38478

Досягнення та перспективи розвитку електроенергетики України

Контрольная

Энергетика

Завдання Стратегії розвитку атомної енергетики України як частини паливно-енергетичного комплексу є визначення місця і ролі атомної енергетики у вирішенні проблеми сталого розвитку держави, формування напрямів і шляхів розвитку атомно-енергетичного комплексу

Украинкский

2013-09-28

144.44 KB

7 чел.

 

                                            

                                                            Зміст

Вступ.

    1 Загальна частина.

  1.  Характеристика споживачів електроенергії.
  2.  Вибір схеми електропостачання .

1.2.1Вибір роду струму і величини живильної напруги.

  1.  Відомості споживачів електроенергії
  2.  Розрахунок електричних навантажень.
  3.  Вибір числа потужності силових трансформаторів  ТП.
  4.  Розрахунок і вибір перерізу силової електромережі.
  5.  Вибір системи освітлення і джерела світла.
  6.  Вибір струму світильників і їх розміщення на плані.
  7.  Світлотехнічний розрахунок освітльовальної установки.
  8.  Розрахунок електричної мережі освітльовальної  установки.

            

     2 Спеціальна частина.

     2.1 Призначення і технічна характеристика механізму.

      2.2 Вимоги до електроприводу.

      2.3 Розрахунок потужності і вибір типу електродвигуна.

      2.4 Вибір апаратів захисту і керування.

      2.5 Вибір схеми керування з елементами керування.

        

     3. Охорона праці.

     3.1 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання.

     3.2 Відомості спеціального інвентаря по ТБ.

     3.3 Розробка конструкції і розрахунок захисного заземлення

     3.4 Заходи з протипожежної безпеки.

     3.5 Мироприємства з охорони навколишнього середовища.

     3.6 Заходи з енергозбереження

          4. Економічна частина

              4.1 Економічна обґрунтування проекту.

              4.2 Кошторис на придбання і монтаж електрообладнання.

              4.3 Річний план-графік ППР на електрообладнання.

              4.4 Розрахунок трудомісткості робіт і фонда заробітної плати   

              4.5 Розрахунок споживачів матеріалів на експлуатацію і ремонт

              4.6 Кошторис витрат на експлуатацію і ремонт електрообладнання.

              4.7 Організація служби експлуатації і ремонту електрообладнання .

             Література.

                                                               


Вступ

       Досягнення та перспективи розвитку електроенергетики України.

 

Стратегія розвитку атомної енергетики є складовою частиною Енергетичної стратегії, що, у свою чергу, базується на стратегічних принципах розвитку економіки країни.

Завдання Стратегії розвитку атомної енергетики України як частини паливно-енергетичного комплексу є визначення місця і ролі атомної енергетики у вирішенні проблеми сталого розвитку держави, формування напрямів і шляхів розвитку атомно-енергетичного комплексу, що спирається на стійкі довгострокові цілі й встановлює пріоритети ближньої і середньої перспективи в досягненні цих цілей. Практичні завдання Стратегії націлено на період до 2030 року, але вони повинні базуватися на більш довгострокових прогнозах розвитку ядерної енергетики з урахуванням світових науково-технічних досягнень і тенденцій.

Цілями Стратегії є:

·зростання добробуту громадян;

·розвиток економіки країни;

·підвищення енергетичної безпеки;

·охорона навколишнього природного середовища.

Для нашої країни не існує альтернатив для заміни діючих потужностей АЕС якимось іншими джерелами. Так, в разі нарощування потужностей теплових станцій майже вдвічі, потреби в вуглеводних паливах також подвояться, що є

неприйнятним тягарем для її економіки, до того ж слід прийняти до уваги і можливості виснаження світових ресурсів на цьому напрямку.

Альтернативні напрямки електроенергетики на основі відновлювальних джерел (вітроенергетика, сонячна енергія та ін.), внесок яких в енергозабезпечення країни сьогодні складає менш 1%, не в змозі досягти потрібного рівня (світовий рівень їх розвитку у перспективі до 2020 р. досягне в залежності від обсягу вкладених інвестицій 4-9% загального виробництва електроенергії).

Зниження потреб в електроенергії за рахунок впровадження енергозбереження не забезпечить навіть в перспективі економію до 50% з урахуванням необхідності зростання ВВП у кілька разів.

Таким чином, досягнутий вітчизняний рівень впровадження АЕС має бути збереженим на перспективу.

У той же час існує низка пов'язаних з  атомною енергетикою проблем, від вирішення яких будуть залежати масштаби її розвитку в майбутньому, а саме:

·потенційна  можливість  важких техногенних  аварій;

·накопичення значних обсягів відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) і радіоактивних відходів (РАВ);

·можливість використання “мирного атома” у військових цілях (для виробництва ядерної зброї);

·загроза ядерного тероризму.


1.   Загальна частина

1.1 Характеристика споживачів електроенергії.

  У відношенні забезпечення надійності електропостачання  електроприймачів

на підприємстві є три трансформатора власних потреб: 630 кВа.

   Вони запитанні із ЗРП-10 кВ від різних комірок і секцій.

    Постійно в роботі перший ТВП-1 і другий ТВП-2, третій ТВП-3 в гарячому резерві.

   Перший трансформатор по стороні 0.4 кВ живить другу секцію споживачів власних потреб.

   Третім трансформатором може бути надано живлення налюбу секцію через      секційний вимикач.

   Компресорна станція запитана перший і другий компресор з першої секції 0.4 кВ,а     третій і четвертий з другої секції 0,4 кВ.

   Компресорна станція забезпечує стиснутим повітрям вимикачі 330 і 110 кВ.

               1.2  Вибір схеми електропостачання  і її конструкції

 

   Згідно літератури для компресорних споживачів застосовується три види схеми:

  1.  Магістральна;
  2.  Радіальна;
  3.  Змішані;

Перевага радіальних схем у високій надійності електропостачання .Але вони також мають недоліки.

  1.  це перевитрати провідникового матеріалу. Дані схемі рекомендовано застосовувати для споживачів великої потужності .

Магістральна - схема де по одній живильній лінії електроенергії  поступає до     окремих приймачів і споживачів.Призначена для живлення споживачів електроенергії малої і середньої потужності.

    Недоліки магістральних схем ,понижена надійність електропостачання. Але ці схеми мають також і свої переваги,це економі провідникового матеріалу .

Змішані – схема, в якій по умовам виробництва присутні елементи попередніх двох схем.

   Для електропостачання компресорної станції у даному випадку найбільш

підходить радіальне надійністью так, як вона являється найбільш надійною. Для забезпечення компресорної станції необхідної напругою приміняється три трансформатора ТП-10/0.4 кВ  вони і використовуються для інших власних потреб підприємства.

Два трансформатора ТП-10/0.4 кВ працюють роздільно по секціям власних потреб 1 і 2 секції, а третій ТП-10/0.4 кВ в гарячому  резерві.

   Від секцій через автомати до шаф ШНВ-293 управління кожного компресора ,проложені кабелі марки АВВТ у каналах.

1.2.1 Вибір роду струму величини живильної напруги для силової і освітльовальної мережі.

    Для живлення компресорної станції приймаємо стандартний трифазний зміний     струм частотою 50 Гц.Якщо застосовувати струм іншої частоти ,то для цього необхідно перетворювати частоту ,а це приведе до попередження і погіршення експлуатаційних якостей компресорної установки.

  Застусовуються слідуючі шкали стандартних напруг для компресорів,220В,380В,660В,6 кВ.

Напруга  220Внедостатня для забезпечення роботи компресорів.Так як в

компресорних установках приміняється двигун середньої потужності ,то найбільш вигідним буде приміщення напруги 380 В ;

  Напруга 380/220 В дозволить від одних і тих же трансформаторів виконати живлення силових установок.

Якщо ми примінимо напругу 660 В : кВ,то це приведе до подорожчання електрообладнання і пускової апаратури

Приміщення напруги 660В і 6 кВ дозволить збільшити одиничну потужність цехової підстанції,а також дальність передачі електроенергії.

Але обмежуючись фактором являється то , що застосування низьковольтних вводів здорожить капітальні затрати.

    Враховуючи вище переховані варіанти постачання проектуємої установки застосовуємо напругу силової схеми компресора 380 В,а для цього схеми керування і освітлення напругу 220 В.

1.3 Відомості споживачів електроенергії

  Дані приймачів електроенергії заносимо в таблицю 1.1

Знаходимо Ки і cos φ по літературі 2 табл 24-4.

Відомості споживачів електроенергії.

      

Н/п

      Назва окремих приймачів

Кіл.

кВт

Ки

cos φ

1

2

3

4

5

6

1

Компресор поршневий

1

45

0.67

0.98

2

Компресор поршневий

1

45

0.67

0.98

3

Компресор поршневий

1

45

0.67

0.98

4

Компресор поршневий

1

45

0.67

0.98

5

Вентилятор ПУ

1

6.6

0.6

0.8

6

Вентилятор ВУ

1

4.4

0.6

0.8

1.4 Розрахунок навантажень з урахуванням компенсації реактивної потужності

  Електричні навантаження являються початими даними для вирішення складного     комплекса технічних і економічних питань,які виникають в процесі проектування електропостачання. Розрахунок електричних навантажень проводимо згіднокеруючих вказівок по визначенню розрахункових діаграм.

   Вихідними даними для розрахунку навантаження являється відомості (табл. 1.1).

  Визначаємо середнє навантаження за найбільше завантаження.

= 0.67∙45=30.15 кВт

=∙ =0.25∙30.15=7.5 кВар,де =0.67-коефіцієнт використання (табл. 1.1)

=45 кВт - потужність двигуна.

       Визначаємо співвідношення по потужності приймачів:

       m=45/45   1<3

          Визначаємо розрахункове навантаження по середньому:

        == 30.15кВАР

         == 7.5 кВАР

        Знаходимо повну потужність :

        =  =  =31кВА

       Розрахунок для інших споживачів робимо аналогічно

          Дані розрахунків заносимо в таблицю 1.2

       Визначаємо груповий коефіцієнт використання:

         =Р∑см / Р∑н = 135/ 180=0.75>0.2

      Так , як  >0.2 і m = 1< 3, то = n= 5( по таблиці 2.2 література   3) 3),знаходимо  =1.23

Визначаємо активну розрахункову потужність.

 =  = 187.5 1.23=230 кВт

Знаходимо реактивну розрахункову потужність.

Визначаємо повну розрахункову потужність.

          =  =  =271.2 кВА     

         Розраховуємо необхідну потужність для живлення освітлювальної мережі.

       Знаходимо площу компресорної станції.

      = АB =20 ∙ 10 = 200  де А = 20м – довжина компресорної станції і B = 10м

       ширина

=  ∙  = 0.015  200 = 3 кВт де  = 0.015 Вт/

Визначаєм середнє навантаження  за найбільш завантажену зміну.

  =  = 0.85  3 = 2.55 кВт, де  = 0.85 (література 4 )

  =∙ = 2.55 ∙ 0.3 = 0.76 кВАр.

        Визначаємо активну розрахункову потужність.

           == 2.55 кВар   

         Знаходимо реактивну розрахункову потужність

           ==0.76 кВАр

   Визначаєм повну розрахункову потужність.

      = ==2.7 кВА

Робимо розрахунок компенсуючої установки

           = ( tg - tg  ) = 233 ( 0.3 – 0. 15 ) = 34.9 кВАр де tg = 0.15  0.2.

             = 233 кВт (див табл. 2.169 (література 4 )компресор типу ЗВШ де

          = 35кВАр

      Технічні дані заносимо в табл. 1.3

                                                                                                       Таблиця 1.3

Тип

Номінальна потужність (кВАр)

Маса ( кг )

Розміри            ( мм )

ВШ – 3/40

35 кВАр

1200

1.7∙1.2∙1.5

      Визначаємо потужність ТП.

      = = = 243 кВА

      Розрахункові дані заносимо в табл. 1.2

                 1.5  Вибір числа і потужності силових трансформаторів ТП.

Споживання потужності =712 кВа

На підприємстві є два незалежних ввода власних потреб 630 кВа,

які живлять і компресорну станцію.

Потужність трансформатора вибираємо з урахуванням коефієнта їх завантаження.

=  / n ∙

  1.   =  / n ∙ = 712 / 1 ∙ 1600 = 0.59
  2.    =  / n ∙  = 712 / 2 ∙ 630 = 0.56

Робимо перевірку на перевантажувальну спроможність трансформаторів.

При n= 2 визначаємо необхідну потужність резервування :

= ( 1.3 ÷ 1.4 ) ∙ -  = (1.3 ÷ 1.4 )  1600 – 712 = 848 ÷ 968 кВа

При n = 1 визначаємо перевантаження одного трансформатора.

=  /  ≤ ( 1.3 ÷ 1.4 ) = 712 / 630= 1 < ( 1.3 ÷ 1.4) =

      Що відповідає допустимому навантаженню.

Технічні дані трансформаторів ( література 5 ) заносимо в таблицю. 1.4

Варіант

Число і потужність

кВт

кВт

%

%

Вартість грн

1

2

1*1600

2*630

0.59

0.56

3.3

2.27

12.2

8.5

2.8

2

5.5

5.5

163000

59000

Економічно порівнявши обидва варіанта ми вибираємо

1.6  Розрахунок і вибір перерізу силової електромережі з урахуванням її захисту.

Вибираємо силовий живлячий кабель від РУ 10 кВ до ТВП

S=  / = 57.6 / 1.6 = 36 , до = 1.6  A /  – економічна цілісність струму  (таблиця 1.3 література 6 )

Визначаємо розрахунковий струм.

=  /  ∙ = 630 / 1.73 ∙ 10 = 36.4 A

Приймаємо силовий кабель марки ААБ - 10 - 3  50 (література 1 , таблиця 1.3. 18 )

Вибираємо кабель від РП- 0.4 кВ до кожної секції.

Переріз жил силового кабеля вибираємо по допустимому струму нагріва.

З урахуванням захисту

  = 1.25  119 = 148.7 А ( див 2.4 де 119-номінальний  струм двигуна.)

Вибираємо кабель АВВТ - 1∙ 3 (11.85) з  = 195 А

   Аналогічно розраховуємо перерізи інших кабелів.

Дані розрахунків заносимо в таблицю 1.5

Звідки

Куди

Довжина

(м)

(А)

Марка число жил і переріз кабеля

РУ-10

РП-0.4

РП-0.4

РП-0.4

РП-0.4

РП-0.4

ТП

-компр.

-компр.

-компр.

-компр.

Вентил.

150

120

120

120

120

15

57.6

118.6

118.4

118.4

118.4

14.8

ААБ-10 3  150

АВВГ-3(1*185)

АВВГ-3(1185)

АВВГ-3(1185)

АВВГ-3(1185)

АВВГ-3 2.5

195

195

195

195

195

29

Перевіряємо кабель на термічну стійкість до дії струму к.з.

= ,де   = ,= 12 ( табл. 4.3., література 4 )

= +  - приведений час , де   = 0.05 – час аперіодичної частини струму

=∫ (β˝   ) – час періодичної частини струму, де β˝ = I˝ / ,

=  +  , де

= 0.08 – 0.1 с.

= 0.5 с

=0.1 + 0.5 = 0.6 с

= 15.2 / 15.2 = 1

= ∫ ( 1; 0.6 ) = 0.6

= 0..5 + 0.6 = 0.65

=  ∙ 0.65 = 150.1 В ∙ с

= ∙ 12 = 147 м - мінімальний переріз кабеля

Після перевірки кабель на термічну стійкість до дії на струму к.з приймаємо кабель з перерізом жил – 150

1.7 Вибір системи освітлення і джерела світла.

Задача освітлення приміщень і робочих місць ,які знаходяться в них може бути вирішена шляхом загального освітлення або комбінованого освітлення ,тобто совокупність загального і місцевого освітлення.

   Приміщення комбінованого освітлення звязано з допоміжною установкою світильників місцевого освітлення на кожному робочому місці ,розрахованих на

понижену напругу мережі 12 і 36 В від спеціальних трансформаторів .

В основному при комбінованому освітлені втрати електроенергії менші ,ніж при одному загальному освітлені так як висока освітленість створює у рамках невеликих площ, які припадають на робочі місця.

Так як на дільниці компресорних установок є місцеве освітлення, то вибираємо комбіновану систему освітлення.

В якості джерел світла приміняємо другорозрядні лампи ДРЛ.

Це обумовлено висотою приміщення,можливістю використання значних одиничних потужностей ламп,маючи великий світловий потік і високу світловіддачу ,а також враховується великий строк служби ламп ДРЛ.

1.8   Вибір типу світильників і їх розміщення на плані

Вибір типу світильників і їх розміщення на плані – це один із основних  питань,які вирішуються при устройстві освітлювальних установок , впливаючих на їх економічність при експлуатації , та на продуктивність праці.

По (літературі 7 табл .2.15 )з урахуванням заректиристики приміщення вибираємо частково захищені світильники УПД ДРЛ ;

В яких світорозпреділення (КСС) типу Д.

  Розміри компресорної станції : 

Довжина  А = 20 м ;

Ширина   В = 10 м ;

Висота     Н= 5 м ;

 Визначаємо розрахункову висоту світильника на робочою поверхнею

= H ( + ) = 5 – (1 + 0.5 ) = 3.5 м де  = 1 – висота робочої поверхні на полом ;

= 0.5 м – висота звісу світильника від потолка.

   Визначаєм відстань між світильниками по табл. 4 .11 ( літер 7 ) для світильників

УПДДРЛ з кривою світорозпреділення  Д.   Л= 1.4 ÷ 1.6 .

< = Л ∙  = (1.4 ÷ 1.6 ) ∙ 3.5 = 4.8 ÷ 5.6 м

  Приймаємо відстань  між світильниками  < = 5м . Визначаємо число світильників в приміщенні.

  Число світильників по довжині .

= A / L = 20 / 5 = 4 ( шт. ) ;

 Число світильників  по ширині

= B / l = 10 / 5 = 2 ( шт. )

Визначаємо число світильників необхідних для освітлення приміщення .

N =  +  = 4 ∙ 2 = 8 ( шт. )

  При такому числі  світильників  відстань від стін до першого ряда світильників буде рівна

по довжині    L = 2.5 м

по ширині      l = 2.5 м

Розміщуємо получене число світильників на освітлювальній площі мал. 1.1

 2.5

  2.5                              2.5    

                                                                                           

 5

10

20

              

                   1.9 Світлотехнічний розрахунок освітлювальної установки.

Світлотехнічний розрахунок освітлювальної установки ведемо на основі даних викладених у пунктах 1.8 і 1.9

  Визначаємо показник приміщення :

і= =  = 1.9

де   А- довжина приміщення – 20 м

      В- ширина приміщення – 10 м

       - розрахункова висота – 3.5 м

По табл . 5.19 (література 7 ) для світильників УПДДРЛ знаходимо коефіцієнти відбиття = 50 %;  = 30 % ; = 10 %

По таблиці 5.10  ( література 7 ) приймаємо коефіцієнт використання  = 0.63

  Визначаэм потрібний  світловий потік ЛСМП.

Точка

Номер світильника

Кількість світильників

Відстань до точки, м

Умовна освітленість

Від 1-го світильника

Від всіх світильників

А

1.2,5,6

4

3,5

6

24

В

3.4

6.8

2

2

3

7

9

1

18

=  = 11349 лм

Де  = 200 лм – норма освітленості

( табл. 4.46 , літ. 7 )

Z = 1,1 – коефіцієнт мінімальної освітленості.

S = 200  - площа приміщення

= 0.63 – коефіцієнт використання світлового потоку.

=1.3 – коефіцієнт запасу.

По таблиці 2.15 (література 7 ) вибираємо стандартну лампу ДРЛ, на напругу 220 В , потужністью   = 250 Вт, яка має світловий потік  = 11000 лм.

 Визначаємо фактичну освітленість лампи :

=  = 200  = 193.8 лк

що являється недостатньою освітленістю на 3 % ,тобто знаходиться у рамках допустимого  ( - 10 % + 20 % )

Перевірка точковим методом.

Для перевірки вірності виконаного розрахунку використовуємо точковий метод з приміненням просторових ізолюксів. Для цього на плані , виконаному в масштабі (мал. 1.2 .) позначаємо відстань від найближчих світильників до розрахункових точок Аі В їх значення заносимо в таблицю 1.6

По просторовим ізолюксам , умовній горизонтальній освітленості і лампах ДРЛ визначаємо умовну освітленість від кожного світильника і сумарну освітленість

Від всіх світильників в контрольних точках А і В .

          По даним таблиці 1.6 видно , що точка B-(  = 20 лк ) має меншу умовну

освітленість ,чим точка А – ( = 24)

Визначаємо фактичну освітленість в точці В якій найменше в точці В якій найменше - ∑ ,тобто в точці В.

=  =  = 194.6 лк

де М = 1.15

        Кз = 1.3 коефіцієнт запаса

= 11000 – потік лампи.

=194.6 лк ,що являється недостачею освітленості на 3 % ,тобто находиться в     рамках допустимого (-10%  +20 % )

Вибрана в результаті розрахунку методом коефіцієнта використання світлового

потока лампи потужністью  = 250 Вт з світловим потоком = 11000 лм ,

забезпечує потрібну норму освітленості   = 200 лк

20

 

                                                                      

10                                   А

В

                

                       1.10 Розрахунок електричної мережі освітлення.

Розміщуємо на плані щиток і показуємо живлячі провода , які живлять         світильники, мал.. 1.3. В якості джерела світла використовуємо  лампи

ДРЛ – 250

    

   

Що

                                                                                                              Мал 1.3

       Виконуємо потужність кожної лінії світильників.

            =  ∙ n = 250 ∙ 4 = 1000 Вт = 1 кВт

            =  ∙ n = 250 ∙ 4 = 1000 Вт = 1 кВт

  = 250 Вт – потужність лампи ;

 n= 4 – кількість  ламп в ряду ; 

визначаєм потужність щитка освітлення

= 1.1∙ (1 + 1 ) = 2.2 кВт

Визначаємо моменти загрузок кожної лінії світильників

=  ∙  = 1∙ 24 = 24 кВт ∙ м

=  ∙  = 1 ∙ 24 = 24 кВт ∙ м

=  = 24 м – довжина провода.

Визначаємо приведені моменти з урахуванням живлячого кабеля від ТП до Що

=  ∙ℒ  + (  +  ) = 52.8 ∙ 1.85 + ( 24 + 24 ) = 145.7 кВт ∙ м

де ℒ = 1.85 – коефіцієнт приведення при проході від прифазної мережі до двох провідної 220 В

= момент трифазної лінії

= L   = 24 ∙ 2.2 = 52.8 кВт ∙ м де  = 2.2 – потужність щитка освітлення

Lдовжина кабеля  (24 м)

Визначаємо переріз живлячого кабеля ;

  = =  = 0.6

де  С – коефіцієнт який залежить від матеріалу ,для алюмінію = 44.

U= 5.5 доппустимі втрати напруги (див. табл 1.4 )

Приймаємо кабель марки АВВГ з перерізом  жил 2,5  (літ. 1 ,табл . 1.3 7. )

= 2.5 >  = 0.6

Визначаємо втрати напруги для групових ліній.

=  =  = 0.5 %

∆ = ∆U - ∆ = 5.5 – 0.5 = 5 %  де U = 5.5 – допустили втрати загрузок U

Визначаємо переріз проводів для кожної групи світильників.

=  =  = 0.1

Приймаємо провід марки АПВ,перерізом жил в (табл. 1.3.4 література 1 )

= 20 А > = 7 А

Потужність трасформатора

= 630 кВт.

= 0.71 – коефіцієнт завантаження.

Приблизно вибираємо щитка освітлення що 33-15, автомат АЕ 2031- 11.

(табл.11.17 літ. 7)   


2. Спеціальна частина

2.1 Призначення і технічна характеристика механізму.

Установка компресора ВШ-3/ 40M – поршнева,стаціонарна з повітряним охолодженням використовується для отримання стисненого повітря тиском 4 Мка

(40 кгс / )пневматичного привода.

Продуктивність компресора по всмоктуванню – 3 / кВ,40- кінцевий тиск стиску в атмосферах по монометру, М- модернізований.

Компресорна установка працює в автоматичному режимі.

Компресорна установка складається з компресорних агрегатів які подають повітря тиском 20 кгс / повітря пере пускається за допогою електромагнітних планів. ЕПК-19. В розподільчій мережі підтримується тиск 20-21.5 кгс /  незалежно   від тиску в повітряних збірниках.Пониження тиску в повітрязбірниках контролюється за допомогою електроконтактних манометрів, які включають компресорні агрегати для поповнення повітрям повітрязбірнків. При (4.1 МПа ) компресор автоматично відключається.

1

Тип компресорної установки

Поршнева,стаціонарна,W-образна,простої дії,однорядна,трьохступенева.

2

Обємна продуктивність приведена до поч. умов

3 ÷5 %

3

Номінальний кінцевий тиск кгс /

40.0

4

Макс.кінцевий тиск стискування, кгс /

41.5

5

Тиск всмоктування

Атмосферний

6

Робоче середовище

Повітря

7

Число ступенів стискування

3

8

Тиск нагнітання по ступенях кгс /

1 ст. ; 2 ст. ; 3 ст.;

2.2÷0.2; 10 ÷ 1; 40

9

Потужність на валу компресора кВт

37

10

Кінцева темпер. на виході після холодильника.

60

11

Тиск повного відкриття запобіжних клапанів. кгс /

1     ступені

  1.  Ступені

3     ступені

3

14

48

12

Число циліндрів,шт. 1 ст. ; 2 ст ; 3 ст ;

1;1;1

13

Частота обертання камінчастого вала,установки об/ хв

750/375

14

Направлення обертання осьвого вентилятора з сторони привода вентил.

П годинко вій стрілці із сторони в маховика

15

Змащення механізму рух

Циркуляційне від шестерінчастого насоса під тиском.Розбризкування

16

Марка компресорного  масла

МС-20,КС-19,М10,М10К

17

Витрати масла в г/ год

30

18

Кількість масла яке заливається в картер компресора,кг,не більше

14

19

Тиск в системі змащення кгс /

0.8-3.0

20

Температура масла в картері компресора, не більше.

90

21

Граничні температури в картері для аварійної зупинки компресора.

+10 - +70

22

Охолодження компресора

Повітряне

23

Блок,холодильників(проміжних і кінцевого)

Змійовиковий,гладкотрубний

24

Привід установки установки компресора

Через пружну муфту,від АД з к.з ротором серії А2-82-6 потужність 45 кВт,220/380

25

Тип вентилятора

Вісьовий чотирьохлопастевий.

26

Продуктивність / год

19000

27

Привід вентилятора

Електродвигун, 2.2 кВт,1450 об/хв, 220/380 В.

Серії АОЛ2 – 31-4

28

Режим роботи компресора.Періодичність роботи під тиском 30 атм. повина відповідати :

Неробоча пауза

Робота

Допустимий час безпреривної роботи

1 год

0.5 год

12 год

29

Габаритні розміри компресорно агрегата,

Дожина,ширина,висота

2.26;1.28;1.77

30

Маса компресорного агрегата,кг

1600

Для поршневих компресорів приміняються тихохідні двигуни      (375-750 об/  Хв.)

так як наявність поршневої системи може привести до покачування мережі і нерівномірності загрузки.

Для вирівнювання загрузки поршневі компресор повині бути забезпечані      маховиками і повині застосовуватись двигуни з великими ковзанням,які б привели          до зменшання маси маховика.

Пуск двигуна компресора повинен складати 20 -25 % від номінального значення момента.

Тому найвигідніше і найкраще для привода ттипу ВШ-3 / 40 M підходить двухшвидкісний Ад з розімкнутим двигуном з коротко замкнутим ротором.

2.2 Вимоги до електроприводу і обґрунтування вибору типу системи електроприводу.

Одним із найважливіших питань електрообладнання компресорних установок    являється вибір електропривода.

Вибір системи електропривода визначається його нагрузкою ,характеризується її величиною і зміною в часі,статичними властивостями електропривода,тобто видом механічних характеристик,діапазоном і наявністью регулювання швидкості ,динамічними властивостями,тобто характером проходження перехідних процесів при пуску,гальвувані ,зміні загрузки і т.д.

На вибір системи електроприводу впливає також захист від впливу навколишнього середовища ,характеру приміщення.

Елктропривід поршневого компресора типу ВШ-3/40m не потребує привода з великим діапазоном регулювання швидкості.

  1.  Розрахунок потужності і вибір типу електродвигуна.

Визначаємо потужність електродвигуна.

=  = 1.15 ∙ = 45 кВт

Де Q = 0.31 / хв. – продуктивність компресора.

      = 2.2  кгс / - початковий тиск

      = 40 кгс /  – кінцевий тиск на виході компресора

      = 0.72 – к.п.д компресора

     По даним (література 9 стор. 454) для  = 40 кгс / знаходимо

    А = 119  Дж / і потім визначаємо потужність двигуна компресора прийнявши:

= 1.15 – коефіцієнт заноса

= 0.9 – к.п.д механічної  передачі між компресором і двигуном.

В якості привідного двигуна може бути використаний асинхронний двигун з к.з  ротором типу А2-82-6    (література -10 табл. 9.20)

Технічні дані двигуна  заносимо в табл 2.1

Тип двигуна

Потужн

кВт

n

К.п.д

%

cos φ

Момент інерції

A2-82-6

45/25

370/740

80

95

92.6

92.3

0.96

0.88

5

7

1.4

1.6

1

0.8

2

2.6

730

                                2.4.  Вибір апаратів захисту і керування.

Вибираємо вимикачі автоматичні. Знаходимо розрахунковий струм двигуна.

=  =  = 77.5 A, де cos φ = 0.98 – коефіцієнт потужності (див. табл.1.2)

= 380В = 380 В

= 150 А ≥  = 77.5

= 1.25 ∙ = 1.25 ∙ 77.5 =96.8 A

Вибираємо вимикач автоматичний типу

ВА5137 з  = 150 А , = 150 А  ( табл.2.7 література 11)

Вибираємо  контактор.

Вибір виконується :

1. По потужності двигуна.

2. По виконанню(закрите чи відкрите)

3. Реверсивний чи нереверсивний.

4.По потужності теплового захисту.

Вибираємо контактор типу КТ 1200 з  = 150 А (табл.4.2 література 12 ).

= 380В = 380 В

= 77.5 А  = 150 А

      Вибираємо кнопочці пости керування двигуном .Вибираєм (табл. 2.4 літ. 11)                            

      кнопочні пости управління ПКЕ – Н2-1Y3,

      = 220 В       = 5 А

  Подальший вибір апаратів захисту і керування проводимо аналогічно по ( літ 11 і

     літ.12)

Технічні дані апаратів захисту і керування заносимо в таблицю 2.2.

                                                              

                                                                                            

 Таблиця. 2.2

Позначення

Найменування

Тип

Примітка

К-сть

1

2

3

4

5

QF-1

KM1-KM3

KL1-KL12

SB1-SB4

YA1-YA4

SP

HL1-HL6

R1-R6

SA1-SA2

HA

SP1,SP2

TA1-TA4

KA1-KA2

Вимикач автом.

Контактор

Проміжне реле

Кнопка керування

Електромагніт

Електроконтактний монометр

Лампа сигнальна

Резистор

Вимикач

Звукова сигналізація

Вимикач тиску

Трансформ.тиску

Реле струму

ВА5137

KT 1200

ЭП-41В-33

ПКЕ-112-1У3

ЭКМ-24-10

МО-24-4У3

ПЭВ 200±10%

ПКУЗ-12С

ВДБ-40

ТК-400/5

-40

150 А

150 А

20A

5A

220B

220B

220B

200 кОм

220В

220В

400/5A

5A

1

3

12

4

4

1

6

6

2

1

2

4

4

             

                     2.5  Вибір схеми керування з елементами керування.

  

Для керування поршневим компресором типу ВШ-3/40М приймаємо схему яка

 б забезпечувала автоматичне і ручне керування компресора,а також його захист.

 В схемі передбачаємо захист компресора від перевантажень,від низького і високого тиску і температури,а та також від короткого замикання.

    Для цього застосовуємо максимальний  струмовий захист,електроконтактний монометр, теплові датчики ВК-1,ВК-2,вимикачі тиску SP-1, SP-2, автоматичні вимикачі  QF-1 і QF-2.

Включаємо автоматичний вимикач QF-1,QF-2, а також вимикач SA-1.

При цьому загориться сигнальна лампа HL-1,яка сповістить про те , що на схему подана напруга.Натискаєм кнопку пуск SB-2,шунтується контакт KM1 і контактор КМ 1 отримує  напругу , замикає всі свої контакти і включає при цьому схему управління електродвигуном. Загоряється сигнальна лампа HL-2, яка сповіщає про спрацювання контактора  КМ-1.

    Далі контактор КМ-2 отримує напругу і замикає свої контакти у силовій мережі.

    Двигун починає працювати зі швидкістю 750 об. / хв і продуктивність компресора дорівнює 100 %.

     Для витримки часу на пуск в схемі використовується реле часу КТ . В схемі передбачений надійний захист від різноманітних аварійних ситуацій.

    Наприклад , якщо пуск підвищує більше за допустимий,то спрацьовує вимикач тиску SP-1, катушка проміжного реле KL – 10 отримує напругу і розімкне свої контакти в колі контактор КМ2 і  замикає контакти KL – 10  в колі контактора KM3.

Двигун змінює швидкість обертання з 750 на 375 об/ хв. (продуктивність компресора 50 % )

   Коли тиск нормалізуться , розімкнеться контакт SP-1 і  котушка KL-10 втратить

напругу,розімкнеться її замикаючий контакт HL-10 в колі контактора КМ3 і контактор втрачає напругу.

   Після цього замкнеться розмикаючий контакт HL-10 контактор КМ 2  отримує напругу і замкне свої силові контакти, двигун знову запрацює зі швидкістю

750 об/ хв , при цьому продуктивність компресора зросте до 100 % .

    При перевантажені компресора ,а також при значному підвищені температури ,

низького тиску масла в системі змазки в залежності від причини отримуютьс напругу катушки KL1 чи KL2, KL3, KL4, KL5,KL6. Які будуть озмикати свої контакти в колі контактора КМ1 і  відключають його, тобто спрацює аварійне

відключення .

   При цьому , в залежності від причини чи високий тиск чи висока температура і т.д

 вони замкнуть свої контакти,загориться лампа HL5 і спрацює звуковий сигнал ,який сповістить про аварійне відключення.  

 

 

 


                                                                    3 Охорона праці

3.1 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання

Основними видами аварій і травматизму при неправильному обслуговувані           

    компресорної установки являються :

а)  розрив трубопроводів  і сосудів від тиску зжатого повітря ;

б)  враження електричним струмом ;

        в)  опіки від гарячих поверхонь ;

       

Для забезпечення безпечної роботи необхідно виконати слідуючі правила        

      техніки безпеки :                                                                                                           1)  Обслуговуючий персонал повинен знати техніку безпеки.

  2)  Пуск в роботу установки з неполадками засобів аврійної сигналізації і   блокувань , за безпечуючих безаварійну роботу не допускаються            

3)  Робоче місце повино знаходитись від машини на відстані,забезпечуваючи виконання санітарних норм по шуму.

4)  Приміщення компресорної станції повино бути освітлено і відповідати діючим нормам.

5)  Електрообладнання і вузли компресорної установки повинні бути надійно заземлені

6)  При обслуговувані в огляді  горячих поверхнею необхідно бути обережним.

7)  На циферблаті манометрів , які входять в компресорну установку повина бути нанесена червона риска, які буде відповідати допустимому робочому тиску.

8)  Під час роботи компресорних установки не дозволяється залишати її без нагляду , допускати на місце роботи стороніх людей .

    З метою попередження нещасних випадків при обслуговувані електро -обладнання повинні виконуватись слідуючі правила по ТБ:

а) Держати всі заборки ,шафи зачиненими.

б) При роботі з електроінструментом необхідно заземляти його на корпус.

в) повинні вивішуватись попереджувальні плакати на ручках всіх відключающих рубильників,установок  управління.

        г) Заміну запобіжників вести при знятій напрузі ,або при зняті напрузі.

        д) перед початком роботи на електропристроях повино бути провірено   

відсутність напруги.

е) Забороняється проводити ремонт заземлення на працюючих електродвигуна

                             3.2 Відомості спеціального інвентаря по ТБ.

№ н/п

Назва інвентаря

К-сть

Одиниця виміру

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Перчатки діелектричні

Струмовимірювальні скоби

Ізолююча штанга

Ізолююча підставка

Захисні очки

Застерігаючи плакати

Діелектричні боти

Печатки діелектричні (до 1000 В)

Діелектричні килими ( до 1000В)

Мегаомметр

Пристрій У-435

Переносна лампа

Монтерський інструмент

Переносне заземлення

2

2

1

1

1

4

2

2

3

1

1

1

4

1

Пари

Шт.

Шт.

Шт.

Пара

Компл.

Пара

Пара

Шт.

Шт.

Шт.

Шт.

Компл.

3.3 Розробка конструкції і розрахунок захисного заземлення

 

      Для забезпечення безпеки людей металеві частини електрообладнання і корпуси

Електроустановок які не находяться під напругою,але які можуть у разі пошкодження опинитися під напругою,повинні бути надійно підключені до спеціально споруджених заземляючих пристроїв .

Заземляючими пристроєм називається совокупність заземлювача і провідників з’єднуючих заземлювачі частин електропристроїв з заземлювачами.

  Згідно ПУЄ опір заземлюваючих пристроїв в ділянках напругою 380/220 В повинен бути не більше 4 Ом. З метою безпеки на проектужмому обєкті передбачено захисне заземлення ,яке виконується із стальних заземлювачів (електродів ) .

Конструкцією заземлювача приймаємо в залежності від характера грунта. В даній місцевості грунтом являється  з питомим опором К= 100 оМ ∙м .

   Намічяаємо конструкцію вертикальних заземлювачів з арматурної сталі :

= 3м – висота вертикального заземлювача;

= 20 мм – діаметр заземлювача.

     Коефіцієнт підвищення для кліматичної зони,для вертикальних стержневих електродів висотою 3м при глибині заложення їх вершин 0,5 метра по таблиці 8.2 (література 8 )

= 1.4

 Визначаємо опір одного заземлювача по формулі :

= ( + 0.5   ) = (  +0.5  ) = 45.3 оМ

 Де,  – розрахунковий питомий опір .

    =  ∙  = 1.4 ∙ 100 = 140 оМ ∙ м

    = 100 оМ ∙ м (табл. 12.1 літ.8)

   T= 𝑙/2 +0.5 = 3/2 + 0/5 = 2м – відстань від середини заземлювача до поверхності землі.

𝑙в = 3 м – висота заземлювача

dв = 20 мм = 0.02 м –діаметр заземлювача.

Визначаємо число заземлювачів

n’ =  ∙ =  = 19 (шт.)

де  = 0.6 – коефіцієнт використання .

 Приймаємо число заземлювачів 19.

а= 3 м – відстань між заземлювачами,

а / 𝑙 = 3 / 3 = 1  по табл. 8.5 (літ. 8 )

= 0.5

       Визначаємо опір горизонтальних  заземлювачів .   

        Загальна довжина :

            = ŋ ∙ 𝑙 = 19 ∙ 3 = 57 м.

        Діаметр заземлювача :

            = 10 мм = 0.01 м .

        Коефіцієнт використання для горизонтальних заземлювачів .

           = 0.3 табл. 8.7 ( літ.8 )

     =   ∙  =  ∙  = 17.4 оМ

        Визначаєм загальний опір.

      = = 4.8 ∙ 17.4 / (4.8 +17.4) = 3.7 oM.

      Що відповідає нормі яка складає

      = 40 м >  = 3.7 oM

3.4 Заходи з протипожежної безпеки і відомість інвентаря

Для забезпечення протипожежної безпеки потрібно:

  1.  Знати пожежну небезпеку технологічного процесу виробництва, а також матеріалів обробляємих і зберігаючихся в приміщення і на закріпленій території.
  2.  Не допускати і приміщеннях і на сходах загромаджень . Розяснити обслуговуючому персоналу правила пожежної безпеки для даного виробництва

І порядок дій у звязку із пожежою.

  1.  Слідкувати ,щоб всі двері в приміщеннях,а також пристрої, перекриваючі ,а також пристрої,перекриваючі люки та інші проміжки у стінах і перекритях,шибера і задвижки вентиляційних установок були у справному стані і по закінченню роботи обов’язково зачинятись.
  2.  Слідкувати , за справністю засобів гасіння пожежі (пожежних кранів ,вогнегасників ,бачок і т.д),пожежного інвентаря і забезпечення вільних підступів до них. Вміти користуватися ними для гасіння пожеж .
  3.  Кожен день по закінченню робочого дня перед закриттям необхідно продивитись всі обслуговуємі  приміщення і провірити їх .

Категорично забороняється :

  1.  Проводити сушку промасленного одягу на нагрывних приладах ы в сушильних камерах;
  2.  Використовувати в щитка запобіжники з ненормальними плавкими вставками (жучки)
  3.  Залишати не вивезений мусор та інші виборниці відходи.

          У випадку виникнення пожежі негайно викликати пожежну команду.        Одночасно організувати гасіння пожежі існуючими силами і засобами.                          Неправельність експлуатації електрообладнання його поломки являються     причинами пожеж .І тому забезпечення протипожежної безпеки являєьбся не менше важливою задачою,чим забезпечення безпеки людей від враженя електричним струмом.

      

         Потрібно мати надійні засоби зв’язку для швидкого визову пожежної охорони.

 Виробничі  приміщення забезпечити первиними засобами пожежогасіння у відповідності з установленими нормами.

  Потрібно забезпечити своєчасне ліквідування пилу з конструкцій  електрообладнання  і електроприводів . Не допускати приміщення саморобних запобіжників .

 Слідкувати за роботою вентиляційних установок , проводити їх очистку. Перевіряти стан електрогосподарства і опір ізоляції,стан заземлення.

                     Відомості протипожежного інвентаря.

 Таблиця 3.2

№ н/п

Назва інвентаря

К-сть

Одиниця виміру

1

2

3

4

5

6

7

Вогнегасник ОУ-2

Вогнегасник ОП-5

Протипожежний щит

Ящик з піском і лопатами

Блок з водою

Плакат з пожежної безпеки

Вказуючі місця для куріня

12

10

3

6

4

3

1

Шт.

Шт.

Шт.

Шт.

Шт.

Шт.

Шт.

3.5   Міроприємства з охорони навколишнього середовища

  Міроприємства по охроні навколишнього середовища включають в себе (        міроприємства по охороні водоймі,атмосфери та інше.)

Міроприєства по охороні водойм.

   Проектування каналізаційних систем площі підприємства велось у відповідності з Санітарними нормами проектування промислових підприємств.

 З метою попередження забруднення оточуючого середовища і водойм,економії свіжої води на підприємствах запроектовані дві оборотні системи виробничого водопостачання в комплексі з очищувальними установками.

  Пройшовши очистку вода направляється на повторне використання у виробничих цілях.

  Найбільше забруднені частина дощових вод,далі води попадають під очистку на очисних спорудах поверхневого стоку перед зливанням в міську мережу.

Господарські стоки зливаються в міську мережу без будь-якої очистки.

  Усі вище перераховані міроприємства  перераховані міроприємства направлені на зменшення об’єму зливних у міську каналізаційну мережу стоків

До мінімальних розмірів і максимального зниження забруднення .

   Для забезпечення нормальних санітарно гігієнічних умов на промисловій площі підприємства передбачаються міроприємтсва по озелененню .

  Проектом передбачається насадка дерев удовж головних виробництв .На всій вільній спланованій територіх встановлюються газони ,де висіюється трава з добавкою рослиного грунту 15 см.

  У місцях пересування людей встановлюються тротуари шириною 0,75 м.

3.6 Заходи з енергозбереження

На підприємствах створюються підрозділи, діяльність яких полягає в складанні енергобалансів, проведенні необхідних для аналізу ефективності енергоспоживання ПЕР вимірів, а також у розробленні та впровадженні енергозберігаючих заходів.

Головним завданням підрозділу з енергозбереження є здійснення енергоменеджменту для скорочення витрат підприємства на вироблення продукції через зниження витрат на енергетичні ресурси.

Для досягнення головної мети енергоменеджменту підрозділи з енергозбереження виконують такі роботи:

- створення цілісної картини споживання підприємством енергоресурсівта складання енергобалансів;

- створення системи обліку й контролю за споживанням енергоресурсів;

- проведення регулярного аналізу ефективності використання енергоресурсів;

- розроблення ЕЗЗ;   - впровадження (реалізація) ЕЗЗ.

Структуру служби енергоменеджменту визначають для кожного конкретного випадку, для кожного підприємства.

Першочерговими завданнями служби енергоменеджменту на етапі становлення (1-1,5 роки від моменту її створення) є:

- щоденно доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо:

а) фактичних рівнів питомих витрат енергетичного ресурсу на виробництво;

б) результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання;

в) конкретних винуватців негативної ситуації з неефективного використання ПЕР (якщо остання мала місце);

г) тих підрозділів, що спрацювали найкраще (для подальшого їх заохочення) та ін.

розробити карти енергоспоживання (розробити енергобаланси) всіх ланок технологічного процесу та за допомогою цього виявити основних споживачів енергоресурсів та з’ясувати “вузькі місця”;

поетапно відлагодити систему обліку й контролю за енергоспоживанням:

а) окремих цехів;

б) окремих технологічних процесів;

в) окремих бригад, змін, а в перспективі й окремих працівників.

- постійно забезпечувати візуальною (ілюстративною) інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства;

- брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві;

- здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією ЕЗЗ;

- здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників.

Служба енергоменеджменту повинна провадити щотижневі робочі зустрічі з енергетиками цехів та щомісячні, щоквартальні й щорічні наради з керівництвом цехів і основних служб підприємства за участю головного інженера або заступника генерального директора з виробництва.

Під час роботи служба енергоменеджменту повинна дотримуватися таких правил енергоменеджменту:

- жодна компанія не повинна думати про інвестиції у високі технології доти, доки не буде вичерпано всі можливості щодо правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління й контролю з боку керівництва. Тут мається на увазі реалізація перш за все організаційних заходів, що, зазвичай, є безвитратні;

- енергоменеджер повинен піддавати аналізу всі, без будь-якого винятку, дії персоналу підприємства, пов’язані з використанням ПЕР;

- слід інвестувати саме ті проекти, що мають найкращі економічні показники;

- слід реалізовувати тільки ті проекти, економічні показники яких найкращі для вкладання коштів, враховуючи можливиі ризики.

До завдань служби енергоменеджменту підприємства слід також віднести:

- організацію міжцехових взаєморозрахунків за енергоресурси;

- контроль та аналіз енергоспоживання структурними підрозділами підприємства; створення дієвої системи контролю за використанням ПЕР;

- прогнозування потреби в енергоресурсах залежно від планованих обсягів виробництва.


                                         4  Економічна частина.

                               4.1 економічна обґрунтування проекту.

Вихідні дані :

   =  1.11 кВт. Год – вартість електроенергії.

    = 0.05    - коефіцієнт підвищення витрат

  = 6.3 % - коефіцієнт амортизаційних відрахувань (табл. 4.1, література 5 ).

   = 0.12 - нормативний коефіцієнт економічної ефективності (ст. 50 , літ . 4 )

   = 4000 год / рік – години роботи трансформатора  в рік.

   = 2200  год / рік

    = ( 365- m ) ∙ n ∙  ∙  = ( 365 – 105 ) ∙ 2 ∙ 8 = 0.96= 4000 год / рік

         Де  m = 105 - число неробочих днів в рік

          n = 2 - число змін

            = 8 - продовженість змін ( год. )

          = 0.96  -  коефіцієнт враховуючий час на ремонт.

          = ( 365 – m ) ∙ = ( 365- 105) ∙ 8.5 = 2200 год / рік

          = 8.5 год / доба – число годин макс. напруги на добу.

        Проводимо економічне порівняння вибора числа трансформаторів проектуємої

     Тп.

        Визначаємо економічні показники для першого варіанту .

         Капітальні затрати :

        K = n = 3 ∙ 45000 = 135000 грн.

         Амартизаційне відрахування :

         =  ∙ K = 6.3  / 100 ∙135000 = 8505 грн

        Річні втрати електроенергії

        ∆ = n ( ∆  ∙  +  ∙ ∆ ’ ) = 3 ∙ (4.7 ∙ 4000 +  ∙ 15.1 ∙ 2200) = 106638

         кВт / рік

        Де nкількість трансформаторів = 3

    

      = 4000 год / рік  - годна роботи трансформатора в рік  ( табл. 2.25, літ. 4 )   

      Приведені активні втрати потужності при холостому ході :

       = +  ∙ n ∙ ∆  = 3.3 + 0.05 ∙ 2 ∙ 8 ∙ 4.7 = 3.47 кВт     

      Де = ( / 100 )   = (2.8 / 100 ∙ 1200) = 33 кВАр - реактивна потужність  

       при холостому ході    

      Визначаємо активну потужність про короткому замикані:

        = +   ∙ ∆  = 12.2 + 0.05 ∙ 5.8 = 15.1 кВт

      Реактивна потужність при к.з

       ∆ Q = (  / 100 ) ∙  = ( 5.5 / 100 ) ∙ 1200 = 66 кВАр,

       Де  = 3 х 400  кВА – потужність трансформатора.

        = 5.5 % - напруга при к.з (див табл. 1.4 )

     Варість річних витрат

          =  ∙ ∆ = 1.11 ∙ 106638 = 118368 грн

         Де  =1.11 грн / кВт ∙ год  - вартість електроенергії.

      Визначаємо загальні витрати :

         C =  +  =  8505 + 118368= 126873  грн.

       Річні затрати :

         З =  ∙ K+С = 0.12 ∙ 135000 +126873= 143073 грн.

         Визначаємо економічні показники для другого варіанту.

       Капітальні затрати .

         H = n = 2 ∙ 60000 = 120000

         Де  = 60000 ціна одного трансформатора ( грн.)

       Амортизаційне відрахування.

          =  ∙ H =6.3 / 100 ∙ 120000 = 7560  грн.

       Визначаємо реактивну потужність при холостому ході.

        ∆  = (  / 100 ) ∙  = ( 2 / 100 ) 1260 = 25.2 кВАр

      Активна потужність при х.х.

         = ∆  +  ∙ ∆  = 2.27 + 0.05 ∙ 25.2 = 3.53 кВт

    

  

       де  = 2 % - струм при х.х

     Визначаємо реактивну потужність при к.з

        Q = (  / 100 ) ∙ = (5.5 / 100 ) ∙ 1260 = 69.3 кВАр

     Активну потужність при к.з.

        = ∆  +  ∙ ∆  = 8.5 + 0.05 ∙ 69.3 =  11.9 кВт.

      Де  = 5.5 % - напруга при к.з ( див табл. 1.4)

       ∆  = 8.5 кВт  - потужність при к.з ( див. табл. 1.4)    

    Визначаємо річні втрати електроенергії.

       ∆ = n ( ∆  ∙  +  ∙ ∆ ’ ) = 2 ( 3.53 ∙ 4000 +  ∙ 11.9 ∙ 2200) =

         = 44660 кВт / рік

     Визначаємо вартість річних витрат .

        =  ∙ ∆ = 1.11 ∙  44660 =49572.6

       Де  = 1.11  грн / кВт ∙ год  - вартість електроенергії.

      Визначаємо загальні витрати

        C =  +  = 7560 + 49572.6 = 57132.6    

      Визначаємо річні затрати :

        З =  ∙ K+C = 0.12 ∙ 120000 + 57264.6 = 71664.6  грн.

                                           

  Дані розрахунків заносимо в порівняльну таблицю 4.1

Електро- показники

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

1

2

Число і потужність тр-ра,кВт

Номінальні затрати (к) грн.

Амортизаційні відрахування ()

Річні витрати електроенергії (∆ )

Вартість витрат ( )

Загальні витрати ( С )

Річні витрати ( 3 )

3х400

135000

8505

106638

118368

126873

143073

2х 630

120000

7560

44660

49572.6

57132.6

71664.6

        Висновок : На основі таблиці 4.1 виявляється, що економічно вигідним варіантом являється другий ,так як по капітальним і річним витратам термін  окупності менший ніж у першому варіанті.

          

                              4.2 Кошторис на придбання і монтаж електрообладнання 

Кошторис-

Кошторисна вартість 51718  грн.

В тому числі :

а) придбання обладнання     36202.95 грн.

б) електромонтажні робти  17239.5  грн..

  Складений на основі :

  1.  Дипломної роботи.
  2.  Прейскуранту цін на електрообладнання.
  3.  Цінника на монтажні роботи.

4   Нарахування згідно постанов уряду.

              Кошторис склав :                ( Дралюк І. В )   

              Кошторис перевірив:       

   

 

                

           

                         Кошторис на придбання і монтаж електрообладнання.

                                                                                                                              Таблиця 4.2

Найменування  ел.монтаж-них робіт і електрообл.

Кількість

Одиниці виміру

Ціна одиниці

Загальна сума

Ел.обладнання

Монтажні

роботи

У.т.ч зарплата

Ел.обладнання

Монтажні

роботи

У.т.ч зарплата

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Ад P=45кВт Контактор

Реле часу           Резистор

Лампа сигнальна

ЕлектромагнітПроміжне реле

Ел.контакт

манометр

Тепловий датчик

Кнопка керування

Автомат

Дзвоник електричний

Вимикач

Тран-р струму

Реле струму

Щит освітлення

Освітл. арматура

4

12

5

42

30

30

60

6

10

20

5

5

10

20

20

1

8

грн

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн

4250

122

30

25

4

160

28

70

10

8

160

5

8

40

32

150

30

212.5

61

15

12.5

2

80

14

35

5

4

80

2.5

4

20

16

75

15

170

48.8

12

10

1.6

64

11.2

28

4

3.2

64

2

3.2

16

12.8

60

12

17000

1464

150

1050

120

4800

1680

420

100

160

800

25

80

800

640

150

240

8500

732

75

525

60

2400

840

210

50

80

400

12.5

40

400

320

75

120

680

585.6

60

420

48

1920

672

168

40

64

320

10

32

320

256

60

96

Таблиця 4.3

Графи

8

9

10

Всього

Заготовочно-складські

Всього

Начислення на зарплату

Всього

Планові накопичення

Всього

34479

1723.95

36202.95

36202.95

36202.95

17239,5

17239.5

10343.7

27583.2

6895.8

34479

13791.6

13791.6

13791.6

13791.6

Ціни договірні і взяті з технічної документації підприємства.

Заготовочно- складські витрати складають 5 % від вартості електрообладнання .

Начислення на зарплату складають 75 % від суми заробітної плати.

Планові накопичення складають 25 % від суми монтажних робіт .

4.3 Річний план – графік ППР на електрообладнання

Визначаємо планову тривалість ремонтного циклу АД 750 об/хв, = 45 кВт,

  = 380 В

=   ∙  ∙  ∙ 12 = 12 ∙ 0.85 ∙ 1 ∙ 1 ∙ 12 ≈ 12 ≈ 122

Де ,  = 0.85 – основне обладнання.

                 = 1 – коефіцієнт використання.

          = 1 – (зміни) – коефіцієнт змінності.

 = 12 – продовженість ремонтного циклу

Визначаємо планову тривалість міжремонтного періоду за формулою:

=  ∙  ∙  ∙  = 12 ∙ 0.7 ∙ 1 ∙ 1 ≈ 8 , де  = 0.7 – основне обладнання

( табл. 4.2 , література 13 )

 = 1 – коефіцієнт використання .

 = 1 – (2 зміни) – коеф . змінності.

= 12 – продовженість міжремонтного циклу.

=  - 1 =  - 1 = 14

Норми трудомісткості  визначаємо по таблиці 6.2 (література 13 ) , для проміжного ремонту = 27,а для капітального  = 130

а)  Скоректована норма трудомісткості проміжного ремонту дорівнює добутку табличної трудомісткості проміжного ремонту на поправочний коефіцієнт.

б)  Скоректована норма трудомісткості капітального ремонту дорівнює добутку табличної трудомісткості капітального ремонту на поправочний коефіцієнт.    

а)   26 гр. = 23 гр. ∙ 25 гр. = 27 ∙ 1.2 = 32.4

б)   27 гр. = 24 гр. ∙ 25 гр. = 130 ∙ 1.2 = 156

Трудомісткість ремонтних працівників  ( при капітальному ремонті ) дорівнює добутку плануємої кількості  ремонтів  в рік  і скоректованим  нормам часу  ( капітального ремонту )

29 гр. = 22 гр .∙ 27гр = 0 ∙ 156 = 0

Загальна трудомісткість ремонтних робіт працівників дорівнює сумі трудомісткостей ремонтних працівників  проміжного ремонту / капітального

30 гр . = 28гр + 29 гр = 259.2

Трудомісткість ремонтних працівників  по технічному обслуговуванню електрообладнання ,дорівнює добутку кількості  обладнання , скоректованим нормам часу , кількості змін і коефіцієнт.

  1.  / 31 гр = 4 гр ∙ 26 гр  ∙2 ∙ 0.1 = 4 ∙ 32.4 ∙2 ∙ 0.1 = 25.9

Річна трудомісткість працівників по технічному обслуговуванню електрообладнання дорівнює добутку місячної  трудомісткості робітників по технічному обслуговуванню електрообладнання на 12 місяців  :

32 гр = 31 гр ∙ 12 = 25.9 ∙ 12 = 311.

Розрахунок для іншого обладнання робимо аналогічно.

Дані розрахунків заносимо в табл 4.3

4.4 Рорахунок трудомісткості  робіт, чисельності і фонда заробітної плати працюючих по обслуговуванню і ремонту електрообладнання

                           Розрахунок балансу робочого часу.

Показники

Перервний

режим роботи

1.Календарний фонд робочого часу:

а) вихідні

б) святкові

365

103

12

2. Номінальний фонд робочого часу (Тн)

250

3. Інші невиходи:

а) відпустки

б) хвороби т. д.

24

4

4. Дійсний фонд робочого часу

222

5. Дійсний фонд робочого часу в годинах

1776

6. Коефіцієнт

спискового складу (Ксп)

1,12

                                                        

Номінальний фонд робочого часу [ 365-(103 + 12 ) ] = 250

Дійсний фонд робочого часу в годинах:

222 ∙ 8  = 1776 год

Коефіцієнт спискового складу .

(250 / 222) = 1.12

Визначаємо число ремонтників наявне.

=  =  = ≈ 1

де  = 1776 – дійсний фонд робочого часу в год.

- коефіцієнт перевиконаного плану.

= 1220,7 – трудомісткість ремонтних працівників ( див. табл. 4.)

Число ремонтників облікове .

=  ∙  = 1 ∙ 1.12 ≈ 1

- 1.12  - коефіцієнт спискового складу .

Приймаємо для ремонта компресорних установок одного робітника .

Визначаємо число обслуговуючого персоналу наявне.

=  =  ≈ 1

Де  = 1596.3 – трудомісткість обслуговуючого персоналу.

(табл.4.3)

Число  обслуговуючого персоналу облікове .

=  = 1 ∙ 1.12 ≈ 1.

Приймаємо  для обслуговування компресорних установок одного робітника.

Розрахунок фонду заробітної плати  робітників на обслуговуванн. І ремонту електрообладнання .

Тарифна ставка чергового електрика  V розряду – 12.78 гривнів

Тарифна ставка електрика ремонтника IV розряду – 11.21 гривні

Взято по підприємству.

Трудомісткість і графіка ППР ,взята

Найменування груп робітників

Розряд

Кылькысть

Тарифна ставка, грн.

Трудомісткість люд год

Зарплата по тарифу, грн.

Премія

Доплата, грн.

Основна заробітна плата, грн.

Додаткова заробітна плата, грн.

Фонд зарплати, грн.

%

Сума

грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

   10

   11

12

Черговий електрик

V

1

12.78

1509.9

19296.5

15

2894.4

964.8

23155.7

2084

225239.7

Електрик ремонтник

IV

1

11.21

1446.7

16217.5

15

2432.6

810.8

19460.9

1751.4

21212.3

Всього:

35514

46452

Зарплата визначається за формулою:

ЗП=Тствідпр

Де:

Тст – тарифна ставка.

Твідпр – трудомісткість.

               

        ЗПе.р.= 11.21*1446.7= 16217.5;           ЗПч.е.=12.78*1509.9=19296.5;

Сума премії дорівнює добутку зарплати по тарифу на процент премії:

е.р.= 16217.5*0,15=2432.6;                                ∑ч.е.=19296.5*0,15=2894.4;

Доплата це 5% від зарплати:

Допл.= 16217.5*0,05=810.8;                             Допл.= 19296.5*0,05=964.8;

Визначаємо основну заробітну плату за формулою:

Осн.зп.=ЗП+ЗП+∑+Допл.

Осн.зп.= 16217.5+2432.6+810.8=19460.9;

Осн.зп.= 19296.5+2894.4+964.8=23155.7;

Додаткова заробітна плата це 9% від основної заробітної плати:

Дзп=19460.9*0,09=1751.4

Дзп=23155.7*0,09=2084

Фонд заробітної плати дорівнює сумі основної заробітної плати і        додаткової:

Фзп=19460.9+1751.4=21212.3

Фзп=23155.7+2084=25239.7

Дані заносимо в таблицю Т.2.3.1

4.5 Розрахунок споживачів матеріалів на експлуатацію і ремонт електрообладнання.

Основна і додаткова зарплата робітників складає 100 % від фонду зарплати 46452  грн

Відрахування від зарплати складає 37 % від фонду заробітної плати

(46452  ∙ 36.3 / 100) = 16862

        

Матеріали  на ремонт електрообладнання складають 100 % зарплати по  тарифу ремонтних робітників  16217.5   грн.

Запаси частин і покупні вироби складають 200 % від зарплати по тарифу ремонтних робітників  32435  грн

  Витрати підприємства складають 150 % зарплати по тарифу  чергових електриків і ремонтних робітників.

35514 ∙ 1.5 = 53271 грн

Загальні витрати підприємства

Складають 50 % від зарплати по тарифу ремонтних робітників і чергових електриків.

35514 ∙ 50 / 100 = 17757 грн.

Дані розрахунків заносимо в таблицю 4.6

Інші витрати складають 5% від суми витрат – 9149.7

4.6 Кошторис витрат на експлуатацію і ремонт електрообладнання.

Кошторис витрат на експлуатацію і ремонт електрообладнання

Найменування витрат

Сума, грн.

Основна і додаткова заробітна плата

46452

Відрахування від зарплати

 

16862

Витрати на матеріали і ремонт електрообладнання

16217.5

Витрати на запасні  запчастини і покупні вироби

32435

Витрати підприємста

53271

Загальні витрати підприємства

17757

Інші витрати

9149.7

Всього

192144.2


4.7  Організація служби експлуатації і ремонту електрообладнання.

 На підприємстві основу енергетичного обладнання складає автоматизований електропривод,у звязку із чим в подальшому буде передбачатись технологічна підготовка ремонту його виконавчих кладових.

 Організаційна сторона питання вирішина,згідно графіка ППР,визначені кількістю персонала підприємства.

  Існуюча на підприємстві система ППР представляє собою комплекс робіт,які проводяться по підготовленому плані для підприємства  якщо вийде обладнання з ладу.

   Виходячі і графік ППР, а також при виникнені аварійних ситуацій електрообладнання підлягає капітальному ремонту який проводять в ремонтних цехах енергетичного господарства.

   На підприємстві енергосиловий цех вимушений проводити всі види ремонта самостійно.

 

 Профілактичний ремонт проводиться в плановому порядку для попередження вихода електрообладнання і ладу. Бригади по ремонту і обслуговуванню електрообладнання ,за членами якої офіційно закріплені  визначені дільниці технологічного обладнання проводять його кожний день,використовуючи перерви в роботі ,простій обладнання по механічній неподці,основні  ж роботи з цією ціллю виконується в вихідні , суботні дні, за це робітникам додають компенсації у вигляді відпусток.

  Капітальний ремонт проводять на підприємстві по двум шляхам:

  Електрична апаратура ремонтується бригадою по обслуговуванню технологічного обладнання,а електричні машмнм проходять ремонт на ділянці по ремонту електричних машин і апаратів.

  Тут також проходять капітальний ремонт всі апарати підприємства.

 Література

  1.  ПУЭ
  2.  Справочник по электроснабжению  промышленых предприятий.1973 г. том 2.
  3.  Основа електроснабжения промышленых предприятий. А Федоров. 1967 г.
  4.  Справочник по проектированию електроснабжения , Ю Барабин- 1990 г.
  5.   Справочник по электроснабжению и електрооборудованию А. Федоров том 1 1986 г.
  6.  Правила устройства електроустановок 1966 г .
  7.  Справочник для проэктирования електроосвищения. Ф.Кноринг, 1976 г
  8.  Справочник по электроснабжению промышленых предприятий  А Федоров 1980г.
  9.  Электрооборудувание промышленых предприятий и установок , Земин,1987 г.
  10.  Справочник по электрическим машинам. Том-1 1985г
  11.  Справочник по электрооборудованию В. Львов 1991г
  12.  Система ППР оборудования и сетей промышленой енергетики.
  13.  Справочник по электрооборудования Биляэв,1988 г

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51423. Пуск теплофикационной турбины на ТЭЦ с поперечными связями 30.81 KB
  Произвести совместно с электромонтером по обслуживанию электрооборудования электростанции со щита управления проверку командного аппарата и наличие напряжения на вспомогательном оборудовании турбины. Проверить наличие исправное внешнее состояние и подключение контрольноизмерительных приборов на щите турбины и по месту установки контактов на контактных манометрах и в случае какойлибо неисправности доложить начальнику смены станции.Записать в оперативный журнал и суточную ведомость показание указателя теплового расширения корпуса турбины.
51427. Сводные таблицы 59.5 KB
  Заголовок поля. Надпись описывающая содержимое поля. Элемент поля т. Его поля конкретные значения.
51428. Работа со списками 36 KB
  Вводится предложение как список слов. Если число N в предложении меньше 5-ти, то список остается без изменений; если число слов N больше 5-ти, но меньше или равно 10-ти, то список разбивается на два подсписка и т.д. Все подсписки, кроме последнего, должны содержать по 5 слов.