38658

Опис установки, налаштування і оптимізації Windows 7 для забезпечення навчального процесу у компютерних лабораторіях НЕМК в покроковому режимі

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Знання операційної системи дозволити уникнути багатьох неприємностей. Віруси, «Троянські коні», програми-шпигуни, залишки видалених програм, а також помилки в самій операційній системі можуть привести до помітного зниження швидкодії компютера і втраті даних на жорсткому диску.

Украинкский

2013-09-28

2.59 MB

2 чел.

Вступ

Будь-яка операційна система, у тому числі Windows 7, - це програмне забезпечення, що дозволяє управляти комп'ютером за допомогою миші і клавіатури, запускати і налагоджувати різноманітні програми, виводити результати на екран монітора та інші пристрої.

Знання операційної системи дозволити уникнути багатьох неприємностей. Віруси, «Троянські коні», програми-шпигуни, залишки видалених програм, а також помилки в самій операційній системі можуть привести до помітного зниження швидкодії комп'ютера і втраті даних на жорсткому диску.

Операційна система Windows 7 на сьогодні одна з найнадійніших і найпростіших в управлінні її основні переваги:

Метою даної дипломної роботи є опис установки, налаштування і оптимізації Windows 7 для забезпечення навчального процесу у комп'ютерних лабораторіях НЕМК в покроковому режимі. Для забезпечення стабільного функціонування комп'ютерів в лабораторіях.

1. Встановлення операційної системи Windows 7

1.1 Налаштування  Bios.

В комп'ютері виставлена черговість завантаження обладнання. При включенні ПК, він спочатку шукає, з якого пристрою йому завантажитися, якщо оптичний привід стоїть першим в черзі завантаження, комп'ютер перевіряє чи вставлений завантажувальний диск. Коли з диском щось не так або його просто забули вставити, комп'ютер намагається завантажитися з іншого пристрою — жорсткого диска. У більшості випадків комп'ютер саме з нього і завантажується.

Зазвичай жорсткий диск стоїть першим в черзі завантаження, при цьому привід DVD навіть не «опитується» комп'ютером, але це можна виправити. Для того, щоб завантажити комп'ютер з оптичного приводу, потрібно виконати необхідні зміни в  BIOS або викликати меню завантаження.

Процедура налаштування Bios.

- Заходимо в BIOS (при завантаженні ПК утримуємо натиснутою відповідну клавішу) (Рис. 1.1).

Рисунок 1.1 - Головне вікно утиліти BIOS

- Переходимо в закладку Boot (завантаження) (Рис. 1.2). У нас підсвічується білим кольором напис Boot Device Priority (Пріоритет завантажувальних пристроїв)

Рисунок 1.2 -  Закладка Boot

Перед нами список завантажувальних обладнань BIOS. Першим в черзі завантаження стоїть  HDD (жорсткий диск). У вікні вибираємо ATAPI CD — ROM, і натискаємо Enter. Тепер на першому місці оптичний привід. Переконавшись, що це дійсно так — виходимо з меню вибору обладнань завантаження, натисненням клавішу ESC.

- Переходимо в закладку Exit (Рис 1.3). Вибираємо опцію Exit & Save Changes (Зберегти налаштування і вийти) натискаємо Enter і підтверджуємо вибір натиснувши Ок.

Рисунок 1.3 – Закладка Exit

У більшості сучасних комп'ютерах передбачений простіший і швидший спосіб - Boot Menu (меню завантаження). Якщо під час завантаження комп'ютера натиснути певну клавішу (дивитись документацію до материнської плати). Нам буде запропоновано вибрати пристрій, з якого повинен цього разу завантажитися комп’ютер (Рис. 1.4).

Рисунок. 1.4 Меню завантаження

1.2 Підготовка системи.

Значну частку в роботах по встановленню Windows займає попередня підготовка комп'ютера. Від цього залежить коректне встановлення операційної системи. Щоб нова версія Windows не конфліктувала з попередньою операційною системою, встановленою на комп'ютері раніше, потрібно очистити завантажувальний розділ жорсткого диску. Однак якщо на диску присутня важлива інформація - необхідно зберегти потрібні дані. У зв'язку з цим, підготовка ділитися на кілька етапів:

- Збереження даних. В процесі встановлення операційної системи інформацію можна втратити і відновити її буде набагато складніше. Збереження даних відбувається шляхом підключення до комп'ютера знімного жорсткого диску і копіюванням на нього всієї необхідної інформації. Фотографії і документи після такої роботи залишаться неушкодженими. Також існує варіант копіювання даних в не завантажувальний розділ жорсткого диску, якщо диск розбитий на декілька логічних дисків.

 - Підготовка жорсткого диску. Обов'язковим етапом встановлення операційної системи є підготовка жорсткого диску. Для подальшої успішної роботи операційної системи, необхідно поділити жорсткий диск на певні розділи і обов'язково від форматувати у файловe системe NTFS (New Technology File System). Тільки після цього, вже на чистий жорсткий диск можна встановити ОС Windows. У будь-якому іншому випадку рекомендую припинити установку операційної системи до виправлення причин збою встановлення.

1.3 Процес встановлення операційної системи.

Завантажите комп'ютер з оптичного приводу. Для цього зайдіть в меню налаштування BIOS, як було сказано в розділі 1.1.

Відразу після завантаження з встановленого диску Windows 7 з'явиться послідовність діалогових вікон установки. У кожному з них слід вибрати одну з можливих дій або ввести дані.

1. У діалоговому вікні, що з'явилося, в усіх трьох списках, що розкриваються, вибираємо значення Російська (Рис. 1.5). Натискаємо кнопку Далі.

Рисунок 1.5 - Вибір мови і регіональних параметрів

2. У вікні початку встановлення, що з'явилося, натискаємо кнопку Встановити і далі у вікні, що відобразилося, прийміть умови ліцензії, встановивши прапорець Я приймаю умови ліцензії. Натискаємо кнопку Далі.

3. З'явиться чергове діалогове вікно вибору типу установки операційної системи Windows 7. Вкажуємо потрібний варіант - оновлення або повну установку (наш вибір - останній варіант) - і натискаємо кнопку Далі (Рис. 1.6).

Рисунок 1.6 - Вибір типу установки операційної системи

4. У наступному вікні задаємо розділ диску, на який ми встановлюємо систему (Рис. 1.7).

Рисунок 1.7 - Вибір розділу для встановлення операційної системи

5. Відобразилось вікно, в якому буде видно процес установки системи у вказаному розділ. Після завершення установки комп'ютер перезавантажиться і на екрані відобразиться вікно завдання облікового запису користувача комп'ютера і імені комп'ютера. Вводимо ці дані у відповідні поля і натискаємо кнопку Далі.

6. У наступному вікні вказуємо пароль облікового запису і вибираємо підказку для його відновлення у разі втрати пароля. Натискаємо кнопку Далі.

7. У вікні, що відобразилося, вводимо ключ продукту копії Windows 7, який має бути вказаний на наклейці диска з дистрибутивом (Рис 1.8)

Рисунок 1.8 – Активація Windows 7

8. У наступному вікні налаштовуємо засоби захисту комп'ютера. Вибираємо потрібний варіант (вказуємо використання рекомендованих параметрів) і натискаємо кнопку Далі.

9. У вікні, що з'явилося, задайте поточний час і дату, а також часовий пояс і натискаємо кнопку Далі.

10. У наступному вікні можна вибрати приналежність комп'ютера до однієї з мереж : домашньої, робочої або публічної. Вибираємо потрібний варіант, натиснувши відповідну кнопку. Почнеться процес налаштування мережі, після чого автоматично запуститься процедура налаштування параметрів Windows.

11. Після закінчення процесу установки відобразиться вікно входу в систему. Вводимо в поле вказаний при встановленні пароль облікового запису і натискаємо кнопку (Рис 1.9)

Рисунок. 1.9 - Вхід в систему Windows 7

12. Відобразився екран системи Windows 7. Він містить усі засоби, за допомогою яких виконуються дії з комп'ютером.

1.4 Проблеми які виникають під час встановлення операційної системи.

Комп'ютер не здатний скопіювати файли з DVD-ROM. Дії:  

- перевіряємо DVD-ROM на іншому комп'ютері. Якщо можна скопіювати інформацію з диска на іншому приводі, скопіюємо файли на мережний ресурс чи жорсткий диск комп'ютера, на якому буде встановлено Windows 7.

Недостатньо дискового простору. Дії:

- використай програму встановлення і створюємо розділ, задіявши вільний простір на жорсткому диску;

- видаляємо непотрібні розділи і створюємо розділ необхідного розміру для встановлення;

- від форматуємо існуючий розділ для вивільнення більшої кількості простору.

Програма встановлення не може з'єднатися з контролером домена. Переконуємося, що:

- ім'я домена зазначено правильно;

- сервер DNS і контролер домена включені в мережу і працюють. Якщо не можна знайти контролер домена, встановлюємо Windows 7 з підключенням до робочої групи, а після встановлення підключаємося до домена;

- плата мережного адаптера і параметри протоколу встановлені правильно;

Висновок.

Перед встановленням Windows 7  варто переконатися, що апаратні засоби відповідають мінімальним системним вимогам.

Вирішити, як розбити жорсткий диск, на який розділ буде встановлено Windows 7.

Комп'ютер можна включити в домен або робочу групу під час чи після встановлення.

Майстер встановлення пропонує задати регіональні параметри, увести ваше ім'я і назву організації, ім'я комп'ютера і пароль для облікового запису адміністратора. Не забудьте визначити годинний пояс, час і дату, і, якщо потрібно, необхідність переходу на літній час і назад.

При виборі стандартних параметрів встановлення мережевих компонентів установлюються клієнт для мереж Microsoft і протокол TCP/IP.

Є можливість настроювати мережеві компоненти під час встановлення або в будь-який момент після його завершення.

Журнал реєстрації операцій містить записи про операції програми встановлення в хронологічному порядку.

2. Налаштування операційної системи Windows 7

2.1 Загальні налаштування операційної системи.

Робочий стіл

Робочий стіл займає цілий екран комп'ютера. Запущені програми і відкриті папки з'являються на ньому у вигляді вікон. На робочий стіл можна поміщати різні об'єкти, наприклад файли, папки і розташовувати їх в зручному порядку. Відразу після установки Windows на Робочому столі знаходиться тільки значок Кошику - місця, куди спочатку потрапляють видалені файли і папки.

У нижній частині Робочого столу розташована Панель задач, на ній відображаються значки запущених програм. З лівого краю Панелі задач знаходиться кругла кнопка Пуск, а відразу за нею йде Панель швидкого запуску. Справа Панель задач закінчується областю повідомлень, в якій розміщені годинник і значки, що відображають стан деяких програм і параметрів комп'ютера.

Головне меню розділене на три основні зони.

- В області ліворуч відображається короткий список програм, які використовуються найчастіше або встановлені нещодавно. Клацання кнопкою миші на пункті меню, приведе до розкриття повного списку встановлених програм.

- У лівому нижньому кутку меню знаходиться поле для пошуку. Введіть в нього назву програми, ім'я файлу або папки (повністю або частково), і над полем з'являться значки для запуску програм, в назвах яких є присутнім задане слово.

- Права область Головного меню надає доступ до так званих особистих папок користувача, файлів, що нещодавно відкривалися, основних налаштувань системи, а також до мережевих підключень і довідкової системи Windows. За допомогою кнопки Завершення роботи в нижньому правому кутку можна вимкнути комп'ютер або перевести його в різні режими.

Опис налаштувань параметрів, що оптимізують вид Панелі задач і Головного меню. З цією метою виконаємо наступні дії.

1. Натискаємо правою кнопкою миші на кнопці Пуск або вільному від кнопок місці Панелі задач.

2. У контекстному меню, що відкрилося, виконуємо команду Властивості - відкриється діалогове вікно Властивості панелі задач і меню "Пуск".

3. Переходимо на вкладку Меню «Пуск» (Рис. 2.1).

Рисунок. 2.1 - Діалогове вікно Властивості панелі завдань і меню «Пуск»

4. Натискаємо кнопку «Налаштувати». Відкриється вікно Налаштування меню «Пуск» (Рис. 2.2). У цьому вікні знаходяться перемикачі і прапорці, які визначають вид і поведінку посилань, значків і елементів Головного меню. Деякі значення, прийняті за умовчанням, краще змінити тоді Головним меню стане зручнішим.

 

Рисунок. 2.2 - Налаштування меню «Пуск»

 

5. Змінюємо значення таких налаштувань :

· перемикачі Документи, Комп'ютер, Особиста папка, Панель керування встановлюємо в положення Відображати як меню, тоді при наведенні покажчика на ці елементи Головного меню вміст відповідної папки з'явиться у вигляді меню праворуч від вибраного елементу і ми зможемо дістатися до будь-якого файлу прямо з Головного меню;

6. Виконавши налаштування, натискаємо кнопку OK в діалоговому вікні Налаштування меню «Пуск», а потім - у вікні Властивості панелі задач і меню «Пуск». Вікна закриються, а нові налаштування набувають чинності.

Між усіма елементами Головного меню можна переміщатися, натискаючи клавіші управління курсором. Вибравши потрібний елемент, натисніть клавішу Enter для його відкриття.

Налаштування розширення екрану.

Після установки драйверів доцільно перевірити і налаштувати розширення екрану. Рідкокристалічні матриці розраховані на роботу з одним розширенням - тим, яке вказане в технічних характеристиках комп’ютера. Більше або менше значення задати можна, при цьому якість зображення буде гірша, ніж при «паспортному» значенні. Для налаштування розширення екрану виконаємо наступні дії.

1. Натикаємо правою кнопкою миші у будь-якому місці Робочого столу.

2. У контекстному меню, що з'явилося, виконаємо команду Персоналізація. Відкриється вікно Зміна зображення і звуку на комп'ютері (Рис. 2.3).

Рисунок. 2.3 - Налаштування зовнішнього вигляду і звукових ефектів

 

3. У цьому вікні переходимо по посиланню Екран. Відкриється діалогове вікно Зручність читання з екрану (Рис. 2.4). Вибираємо зручний розмір шрифту, встановивши перемикач в потрібне положення.

Рисунок. 2.4 - Вибір розміру тексту і елементів зображення на екрані

4. Натискаємо на посиланні Налаштування параметрів екрану. Відобразилось вікно Налаштування екрану (Рис. 2.5). Натискаємо на стрілці біля напису Дозвіл, щоб відкрити цей список, і, переміщуючи повзунок, вибераємо розширення, що відповідає «паспортному» значенню екрану комп’ютера.

 

 

Рисунок 2.5 - Діалогове вікно Налаштування екрану

 5. Натискаємо кнопку OK. З'являється запит на збереження налаштувань - натискаємо кнопку Так. Вікна закриються, а розширення екрану змінилося.

2.2 Облікові записи користувачів.

Опис контролю облікових записів

Контроль облікових записів забезпечує захист доступу до прав адміністратора, що пов'язано з підвищенням прав: при спробі виконання завдань адміністрування операційна система автоматично підвищує права до рівня адміністратора або просить того або іншого роду дозвіл або облікові дані.

У ОС Windows 7 розрізняють три широкі класи користувачів.

Вбудований обліковий запис "Адміністратор"

Цей обліковий запис є особливим з ряду причин. За замовчанням він відключений в ОС Windows Vista і Windows 7. Цей обліковий запис дозволяє відключити деякі важливі функції безпеки (наприклад, захищений режим Internet Explorer®), а також контроль облікових записів, тому не рекомендується використовувати обліковий запис Адміністратор для яких-небудь цілей.

Відключення цього облікового запису допоможе підвищити рівень безпеки.

Обліковий запис з правами адміністратора

Для виконання завдань адміністрування рекомендується завжди використовувати такого роду спеціальний обліковий запис адміністратора, а не вбудований обліковий запис Адміністратор.

У ОС Windows 7 передбачений повзунок для налаштування контролю облікових записів, який дозволяє змінювати рівень запитів контролю облікових записів, у тому числі повністю відключати цю функцію (Режим схвалення адміністратором).

Звичайний користувач з обмеженими правами.

Такі облікові записи просто не мають безпосередніх повноважень для виконання адміністративних завдань або можливості підвищення прав за допомогою простого підтвердження. Для цього потрібно облікові дані, наприклад пароль. При цьому користувачеві видається наступний запит.

Цей режим називається Запит на підвищення прав (у цьому режимі хто-небудь може ввести пароль, стоячи за плечем у користувача, і підвищити права для затвердженого завдання).

Створення двох облікових записів Windows :

SteveAdmin. Перший обліковий запис створюється в процесі установки.  Його слід використовувати виключно для завдань адміністрування.

При запиті який виникає під час встановлення операційної системи введіть ім'я першого користувача SteveAdmin. Цей обліковий запис автоматично створюється з правами адміністратора.

Якщо обліковому запису привласнюється пароль, запам'ятовуємо його — він знадобиться для виконання усіх завдань адміністрування на комп'ютері.

Steve. Другий обліковий запис - це обліковий запис звичайного користувача з обмеженими правами. Він використовується для повсякденної роботи.

Порядок створення другого облікового запису.

1. Після входу в систему з обліковим записом SteveAdmin відкриваємо панель керування, натискаємо значок "Пуск".

2. Вибераємо пункт "Панель керування".

3. У розділі Облікові записи користувачів вибераємо Додавання і видалення облікових записів користувачів. Під списком наявних облікових записів вибераємо створити новий обліковий запис. У діалоговому вікні вводимо ім'я нового користувача Steve і вибераємо варіант Звичайний доступ.

4. Натискаємо кнопку Створити обліковий запис.

Привласнення пароля новому обліковому запису Steve (при необхідності).

1. Після створення облікового запису з'явиться список наявних користувачів із заголовком "Виберіть обліковий запис для зміни". Клацніть значок створеного облікового запису звичайного користувача Steve.

2. Виберіть Створення пароля і введіть пароль (двічі) і підказку для пароля (якщо вимагається).

3. Закриття діалогових вікон панелі управління, вихід з системи і вхід в систему з обліковим записом Steve

На цьому етапі користувач Steve є звичайним користувачем. Тому при спробі виконання адміністративних завдань з'явиться запит контролю облікових записів на введення пароля для користувача SteveAdmin.

2.3 Встановлення драйверів.

У процесі встановлення операційної системи встановлюються стандартні драйвери, що входять до складу дистрибутива. Вони забезпечують роботу основних пристроїв, але для повноцінної експлуатації комп’ютера і роботи усіх його компонентів слід встановити останні версії драйверів, створені виробниками. Як правило, диск з драйверами позначений як Drivers або Drivers Setup і входить в комплект до комп’ютера. На цьому ж диску знаходиться програма установки, яка автоматично визначає конфігурацію комп'ютера і пропонує встановити драйвери лише тих пристроїв, які є присутніми у Вашому комп'ютері. Оскільки утиліти для установки драйверів від різних виробників розрізняються, замість їх опису універсальні рекомендації.

1. Встановити диск з набором драйверів в привід. Програма запуститься автоматично. Якщо цього не сталося, запускаємо її самостійно:

- натискаємо кнопку Пуск і натискаємо на значку Комп'ютер - відкриється вікно, в якому показані усі диски комп'ютера;

- у цьому вікні двічі натискаємо кнопкою миші на значку приводу DVD; аачимо усі файли і папки, наявних на цьому диску;

- знаходимо файл з назвою Setup, Install або Autorun і двічі натискаємо по ньому кнопкою миші – запустилася програма установки драйверів.

2. У вікні цієї програми натискаємо кнопку або посилання з назвою типу Drivers Setup, Install Drivers, Express Install або Auto Setup. Таке посилання або кнопка, назва якої залежить від розробників, призначена для автоматичної або напівавтоматичної установки усього набору необхідних драйверів.

3. Слідуймо вказівкам програми встановлення. Погоджуємося з запропонованими за умовчанням діями і всякий раз натискати кнопки Yes (Так), OK або Next (Далі).

4. Після завершення установки драйверів перезавантажуємо комп'ютер.

Висновок: В лабораторіях коледжу ми проводимо всі налаштування які були наведені вище. Створюємо облікові записи звичайних користувачів і створюємо користувача SteveAdmin для контролю і захисту компютера

3. Оптимізація операційної системи.

Відключення служб як не будуть використовуватись (Рис 3.1)

Windows 7 дозволяє системі вивільнити невеликий об'єм оперативної пам'яті, для того щоб інші процеси і служби працювали швидше і стабільніше, а системі рідше доводилось звертатися до віртуальної пам'яті.

В Інтернеті можна знайти безліч порад з відключення чи не усіх служб системи, проте, цей підхід в більшості випадків невиправданий, оскільки багато служб за умовчанням відключено і запускаються вручну у разі потреби. З цієї причини список служб, що відключаються, значно коротший за звичайний.

Для забезпечення максимально стабільності роботи системи і додатків, найкраще використовувати параметр «Вручну», при відключенні служб. Це дозволить їм запускатися при виникненні такої необхідності.

Перш ніж починати відключення служб, потрібно створити точку відновлення системи (панель керування > система > захист системи > створити), на випадок непередбачених ускладнень.

Рисунок. 3.1 - Інтерфейс керування Службами в Windows 7

Для відключення вибраної служби потрібно двічі клацнути лівою клавішею мишки по її назві. Відкриється панель керування службою. У ви падаючому меню «Тип запуску» вибираємо «Вручну» і натискаємо на кнопку «Зупинити». Натисненням на «ОК» збережемо зміни.

Абсолютно безпечно можна відключити наступні служби, оскільки вони не використовуватися під час навчального процесу:

- Диспетчер друку (Print Spooler);

- Служба введення планшетного ПК (Service entry Tablet PC);

- Служба віддалених робочих столів (TermService);

- Допоміжна служба IP (Support IP Service);

- Видалений реєстр (Remote registry);

- Служба терміналів (Terminal Services);

- ReadyBoost

Відключення інших служб може призвести до нестабільної роботи операційної системи. Служби які запускаються в ручному режимі не відключаємо.

Прискорення копіювання і переміщення файлів у Windows 7.

Windows 7 отримала ще одну цікаву особливість - видалене різницеве стискування. Ця функція обчислює і передає відмінність між двома об'єктами, мінімізуючи об'єм переданих даних, але з іншої - це віднімає час на калькуляцію.

Цю функцію можна відключити. Для цього потрібно виконати такі дії: Пуск -> Панель управління -> Програми і компоненти -> Включення і відключення компонентів Windows -> Видалене різницеве стискування (необхідно зняти галочку) (Рис 3.2).

 

Рисунок 3.2 – Включення або відключення компонентів Windows

Видалення «зайвого» з автозавантаження:

Невживані програми, які автоматично запускаються при старті Windows, можуть істотно уповільнювати час ініціалізації операційної системи, так що бажано видалити ці програми з автозавантаження.

Для виключення програм з автозавантаження існує безліч програм, але в даному випадку реалізуємо це за допомогою вбудованих засобів Windows.

Для цього ми натискаємо комбінацію клавіш Windows + R, а у вікні, що відкрилося, вписуємо msconfig відразу ж переходимо на вкладку Автозавантаження (Рис. 3.3). Тепер просто необхідно зняти позначку навпроти тих програм, які не являються для нас «Життєво необхідними».

Рисунок 3.3 – Автозавантаження

Системний реєстр Windows — це база даних для зберігання відомостей про конфігурацію комп'ютера, налаштувань операційної системи і параметрів програм. Реєстр містить дані, до яких Windows і встановлені програми звертаються сотні разів в секунду під час завантаження і роботи системи. Засмічений і фрагментований реєстр може служити причиною серйозного уповільнення роботи комп'ютера (Рис 3.4).

Рисунок 3.4 - Фрагмент системного реєстру в програмі RegEdit

В процесі установки і видалення різних програм, в системному реєстрі може залишатися різноманітне «сміття»: параметри програм, посилання на ярлики, невірні розширення файлів і багато що інше.

З часом, велика кількість таких застарілих параметрів реєстру може значною мірою уповільнити роботу операційної системи, призводити до збоїв і різних проблем, заважаючи нормальному функціонуванню Windows.

Для налаштування і чищення реєстру можна вручну редагувати його параметри, використовуючи вбудовану програму RegEdit, але, цей варіант підходить лише для дуже досвідчених користувачів, адже ризик видалити або змінити важливі параметри системи надзвичайно великий.

Для оптимізації реєстру написано безліч програм, що автоматично знаходять і виправляють помилкові і застарілі записи.  Одна з найбільш поширених програм CCleaner.

Очищення реєстру

Перший етап оптимізації реєстру — очищення від різного «сміття». Для цих цілей використаємо - CСleaner (безкоштовно скопійовану з офіційного сайту програми). Після цього запускаємо додаток з правами адміністратора, вибираємо вкладку «Реєстр» і натискаємо на кнопку «Пошук проблем» (Рис 3.5).

Рисунок 3.5 – Пошук проблем реєстру

Після завершення пошуку натискаємо на «Виправити». Програма запропонує зберегти резервні копії зроблених змін, робити це не обов'язково, але, при першому використанні зберігаємо копію реєстру. У вікні, що з'явилося, натискаємо на «Виправити відмічені» і підтверджуємо вибір. Програма автоматично очистить реєстр від різноманітного «сміття», що порушує цілісність реєстру.

В цілях профілактики виникнення різних проблем в майбутньому, очищення реєстру виконувати регулярно. Потрібно повторювати цю операцію не рідше одного разу в місяць і відразу після видалення будь-якого програмного забезпечення з персонального комп'ютера. Після очищення реєстру можна сміливо приступати до його дефрагментації.

Дефрагментація реєстру

Реєстр Windows 7 схильний до фрагментації, через що доступ до нього поступово сповільнюється. З часом це призводить до уповільнення роботи системи в цілому. Звичайні дефрагментатори, на жаль, не можуть отримати доступ до файлів реєстру під час роботи операційної системи, тому для цих цілей необхідно використовувати спеціалізовані програми

Наприклад Defraggler (завантажити можна на офіційному ресурсі розробника) (Рис 3.6). Оскільки реєстр можна дефрагментувати тільки до завантаження операційної системи, програма виконуватиме свою роботу безпосередньо перед запуском Windows. Для цього, запускаємо Defraggler і активуємо опцію "Виконання дефрагментації системних файлів при завантаженні". Програму запускати автоматично при кожному запуску ПК, оскільки після першої дефрагментації, цей процес займатиме лічені секунди і реєстр ніколи надалі не буде фрагментований.

Рисунок 3.6 – Інтерфейс Defraggler

Після пере завантаження комп'ютера, безпосередньо перед запуском робочого столу, на екрані відобразиться наступна інформація (Рис 3.7)

Рисунок 3.7 – Інформація про дефрагментацію реєстру

Тривалість роботи програми залежить від міри фрагментації реєстру. Як правило, вперше процес може тривати довго, але усі подальші - не більше декількох секунд. Для відключення дефрагментації реєстру просто запускаємо Defraggler і вимкнемо дану опцію.

Очистка і дефрагментація жорсткого диска.

Очищення комп’ютера від різного «сміття».

Спершу, зробимо ретельну ревізію усіх призначених для користувача даних на жорсткому диску. Видаляємо непотрібні відео файли, аудіо треки, зображення і текстові файли у відповідних папках.

Далі, запускамо програму CCleaner з правами адміністратори (натискаємо на значок програми правою кнопкою мишки і вибираємо пункт меню «Запустити від імені адміністратора») але не запускайте до закінчення очищення файлової системи.

Переходимо в розділ «Сервіс» і в підрозділ «Видалення програм» (Рис 3.8). CCleaner сформує повний список усіх встановлених на комп'ютері програм. Ретельно вивчаємо його, і видаляємо непотрібні програми. Після цього можна приступати до очищення диска.

Рисунок 3.8 – Видалення програм

Вкладка «Очищення» містить в собі інструмент по пошуку і видаленню різного системного сміття і непотрібних тимчасових файлів. За умовчанням усі налаштування утиліти зроблені таким чином щоб користувач не випробовував ніяких незручностей після проведення очищення.

Для того, щоб після очищення не скидалася авторизація в соціальних мережах, форумах і пошті відключаємо очищення файлів Cookies.

Натискаємо на кнопку «Аналіз» ми запустили пошук по усій файловій системі комп'ютера. Після його завершення програма надасть детальний звіт по файлах, що видаляються. Для видалення файлів натискаємо на кнопку «Очищення» і чекайте виконання операції.

Тепер, коли комп'ютер очищений від непотрібних файлів, можна сміливо приступати безпосередньо до дефрагментації диска.

Дефрагментація жорсткого диску.

При записі файлів на жорсткий диск, системний алгоритм розбиває їх на фрагменти для раціональнішого використання вільного місця. Проте, при читанні фрагментованих файлів жорсткий диск вимушений здійснювати безліч додаткових дій, що призводить до уповільнення роботи комп'ютера. Засмічення файлової системи непотрібними файлами додатково посилює цю ситуацію. Регулярна дефрагментація і очищення диска дозволяє уникнути подібних проблем.

Для вирішення проблеми фрагментації файлів створені спеціальні програми - дефрагментатори. Їх основне завдання полягає в об'єднанні усіх фрагментів файлу в один, з метою оптимізації використання дискового простору і прискорення причитування даних.

Запускаємо програму Defraggler з правами адміністратора. У верхньому вікні програми виділяємо жорсткий диск, який необхідно дефрагментувати, натискаємо праву кнопку мишки і вибераємо пункт «Дефрагментація диска» в контекстному меню (Рис 3.9). Для вибору декількох дисків утримуємо клавішу Ctrl і виділяємо потрібні диски. Програма запустить аналіз диску і почне дефрагментацію.

Рисунок 3.9 – Дефрагментація диска

Defraggler дозволяє проглянути вичерпну інформацію про хід виконання дефрагментації і фрагментовані файли. До незаперечних переваг програми відноситься і можливість дефрагментувати окремі файли, відкривши вкладку «Список файлів».

Перше виконання дефрагментації може зайняти багато часу. У процесі дефрагментації можна користуватися комп'ютером, проте, бажано цього не робити для прискорення виконання завдання. У налаштуваннях програми можна вибрати пункт "Вимкнути ПК після дефрагментації".

Після виконання усіх рекомендованих операцій, перезавантажуємо комп'ютер істотно збільшилась швидкості запуску Windows 7 і програмного забезпечення. Значно зросла і загальна продуктивність системи.

Регулярне виконання дефрагментації призведе до підвищення швидкості доступу і причитування даних з жорсткого диска.

Висновок: Для  стабільної роботи комп’ютерів в лабораторіях НЕМК, проводиться оптимізація. А саме відключення служб які не використовуються в навчальному процесі, оптимізація: реєстру, списку автозавантаження, дефрагментаці і очистка жорстого диску.  

4. Програма заморожування Deep Freeze

4.1 Опис і основні можливості програми Deep Freeze

Серед програм захисту системи від незапланованих змін, окрім віртуальних машин існують і так звані програми для заморожування системи. Які дозволяють заморозити поточний стан системи і записують усі зміни, зроблені користувачем, в спеціально відведене для цього місце на жорсткому диску. Після перезавантаження область запису очищається, і перед користувачем з'являється абсолютно чиста система.

Deep Freeze Enterprise — нове оновлення потужного інструменту для захисту системи за допомогою "заморожування" її потокового стану (Рис 4.1). Програма захищає систему від падіння в результаті необдуманих дій користувачів, некоректної роботи програм і додатків, атаки вірусів і багатьох інших причин. Під захистом цієї програми можна встановлювати різні програми, запускати віруси, змінювати системні налаштування або видаляти системні файли і записи реєстру, після пере завантаження комп'ютера усі зміни видаляються і система повертається до колишнього стану. Захистити налаштування Deep Freeze можна паролем.

Рисунок 4.1 – Програма заморозки Deep Freeze

Недоліки Deep Freeze :

Насторожує жорсткий підхід Deep Freeze по відношенню до користувачів. Після установки програми в Диспетчері задач з'явиться рядок, що належить встановленому продукту, а також додасться нова служба. Але ні відключити додаток, ні зупинити службу не вдасться навіть з правами адміністратора. Щоб відкрити Deep Freeze необхідно натиснути і утримувати клавішу «Shift» і зробити подвійне натискання по значку в системному лотку Windows.

Основні можливості Deep Freeze Enterprise:

1. Абсолютний захист:

- гарантії 100% відновлення сервера при перезавантаженні;

- забезпечує захист паролем і повну безпеку;

- захищає декілька жорстких дисків і розділів.

Інтеграція і сумісність:

- підтримка декількох операційних середовищ;

- підтримка SCSI, ATA, SATA, IDE;

- підтримує FAT, FAT32, NTFS, базові і динамічні диски.

2. Варіанти розгортання:

- тихий варіант установки для швидкого розгортання мережі;

- Deep Freeze Командний рядок утиліта управління (DFC).

3. Безпека і контроль:

- шифрування усіх компонентів з унікальним призначеним для користувача кодом;

- відключення клавіатури і миші під час обслуговування або на вимогу;

- Boot вікна керування забезпечує можливість для негайного перезавантаження.

4. Налаштування параметрів:

- створення призначених для користувача файлів установки за допомогою конфігурації адміністратора;

- заздалегідь можна вибрати Заморожені диски і вибіркове Заморожування або разморозка фіксованих дисків;

- розклад автоматичного перезавантаження / виключеення.

5. Гнучкість Функції:

- створення до 8 "ThawSpace" на сервері, який може бути використаний для зберігання програми;

- є можливість вказати розмір і файлову систему ThawSpace (до 1 ТБ з використанням NTFS), і вказати ThawSpace як видимими або прихованими;

- використання цього режиму, щоб приховати Deep Freeze в системному лотку;

- перевизначення поточних періодів обслуговування.

6. Взаємодія Функції:

- використання Deep Freeze Командний рядок Утиліта управління (DFC), щоб керувати Глибоким Заморожуванням видаленого через інтерфейс командного рядка;

- керування захистом від глибокого заморожування за допомогою спеціальних плагинів для LANDesk ® Management Suite або Novell ZENworks;

7. Дія, Файли:

- адміністратори зможуть створювати, редагувати, завантажувати і ділитися діями з іншими користувачами через Faronics Labs Enterprise Console;

- заплановані завдання виконуються навіть тоді, коли Deep Freeze закритий;

- керування серверами з користувачем певних груп;

- оновлення всіх, вже існуючих, файлів установки автоматичне;

- виклик обслуговування системи на вимогу з режиму "розморозки";

- вбудований планувальник подій дозволяє декілька заходів, які будуть заплановані на один день і / або на регулярній основі, і для заходів, які будуть скасовані у разі споживання;

- індивідуальні застережливі повідомлення можуть бути налагоджені для повідомлення користувачів про майбутні заплановані подій;

8. Функції розширеної мережі:

- є можливість спілкуватися з робочими станціями через LAN, WAN;

- підтримка декількох портів для використання з сервером Service Manager;

- встановлення паролів з активацією і термінами придатності.

9. Підтримка мовних пакетів:

- Англійський, німецький, французкий, іспанський, японський і китайський традиційний.

В даний момент ведеться переклад програми Deep Freeze Enterprise на російську мову. На теперішній момент у книжковому форматі pdf.

4.2 Встановлення і видалення Deep Freez

1. Щоб почати встановлення програми лівої кнопки миші  двічі натискаємо по файлу DFEnt.exe (Рис 4.2).

Рисунок 4.2 - Вікно встановлення програми

2.  Натискаємо next. Читаємо і приймаємо ліцензійну угоду. Натискаємо next.

3. Вводимо Ключ Ліцензії в полі Ключ Ліцензії або вибираємо пункт перевірка Оцінки Використання, щоб встановити програму в режимі Оцінка. Натискаємо next (Рис. 4.3).

Рисунок 4.3 – Активація програми

4. Натискаємо next, щоб розглянути вибір активації. Знову натискаємо next для активізації Глибокої Ліцензії на Заморожування через Інтернет. Комп'ютер має бути підключений до мережі Інтернет, щоб Активізуватись онлайн. Глибока Ліцензія на Заморожування має бути активізована в межах 30 днів

5.  Альтернативне, натиснення активізує три способи активації на вибір (Рис. 4.4).

Рисунок 4.4 - Способи активізації

- активізувати онлайн, щоб активувати ліцензію на заморожування в онлайн режимі. Цей вибір - такий же як крок 4. Глибоке заморожування активізується онлайн натискаємо next

- активізувати автономно. Цей вибір дозволяє активувати по телефону або через електронну пошту. Натискаємо next після формування запиту.

- активізувати пізніше. Цей вибір дозволяє активувати пізніше.

6. Якщо вибрати активізувати автономно, то відправляємо Ключ Ліцензії і Інсталяційний ID Активації Faronics. Підтримується через телефон або електронну пошту. Отриманий Код Активації від Faronics, вводимо  в поле Код Активації і натискаємо next.

7.  Як тільки інсталяційний процес завершений, з'являється екран вікна Коду налаштування (Рис. 4.5)

Рисунок 4.5 - Вікна Коду налаштування

8. Конкретизуємо Код Налаштування і натискаємо next. Код Налаштування має містити, що найменше, вісім символів. Встановлення завершене.

Видалення Deep Freeze:

Деінсталяція Deep Freeze Enterprise може викликати серйозні утруднення. Стандартними засобами видалити програму не можна, оскільки Deep Freeze відсутня в списку «Установка і видалення програм». Видалити папку з програмою теж неможна. Єдиний спосіб видалити захисника пропонується на сайті розробника. Для цього на панелі керування програми на вкладці «Boot Control» вибираємо режим «Boot Thawed» і перезавантажуємо систему. Заходимо в папку, де розташований інсталятор додатку, створюємо для нього ярлик і поміщаємо на Робочому столі. У властивостях ярлика, в рядку об'єкту, дописуємо «/uninstall». Далі двічі клацніть мишею по ярлику. Інший спосіб — запустити файл інсталятора з ключем «/uninstall» з командного рядка.

Висновок: Програма заморозки Deep Freeze є найкращим рішенням для захисту системи від незапланованих змін під час навчального процесу. Програма захищає систему від падіння в результаті необдуманих дій користувачів, некоректної роботи програм і додатків, атаки вірусів і багатьох інших причин.

PAGE  41


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76274. Олимпийские игры 91.35 KB
  Приняли участие лучшие спортсмены северных стран Норвегии Финляндии Швеции. Во всех дисциплинах лыжного спорта победителями оказались спортсмены Норвегии. Непревзойденными в хоккее были спортсмены Канады имевшие огромное преимущество над соперниками.
76275. ИНФЕКЦИОННЫЙ ЭНДОКАРДИТ 34.82 KB
  Наряду с этим к значимым факторам риска ИЭ у детей и подростков относятся пролапс митрального клапана особенно с миксоматозным утолщением клапанных створок и митральной регургитацией длительно стоящие катетеры центральных вен и перенесенные операции на сердце.
76276. Ишемический инсульт 19.56 KB
  Прежде всего на МРТ не визуализируется типичный эффект потери сигнала от сосудов в зоне патологии. В течение первых 3 сут развития инфаркта мозга на МРТ с контрастированием примерно в 30 случаев может наблюдаться усиление сигнала от соседней твердой мозговой оболочки.
76277. Операционные системы 51.7 KB
  Специфика ОС проявляется и в том каким образом она реализует сетевые функции: распознавание и перенаправление в сеть запросов к удаленным ресурсам передача сообщений по сети выполнение удаленных запросов.
76278. Наружная и передняя яремные вены, их корни, притоки и анастомозы 107.04 KB
  Анастомоз с v. jugularis anterior противоположной стороны – arcus venosus juguli (иногда сливаются в v. mediana colli), межсистемный. Анастомозы дуги с vv. thyroideae inferiores и с подкожными венами передней грудной стенки. Входит в spatium interaponeuroticum suprasternale, поворачивает в recessus lateralis, соединяясь с v. jugularis externa или в v. jugularis interna. Реже впадает в v. subclavia или v. brachiocephalica.
76279. Непарная вена 43.26 KB
  zygos начинается в брюшной полости являясь непосредственным продолжением правой восходящей поясничной вены v. Последняя начинается из мелких вен области крестца и поясницы которые анастомозируют с венами наружного позвоночного сплетения и поясничными венами из системы нижней полой вены. Притоки непарной вены: 1. Верхние диафрагмальные вены vv.
76280. Внутренняя яремная вена 66.65 KB
  В области шеи внутренняя яремная вена является самым крупным стволом. Вена располагаетсяв составе сосудистонервного пучка шеи латеральнее общей сонной артерии и блуждающего нерва. В области шеи внутренняя яремная вена получает непостоянные внечерепные притоки.
76281. Внутричерепные притоки внутренней яремной вены 117.6 KB
  Синусы твердой мозговой оболочки: Sinus sgitlis superior Sinus sgitlis inferior Sinus cvernosus Sinus intercvernosi Sinus sphenoprietlis Sinus petrosus superior Sinus petrosus inferior Sinus mrginlis Sinus rectus Sinus occipitlis Sinus trnsversus Sinus sigmoideus Выпускники vv. diploice: Лобная в sinus sgitlis superior Задняя височная sinus sphenoprietlis Передняя височная sinus trnsversus Затылочная sinus trnsversus Вены твердой мозговой оболочки vv.
76282. Нижняя полая вена. Корни. Притоки. Анастамозы с верхней полой и воротной венами 1.36 MB
  V. thoracoepigastrica (приток v. axillaris) (система v. cava superior) - v. epigastrica superficialis (приток v. femoralis) (система v. cava inferior) V. azygos, v. hemiazygos (vv. lumbales ascendens dextra et sinstra) (система v. cava superior) -vv. lumbales dextrae et sinistrae (система v. cava inferior)