38836

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

Книга

Архивоведение и делопроизводство

заступник декана юридичного факультету з наукової роботи завідувач кафедри кримінальноправових дисциплін Харківського національного університету ім. ПОНЯТТЯ МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ Дипломна магістерська робота є самостійним закінченим науковим дослідженням в галузі кримінального права кримінології або кримінальновиконавчого права що виконане у вигляді спеціально підготовленого рукопису яке характеризується єдністю змісту і свідчить про внесок автора в науку. Вона виконується на базі теоретичних знань і...

Украинкский

2013-09-30

243.5 KB

1 чел.

PAGE  12

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет

внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра кримінального права та кримінології

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

 

Галузь знань       0304 ПРАВО

Напрям підготовки (спеціальність)   8.030 40201 ПРАВОЗНАВСТВО  Спеціалізація       ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА 

Освітньо-кваліфікаційний рівень   МАГІСТР

Форма навчання      ДЕННА, ЗАОЧНА

 

м. Харків, 2010

Передмова

Рекомендовано до використання

в навчальному процесі

Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ

„____” грудня 2010  року

Протокол №______

Ухвалено

Вченою радою Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

21 грудня 2010 року

Протокол №______

Рецензенти:

Трубников В.М., заступник декана юридичного факультету з наукової роботи, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, д.ю.н., професор.  

Пчолків В.Д.     завідувач кафедри кримінального процесу ННІПМК ХНУВС,  д.ю.н., доцент.

Методичні рекомендації щодо виконання дипломних магістерських робіт / Розробники: к.ю.н., доцент Канібер Ю.М., к.ю.н. Кундеус В.Г.– Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2010. - 34   с.

 

Ухвалено

на засіданні кафедри кримінального права та кримінології

ННІПМК ХНУВС

15 грудня  2010 року

Протокол № 21

© Канібер Ю.М., Кундеус В.Г.

© Харківський національний   

університет внутрішніх справ, 2010

1. ПОНЯТТЯ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ

МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Дипломна магістерська робота є самостійним закінченим науковим дослідженням в галузі кримінального права, кримінології або кримінально-виконавчого права, що виконане у вигляді спеціально підготовленого рукопису, яке характеризується єдністю змісту і свідчить про внесок автора в науку. Вона виконується на базі теоретичних знань і практичних навиків, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов'язаної з розробкою конкретних теоретичних і прикладних завдань і містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні та практичні результати, наукові положення.

Дипломна магістерська робота становить завершальну стадією навчання в університеті за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову, професійну та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань.

Загальними вимогами до виконання магістерської роботи полягають у  чіткій побудові структурних елементів, логіці викладу дослідження, послідовності і конкретності подання матеріалу, переконливості аргументація, доказовності висновків і обґрунтованості рекомендацій, практична значущість отриманих результатів.

Метою дипломної магістерської роботи є оволодіння методологією творчого вирішення та розв’язання сучасних проблем наукового або прикладного характеру на основі отриманих знань, професійних умінь та навичок відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Завдання дипломної магістерської роботи:

- систематизація, закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра, та їх практичне використання при вирішенні конкретних  наукових та практичних питань у професійній діяльності;

- розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою досліджень, формулювання конкретних наукових висновків та рекомендацій за обраною темою та їх впровадження у практичну діяльність , використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв’язання задач, які передбачені завданням на дипломну роботу;

- визначення відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури.
         
Зміст магістерської роботи передбачає:

- формулювання наукової проблеми, обґрунтування мети дослідження та визначення основних завдань дослідження;

- висвітлення методів досліджень, які застосовуються під час вирішення науково-дослідної задачі, розробку нової методики дослідження;

- науковий аналіз та узагальнення фактичного матеріалу, який використовується у процесі дослідження;

- отримання нових результатів, що мають прикладне та науково-методичне значення.

2. ВИБІР ТЕМИ, ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Вибір та закріплення теми магістерської роботи.

Насамперед важливо вдало вибрати тему. При необхідності, для правильного вибору теми, консультативну допомогу студентові надає керівник дипломної магістерської роботи або викладачі кафедри.

Теми дипломних магістерських робіт (далі - ДР) розробляються  кафедрою індивідуально для кожного магістра з урахуванням специфіки напряму наукового дослідження (кримінальне право, кримінологія або кримінально-виконавче право), вимог галузевих стандартів вищої освіти для освітньо-кваліфікаційного рівня магістр; власного досвіду керівника дипломного проектування; наукових досліджень та професійних інтересів науково-педагогічного складу кафедри, замовлень і рекомендацій МВС.

Дипломник має право вибирати тему дипломної магістерської роботи з числа запропонованих кафедрою або запропонувати власну тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки і можливості виконання. Як правило, вони пов’язані з науково-дослідною роботою випускника на кафедрі або його професійною діяльністю.

Корекція або зміна теми ДР допускається, до моменту затвердження тем магістрів наказом ректора ХНУВС.

Тема ДР повинна бути актуальною, відповідати сучасному рівню науки, спрямована на вирішення регіональних і національних потреб та проблем розвитку діяльності в галузі кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права.

Назва теми повинна  по можливості коротко, чітко і конкретно відображати мету та основний зміст роботи і бути однаковою в наказі ректора про закріплення тем і керівників за дипломниками, заяві магістра та  завданні на ДР, на титульному аркуші диплому та пояснювальної записки,  документах ДЕК та додатках до диплома.

При формулюванні теми роботи не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Необхідно по можливості уникати початку формулювання назви теми дипломної роботи зі слів “Дослідження питання...”, «Розробка…», «Аналіз..» та ін., у яких не відображено в достатній мірі суть проблеми.

При виборі теми також потрібно враховувати, що не допускається виконання ДР за однією і тією ж темою протягом останніх трьох років або двома чи більше студентами протягом одного року, в тому числі за різними формами навчання.

Вибір та закріплення тем, а також наукових керівників дипломних магістерських робіт здійснюється студентами у період  до 15 жовтня першого навчального року для денної форми навчання та в продовж першої сесії на заочній формі навчання.

Вибір теми ДР здійснюється за заявою студента написаною у довільній формі на ім’я завідувача кафедри та узгодженою з керівником роботи. Після підписання зазначеними особами заява, завдання  та інші необхідні документи  зберігається на  кафедрі. Список тем дипломних робіт з інформацією про магістрів, теми робіт та наукових керівників передається кафедрою керівництву магістратури для складання та затвердження наказу про закріплення  тем та наукових керівників дипломних магістерських робіт.

Підготовка до виконання магістерської роботи.

Починати роботу слід зі складання бібліографії з обраної теми. З цією метою студент може опрацювати фонди бібліотеки ХНУВС, Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, Центральної наукової бібліотеки НАН України (м. Київ), Національної Парламентської бібліотеки України (м. Київ), бібліотеки Української Правничої Фундації (м. Київ), Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, тощо.

Вивчення літератури з обраної теми слід починати з відповідних підручників, посібників, енциклопедій, довідників, з перегляду власних лекційних та семінарських конспектів, поступово переходячи до ознайомлення з монографічними роботами, статтями з періодичних видань, науковими повідомленнями тощо. У першу чергу підбирається література останніх років видання. Для полегшення вибору статей з журналів доцільно ознайомитися зі змістом статей, що були опубліковані за рік, в останньому або першому номері журналу.

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути останні числа українських юридичних часописів, таких як «Право України», «Юридичний вісник України», «Вісник Верховного Суду України», «Юридична Україна», «Юрист», «Вісник Конституційного Суду України», «Підприємництво, господарство і право» тощо. Працюючи з літературою, доцільно робити нотатки.

Особливо високо цінується використана в роботі найбільш нова інформація. Особливу увагу варто присвятити проблемним питанням, спірним думкам, дискусіям, неузгодженостям законодавства. Разом з цим варто мати на увазі, що окремі нормативні акти можуть бути повністю або в певній частині застарілими. Тому, посилатись на них можна лише в тому випадку, коли тема досліджується в історичному чи порівняльно-правовому аспекті.

Робота над науковими джерелами сприяє набуттю навичок самостійної творчості студента. Слід також пам'ятати і про можливість використання ресурсів мережі INTERNET, де можна знайти не лише бібліографічні дані окремих наукових праць, а й самі джерела.

Після ознайомлення з літературою за темою роботи студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і може пропонувати науковому керівникові проект плану магістерської роботи.

Готуючись до виконання дипломної магістерської роботи,  необхідно дотримуватись рекомендацій наукового керівника.

Загальними вимогами до складання плану є наявність кількох розділів (два і більше), складна структура, побудова дослідження від загального до часткового і, головне, дотримання меж дослідження визначених темою роботи. Частими помилками при складанні плану є те, що студенти формують план у якому тільки один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі. Також слід пам’ятати, що назви окремих розділів та підрозділів це лише частини загальної теми магістерської роботи, тому вони повинні бути більш вузькими і не повторювати назву роботи.

План роботи в загальному вигляді формулюється в завданні на виконання дипломної роботи що опрацьовується магістром разом з науковим керівником і додається до заяви про вибір теми роботи . Разом з планом студент затверджує у наукового керівника календарний графік виконання магістерської роботи в якому визначаються терміни виконання та подачі на перевірку окремих структурних частин роботи або роботи в цілому.

Після цього  студент може розпочинати працювати над текстом дипломної магістерської  роботи.

3. ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

Роботу над текстом доцільно розпочинати з першого розділу, в якому зазвичай висвітлюються найбільш загальні питання (часто теоретичного характеру) досліджуваної проблеми. Виклад тексту повинен відповідати темі роботи. Автор повинен суворо слідкувати за тим, аби не виходити за її межі. При цьому слід послідовно, логічно викладати матеріал, не забуваючи при цьому зазначати використані джерела. Обов’язковою вимогою до магістерської роботи є наявність власного бачення проблематики, самостійних висновків, пропозицій до законодавства, ідей тощо.

Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, графіки, діаграми повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються в актив роботи, а й відносяться до пасиву, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.

При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:

  •  не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;
  •  не слід користуватись надто часто вживаними малоінформативними штампами;
  •  намагатися викладати думки просто і образно;
  •  абзаци не повинні складатися з одного речення.

При виконанні магістерської роботи обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України, Кримінального кодексу та інших нормативно-правових актів. Тому, збираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми магістерської роботи. Необхідно також обов’язково опрацювати рішення та висновки Конституційного Суду України, що можуть стосуватись теми дослідження.

При дослідженні нормативних актів необхідно проаналізувати практику їх застосування та виявити можливі недоліки у цій сфері.

Вивчаючи відповідний нормативно-правовий акт, слід обов’язково звернути увагу на джерело його офіційного опублікування.

При опрацьовані нормативного матеріалу треба використовувати лише чинні нормативно-правові акти, з останніми змінами та доповненнями до них. Посилання на застарілий нормативний матеріал є суттєвим недоліком магістерської роботи.

Збір та опрацювання матеріалів з теми роботи проводиться також під час проходження практики. Тому місце її проходження та зміст необхідно скоординувати з темою магістерської роботи, для того щоб зібрати необхідні матеріали юридичної практики, в тому числі неопубліковані, архівні матеріали, результати власних спостережень, статистичні дані тощо.

Досліджуючи те чи інше питання, необхідно також використовувати практику судів загальної юрисдикції, третейських судів тощо. З метою проведення порівняльного аналізу варто також опрацювати законодавство та судову практику зарубіжних країн, а також практику Європейського суду з прав людини.

При написанні окремих магістерських робіт може виникнути необхідність проведення соціологічних досліджень, опитувань та використання інших методів збору інформації, які також варто провести на цій стадії виконання магістерської роботи.

При висвітлені передбачених планом питань, потрібно:

  •  наводити і розглядати різні погляди окремих науковців та практичних працівників щодо проблем, які досліджуються;
  •  визначати свою позицію щодо спірних проблем, підтримуючи одну чи кілька з висловлених точок зору або формулюючи свою власну з наведенням відповідних аргументів;
  •  аналізувати відповідні положення нормативно-правових актів, у тому числі, в разі потреби, законодавство іноземних держав та міжнародно-правові акти;
  •  використовувати матеріали юридичної практики та матеріали ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення, витяги з архівних документів, дані соціологічних опитувань тощо);
  •  підтримувати чи вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства та поліпшення практики його застосування, формулювати інші пропозиції спеціально-юридичного, методологічного та теоретичного характеру.

Результатом цього етапу є підготовка першого варіанту магістерської роботи, який подається студентом для перевірки науковому керівнику.

При виконанні магістерської роботи слід уникати таких типових помилок:

  •  зміст роботи не відповідає плану магістерської роботи або не розкриває тему повністю чи її частини;
  •  зміст розділів (підрозділів) не відбиває реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження;
  •  безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;
  •  логічні помилки, невміння виокремити головне;
  •  мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження;
  •  автор не виявив самостійності, робота є компіляцією або плагіатом;
  •  не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми дослідження;
  •  кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;
  •  поверхово висвітлено стан практики, невдало поєднано теорію з практикою;
  •  кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;
  •  у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;
  •  бібліографічний опис джерел у списку використаних джерел наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;
  •  наведено таблиці, діаграми, схеми, які не складені самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті;
  •  обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.

Структурно магістерська робота повинна складатися із титульного аркуша, змісту роботи, вступу, основної частини (розділів та підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків (у разі потреби).

Магістерська робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; тема магістерської роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; вказівки про допуск роботи до захисту, дату захисту; місто та рік написання роботи 

Зміст магістерської роботи повинен бути складним. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. При цьому, у роботі не може бути менше двох розділів

Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи як «Перелік умовних скорочень».

У вступі розкривається актуальність обраної теми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до магістерської роботи у рекомендованій послідовності:

Актуальність теми роботи, що обумовила її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок наукового пошуку.

Визначення об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і включає сукупність властивостей і взаємозв’язків об’єкта, саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки предмет визначає тему магістерської роботи. Наприклад, конкретний склад злочину або група норм кримінального права та практика іх застосування, інше.

Найбільш важлива частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Наприклад: «…Здійснити аналіз юридичних складів як підстав виникнення, судової рактики…». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити …, встановити …, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити… тощо.

Апробація результатів дослідження – наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах, круглих столах та щодо публікацій за темою магістерської роботи або здійснених винаходів чи зареєстрованих заявок щодо видачі патенту (якщо таке мало місце).

Структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: «Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, … розділів, … підрозділів, висновків, списку використаних джерел із … найменувань та … додатків. Загальний обсяг роботи … сторінок».

Остаточний варіант вступу доцільно писати після завершення основної частини роботи.

В основній частині викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням мети та завдань магістерської роботи; доктринальні положення, різноманітні підходи до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється особиста точка зору з розглянутих проблем; здійснюється аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, іноземних держав та міжнародно-правовими документами; досліджуються матеріали судової практики до теми роботи; пропонуються можливі шляхи вирішення існуючих проблем.

Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3-4 розділи, які розбиті на підрозділи. Окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи. Кожний розділ магістерської роботи повинен закінчуватися короткими висновками.

У висновках до роботи викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв`язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. Далі формулюються висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Висновки автора повинні носити обґрунтований характер, мати елементи наукової новизни, бути результатом самостійного дослідження. Крім цього, у висновках до роботи намічаються і обґрунтовуються перспективи подальшого вивчення теми.

Магістерська робота завершується списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її виконанні.

Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються в роботі при аналізі, а тільки підтверджують якісь положення, бажано подавати в додатках, які подаються в кінці роботи, після списку використаних джерел. Обсяг додатків у загальному обсязі магістерської роботи не враховується. Також у додатках поміщуються копії наукових праць (тез доповідей на наукових конференціях, наукові статті тощо).

Обсяг основного тексту роботи повинен бути не меншим 80 і більшим 100 аркушів. До основного тексту входять:

― титульний аркуш (1 арк.);

― зміст роботи (1 арк.);

― вступ (3–5 арк.);

― розділи 1, 2, 3 (82–88 арк.);

― висновки (3–5 арк.).

Обсяг наступних складових частин роботи – списку використаних джерел та додатків (якщо вони є) залежить від кількості джерел та змісту роботи.

Виконані частини роботи подаються на розгляд науковому керівнику і з урахуванням його зауважень уточнюються, доповнюються, а у разі необхідності перероблюються студентом.

Робота має бути вичитана і ретельно відредагована відповідно до його зауважень. Нижче тексту останньої сторінки роботи має бути особистий підпис студента і дата завершення  роботи. Після доопрацювання дипломної роботи і усунення зроблених науковим керівником зауважень за погодженням з науковим керівником магістерська робота може передаватися для палітурування. Магістерську роботу рекомендується виготовляти у двох екземплярах, один для здачі на кафедру, другий – студенту.

Завершена, зброшурована робота (разом з електронним варіантом ) передається на кафедру не пізніше 30 квітня ( для студентів денної форми навчання та однорічної заочної) або 30 листопада студентами півторарічної заочного форми навчання випускного року.

Після цього, робота передається для підготовки відгуку та рецензії на неї відповідно до встановленого  порядку.

4. ВИМОГИ ЩОДО ФОРМИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Оформлення магістерської роботи.

Магістерська робота виконується українською мовою на папері формату А4 (297мм х 210 мм). Робоча площа аркуша, на якому друкується текст роботи, обмежується берегами таких розмірів: верхній і нижній береги – по 20 мм; лівий берег – 30 мм; правий берег – 10 мм.

Робота друкується комп’ютерним способом. Шрифт друку – Times New Roman, звичайний, світлий. Кегль (параметри) шрифту – 14 pt (одиниць). Міжрядковий інтервал тексту – 1,5.

Нумерація аркушів проставляється у верхньому правому куті аркуша арабськими цифрами без додавання до номера аркуша будь-яких інших знаків. На першому аркуші роботи номер не проставляється.

При складанні плану роботи слід враховувати такі вимоги:

  •  треба зазначати у плані номери аркушів, на яких починаються відповідні структурні частини роботи (вступ, розділи, підрозділи тощо);
  •  такі структурні частини роботи як вступ, висновки, список використаних джерел, додатки – у плані подаються без нумерації, тобто перед ними номери не проставляються;
  •  назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берега;
  •  назви структурних частин роботи – “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Список використаних джерел”, “Додатки” друкуються великими літерами звичайним жирним шрифтом;
  •  номери розділів проставляються арабськими цифрами, після яких крапка не ставиться;
  •  назва розділу друкується у наступному рядку від межі лівого берега аркуша (тобто починається не після номера розділу, а під словом «розділ»);
  •  номер підрозділу є складним і складається з номера розділу в межах роботи і порядкового номера підрозділу в межах розділу, які між собою розділяються крапкою;
  •  номер підрозділу починається від межі лівого поля, після номера ставиться крапка. У цьому ж рядку після крапки  з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом друкується назва підрозділу;
  •  крапка в кінці жодної структурної частини роботи не ставиться.

Текст кожної структурної частини роботи починається з нового аркуша.

Слова «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» і назви розділів, друкуються центровано до тексту великими літерами жирним шрифтом.

Слово «Розділ» і номер розділу друкуються центровано в одному рядку, а назва розділу – також центровано в наступному рядку. Крапка після номера розділу не ставиться.

Назви підрозділів починаються з великої літери, друкуються центровано до тексту рядковими літерами жирним шрифтом.

Крапка після назв структурних частин роботи не ставиться.

Посилання. Особливу увагу при виконанні магістерської роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань.

Послання на використані джерела зазначаються в тексті роботи проставленням порядкового номера посилання за списком використаних джерел.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання робляться у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за списком використаних джерел. Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань, наприклад, «... у працях С.С. Алєксєєва, С.М. Братуся, Р.І. Кондратьєва та М.М. Марченка, [3, 4, 5, 6] зазначається, що...».

Коли необхідно зіслатися на конкретні сторінки використаних джерел, то слід зазначати і номери посилань, і номери сторінок у джерелах, наприклад, «...А.С. Довгерт та Р.О. Стефанчук [9, с. 86–88; 10, с. 21–27] стверджують про...».

У випадку, коли автор магістерської роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов`язковим.

Необхідною умовою виконання будь-якої наукової праці в тому числі магістерської роботи є вміння студента на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що в джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту.

При непрямому цитуванні (викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує наукову цінність роботи студента. Кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело.

В обов'язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу магістерська робота до захисту не допускається.

Список використаних джерел. Список використаних джерел –елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складається безпосередньо за друкованим твором або за каталогами та бібліографічними покажчиками повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв. Джерела можна розміщувати трьома способами:

– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків джерел;

  •  увесь список формується в алфавітному порядку за прізвищем першого автора або назвою;
  •  у порядку появи (згадування) посилань у тексті магістерської роботи.

Алфавітний порядок складання списку використаних джерел має загальну нумерацію і повинен поділятися на дві рубрики: «Нормативні джерела та судова практика» та «Наукові джерела». Рубрика з нормативними джерелами та судовою практикою формується у такій послідовності: Конституція України, міжнародні документи та угоди, Закони України; декрети Кабінету Міністрів України; Рішення та роз'яснення Конституційного Суду України; постанови Верховної Ради України; укази та розпорядження Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; акти міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади; рішення інших державних органів та органів місцевого самоврядування; постанови пленумів Верховного Суду України та Вищого господарського суду України; нормативно-правові акти Союзу РСР та Української РСР, Іноземне законодавство (подається в хронологічному порядку спочатку українською та російською мовами, потім – іноземними), матеріали судової та іншої юридичної практики (містять джерела отримання відповідних відомостей). Нумерація джерел у разі поділу списку є наскрізною.

Алфавітний порядок без поділу на рубрики передбачає наскрізну нумерацію, при цьому спочатку подається література кирилицею, а після неї латиницею.

Формування списку використаних джерел за появою посилань у тексті є більш простим способом і полягає у наскрізній нумерації джерел незалежно від того чи це нормативний акт, чи автор прізвище якого починається з будь-якої літери абетки.

Список використаних джерел повинен мати не менше 50 джерел. На кожне з наявних у списку джерело має бути в роботі хоча б одне посилання. Список використаних джерел розташовується після висновків з продовженням нумерації аркушів. Правила бібліографічного опису джерел подані у додатку .

Примітки. У роботі допускається використання приміток. Примітки до тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Оформлення додатків. Додатки розташовуються після списку використаних джерел в порядку появи посилань на них у тексті роботи з продовженням нумерації аркушів. При цьому кожний додаток починається з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток...” і велика цифра, що позначає номер додатку. Додатки слід позначати послідовно арабськими цифрами.

5. НАУКОВЕ КЕРІВНИЦТВО МАГІСТЕРСЬКОЮ РОБОТОЮ

Для керівництва магістерською роботою студента призначається науковий керівник із числа науково-педагогічних працівників кафедри, які мають науковий ступінь та/або вчене звання.

Керівництво магістерською роботою здійснюється з метою надання студентові необхідної допомоги в процесі її виконання, а також здійснення контролю за дотриманням вимог до магістерської роботи.

Основними формами керівництва магістерською роботою є:

  •  попередні консультації;
  •  погодження плану магістерської роботи і затвердження календарного плану виконання магістерської роботи;
  •  поточні консультації;
  •  перевірка магістерської роботи;
  •  написання відгуку на магістерську роботу;
  •  консультація щодо захисту магістерської роботи у ДЕК.

Попередні консультації, зокрема, включають:

  •  загальну консультацію з поясненням основних вимог до магістерської роботи (форма виконання, обсяг, терміни написання, особливості змісту окремих розділів тощо);
  •  поради щодо бібліографії (необхідний обсяг нормативного матеріалу, основні монографічні роботи з теми, останні публікації в періодиці, зарубіжні джерела, методика складання списку джерел тощо);
  •  рекомендації щодо використання у магістерській роботі матеріалів юридичної практики (перш за все неопублікованої) та інших матеріалів ілюстративного характеру.

У результаті попередніх консультацій студент має одержати чіткі і конкретні роз’яснення щодо змісту та форми магістерської роботи, і що він має зробити на початковому етапі її написання.

Погодження плану магістерської роботи і затвердження календарного плану виконання. Як правило, ця форма керівництва магістерською роботою передбачає:

  •  рекомендації студенту щодо опрацювання тих джерел, які необхідні для складання плану магістерської роботи;
  •  ознайомлення з планом магістерської роботи, що складений студентом;
  •  оцінка запропонованого плану; якщо потрібно – формулювання зауважень і пропозицій щодо плану та їх обговорення із студентом;
  •  вироблення і узгодження основного варіанту (кількох варіантів) плану магістерської роботи і визначення графіку її виконання.

Поточні консультації. Поточні консультації проводяться під час безпосереднього виконання студентом магістерської роботи, а також під час проходження практики, і можуть стосуватися:

  •  узагальнення юридичної, перш за все, правозастосовчої практики та опрацювання інших матеріалів (розроблення анкет, їх заповнення, методика узагальнення, робота з архівними матеріалами тощо);
  •  використання практичних матеріалів у магістерській роботі (наведення витягів з процесуальних документів, статистичних даних, окремих положень щодо узагальнення правозастосовчої практики тощо);
  •  уточнення позиції студента щодо окремих спірних питань, які розглядаються в магістерській роботі;
  •  формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства та юридичної практики, інших рекомендацій теоретичного та практичного характеру.

У результаті поточних консультацій студент має одержати від керівника конкретну допомогу у вирішенні тих питань, які виникають у нього в процесі підготовки першого варіанту магістерської роботи.

Перевірка магістерської роботи Перевірка магістерської роботи починається з перевірки її першого варіанту, підготовленого студентом. За домовленістю між керівником і студентом це може бути поетапна перевірка окремих розділів (підрозділів) магістерської роботи, яка здійснюється у ході її виконання, або перевірка першого варіанту магістерської роботи в цілому.

Ознайомлюючись з текстом відповідного розділу (підрозділу), керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування по тексту чи на окремому листку. Він дає загальну оцінку всього розділу, в якій, зокрема вказує:

  •  наскільки представлений варіант відповідає вимогам, встановленим до магістерських робіт;
  •  зауваження, які на думку керівника, обов'язково повинні враховуватись студентом при доопрацюванні;
  •  зауваження та рекомендації, які бажано врахувати для підвищення рівня магістерської роботи.

Після доопрацювання студент повторно подає керівнику, як правило, лише ті частини магістерської роботи, яких безпосередньо стосувались зауваження та рекомендації. Керівник, якщо потрібно, формулює нові зауваження та рекомендації.

Якщо студент відмовляється враховувати зауваження чи рекомендації керівника магістерської роботи, останній попереджує студента про те, які наслідки, на його думку, це матиме – негативний відгук, негативна рецензія, зниження оцінки магістерської роботи під час її захисту тощо.

Результатом перевірки керівником одного чи кількох варіантів магістерської роботи є конкретні висновки щодо відповідності представленого варіанту тим вимогам, які ставляться до магістерських робіт в університеті.

Написання відгуку на магістерську роботу. Після подання студентом остаточного варіанту магістерської роботи керівник пише відгук на неї. Зміст такого відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанту магістерської роботи.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, повністю відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, керівник у загальній формі відзначає це у відгуку і робить висновок про можливість допуску роботи до захисту у ДЕК

Якщо поданий варіант, на думку керівника, в основному відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанту роботи, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про можливість допуску магістерської роботи до захисту у ДЕК.

У випадку, коли поданий варіант, на думку керівника, в цілому не відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник зобов'язаний навести найбільш істотні недоліки поданого варіанту, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про неможливість допуску поданого варіанту магістерської  роботи до захисту у ДЕК.

Наявність відгуку на магістерську роботу є необхідною умовою передачі роботи на рецензування та остаточного прийняття рішення завідувачем кафедри про її допуск чи не допуск до захисту у ДЕК.

Консультація щодо захисту магістерської роботи у ДЕК. Така консультація проводиться на прохання студента після ознайомлення студента та керівника з рецензією на магістерську роботу. Вона, зокрема, включає:

  •  ознайомлення студента із загальними вимогами щодо його виступу на засіданні ДЕК (план виступу, його обсяг, на що потрібно звернути особливу увагу тощо);
  •  пояснення щодо характеру та форми відповідей на можливі запитання після виступу на засіданні ДЕК;
  •  рекомендації щодо відповідей на ті зауваження рецензента, які є дискусійними.

У результаті наданої консультації студент повинен отримати конкретні рекомендації щодо захисту ним магістерської роботи на засіданні ДЕК.

6. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ПУБЛІЧНИЙ ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

До публічного захисту магістерської роботи допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану та отримали позитивний відгук наукового керівника.

Науковий керівник не пізніше ніж через 10 днів після надходження роботи на кафедру надає відгук, у якому рекомендує або не рекомендує її до захисту. У разі наявності позитивного відгуку наукового керівника робота передається на рецензування рецензенту, визначеному кафедрою . До рецензування магістерських робіт можуть залучатись викладачі профілюючої кафедри, інших кафедр університету, науково-педагогічні працівники інших навчальних закладів, фахівці-практики у сфері, яка пов’язана із темою роботи.

Рецензент має визначити позитивні аспекти роботи, зокрема: глибину та самостійність дослідження, опанування спеціальної літератури, використання матеріалів практики, наявність висновків та пропозицій теоретичного та практичного характеру, наявність апробацій результатів дослідження тощо.

Недоліки, виявлені рецензентом при вивченні магістерської роботи, за своїм характером та змістом можуть розглядатись як:

  •  недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер магістерської роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо;
  •  недоліки спеціально-юридичного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної юридичної практики тощо;
  •  недоліки техніко-юридичного характеру – неповне чи неточне наведення у магістерській роботі назв та окремих положень нормативних актів, неточний їх переклад, невірне посилання на джерела їх опублікування тощо;
  •  недоліки редакційного характеру – невірні чи неточні посилання на літературні джерела, орфографічні та пунктуаційні помилки.

Крім зазначених, можуть мати місце й інші недоліки – порушення загальних вимог щодо магістерської роботи (перевищення обсягу, відсутність обов'язкових складових змісту, недоліки в зовнішньому оформленні магістерської роботи тощо), невиправдані запозичення з літератури.

Результатом проведеного рецензентом аналізу магістерської роботи має стати написання письмової рецензії. Форма написання рецензії довільна, однак ряд моментів є обов'язковими. До них належать:

  •  позиція рецензента щодо актуальності обраної студентом теми;
  •  оцінка рецензентом визначених студентом предмета, меж, мети та завдань дослідження, запропонованого ним плану (змісту) магістерської роботи;
  •  оцінка конкретної особистої участі автора в одержанні результатів, викладених у магістерській роботі;
  •  оцінка ступеня обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у роботі;
  •  оцінка теоретико-прикладної значимості отриманих результатів дослідження і рекомендацій з подальшого їх використання;
  •  оцінка структури роботи, мови, стилю, грамотності викладу наукового матеріалу;
  •  висновок рецензента щодо наявності в магістерській роботі позитивних моментів; узагальнений виклад таких переваг;
  •  висновок рецензента щодо наявності в магістерській роботі недоліків, виклад недоліків у систематизованому вигляді з відповідними конкретними прикладами;
  •  визначення впливу позитивних аспектів та недоліків на оцінку магістерської роботи;
  •  остаточний висновок щодо ступеня відповідності магістерської роботи тим вимогам, які ставляться до такого виду робіт в університеті – «повністю відповідає», «в основному відповідає», «не відповідає»,
  •  пропозиція щодо можливої конкретної оцінки магістерської роботи з урахуванням її захисту у ДЕК ― «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Рецензія може бути написана рецензентом власноручно чи надрукована з обов'язковим зазначенням дати її написання та особистим підписом рецензента.

При наявності позитивного відгуку наукового керівника і позитивної рецензії магістерські роботи допускаються до захисту рішенням кафедри не пізніше, ніж за 2 тижні до встановленої розкладом дати захисту  . За рішенням кафедри може бути проведений попередній захист робіт.

До захисту не допускаються:

  •  роботи, які не прийняті кафедрою;
  •  роботи, які не мають позитивного відгуку та/або позитивної рецензії;
  •  роботи, недопущені рішенням кафедри.

Допущені до захисту магістерські роботи разом із відгуками наукових керівників та рецензіями, а також списки допущених до захисту магістерських робіт із зазначенням теми, наукового керівника і рецензента, передаються керівництву магістратури за підписом завідувача кафедри.

Студенту дається можливість ознайомитись з рецензією. Слід пам’ятати, що магістерська робота без відгуку та рецензії до захисту не приймається.

До магістерської роботи можуть додаватися інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної магістерської роботи ― друковані статті за темою магістерської роботи, документи, які вказують на практичне застосування її положень.

Захист магістерської роботи проводиться відкрито, за участю не менше половини складу державної екзаменаційної комісії при обов’язковій присутності голови комісії. Захист магістерських робіт може проводитися як в університеті, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика магістерських робіт, які захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

На захисті студенту надається слово для викладу основних висновків, зроблених ним у ході магістерського дослідження, і відповідей на питання членів державної екзаменаційної комісії та інших осіб, які присутні на захисті. Для публічного виступу студенту надається 10-15 хвилин.

При цьому, виступ студента на відкритому засіданні ДЕК із захисту магістерської роботи має містити в собі:

  •  чітке формулювання проблеми;
  •  обґрунтування її актуальності та новизни;
  •  визначення мети та завдання наукового дослідження;
  •  відомості про структуру роботи;
  •  викладення автором основних результатів та практичних рекомендацій, сформульованих в результаті дослідження.

Після виступу студента надається слово рецензенту, а у разі його відсутності оголошується його письмова рецензія, а також заслуховується відповідь студента на зауваження, висловлені в рецензії.

Магістерська робота оцінюється державною екзаменаційною комісією з урахуванням її змісту і ходу захисту, а також з урахуванням висновків наукового керівника і рецензента.

Рішення державної екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при захисті магістерської роботи, приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів, голос голови є вирішальним.

Результати захисту магістерської роботи визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно». Критеріями оцінки є теоретичній рівень, новизна, практична значимість рекомендацій, уміння вести публічну дискусію, аргументовано захищати свою концепцію та висновки.

Результати захисту магістерських робіт оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Рішенням державної екзаменаційної комісії можуть бути відзначені магістерські роботи, які складають теоретичну або практичну значимість.

Магістерська робота може бути рекомендована державною екзаменаційною комісією до опублікування або впровадження.

Студент, магістерська робота якого оцінена державною екзаменаційною комісією оцінкою «незадовільно», відраховується з університету і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист магістерської роботи визначається незадовільним, державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. У цьому випадку студент може бути допущений до захисту протягом трьох років після закінчення університету.

Студентам, які не захищали магістерську роботу з поважних причин (документально підтверджених). Строк навчання може бути продовжений ректором університету до наступного терміну роботи державної комісії із захисту магістерських робіт, але не більше, ніж на один рік.

Захищені магістерські роботи передаються на зберігання в бібліотеку ННІПМК ХНУВС, де зберігаються протягом 5 років, після чого знищуються у встановленому порядку.

При рекомендації магістерської роботи до захисту кафедра може рекомендувати найкращі роботи, для передачі їх у наукову бібліотеку університету.


Додаток 1

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник
дипломної роботи

__________  ______________

        (підпис)                (ініціали, прізвище)

“___”_____________20__р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН-ГРАФІК
виконання дипломної магістерської роботи

студентом  

(прізвище, ініціали)

№ з/п

Назва етапів роботи та питань, які мають бути розроблені відповідно до завдання

Термін
виконання

Позначки керівника про виконання завдань

  Студент  ______________

       (підпис)


Додаток 2

МВС УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут

(повна назва)

Кафедра

(повна назва)

Напрям підготовки  

(код, назва)

Спеціальність  

(код, назва)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

__________  ____________

    (підпис)              (ініціали, прізвище)

“___”___________20___р.

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу освітньо-кваліфікаційного рівня

“__________________”

(назва рівня, форма навчання)

студенту  

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи  

 

 

затверджена наказом  ХНУВС від “___”________ 200__р. №_____

2. Термін здачі студентом закінченого роботи “___”______200_р.

3. Вихідні дані до проекту (роботи)  

 

 

(визначаються кількісні або (та) якісні показники, яким повинен відповідати об’єкт проектування наукового дослідження)

4. Перелік питань, які мають бути розроблені (формулюється у повному обсязі керівником ДП (ДР) із попереднім узгодженням (за необхідності) з консультантами з окремих питань і може бути структурований за розділами (частинами): основний (-а), економічний (техніко-економічний) (-а), охорона праці тощо); формулювання питань повинно починатися словами: “Розробити...”, Обґрунтувати...”, “Оптимізувати...”, “Провести аналіз...”, “Розрахувати...” тощо):

а) основна частина

 

 ........................................................................................................................

б)  

 

 ........................................................................................................................

в)   

 

 .......................................................................................................................

г)  

5. Перелік графічного (ілюстративного) матеріалу (із зазначенням обов’язкових креслень, плакатів) 

 

 

 ........................................................................................................................

6. Консультанти (із зазначенням відповідних частин проекту (роботи)):

з ______________ питань

(вчене звання, ПІБ, посада)

з  ______________питань

(вчене звання, ПІБ, посада)

з  

(інші питання)

7. Дата видачі завдання “___”__________________200__р.

Керівник дипломного проекту (роботи) _________ _________________

             (підпис)                   (ініціали, прізвище)     

Завдання прийняв до виконання    _________ _________________

             (підпис)                   (ініціали, прізвище)    

 

Примітка: при друкуванні завдання зазначати лише відомості стосовно певного освітньо-кваліфікаційного рівня, виду кваліфікаційної роботи та форми навчання; виключати з тексту пояснення, надані курсивом, а також залишати в розділах лише необхідні позиції.


Додаток 3

МВС України

ХАРківський Національний Університет

внутрішініх справ

 

(назва інституту)

 

(назва кафедри)

До захисту допущено

Начальник (завідувач) кафедри

__________  _____________

    (підпис)                (ініціали, прізвище)

“___”_____________20___р.

Пояснювальна записка

до дипломного проекту (роботи) освітньо-кваліфікаційного рівня “_______”

(назва ОКР)

з напряму підготовки (спеціальності)

                     (код та назва напряму підготовки або спеціальності)

 

на тему:

 

 

Курсант (студент) групи     

(шифр групи)      (прізвище, ім’я, по батькові)  (підпис)  

Керівник проекту    

(науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ініціали)  (підпис)  

Консультанти:

    

(назва розділу ДП (ДР))  (науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ініціали)  (підпис)

    

(назва розділу ДП (ДР))  (науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ініціали)  (підпис)

    

(назва розділу ДП (ДР))  (науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ініціали)  (підпис)

    

(назва розділу ДП (ДР))  (науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ініціали)  (підпис)

Харків – 20__
Додаток 4(зразок)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА

ТА МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

на правах рукопису

Прімова Олена Віталіївна

Кримінально-правова характеристика

умисного вбивства

диплома робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю «правоохоронна діяльність», 12.00.08 – кримінальне право; кримінально-виконавче право; кримінологія

Науковий керівник:

Канібер Ю.М.

кандидат юридичних наук, доцент

м.Харків,2010

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………...3-5

Розділ 1.  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ І ЇХ ДИНАМІКА……………………..6-9

Розділ 2. ОЗНАКИ ОБ'ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДІВ

ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ

2.1. Об'єкт злочинів проти життя людини…………………………...10-14

2.2. Кваліфікуючі обставини, що характеризують об’єктивні властивості умисного вбивства……………………………………………...15-35

Розділ 3.ОЗНАКИ СУБ'ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДІВ

ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ

3.1. Загальна характеристика суб'єкта злочинів проти життя……...36-50

3.2. Проблема відповідальності за умисні вбивства загального і спеціального суб'єкта………………………………………………………...50-55

3.3. Кваліфікуючі обставини,що характеризують суб'єктивні властивості вбивства й особистість винного…………………………….....56-94

ВИСНОВКИ…………………………………………………………..95-99

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………100-101

Додаток 5

Згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 16 січня 2008 року N 10 з 1 квітня 2008 р. в Україні набув чинності міждержавний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Новий ГОСТ вводиться замість п'яти стандартів, що регламентують бібліографічний опис:

1) ГОСТ 7.1-84 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления»;

2) ГОСТ 7.16-79 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание нотных изданий»;

3) ГОСТ 7.18-79 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание картографических произведений»;

4) ГОСТ 7.34-81 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание изоизданий»;

5) ГОСТ 7.40-82 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание аудиовизуальных материалов».

В новому стандарті розглядається складання бібліографічного опису на всі види документів на будь-яких носіях; складові частини документів; групи документів.

Скорочують слова і словосполучення відповідно до ГОСТ 7.12-93 “Бібліографічний запис. Скорочення слів на російській мові. Загальні вимоги і правила”; ДСТУ 3582-97 “Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.”

Наводимо приклади бібліографічного опису документів, складені відповідно до нового стандарту.

Характеристика джерела

Приклади оформлення

Законодавчі та нормативні документи

Складання бібліографіч-ного опису на окремо видані законодавчі документи

Конституція України [Текст] : зі змінами та доповненнями : [прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.]. – Х. : Весна, 2008. – 48 с.

Цивільний кодекс України [Текст] : за станом на 15 січ. 2008 р. – Х. : Одіссей, 2008. – 423 с. – (Серія "Закони України").

Кодекс України про адміністративні правопорушення [Текст] : за станом на 20 берез. 2007 р. – Х. : Одіссей, 2007. – 296 с. – (Закони України).

Складання аналітичного бібліографіч-ного опису на законодавчі документи

Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України [Текст] : закон України від 28 грудня 2007 року № 107-VI // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 247. – 31 грудня. – С. 3-15.

Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні [Текст] : указ Президента України від 20 берез. 2008 р. № 244/2008 // Урядовий кур'єр. – 2008. – 16 квітня (№ 71). – (Орієнтир).

Про вибори Президента України та народних депутатів України [Текст] : постанова Верховної Ради України від 30 квіт. 2007 р.

№ 998–V // Офіційний вісник України зі змінами. – 2007. – № 32. – Ст. 1280.

Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС [Текст] : наказ М-ва внутр. справ України від 14 лют. 2008 р. № 62 // Офіційний вісник України зі змінами. – 2008. – 28 березня (№ 21). – Ст. 615.

Складання бібліографічного опису книг

Один автор

Дахно, І.І Світова економіка [Текст] : навч. посібник / І.І. Дахно. –Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. : Центр учб. літ. ,2008. – 278 с.

Два автори

Коломоєць, Т.О.Виправні роботи як вид адміністративного стягнення за законодавством України: теорія, досвід та практика застосування [Текст] : моногр. / Т.О. Коломоєць, І.О. Сквірський; Запоріз. нац. ун-т. – К. : Істина, 2008. – 184 с.

Три автори

Комзюк, А. Т.Адміністративний процес України [Текст] : навч. посіб. / А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. Мельник ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – К. : Прецедент, 2007. – 542 с.

 

Чотири автори

Криміналістична фотографія та відеозапис (основи методики викладання) [Текст] : навч.-метод. посіб. / С.Л. Ларін, М.В. Салтевський, Л.М. Довгий, О.В. Одерій. – Донецьк : Донец. юрид. ін-т ЛДУВС, 2007. – 454 с.


П’ять і більше авторів

Парламентське право України [Текст] : навч. посіб. / О.Н. Ярмиш, О.В. Марцеляк, Ю.М. Коломієць та ін. ; за ред. О.Н. Ярмиша. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 500 с.


Організаційно-правові засади роботи Громадських рад з питань забезпечення прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України [Текст] : наук.-практ. посіб. / К.Б. Левченко, О.А. Мартиненко, Д.О. Кобзін та ін. ; Міжнар. жін. правозахис. центр "Ла Страда-Україна" [та ін.]. – Х. : Права людини, 2007. – 264 с.

Книги під назвою

Фінансове право [Текст] : підруч. / відп. ред. О.П. Гетьманець ; уклад. : О.М. Бандурка та ін. ; [Харк. нац. ун-т внутр. справ]. – Х. : Еспада, 2008. – 416 с. – Бібліогр. : с. 406-411 (66 назв).

Словник термінів з правової конфліктології [Текст] / за заг. ред. М.І. Панова, Ю.П. Битяка, Л.М. Герасіної ; Ін-т держ. буд-ва та місц. самоврядування АПрН України. – Х. : Одіссей, 2006. – 208 с.

Історія філософії [Текст] : словник / за заг. ред. В.І. Ярошовця ; Київ. нац. ун-т. – К. : Знання України, 2006. – 1200 с.

Методичні вказівки та завдання для виконання контрольних робіт з курсу "Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ" для слухачів навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання працівників ОВС [Текст] / уклад. : О.П. Рябченко, М.О. Тучак, В.А. Гуменюк та ін.; Навчально-науковий інститут підготовки фахівців міліції громадської безпеки ; Кафедра адміністративної діяльності ОВС. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 50 с.

Релігієзнавство [Текст] : навч.-метод. комплекс [за напрямком "Правознавство" для всіх спец. та спеціалізацій заоч. форми навчання] / розроб. : Н.В. Грищенко ; Харк. нац. ун-т внутр. справ, Каф. філос. і політології. – Х. : ХНУВС, 2007. –52 с.

Багатотомні видання в цілому

Історія держави і права України [Текст] : підруч. : у 2 т. / за ред. В.Я.Тація, А.Й.Рогожина, В.Д.Гончаренка ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – К. : Ін Юре, 2003. – 2 т.

Сливка, С.С. Природне та надприродне право [Текст] : моногр. : у 3 ч. / С.С. Сливка. – К. : Атіка, 2005. – 1 ч.

Окремі томи багатотомного видання

Історія держави і права України [Текст] : підруч. : у 2 т. : Т. 2 / за ред. В.Я.Тація, А.Й.Рогожина, В.Д.Гончаренка ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – К. : Ін Юре, 2003. – 580 с.

Сливка, С.С. Природне та надприродне право [Текст] : моногр. : у 3 ч. Ч. 1 : Природне право: історико-філософський погляд / С.С. Сливка. – К. : Атіка, 2005. – 224 с.

Щорічники

Статистичний щорічник України за 2005 рік [Текст] / Держ. ком. статистики України ; за ред. О.Г. Осауленка. – К. : Консультант, 2006. – 576 с.

Матеріали конференцій

Діяльність правоохоронних органів в умовах євроінтеграції (зарубіжний досвід) [Текст] : матеріали VIII міжнар. студент. наук.-практ. конф. інозем. мовами, 19-20 квіт. 2007 р. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 148 с.

Збірники наукових праць

Актуальні проблеми трудового права та права соціального забезпечення [Текст] : зб. наук. праць до 80-річчя проф. Р.І.Кондратьєва. – Хмельницький : Хмельниц. ун-та упр. та права, 2007. – 210 с.

Дисертації

Житкова, О. С. Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканність ділової репутації [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.С. Житкова ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 218 с.

Автореферати дисертацій

Журба, А. І. Особливості предмета доказування у справах про комп'ютерні злочини [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / А.І. Журба ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. –

20 с.

Складання аналітичного бібліографічного опису на статті з енциклопедії чи словника

Ювенальна юстиція [Текст] // Юридична енциклопедія : у 6 т. Т. 6 / редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова редкол.), М.П. Зяблюк, В.Я. Тацій та ін. ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К. : Укр. енцикл., 2004. – С. 463.


Складання аналітичного бібліографічного опису на статті із збірників та журналів

Один автор

Пономаренко, Г.О. Правові та організаційні засади управління внутрішніми справами як напрямок забезпечення внутрішньої безпеки держави [Текст] / Г.О. Пономаренко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць / Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ. – Донецьк, 2007. – №4. – С. 181-190.

Шишка, Р.Б. Щодо посилення охорони прав суб'єктів авторського права [Текст] / Р.Б.Шишка // Зб. праць науковців у галузі права / Кіровогр. юрид. ін-т Харк. Нац. ун-ту внутр. справ. – К., 2007. – С. 318-327.

Два автори

Свєженцева, Ю.О. Роль соціального моніторингу в забезпеченні взаємодії міліції та громадськості [Текст] / Ю.О. Свєженцева, Г.В. Андрєєва // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 38. – С. 274-281.

Три автори

Власенко, І.В. Дослідження готовності працівників міліції до дій в екстремальних умовах [Текст] / І.В. Власенко, А.П. Богун, А.В. Березняк // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 36. – С.420-430.

Чотири автори

Кримінологічна характеристика та запобігання корисливій і корисливо-насильницькій злочинності жінок в Україні [Текст] / Б.М. Головкін, А.Б. Блага, Л.О. Шевченко, С.С. Шрамко // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. праць / Акад. правових наук України, Ін-т вивч. пробл. злочинності. – Х., 2007. – Вип.14. – С.102-124.

Інформаційна безпека - одна з основних складових успішного бізнесу сучасного підприємства [Текст] / В.І. Мазур, О.Ю. Мазур, О.В. Іванкевич, О.О. Мелешко // Захист інформації. – 2007. – № 3. –С. 69-76.

П’ять і більше авторів

Техніко-криміналістичне забезпечення діяльності правоохоронних органів: тенденції та перспективи [Текст] / І.Б. Сіроджа, Г.К. Авдєєва, В.Г. Іванов та ін. // Питання боротьби зі злочинністю / Акад. правових наук України, Ін-т вивч. пробл. злочинності. – Х., 2007. – Вип.13. – С. 80-97.

Складання бібліографічного опису статті з газети

Андрєєв, О. Реформування дозвільної системи: етапи і проблеми [Текст] /О.Андрєєв // Урядовий кур'єр. – 2008. – 10 червня (№ 105).-С.10.

Складання бібліографічного опису на електронні ресурси

Локальні ресурси

Криміналістика [Електронний ресурс] : підруч. / В.М. Глібко, А.Л. Дудніков, В.А. Журавель та ін.; за ред. В.Ю. Шепітько; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Ін Юре, 2007. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). – Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Назв. з етикетки диска.

Віддалені ресурси

Прокопенко, Л. С. Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965–2002 рр.) [Електронний ресурс] : Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.08 / Київ Нац. ун–т культури і мистецтв. – Електорон. дан. (1 файл). – К., 2004. – 18 с. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04plsdnb.zip. – Назва з екрана.

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до журн. :http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51806. УРОК РУССКОГО ЯЗЫКА 87.5 KB
  Цели и содержание конкретного урока русского языка Урок будучи наименьшей единицей учебного процесса реализует часть его целей и содержания. Особенности урока РУССКОГО – освещение лингвистич проблем работа по развитию устной и письменной речи в разных видах речевой дти. Структурные элементы урока и их функции Урок как единица учебного процесса складывается из ряда относительно самостоятельных видов совместной деятельности учителя и учащихся которые составляют его особые структурные элементы: оргмомент проверка домашнего задания...
51808. Візуальні види мистецтва. Античне мистецтво. Мистецтво доби Відродження 38 KB
  Хто є автором скульптури Менада а Скопас б Лісіпп в Фідій 2. Хто з художників зображав види Толедо а Франсіско Гойя б Дієго Веласкес в Ель Греко 10. Хто з художників працював у напрямі сюрреалізм а Франсіско Гойя б Сальвадор Далі в Дієго Веласкес ІІІ рівень репродуктивнотворчий 1 бал Назвіть видатних скульпторів Давньої Греції. Хто є автором скульптури Сатир який відпочиває а Праксітель б Лісіпп в Мірон Хто є автором славетної праці Дискобол а Афінодор б Мірон в Полідор 3.
51809. Роль мови у формуванні і самовираженні особистості 78 KB
  Яке значення має рідна мова для національної самоідентефікації ЧИТАННЯ МОВЧКИ. Сказав мені один ханжа Що наша мова геть відстала Що краще б йшла мені чужа Коли б я вивчив її змалу....
51810. Германия 47 KB
  Оценивание на этом уроке будет проходить с помощью полоски оценивания Тест Самообразовательная деятельность Активность на уроке Участие в ролевой игре Итоговая оценка При подготовке На уроке Представление темы слайд № 1. Фронтально – тест слайд № 2 №3 №;4 Научный спор. Можно ли зная историю современной Франции особенно последних событий однозначно утверждать Чем больше демократии тем лучше Сколько должно быть демократии Мотивация учебной деятельности Слайд №5. Что было самой большой проблемой...
51811. РОК – МУЗИКА - КУМИРИ 1970 – 1980 РОКІВ 380 KB
  ТИП УРОКУ: комбінований ХІД УРОКУ Учні заходять до класу під музику гурту The Betls. Ще раніше на початку 1964 року члени гурту навчалися в Лондонській Вищій політехнічній школі на архітектурному відділені і грали в команді ритм – енд – блюзу. З приходом до гурту студентів художнього коледжу Сіда Баррета зявилась і назва Pink Floid – за іменами улюблених Барретом блюзових музикантів Пінка Андерсона і Флойда Каунсіла. Стиль гурту швидко...