387

Пристрій відображення символів на семи сегментному індикаторі

Курсовая

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Відображення символів у вигляді семи сегментного індикатору. Розробка таблиці істинності. Отримання МДНФ функцій сегментів семи сегментного індикатора та побудова комбінаційних схем, що реалізують ці функції, в заданому елементному базисі.

Украинкский

2013-01-06

1.69 MB

9 чел.

1 Проектування пристрою відображення символів на семи сегментному індикаторі.

1.1 Відображення символів у вигляді семи сегментного індикатору.

Семи сегментний індикатор та зображення символів згідно варіанту завдання показані на рисунку 1.1.

Рисунок  1.1 – Зображення символів на семи сегментному індикаторі.

06173 ГОASI

1.2 Розробка таблиці істинності для сегментів індикатору.

Згідно позначень сегментів на індикаторі та зображень символів на ньому, що показані на рисунку 1.1, складемо таблицю істинності для сегментів індикатору.

Таблиця 1.1 – Таблиця істинності для сегментів індикатору   

набору

X1

X2

X3

X4

a

b

c

d

e

f

g

Літера

Або

цифра

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

1

0

0

1

0

0

0

1

1

0

1

1

1

1

1

6

2

0

0

1

0

0

1

1

0

0

0

0

1

3

0

0

1

1

1

1

1

0

0

0

0

7

4

0

1

0

0

1

1

1

1

0

0

1

3

5

0

1

0

1

1

0

0

0

1

1

0

Г

6

0

1

1

0

1

1

1

1

1

1

0

О

7

0

1

1

1

1

1

1

0

1

1

0

A

8

1

0

0

0

1

0

1

1

0

1

1

S

9

1

0

0

1

0

1

1

0

0

0

0

I

10

1

0

1

0

-

-

-

-

-

-

-

-

11

1

0

1

1

-

-

-

-

-

-

-

-

12

1

1

0

0

-

-

-

-

-

-

-

-

13

1

1

0

1

-

-

-

-

-

-

-

-

14

1

1

1

0

-

-

-

-

-

-

-

-

15

1

1

1

1

-

-

-

-

-

-

-

-

 1.3 Отримання МДНФ функцій сегментів семи сегментного індикатора та побудова комбінаційних схем, що реалізують ці функції, в заданому елементному базисі.

За допомогою таблиці істинності згідно таблиці 1.1 та діаграм Вейча, що показані на рисунках 1.2 – 1.11 запишемо функції сегментів в мінімальній диз’юнктивній нормальній формі (МДНФ).

 X2

 

---

---

---

0

X1

---

---

---

1

1

1

1

1

1

1

0

1

       

 

 X4

   

  X3

Рисунок 1.2 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘а’’

Згідно рисунка 1.2 отримуємо МДНФ функції сегменту ‘‘а’’:

МДНФа=


                                                            (1.1)

         X2

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

 0

1

1

 0

1

1

1

1

 

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.2 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘b’’

Згідно рисунка 1.2 отримуємо МДНФ функції сегменту ‘‘b’’:

МДНФb=                                                               (1.2)

   

   X2

 

--

--

--

1

X1

--

--

--

1

0

1

1

1

1

1

1

1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.2 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘c’’

Згідно рисунка 1.2 отримуємо МДНФ функції сегменту ‘‘c’’:

МДНФc=                                                                            (1.3)

 

 X2

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

0

 

0

0

1

 

0

 

1

0

1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.2 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘d’’

Згідно рисунка 1.2 отримуємо МДНФ функції сегменту ‘‘d’’:

МДНФd= (1.4)

 

                 

                      X2                                

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

 1

1

1

0

 1

0

1

0

 1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.2 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘e’’

Згідно рисунка 1.2 отримуємо МДНФ функції сегменту ‘‘e’’:

МДНФe=) (1.5)

 X2

 

--

--

--

 0

X1

--

--

--

 1

 1

 

1

0

 1

 

0

1

0

 1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.2 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘f’’

Згідно рисунка 1.2 отримуємо МДНФ функції сегменту ‘‘f’’:

МДНФf= )

(1.6)

 X2

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

 0

1

0

1

 1

0

0

0

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.2 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘g’’

Згідно рисунка 1.2 отримуємо МДНФ функції сегменту ‘‘g’’:

МДНФg=                                                                        (1.7)

Накреслимо схеми для функцій сегментів в заданому базисі логічних елементів, представлених в МДНФ. Для цього попередньо за допомогою правил де Моргана перетворимо МДНФ функцій сегментів індикатора , що наведені у виразах 1.1 – 1.7 для подання їх в елементному базисі АБО-НЕ.

МДНФа=                                                         

     (1.8)

Згідно виразу 1.8 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МДНФ. Схема показана на рисунку 1.9.

Рисунок 1.9 – Комбінаційна схема, що реалізує МДНФ функції сегмента ’’a’’

МДНФb=                                                                 (1.9)

Згідно виразу 1.9 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МДНФ. Схема показана на рисунку 1.10.

Рисунок 1.10 – Комбінаційна схема, що реалізує МДНФ функції сегмента ’’b’’

МДНФc=                                                                                  (1.10)

Згідно виразу 1.10 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МДНФ. Схема показана на рисунку 1.11.

Рисунок 1.11 – Комбінаційна схема, що реалізує МДНФ функції сегмента ’’с’’

МДНФd=                                                                                             (1.11)

Згідно виразу 1.11 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МДНФ. Схема показана на рисунку 1.12.

Рисунок 1.12 – Комбінаційна схема, що реалізує МДНФ функції сегмента ’’d’’

МДНФe=)                                    (1.12)

Згідно виразу 1.12 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МДНФ. Схема показана на рисунку 1.13.

Рисунок 1.13 – Комбінаційна схема, що реалізує МДНФ функції сегмента ’’e’’

МДНФf=)    (1.13)

Згідно виразу 1.13 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МДНФ. Схема показана на рисунку 1.14.

Рисунок 1.14 – Комбінаційна схема, що реалізує МДНФ функції сегмента ’’f’’

МДНФg=                                                                         (1.14)

Згідно виразу 1.14 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МДНФ. Схема показана на рисунку 1.15.

Рисунок 1.15 – Комбінаційна схема, що реалізує МДНФ функції сегмента ’’g’’

Накреслимо схеми для функцій сегментів в заданому базисі логічних елементів, представлених в МКНФ. Для цього попередньо за допомогою правил де Моргана перетворимо МКНФ функцій сегментів індикатора , що наведені у виразах 1.1 – 1.7 для подання їх в елементному базисі АБО-НЕ.

1.4 Отримання мінімальної кон’юнктивної нормальної форми (МКНФ) функцій сегментів семи сегментного індикатора   та побудова комбінаційних схем, що реалізують ці функції, в заданому елементному базисі.

За допомогою таблиці істинності згідно таблиці 1.1 та діаграм Вейча, що показані на рисунках 1.16 – 1.22 запишемо функції сегментів в мінімальній кон’юнктивній нормальній формі (МКНФ).

                       X2                                   

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

 1

1

1

1

 1

1

0

1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.16 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘а’’

Згідно рисунка 1.16 отримуємо МКНФ функції сегменту ‘‘а’’

МКНФа=  (1.15)

 X2                                   

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

 0

1

1

0

 1

1

1

1

 

     

 X4

   

  X3

                Рисунок 1.17 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘b’’

Згідно рисунка 1.17 отримуємо МКНФ функції сегменту ‘‘b’’

МКНФb=  1.16)

 X2                                   

 

--

--

--

1

X1

--

--

--

1

 0

1

1

1

 1

1

1

1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.18 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘c’’

Згідно рисунка 1.18 отримуємо МКНФ функції сегменту ‘‘c’’

МКНФc=                                                                                              (1.17)

 X2                                   

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

 0

0

0

1

 1

1

0

1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.19 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘d’’

Згідно рисунка 1.19 отримуємо МКНФ функції сегменту ‘‘d’’

МКНФd=                                                           (1.18)

                        X2                                   

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

0

 1

1

0

1

 0

1

0

1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.20 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘e’’

Згідно рисунка 1.20 отримуємо МКНФ функції сегменту ‘‘e’’

МКНФe=                                                                          (1.19)

X2                                   

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

 1

1

0

1

 0

1

0

1

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.21 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘f’’

Згідно рисунка 1.21 отримуємо МКНФ функції сегменту ‘‘f’’

МКНФf=                                                                            (1.20)

                         X2                                   

 

--

--

--

0

X1

--

--

--

1

 0

1

0

1

 1

0

0

0

     

 X4

   

  X3

Рисунок 1.22 – Діаграма Вейча для сегменту ‘‘g’’

Згідно рисунка 1.22 отримуємо МКНФ функції сегменту ‘‘g’’

МКНФg=                                                                                                                                                        (1.21)

Накреслимо схеми для функцій сегментів в заданому базисі логічних елементів, представлених в МКНФ. Для цього попередньо за допомогою правил де Моргана перетворимо МКНФ функцій сегментів індикатора для подання їх в елементному базисі І-НЕ.

МКНФa=                                                                                                           (1.22)

Згідно виразу 1.22 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МКНФa. Схема показана на рисунку 1.23.

Рисунок 1.23 – Комбінаційна схема, що реалізує МКНФ сегмента ‘‘а’’

МКНФb=  (1.23)

Згідно виразу 1.23 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МКНФb. Схема показана на рисунку 1.24.

Рисунок 1.24 – Комбінаційна схема, що реалізує МКНФ сегмента ‘‘b’’

МКНФc==                                                                                                                                                                                         (1.24)

Згідно виразу 1.24будуємо комбінаційну схему, що реалізує МКНФb. Схема показана на рисунку 1.25.

Рисунок 1.25 – Комбінаційна схема, що реалізує МКНФ сегмента ‘‘c’’

МКНФd=     (1.25)

Згідно виразу1.25 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МКНФd. Схема показана на рисунку 1.26.

Рисунок 1.26 – Комбінаційна схема, що реалізує МКНФ сегмента ‘‘d’’

МКНФe=                                                                          (1.26)

Згідно виразу 1.26 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МКНФe. Схема показана на рисунку 1.27.

Рисунок 1.27 – Комбінаційна схема, що реалізує МКНФ сегмента ‘‘e’’

МКНФf=  (1.27)

Згідно виразу 1.27 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МКНФf. Схема показана на рисунку 1.28.

Рисунок 1.28 – Комбінаційна схема, що реалізує МКНФ сегмента ‘‘f’’

МКНФg=                                                                                                                                                        (1.28)

Згідно виразу 1.28 будуємо комбінаційну схему, що реалізує МКНФg. Схема показана на рисунку 1.29.

Рисунок 1.29 – Комбінаційна схема, що реалізує МКНФ сегмента ‘‘g’’

1.5 Оцінка складності комбінаційних схем по Квайну та побудова функціональної схеми пристрою відображення символів на семи сегментному індикаторі.

Розрахуємо ціну комбінаційних схем, що реалізують функції сегментів, представлених в МДНФ та МКНФ.

МДНФ:

Сa=7+4=11                                                                                          (1.29)

Сb=10+6=16                                                                                        (1.30)

Сc=6+4=10                                                                                          (1.31)

Сd=7+4=11                                                                                          (1.32)

Сe=6+4=10                                                                                          (1.33)

Сf=6+4=10                                                                                           (1.34)

Сg=18+8=28                                                                                        (1.35)

МКНФ:

Сa=13+6=19                                                                                        (1.36)

Сb=12+6=9                                                                                          (1.37)

Сc=7+4=11                                                                                          (1.38)

Сd=22+10=32                                                                                      (1.39)

Сe=17+8=25                                                                                        (1.40)

Сf=18+8=26                                                                                         (1.41)

Сg=20+9=29                                                                                        (1.42)               

Оцінивши складність схем, для включення в спільну функціональну схему пристрій для відображення символів на семи сегментному індикаторі обираємо схеми, що відповідають виразам 1.29, 1.37, 1.31, 1.32, 1.33, 1.41, 1.42.

Функціональна схема пристрою для відображення символів на семи сегментному індикаторі показана на кресленні К581. 22КП01. 024 Э2-1  ’’Пристрій для відображення символів на семи сегментному індикаторі’’

2 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління обчислювальним пристроєм, що реалізує операцію множення

2.1 Побудова функціональної схеми обчислювального пристрою,  що виконуватиме операцію множення

Цифровий автомат – це пристрій для перетворення і збереження двоїчних змінних.

Рисунок  2.0 – функціональна схема обчислювального пристрою, що виконує множення двійкових чисел без знаку

Автомати можна розглядати на абстрактному і структурному рівнях. На абстрактному   рівні розглядається взаємодія автомата з зовнішнім середовищем. На структурному рівні, крім взаємодії з навколишнім середовищем, розглядається внутрішня структура автомата, способи кодування вхідних впливів і реакцій автомата.

У загальному випадку абстрактний автомат може бути заданий множиною з п'яти елементів

,

де X - вхідний алфавіт;

   Y - вихідний алфавіт;

   Z - алфавіт внутрішніх станів;

   δ- функція переходів;

   λ - функція виходів.

За способом формування функції виходів розрізняють два типи автоматів: автомат Милі й автомат Мура.

Якщо вихідні сигнали залежать тільки від стану, в якому знаходиться автомат, його називають автоматом Мура. Закон функціонування такого автомата визначається виразами

де t=0, 1, 2,...– моменти автоматного (дискретного) часу.

Автомат, вихідні сигнали якого залежать як від стану, так і від вхідних сигналів, називають автоматом Мілі. Його функціонування визначається виразами:

На абстрактному рівні множини  X, Y, Z складаються з абстрактних букв, на структурному рівні це - реальні сигнали.

Результатом абстрактного синтезу автомата є формальний опис автомата. На цьому етапі одержують таблиці переходів і виходів і граф автомата, що і будуть вихідними даними для структурного синтезу автомата. Структурний синтез дозволяє одержати логічну схему автомата в заданому елементному базисі.

2.2 Побудова змістовного алгоритму виконання операції множення

Змістовний мікроалгоритм виконання операцій множеня двійкових чисел без знаку без відновлення залишку першим способом показаний на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Змістовний мікроалгоритм виконання операцій множення двійкових чисел без знаку без відновлення залишку першим способом

  2.3 Складання графічної схеми алгоритму (ГСА) роботи керуючого  автомату

Для побудови ГСА роботи автомату потрібно встановити у відповідність мікроопераціям, що знаходяться в операторних вершинах змістовного алгоритму, керуючі сигнали, які потрібно подати на входи цифрових елементів, що входять до складу обчислювального пристрою, пристрою. Буквено-числові позначення цих керуючих сигналів записуються в операторних вершинах ГСА роботи автомату. ГСА роботи автомату, що керує процесом множення двійкових чисел без знаку в обчислювальному пристрої, показана на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - ГСА роботи автомату, що керує процесом множення двійкових чисел без знаку без відновлення залишку першим способом.

2.4 Кодування та розмітка ГСА роботи керуючого автомату  

Для побудови закодованої та розміченої ГСА роботи автомату потрібно поставити у відповідність керуючим сигналам, які потрібно подати на входи цифрових елементів, що входять до складу обчислювального пристрою, вихідні керуючі сигнали автомату з множини вихідного алфавіту:

Y1=CLRсигнал скидання в початковий (нульовий) стан регістра RGA та тригера C;

Y2=WR1 – сигнал запису інформації в регістр RGQ;

Y3=WR2 – сигнал запису інформації в регістр RGМ;

Y4=WR3– сигнал запису інформації в лічильник СТ;

Y5= ADDсигнал операції додавання в суматорі та запис значення переносу з старшого розряду суматора;

Y6= WR4 – сигнал запису інформації в регістр RGA;

Y7=SHR – сигнал зсуву вправо інформації в регістрах RGA та RGQ, тригері С;

Y8=DECсигнал операції декременту лічильника СТ;

Х1 – умова рівності одиниці молодшого розряду регістра RGQ, в якому зберігається множник;

Х2 – умова рівності змісту лічильника нуля;

Буквено-числові позначення цих вихідних керуючих сигналів записуються в операторних вершинах закодованої ГСА роботи автомату. Розмітка станів автомату здійснюється згідно прийнятих правил. Закодована та розмічена ГСА роботи автомату, що керує процесом множення двійкових чисел без знаку в обчислювальному пристрої, показана на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 – Закодована та розмічена ГСА роботи керуючого автомату

2.5 Побудова графу роботи керуючого автомату 

Граф автомату будується згідно закодована та розмічена ГСА роботи автомату, показаної на рисунку 2.3. Граф зображено на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 – Граф роботи керуючого автомату, що управляє обчислювальним пристроєм для множення двійкових чисел без знаку

2.6 Кодування станів керуючого автомату

Автомат має п’ять станів. Для кодування кожного з них потрібно три біти двійкового коду, оскільки трьох бітного коду вистачає для кодування 23=8 станів.

Таблиця кодування станів автомату показана в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1- Таблиця кодування станів автомата

Q3

Q2

Q1

Z1

0

0

0

Z2

1

1

0

Z3

0

1

0

Z4

1

0

1

Z5

1

1

1

2.7 Вибір елементарних автоматів (тригерів) та запис їх підграфів

переходів

Згідно завдання, для побудови керуючого автомату використовуємо JK-тригер. Оскільки керуючий автомат (а отже, і граф його роботи ) має 5 станів для забезпечення кодування кожного з них потрібно буде кількість тригерів, що розраховуються за формулою 2.1:

N=]log2n[          (2.1)

де nкількість вершин в графі.

Виконуємо розрахунок за формулою 2.1:

N=]log25[=3         (2.2)

Таким чином, потрібно буде три тригери. Підграфи переходів JK тригера показані на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 – Підграфи переходів JK-тригера

2.8 Побудова структурної таблиці керуючого автомату

Структурна таблиця будується на основі графа роботи керуючого автомату, зображеного на рисунку 2.4,та підграфів переходів тригерів, що зображені на рисунках 2.5 та 2.6. Структурна таблиця автомату зображена на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 – Структурна таблиця керуючого автомату

2.9 Запис та мінімізація перемикальних функцій (ПФ) вихідних

керуючих сигналів автомату

Для побудови комбінаційних схем, що будуть реалізувати функції вихідних керуючих сигналів автомату, потрібно записати ці функції у вигляді їх таблиці істинності та за допомогою діаграм Вейча знайти МДНФ кожної з них. Дані потрібно представити ці МДНФ в потрібному елементному базисі згідно завдання.

Таблиця істинності функцій вихідних керуючих сигналів показана в таблиці 2.2

Таблиці 2.2 – Таблиця істинності функцій вихідних керуючих сигналів

Q3

Q2

Q1

X2

X1

Y1

Y2

Y3

Y4

Y5

Y6

Y7

Y8

0

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

1

0

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

0

1

0

1

0

0

1

1

0

0

0

1

1

1

0

1

0

0

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

0

0

1

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

0

1

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

0

1

1

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

1

0

0

0

1

1

0

1

0

1

1

1

0

0

1

1

1

1

1

0

0

0

0

1

0

0

0

1

1

0

0

1

0

1

0

0

1

1

1

0

1

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

0

1

0

1

0

0

0

0

0

0

1

1

1

0

1

1

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

0

1

1

1

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

1

0

0

1

0

0

0

0

1

0

0

0

1

1

0

1

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

1

0

1

1

0

0

0

0

1

0

0

0

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

0

1

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

0

За допомогою таблиці істинності згідно таблиці 2.2 та діаграм Вейча, що показані на рисунках 2.8 – 2.13 запишемо функції сегментів в мінімальній диз’юнктивній нормальній формі

Рисунок 2.8 – Діаграма Вейча для функцій вихідних керуючих сигналів y1, y2, y3, y4

Згідно рисунка 2.8 отримуємо МДНФ функцій вихідних керуючих сигналів y1, y2, y3, y4.

        (2.3)

Рисунок 2.9 – Діаграма Вейча для функцій вихідних керуючих сигналів y5

Згідно рисунка 2.9 отримуємо МДНФ функцій вихідних керуючих    сигналів y5.            

           (2.4)   

Рисунок 2.10 – Діаграма Вейча для функцій вихідних керуючих сигналів y6

Згідно рисунка 2.10 отримуємо МДНФ функцій вихідних керуючих    сигналів y6.            

          (2.5)

Рисунок 2.11 – Діаграма Вейча для функцій вихідних керуючих сигналів y7, y8

Згідно рисунка 2.11 отримуємо МДНФ функцій вихідних керуючих сигналів y7, y8 .           

           (2.4)   

2.10 Запис та мінімізація ПФ збудження  тригерів автомату

Для побудови комбінаційних схем, що будуть реалізувати функції збудження тригерів керуючого автомату, потрібно записати ці функції у вигляді їх таблиці істинності та за допомогою діаграм Вейча знайти МДНФ кожної з них. Далі потрібно представити ці МДНФ в потрібному елементному базисі згідно завдання.

Таблиця істинності функцій збудження тригерів показана в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Таблиця істинності функцій збудження тригерів автомата

Q3

Q2

Q1

X2

X1

J1

K1

j2

K2

J3

K3

0

0

0

0

0

0

1

*

1

*

0

*

1

0

0

0

0

1

1

*

1

*

0

*

2

0

0

0

1

0

1

*

1

*

0

*

3

0

0

0

1

1

1

*

1

*

0

*

4

0

0

1

0

0

5

0

0

1

0

1

6

0

0

1

1

0

7

0

0

1

1

1

8

0

1

0

0

0

1

*

*

1

1

*

9

0

1

0

0

1

1

*

*

1

1

*

10

0

1

0

1

0

1

*

*

1

1

*

11

0

1

0

1

1

1

*

*

1

1

*

12

0

1

1

0

0

13

0

1

1

0

0

14

0

1

1

1

0

15

0

1

1

1

1

16

1

0

0

0

0

17

1

0

0

0

1

18

1

0

0

1

0

19

1

0

0

1

1

20

1

0

1

0

0

0

*

1

*

0

*

21

1

0

1

0

1

0

*

1

*

0

*

22

1

0

1

1

0

0

*

1

*

0

*

23

1

0

1

1

1

0

*

1

*

0

*

24

1

1

0

0

0

1

*

*

1

1

*

25

1

1

0

0

1

*

1

0

*

0

*

26

1

1

0

1

0

 1

*

*

1

1

*

27

1

1

0

1

1

*

1

0

*

0

*

28

1

1

1

0

0

*

0

*

0

*

1

29

1

1

1

0

1

*

0

*

0

*

1

30

1

1

1

1

0

*

1

*

1

*

1

31

1

1

1

1

1

*

1

*

1

*

1

За допомогою таблиці істинності згідно таблиці 2.3 та діаграм Вейча, що показані на рисунках 2.14 – 2.17 запишемо функції сегментів в мінімальній диз’юнктивній нормальній формі

Рисунок 2.12 – Діаграма Вейча для функцій входу JK1  тригера

Згідно рисунка 2.12 отримуємо МДНФ функцій входу JK1  тригера.        

       (2.9)  

Рисунок 2.13 – Діаграма Вейча для функцій входу JK2  тригера

Згідно рисунка 2.13 отримуємо МДНФ функцій входу JK2  тригера.        

        (2.10)

Рисунок 2.14 – Діаграма Вейча для функцій входу JK3  тригера

Згідно рисунка 2.14 отримуємо МДНФ функцій входу JK3  тригера.        

         (2.11)

2.11 Побудова функціональної схеми керуючого автомату

В попередніх підрозділах ми отримали всі необхідні дані для побудови функціональної схеми керуючого автомата: вибрали тригери, знайшли мінімальні форми функції вихідних керуючих сигналів та функції збудження тригерів. На основі цих даних можемо побудувати функціональну схему автомату.

Функціональна схема керуючого автомату показана на кресленні К583. 22КП01. 060 Э2-3 “Керуючий автомат” .

Висновок

В ході виконання даного курсового проекту був проведений аналіз основних розділів та закріплення теоретичних положень дисципліни “Комп’ютерна схемотехніка”, також були одержані практичні навички в проектуванні функціональних схем цифрових пристроїв обчислювальної техніки. У курсовому проекті були виявлені основні навики вирішення задач синтезу комбінаційних схем в заданому елементному базисі та побудови функціональної схеми за результатами синтезу. Також було проведене проектування керуючого автомату Мілі, що керуватиме обчислювальним пристроєм для множення двійкових чисел без знаку.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень, термінів

CLK – Clear

DEC – Decrement

RGA – Register A

RGM – Register M

RGQ – Regoster Q

SHL – Shift Logical Left

SHR – Shift Logical Right

SM – Summator

T1 – Triger 1

WR - Write

МДНФ – Мінімальна диз’юнктивна нормальна форма

МКНФ – Мінімальна кон’юнктивна нормальна форма

ПС – Початковий стан

СП – Стан переходу


К581. 22КП01. 024 ПЗ

Лист

22

Зм

Лист

№ документ.

Підпис

Дата


K[
3]

y4

y7

CT2

y7

y3

RGA

Модуль              керуючого блока

RGC

{yi}

y1

SW1

y4

SM

SW2

RGD

RGB

B(8)

y2

T1

T2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45963. Специальные способы литья: литьё под высоким давлением, непрерывное литьё, электрошлаковое литьё. Преимущества, недостатки, применение 188.05 KB
  Непрерывное литьё Перевод Непрерывное литьё металлов и сплавов процесс получения слитков и заготовок основанный на равномерном перемещении металла относительно зон заливки и кристаллизации. Равномерные скорости подачи жидкого металла его кристаллизации и удаления готовой отливки при Н. обеспечивают постоянство состава строения и свойств металла по всей длине отливки. Путём усиленного отвода тепла благодаря непосредственному охлаждению металла водой можно повысить скорость кристаллизации и при правильно выбранной скорости литья...
45964. Прокат и его производство 47.57 KB
  Процесс прокатки обеспечивается силами трения между вращающимся инструментом и заготовкой благодаря которым заготовка перемещается в зазоре между валками одновременно деформируясь. Способы прокатки Когда требуется высокая прочность и пластичность применяют заготовки из сортового или специального проката. В процессе прокатки литые заготовки подвергают многократному обжатию в валках прокатных станов в результате чего повышается плотность материала за счт залечивания литейных дефектов пористости микротрещин. Существуют три основных...
45965. Свободная ковка: основные операции и инструмент. Горячая объёмная штамповка. Технологический процесс горячей объёмной штамповки 15.85 KB
  Горячая объёмная штамповка это вид обработки материалов давлением при котором формообразование поковки из нагретой заготовки осуществляют с помощью специального инструмента штампа. Горячей объёмной штамповкой можно получать без напусков поковки сложной конфигурации которые ковкой изготовить без напусков нельзя при этом допуски на штамповочную поковку в 3 4 раза меньше чем на кованную Горячей объёмной штамповкой...
45966. Холодная объёмная и листовая штамповка - основные операции и оборудование. Формообразование заготовок из порошковых материалов 50.48 KB
  Операции листовой штамповки делятся на два основных класса: разделительные в которых одна часть заготовки отделяется от другой и формоизменяющие при которых получают изделия сложной формы за счет деформации металла заготовки без его разрушения. Резка последовательное отделение части заготовки от прямой или кривой линии это заготовительная операция. Вырубка операция единовременного отделения материала от заготовки по замкнутому контуру причем отделяемая часть является изделием. Гибка формоизменяющая операция для получения изогнутой...
45967. Искусственное и естественное старение корпусов 10.81 KB
  Для уменьшения влияния внутренних напряжений применяютестественное или искусственное старение либо вылеживание деталей послеизготовления заготовок.
45968. Сварочное производство: контактная и диффузионная сварка, сварка взрывом и трением. Пайка металлов 94.69 KB
  Отработаны и внедрены технологические процессы сварки различных алюминиевых магниевых и титановых сплавов а так же черных металлов и нержавеющих сталей. Все операции технологических процессов сварки проходят под контролем ОТК и ВП МО для изделий В и ВТ с обязательным подтверждением марки свариваемых материалов стилоскопированием или спектральным анализом на современном импортном и отечественном оборудовании. Продолжительность процесса сварки составляет около 5мин. Сварные швы полученные в результате диффузионной сварки при высоком...
45969. Механическая обработка металлов. Станки для обработки металлов резанием. Технологические возможности способов резания: точения, сверления, протягивания, фрезерования, шлифования, хонингования 95.99 KB
  Технологические возможности способов резания: точения сверления протягивания фрезерования шлифования хонингования. Обработка резанием это процесс получения детали требуемой геометрической формы точности размеров взаиморасположения и шероховатости поверхностей за счет механического срезания с поверхностей заготовки режущим инструментом материала технологического припуска в виде стружки рис. К инструменту прикладывается усилие резания равное силе сопротивления материала резанию и сообщается перемещение относительно заготовки со...
45970. Резьбовые соединения. Основные виды, конструктивные формы, расчетные зависимости 31.5 KB
  Различают резьбы цилиндрические и конические. В зависимости от назначения применяемые резьбы можно разбить на три группы: крепежная. Крепежная и крепежноуплотняющая резьбы как правило имеют треугольный профиль обеспечивающий высокую прочность резьбы и наиболее благоприятные условия от самоотвинчивания. Резьбы треугольного профиля подразделяют на два основных типа: 1.
45971. Шпоночные и шлицевые соединения. Типы, основные параметры соединений. Расчеты на прочность 31 KB
  Шпоночными называют разъемные соединения составных частей изделия с применением шпонок. Шпоночные соединения могут быть неподвижными и подвижными и служат обычно для предотвращения относительного поворота ступицы и вала при передаче вращающего момента. Шпоночные соединения широко применяют во всех отраслях машиностроения.