38475

Фінанси і кредит усіх форм навчання Всі цитати цифровий та фактичний матеріал бібліо

Контрольная

Архивоведение и делопроизводство

Для досягнення вказаної мети студенти повинні вирішити такі завдання: з урахуванням бази практики вибрати тему випускової роботи та обґрунтувати її актуальність; опрацювати та узагальнити законодавчу базу України нормативноправові та інструктивні матеріали літературні та інші з досліджуваної проблеми; зібрати практичні матеріали з обраної теми досліджень в умовах реального підприємства установи організації; розглянути теоретичні аспекти за темою досліджень; виконати аналіз стану обраної проблеми та запропонувати шляхи їх...

Русский

2013-09-28

345 KB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання кваліфікаційної бакалаврської  роботи

для студентів за напрямом підготовки  6.030508 «Фінанси і кредит»

усіх форм навчання

Всі цитати, цифровий та фактичний

матеріал, бібліографічні відомості

перевірені. Написання одиниць

відповідає стандартам

Підпис(и) автора(ів) _____________

«_____» _____________2010 р.

СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

фінансів

Протокол № 3

від 05.10.2010 р.

Київ НУХТ 2010

Метод. вказівки до викон. кваліфікаційної бакалаврської роботи  для студ.  за напрямом підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит” усіх форм навчання /Уклад.: Т.А. Говорушко, С.М. Еш. – К.: НУХТ, 2010. – 43 с.

Рецензент К.М. Темчишина, канд. екон. наук

Укладачі: Т.А. Говорушко, д-р екон. наук

          С.М. Еш

Відповідальний за випуск О.О. Шеремет, канд. екон. наук, доцент.

ЗМІСТ

стр.

  1.  Мета та завдання випускової кваліфікаційної роботи

4

  1.  Тематика кваліфікаційних робіт

6

  1.  Організація роботи над кваліфікаційною роботою

8

  1.  Структура кваліфікаційної роботи

12

  1.  Вимоги до змісту розділів пояснювальної записки та графічної частини кваліфікаційної роботи   

14

  1.  Вимоги до оформлення кваліфікаційноїх роботи

17

  1.  Порядок захисту кваліфікаційної роботи

24

  1.  Рекомендована література

26

Додатки

39

  1.  МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИПУСКОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Підсумковим етапом навчання бакалаврів з фінансів є підготовка та захист випускової роботи, яка дає право на здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит" та кваліфікації бакалавра.

Випускова робота бакалавра - це самостійно виконана науково-кваліфікаційна робота, яка містить дослідження з провідних проблем управління державними фінансами в Україні, фінансової   системи   держави,   фінансової   системи   місцевого самоврядування, фінансів підприємств, організацій та установ тощо. Вона повинна носити характер науково-прикладних досліджень за обраною студентом темою й мати прикладне значення для поліпшення діяльності у сфері фінансів.

Написання випускової роботи бакалавра ставить за мету:

- поглиблення та розширення теоретичних знань, набуття практичних навичок  та вміння застосувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань;

- розвиток пошуку сучасних наукових досягнень у фінансовій сфері й можливостей самостійно застосувати їх при розв'язанні прикладних проблем;

- здобуття і поглиблення навичок роботи з науковими, методичними, законодавчими та інструктивними матеріалами щодо фінансів;

- оволодіння методами і прийомами аналізу й дослідження у сфері фінансів;

- підтвердження готовності до самостійного розв’язання завдань, що виникають у процесі роботи фінансистів.

Студенти повинні вміти:

- орієнтуватися в доповненнях та змінах щодо фінансової політики та фінансового законодавства;

- узагальнювати звітний матеріал, підібраний та проаналізований під час переддипломного стажування;

- виявляти недоліки в управлінській роботі  фінансових підрозділів і вносити обгрунтовані пропозиції;

- узагальнювати літературні, наукові джерела;

- обґрунтовано використовувати системний підхід, економіко-математичні методи, статистичний та графічний матеріал, вітчизняний та зарубіжний досвід з поставленого питання;

- викладати та обґрунтовувати власну точку зору на проблемні питання щодо фінансів:

- вміти самостійно приймати оптимальні рішення досліджуваної проблеми з фінансів в сучасних умовах, в тому числі із застосуванням обчислювальної техніки.

Для досягнення вказаної мети студенти повинні вирішити такі завдання:

  •  з урахуванням бази практики вибрати тему випускової роботи  та обґрунтувати її актуальність;
  •  опрацювати та узагальнити законодавчу базу України, нормативно-правові та інструктивні матеріали, літературні та інші з досліджуваної проблеми;
  •  зібрати практичні матеріали з обраної теми досліджень в умовах реального підприємства (установи, організації);
  •  розглянути теоретичні аспекти за темою досліджень;
  •  виконати аналіз стану обраної проблеми та запропонувати шляхи їх вирішення;
  •  розробити конкретні заходи, які загалом повинні становити вирішення проблеми, яка поставлена в дипломній роботі;
  •  підготувати рекомендації щодо розвитку законодавчої та нормативно правової бази з питань удосконалення діяльності фінансових структур підприємства (установи, організації);підготувати відповідні висновки;
  •  оформити проведені дослідження у вигляді дипломної роботи спеціаліста;
  •  захистити випускову роботу бакалавра.

Випускова робота бакалавра має виявити ступені підготовки випускника до самостійної практичної діяльності та вміння застосовувати одержані знання для вирішення існуючих фінансових проблем держави та підприємств різних форм власності, а також рівень проведення теоретичних досліджень з конкретної теми, практичної розробки певних питань відповідної теми та теоретичні і практичні рекомендації з актуальних питань, що досліджуються в роботі.


  1.  ТЕМАТИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
  2.  Обгрунтування фінансової політики підприємства.
  3.  Бюджетування в системі оперативного фінансового контролінгу.
  4.   Бюджетування в управлінні інвестиційною діяльністю підприємства.
  5.  Бюджетування в системі фінансового планування на підприємстві.
  6.  Вексельна форма розрахунків і її вплив на фінансовий стан підприємства.
  7.  Вплив системи оподаткування на ділову активність підприємства.
  8.   Вплив податків на собівартість продукції підприємства.
  9.  Вплив податкового планування на фінансові результати діяльності організації.
  10.  Грошові розрахунки та їх вплив на господарську діяльність підприємства.
  11.  Депозитні операції  та їх вплив на доходи від основної діяльності комерційного банку.
  12.  Диверсифікація джерел грошових надходжень підприємств в умовах розвитку економіки.
  13.  Диверсифікація джерел фінансування підприємств.
  14.  Дивідендна політика акціонерного товариства.
  15.  Інноваційна діяльність підприємств та її фінансове забезпечення.
  16.  Інвестиційна політика   підприємства.
  17.  Інвестиційна діяльність підприємницьких структур та оцінка її ефективності.
  18.  Капітал підприємства та джерела його формування.
  19.  Капітальні вкладення та їх фінансове забезпечення на підприємстві.
  20.  Кредитування інноваційної діяльності підприємств.
  21.  Міжнародні розрахунки та їх вплив на формування міжнародних фінансових потоків.
  22.  Міжнародні фінансові організації та їх роль у стратегічному розвитку міжнародних фінансів.
  23.  Менеджмент непрямого оподаткування та його вплив на фінансовий стан підприємства.
  24.  Механізм податкового стимулювання економічного зростання  промислового виробництва.
  25.  Менеджмент  фінансових ресурсів підприємства і джерел їх формування.
  26.  Менеджмент  фінансового інвестування та його вплив на діяльність підприємств.
  27.  Методи реструктуризації підприємства на основі оцінки його ринкової вартості.
  28.  Методи оцінки фінансових ризиків суб`єктів  господарювання.
  29.  Методи оптимізації грошових розрахунків підприємства.
  30.  Методичні основи оцінки ризику ліквідності банків.
  31.  Обґрунтування політики управління оборотним  капіталом підприємства.
  32.  Оподаткування підприємницької діяльності фізичних осіб.
  33.  Організація розрахунків підприємства з суб'єктами господарювання та її вплив на фінансовий стан підприємства.
  34.  Організація та управління готівковим грошовим обігом на підприємстві.
  35.  Оподаткування малого бізнесу в Україні.
  36.  Особливості організації фінансів акціонерного товариства.
  37.  Оцінка ризиків вкладення коштів підприємством на фінансовому ринку.
  38.  Податкове планування на підприємстві та напрями його вдосконалення.
  39.  Розвиток методів планування потреби підприємства в оборотних коштах.
  40.  Розвиток методів діагностики платоспроможності  підприємства.
  41.  Розробка оптимальної моделі оподаткування прибутку на податок підприємства.
  42.  Управління джерелами формування оборотних коштів.
  43.  Напрями підвищення прибутковості виробничого підприємства.
  44.  Перспективне фінансове планування на підприємстві.
  45.  Підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
  46.  Податки на споживання та їх вплив на прибуток підприємства.
  47.  Пільги в непрямому оподаткуванні та їх значення у фінансово-господарській діяльності підприємств.
  48.  Пільги в прямому оподаткуванні та їх значення в фінансово-господарській діяльності підприємств.
  49.  Податкова політика держави та її вплив на розвиток підприємства.
  50.  Пріоритетні напрями розвитку фінансового ринку в Україні.
  51.  Прямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства.
  52.  Поточне фінансове планування на підприємстві.
  53.  Податковий менеджмент та його вплив на інвестиційну діяльність підприємства.
  54.  Реальні інвестиції підприємства та джерела їх фінансового забезпечення.
  55.  Рентабельність підприємства і шляхи її підвищення.
  56.  Розвиток ринку страхових послуг в Україні.
  57.  Система оподаткування підприємства та її вплив на його інвестиційну діяльність.
  58.  Система оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств.
  59.  Система  фінансової оцінки інвестиційної привабливості підприємства.
  60.  Удоскналення  управління фінансами підприємства.
  61.  Управління витратами підприємства.
  62.  Управління грошовими потоками на підприємстві.
  63.  Управління формуванням операційних витрат підприємств на виробництво і реалізацію.
  64.  Управління розміщенням оборотних коштів підприємства.
  65.  Управління формуванням, розподілом і використанням прибутку на підприємстві.
  66.  Управління активами і пасивами підприємства.
  67.  Управління розміщенням фінансових ресурсів підприємства.
  68.  Управління формуванням і використанням амортизаційних відрахувань на підприємстві.
  69.  Управління фінансами страхової компанії.
  70.  Управління фінансами підприємств з іноземними інвестиціями.
  71.  Управління фінансами суб”єктів підприємницької діяльності.
  72.  Управління фінансами малих підприємств.
  73.  Управління інвестиційною діяльністю на підприємстві.
  74.  Управління формуванням власного капіталу підприємства.
  75.  Управління та аналіз кредитоспроможності та платоспроможності підприємства.
  76.  Управління майном підприємства.
  77.  Управління капіталом підприємства.
  78.  Управління фінансовою стійкістю та ліквідністю підприємства.
  79.  Управління використанням основного капіталу підприємства.
  80.  Управління інвестиційною діяльністю підприємства.
  81.  Управління підприємством в умовах спаду ділової активності на фінансовому  ринку.
  82.  Управління фінансовою стійкістю підприємства в умовах реформування податкової системи держави.
  83.  Управління активами підприємства.
  84.  Управління оборотними активами підприємства.
  85.  Управління фінансовими ризиками підприємства.
  86.   Управління рухом грошових коштів підприємства.
  87.  Управління  операційним прибутком підприємства.
  88.  Фінансове інвестування й оцінка ризику вкладення коштів на підприємстві.
  89.  Фінансова безпека підприємницької діяльності.
  90.  Фінансове планування на підприємстві та напрями його удосконалення.
  91.  Фінансове планування та прогнозування на підприємстві.
  92.  Фінансове забезпечення  малих підприємств в умовах ринкової трансформації економіки.
  93.  Фінансові ресурси підприємства: порядок формування та ефективність використання.
  94.  Фінансове забезпечення відтворення  основних засобів на підприємстві та шляхи його вдосконалення.
  95.  Фінансування відтворення засобів праці на підприємстві.
  96.  Шляхи удосконалення спрощеної системи оподаткування малого підприємництва в Україні.
  97.   Шляхи підвищення прибутковості активних операцій комерційного банку.
  98.  Шляхи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства.
  99.  Шдяхи удосконалення кредитної політики комерційного банку.
  100.  Шляхи фінансового оздоровлення підприємства.
  101.   Шляхи удосконалення амортизаційної політика підприємства.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД КВАЛІФІКАЦІЙНОЮ РОБОТОЮ

Першим етапом організації роботи над кваліфікаційною роботою є вибір теми. При виборі теми випускової роботи бакалавра студент керується тематикою, яка розроблена кафедрою фінансів. При цьому необхідно враховувати можливість підбору статистичного матеріалу, набуття практичного досвіду роботи (база практики) та доцільність, наукове та практичне значення  її (майбутнє місце роботи).

Тематика випускових робіт бакалаврів  складається і затверджується на засіданні кафедри щорічно. Студент подає заяву завідуючому кафедрою з проханням затвердити відповідну тему випускової роботи  (Додаток А).

Студентам надається право запропонувати свою тему випускової роботи, обгрунтувавши доцільність її розробки.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію. Потрібно уникати назв, що починаються словами „Дослідження питання...”, „Дослідження деяких шляхів...”, „Деякі питання...”, „Матеріали для вивчення...”, „До питання...”, „Вплив...” тощо, в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

Розподіл тем  проводиться завідувачем кафедри. Закріплення за студентами теми та наукових керівників випускової роботи здійснюється наказом ректора інституту за поданням кафедри. Для зміни теми після її затвердження необхідне письмове подання наукового керівника дипломної роботи з обгрунтуванням причини зміни теми.

Кафедра затверджує тему  і призначає кожному студенту наукового керівника із складу викладачів кафедри. Теми випускових робіт і наукові керівники від кафедри закріплюються рішенням кафедри.

Після затвердження теми випускової роботи студент за погодженням з науковим керівником складає індивідуальний план завдання на її виконання у двох екземплярах; один екземпляр здає на кафедру, другий залишає у себе (стандартною формою завдання підготовки випускової  роботи забезпечує секретар ДЕК).  Науковий керівник дає рекомендації щодо збору і обробки практичного матеріалу та необхідної літератури, консультує студента, здійснює контроль за ходом виконання випускової роботи, доповідає на засіданні кафедри про рівень готовності роботи, пише відзив на роботу, повинен бути присутнім на захисті випускової роботи спеціаліста в Державній екзаменаційній комісії.

Успішне написання випускової роботи багато в чому залежить від того, наскільки продумано, цілеспрямовано проведена підготовча робота. Обравши тему, студент повинен чітко уявити собі мету своєї роботи, послідовність її написання, підібрати відповідну літературу та статистичний матеріал. В цих питаннях він може одержати кваліфіковану допомогу у викладачів кафедри, завідувача кафедри, працівників бібліотеки.

Слід розпочати роботу з опрацювання відповідних Законів України, постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів, Указів Президента України..

Названі матеріали регулярно публікуються в газетах “Голос України”, “Урядовий кур’єр”, щотижневих виданнях “Бізнес”, “Галицькі контракти”, “Баланс”, “Все про бухгалтерський облік” інших та розміщені в інформаційних системах “Ліга”, “Гроссбух”, “Відомості Верховної Ради” і т.д.

Крім того, студент повинен докладно вивчити матеріали підручників і навчальних посібників, ознайомитись з додатковою літературою за обраною темою: монографіями, статтями за останні роки в журналах “Фінанси України”, “Финансы”, “Деньги и кредит”, “Економіка України”, “Облік та аудит”, “Бухгалтерский учет”, “Вісник Національного Банку України”, “Банківська справа” та інші.

Для пошуку необхідного матеріалу, студент повинен користуватися картотекою бібліотеки інституту та предметно-тематичними каталогами публічних бібліотек.

Крім літературних джерел студент вивчає видані міністерствами та іншими центральними органами державного управління України - постанови, накази, інструкції та інструктивні вказівки з теми дослідження, дані про господарську діяльність підприємств, на матеріалах яких виконується робота.

При вивченні літератури студент повинен використовувати публікації останніх років. Необхідно здійснювати цілеспрямований пошук  за темою дослідження, вести робочі записи. Не раціонально вести записи в зошити, оскільки така форма запису ускладнює обробку матеріалу. Найбільш зручні форми запису – на окремих аркушах або картках (залежно від обсягу матеріалу). Це дозволяє легко сортувати матеріал, переміщувати його при необхідності з одного розділу  в інший, замінювати дещо застарілий матеріал на більш сучасний.

Записи слід робити на одній стороні аркуша або картки. Рекомендується залишати великі поля для різних поміток: здогадок, міркувань, запитань, які виникають при вивченні літератури. Такі помітки відіграють важливу роль у науковому дослідженні, так як не завжди можна утримати в пам'яті ідеї, які виникають у процесі вивчення матеріалу, а між тим вони можуть бути поштовхом до нового напрямку в дослідженнях.

Записи можна здійснювати як у формі стислого викладу (реферату), так і у вигляді окремих цитат. Усі записи незалежно від їх характеру (основні положення тексту, таблиці, статистичні матеріали, цитати) повинні бути підтверджені  посиланням на джерела. Якщо виписка зроблена з книги або брошури, то вказується: прізвище та ініціали автора, назва книги, місце і рік її видання та зазначається номер сторінки звідки береться інформація. В посиланнях на журнали (газети) необхідно зазначати рік видання, номер, сторінки.

Окремо слід сказати про збір та обробку статистичних і звітних даних, що відображають суть, динаміку досліджуваних питань і явищ.  Процес  збору  статистичного матеріалу  дуже  складний і трудомісткий, що потребує певного досвіду. З метою економії часу, забезпечення своєчасності і високої якості виконання дипломної роботи необхідно скласти  програму його збору. Допомогу у розробці цієї програми і у визначенні об’єкта дослідження студенти одержують у наукових керівників випускових робіт. До збору цифрового і інструктивного матеріалу по вибраній темі студент приступає під час проходження виробничої передипломної практики у період навчання.

Джерелами для одержання цифрового матеріалу можуть бути: статистичні збірники, опубліковані роботи, звітні дані підприємств і організацій, акти ревізій перевірок,  висновки фінансових, податкових, контрольно-ревізійних органів з питань господарської діяльності  госпрозрахункових та бюджетних установ. Найбільш популярними статистичними збірниками є офіційні видання Держкомстату України “Статистичний щорічник за ... рік” та “Україна в цифрах”. Також в якості джерел статистичної інформації можна використовувати офіційні сайти таких установ як НБУ, Міністерство економіки і європейської інтеграції,  Держкомстат України та інші.

Зібраний цифровий матеріал повинен бути оброблений з використанням економіко-математичних і статистичних методів і поданий у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків. На основі їх наступного аналізу  у випусковій роботі повинні бути показані основні закономірності і тенденції, зроблені науково обґрунтовані висновки, визначені шляхи удосконалення фінансових відносин, резерви зростання грошових нагромаджень і доходів бюджету.

Усі опрацьовані літературні джерела включаються до списку літератури.

Потрібно мати на увазі, що вивчення літературних джерел, збір та  обробка цифрового матеріалу, необхідного для написання випускової  роботи, відбувається не тільки в підготовчий період. Поглиблене вивчення спеціальної літератури, додатковий збір деяких цифрових даних здійснюють протягом всього періоду написання дипломної роботи, включаючи її завершальний етап.

Важливим етапом підготовки випускової роботи  є складання плану її написання. План розробки теми розкриває її зміст, вказує на напрямок пошуку рішення поставлених завдань. Підготовка до складання плану розпочинається у процесі ознайомлення з основною літературою за темою дослідження. Якісно складений план кваліфікаційної роботи сприяє правильному і цілеспрямованому вивченню літературних джерел, орієнтує студента при збиранні і обробці фактичного матеріалу, а також при написанні тексту роботи.

При розробці плану своєї роботи  необхідно продумати зміст кожного параграфу, скласти коротку їх анотацію. Матеріали повині бути взаємопов’язаними, розміщеними в логічній послідовності.

План випускової роботи залежить від поставленої мети, завдань і об’єкта дослідження. До погодження плану з науковим керівником студент може розробити декілька його варіантів.

Складаючи план випускової роботи, студент повинен показати розуміння суті вибраної теми, напрямів її дослідження, постановки і вирішення окремих питань. Погоджений з науковим керівником і затверджений завідувачем кафедри  план є основою для підготовки і написання кваліфікаційної  роботи.

У плані виконання бакалаврської роботи слід указати терміни написання окремих розділів і розробити графік написання окремих підрозділів роботи.

При виконанні випускової роботи може виникнути необхідність уточнення плану роботи й змін напрямку дослідження. Такі зміни слід погодити з науковим керівником.

План випускової роботи ( подано як зміст у додатку Б) повинен мати вступ, три розділи і висновки. В кожному розділі необхідно виділити окремі параграфи. Назви розділів не повинні співпадати з назвою випускової роботи, а назви параграфів не повинні повторювати назви розділів.

Написання випускової роботи відбувається з дотриманням відповідних строків її виконання, розробляється індивідуальний план і графік її виконання. Починати необхідно з вивчення літературних джерел, маються на увазі монографії, статті в журналах і в періодичній пресі. Для цього необхідно користуватися каталогом бібліотеки. Після перегляду каталогу складається список  всіх  джерел по вибраній темі. При опрацюванні літературних джерел студент робить виписки і свої замітки. На основі вивчення літератури здійснюється написання тексту теоретичної частини дипломної роботи.

Потім дипломник приступає до збору статистичного матеріалу. Для цього використовуються статистичні збірники, звітні матеріали підприємств і організацій, а також цифровий матеріал, який був відображений в опрацьованих літературних джерелах.

Основну частину статистичних даних студент збирає і опрацьовує в період переддипломної практики. Визначення обсягів статистичних даних, їх  переліку і порядку оформлення  дипломної роботи студент здійснює, використовуючи рекомендації і  вказівки свого наукового керівника.

Після закінчення збору матеріалу здійснюється його групування і аналіз. При цьому повинні дотримуватись певні вимоги, що висуваються при виконанні дипломних робіт. Суть цих вимог полягає в тому, що статистичні дані повинні бути зібрані не менше як за 3 роки.

По закінченні обробки і аналізу статистичних даних на їх базі можуть будуватись графіки, схеми, діаграми. Результати аналізу статистичних даних є основою для написання наступних розділів роботи, а  також формулювання висновків і обґрунтування пропозицій.

В першому варіанті текст випускової роботи з таблицями, графіками, рисунками і додатками подається керівникові в не зброшурованому вигляді. Відповідно до зауважень і вказівок керівника студент вносить виправлення і доповнення в текст кваліфікаційної  роботи.

Остаточний варіант роботи зшивається у твердій палітурці та надається керівникові для рецензування.

У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки. Терміни, які застосовуються у тексті, повинні відповідати загальноприйнятим у науковій літературі. Не допускається використання зворотів розмовної мови, техніцизмів та професіоналізмів. Слід уникати слів “я”, “мною”, “краще”, “на мою думку” і т.д.

4. СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

При написанні випускової роботи студент повинен дотримуватися наступних вимог:

  •  Робота виконується державною мовою України;
  •  Робота готується кожним студентом індивідуально;
  •  Випускова робота має бути науковою працею, яка сприятиме вирішенню проблем у сфері фінансів;
  •  У випусковій роботі мають бути представленні відомості щодо практичного застосування одержаних результатів дослідження;
  •  Випускова робота повинна розкрити вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал. Текст має бути без граматичних і стилістичних помилок, а оформлення – відповідати вимогам, що ставляться до роботи;
  •  При написанні роботи студент повинен давати посилання на автора та джерело, звідки запозиченні матеріал або окремі результати.

Вимоги до структури роботи

Рекомендується наступна структура дипломної роботи:

  1.  Титульний аркуш
  2.   Індивідуальне завдання
  3.  Анотація українською мовою
  4.  Анотація російською мовою
  5.  Зміст
  6.  Вступ
  7.  Основна частина:
  •  теоретичний розділ;
  •  аналітико-дослідницький;
  •  розділ розробок та рекомендацій.
  1.  Висновки
  2.  Список використаних джерел
  3.   Додатки (якщо необхідно).
  4.  Відзив наукового керівника
  5.   Рецензія

Відзив наукового керівника та рецензія вкладаються  окремо у  файли і подаються перед захистом із заліковою книжкою секретарю ДЕК.

Структура роботи та обсяг окремих її підрозділів залежать від особливостей теми  випускової роботи з урахуванням наступних умов:

  •  Громіздкі обґрунтування, гіпотези, перспективні міркування чи значні математичні розрахунки доцільно виносити в додатки
  •  Висвітлення положень та рекомендацій має бути конкретним, без зайвих пояснень та викладень загальновідомих міркувань
  •  Кількість сторінок в окремих розділах не регламентується, але повинно відповідати вимогам достатньої інформативності та обґрунтованості  рішень та висновків

Кожний розділ випускової роботи включає три параграфи. Обсяг роботи без списку літератури і додатків  80-90 сторінок комп’ютерного тексту.

5. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У випусковій роботі згідно з планом мають бути розглянуті теоретичні і практичні питання досліджуваної теми. Окремий параграф необхідно присвятити огляду сучасної наукової літератури з питань, що розглядаються. Випускова робота повинна мати обгрунтування актуальності теми, опис методів дослідження, методів розрахунків, самі розрахунки, аналіз отриманих результатів, висновки та рекомендації  щодо  практичного використання результатів дослідження, графіки, схеми, в тому числі блок-схеми проведення розрахунків на ЕОМ, результати розрахунків.

Титульний аркуш. Є першою сторінкою роботи та оформлюється відповідно до вимог (Додаток В).

Індивідуальне завдання. Носить інформаційний характер щодо підприємства, установи чи організації, які виступають об’єктом дослідження  у випусковій  роботі, теми випускової роботи, графіка її виконання та завдання керівника щодо змісту випускової роботи. Бланк індивідуального завдання студент отримує у керівника.

Анотація. Носить стислу інформацію щодо змісту роботи і наводиться українською та російською мовами.  (Додаток Г).

Зміст. Розташовується після анотації російською мовою  (Додаток Б).

Вступ. Студент обґрунтовує актуальність наукового дослідження проблеми, ступінь її вивчення в літературних джерелах, об’єкт і предмет,  формулює мету та завдання роботи, методологічні засади дослідження, його інформаційну базу, практичне значення одержаних результатів.  

У вступі наводиться загальна характеристика роботі в наступній послідовності.

Актуальність проблеми. Проводячи критичний аналіз та порівнюючи з відомими розв’язаннями проблеми (завдання) обґрунтовується актуальність та доцільність роботи. При висвітленні стану досліджуваної проблеми слід назвати авторів, котрі внесли найбільш значний вклад у розробку проблеми, основні закони та нормативні акти, на яких базується робота.

Мета. Не рекомендується формулювати мету як „дослідження...”, „вивчення...”, тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету.

 Завдання дослідження, які ставляться в роботі, повинні відповідати цілям дослідження. Завдання дослідження відповідають змісту розділів і кількості підрозділів роботи.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Не слід називати об’єктом дослідження конкретне підприємство або організацію, його підрозділ на прикладі якого виконується.

Предмет дослідження – конкретна проблема, що міститься в межах об’єкта дослідження.

Методи дослідження. Слід перерахувати використані методи дослідження з посиланням на конкретні завдання, що вирішувалися за допомогою цих методів.

Інформаційна база дослідження. Слід перерахувати інформаційні джерела, що використовувались у процесі підготовки випускової роботи ( Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, підручники, посібники, монографії тощо).

Практичне значення одержаних результатів. Наводять відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Визначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи (рекомендації за окремим напрямком діяльності об’єкта дослідження  або аспекту предмету дослідження, моделі, доповнення до діючого законодавства і т. ін.), визначається можлива область їх впровадження та вплив на проблему, яка досліджується в разі впровадження.

Обсяг -  до 5 сторінок.

Основна частина випускової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки.

Розділ І - теоретичні дослідження. Включає розгляд проблемних питань та їх висвітлення в літературних джерелах. Досліджуються методологічні та теоретичні аспекти обраної теми роботи, визначаються методи, способи, інструменти, напрями реалізації економічних процесів та явищ. В даному розділі студент дає огляд наукової літератури по темі дослідження, окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою, визначає дискусійні питання, здійснює критичний аналіз різних точок зору з теми  на основі дослідження даних наукових монографій, наукових періодичних видань, законодавчих та нормативних актів. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Огляд опрацьованих публікацій необхідно завершити думкою автора про існуючі проблеми та їх вирішення.

Рекомендований обсяг - до 20 сторінок.

Розділ ІІ - аналітичний. Він містить глибокий та всебічний аналіз систематизованого фактичного матеріалу. На початку конкретного розгляду студент дає коротку характеристику об'єкта дослідження (фінансового органу, підприємств різних форм власності тощо). Аналітичний матеріал має знайти відображення у статистичних, розрахункових таблицях, графіках, діаграмах, які характеризують досліджувані питання.

Фінансово-економічний аналіз проводиться на основі даних бухгалтерської та фінансової звітності, статистичних та інших фактичних матеріалів.

В результаті аналізу виявляються тенденції, недоліки в системі оподаткування, у фінансовій системі та фінансовій діяльності, проводяться узагальнення стану досліджуваного об'єкта, обґрунтовуються висновки, спрямовані на вирішення проблемних питань.

Обсяг цієї частини – до 25 сторінок.

Розділ ІІІ - проектний Він носить прикладний характер і має на меті розкрити зміст запропонованих заходів, спрямованих на вдосконалення управління  державними фінансами та фінансами підприємств, установ різних форм власності. Запропоновані рекомендації та пропозиції повинні бути науково обгрунтовані і випливати із аналізу фактичного матеріалу (II розділу роботи).

На основі даних аналізу автором встановлюються причини недоліків та напрями поліпшення ситуації, оцінюються можливості використання різноманітних економічних чинників, для цього окреслюються напрями вирішення актуальних фінансово-економічних проблем і науково їх обґрунтовують. Пропозиції автора повинні базуватись на теоретичних положеннях і аналізі фактичного матеріалу по об’єкту, що досліджується, а також  давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць. Ці пропозиції повинні бути чітко викладені, реальні і мати практичне значення. При їх обґрунтуванні і формулюванні необхідно виходити перш за все з державних інтересів. Бажано також розрахувати і обґрунтувати економічну ефективність від впровадження запропонованих заходів, показати їх переваги.

В кожному розділі роботи студент повинен показати реалізацію індивідуального завдання, отриманого від наукового керівника.

Рекомендований обсяг— до 25 сторінок.

У висновках (до 5 сторінок) автор у логічній послідовності чітко узагальнює результати наукового дослідження, формулює висновки та пропозиції по кожному розділудипломної роботи в цілому.

Викладають найбільш важливі узагальнення, наукові висновки, практичні рекомендації до яких дійшов автор в процесі розв’язання обраної наукової проблеми. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у   висновках розкривають напрями вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (задачі),  їх практичний аналіз, порівняння з  відомими розв’язаннями.

У висновках можна наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів підсумковими цифрами з власних розрахунків, викласти рекомендації щодо їх використання. Таблиці, графіки, схеми у висновках не наводяться. Також висновки не повинні містити нового матеріалу, який не був викладений в основній частині. Кількість висновків повинна відповідати кількості завдань, викладених у вступі.

Кожний розділ дипломної роботи є самостійним, але має бути підпорядкований основній меті та органічно пов'язаний з іншими розділами.

 Список  використаних  джерел

Список використаних джерел розміщується після висновків по роботі за наскрізною нумерацією. У списку повинні вказуватись лише джерела, які були безпосередньо використані автором при написанні роботи, а не всі переглянуті по темі роботи джерела.

Список джерел можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи  посилань  у  тексті (найбільш зручний   для   користування і  рекомендований при написанні робіт), в  алфавітному  порядку прізвищ  перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна  одержати із таких стандартів:  ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93  “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Додатки

Для більш детального розкриття теми випускової роботи рекомендується використовувати додатки, до яких відносяться:

  •  проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
  •  таблиці допоміжних цифрових даних;
  •  використані форми фінансової звітності;
  •  статистичні таблиці;
  •  графіки та схеми;
  •  інструкції та методики, як використані так і розроблені самостійно автором у процесі виконання роботи;
  •  ілюстрації допоміжного характеру.

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 6.1. Загальні вимоги

Випускову роботу друкують машинописним способом на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210 мм х 297 мм), (28 рядків на сторінці, 60-62 знаки у рядку). Друкований текст виконується шрифтом – Times New Roman, розмір шрифту основного тексту – 14, для назв розділів – 16. Стиль – нормальний, вирівнювання за шириною сторінки. Міжрядковий інтервал – 1,5. Загальний обсяг  роботи (без додатків) для спеціалістів80-100 сторінок друкованого тексту.

У тексті дипломної роботи мають бути чітко виділені абзаци. Текст  роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий  –  20 мм,  правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності.  Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна  бути  наближеною  до щільності основного тексту.

Заголовки структурних частин  роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім  першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу з вирівнюванням по лівому краю, в кінці назви ставиться крапка. Відстань між заголовками (крім заголовку пункту) та попереднім текстом повинна дорівнювати  3-4 машинописним інтервалам.

Кожний розділ рекомендується розпочинати з нової сторінки, не дозволяється під назву розділу відводити окрему сторінку. Новий підрозділ починається на тій сторінці, де закінчено попередній.

6.2 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без позначки «№».  

Першою сторінкою випускової  роботи є титульний аркуш, який включають до загальної  нумерації сторінок  роботи. На титульному аркуші номер сторінки  не  ставлять. Другою сторінкою слід вважати зміст. На сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Рецензія та відзив у загальний рахунок сторінок не включаються.

Такі структурні частини роботи як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають порядкового номера, тобто, не можна друкувати: «1. ВСТУП», або «РОЗДІЛ 5. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять перед словом «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять. Підрозділи нумерують у межах  кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера  розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера  підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

6.3. Ілюстрації

Ілюструють випускові роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту, запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані  вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і  таблиці, які розміщені на   окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.  Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» та нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номеру розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розмішують послідовно під ілюстрацією.

Якщо в розділі випускової роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Наприклад:

Рис. 2.8. Схема формування фінансових ресурсів підприємства

За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Основними видами  ілюстративного  матеріалу  в  роботах є: креслення,  технічний  рисунок,  схема,  фотографія,  діаграма   і графік.

Не варто оформлювати посилання на  ілюстрації  як  самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці,  де викладається  тема,  пов’язана  із  ілюстрацією,  і  де читачеві  треба  вказати  на  неї,  розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках: (рис. 3.1) або зворот типу: «...як  це видно з рис. 3.1» або «...як це показано на рис. 3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

6.4. Таблиці

Цифровий матеріал,  як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць,  поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому  куті  над відповідним заголовком  таблиці  розміщують  напис  «Таблиця»   із зазначенням її  номера.  Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці,  між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2. (друга таблиця першого розділу).

Якщо в  роботі одна таблиця,  її нумерують  за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і  номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 1.2.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери світлим курсивом. Назву не підкреслюють і виділяють напівжирним шрифтом.

Заголовок таблиці повинен відповідати її змісту. Всі елементи таблиці повинні бути логічно підпорядковані, тобто кожен заголовок  над  графою  стосується  всіх  даних цієї графи,  кожен заголовок  рядка  в  боковику --  всіх даних цього рядка. Графу «Номер рядка» необхідно використовувати при наявності посилань у тесті на окремі рядки. Заголовки ставлять у називному відмінку однини або множини. Позначення одиниць величин рекомендується приєднувати до попередньої частини заголовка без дужок та без прийменника, наприклад: «млн. грн.».

Заголовок кожної   графи   в  головці  таблиці  має  бути  по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до  узагальнюючих  заголовків  слова,  що  повторюються.

Боковик, як  і  головка,  вимагає  лаконічності.  Повторювані слова тут також виносять в  об’єднувальні  рубрики;  загальні  для всіх  заголовків  боковика  слова  розміщують у заголовку над ним.   

У прографці повторювані елементи,  які  мають  відношення  до всієї  таблиці,  виносять  в  тематичний заголовок або в заголовок графи;  однорідні  числові  дані  розміщують  так,  щоб  їх  класи співпадали;  неоднорідні – посередині графи;  лапки використовують тільки   замість  однакових  слів,  які  стоять  одне  під  одним.

Заголовки граф   повинні   починатися   з   великих    літер, підзаголовки – з  маленьких,  якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих,  якщо вони є самостійними.  Висота рядків повинна бути  не меншою 8 мм.  Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином,  щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку  роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на  інший  аркуш.  При перенесенні таблиці  на  інший  аркуш  (сторінку)  назву  вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і  розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи  таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Приклад побудови таблиці

                                       Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка

Заголовки граф

Підзаголовки граф 

Рядки

Боковик

(заголовки  рядків)

Графи

(колонки)

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Теж»,  а далі лапками.  Ставити  лапки   замість   цифр,   марок,   знаків, математичних і хімічних символів,  які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають,  то в ньому ставлять прочерк. 

Інформаційне наповнення таблиць здійснюють шрифтом від 10 до 12 мм. одинарним інтервалом.

6.5. Формули

Формули в  роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля  правого  берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

При  використанні   формул   необхідно  дотримуватися  певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули,  котрі мають у складі знаки  суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих  рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не  мають самостійного  значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Після формули перед поясненням ставлять кому, потім з нового рядка від лівого поля – слово «де» без двокрапки після нього, за ним – позначення першої величини, і після тире її пояснення. Далі – кожне наступне позначення  і його пояснення. В кінці кожного пояснення ставлять крапку з комою, а в кінці останнього – крапку. Значення кожного символу потрібно подавати з нового рядка.

Рівняння та формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче формули необхідно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо формула не вміщується  в один рядок, її слід перенести після знаку рівності, або після знаків «плюс», «мінус», «множення». Після знаку «ділення» перенос робити не бажано. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні зазначають на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться в рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу  подають на рівні основної горизонтальної риски формули.    

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться  справа від вістря парантеза, яке  знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті  перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.  

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

6.6. Загальні  правила цитування, примітки та посилання на використані джерела

Примітки до  тексту  і  таблиць,  в яких вказують довідкові і пояснювальні дані,  нумерують послідовно в межах  одної  сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка,  то  її  не  нумерують  і  після  слова «Примітка» ставлять крапку.

При написанні в ипускової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали  або  окремі результати яких наводяться в  роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання,   вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати   документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа,  дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст,  мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери  сторінок,  ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в  роботі.

Посилання в  тексті   роботи  на  джерела  слід  зазначати порядковим номером   за   переліком   посилань,   виділеним  двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті:«...цей сектор грошового обороту істотно відрізняється не тільки від грошового обігу, а й від фіскально-бюджетного сектора і називається він кредитним оборотом» [15, с. 77].

Відповідний опис у переліку посилань:

15. Гроші та кредит: Підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 598 с.

Посилання на ілюстрації чи формули вказують порядковим номером ілюстрації чи формули, наприклад: рис. 2.1, формула (2.6). На всі таблиці та ілюстрації, наведені в роботі, повинні бути посилання в тексті, при цьому  слово  "таблиця" в тексті пишуть скорочено,  наприклад: «... в табл.2.2».

У повторних   посиланнях   на  таблиці  та  ілюстрації  треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: «див.табл.1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне  джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Рекомендується точно відтворювати цитований  текст, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст,  закладений  автором.

Загальні  вимоги  до  цитування  такі:  

а) текст цитати повинен бути наведений мовою оригіналу;

б) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей   авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У  цих  випадках використовується вираз «так званий»;

в) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень,  абзаців  при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не  зберігається;  

г) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;  

д) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним  у  викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і  давати  відповідні  посилання  на джерело;  

е) якщо  необхідно  виявити  ставлення  студента до окремих слів або думок з цитованого тексту,  то після них у   круглих   дужках   ставлять  знак  оклику  або  знак  питання;

ж) якщо автор  роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова,  робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення,  ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора  роботи,  а весь текст  застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. –  М.  Х.),  (підкреслено   мною.   –   М.   Х.), (розрядка моя.  –  М.  Х.).  

6.7. Оформлення  списку   використаних джерел

Список використаних джерел подається відповідно до вимог державного стандарту мовою оригіналу, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків та перед додатками роботи.

Бібліографічний опис  складають  безпосередньо  за друкованим твором або виписують  з  каталогів  і  бібліографічних  покажчиків повністю  без пропусків будь-яких елементів,  скорочення назв і т. ін.  Завдяки цьому можна  уникнути  повторних  перевірок,  вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів:  у порядку появи  посилань  у  тексті  (найбільш  зручний  для користування і рекомендований при написанні  робіт),  в  алфавітному  порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. При цьому в алфавітному порядку зазначаються: державні та урядові документи, інші офіційні матеріали; монографії, довідники, навчальні посібники, підручники, статті з періодичних видань – наукових збірників, журналів тощо.

Відомості про джерела, включені до списку,  необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Приклад  оформлення літературних  джерел:

  1.  Азізов С.П. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах: Підручник / С.П. Азізов, П.К. Канінський, В.М. Скупий. – К.: ІАЕ УААН. – 834 с.
  2.  Блауг. М. Экономическая мисль в ретроспективе. – М.: Дело ЛТД, 1994. – 720 с.
  3.  Витрати і доходи домогосподарств України у 2009 році: Стат. зб. / Державний комітет статистики України. – 2003. – 450 с.
  4.  Гибсон Джеймс Л. Организация. Поведение, структура, процессы: Учебник для вузов: Пер. с англ. / Джеймс Л. Гибсон, Джон Иванцевич, Джеймс Донели. – 8-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 662 с.
  5.  Про  деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України від 23.07.1998 № 817/98. – Режим доступу: http://www.rada gov.ua
  6.  Продовольчий комплекс України: Стан і перспективи розвитку в умовах глобалізації / А.О. Коваленко, С.І. Князєв, Л.В. Дейнеко та ін.; Ред. Л.В. Дейнеко; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: Науковий світ, 2004. – 122 с.

6.8. Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __ » і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як Додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою випускової роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.З.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) – перша формула додатка А.

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ  РОБОТИ

Закінчена випускова робота, підписана студентом подається керівникові в термін не пізніше, ніж за два тижні до призначення захисту.

Керівник дипломної роботи складає відзив, в якому надається:

  1.  короткий аналіз позитивних сторін роботи;
  2.  детальниі аналіз недоліків та помилок;
  3.  висновки й оцінка роботи щодо актуальності дослідження; рівня теоретичних знань, виявлених студентом при вирішені конкретних практичних завдань; теоретичне й практичне значення отриманих результатів та характеристика їх новизни, ступінь самостійності роботи студента;
  4.  загальна оцінка роботи;

     Відзив має бути підписаний науковим керівником та датований.

Підписана керівником випускова робота разом із відзивом наукового керівника рецензується комісією з попереднього захисту, призначеною завідувачем кафедри.   У випадку необхідності робота може бути відправлена на доопрацювання. Після виправлення зауважень направляється на  рецензию.

У рецензії відзначається актуальність теми, подається короткий, але стислий і змістовний аналіз дипломної роботи з критичними зауваженнями. В заключній частині рецензії дається оцінка (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

Випускова робота, відзив наукового керівника та рецензія подаються студентом завідуючому кафедрою для вирішення питання допуску до захисту, який проходить перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) на відкритому засіданні.

До захисту не допускаються студенти, які не виконали навчальної програми і на момент подання до захисту роботи мають академічну заборгованість.

Студент попередньо готує доповідь, презентацію і комплект ілюстративного матеріалу (приклад титульної сторінки наведено у додатку Д). 

Тези доповіді, презентація, таблиці і схеми ілюстративного матеріалу погоджуються з науковим керівником роботи. Необхідно дати характеристику об'єкта дослідження, звернути увагу на актуальність піднятих у роботі питань, доповісти про запропоновані зміни та заходи щодо вдосконалення методик, законодавства, інструктивного матеріалу тощо, обгрунтувати ефективність їх теоретичного та практичного застосування. Не слід спинятися на технічному боці розрахунків, переказувати вступ та зміст усіх розділів роботи, наводити загальновідомі визначення та положення. Під час доповіді необхідно застосувати демонстраційний матеріал, який дозволить наочно зрозуміти сутність проведеного дослідження. Необхідно звернути увагу комісії на цей матеріал, дати короткі                                                                             пояснення його змісту. Не рекомендується демонструвати матеріали, на які доповідач не планує посилатися під час доповіді. Для доповіді студенту відводиться 7 хвилин.

Після доповіді студент відповідає на запитання членів ДЕК. Секретар ДЕК зачитує відгук наукового керівника дипломної роботи та зовнішню рецензію. У заключному слові студент відповідає на можливі зауваження керівника та рецензента роботи.

Результати захисту обговорюються та приймаються на закритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням. При однаковій кількості голосів голос голови ДЕК являється вирішальним. Захист оцінюється за чотирибальною системою. Після підписання відповідних протоколів членами ДЕК оголошуються результати захисту.

Студент, який не виконав роботу у затверджений термін або одержав за результатами захисту незадовільну оцінку, відраховується з університету і працює за призначенням з правом захисту випускової роботи протягом двох років після закінчення теоретичного курсу.

Студенти, які успішно захистили випускову роботу, отримують документи встановленого зразка про здобуття вищої освіти за спеціальністю "Фінанси" та кваліфікацію бакалавр.

8. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

  1.  Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // www.rada gov.ua
  2.  Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-III // www.rada gov.ua
  3.  Господарський кодекс України № 436 –IV від 16.01.2003 р.// www.rada gov.ua
  4.  Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003  № 435-IV// www.rada gov.ua
  5.  Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України від 15.09.1995 № 329/95-ВР - Відомості Верховної Ради України. – 1995. -№ 40 (03.10.95). – С. 297.
  6.  Про акцизний збір: Декрет КМУ від 26.12.1992 № 18-92 - Відомості Верховної Ради України. – 1993. -№ 10 (09.03.93). – С. 82.
  7.  Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 № 3659-XII. - Відомості Верховної Ради України. – 1993. -№ 50 (14.12.93). – С. 472.
  8.  Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-III. - Відомості Верховної Ради України. – 2001. -№ 5-6 (09.02.2001). – С. 30.
  9.  Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР. - Відомості Верховної Ради України. – 1996. -№ 51 (17.12.96). – С. 292.
  10.  Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993 № 2939- XII. - Відомості Верховної Ради України. – 1993. -№ 13 (30.03.93). – С. 110.
  11.  Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.12. 1990 року N 509-XII.
  12.  Про Державну програму приватизації: Закон України від 18.05.2000 № 1723-III. - Відомості Верховної Ради України. – 2000. -№ 33-34 (25.08.2000). – С. 272.
  13.  Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV - Відомості Верховної Ради України. – 2003. -№ 49-50 (12.12.2003). – С.376.
  14.  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV. - Відомості Верховної Ради України. – 1999. -№ 46-47 (26.11.99). – С. 403.
  15.  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV - Відомості Верховної Ради України. – 1999. -№ 46-47 (26.11.99). – С. 403.
  16.  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 № 1533-III - Відомості Верховної Ради України. – 2000. -№ 22 (02.06.2000). – С. 171.
  17.  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01.2001 № 2240-IІІ. - Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N 14 (06.04.2001). – С.71.
  18.  Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28.11.2002 № 29-IV. - Відомості Верховної Ради України. – 2003. -№ 1 (03.01.2003). – С. 2.
  19.  Про затвердження Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України: Закон України від 22.02.1996 № 62/96-ВР. - Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 10 (05.03.96). – С. 51.
  20.  Про заходи щодо недопущення подальшого розвитку фінансової кризи та згортання грошових розрахунків між підприємствами та Державним бюджетом України: Закон України від 03.12.2004 № 2218-IV. - Голос України. – 2004. - № 232 (08.12.2004).
  21.  Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII - Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. -№ 29 (16.07.91). – С. 377.
  22.  Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15.03.2001 № 2299-III - Відомості Верховної Ради України. – 2001. -№ 21 (25.05.2001). – С. 103.
  23.  Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 № 898-IV - Відомості Верховної Ради України. – 2003. -№ 38 (19.09.2003). – С. 313.
  24.  Про Митний тариф України: Закон України від 05.04.2001 № 2371-III - Відомості Верховної Ради України. – 2001. -№ 24 (15.06.2001). – С. 125.
  25.  Про місцеві податки і збори: Декрет КМУ від 20.05.1993 № 18-92 - Відомості Верховної Ради України. – 1993. -№ 30 (27.07.93). – С. 336.
  26.  Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV. - Відомості Верховної Ради України. – 1999. -№ 29 (23.07.99). – С. 238.
  27.  Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10.12.1997 № 710/97-ВР. - Відомості Верховної Ради України. – 1998. -№ 15. – С. 67.
  28.  Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV - Відомості Верховної Ради України. – 2003. -№ 47-48 (28.11.2003). – С. 372.
  29.  Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2374-III. - Відомості Верховної Ради України. – 2001. -№ 24 (15.06.2001). – С. 128.
  30.  Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97): Закон України від 28.12.1998 № 334/94-ВР - Урядовий кур’єр. – 1997. -№ 105-106 (12.06.97).
  31.  Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 № 889-IV - Відомості Верховної Ради України. – 2003. -№ 37 (12.09.2003). – С. 308.
  32.  Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 №168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№21. -С. 156.
  33.  Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 № 2181-IІІ. - Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N  10 (09.03.2001). – С. 44.
  34.  Про приватизацію державного майна: Закон України від 04.03.1992 № 2163-XII. - Відомості Верховної Ради України. – 1992. -№ 24 (16.06.92). – С. 348.
  35.  Про Рахункову палату: Закон України від 11.07.1996 № 315/96-ВР. - Відомості Верховної Ради України. – 1996. -№ 43 (22.10.96). – С. 212.
  36.  Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р. в редакції від 18.02.1997 р./ Податкове Законодавство України. К.: Парламентське Видавництво, 1998.-184 с.
  37.  Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію): Закон України від 11.07.1996 № 313/96-ВР - Відомості Верховної Ради України. – 1996. -№ 42 (15.10.96). – С. 201.
  38.  Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР - Відомості Верховної Ради України. – 1996. -№ 18 (30.04.96). – С. 78.
  39.  Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-III. - Відомості Верховної Ради України. – 2002. -№ 1 (04.01.2002). – С. 1.
  40.  Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 20.09.2001 № 2740-III. - Відомості Верховної Ради України. – 2002. - N 5 (01.02.2002). – С. 30.
  41.  Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення: Закон України від 10.02.2000 № 1445-IІІ. - Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 13 (31.03.2000). – С. 100.
  42.  Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 18.06.1991 № 1201-XII. - Відомості Верховної Ради України. – 1991. -№ 38 (17.09.91). – С. 508.
  43.  Про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву: Постанова КМУ від 26.10.2000. - № 1604. - Офіційний вісник України. – 2000. - N 43 (10.11.2000). – С. 1846.

Першоджерела:

  1.  Горлов И. Теория финансов. Изд. 2-е. - СПб, 1845.
  2.  Косса Л. Основы финансовой науки. - М., 1900.
  3.  Лебедев В. А. Финансовое право. - СПб, 1882.
  4.  Меньков Ф. Л. Основные начала финансовой пауки. - М., 1924.
  5.  Министерство финансов. 1802-1902 гг. Часть II. - СПб., 1902. - С. 315.
  6.  Озеров И. X. Основы финансовой пауки: В 2 вып. - Рига, 1923.
  7.  Рay К. Г. Основные начала финансовой науки: В 2 т. Пер. с нем. - СПб, 1867.
  8.  Ходский Л. В. Политическая экономия в связи с финансами. В 2-х т. - СПб, 1908.
  9.  Янжул И. И. Основные начала финансовой науки. 4-е изд., изм. и доп. - СПб, 1904.

Додаткова література

Вітчизняні праці:

  1.  Азаров М. Я., Ярошенко Ф. О., Барановський О. І., Пахомов Ю. М., Бураковський І. В. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. — К.: НДФІ, 2004. - Т. 6 : Підвищення ефективності боргової політики держави. — 347 с.
  2.  Азаров М. Я., Ярошенко Ф. О., Бодров В. Г., Вакуленко В. М., Гасанов С. С. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. — К.: НДФІ, 2004. - Т. 5 : Реформування міжбюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. — 400 с.
  3.  Азаров М. Я., Ярошенко Ф. О., Лібанова Е. М., Альошин В. Б., Білянський О. М. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т.— К.: НДФІ, 2004. - Т. 2 : Соціальна спрямованість бюджетної політики. — 376 с.
  4.  Азаров Микола Янович, Ярошенко Ф. О., Єфименко Т. І., Бавін Є. В., Білоусова О. С. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т.— К. : НДФІ, 2004. — Т. 3: Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів. — 308 с.
  5.  Александрова М. М., Маслова С. О. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчально – методичний посібник. – 2 – е видання, перероблене і доповнене. – К.: ЦУЛ, 2002.
  6.  Алексеєнко Л. М. Ринок фінансового капіталу: становлення, проблеми та перспективи розвитку. — К. : Вид. буд-к „Максимум”, 2004. — 423 с.
  7.  Алєксєєв І. В., Ярошевич Н. Б., Кондрат І. Ю. Бюджетна система: Навч. посіб. — Л. : „Львівська політехніка”, 2004. — 161 с.
  8.  Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн / За загальн. ред. М.Я.Азарова. – К.: „Видавничий дім „Комп’ютерпрес”, 2004. – 240 с.
  9.  Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси: Навчальний посібник. / За заг. ред. Базилевича В. Д. – К.: Атіка, 2002 – 226 с.
  10.  Банківська енциклопедія / Савлук М.І, Поддєрьогін А.М., Пересада А.А., Олекієнко Н.Д., Лазапенко И.Н./ Під.ред. Мороза А.М..- К.: ЕЛЬТОН.-1993,-330 с.
  11.  Банківська справа: Навч. посібник. За ред. проф. Р.І.Тиркала – Тернопіль: Карт-бланш, 2010.
  12.  Банківські операції: Підручник/ А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін. За ред. д.е.н., проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2009.
  13.  Білик М.Д. Фінанси підприємств: Практикум/ М.Д. Білик, Н.Д. Бабяк, ОЛ.Б. Соколова. К.: ЦУЛ, 2008. – 196 с.
  14.  Бечко П. К. Податкова система України. Навч.пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
  15.  Бєлєнький П. Ю., Шевченко-Марсель В. І., Другов О. О. Інфраструктура фінансового ринку в системі соціально-економічного розвитку регіону. — Л., 2004. — 122 с.
  16.  Бірюков В. Є., Єфімов Ю. П., Залєтов О. М., Мюллер П., Расшивалов Д. П. Страхове посередництво: теорія та практика: Навч. посіб.. — К. : Міжнародна агенція „ВееZone”, 2004. — 412 с.
  17.  Бойцун Н. Є., Стукало Н. В. Міжнародні фінанси. — Д. : АРТ-ПРЕС, 2004. — 326 с.
  18.  Бондаренко Н. І., Войчук Г. І. Фінанси підприємств. — Х. : ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, 2004. — 62 с.
  19.  Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: - Знання – Прес, 2002.
  20.  Брегін Н. А., Брітченко І. Г. Механізм оцінки й управління фінансовими ризиками підприємств. — Донецьк : ДонДУЕТ, 2004. — 172 с.
  21.  Булгакова С. О., Василенко Л. І., Єрмошенко Л. В., Александров В. Т., Недбвєва С. М. Державні фінанси. — К. : АВТ, 2004. — Т. 1 : Фінанси. Бюджетна система України. — 389 с.
  22.  Василик О. Д. Податкова система України: Навч. посібник. — К. : ВАТ „Поліграфкнига”, 2004. — 447 с.
  23.  Василик О. Д., Павлюк К. В.. Державні фінанси України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 531 с.
  24.  Василик О.Д. Теорія фінансів: Посібник. – К.: - НІОС, 2000.
  25.  Васюренко О. В. Банківські операції. – К.: Знання, 2002.
  26.  Власова Н.О. Фінанси підприємства. Навч. посіб. / Н.О. Власова, О.А. Круглик, Л.І. Безгінова. – К.: ЦУЛ, 2007. – 271 с.
  27.  Внукова Н. М., Грачов В. І., Кузьминчук Н. В. Ринок фінансових послуг. — Х. : ВД „ІНЖЕК”, 2004. — 276 с.
  28.  Внукова Н. М., Успаленко В. І., Временко Л. В., Кондратенко Д. В., Корват О. В. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посібник. — Х. : Бурун Книга, 2007. — 371 с.
  29.  Воловець Я. В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. — Л. : ЛБІ НБУ, 2004. — 199 с.
  30.  Волощук Г.О., Пасічник Ю.В. Наукове забезпечення бюджетного процесу. – К.: Міленіум, 2003. –175 с.
  31.  Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие. – Харьков: Легас, 2003.
  32.  Гальчинський А. С., Варналій З. С., Майстришин В. Я., Белінська Я. В., Жаліло Ярослав Анатолійович Особливості та пріоритети боргової політики України: Аналіт. доповідь. — К. : НІСД, 2004. — 103 с.
  33.  Гальчинський А.С. Теорія грошей: Навч. посібник.. – Київ “Основи”, 2001.
  34.  Гальчинський А.С. Сучасна валютна система. – К.: LIBRA, 1993. – 96 с.
  35.  Гаманкова О.О. Ринок страхових послуг в Україні: теорія, методологія і практика: монографія / Державний вищий навчальний заклад «Київський національний ун – т ім.. Вадима Гетьмана. – К.: КНЕУ, 20089. – 283 с.
  36.  Гаманкова О.О. Фінанси страхових організацій: Навч. посіб. – КНЕУ, 2007. – 328 с.
  37.  Герасимчук З. В., Вахович І. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. — Луцьк : Надстир’я, 2009. — 515 с.
  38.  Говорушко Т.А., Еш С.М. Місцеві фінанси. Курс лекцій для студентів спец. 7.050104, 8.050104 «Фінанси» денної і заочної форм навчання. - К.: НУХТ, 2009.  – 171 с.
  39.  Говорушко Т.А. Страхові послуги. 2-е видання перероблене та доповнене: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 344 с.   
  40.  Говорушко Т.А. Страхові послуги. Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» денної і заочної форм навчання. - К.: НУХТ, 2010 – 151 с.
  41.  Говорушко Т.А., Еш С. М., Дем′яненко І.В., Лановська Г. І. Страхування. Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» денної і заочної форм навчання.-  К.: НУХТ, 2010 – 119 с.
  42.  Говорушко Т.А., Лановська Г.І, Лєщук Ю.А. Банківські операції. Конспект лекцій для студентів спеціальності 6.050100 «Фінанси» денної і заочної форм навчання. - К.: НУХТ, 2009 – 171 с.
  43.  Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств. — Х. : ВД „ІНЖЕК”, 2004. — 432с.
  44.  Грідчіна М. В., Захожай В. Б., Осіпчук Л. Л., Субботовіч Ю., Темчишина К. Фінанси (теоретичні основи). — К. : МАУП, 2004. — 312 с.
  45.  Давидумка С. А., Козоріз М. А., Смовженко Т. С., Затхей А. Р., Іщук С. О. Принципи формування і механізми реалізації фінансової політики приватизованих підприємств. — Л. : ЛБІ НБУ, 2004. — 357 с.
  46.  Данілов О.Д. Податок на додану вартість. Навчальний посібник. – Видавничий дім “Комп’ютерпрес”, К.: 2003 – 256 с.
  47.  Данілов О.Д., Жеребних А.М. Оподаткування прибутку підприємств та відрахування до цільових фондів: Навчальний посібник. – Ірпінь. Академія ДПС України, 2002, - 459 с.
  48.  Данілов О.Д., Лапшин Ю.В., Онищенко В.А. Оподаткування місцевими, ресурсними, рентними податками та зборами. Неподаткові платежі: Навчальний посібник. – Ірпінь. Академія ДПС України, 2002. – 292 с.
  49.  Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податки в Україні: Навчальний посібник. - УкрІНТІ, К.: 2003-348 с.
  50.  Данілов О.Д., Серебрянський Д.М. Фінанси в запитаннях і відповідях / За загальн. ред. О.Д. Данілова.-К.:”Видавничий дім”Компютерпрес”, 2006. – 444 с.
  51.  Державні фінанси в транзитивній економіці: Навч. пос. / М.І.Карлін, Л.М.Горбач, Л.Я.Новосад та ін.; За заг. ред. д.е.н., проф. М.І.Карліна -К.: Кондор, 2003.-220 с.
  52.  Дем′яненко І.В., Давиденко Т.М., Гусєва Ю.М., Гудима Л.В. Фінанси підприємств: Практикум. - НУХТ, 2009. – 185 с.
  53.  Довгалюк В. І., Ярмоленко Ю. Ю., Податкова система. Нач.пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007.
  54.  Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Слювженко Т. С. Фінансовий словник. – 4 – те видання, випр. та доповн. – К.: Т – во „Знання”, КОО; Л.: Вид – во Львів. банк. ін – ту НБУ, 2002 р. – 566 с.
  55.  Зайчук Б. О., Зарудний О. Б., Березіна С. Б., Александров В. Т., Недбаєва С. М. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування:. — К. : АВТ, 2005. — 244 с.
  56.  Зайчук Б. О., Никитенко В. С.а, Семендяєва В. І. Система пенсійного забезпечення: сьогодні і завтра: Коментар застосування Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. — К. : Формат, 2004. — 346 с.
  57.  Залєтов О. М., Мюллер П., Шевченко В. І. Довідник страхового агента: Навч. посібник. — К. : Міжнародна агенція „BeeZone”, 2003. — 256 с.
  58.  Золотько І. А. Податкова система: Навч. посібник. — К. : КНЕУ, 2004. — 203с.
  59.  Еш С.М. Податкова система України: Наоч. посібник – Київ: Кондор, 2007.
  60.  Еш С.М. Фінансовий ринок.  Курс лекцій для студентів спеціальності «Фінанси» денної і заочної форм навчання. - К.: НУХТ, 2007 – 141 с.
  61.  Еш С.М. Фінансовий ринок. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 344 с.   
  62.  Іванов Ю. Б. Система оподаткування в схемах і таблицях: Навч. посібник в 2-х томах. — Х. : ВД „ІНЖЕК”, 2004.
  63.  Карлін М. І. Фінанси зарубіжних країн: Навч. Посібник. — К. : Кондор, 2004. — 384 с.
  64.  Кириленко О. П. Місцеві фінанси: Навч. посібник. — Т. : Астон, 2004. — 192 с.
  65.  Кисельова О.М. Модель оподаткування страхової діяльності: тенденції і механізми. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2006. – 374 с.
  66.  Кінащук Л. Л. Страхування: теорія та практика проведення. — К. : Атіка, 2004. — 111 с.
  67.  Ковбасюк Ю. В. Державний кредит: Навч. посібник. — К. : НАДУ, 2004. — 36с.
  68.  Ковбасюк Ю. В. Державні цільові фонди: Навч. посібник. — К. : НАДУ, 2004. — 44 с.
  69.  Ковбасюк Ю. В. Україна і міжнародні фінансові організації. — К. : НАДУ, 2004. — 40 с.
  70.  Колісник М. К., Маслак О. О., Романів Є. М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. — Л. : Видавництво національного університету „Львівська політехніка”, 2004. — 191 с.
  71.  Кравченко Ю. Инструменты фондового рынка. Виды. Свойства. Особенности эмиссии. Финансовые вычисления: Учеб. пособие. — К. : Ника-Центр, 2004. — 338 c.
  72.  Крисоватий А. І., Десятнюк О. М. Податкова система: Навч. Посібник. — Т. : Карт-бланш, 2004. — 331 с.
  73.  Кушнір І. В. Фінанси зовнішньоекономічної діяльності. — Миколаїв : Миколаївська обласна друкарня, 2004. — 99 c.
  74.  Лайко П. А., Мних М. В. Фінанси підприємств. — К. : Знання України, 2004. — 428с.
  75.  Луніна І. О., Федоренко А. В., Вахненко Т. П. Стратегія фінансової політики держави у перехідній економіці. — К. : Інститут економічного прогнозування НАН України, 2004. — 115с.
  76.  Любіч О. О. Теоретичні основи прийняття фінансових рішень на макрорівні. — К. : НДФІ, 2004. — 348 с.
  77.  Любенко Н.М. Фінанси підприємства: Навч. посіб./ Н.М. Любенко. – Київ: ЦУЛ, 2009. – 264 с.
  78.  Лютий І.О. Податкова система: Навч. посіб.: І.О. Лютий. – Київ: ЦУЛ, 2009. – 456 с.
  79.  Ляшенко Ю. І., Данілов О. Д., Затуренська В. О., Ходаківська В. Па., Бедринець М. Д., Ліхтенштейн Л.А.. Фінанси: Навч. посіб. — Ірпінь, 2004. — 368 с.
  80.  Маслова С. О., Опалов О. А. Фінансовий ринок: Навч. посіб. — 3-тє вид., виправ. — К. : Каравела, 2004. — 344 с.
  81.  Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн. - К.: ЦНЛ. - 2003. – 240 с.
  82.  Нечай А. А. Проблеми правового регулювання публічних фінансів та публічних видатків. — Чернівці : Рута, 2004. — 262 с.
  83.  Олійник О. В., Філон І. В. Податкова система. Навч.пос. – К.: Центр навчальної літератури, – 2006.
  84.  Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання. – 2007 - 379 с.
  85.  Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних держав. – К.: Знання - Прес, 2002.
  86.  Податкова система України / За заг. ред. Федосова В.М. - К.: Либідь, 1994.
  87.  Податкове право України. Л.К. Воронова, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва та ін. Навч. посібник / За ред. Л.К. Воронової, М.П. Кучерявенко. – К.: «Правова єдність», 2009.
  88.  Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Поддєрьогіна А. М. — 5-те вид., перероб. та доп. — К. : КНЕУ, 2006. — 54 6с.
  89.  Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник – 3 – тє вид. , перероб. і доп.  – К.: КНЕУ, 2002: -598 с.
  90.  Савченко В. Д. Організація біржової діяльності: Навч. посібник. — 3. вид., доп. і доопрац. — Х., 2004. — 462 с.
  91.  Салига С. Я., Дацій О. І., Нестеренко Н. В.а, Серебряков О. В. Управління фінансовою санацією підприємства. — Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2005. — 238 с.
  92.  Слав´юк  Р.А. Фінанси підприємств: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України, Університет банківської справи. –  К.: УБС НБУ, 2007. –  550 с.
  93.  Соколовська А. М. Податкова система держави: теорія та практика становлення. — К. : Знання-Прес, 2004. — 454 с.
  94.  Страхування: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича, - К.: Знання, 2008. – 1019 с.
  95.  Страхування: Підручник /Керівник авт . кол. і наук. ред. С. С. Осадець , д-р, екон. наук, проф.  – К.: КНЕУ, 2006. -  528 с.
  96.  Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К. : КНЕУ, 2004. — 566с.
  97.  Суторміна В.М., Федосов В.М. Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, - 1993.
  98.  Таран О. В. Сучасні питання проблематики ризиків фінансової сфери діяльності підприємств: теоретичні узагальнення та прикладний аналіз. — Х. : Константа, 2004. — 110 с.
  99.  Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві. — К. : КНЕУ, 2004. — 268 с.
  100.  Тігіпко С. Л. Інтеграційний розвиток української економіки в умовах глобалізації фінансових ринків. — Суми : ВВП „Мрія-1” ЛТД ; УАБС, 2004. — 33 с.
  101.  Управління фінансовою діяльністю в операційному менеджменті: Навч. посібник / Петро Іванович Белінський (уклад.). — Чернівці : Рута, 2004. — 71 с.
  102.  Ушакова Н. М., Кучер Г. В.а, Александров В. Т., Недбаєва С. М. Державні фінанси: Навч. підручник. — К. : АВТ, 2004. — Т. 2 : Управління державним боргом. — 357 с.
  103.  Федосов В., Опарін В., Сафонова Л., Андрущенко В., Золотько І. Бюджетний менеджмент. — К. : КНЕУ, 2004. — 864 с.
  104.  Фінансова діяльність підприємства. Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2002 – 384 с.
  105.  Фінансове право. О.П. Гетманець, О.М. Бандурка, Ю.М. Жорнокуй та ін. Підручник / За ред. Гетманець О.П. – Харків: Еспада, 2008.
  106.  Фурман В.М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку/ Київський національний економічний університет, Київський інститут банківської справи, - К.: КНЕУ, 2005. – 296 с.
  107.  Шевченко І., Хом’як С., Артем’єва Л. Податок з доходів фізичних осіб: Метод. посіб.. — Д. : Баланс-Клуб, 2004. — 144 с.
  108.  Шутов М. І., Бабенко В. А., Стоянова Н. М. Державний фінансовий контроль в Україні: Теорія та практика. — О. : Юридична література, 2004. — 131 с.
  109.  Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування. — К. : Кондор, 2004. — 464 с.
  110.  Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002.-590 с.
  111.  Ющенко В. А., Міщенко В. І. Управління валютними ризиками: Навчальний посібник. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 1999. – 444 с.

Праці науковців країн СНД:

  1.  Буглай В. Б., Ливенцев Н. Н. Международные экономические отношения: Учеб. пособие / Под общ. ред. Н. Н. Ливенцева. - М.: Финансы и статистика, 1996.
  2.  Буковецкий А.И. Введение в финансовую науку. - Л., 1929.
  3.  Витте С. Ю. Конспект лекций о народном и государственном хозяйстве. - М., 1997.
  4.  Головачев Д.Л. Государственный долг. Теория, российская и мировая практика. - М.: ЧеРо, 1998.
  5.  Грачева Е.Ю., Соколова Э.Ю. Финансовое право: Учеб. пособие. – М.: Юристь, 2001.
  6.  Дадалко В. А. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. - Мн.: Армита-Маркетинг, Менеджмент, 2000.
  7.  Кашин Ю. И. Сбережения населения (вопросы теории и проблемы исследования). - М: Финансы, 1979.
  8.  Кейнс Дж. Общая теория занятости процента и денег. - М.: Прогресс, 1978.
  9.  Кидуэлл Д. С, Петерсон Р. Л., Блэкуэлл Д. У. Финансовые институты, рынки и деньги. - СПб.: Питер, 2001.
  10.  Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М., 1999.
  11.  Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. 2-е изд., перераб. и доп. - М: Финансы и статистика, 2000.
  12.  Мехряков В. Д. Повышение личных доходов населения как фактор стабилизации экономики //Финансы. 2001. №3. С. 67.
  13.  Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. - М.: Финансы и статистика. - 1995.
  14.  Налоги и налогообложение. 4-е изд. / Под ред. М.В.Романовского, О.В.Врублевской. - СПб: Питер, 2003
  15.  Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения. – М.: Прогресс: Универс, 1994. – 496 с.
  16.  Погорлецкий А. И. Экономика зарубежных стран: Учебник. - СПб: Изд-во Михайлова В. А., 2000.
  17.  Поляков В. П., Московкина Л. А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996.
  18.  Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов. - М.: «Финансы и статистика», 2003.-252с.
  19.  Родионова В.М., Шлейников В.И. Финансовый контроль. – М.: ИД ФБЗ-ПРЕСС, 2002.
  20.  Рубцов Б.Б. Мировые фондовые рынки: современное состояние и перспективы развития. – М.: ИНФВА-М, 2000.
  21.  Страхование от А до Я / Под ред. Л.И. Корчевской, К.Е. Турбиной. – М.: ИНФРА-М, 1996.
  22.  Толковый словарь современных бюджетных терминов. - М.: Национальный фонд подготовки кадров: Баренц Груп, Лтд: Изд-во Димитрейд График Груп, 1999. Вып. 1.
  23.  Тренев Н.Н. Управление финансами. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 496 с.
  24.  Улюкаев А. В. Проблемы государственной бюджетной политики. — М. : Дело, 2004. — 543 с.
  25.  Финансово-кредитный энциклопедический словарь / под общ. ред. проф. А.Г.Грязновой.-М.: «Финансы и статистика», 2002.-1165с.
  26.  Финансы и кредит: учебник/ под ред. Проф. М.В.Романовского, проф. Г.Н.Белоглазовой. – М.: Юрайт-Издат, 2004.-575 с.
  27.  Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Под ред. проф. Л. А. Дробозиной. - М: ЮНИТИ, 2000.
  28.  Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Под ред. Г. Б. Поляка. - М.: ЮНИТИ, 2001.
  29.  Финансы: Учебник.-2-е изд., перера. и доп. пособие / Под ред. В.В.Ковалева. -М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004.-512 с.
  30.  Черник Д. Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: Финансы; ЮНИТИ. 1997.
  31.  Черник Д. Г., Починок А. П., Морозов В. П. Основы налоговой системы: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Д. Г. Черника. - М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.
  32.  Чернов А. Ю. Личные финансы. Доходы и расходы семейного бюджета. - М.: Перспектива, 1995.
  33.  Шахов В.В. Введение в страхование. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 210 с.
  34.  Шохин А. Н. Денежные сбережения населения как экономическая категория. - М.: ЦМИ АН СССР, 1984.
  35.  Экономика страхования и перестрахования / Под ред. К.Е.Турбиной, Л.Н.Клоченко. –М.: АНКИЛ, 1996.
  36.  Бабин Э.П. Основы внешнеэкономической политики. – М.: Экономика, 1997.

Перекладні праці:

  1.  Б’юкенен Джеймс М., Масгрейв Річард А. Суспільні фінанси і суспільний вибір. Два протилежних бачення держави: Пер. з англ. — К. : Видавничий дім „КМ Академія”, 2004. — 176 с.
  2.  Європейська хартія місцевого самоврядування [переклад з англійської мови Є.М.Вишневського]. - Видавництво Ради Європи. -9 с.
  3.  Планкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки / Пер. з нім. С.І.Терещенко .- К.: Либідь, 2000.
  4.  Роберт С. Піндийк, Деніел Л. Рубінделд. Мікроекономіка. / Пер. з англ. А.Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1996.
  5.  Боди Эви, Мертон Робетр. Финансы.: Пер. с англ.: Уч.пос. – М.:Изд-й дом «Вильямс», 2000.-592 с.
  6.  Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1997.
  7.  Ван Хорн Дж. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Под ред. И.И.Елисеевой. - М.: Финансы и статистика, 1996.
  8.  Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции. Неоклассические основы теории финансов / Пер. с нем. под общ. ред. В. В. Ковалева и З. А. Сабова. - СПб: Питер, 2000.
  9.  Макконнелл К. Р., Брю С. Л, Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. - М.: Республика, 1993.
  10.  Максимо В.Э., Фрэнсис А.Л., Лоуренс Дж.М. Мировые финансы: Пер. с англ. – М.: ДеКа, 1998.
  11.  Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран: В 2 т. / Пер. с фр. - М.: Финстатинформ, 1994.
  12.  Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. - К.: Основи, 1992.
  13.  Робертсон Дж. Аудит / Пер. с англ. - М.: KPMG; Ауд. фирма «Контакт», 1993.
  14.  Финансовое планирование и контроль. Пер. с англ. / Под ред. М.А. Поупока и А.Х. Гейлора. - М.: ИНФРА-М. - 1996.
  15.  Энт М. В., Лис Ф. А., Мауер Л. Дж. Мировые финансы. Пер. с англ. - М: ООО Издательско-консалтинговая компания «ДеКА», 1998.

Інтернет ресурси:

Офіційні веб-сайти:

  1.  Президента України - http://www.president.gov.ua/
  2.  Кабінету Міністрів України – http://www.kmu.gov.ua/
  3.  Верховної Ради України - http://www.rada.gov.ua/
  4.  Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики України - http://www.mlsp.gov.ua
  5.  Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України - http://www.me.gov.ua/
  6.  Міністерства промислової політики України - http://industry.kmu.gov.ua/
  7.  Міністерства фінансів України - http://www.minfin.gov.ua/
  8.  Міністерство охорони навколишнього природного середовища України - http://www.menr.gov.ua 
  9.  Антимонопольного комітету України - http://www.amc.gov.ua/  
  10.  Державного комітету статистики України – http://www.ukrstat.gov.ua/
  11.  Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства (Держжитлокомунгосп) - http://www.djkg.gov.ua/
  12.  Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - http://www.dkrp.gov.ua/ 
  13.  Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України - http://www.dfp.gov.ua/
  14.  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - http://www.ssmsc.gov.ua/
  15.  Державної митної служби України - http://www.customs.gov.ua/
  16.  Державної податкової адміністрації України - http://www.sta.gov.ua/
  17.  Пенсійного фонду України - http://www.pfu.gov.ua/ 
  18.  Фонду державного майна України - http://www.spfu.gov.ua/
  19.  Головного контрольно-ревізійного управління України -  http://www.dkrs.gov.ua
  20.  Головного управління реєстрації та ліцензування - http://www.lpu.gov.ua/
  21.  Державного казначейства України -  http://www.treasury.gov.ua 
  22.  Національного банку України - http://www.bank.gov.ua/
  23.  Національного Депозитарію України - www.ndu.gov.ua
  24.  Національного інституту стратегічних досліджень - http://www.niss.gov.ua/
  25.  Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України - www.business-rada.kmu.org.ua
  26.  Рахункової палати України - http://www.ac-rada.gov.ua

Журнали:

„Актуальні проблеми економіки” (UA);

„Вісник Національного банку України” (UA);

„Вісник податкової служби України” (UA);

„Вопросы экономики” (RUS);

„Деньги и кредит” (RUS);

„Економіка України” (UA);

„Економіка. Фінанси. Право” (UA);

„Економіст” (UA);

„Журнал європейської економіки” (UA);

„Казна” (UA);

„Местная экономика” (RUS);

„Налоги” (RUS);

„Налоговая политика и практика” (RUS);

„Фінанси” (UA);

„Экономика и математические методы” (RUS);

„Экономист” (RUS);

„Экономический журнал ВШЭ” (RUS) та ін.

Газети:

„Бизнес”;

„Голос України”;

„Деловая столица”;

„Инвестгазета”;

„Сільські вісті”;

„Урядовий кур’єр” та ін.


Додаток А

Затверджую        Завідувачу кафедри

______________________     ____________________________

(підпис завідувача кафедри)     (назва кафедри)

       ____________________________

       (науковий ступінь, вчене звання

        П.І.П. завідувача кафедри)

       Студента (ки)       курсу  групи _____

       Напряму ___________

       ______________________________

        (прізвище, ініціали)

Заява

Прошу затвердити тему кваліфікаційної бакалаврської роботи_________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

(на прикладі__________________________________)

(підприємства, установи)

та призначити науковим керівником__________________________________

“_____”_______________20__ р.   ____________________

                         (підпис студента)

Погоджено

науковий керівник

“___”_______20__р.    ______________________________

        (підпис наукового керівника)

Додаток Б

Зразок змісту роботи

ЗМІСТ

стр.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

1.1.Сутність і значення капіталу акціонерного товариства у фінансовому забезпеченні його діяльності

1.2.Джерела формування капіталу акціонерного товариства

1.3.Управління капіталом акціонерного товариства як системний процес

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КАПІТАЛУ ВАТ «КИЯНКА»

2.1. Характеристика ВАТ «Киянка» і його фінансової

служби

2.2. Аналіз капіталу підприємства та  джерел його формування

2.3. Оцінка фінансового стану м підприємства

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Оптимізація структури  капіталу підприємства

3.2. Удосконалення управління капіталом шляхом планування грошових потоків на підприємстві

3.3. Резерви зростання власного капіталу через підвищення прибутковості діяльності за рахунок інвестування

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Додаток В  

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕСРИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра фінансів

Допущено до захисту

«___»______________20___р.

Завідуючий кафедрою

_______д.е.н. Т.А. Говорушко

ВИПУСКОВА КВАЛІФІКАЦІЙНА БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

на тему:_______________________________________________

(назва обраної теми)

 __________________________________________________

Студента(ки) групи _____  факультету обліку, фінансів і підприємницької діяльності

 

(прізвище, ініціали студента)

Науковий керівник:

(вчений ступінь, вчене звання,          прізвище, ініціали)

Київ – 20__

Додаток Г

Зразок оформлення анотації

АНОТАЦІЯ

Сергєєв М. С. «Методичні основи оцінки вартості підприємства»

Випускова робота на отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» – Національний університет харчових технологій. Київ, 2011.

У  випусковій  роботі розглянуто теоретико-методологічні аспекти оцінки вартості підприємства,  принципи організації та порядок проведення оцінки вартості, її значення в ефективному управлінні підприємством.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку  використаної літератури і додатків.

У вступі обгрунтовується актуальність теми та формулюються задачі подальшого дослідження.

У першому розділі розкривається необхідність оцінки бізнесу, джерела формування інформаційної бази для цілей оцінки та принципи її проведення. Викладаються основні теоретичні моделі оцінки вартості.

Другий  розділ присвячений практичному застосуванню методик оцінки вартості ТОВ «Албудінвест».

У третьому розділі запропоновано шляхи підвищення вартості підприємства.

Ключові слова: фінансова стійкість, методики оцінки вартості, грошовий потік, платоспроможність, ліквідність, фондовий ринок, акції, дивиденди, оборотній капітал, амортизація, ставка дисконту.

Додаток Д

Зразок оформлення титульної сторінки комплекту ілюстративного матеріалу до захисту випускової роботи

КОМПЛЕКТ

ілюстративного матеріалу до захисту

випускової кваліфікаційної роботи

студента групи  ___

Прізвище, імя, по батькові

ТЕМА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ  РОБОТИ

Науковий керівник – Прізвище, ініціали

Київ 20__р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10162. Определение техники как философская проблема. Основные способы определения техники 47 KB
  Определение техники как философская проблема. Основные способы определения техники. Отсутствие должной степени разработки философских аспектов техники во многом вызвано тем обстоятельством что техника как объект исследования со стороны философии представляет с...
10163. Специфика технического отношения к миру и технического типа мышления 36 KB
  Специфика технического отношения к миру и технического типа мышления. В имеющихся определениях техники обнаруживается существенно общий смысловой срез: по отношению к человеку техника является вопервых воплощением его деятельности и вовторых таким вопло...
10164. Специфика технического знания и технических наук 53 KB
  Специфика технического знания и технических наук. Поскольку техническое знание ближе всего естественнонаучному то его специфику легче всего усмотреть на основе их сравнения. Техника большую часть своей истории была мало связана с наукой люди могли делать и делал...
10165. Отношение техники и прикладного знания. Типология технических наук 24.5 KB
  Отношение техники и прикладного знания. Типология технических наук. Это одна из причин почему традиционная характеристика техники как прикладного Е сейчас оценивается как устаревшая. Это утверждение может быть признано лишь отчасти справедливым по отношению к не
10166. Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники 50.5 KB
  Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники. Закономерности исторического развития техники. Проблема периодизации. Предметная сторона Т. Техника и наука. Т как деятельность. ФТ выделяе...
10167. Взаимоотношение науки и техники на различных этапах эволюции техники 50 KB
  Взаимоотношение науки и техники на различных этапах эволюции техники Они не всегда были взаимосвязаны Т долгое время развивалась независимо от всякой науки. Это не означает что в технике не применялись научные знания. Доинженерный период. Но наука не имела дисциплин
10168. Техногенная цивилизация, ее история и перспективы 108 KB
  Техногенная цивилизация ее история и перспективы. Информационное общество – это высшая стадия развития техногенной цивилизации. Для характеристики его места в истории вернемся к общим представлениям о развитии культуры. С т.з. современной социальной философии сущ
10169. Чернобыльская радиация в вопросах и ответах 735.41 KB
  Когда в СССР сообщили об аварии на Чернобыльской АЭС Первая информация об аварии прозвучала в программе Время вечером 27 апреля, первая публикация в печати состоялась 28 апреля...
10170. Информационное общество как тип социальной организации 58 KB
  Информационное общество как тип социальной организации. Оценка сущности последней стадии в социальной философии ХХ в. претерпела эволюцию. Первоначально она характеризовалась как постиндустриальное общество Д. Белл технотронное общество З. Бжезинский. В 80х г...