38671

Вивчення гідрогеологічних умов ділянки водозабору (св.55е) столової води та затвердження її експлуатаційних запасів у ДКЗ України в кількості 288 м3/добу

Дипломная

География, геология и геодезия

АБ акціонерного товариства закритого типу АТЗТ Новомосковський завод мінводи. Відповідно до вищевказаних документів розвідувальні роботи необхідно було виконати на ділянці водозабору свердловина №55е мінеральної столової води Новотроїцька який розташовано на території Новомосковського заводу мінводи у 2 км на захід від с.55е столової води та затвердження її експлуатаційних запасів у ДКЗ України в кількості 288 м3 добу.Солоний Лиман на відстані 55 км від Новомосковського заводу мінводи св.

Украинкский

2013-09-28

1.24 MB

2 чел.

ВСТУП

Розвідувальні роботи виконувались на підставі листа-заяви №323 від 07.04.2008р. і технічного завдання (текст. додат. А,Б) акціонерного товариства закритого типу (АТЗТ) «Новомосковський завод мінводи».

Відповідно до вищевказаних документів розвідувальні роботи необхідно було виконати на ділянці водозабору (свердловина №55е) мінеральної столової води «Новотроїцька», який розташовано на території Новомосковського заводу мінводи, у 2 км на захід від с.Карабинівка Павлоградського району (рис.1).

Головною метою робіт є вивчення гідрогеологічних умов ділянки водозабору (св.55е) столової води та затвердження її експлуатаційних запасів у ДКЗ України в кількості 288 м3/добу.

Водопостачання підприємства мінеральною водою «Дніпропетровська» для розливу здійснюється з водозабору, який розташовано в с.Новотроїцьке, на березі оз.Солоний Лиман, на відстані 5,5 км від Новомосковського заводу мінводи (св.№№2е, 23731, 23732) – Новотроїцьке родовище мінеральних вод.

По родовищу затверджені запаси мінеральних вод обухівського водоносного горизонту палеогенових відкладів у кількості 330 м3/добу.

Для господарчо-питного водопостачання заводу у 2002р. на його території було пробурено 2 розвідувально-експлуатаційні свердловини №№55е і 66е на обухівський водоносний горизонт, глибиною 47м. Одна – діюча (№55е), друга – резервна (№66е). У процесі проведення дослідних робіт на цих свердловинах та при експлуатації однієї з них (№55е), згідно висновку Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології (текст.додат.В), було встановлено, що ці води придатні до розливу столової мінеральної води і безалкогольних напоїв під назвою «Новотроїцька».

У зв’язку з реконструкцією заводу та розширенням виробництва виникла потреба в додатковому водопостачанні підприємства. Дефіцит води, що виник, можливо було ліквідувати тільки за рахунок експлуатації вище перелічених свердловин (водозабір).

На даний час свердловина №55е працює 1 годину на добу із сумарним водовідбором біля 3 м3/добу, з перспективою збільшення до 288 м3/добу. Вода використовується для промислового розливу як мінеральна природна столова під назвою «Новотроїцька».  

У 2003р. Самарська ГРЕ виконала пошуково-розвідувальні роботи по вивченню гідрогеологічних умов ділянки водозабору свердловини №55е з метою отримання ліцензії для АТЗТ  «Новомосковський завод мінводи» на дослідно-промислову розробку (ДПР) столової води «Новотроїцька».

У 2007р. АТЗТ  «Новомосковський завод мінводи» отримало Спеціальний дозвіл на ДПР з терміном дії три роки (текст. додат.М). Одним із пунктів особливих умов спеціального дозволу є затвердження експлуатаційних запасів мінеральної столової води в ДКЗ України на протязі трьох років з моменту видачі ліцензії.

Дослідно-промислова розробка столової води дозволяє значно скоротити витрати на вивчення гідрогеологічних умов ділянки розвідувальних робіт і одержати достовірні гідрогеологічні параметри, необхідні для оцінки експлуатаційних запасів столової води та їх затвердження.

Дослідно-промислова розробка є невід’ємною складовою частиною розвідувальних робіт, виконаних на ділянці Новотроїцького родовища природної столової води «Новотроїцька», з метою затвердження її експлуатаційних запасів.

Розвідувальні роботи виконувала Придніпровська ГП КП «Південукргеологія» на договірній основі. Об’єкт зареєстрований ДГП «Геоінформ» під номером У-08-114/1.

Ділянка робіт узгоджена з усіма зацікавленими організаціями (текст.додат.Н).

Обухівський водоносний горизонт в районі робіт вивчався у 1962 році і експлуатувався поодинокими свердловинами та водозаборами (із 2-3 свердловин) на 4 підприємствах. Наявні матеріали вивчення та експлуатації використані при складанні звіту про розвідувальні роботи.

У відповідності з терміном дії спеціального дозволу на ДПР підземні води свердловини №55е (3 роки)  АТЗТ  «Новомосковський завод мінводи» на протязі 36 місяців (квітень2007р.квітень 2010р.) експлуатувало свердловину і одночасно виконувало режимні спостереження за водовідбором, динамічним рівнем та якістю підземних вод св.№55е. З 1 червня 2009р. по 30 серпня 2009р. на ділянці робіт із св.№55е була проведена дослідно-експлуатаційна відкачка. Результати режимних спостережень та дослідно-експлуатаційної відкачки покладені в основу оцінки запасів мінеральної столової води «Новотроїцька» на Новотроїцькому-1 родовищі. Окрім цього враховані результати вивчення обухівського водоносного горизонту в 1962-2007рр. та матеріали його експлуатації на водозаборах в районі озера Солоний Лиман.

Розвідувальні роботи виконувались в радіусі до 1км навколо свердловини №55е з травня 2009р. по серпень 2009р.

У виконанні робіт брали участь: Смірнов А.Я. – гідрогеолог І категорії, відповідальний виконавець, гідрогеологи ІІ категорії – Зябрєва Т.А., Матийчак К.А., Кошляк А.В., геолог – Меренюк Р.І., інженер-програміст Ноздрачова Д.С., технік-гідрогеолог І категорії – Няніна С.О.

Лабораторні роботи з вивчення хімічного складу підземних вод виконувала ЦЛ КП «Південукргеологія».

Внутрішній лабораторний контроль аналізів проб води проводився вищеназваною лабораторією, а зовнішній – ЦЛ КП «Кіровгеологія». Бактеріологічний стан вод вивчала баклабораторія Новомосковської райСЕС і виробнича лабораторія АТЗТ «Новомосковський завод мінводи». Радіологічні дослідження виконала ЦЛ КП «Кіровгеологія».

Методичне керівництво робіт здійснювали головні гідрогеологи КП «Південукргеологія» Ольшанська І.М. і Придніпровської ГП Чемерис Б.В.


1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН РОБІТ І РОДОВИЩЕ

  1.  Адміністративне і географічне положення

В адміністративному відношенні ділянка робіт розташована у межах територій Новомос-

ковського (25%) і Павлоградського (75%) районів Дніпропетровської області. Новотроїцьке -1

родовище мінеральних вод розташоване 8км на схід від с.Знаменівка Новомосковського району. Територія робіт має форму квадрату, зі стороною 1,8км. Площа ділянки робіт складає 3,24км2.

Географічні координати району робіт:

48033/30// - 48036/50// ПШ

                                                         35029/30// - 35034/40// СД

В геоморфологічному відношенні територія робіт пристосована до долин річок Самари і Вовчої.

Найбільш крупні населені пункти у межах району робіт такі: сс. Карабинівка, Знаменівка, Ново-Олександрівка, Новотроїцьке, селище Меліоративне. Районні центри Павлоград і Новомосковськ розташовані у 25км.

З заходу на схід проходить автострада Київ-Донецьк. Населені пункти зв’язані між собою густою мережею асфальтованих доріг місцевого значення і ґрунтових доріг.

В економічному відношенні район робіт є аграрно-промисловим, переважно із розвитком сільського господарства – землеробства, тваринництва. Землі оброблюються під посіви ячменю, пшениці, жита, кукурудзи, соняшника.

У с.Новотроїцьке на березі озера Солоний Лиман з 1947р. працює обласна фізіотерапевтична лікарня «Солоний Лиман».

На базі розвіданих поблизу озера запасів столових гідрокарбонатних вод під назвою «Дні-пропетровська», у 5,5км на південний схід від ділянки, з 1961р. працює Новомосковський завод по розливу столової води (рис.1).

1.2 Клімат і орогідрографія

Клімат району характеризується малосніжною зимою і тривалим теплим літом. За даними центру гідрометеорології м.Дніпропетровська, що засновані на матеріалах багаторічних середньостатистичних спостереженнях (метеостанції Павлоград, Губиниха), кліматичні умови району досліджень характеризуються наступними даними.

Середньорічна температура повітря дорівнює 7,50С. Найпрохолоднішим місяцем є січень із середньою температурою – 6,40С, найтеплішим – липень +21,20С.

Максимальні температури повітря зареєстровані у липні – до +400С, мінімальні – у лютому – до -370С. Середній мінімум температури коливається у межах від – 9,30С у січні до +150С у липні.

Річна сума опадів змінюється від 373,3 до 643,7 мм, середньомісячна – від 32 мм у лютому до 67мм у червні. Середньорічна сума опадів складає 508мм. Максимальна кількість днів з опадами спостерігається в осінньо-зимовий період.

Промерзання грунту періодичне, максимальне спостерігається у лютому (24-116см), мінімальне – у листопаді-грудні (5-8см).

Середня відносна вологість повітря змінюється від 48 до 93%, середньорічна – 70-76%.

Випаровування з поверхні грунту в середньому складає 400мм, випаровування з водної поверхні – 700мм і більше.

Переважним напрямком вітрів є східний і південно-східний.

Рельєф району відображає основні риси поверхні складної частини Східно-Європейської рівнини, що характеризується чергуванням піднесень і низин.

Основними формами рельєфу описуваної території є річкові долини рр. Самари і Вовчої, вододільні плато, рівнини, балки та яруги.


Загальний ухил поверхні в районі простежується з північного сходу на південний захід, у сторону р.Дніпро (з відміток 170 м до 51м).

Схили плато характеризуються хвилястістю, яруго-балочною мережею і дуже полого падають до річкових долин, непомітно зливаючись з останніми.

Гідрографічна мережа представлена річками Самара, Вовча і озером Солоний Лиман, розташованими у 5-6 км від ділянки робіт.

1.3 ГЕОЛОГО- ГІДРОГЕОЛОГІЧНА ВИВЧЕНІСТЬ

Уперше на наявність мінеральних вод в районі озера Солоний Лиман вказується в работі Домгера В.А. у 1898 р.

У 1923-1928 рр. озеро Солоний Лиман стало обєктом вивчення Дніпропетровського Окрздраву. На озері були відібрані проби грязі і досліджені в лабораторії Дніпропетровського гірничого інституту. У 1928 р. було прийнято рішення про утворення на березі озера грязьолікувального пункту для клінічного спостереження за впливом грязі. Клінічні спостереження дали позитивний результат.

У 1930 р. Закревською Г.В. була складена трьохверстна геологічна карта території листа XXVI-14, на якій розташовується озеро Солоний Лиман.

У 1935-36 рр. по завданню Дніпропетровського філіалу Українського інституту курортології Вакуленко М. (Дніпропетровське відділення “Укргеотресту”) при проведенні грязьорозвідувальних робіт на озері Солоний Лиман були виділені і охарактеризовані водоносні горизонти у четвертинних і палеогенових відкладах.

У 1950р. підземні води в районі озера вивчались професором Кушаковським Л.Н., який у 1957р. опубліковав роботу “Лікувальна місцевість Солоний Лиман на Дніпропетровщині”.

У 1950-60рр. у зв’язку з відкриттям крупного кам’яновугільного родовища (Західний Донбас), тут виконувались багаточисельні геологічні і гідрогеологічні роботи.

Проведені 1:200000 геологічна і гідрогеологічна зйомки території листів М-36-XXXVI і М-36-XXX, що виконували Матвієнко Є.М. і Гладкий В.Н. у 1950-1952 рр., Віноградов Г.Г. у 1958 р. Були також виконані роботи по вивченню тектоніки і вугленосності території, розвідці шахтних полів, пошуках і оцінці ресурсів питних і мінеральних вод. В результаті освоєння Західного Донбасу були введені в дію 11 вугільних шахт.

У 1954р. на північно-східному березі озера Солоний Лиман Дніпропетровським Облмеліоводбудом була пробурена свердловина на київський (обухівський) водоносний горизонт. Дебіт свердловини при самовиливі склав 19,05 м3/годину. Висновок про бальнеологічні якості води був складений Соколовським А.В. у 1954р. і у 1960р. За його думкою, цю воду можливо використовувати для лікування нескладних форм хронічних захворювань тракту травлення, а також як столову. На базі цієї свердловини у 1961р. був побудований Новомосковський завод по розливу столової води під назвою “Дніпропетровська”.

У 1960-1962рр. Павлоградською КГРЕ тресту “Дніпрогеологія” за рішенням Дніпропетровської обласної Ради проводились пошукові дослідження мінеральних вод, які охоплюють велику територію (1125 км2) від м.Павлограда до м.Дніпропетровська і включають район озера Солоний Лиман, в результаті чого були виявлені мінеральні води у породах докембрію і  відкладах тріасової, юрської і палеогенової систем. За  результатами пошукових робіт були оцінені НТР тресту “Дніпрогеологія” запаси мінеральних, столових і питних вод (протокол НТР №516 від           29.09.1962 р.).

У 1974-76рр., у зв’язку з проектуванням будівництва на озері нового санаторно-курортного комплексу і збільшенням до кінця п’ятирічки продуктивності Новомосковського заводу розливу до 40-50 млн.пляшок на рік, Павлоградською КГРЕ тресту “Південукргеологія” проводились роботи по попередній розвідці мінеральних, питних і столових вод. Розвідка виконувалась на пяти ділянках (столових, високомінералізованих, радонових, питних і слабомінералізованих вод) загальною площею 249 км2. В результаті робіт підраховані і оцінені НТР тресту “Південукргеологія” (протокол НТР №256 від 6.12.1976р.) запаси різних типів вод [1]:

- столових типу “Дніпропетровська” з мінералізацією 0,2-0,5 г/дм3 - 120 м3/добу по категорії В у відкладах обухівської світи палеогену, св. 2е у 0,6км на північ від терапевтичного комплексу;

- питних з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 660 м3/добу по категорії В+С1 у четвертинних, палеогенових і докембрійських утвореннях, на ділянці у 5,4км на південь від терапевтичного комплексу (св.№№15549, 1551, 15548), які розташовуються на території проектуємих робіт;

- слабомінералізованих суміш з мінералізацією 2,6-3,0г/дм3 – 130м3/добу по категорії В у відкладах бучацької і обухівської світ палеогену, у 1,5км на південний схід  від терапевтичного комплексу;

- високомінералізованих з мінералізацією до 25 г/дм3 – 800 м3/добу по категорії В у тріасових відкладах, на ділянці у 4,5 км на північний схід від терапевтичного комплексу.

У 1977-1979 рр. Павлоградською ГРЕ тресту “Південукргеологія” в районі озера Солоний Лиман для водопостачання лікарні виконані детальні розвідки підземних вод і затверджені УкрТКЗ запаси питних вод пісковиків обухівської світи палеогену по категорії А – 800 м3/добу, С1–700 м3/добу (протокол УкрТКЗ №3976 від 25.10.1979р.) і запаси мінеральних хлоридних натрієвих вод водоносних горизонтів бучацьких і тріасових відкладів з мінералізацією змішаної води при сумісній експлуатації горизонтів 5-15 г/дм3, по категорії А – 350 м3/добу (протокол УТКЗ №3985 від 11.12.1979р.). Розвідана мінеральна хлоридна натрієва вода у лікувальній практиці може використовуватись для внутрішнього застосування при хронічних колітах і гастритах із зниженою секрецією і для бальнеотерапії .

У 1985-1987 рр. Павлоградською ГРЕ ВГО “Донбасгеологія” виконана детальна розвідка родовища столових вод, розташованого на північ від озера Солоний Лиман, яке має в плані форму лінзи. По результатах робіт оцінені і опробовані НТР ВГО “Донбасгеологія” запаси столових вод, що пристосовані до пісковиків обухівської світи палеогену, по категорії А –160 м3/добу, В – 340 м3/добу (протокол НТР №224 від 27.11.1987р.). Аналогом розвіданих гідрокарбонатних натрієвих вод з мінералізацією 0,2-0,5 г/дм3 є столова вода типу “Дніпропетровська”, що експлуатується „Новомосковським заводом Мінводи” з 1961р.

У 1997-2000рр. Дніпропетровською комплексною партією КП “Південукргеологія” проведено дорозвідку родовища столової води “Дніпропетровська”, що експлуатується, в обухівському водоносному горизонті палеогену. За результатами проведених робіт оцінені експлуатаційні запаси столової води у кількості 330 м3/добу у тому числі за категоріями: А – 160 м3/добу, В – 170 м3/добу ( протокол № 578 ДКЗ України від 6.ХII.2000 р.).

У 2000-2002 рр. Придніпровською гідрогеологічною партією КП “Південукргеологія” детально розвідана ділянка Знаменівського родовища лікувально-столової кремнієвої води “Знаменівська” в обухівському водоносному горизонті, яка придатна для внутрішнього застосування для лікувальних цілей та промислового розливу. Згідно протоколу ДКЗ України від 23.10.2002 р. №697 розвідані запаси лікувально-столової мінеральної води затверджені у кількості 120 м3/добу по категорії В.

У 2003р. Самарська ГРЕ виконала пошуково-оцінювальні роботи по вивченню гідрогеологічних умов ділянки водозабірної свердловини №55е з метою отримання спеціального дозволу для АТЗТ «Новомосковський завод мінводи» на дослідно-промисловий розлив столової води «Новотроїцька». В результаті виконаних робіт попередньо оцінені запаси столової води «Новотроїцька» у кількості 330 м3/добу по категорії С1, які можуть використовуватись для дослідно-промислового розливу, що задовольняє заявленій потребі замовника.

У 2003-2007рр. Придніпровською ГП виконано дорозвідку північної ділянки Знаменівського родовища мінеральної води «Знаменівська». Згідно протоколу №1521 ДКЗ України від 04.06.2008р. розвідані запаси мінеральної води у кількості 220 м3/добу по категорії В (св.4).

Крім геологічних і гідрогеологічних досліджень у межах району і у тому числі на ділянці робіт побудовано ряд поодиноких водозаборів для госппитного і технічного водопостачання.

Вищевказані матеріали у тому або іншому ступені використані при складанні цього проекту.

  1.  ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ

РАЙОНУ

  1.  Геолого-структурне положення і тектоніка

У геоструктурному відношенні район досліджень пристосований до прибортової частини південно-західного крила Дніпровсько-Донецької западини, що зчленовується на півдні з Українським кристалічним щитом.

У геолого-тектонічних взаємовідносинах порід виділяються три структурних поверхи: нижній – жорсткий докембрійський фундамент, середній – товща моноклинально залягаючих палеозойських і мезозойських порід і верхній – представлений горизонтально залягаючими відкладами кайнозою.

Основну роль в тектонічній будові району грають регіональні розломи північно-західного простягання, які у останні часи багатьма дослідниками розглядаються як міжбрилові глибинні розломи, які простежуються на багато десятків і сотні кілометрів.

Вздовж розломів відбувалося ступінчате зниження окремих брил на південний схід. Ділянка, що вивчається, розташована у межах однієї з таких брил.

Нижній структурний поверх на ділянці залягає на глибині 507 м, у 4 км на південному сході залягає на глибинах 70-100 м, на півночі і північному сході занурюється на глибину 700 м і більше. Породи цього структурного поверху представлені гранітами, гранодіоритами, рідше – гнейсами. Основне простягання порід – північно-західне.

Середній структурний поверх розвинутий у північній і північно-східній частині району робіт. Складений породами юрського, тріасового, девонського і кам’яновугільного віків, що розділені тектонічними порушеннями на ряд опущених і піднятих блоків різних порядків.

Верхній структурний поверх розвинутий повсюдно на території району робіт і представлений відкладами кайнозою. Породи, що його складають, залягають горизонтально, або майже горизонтально, на породах усіх структурних поверхів.

На ділянці робіт розвинута система Карабинівських скидів, пристосованих, в основному, до середнього структурного поверху.

Найбільш великий на ділянці є Карабинівський скид, який бере початок на кристалічному щиті і простягається у північно-західному напрямку, далі змінює простягання на субширотне.  Детально Карабинівський скид вивчено на ділянках Булахівських 3-4, де він на протязі 10 км підсічений сьома свердловинами (№№1195,1096,1252,4211,4202, 4208,4147). Площина зміщувача скиду має північно-східне падіння під кутом 45-60º. Амплітуда вертикального зміщення порід по простяганню скиду непостійна і коливається у широких межах від 340 до 120 м; безпосередньо на ділянці робіт має амплітуду 265 м. Відгалужена система мілких скидів має амплітуду 20-90 м. На північ від ділянки робіт спостерігається Спартаківський скид субширотного простягання. Падіння плоскості його зміщувача на північ під кутом 53-60º з амплітудою вертикального зміщення порід 35-45 м.

Гідрогеологічне значення розломів остаточно не вивчено. Передбачається, що по найбільш крупним розломам відбувається розвантаження високомінералізованих вод у вищезалягаючі водоносні горизонти, але дослідними даними це не встановлено.

2.2 Геологічна будова і гідрогеологічні умови

У стратиграфічному відношенні район робіт складений кристалічними породами докембрію, комплексом осадочних порід палеозойського і мезозойського віків, що представлені породами девонської, кам’яновугільної, тріасової і юрської систем, які повсюдно перекриті суцільним чохлом більш молодих відкладів палеогенової, неогенової і четвертинної систем (граф. додат.1).

Нижче приводиться коротка загальна характеристика порід стратиграфічних підрозділів, які були перелічені вище.

Архей-протерозойська група (AR-PR)

Докембрійські утворення мають повсюдне поширення. На півдні району вони заходять під покривні відклади палеогенової і неогенової систем. Представлені гнейсами, гранітами, гранодіорітами, мігматітами нижнього архею і метаморфічними породами, в основному хлоритовими сланцями, верхнього архею. Залягають на глибинах від 28,0 на півдні району до 1000 м і більше на південний схід – убік занурювання Дніпровсько-Донецької западини. Розкрита потужність у межах району складає 70,4 м. Тріщинуватість характерна для верхньої зони тридцятиметрової потужності. Покрівлею кристалічних порід, у місцях відсутності чохла первинних каолінів, служать на півдні – сарматські піски, на півночі – відклади харківської серії, київської та бучацької світ і породи палеозойської системи.

Палеозойська група (PZ)

Палеозойські відклади представлені осадками девонської і кам’яновугільної систем.

Відклади девонської системи (D) у вигляді вузької смуги простежуються на півдні району і залягають безпосередньо на породах докембрію на глибині від 73 до 170 м, покрівлею служать осадки палеогенової і кам’яновугільної систем.

Літологічно представлені аркозовими пісковиками з тонкими прошарками монтморілонітових глин. Потужність товщі незначна і змінюється від 0,5 до 10 м.

Відклади кам’яновугільної системи (С) мають повсюдне розповсюдження на описуваній території, за винятком південної частини і представлені осадками турнейського, візейського і серпухівського ярусів.

Простягання порід північно-західне, а падіння під кутом 3-5º убік Дніпровсько-Донецької западини.

Відклади турнейського ярусу (С1t) залягають на розмитій поверхні порід девону, а в місцях їх відсутності – на докембрійських утвореннях або продуктах їх вивітрювання.

Глибина залягання порід у південній частині району змінюється від 75,0 до 130,0 м, потужність відкладів – від 0,0 до 30,0 м.

Літологічно представлені сірими, світло-сірими, темно-сірими з бурим відтінком вапняками і доломітами. Вапняки щільні, слабо тріщинуваті, тріщини виконані кальцитом.

Відклади візейського і серпухівського ярусів (С1vC1s) представлені перешарованою товщею аргилітів, алевролитів, пісковиків, вапняків і вуглів робочої і неробочої потужності.

Залягають вони трансгресивно на відкладах турнейського ярусу, покрівлею є відклади бучацької світи палеогену і тріасової системи.

Глибина залягання порід змінюється від 67,0 м в області підняття кристалічних порід на півдні району до декількох відсотків метрів на півночі.

Мезозойська група (MZ)

Мезозойські відклади представлені відкладами тріасової і юрської систем, що розповсюджені у північній частині описуваної території.   

Відклади тріасової системи (Т) залягають з кутовою незгодою на кам’яно-вугільних відкладах. Складені перешарованою товщею строкатобарвистих глин, пісковиків, пісків, галечників, конгломератів.

Глибина залягання відкладів тріасу коливається від 65,0 м поблизу південного контуру розповсюдження до 240м у північному напрямку. Потужність змінюється від 0,0 у південній частині площі до 45,0м у північній.

Покрівлею тріасових відкладів біля південної границі розповсюдження (у містах виходу) служать водоносні піски бучацької світи, по мірі занурювання на північ – глини юрської системи.

У грунті повсюдно залягають камяновугільні відклади (граф. додат.1).

Відклади юрської системи (I) розповсюджені північніше порід тріасу. Представлені перешарованою товщею сірих глин, пісків, пісковиків, рідше вапняків. Глибина розкриття покрівлі порід змінюється від 55,0 до 145,0м. Загальна потужність їх коливається від 0,0 м до 140,0 м.

У покрівлі залягають піски бучацької серії, у грунті  –  піщано-галечникові відклади тріасу.

Кайнозойська група (КZ)

Кайнозойські відклади на площі району, що описуються, розповсюджені повсюдно і представлені осадками палеогенової, неогенової і четвертинної систем.

Палеогенова система представлена відкладами бучацької, київської, обухівської і межигірської світ.

Відклади бучацької серії (P2bč) розвинуті повсюдно, відсутні лише у південно-західній частині району, у місті підняття кристалічного масиву (граф. додат.1).

Представлені морськими осадками, які  трансгресивно залягають на відкладах юрської, тріасової, кам’яновугільної, девонської систем і кристалічних породах докембрію, у покрівлі їх залягають відклади київської світи палеогену.

Літологічно товща, що описується складена пісками тонко- і дрібнозернистими, сірувато-бурими, іноді вуглистими, у покрівлі ущільненими. Глибина їх залягання коливається від 34,0 до 130,0 м. Потужність пісків, що описуються змінюється від 0 до 33,7 м, на переважній площі району складає 15-20 м.

Відклади київської світи (Р2кv) розвинуті повсюдно, відсутні у південно-західній і східній частині району. На переважній території вони залягають на бучацьких пісках, а у містах їх відсутності – на корі вивітрювання кристалічних порід докембрію.

Представлені товщею світло-зелених і блакитно-сірих мергелів, іноді переходять у мерегелисту глину. Ці відклади є водоупором, потужність досягає 28,0м. Глибина залягання – від 12,0 м до 101,0 м.

Відклади обухівської світи (Р2оb) представлені блакитно-зеленувато-сірими кварцево-глауконітовими пісковиками і алевролітами, пісками, що залягають горизонтально. Середня потужність відкладів 10-15 м. Глибина залягання від 5,0 до 94,0 м.

Відклади межигірської світи (Р3тž) розповсюджені повсюдно і представлені зеленувато-сірими пісками глинистими, тонкозернистими, іноді глинистими пісковиками, глинами. Глибина залягання від 5,0 до 74,0 м, середня потужність – 11,5 м.

Відклади неогенової системи (N) представлені відкладами новопетрівської світи (N1np), що розповсюджені лише на вододілах і їх схилах у північній і південній частині району (граф. додат.1). У покрівлі їх залягають червоно-бурі глини, жовто-бурі, палеві суглинки і піски глинисті. У грунті – піски глинисті межигірської світи, а на південному заході кристалічні породи архей-протерозойської групи.

Глибина залягання покрівлі змінюється від 5,0 м до 30,0 м. Потужність їх досягає 57,0 м.

Переважають піски світло-сірі і жовті із включеннями охристо-жовтих, цегляно-червоних і рожевих, дрібно- і тонко-зернисті, містами каолінізовані.

Нерозчленовані відклади неогенової і четвертинної систем (N22-3) представлені червоно-бурими глинами, що залягають спорадично на відкладах новопетрівської світи. Потужність їх досягає 20,0м. Глини практично водоупорні.

Відклади четвертинної системи (Q) розвинуті повсюдно, суцільним чохлом, покриваючи на плато і схилах породи неогену, а у долинах річок – осадки межигірської і обухівської світ. Генетично – це еолово-делювіальні і алювіально-делювіальні відклади.

Еолово-делювіальні утворення представлені жовто-бурими, рідше пальовими суглинками, потужність яких не перевищує 20 м. Розповсюджені у північній і південній частинах району.

Алювіальні і алювіально-делювіальні відклади розповсюджені у долині річки Самари і днищ крупних балок. Глибина залягання відкладів коливається від 0,0 до 22,0м, потужність досягає 25м. Представлені пісками від дрібно- до тонкозернистих з прошарками глин, суглинків та мулів у покрівлі і середині шару, крупнозернистими різницями у нижній частині розрізу (граф. додат.1).

У відповідності з геологічною будовою у межах району виділяються такі водоносні горизонти і комплекси:

- водоносний горизонт четвертинних відкладів;

- водоносний горизонт відкладів новопетрівської світи неогену;

- водоносний горизонт відкладів межигірської світи палеогену;

- водоносний горизонт відкладів обухівської світи палеогену;

- водоносний горизонт відкладів бучацької серії палеогену;

- водоносний комплекс юрських відкладів;

- водоносний комплекс тріасових відкладів;

-водоносний комплекс відкладів візейського і серпухівського ярусів кам’яновугільної системи;

-водоносний комплекс відкладів турнейського ярусу камяновугільної системи;

-водоносний горизонт відкладів девонської системи;

-водоносний горизонт докембрійських утворень.

Водоносний горизонт четвертинних відкладів

Води четвертинних відкладів розвинуті повсюдно. Пристосовані до алювіальних і

алювіально-делювіальних відкладів тераси долини р.Самари.

Обводненими є алювіальні відклади.

Водовміщуючі породи представлені різнозернистими пісками. Потужність обводненої товщі 10-15 м, глибина залягання рівня до 6,5м. Місцями водовміщуючі піски перекриті суглинками, підстилаються осадками межигірської світи палеогену.

Водозбагаченість алювіальних пісків нерівномірна, дебіт змінюється від 0,025 до 6,0 дм3/с.

Живлення даного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів.

Особливо інтенсивне живлення відбувається у північній частині району, де алювіальні піски виходять на денну поверхню, та утворюють так названі «кучугури». Тут спостерігаються найбільш високі абсолютні відмітки рівня води внаслідок наявності місцевої області живлення за рахунок інтенсивної інфільтрації атмосферних опадів через оголені піски та утворення у результаті цього своєрідного купола розтікання вод алювіального та взаємозв’язаного з ним обухівського водоносних горизонтів.

Величина мінералізації води змінюється від 0,12 до 3,42 г/дм3, загальна жорсткість – від 0,56 до 23,5 ммоль/дм3, при чому прісні води з мінералізацією 0,12-1,5 г/дм3 і жорсткістю 1,05-10,0 ммоль/дм3 розвинуті у центральній і східній частині району, а на півдні і заході якість води погіршується – мінералізація змінюється від 1,33 до 1,2 г/дм3, жорсткість – від 2,52 до 23,5 ммоль/дм3. Безпосередньо у районі водозабору, що оцінюється мінералізація води складає 1,0 г/дм3.

За природною захищеністю, у зв’язку з відсутністю перекриваючих слабопровідних порід, горизонт характеризується як незахищений від проникнення різних забруднювачів.   

Води четвертинних відкладів широко використовуються за межами району для водопостачання населених пунктів, промислових підприємств і Павлоградської групи шахт.

Водоносний горизонт відкладів новопетрівської світи неогену

Розповсюджений лише на вододілах та їх схилах на півночі і півдні району (граф. додат.1). У покрівлі водоносного горизонту залягають червоно-бурі глини, у підошві – піски глинисті межигірської світи, на півдні – породи докембрію. Глибина залягання водоносного горизонту коливається від 1,9 до 33,0м, потужність 4,0-23,6м. Водовміщуючими є піски, які обводнені тільки у нижній частині товщі. Водоносний горизонт безнапірний і лише на окремих ділянках – напірний. Глибина залягання рівня води коливається від 1,9 м до 23,0м. Водоносність порід дуже низька. Питомий дебіт свердловин змінюється від 0,001 до 0,3 дм3/с. Незначна обводнювальність порід пояснюється їх низькими фільтраційними властивостями (k = 0,0007-1,3 м/добу) і великою здренованістю водоносного горизонту місцевою гідрографічною мережею.

Даний водоносний горизонт має гідравлічний взаємозв’язок з нижчезалягаючими горизонтами в місцях відсутності водоупорів.

Живлення водоносного горизонту – за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, розвантаження у долинах річок і крупних балках.

Величина мінералізації води змінюється від 0,8 до 3,04 г/дм3, загальна жорсткість – від 7,6 до 40,22 ммоль/дм3, причому прісні води з мінералізацією 0,8-1,38 г/дм3 і жорсткістю 7,6-14,08 ммоль/дм3  розвинуті у південній частині району, а на півночі якість води погіршується – мінералізація змінюється від 2,86 до 3,04 г/дм3, жорсткість – від 26,93 до 40,22 ммоль/дм3.

Практичного значення води даного водоносного горизонту не мають. Використовуються лише для водопостачання дрібних обєктів.

Водоносний горизонт відкладів межигірської світи палеогену

Горизонт має повсюдне поширення у межах району. Водовміщуючими є тонко- та дрібнозернисті глинисті піски, глибина залягання яких коливається від 5,0 до 74,0 м, середня потужність 11,5 м.

Покрівлею служать алювіальні піски у центральній частині району (у долині річки Самари) і піски новопетрівської світи у північній і південній (на вододілах), підошвою – пісковики глинисті обухівської світи палеогену і лише на заході – породи докембрію.  

Водоносність пісків низька. Питомі дебіти складають 0,00005-0,02 дм3/с, а коефіцієнти фільтрації коливаються від 0,0001 до 0,7 м/добу.

Водоносний горизонт у пісках межигірської світи напірний, величина напору над покрівлею складає 3-40 м.

Пєзометричні рівні води у свердловинах встановлюються на глибині 2-50 м від поверхні землі.

Мінералізація вод, що пристосовані до характеризуємих пісків, коливаються від 0,2 до 1,2 г/дм3, а загальна жорсткість 1,6-9,0 ммоль/дм3.

Живлення водоносного горизонту відбувається, в основному, за рахунок атмосфер-них опадів. Дренується водоносний горизонт долинами річок і крупними балками.

З-за низької водоносності водоносний горизонт, що описується, у даному районі для централізованого водопостачання не придатний.

Водоносний горизонт відкладів обухівської світи палеогену

Водоносний горизонт розвинутий повсюдно, відсутній лише на самому півдні району. У покрівлі залягають піски межигірської світи, місцями четвертинні та неогенові піски, у грунті – київські мергелисті глини, на півдні – породи докембрію. Глибина залягання покрівлі водоносного горизонту складає 5,0-94,0 м, потужність 0-26,4 м, у середньому 10,0-15,0 м.

Водовміщуючими є тріщинуваті пісковики і піски. Водоносний горизонт пластового типу, напірний. Величини напору над покрівлею горизонту змінюються у межах 1,53-35,13 м, на переважній площі – 15-20 м.

Пєзометричні рівні води у свердловинах встановлюються на глибинах від +1,43 до 88,76м від поверхні землі в залежності від рельєфу місцевості.

Водоносність відкладів нерівномірна, в основному, низька і цілком залежить від ступеню тріщинуватості порід. Дебіти свердловин коливаються від 0,06 до 54 дм3/с при зниженнях 5-6 м, питомі дебіти – 0,00012-9 дм3/с, а коефіцієнти водопровідності змінюються у межах 2,2-603 м2/добу.

Водоносний горизонт у відкладах обухівської світи має гідравлічний взаємозв’язок із вищезалягаючими межигірським та алювіальним.

З нижчезалягаючим бучацьким горизонтом цей взаємозв’язок практично відсутній унаслідок наявності між ними витриманої товщі мергелів потужністю у середньому 18-

20 м  (граф.додат.1).

Мінералізація вод горизонту коливається від 0,11 до 1,97 г/дм3, загальна жорсткість 0,12-4,57 ммоль/дм3. На більшій території району води гідрокарбонатні натрієві і рідше сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві з мінералізацією до 1 г/дм3. На північному заході району мінералізація вод зростає до 1,97 г/дм3 (граф.додат.4).

Живлення горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і перепливу вод з вищезалягаючих алювіальних відкладів.

Особливо інтенсивне живлення відбувається, як зазначалося вище, на півночі території, у районі поширення кучугурних пісків, де поверхневий стік практично відсутній.

Дренується водоносний горизонт долиною річки Самари.

З 1961 р. вода горизонту обухівської світи палеогену в районі озера Солоний Лиман (свердловини №2е, 23732) використовується для розливу як столова під назвою “Дніпропетровська” АТЗТ «Новомосковський завод мінводи», а з 2007р. – для розливу під назвою «Новотроїцька» (свердловина №55е на території заводу).

Влітку вода горизонту використовується для водопостачання табору «Орля» та поливу земель АТ «Україна». Увесь рік обухівський водоносний горизонт експлуатується водозаборами №№1,5 для госппитного водопостачання ДОФТЛ «Солоний Лиман» та с.Новотроїцьке.

Крім цього, води водоносного горизонту  обухівської світи палеогену широко використовуються місцевим населенням, для госппитного водопостачання шляхом експлуатації одиночних свердловин.

За природною захищеністю водоносний горизонт обухівської світи палеогену характеризується як незахищений від проникнення різних забруднювачів, тому що у покрівлі його часто відсутні водонепроникні породи.

Водоносний горизонт відкладів бучацької серії палеогену

У межах описуваної території горизонт має повсюдне поширення, за винятком її південно-західної частини (граф. додат.1). Глибина залягання покрівлі водоносного горизонту змінюється від 34,0 до 130,0 м. Потужність до 33,7 м. Водовміщуючими є піски.

Водоносний горизонт, пристосований до пісків бучацької світи, міжшарового типу, напірний. Висота напору над покрівлею горизонту змінюється від 28,2 до 60,0 м, переважне значення 45-50 м.

Глибина залягання п’єзометричного рівня змінюється від +1,52 до 55,50 м від поверхні землі відповідно у долинах річок і на вододілах. Напрямок підземного потоку – від вододілів до долин річок.

Дебіти безфільтрових свердловин коливаються від 1,0 до 22,0 дм3/с при зниженні 1,5-15,0 м. Питомі дебіти  1,82-2,82 дм3/с. На переважній частині описуваної території водопровідність складає 100-150 м2/добу.

Водоносний горизонт має гідравлічний взаємозв’язок з водами тріасових відкладів, а з горизонтом обухівської світи, який залягає вище, він практично відсутній внаслідок наявності у покрівлі витриманої товщі мергелистих глин потужністю у середньому        18-20м.

Якість вод строката – від слабосолонуватих до сильносолонуватих. Мінералізація змінюється від 1,82 до 46,14 г/дм3 (граф. додат.5).

Переважає мінералізація вод 5,0-10,0 г/дм3 і загальна жорсткість 5,67-36,31 ммоль/дм3. Тип вод, в основному,  хлоридний натрієвий. Прісні води з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і жорсткістю до 10 ммоль/дм3 мають розповсюдження тільки у південно-східній і північно-східній частині описуваної території, де горизонт має активний гідравлічний взаємозв’язок з алювіальним і межигірським горизонтами і місцеву область живлення.

Живлення горизонту відбувається за рахунок атмосферних опадів та за рахунок перепливу з нижчезалягаючих горизонтів тріасових і кам’яновугільних відкладів.

Розвантаження здійснюється долинами рр.Самари та Вовчої.   

Води бучацького горизонту у південно-східній і північно-східній частині території використовуються мілкими водоспоживачами для госппитного водопостачання. Поблизу озера Солоний Лиман води горизонту вивчені як мінеральні, за висновком Одеського НДІ курортології ці води є мінеральними, лікувальними. Медичними показниками для питного лікування такими водами є хронічний гастрит зі зниженою секрецією і хронічний коліт.

Водоносний комплекс юрських відкладів

Комплекс розвинутий на півночі описуваної території, на ділянці робіт відсутній. Глибина залягання водоносного комплексу змінюється від 55,0 до 145,0м, збільшуючись у північному напрямку, убік занурення порід.

Водовміщуючими є піски, пісковики і вапняки, часто розповсюджені у вигляді лінз і прошарків серед глин. Сумарна потужність водовміщуючих відкладів складає до 40 м.

Водоносний комплекс у юрських відкладах напірний. Величина напору над покрівлею горизонту досягає 90м.

Глибина залягання п’єзометричного рівня змінюється від +4,60 до 18,70 м від поверхні землі в залежності від рельєфу місцевості.

Водоносність порід по площі нерівномірна, переважно низька, що пояснюється частою фаціальною заміною водоносних порід глинами. Дебіт свердловин, що обладнані на даний горизонт, коливається від 0,43 до 1,25 дм3/с при зниженнях 12,75-10,42 м, питомі дебіти від 0,033 до 0,12 л/с, коефіцієнти фільтрації від 0,008 до 0,2 м/добу. Величина мінералізації змінюється від 5,87 до 21,9 г/дм3, а загальної жорсткості від 26,0 до 66,36 ммоль/дм3.

Живлення водоносного комплексу відбувається, в основному, за рахунок перепливу вод із вище- та нижчезалягаючих водоносних горизонтів. Область живлення розташовується на північному сході, за межами описуваного району.

Води юрських відкладів з-за високої мінералізації для водопостачання непридатні. Ці води є хлоридними натрієвими, із вмістом йоду і брому, мають бальнеологічні властивості. Їх рекомендується застосовувати для лікування тих самих захворювань, що і водами відкладів бучацької світи.

Водоносний комплекс тріасових відкладів

Розповсюджений він у північній частині району. Глибина залягання покрівлі водоносного комплексу коливається від 65,0 до 240,0 м, збільшуючись у північному напрямку, убік занурення порід. Потужність змінюється від 0,0 до 40,0 м.

Покрівлею служать піски бучацької світи у південній частині району по мірі занурення на північ – глини тріасу або юри. У грунті повсюдно залягають кам’яновугільні відклади.

Водовміщуючими є піски гравелисті, галечники, пісковики, сумарна потужність яких досягає 40,0 м. Водоносний комплекс напірний. Величина напору над покрівлею горизонту коливається у межах 67,0-140,0 м, глибина залягання пєзометричного рівня води – від +0,10 м до 100,25 м нижче поверхні землі.

Дебіт свердловин змінюється від 0,3 до 45,0 дм3/с, питомий дебіт – від 0,008 до 5,0 дм3/с. Коефіцієнти водопровідності складають 1,0-743,0 м2/добу.

У якісному відношенні води тріасових відкладів дуже жорсткі і відрізняються підвищеною мінералізацією. Величина мінералізації у воді змінюється від 6,23 до 48,95 г/дм3,

збільшуючись на північ. На ділянці робіт переважають води з мінералізацією 6,23-19,2 г/дм3.

Такі води для водопостачання не придатні. Вони представляють інтерес у лікувальних цілях, тому завдяки вмісту у своєму складі: брому до 22,33 мг/дм3, йоду – до 5,47 мг/дм3, кремнієвої кислоти до 45 мг/дм3.

Ці води є мінеральними лікувальними. Медичними показниками для лікування такими водами є багато захворювань. При цьому води звичайно застосовують у якості ванн і при хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів у якості інгаляцій. Основними показниками для лікування хлоридними натрієвими ваннами з мінералізацією від 10 до 40 г/дм3 є захворювання серцево-судинної системи, органів руху, периферічної нервової системи та ін.

Водоносний комплекс відкладів візейського і серпухівського ярусів

кам’яновугільної  системи

На описуваній території водоносний комплекс широко розвинутий, відсутній тільки у південній частині району. Залягає на глибинах від 65-70 до 416 м, занурюючись у північно-східному напрямку, до центру Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Потужність збільшується у тому ж напрямку до декількох відсотків метрів. У покрівлі даного комплексу залягають піски бучацької світи і породи тріасу.

Водовміщуючими є пісковики, вапняки і вугільні шари, які сумарно складають 20% від загальної потужності кам’яновугільних відкладів. Водоносні горизонти, що пристосовані до них, міжшарового типу, напірні. Напір води вище покрівлі водоносного горизон-ту досягає 250 м і більше.

Пєзометричні рівні води у свердловинах встановлюються від 0,0 до 14 м нижче поверхні землі у залежності від рельєфу місцевості.

Водозбагаченість порід дуже нерівномірна і залежить, в основному, від ступеню їх тріщинуватості. Питомі дебіти свердловин, які випробували ці відклади, змінюються у межах 0,00008-0,25 дм3/с, коефіцієнт фільтрації коливається у межах від 0,0004 до 1,5 м/добу.

Води комплексу відрізняються значною величиною мінералізації, яка змінюється від 20,61 до 47,89 г/дм3, загальна жорсткість від 101,7 до 270,0 ммоль/дм3, мінералізація вод збільшується з півдня на північ, убік занурення порід [48]. Концентрація брому складає 25-45 мг/дм3. Підземним водам горизонту притаманна вертикальна гідрохімічна зональність, мінералізація вод збільшується із зануренням порід до ДДЗ.

Живлення водоносного комплексу відбувається за рахунок перепливу вод із вище- і нижчезалягаючих водоносних горизонтів поза межами ділянки досліджень. Дренування комплексу відбувається долинами річок і шляхом перепливу у  горизонти, що залягають вище.

З-за високої мінералізації, води камяновугільних відкладів для водопостачання не придатні. Вони мають бальнеологічну цінність як високомінералізовані хлоридні натрієві мінеральні води.

За результатами досліджень Одеського НДІМРіК води кам’яновугільних відкладів на ділянці “Солоний Лиман” є бромні, хлоридні натрієві, які можуть застосовуватись для зовнішніх процедур у вигляді ванн і душів при захворюваннях серцево-судинних, опірно-рухової, периферічної нервової систем та ін. [48].

Водоносний комплекс відкладів турнейського ярусу карбону розповсюджений на півдні району і залягає на глибині 73-170 м.

Покрівлею комплексу у південній частині описуваної території є піски бучацької світи, із зануренням на глибину – породи візейського ярусу, у грунті – породи девону, в місцях їх відсутності – докембрійські утворення. Потужність обводненої товщі 0,0-25м. Водовміщуючими є тріщинуваті вапняки і доломіти. Водоносний комплекс, пристосований до них, тріщинно-шаруватого типу, напірний, величина напору над покрівлею гори-

зонту досягає 80-120 м, п’єзометричний рівень встановлюється на глибині 1,3-38,4 м від поверхні землі в залежності від рел’єфу місцевості.

Водозбагаченість порід дуже нерівномірна і залежить від ступеню їх тріщинуватості. Питомий дебіт свердловин складає 0,00008-0,0016 дм3/с, коефіцієнт фільтрації – 0,0004-0,01 м/добу.

Води відкладів турнейського ярусу високомінералізовані. Мінералізація їх складає 14,53-30,3 г/дм3, жорсткість – 44,0-66,45 ммоль/дм3. Тип вод хлоридний натрієвий.

Через низьку водоносність і високу мінералізацію води даних відкладів для водопостачання непридатні. Вони мають бальнеологічну цінність. За висновком Українського НДІМРіК ці води за складом мікрокомпонентів близькі до морської води деяких солоних озер (Хаджибеївське та інш.) і можуть застосовуватись зовнішньо у вигляді ванн.

Водоносний горизонт відкладів девонської системи розповсюджений у південній частині описуваної території, де залягає на глибині 73-170 м, розкрита потужність обводненої товщі порід, що представлена пісковиками, складає 0,5-10 м. Покрівлею даного горизонту є породи карбону, грунтами – породи докембрію. Водозбагаченість порід девону вивчена дуже слабо. В межах району робіт водоносний горизонт у пісковиках девону випробуваний сумісно з вапняками турнейського ярусу.

Водоносність цієї товщі низька, питомі дебіти свердловин коливаються у межах від 0,0015 до 0,017 дм3/с. Низька водоносність товщі девонських порід пояснюється їх слабкою тріщинуватістю. Мінералізація води складає 0,6 г/ дм3, загальна жорсткість – 4,37 ммоль/дм3.

Через низьку водоносність даний горизонт для водопостачання непридатний.  

Водоносний горизонт докембрійських утворень

Розповсюджений повсюдно і пристосований до тріщинуватих порід – гранітів, гнейсів, гранодіоритів. Глибина залягання водоносного горизонту коливається від 24,2 до декілька сотень метрів, потужність досліджуваної товщі – 70,4 м. Водоносність порід докембрію вивчена, головним чином, тільки на півдні району.

Водоносність порід нерівномірна і дуже низька, що пояснюється різним ступенем їх тріщинуватості. Дебіти свердловин змінюються у межах 0,016-4,5 дм3/с, питомі дебіти 0,0004-0,6 дм3/с, коефіцієнти фільтрації – 0,0015-5,61 м/добу. Води напірні. Глибина залягання п’єзометричних рівней на площі робіт змінюється від 0,70 до 53,20 м у залежності від рельєфу місцевості. Напір вище покрівлі – від 2,0 до 78,0 м і збільшується у північному напрямку по мірі регіонального занурення порід.

Мінералізація вод змінюється у межах 0,35-22,3 г/дм3, загальна жорсткість 3,98-25,96 ммоль/дм3.

У південній частині району води горизонту широко використовуються місцевим населенням для госппитного водопостачання.

Відповідно до геолого-структурної будови району розвинуті у розрізі та плані водоносні горизонти та комплекси можуть бути згруповані, що мають загальні закономірності формування хімічного складу підземних вод, умови руху, живлення та розвантаження.

Різка зміна з глибиною мінералізації вод суміжних водоносних горизонтів обухівської та бучацької світ, тріасу та карбону, розмежованих витриманим регіональним водоупором мергелистих глин київської світи та ущільнених юрських глин, дозволяє виділити дві гідродинамічні зони:  

 I – зона активного водообміну, що включає комплекс горизонтів кайнозою і  містить, в основному, прісні води;

II – зона утрудненого водообміну включає горизонти та комплекси бучацьких, тріасових та карбонових відкладів, що містять води підвищеної мінералізації до розсолу.

Мінералізація вод збільшується при зануренні горизонтів у напрямку Дніпровсько-Донецької западини.

З вищенаведених даних про гідрогеологічну будову і гідрохімічні умови району видно, що водоносний горизонт у відкладах обухівської світи є найбільш перспективним

джерелом для організації госппитного водопостачання: якісні показники підземних вод горизонту відповідають вимогам ДСТУ 878-93.

Це і визначило вибір ділянки в районі Новомосковського заводу мінводи, де розташований водозабір №7 (св.№55е) для виконання детальних розвідувальних робіт з метою оцінки запасів підземних мінеральних вод для промислового розливу.

3.  ІСНУЮЧЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА АНАЛІЗ РЕЖИМУ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДІЮЧИХ ВОДОЗАБОРІВ

На території району робіт існуюче госппитне водопостачання базується, в основному, на використанні підземних вод обухівського водоносного горизонту і, частково, четвертинного.

Води четвертинних відкладів експлуатуються колодязями для госппитного водопостачання приватного сектору с.Новотроїцьке, Ново-Олександрівки, Карабинівки. Якість її, у більшості випадків, незадовільна. За основними якісними характеристиками вода відрізняється підвищеною мінералізацією (до 4,1 г/дм3 і жорсткістю (до 34,1 ммоль/дм3). Прісні води розвинуті обмежено, у вигляді лінз незначних розмірів. Сумарний водовідбір у літні часи складає приблизно 50-70 м3/добу.

Обухівський водоносний горизонт на ділянці робіт є основний для госппитного водопостачання.

В районі робіт знаходяться в експлуатації 7 водозаборів, з яких 3 (№1,5,6) питних вод і 4 (№№ 2,3,4,7) мінеральних вод (рис.1).

Водозабори №№ 1,4,5,6,7 експлуатують обухівський водоносний горизонт, №2 – сумісно бучацький і тріасовий, № 3 – кам’яновугільний.

Водозабір1 (Солонолиманське родовище питних вод) складається з двох експлуатаційних свердловин №№11е(1е) та 12е(2е). У роботі постійно знаходиться одна свердловина, друга – резервна. Глибина свердловин 28м. Свердловини безфільтрові. Водозабір експлуатується з 1995 р. для госппитного водопостачання с.Новотроїцьке та ДОФТЛ “Солоний Лиман”. Експлуатація здійснюється електропогружними насосами типу ЕЦВ-6. Водозабір, розташований на східній окраїні села, у 1,6км на схід від водозабору 3.

У 1979р. на водозаборі 1 (св.№21095) затверджені експлуатаційні запаси прісних підземних вод за категоріями: А–800 м3/добу, С1–700 м3/добу (протокол УкрТКЗ №3976 від 25.10.1979 р.). На даний час водовідбір на водозаборі складає 412,5 м3/добу. У перспективі він буде складати 1500 м3/добу. Дебіт свердловини виміряється водоміром. Рівень підземних вод в експлуатаційних свердловинах не вимірюється. Рівневий режим обухівського водоносного горизонту контролюється по режимній свердловині №142с, четвертинного – по свердловині №132с.

За якістю вода відповідає вимогам ДержСанПіН, встановленим для вод централізованого водопостачання. Мінералізація води складає 0,12-0,15 дм3, загальна жорсткість 1,13-1,15 ммоль/ дм3. Рівневий режим та якісний склад підземних вод на водозаборі 1 стабільні. За хімічним складом до вод водозабору №1 близькі води водозабору №4.

Водозабір 2 (Солонолиманське родовище мінеральних лікувально-столових вод)  розташований на східній окраїні с.Новотроїцьке. Водозабір складається з однієї експлуатаційної свердловини №24е(4е) глибиною 67м. Свердловина №24е експлуатується з 2001р. Мінеральна хлоридна натрієва вода з мінералізацією 5-15 г/дм3  використовується для внутрішнього застосування у лікувальних цілях.

У 1979р.на водозаборі №2 (св.№21426) затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод у кількості 350 м3/добу по категорії А (протокол УкрТКЗ №3985 від 11.12.79р). На даний час середньодобовий водовідбір складає 25,4 м3/добу, в перспективі буде складати 350 м3/добу. Дебіт свердловини виміряється по водоміру. Рівень підземних вод у свердловині не виміряється. Рівневий режим бучацького водоносного горизонту контролюється по спостережній свердловині №246с(46), тріасового – по свердловині №250с(50).

По якості вода відповідає розробленим у 1979р. Одеським НДІМРіК кондиціям (мінеральна хлоридна натрієва, мінералізація на теперішній час складає 14,4-15,44 г/дм3).

На протязі експлуатації водозабору №2 якість води не змінилася. Спрацьовування рівня не спостерігається.

Водозабір 3 (Солонолиманське родовище мінеральних лікувальних вод) розташований у північній частині території ДОФТЛ, у 100 м від оз.Солоний Лиман. Складається з двох експлуатаційних свердловин №№ 31р і 32е, які обладнані на кам’яновугільний водоносний комплекс. У роботі постійно знаходиться одна свердловина 32е, друга у резерві 31р. Глибина експлуатаційних свердловин – 225 і 284 м. Свердловини обладнані сітчатими і дирчатими фільтрами.

Водозабір працює з 2001р. Вода використовується для бальнеологічних цілей (зовнішнього застосування). За період експлуатації середньодобовий водовідбір змінювався від 11,46 м3/добу у 2001р. до 21,75 м3/добу у 2003р., в середньому за 4 роки він склав 16,33 м3/добу. Збільшення водовідбору у перспективі повязано із завершенням будівництва ДОФТЛ на 500 місць.  

За хімічним складом вода є хлоридною, натрієвою, бромною, з високою мінералізацією 24,12-24,82 г/дм3, вміст брому 25,2-25,4 мг/дм3.  

У 2005р. на водозаборі №3 затверджені експлуатаційні запаси мінеральних лікувальних вод у кількості 144 м3/добу за категоріями В – 17 м3/добу, С1 – 144 м3/добу (протокол ДКЗ України №1046 від 15.12.2005р.).

Дебіт свердловини вимірюється водоміром. Рівень підземних вод в експлуатаційних свердловинах вимірюється з 2001р. Крім того, рівень підземних вод обухівського, бучацького і тріасового водоносних горизонтів контролюється по спостережним свердловинам №№ 43,48,33.

За час експлуатації свердловини 32е протягом з 2001 по 2004 рр., якість води була стабільною. Спрацьовування рівня води не спостерігається.

Утилізація використаних мінеральних вод проводиться шляхом скиду у відстійники регенерації грязі.

Водозабір 4 (Новотроїцьке родовище мінеральної природної столової води) складається з однієї діючої експлуатаційної свердловини №42е(2е) та однієї резервної - №41е (23732), що належать АТЗТ Новомосковський завод “Мінводи”. Відстань між свердловинами 400 м. Вода свердловини №2е використовується як природна столова для промислового розливу.

Водозабір 4 розташований на північно-східному березі озера Солоний Лиман, у 5,5 км на захід від цеху по розливу. Вода у цех подається по водоводу довжиною 5,5км.

Діюча свердловина №42е(2е) експлуатується поверхневим насосом типу ВК-10/45А-42. На даний час продуктивність насосу складає 11 м3/годину. Дебіт свердловини контролюється витратоміром. Рівень підземних вод вимірюється штирем. На даний час при дебіті насосу 11 м3/годину, зниження рівня складає 1,9 м. Свердловина працює 13-14 годин на добу.

У 1999р. з липня по грудень місяць, у процесі проведення дослідно-експлуата-ційної відкачки, середньодобовий водовідбір при вищевказаному режимі склав 153 м3/добу.

Після виконання робіт із дорозвідки ділянки родовища столової води “Дніпропетровська” ДКЗ України затверджені її експлуатаційні запаси у кількості 330 м3/добу за категоріями: А–160 м3/добу, В–170 м3/добу (протокол №578 від 6.ХII.2000 р.). У перспективі

передбачається збільшення водовідбору до 330 м3/добу. Нарощування водовідбору буде проводитись по свердловині №41е(23732), дебіт якої повинен скласти до 177 м3/добу.

Свердловина №2е експлуатується з 1961р. За період експлуатації середньодобовий водовідбір змінювався від 10 м3/добу у 1961р. до 215 м3/добу у 2003р.

Рівень води у свердловині почали вимірювати з 1991 р. Протягом 12 років глибина рівня не перевищувала 2 м. Крім того, рівень підземних вод на водозаборі контролюється спостереженнями у свердловині №15347, розташованій на відстані 25 м від свердловини №2е. За останні 12 років спрацьовування рівня не спостерігається.

Мінералізація води складає 0,2-0,3 г/дм3. У 1986р. УкрНДІМРіК розроблені кондиції на мінеральну столову воду “Дніпропетровська”, відповідно до яких регламентуються наступні показники: мінералізація 0,2-0,5 г/дм3, основні іони: (НСО3)>70%-екв., (Сl) 5-25%-екв., (Na+K)>70%-екв.

За час експлуатації свердловини №2е протягом з 1986 по 2004рр. якість води була стабільною.

Водозабір 5 (Солонолиманське-2 родовище питних підземних вод) вміщує експлуатаційні свердловини №№ 51е і 52е, що забезпечують госппитні потреби діючої лікарні „Солоний Лиман”, а також приватного сектора с.Новотроїцьке. Розташовані на території старої лікарні „Солоний Лиман”. На теперішній час працює тільки свердловина №52е, а друга №51е вийшла зі строю і не експлуатується. Середньодобовий водовідбір складає 13 м3/добу. Дебіти свердловин заміряються витратомірами. Рівень води у свердловинах не вимірюється. Рівневий режим біля цих свердловин контролюється в режимних свердловинах №№34,44. Спрацьовування рівнів води не спостерігається.

У 2007р. на водозаборі №5 затверджені експлуатаційні запаси питних вод у кількості 35 м3/добу за категорією В (протокол ДКЗ України № 1280 від 21.05.2007р.).

Якість води у свердловині №52е контролюється Новомосковською райСЕС. Мінералізація води складає 0,3-0,4 г/дм3. Якісний склад підземних вод на водозаборі стабільний.

Свердловини приватного сектору с.Новотроїцьке розташовані упродовж головної вулиці (вул.Герасименко), на присадибних ділянках. У селі нараховується приблизно 80 приватних свердловин. Максимальний середньодобовий водовідбір з цих свердловин складає 150 м3/добу або 1,5-2,0 м3/добу з кожної свердловини. Водовідбір встановлений при обстеженні свердловин, зі слів їх власників. Дебіти і рівні у свердловинах не вимірюються.

Вода в свердловинах відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая”. Мінералізація води складає 0,4-0,5 г/дм3.       

Водозабір 6 вміщує експлуатаційні свердловини №№61е(1е) і 62е(2е), 63е(3е), які працюють, в основному, з середини квітня по середину вересня місяця. На свердловинах встановлені електропогружні насоси типу ЕЦВ 6.

Водозабір належить дитячому оздоровчому табору „Орля” ВО „Південний машинобудівний завод” і експлуатується з 1959р., розташований у 200-250м від водозабору №4. Відстань між свердловинами 100-150м. Водозабірні свердловини розташовані у лінію, яка паралельна водозабору №4. Одночасно у роботі знаходяться 2 свердловини, третя є резервною. Сумарний водовідбір складає 154 м3/добу. Дебіт свердловин вимірюється по витратоміру. Рівні у свердловинах не вимірюються. Для контролю рівнів підземних вод пробурені режимні свердловини №№29,39, які розташовані на відстані 150м від свердловини №63е.

Якість води у свердловинах водозабору контролюється відомчою санепідемстанцією і Новомосковською райСЕС. Вода відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая” і ДержСанПін. Мінералізація води складає 0,16-0,17 г/дм3, жорсткість 0,2-0,3 ммоль/дм3.

Рівневий режим і якісний склад підземних вод на водозаборі стабільні.

Водозабір 7 (Новотроїцьке-1 родовище мінеральних природних столових вод) вміщує експлуатаційну свердловину №55е, що розташована на території АТЗТ «Новомосков-

ський завод мінводи». Глибина свердловини 47,0м. Пробурена у 2002р., експлуатується з 2007р. Вода використовується для промислового розливу як мінеральна природна столова під назвою «Новотроїцька». В 2008-2010 рр. свердловина використовувалась для дослідно-промислової розробки і дослідно-експлуатаційної відкачки з водовідбором 312 м3/добу. При цьому дебіт свердловини склав 13 м3/годину, а зниження – 7,3м, питомий дебіт – 1,78 м3/годину. При виконанні дослідних гідрогеологічних робіт в свердловині №55е велися спостереження за зміною рівня при заданому водовідборі та дебіті. Відбиралися проби води для спостереження за зміною якості підземних вод. Результати спостережень і їх обробки використані для оцінки експлуатаційних запасів у кількості 288 м3/добу та їх затвердження в ДКЗ України.

У процесі проведення робіт на ділянці була обстежена 1 експлуатаційна свердловина №66е, обладнана на водоносний горизонт обухівських відкладів, розташована на території заводу мінводи (граф.додат.2).

Свердловина обладнана електропогружним насосом ЕЦВ 8-25-80. Добовий водовідбір не перевищує 13м3. Режим роботи переривчатий. Час роботи свердловини залежить від потреби у воді. Вода використовується на господарчі цілі заводу та жителів селища, яке розташоване біля заводу.

Свердловина обладнана водоміром ВК-50 для обміну використаної води. Рівень води в свердловині заміряється не регулярно.

Вода свердловини №66е відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». Мінералізація води складає 0,74 г/дм3, загальна жорсткість – 4,35 ммоль/дм3.

     

           

4.МЕТОДИКА ТА ОБСЯГИ ВИКОНАНИХ РОБІТ

Основною метою проведення робіт було підтвердження даних трирічної експлуатації водозабору (дебіту, зниження, хімічного складу) та встановлення можливості використання підземних вод для промислового розливу, як природних столових вод під назвою «Новотроїцька», з підрахунком експлуатаційних запасів.

Для цього був виконаний оптимальний комплекс досліджень, види та обсяги яких приведені у таблиці 4.1

Таблиця 4.1 – Обсяги основних видів робіт

п/п

Найменування видів робіт

Одиниця виміру

Обсяги робіт

за проектом

фактично виконаних

1

2

3

4

5

1

Дослідні гідрогеологічні роботи, усього у т.ч.

а)дослідно-експлуатаційна відкачка

б)відновлення рівня

бр./зм

к-кість

бр./зм.

к-кість

бр./зм.

270,0

1

270,0

1

1,5

301,81

1

298,38

1

3,43

2

Гідрогеологічне обстеження водозабору

в/з

7

7

3

Випробування, у т.ч.

а)відбір проб води

б)відбір проб ґрунту

проба

22

38

21

38

4

Лабораторні роботи у т.ч.

а)повний хіманаліз проб води            

б)визначення мікрокомпонентів

в)бактеріологічний аналіз

г)радіологічний

аналіз

-//-

-//-

-//-

7

7

3

1

7

7

4

1

5

Бальнеологічні дослідження

комплекс

1

1

Нижче приводиться характеристика основних видів виконаних робіт.

4.1 Дослідні гідрогеологічні роботи

Дослідні гідрогеологічні роботи складались у проведенні дослідно-експлуатаційної відкачки зі свердловини №55е, з якої завод мінводи проводить відобуток мінеральної води для промислового розливу.

Відкачка із свердловини №55е проведена на протязі трьох місяців (90 діб) з 1 червня по 29 серпня 2009р. (граф.додат.7). Відкачка виконувалась у два режимні періоди.

I  період  відкачки (з 1 червня по 12 серпня 2009р.) свердловина  №55е працювала в експлуатаційному переривчатому режимі близько шести годин на добу з водовідбором 78,0м3/добу). Максимальне зниження рівня при цьому склало 6,98м. Відкачка проводилася заглибленим насосом типу SP14А-13, що використовується при експлуатації свердловини.

У IІ період (з 14 серпня по 29 серпня 2009р.) свердловина №55е працювала в  експлуатаційному безпереривчатому режимі з середнім дебітом 312 м3/добу при максимальному зниженні рівня 7,30м. У кінці доби динамічний рівень в свердловині стабілізувався. Цей період відкачки був виконаний з метою визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів обухівського водоносного горизонту.

Відкачку проведено тим самим насосом. У I та II періоди відкачки проводилися спостереження за зміною рівня підземних вод  у дослідній №55е та спостережній свердловині №1с, дебіту –  у дослідній №55е.

У І період заміри рівня та дебіту проводилися  відповідно 4 і 1  раз на добу.

У IІ період заміри рівня свердловини проводилися відповідно до методичних вказівок при дослідних відкачках: на початку через 1-2-3-4-5-7-10-15-20-25-30-40-50 хвилин, надалі через 4 години, дебіту – один раз на добу. Після завершення відкачки були виконані спостереження за відновленням рівня підземних вод. Методика замірів рівня при відновленні аналогічна до проведення замірів при зниженні рівня.

Заміри рівня проводилися електрорівнеміром типу ЕУ-50. Заміри дебіту та водовідбору проводилися витратоміром  та контролювалися об’ємним способом.

У ході проведення відкачки було зроблено відбір проб води для проведення повних хімічних аналізів, визначення вмісту мікрокомпонентів та інших.

Проби води на повний хімічний аналіз та визначення мікрокомпонентів відбиралися приблизно через 14 днів. На радіологічні та бальнеологічні дослідження відібрано по 1 пробі, на бактеріологічний аналіз – 4 проби.

Відкачкою встановлено, що у цей період якість підземних вод обухівського горизонту та його рівневий режим були стабільними (граф.додат. №7).

4.2 Гідрогеологічне обстеження діючих водозаборів

Обстеження водозаборів проведено з метою вивчення умов експлуатації цільового водоносного горизонту та запобігання його виснаження та забруднення при обов’язковій участі представників адміністрації водокористувача.

На території робіт проведені обстеження 7 водозаборів і однієї свердловини. При обстеженні водозабору згідно методичних рекомендацій необхідно:

перевірити наявність дозволу на будівництво водозабору;

встановити наявність технічного паспорту на водозабір, складений організацією, яка споруджує водозабір та передає за актом водоспоживачу;

оглянути технічний стан устя свердловини;  

перевірити наявність і дотримання встановленого режиму експлуатації підземних вод;

перевірити наявність зон санітарної охорони водозабору і, у першу чергу, зони суворого режиму і зони обмеження, дотримання у границях цих зон встановленого санітарного режиму;

перевірити наявність і ведення обліку якості води, яка відбирається, спостережень за динамічним рівнем води в експлуатаційних свердловинах, її якості;

провести контрольний замір дебіту і рівня , відібрати проби води на хіманаліз.

Результати гідрогеологічного обстеження  приведені в таблиці 4.2.1. Основні

відомості по водозабору приведені у главі 3. «Існуюче водопостачання та аналіз режиму експлуатації діючих водозаборів».

Таблиця 4.2.1 – Результати гідрогеологічного обстеження діючих водозаборів і одиночних свердловин

п/п

№№водозабору, свердловин

геол.індекс, вод. горизонт

Місцезнаходження,

відомча належність

Рік введення в експлуатацію

Тип

використання

Дебіт, м3/добу

Мінералізація, г/дм3

Виявлені недоліки при г/г

обсте-

женні

1

2

3

4

5

6

7

8


1

2

3

4

5

6

7

8

1

1

P2ob

Східна окраїна с.Новотроїцьке; ДОФТЛ “Солоний Лиман”

1995

Госппитне водопос-тачання

412,5

0,12-0,15

Виміри рівня  ведуться

2

2

P2bc+T

Східна окраїна с.Новотроїцьке; ДОФТЛ “Солоний Лиман”

2001

Бальнеологічне

25,4

10,26-10,58

-//-

3

3

C1v

Північна частина території ДОФТЛ, с.Новотроїцьке, ДОФТЛ “Солоний Лиман”

2001

-//-

16

24,12-24,82

-//-

4

4

P2ob

Північний берег оз.Солоний Лиман;

АТЗТ «Новомосковський завод мінводи»

1961

Промисловий роз-лив сто-лової води

215

0,2-0,3

-//-

5

5

P2ob

с.Новотроїцьке, центральна частина, територія старої лікарні “Солоний Лиман”; ДОФТЛ “Солоний Лиман”

1986

-//-

35

0,2-0,3

Виміри рівня  ведуться

6

6

P2ob

с.Новотроїцьке, 1 км на північ від північної окраїни села; ДОТ „Орля” ВО „Південний машинобудівний завод”

1959

Госппитне водопос-тачання

154

0,16-0,17

Виміри рівня не ведуться

7

7

Р2ob

АТЗТ «Новомосковський завод мінводи», територія заводу

2007

Промисловий розлив столової води

3,0

0,7

-//-

8

св.66е

Р2ob

-//-

2002

Госппитне

водопостачання

13,0

0,74

-//-

4.3 Геолого-екологічні дослідження

Геолого-екологічні дослідження (ГЕД) виконувалися з метою оцінки екологічного стану верхньої зони геологічного середовища на ділянці робіт і прогнозного впливу техногенних факторів на умови експлуатації водозабірної свердловини №55е. ГЕД виконані в радіусі порядку 1км від свердловини №55е і охоплювали усі компоненти геологічного середовища – ґрунти, поверхневі і підземні води.

В обсяг геолого-екологічних досліджень ділянки входить:

- літохімічне випробування;

- радіометричні дослідження;

- гідрохімічне випробування;

- лабораторні роботи.

4.3.1 Літохімічне випробування ґрунтів і радіометрія

Випробування ґрунтів на вміст важких металів і токсичних елементів передбачено відповідно до: Государственный стандарт Союза ССР. Охрана природы. Почвы. Номен-клатура показателей санитарного состояния. ГОСТ 17.4.2.01-81. М., 1981, 9с. Государ-ственный стандарт Союза ССР. Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения. ГОСТ 17.4.1.02.-83. М., 1980, 4с. Государственный стандарт Союза ССР. Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа. ГОСТ 17.4.4.02-84. М. 1986, 11с. У точках відбору літологічних проб паралельно виконувалися заміри потужності експозиційної дози (МЕД) -випромінювання, тобто зроблено 17 точкових замірів за допомогою польового радіометра СРП-68-01.

Відбір літохімічних проб виконаний на площі близько 3,24 км2 (рис.4.3.1). На всю ділянку число проб по двох інтервалах склало 34. Відбір проб зроблений методом  змішаного зразка, відібраного по «конверту». Вага проби змішаного зразка 200г. Напівкількісний спектральний аналіз (34 проби), виконаний  у лабораторних умовах ЦЛ КП «Півден-укргеологія».

Окрім того, по 4 пробах визначено нормовані  за величиною ГДК елементи (свинець, марганець, ванадій).

4.3.2 Гідрохімічне випробування підземних вод

Гідрохімічне випробування проводилось при обстеженні 1-єї водозабірної свердловини, із якої відібрано пробу води на повний хіманаліз.

4.3.3 Лабораторні роботи

Лабораторні роботи проводились у Центральній лабораторії КП «Півден-укргеологія», де були зроблені хімічні аналізи макро- та мікрокомпонентного складу води, визначення важких металів у ґрунтах, а також спектральний напівкількісний аналіз проб ґрунту.  

При обробці отриманих результатів спектральних аналізів  перерахунок вмісту у відсотках у кількісний вміст проводився за формулою:

С1 =  (4.3.3.1)

де С1 – вміст елементу, мг/кг

    С – вміст елементу, %

    106 – коефіцієнт переходу вмісту елементу із % у мг/кг.

4.4 Режимні спостереження

Під час виконання розвідувальних робіт режимні спостереження складались головним чином у вивченні режиму обухівського водоносного горизонту. Результати вивчення були отримані в процесі дослідно-промислової розробки  підземних вод обухівського водоносного горизонту  в свердловині №55е (граф. дод.9).

Окрім того, режимні спостереження даного горизонту у районі водозабору заводу мінводи були отримані з матеріалів раніше виконаних робіт у 2006-2010 рр. на суміжній території [49]. Результати робіт представленні на графічному додатку 9.    

4.5 Випробування і лабораторні роботи

З метою вивчення якості підземних вод, визначення їх хімічного складу, встановлення санітарного і екологічного стану території робіт проводився відбір проб води на такі види лабораторних досліджень:

- повний хіманаліз (рН, фізичні властивості, смак, запах, прозорість, колір, вуглекислота, жорсткість, Fe загальне, Ca,Mg,Na,HCO3,Cl,SO4, карбонати, окисленість, мінералізація, сухий залишок)-16;

- визначення вмісту мікро- і лікувальних компонентів (I,Br,F,фосфати, B,Li,Ni,Co,Cu,Zn,Pb,Cd,Ba,As,Al,Fe,Hg,Be,Mn,Mo,Sr,Se,Cr,U,феноли,нафтопродукти, H2SiO3) -16;

- бактеріологічний аналіз-4;

- радіологічний аналіз-1;

Проби води на повний хіманаліз і деякі мікрокомпоненти B,F,I,PO4, а також нафтопродукти відправлялися у лабораторію без консервації; проби на визначення інших мікрокомпонентів  консервувались у відповідності з вимогами лабораторії: As,Fe,Al,Ba,Li – HCL; Pb,Cd,Zn,Cu,Ni,Co,Mn,Mo,Cr,U,Sr,Be – HNO3; феноли –  NaOH.

Перечислені види аналізів виконувались Центральними лабораторіями КП «Південукргеологія» і КП «Кіровгеологія», хімлабораторіями Новомосковської райСЕС, УкрНДІМРтаК і у лабораторії АТЗТ «Новомосковський завод мінводи».

Зовнішній контроль визначень якості підземних вод здійснювався Центральною лабораторією КП «Кіровгеологія».

Радіологічний аналіз виконаний у Центральній лабораторії КП «Кіровгеологія».

Бактеріологічний аналіз виконаний баклабораторією Новомосковської райСЕС, УкрНДІМРтаК і в лабораторії АТЗТ «Новомосковський завод мінводи». Результати аналізів приведені у текстових додатках.

4.6 Бальнеологічні дослідження мінеральних вод

Відповідно до договору №113 від 14.03.2005р. із  АТЗТ «Новомосковський завод мінводи» Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології виконав дослідження води по свердловині №55е, що розташована на території заводу. Вода свердловини №55е у даний час використовується для промислового розливу мінеральної води під назвою «Новотроїцька».

Попередній бальнеологічний висновок про можливість використання води із свердловини №55е для промислового розливу було видано водоспоживачу УкрНДІМРтаК у 2003р. (текст. дод.В).

У 2008-2010рр. на водозаборі заводу мінводи проводилась дослідно-промислова розробка води зі свердловини №55е.

У жовтні 2009р. вода вивчена у польових умовах спеціалізованим загоном Укр-НДІМРтаК.

Завдання, що було поставлене перед інститутом, включало: оцінку якісного складу підземних вод у процесі відкачки, мікробіологічні дослідження, розробку кондицій.

 Вода із свердловини №55е вивчалася у польових умовах і в лабораторіях інституту.

У польових роботах брали участь провідний гідрогеолог Погребний А.Л., провідний хімік Гревцева Т.С.

Надалі проби вивчались у лабораторіях інституту. Фізико-хімічні дослідження виконані під керівництвом старшого наукового співробітника Солодової Л.Б., мікробіологічні – старшого наукового співробітника Ніколенко С.І.

За результатами виконаних робіт складено звіт [52].

4.7 Метрологічна забезпеченість

Якість і необхідна точність виконаних геологорозвідувальних робіт забезпечувались комплексом метрологічних заходів.

При проведенні дослідних робіт заміри дебіту свердловини проводились водоміром Multiget ДН-40.  

Замір глибини залягання статичних та динамічних рівнів проводився електрорівнеміром ЕУ-50. При лабораторних роботах точність визначення показників забезпечувалась дотриманням встановлених ДГСТУ при підготовці та визначенні показників у лабораторіях.

Зведення про засоби вимірів, що застосовувались для вирішення поставлених задач, приведені у таблиці 4.7.1.

              

Таблиця 4.7.1 – Зведена таблиця характеристик вимірювань, які здійснювались

                          під час виконання робіт

Об’єкт вимірювання

Вимірювальна фізична величина, значення, параметр

Одиниця вимірювання

Допустима похибка вимірювання  (за проектом)

Метод (методика) вимірювання (рекомендовані)

Фактично використаний метод (методика)вимірювання

Використані засоби вимірювання(назва, тип)

Діапазон вимірювання засобів вимірювання

Характеристики похибок засобу  вимірювальної техніки

Систематична похибка вимірювання

Коли, де і ким проводились вимірювання

Рівень підземних вод

Глибина рівня води у м від поверхні землі

м

1см

Методичні рекомендації ДГРІ

Методичні рекомендації ДГРІ

електрорівнемір ЕУ-50

0-50м

1см

відсутня

2008-2009рр.

св.№№55е

Придніпровська ГП

Виміри дебіту

Дебіт

свердловини

дм3

0,2с

Методичні рекомендації ДГРІ

Методичні рекомендації ДГРІ

секундомір

1-  60с

0,2с

відсутня

2008-2009рр.

Придніпровська ГП

Відповідальний виконавець                    А.Я.Смірнов

5. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ

ДІЛЯНКИ ВОДОЗАБОРУ

У геологічній будові ділянки водозабору приймають участь кристалічні породи докембрію, відклади турнейського ярусу карбону, київської, і обухівської і межигірської світ палеогену і алювію четвертинної системи.

Нижче приводиться коротка літологічна характеристика порід стратиграфічних підрозділів, які перелічені вище.

Докембрійські утворення (РЄ) в межах ділянки розвинуті повсюдно. Представлені в основному гнейсами, гранітами, кварцитами і інш. Глибина залягання кристалічних порід в даному районі змінюється від 50 до 115 м, збільшуючись з півдня на північ, у сторону занурення кристалічного фундаменту.

Відклади турнейського ярусу (С1t) незгідно залягають на розмитій поверхні девонських відкладів. Глибина залягання порід змінюється від 75,0 до 84,0 м.

Літологічно вони представлені доломітизованими вапняками, доломітами і аргілітами. Сумарна розкрита потужність їх досягає 20,0 м.

Відклади бучацької серії (Р2bč) розвинуті повсюдно, за виключенням південно-західної частини ділянки. Глибина залягання складає 59,0м, потужність 0,0-24,0м.

Літологічно представлені темно-сірими, бурими вуглистими, тонко- і дрібнозернистими пісками.

Відклади київської світи (Р2кv) розвинуті у північній частині ділянки. Глибина залягання складає 33,0-40,0 м, потужність – 4,0-22,0м.

Літологічно представлені голубувато-сірими або темно-зеленими мергелястими глинами або мергелями. Ці відклади є водоупором.

Відклади обухівської світи (Р2оb) в межах ділянки розвинуті повсюдно. Глибина відкладів коливається від 25,0 до 39,0м, потужність – 9,0-25,0м.

Літологічно представлені темно-зеленими, зеленувато-сірими тонко- і дрібно-зернистими, кварцево-глауконітовими пісковиками.

Відклади межигірської світи (Р3mž) розповсюджені повсюдно у межах ділянки.

Залягають на породах обухівської світи. Глибина залягання їх коливається від 15,0 до 26,0м, потужність товщі – 8,0-16,0м.

Літологічно межигірські відклади представлені зеленими, кварцово-глауконітовими, тонкозернистими, сильно глинистими ущільненими пісками.

Відклади четвертинної системи (Q1-IV) повсюдно розповсюджені. Залягають на відкладах межигірської світи.

В межах ділянки вони представлені еолово-делювіальними і алювіальними відкладами.

Еолово-делювіальні утворення розповсюджені повсюдно і представлені жовто-бурими, бурувато-жовтими, палевими суглинками, потужність яких не перевищує 10,0м.

Алювіальні відклади на характеризуємій площі мають повсюдне розповсюдження. Залягають на глинистих пісках межигірської світи, перекриваються товщею суглинків потужністю до 10м

Літологічно представлені пісками від дрібно- і тонкозернистих до грубозернистих. Грубозернисті різниці пісків найбільше приурочені до нижньої частини розрізу. Потужність алювіальних пісків досягає 10,0м.

У відповідності з геологічною будовою в районі робіт виділяються такі водоносні горизонти:

-водоносний горизонт у відкладах четвертинної системи;

- водоносний горизонт у відкладах межигірської світи палеогену;

- водоносний горизонт у відкладах обухівської світи палеогену;

- водоносний горизонт у відкладах бучацької серії палеогену;

- водоносний комплекс у відкладах турнейського ярусу кам’яновугільної системи;

- водоносний горизонт у тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію.

Водоносний горизонт у відкладах четвертинної системи.

Води четвертинних відкладів розповсюджені повсюдно. Приурочені до алювіальних відкладів тераси р.Самари.

Водовміщуючими породами є різнозернисті піски потужністю до 10,0м. Глибина залягання рівня води змінюється від 4,0 до 6,5м від поверхні землі.

Водозбагаченість алювіальних пісків нерівномірна. Дебіти свердловин складають 1,75-2,9 дм3/с при зниженні 1,42-8,0м, а коефіцієнти водопровідності – 26-220 м2/добу.

Мінералізація вод змінюється від 0,53 до 1,5 г/дм3, жорсткість – від 4,41 до 8,8         ммоль/ дм3.

Вельми слабосолонуваті води з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і жорсткістю до 10,0ммоль/дм3 розвинуті на більшій частині ділянки і приурочені до долини б.Березнеговатої (граф.додат.3). Лише на самому півдні розвинуті води з мінералізацією менше 1,0 г/дм3.

За хімічним складом води гідрокарбонатно-хлоридні натрієво-кальцієво-магнієві, сульфатно-хлоридні натрієво-магнієво-кальцієві, сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-каль-цієві.

Води алювіальних відкладів гідравлічно взаємозв’язані з водами утворень межигірської та обухівської світ.

Води алювіальних відкладів використовуються дрібними водоспоживачами.

Водоносний горизонт у відкладах межигірської світи палеогену.

Горизонт має повсюдне розповсюдження в районі робіт. Водовміщуючими є дрібнозернисті сильно глинисті піски. Глибина залягання яких коливається від 16,0 до 25,0м, середня потужність – 11,5м.

Водоносність пісків дуже низька. У межах ділянки вивчалась однією свердловиною, дебіт якої склав 0,0008 дм3/с при зниженні 14,11м, питомий дебіт – 0,00005 дм3/с, коефіцієнт водопровідності – 0,0057 дм2/добу.

П’єзометричний рівень в свердловині встановлюється на глибині 3,5м від поверхні землі.

Мінералізація води 0,71 г/дм3, жорсткість – 5,4 ммоль/дм3.

Горизонт через  низьку водоносність для централізованого водопостачання практичного значення не має.

Водоносний горизонт у відкладах обухівської світи палеогену.

Горизонт має повсюдне розповсюдження і залягає на глибині 25,0-39,0м, середня потужність – 12,6м. Водовміщуючими є тріщинуваті пісковики.

Водоносний горизонт напірний, величина напору складає 17,25-35,3м. П’єзометричні рівні у свердловинах встановлюються на глибинах від 0,78 до 10,3м від поверхні землі.

Водоносність обухівських пісковиків, в основному, залежить від ступеня тріщинуватості порід. Дебіти свердловин коливаються від 1,26 до 3,61 дм3/с при зниженні рівня, відповідно, 7,3 і 4,83м, питомі  дебіти – 0,49-0,26 дм3/с, коефіцієнти водопровідності 70,0 і 31,0 м2/добу.

Води в основному прісні і лише на півночі ділянки зустрінуті свердловиною (№152) вельми слабосолонуваті води з мінералізацією 1,14 г/дм3 і жорсткістю 4,19 ммоль/дм3.  

Тип вод гідрокарбонатно-хлоридний натрієвий, гідрокарбонатний кальцієво-натрієвий, гідрокарбонатно-сульфатний натрієво-кальцієвий і інш.

Води відкладів обухівської світи гідравлічно зв’язані з водами межигірської світи і алювію, від бучацької світи відокремлені витриманою товщею київських мергелів потужністю 18-20м, тому взаємозв’язок між ними відсутній.

З 1961р. вода горизонту обухівської світи палеогену в районі озера Солоний Лиман (св.№2е) використовується для розливу як столова під назвою «Дніпропетровська» АТЗТ

«Новомосковський завод мінводи», а з 2007р. – для розливу як столова під назвою «Новотроїцька» (св.№55е на території заводу.)

Влітку вода горизонту використовується для водопостачання дитячого табору «Орля».

Весь рік обухівський водоносний горизонт експлуатується водозаборами №№1,5 для госппитного водопостачання ДОФТЛ «Солоний Лиман» і с.Новотроїцьке.

Води горизонту широко використовуються місцевим населенням для госппитного водопостачання шляхом експлуатації одиночних свердловин.

Водоносний горизонт у відкладах бучацької серії палеогену в межах описуваної території розвинутий тільки у північній частині ділянки. Глибина залягання покрівлі водоносного горизонту, в середньому, складає 59,0м, потужність коливається від 0,0 до 20,0м.

Водовміщуючими є темно-сірі, тонко- і дрібнозернисті піски.

Водоносність бучацьких пісків у межах ділянки не вивчалась. За даними випробування їх безфільтровими свердловинами на суміжних ділянках, що мають схожі геолого-гідрогеологічні умови, водоносність рівномірна. Дебіти свердловин складають 10,5-17,1 дм3/с при зниженні 7,5-17,1м, величина водопровідності – 140-200 м2/добу.

Мінералізація змінюється від 7,41 до 10,0 г/дм3, загальна жорсткість – від 11,86 до 19,99 ммоль/дм3. Тип вод хлоридний натрієвий.

За межами ділянки (у південно-східній і північно-східній частині) використовуються дрібними водоспоживачами для госппитного водопостачання. Поблизу озера Солоний Лиман води горизонту використовуються ДОФТЛ як мінеральні на водозаборі №2.

Водоносний комплекс у відкладах турнейського ярусу кам’яновугільної системи розвинутий тільки на півночі ділянки. Глибина залягання покрівлі горизонту коливається від 75 до 150м, сумарна потужність відкладів досягає 20м.

Водовміщуючими є тріщинуваті вапняки і доломіти. Глибина залягання рівня складає 7,15-10,3м.

Водозбагаченість порід за даними випробування двох свердловин дуже нерівномірна і залежить від ступеню їх тріщинуватості. Дебіти свердловин змінюється від 0,005 до 0,053 дм3/с при зниженнях 64,25 і 31,51м. Мінералізація вод змінюється від 14,35 до 30,39 г/дм3, жорсткість – 44,0-64,45 ммоль/дм3.Через вкрай низьку водоносність і незадовільну якість, води для водопостачання не придатні.

Водоносний горизонт у тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію розповсюджений спорадично. Приурочений до тріщинуватих гранітів, гнейсів, грано-діоритів і ін.

Розкрита глибина залягання порід складає 50,0-108,0м.Глибина залягання рівня води змінюється від 4,8 до 21,0м.Водоносність порід докембрію, що вивчена трьома свердловинами, нерівномірна і залежить від ступеня тріщинуватості порід. Дебіти свердловин змінюються від 0,3 до 4,5 дм3/с при зниженнях 6,6-28,7м. Мінералізація вод змінюється від 0,52 до 1,14 г/дм3, жорсткість – від 2,5 до 4,41 ммоль/дм3.

Води описуваного горизонту використовуються дрібними водоспоживачами для госппитного водопостачання.

6. ОСНОВНІ  РЕЗУЛЬТАТИ  ПРОВЕДЕНИХ  РОБІТ НА ДІЛЯНЦІ ВОДОЗАБОРУ

6.1 Геолого- екологічні дослідження

Геолого-екологічні дослідження (ГЕД) виконувались з метою оцінки стану верхньої зони геологічного середовища на ділянці робіт та прогнозу впливу техногенних факторів на умови експлуатації свердловини №55е. Методика досліджень відповідає діючим методичним вказівкам [17,18,24].

ГЕД виконані у радіусі 1км від водозабірної свердловини і охопили усі компоненти геологічного середовища (рис.4.3.1).

Результати літохімічного випробування

У цілому, почво-грунти по 2-х випробуваних інтервалах на території, що досліджується, характеризуються концентраціями хімічних елементів, не перевищуючими двох регіональних геохімічних фонів для почво-грунтів Дніпропетровської області (табл.6.1.1). Фонові значення визначалися за фондовими матеріалами ГЕД, що були проведені раніше [35].

Місце, де розташована свердловина, знаходиться у віддаленні від великих промислових підприємств, через це змін якісної характеристики почво-грунтів через вплив техногенезу у найближчий період не станеться.

Таблиця 6.1.1 – Вміст нормованих елементів у почво-грунтах 

Нормований

елемент

ГДК, мг/кг

Вміст у шарі, мг/кг

0-5см

5-20см

Марганець

1500

660-680

660-670

Цинк

93

87-93

Свинець

30

<20

<20

Нікель

70-75

47-70

Хром

180

170

Ванадій

150

110

110

Результати гідрохімічного випробування

Якість підземних вод оцінювалась на підставі гігієничних вимог до складу та власти-востей води у пунктах господарсько-питного водопостачання відповідно до ДержСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного во-допостачання” та ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”.

Випробування показало, що якість підземних вод, у цілому, відповідає санітарним но-рмам та вимогам.

За химічним типом випробувані підземні води сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво- натрієві. Мінералізація складає 740 мг/дм3, загальна жорсткість 4,35 ммоль/дм3, вміст макрокомпонентного складу задовольняє санітарним вимогам.

 Результати радіометричних досліджень

Радіаційний стан площі досліджень характеризується значеннями потужності експо-зиційної дози гама-випромінювання від 5 до 16 мкр/год., що ніде не перевищує умовно-допустиму дозу - 25 мкр/год. Це пояснюється розвитком у цьому районі піщаних відкладів, які мають низьку природну активність та низьку сорбцію у поєднанні з добрим промивним режимом.

Аналізуючи отримані дані радіометричних вимірів можна сказати, що радіаційний стан на площі досліджень задовільний.

6.2 Дослідні гідрогеологічні роботи

Дослідні  гідрогеологічні роботи полягали у проведенні дослідно-експлуатаційної відкачки з експлуатаційної свердловини № 55е (граф. додат.7). Результати робіт приведені у таблиці 6.2.1

Таблиця 6.2.1Результати дослідних робіт

№№ св.

Геологічний

індекс водоносного горизонту

Вид

відкачки

Тривалість відкачки, доба

Водовідбір

дм3

м3/добу

Зниження

Питомий

дебіт

дм3

м3/добу

55е

P2ob

дослідно-експлуата-ційна

74(І період)

0,9

78

(за 6 год.

роботи

насосу)

6,98

-

--//-

-//-

-//-

16(ІІ період)

3,61

312

(за 24 год.

роботи насосу

7,3

0,49

42,73

Дослідно-експлуатаційна відкачка виконана у період з 1 червня по 29 серпня  2009р. У ході відкачки проводилися спостереження за рівнем підземних вод як у дослідній свердловині №55е, так і у спостережній №1с, за дебітом дослідної свердловини, а також вивчався хімічний склад підземних вод. Результати спостережень відображені на графічному додатку  7.

Результати спостережень за рівнем підземних вод у процесі відкачки та відновлення його після зупинки насосу оброблені по формулах Дюпюі, а також по графіках часового простежування (граф. додат.7).

Результати дослідно-експлуатаційної відкачки дозволили вирішити наступні питання:

-одержати значення коефіцієнтів водопровідності та п’єзопровідності для оцінки експлуатаційних запасів мінеральної води « Новотроїцька»;

-встановити стабільність у часі  якісного складу мінеральної води «Новотроїцька».

  1.  Режимні спостереження

Не менш важливе значення мають результати режимних спостережень за підземними водами, які отримані безпосередньо в ході дослідно-промислової розробки природної столової води свердловини № 55е та зібрані результати режимних спостережень, виконаних у 2006-2010рр. Це обумовлюється, в першу чергу, тим що формування експлуатаційних запасів підземних вод обухівського водоносного горизонту, відбувається головним чином за рахунок опадів, тобто за рахунок природних ресурсів. Результати режимних спостережень приведені у текстових додатках   5Д, 6Д і графічному додатку  9.

  1.  Бальнеологічні дослідження мінеральних вод

Українським НДІМРтаК у 2009-2010 рр.  були виконані спеціалізовані бальнеологічні дослідження мінеральної води свердловини №55е Новотроїцького-1  родовища (мінеральна природна столова вода “Новотроїцька”) з метою визначення  її якісного складу, фізіологічних властивостей води щодо підтвердження можливості їх використання як мінеральної природної столової води «Новотроїцька».

У період проведення дослідно-промислової розробки із свердловини №55е виконано комплекс фізико-хімічних, мікробіологічних та фізіологічних досліджень.

Нижче приводяться короткі результати проведених досліджень.

Фізико-хімічний склад підземних вод

Фізико-хімічні властивості води охарактеризовано за результатами мониторингу  в процесі експлуатації родовища, а також даними  гідрохімічних опробувань вод, що виконано лабораторіями УкрНДІМРтаК, Південукргеологія і АТЗТ «Новомосковський завод мінводи») в період проведення  геологічних робіт при підрахунку експлуатаційних запасів.

За органолептичними характеристиками вода свр.№ 55е с.Знаменівка прозора, безбарвна, з незначним запахом сірководню, прісна на смак. Для води характерна слабколужна реакція – рН 7,3 – 8,4 од. рН. Температура води 11,0–12,0оС, тобто відноситься до категорії холодних.

Газонасиченість води невелика. Гази, що впливають на лікувальні властивості води, присутні в концентраціях, нижчих за бальнеологічні норми. 

У воді в незначних концентраціях визначено діоксид  вуглецю – до 25,0мг/дм3 , сірководень – 0,44-0,47 мг/дм3 .

За період досліджень 2002-2010 рр. загальна мінералізація води свр. № 55е коливала у межах  0,66-0,84 г/дм3, при цьому вміст гідрокарбонат-іонів становив 366,0-433,1 мг/дм3 (54-73 екв.%), сульфат–іонів 84,0-185,0 мг/дм3 (20-36 екв.%), іонів натрію і калію – 92,0-163,9 мг/дм3  (45-66 екв.%), іонів кальцію – 48,0-75,0 мг/дм3 (23-36 екв.%), іонів магнію – 15,2-22,0 мг/дм3 (11-23 екв.%).

Визначені межі коливань основних компонентів хімічного складу води дозволяють  охарактеризувати воду свр. № 55е як слабкомінералізовану, гідрокарбонатну, сульфатно-гідрокарбонатну кальцієво–натрієву, магнієво–кальцієво–натрієву. Наведений склад води стабільний,  що підтверджено  чисельними хімічними аналізами різних лабораторій , які виконано в період проведення дослідних робіт з підрахунком експлуатаційних запасів родовища та в процесі тривалої експлуатації родовища [52] .

В мінеральному складі води містяться різноманітні компоненти та сполуки. У концентраціях менш за 0,01 мг/дм3  визначено кадмій, миш'як, свинець, цинк, мідь, хром  і деякі інші.  У воді присутні (мг/дм3): cтронцій  0,10-1,24,  фтор – 0,18-0,65,  залізо загальне – 0,0-0,54,  в окремих аналізах ЦЛ КП «Південукргеологія» визначались бром – до 0,63 , ортоборна кислота – до 3,38. Стосовно вмісту метекремнієвої кислоти, її концентрація за аналізами лабораторій УкрНДІМРтаК і НЗМВ стабільно визначалась у межах 34,90-57,9,54 мг/дм3,  за даними КП «Південукргеологія» – 7,8-104,0 мг/дм3, що не є характерним для підземних вод обухівського водоносного горизонту даного району. В цілому, яких-будь відхилень у мікрокомпонентному складі води за період досліджень не відмічається.

Компоненти та сполуки, які нормуються  ДСТУ 878-93 – стронцій, хром, цинк, свинець, мідь, ванадій, кадмій, миш'як,  фтор, містяться у концентраціях, нижчих за гранично допустимі. Нітрити, нітрати, селен, ртуть, уран, радій, феноли або не виявлено, або їхній вміст - нижчий за чутливість методик визначення.

Санітарно-бактеріологічний стан води задовільний. Також це стосується і показників радіаційної якості води [52].

Таким чином, за  фізико-хімічними  характеристиками підземні води свр. № 55е Новотроїцького-1 родовища класифікуються як слабкомінералізовані гідрокарбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві, магнієво-кальцієво-натрієві, слабколужні, холодні.  Формула хімічного складу води має наступний  вигляд (формула 2.1):

свр.№55

с.Знаменівка

M0,66-                              0,84    

НCO3    54 -73  SO4 20-36___

(Na++K+) 45-66 Са 23-36 Mg11-23

Т 11,0 –12,0  оС    (2.1)

рН 7,3 –8,4 од.рН

Мікробний  ценоз

Бактеріальні популяції котрі еволюціонують в екосистемах  підземних вод мають аеробні, анаеробні, олиготрофні і гетеротрофні бактерії. Щоб  вилучити ризик погіршення  якості вод, крім визначення санітарно-показових мікро-організмів, необхідно досліджувати висіюваність і автохтонної мікробіоти. Наприклад, появленню у воді значної кількості сірководню можуть сприяти амоніфікувальні та сульфатвідновлювальні бактерії. Тіонові бактерії можуть сприяти появленню стійкої опалесценції, завдяки створенню колоїдної сірки, можуть подкиснювати середовище. Експериментально доведено, що підземні мінеральні води населені мікробіотою різних еколого-трофічних груп, які здійснюють складні біохімічні процеси і здатні активно змінювати рН, Eh, газовий і сольовий склад мінеральних вод.

У підземних водах виявляються амоніфікувальні, денітрифікувальні, тіонові, воденьокиснювальні, метанокиснювальні, окислюючі нафтові вуглеводні, сульфатвідновлювальні, воденьпродукуючі, метанутворювальні та інші бактерії. Вони споживають речовини гірських порід і підземних вод і утворюють нові, змінюючи тим самим склад мінеральних вод. У процесі життєдіяльності бактерій утворюються СО2, СН4, NOз‾, NО2‾, N2, NHз, Н2S, Н2SO4 [52].   . Виходячи з вищевикладеного, метою даної роботи було виявлення  у мінеральній воді свр. № 55 е мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп, які здатні впливати на фізико-хімічні, органолептичні показники води та біологічну активність.

 Результати досліджень мінеральної води свідчать про наявність в ній мікро-

організмів різних  еколого-трофічних груп (табл.6.4.1  –6.4.2). У  воді  присутні колоніє-утворюючі одиниці жіттєспроможних сапрофітних  бактерій, які продукували каталазу – гемопротеїн, який містить чотири гемові групи. Поряд з пероксидазною актив-ністю каталаза здатна використовувати одну молекулу H2O2 в якості донора електронів, а другу – як окислювач, тобто акцептор електронів. In vivo в більшості  разів каталаза розкладає пероксид водню (формула 2.2):

2О2  Каталаза ®2О + О2   (2.2)

Каталаза є у крові, кістковому мозоку, мембранах слизових оболонок, нирках та печінці. Її функцією  рахується розкладання пероксиду водню, який утворюється  при дії аэробних дегідрогеназ. У багатьох тканинах, включаючи і печінку, знайдено мікротільца, пероксисоми, які богаті аеробними дегідрогеназами і каталазою [52].  

Олігокарбофільні бактерії, які володіють ефективною ферментативною системою, що забезпечує засвоєння субстрату і, майже  завжди, кількісно переважні над  сапрофітними бактеріями в чистих незабруднених органічними сполуками водах, також  було зареєстровано у  пробі.

З води висіяно залізо- та марганецьокиснювальні бактерії. У значній кількості присутні гетеротрофні бактерії- продуценти амінокислот.

У воді присутні також амоніфікувальні бактерії, які засвоюють білки. Як відомо, начальні процеси мікробного розкладання білків протікають поза клітин мікроорганізмів. Протеолітичні ферменти, які вони виділяють у субстрат, розщеплюють певні зв’язкі пептидних ланцюгів, продукти, які утворюються при цьому, проникають крізь клітинну стінку  мікроорганізмів і в протоплазмі під впливом ферментів  пептидаз розщеплюються на амінокислоти. Частина амінокислот безпосередньо утилізується мікроорганізмами, останні поперед піддаються дезамініруванню.

Було відмічено ріст бактерій, які засвоюють органічний азот.

Вода містила  анаеробні бактерії, які  здатні викликати бродіння глюкози  з  утворенням в переважаючій кількості масляної кислоти. Цей процес супроводжується  газовиділенням  (Н2 и СО2) і утворенням  масляної кислоти і ряду  побічних продуктів            ( кислоти жирного ряду, спирти тощо).

З води  висіяно метанутворювальні бактерії, які  викликають бродіння солей органічних кислот. Вони здатні продукувати вітамін В12.

Таблиця 6.4.1 – Висіюваність мікроорганізмів різних таксономічних  груп

              мінеральної води  свр. № 55е, КУО/см3

Мікроорганізми

Кількість

Сапрофіти-продуценти каталази

суцільний ріст

Мікроорганізми, що засвоюють органічний  азот

3,8×103

Олігокарбофіли

2,2×103

Гетеротрофні  бактерії-продуценти амінокислот

2,6×102

Амілолітичні

0

Залізоокиснювальні

8,9×102

Марганецьокиснювальні

7,9×101

Міксобактерії

0

Спороутворювальні

0

Актиноміцети

0

Стрептоміцети

0

Дріжджі

0

Плісеневі гриби

0

       

Таблиця 6.4.2 – Оцінка інтенсивності розвитку мікроорганізмів різних еколого-трофічних    

                           груп  у мінеральній воді свр.№ 55е, бали

Мікроорганізми

Кількість

Маслянокислі

2

Жиророзщеплюючі

0

Вуглеводнеокиснювальні

2

Сульфатвідновлювальні (Desulfovibrio desulfuricans)

4

Тіонові (Thiobacillus thioparus)

3

Амоніфікувальні аероби

5

-"-продуценти NH3

5

-"-продуценти H2S

0

Амоніфікувальні анаероби

5

-"-продуценти NH3

0

-"-продуценти H2S

3

Денітрифікувальні

4

Целюлозоруйнівні  аероби

0

Целюлозоруйнівні анаероби

0

Метанутворювальні

5

Було висіяно вуглеводнеокиснювальні, сульфатвідновлювальні,  тіонові бактерії.  

Зафіксовано висіюваність денітрифікувальних бактерій. Вони сприяють звільненню водної маси від  нітритів і нітратів.

Слід зазначити, що виявлені мікроорганізми висіваються з багатьох  мінеральних вод,  але в кожній з них вони мають своє чисельне представництво. Всі експериментальні та епідеміологічні дані свідчать,  що  автохтонні бактерії природних мінеральних вод  не сприяють  патологічним розладам у людей та тварин і що вони  не здатні викликати руйнування клітин  культури  ткані людини in vitro [52].

Біотестування води на забрудненість органічними відходами сільськогосподарського виробництва  свідчило про їх відсутність, тому що не висіювались міксобактерії, які здатні їх засвоювати.

Таким чином встановлено, що мінеральна вода  свр. № 55 е містить  життєздатні мікроорганізми різних еколого-трофічних груп: сапрофіти, олігокарбофіли, маслянокислі, метанутворювальні, сульфатвідновлювальні тощо. Виявлені мікроорганізми не патогенні для організму людини і не здатні погіршувати органолептичні показники вод. Можна також  зробити висновок, що мозаїка складних ферментативних реакцій, які здійснюються мікроорганізмами у воді свр. № 55е, активно впливає на формування її фізико-хімічного складу.

При  додержанні правил експлуатації  та  відповідності   санітарним нормам,  вода   може  вживатися  споживачем.

Фізіологічні властивості

Проведені досліди щодо вивчення загального впливу досліджуваної мінеральної води на організм тварин показали, що шкідливої дії після її введення не виявлено.

Так, збудження щурів оцінюється за загальним рівнем рухової активності, ступенем їхньої агресивності. Зміни цих тестів, що характеризують стимуляцію центральної нервової системи, не виявлено, як і різких функціональних зрушень у сфері вегетативної іннервації.

Не змінювалась реактивність щурів, обумовлена характером реакції тварин на зміну довкілля (пересування на відкритий стіл, майданчик із перетинкою та отвором у ній тощо). Орієнтувальні рефлекси (нюхальна реакція) були жвавими. Переляканість щурів оцінювалась при проведені обережних стандартних маніпуляцій (торкання корнцангом).

Нервово – м’язова збудливість у щурів не спостерігалась, про що свідчить відсутність тремору, судоми, не порушені „рефлекси положення ”. Не відзначається порушення ходи, що вказує на відсутність змін тонусу скелетних м’язів. Немає змін „тесту Штрауба ”, який характеризує ступінь збудження спинальних мотонейронів, відповідальних за регуляцію тонусу м’язів хвоста.

Змін положення тіла (прострація, скутість) не відмічено. Положення кінцівок (згинання, розгинання) однакові у групах контрольних та піддослідних щурів.

В табл. 6.4.3 наведено результати тестування впливу мінеральної води свр. № 55 е на функціональний стан ЦНС та печінки згідно „метаболічної ” проби.

 Таблиця  6.4.3 –  Вплив мінеральної води свр. №  55 е на функціональний стан ЦНС

                  та печінки піддослідних тварин

Показники

Вихідний фон

Дослід

    Д

р

(M1±m1)

n

(M2±m2)

n

Час засинання, хв

3,60 ± 0,45

5

2,70 ± 0,35

5

– 0,90

>0,1

Тривалість медикаментозного сну, хв

29,60 ± 0,73

5

25,00 ± 3,03

5

– 4,60

>0,1

Як свідчать отримані експериментальні дані, одноразове внутрішнє навантаження  свр. №55е не спричиняє впливу на функціональний стан ЦНС,  про що свідчить  відсутність вірогідних змін часу засинання ( р >0,1). Не відмічено впливу досліджуваної води на перебіг метаболічних процесів у печінці, про що свідчить відсутність змін  тривалості медикаментозного сну (р > 0,1) .

В таб. 6.4.4 наведені дані  щодо впливу мінеральної води  на функціональний стан нирок.

Таблиця 6.4.4 – Вплив мінеральної води свр. № 55е  на функціональний стан нирок піддослідних тварин               

Показники

Контрольна група

Дослідна група

D

р

(M1±m1)

n

(M2±m2)

n

Добовий діурез,                         мл/см2 в розрахунку на площи поверхні тіла

2,23 ± 0,13

10

2,61 ± 0,38

5

+ 0,38

> 0,2

Клубенькова фільтрація,  мл/см2 хв

0,18 ± 0,01

10

0,20 ± 0,01

5

+ 0,02

>0,05

Канальцева реабсорбція, відсоток до фільтрації %

99,34 ± 0,08

10

99,10 ± 0,09

5

–0,24

>0,05

Виведення креатиніну сечі,  ммоль

0,018 ± 0,001

10

0,020 ± 0,001

5

+0,002

>0,1

Виведення сечовини,            ммоль

0,77 ± 0,26

10

1,27 ± 0,17

5

+0,50

>0,1

Виведення хлоридів,          ммоль

0,71 ± 0,04

10

0,69 ± 0,08

5

–0,02

>0,5

рН сечі,  од. рН

7,05 ± 0,32

10

6,70 ± 0,15

5

– 0,35

>0,2

Відповідно до  наведених в табл.6.4.4 даних, внутрішнє застосування мінеральної води свр. № 55е  не викликає вірогідних змін функціонального стану нирок, про що свідчить відсутність розбіжностей показників з контрольною групою.

Таким чином, мінеральна вода  свр.№55е  є безпечною для організму,  не характеризується   біологічною активністю і може бути рекомендована для вживання як мінеральна природна столова. [52] .

Межі коливань основних компонентів хімічного складу мінеральної води "Новотроїцька" розроблено за результатами моніторингу якості води в процесі експлуатації родовища, а також чисельних аналізів різних лабораторій, що виконано в період проведення геологічних робіт з підрахунку експлуатаційних запасів.

При зміні мінералізації, вмісту основних іонів,  виході їх концентрацій за вказані межі необхідно встановити стабільність змін, що відбулися, для корекції вимог ДСТУ 878-93  щодо   води "Новотроїцька" відповідно до чинних нормативних документів [22].


Таблиця 6.4.5 – Межі коливань основних компонентів хімічного складу мінеральної природної столової води "Новотроїцька"

для внесення змін у  ДСТУ 878-93 “Води мінеральні фасовані. Технічні умови”

Найменування

групи вод

Назва води

(місцезнаходження)

Мінера-

лізація,

г/дм3

Основні

іони, екв. %

Хімічний склад, мг/дм3

Призначення води

Аніони

Катіони

Специ-

фічні

компо-ненти

HCO 3-

SO4 2-

Cl-

Ca 2+

Mg 2+

Na++ K+

Гідрокарбонатна, сульфатно-гідрокарбонатна кальцієво-натрієва, магнієво-кальцієво-натрієва    

"Новотроїцька”

(свр. № 55е

 с Знаменівка)

0,6-1,0

HCO350-80

SO415-40

(Na+K)40-70

Са 20-40

Mg<30

300-500

50-200

< 80

35-100

< 50

50-200

     -

мінеральна природна столова

           .

            Керівник Центру стандартизації та контролю  якості природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів,  к.х.н.                               О.М. Нікіпелова

7. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПРОГНОЗ ЯКОСТІ ПІДЗЕМНИХ ВОД

7.1. Характеристика водоносних горизонтів підземних вод.

Оцінка якості підземних вод проводиться за результатами хімічних аналізів проб води, відібраних як у процесі робіт, так і за результатами робіт попередніх років.

Оскільки оцінюються запаси мінеральної води, що міститься в обухівському водоносному горизонті, то основна увага була приділена вивченню якості підземних вод цього горизонту.

Крім того, дається характеристика якості вод відкладів четвертинного та бучацького водоносних горизонтів, що залягають у покрівлі та підошві останнього.

Нижче приводиться якісна характеристика вод зазначених горизонтів зверху униз.

Води алювіальних відкладів четвертинної системи

Характеристика якості вод четвертинного горизонту у межах ділянки проводиться за результатами аналізів п’яти свердловин, пробурених раніше при пошуках прісних та мінеральних вод [32,33,44].

Якість вод цього горизонту, в основному, залежить від літології водовміщуючих порід та відкладів, що їх перекривають. У залежності від цих факторів змінюється якість вод по площі (граф. додат.3). У межах діючого водозабору №7 слабосолонуваті води з мінералізацією 1,5 г/дм3.  

Прісні води поширені на південний захід від водозабору №7 АТЗТ «Новомосковський завод мінводи», в крупній балці Березнєговатій, де відклади алювію перекриті малопотужними четвертинними суглинками, тому ці умови найбільш сприятливі для інфільтрації атмосферних опадів (св.№15549). Ці води мають мінералізацію до 1,0 г/дм3.

За хімічним типом води у цій частині ділянки, в основному, сульфатно-гідро-карбо-

натні натрієво-кальцієві. Водневий показник знаходиться у межах 7,6-8,2.

На південь, південний захід та захід від водозабору № 7 води стають, в основному, вельми солонуватими і слабосолонуватими з мінералізацією до 1,38-1,90 г/дм3. Тут водовміщуючі алювіальні піски перекриті глинами, суглинками, відсутній поверхневий стік. Тому якість вод у четвертинному горизонті тут не завжди задовольняє вимогам, що пред’являються до питних вод.

Води відкладів обухівської  світи

Обухівський водоносний горизонт на території району робіт експлуатує 5 водозаборів, з яких 3 подають воду для госппитних цілей і 2 – для розливу мінеральної води «Дніпропетровська» і «Новотроїцька».

Тому якість вод обухівського водоносного горизонту оцінюється відповідно до вимог ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні», ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая» і ДержСанПіН «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого водопостачання».

Характеристика якості вод обухівського водоносного горизонту на ділянці робіт проводиться за даними раніше виконаних геологорозвідувальних робіт [44,47] та доповнюється дослідженнями у процесі проведення розвідувальних робіт з оцінки запасів підземних мінеральних вод на водозаборі №7.

Води обухівських відкладів, в основному мають задовільні органолептичні властивості: вони без кольору, запаху, смаку, вельми прісні або солонуваті. Мінералізація вод на площі ділянки коливається від 0,47 до 1,0 г/дм3, загальна жорсткість – від 4,6 до 5,60 ммоль/дм3, збільшуючись з півдня на північ (граф. додат.4).

На переважній території ділянки розвинуті прісні води з мінералізацією менше 0,5-1,0 г/дм3 і загальною жорсткістю до 4,60 ммоль/дм3.

У водах виявлено бальнеологічні мікрокомпоненти, вміст яких складає: зокрема метакремнієва кислота 34,9-57,9 мг/дм3.

Хімічний тип вод у центральній та північній частині ділянки переважно гідрокарбонатний натрієвий, гідрокарбонатно-хлоридний натрієвий, у південній частині – хлоридний натрієвий.

Реакція води нейтральна або лужна (рН=7,1-8,4).

У бактеріологічному відношенні води здорові (колі-індекс < 3, ЗМЧ – не виявлено, синьогнійна паличка  –  відсутня) – текст. додаток  Щ.

Води відкладів бучацької серії

Характеристика якості вод відкладів бучацької світи приводиться на основі раніше проведених гідрогеологічних досліджень. Ці води детально вивчалися при розвідці міне-ральних вод  [32]. У межах ділянки робіт водоносний горизонт не експлуатується, що пе-редбачає зберігання хімічного складу вод.

Води за органолептичними властивостями прозорі, без кольору і запаху, без смаку, слабко солонуваті чи солоні, сухий залишок яких коливається від 1,82 до 46,14 г/дм3, зага-льна жорсткість знаходиться у межах 17,88-124,5 ммоль/дм3.

Води з мінералізацією близько 2 г/дм3 поширені у північно-східній частині району. На решті території розвинуті, в основному, води солоні із сухим залишком 2,50-46,14 г/дм і загальною жорсткістю 5,82-124,5 ммоль/дм3.

За хімічним типом води переважно хлоридні натрієві. Реакція води нейтральна та лужна (рН=6,4-7,8). Бактеріологічний стан води добрий: колі-тітр більше 333, колі-індекс менше 3.

Таким чином, води відкладів бучацької світи через незадовільну якість для водопостачання непридатні.

У водах даного горизонту раніше проведеними роботами виявлені мікрокомпоненти, вміст яких складає: брому 5,98-6,34 мг/дм3, йоду 2,51-3,43 мг/дм3, що додають їм бальнеологічні властивості [32].

Мінеральні води бучацьких відкладів використовуються у ДОФТЛ «Солоний Лиман» для зовнішнього та внутрішнього застосування.

Якість води діючого водозабору №7 (св.№55е) АТЗТ «Новомосковський завод мінводи»

У межах  родовища мінеральної води «Новотроїцька», що вивчається, знаходиться водозабір №7, що складається з двох експлуатаційних свердловин №№55е і 66е (резервної), за допомогою яких водоспоживач завод мінводи експлуатує з 2007р. обухівський водоносний горизонт.

Нижче приводиться  характеристика якості вод експлуатаційної свердловини №55е, яка оцінюється.

Характеристика якості вод надана за результатами проб води, відібраних із свердловин у процесі експлуатації та дослідно-експлуатаційної відкачки.

Усього використано  38   хімічних аналізів (текст. додат. Х,Ц,Ч,Ш).

За своїми органолептичними властивостями води без кольору, прозорі, без запаху, на смак прісні. За температурним режимом води відносяться до холодних (t =10°-13°C).

У процесі досліджень, виконаних у свердловині протягом 2002-2010рр., мінералізація води змінювалася у межах 0,61-0,82 г/дм3, в основному складаючи 0,64-0,7 г/дм3, загальна жорсткість 4,2-4,8 ммоль/дм3. Активна реакція води нейтральна до лужної (рН= 7,1-8,4).

За хімічним типом води гідрокарбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві, магнієво-кальцієво-натрієві. У воді виявлені мікрокомпоненти, вміст яких складає: метакремнієвої кислоти  34,9-57,9 мг/дм3 .

У бактеріологічному відношенні  вода, що досліджується, здорова (колі-індекс менше 3, ЗМЧ – не виявлено) – текст. додаток  Ш.

Вміст радіонуклідів знаходиться у припустимих межах (текст. додат.7Д).

Згідно ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні” і кондиціям для природної столової води «Новотроїцька” встановлені такі  норми: мінералізація  0,6-1,0 г/дм3, вміст гідрокарбонатів (НСО3) 50-80 %- екв., натрія та калія (Na+K) 40-70 %-екв., хлору (Cl) <38 %-екв, сульфатів (SO4) 15-40 %-екв., кальцію (Са) 20-40%-екв., магнію (Мg) <30 %-екв.

Вода що задовольняє цим вимогам, експлуатується свердловиною №55е   АТЗТ «Новомосковський завод мінводи».

Враховуючи, що мінеральна столова вода “Новотроїцька” використовується для питних цілей, вона повинна задовольняти вимогам ДСТУ 878-93 та встановленим кондиціям.

У нижченаведенії таблиці 7.1 приводиться порівняння нормованих показників за ДСТУ 878-93 і кондиціям із фактичним вмістом останніх у воді свердловини  №55е.

Таблиця 7.1 – Порівняння показників ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні» з фактичним вмістом компонентів у воді свердловини №55е

Найменування показників

Розмірність

Норма ДСТУ 878-93 і

кондицій

Вміст компонентів у воді

від

до

Нітрати (по NO3-)

мг/дм3

50,0

відс.

7,0

Нітрити (по NO2-)

-//-

2,0

0

0,5

Миш’як (As)

-//-

0,05

відс.

0,0062

Свинець (Pb)

-//-

      0,1

0,0006

0,01

Цинк (Zn)

-//-

     5,0

0,003

0,11

Селен (Se)

-//-

0,05

0,0001

<0,01

Уран (U)

г/дм3

8·10-5*

відс.

<2,0·10-8мг/дм3

Кадмій (Cd)

мг/дм3

0,01

   0,00003

0,004

Мідь (Си)

-//-

      1,0

0,0006

<0,005

Ванадій (V)

-//-

      0,4

0,0557

0,0797

Ртуть (Нg)

-//-

0,005

відс.

<0,001

Хром (Cr)

-//-

       0,5

відс.

0,0064

Стронцій (Sr)

-//-

       7,0

0,57

5,3

Радій (Ra)

г/дм3

2,7·10-11*

відс.

3·10-12

Фтор (F)

мг/дм3

       1,5

0,18

0,65

Феноли

-//-

0,001

відс.

<0,001

Вуглець органічний

-//-

       8,0

2,8

3,5

Гідрокарбонат-іон (НСО3-)

-//-

300-500

311,1

414,8

Сульфат-іон (SO4-)

-//-

50-200

84

185

Хлор (Cl-)

-//-

<80

21

49,6

Кальцій (Са2+)

-//-

35-100

48

70

Магній (Mg2+)

-//-

<50

11

24

Натрій + калій (Na++K+)

-//-

50-200

92

214

Мінералізація

г/дм3

0,6-1,0

0,61

0,82

Примітка: *Норми по урану (U) та радію (Ra) взяті по НРБУ-97 (зауваження експерта)

Як видно з таблиць, вода даного водозабору за всіма показниками задовольняє вимогам ДСТУ 878-93 та встановленим кондиціям.

Дані хімічних аналізів проб води  свідчать про стабільність якості води у часі (текст. додат. Х,Ц). Середньорічний  водовідбір за цей період збільшився з  3,0 м3/добу до 9,0 м3/добу.

Під час проведення розвідувальних робіт з метою оцінки запасів мінеральної води «Новотроїцька» вивчення якості останньої проводилось у період трьохмісячної дослідно-

експлуатаційної відкачки води із свердловини №55е, проведеної у двох режимах експлуа-

тації (переривчастому і безперервному) з водовідбором відповідно 78 та 312м3/добу. За період відкачки зміни хімічного складу води не спостерігалося (текст.додат. Х,Ц).

Значення величини загальної мінералізації за період відкачки склало 0,66-0,75 г/дм3, тобто відповідало вимогам ДСТУ 878-93. Вміст гідрокарбонатів (НСО3), натрію та калію (Na+K), хлору (Cl) на протязі відкачки відповідає нормам ДСТУ 878-93.

Мінералізація води, склад та вміст нормованих компонентів – гідрокарбонатів, хлору, сульфатам, натрію та калію до кінця розрахункового періоду будуть знаходитись у межах встановлених кондицій. Це підтверджується графіками напівлогарифмічної залежності зміни вмісту останніх у часі (рис.7.1). З рисунку видно, що прогнозна величина мінералізації води водозабору на кінцевий строк роботи (27,5 років) складає 0,7 г/дм3, гідрокарбонатів – 66 екв.%,  хлору – 9,5 екв.%, натрію та калію – 54 екв.%, сульфатів (SO4) – 31,5 екв.%, що знаходиться у межах встановлених кондицій.

Виконаний Українським НДІМРтаК комплекс фізико-хімічних досліджень підземних вод ділянки дозволяє оцінити воду свердловини №55е як холодну гідрокарбонатну, сульфатно-гідрокарбонатну кальцієво-натрієву, магнієво-кальцієво-натрієву слабкої мінералізації, слаболужну, придатну для промислового розливу в якості мінеральної природної столової. Приведений якісний склад води практично стабільний.

Результати хіманалізів показали, що якість води стабільна і відповідає встановленим кондиціям (текст.додат.К, Х, Ц).

Індустріально-технічні властивості води, в  основному, задовільні: вони вспінюючі (F>200), з більшою кількістю м’якого осаду (250<Н<500), не кородують (КК + 0,0503 Са++< 0; КК <0).

Запропоновані до затвердження запаси мінеральних вод мають середню мінералізацію 0,70 г/дм3. Незначне соленакопичення вод, а також низький вміст у розвіданій воді вільної вуглекислоти (до 13,2 мг/дм3), виключає випадіння солей в осад на стінках трубопроводу. Це підтверджується і даними експлуатації свердловини №55е на протязі трьох років і дослідно-експлуатаційної відкачки на протязі трьох місяців, при яких не спостерігалися солевідклади на стінках водопроводу при подачі води водоспожи-вачеві та при відводі її при відкачці.

Як указувалося вище, територія діючого водозабору заводу мінводи (св.№55е) вільна від забудови.

7.2. Прогноз якості підземних вод

Організація зон санітарної охорони на вищевказаному водозаборі можлива, про що свідчить висновок Дніпропетровської облсанепідемстанції  (текст. додат.7Д). Обухівський водоносний горизонт, що експлуатується, на площі водозабору незахищений від зовнішнього забруднення. Безпосередньо у покрівлі горизонту залягають межигірські сильноглинисті піски, витримані по площі, потужністю 15,0м.

У покрівлі алювію залягають суглинки потужністю до 10,0м, витримані по площі.

За критеріями захищеності такий водозабір відноситься до незахищеного [34].

Джерела забруднення підземних вод у районі в районі діючого водозабору не існують.

При експлуатації водозабору необхідно передбачити комплекс природоохоронних заходів щодо запобігання забрудненню підземних вод.

Навколо водозабору створюється зона санітарної охорони з трьох поясів:

першого – строгого режиму,  другого і третього – режимів обмеження [11,13].

Перший пояс – зона строгого режиму встановлюється навколо експлуатаційної свердловини у радіусі не менш 50м, тому що використовуються недостатньо захищені підземні води. На діючій свердловині №55е є зона санітарної охорони строгого режиму. Територія першого поясу повинна бути спланована, обгороджена. Тут заборонені усі види будівництва, не зв'язані з експлуатацією свердловин, розміщення житлових та суспільних будинків; будинки повинні бути каналізовані. Вхід стороннім на територію заборонений.

Водозабір цілодобово охороняється охоронцями з постійним радіо та телефонним зв’язком.



Другий пояс зони санітарної охорони призначений для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень. Межі другого поясу встановлюються розрахунком, що враховує час просування мікробного забруднення води до водозабору.

Радіус зони визначається за формулою:

R=

де:   Q – проектна продуктивність водозабору, приймається  288 м3/добу;

Тм – час виживання бактерій в умовах підземного потоку, приймається для II

кліматичного району і дорівнює 200 діб (у відповідності до СНіП 2.01.01-82 “Строи-тельная климатология и геофизика”);

m – потужність пісковиків обухівської світи, що дорівнює 12,6м;

       μ – водовіддача порід, прийнята для обухівських пісковиків 0,025 [12,табл.ІІ-5]   

R =  = 241,2  241 м

У цій зоні забороняється забруднення території нечистотами і відходами, розміщення паливно-мастильних матеріалів, ядохімікатів, мінеральних добрив, застосування добрив і ядохімікатів.

У санітарні заходи другого поясу також включається виявлення, тампонаж усіх ста-рих і дефектних свердловин, регулювання буріння нових свердловин.

Третій пояс зони санітарної охорони призначений для захисту підземних вод від хі-мічних забруднень. Розташування межі третього поясу визначається розрахунком, який враховує час просування хімічного забруднення води до водозабору, та повинний бути більше розрахункового терміну роботи водозабору, але не менш 25 років (Rпідт.).

Радіус можливого підтягування вод із мінералізацією більше, ніж заявлена,  визначається за наступною залежністю:

Rпідт. =

            де:  Q – проектна продуктивність водозабору, що дорівнює 288 м3/добу;

       Т – розрахунковий час, 1·104 добу;

       m – середня потужність водоносного горизонту, що дорівнює 12,6 м ;

       μ – водовіддача порід, що дорівнює 0,025

                                                          

Rпідт. = = 1705,6  ≈ 1706 м.

На території третього поясу повинні передбачатися санітарні заходи,

аналогічні  заходам у другому поясі.

7.3. Умови формування мінеральних вод

Формування мінеральних вод визначається комплексом геолого-структурних, літолого-геохімічних, гідрогеологічних, кліматичних та геоморфологічних умов.

У Дніпровсько-Донецькій западині підземні води, у т.ч. прісні питні та мінеральні,  пристосовані до різних стратиграфічних комплексів порід: неогенових, палеогенових, пермських, тріасових та карбонових. Вони різноманітні за хімічним складом. Виділяються прісні води, слабко-, помірно-, та сильно мінералізовані, а також розсоли високої концентрації.


Мінеральні води палеогенових відкладів по Г.М.Захарченко [9] зв’язані, головним чином, з найбільш збагаченим глауконітом пісками та пісковиками відкладів межигірсь-

кої,  обухівської та бучацької світ палеогену, особливо в місцях їх занурення під основи річкових долин (у пришельфовій зоні), а також на контактах зазначених глауконітових порід з мергелями і пісковиками обухівської та київської світ на невеликій глибині – у зоні постійної температури. Важливе значення для формування мінеральних вод у глауконітових породах має процес хімічного вивітрювання їх мінеральної маси і, зокрема, глауконіту (залізистого калієво-натрієвого алюмосилікату), а також органічних залишків, постачаючих у води цінні компоненти з рідких елементів. Надходження деякої кількості вуглекислоти на контакті з карбонатними породами (мергелями) та умови невисокої температури (9-120) забезпечують часткове збереження у водах двовуглекислого закису заліза Fe(HCO3)2, що утворюється за рахунок складного процесу органо-мінерального розпаду і є цінним лікувальним компонентом. У цих умовах формуються гідрокарбонатні та сульфатні води невисокої мінералізації.

Подібні процеси можуть мати місце у глауконітових породах, особливо, у пісковиках, незалежно від їх віку. Тому мінеральні води, які можна умовно назвати водами «глауконітової фації», мають широке розповсюдження не тільки серед палеогенових відкладів, але і серед порід інших віків.

Однак, у тих випадках, коли ці відклади мають більш глибоке залягання, або знаходяться у зоні розломів, поблизу тектонічних соляно-купольних структур, у глауконітових породах формуються води більш складного складу. У цих умовах навіть у неглибоких водах можуть зустрічатися у підвищених кількостях хлоридні та інші сполучення лужних металів, а також йод, бром та інші лікувальні компоненти. Міняється і газовий склад таких вод.

Характерними представниками вод «глауконітової фації» є кремнієві води, що поширені у відкладах палеогенового віку у балках північної половини Харківської області.  Серед них слід зазначити широко популярні  «Харківські мінеральні води», «Березовські», «Рай-Оленівські» та інші. Сюди варто віднести також Знаменівське родовище мінеральної води „Знаменівська”, Кришталеве – мінеральної води «Бірюзова» та Новотроїцьке- І – мінеральної води «Новотроїцька»у Дніпропетровській області.

        


8. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ «НОВОТРОЇЦЬКА»

 Визначення розрахункових значень гідрогеологічних параметрів проводилось за результатами дослідно-експлуатаційної відкачки, проведеної в безперервному режимі

(IІ період) за наступними методиками.

Гідрогеологічні параметри обухівського водоносного горизонту, що оцінюється, визначались по даних дослідно-експлуатаційної відкачки за формулами сталого (km) та несталого (km,a) руху підземних вод.

  1.  Розрахунки та обґрунтування прийнятого коефіцієнту водопровідності (km).

Розрахунки коефіцієнтів водопровідності за несталим рухом підземних вод виконані за даними графіків часового простежування зниження (S) та підвищення (S*) рівнів води у свердловинах:  та . Методика розрахунків передбачає використання наступних залежностей, що відображають результати дослідних робіт:

де:

Q- дебіт свердловини, м3/добу;

Ct- кутовий коефіцієнт прямолінійної ділянки графіка;

де: S2 і S1 – зниження (у процесі відкачки) або підвищення S1* і S2*– рівня (у процесі відновлення) на момент часу t2 і t1 (знімається з графіка).

Визначення коефіцієнту водопровідності виконане за результатами простежування рівнів води у центральній (№55е) та спостережній (№1с) свердловинах у початковий період відкачки (при знижені рівнів води) та по завершенню дослідно-промислової відкачки – при відновленні рівнів води (граф. дод. 7).

В основу розрахунків коефіцієнтів водопровідності за формулами сталого руху враховувались єдиночасні дані (дебіт, зниження) при досягнутій стабілізації досліду:

а) для центральної свердловини:

б) для центральної та спостережної свердловин:

де:

Q дебіт свердловини при відкачці, м3/добу;

Rn – приведений радіус впливу на кінець відкачки (t); Rn = 1,5 (8.5); 

a – коефіцієнт п’єзопровідності, м2/добу;

t – тривалість відкачки, діб (14,0);

r0 – радіус свердловини, м;

r1 – відстань між центральною та спостережною свердловинами, м;

S0 – зниження рівня в центральній свердловині на кінець відкачки, м;

S1 – зниження рівня в спостережній свердловині на кінець відкачки, м;

km – коефіцієнт водопровідності, м2/добу.

в) по залежності  km=A0q (8.6),

де: A0 – емпіричний коефіцієнт (для напірних вод = 130);

     q – питомий дебіт, дм3/с.


Розрахунки коефіцієнтів водопровідності (km) за даними дослідних робіт наведені на графічному додатку 7, а їх результати зведені в таблицю 8.1

Таблиця 8.1 – Результати розрахунків коефіцієнтів водопровідності (km)

№№ свердл.

Стале посування km, м2/добу

Нестале посування km, м2/добу

Часове простежування

S=f(lgt)

S*=f(lgt)

55е

66,43

83,96

92,09

55е-1с

46,24

-

-

55е

63,70

-

-

-

79,3

76,13

Середнє арифметичне значення коефіцієнта водопровідності відповідно до розрахунків за даними проведеного досліду складає:

У зв’язку із нерівномірною водозбагаченістю пісковиків обухівської світи по площі ділянки величина коефіцієнта водопровідності змінюється від значення 31,0 до 72,2 м2/добу.

Для оцінки запасів мінеральних вод по свердловині №55е приймається середньоарифметична величина коефіцієнта водопровідності (km), що розрахована по свердловинах №№66е,5895,55е [37,42], які рівномірно розташовані по площі ділянки в зоні впливу діючого водозабору (на відстані до 1,0 км від свердловини № 55е):

2. Коефіцієнт п’єзопровідності (а,м2/добу) визначений за даними дослідно-експлуатаційної відкачки за допомогою графіків часового простежування зниження (S) і підвищення (S*) рівня води у центральній та спостережній свердловинах:

- за даними по центральній свердловині

- за даними центральної та спостережної свердловин

де:

a – коефіцієнт п’єзопровідності,

r0 – радіус центральної свердловини, м;

r1– відстань між центральною та спостережною свердловинами, м;

At  і Ct – параметри, що визначаються по графіках і .

Розрахунки коефіцієнтів п’єзопровідності наведені на графічному додатку 7, а результати зведені в таблиці 8.2.

Як видно з даних таблиці 8.2, розраховані значення коефіцієнтів п’єзопровідності коливаються в межах від 0,71·105 до 1,07·105 м2/добу. Значення а=2,19·108-3,02·109 по центральній свердловині (55е) виходять за межі теоретичних значень (105-107м2/добу) і тому відбраковуються [2].

Таблиця 8.2 – Результати розрахунків коефіцієнтів п’єзопровідності

№№ свердловини

Коефіцієнт п’єзопровідності (а), м2/добу

Часове простежування

55е

2,19·108

3,02·109

1,07·105

0,71·105

Для оцінки запасів мінеральних вод по свердловині №55е прийняте середнє значення коефіцієнту п’єзопровідності а=0,89·105 м2/добу, що одержане по спостережній свердловині №1с.

3. Потужність водомістких відкладів обухівської світи прийнято як середнє арифметичне значення по свердловинах №№ 66е,55е,5895 і дорівнює 12,6м:

4. Проектний водозабір представлений експлуатаційною свердловиною №55е, з якої була проведена дослідно-експлуатаційна відкачка в безперервному режимі з дебітом 312м3/добу, що відповідає заявленій потребі (288 м3/добу) з деяким зменшенням.  

5. Припустиме зниження (Sприп.) визначається по конструкції свердловини № 1е (граф. дод.7) і максимальній глибині установки насоса. У відповідності до конструкції свердловини максимальна можлива глибина установки насоса обмежується глибиною установки нижньої частини обсадної колони, яка дорівнює 30,0м. При довжині насоса, що дорівнює 2,0м, мінімальній величині залишкового стовпа води над насосом 3,0м і глибини залягання п’єзометричного рівня 5,04м, припустиме зниження рівня складає:

Sприп. = 25,0-2,0-3,0-5,0=15,0м

Обухівський водоносний горизонт, з метою схематизації природних умов, розглядається як необмежений у плані. Найближчі границі поширення пісковиків розташовуються у 6,0км на південь від ділянки робіт.

У покрівлі водоносного горизонту на ділянці робіт залягають сильноглинисті піски і глини межигірської світи, що є слабкопроникливою межею, яка розділяє пісковики обухівської світи та алювіальні піски.

У підошві повсюдно залягають київські мергелі, витримані у плані та розрізі.

Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок перепливу з вищезалягаючих алювіальних відкладів, розвантаження – за межами ділянки долинами р.Вовчої і р.Самари.

Враховуючи вищевикладене, за природними умовами водоносний горизонт у відкладах обухівської світи схематизується як безмежний пласт, з непроникливою границею у підошві та сталим перепливом з вищезалягаючого алювіального водоносного горизонту.

Для підрахунку експлуатаційних запасів мінеральних вод прийнято:

  1.  проектний водозабір представлений свердловиною №55е, що обладнана на водоносний горизонт у відкладах обухівської світи;
  2.  дебіт водовідбору=288м3/добу;
  3.  коефіцієнт водопровідності відкладів обухівської світи km 59,0м2/добу;
  4.  коефіцієнт п’єзопровідності відкладів обухівської світи а=0,89·105;
  5.  потужність водомістких відкладів m=12,6м;
  6.  припустиме зниження рівня води в проектному водозаборі Sприп.=15,0 м;
  7.  розрахункова схема – стале посування підземних вод до водозабору в безграничному шарі з непроникливою границею у підошві та переливі вод з вищезалягаючого алювіального водоносного горизонту через слабкопроникливий пласт (сильноглинисті піски межигірської світи).       

8.1. Розрахунок експлуатаційних запасів підземних вод

Розвідувальні експлуатаційні запаси є основою для проектування водозабірних споруд з видобутку питних і технічних підземних вод. Вони діляться на категорії за детальністю геологорозвідувальних робіт і достовірністю данних.

Запаси категорії А - параметри та умови водоносного горизонту повинні бути вивчені з детальністю достатньою для достовірної кількісної оцінки джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод та обгрунтування граничних умов. Повинно бути доведено, що в перебігу розрахункового терміну водоспоживання якість води буде постійним або змінюватися в допустимих межах. Оцінено вплив відбору підземних вод на існуючі водогосподарські об'єкти та довкілля. При підрахунку запасів категорії А в розрахунковій схемі слід враховувати лише ті джерела формування експлуатаційних запасів, які достовірно встановлені і оцінені кількісно досвідом експлуатації підземних вод або за даними розвідувальних гідрогеологічних робіт. До категорії А належить фактичний відбір води, визначений у середньому по всіх свердловинах.

Запаси категорії В - умови і параметри водоносного горизонту повинні бути вивчені з детальністю, що дозволяє здійснити загальну кількісну оцінку джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод, а також встановити характер граничних умов; якість підземних вод повинне бути вивчене за всіма показниками відповідно до вимог їх цільового використання і доведено, що в перебігу розрахункового терміну водоспоживання якість води буде постійним або змінюватися в допустимих межах. Розглянуто можливий вплив розробки родовища на існуючі водогосподарські об'єкти та навколишнє природне середовище з детальністю, дозволяє проектувати і здійснювати необхідні природоохоронні заходи; умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, який забезпечує обробку технологічної схеми розробки родовища. Запаси цієї категорії слід визначати на розвіданих або розроблюваних родовищах при реконструкції діючого водозабору або відповідно до запланованої схемою нового. До категорії А + В відносяться екстрапольований добовий відбір води за часом (при 20_ті годинному режимі роботи свердловини на добу) при фактичному дебіте свердловини (продуктивність насоса). При цьому запаси категорій В дорівнюють різниці запасам категорії А + В і запасами категорії А.

Оцінка експлуатаційних запасів мінеральної води «Новотроїцька» проводиться за результатами трьохмісячної дослідно-експлуатаційної відкачки.

Під час підрахунків експлуатаційних запасів підземних вод враховуються наступні вимоги до якості вод та режиму експлуатації:

  1.  мінеральна вода водоносного горизонту обухівських відкладів, що оцінюється, на протязі розрахункового строку роботи водозабору повинна задовольняти всім вимогам ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні» і кондиції;
  2.  заявлена потреба у воді відповідно до технічного завдання складає 288м3/добу;
  3.  розрахунковий строк  водоспоживання 27,5 років або 104 діб при безперервному режимі роботи водозабору.

Оцінка експлуатаційних запасів проводиться сумісним гідравлічним і гідродинамічним методами, яка зводиться до розрахунку знижень рівнів води в свердловинах взаємодіючих водозаборів при заданому дебіті.

При проведенні дослідно-експлуатаційної відкачки із свердловини №55е чітко установлено сталий рух підземних вод до свердловини. Про це свідчить, як вказувалося вище, стабільний режим роботи свердловини, що підтверджується постійністю дебіту та динамічного рівня води в експлуатаційній свердловині №55е та стабільністю рівня у спостережній свердловині №1с. Тому, виконуючи розрахунки за умов несталого режиму експлуатації, приймаємо найбільш несприятливий варіант, тим самим створюючи додатковий запас надійності прогнозів.

Водовідбір передбачається проводити із однієї свердловини №55е.

Розрахунок експлуатаційних запасів зводиться до визначення розрахункового (Sрозр.) зниження рівня води в свердловині №55е на кінцевий строк її експлуатації 27,5 років (104добу) при заявленому водовідборі (288м3/добу) і порівнянні розрахункового зниження (Sрозр.) з припустимим (Sприп.).

Зниження рівня води в свердловині (Sрозр.) складається зі зниження (S0) в свердловині під час її роботи як одиночної, без взаємодії, і суми знижень (), що викликані роботою інших свердловин водозабору, які впливають на дану свердловину:

де: – зниження в свердловині за рахунок її роботи на протязі розрахункового періоду 104добу;

– зниження в свердловині за рахунок впливу водозабору №1 (ДОФТЛ «Солоний Лиман»), центр тяжіння якого у 5,0км на північ; (рис.1);

– зниження в свердловині за рахунок впливу водозабору №4 заводу мінводи, розташованого у 5 км;

– зниження в свердловині за рахунок впливу водозабору №5 (ДОФТЛ «Солоний Лиман»), розташованого у 4,5км;

– зниження в свердловині  за рахунок впливу водозабору №6 дот «Орля», розташованого у 5,5км.

Експлуатаційна свердловина №66е на ділянці, обладнана на обухівський водоносний горизонт з добовим водовідбором 13м3, буде впливати на роботу свердловини №55е.

У якості розрахункових значень при оцінці запасів (св.№№55е, 66е) необхідно прийняти середнє значення km = 59 м2/добу (див.гл.8).

Зниження  в свердловині за рахунок її роботи на протязі розрахункового періоду визначається по формулі Дюпюі:

 

де: Qе – експлуатаційний дебіт свердловини, дорівнює 288 м3/добу;

Rn – приведений радіус впливу, що дорівнює ,

де а = 0,89·105 м2/добу – коефіцієнт п’єзопровідності; Rn=44749м;

t – час роботи свердловини, що дорівнює 104добу;

r0– радіус свердловини, що дорівнює 0,095;

km – коефіцієнт водопровідності, що дорівнює 59,0м2/добу

Зниження в свердловині за рахунок впливу свердловини №66е

                                             

де: r1 – відстань до свердловини №55е, що дорівнює 0,250 км;

km – середнє значення коефіцієнта водопровідності, що дорівнює 59м2/добу;

Qеводовідбір, що дорівнює 13,0 м3/добу

При оцінці впливу діючих водозаборів №№1,4,5,6 на зниження у свердловині водозабору, що оцінюється, необхідно використати середній коефіцієнт водопровідності взаємодіючих водозаборів, які, відповідно, дорівнюють 600;300;98 і 150 м2/добу [33,49,39].

kmсер. =м2/добу 

Зниження в свердловині за рахунок впливу водозабору №1

де: r1 – відстань до свердловини №55е, що дорівнює 5,0 км;

km – середнє значення коефіцієнта водопровідності, що дорівнює 287м2/добу;

Q – затверджені запаси підземних вод у відкладах обухівської світи УкрТКЗ складають 1500 тис.м3/добу [33].

 Зниження в свердловині за рахунок впливу водозабору №4 затверджені запаси підземних вод в УкрТКЗ по відкладах обухівської світи складають 330 м3/добу [39], середнє значення km=287 м2/добу, відстань 5,5км.

Зниження в свердловині за рахунок впливу водозабору №5 затверджені запаси підземних вод по якому у відкладах обухівської світи складають 35 м3/добу, середнє значення  km=287 м3/добу [49], відстань 4,5 км.

Зниження в свердловині за рахунок впливу водозабору №6 водовідбір підземних вод по якому у відкладах обухівської світи складає 154 м3/добу, середнє значення                 km = 287м2/добу [39], відстань 5,5км.

Таким чином, розрахункове зниження в свердловині 55е за рахунок впливу свердловин №,1,4,5,6  Sрозр, на кінцевий строк експлуатації водозабору 104добу дорівнює:

 Допустиме зниження  Sприп. складає 15,0 м.

З урахуванням впливу свердловин : №,1,4,5,6 отримаємо знаження:

S = 15.00 – 2 =13м.

З формул що приведені вище розраховується дебіт за даним знаженням:

Отриманий дебіт прибмається як експлуатаційні запаси за категорією А.

Для підрахування запасів за категорією А+В проектуються 2 додаткові розрахункові свердловини 1Р та 2Р.

За допомогою програми GIDRIК підраховані запаси дорівнюють отриманому сумарному дебіту свердловин 55е, 1Р та 2Р:

8.2. Оцінка прогнозних ресурсів підземних вод на вивчає мій території

 

Для оцінки забезпеченості населення ресурсами підземних вод для додаткового водопостачання Новомосковського заводу мінеральної води передусім необхідно визначити прогнозні ресурси підземних вод. Як відомо, під прогнозними ресурсами підземних вод відповідно до "Класифікації експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів підземних вод» розуміється «кількість підземних вод певної якості і цільового призначення, яке може бути отримано в межах гідрогеологічного регіону, басейнів річок або адміністративного району і відображає потенційні можливості використання вод ».

Як випливає з цього визначення, прогнозні ресурси являють собою можливий відбір підземних вод, який може бути отриманий в межах оцінюваного регіону, тобто сумарний дебіт водозабірних споруд з урахуванням заданих гідрогеологічних, природоохоронних, техніко-економічних та інших обмежень.

Таким чином, прогнозні ресурси це - експлуатаційні ресурси що характеризують загальну забезпеченість потреб населення того чи іншого регіону в підземних водах певного цільового призначення.

Попередньо розвідані експлуатаційні запаси - це запаси питних і технічних підземних вод, кількість, якість, геологічні, гідрогеологічні, водогосподарські, гірничо-геологічні, еколого-геологічні умови формування яких вивчені на уравне, достатньому для визначення промислового значення родовища.

Основні параметри підрахунку попередньо розвіданих експлуатаційних запасів оцінюються переважно на основі екстраполяції даних безпосередніх досліджень і вимірювань водоносної системи, виконаних у межах родовища і на площі його впливу за рідкою нерівномірною системою водопунктів. Екстраполяція обгрунтовується дан-ними геологічного, гідрогеологічного, геофізичного, гідрохімічного та ін вивчення надр, а також аналогією з хіба-даними запасами (родовищами).

Попередньо розвідані експлуатаційні запаси служать основою для обгрунтування подальшої розвідки або дослідно-промислової розробки родовища підземних вод.

Попередньо розвідані експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод поділяються на категорії С1 і С2 за детальністю геологорозвідувальних робіт і достовірності.

Запаси категорії С1 повинні задовольняти таким вимогам:

потужність, будова й умови залягання водоносних горизонтів, положення рівнів підземних вод, літологічний склад і фільтраційні властивості водовмісних порід по площі і в розрізі з'ясовані на рівні, що дає змогу приблизно визначити граничні умови, які приймаються під час підрахунку запасів; джерела формування експлуатаційних запасів підземних вод визначаються також приблизно або оцінюються за аналогією з родовищами, що експлуатуються чи з розвіданими;

розрахункові гідрогеологічні параметри визначені за даними дослідних і пробних відкачок (випусків), приблизно з'ясовані основні закономірності змін цих параметрів за площею і в розрізі;

якість підземних вод вивчено на рівні, що дає можливість обгрунтування їх цільового використання та обгрунтувати припущення щодо їх кондиционности протягом розрахункового строку;

умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, що дає можливість попередньо охарактеризувати основні особливості розробки родовища, його вплив на навколишнє природне середовище для визначення принципових напрямків природоохоронних заходів.

Запаси категорії С2 повинні відповідати таким вимогам:

геологічна будова і гідрогеологічні умови родовища підземних вод встановлені в загальних рисах за даними поодиноких розвідувальних свердловин або за аналогією з більш вивченими ділянками цього чи іншого подібного родовища;

якість підземних вод, вивчене по одиночним пробам задовольняє вимогам їх цільового використання;

рівень оцінки гідрогеологічних умов формування запасів дає можливість робити висновки щодо доцільності подальшого детального їх вивчення.

Прогнозні ресурси (категорія Р) відображають можливість відкриття нових родовищ підземних вод, очікувана наявність і продуктивність яких обгрунтовується на загальних гідрогеологічних уявленнях, теоретичних передумовах і на результатах проведення в артезіанському басейні, гидрогеологическом масиві, області чи районі геологічного і гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, воднобалансових, геофізичних та гідрохімічних досліджень.

Прогнозні ресурси служать основою для проведення пошуково-розвідувальних робіт з метою виявлення нових родовищ підземних вод. Вони враховуються для складання схем комплексного використання і охорони вод.

Природні ресурси оцінюються 2-ма способами: за витратами підземного потоку на ділянці водозабору і за модулем експлуатаційних запасів.

Витрати підземного потоку на ділянці водозабору по фронту депресії, що утворилася при проведенні дослідно-експлуатаційної відкачки розраховуються по формулі:

Qп. = km∙В∙I, м3/добу

де: km – коефіцієнт водопровідності обухівських пісковиків, дорівнює 59 м2/добу;

     І – ухил потоку підземних вод, дорівнює по карті п’єзоізогіпс 0,002;

     В – ширина фронту потоку в границях ділянки водозабору, дорівнює двом радіусам

     впливу дослідно-експлуатаційної відкачки  

В = 2R = 2∙ 1674 = 3348м

Qп. = 59х 3348х 0,002 = 395,06 м3/добу ≈ 395 м3/добу

За даними дослідно-експлуатаційної відкачки, що проведена при стабільному режимі і чіткій фіксації границь депресії, модуль експлуатаційних запасів складе:

Ме.з. =   =  = 0,41 л/сек∙км2

Високі значення природних витрат підземних вод у порівнянні з водовідбором, їх поповнення і модуля експлуатаційних запасів забезпечить швидку стабілізацію діючого водозабору АТЗТ «Новомосковський завод мінводи» і стабільний режим дослідно-експлуатаційної відкачки.

9.ОЦІНКА ПІДГОТОВЛЕНОСТІ РОДОВИЩА МІНЕРАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ СТОЛОВИХ ВОД ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ

 

Розвідувальні роботи з метою оцінки запасів мінеральних природних столових вод проведені у відповідності з «Інструкцією із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод».

У процесі виконаних робіт були використані матеріали всіх раніше проведених геологорозвідувальних робіт по ділянці робіт та суміжної території.

В результаті виконаних робіт оцінені експлуатаційні запаси мінеральних природних столових вод у кількості 869м3/добу по категорії В. Кількість запасів задовольняє потребу замовника з урахуванням його перспективного розвитку.

Досліджувана вода є кондиційною стосовно до кондицій, розроблених УкрНДІМРта К у 2010р., і відповідає вимогам ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні».

Експлуатаційні запаси оцінені на 27,5 років із дотриманням стабільності якості.

Водовідбір із експлуатаційної свердловини №55е повинен відповідати встановленому при дослідно-експлуатаційній відкачці.

Родовище практично підготовлене щодо подальшого промислового освоєння.

У відповідності до Закону України про надра, Водного Кодексу України і чинних інструктивних і нормативних документів для забезпечення стійкого водозабезпечення рекомендується:

1. після затвердження експлуатаційних запасів мінеральних природних столових вод у ДКЗ України оформити Спеціальний дозвіл на право користування надрами з метою видобутку підземних мінеральних вод;

2. забезпечити необхідний санітарний режим у зоні санітарної охорони водозабору;

3. розробити та затвердити у встановленому порядку технологічну схему раціо-нальної експлуатації  водозабору у відповідності із затвердженими запасами і забезпечити виконання оптимального режиму робіт;

4. скласти проект гірничого відводу родовища;

5. вести регулярні спостереження за рівнем, дебітом і якістю підземних вод, налагодити облік їх відбору і представляти звітність органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і територіальної геологічної служби.   


10.РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПРОЕКТУВАННЮ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ І САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ВОДОЗАБОРУ

Як відмічалось у характеристиці гідрогеологічних умов, бучацький водоносний горизонт у своїй покрівлі перекривається шаром слабкопроникних межигірських сильноглинистих пісків.

Ділянка робіт, у межах якої розміщено водозабір підземних питних вод, знаходиться на східній околиці с.Вишневе Криничанського району Дніпропетровської області.

У зв’язку з цим, при експлуатації водозабору необхідно передбачити комплекс заходів для захисту підземних питних вод від хімічного і бактеріологічного забруднення, режимним спостереженням, що в загальному вигляді передбачає:

1.експлуатацію бучацького водоносного горизонту проводити експлуатаційною свердловиною №1;

2. свердловину обладнати електропогружним насосом типу ЕЦВ-6, що забезпечує ритмічну експлуатацію горизонту і збереження властивостей води при відборі;

3. експлуатаційний водовідбір із свердловини повинен відповідати встановленому при дослідно-експлуатаційній відкачці;

4. при експлуатації водозабору необхідно дотримуватися вимог щодо утворення зон санітарної охорони, про які викладено у гл.6;

5. вести спостереження за зміною рівневого режиму і хімічного складу підземних вод; спостереження за рівнями підземних вод проводити в експлуатаційній свердловині 1;   частота вимірів повинна бути не менше одного разу на місяць; проби води з експлуатаційної свердловини №1 на хімічний аналіз відбирати один раз на протязі півріччя;

6. експлуатаційну свердловину №1 улаштувати обладнанням для замірів рівня, дебіту і спеціальним краном для відбору проб води.

У зв’язку з невеликим водовідбором питних вод, не глибоким заляганням водомістких порід бучацької серії, наявністю вище досліджуваного водоносного горизонту буферних водоносних горизонтів у відкладах четвертинної і неогенової систем, експлуатація родовища питних вод не буде чинити негативного впливу на навколишнє середовище.  

     


ВИСНОВОК

Розвідувальні роботи на Новоселівському родовищі підземної питної води з метою затвердження її експлуатаційних запасів у ДКЗ України виконувались у районі с.Вишневе Криничанського району Дніпропетровської  області на площі 4,0км2.

В результаті проведених робіт на Новоселівському родовищі підземної води  вивчені, оцінені і вперше представляються на затвердження в ДКЗ України запаси підземних питних вод у кількості 288м3/добу по категорії В із середньою мінералізацією 0,7 г/дм3, пристосовані до відкладів бучацької серії. Запаси оцінені на 27,5 років (104діб).

Води бучацьких відкладів, вивчені по свердловині №1 після доочистки можуть використовуватися для промислового розливу у якості питних вод.

На родовищі з достатньою повнотою вивчені геолого-гідрогеологічні умови і якість  підземних вод. Якість підземних вод за даними експлуатації і 3-х місячної дослідно-експлуатаційної відкачки практично стабільна.

Оцінені запаси обґрунтовані, забезпечені і задовольняють потребам замовника.

Експлуатацію водозабору (св.№1) необхідно проводити у відповідності з діючим законодавством і нормативними документами.

Враховуючи незначний водовідбір, геолого-гідрогеологічні умови родовища, передбачається, що вплив на навколишнє середовище водозабору з продуктивністю 288м3/добу негативним не буде.

Родовище практично підготовлене до промислового освоєння.

ВІДГУК

На «Звіт про геологічне вивчення надр. Геолого-економічна оцінка Новотроїцька-1 родовища мінеральної природної столової води «Новотроїцька» у Новомосковському районі Дніпропетровської області»

Відповідальний виконавець:

Смірнов А.Я.

Представлені на розгляд матеріали містять документи, що свідчать про доцільність і необхідність виконання розвідувальних робіт. В тесті звіту приводяться технічне завдання, акт вибору та узгодження ділянки розвідувальних робіт, довідка про кондиції.

Польова геологічна документація виконана згідно вимогам «Інструкції по веденню

первинної геологічної документації», про що свідчить акт перевірки та приймання первинної геологічної документації.

Геологічна будова і гідрогеологічні умови району робіт вивчені відповідно до масштабу 1: 10 000, що дозволило авторам з достатньою повнотою привести їх характеристики.

Відповідні розділи звіту ілюструються достатньою кількістю графічних додатків, що дозволяє достовірно оцінити зроблену авторами схематизацію природних гідрогеологічних умов і віднесення родовища до певного типу ІІ групи складності.

Віднесення родовища до другої групи складності цілком обґрунтоване.

В районі проведених розвідувальних робіт в експлуатації знаходяться 7 водозаборів питних вод і 2 мінеральних. У звіті приведені дані про існуюче водопостачання та аналіз експлуатації діючих водозаборів. Приведені дані про величину водозабору з них, положення п’єзометричних рівнів, одержані дані про темпи зниження останніх за значний період експлуатації. Наявні матеріали дозволяють визначити гідрогеологічні параметри обухівського водоносного горизонту за даними експлуатації, що необхідно було виконати, зважаючи на незначну відстань діючих водозаборів від розвідуваного (4,5-5,5км).

Методика робіт авторами прийнята за методом аналогії експлуатації подібних водозаборів, що розташовані в районі робіт. Бурові роботи не проводились, тому в якості дослідної використано існуючу експлуатаційну свердловину №55е. При виконанні дослідно-експлуатаційної відкачки із свердловини №4е проведено 2 режимних періода:

експлуатаційний переривчатий (І) і без переривчатий (ІІ).

Якісна характеристика підземних вод виконана на основі 50 аналізів проведення на протязі 9 років у 5 лабораторіях. Бальнеологічна характеристика мінеральних вод виконана Українським НДІМРіК. Результати виконаних робіт свідчать про сталий хімічний склад підземних вод на протязі часу. За своїми властивостями і вмісту вони відповідають ДСТУ 878-93. Об’єми виконаних лабораторних досліджень цілком достатні для виконання поставленого завдання. В звіті є дані про контрольні аналізи.

Визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів виконано за результатами обробки даних дослідно-екплуатаційної відкачки із свердловин №55е (ІІ період), проведеної у переривчатому режимі. Як спостережна використана тільки одна свердловина (№1с). що розташована на відстані 11 м від центральної.

Обробка одержаних даних виконана за даними дослідно-експлуатаційної відкачки (ІІ період) за формулами сталого (km) та несталого ( km) руху підземних вод.


Підрахунок експлуатаційних запасів по свердловині №55е виконано спільним використанням гідродинамічного і гідравлічного способів.

В цілому розрахункове зниження рівня води в свердловині №55е менше припустимого. Таким чином, експлуатаційні запаси мінеральної води за кількісним показником у розмірі 288 м3/добу не викликають заперечень.

Висновки і рекомендації

  1.  Звітні матеріали в цілому відповідають існуючим вимогам «Інструкції..» ДКЗ України.
  2.  Якість води відповідає розробленим кондиціям і ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні». За висновком УкрНДІМРіК вода свердловини № 55е може бути використана для промислового розливу як мінеральна лікувально-столова «Новотроїцька».
  3.  Пропоновані на затвердження ДКЗ України експлуатаційні запаси мінеральної природної води «Новотроїцька» можуть бути прийняті в кількості, що відповідає авторському підрахунку, тобто 288 м3/добу по категорії В. Оцінені запаси обгрунтовані, забезпечені і задовольняють потребам замовника.
  4.  Організації замовнику слід виконати рекомендації викладені в розділі 11 звіту.
  5.  не зважаючи на приведені окремі зауваження звіт заслуговує на високу оцінку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70383. О хронологических показания Киевской летописи. Хронология событий киевского княжения Всеволода 96.5 KB
  Окончание неудачного вторжения Святослава Ольговича в переяславские владения Андрея Владимировича Лаврентьевская и родственные ей летописи датируют заоутра после битвы между их дружинами а затем добавляют: и на ту нощь загорѣсѧ городъ Переяславль.
70385. Совместимы ли русский национальный характер и модернизация? 1.54 MB
  Показано что детерминированные модели общественного развития базирующиеся на особенностях природной среды и историческом опыте народа имеют крайне ограниченное применение и объясняющую способность. Успенского до современных писателей подталкивают читателя к мысли что менталитет...
70388. Трудовой конфликт. Конгруэнтная эмпатия 118.31 KB
  Полностью согласен с экспертом в том что потенциальный трудовой конфликт начинается с момента подбора персонала. Как правило если нацеленного на конфликт проблемного сотрудника все же приняли руководствуясь тем что он очень понравился руководителю война начинается достаточно быстро.
70389. «Звезды» могут и гаснуть на время... 62 KB
  Личный опыт говорит о том что нельзя нанимать человека на работу руководствуясь симпатиями к нему со стороны руководителя. Любой руководитель который выбирает себе любимчиков рано или поздно понимает что такой подход неэффективен что он вредит бизнесу.
70390. А что вы будете делать, когда сотрудник перестанет вам нравиться? 76.76 KB
  А что вы будете делать когда сотрудник перестанет вам нравиться Начнем с фильтров которые ставит на момент собеседования специалист по персоналу. И наоборот: слишком строгий отсев может привести к тому что вы не увидите в массе песка золотую песчинку.