс" дало введення  в предмет дослідження:

а) відносин попиту;

б) відносин пропозиції;

в) теорії трудової вартості і маржиналізму;

г) відносин попиту і пропозиції.

  211. Предметом „Економікс” у А.Маршалла є:

 а) виробничі відносини;

б) відносини попиту і пропозиції;

 в) наука про багатство і спонукальні мотиви людей до економічних дій.

  212. Неокласична школа виникає на основі синтезу класичної теорії та:

а) меркантилізму;       б) монетаризму;        

в)  маржиналізму;     г) всіх зазначених напрямів.

  213. Висхідним у неокласичній теорії було положення:

а) ринкова економіка не є саморегульованою, ринки не є досконало конкурентними;

б) ціни і заробітна плата є негнучкими;

в) для забезпечення загальної економічної рівноваги необхідне активне державне втручання;

г) ринкова економіка здатна забезпечити повне і ефективне використання ресурсів.

  214. А. Маршалл довів, що ринкова ціна товару визначається:

а) суспільно-необхідними витратами праці;

б) витратами виробництва;

в) корисністю благ;

г) взаємодією попиту і пропозиції.

  215. Зрівноважена ціна товару А.Маршаллом визначається на основі:

а) трудової теорії вартості;

б) теорії витрат виробництва;

в) теорії граничної корисності;

г) граничної корисності та граничних витрат.  

  216. Згідно з теорією Маршалла, ціна попиту визначається:

а) суспільно-необхідними витратами праці;

б) витратами виробництва;

в) граничною корисністю благ;

г) суспільними потребами;

д) корисністю благ.

  217. Згідно з теорією Маршалла, ціна пропозиції визначається:

а) суспільно-необхідними витратами праці;

б) витратами виробництва;

в) мінімальними витратами праці;

г)  індивідуальними витратами праці.

  218. Синтетична теорія А. Маршалла поєднала:

а) елементи теорії трудової вартості та теорії граничної корисності;

б) вплив об’єктивних та суб’єктивних чинників ціноутворення;

в)  вплив чинників попиту та пропозиції;

г) всі відповіді правильні.

  219. Для характеристики впливу попиту та пропозиції на рівноважну ринкову ціну А.Маршалл застосував відому алегорію:

а) „невидимої руки”;       б) „лез ножиць”;   

в) „нічного сторожа”;     г) „квіткового горщика”.

  220.  Який новий фактор виробництва  ввів А.Маршалл в свій аналіз:

а) капітал;

б) працю;

в) землю;

г) організацію.  

  221. Розмежування двох часових періодів дозволило А.Маршаллу здійснити поділ витрат на:

а) явні та неявні;                               б) постійні та змінні;

в) внутрішні та зовнішні;                 г) бухгалтерські та економічні.

  222. Аналіз фактора часу дозволив А.Маршаллу встановити, що:

а) у довгостроковому періоді переважний вплив на ринкову ціну чинить попит, у короткостроковому – пропозиція;       

б) у короткостроковому періоді переважний вплив на ринкову ціну чинить попит, у довгостроковому – пропозиція;      

в) незалежно від часового періоду попит і пропозиція чинять однаковий вплив на ринкову ціну;      

г) незалежно від часового періоду ціна визначається витратами виробництва.

  223. Найвидатнішим учнем А.Маршалла – фундатора неокласичного напряму – став економіст, який спростував постулати класичної теорії, здійснивши новий переворот в економічній науці:

а) А.Пігу;      б) Дж.М.Кейнс;        в) М.Фрідмен;        г) Ф.Хайєк.

  224. Автором  теорії „економічного добробуту” був англійський економіст:

а) А.Маршалл;      б) А.Пігу;           в) В.Парето;                г) В.Джевонс.

  225. В. Парето встановив, що розподіл ресурсів в конкурентній економіці є ефективним, коли:

а) хоча б один суб’єкт може поліпшити свій стан без погіршення стану іншого;

б) існує можливість поліпшити стан всіх економічних суб’єктів;

в) жоден суб’єкт не може поліпшити свого стану, не погіршуючи при цьому стану іншого;

г) оптимальна структура споживання досягається за рівності граничних корисностей усіх благ.

  226. Методу дослідження Дж. Б. Кларка відповідав поділ економіки на:

а) макроекономіку і мікроекономіку;                    

б) ефективну та неефективну  економіку;

в) економічну статику та економічну динаміку;     

г) національну та світову економіку.

  227. Аналіз фактора часу, розмежування коротко– та довгострокового періодів становили визначний внесок у розвиток економічної теорії, зроблений:

а) А.Маршаллом;       б) В.Джевонсом;         в) К.Менгером;         г) В.Парето.

  228. Автором теорії спадної граничної продуктивності факторів виробництва був американський економіст:

а) І.Фішер;               б) Г.Ч.Кері;             в) Дж.Б.Кларк;          г) А.Маршалл.

Модуль 2. Економічна думка  XX століття

КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  229. Найбільш визначний вплив на реальну економічну політику розвинених країн світу у 30-70 pоки XX ст. справила:

а) неокласична теорія;       б) кейнсіанська теорія;      

в) марксистська теорія;        г) монетаристська теорія.

   230. Які напрями економічної думки можна віднести до сучасних:

а) фізіократію;

б) класичний;

в) кейнсіанство;

г) монетаризм.

  231. Вченим, завдяки науковому внеску якого відбулося становлення макроекономіки як нової наукової дисципліни, був: 

а) К.Маркс;      б) П. Самуельсон;     в) Дж. М. Кейнс;    г) А.Маршалл.

  232. На відміну від неокласиків, Дж.М. Кейнс:

а) надавав перевагу макроекономічному аналізу перед мікроекономічним;

б) вважав, що визначальними у розвитку економіки є чинники попиту, а не пропозиції;

в) поставив рівень зайнятості в залежність не від величини заробітної плати, а від рівня сукупного попиту;          

г) всі відповіді правильні.

  233. Основу методології дослідження Дж. М. Кейнса становлять:

а) пріоритет мікроекономічного аналізу;

б) пріоритет макроекономічного аналізу;

в) прихильність "законам ринку" Сея";

г) емпіричний метод дослідження.

  234. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Веблен (засновник інституціоналізму), Ф. Гайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників   теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фрідмен (лідер сучасних монетаристів). У якому випадку відбито кейнсіанські уявлення про економічний розвиток?

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона нездатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.   

   235. Головна ідея кейнсіанства полягала у тому, що:

а) пропозиція створює свій власний попит;

б) ринкова система не є саморегульованою, для забезпечення повної зайнятості потрібне активне державне втручання;

в) ринкова система є саморегульованою і забезпечує відновлення рівноваги на рівні повної зайнятості;

г) всі відповіді правильні.

  236. Яка головна причина призвела до появи кейнсіанства:

а) гіперінфляція;

б) дефіцит державного бюджету;   

в) вимушене безробіття;

г) низькі темпи розвитку суспільства.

  237. Кейнс вважав причиною безробіття:   

а) недостатній сукупний попит;

б) недостатню сукупну пропозицію;

в) зростання органічної будови капіталу;

г) всі відповіді правильні.   

  238. Базовими положеннями кейнсіанської теорії стали:

а) концепція ефективного попиту;         

б) концепція мультиплікатора інвестицій;

в) „основний психологічний закон”;   

г) всі відповіді правильні.

  239. „Основний психологічний закон” Дж.М. Кейнса визначав, що:

а) випереджаюче зростання доходу домогосподарств порівняно зі зростанням споживання призводить до недостатності сукупного попиту і є причиною кризових явищ в економіці;

б) зі зростанням доходу зростає схильність людей до заощадження;

в) зі зростанням доходу люди схильні збільшувати споживання, проте в меншій мірі, ніж зростає доход;

г) всі відповіді правильні.

  240. Згідно з кейнсіанською теорією рівень виробництва і зайнятості в економіці визначається:

а) величиною сукупного пропонування;  

б) попитом на гроші;  

в) рівнем цін;

г) величиною сукупного попиту.

  241. Блискуча ідея про недостатність сукупного попиту як причину криз, яка через століття буде високо оцінена автором теорії „ефективного попиту”, належала:

 

а) Ж.Б.Сею;          б) Д.Рікардо;       в) Т.Мальтусу;       г)  Ф.Бастіа.

  242. До положень кейнсіанської теорії не можна віднести:

а) дослідження функціональних залежностей основних макроекономічних змінних;

б) аналіз формування ефективного попиту, недостатність якого призводить до кризових явищ в економіці;

в) обґрунтування необхідності посилення державного втручання в економіку з метою забезпечення макроекономічної стабільності;

г) обґрунтування необхідності директивного планування і централізованого розподілу ресурсів в економіці.

     243. Дж. М. Кейнс вважав, що:

а) держава повинна використовувати урядові видатки і податки для зниження рівня безробіття;

б) економіка повинна розвиватися на основі централізованого планування;

в) ринковий механізм здатний самостійно, без урядового втручання забезпечити високий рівень зайнятості;

г) приватна власність та вільне підприємництво забезпечують високий рівень зайнятості.

  244. Дж. М. Кейнс увів у науковий оборот термін:

а) мультиплікатор інвестицій;                        б) ліквідність;

в) гранична схильність до споживання;        г) всі відповіді правильні.

  245. Поняття мультиплікатора вперше було сформульоване англійським економістом:

а) А.Маршаллом;        б) Дж.М.Кейнсом;          в) Р.Каном;          г) Дж.Хіксом.

  246. Яка теорія доводить неможливість одночасного зростання безробіття та інфляції?

а) класична;    б) кейнсіанська;

в) теорія економіки пропонування; г) теорія раціональних очікувань.

  247. Представниками неокейнсіанства, які розробили численні моделі економічного зростання, були:

а) Е.Хансен, О.Домар, Р.Харрод, Дж.Хікс, Н.Калдор;

б) Дж.Робінсон, Й.Шумпетер, Е.Чемберлін;

в) Т.Веблен,  Дж.Гелбрейт, В.Мітчелл, Дж.Коммонс;

г) В.Ойкен, Л.Ерхард, А.Мюллер-Армак, М.Алле, Ф.Перру.

  248.Твердження „зниження рівня інфляції коштує людям робочих місць“ свідчить про те, що його автор переконаний в існуванні зв'язку, який відображається кривою:

а) Філліпса;            б) Лоренця;   в) Лаффера;   г) Лукаса.

  249. Оригінальна крива А.В. Філліпса відображала:

 

а) обернену залежність між рівнем інфляції та темпами приросту номінальної заробітної плати

б) обернену залежність між рівнем безробіття та темпами приросту номінальної заробітної плати;

в) пряму залежність між темпами приросту номінальної заробітної плати та темпом інфляції;

г) пряму залежність між реальною заробітною платою та рівнем безробіття.

  250. Досліджуючи реальні ринкові структури, незалежно і одночасно прийшли до висновку, що монополія є ринковою ситуацією, яка не заперечує конкуренції, а лише змінює її форми:

 

а) Й.Шумпетер та Е.Чемберлін;

б) Й.Шумпетер та Дж.Хікс;

в) Дж.Робінсон та Й.Шумпетер;   

г) Е.Чемберлін та Дж.Робінсон.

  251. Автором теорії недосконалої конкуренції є:

а) Й.Шумпетер;        б) Дж.Робінсон;        в) Е.Чемберлін;       г) Дж.Хікс.

252. Автором теорії монополістичної конкуренції є:

а) Й.Шумпетер;        б) Дж.Робінсон;        в) Е.Чемберлін;       г) Дж.Хікс.

ТЕОРІЇ ТА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА НЕОЛІБЕРАЛІЗМУ

  253. Неолібералізм – одна з основних течій сучасної економічної теорії – об’єднує вчених, які:

а) обґрунтовують необхідність активного державного втручання у функціонування економіки;

б) обґрунтовують необхідність поєднання принципів „laissez faire”з обмеженим державним втручанням в економіку;

в) заперечують правомірність будь-якого державного втручання в економіку;  

г) обґрунтовують необхідність державного контролю над цінами та рівнем доходів.

  254. Неолібералізм представлений:

а) чиказькою, австрійською, історичною та шведською школами;

б) лозаннською, австрійською, кембриджською та американською школами;

в) лондонською, чиказькою, фрайбурзькою та паризькою школами;

г) маржиналістською, історичною, класичною та кейнсіанською школами.

  255. Неолібералізм:

а) ґрунтується на ідеї пріоритету умов для вільної конкуренції, створюваних завдяки державному втручанню в економічні процеси;

б) обстоює принципи вільного ціноутворення, провідної ролі приватної власності та недержавних господарських структур;

в) визначає економічну роль держави як роль „арбітра на полі”;

г) всі відповіді правильні.

  256. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Верлен (засновник інституціоналізму), Ф. Хайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників   теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фрідмен (лідер сучасних монетаристів). В якому випадку відбито неоліберальні уявлення про доцільний економічний розвиток?

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона нездатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.        

  257. До теоретичних засад неолібералізму належать:

а) створення державою умов для ефективного функціонування ринкового механізму;

б) пріоритет державної власності та державних господарських структур;

в) централізований розподіл ресурсів та суспільного продукту;

г) збільшення обсягів державних замовлень, закупівель і позик.

  258. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Верлен (засновник інституціоналізму), Ф. Хайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників   теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фрідмен (лідер сучасних монетаристів). В якому випадку відбито консервативні неокласичні уявлення щодо умов економічної діяльності?

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона незжатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.       

  259. Провідним поборником ринкового мислення ХХ століття, який виступив проти будь-яких спроб державного втручання в економіку і у праці „Дорога до рабства” стверджував, що навіть помірне одержавлення економіки призводить до встановлення тоталітаризму, був:

а) Р.Лукас;           б) Ф.Хайєк;        в) М.Фрідмен;            г) М.Алле.

260. У своїх працях Ф.Хайєк:     

а) захищає право максимальної свободи людини як визначальну складову спонтанного економічного порядку;

б) захищає ідею соціальної справедливості у ринковій економіці;

в) захищає державну монополію на емісію грошей;

г) захищає право держави на проведення активної фіскальної політики.

261. Методологічну основу поглядів Ф.Хайєка становить:

а) ідея „спонтанного порядку”;        б) ідея мультиплікатора;

в) ідея акселератора;                           г) правильні відповіді б) і в).

262. Представниками фрайбурзької школи неолібералізму є:

а) Л.Мізес, М.Фрідмен, А.Шварц;  

б) Ф.Хайєк, Л.Роббінс, Е.Кеннан;

в) В.Ойкен, Л.Ерхард, В.Репке, А.Рюстов, А.Мюллер-Армак;

г) Ж.Рюеф, Л.Арман, М.Алле, Ф.Перру.

  263. Особливістю німецького неолібералізму є:

а) поєднання ідеї сильної держави та неокласичної ідеї саморегульованого ринкового механізму;

б) заперечення будь-якого державного втручання в економіку;

в) застосування „індикативного планування” для досягнення економічної рівноваги;

г) обґрунтування неспроможності ринку і необхідності центрально-керованого господарства.

  264.  Термін „соціальне ринкове господарство” був введений у науковий оборот:

а) В.Репке;   б) В.Ойкеном;   в) Л. Ерхардом;    г) А. Мюллером-Армаком.

  265. Теорія „соціального ринкового господарства”:

а) виходила з ідеї свідомого поєднання природного економічного порядку з керівною функцією держави;

б) була теорією „третього шляху” розвитку;

в) передбачала перерозподіл державою національного доходу на користь соціальної сфери;

г) всі відповіді правильні.

  266 Автором фундаментального в сучасній макроекономіці „рівняння обміну”, був:

а) М.Фрідмен;           б) І.Фішер;        в) Л.Мізес;            г)  Ф.Хайєк.

  267. Лідером сучасного монетаризму є представник чиказької школи американського неолібералізму:

а) Л.Мізес;         б) П.Самуельсон;         в) М.Фрідмен;              г) І.Фішер.

  268. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Веблен (засновник інституціоналізму), Ф. Гайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників   теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фридмен (лідер сучасних монетаристів). У якому випадку відбито монетарні уявлення про економічне регулювання?

      а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

      б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

      в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

       г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона нездатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

       д) гарантія свободи – в приватній власності.       

  269. Сучасний монетаризм:

а) виник як реакція на недооцінку кейнсіанською теорією ролі грошового фактора в економіці та негативні наслідки активного використання в економічній політиці кейнсіанських рекомендацій;

б) вважає головною причиною макроекономічних коливань зміни у грошовому пропонуванні;  

в) вважає головним об’єктом державного контролю грошове пропонування;

г) всі відповіді правильні.

  270. Яка головна економічна причина призвела до появи монетаризму:

  а) дефіцит державного бюджету;

  б) гіперінфляція;

  в) масове безробіття.

  г) значне зростання державного апарату.

  271. М.Фрідмен вважав, що для забезпечення стабільності держава повинна контролювати лише:

а) сукупний попит;                 б) сукупне пропонування;   

в) грошову пропозицію;     г) рівень цін.

  272. На відміну від Дж.М.Кейнса, М. Фрідмен вважав, що:

а) темп приросту грошової маси повинен орієнтуватися на приріст ВВП;

б) реалізація соціальних програм за рахунок збільшення урядових видатків є чинником дестабілізації економіки;

в) незбалансованість державного бюджету є причиною розбалансування механізмів ринкового саморегулювання;

г) всі відповіді правильні.

  273. На відміну від Дж.М.Кейнса, М. Фрідмен вважав, що:

а) ефективність ринкового механізму є незаперечною;

б) єдиними засобами стабілізації економіки повинні бути монетарні;

в) циклічність економічного розвитку має грошову природу;             

г) всі відповіді правильні.

  274. Монетарна концепція М.Фрідмена була покладена в основу:

а) політики „нового курсу” президента Ф.Рузвельта;

б) „політики модернізації” президента Ш. де Голля;

в) „сформованого суспільства” Л.Ерхарда;

г) „рейганоміки” – стабілізаційної політики президента Рейгана.

  275. Теорія раціональних очікувань виходить з того, що:

а) поведінка суб’єктів ринкової економіки нейтралізує вплив економічної політики на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості;

б) лише зміни у грошовому пропонуванні впливають на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості;

в) лише зміни у сукупному попиті впливають на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості;

г) лише зміни у сукупної пропозиції впливають на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості.

  276. До представників теорії раціональних очікувань належать:

а) Й.Шумпетер, Е.Чемберлін,  Дж.Робінсон;                   

б) Дж.Мут, Р.Лукас, Т.Сарджент, Н.Уоллес;

в) Р.Харрод, Е.Хансен, О.Домар, Н.Калдор;                    

г) А.Лаффер, М.Фелдстайн, Р.Манделл, М.Боскін.

  277. Прихильники теорії раціональних очікувань твердять, що: 

а) економічні суб’єкти поводяться раціонально – збирають і осмислюють інформацію, щоб правильно оцінити наслідки економічної політики;

б) усі товарні й ресурсні ринки є конкурентними, ціни є гнучкими;

в) на підставі своїх прогнозів економічні суб’єкти можуть заздалегідь нейтралізувати негативні впливи державної політики на рівень свого добробуту;   

г) всі відповіді правильні.

  

  278. Крива Лаффера застосовується як один з аргументів:

а) кейнсіанської теорії;        б) теорії економіки пропозиції;

в) монетаризму;                   г) теорії раціональних очікувань.

  279. Представниками теорії економіки пропозиції є:

а) Й.Шумпетер, Е.Чемберлін,  Дж.Робінсон;                   

б) Дж.Мут, Р.Лукас, Т.Сарджент, Н.Уоллес;

в) Р.Харрод, Е.Хансен, О.Домар, Н.Калдор;                    

г) А.Лаффер, М.Фелдстайн, Р.Манделл, М.Боскін.

  280. На відміну від кейнсіанської теорії, теоретики економіки пропозиції:

а) вважають, що сукупний попит залежить від сукупного пропонування;

б) заперечують необхідність державного регулювання обсягів національного виробництва і зайнятості, які визначаються ресурсними можливостями кожної економіки;

в) основою економічного зростання вважають заощадження та інвестиції, а зниження податкових ставок – умовою збільшення сукупної пропозиції;

г) всі відповіді правильні.

  281. Крива Лаффера, яка була використана теоретиками економіки пропозиції для обґрунтування необхідності податкової реформи, відображає залежність між:

а) обсягом податкових надходжень та урядовими видатками;

б) обсягом податкових надходжень та середньою ставкою оподаткування;

в) податковими ставками та рівнем виробництва й зайнятості;

г) обсягом податкових надходжень та рівнем виробництва й зайнятості.

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

  282. Інституціональні концепції:

а) ґрунтуються на позаекономічному тлумаченні господарських процесів;

б) об’єднані спільною методологією, а не єдиною теорією;

в) пов’язують економічні проблеми з проблемами соціальними, політичними, правовими, етичними та ін.;

г) всі відповіді правильні.

  283. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Веблен (засновник інституціоналізму), Ф. Гайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників   теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фридмен (лідер сучасних монетаристів). В якому випадку відбито інституціональне уявлення про сучасну ринкову економіку?

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона незжатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.       

  284. Яка з названих обставин єднає історичну школу інституціоналізмом:

а) визначальна роль позаекономічних факторів порівняно з економічними;

б) предмет дослідження політичної економії;

в) незначна роль держави в економічних процесах.

  285. Відмінність інституціоналізму від неокласичної теорії полягає у:

а) твердженні, що ринок координує та спрямовує діяльність учасників економічних процесів;  

б) твердженні, що рушійною силою ринкової економіки є механізм вільної конкуренції;

в) визнанні державного втручання в економіку небажаним;

г) визнанні необхідності суспільного контролю над бізнесом.

  286. Представники інституціоналізму:

а) доводили необхідність державного регулювання економіки;

б) розробили концепцію захисту середнього класу;

в) виступили з критикою монополій;

г) всі відповіді правильні.

  287. Для інституціональних теорій характерне:

а) критичне ставлення до абстрактних теорій неокласиків;

б) прагнення до інтеграції економічної теорії з іншими суспільними науками;

в) невдоволеність недостатньою емпіричністю класичної та неокласичної теорій;

г) всі відповіді правильні.

  288. . Назвіть представника інституціоналізму:

а) Р.Коуз;

б) М.Фрідман;

в) А.Пігу;

г) Л.Вальрас;

д) Ф.Ліст.

  289. Засновником інституціоналізму вважають американського економіста і соціолога:

а) Т.Веблена;           б) В.Мітчелла;         в) Дж.Коммонса;        г) Дж.Гелбрейта.

  290. До основних напрямів раннього інституціоналізму не відноситься:

а) соціально-ринковий;

б) соціально-правовий;

в) кон’юнктурно-статистичний;

г) соціально-психологічний.

  291. Фундатором соціально-психологічного напряму інституціоналізму став критик капіталізму, названий колегами „американським Марксом”:

а) Дж.Гелбрейт;         б) В.Мітчелл;              в) Т.Веблен;           г) Дж.Коммонс.

  292. Засновником соціально-правового напряму інституціоналізму був:

а) В.Мітчелл;     б) Т. Веблен;        в) Дж.Коммонс;        г) Дж.Гелбрейт.

  293. Теоретики раннього інституціоналізму:

а) виступили з нищівною критикою монополій;

б) розробляли програми реформування капіталізму;

в) доводили необхідність державного регулювання економіки;   

г) всі відповіді правильні.

  294. Теоретики раннього інституціоналізму:

а) критикували капіталізм з морально-психологічних позицій;

б) розробляли концепцію захисту „середнього класу”;

в) розробляли рекомендації щодо реформування капіталізму з позицій соціального контролю;  

г) всі відповіді правильні.

  295. Основною вадою капіталізму Т.Веблен вважав:

а) „нечесну конкуренцію”;  

б) недосконалість юридичних норм;  

в) суперечність між „індустрією” і „бізнесом”;

г) відсутність системи страхування на випадок безробіття.

  296. „Товари Веблена“:

 

а) це предмети розкоші, попит на які зростає з підвищенням їх цін;

б) виявляють ефект снобізму;

в) мають висхідну криву попиту;

г) всі відповіді правильні.

  297.    У результаті реформ Т.Веблен бачить:

а) збереження пріоритетної ролі представників фінансового "бізнесу";

б) перехід до "індустріальної системи";

в)перехід до соціалістичного суспільства.  

  298. Основною вадою капіталізму Дж.Коммонс вважав:

а) „нечесну конкуренцію”;  

б) недосконалість юридичних норм;  

в) суперечність між „індустрією” і „бізнесом”;

г) відсутність системи страхування на випадок безробіття.

  299. Засновником кон’юнктурно-статистичного напряму інституціоналізму був глава Національного бюро економічних досліджень США, „гарвардського барометру”, який надав хибний прогноз економічної кон’юнктури на період „Великої депресії”: 

а) Т.Веблен;           б) В.Мітчелл;          в) Дж.Коммонс;          г) Дж.Гелбрейт.

  300. Представник неоінституціоналізму Дж.К.Гелбрейт вважав, що причиною „революції управлінців” є підвищення ролі такого ресурсу як:

а) праця;      б) капітал;       в) інформація;       г) підприємницький талант.

  301. Автором теорії „довгих хвиль в економіці”, яка увійшла до аналітичного арсеналу проблем економічного циклу і прогнозів економічної активності, був:

а) С.Кузнєц;        б) Р.Харрод;            в) Е.Хансен;        г) М.Кондратьєв.

  302. Матеріальною основою великих хвиль економічної динаміки („циклів Кондратьєва“) є:

а) зміна попиту на засоби виробництва;

б) взаємодія грошово-кредитних та фіскальних змінних;

в) радикальні зміни базових технологій та оновлення об’єктів інфраструктури; 

г) зміна попиту на споживчі товари.

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА У ПРАЦЯХ ЛАУРЕАТІВ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З ЕКОНОМІКИ

  303. Терміни „мікроекономіка“ і „макроекономіка” у науковий оборот увів один з перших лауреатів Нобелівської премії з економіки:

а) Дж.М.Кейнс;         б) П.Семюелсон;            в) Я.Тінберген;            г) Р.Фріш.

  304. Єдиним радянським лауреатом Нобелівської премії з економіки, присудженої йому за вклад в теорію оптимального використання ресурсів, був:

а) Л.Канторович;       б) В.Леонтьєв;       в) М.Фрідмен;       г) С.Кузнєц.

  305. Неокласичний синтез поєднує:

а) кейнсіанську і неокласичну теорії;      б) маржиналізм і монетаризм;

в) марксизм і неолібералізм;                 г) кейнсіанство і інституціоналізм.

  306. П.Семюелсон як представник „неокласичного синтезу”:

а) намагався інтегрувати всі економічні вчення, які ґрунтуються на неокласичній ідеології;

б) визнавав плюралізм підходів до формування реальної економічної політики;

в) допускав можливість застосування будь-яких моделей і методів державного впливу на економіку за умови збереження ринкового механізму саморегулювання;

г) всі відповіді правильні.

  307. Світовим навчальним бестселером став підручник „Економікс“ американського економіста, лауреата Нобелівської премії:

  а) Р.Лукаса;        б) С.Кузнєца;      в) П.Семюелсона;        г) М.Фрідмена.

  308. Ідею раціональних очікувань вперше застосував до аналізу поведінки економічних суб’єктів і її наслідків для економічної політики американський економіст, лауреат Нобелівської премії:

  а) Д.Макфадден;        б) Р.Лукас;      в) Ф.Модільяні;        г) М.Фрідмен.

  309. Теорія суспільного вибору виходить з того, що:

а) принцип раціональності поведінки може бути застосований до дослідження будь-якої сфери діяльності;  

б) у політиці не існує взаємовигідного обміну через існування політичної нерівності, зумовленої економічними причинами;                                

в) політику можна розглядати як обмін, в якому процес прийняття рішень подібний до ринкових угод;

г) всі відповіді правильні.

  310.Засновником неоінституціоналізму вважають англійського економіста, лауреата Нобелівської премії:

а) Р.Коуза;            б) К.Гренджера;      в) В.Вікрі;            г) Р.Стоуна.

  311.Визначний внесок у вивчення проблем зовнішніх ефектів та розробку економічної теорії прав власності був зроблений англійським економістом, лауреатом Нобелівської премії:

а) Р.Коузом;      б) К.Гренджером;        в) В.Вікрі;       г) Р.Стоуном.

  312.Лауреат Нобелівської премії Р.Коуз вводить у науковий оборот термін:

а) суспільні блага;                                б) зовнішній ефект;

в) трансакційні витрати;                   г) суспільний вибір.

  313.Згідно теореми Коуза, ефективність вирішення проблем, створених зовнішніми ефектами, підвищується за наявності:

а) державного втручання у процес переговорів;  

б) визначеності прав власності всіх учасників;

в) незначного числа учасників переговорів;

г) правильні відповіді б) і в).

  314.Трансакційні витрати – поняття, запроваджене Р.Коузом, – це:

 

а) додаткові витрати фірм, пов’язані з реалізацією виробленої продукції;  

б) додаткові витрати держави, пов’язані з регулюванням економічної діяльності ринкових суб’єктів;

в) додаткові витрати фірм, пов’язані зі встановленням прав власності та заходами, спрямованими на зменшення втрат від зовнішніх ефектів;

г) альтернативні витрати помилкового вибору фірм чи держави.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8701. Сучасна релігійна ситуація в Україні 92 KB
  Сучасна релігійна ситуація в Україні План. Християнські конфесії в Україні. Православний вузол України. Протестантські церкви в Україні. Мусульманські та іудейські громади в Україні. Громади нетрадиційної релігійності, їхні...
8702. О граде божьем. ок. 426 н.э. (Августин Блаженный) 4.49 MB
  О граде божьем. ок.426 н.э. (Августин Блаженный) Предисловие В этом сочинении, любезнейший сын мой Марцеллин, тобою задуманном, а для меня, в силу данного мною обещания, обязательном, я поставил своей задачей защитить град Божий, славнейший как в ...
8703. Августин Блаженный О свободе воли 234.5 KB
  Sanctus Aurelius Augustinus De libero arbitrio (Перевод выполнен по изданию Ермаковой М.Е.) Августин Блаженный О свободе воли Книга вторая Глава I 1. Эводий. Итак, разъясни мне, если это возможно, почему Бог дал человеку свободу воли, ибо, если бы ч...
8704. Песня русская в березах, песня русская в хлебах. Конспект 29 KB
  Песня русская в березах, песня русская в хлебах. Если вдуматься в смысл таких выражений, как Вся Россия просится в песню, С песней на Руси родились, С доброй песней и жизнь хороша, то становится очевидным, что жизнь русского человека немы...
8705. Что за прелесть эти сказки. Урок 70 KB
  Что за прелесть эти сказки О обращаясь к литературным источникам, композиторы часто создают на их основе инструментальные произведения. Эти сочинения называют программной музыкой. 0ни нередко имеют название литературного произведения или сопровождаю...
8706. Педагогическая психология. Психология педагогического общения 5.52 MB
  Педагогическая психология o Тема 1. Предмет и задачи педагогической психологии o Тема 2. Методы педагогической психологии o Тема 3. Научение и учение o Тема 4. Обучение и развитие o Тема 5. Учебная деятельность o Тема 6. Мотивы чтения o Тема 7. Усвое...
8707. Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни Деталі машин (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії) 1.49 MB
  РЕФЕРАТ Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати та розробити методику організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при вивченні дисципліни Деталі машин (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)...
8708. Путешествие в Компьютерную Долину 1.31 MB
  УРОК ИНФОРМАТИКИ Путешествие в Компьютерную Долину Класс: 4 Учитель: Батура Полина Николаевна Учитель информатики и математики Казенное образовательное учреждение Тарская средняя общеобразовательная школа №3 Тип: игра, обобщение мате...
8709. Структура вимірювально-керуючої системи на основі комп’ютера 147 KB
  Структура вимірювально-керуючої системи на основі компютера План 1.1. Будова і призначення вимірювально-керуючої системи 1.2. Біологічні та технічні системи 1.3. Концепція побудови віртуального вимірювального комплексу 1.4. Програмна та ...