38868

Призначення, будова і принцип роботи приладу типу МТМ-РЭ-160

Дипломная

Производство и промышленные технологии

Управління технологічними процесами з використанням автоматичних засобів включає в себе виконання наступних основних задач: контроль параметрів процесів (температури, тиску в апаратах, складу і якості рідин і газів і т. д.); регулювання параметрів (підтримання їх у заданих значеннях)

Украинкский

2013-09-30

366 KB

14 чел.

                                                   ВСТУП

 

          Нафтова і газова промисловість України розвивається з кінця 18 століття. В

структурі видобутку палива нафта займає 5,3% , а газ19,1% . Щорічно в

Україні видобувається 4-5 млн. т. нафти (10% від потреби), 22 млрд.м3 газу

(35%). Видобуток нафти і газу здійснюється у Прикарпацькому, Дніпровсь-

ко- Донецькому і Чорноморському нафтогазоноснох районах.

  Одним із основних шляхів підвищення ефективності нафтопереробного

виробництва являється створення автоматизованих систем управління

технологічними процесами (АСУТП) на базі сучасних засобів автоматизації і

обчислювальної техніки.

   Управління технологічними процесами з використанням автоматичних за-

собів включає в себе виконання наступних основних задач: контроль пара-

метрів процесів (температури, тиску в апаратах, складу і якості рідин і газів і

т. д.); регулювання параметрів (підтримання їх у заданих значеннях); сигна-

лізацію (повідомлення, попередження) про відхилення значень параметів за

допустимі межі; блокування неправильного включення обладнання; захист

обладнання в аварійних ситуаціях (виключення, переключення на безпечний

режим).

   Для технологічних процесів переробки нафти характерні високі швидкості

хімічних реакцій, високі температури і тиски, вибухо і пожежонебезпечність.

Сучасні багатотонні технологічні установки навтопереробного заводу (НПЗ)

займають великі виробничі площі, їх обладнання розміщене в основному у


відкритому повітрі. Для управління процесами переробки нафти використо-

вують автоматизовані системи – в розпорядженні обслуговуючого персоналу

є десятки і сотні різних приладів, регуляторів і інших автоматичних пристро-

їв.

  Автоматика є складовою частиною науки про керування: кібернетики.

Кібернетика встановлює загальні принципи і закони керування обєктами різ-

ної природи на основі одержання, передачі, обробки і використання інформа-

ції. Принцип кібернетики застовкють в науці і техніці.

  Незалежно від того, з якими обєктами звязані процеси керування, вони

завжди протікають насткпним чином. Деякі чутливі органи (вимірювальні

прилади) сприймають інформацію про стан технологічного процесу. Ця

інформація подається по тим чи іншим каналом звязку (електричні провід-

ники) до органу, який перетворює прийняту інформацію у сигнал керування

(виконавчий механізм). Сигнал керування діє на хід технологічного процесу.

    Під автоматизацією виробничого процесу розуміють застосування мето-

дів і ЗА для перетворення неавтоматичних процесів в автоматичні.

     Автоматизації передує механізація виробничих процесів, в результаті

якої здійснюється заміна ручної праці машинами і механізмами.

     Головні вимоги, які ставляться до систем нафтозабезпечення – це надій-

ність і безперебійність доставки нафти споживачам при безпечній і економіч-

ній роботі всіх технологічних споруд. Виконання цих вимог в повній мірі

можливе тільки при високому рівні автоматизації. Виробничі обєкти транс-

порту характеризуються великою віддалю між собою. Разом з тим вони

технологічно взаємоповязані і впливають один на одного в процесі експлу-

атаціїї. Такі структурно складні і одночасно взаємоповзані в роботі системи

потребують для оперативного управління надійних і сучасних засобів авто-

матики, телемеханіки і звязку.

Основні переваги автоматизації полягають у можливостях забезпечити: 

-   Зростання продуктивності та поліпшення умов праці;

-   Виконання робіт у важодоступних чи взагалі недоступних для людини сфе-

рах;

-   Підвищення точності, якості технологічних процесів і відповідних виробів;

-   Зростання надійності та техніко-економічних показників і загальної куль-

тури виробництва та кваліфікації обслуговуючого персоналу.

     Автоматизація ефективно застосовується на сучасному етапі розвитку люд-

ства з метою досягнення зростання показників ресурсозбереження, поліпшен-

ня екології навколишнього середовища, якості продукції.

     На основі масштаби досягнень фундаменальних і прикладних наук, теорії

автоматичного регулювання і управління на базі нових розроблених приладів

і регуляторів створювались схеми автоматизації. Такі схеми дозволяють вико-

нувати наступні функції: контороль параметрів технологічних процесів, дис-

танційне і автоматичне управління машинами і агрегатами та сигналізації їх-

нього стану, забезпечують оптимізацію технологічних процесів. Розвиток ав-

томатизації проходить за рахунок безперервного удосконалення конструкції,

підвищення точності і надійності апаратури, створення принципово нових

видів приладів і систем автоматичного регулювання та управління.

      Незалежно від того, з якими обєктами звязані процеси керування, вони

завжди протікають наступним чмном. Чутливі органи сприймають інформацію

про стан технологічного процесу. Ця інформація подається по тим чи іншим

каналам звязку (електричні провідники, труби) до органу, який перетворює

прийняту інформацію у сигнал керування. Сигнал керування подається на

виконавчий механізм, який діє на хід технологічного процесу.

      Досягнення науки і техніки в області електороніки і приладобудування

дозволили вирішувати складні завдання автоматизації і телемеханізації. Від-

бувається перехід до нового етапу автоматизації: автоматизованих систем уп-

равління АСУ. Під АСУ розуміється комплекс науково-технічних організаці-

йних заходів, які забезпечують максимальну ефективність трубопровідного

транспорту з централізованими формами керування і обслуговування і які

базуються на високому рівні автоматизації окремих обєктів і установок, авто-

матичному регулюванні режиму їх роботи, системи автоматичної передачі

інформації і команд керування від обєктів до центральних пунктів і назад.

Основою АСУ є автоматизація виробничих процесів, обєктів і установок,

диспетчеризація керування і обслуговування.

  

1 ВИХІДНІ ДАНІ

    1.1 Загальна характеристика підприємства як обєкта

автоматизації.

    АТ "НІІК - Галичина" – найстаріше підприємство нафтопереробної

промисловості не тільки в Україні, але й у Європі, яке історично було

засноване 1859 році, як Дрогобицький нафтопереробний завод. Зареєстроване

як ВАТ 1994 році. Розташований завод на заході України. Товариство реалізує

свої продукцію в регіоні та частково експортує її в сусідні країни Центральної

і Східної Європи.

Профіль підприємства – господарська діяльність по купівлі, переробці,

 транспортуванню та збуту нафти, газу, газового конденсату і продуктів

переробки,    проведенню    науково-дослідних    робіт,    впровадження висо-

ефективних технологій і обладнання.

      Основні категорії продукції — автомобільні бензини, дизельне паливо,

мазут, нафтобітум, парафін технічний, кокс електродний.

      На початку свого існування завод являв собою кустарне підприємство.

Незабаром цей завод горів, а на його місці в 1866 році виникло нове нафтове

підприємство, яке стало основою Дрогобицького нафтопереробного заводу

№1 і №2. В 1963 році відбулось об'єднання Дрогобичнафтопереробка"

", яке 1972 році було переіменоване на Дрогобицький нафтопереробний завод.

Основні технологічні установки на заводі були побудовані у 1965 – 1985

роках.

     Завод складається з двох територіально-розділених дільниць, установок по

переробці нафти та бітумної. На першій дільниці є цех по виробництву

технологічних мастил Нафтохім", "Тарін". На другій дільниці, яка є

основною, крім 2-ох установок по переробці нафти експлуатуються установки

каталітичного крекінгу, реформінгу, термічного крекінгу, коксова, бітумна та

цех по виробництву парафіну.

Завод переробляє нафти різних родовищ: Бориславського, Долинського, Старосамбірського, Білоруського, Калінінградського, Західно-Сибірського.

Нафта Долинського і Бориславського родовищ поступає на завод по нафто-

проводу, всі інші нафти – залізничним транспортом в цистернах.

Загальна потужність переробки нафти становить 5,7 млн. т. на рік. Проте

потужності первинної переробки нафти використовуються лише на третину

через відсутність обігових коштів, неплатоспроможність споживачів, недос-

коналість законодавчої бази, яка б захищала вітчизняного товаровиробника      і погіршення поставок сировини, спричинених тривалим економічним спадом в Україні.

Для підвищення рентабельності та конкурентоздатності на ринку товарис-

тво інтенсивно формує власну структуру збуту готової продукції, включаючи

відвантаження залізничним та автомобільним транспортом через власну мере-

жу автозаправочних станцій.

З 1993 року проводиться реконструкція АТ "НПК - Галичина". По угоді

французьким інститутом нафти ФІН закуплено ліцензії на використані найсучасніших технологій в галузі нафтопереробки. ФІН виконав також базове

проектування і розробив регламент будівництва на підприємстві.

    

1.2 Опис технологічної схеми.

    Аміачна компресорна є складовою частиною аміачно-холодильної установки

і складається з компресорних агрегатів АУ-300 з необхідними трубопроводами

і апаратами.

    Аміачні компресори АУ-300 призначені для роботи в системах холодиль-

них установок як в стаціонарних так і в транспортних умовах з діапазоном

температур кипіння від +5 до -300С і температурою конденсації, яка не переви-

щує +400С. При цьому різниця між тиском всмоктування в компресорі не

не повинна перевищувати 12 кгс/см2, а відношення цих тисків не повинно бути більше 9.

     Пари аміаку з випарної системи засмоктуються в циліндри компресора,

стискаються до тиску конденсації, потім поступають в конденсатор, конден-

сується, і  рідкий аміак знову поступає у випаровувальну систему. Цей цикл

безперервно повторюється.

      Одноступінчатий мотор – компресорний агрегат АУ-300 представляє

собою агрегат, що включає в себе блок-картерний компресор змонтований на

спільній рамі з електродвигуном, необхідні прилади і ЗА.

     В управлінні аміачно-холодильної установки найбільш небезпечними для

аміачних компресорів і обслуговуючого персоналу є надмірний ріст тиску

нагнітання  компресора, підвищення вище норми температури нагнітання

компресора та падіння протоку води через сорочку охолодження компресора.

   Надмірний ріст тиску нагнітання може призвести до руйнування компресо-

ра, конденсатора і других елементів сторони високого тиску. Пониження тиску

всмоктування нижче норми може привести до порушення змащення компресо-

ра та падіння протоку води через сорочку охолодження компресора, що може

привести до перегріву компресора і заклинювання поршнів, компресора.

       Для усунення найбільш небезпечних для аміачних компресорних і обслу-

говуючого персоналу ситуацій передбачаються системи сигналізації, блоку-

вань та захисту компресорів.

      Компресорні зали аміачних холодильних станцій відносяться до класу

В-1б, в яких допускається установка КВП в нормальному виконанні, в герме-

тичному або водонепроникному корпусі.

 


2 ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

  2.1 Вибір та обґрунтування схем та засобів автоматизації

   На сучасному етапі розвитку виробництва перспективним є впровадження

комплексної автоматизації, тобто такої, при якій автоматизовані як основні,

так і допоміжні процеси, а управління технологічним процесом здійснюється

централізовано з операторної. Комплексна система автоматизації дозволяє

використовувати набагато меншу кількість обслуговуючого персоналу. Робота

обслуговуючого персоналу зводиться до пуско-зупиночних операцій, періо-

дичного зняття показів приладів і виведення установки з аварійного стану.

    Прилади вибираються у відповідності із їх призначенням (по функіональ-

них ознакам, кількості точок вимірювання, відстані передачі показів і т. д.) і

умовами експлуатації, приступають до вибору метрологічних характеристик

приладу. Спочатку вибираємо границю вимірювання приладу, потім клас

точності.

     Границя вимірювання характеризується нижньою і верхньою границями

вимірювання. Вибір границі вимірювання приладу здійснюється з наступного

ряду границь вимірювання:

      (1,0; 1,5; 2; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0;7,0; 8,0; 9,0)×10n,

де n – будь-яке ціле додатнє або від’ємне число допустимої похибки і вибраної

границі вимірювання.

      Границю вимірювання манометрів вибираємо у відповідності із такими

вимогами: для приладів, які вимірюють змінний пульсуючий тиск вимірювана

величина повинна знаходитись у другій третині шкали. Для постійного тиску-

у третій четвертині шкали. Для витратомірів змінного перепаду тиску вимірю-

вана величина повинна знаходитись у другій половині шкали. Допускається

і менше, але не менше 30% шкали. Для всіх інших приладів границя вимірюва-

ння повинна перевищувати граничні максимальні і мінімальні значення вимі-

рюваної величини на величину не менше допустимої похибки. Границя вимі-

рювання вибирається ближньою більшою з нормального ряду ганиць вимірю-

вання. Приблизний нормальний ряд границь вимірювання подано вище.

        Потім вибирається клас точності приладу. Клас точності приладу показує

яку максимальну похибку у відсотках від границі вимірювання можна допус-

тити при вимірюванні даним приладом.

       Клас точності позначається рівним основній допустимій похибці приве-

деній похибці, вираженій у відсотках. Для зручності користування клас точно-

сті приймається за безрозмірну величину. В основному використовують такі

класи точності:

  •  0,01; 0,015; 0,02; 0,025; 0,04; 0,05; 0,06;
  •  0,1; 0,15; 0,2; 0,25; 0,4; 0,5; 0,6;
  •  1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 4,0.

       В основному в промисловості використовуються технічні прилади, які

мають класи точності 5,0 і нижче.

       Клас точності приладу вибирається по приведеній похибці, виходячи з

допустимої похибки даного технологічного параметру. Визнавши приведену

похибку, клас точності вибирають ближній менший від абсолютної величини  

 приведеної похибки по вище приведеному ряді.

         Всі прилади поділяються на:

а) прилади звичайного виконання;

б) вибухозахищені, які використовуються коли середовище, в якому вони роз-

міщені, містить високу концентрацію небезпечних речовин, що від іскри мо-

жуть спричинити вибух;

в) масло наповнені, для більшої надійності проти вибуху;

г) прилади, які перебувають під надмірним тиском.

    Приклад вибору приладу:

       Підібрати прилад для місцевого контролю тиску на виході компресорів

К-1 і К-2 при робочому тиску 1,8 МПа при допустимій похибці ± 0,06 МПа.

  1.  Визначаємо границю вимірювання приладу:

,

де lim p – границя вимірювання приладу;

Pmax- робочий тиск.

Згідно нормального ряду границь вимірювання приймаємо: lim p=2.5МПа

  1.  Визначаємо максимальну приведену похибку:

Δ

де Δ – максимальна приведена похибка;

адоп – допустима похибка, яку можна допустити при вимірюванні приладом

Δ

       Отже, клас точності повинен бути вищим за 2,4.

   Згідно ряду класів точності відповідно до максимальної приведеної похибки

виберемо клас точності приладу К=2,0.

        На установці постійно наявне середовище яке може пошкодити здоровя

обслуговуючого персоналу. Тому потрібно вибрати прилад звичайного вико-

нання, але потрібно використати розділюючу посудину щоб уникнути витоку

газу у атмосферу.

       Отже, по технічній характеристиці вибираємо манометр з класом точності

К=2,0.

      Автоматизація аміачно-холодильної установки цеху №3 виробництва па-

рафіну на ВАТ НПК-Галичина повинна забезпечувати згідно завдання

контроль технологічних параметрів з метою попередження аварійних ситуацій

та виходу з ладу обладнання. Сигналізації підлягають всі параметри, які, при

перевищенні граничних значень можуть привести до аварій або нещасних ви-

падків. Виходячи з цього у дипломному проекті використані:

  1.  Давачі температури – ТСМ 0289 50М – термоперетворювачі опору мідні;
  2.  Первинні перетворювачі: МТМ 700 ДИ – перетворювач тиску з електрич-

ним вихідним сигналом 4-20 mA; Д 220 А-13 – перетворювач різниці тисків

(газів) з електричним вихідним сигналом 4-20 mA ; ДСМ202-01А-2 – перетво-

рювач різниці тисків (рідин) з електричним вихідним сигналом 4-20 mA;

ПП – первинний перетворювач рівнемір; РПИ 20-ІІІ – реле потоку рідини;

СТМ-903 – перетворювач загазованості з вихідним електричним сигналом

4-20 mA; МТМ 701.3nЕх – перетворювач перепаду тиску;

  1.  Датчик загазованості ДАП-4;
  2.  Передаючий перетворювач ППР – рівнемір;
  3.  Вторинні прилади: Диск 250 – вторинний реєструючий, сигналізуючий і

регулюючий прилад з записом на дисковій діаграмі; МТМ-РЭ-160 – вторинний

показуючий та сигналізуючий 6-канальний прилад.

  1.  Розробка функціональної схеми автоматизації

            (Див. аркуш 1)

     Функціональні схеми КіА є основним технічним документом, який визна-

чає функціонально-блочну структуру окремих систем автоматичного контро-

лю, керування, і регулювання технологічним процесом і оснащення обєкта

керування приладами контролю і засобами автоматизації.

      Функціональні схеми автоматизації являють собою креслення, на яких за

допомогою стандартизованих умовних позначень зображені:

  •  технологічне обладнання;
  •   комунікації;
  •  засоби контролю, керування та автоматизації;
  •  звязки між технологічним обладнанням та ЗА і т. д.

       Засоби контролю, керування і автоматизації можна розміщувати по місцю

розміщення технологічного обладнання безпосередньо на трубопроводах та

обладнанні або в спеціальних приміщеннях: операторних, диспетчерських і

т. д.

      Технологічне обладнання і комунікації при розробці функціональних схем

автоматизації треба зображати спрощено, без вказування окремих технологіч-

них апаратів чи трубопроводів допоміжного призначення.

      На технологічних трубопроводах показують тільки ті засуви, заслінки,

клапани та інші запірні пристрої, що задіяні в управлінні процесами або необ-

хідні для визначення відносного розміщення відбірних пристроїв первинних

вимірювальних перетворювачів.

       Давачі, прилади, ЗА, електричні пристрої, перетворювачі і елементи

обчислювальної техніки на функціональних схемах автоматизації повинні

зображуватись за допомогою кола діаметром 10мм. У верхній частині утворе-

ного круга наносять буквенні позначення. В нижній частині наносять позицій-

ні позначення, які служать для нумерації комплексу вимірювання і окремих

його елементів. На лініях трубопроводів повинні зображуватись стрілки, що

вказують напрямок потоку.

       Біля зображення технологічного обладнання повинні бути пояснюючі

написи (назва обладнання) або позиційне позначення. Позиційне позначення

при наявності місця бажано вказати всередині умовного позначення чи біля

нього. Умовне позначення складається з буквенного і цифрового. Умовні гра-

фічні позначення на схемах повинні виконуватись лініями товщиною 0,5-

0,6 мм.

      Функціональна схема автоматизації аміачно-холодильної установки цеху

№3 виробництва парафіну на ВАТ НПК-Галичина.

  1.   Дистанційний контроль, сигналізацію мінімального значення витрати

охолоджувальної води у трубопроводі за допомогою діафрагми камерної типу

ДК 6-20  (поз.3-1а), з якого через імпульсні проводки  на перетворювач

перепаду тиску типу МТМ 701.3nEx (поз.3-1б). Електричний струмовий

сигнал іде на вторинний, показуючий, сигналізуючий прилад типу

МТМ-РЭ-160 (поз.3-1в), який встановлений в операторній на щиті КВП. Кон-

такти приладу також задіяні в схемі технологічної сигналізації лампи  HL2.

  1.   Дистанційний контроль, сигналізацію, регулювання максимального і

мінімального значення рівня у відділювачі рідини РВ-1 за допомогою

рівнеміра типу РУПТ-АМ, який складається з таких складових частин: перви-

нного перетворювача ПП (поз.4-1а), з якого електричний сигнал іде на пере-

даючий перетворювач ППР(поз.4-1б). Електричний струмовий сигнал 4-20 mA

поступає на вторинний, показуючий, сигналізуючий, регулюючий прилад типу

Диск 250 (поз.4-1в), який встановлений в операторній на щиті КВП. Контакти

приладу також задіяні в схемі технологічної сигналізації ламп HL3 i HL4, а

також у схемі регулювання. Регулювання здійснюється за допомогою клапана

мембранного, запірного, фланцевого типу 13нж828р (поз.4-1в).

  1.   Дистанційний контроль, сигналізацію, захист мінімального значення

тиску на виході компресорів К-1, К-2 за допомогою перетворювача тиску типу

МТМ 700 ДИ (поз.2-1а), який стоїть по місцю на стійці. Уніфікований струмо-

вий сигнал  4-20 mA з виходу перетворювача іде на вторинний, показуючий,

сигналізуючий, захисту прилад типу Диск 250 (поз.2-1б), який встановлений в

операторній. Контакти приладу задіяні у схемі технологічної сигналізації

лампи HL5, а також у схемі захисту компресорів К-1, К-2.

4. Дистанційний контроль, сигналізацію максимального і мінімального

значення рівня у відділювачі рідини Р-1 за допомогою рівнеміра типу РУПТ-

АМ, який складається з таких складових частин: первинного перетворювача

ПП (поз.4-2а), з якого електричний сигнал іде на передаючий перетворювач

ППР(поз.4-2б). Електричний струмовий сигнал 4-20 mA поступає на втори-

нний, показуючий,  сигналізуючий, прилад типу МТМ-РЭ-160 (поз.4-2в),

який встановлений в операторній на щиті КВП. Контакти приладу також

задіяні в схемі технологічної сигналізації ламп HL6 i HL8.

  1.   Дистанційний контроль, сигналізацію максимального значення темпера-

тури за допомогою термоперетворювача опору мідного ТСМ 50М 0289 (поз.

1-1а), який встановлений на вихідній лінії парів аміаку. Вихідний не

уніфікований сигнал з нього поступає на вторинний, сигналізуючий, захисту

прилад типу Диск 250 (поз.1-1б), який встановлений в операторній. Контакти

приладу задіяні у схемі технологічної сигналізації лампи HL8, а також  у

схемі захисту компресорів К-1, К-2.

  1.   Дистанційний контроль, захист, регулювання мінімального значення

тиску води на вході компресорів К-1, К-2 за допомогою перетворювача тиску

типу МТМ 700 ДИ (поз.2-2а), який стоїть по місцю на стійці. Уніфікований

струмо вий сигнал  4-20 mA з виходу перетворювача іде на вторинний,

показуючий, захисту, регулювання прилад типу Диск 250 (поз.2-2б), який

встановлений в операторній. Контакти приладу задіяні у схемі захисту

 

компресорів К-1, К-2, а також регулювання здійснюється за допомогою

клапана мембранного, запірного, фланцевого типу13нж828р (поз.2-2в).

  1.   Сигналізація різниці тисків максимального і мінімального значення за

допомогою перетворювача різниці тисків парів аміаку типу Д220А-13 (поз.2-

3а). Контакти приладу задіяні у технологічної сигналізації ламп HL9 i HL10.

  1.   Дистанційний контроль, сигналізацію максимального значення темпера-

тури за допомогою термоперетворювача опору мідного ТСМ 50М 0289 (поз.

1-2а), який встановлений на вхідній лінії охолоджувальної води. Вихідний

не уніфікований сигнал 4-20 mA з нього поступає на вторинний, сигналізую-

чий, прилад типу МТМ-РЭ-160 (поз.1-2б), який встановлений в операторній.

Контакти приладу задіяні у схемі технологічної сигналізації лампи HL11.

9. Сигналізація різниці тисків мінімального значення за допомогою

перетворювача різниці тисків масла типу ДСМ202-01А-2 (поз.2-4а). Контакти

приладу задіяні у технологічної сигналізації лампи HL12.

10. Сигналізація різниці тисків мінімального значення за допомогою

перетворювача різниці тисків масла типу ДСМ202-01А-2 (поз.2-5а). Контакти

приладу задіяні у технологічної сигналізації лампи HL13.

     11. Дистанційний контроль, сигналізацію максимального значення загазо-

ваності за допомогою газоаналізуючого приладу типу ССС-903(поз.5-1а), який

стоїть по місцю в компресорній. Електричний сигнал подається на перетворю-

вач типу СТМ-903 (поз.5-1б). Електричний струмовий сигнал 4-20 mA пода-

ється на вторинний, показуючий, сигналізуючий прилад типу МТМ-РЭ-160

(поз.5-1в), який встановлений в операторній. Контакти приладу задіяні у схемі

технологічної сигналізації лампи HL14.

  1.  Розробка принципових електричних схем

(Див. аркуш 2)

     Принципові  електричні схеми визначають повний склад приладів, апаратів

і пристроїв, а також звязків між ними, дія яких забезпечує вирішення завдань

керування, регулювання, захисту,вимірювання і сигналізацію.

     Принципові електричні схеми служать основою для розробки інших доку-

ментів проекту: монтажних таблиць, виглядів щитів і пультів, схем зовнішніх

зєднань та інших. Ці схеми служать також для вивчення принципу роботи

системи, вони необхідні при виконанні налагоджувальних робіт і в експлуата-

ції, при розробці систем автоматизації технологічних процесів. Використовую-

чи їх при необхідності складають принципові електричні схеми, які охоплю-

ють цілий комплекс окремих елементів, установок, агрегатів, які дають повну

уяву про звязки між усіма елементами керування, блокування, захисту і сиг-

галізації цих установок або агрегатів.

     Розробка принципових електричних схем повязана з контролем, керуван-

ням і регулюванням певного технологічного процесу. Кожна принципова

електрична схема повинна забезпечувати високу надійність, простоту і еконо-

мічність, чіткість дій при аварійних режимах, вигідність оперативної роботи,

вигідність експлуатації, чіткість оформлення.

    Виходячи з вимог до безпечного ведення технологічного процесу на аміач-

но-холодильній установці в даному дипломному проекті розроблені принци-

пова електрична схема технологічної сигналізації та принципова електрична

схема керування електроприводами компресорів К-1 і К-2.

  1.  Розробка схеми технологічної сигналізації

    Принципові електричні схеми сигналізації  складаються на основі схем

автоматизації, виходячи із заданих алгоритмів функціонування окремих вузлів

контролю, сигналізації. Принципові електричні схеми сигналізації бувають

кількох видів. Всі ці схеми відрізняються між собою принципом дії, кількістю

споживаної енергії, кількістю каналів сигналізації і інше.

      Але всі вони повинні забезпечувати:

  1.  високу надійність;
  2.  простоту та економічність;
  3.  зручність експлуатації і роботи.

Для забезпечення нормального проходження технологічного процесу в

дипломному проекті використано імпульсну схему сигналізації.

      Схема технологічної сигналізації забезпечує:

  1.  звукову та світлову сигналізацію;
  2.  зняття звукової сигналізації;
  3.  випробування звукової та світлової сигналізації.

Принципова електрична схема сигналізації спрацьовує при відхиленні

таких параметрів:

  1.  Мінімальне значення витрати води у трубопроводі

  1.  Максимальне значення рівня аміаку у відділювачі рідини РВ-1

  1.  Мінімальне значення рівня аміаку у відділювачі рідини РВ-1

  1.   Мінімальне значення тиску парів аміаку у трубопроводі

  1.  Максимальне значення рівня аміаку у ресівері Р-1

  1.  Мінімальне значення рівня аміаку у ресівері Р-1

  1.  Максимальне значення температури парів аміаку у трубопроводі

  1.  Максимальне значення різниці тисків парів аміаку на всасуванні і

нагнітанні компресорів К-1, К-2

  1.  Мінімальне значення різниці тисків парів аміаку на всасуванні і

нагнітанні компресорів К-1, К-2

  1.   Максимальне значення температури води у трубопроводі
  2.   Мінімальне значення різниці тисків масла у компресорі К-1
  3.   Мінімальне значення різниці тисків масла у компресорі К-2
  4.   Максимальне значення загазованості у компресорній.

        Працює схема наступним чином.

    В схемі сигналізації передбачено освітлення щита за допомогою побутового

вимикача SB1та лампи освітлення щита  EL1. Розетка XS1 пердбачена для

підключення електроінструменту при проведенні ремонтно-профілактичних

робіт. Для захисту схеми від короткого замикання використовується автома-

тичний вимикач SF1. Діоди VD1-VD26 в схемі призначені для попередження

неправильних спрацювань проміжних реле даної схеми та роблять розвязку

кіл ламп, тобто попереджують можливість включення всіх інших ламп, крім

наприклад, лампи HL2, якщо замкнеться тільки контакт PF1. Аналогічно

спрацює схема сигналізації при замиканні інших контактів. Лампа HL1 сигна-

лізує про наявність живлення в схемі. Випробування звукової і світлової сиг-

налізації здійснюється за допомогою SB2. Кнопка SB3 служить для зняття

звукової сигналізації, тобто зняття живлення дзвінка НА1, а також для перево-

ду ламп сигналізації з мигаючого світла в постійне. Дана схема технологічної

сигналізації забезпечує подачу світлового і звукового сигналів при замиканні

будь-якого з технологічних контактів незалежно від стану інших технологіч-

них контактів.

     Розглянемо принцип роботи схеми технологічної сигналізації на прикладі

порушення першого параметру. В даному випадку при мінімальному значенні

витрати води у трубопроводі на виході з компресорів К-1 і К-2 замикається

контакт  PF1 (поз.3-1в). При замиканні цього контакту через нормально замк-

нений контакт реле К2 і діод VD1 спрацьовує загальне реле сигналізації К1,

яке спрацьовує. Своїм нормально розімкненим контактом реле К1 включає

живлення дзвінка НА1, а іншим нормально розімкненим контактом подає

живлення на генератор мигаючого світла. Також спрацьовує і самоблокується

реле К2 через нормально розімкнений контакт. Перемикаючі контакти реле К2

підключають сигнальне табло HL2, що сигналізує про мінімальне значення

витрати води у трубопроводі на виході компресорів К-1 та К-2. При натисканні

кнопки SB3 реле К1 знеструмлюється і виключає звуковий сигнал з дзвінка  

НА1 і також виключає генератор мигаючого світла і переводить лампи в  

режим постійного світла. Сигнальна лампа HL2 продовжує горіти до розми-

кання контакту PF1.

    Аналогічно спрацьовує схема при замиканні будь-якого іншого контакту

граничного значення технологічного процесу.

        

  2.3.2   Розробка схем керування

      Схема керування компресорами К-1 та К-2 живиться напругою ~200 В від

фази А та нуля N. Для захисту схеми управління від короткого замикання

використовується автоматичний вимикач SF2, а для захисту схеми електро-

приводів компресорів QF1 і F2. Контроль мережі здійснюється сигнальним

табло HL15.

      Працює схема наступним чином. Для вибору основного та резервного

компресорів використовується перемикач SA1, що має три положення, а саме:

  •  Положення І – при переключенні перемикача у це пложення перший

компресор (К-1) буде основним, а інший (К-2) резервним;

  •  Положення Р – у цьому положенні не буде відбуватись резервне

включення допоміжного компресора, але оператор може вручну увімкнути

будь-який або два одночасно компресори;

  •  Положення ІІ – у цьому положенні основним буде компресор К-2, а

резервним буде компресор К-2.

      

       Для вибору режиму роботи компресорів К-1 та К-2 використовуються

перемикачі SA2 та SA3. Ці перемикачі мають чотири положення:

  •  Положення Рм – при цьому привід відповідного компресора можна

увімкнути лише за допомогою кнопочного поста управління, що знаходиться

по місцю;

  •  Положення В (виключено) – в цьому положенні перемикача включен-

ня компресора неможливе; цей режим застосовують для того щоб не було

випадкового включення компресора оператором, це потрібно наприклад, при

ремонті;

  •  Положення Рд – при переключенні перемикача у це положення комп-

ресор можна увімкнути лише з операторної;

  •  Положення Авт – при переключенні перемикача у це положення

компресори будуть працювати у автоматичному режимі, відбуватиметься ввід

резервного компресора при мінімальному значенні тиску на виході основного.

      Розглянемо роботу схеми при положенні універсального перемикача SA1

в положенні Р (ручний режим). Перемикачі SA2 та SA3 переключимо в поло-

ження Рд.

     В даному випадку для запуску компресора К-1 потрібно натиснути кнопку

SB4 “Пуск. При цьому спрацює і самоблокуєтьсяїконтактор магнітний КМ1,

бо через нього потече електричний струм по колу: фаза А – автоматичний

вимикач SF2 - кнопки SB4 та SB5 “Стоп” - перемикач SA1 - кнопка SB4

Пуск - перемикач SA2 – котушка контактора магнітного КМ1 – контакти

теплових реле КК1та КК2 – нуль N. Спрацювання контактора приведе до

замикання його силових контактів КМ1 в трьохфазних колах живлення двигу-

на компресора К-1 і спрацює. Контактор засамоблокується своїм контактом

КМ1, що ввімкнений в коло паралельно кнопки SB4. При цьому також засві-

титься HL16. Ця лампа сигналізує про те, що увімкнений компресор К-1. Крім

того спрацює реле часу КТ1, але в приведеному режимі воно не відіграє ніякої

ролі. Для того щоб запустити компресор К-2 натискаємо кнопку SB6. Його

увімкнення проходить аналогічно до запуску компресора К-1. Для зупинки

компресора К-1 потрібно натиснути кнопки SB4 або SB6 “Стоп, а для того,

щоб зупинити компресор К-2 натискаємо кнопки SB5 або SB7Стоп.

      Далі розглянемо роботу схеми при положенні універсального пермикача

SA1 в положенні І (перший компресор К-1 є основним). Перемикачі SA1 і SA2

Залишимо в положенні Авт.

     Для запуску основного компресора, в даному випадку компресора К-1,

потрібно натиснути кнопку SB4 Пуск. Його запускпройде так само, як і в

ручному режимі. Також спрацює реле часу КТ1, так як контакт реле К15 в колі

її живлення є замкнений. Реле К15 спрацювало від того, що в колі його живле-

ння є замкнутий контакт приладу (поз.2-1б). Цей контакт замикається при

мінімальному тиску на виході компресорів. Якщо компресор К-1 справний, то

він створить потрібний тиск до того часу, коли спрацює реле часу КТ1, і воно

обезструмиться. Якщо компресор К-1 не зможе досягнути потрібного тиску, то

пройде спрацювання реле часу КТ1. Інший контакт реле часу КТ1, замкнув-

шись, приведе до спрацювання контактора магнітного КМ2 по колу: фаза А –

автоматичний вимикач SF2 - кнопки SB6 та SB7Стоп - перемикач SA1

контакт реле часу КТ1 – котушка контактора магнітного КМ2 – контакти

теплових реле КК3та КК4 – нуль N. Контактор КМ2 запустить компресор К-2,

тобто відбудеться ввід резерву. Якщо і компресор К-2 не створить потрібний

тиск, то він відключиться при спрацюванні реле часу КТ2.

     Також компресори автоматично відключаються при максимальній темпе-

ратурі охолоджувальної води і масимальному тиску тієї ж води. При максима-

льній температурі охолоджувальної води, що поступає на охолодження комп-

ресорів К-1 та К-2 замкнеться контакт приладу (поз.1-2б). Від цього спрацює

реле К16, яке обезструмить контактори магнітні обох компресорів. При мак-

симальному значенні тиску  охолоджувальної води, що поступає на охолод-

ження компресорів К-1 та К-2 замкнеться контакт приладу (поз.2-2б). Від

цього спрацює реле К17, яке обезструмить контактори магнітні обох компре-

сорів.

     Теплові реле КК1, КК2, КК3 та КК4 служать для захисту приводів компре-

сорів від обриву фаз та перевантаження. При цьому зростає струм, що протікає

через відповідне реле. Біметалева пластинка, що знаходиться в реле, починає

більше нагріватись і при деякому значенні струму вона перегрівається настіль-

ки, що реле спрацьовує і розмикає свій контакт в колі живлення відповідного

магнітного контактора, що в свою чергу, приводить до відключення відповід-

ного компресора.

    Аналогічно схема працює і при переключенні перемикача SA1 в положен-

ня ІІ. Тоді основним буде компресор К-2, а резервним компресор К-1.

  1.  Розробка схеми зовнішніх зєднань електричних

проводок систем автоматизації.

     Схеми зовнішніх з'єднань електричних і трубних проводок систем атомати-

зації показують види з'єднань, їх довжину, маркування, наявність проміжних

місць комутації і т.ін.

      В залежності від прийнятої системи автоматизації і використаних в ній

приладів і засобів автоматизації їх поєднують між собою електричними, пнев-

матичними або гідравлічними лініями зв'язку. На практиці зустрічаються

наступні різновидності схем зовнішніх з'єднань: схеми трубних проводок,

схеми електричних проводок, суміщені схеми електричних і трубних проводок.

      В даному курсовому проекті виконуємо суміщену схему електричних і трубних проводок.

      Схеми зовнішніх з’єднань електричних і трубних проводок систем автома-

тизації складаються на основі функціональної схеми автоматизації; принципо-

вих електричних, гідравлічних і пневматичних схем автоматичного регулюва-

ння, контролю і сигналізації; принципових схем живлення; монтажних схем

щитів і пультів; специфікацій приладів, засобів автоматизації і електроапара-

тури.

      Схеми зовнішніх з'єднань проводок систем автоматизації виконуються

без дотримання масштабу.

     Для читання схеми зовнішніх з'єднань електричних і трубних проводок

систем автоматизації безпосередньо на листі, де вони виконані, даються

необхідні технічні дані і приводиться перелік монтажних виробів і матеріалів.

В даному курсовому проекті на листі №1 розроблена схема зовнішніх з'єднань

електричних і трубних систем автоматизації аміачно-холодильної установки 

цеху №3 виробництва парафіну на ВАТ «НПК-Галичина».

     Розробка схеми зовнішных з’эднань виконується на основі вимог до проектування цих схем [1].

     На спроектованій схемі зовнішніх з'єднань проводок систем автоматизації зображено:

  •  Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи дистан-

ційнийного контролю, сигналізації, захисту по максимальному значенні

температури охолоджувальної води на вході до компресорів К-1 і К-2:

- від термоперетворювача опору типу ТСМ 50М 0289 (поз.1-1а), який

встановлений по місцю в трубопроводі охолоджувальної води, прокладається

електрична проводка №1 кабелем марки КВВБГ 4x1,5мм2 до клемних затиска-

чів ХТ1 типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокладається до вторинного

приладу типу Диск 250(поз.1-1б). Від нього через блок клемних затискачів

ХТ1 типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокладається вимірювальна

електрична проводка №18, виконана контрольним кабелем марки КВВГ

7x1,5мм2 до клемних затискачів ХТ7 та ХТ10 типу Б3.10 що знаходяться в

операторній на щиті контролю і сигналізації.

  •  Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи дистан-

ційнийного контролю, сигналізації по максимальному значенні температури

парів аміаку на виході компресорів К-1 та К-2:

- від термоперетворювача опору типу ТСМ 50М 0289 (поз.1-2а), який

встановлений по місцю в трубопроводі охолоджувальної води, прокладається

електрична проводка №2 кабелем марки КВВБГ 4x1,5мм2 до клемних затиска-

чів ХТ1(1) ХТ2 типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокладається до

вторин ного приладу типу МТМ-РЭ-160(поз.1-1б). Від нього через блок клем-

них затискачів ХТ2 типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокладається

вимірювальна електрична проводка №19, виконана контрольним кабелем

марки КВВГ4x1,5мм2 до клемних затискачів ХТ7 типу Б3.10 що знаходяться

в операторній на щиті контролю і сигналізації.

  •  Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи дистан-

ційнийного контролю, сигналізації, захисту по максимальному значенні тиску

парів аміаку на виході компресорів К-1 і К-2:

-від відбору тиску з трубопроводу  через запірні вентилі В1 і В2 до перетво-

рювача тиску типу МТМ700-ДІ (поз.2-1а), який встановлений на стійці Ст.1,

прокладається імпульсна трубна проводка №01, виконана трубою марки

ТрСт 14x2. Від цього ж приладу до блоку клемних затискачів ХТ2 типу Б3.10

на панелі №2 в операторній прокладається вимірювальна електрична проводка

№3, виконана контрольним кабелем марки КВВБГ4x1,5мм до вторинного при-

ладу Диск 250.(поз.2-1б). Від нього через блоки клемних затискачів ХТ2 і ХТ3

типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокладається вимірювальна електрич-

на проводка №20, виконана контрольним кабелем марки КВВГ 7x1,5мм2

до клемних затискачів ХТ9 та ХТ10 типу Б3.10 що знаходяться в операторній

на щиті контролю і сигналізації.

  •  Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи дистан-

ційнийного контролю, захисту, регулювання по максимальному значенні тиску

охолоджувальної води на вході компресорів К-1 і К-2:

-від відбору тиску з трубопроводу  через запірні вентилі В4 і В6 до перетво-

рювача тиску типу МТМ700-ДІ (поз.2-2а), який встановлений на стійці Ст.2,

прокладається імпульсна трубна проводка №02, виконана трубою марки

ТрСт 14x2. Від цього ж приладу до блоку клемних затискачів ХТ3 типу Б3.10

на панелі №2 в операторній прокладається вимірювальна електрична проводка

№3, виконана контрольним кабелем марки КВВБГ4x1,5мм до вторинного при-

ладу Диск 250.(поз.2-2б). Від нього через блок клемних затискачів ХТ4 типу

Б3.10 на панелі №1 в операторній прокладається вимірювальна електрична

проводка №16, виконана контрольним кабелем марки КВВГ 7x1,5мм2 до

клемних затискачів ХТ10 типу Б3.10 прокладається вимірювальна електрична

проводка№21, виконана контрольним кабелем марки КВВБГ4x1,5мм що

знаходяться в операторній на щиті контролю і сигналізації, а також до клапана

мембранного типу 13нж828р(поз.2-2в) прокладається вимірювальна електрич-

на проводка №5, виконана контрольним кабелем марки КВВБГ4x1,5мм

  •  Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи сигна-

лізації по максимальному та мінімальному значенні різниці тисків парів аміаку

на всмоктуванні і нагнітанні компресорів К-1 і К-2:

-від відбору тиску з трубопроводів  через запірні вентилі В7 і В9 та В10 і В11

до перетворювача різниці тисків парів аміаку Д220А-13(поз.2-3а), який вста-

новлений на стативі Ств.1, прокладається імпульсні трубні проводки №03 та

№04, виконана трубою марки ТрСт 14x2. Від цього ж приладу до блоку клем-

них затискачів ХТ7 таХТ8 типу Б3.10 що знаходяться в операторній на щиті

контролю і сигналізації, прокладається командна електрич на проводка№6,

виконана контрольним кабелем марки КВВГ 4x1,5мм2.

      - Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи сигна-

лізації по мінімальному значенні різниці тисків масла у компресорі К-1 :

-від відбору тиску з трубопроводів  через запірний вентиль В13 і трьохходо-

вий кран В14 та через запірний вентиль В16 і трьохходовий кран В15 до перет-

ворювача різниці тисків масла ДСМ202-01А-2(поз.2-4а), який встановлений на

стативі Ств.2, прокладається імпульсні трубні проводки №05 та №06, виконана

трубою марки ТрСт 14x2. Від цього ж приладу до блоку клемних затискачів

ХТ8 типу Б3.10 що знаходяться в операторній на щиті контролю і сигналізації,

прокладається командна електрична проводка №7, виконана контрольним

кабелем марки КВВГ 4x1,5мм2.

      - Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи сигналізації

по мінімальному значенні різниці тисків масла у компресорі К-2 :

-від відбору тиску з трубопроводів  через запірний вентиль В17 і трьохходо-

вий кран В18 та через запірний вентиль В20 і трьохходовий кран В19 до перет-

ворювача різниці тисків масла ДСМ202-01А-2(поз.2-5а), який встановлений на

стативі Ств.3, прокладається імпульсні трубні проводки №07 та №08, виконана

трубою марки ТрСт 14x2. Від цього ж приладу до блоку клемних затискачів

ХТ8 типу Б3.10 що знаходяться в операторній на щиті контролю і сигналізації,

прокладається командна електрична проводка №8, виконана контрольним

кабелем марки КВВГ 4x1,5мм2.

       - Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи дистанцій-

ного контролю, сигналізації по мінімальному значенні витрати води у трубоп-

роводі на виході з компресорів К-1та К-2:

-від камерної діафрагми типу ДК 6-20 (поз.3-1а), яке встановлена по місцю

на трубопроводі води на виході з компресорів К-1та К-2 , до перетворювача

перепаду тиску типу МТМ701.3nEx(поз.3-16), розміщеного по місцю на ста-

тиві Ств.4, через запірні вентилі В621 та В22 прокладаються вимірювальні

трубні проводки №09-010. Від цього ж перетворювача до блоку клемних

затискачів ХТЗ типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокладається вимірю-

вальна електрична проводка №9, виконана контрольним кабелем марки КВВГ

4x1,5мм2 до вторинного приладу типу МТМ-РЭ-160(поз.3-1в). Від нього через

блок клемних затискачів ХТ3 типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокла-

дається командна електрична проводка №19, виконана контрольним кабелем

марки КВВГ4x1,5мм2 до клемних затискачів ХТ8 типу Б3.10 що знаходяться

в операторній на щиті контролю і сигналізації.

       - Схема зовнішніх зєднань електричних проводок для системи дистанцій-

ного контролю, сигналзації, регулювання по максимальному і мінімальному

значенні рівня аміаку у відділювачі рідини РВ-1:

-від рівнеміра типу РУПТ-АМ , який складається з таких складових приладів:

первинного перетворювача тиску типу ПП(поз.4-1а), що знаходиться по

місцю резервуара з’єднаний між собою кабелем марки КВВГ 4x1,5мм

з передаючим перетворювачем типу ППР(поз.4-16), який встановлений по

місцю на сійці Ст.3, до блоку клемних затискачів ХТ3 типу Б3.10 на панелі

№2 ХТ3в операторній прокладається вимірювальна електрична проводка

№5, виконана контрольним кабелем марки КВВГ 4x1,5мм до вторинного

приладу типу Диск 250(поз.4-1в). Від нього через блок клемних затискачів

ХТ5 типу Б3.10 на панелі №1 в операторній прокладається вимірювальна

електрична проводка №17, виконана контрольним кабелем марки КВВГ

7x1,5мм2, до клемних затискачів ХТ9 типу Б3.10 прокладається вимірювальна

електрична проводка№23, виконана контрольним кабелем марки КВВБГ

4x1,5мм що знаходяться в операторній на щиті контролю і сигналізації, а

також до клапана мембранного типу 13нж828р(поз.2-2в) прокладається

вимірювальна електрич на проводка №11, виконана контрольним кабелем

марки КВВБГ 7x1,5мм.

        - Схема зовнішніх зєднань електричних проводок для системи дистанці-

ного контролю, сигналзації, регулювання по максимальному і мінімальному

значенні рівня аміаку у  ресівери Р-1:

- від рівнеміра типу РУПТ-АМ , який складається з таких складових приладів:

від первинного перетворювача тиску типу ПП(поз.4-2а), що знаходиться по

місцю резервуара з’єднаний між собою кабелем марки  КВВГ 4x1,5мм

приладного комплекту з передаючим перетворювачем типу ППР(поз.4-2б),

який встанов лений по місцю на сійці Ст.3, до блоку клемних затискачів ХТ6

типу Б3.10 на панелі №2 ХТ3в операторній прокладається вимірювальна

електрична проводка №5, виконана контрольним кабелем марки КВВГ

4x1,5мм до вторинного приладу МТМ-РЭ-160 типу (поз.4-2в). Від нього 

через блок клемних затискачів ХТ6 типу Б3.10 на панелі №1 в операторній

прокладається вимі рювальна електрична проводка №24, виконана контроль-

ним кабелем марки КВВГ 4x1,5мм2, до клемних затискачів ХТ9 типу Б3.10 що

знаходяться в операторній на щиті контролю і сигналізації

  •  Схема зовнішніх зєднань електртчних проводок для системи дистан-

ційнийного контролю, сигналізації, по максимальному значенні загазованості

парами аміаку у компресорній:

- від датчика загазованості типу ССС-903 (поз.5-1а), який встановлений по

місцю в компресорній, прокладається електрична проводка №28 кабелем

марки КВВБГ 4x1,5мм2 до  перетворювача загазованості типу СТМ-903(поз.

5-1б), від нього прокладається контрольним кабелем №13 через блок клемних

затискачів ХТ6  що на панелі №2 в операторній до вторинного приладу

типу МТМ-РЭ-160(поз.5-1в). Від нього через блок клемних затискачів ХТ6 

типу Б3.10 на панелі №2 в операторній прокладається вимірювальна електрич-

на проводка №25, виконана контрольним кабелем марки КВВГ 4x1,5мм2

до клемних затискачів ХТ9 типу Б3.10 що знаходяться в операторній на щиті

контролю і сигналізації.

  •        Від кнопкового посту керування SВ5 типу ПКЕ-122У2, який

встановлений біля компресора К-1, до блоку клемних затискачів ХТ11 типу

БЗ.10 прокладається командна електрична, проводка №14, виконана контроль-

ним кабелем марки КВВБГ 4x2,5мм

  •        Від кнопкового посту керування SВ7 типу ПКЕ-122У2, який

встановлений біля компресора К-2, до блоку клемних затискачів ХТ11 типу

БЗ.10 прокладається командна електрична, проводка №14, виконана контроль-

ним кабелем марки КВВБГ 4x2,5мм.

     - Від клемних затискачів ХТ12 в щиті контролю і сигналізації в оператор-

ній прокладається командна електрична проводка №29, виконана контрольним

кабелем марки КВВБГ 10x1,5мм2 що веде у ЩСУ.

На розробленій схемі зовнішніх з’єднань проводок систем автоматизації

також відображено заземлення приладів і засобів автоматизації, стативу, при-

ладного щита, щита сигналізації і керування, а також ЩСУ.

 

 

3 Спецпитання

    

  1.  Призначення, будова і принцип роботи приладу

типу МТМ-РЭ-160

     Регістратори призначені для накопичування, зберігання і відображення

інформації про стан технологічного параметра, заданого сигналами термо-

електрорушійної сили термоелектричних перетворювачів по ДСТУ 2837-94,

сигналами опору термоперетворювачів опору по ДСТУ 2858-94, сигналами

напруги постійного струму в діапазонах від 0-5mA, 0-20mA, 4-20mA, сигна-

лами напруги постійного струму в діапазоні 0-100мВ по ГОСТ 26.011-80 по

шести каналах.

      Регістратори з видом вибухозахистуІскробезпечний електричний лан-

цюг, виконані у відповідності з ГОСТ 22782.5, мають маркування вибухоза-

хисту ExiaIICі призначені для установки у не вибухобезпечних зонах.

      Регістратори призначені для експлуатації у наступних умовах:

-температура навколишнього середовища 5-500С;

-відносна вологість навколишнього повітря до 80% при 350С і більше низьких

значеннях температури без конденсації вологи;

-синусоїдальна вібрація з частотою 10-55 Гц і амплітудою зміщення 0,15мм;

-постійні магнітні поля і перемінні поля мережевої частоти з напруженістю до

400 А/м;

      Принцип роботи регістраторів оснований на перетворенні сигналів термо

ЕРС сили ТП, опору ТС, сигналів постійного струму у візуальну індикацію

і зберігання результатів перетворення в енергозалежну память.

     Схема регістраторів працює наступним чином.

    Мікропроцесор у відношенні з вибраним циклом запиту з допомогою шести

реле підключає до АЦП вхідні сигнали почерзі з усіх шести входів. Одночасно

з зміною реле мікропроцесор керує ключами К1-К4, встановлюючи їх у відпо-

відності з вибраним видом вхідного сигналу для даного каналу.

    При допомозі ключів здійснюється переключення ланцюгів протікання ви-

мірю вального струму через елементи схеми. АЦП при допомозі вбудованого

комутатора почерзі призводить вимірювання напруг у різних точках схеми

у залежності від вибраного виду вхідного сигналу.

    Для сигналів ТС ключ К1 замкнений, ключі К2-К4 розімкнуті, через ТС і

лінію звязку тече вимірюючий струм. АЦП вимірює по вході 1 падіння напру-

ги на лінії звязку з ТС, на вході 2 – сумарне падіння напруги на лінії звязку

і на ТС, на вході 4 – падіння напруги на еталонному резисторі Rет.

    Для сигналів ТП ключ замкнутий, ключі К1, К3, і К4 розімкнуті, АЦП вимі-

рює на вході вихідна напруга ТП, на вході 3 – падіння напруги на вбудованім

елементі чутливому платиновому Rт, на вході 4 – падіння напруги на еталон-

ному резисторі Rет. В кінці циклу вимірювання сигналів ТП відбувається пере-

включення ключів К1 та К2 в протилежний стан, у вхідний ланцюг подається

вимірювальний струм і відбувається пропал контактів реле. У цей час про-

віряється ланцюг ТП на обрив.

     Для сигналів постійного струму ключі К2-К4 замкнуті, ключ К1 розімкну-

тий, АЦП вимірює на вході 1 падіння напруги від вхідного струму на Rток.

  1.  Монтаж, налагодження, підготовка до роботи

приладу типу МТМ-РЭ-160

      Для настройки регістраторів, знаходячись у режимі відображення графіка

(нажавши ‹┘), необхідно увійти у меню, нажавши і утримуючи кнопку ‹┘

(біля 4с), після чого зявиться меню. Для вибору відповідного пункту меню

служать кнопки ”, “. Підтвердження вибору фіксується натисканням

кнопки ‹┘.

      Для зміни встановлених значень використовуються кнопки ”, і .

      Для установки дати та часу вибирають пункт меню Час. При необхіднос-

ті змінюють дату, місяць, рік, годину,хвилини (кнопками “◄”, і “►”), для

підтвердження нажати кнопку ‹┘.

     Задання режиму відображення вимірюючи значень параметрів здійснюєть-

ся у меню ІНДИКАЦІЯ регістратори переходять у режим відображення вимі-

рюваних значень параметрів по шести каналах у виді стовпчастої діаграми.

      При натисканні кнопки “◄” величина вимірюючи параметрів презентуєть-

ся у цифровому виді одночасно по всім каналам.

      Для перегляду точок спрацювання установок вибирають пункт меню ЖУРНАЛ. Нажимають кнопку “‹┘”, після чого появляється меню.

     Вибір одиниці вимірювання здійснюється вибираючи пункт ОД. ВИМІРЮ-

ВАННЯ, кнопкою “‹┘”, входять у меню  одиниць вимірювання кнопками “▲”,

“▼”, “◄”, та “►” вибирають одиниці вимірювання.

     Задання вставок задаються в одиницях вимірювання.

     Вибирають пункт ВСТАВКА 1 і кнопками “◄”, і “►” встановлюють зна-

чення вставки 1, вибирають пункт ВСТАВКА 2 і кнопками “◄”, і “►” устано-

влюють значення вставки 2.

     Кнопками ”, “, “◄”, та “►”  вибирають вид кожної вставки і значен-

ня гістерезиса відпускання вставок 0-5% діапазона вимірювань у цифровій

формі.

     При монтажі регістраторів необхідне дотримуватись правил по експлуата-

ції.

  1.  Регістратори встановлюються у не вибухонебезпечних зонах

приміщення і зовнішніх установок.

  1.  Регістратори повинні бути надійно заземлені. Опір заземлення не

повинен перевищувати 0,1 Ом.

  1.  Монтаж вхідних ланцюгів необхідно виконувати у строгій відповід-

зості з схемами зовнішніх з’єднань.

  1.  Клеми після приєднання іскробезпечних ланцюгів повинні бути зак-

риті кришкою.

     Монтаж здійснюється наступним чином:

  1.  Позначають місце під монтаж регістраторів. Розмітка під кріплення

регістраторів згідно монтажного креслення.

  1.  З допомогою двох струбцин виконують монтаж регістраторів на

щиті.

  1.  Виконують електричний монтаж вхідних ланцюгів регістраторів.
  2.  З’єднання ТС здійснюється трьох провідною лінією з’вязку з опором

не більше 10 Ом.

Опір провідників можуть відрізнятися один від одного не більше ніж на

0,01 Ом.

      Довжина лінії зв’язку не більше 250м, індуктивність лінії зв’язку не біль-

ше 1мГн, ємність не більше 0,4 мкФ.

  1.  Зєднання ТП з регістратором здійснюється термоелектронними

проводами.

    Опір провідників лінії зязку( включаючи опір ТП) повинне бути не

більше 120 Ом

 

           3.3 Експлуатація, ремонт, повірка приладу типу

МТМ-РЭ-160

       При повірці регістраторів їх переводять у режим відображення графика

без пропалу контактів реле, зайшовши у режим калібровки.

     Індикація режиму відображення графіки без пропалу контактів реле –

напис ПРОПАЛ у нижній частині екрану регістратора.

     Повірку здійснюють знімаючи перемичку між клемами 1 і 2 розетки XS1.

     З допомогою магазина опорів RP1 встановлюють значення опору, підклю-

ченого між клемами 1 і 3 вилки XP7 рівним 100,0±0,1 Ом. Для контроля опору

використовують PV1.

     З допомогою компараторів GB1-GD6 вістановлюють значення вхідного

сигналу, рівне нижньому значенню діапазону вимірювання вхідного сигналу,

і зчитується результат вимірювань у цифровій формі на показую чому прист-

рої регістраторів.

      Провіряють настройку регістраторів, задаючи значення вхідного сигнала

ще в пяти точках діапазону вимірювання вхідного сигналу, відповідаючи 

20, 40, 60, 80, 100% діапазону вимірювання у цифрові формі.

    Регістратори настроєні вірно, коли

Ni-NpΔ,

де  Ni – результат вимірювання у цифровій формі, 0С;

         Np – розрахункове значення температури, відповідаючи 0, 20, 40, 60, 80,

100% діапазону вимірювання у цифровій формі;

     Δ1 – границі допустимої основної абсолютної похибки регістраторів, 0С.

     Віновлюють перемичку між клемами 1 і 2 розетки XS1.

      Прилад використовують для контролю, реєстраціїї, сигналізації або захис-

ту певного технологічного параметру. Він може працювати без перетворення

вимірювального сигналу з такими приладами як Термоперетворювачі опору

та термопари. До електронного реєстратора вони підключаются звичайною

командною проводкою (якщо це термоперетворювачі опору) або термоелект-

родною проводкою (якщо це термопари). Дуже надійний і точний прилад адже

його максимальна приведена похибка становить ±0,25%.

      При експлуатації регістратори повинні підлягатись систематичному кож-

номісячному, профілактичному огляду.

      При огляді необхідно провірити:

-зберігання пломб;

-наявність маркування вибухозахисту;

-відсутність обривів і пошкодження ізоляції з’єднюючих ліній, надійність їх

підключення;

-надійність кріплення заземляючих зєднань;

-відсутність видимих механічних пошкоджень корпуса.

      Експлуатація регістраторів з пошкодженням і несправностями категорич-

но заборонена.

     Періодичність профілактичних оглядів встановлюється в залежності від

виробничих умов, але не менше ніж 2 рази у рік.

     В процесі профілактичних оглядів повинні виконуватись міроприємства

 в обємі кожномісячних оглядів, а також:

-чистка контактних і розбірних з’єднань;

-провірка стану заземляючих провідників в містах зєднань;

-вимірювання опору ізоляції з’єднювальних ліній;

-вимірювання опорів заземлення в місцях приєднання до контору заземлення.

      Блок іскробезпеки, трансформатори, залиті компаундом дільниці ремонту

та відновленню не підлягають.

  

     Електричне живлення від мережі змінного струму 220В, з частотою 50Гц.

    Використовуюча потужність не більше 25 В×А.

    Габаритні розміри 205мм×155мм×235мм.

    Маса не більше 3,5 кг.

    Середнє напрацювання на відказ не менше 50 000 годин.

    Повний срок служби не менше 12 років.

           

             

 

4 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

    4.1 Розрахунок вставок схем сигналізації та захисту

      Щоб схеми управління і сигналізації та захисту правильно функціонували,

треба правильно вибрати та налаштувати прилади, контакти яких задіяні в цих

схемах. В даному дипломному проекті потрібно розрахувати значення таких

основних вставок для сигналізації і захисту:

  •  Мінімальне значення витрати води в трубопроводі
  •  Максимальне значення рівня аміаку у відділювачі рідини РВ-1
  •  Мінімальне значення рівня аміаку у відділювачі рідини РВ-1
  •  Аварійного мінімального тиску парів аміаку на виході компресорів

К-1 і К-2

  •  Максимальне значення рівня аміаку у ресівері Р-1
  •  Мінімальне значення рівня аміаку у ресівері Р-1
  •  Максимальне значення температури парів аміаку на виході компресорів

К-1 та К-2

  •  Аварійне значення температури парів аміаку на виході компресорів К-1

Та К-2

  •  Аварійне значення тиску охолоджувальної води на вході компресорів

К-1 та К-2

  •  Максимальне значення різниці тисків на всмоктуванні та нагнітанні

компресорів К-1 і К-2

  •  Мінімальне значення різниці тисків на всмоктуванні та нагнітанні комп-

ресорів К-1 та К-2

  •  Максимальне значення температури води на вході компресорів К-1 і К-2
  •  Мінімальне значення різниці тисків масла в компресорі К-1
  •  Мінімальне значення різниці тисків масла в компресорі К-2
  •  Максимальне значення загазованості у компресорній

     

      Всі вторинні прилади, що використані для автоматизації аміачно-холо-

дильної установки цеху №3 виробництва парафіну на ВАТ НПК-Галичина

дають змогу встановити потрібні вставки сигналізації та захисту користуючись

елементами налаштування на лицевій панелі відповідних приладів. Цифрові

прилади дають змогу оператору перевірити значення вставок. Немає необхід-

ності використовувати для встановлення вставок сигналізації та захисту сто-

ронні прилади чи калібратори. Значення вставок для використаних приладів

нижче.

Таблиця 4.1 – Вставки сигналізації та захисту

№ п/п

Назва параметру

Позиції

Значення

1

Мінімальне значення витрати води у тру-

бопроводі

3-1в

33,3л/хв

2

Максимальне значення аміаку у відділю-

вачі рідини РВ-1

4-1в

2,0 МПа

3

Мінімальне значення аміаку у відділюва-

чі рідини РВ-1

4-1в

0,5 Мпа

4

Мінімальне значення тиску парів аміаку на

виході компресорів К-1 та К-2

2-1б

1,0 МПа

5

Аварійний мінімальний тиск на виході

компресорів К-1 та К-2

2-1б

0,8 МПа

6

Максимальне значення аміаку у ресівері

Р-1

4-2в

2,0 МПа

7

Мінімальне значення аміаку у ресівері

Р-1

4-2в

0,5 МПа

8

Максимальне значення температури парів

аміаку на виході компресорів К-1 та К-2

1-1б

145 0С

9

Аварійна максимальна температура парів

аміаку на виході компресорів К-1 та К-2

1-1б

155 0С

10

Аварійний максимальний тиск води на

вході до компресорів К-1 та К-2

2-2б

0,2 МПа

11

Максимальне значення різниці тисків па-

рів аміаку на вході і виході компресорів

2-3а

1,45 МПа

12

Мінімальне значення різниці тисків парів

аміаку на вході і виході компресорів

2-3а

0,05 МПа

13

Максимальне значення температури води

на вході компресорів К-1 та К-2

1-2б

15 0С

14

Мінімальне значення різниці тисків масла

у компресорі К-1

2-4а

0,1 МПа

15

Мінімальне значення різниці тисків масла

у компресорі К-2

2-5а

0,1МПа

16

Максимальне значення загазованості у

компресорній

5-1в

500 мг/м3

      4.2 Розрахунок і вибір автоматичних вимикачів

    В усіх принципових електричних схемах повинні бути передбачені за-

хисти від короткого замикання, перевантаження та ін. В якості таких прист-

роїв для захисту схеми використовуються запобіжники, автоматичні вими-

качі, тумблери та інша апаратура. Основою автоматичного вимикача є теп-

лове реле. Реле з механізмом вимикання, що належить до нього, називають

розчіплювачем.

     Вибір апаратури для захисту системи проводять двома методами:

  1.  По номінальній напрузі живлення:

 Uн > Uн.с , де

Uн – номінальна напруга автоматичого вимикача,

Uн.с - номінальна напруга живлення схеми.

  1.  По максимальному розрахкнковому струмові:

Іспр. > Ім , де

Ім  - максимальний струм схеми,

 Іспр. – струм спрацювання автоматичного вимикача.

     Складаємо таблицю споживаної потужності схеми технологічної сигна-

лізації:

Таблиця 4.2 – Потужність споживання електричної апаратури схеми

технологічної сигналізації

Позначення

на схемі

Назва

елемену

Тип

елементу

Кількість

елементів

Кількість

споживаної

енергії одни

ним елемен-

том, Вт

Загальна

кількість

спожива-

ної енер-

гії, Вт

EL1

Лампа

освітле-

ння

щита

1

75

75

HL1-HL14

Табло

сигна-

льне мале

ТСМ

14

10

140

HA1

Елект-

ричний

дзвінок

ЗП-220

1

50

50

K1-K14

Проміж-

не реле

РП25У4

14

8

112

GB1

Генера-

тор ми-

ючого

світла

1

50

50

Всього:

427

      Отже, загальна потужність споживаної енергії апаратурою Рзаг= 427Вт.

Знайдемо розсіювану потужність Рдод, яка витрачається на нагрівання про-

відників та інших елементів схеми (10%).

     Рдод= ,

де Рдод – розсіювана потужність;

Рзаг – споживана потужність, яку споживає апаратура схеми.

         Рдод=Вт

        Знайдемо загальну споживану потужність схеми сигналізації:

        Рсигн.= Рзаг + Рдод ,

де  Рсигн – потужність, що споживається схемою сигналізації.

        Рсигн.=  427 + 43 = 470 Вт

        З формули для знаходження потужності Р = U×I знайдемо значення

струму, що діє в схемі:

     Ісигн = ,

де Ісигн – струм, що протікає в схемі сигналізації;

Рсигн. – потужність споживання схеми;

Uсигн – напруга живлення схеми (схема живиться від мережі з напругою

~ 220 В, 50Гц)

       Ісигн = А

      Відповідно до розрахованого значення струму вибираємо автоматичний

вимикач, струм спрацювання якого більший 2,13 А. Його потрібно вибрати

із стандартного ряду для конкретної марки автоматичного вимикача. У схе-

мі сигналізації використано автоматичний вимикач серії А63. Стандартний

ряд струмів спрацювання для цих вимикачів наступний:

     0,63; 0,8; 1; 1,25; 1,6; 2; 2,5; 3,2; 4; 5; 6,3; 8; 10; 12,5; 16; 20; 25 А

     Отже, вибираємо автоматичний вимикач із струмом спрацювання із

стандартного ряду 2,5А, але налагодимо його, щоб він забезпечив потріб-

ний струм спрацювання.

     Далі складаємо таблицю споживаної потужності для електричної апара-

тури схеми керування компресорами К-1 та К-2.

Позначення

на

схемі

Назва

елементу

Тип

елементу

Кількість

елементів

Кількість

споживаної

енергії од-

ним елем-

том, Вт

Загальна

кількість

споживаної

енергії, Вт

HL15,  HL16,

HL17.

Табло

сигнальне

мале

ТСМ

3

10

30

KM1,KM2

Контактор

магнітний

ПМЕ-211

2

20

40

K15-K17

Проміжне

реле

РП25У4

3

8

24

KT1, KT2

Реле часу

ЕВ-217

2

8

16

Всього:

110

 

      Загальна потужність споживання енергії апаратурою даної схеми стано-

вить Рзаг= 110 Вт. Аналогічно знайдемо розсіювану потужність Рдод, яка

витрачається на нагрівання провідників та інших елементів схеми (10%),

згідно формули 4.2:

Рдод=  Вт

      Знайдемо загальну споживану потужність схеми за формулою 4.3:

Рупр= 110 + 11 = 121 Вт

       Знайдемо значення струму, що діє у схемі, користуючись формулою

4.4:

Іупр= А

      Віповідно до розрахункового значення струму вибираємо автоматичний

вибираємо автоматичний вимикач, струм спрацювання якого більший

0,55А. Отже, вибираємо автоматичний вимикач із струмом спрацювання із

стандартного ряду 0,63 А

        4.4 Розрахунок середніх витрат електроенергії

         Всі прилади, що використані для автоматизації аміачно-холодильної

установки цеху №3 виробництва парафіну на ВАТ НПК-Галичина дають

змогу встановити потрібні вставки сигналізації та захисту користуючись

елементами налаштування на лицевій панелі відповідних приладів. Цифрові

прилади дають змогу оператору перевірити значення вставок. Прилади що

задіяні у автоматизації даної установки споживають відповідну їм електро-

енергію. І щоб її розрахувати потрібно знайти загальну споживану потуж-

ність.

№ п/п

Позиції

Назва приладу

К-сть,

Шт.

Споживаюча

потужність,

Вт

Загальна

споживча

потужність, Вт

1

1-1а; 1-2а

ТСМ 50М 0289

2

10

20

2

1-1б; 2-1б;

4-1в; 2-2б

Диск 250

4

22

88

3

1-2б; 3-1в;

4-2в; 5-1в

МТМ-РЭ-160

4

25

100

4

2-1а;2-2а

МТМ700ДИ

2

30

60

5

2-3а

Д220А-13

1

30

30

6

2-4а; 2-5а

ДСМ202-01А-2

2

35

70

7

3-1б

МТМ701.3nEx

1

28

28

8

4-1а;4-2а;

4-1б; 4-2б

РУПТ-АМ

2

38

76

9

5-1а

ССС-903

1

8

8

10

5-1б

СМТ-903

1

10

10

11

2-2в; 4-2г

13нж828р

2

24

48

Всього:

538

      Загальна споживана потужність приладами та засобами автоматизації ста-

новить Рзаг= 538Вт. Тепер знаходимо розсіювану потужність Рдод, яка витрача-

ється на нагрівання проводів і інших елементів та становить 10% від усієї

потужності.

      

    Згідно формули 4.2 розсіювана потужність дорівнює:

Рдод=  Вт

      Знайдемо загальну споживану потужність схеми за формулою 4.3:

Рупр= 538 + 54 =592Вт

      Отже загальна споживана потужність приладами становить 592 Вт.

       4.4 Розрахунок середніх витрат стиснутого повітря

     На даній схемі автоматизації аміачно-холодильної установки цеху №3

виробництва парафіну на ВАТ НПК-Галичина не використовується вимі-

рювання або регулювання технологічними пераметрами пневматичними за-

собами автоматизації, а отже немає що розраховувати.

 

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

      В компресорній станції на ВАТНПК-Галичина створені умови для

нормальної та безпечної роботи обслуговуючого персоналу. Це забезпечу-

ється впровадженням на виробництві норм виробничої санітарії, безпеки

праці, а також протипожежної безпеки. Виробнича санітарія та безпека пра-

ці повинні забезпечувати герметичність обладнання, автрматизаці техноло-

гічного процесу, своєчасне попередження про виникнення факторів, що є

небезпечним для життя і здоровя працюючих, відключення оюладнання чи

установки в разі виникнення таких факторів. Також потрібно усунути мож-

ливість безпосереднього контакту працівників з сировиною, реагентами,

присадками, мастилом, бо це може негативно вплинути на стан здоровя

людини. Потрібно забезпечити захист від опіків, так як на установці присут-

нє нагрівання корпусів компресорів та електродвигунів внаслідок тривалої

роботи, нагрівання мастил та води для їх охолодження. Також потрібно про-

водити огляд обладнання та трубопроводів перед пуском установки, підтри-

мувати надійність роботи обладнання, приладів та СА. Потрібно періодично

проводити профілактичні заходи, бо вони дають можливість здійснювати

безпечне проведення робіт, своєчасно усувати недоліки та відхилення в тех-

нологічному процесі. 

     Організація і проведення технологічного процесу виробництва парафінів

повинні передбачати:

- виключення безпосереднього контакту обслуговуючого персоналу з

сировиною, реагентами, готовою продукцією і відходами виробництва, що

шкідливо діють на організм людини;

- автоматичне регулювання параметрами процесу;

- застосування засобів колективного захисту працюючих;

- механізацію трудомістких процесів;

- своєчасну утилізацію відходів виробництва, які є середовищем небезпечних

і шкідливих факторів;

- раціональну організацію праці і відпочинку, а також обмеження важких

умов праці;

- систему контролю і управління процесу, які забезпечують захист

працюючих і аварійне відключення виробничого обладнання.

      Безпечна робота технологічних установок парафінового виробництва

залежить від кваліфікації і уваги обслуговуючого персоналу, а також від

ретельного дотримання технологічного режиму у відповідності з нормами

технологічного регламенту, та дотримання правил охорони праці, пожежної

безпеки.

      До роботи допускаються особи, не молодші 18-ти років, які пройшли

медогляд, інструктаж з охорони праці, пожежної безпеки, навчені безпечним

прийомам і методам роботи, пройшли стажування, перевірку отриманих

знань та одержали допуск до самостійної роботи.

Всі діючі інструкції повинні знаходитись на робочих місцях, знання їх і

дотримання обслуговуючим персоналом повинні постійно контролюватися.

При експлуатації технологічних установок необхідно:

- систематично слідкувати за справністю і своєчасним включенням в роботу

приладів контролю, автоматики і сигналізації;

- систематично контролювати роботу запобіжних клапанів;

- слідкувати за роботою всіх насосів, негайно усувати пропуски, не

допускати загазованості приміщень і території виробництва;

- слідкувати за справністю і безперервною роботою систем вентиляції у всіх

виробничих приміщеннях;

- слідкувати за станом теплоізоляції всіх апаратів і трубопроводів;

- систематично слідкувати за герметичністю обладнання, не допускати

пропусків нафтопродуктів;

- в зимовий період вести постійний контроль за роботою паросупутників, за

станом водяних і конденсатних ліній;

- слідкувати за станом заземляючих пристроїв електрообладнання та станом

захисного заземлення технологічного обладнання від статичної електрики.

У всіх вибухонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях на території

технологічних установок і резервуарного парку повинні бути попереджу-

вальні знаки і надписи:“ Вибухонебезпечно”, “Пожежонебезпечно”,“Палити

забороняється” та інші. Тимчасово загазовані зони повинні бути огороджен-

ні. Всі технологічні апарати, агрегати і трубопроводи повинні мати розпіз-

навальне маркування. Аміак відноситься до 4-го класу небезпеки, ГДК парів

в повітрі робочої зони – 20 мг/м³. При виявленні запаху аміаку в приміщенні

АЛРУП негайно повідомити машиніста АХУ і при необхідності вийти з

приміщення.

      При роботі з парафінами необхідно використовувати індивідуальні

засоби захисту - спецодяг: черевики, костюм, рукавиці, бавовняна куртка на

утеплювальній підкладці.

Для захисту від ураження електричним струмом використовують

діелектричні рукавиці, діелектричні килимки.

При виконанні газонебезпечних робіт використовують шланговий

протигаз ПШ-1, ПШ-2, фільтруючий протигаз з коробкою марки КД або

АВЕК.

Для гасіння пожеж у виробництві парафіну застосовуються такі засоби,

як вода, водяна пара, пісок, система піногасіння, азбестові покривала,

вуглекислотні і порошкові вогнегасники.

Для захисту робітників у виробничих підрозділах є в наявності:

- вентиляція, яка служить для підтримання чистоти повітря, температури,

вологості у відповідності з санітарними нормами;

- огороджуючі пристрої, ізолюючі матеріали, заземлення, блискавковідводи,

попереджуючі знаки;

- аптечки першої допомоги, водяні фонтанчики.

       При неправильній організації праці,або недотриманні правилбезпеки в

процесі виробництва парафіну, продукти, реагенти шкідливо діють на орга-

нізм людини. Тому обслуговуючий персонал повинен суворо дотримуватись

правил безпеки, виконувати правила експлуатації обладнання, апаратури,

вести режим згідно технологічної карти та інструкції.

- Не допускати розливу нафтопродукту, реагентів, ліквідовувати пропуски на

сальникових та інших ущільненнях.

- Слідкувати за нормальною роботою вентустановок, освітленням,

огородженням.

- Технологічні лотки, каналізаційні колодязі повинні бути закриті.

- Робітникам розливу парафіну необхідно дотримуватись правил

транспортування і штабелювання парафіну в складі.

- Особливу увагу приділяти для виявлення запаху аміаку в приміщенні

АЛРУП, а при виявленні - негайно повідомити машиніста АХУ, а якщо

необхідно вийти з приміщення.

Безпечна робота установки значною мірою залежить від кваліфікації та

уважності обслуговуючого персоналу, його суворому дотриманню правил

техніки безпеки, пожежної безпеки, дотриманню умов технологічного

процесу.

До самостійної роботи допускаються особи не молодше 18 років, які

пройшли медогляд, перевірку теоретичних знань, первинний інструктаж на

робочому місці, стажування і набуття безпечних навиків праці.

При проведенні робіт безпосередньо на об’єктах нафтовидобутку всі

працівники повинні звертати особливу увагу на безпеку при газонебезпечних

роботах та пожежну безпеку на об’єктах. Працівники повинні виконувати

тільки ту роботу, яку доручив майстер чи бригадир при умові, що відомі

безпечні способи її виконання.

Не можна користуватись захисними засобами, що не пройшли

встановлених випробувань, а також такими, термін використання якмх

пройшов. Не застосовувати відкритого вогню на території підприємства та у

приміщенні майстерні. Куритр дозволяється у спеціально відведених місцях.

Не сушити одяг у виробничих приміщеннях, а також не ставити будь-які

горючі матеріали на гарячі поверхні трубопроводів та приладів опалення.

Основними небезпечними та шкідливими факторами у підрозділах

нафтогазовидобувного виробництва є: вибухонебезпечність, пожежонебез-

печність речовин, загазованість, токсичність, наявність високого тиску і

високої температури в апаратах та трубопроводах, прямий контакт з наф-

тою та робота на висоті.

Для захисту організму від дії шкідливих факторів приладист зобов’я-

заний виконувати роботи в спецодязі, спецвзутті і засобах індивідуального

захисту.

Перед початком робіт по обслуговуванню та ремонту приладів засобів

контролю і автоматики на об’єктах нафтогазвидобутку необхідно повідомити

майстра або обслуговуючий персонал про проведення робіт. Відключити

живлення електричним струмом необхідних приладів і вивісити необхідні

плакати.

Важливим показником гігієни праці, її організації і культури виробни-

цтва є виробниче освітлення. В операторних використовують люмінесцентні

лампи.

Щодо вимог безпеки праці до виробничого обладнання, то воно встанов-

люється тільки після визначення можливих джерел небезпечних і шкідливих

факторів із врахуванням конструкції і умов роботи їх елементів і функціональ-

них систем. Безпека виробничого обладнання забезпечується правильним

вибором працівників його дії, використання в крнструкції засобів захисту,

механізації, автоматизації і дистанційного управління.

Система протипожежного захисту – це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на

людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Пожежогасіння здійснюється при допомозі гідрантів та лафетних ство-

стволів, вода до яких подається по протипожежному трубопроводу. Для

гасіння загораня локального значення використовують гумово-тканинні

шланги, по яким подається вода. Займання електродвигунів та проводки

ліквідовують при допомозі вуглекислотних  вогнегасників ОУ-2, ОУ-5, УП-

1М або порошкових. Для гасіння інших загорань користуються пінними

вогнегасниками ОХП-10, ОВП-10. Крім того, на території устоновки

знаходяться ящики з піском, носилки, лопати.

Для інструкції поширюється на працівників апарату управління і струк-

турних підрозділів нафтогазвидобутку.

Об’єкти нафтогазвидобутку відносяться в основному до категорії А, Б, В

за вибухопожежною і пожедною безпекою та класу зони В-1-В-1Г за ПУЕ, що

вказує на можливість виникнення великих пожеж з нанесенням значних

матеріальних збитків і травм, а також нанесення шкоди навколишньому

середовищу. Об’єкти категорії Г, Д – менш небезпечні.

Пежежна небезпека об’єктів нафтогазвидобутку полягає у наявності

транспортуванні, зберіганні та переробці великої кількості вибухопожежоне-

безпечних рідин, а також попутного нафтового газу, зберігання горючих і

легкогорючих матеріалів та речовин.

Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквілації та гасіння невеликих пожеж у початковій стадії розвитку і можуть розміщатися у приміщеннях на окремих пристроях, транспортних засобах та пожежних щитах.

Ручний пожежний інструмент необхідно періодично очищати від пилу, бруду та слідів корозії. Пожежні щити, первинні засоби пожежогасіння та пожежні інструменти повинні знаходитись постійно в технічно справному стані. Не допускається встановлення вогнегасників з простроченим терміном вогнегасного заряду.


6 ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

   

      Вирішення проблем захисту населеного пункту від забруднення

промисловими викидами має важливе значення. В цілях захисту населеного

пункту від промислових забруднень атмосферного повітря діючими

санітарними нормами встановлено 5 класів у шкідливості відходів для

навколишнього середовища. Санітарний огляд і контроль за чистотою

атмосферного повітря – важливий елемент системи по охороні довкілля від

забруднення.

При виборі методу переробки стічних вод як в нафтопереробці, так і в

нафтохімії, попередньо необхідно визначити джерело забруднених відходів

ступінь їх забруднення, можливість їх роздільної очистки, використовуючи

при необхідності попередню обробку.

Технічні води проб деколи відокремлені від масляних вод. Вони

включають в себе конденсати і води з установок обезсолення, а також можуть

містити вуглеводи, асоційовані з фенолами, кількість яких, в свою чергу може

складати до 10мг/л.

Скиди стічних вод, що не містять відходів нафтопромисловості досить

постійні на НПЗ, заводах нафтохімії. Вони містять погано розчинні органічні

речовини. Випадкові маслянисті води більш мінливі за скидом і є головним

джерелом вуглеводів в загальних потоку стічних вод.

Тому єдиний можливий вихід у використанні стічних вод нафтопереробки полягає у вдосконаленні технологій очистки стічних вод виробництва та часткове, а де це можливо і повне їх повернення у технологічний процес, що призведе до зменшення навантаження на довкілля.

Забруднені води утворюються з вод дренажних мереж сховищ сирої нафти чи продуктів нафтопереробки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49491. Расчет компаратора для однополярных напряжений с гистерезисной характеристикой 89.5 KB
  Выбор и анализ схемы. Принцип работы схемы. Расчет схемы. Выбор и анализ схемы Выбор ОУ производился исходя из значений Tокр.
49492. Проект ОКС 7 на ГТС с УВС 1.27 MB
  Список всех возможных нормальных сигнальных маршрутов сети ОКС для каждой пары пунктов сигнализации ПСi ПСj формируется по следующим правилам: нормальный маршрут должен быть либо прямым без транзитов либо если прямых маршрутов нет проходить через минимальное число транзитных пунктов STP SP STP. телефонным Указатель выбранных нормальных маршрутов Исх i Вхд j...
49493. Vетоды проектирования линейной части цифровой волоконно-оптической системы передачи данных 1.3 MB
  Разработана линейная часть волоконнооптической системы передачи данных со следующими параметрами: а число каналов 4320 288 из них не заняты; б рабочая длины волны 1310 мкм; в протяженностью трассы 612 км; г метод прокладки: подвес вдоль ж д; д минимальный энергетический запас 4 дБ; е компенсация дисперсии на трассе не требуется; ж оптическое волокно марки OFS llWve; з марка кабеля ОФС ДТ 865 8; и семь регенерационных пунктов; к избыточностью системы 67; л стоимостью каналокилометра: ; м коэффициентом готовности 0. Так...
49495. Определение в планируемом периоде количества ТО и КР 287.5 KB
  Каждому типу машин присуще свое определенное распределение трудоемкости по видам работ. Удельный вес видов работ в общем, объеме трудоемкость остается без существенных изменений, несмотря на совершенствование технологии ремонта и снижение общих трудозатрат на ремонт машин данного типа.
49496. Разработка стенда для диагностирования системы охлаждения 1.15 MB
  Ремонтно-механические мастерские, как правило, работают в одну смену, и только при большой загрузке и в целях лучшего использования дорогостоящего оборудования механические отделения и некоторые другие участки иногда работают в две смены.
49497. Проект ОКС 7 на ГТС с УВС и УИС 717 KB
  ОКС7 предоставляет универсальную структуру для организации сигнализации сообщений сетевого взаимодействия и технического обслуживания телефонной сети. SS5 и более ранние версии использовали принцип сигнализации в линии где информация необходимая для соединения передавалась специальными тонами DTMF в телефонной линии известной как Bканал. Такой тип сигнализации создавал уязвимость в безопасности протокола поскольку злоумышленник мог эмулировать набор служебных...
49498. Система автоматического регулирования частоты вращения ДПТ 857 KB
  Область применения системы. Принцип работы системы. Передаточные функции системы. Анализ структурной устойчивости САР 20 Коэффициент усиления системы в разомкнутом состоянии.
49499. РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА ИЗГОТОВЛЕНИЯ ДЕТАЛИ 671 KB
  Физическая сущность процесса сварки заключается в образовании прочных связей между атомами или молекулами на соединяемых поверхностях заготовок. Экономическая эффективность применения сварки по сравнению с механическими способами соединения деталей и литьем заключается в экономии металла снижении трудоемкости работ и технологической гибкости процесса.д Все способы сварки условно делятся на две группы. К первой относятся способы сварки при которых соединение получается за счет расплавления металла.