38513

Особливості маловідхідної технології вторинної переробки рудних пісків у балці «Крута» ВГМК

Дипломная

Производство и промышленные технологии

Значення вторинної переробки досить значне. По-перше ресурси багатьох матеріалів на Землі обмежені та не можуть бути заповнені в терміни, порівнянні з часом існування людської цивілізації. По-друге, потрапивши в навколишнє середовище, матеріали зазвичай стають забруднювачами.

Украинкский

2013-09-28

427 KB

1 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 6

ЗМІСТ

 

Вступ            7

1 Огляд літератури за темою        9

1.1 Поняття безвідхідної та маловідхідної технології   7

1.2 Техногенні родовища                      10

2 Загальна частина          13

2.1 Фізико-географічні умови території дослідження   13

2.1.1 Коротка характеристика району     13

2.1.2 Кліматична характеристика      14

2.2 Гірнотехнічні рішення та гідротранспорна система                     16

2.2.1 Коротка характеристика добутку і переробки техногенного родовища «Крута Балка»                                   16

2.2.2 Геологічні запаси та гірнотехнічні умови    17

     2.2.3 Основні технологічні рішення з розробки родовища  20

     2.2.4 Графік розробки родовища по роках розробки   23

2.2.5 Принципові рішення з улаштування гідротранспортної системи                               25

2.2.6 Оборотне водопостачання      26

2.2.7 Прокладка пульпопроводів       27

2.2.8 Розрахунок параметрів і вибір елементів гідротранспортної системи пісків і глини         28

2.2.9  Витратно-напірні характеристики гідротнаспортної

системи          35

2.2.10 Склад застосовуваного насосного обладнання   38

2.2.11 Відвалоутворення відпрацьованого піску в шламонакопичувач         39

2.2.12 Відвалоутворення мулової фракції в

шламонакопичувач        39

2.2.13 Транспортування та складування будівельних пісків  40

2.3 Розрахунок потреби в енергеничних і трудових ресурсах  40

2.3.1 Загальна чисельність працівників та кількість робочих

місць          40

2.3.2 Електропостачання       42

2.3.3 Силове електрообладнання      43

2.3.4 Електроосвітлення       44

2.3.5 Заземлення та блискавкозахист     45

3 Охорона праці          46

3.1 Законодавча та норомативна база

охорони праці в Україні       47

3.2 Загальні правила        48

3.3 Техніка безпеки        49

3.4 Заходи з пожежної безпеки      50

3.5 Промислова санітарія       52

3.6 Запиленність        52

3.7 Захист від шуму і вібрації       53

3.8 Сагітарно-побутове та медичне обслуговування   53

3.9 Санітарно-гігієнічний контроль     54

Висновки           55

Перелік посилань          56


ВСТУП

Підприємства, що займаються викопними ресурсами, повинні рахувати турботу про навколишнє середовище як одну з найважливіших цілей свого стратегічного розвитку.

Ця турбота повинна виявлятися в політиці строгого контролю над вироблюваними підприємствами матеріалами, а також за їх застосуванням: сировина і кінцевий продукт повинні бути прийнятними для вторинної переробки і не повинні надавати шкідливої дії на навколишнє середовище.

Вторинна переробка дозволяє не тільки збільшувати коефіцієнт використання сировинних ресурсів, але і істотно скоротити забруднення навколишнього середовища. Тому всі роботи, направлені на рішення цього питання, є актуальними.

Значення вторинної переробки досить значне. По-перше ресурси багатьох матеріалів на Землі обмежені та не можуть бути заповнені в терміни, порівнянні з часом існування людської цивілізації. По-друге, потрапивши в навколишнє середовище, матеріали зазвичай стають забруднювачами.

По-третє, відходи та вироби, що закінчили свій життєвий цикл, часто (але не завжди) є дешевшим джерелом багатьох речовин і матеріалів, ніж природні джерела.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що вторинна переробка передбачає отримання коллективний концентрат, очищенні скляні та формувальні піски і утворення хвостів збагачення після переробки.

Обє’ктом дослідження є хвости збагачення родовища «Крута Балка».

Мета дипломної роботи – це дослідити особливості маловідхідної технології вторинної переробки рудних пісків у балці «Крута»  ВГМК.

Задачі роботи: 

  1.  Розглянути специфіку техногенного родовища;
  2.  Дослідити маловідхідну технологію рудних пісків;
  3.  Розрахувати гідротранспортну систему і можливі гідротехнічні рішення;
  4.  Спланувати потребність в енергетичних і трудових ресурсах.


1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ

  1.  Поняття безвідхідної та маловідхідної технології

Широке застосування безвідходних і маловідходних технологій— важливий напрямок захисту довкілля від негативної дії промислових відходів. Використання очисних пристроїв і споруд не дозволяє повністю локалізувати токсичні викиди, а використання більш досконалих систем очищення завжди супроводжується експоненціальним зростанням витрат на процеси очищення навіть тоді, коли це технічно можливо.

Відповідно до рішення ЕЕК ООН і Декларації про маловідходну і безвідходну технології, а також про використання відходів прийнято формулювання: "Безвідходна технологія є практичним використанням знань, методів і засобів для того, щоб у межах потреб людини забезпечити найбільш раціональне використання природних ресурсів та енергії й захистити навколишнє середовище".

Маловідходна технологія є проміжним етапом при створенні безвідходного виробництва. При маловідходному виробництві шкідлива дія на довкілля не перевищує допустимі рівні, але через технічні, економічні та організаційні причини частина сировини і матеріалів перетворюється у відходи та спрямовується на тривале зберігання.

Основою безвідходних виробництв є комплексне перероблення сировини з використанням усіх його компонентів, оскільки відходи виробництваце невикористана частина сировини. Великого значення при цьому набуває розроблення ресурсозберігаючих технологій.

Доцільність використання відходів доведене практичною роботою багатьох підприємств різних галузей промисловості.

До основних завдань маловідходної та безвідходної технологій належать:

— комплексне перероблення сировини й матеріалів з використанням усіх їх компонентів на базі створення нових безвідходних процесів;

— створення та випуск нових видів продукції з використанням вимог повторного використання відходів;

— перероблення відходів виробництва та споживання з отриманням товарної продукції або будь-яке ефективне їх використання без порушення екологічної рівноваги;

— використання замкнених систем промислового водопостачання;

— створення безвідходних територіально-виробничих комплексів та економічних регіонів.

  1.  Техногенні родовища              

Техногенні  родовища  є результатом інтенсивного розвитку добувної та переробної промисловості. Техногенні родовища - це скупчення мінеральних речовин на поверхні Землі або в гірничих виробках, що представляють собою відходи гірничого, збагачувального, металургійного та інших виробництв і придатні за кількістю і якістю для промислового використання, який стає можливим у міру розвитку технології його переробки та зміни економічних умов [1].

Для останніх десятиліть характерне гігантське зростання споживання енергетичних і мінеральних ресурсів: вугілля, нафти, газу, рудних і нерудних корисних копалин. При цьому створюється маса відходів, що істотно позначається на екологічному стані окремих регіонів. Крім того, ці відходи можуть бути використані в майбутньому, а частково і в даний час як додаткове джерело мінеральної сировини, тобто техногенних родовищ. Сумарний вміст корисних компонентів, які накопичуються в техногенних родовищах за 20-30 років, рівний, а іноді і більший їх кількості у щорічно видобутих рудах.

Особливостями техногенних родовищ є:

1) розташування в промислово розвинених районах;

2) родовища знаходяться на поверхні, і матеріал в них переважно роздроблений;

3) кількість штучних мінеральних форм, які утворюються в техногенних родовищах, перевищує 30 000 одиниць, що значно перевершує число відомих в нині природних мінералів, що становить близько 3300 одиниць [2].

Класифікація техногенних родовищ побудована на ряді ознак, які показані на рисунку 1.1 [3].

Рисунок 1.1 – Класифікація техногенних родовищ

Гірське виробництво залишає після себе відвали, складені роздробленими породами, що вміщали руди, убогими рудами, які економічно невигідно переробляти, а також продуктами переробки промислових руд - відходами збагачення.

У цю групу техногенних родовищ входять терикони вугільних шахт і розрізів; відвали рудників і кар'єрів сульфідних руд кольорових металів; відвали рудників і кар'єрів оксидних і силікатних руд чорних і легуючих металів; шламо-і хвостосховища гірничозбагачувальних фабрик (відходи збагачення руд фахівці називають хвостами).

Складну будову мають техногенні родовища, представлені відвалами енергетичного та металургійного виробництва, які складаються з шлаків, шламів, пилу, зол, металів і їх сплавів, використовуваних в металургії матеріалів.

Як і природні родовища корисних копалин, техногенні родовища мають певну структуру розподілу корисних компонентів, зони вторинного збагачення, окислення, але на відміну від них зазвичай характеризуються низькими змістами корисних компонентів.




2 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Фізико-географічні умови території дослідження

2.1.1 Коротка характеристика району

Техногенне родовище Балка Крута розташоване в Дніпропетровській області в 2-3 км на схід від м. Вільногірськ. Воно являє собою заповнену природну ємність довжиною 3 км з південного заходу на північний схід і шириною від 250 м на півдні до 1.5 км в центральній частині. У східній частині останньої розташовується залишкове водоймище прудкової зони, під яким залягає потужний (до 35 м) поклад густих мулів. З півночі і заходу ділянка обмежена головною греблею, дамбою і греблею на б. Моргунка, в якій (вище і на захід розсипу) знаходиться шламонакопичувач стоків металургійного виробництва. Уздовж цих дамб і гребель зона розсипу шириною до 50 м є зоною охоронних ціликів і тому відноситься до неактивним запасам. Зі сходу і півдня ділянка розсипи обмежена природним рельєфом балки. Відмітки дна балки («плотиком» розсипи) складають від +125 м у верхів'ях до +110 м біля греблі.

Денна поверхня розсипу має незначні коливання від +143 м на півдні до +154 м на півночі.

Загальний обсяг розсипів родовища «Балка Крута» становить 85,5 млн.т.
Заповнення балки хвостами до 1977 р було по самопливному каналу, впадавшому в 400 м на схід центру греблі на б. Моргунка. Потім наповнення здійснювалося з напірних трубопроводів діаметром 1200 мм, що проходили по західним, північним і східним контурам, і з випусків меншого діаметру, які відходили від магістральних пульповодів.

У 2001 р. були розвідані південна і західна частини розсипи (Західна ділянка), якаі є найбільш прийнятними для експлуатації через меншу глиняність  пісків. У процесі відкладення хвостів у хвостосховищі в цих зонах найбільш тривалий час мали місце надводні пляжі, на яких накопичувалися, піщані відкладення. При цьому глинисті фракції хвостів неслися з потоками в Прудкова зону, де формувався поклад переважно глинистого складу. Цей поклад мулів становить центральну частину Східної Ділянки, яка із заходу, півночі і сходу оточена піщаними пляжами.

Техногенні відкладення Східної ділянки, як і Західної, залягають на 95% обсягів нижче рівня підземних вод, який знаходиться на відмітках 146,5 м - 149,0 м і є, як і піски, техногенним похованим водоносним горизонтом. Обводненість пісків є сприятливим фактором для гідромеханізованим розробки земснарядами.

2.1.2 Кліматична характеристика

Клімат в районі розроблюваного родовища відноситься до помірно-континентального, пом'якшеному впливом близько розташованого від нього Дніпродзержинського водосховища. Середньорічна температура повітря за багаторічними спостереженнями (з 1881 р.) в його районі коливається в межах від +7,4 до +8,4 ° С. Екстремальний температурний мінімум в районі був зареєстрований в лютому (до -38 ° С), максимальний (+38 ° С) - в липні і серпні. Перші істотні пониження температури повітря (до заморозків) зазвичай проявляються в жовтні місяці, останні у квітні. Тривалість періоду з середньодобовою температурою вище 0 ° С в середньому становить 240 днів.
Зима в районі родовищ коротка, волога, нестійка з різкими переходами від відлиги до сильних морозів. Максимальне промерзання грунтів при цьому зафіксовано на глибину 1,1 м (при середньому по району - 0,53 м). Літо спекотне, помірно зволожене, нерідко з посухами. У цілому район характеризується недостатньою кількістю атмосферних опадів, річна сума яких становить зазвичай в середньому 472 мм. Сніговий покрив найчастіше невеликої потужності (рідко до 0,2-0,3 м), нестійкий і остаточно встановлюється тільки до середини грудня. Часті відлиги при цьому нерідко обумовлюють псевдовесняний стан погоди в січні і на початку лютого. Однак, середина і кінець лютого, як правило, морозний і сніжна.

Значних і тривалих переміщень повітряних мас (вітрів) в районі родовища звичайно не спостерігається. Найбільш сильні з них спостерігаються зазвичай в зимовий та весняний періоди. Влітку вони слабше і нетривалі, переважаючи в південних і південно-східних румбах. Восени вони змінюються на південні і південно-західні вітри (у північних і північно-західних румбах), а навесні і взимку - на східні та північно-східні.

Розміщення техногенного родовища «Балка Крута» забезпечує хороше природне провітрювання з підвітряного боку відносно сельбищної території з урахуванням середньорічної і сезонної рози вітрів.

В цілому кліматичні умови району техногенного родовища «Балка Крута» сприятливі для ведення відкритих гірничих робіт.

Загальне географічне положення Верхньодніпровського району, характер рельєфу, порівняно висока аерологічна і гідрологічна «міцність» ландшафтів, наявність на території масивів зелених насаджень (лісів, садів, зелених посадів та ін) з досить високим рівнем накопичення біомаси свідчить про стійкість території до техногенного впливу і високої самоочістітельной спроможності регіону.


2.2
Гірнотехнічні рішення та гідротранспорна система

2.2.1 Коротка характеристика добутку і переробки техногенного родовища «Крута Балка»

Видобуток і переробка хвостів техногенного родовища «Балка Крута» - це повторна переробка рудних пісків родовища з отриманням колективного концентрату, очищених скляних і формувальних пісків і утворенням після переробки хвостів збагачення.

Хвости збагачення укладаються селективно на відпрацьованих ділянках в межах існуючого родовища. Технологія переробки вихідних пісків родовища заснована на методі гравітаційного збагачення з використанням гравітаційних конусних сепараторів.

У відповідності з технічним завданням визначається потужність підприємства з видобування і переробки на мобільних установках до 4000 тис. т вихідних пісків на рік з укладанням вторинних хвостів до 3,5 млн. т у вироблений простір і отриманням формувальних і скляних пісків (УПФП) 0,5 млн. т на рік.

Відпрацювання техногенного родовища проектується здійснювати 3-ма земснарядами (К2 400/40, ЛС-27 та Beaver 4010 W).

Схеми розвитку гірничих робіт враховують суцільну відпрацювання пісків і глинистого прошарку з можливістю їх селективного укладання на відпрацьовані ділянки хвостосховища.

Глинисті хвости з прослоїв укладають в наливне хвостосховище, а піщані хвости укладаються намивним способом. Відсутність у них глинистої фракції дозволяє це здійснити без порушення стійкості гідровідвалу.

Режим роботи комплексу - сезонний (з квітня по жовтень, тобто 7 місяців включно), цілодобовий, 4-х змінний (тривалість зміни - 12 годин).

Для роботи підприємства використовується тільки електрична енергія для електроприводів земснарядів, водяних і пульпових насосів, для освітлення та опалення.

Для технологічних процесів видобутку, збагачення і для транспорту вихідних пісків і продуктів збагачення використовується оборотна вода з існуючих на родовищі прудкових зон, яка насосними установками по трубопроводах подається на робочі майданчики № 1 і № 2. Загальна розрахункова потреба в оборотній воді для технологічних процесів на повну продуктивність комплексу - 2745м3 / год. При цьому пожежний резерв складе 260м3/час. Весь обсяг оборотної води від видобутку і переробки пісків повертаються у водойму балки Крута.

У процесах видобутку, переробки і транспортування хвостів можливі пилові викиди в атмосферу. У технології комплексу не використовуються хімічно або фізично активні речовини, крім води і вихідних пісків родовища. Відвальні хвости підприємства відрізняються від вихідних пісків лише значно зменшеним вмістом (на 60%) у них титан-цирконієвих мінералів і не викликають змін у навколишньому природному середовищі.           

2.2.2 Геологічні запаси та гірнотехнічні умови

Родовище «Балка Крута» представляє собою накопичення хвостів збагачення рудних пісків Малишевського родовища Вільногірським ГМК за період з 1962 по 1987 рр.. у хвостосховищі (проект 1951 Укрводоканалпроект). У 2001 р. ці рудні піски були розвідані і протоколом  671 від 27.06.2002 р. Державної Комісії по запасах корисних копалин України прийнято рішення: «Визнати техногенну розсип «Балка Крута» техногенним родовищем і затвердити станом на 1.01.2002г. балансові запаси основних корисних компонентів Західної ділянки техногенного родовища «Балка Крута» як мающа загальнодержавне значення по категорії «В» (код клacca 111) у кількості 56 556 тис.т. рудних пісків. У 2004 році була виконана дорозвідка флангів (Східної ділянки) техногенного циркон-рутил-ільменітового родовища Балка Крута. Загальні запаси рудних пісків Східної ділянки визначені рівними 28939 тис.т. Загальна кількість рудних пісків по родовищу визначена рівним 85,5 млн.т. Вміст мінералів у запасах за покладами наведено в табл. 2.1, а загальні запаси - в табл. 2.2.

Таблиця 2.1 Вміст мінералів і їх запаси на Східній і Західній ділянках родовища

п/п

Назва мінералу

Середній вміст, %

Запаси, тис.т

Західна ділянка

1

Циркон

77 ·10-3

43,44

2

Рутил

0,18

102,6

3

Ільменит

0,61

344,5

4

Дистен

0,78

438,5

5

Ставроліт

0,43

244,1

6

Кварцевий пісок

89,7

50734,7

Східна ділянка

1

Циркон

0,07

19,5

2

Рутил

0,18

53

3

Ільменит

0,57

163,4

4

Дистен

0,71

205,5

5

Ставроліт

0,43

122,1

6

Кварцевий пісок

87,74

25400


Таблиця  2.2 Загальні запаси мінералів по техногенному родовищі

Назва мінералу

Запаси, тис.т

1

Циркон

62,94

2

Рутил

155,6

3

Ільменит

507,9

4

Дистен

644

5

Ставроліт

366,2

6

Кварцевий пісок

76134,7

Будова родовища визначається, в основному, рельєфом балки перед заповненням і характером заповнення її хвостами. Розміри родовища в  плані складають у довжину - 3,0 км, завширшки від 250 до 750 м, площа - 1,695 км2, потужність пісків - від декількох метрів біля бортів до 25-30 м у надтальвегових зонах. Максимальні потужності мають місце в східній частині - до 35-40 м.

Головним породоутворюючим  мінералом пісків є кварц (90%). Важка фракція в пісках складає в середньому 2,3%, глиниста фракція 8,0%. Піски родовища мають об'ємну масу скелета 1,55 т/м3, об'ємну пористі сть 40%, в основному (до 90%) обводнені і частково залягають під вільною водною поверхнею залишків ставкових зон. Коефіцієнт фільтрації пісків - 1-5-3 м / добу. Ускладненням в роботі з відпрацювання техногенного родовища є наявність у хвостосховищі глинистої (мулової) фракції у кількості 35221 тис. т. Це становить 28% від усіх пісків, що знаходяться у хвостосховищі. Це обумовлює певну складність у розробці родовища. Мули розробляються за допомогою спеціальних розпушувачів і після збагачення складуються в окреме наливне хвостосховище, розташоване в західній частині родовища.

2.2.3 Основні технологічні рішення з розробки техногенного родовища

Вторинна переробка хвостів в Балці. Крута буде проводитися у дві черги.

При роботі першої черги відпрацювання родовища виробляється з використанням земснарядів ДЗ 400/40 і ЛС-27. При роботі другої черги двома земснарядами - ЛС-27 та Beaver 4010 W (табл. 2.3).

Таблица 2.3. - Техничні характеристики землезосних снарядів, котрі можуть бути використані для розробки родовища

Основні показники

Земзнаряди

Beaver 4010 W

ЛС 27

ДЗ  400/40

Повнв довжина земзнаряду (зы стрылою), м

35

14

9,750

Повна ширина земзнаряду (з консолями), м

8,23

7,15

6,8

Повна висота земзнаряду

-

4,65

3,7

Висота борту, м

-

1,25

1,0

Глубина погруження земзнаряду, м

1,5

0,66

0,69

Продуктивність по грунту,

 м3   

1000

250

400

Потужність грунтового   

 насосу, кВт

505

630

125

Загальна потужність, кВт

762

851

590

Повна маса земзнаряду т

154

-

-

 Повна маса земзнаряду (з  

плавучим

 пульпопроводом), т

-

95

-

 Максимальна глибина  

 розробки, м

10

С гідро 6-15 ,

с фрезерним - 6-8 

14

 Тип приводу,  

енергопостачання

електричний

Дизель-електричний

електричний

Продуктивність земзнаряду по рудним піскам за сезон (рік) Qгрс визначається наступним чином:

Qгрс = Q т  Nдн  nсм ∙ t ∙ Kсм  Kмс ​​∙ Кпс  Кз

де: Q т - технічна продуктивність земзнаряду по пісках, т / год;

Nдн - число робочих днів у році (приймається 7 місяців, тобто 214 діб);

nсм - число робочих змін на добу (приймається 2 зміни);

t - тривалість зміни, (приймається 12 час);

Kсм - коефіцієнт використання внутрізмінного часу в залежності від способу укладання грунту (приймаємо рівним 0,85);

Кмс - коефіцієнт, що враховує міжзмінного, цільнодобові та інші простої (приймають рівним 0,9);

Кпс - коефіцієнт, що враховує роботу земзнаряду з перекачувальними станціями (приймаємо рівним 1,05);

Кз - коефіцієнт, що враховує засміченість грунту в кар'єрі пнями, затонулими деревами, рослинністю (приймаємо рівним 0,98).

При годинної продуктивності ЛЗ-27 рівній 315т/час сезонна продуктивність буде дорівнювати:

Qгрс = 316 ∙ 214 ∙ 12 ∙ 2 ∙ 0,85 ∙ 0,9 ∙ 1,05 ∙ 0,98 = 1273539 т.

Дані по продуктивності різних земснарядів залежно від проектної продуктивності фабрик наведені у таблиці 3.4.

Таблица 2.4 - Сезонная производительность земснарядов в зависимости

от проектной производительности фабрик 

Основні показники

ЛС-27

ДЗ

400/40

Beaver 4010 W

Продуктивність по грунту, м3/час

202

98

406

Продуктивність по рудним піскам, т/час

316

152

633

Сезонна продуктивність млн.т

1,274

0,614

2,56

Проведені розрахунки показали, що робота двох земснарядів ЛС-27 та Beaver 4010 W забезпечить необхідну продуктивність фабрик. Крім того, Beaver 4010 W має достатній запас по продуктивності, що забезпечить досягнення проектної продуктивності і в другій черзі.

 На першому етапі земснаряд К2 400/40 працює на ОФ-1, а земснаряд ЛС-27 - на ОФ-2. На другому етапі земснаряди ЛЗ-27 і Beaver 4010 W працюють на ОФ-1 та ОФ -2.

Спочатку відпрацьовується 1 ділянка родовища, а далі - інші п'ять. Відпрацювання ведеться шарами по 10 м. Спочатку відпрацьовується шар 150-140 м по всій площі техногенного родовища. В якості земснаряду буде використаний земснаряд ЛС-27 продуктивністю 315 т / год. Виходячи з продуктивності земснаряду, приймається глибина вибою від рівня води рівною 10 м. Видобуток ведеться плавучим земснарядом з вільним всмоктуванням. При розробці мулистих прослоїв буде застосований механічний розрихлювач.

Уздовж греблі «б. Моргунка», «б. Курібчіна» і «б. Крута» буде залишений охоронний цілик з існуючих пісків. Ширина охоронної цілика - 50 м від підошви дамби на всю її протяжність. Схема охоронних ціликів гребель «б. Моргунка »,« б. Курібчіна »і« б. Крута »представлена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 Схема захисного цілика

Для нормальної роботи ОФ-2 буде досить ввести в експлуатацію на другому етапі земснаряд Beaver 4010 W. Після відпрацювання верхнього шару у відмітках 150-140 м, земснаряди починають відпрацювання наступного шару у відмітках 140-130 м. Далі будуть застосовані тільки плавучі пульпопроводи.

Своєчасним підйомом і зниженням рівня води в котловані досягається найбільш економічнt відпрацювання родовища з мінімальними переміщеннями напірних пульповодів, так як при відпрацюванні земснаряд буде відпрацьовувати повну потужність пласта вихідних пісків. Після повного відпрацювання дільниці № 1

Після ділянки № 1 - земснаряд ЛС-27 відпрацьовує по черзі інші ділянки. Ділянка 6 (зона поширення мулів) відпрацьовується в останню чергу.

2.2.4 Графік розробки родовища по роках розробки 

Графік розробки родовища складений з урахуванням того, що перший етап триває два роки, потім починається другий етап. На першому етапі забезпечується продуктивність для ОФ-2 рівна 315 т / год. На другому етапі забезпечується для ОФ-2 продуктивність 633 т / год. Графік наведено в табл. 2.5 [9]


Таблица 2.5 – Графік розробки родовища першого етапу

Земзнаряди

Продуктивність

Квітень

Травень

Червен

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1 год

2 год

Земснаряд ЛС-27,

млн.т

0,182

0,182

0,182

0,182

0,182

0,182

0,182

1,274

1,274

земзнаряд ДЗ 400/40,

млн.т

0,088

0,088

0,088

0,088

0,088

0,088

0,088

0,616

0,616

Разом

млн.т

0,27

0,27

0,27

0,27

0,27

0,27

0,27

1.89

1.89

Графік розробки другого етапу наведений нижче в таблиці 3.6 [10]

Таблиця 2.6 – Графік розробки родовища другого  етапу по місяцям

Земзнаряди

Продуктивність,

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1 год

Земзнаряд ЛС-27,

млн.т

0,182

0,182

0,182

0,182

0,182

0,182

0,182

1,274

земзнаряд Beaver 4010 W,

млн.т

0,366

0,366

0,366

0,366

0,366

0,366

0,366

2,562

Разом

млн.т

0,548

0,548

0,548

0,548

0,548

0,548

0,548

3.836

2.2.5. Принципові рішення з улаштування гідротранспортної системи

Розробка грунту здійснюється в 2 черги.

Перша черга включає в себе земснаряди - ДЗ400/40 і ЛС-27.

При розробці грунту землесосними снарядами транспортування пульпи здійснюється під напором. Пульпа від земснаряду ЛЗ-27  по пульпопроводу Ø450Х26, 7 подається в промбак V = 5 м3 розташований у майданчика нової збагачувальної фабрики.

У промбаці V = 5м3 пульпа очищається від сміття, великих каменів. Пульпа очищена від крупного сміття насосом ГРАТ 900/67 по пульпопроводу Ø450x26, 7мм подається на блок циклонів і дешламатори. Після дешламатори, де відбувся поділ на пісок і глину, пісок насосом ГРАТ 700/40 по пульпопроводу Ø400x23, 7мм перекачується на фабрику мокрого збагачення, а глина - насосом ГРАТ 900/67 по пульпопроводу Ø450x26, 7мм перекачується в шламонакопичувач глинистих хвостів.

З фабрики мокрого збагачення зернистий пісок насосом ГРАТ 900/67 по пульпопроводу Ø450x26, 7мм подається в шламонакопичувач зернистих хвостів. Колективний концентрат надходить на склад концентратів.

Земснаряд ДЗ400/40 працює на МГОФ-1.

Друга черга черга включає в себе земснаряди - Beaver 4010W і ЛС-27.

При розробці грунту землесосними снарядами транспортування пульпи здійснюється під напором. Пульпа від земснаряду Beaver 4010W по пульпопроводу Ø560Х33, 2 подається в грунтовий насос Warman 14/12 розташований на відстані 1900 м. Насос Warman 14/12 забезпечує подачу пульпи в промбак розташований у майданчика нової збагачувальної фабрики.

У промбаці V = 5м3 пульпа очищається від сміття, великих каменів. Пульпа очищена від крупного сміття насосом Warman 12/10 по пульпопроводу Ø560x33, 2мм подається на блок циклонів і дешламатори Після дешламатори, де відбувся поділ на пісок і глину, пісок насосом Warman 12/10 по пульпопроводу Ø500x29, 7мм перекачується на фабрику мокрого збагачення, а глина самопливом по пульпопроводу Ø450Х26, 7 потрапляє в cгустітель. Ущільнена в згущувачі глина насосом Warman 6/4 перекачується по пульпопроводу Ø315x18, 7мм в шламонакопичувач глинистих хвостів.

З фабрики мокрого збагачення зернистий пісок насосом Warman 12/10 подається в шламонакопичувач зернистих хвостів. Колективний концентрат надходить на склад концентратів.

Земснаряд ЛС-27 працює на МГОФ-1.

2.2.6 Оборотне водопостачання

Для технологічних процесів збагачення вихідних пісків використовується вода з існуючих на родовищі прудкових зон.

При роботі 1 черги вода двома насосами Д630/90 по трубопроводах 400х15, 3 подається на МГОФ-2. Один з насосів по трубопроводу 400х15, 3 подає воду на фабрику мокрого збагачення Другий насос по трубопроводу 280х10, 7 подає воду в промбак і по трубопроводу 315х12, 1 подає воду в в дешламатори

При роботі 2 черги оборотна вода утворена в згущувачі при згущенні глинистої фракції доповнюється водою подається насосом Д200/36 по трубопроводу 225х8, 6.

Вода зі згущувача буде надходити в бак оборотного водопостачання самопливом по трубопроводу Ø400х15, 3 мм. З бака оборотного водопостачання насос системи В2 Д630/90 в обсязі 280 м3/год по трубопроводу Ø280х10, 7 мм подає воду в промбак і цим же насосом вода подаватиметься на дешламатори по трубопроводу Ø315х12, 1 мм в обсязі 310 м3/год.

Другий насос системи В1 Д630/90 подаватиме воду на фабрику мокрого збагачення по трубопроводу Ø400х15, 3 мм в обсязі 630 м3/год. Додаткова вода насосом Д200/36 по трубопроводу 225х8, 6 подаватиметься на технологію фабрики мокрого збагачення.

2.2.7 Прокладка пульпопроводів

При розробці грунту землесосними снарядами транспортування грунтової суміші здійснюється під напором по пульпопроводу марки ПЕ 100 SDR 26

Товщина стінки труб розраховується на вплив тиску транспортується пульпи, тимчасових навантажень і навантажень від гідравлічного удару. Відповідно до ДCТУ Б В.2.7-151: 2008 «Труби поліетиленові\

Трасу пульпопроводів слід прокладати, уникаючи поворотів у плані, виконуючи їх по плавним кривим, уникаючи різких переломів в профілі. Мінімально допустимий радіус вигину труб 50d залежно від зовнішнього діаметра труби.

У підвищених точках перелому поздовжнього профілю встановлені вантузи для випуску і впуску повітря.

2.2.8 Розрахунок параметрів і вибір елементів гідротранспортної системи пісків і глини

Перша  черга вихідні дані:

 2 земснаряду: ЛС-27 (основний) і ДЗ 400/40 (допоміжний);

 продуктивність 1 черги по породі (Q т) - 316 т / год (202 м3/год);

 пористість (m) - 0,4;

 щільність породи в природному стані (γпр) - 1,56 т/м3;

 щільність частинок породи (γт) - 2,66 т/м3;

 питома витрата води для розробки породи (q) - 2,48 м3/м3;

 вміст твердого за масою в пульпі, що подається - 28,75%;

 гранулометричний склад вихідних пісків наведено в таблиці 2.7 [11]

Таблиця 2.7 Гранулометрический состав исходных песков

Клас крупності, мк

Зміст, %

500

0,22

-500+400

0,35

-400+315

2,82

-315+200

57,37

-200+160

30,66

-160+100

7,88

-100+63

0,72

-63

0

Разом

100

Розрахунок параметрів напірного гідротранспорту проводиться за методом ВНІПІІстром сировини.

Розрахунок полягає у визначенні критичної швидкості, сумарного напору, необхідного для транспорту матеріалу, підборі додаткових грунтових насосів.

ередньозважений діаметр частинок грунту

dср = ΣdiPi/100 = 0,24 мм,

де di і Pi - відповідно середньозважена крупність і процентний вміст i-й стандартної фракції. Група порід I.

Система П1 (пульпопровід від земснаряду ЛС-27 до промбака)

Вихідні дані:

- Продуктивність земснаряда ЛС-27 по породі (Q т) - 316 т / год;

- Щільність пульпи - 1,22 т/м3;

- Продуктивність земснаряда по пульпі (Qп) - 900 м3/год;

- Вміст твердого за масою в пульпі 28,75%.

Консистенція пульпи за об'ємом:

P = (γп - γ0) / (γт - γ0) = (1,22-1,00) / (2,66-1,00) = 0,13

Діаметр пульпопроводу

Діаметр пульпопроводу D визначається методом перебору, тобто з дотриманням умови Vр> Vкр. Бажано, щоб ставлення vр / vкр було не більше 1,2.

Розраховуємо критичну швидкість руху пульпи для пульпопроводу ø450х26, 7 мм

Vкр = 2,8 P1 / 6 (gD) 1/2 / (Cφ) 1/4 = 2,8 * 0,131 / 6 * (9,81 * 0,397) 1/2/21, 71/4 = 1,83 м / с,

де g - прискорення вільного падіння 9,81 м/с2; D - діаметр пульпопроводу мм; Cφ - коефіцієнт лобового опору частинок при вільному падінні у воді, який визначається за таблицями.

Розрахункова (фактична) швидкість для пульпопроводу ø450х26, 7 мм

Vр = 4Qп / (πD23600) = 4 * 901 / (3,14 * 0,3972 * 3600) = 2,02 м / с

Для забезпечення нормального режиму переміщення вантажу швидкість руху гідросуміші vр повинна бути не менше критичної vкр, під якою розуміється найменша швидкість, при якій тверда складова не накопичується в трубопроводі, тобто повинна виконуватися умова:

vр ≥ (1,1 ... 1,2) vкр

Для пульпопроводу ø450х26, 7мм:

vр / vкр = 2,02 / 1,83 = 1,1

Приймаються пульпопровід діаметром ø450х26, 7мм.

Втрата напору на 1 м довжини трубопроводу для води визначається за формулою Дарсі-Вейсбаха:

i0 = λVв2 / (2gD),

λ = 1 / (1,8 lgRe-1, 52) 2,

де Re - число Рейнольдса; Vв - швидкість руху води в трубопроводі, см / с.

Re = VвD / υ,

де υ - коефіцієнт кінематичної в'язкості для води (υ = 0,01 см2 / с).

Re = 202 * 39,7 / 0,01 = 801940

λ = 1 / (1,8 * 5,9-1,52) 2 = 0,0121

i0 = 0,0121 * 2,022 / (2 * 9,81 * 0,397) = 0,00633

Втрата напору на 1 м довжини пульпопроводу при критичній швидкості

iп.кр = i0 (1 +6 (Р) 1/2) = 0,00633 (1 +6 (0,13) 1/2) = 0,023

Втрата напору на 1 м довжини пульпопроводу при розрахунковій швидкості

iп = i0 + [iп.кр-i0 (vкр / vр) 2 (vкр / vр) 1/4]

iп = 0,00633 + [0,021-0,00633 (2,02 / 1,83) 2 (2,02 / 1,83) 1/4] = 0,021 м

Загальні втрати напору по довжині пульпопроводу, м

hоб = iп.lпkм.с,

де lп - довжина пульпопроводу, м; kм.с - коефіцієнт, що враховує місцеві опори в Пульпопроводи (kм.с = 1,1)

hоб = 0,021 * 1600 * 1,1 = 36,9 м

Висновок:

Встановлений на земснаряді ЛЗ-27 насос марки грата 900/67/IV-1, 6 при витраті пульпи 901 м3/год забезпечує напір по пульпі 53 м. Установки Докачивать насоса не потрібно.

Система П2 (пульпопровід від земснаряду ДЗ400/40 до МГОФ-1)

Вихідні дані:

- Продуктивність по породі 152 т / год;

- Продуктивність по пульпі 337 м3 / ч.

Розрахунок параметрів напірного гідротранспорту виконаний за методом ВНІПІІстром сировини. Результати розрахунку представлені в таблиці 2.8 [12]

Таблиця 2.8 Результати розрахунку по системі П2

Розрахунковий параметр

Значення

Щільність пульпи, т/м3

1,29

Консистенція пульпи по обэму

0,17

Швидкість критична, м/с

1,50

Швидкість розрахункова, м/с

1,95

Співвідношення Vр/Vкр

1,30

Прийнятий діаметр, м

280х16,6

Число Рейнольдса

482793

λ

0,0132

Питома втрата напору води, м

0,0104

Питома  втрата напору пульпи критич, м

0,036

Питома втрата напору пульпи розрахункова, м

0,041

Довжина пульпопроводу, м

500,0

Втрата напору по довжині пульпопроводу, м

22,4

Висновок:

 Встановлений на земснаряді ДЗ400/40 насос марки ГрК 400/40 при витраті 337 м3 / год забезпечує напір по пульпі 27 м. Залишковий напір становить 5 м. Установка Докачувати насос не потрібно.

Система П4 (пульпопровід від промбака до дешламатори)

Вихідні дані:

- Продуктивність по породі 316 т / год;

- Продуктивність по пульпі 900 м3 / год;

- Щільність пульпи 1,22 т/м3;

- Вміст твердого за масою в пульпі 28,75%.

Розрахунок параметрів напірного гідротранспорту виконаний за методом ВНІПІІстром сировини. Результати розрахунку представлені в таблиці 2.9 [13]

Таблиця 2.9 Результати розрахунку по системі П2

Розрахунковий параметр

Значення

Консистенція пульпи по обэму

0,17

Швидкість критична, м/с

1,91

Швидкість розрахуновка , м/с

2,02

Співвідношення Vр/Vкр

1,10

Прийнятий діаметр, м

450х26,7

Число Рейнольдса

713287

λ

0,0123

Пит. втрата напору води, м

0,0064

Пит. втрата напору пульпи критич, м

0,022

Пит. втрата напору пульпи розрахунков, м

0,023

Длина пульпопровода, м

400,0

Втрата напору по довжині пульпопроводу, м

10,2

Втрата напору на підйом гідросуміш , м

24,4

Втрата напору загальна, м

34,6

Висновок:

Для перекачування пульпи від промбака до дешламатори необхідно встановити насос грата 900/67/IV-1, 6. Даний насос при витраті 901 м3 / год забезпечує напір по пульпі 53 м. Залишковий напір становить 19 м.

Система П5 (пульпопровід від дешламатори до фабрики мокрого збагачення)

Вихідні дані:

- Продуктивність по породі 296 т / год;

- Продуктивність по пульпі 660 м3 / год;

- Щільність пульпи 1,28 т/м3.

Розрахунок параметрів напірного гідротранспорту виконаний за методом ВНІПІІстром сировини. Результати розрахунку представлені в таблиці 2.10 [14]

Таблиця 2.10 Результати розрахунку по системі П2

Розрахунковий параметр

Значення

Консистенція пульпи по обэму

0,17

Швидкість критична, м/с

1,80

Швидкість розрахуновка , м/с

1,90

Співвідношення Vр/Vкр

1,05

Прийнятий діаметр, м

400х23,7

Число Рейнольдса

670700

λ

0,0124

Пит. втрата напору води, м

0,0058

Пит. втрата напору пульпи критич, м

0,020

Пит. втрата напору пульпи розрахунков, м

0,021

Длина пульпопровода, м

850

Втрата напору по довжині пульпопроводу, м

19,3

Втрата напору на підйом гідросуміш , м

0,17

Втрата напору загальна, м

1,80

Висновок:

  Для перекачування пульпи від промбака до дешламатори необхідно встановити насос грата 700/40/III-1, 6. Даний насос при витраті 703 м3 / год забезпечує напір по пульпі 36 м. Залишковий напір становить 17 м.

2.2.9 Витратно - напірні характеристики гідротранспортної системи

Перша черга:

Система П1 ("коток насос грата 900/67/IV-1, 6 - пульпопровід")

Результати розрахунків представлені витратно-напірними характеристиками, наведеними на рисунку 2.2

Рисунок 2.2 Витратно-напірна характеристика системи "коток насос грата 900/67/IV-1, 6 - пульпопровід"

Висновок:

Робота насоса ефективна при відстані гідротранспортування пульпи 1600 м. Залишковий напір 16 м

Система П2 ("коток насос ГрК 400/40 - пульпопровід")

Результати розрахунків представлені витратно-напірними характеристиками, наведеними на рисунку 2.3 

Рисунок 2.3  Витратно-напірна характеристика системи "коток насос ГрК 400/40 - пульпопровід".

Dисновок:

Hобота насоса ефективна при відстані гідротранспортування пульпи 500 м. Залишковий напір 5 м.

Система П4 ("коток насос грата 900/67/IV-1, 6 - пульпопровід")
Результати розрахунків для насоса грата 900/67/IV-1, 6 представлені витратно-напірними характеристиками, наведеними на рисунку
2.4

Рисунок 2.4 Витратно-напірна характеристика системи "коток насос грата 900/67/IV-1, 6 - пульпопровід".

2.2.10 Склад застосовуваного насосного обладнання

У таблиці 2.11 наведено характеристики застосовуваного насосного обладнання.

Показники

Насоси

Д630/90

Д630/90

ГрАТ 700/40/III-1,6

ГрАТ 900/67/IV-1,6

ГрАТ 1800/67/IV-1,6

Warman 6/4

Warman 8/6 R-AH

Warman 12/10ST-AH

Warman 14/12ST-AH

Подача, м3

630

200

700

900

1800

324-720

360-828

936-1980

1260-2772

Напор, м

90

36

40

67

67

30-118

7-70

7-68

13-63

Діаметр колеса, мм

 

535

685

 

711 

536 

 965

965

Габаритні розміри,  LхBхH

1245х1000х845

1585х800х835

3205х1087х1295

4240х1395х1890

 

 

 

 

Маса, кг

524

542

4557

9041

6780

 

 

 

Марка ел. двигуна

АИР355S4

АИР200М4

4АМН355Мб

ДАЗО4-450У-6

 

 WPA64E01M

 WPA86A02

 WPA1210A01M

WPA1412A01M

Потужність, кВт

250

37

250

630

500

260

300

560

560

Частота, об/мин

1500

1500

1000

1000

750

400-1140

400-1140

300-800

300-600

Таблиця 2.11  Технічні характеристики застосовуваних насосів

2.2.11 Відвалоутворення відпрацьованого піску в шламонакопичувач

Вторинні хвости переробки вихідних пісків родовища хвостовими пульповоди D273 (№ 1 і № 2) укладають - на південному заході б. Крута в незаповнений хвостами ділянку існуючого хвостосховища «Балка Крута». Пісковою фракцією хвостів від ОФ-2 намивається дамба висотою до абсолютної позначки 177,0 м. Можливості насосного обладнання розраховані виходячи з реального складування на дану висоту без додаткового насоса. Далі намив піскові фракції здійснюється в напрямку на схід. Верхня відмітка намивного хвостосховища зберігається на позначці 177,0 м.

У шламонакопичувач надходить 88 т / год зі ОФ-1 і 290,5 т / год з ОФ-2 при запуску першої черги. При введенні в експлуатацію другої черги ОФ-2 в шламонакопичувач буде надходити 584 т / год з ОФ-2 і загальна кількість вступників пісків з обох фабрик складе 672 т / год.

2.2.12 Відвалоутворення мулової фракції в шламонакопичувач

Хвости з перевагою глинистої фракції укладаються із західного боку в від північного борту б. Крута в відсічений дамбами ділянка балки, утворюючи наливний шламонакопичувач мулової фракції. Вода від надходить пульпи з мулів буде віджиматися укладаються хвостами і вільно перетікати у водойму південній частині б. Крута. У шламонакопичувач надходить 2 т / год від ОФ-1 і 20 т / год при роботі ОФ-2 в режимі першої черги. При роботі другої черги ОФ-2 в наливний шламонакопичувач буде надходити 38,3 т / год глинистих хвостів. Після заповнення існуючого шламонакопичувача на місці частини відпрацьованого ділянки № 1 буде також влаштовано наливне хвостосховище мулової фракції.

2.2.13 Транспортування та складування будівельних пісків

На ОФ-1 відбувається отримання формувальних і скляних пісків на гидроциклонах УПФП. Після проходження через гідроциклони відсортована Піскова фракція цих хвостів буде складуватися, збезводнюватися дренуванням і відвантажуватися в ж.д. піввагони, а сливи з гідроциклонів та дренажні сто ¬ ки з майданчика УПФП будуть направлені до зони робіт земснарядів. Продуктивність дільниці одержання формувальних і скляних пісків складає 60 т / год кварцових пісків.

2.3 Розрахунок потреби в енергеничних і трудових ресурсах

2.3.1 Загальна чисельність працівників та кількість робочих місць

Для нормального ведення технологічних процесів одержання коллек ¬ тивно концентрату добичной комплекс необхідно укомплектувати штатом технологічного та ремонтного персоналу.

Проектом пропонується організувати на двох земснарядах (один ЛЗ-27 і один Bea-ver 4010W) технологічних бригади:

для ЛЗ-27 - 3 чол (машиніст земснаряду, помічник машиніста, електрик),

Beaver 4010W -3 чол (машиніст земснаряду, помічник машиніста, електрик),

Режим роботи комплексу - сезонний (з квітня по жовтень включно, безперервний, 214 днів, 5136 годин), цілодобовий, 4-х змінний (тривалість зміни - 12 годин).

Склад працівників комплексу представлений у таблиці 3.3

п/п

Найменування професії

Кількість осіб

1

Начальник комплексу “Крута Балка”

1

2

Зам. Начальника комплексу «Крута Балка»

1

3

Старший майстер

1

4

Майстер

4

5

Ремонтні рабочі (механіки - слюсаря)

12

6

Механік комплексу «Крута Балка»

1

7

Енергетик комплексу «Крута Балка»

1

8

Черговий електрик

4

9

Технологичні рабочі (машиніст земзнаряду, помічник машиніста, електрик)  на  (2· 3· 4 )

24

10

Шофер

3

11

Машиніст екскаватора

1

Всього:

45

Таблиця 2.12-Склад працівників комплексу

Проектом пропонується організувати чотири технологічних бригади по 12 чоловік технологічних робітників (в тому числі 3 людей, що забезпечують роботу видобувного і транспортно ¬ го устаткування комплексу і 1 чергового електрика) працюють за змінним графіком; пропонується організувати денну ремонтну бригаду в складі 6 ремонтних робітників, механіка та енергетика; а також начальника комплексу «Крута Балка». Цим розділом проекту регламентується штат працюючих у кількості 45 осіб, з максимальним кількістю працюючих - 23 чоловік у денній зміні. Виходячи з цього, проводяться розрахунки забезпечення санітарних норм.

2.3.2 Електропостачання

Справжній розділ робочого проекту розроблений на підставі завдання на проектування комплексу видобутку-переробки пісків техногенного родовища Балки Крута (надалі комплекс), завдань суміжних частин проекту, з урахуванням ТУ на електропостачання і виконаний відповідно до діючих норм і правил, у тому числі для вибухо - і пожежонебезпечних установок.

Розділ проекту вирішує питання електропостачання, силового електрообладнання та техніки безпеки.

При проектуванні враховувалися вимоги таких нормативних документів:

1. ПУЕ-86. Правила улаштування електроустановок (зі змінами та доповненнями, ПУЕ-2006).

2. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.

3. ВСН 205-84/ММСС. СРСР. Інструкція по проектуванню електроустановок, систем автоматизації технологічного устаткування.

4. ДБН В.2.5-27-2006. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд.

5. ДСТУ Б В.2.5-38: 2008. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.
6. СНиП СНиП 3.05.06-85 Електричні пристрої;

7. Правила безпеки при експлуатації електрообладнання електромереж на відкритих гірничих роботах.

8. СНиП II-A.9-71 Норми освітленості робочих поверхонь у виробничіх приміщеннях; в допоміжних приміщеннях підприємств і територій;

За ступенем надійності електропостачання споживачі ставляться до III-їй категорії згідно з ПУЕ. Джерелом підключення служать відгалужувальні опори існуючої ПЛ 6 кВ № 608 приєднані до трансформаторної підстанції КТПБПБ 36/6 ВГ ГМК.

Зазначена повітряна лінія виконана проводом А-120, а заземлюючим провідником служить провід А-35.

 Для живлення споживачів III категорії електропостачання передбачено один введення напругою ~ 6 кВ, який виконується з застосуванням кабельної лінії 6кВ. Кордон проектування - 2 (4) відгалужувальні опори існуючої ПЛ 6 кВ № 608.

Основні показники електропостачання по комплексу наведені у таблиці 6.1

п/п

Найменування

Одиница

виміру

Кількість

1

Напруга високовольтної мережі

кВ

6

2

Напруга низьковольтної мережі

В

380/220

3

Річна витрата електроэнергиї

МВтч

1

4

Встановлена потужність електроприймачів III-ої категорії

кВт

1

5

Кабельні мережі 6 кВ, (на конструкціях)

км

1

Таблиця 2.13 - Основні показники електропостачання

2.3.3 Силове електрообладнання

Основними споживачами електроенергії комплексу є електроприводи технологічних установок-насосні агрегати

В якості приводів для всіх насосів прийняті асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором на напругу 6 кВ з частотою 50 Гц.

Для прийому і розподілу електроенергії робочим проектом передбачаються

- Ящики управління серії ЯУ5000. Кабельні лінії 6 кВ (проектовані) прокласти в на поверхні грунту на конструкціях (на «козликах»).

Апаратура встановлена в силові шафи індивідуального виконання зі ступенем захисту від навколишнього середовища - IP 54.

Додатковий захист від перевантажень і КЗ всіх двигунів забезпечуют автоматичні вимикачі з комбінованими розчеплювачем.

Розподільна, пускова і захисна апаратура для електроприводів розташовується в безпосередній близькості від відповідних електроприймачів.

Перетини живильних і розподільних кабелів обрані за допустімимм струмовим навантаженням з урахуванням способів прокладки, з подальшою перевіркою втрати напруги і на спрацьовування захисних пристроїв при одно-і багатофазних КЗ в мережах з глухозаземленою нейтраллю трансформаторів.

Захист електричних мереж і електроприймачів від перевантаження і струмів короткого замикання здійснюється тепловими реле магнітних пускачів, автоматичними вимикачами.

Управління електроприводами передбачається місцеве.

Мережа живлення виконується кабелями марок КГЕТ-6. прокладаються на «козликах» і кабельних конструкціях (земснаряду і понтонів) в металевих трубах.

2.3.4 Електроосвітлення

У проектованому комплексі передбачається робоче освітлення.
Вибір величин освітленості проведений з урахуванням характеру виконуваних робіт відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення". Типи світильників обрані відповідно до умов середовища приміщень і характеру виконуваних робіт.

Напруга мережі освітлення ~ 380/220 В, на лампах ~ 220 В. Ремонтне освітлення напругою ~ 12 і 36 В живиться від понижувальних трансформаторів і здійснюється за допомогою переносних світильників.

Харчування мережі освітлення передбачається від щитків освітлення ЩО і ПР11. Управління освітленням здійснюється з освітлювальних щитків і вимикачами за місцем.

2.3.5 Заземлення та блискавкозахист

Для забезпечення безпеки обслуговуючого технологічного і електротехнічного персоналу, а також надійної роботи захисних апаратів електричної мережі передбачається захисне заземлення. Заземлення підлягають все не струмоведучі частини обладнання нормально не перебувають під напругою, але які можуть опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції.

Для заземлення, передбачається зовнішній контур заземлення, прокладений на глибині 1 м від поверхні грунту по периметру опорної частини ЯКНО, що складається з вертикальних сталевих електродів Ø16 мм і приварених до них горизонтальних сталевих електродів Ø12 мм.

Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом передбачається система захисного заземлення типу TN-S.

В якості заземлюючих провідників використовувати спеціальні жили кабелів, сталеві труби металеві конструкції земснаряду. ранкове заземлення приєднати до зовнішнього контуру, а також до головної заземлювальної шини ввідного пристрою електроустановки.

Згідно з ДБН В.2.5-27-2006 "Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд" Основна система зрівнювання потенціалів виконується шляхом приєднання до головної заземлювальної шини електроустановки таких провідних частин:

1. захисних провідників;

2. заземлюючих провідників пристроїв захисного та блискавко заземлення;

3. металевих конструкцій виробничого призначення.

3 ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Законодавча  та нормативна база охорони праці в Україні

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання (Закон України "Про охорону праці", ст. 27).

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" до основних законодавчих актів з охорони праці відносяться: Конституція України; Закони України ("Про охорону прані", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист" тощо).

Законом України "Про охорону праці" чітко визначено пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, серед яких основними є:

  •   пріоритет життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;

- використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів з охорони прані;

- навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

З прийняттям Закону державні функції нагляду за охороною праці виконує Державний департамент промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду України (далі Держпромгірнагляд України).

Трудові відносини між працівниками в Україні регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП), що регламентує права людини на охорону праці.

КЗпП України містить розділи "Охорона праці" (розд. XI, ст. 153-173) та "Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю" (розд. XVIII, ст. 259-265).

Вимоги охорони праці відображені в правилах внутрішнього розпорядку організацій і підприємств для робочих та службовців.

Систему правових норм, яка регулює охорону праці, можна згрупувати так:

- будівельні норми і правила з безпеки праці та виробничої санітарії;

- правила І норми, які забезпечують організацію охорони праці;

- правила і норми з охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів (осіб зі зниженою працездатністю);

- правила, що регулюють діяльність органів державного нагляду і громадського контролю за охороною праці;

- норми, які передбачають відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.

Нині на території України діють норми і правила, які видані до прийняття Закону України "Про охорону праці", а також після його прийняття.

До діючих відносяться і міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ССБП), комплекс взаємопов'язаних стандартів, які містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Основними нормативно-правовими актами , які регламентують виконання технологічних робіт, є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП), а саме:

ДБН А.1.1-2-93 "Порядок розробки, вимоги до побудови, викладення й оформлення нормативних документів";

ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском";

ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

ДНАОП 0.01-1.01-02 "Правила пожежної безпеки в Україні";

ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок";

ДНАОП 0.00-4.12-99 ''Типове положення про навчання з питань охорони праці";

ДНАОП 1.1.10-1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок";

ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку";

ДСН 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої, загальної та локальної вібрації".

3.2 Загальні правила

Охорона праці має державне значення і ставить своїм завданням повну ліквідацію виробничого травматизму та професійних захворювань. Правильна організація праці та заходи промислової санітарії зберігають здоров'я трудящих і підвищують продуктивність праці. Умови праці та заходи щодо його охорони регламентуються Кодексом законів про працю (КЗпП), зобов'язуючим адміністрацію підприємства забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створити на них умови для безпечної роботи.

На адміністрацію покладається складання інструкцій з техніки безпеки для кожного робочого місця, інструктаж трудящих з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони, а також здійснення постійного контролю за дотриманням трудящими цих правил. В інструкціях, крім загальних вимог з безпеки роботи, викладаються і специфічні правила безпеки, пов'язані з цим робочому місцю.

Зміни та доповнення, внесені до інструкції, повинні негайно доводиться до відома працівників, для яких вони обов'язкові. Робітники повинні вивчити ці інструкції і виконувати всі вимоги, викладені в них.

З метою підвищення ефективності контролю за проведенням видобувних і відвальних робіт при розробці техногенного родовища «Балка Крута», наказом по ТОВ ІІ "Кольорові Метали" повинні бути призначені відповідальні особи за здійснення цього виду контролю та узагальнення його практики.

3.3 Техніка безпеки

До загальних вимог техніки безпеки при експлуатації машин і механізмів відносяться наступні.

Згідно з правилами безпеки, всі рухомі або представляють небезпеку частини машин захищаються (привід і передача всіх машин).

В'їзд і проїзд машин по території підприємства повинен здійснюється за встановленим на даний період маршрутом. У зоні роботи земснарядів забороняється присутність людей і виробництво яких інших робіт.

Швидкість руху автотранспорту на місцях виконання робіт не повинна перевищувати 5 км / ч.

Установка машин і механізмів, переміщення техніки по дамбах, поблизу насипів, виїмок з неукріпленими укосами дозволяється тільки за межами призми обвалення грунту.

У місцях розвантажувальних робіт забороняється перебувати особам, які не мають прямого відношення до виробництва цих робіт.

При переміщенні хвостів бульдозером під укіс висунення ножа за край укосу забороняється, а відстань від краю гусениці до краю насипу повинна бути не менше 2,0 м.

Для надання першої допомоги, при травмах і нещасних випадках на земснарядах, повинна бути аптечка з запасом медикаментів та перев'язувальних матеріалів. Мастило, обтирає, чищення та ремонт машин повинні проводитися тільки при повній зупинці.

Робітники повинні бути одягнені в справну спецодяг.

Наведені вище умови є основою і не виключають інших заходів, які необхідні для безпечного ведення робіт.

3.4 Заходи з пожежної безпеки

Всі машини, транспортні засоби і механізми, задіяні при виробництві робіт з видобутку рудного піску і відвалоутворенню, повинні бути обладнані штатними засобами пожежогасіння.Крім того, на бічній стіні кожного земснаряду в районі виробництва робіт передбачається установка пожежного щита з набором первинних засобів пожежогасіння:

  пінних вогнегасників ВП-5 - 2 шт.;

  вуглекислотних вогнегасників ОУ-3 - 2 шт.;

  ломів - 2 шт.;

  багрів - 1 шт.;

  сокир - 1 шт.;

лопат - 2 шт.;

  відер - 2 шт.

На кожному земснаряді повинно бути забезпечено наявність радіотелефону для зв'язку з пожежною частиною.

Типи вогнегасників.

Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:

-автоматичні- стаціонарно монтуютьс в місцях можливого виникнення вогню;

- ручні (приводяться в дію людиною) - розташовуються на спеціально оформлених стендах.

Вогнегасники різняться за принципом дії:

- вуглекислотні;

- повітряно-пінні;

- порошкові;

- водні.

За обсягом корпуса:

- ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;

- промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;

- стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л. За способом подачі вогнєгасного складу:

- під тиском  газів, що утворюються  в результаті хімічної реакції компонентів заряду;

- під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика,

розміщеного в корпусі вогнегасника;

- під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;

- під власним тиском вогнєгасного засобу. За видом пускових обладнань:

- з вентильним затвором;

- із запірно-пусковим обладнанням пістолетного типу;

- з пуском від постійного джерела тиску.  

Для гасіння пожежі, викликаного загорянням електропроводки земснарядів та технологічного автотранспорту, застосовуються порошкові вогнегасники (аналог-вогнегасник ВП-5). Вогнегасники повинні розміщуватись в легко доступних і помітних місцях, де виключено попадання на них прямих сонячних променів.

Для виконання повсякденних робіт, нагляду за первинними засобами пожежогасіння та організації гасіння призначається відповідальний за пожежну безпеку.

3.5 Промислова санітарія

Безпека персоналу, зайнятого на видобутку і переробці піску, забезпечується виконанням правил техніки безпеки і вимог санітарно-технічних норм, що передбачають допустиму запиленість робочих місць, рівень шуму та вібраційні впливу.

3.6 Запиленість

Місцями пилоутворення є місця вивантаження порожньої породи і грунту з автосамоскидів. Пиловиділення відбувається внаслідок тертя і падіння з висоти матеріалу, а виникаючі при цьому потоки повітря, що рухаються в одному напрямку з потоком матеріалу, поширюють утворюється пил.

Норми запиленості забезпечуються шляхом прийняття спеціальних заходів щодо знепилювання. До цих заходів відносяться - пилопригнітання водою з Полівомоєчниє автомобіля.

Запиленість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 [21].

3.7 Захист від шуму і вібрації

До загальних засобів захисту від шуму і вібрації стосується насамперед удосконалення земснарядів. Ефективним засобом захисту від поширення шуму є укриття джерел шуму на земснарядах кожухом з звукопоглинальних матеріалів (типу глушників шуму). Зони з рівнем звуку вище 85 дБ повинні бути позначені знаками безпеки, а працюючі забезпечені засобами індивідуального захисту. У зонах з октавними рівнями звукового тиску понад 135 дБ перебування людей забороняється.

До засобів індивідуального захисту від шкідливих впливів шуму відносяться протишуми, шоломи, навушники, вкладиші, а від впливу вібрації - застосування віброгасильних взуття, спеціальних рукавичок і рукавиць.

Організаційно-профілактичні заходи щодо захисту від шкідливої дії підвищених рівнів включають інструктаж працюючих про характер дії ультразвуку та раціональні режими праці та відпочинку.

3.8 Санітарно-побутове та медичне обслуговування

При виконанні робіт з рекультивації провальною воронки передбачаються наступні заходи з санітарно-побутового обслуговування:

використання існуючого адміністративно-побутового будинку ТОВ ІІ "Кольорові Метали" (побутових приміщень) для переодягання трудящих і для миття працюючих після зміни;

спецодяг, спецвзуття;

індивідуальні засоби захисту.

Харчування працюючих здійснюється в пункті прийому їжі, що знаходиться в їдальні ТОВ ІІ "Кольорові Метали" за існуючим графіком.

Медичне обслуговування працюючих на майданчику передбачається здійснювати в існуючому медпункті ТОВ ІІ "Кольорові Метали". Для надання першої медичної допомоги працюючим передбачається використовувати аптечки, що знаходяться в кабіні автотранспорту.

Відповідальність за виконання санітарно-гігієнічних вимог несе адміністрація ТОВ ІІ "Кольорові Метали".

3.9 Санітарно-гігієнічний контроль

У районі видобутку і переробки піску на техногенному родовищі систематично повинен проводитися санітарно-гігієнічний контроль навколишнього середовища силами служби охорони навколишнього середовища підприємства ТОВ ІІ "Кольорові Метали" або залучених організацій.

Контроль за умовами праці працюючих на видобутку і переробці піску на техногенному родовищі здійснюється на загальних підставах (як на основному виробництві) відповідними службами підприємства і медсанчастини.

Контролю підлягає повітряне середовище в районі виконання видобувних і відвальних робіт.


ВИСНОВКИ

Таким чином, під вторинною переробкою рудних пісків розуміється комплекс робіт, спрямованих на подальше використання залишкових рудних елементів  та зменьшення впливу на навколишнє середовище шляхом використання маловідхідних технологій.

У дипломній роботі виконані наступні задачі:

  •  розглянута специфіка обстежуваного обєкту,
  •  вивчені переваги земзнарядів різних моделей,
  •  розраховано параметри гідротранспортної системи
  •  дана екологічна характеристика процессів відвалоутворення


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1.  Трубецкой К.Н., Уманец В.Н., Никитин Н.Б. // Комплекс. использ. минер. сырья. 1987. № 12. С. 18-23.
  2.  Чантурия В.А., Корюкин Б.М. // Проблемы геотехнологии и недроведения: (Мельниковские чтения): Докл. междунар. конф. Екатеринбург: УрО РАН, 1998. Т. 3. С. 26-34.
  3.  http://www.gravicon.com.ua


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59758. Свято Покрови Пресвятої 59 KB
  Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших народних свят свято Покрови Пресвятої яке дотримується однієї дати 14 жовтня.: Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. Тому на Запоріжжі була збудована церква Святої Покрови.
59759. Сценарій уроку: Державні символи України 36.5 KB
  Україна то лан пишний І степи і гори І як мені України Щиро не кохати. Вчитель: Діти перед вами прапор України. Тиха музика Вчитель: Діти а що це таке малюнок Герб України Так це герб головний символ нашої держави України.
59760. Виховний захід на тему: Тепло батьківського хліба 69 KB
  Ознайомлювати учнів з минулим нашого народу звичаями нашого краю; прищеплювати учням бережливе ставлення до хліба; виховувати повагу до людей праці. Шановні гості Запрошуємо вас до нашої господпи на хліб та сіль на слово щире та бесіду мудру.
59761. Сценарій виховного заходу Бути українцем (за творчістю Василя Латанського) 88 KB
  ХІД УРОКУ Учитель. У Василя Григоровича щаслива учительська доля: він майстер своєї справи талановитий учитель-словесник відмінник освіти України.
59762. Літературна мандрівка місцями перебування Лесі Українки в Балаклаві 37.5 KB
  Наш край по праву вважають другою колискою таланту Лесі. Крим шанує ім’я однієї з найосвіченіших жінок світу митця з терновим вінком: ім’я Лесі носять вулиці бібліотеки кінотеатри; на Кримській землі встановлено стелу з персонажами Лісової пісні...
59763. День Святого Валентина – тематичне заняття в дошкільному закладі (старша група) 57 KB
  Мета: Виховувати любов до рідних, близьких; повагу до оточуючих людей; товариські і дружні почуття. Вчити дітей оцінювати вчинки товаришів. Формувати у дітей уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди прийде на допомогу товаришу.
59764. Суспільно-політичне життя УРСР в 1985-1991 роках 40 KB
  Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть аналізувати явища суспільнополітичного життя в зазначений період; характеризувати політику гласності лібералізації спроби провести політичні реформи зростання політичної активності населення; співставляти різні точки зору щодо процесів в роки перебудови в Україні та дає їм власну оцінку визначає вплив політичних процесів в роки перебудова на формування причин розпаду СРСР удосконалити навики роботи по створенню “асоціативного куща†презентації на задану тему сформувати і...
59766. Сполучені Штати Америки. Загальна характеристика 59.5 KB
  He was a seaman and made many sea voyages. In 1492 the King and the Queen of Spain gave him money to go to India. He decided to sail west as he was sure that our planet was round. And after sailing 4000 miles