38873

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розділу «ОХОРОНА ПРАЦІ » в дипломних проектах

Книга

Архивоведение и делопроизводство

Передбачити в технологічних цехах та відділеннях де може статися вибух пожежа отруєння людей відділення отримання спирту та інші аварійне освітлення. Основними організаційними заходами є: експлуатація обладнання у відповідності з технічними характеристиками згідно паспорту заводувиробника; проведення своєчасного профілактичного ремонту обладнання; розміщення обладнання з підвищеним рівнем шуму і вібрації в ізольованому приміщенні дробильнопресове відділення; дотримання режимів праці та відпочинку; використання...

Украинкский

2013-09-30

406 KB

5 чел.

PAGE  22

Міністерство освіти і науки України

------------------------------

ОДЕСЬКА  НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ  ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра безпеки

життєдіяльності

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу «ОХОРОНА ПРАЦІ » в дипломних проектах

для студентів професійного напряму 7(8). 091704

денної ї заочної форм навчання

     

               

         

   

    ОДЕСА   ОНАХТ    2009

    Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в дипломних проектах для спеціальності 7(8). 091704 / Укл. О.А. Журбенко,   З.М. Сахарова  / Одеса: ОНАХТ, 2009.- 24с.

                              

Відповідальний за випуск зав. кафедрою безпеки життєдіяльності                  О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор

Підписано до друку _____ 2009 р. Формат 1/16.

Ум. друк. арк. __1,5_  Замовл. № ___. Тираж  50.

Вступ

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров’я в процесі трудової діяльності.

Дипломне проектування є заключним етапом підготовки молодих спеціалістів .

Згідно Наказу Міністерства освіти України за № 420 дипломний проект повинен містити  розділ «Охорона праці». В цьому розділі студент самостійно вирішує та обґрунтовує комплекс заходів з охорони праці  у вигляді технологічних, конструкторських  та організаційно-технічних рішень згідно нормативно-правовим актам з охорони праці.   

Метою методичних  вказівок є надання допомоги в розробці розділу «Охорона праці» в дипломному проекті.

Методологічною основою вказівок є всебічний аналіз умов праці, трудових операцій, технологічних процесів, стан виробничого обладнання, робочих  місць тощо.

На основі такого аналізу необхідно визначити потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори, шляхи, заходи та засоби для забезпечення нормальних умов виробничого середовища та безпеки праці.

1.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

У вступі до розрахунково-пояснювальної записки дипломного проекту необхідно відмітити, що дипломний проект виконаний згідно з ДНАОП, правилами та стандартами з охорони праці. Розділ «Охорона праці» повинен відповідати основній темі дипломного проекту.

Під час переддипломної  практики студент повинен ознайомитися із: організацією охорони праці; пожежною безпекою; категорією приміщень з пожежо- та вибухонебезпекою; засобами колективного та індивідуального захисту.

Обсяг розділу залежить від характеру та особливостей об’єкта, що проектується і становить до 10 сторінок (враховуючи таблиці, схеми).

Під час консультації студент повинен чітко сформулювати питання, з яких необхідна консультація.

На  підпис консультанту студент представляє розділ повністю оформленим, чернетку додає.

2. СТРУКТУРА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

Розділ повинен включати наступні підрозділи:

2.1. Аналіз потенційно небезпечних  та шкідливих  виробничих факторів на підприємстві, що реконструюється (будується).

2.2. Заходи для забезпечення безпечних умов праці.

2.3. Заходи з пожежної та вибухобезпеки.

 

ЗМІСТ ПІДРОЗДІЛІВ

2.1. Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих  виробничих  факторів на підприємстві, що реконструюється (будується).

Аналіз технологічної схеми (лінії) на підприємстві, що реконструюється (будується), показує, що можливе виникнення наступних потенційно небезпечних та шкідливих  виробничих факторів (НШВФ), наведених в ГОСТ [2].

Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ) проводиться згідно переліку всіх можливих факторів [2], які розподіляються на групи.

Група фізичних факторів:

  •  рухомі машини, механізми, рухомі частини виробничого обладнання, пересувні матеріали та руйнуючі конструкції;
  •  підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
  •  підвищена чи понижена температура поверхні обладнання;
  •  підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;
  •  підвищений рівень шуму на робочому місці;
  •  підвищений рівень вібрації на робочому місці;
  •  підвищений чи понижений барометричний тиск в робочій зоні та його різке підвищення;
  •  підвищена чи понижена вологість повітря;
  •  підвищена чи понижена рухомість повітря;
  •  підвищене значення напруги в електричній мережі, замикання якої може відбутися через тіло людини;
  •  підвищений рівень статичної електрики;
  •  підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
  •  відсутність або недостатність природного освітлення;
  •  недостатнє освітлення робочої зони;
  •  гострий край, задирка та жорсткість на поверхні інструментів, обладнання;
  •  розміщення обладнання на висоті відносно землі (підлоги).

Група хімічних факторів:

  •  подразнюючі;
  •  токсичні;
  •  сенсибілізуючі;
  •  канцерогенні;
  •  мутагенні.

Група біологічних факторів:

  •  патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки, рослини тощо);

Група психофізіологічних факторів:

  •  фізичне навантаження (статичні, динамічні);
  •  нервово-психічні перенапруги (монотонність, емоційна перенапруга);
  •  інші НШВФ.

Примітка: з наведених НШВФ визначити тільки ті, які характерні для технологічної лінії проекту, цеху, дільниці, виробництва. Вказати місце виникнення кожного НШВФ та його нормативне значення.

2.2. Заходи для забезпечення безпечних умов праці.

2.2.1. Безпечні умови робіт на підприємстві, що будується (реконструюється) повинні забезпечуватися за рахунок безпеки виробничих процесів, які обґрунтовані в технологічній частині, а це:

- розробки технологій з метою зниження рівня  небезпечних та шкідливих виробничих факторів до нормативних значень;

- вибір технологічних процесів, а також прийомів, режимів роботи і порядку обслуговування виробничого обладнання;

- забезпечення ефективної роботи вентиляційних систем, герметизації та кондиціонування повітря в межах робочої зони;

- своєчасне видалення відходів виробництва;

- застосування технічних та організаційних засобів захисту при експлуатації електрообладнання;

- розміщення технологічного обладнання з урахуванням його характеристик [9];

- використання необхідних колективних та індивідуальних  засобів захисту робітників[13];

- зниження фізичного навантаження до припустимого.

Примітка: кожну з наведених  позицій конкретизувати у відповідності до теми проекту.

2.2.2. Санітарно-гігієнічні умови праці характеризуються показниками мікроклімату, рівнями освітлення, шуму, вібрації на робочих місцях; дотримання певних вимог особистої гігієни працюючих [10].

Для забезпечення нормованих показників мікроклімату в робочій зоні проектом передбачені наступні заходи:

технологічні:  впровадження нової технології для заміни речовин, що використовуються, на менш шкідливі; використання замкнених та безвідходних технологій.

Технічні: герметизація, вентиляція, кондиціонування; дистанційне керування. Засоби індивідуального захисту: спецодяг, засоби захисту обличчя, органів дихання, очей тощо; запобіжні пристрої.

Медико-профілактичні заходи: систематичний контроль за здоров’ям працівників, проходження періодичних медичних оглядів.

2.2.3. Нормовані значення освітленості виробничих приміщень досягаються за рахунок природного та штучного освітлення (сумісне). Доцільність їх використання визначається в залежності від місця  розташування підприємства (цеху, дільниці), характеру і особливостей виробництва, кліматичної зони [8].

Рекомендується :

- визначити систему природного освітлення – верхнє, бокове (одно- та

двостороннє) або комбіноване;

  •  виробниче обладнання не повинно перекривати світлові отвори;
  •  передбачити очищення скляних поверхонь світлових отворів згідно галузевим Правилам [ 3,4,5,6];
  •  вказати види за призначенням штучного освітлення, які передбачені

проектом: робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне;

  •  описати системи освітлення – загальне, комбіноване, сумісне;
  •  скласти таблицю із передбаченими нормованими рівнями освітленості в

цехах (дільницях), використовуючи додаток А (табл. 1,2,3);

  •  передбачити в технологічних цехах та відділеннях, де може статися вибух, пожежа, отруєння людей (відділення отримання спирту та інші) аварійне освітлення. При цьому найменша освітленість робочої поверхні виробничих приміщень та території підприємства, де необхідне обслуговування і в аварійному режимі, повинна складати 5% від нормованої загальної освітленості.

2.2.4. Для забезпечення нормованих рівнів шуму та вібрації проектом передбачені організаційні та технічні заходи [7].

Основними організаційними заходами є:

- експлуатація обладнання у відповідності з технічними характеристиками згідно паспорту заводу-виробника;

  •  проведення своєчасного профілактичного ремонту обладнання;
  •  розміщення обладнання з підвищеним рівнем шуму і вібрації в ізольованому приміщенні (дробильно-пресове відділення);
  •  дотримання режимів праці та відпочинку;
  •  використання засобів індивідуального захисту.

До основних технічних заходів відноситься:

  •  використання комплексу будівельно-акустичних заходів (плаваючі фундаменти, віброізолятори, амортизатори);
  •  ізоляція віброактивного обладнання від технологічних комунікацій;
  •  звукоізоляція приміщень і цехів (конкретно);
  •  використання глушників шуму (вказати обладнання);
  •  інші заходи.

2.2.5. Визначити клас приміщення з електробезпеки.

Для захисту робітників від ураження електричним струмом при ушкодженні ізоляції проектом передбачені наступні заходи:

  •  недоступність струмоведучих частин  обладнання;
  •  захисне заземлення (занулення) корпусів електрообладнання і елементів електроустановок, які можуть опинитися під напругою;
  •  блокування, надписи, плакати;
  •  засоби індивідуального захисту.

Примітка: вибрати і конкретизувати.

2.2.6. Роботи, пов’язані з оглядом, очищенням (в тому числі усередині ємкостей), ремонтом, при проведенні яких існує можливість виділення у робочу зону вибухо-пожежонебезпечних або шкідливих парів, газів повинні проводитися за нарядом-допуском. Призначається бригада у складі не менше 3-х чоловік.

Для проведення робіт усередині ємкості необхідно забезпечити:

  •  повне звільнення ємкості від продуктів;
  •  від’єднання ємкості від водяних, парових, продуктових трубопроводів;
  •  відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання, а також на весь час роботи;
  •  проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємкості в верхній та нижній зоні;
  •  наявність і справність переносних  електросвітильників напругою 12 в;
  •  наявність і справність засобів індивідуального захисту (киснево-ізолюючого протигазу);
  •  наявність попереджувальних  плакатів.

2.3. Заходи з пожежної та вибухонебезпеки.

В проекті необхідно передбачити заходи і засоби відповідно до категорії приміщень підприємства в послідовності [11, 12]:

- визначити категорії виробничих приміщень з вибухо- та пожежної безпеки (А, Б, В, Г, Д) та класу можливих пожеж (А, Б, С, Д, Е),   додаток Б (табл. 1,2,3);

- вказати протипожежні вимоги до технологічного обладнання, ведення технологічних процесів;

- передбачити автоматичне пожежогасіння (спринклерні або дренчерні установки) і пожежну сигналізацію ( з ручним або автоматичним пуском);

- передбачити протипожежне водопостачання та первинні засоби пожежогасіння;

- визначити на генплані місця розташування і кількість пожежних гідрантів;

- розробити евакуаційні шляхи;

- навести схему евакуації людей із будівлі (цеху, відділення) на форматі А4 і вказати категорію цеху та місця розташування первинних засобів пожежогасіння, додаток В, Г, Д;

- обґрунтувати засоби автоматичної системи пожежної сигналізації.

Під час розробки плану евакуації урахувати наступне: в місцях, де є виступаючі конструкції та обладнання, а також де перепади висот підлоги утруднюють евакуацію людей, необхідно передбачити влаштування світильників евакуаційного освітлення; світильники евакуаційного освітлення та світлові покажчики евакуаційних виходів мають бути підключені у відповідності до ПУЕ та постійно утримуватись у справному стані; ширина шляхів евакуації повинна бути не менше 1,0 м, дверей – не менше 0,8 м, висота дверей – не менше 2, 0 м, відкриватися назовні; розробляти плани евакуації людей та матеріальних цінностей на випадок пожежі необхідно для всіх поверхів будівель та споруд при одночасному знаходженні на поверсі більше 10 людей; на шляхах евакуації до безпосереднього виходу назовні потрібно установлювати вказівні знаки у відповідності із ГОСТ 12.4.026 «Цвета сигнальные и  знаки безопасности».

3. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

На генеральному плані вказати:

  •  розу вітрів;
  •  місця розташування пожежних гідрантів;
  •  пожежних водоймищ;
  •  кількість в’їздів та виїздів з території підприємства (залежить від його площі та  повинна бути не менше двох).

На планах поверхів вказати : місця розташування пожежних кранів, вогнегасників, запасних виходів.

На розрізах вказати місця розташування телефону, пожежних оповіщувачів, пожежних драбин.

 

Додаток А

Таблиця  1 – Норми штучного освітлення робочих місць виробничих  і допоміжних приміщень у виноробній галузі                                                                                               

Приміщення

Освітленість (в лк)

при використанні ламп

люмінесцентних

розжарювання

Заводи по переробці винограду

    

А. Основне виробництво

Цех переробки винограду  і мезги

Бродильне відділення

Дріжджове відділення

Виносховище

Відділення обробки вин теплом і холодом

Спиртосховище

Відділення миття бочок;

Відділення розливу вина в бочки, автоцистерни

Експедиція готової продукції

Лабораторія

 Б. Переробка відходів

Відділення переробки вичавок, дріжджів та інших відходів; апаратне та зливне відділення

Бродильне- нейтралізаційне і сушильне відділення

Склад зберігання ВКВ

Склад зберігання кормового борошна, насіння і білкового корму

Заводи по розливанню вин

Відділення приймання вин і виноматеріалів;

Відділення приймання коньяків; цех готової продукції і експедиції

Виносховище; напірне відділення

Цех приймання і доробки посуду

Відділення миття посуду; відділення розливу вин в пляшки; відділення розливу коньяку в пляшки; колекційне відділення

Дегустаційне відділення; лабораторія

Бочкомийне відділення

Коньячні заводи

Відділення приймання виноматеріалів

Виносховище

Апаратне відділення; спиртоприймальне і спиртовідпускне відділення; відділення зберігання і витримування коньячних спиртів; відділення купажу коньяків; відділення зберігання коньяків; відділення приготування спиртованих вод;  відділення термічної обробки спиртованих вод

150

150

100

75

100

100

300

100

150

75

50

100

150

150

200

300

100

100

150

150

100

100

50

30

50

50

200

50

100

30

20

50

100

100

150

200

50

50

100

100

Продовження таблиці 1

Приміщення

Освітленість (в лк)

при використанні ламп

люмінесцентних

розжарювання

Відділення приготування цукрового сиропу і колеру

Лабораторія

Заводи шампанських вин

Відділення приймання виноматеріалів

Відділення обробки виноматеріалів; цех шампанізації (біохімічний)

Лікерний цех; дріжджовий цех;

цех пакування

Відділення коньячних спиртів; цех готової продукції і експедиції; цех контрольного витримування

Цех миття посуду; колекційне відділення; цех розливу

Цех приймання і доробки посуду

Допоміжні приміщення

Душові; гардеробні; вмивальні; туалети; кімнати відпочинку, гігієни  жінок

Кімнати приймання їжі; приміщення для годування малюків груддю

Приміщення управління, «червоні кутки»

Приміщення конструкторських бюро

Центральні проходи у виробничих приміщеннях; проїзди для внутрішньоцехового транспорту; внутрішньоцехові драбини; площадки для обслуговування агрегатів; головні коридори і драбини

150

300

100

150

150

100

200

150

75

100

200

300

75

100

200

50

100

100

50

150

100

30

50

75

150

20

Таблиця 2 – Норми штучного освітлення робочих  місць виробничих і допоміжних приміщень підприємств по виробництву солоду, пива та безалкогольних напоїв    

Найменування приміщень, виробництв

Освітленість, в лк

(при штучному освітленні)

При  комбінованому освітленні при газорозрядних лампах

При загальному освітленні при газорозрядних лампах

при  лампах розжарювання

при  лампах розжарювання

1. Основне виробництво

Виробництво солоду та пива

Приймальний пристрій для солоду

-

75/30

         Продовження табл. 2

Найменування приміщень, виробництв

Освітленість, в лк

(при штучному освітленні)

При  комбінованому освітленні при газорозрядних лампах

При загальному освітленні при газорозрядних лампах

при  лампах розжарювання

при  лампах розжарювання

Робоча башта

Силосні корпуси елеваторів

Силосні і підсилосні приміщення

Відділення підробки та очищення зерна:

  •  машиніст
  •   сортувальник

Замочувальне відділення

Солодовирощувальне відділення

Відділення сушіння солоду:

        - сушильник

        - обжарювальник

Підлогові склади ячменю і солоду

Варильний цех

Дробильне-полірувальне відділення при сухому дробленні

Відділення мокрого помелу

Варильне відділення

Склад хмелю:

       - завантажник-вивантажувач

       - сортувальник

Приміщення бункера для дробини

Приміщення баків гарячої води

Склад несолодженої сировини

Бродильно-лагерний цех

Відділення просвітлення і охолодження сусла

Відділення головного бродіння

Відділення чистої культури дріжджів

Відділення робочих  і надлишкових дріжджів

Відділення сухих дріжджів

Відділення доброджування і витримування пива (лагерне)

Фільтраційне відділення:

- фільтрувальник

- оброблювач ємкостей

Відділення збірників фільтрованого пива

Станція приготування дезінфікуючих розчинів

Вуглекислотна станція

Склад кизельгуру

Мийно-розливний цех

Відділення миття

-

-

-

-

-

-

-

200

-

-

-

-

500

-

200

-

-

-

200

200

500

500

200

200

200

-

-

-

200

-

500

75/30

75/30

150/75

150/75

150/100

150/100

150/100

150/100

150/100

75/30

150/100

150/100

200/150

50/20

150/100

150/100

51/20

75/30

150/100

150/100

200/150

200/150

150/100

150/100

150/100

150/100

150/100

150/100

150/100

150/100

200/150

                                                                                               

                                                                                                      

         Продовження табл. 2

Найменування приміщень, виробництв

Освітленість, в лк

(при штучному освітленні)

При  комбінованому освітленні при газорозрядних лампах

При загальному освітленні при газорозрядних лампах

при  лампах розжарювання

при  лампах розжарювання

Відділення розливу:

      - машиніст

      - контролер

Відділення регенерації лугу

Приміщення варіння клею

Цех розливу пива в крупну тару

Відділення розливу пива в бочки

Приміщення приймання бочок:

    - приймальник-здавальник

    - вантажник

Приміщення миття бочок

Склад бочок

Відділення миття і  розливу в цистерни:

   - оброблювач ємкостей

   - вантажник

Виробництво безалкогольних напоїв і квасу

Сировинний цех

Відділення соків і плодоягідного екстракту

Склад цукру:

   - приймальник-здавальник

   - вантажник

Відділення зберігання хлібного екстракту:

   - приймальник-здавальник

   - вантажник

Відділення зберігання хлібного екстракту:

   - приймальник-здавальник

   - вантажник

Відділення спиртових настоїв

Цех безалкогольних напоїв

Купажне відділення

Сироповарильне відділення

   - варильник

   - вантажник

Квасний цех

Бродильне-купажне відділення

Дріжджове відділення

500

750

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

400

-

400

400

200/150

300/200

150/100

150/100

150/100

150/100

50/20

150/100

50/20

150/100

50/20

150/100

150/100

50/20

150/100

50/20

150/100

50/20

150/100

150/100

200/150

150/100

200/150

200/150

Продовження таблиці 2

Найменування приміщень, виробництв

Освітленість, в лк

(при штучному освітленні)

При  комбінованому освітленні при газорозрядних лампах

При загальному освітленні при газорозрядних лампах

при  лампах розжарювання

при  лампах розжарювання

Відділення витримування квасу

Мийно-розливний цех

Відділення миття

Відділення розливу:

  - контролер

  - машиніст

Відділення регенерації лугу

Приміщення варіння клею

Відділення розливу товарного сиропу

   - приймальник-здавальник

   - вантажник

Цех розливу квасу в крупну тару

Відділення приймання бочок

Відділення наливання квасу в бочки

Приміщення миття бочок

Відділення миття і розливання квасу в цистерни

Посудний цех:

   - сортувальник тари

   - вантажник

Склад готової продукції:

   - приймальник-здавальник

   - вантажник

   - водій навантажувача

Відділення приготування сухих напоїв:

   - дозувальник

   - оператор, сушильник

Відділення водоочищення

2. Допоміжне  виробництво

Склади

Склад оліфи, масел, фарб:

  - комірник

  - вантажник

Склад пально-мастильних матеріалів

Склад ЛЗР та ГР

Склад паперу, картону тощо

400

500

750

-

-

-

-

-

-

-

-

-

200

-

-

-

-

400

-

-

-

-

-

-

-

200/150

200/150

300/200

150/100

150/100

150/100

150/100

50/20

75/30

150/100

150/100

150/100

150/100

50/20

150/100

50/20

75/30

200/150

150/100

150/100

150/100

50/20

30/10

30/10

30/10

                                                                                        

Таблиця  3 – Норми штучного освітлення робочих  місць виробничих і допоміжних приміщень спиртової і лікеро-горілчаної галузі                                                                                                     

Найменування приміщень, виробництв

Освітленість, в лк

(при штучному освітленні)

При  комбінованому освітленні при газорозрядних лампах

При загальному освітленні при газорозрядних лампах

при  лампах розжарювання

при  лампах розжарювання

  1.  Основне виробництво

Виробництво спирту

Відділення миття соковитої сировини

Обробне відділення

Відділення розварювання

Дріжджове відділення

Бродильне відділення

Солодове відділення

Брагоперегінне і ректифікаційне відділення

Спиртозаливне відділення

Спиртосховище

Спиртовідпускне відділення

Виробництво зрідженого вуглекислого газу і твердого двоокису вуглецю

Машинне відділення

Відділення наповнення балонів

Склад порожнів балонів

Склад наповнених балонів

Відділення миття, ремонту і перевірки балонів

Лікеро-горілчане виробництво

Посудний цех:

Відділення миття

Відділення водопідготовки

Очисне відділення

Цех розливу:

  машиніст

  контролер

Соко-морсове відділення

Випарне відділення

Сироповарильне відділення

Передкупажне і купажне відділення

Відділення готування колеру

Виробництво кормових дріжджів

Відділення фільтрації барди

Відділення готування живильного середовища і солей

Відділення сепарації

200

-

200

300

300

200

750

400

400

400

400

400

200

200

200

150/75

150/75

150/75

150/75

150/75

150/75

150/75

75/30

30/10

30/10

30/10

150/100

150/75

30/10

75/30

150/75

150/100

150/100

150/100

150/100

300/200

200/150

200/150

200/150

200/150

200/150

150/100

150/100

150/100

         Продовження таблиці  3

Найменування приміщень, виробництв

Освітленість, в лк

(при штучному освітленні)

При  комбінованому освітленні при газорозрядних лампах

При загальному освітленні при газорозрядних лампах

при  лампах розжарювання

при  лампах розжарювання

Фасувальне відділення

Склад готової продукції

Цех медпрепаратів:

Виробництво ацидину

Резервуари для зберігання упареної барди

Резервуари для зберігання кислоти

Гідролізатори

Центрифуги

Випарні апарати

200

-

-

-

-

400

400

400

150/100

75/30

2

2

2

200/150

200/150

200/150

Додаток  Б

Таблиця  1 – Класифікація приміщень та виробництв за категоріями вибухо- і пожежонебезпеки у виноробній галузі                                                          

Найменування приміщень

Категорія вибухо- і пожежонебезпеки виробництв згідно з вимогами

Заводи по переробці винограду

               А. Основне виробництво

Цех переробки винограду  і мезги

Бродильне відділення

Дріжджове відділення

Відділення обробки виноматеріалів теплом

Виносховище

Спиртосховище:

  а) відкрите

  б) в будинку

  в) приймальне-відпускне відділення

Відділення миття бочок

Відділення розливу вина в бочки, автоцистерни

Експедиція готової продукції

Відділення обробки виноматеріалів холодом

Лабораторія

                 Б. Переробка відходів

Відділення переробки вичавок, дріжджів та інших відходів

Бродильне-нейтралізаційне відділення

Апаратне відділення

Зливне відділення

Д

Д

Д

Б

В

А

А

А

Д

В

В

Д

В

Д

Д

А

А

                                                                                             

          Продовження таблиці 1

Найменування приміщень

Категорія вибухо- і пожежонебезпеки виробництв згідно з вимогами

Сушильне відділення

Склад зберігання ВКВ

Склад зберігання кормового борошна, насіння і білкового корму

Заводи по розливанню вин

Відділення приймання вин і виноматеріалів

Відділення приймання коньяків

Виносховище

Напірне відділення

Мийно-розливний цех:

  а) відділення миття посуду

  б) відділення розливу вин в пляшки

  в) відділення розливу коньяку в пляшки і напірне

Склад готової продукції

Посудний цех

Лабораторія

Коньячні заводи

Відділення приймання виноматеріалів

Виносховище

Апаратний цех

Спиртоприймальне і спиртовідпускне відділення

Цех зберігання і витримування коньячних спиртів

 а) в бочках

 б) в металевих резервуарах

Відділення купажу коньяків

Відділення зберігання коньяків

Відділення приготування спиртованих вод

Термічна обробка спиртованих вод

Відділення приготування цукрового сиропу і колеру

Лабораторія

Заводи шампанських вин

Відділення приймання виноматеріалів

Асамбляжно-купажне відділення (витримування купажу)

Лікерний цех

Дріжджовий цех

Відділення коньячних спиртів

Цех миття посуду

Цех обробки

Цех пакування

Цех готової продукції і експедиції

Колекційне відділення

Лабораторія

Цех шампанізації (біохімічний)

Цех розливу

Цех контрольного витримування

Б

Д

В

В

А

В

В

Д

В

Б

В

В

В

В

В

А

А

А

А

А

А

Б

Б

Б

В

В

В

В

Д

А

Д

Д

Д

В

Д

В

Д

Д

Д

      Продовження таблиці 1                                                                                      

Найменування приміщень

Категорія вибухо- і пожежонебезпеки виробництв згідно з вимогами

Відділення приготування тиражної суміші

Розлив тиражної суміші в пляшки

Дегоржажне відділення

Ремюажне відділення

Відділення витримування шампанського в пляшках)

Бочкова тара і ящики

Майстерня по ремонту бочок і ящиків

Склад ящиків

Склад бочок (закритий)

Ремонтні майстерні

Механічна майстерня

Електротехнічна майстерня

Майстерня лакофарбових покриттів

Столярна майстерня

Інші підсобні приміщення

Відділення приймання та зберігання кислот

   а) в пляшках

   б) в цистернах

Холодильно-компресорне відділення (аміачне)

Повітряно-компресорне відділення

Вуглекислотне відділення

Відділення регенерації лугів

Відділення варіння клею

Склад цукру

  а) в мішках

  б) безтарне зберігання

Склади

  а) аміаку

  б) мастильних масел

  в) вуглекислого газу

Відділення зберігання ящиків і пакувальних матеріалів

Майстерня КВП і А

В

В

Д

Д

Д

В

В

В

Д

Д

А

В

В

Д

Б

Д

Д

Д

Д

В

Б

Б

В

Д

В

Д

Таблиця 2  –  Класифікація приміщень та виробництв за категоріями  вибухо- і пожежонебезпеки на підприємствах по виробництву солоду, пива та безалкогольних напоїв                                                                                            

                                                                                             

Найменування цехів та

приміщень

Категорія приміщень з вибухопожежонебезпеці

І          Склад зерна

 1. Приймальний пристрій для солоду та ячменю

 2. Склад солоду та ячменю, підсилосне та надсилосне приміщення

ІІ         Варильний цех

 1. Бункерне відділення для недробленого продукту

 2. Бункерне відділення для дробленого продукту

В

В

В

Б

       Продовження    таблиці  2       

Найменування цехів та

приміщень

Категорія приміщень з вибухопожежонебезпеці

3. Дробильне відділення при сухому дробленні

 4. Полірувальне відділення

 5. Варильне відділення

 6. Машинне відділення варильниці

 7. Приміщення бункерів для дробини

 8. Приміщення баків гарячої води

 9. Склад хмелю

10. Склад несолодженої сировини

11. Склад цукру (зберігання в мішках)

ІІІ       Цех бродіння – доброджування

 1. Відділення просвітлення та охолодження сусла

 2. Відділення головного бродіння

 3. Відділення чистої культури дріжджів

4. Відділення робочих на надлишкових дріжджів

 5. Відділення  сушіння дріжджів

 6. Відділення доброджування  та витримування пива (лагерне)

 7. Відділення бродіння та добродження пива в ЦКТ

 8. Фільтраційне відділення

 9. Відділення збірників фільтрованого пива (фарфасне)

 10. Відділення приготування мийних та дезінфікуючих розчинів

 11.Склад фільтруючих та допоміжних матеріалів

 IV      Цех пляшкового розливу

 1. Відділення виймання плішок з ящиків та укладання пляшок в ящики

 2. Відділення миття пляшок

 3. Відділення розливу в  пляшки

 4. Відділення відпуску склобою

 5. Відділення регенерації лугу

 6. Відділення водопідготовки

 7. Приміщення приготування клею та обробки етикеток

V      Цех розливу пива в крупну тару

 1. Відділення розливу пива в бочки

 2. Приміщення приймання бочок

 3. Приміщення миття бочок

 4. Склад бочок

 5. Відділення миття та наливання пива в цистерни

VІ      Склад посуду (пляшок) з опалювальною кімнатою

VІІ     Склад готової пляшкової продукції (експедиція) з опалювальною кімнатою

VІІІ    Лабораторія

ІX       Матеріальний склад

X        Зарядна станція

XІ      Ремонтні служби

XІІ     Електрощитова

Б

В

Д

Д

Д

Д

В

В

В

Д

Д

Д

Д

В

Д

Д

Д

Д

Д

В

В

Д

Д

Д

Д

Д

В

Д

В

Д

В

Д

В

Д

В

В

А

Д

Д

       Продовження    таблиці  2       

Найменування цехів та

приміщень

Категорія приміщень з вибухопожежонебезпеці

XІІІ    Пункт управління виробництвом

XIV    Метрологічна служба

XV     Холодильно-компресорна станція (аміачна)

XVІ    Повітряно-компресорна станція

XVІІ   Вуглекислотна станція

XVІІІ Котельня (при відсутності ТЕЦ)

XІX    Градирня

XX     Тепловий пункт

XXІ    Склади зберігання масел, мазуту

XXІІ  Склад зберігання мазуту

Д

Д

А

Д

Д

Г

Д

Д

В

А

Таблиця  3   –   Класифікація приміщень та виробництв за категоріями вибухо- і пожежної небезпеки спиртових  і лікеро-горілчаних заводах                                                                                                              

Найменування приміщень

Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться у приміщенні, за властивостями яких визначаються категорія і клас зони приміщення

Категорія приміщення будівель

1.1. Виробництво спирту

1.1.1. Відділення миття сокови-

тої сировини

1.1.2. Обробне відділення

соковитої сировини

1.1.3. Обробне відділення

зернової сировини

1.1.4. Солодове відділення

1.1.5. Варильне відділення

1.1.6. Відділення підготовки

меляси до зброджування

1.1.7. Дріжджове (дріжджогенераторне відділення

1.1.8. Бродильне відділення

1.1.9. Відділення брагоректифікації

1.1.10. Спиртоприймальне відділення

1.1.11.Спиртосховище закрите (в приміщенні)

1.1.12. Спиртосховище відкрите

1.1.13. Спиртовідпускне відділення

1.1.14. Зливо-наливна естакада залізничного і автомобільного транспорту

1.1.15. Зерносклад механізований підлогового зберігання

1. СПИРТОВІ ЗАВОДИ

Негорючі речовини і матеріали

Те ж

Горючий пил, здатний утворювати вибухонебезпечні суміші під час аварії

Негорючі речовини і матеріали

Те ж

Негорючі речовини і матеріали

Те ж

Те ж

ЛЗР з ТЗ не більше 28С

Те ж

Те ж

Те ж

Те ж

ЛЗР з ТЗ не більше 28С

Горючий пил з НКМРП більше 65г/м3

Д

Д

Б

Д

Д

Д

Д

Д

А

А

А

А

А

В

      Продовження    таблиці  3

Найменування приміщень

Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться у приміщенні, за властивостями яких визначаються категорія і клас зони приміщення

Категорія приміщення будівель

1.1.16. Зерносклад механізований елеваторного типу

1.1.17. Зерносклад немеханізований

1.1.18. Бардосховище закритого типу

1.1.19. Бардовідпускне відділення

1.1.20. Лабораторія спиртового виробництва

1.1.21. Лабораторія сировинна

2.1.1.Відділення приготування горілки

2.1.2. Очисне відділення

2.1.3. Напірне відділення

2.1.4. Відділення водоочищення

2.2.1. Соко-морсове відділення

2.2.2. Відділення старіння лікерів

2.2.3. Відділення напоїв і ароматних спиртів

2.2.4. Передкупажне і купажне

відділення

2.2.5. Цех розливу

2.2.6. Цех (склад) готової продукції

2.2.7. Склад посуду (у приміщенні)

2.2.8. Склад посуду під навісом

2.2.9. Посудний цех

2.2.10. Пляшкомийне відділення

2.2.11. Відділення регенерації лугу

2.2.12. Цех ректифікації спирту

2.2.13. Спиртоприймальне відділення

2.2.14. Денатураційне відделення

2.2.15. Випарне відділення

2.2.16. . Відділення обробки пробок і варіння клею

2.2.17. Сиропо- колероварильне

відділення

2.2.18. Склад сировини

2.2.19. Лабораторія

Горючий пил з НКМРП більше 65г/м3

Те ж

Негорючі матеріали

Те ж

Невелика кількість ЛЗР з ТЗ не більше 28С

Те ж

2. ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНІ ЗАВОДИ

2.1. Горілчане виробництво

ЛЗР з ТЗ не більше 28С

Те ж

Те ж

Негорючі речовини і матеріали

2.2. Лікеро-горілчане виробництво

ЛЗР з ТЗ  більше 28С

Те ж

Те ж

Те ж

Те ж

Те ж

Тверді горючі матеріали

Тверді горючі матеріали

Тверді горючі матеріали

Негорючі речовини і матеріали

Негорючі речовини і матеріали

ЛЗР з ТЗ не більше 28С

Те ж

Те ж

Те ж

Горючі речовини і матеріали

Горючі рідини з ТЗ  більше 61С

Горючі речовини і матеріали

В

В

Д

Д

В

В

А

А

А

Д

Б

Б

А

А

Б

В

В

В

Д

Д

А

А

А

А

В

В

В

В

Додаток В

Таблиця 1 – Норми первинних засобів пожежогасіння                                                                       

                                                                           

Категорія приміщення

Гранична

площа захисту, м2

Клас пожежі

Пінні та водні вогнегасники місткістю 10л

Порошкові

вогнегасники

місткістю, л

Хладонові вогнегасники місткістю 2(3)л

Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л

2

5

10

2(3)

5(8)

А, Б, В

(горючі

гази та рідини)

200

А

2++

-

2+

1++

-

-

-

В

4+

-

2+

1++

4+

-

-

С

-

-

2+

1++

4+

-

-

Д

-

-

2+

1++

-

-

-

Е

-

-

2+

1++

-

-

2++

В

400

А

2++

4++

2++

1+

-

-

2+

Д

-

-

2+

1++

-

-

-

(Е)

-

-

2++

1+

2+

4+

2++

Г

800

В

2+

-

2++

1+

-

-

-

С

-

4+

2++

1+

-

-

-

Г, Д

1800

А

2++

4+

2++

1+

-

-

-

Д

-

-

2+

1++

-

-

-

(Е)

-

2+

2++

1+

2+

4+

2++

Громадські будівлі та споруди

800

А

4++

8+

4++

2+

-

-

4+

(Е)

-

-

4++

2+

4+

2+

2++

Примітки:

1. Вибір типу і визначення необхідної кількості вогнегасників проводять у відповідності до Правил пожежної безпеки України в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин і матеріалів в приміщенні або на об’єкті.

Клас А – пожежі твердих речовин, головним чином органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

клас В – пожежі горючих рідин або твердих речовин, що плавляться;

клас С – пожежі газів;

клас Д – пожежі металів та їх сплавів;

клас (Е)* –  пожежі, що пов’язані із горінням електроустановок.

  * – додатковий клас, прийнятий в Правилах пожежної безпеки України.

2. Максимальна площа можливих осередків пожежі класів А і В в приміщеннях, де передбачається використання вогнегасників, не повинна перевищувати вогнегасної здатності вогнегасників, що пропонуються.

3. Для гасіння осередків пожежі різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А – порошок АВС (Е); для класів В, С та (Е) – ВС (Е) або АВС (Е) і класу Д – Д.

4. Значення знаків:

«++» – рекомендовані;

«+» – використання дозволяється;

«–» – не допускаються .

5. Якщо на підприємстві можливі комбіновані осередки пожежі, то перевага при виборі вогнегасників надається більш універсальному по галузі застосування (із рекомендованих  для захисту даного об’єкту, який має вищий ранг).

Додаток Г

Норми первинних засобів пожежогасіння

1. Будинки та споруди, що проектуються та реконструюються, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння [11,12] із розрахунку:

- на 200 м2 площі підлоги –один вогнегасник (якщо площа поверху менше 200 м2 – два вогнегасники на поверх);

- необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння визначається окремо для кожного поверху і приміщення;

- допускається  приміщення, які обладнані автоматичними засобами гасіння пожежі, забезпечувати вогнегасниками на 50 % , виходячи із їх розрахункової кількості.

2. Виробничі приміщення  категорії Д, а також ті, що містять негорючі речовини і матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їхня площа не перевищує 100м2 .

Відстань від можливого вогнища пожежі до місця розміщення вогнегасника не повинна перевищувати: 20 м для будинків і споруд; 30 м – для приміщень категорії А, Б, В; 40 м – В, Г; 70 м – Д.

3. Бочки з водою установлюються у виробничих, складських і інших  приміщеннях, спорудах при відсутності внутрішнього протипожежного водопроводу, а також на території об’єкта.  

4. Пожежний щит установлюється на території об’єкта з розрахунку: один щит на площу до 5000м2.

Додаток Д

Зображення первинних засобів пожежогасіння та шляхів евакуації

Для позначення шляхів евакуації і виходів назовні на планах пожежного захисту слід використовувати символи за ГОСТ 12.1.114 – 82:

  

Основний евакуаційний   шлях     

Запасний евакуаційний шлях    

Основний вихід                         

Запасний вихід

                    

Назва об’єкта

Символ

Вогнегасник переносний

Пересувний ВС

вогнегасник

        Продовження Додатку  Д   

Назва об’єкту

Символ

Телефон

                            

Пожежні оповіщувачі:

автоматичний

ручний

Кран пожежний

                            

Знак просторової орієнтації «Ви знаходитесь тут»

Оповіщувач пожежний звуковий (сирена, гудок, дзвоник та ін.)

Пристрій ручного пуску

(кнопка, важіль, тумблер та ін.)

                               

Пункт пожарного зв’язку

Додаток  Е

Перелік орієнтовних питань для підготовки

до захисту дипломного проекту

  1.   Санітарно-захисна зона і вимоги до благоустрою території підприємства.
  2.   Забезпечення підприємства санітарно-побутовими, адміністративними та допоміжними приміщеннями та устаткуванням (кількість, площа, об’єм, оснащення).
  3.   Вимоги до каналізаційних мереж та очищувальних споруд.
  4.   Вимоги безпеки до улаштування і розміщення технологічного обладнання.
  5.   Техніка безпеки при обслуговуванні технологічного обладнання (конкретного виду).
  6.   Вимоги електробезпеки до машин  і обладнання.
  7.   Протипожежні вимоги при проведенні технологічних процесів.
  8.   Протипожежні вимоги при проектуванні евакуаційних виходів, дверей, ліфтів.
  9.   Первинні засоби пожежогасіння та протипожежне водопостачання.
  10.  Технічні засоби захисту (небезпечні зони, огородження, блокуючі пристрої, прилади контролю, запобіжні пристрої).
  11.  Заходи для забезпечення чистоти повітря у виробничих  приміщеннях.
  12.  Індивідуальні засоби захисту для працюючих  в умовах шкідливих виробництв.
  13.  Розробка інструкції для безпечного проведення одного із технологічних процесів.
  14.  Охорона праці на аміачних холодильних установках (властивості та дія аміаку на організм, вимоги до вентиляції, ЗІЗ).
  15.  Заходи безпечної експлуатації посудин , що працюють під тиском.
  16.  Які передбачені проектом заходи у виробничих будинках і приміщеннях до:
  •  поліпшення організації  роботи з охорони праці;
  •  мікрокліматичних показників;
  •  поліпшення умов праці;
  •  обслуговування устаткування, розташованого на висоті?
  1.  Якими нормативними документами ви керувалися при роботі над дипломним проектом у розділі «Охорона праці»?
  2.  Які типові засоби індивідуального захисту передбачені у вашій галузі?
  3.  Характерні причини пожеж і вибухів на підприємстві.
  4.  Які органи здійснюють нагляд і контроль за дотриманням вимог охорони праці?
  5.  Яку відповідальність несе адміністрація за порушенням вимог охорони праці?
  6.  Види і порядок проведення інструктажів.
  7.  Який порядок розслідування нещасного випадку на виробництві?

Список рекомендованої літератури

  1.  Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів). Київ: Держнаглядохорон праці, «Основа», 1995.
  2.  ГОСТ 12.003 – 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. 
  3.  Правила техники безопасности в производственной санитарии в винодельческой промышленности. М.: «Легкая и пищевая промышленность», 1982.
  4.  НПАОП 15.9 – 1.26 – 84. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії для підприємств виноробної промисловості, які розміщені в підземних, гірничих виробках.
  5.  НПАОП 15.9 – 1.11 – 97. Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва.
  6.  ДНАОП 1.8.10. – 1.11 –97. Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва.
  7.  ГОСТ 12.1.003 – 83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.
  8.  СНИП 11- 4-79. Естественное и искусственное освещение.
  9.  ГОСТ 12.2.003–91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.
  10.  ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические  требования к воздуху рабочей зоны.
  11.  ДНАОП 0.01–1.01–95. Правила пожарной безопасности в Украине.
  12.  ОНТП 24/86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности.
  13.  ДНАОП 1.8.10 – 3.09 – 98. Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту в харчової промисловості.
  14.  В.Д. Емельянов. Охрана труда и пожарная безопасность в винодельческой промышленности. М.: «Легкая и пищевая промышленность», 1984. – 200 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39553. МАЗ предназначен для обеспечения подразделений головного предприятия автотранспортными средствами обес. 343.47 KB
  20 Площадь помещения м 2 88 Объем помещения м3 528 Средний разряд рабочих 2 Среднемесячная заработная плата рабочего с учетом премий руб. руб. руб.зд Км руб.
39558. ПУТИ ПОВЫШЕНИЯ ФИНАНСОВОЙ УСТОЙЧИВОСТИ СТРАХОВОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ОСАО «РЕСО-ГАРАНТИЯ» 21.78 MB
  АНАЛИЗ ФИНАНСОВОЙ УСТОЙЧИВОСТИ СТРАХОВОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ОСАО РЕСОГАРАНТИЯ. Характеристика страховой организации ОСАО РЕСОГарантия. Анализ показателей финансовой состоятельности страховой организации ОСАО РЕСОГарантия. Расчет основных показателей финансовохозяйственной деятельности страховой организации ОСАО РЕСОГарантия.
39559. Сравнительная характеристика показателей чистого приведенного дохода и внутренней нормы прибыли при учете и без учета инфляции 1.09 MB
  В инвестиционной деятельности существенное значение имеет фактор риска. Инвестирование всегда связано с иммобилизацией финансовых ресурсов предприятия и обычно осуществляется в условиях неопределенности, степень которой может значительно варьироваться.
39560. Проектирование женского плаща 23.3 MB
  1 Модели предлагаемые на рынке сбыта Модели предлагаемые на рынке сбыта Проанализировав несколько торговых точек Омской области можно сказать что самая актуальная модель плаща в данном регионе это классический тренчкот траншейное пальто – это модель дождевого плаща с неизменными атрибутами: двубортный с погонами и отложным воротником манжетами кокеткой поясом и разрезом сзади.3 Модели предлагаемые на рынке сбыта Описание модели: Вид изделия: женский плащ Назначение изделия: для повседневной носки ...