38885

Розробка програмного забезпечення для підтримки сайту виробничо-торгівельного підприємства

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Сайт – це сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які обєднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах. Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, компютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який обєкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо).

Украинкский

2013-09-30

416.5 KB

12 чел.

ЗМІСТ

Вступ

1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ САЙТУ.......................................................................................................................6

1.1 Стисла характеристика області та умов застосування програми, що розробляється .............................................................................................................6

1.2 Постановка задачі ......................................................................................9

1.2.1 Опис функцій програми ....................................................................9

1.3 Розробка завдання у вигляді варіантів використання ............................9

1.4 Формування технічних вимог до системи .............................................11

2 ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ПРИЙНЯТОГО ПРИНЦИПУ ПОБУДОВИ ДОДАТКУ ................................13

2.1 Огляд існуючих рішень............................................................................13

2.2 Характеристика програмних засобів ......................................................17

2.3 Вибір платформи реалізації .....................................................................18

2.4 Вибір мови програмування ......................................................................24

2.5 Вибір інструментальних засобів програмування ..................................27

3 ОПИС ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ОБРАНИХ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ТА КОНСТРУКЦІЙ ...............................................................................................29

3.1 Структура бази даних ..............................................................................30

3.2 Загальна структура програми .................................................................33

3.3 Модуль ведення каталогу книг ..............................................................36

4 РОЗРАХУНКИ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ..................................................................39

5 ОПИС ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВИРОБУ ............................................................................41

5.1 Інструкція користувача ............................................................................41

6 ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ .................................................................46

6.1 Визначення поняття «Охорона праці». ЗУ «Про ОП» та «Охорону навколишнього середовища»  ..................................................................................46

6.2 Фізіологічні особливості різних видів діяльності ................................47

6.3 Гігієнічні вимоги до освітлення в приміщеннях з ПК ..........................50

6.4 Заходи з електробезпеки в приміщеннях з ПК ......................................53

7 ОЧІКУВАНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ...................57

7.1 Оцінка рівня спроектованої системи й обґрунтування вибору аналога для порівняння ..........................................................................................................57

7.2 Розрахунок трудомісткості та кошторису витрат .................................57

7.3 Розрахунок собівартості програмного забезпечення ...........................66

ВИСНОВОК ....................................................................................................74

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................75

ДОДАТКИ.........................................................................................................76

ВСТУП

Для дипломного проектування вибрано тему «Розробка  програмного забезпечення для підтримки сайту виробничо-торгівельного підприємства».

Декілька десятків років тому слово «Інтернет» ми чули тільки по телевізору або читали в газеті. Але у зв’язку з науково-технічним прогресом, багато чого змінилося в житті людей. На сьогоднішній день Інтернет є невід’ємною частиною нашого життя. Для одного це є основним заробітком, для іншого ─ спосіб швидко та зручно знайти потрібну інформацію. Зручністю користування Інтернетом, нас забезпечують сайти. Які оснащені різними функціями.

У першу чергу, сайт – це віртуальна вітрина, на якій знаходиться вся інформація про підприємство.

Сайт – це сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах. Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо).

Перший у світі сайт info.cern.ch з'явився в 1990 році. Його створив Тім Бернерс-Лі — батько сучасного Інтернету. Автор опублікував на своєму сайті опис нової технології WWW (World Wide Web), оснований на протоколі передачі даних HTTP, системі адресації URI і мові розмітки HTML. Також на ресурсі було описано принципи встановлення та роботи серверів і браузерів. Сайт став першим у світі інтернет-каталогом, на якому Тім Бернерс-Лі розмістив гіперпосилання на інші інтернет-ресурси, що розпочали своє існування.

На сьогодні сайт - це обличчя компанії. Інтернет є найпопулярнішим інформаційним ресурсом і залишиться таким в найближчому майбутньому. Ми вводимо запит в пошук і отримуємо перелік підприємств, які можуть надати потрібну послугу або товар, заходимо на сайт і вся інформація в наявності. Все просто і зручно. Більше того, відсутність у компанії сайту виглядає несолідно, а сама компанія сприймається несерйозно.

Головною особливістю сайту є в надані послуги нового покоління, а саме інструменти пошуку потрібних контактів і встановлення зв'язків між діловими партнерами, перегляд каталогу продукції та замовлення верстатів виробництва.

1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ

  1.  Стисла характеристика області та умов застосування програми, що розробляється

Тепер, в епоху інформаційних технологій, все частіше і частіше з'являються нові види сайтів, які з неймовірно високою швидкістю завоювали популярність великої аудиторії.

Основні переваги сайту:

  •  Інформативність - він може містити стислу (або повну) інформацію про ваші товари, послуги та діяльність;
  •  Доступність - дізнатись про вашу компанію за допомогою сайту може будь-хто незалежно від того, де він знаходиться;
  •  "Працьовитість" - сайт надає інформацію про вашу компанію 24 години на добу 7 днів на тиждень;
  •  Ефективність - сайт допомагає знаходити клієнтів та розширяє поле вашої діяльності;
  •  Економічність - створення та підтримка сайту коштують дешевше ніж якісна зовнішня реклама;
  •  Легкість у користуванні - подання нової інформації про компанію, її послуги чи товари за допомогою сайту набагато простіше ніж організація рекламної компанії за допомогою інших маркетингових інструментів.

Якісний сайт служить вагомим інструментом для вдалого бізнесу, без якого у наш час не можливо обійтись. Інтернет повний клієнтів, а сайт допомагає скерувати їх саме до Вашої компанії.

Моїм дипломним проектом є розробка програмного забезпечення для підтримки сайту виробничо-торгівельного підприємства.  Цю тематику я вибрала тому, що  перед нами простягається великий асортимент верстатів та обладнання.

Відвідувач сайту переглядає перелік пропонованих йому товарів або послуг, вибирає підходящу позицію й замовляє обраний товар.  При замовленні клієнт заповнює форму замовлення та надсилає лист електронною поштою. При заповненні форми необхідний мінімум особистої інформації про покупця, що сприяє підвищенню безпеки покупок. Далі в такий же спосіб відвідувач може вибрати ще кілька пропонованих позицій - стільки, скільки потрібно.

Для розрахунку за покупки способи оплати застосовують різні: за допомогою банківської карти або банківським переказом, поштовим переказом, оплата електронними грішми і, нарешті, оплата готівкою при одержанні товару.

Доставка замовлення здійснюється наступними способами:

  •  Самовивіз зі складу виробника;
  •  Відправка Експрес-поштою (EMS);
  •  Відправка поштою.

Переваги інтернет-замовлення:

  •  Таке замовлення працює завжди. У нього немає вихідних і перерв на обід, відвідати його можна навіть уночі;
  •  Зайти на сайт може кожний, у кого є доступ в Інтернет, незалежно від свого місцезнаходження;
  •  Не обов'язкова наявність товару - головне, щоб була добре налагоджена взаємодія з постачальниками;
  •  Управляти сайтом можна в будь-якім місці, де є доступ в Інтернет;
  •  Не потрібне торговельне приміщення;
  •  Не потрібне спеціальне торговельне устаткування.

Очевидно, що наявність сайту та інтернет-замовлення в ньому дає чимало переваг, скорочує час на здійснення покупок, знижує витрати компанії на реалізацію товарів.

1.2 Постановка задачі

1.2.1 Опис функцій програми

Функції, що реалізувалися у дипломному проекті являють

собою ведення каталогу обладнання, замовлення обладнання, відгуки про підприємство, написання листа підприємцю, тобто:

  1.  Перегляд каталогу верстатів та обладнання по категоріях;
  2.  Каталог має короткий та повний опис верстатів та обладнання;
  3.  в каталозі можливий перегляд візуального вигляду обладнання, тобто фото верстату;
  4.  Залишати коментарі, пропозиції та відгуки про сайт;
  5.  Проводити пошук по сайту;
  6.  Переглянути прайс-лист продукції підприємства;
  7.  Скачати прайс-лист на комп’ютер;
  8.  Переглянути всю інформацію про доставку обладнання.
  9.  Замовити обладнання заповнивши форму замовлення мінімальною інформацією.
  10.  Переглянути контакти зв’язку та схему проїзду на підприємство.

Основна  якість сайту полягає в тому що, легко зв’язатися з підприємцем, переглянути каталог та замовити обладнання, що є дуже зручним для користувача.

1.3 Розробка завдання у вигляді варіантів використання

Користувачі:

Замовник:

  •  перегляд інформації каталогу;
  •  відправляє повідомлення підприємцю;
  •  залишає коментарії та відгуки про сайт;
  •  заповнює форму замовлення мінімальною особистою інформацією та надсилає замовлення на електронну пошту;
  •  Здійснює пошук по сайту.

Функції програми:

1. Функція «Пошуку»

Запит: Користувач вводить в поле пошуку символи

Реакція: Програма аналізує введенні дані і відбирає необхідні верстати

Запит: Користувач відбирає верстати з отриманого списку і відсилає запит на його перегляд

Реакція: Система показує дані обраного верстату ;

2. Функція «Завантаження прайс-листа»

Запит: Користувач натискає кнопку «Завантажити»

Реакція: Система виводить запит на збереження книги на локальному комп’ютері

Запит: Користувач натискає кнопку «ОК», для збереження документу.

Реакція: Система видає повідомлення «Завантаження виконано»

Запит: Користувач натискає кнопку «Відміна», для скасування завантаження

Реакція: Система повертає користувача на сторінку документу;

3. Функція «Коментарі»

Запит: Користувач для перегляду коментарів про підприємство натискає кнопку «Коментарі»

Реакція: Програма виводить на екран всі доданні користувачами коментарі, в випадку якщо коментарів немає на екрані з’являється повідомлення «Коментарі відсутні»

Запит: Для того щоб залишити коментар користувач заповнює форму коментаря і натискає кнопку «Залишіть коментар»

Реакція: Система додає коментар в БД;

4. Функція «Відправки повідомлень»

Запит: Користувач для відправки повідомлень натискає кнопку «Написати лист» в розділі «Контакти», заповнивши форму повідомлення, натискає кнопку «Відправити повідомлення»

Реакція: Система зберігає повідомлення в БД і відправляє підприємцю на електронну пошту;

5. Функція «Замовлення»

Запит: Користувач для відправки замовлення натискає кнопку «Замовити» в розділі «Замовлення» або в повному описі конкретного обладнання, заповнивши форму замовлення, натискає кнопку «Замовити»

Реакція: Система зберігає замовлення в БД і відправляє підприємцю на електронну пошту;

1.4 Формування технічних вимог до системи

Програмне забезпечення повинно забезпечувати виконання всіх функцій і мати засоби організації всіх необхідних процесів оброблення, передавання та завантаження даних в усіх регламентованих режимах функціонування.

Програмне забезпечення повинно бути:

  •  універсальним;
  •  функціонально достатнім (повним);
  •  надійним  
  •  адаптивним;
  •  придатним до модернізації та масштабування;
  •  модульним;
  •  мати інтуїтивно зрозумілий для користувача інтерфейс;
  •  захищеним від зовнішніх впливів;
  •  інформувати персонал, що обслуговує систему, про неможливість документування або відновлення у разі виникнення відмов.

2 ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ПРИЙНЯТОГО ПРИНЦИПУ ПОБУДОВИ ДОДАТКУ

2.1 Огляд існуючих рішень

Мастак приватне підприємство займається розробкою та виготовленням технологічного обладнання для виробництва корпусних меблів з 2004 року. З травня 2007 р. підприємство є торговим представником виробників обладнання для автосервісу.

Основними напрямками підприємства «Мастак» є розробка деталей для верстатів, та і самих верстатів. Це підприємство, надає послуги по ремонту та виготовленню нових верстатів, а також деталей для них. Приватне підприємство «Мастак» не таке велике і відоме, але його засновники на шляху вдосконалення і розширення підприємства.

Це підприємство об’єднує людей з різними напрямками програмування за для однієї мети, щоб створити найкращий продукт, та реалізувати його в певне середовище.

Підприємством «Мастак» реалізовано багато проектів по розробці верстатів та деталей, тому хоч і підприємство «молоде» але воно вже може пишатися своїми результатами та досягненнями.

Застосування у верстатах систем числового програмного керування призводить, до заміни традиційних нерегульованих джерел руху, на керовані за програмою двигуни (асинхронні частотно-струмовим керуванням, постійного струму і т.д.), що дозволяють регулювати швидкість, напрямок, а іноді і шлях створюваного ними руху. У зв’язку з цим відбувається спрощення механічної частини кінематичної структури верстата (а отже, і його конструкції) але при цьому поліпшуються його характеристики. Відмінні особливості верстатів:

1. Потужний привід головного руху до 20-40 і більше кВт. Використовуються двигуни постійного струму, що дозволяють здійснити безступінчасте регулювання частоти обертання шпинделя, або трифазні двигуни змінного струму з великим числом ступенів регулювання (18-20 і більше). Верхні межі частоти обертання шпинделя досягають 2000 об / хв. Межі регулювання частоти обертання шпинделя змінюються до 200 разів.

2. Без ступінчатий привід руху подачі з дуже широкими межами регулювання величини подачі. У деяких верстатів величина подачі змінюється від 1 до 1200 мм / хв., тобто в 1200 разів. В інших моделей ще більше. Наприклад, існують верстати межі регулювання подач яких 0,1-10000 мм / хв. Це дає можливість для кожного конкретного випадку вибрати оптимальну за умовами обробки подачу.

3. Верстати з мають дві координати з незалежним управлінням по кожній з них. Це дозволяє реалізувати дуже складні траєкторії переміщення робочих органів.

4. Більшість верстатів має швидкість настановних переміщень супорта 4,8 м / хв, а деякі до 10 м / хв. Це дозволяє максимально скоротити час холостих переміщень супорта.

5. Зазвичай верстати мають високу точність виготовлення і підвищену жорсткість у порівнянні зі звичайними верстатами аналогічного призначення. Це дозволяє забезпечити високу точність обробки.

6. Верстати обладнані розвиненими інструментальними системами з числом інструментів 12 і більше.

Токарні верстати вигідно використовувати при обробці складних багатоступеневих заготовок, особливо з криволінійними поверхнями.

Наприклад, при заготівлі – прокат, попередня обробка виконується за п’ять послідовних робочих ходів (1-5), а чистова (6) – за один робочий хід супорта по остаточному контуру деталі. Верстати працюють з автоматичного циклу, що полегшує багатоверстатне обслуговування, дозволяє виконувати просту і швидку їх переналагодження для обточування ступінчастих валів різних розмірів за заздалегідь розробленою керуючою програмою. Час обробки на токарних верстатах скорочується в порівнянні зі звичайним в 1,5-2 рази за рахунок зменшення Тв.

Такі верстати мають контурні системи з лінійно-круговим інтерполятора і пристроєм для нарізування різьблення. Ці системи забезпечують обробку заготовок складного профілю, корекцію положення ріжучої кромки інструменту, високу швидкість допоміжних переміщень. Верстати оснащуються револьверними головками або магазинами для автоматичної зміни інструменту або  блоків.

 Розробка технологічної операції для токарного верстата включає:

  •  розробка креслення заготовки і, потім, - операційного ескізу;
  •  вибір схеми базування і конструкції пристосування;
  •  визначення числа переходів і розробка послідовності обробки ;     
  •  вибір моделі верстата і типорозмірів різальних інструментів;
  •  розрахунок припусків на обробку, режимів різання і норм часу;
  •  розрахунок координат опорних точок різальних інструментів;
  •  розробка ПЗ для верстатів.

Офіційний сайт підприємства Мастак - mastak.biz, на цьому сайті можна виконати такі функції:

  1.  Перегляд каталогу верстатів та обладнання по категоріях;
  2.  Каталог має короткий та повний опис верстатів та обладнання;
  3.  В каталозі можливий перегляд візуального вигляду обладнання, тобто фото верстату;
  4.  Переглянути прайс-лист продукції підприємства;
  5.  Переглянути всю інформацію про доставку обладнання.
  6.  Переглянути контакти зв’язку та схему проїзду на підприємство.
  7.  Новини сайту.

Переваги:

  1.  На сайті викладена повна інформація про підприємство та обладнання.
  2.  Можна переглянути новини сайту.
  3.  Співробітництво з іншими компаніями.
  4.  Зручний спокійний інтерфейс.

Недоліки:

  1.  На сайті не можливо замовити продукт з допомогою Інтернету.
  2.  Зв'язок з підприємцем тільки електронною поштою або телефонний.
  3.  Зворотній зв’язок на сайті відключений.

2.2 Характеристика програмних засобів

WordPress — це проста у встановленні та використанні система керування вмістом з відкритим кодом, яка широко використовується для створення веб-сайтів, зокрема, блогів.

Написана на мові програмування PHP з використанням бази даних MySQL. Ліцензія — GNU General Public License. Сфера застосування — від блогів до складних веб-сайтів. Вбудована система тем і плаґінів в поєднанні з вдалою архітектурою дозволяє конструювати на основі WordPress практично будь-які веб-проекти.

Можливості:

Дизайн, управління системою та інші можливості:

  •  простота встановлення, простота налаштувань;
  •  підтримка веб-стандартів (XHTML, CSS);
  •  модулі для підключення (плаґіни) з унікально простою системою їх взаємодії з кодом; можливість автоматичного встановлення та оновлення версії безпосередньо з панелі адміністратора;
  •  підтримка так званих «тем», з допомогою яких легко змінюється як зовнішній вигляд, так і способи виведення даних;
  •  можливість редагувати шаблони одразу в панелі адміністратора;
  •  «теми» реалізовані як набори файлів-шаблонів на PHP (у HTML-розмітку вставляються PHP-мітки);
  •  багато бібліотек «тем» і «плаґінів»;
  •  потенціал архітектури дозволяє легко реалізовувати складні рішення;
  •  СЕО-оптимізована система;
  •  наявність українського перекладу.

Публікація та редагування:

  •  миттєва публікація;
  •  підтримка RSS, Atom, trackback, pingback;
  •  наявність ЛЗУ (людино-зрозумілий URL);
  •  редагування WYSIWYG-редактором з можливістю вставлення форматового тексту (наприклад з програми Microsoft Word) або редагування за допомогою HTML-розмітки.

Контент:

  •  наперед заплановані публікації;
  •  багатосторінкові записи;
  •  прикріплення файлів та зображень до записів;
  •  можливість створення статичних сторінок;
  •  можливість створення свого типу контенту у власних темах;
  •  категорії, теги, коментування тощо.

Hostinger — хостинг доступних, простих і корисних веб-сервісів, які допомагають користувачам дізнатися більше про можливості Інтернету. З моменту заснування в 2004 році, Hostinger Group виріс з невеликої компанії в пізнаваного і провідного в світі провайдера послуг хостингу. Послугами користуються мільйони клієнтів у всьому світі. Під управлінням Hostinger знаходяться сотні веб серверів, що дозволяє задовольнити зростаючі потреби всіх клієнтів.

Компанія Hostinger Group пишається тим, що є одним з акредитованих реєстраторів елітної організації ICANN. Це означає, що компанія перевірена в ICANN, має стабільну фінансову базу, якої багато довіряють.

Hostinger в Україні. У 2011 році Hostinger відкрив свої двері в Україну. На сьогоднішній день нашими послугами користуються понад 200 000 клієнтів, які створили більше 100 000 сайтів. Hostinger є однією з швидкозростаючих компаній хостингу в Україні, оскільки щодня у нас реєструється понад 500 нових акаунтів.

2.3 Вибір платформи реалізації

Платформа – апаратний і / або програмний комплекс, який є основою для різних обчислювальних систем..

Одною із таких платформ є операційна система. Даний дипломний проект підтримується більшістю операційних систем, які підтримують веб-браузери. Тобто такі, як Windows 7, Windows XP, Windows Vista, Windows 8, Windows 2000, Mac OS, Linux, UNIX та інші схожі.

Системне програмне забезпечення базується на платформі, яка повинна забезпечити:

  •  підтримку  технології обробки даних;
  •  розмежування доступу до системних ресурсів та даних;
  •  резервування   та  захист   інформації,   (захист   цілісності   баз  даних).

Іншою платформою для дипломного проекту є веб-браузер, тому що дана програма запускається за його допомогою.

Web-браузер - програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач за допомогою посилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.

Дипломна робота підтримується будь-яким браузером в якому є підтримка HTML5, CSS3. Тобто можна вибрати будь-яким з цього списку: Opera, Mozilla Firefox, Safari (Apple Computer), Google Chromе.

2.4 Вибір мови програмування

В своєму дипломному проекті я використовую мову  розмітки гіпертексту HTML та каскадні таблиці стилів CSS.

HTML— мова розмітки гіпертексту стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.

HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.

HTML разом із каскадними таблицями стилів та вбудованими скриптами — це три основні технології побудови веб-сторінок.

HTML впроваджує засоби для:

  •  створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
  •  отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
  •  створення інтерактивних форм;
  •  включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

CSS (англ. Cascading Style Sheets або Каскадні таблиці стилів скорочено) — спеціальна мова, що використовується для відображення сторінок, написаних мовами розмітки даних. Найчастіше CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися до інших видів XML-документів.

Специфікації CSS були створені та розвиваються Консорціумом Всесвітньої мережі.

CSS має різні рівні та профілі. Наступний рівень CSS створюється на основі попередніх, додаючи нову функціональність або розширюючи вже існуючі функції. Рівні позначаються як CSS1, CSS2 та CSS3. Профілі — сукупність правил CSS одного або більше рівнів створені для окремих типів пристроїв або інтерфейсів. Наприклад, існують профілі CSS для принтерів, мобільних пристроїв тощо.

CSS (каскадна або блочна верстка) прийшла на заміну табличній верстці веб-сторінок. Головна перевага блочної верстки — розділення змісту сторінки (даних) та їх візуальної презентації.

2.5 Вибір інструментальних засобів програмування

Блокнот (англ. Notepad) - простий текстовий редактор, що є частиною операційних систем Microsoft Windows, починаючи  Windows 1.0, і Windows NT,  що  вийшла в 1985 році. Також "Блокнот" присутній в операційній системі Windows 8. Версія 6.1.

Opera — веб браузер та програмний пакет для роботи в Інтернеті. Розробляється норвезькою компанією Opera Software. Розроблено в 1994 році групою дослідників з норвезької компанії Telenor. С 1995 року продукт компанії Opera Software, утвореної авторами першої версії браузера. Браузер написаний на мові програмування C++, має високу швидкість роботи [8] і сумісний з основними веб-технологіями[9]. Відмінними особливостями Opera довгий час були багатосторінковий інтерфейс (система вкладок у вікні програми) і можливість масштабування документів цілком, разом з графікою; згодом ці функції з'явилися і в інших браузерах. Версія 12.15.

Google Chrome — веб-переглядач, розроблений компанією Google на основі веб-переглядача з відкритим кодом Chromium та іншого відкритого програмного забезпечення. Його програмна архітектура була створена з чистого аркуша (однак використовуючи інше програмне забезпечення з відкритим кодом, у тому числі компоненти WebKit та Mozilla) з метою задоволення поточних потреб користувачів. Нова архітектура насамперед визнає той факт, що на сьогодні більшість веб-сайтів є не просто веб-сторінками, але веб-програмами. Заявленими перевагами цієї архітектури є підвищена стабільність, швидкість, безпека, а також чистий, простий та ефективний інтерфейс користувача.

3 ОПИС ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ОБРАНИХ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ТА КОНСТРУКЦІЙ

3.1 Структура сайту

3.2 Загальна структура програми

3.3 Модуль ведення каталогу верстатів

4 РОЗРАХУНКИ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5 ОПИС ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВИРОБУ

5.1 Інструкція користувача

6 ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

6.1 Визначення поняття «Охорона праці». ЗУ «Про ОП» та «Охорону навколишнього середовища»

Закон України "Про охорону праці" передбачає економічні методи управління охороною праці:

— створення фонду охорони праці на підприємстві;

— обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

— збереження середнього заробітку працюючого за період простою у разі відмови працюючого від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я, його самого або для людей, які його оточують, чи навколишнього природного середовища;

— виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці;

— безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням та інші пільги й компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими та складними умовами праці;

— безплатна видача працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, змивальних та знешкоджувальних засобів на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах;

— відшкодування збитків у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я (або його сім'ї у разі смерті потерпілого), пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а також моральної шкоди.

Організаційно-технічні заходи та засоби, покликані забезпечити такий рівень організації праці на підприємстві й такі технічні (інженерні) рішення з охорони праці для усього технологічного процесу, обладнання та інструментів, які виключали б вплив на працівників небезпечних виробничих чинників, а також виключали б або зменшували до допустимих нормативних значень вплив на робітників шкідливих виробничих чинників.

Організаційними заходами охорони праці є: належна навченість робітників, чітке та своєчасне проведення інструктажів і контролю знань з охорони праці; наявність розроблених відповідно до вимог охорони праці регламентів проведення робіт та технологічних карт; правильне планування робочих місць; безпечне утримання проходів і проїздів: наукова організація праці; нагляд за роботою працівників; зручна робоча поза, правильне чергування роботи й відпочинку згідно з КЗпП; відсутність фізичного або іншого перенапруження; застосування безпечних способів праці; дотримання встановленого ходу технологічного процесу; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту; наявність відповідних знаків безпеки та ін.

Технічними заходами та засобами охорони праці є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів, засобів колективного захисту (огороджень, блокування, сигналізації); використання за призначенням якісних засобів індивідуального захисту (спецодягу, спецвзуття та засобів захисту органів дихання, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху) тощо.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають попередження шкідливого впливу виробничих чинників на людину та дотримання допустимих рівнів цих чинників на робочих місцях, а також забезпечення відповідності умов на робочих місцях вимогам до нормативних документів.

Приміщення, обладнання, робочі місця та умови праці мають відповідати вимогам таких нормативних документів:

— розміри виробничих приміщень повинні відповідати вимогам СН 245-71 (Санитарные нормы проэктирования промышленных предприятий) і ОНТП-24-86 В (Общесоюзные нормы технологического проектирования), а допоміжних — В СНіП 2.09.04-87 (Строительные нормы и правила); наприклад, об'єм виробничого приміщення на одного працівника має становити не менш як 15 м3, а площа — 4,6 м2;

— робочі місця повинні організовуватись відповідно до ГОСТ 12.2.082-78, ГОСТ 12.2.033-78 та ін.;

— метеорологічні умови (температура, відносна вологість та рухливість повітря) у робочій зоні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99;

— концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (газо-, паро- або пилоподібних) не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій, регламентованих ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99;

— параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість, показники освітленості та коефіцієнт пульсації при штучному освітленні) повинні відповідати вимогам СНіП 11-4-79;

— рівні шуму, інфрачервоного випромінювання, ультразвуку та вібрації не повинні перевищувати допустимих значень, регламентованих ДСН 3.3.6.037-99;

— напруженості постійних електричних та магнітних полів на робочих місцях не повинні перевищувати допустимих значень відповідно до "Санітарно-гігієнічних норм допустимої напруженості електростатичного поля" № 1757-77 та гранично допустимих рівнів впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями та магнітними матеріалами № 1742-77;

— напруженості електричних та магнітних полів частотою 50 Гц не повинні перевищувати гранично допустимих напруг за ГОСТ 12.1.002-84 для електростатичних полів та гранично допустимих рівнів впливу магнітних полів чистотою 50 Гц для магнітних полів;

— параметри електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону не повинні перевищувати допустимих значень, регламентованих ГОСТ 12.1.006-84 та "Санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких та надвисоких частот" ДсанПіН 3.3.2-007-98;

— щільності потоку енергії інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань не повинні перевищувати допустимих значень, регламентованих ГОСТ 12.1.005-88 і "Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень" № 4086-86 для інфрачервоних випромінювань та "Гігієнічними вимогами до конструювання і експлуатації установок з штучними джерелами ультрафіолетового випромінювання для люмінесцентного контролю якості й промислових виробів" — для ультрафіолетових випромінювань;

— рівні лазерних випромінювань не повинні перевищувати гранично допустимі значення за СНіП 2392-81;

— потужності експозиційних доз невикористаного рентгенівського випромінювання не повинні перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.2.006-83 та "Санітарними правилами роботи з джерелами невикористовуваного рентгенівського випромінювання";

Санітарно-гігієнічні та інші норми для робочих місць наведені в довіднику з охорони праці на промислових підприємствах.

Лікувально-профілактичні заходи передбачають попередні та періодичні медичні огляди працівників, переведення працівників на легшу роботу за станом здоров'я, безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників на роботах з тяжкими та шкідливими умовами праці, відшкодування потерпілому працівнику витрат на лікування, протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної допомоги, особливі вимоги з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору, карт умов праці на робочому місці. Забороняється укладати договір з громадянином, якому за медичними та психологічними висновками протипоказана запропонована робота.

Згідно із Законом "Про охорону праці", усі працівники підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, котрі спричинили втрату працездатності.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства та нормативно-правовим актам про охорону праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше від тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я, відповідно до медичного висновку, потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за згодою працівника, на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і в разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги й компенсації, що надаються у порядку, визначеному законодавством.

Якщо робота пов'язана з роз'їздами, працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за колективним договором (угодою, трудовим договором) за свої кошти додатково встановлювати працівникові пільги й компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен своєчасно, не пізніш як за два місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

На роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці та пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами працівникам видається безоплатно, за встановленими нормами, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, котрі не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором. Згідно з колективним договором (угодою) роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Працівникові відшкодовуються збитки, заподіяні йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а при настанні стійкої втрати професійної працездатності сплачується одноразова допомога.

Закон з охорони праці регламентує багато інших питань організації й управління цією діяльністю на підприємстві, визначає державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці, відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.

Таким чином, у Законі "Про охорону праці" реалізована концепція управління охороною праці в державі, яка полягає в пріоритеті життя і здоров'я працівників і запровадженні плати за ризик (пільги працівникам за шкідливі й важкі умови праці, диференційовані страхові тарифи, штрафні санкції) — як важелі здійснення державної політики в цій галузі. Крім того, встановлений принцип добровільності прийняття ризику: ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди. Одночасно встановлений принцип правового регулювання ризику шляхом створення нормативно-правових актів, які визначають систему заборон і норм попередження нещасних випадків і профзахворювань. Розроблений також порядок доступності й відкритості інформації з питань охорони праці.

У Законі передбачені механізми попередження шкоди людині й суспільству, а також відшкодування завданого збитку, закладені правові норми управління охороною праці, котрі забезпечують організаційно-господарську та наглядову діяльність шляхом визначення повноважень, прав і відповідальності господарських органів, а також органів місцевого самоврядування і виконавчих органів влади. Закон передбачає чітку систему державного управління охороною праці від уряду, при якому створена Національна рада з гарантування безпечної діяльності населення, до підприємства.

Законом передбачається експертиза проектів з питань охорони праці та створення відповідних експертно-технічних центрів, запроваджено сертифікацію безпеки машинобудівної продукції. Матеріальних збитків від нещасних випадків зазнають проектно-конструкторські організації й заводи-виробники неякісної, небезпечної продукції.

Законом підвищена роль і престиж служби охорони праці, яка підпорядкована безпосередньо власнику (керівнику) підприємства й прирівняна до служб головних спеціалістів. У місцевих органах державної виконавчої влади створено службу охорони праці для організації і контролю цієї роботи на підприємствах регіону. Особливе значення в законі надається підвищенню рівня навчання керівного складу підприємств і робітників з питань охорони праці.

Для роботодавців встановлено жорсткі вимоги щодо: впровадження ефективної системи управління охороною праці на підприємстві; створення посадових інструкцій з питань охорони праці; розроблення щорічних комплексних заходів з охорони праці; формування фонду охорони праці підприємства; обрання уповноважених з охорони праці трудових колективів; розроблення розділу "Охорона праці" в колективному договорі; ознайомлення (під розписку) кожного працівника з умовами праці на його робочому місці; проведення попереднього медичного обстеження робітників на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці чи таких, де необхідний професійний відбір.

Закон не допускає керуватися суто економічними міркуваннями при плануванні та організації виконання заходів щодо підвищення рівня безпеки і умов праці, попередження нещасних випадків і профзахворювань.

2. Закон України про “Пожежну безпеку ”

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої
та  іншої  діяльності  посадових  осіб,  працівників  підприємств,
установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у
трудових договорах (контрактах) та статутах  підприємств,  установ
та організацій.

    Забезпечення  пожежної  безпеки  підприємств,   установ    та
організацій покладається на їх  керівників  і  уповноважених  ними
осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки

    Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені
ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:

    розробляти  комплексні  заходи  щодо  забезпечення   пожежної
безпеки, впроваджувати  досягнення  науки  і  техніки,  позитивний
досвід;

    відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти
і затверджувати положення, інструкції, інші  нормативні  акти,  що
діють у межах підприємства, установи та  організації,  здійснювати
постійний контроль за їх додержанням;

    забезпечувати  додержання  протипожежних  вимог   стандартів,
норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов  органів
державного пожежного нагляду;

    організовувати навчання працівників правил   пожежної безпеки
та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

 у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних  для
забезпечення  пожежної  безпеки,  вживати  відповідних    заходів,
погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;     

    утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту  і
зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати  їх
використання не за призначенням;

    створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку
підрозділи пожежної охорони та  необхідну  для  їх  функціонування
матеріально-технічну базу;

    подавати на вимогу державної пожежної  охорони  відомості  та
документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що  ними
виробляється;

    здійснювати заходи  щодо  впровадження  автоматичних  засобів
виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої
автоматики;

    своєчасно  інформувати  пожежну  охорону  про    несправність
пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а
також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

    проводити службове розслідування випадків пожеж.

    Обов'язки  сторін  щодо   забезпечення    пожежної    безпеки
орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

На  підприємстві,  в  установі  та  організації  з  кількістю
працюючих  50  і  більше чоловік рішенням трудового колективу може
створюватися  пожежно-технічна  комісія.  У виняткових випадках її
функції  може виконувати комісія з охорони праці. Типове положення
про  пожежно-технічну комісію затверджується Міністерством України
з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи.

    Повноваження в галузі пожежної безпеки асоціацій, корпорацій,
концернів, інших виробничих об'єднань  визначаються  їх  статутами
або договорами між підприємствами,  що  утворили  об'єднання.  Для
виконання  делегованих  об'єднанню  функцій   в    його    апараті
створюється служба пожежної безпеки.

3. Закон України про охорону навколишнього природного середовища

       Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності людини – невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

      З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя та здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

      Цей  Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони  навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього та майбутніх поколінь.

Стаття 1.Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

     Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин в галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних  ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико – культурною спадщиною. 

Стаття  7. Освіта і виховання в галузі охорони навколишнього природного середовища.

     Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка спеціалістів забезпечується  загальною обов`язковою комплексною освітою та вихованням в галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в дошкільних дитячих закладах, системі загальної середньої , професійної та вищої освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

     Екологічні знання є обов`язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов`язана з використанням  природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища.

     Спеціально визначені вищі та професійні навчальні заклади здійснюють підготовку  спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням  суспільних потреб.

 Стаття 9.Екологічні права громадян України.

      Кожний громадянин України має право на :

А) безпечне для його життя та здоров`я  навколишнє природне середовище;

Б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та внесення пропозицій до державних та господарських органів,  установ та організацій з цих питань;

В) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального та комплексного використання природних ресурсів;

Г) здійснення загального та спеціального  використання природних ресурсів;

Д) об`єднання у громадські природоохоронні формування;

Е) одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров`я населення;

Є) участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

Ж) одержання екологічної освіти;

З) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій  і громадян про відшкодування шкоди заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на  навколишнє природне середовище.

Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян України.

Стаття 12. Обов`язки громадян у галузі охорони навколишнього середовища.

Громадяни України зобов`язані:

А)берегти природу, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

Б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

В)не порушувати екологічні права та законні  інтереси  інших суб`єктів4

Г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;
Д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище;

  Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обв`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.

4. Вимоги до виробничих приміщень.

1.1. Вимоги стосовно освітлення, оптимальних умов мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, рівнів шуму, вібрації, електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено у ДСанПіН 3.3.2-007-98 ( v0007282-98 ).

1.2. Виробничі об'єкти повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

1.3. Під час експлуатації будівель та споруд, де розміщені робочі місця операторів, повинні забезпечуватись вимоги:

а) Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98, z0424-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98);

б) Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

1.4. Електробезпека будівель та приміщень, де розміщені робочі місця операторів, повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

1.5. Вимоги щодо пожежної безпеки будівель та приміщень, де розміщені робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП, повинні відповідати вимогам, встановленим:

а) Державними будівельними нормами "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 ( va088509-02 ) (далі - ДБН В.1.1.7-2002);

б) ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности";

в) Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

1.6. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника ЕОМ з ВДТ і ПП, чинних санітарних норм, санітарних норм і правил, вказаних у ДСанПіН 3.3.2-007-98 ( v0007282-98 ), та цих Правил.

1.7. Для всіх будівель і приміщень, де знаходяться робочі місця операторів ЕОМ з ВДТ і ПП, повинно бути визначено клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ). Відповідне позначення повинно бути нанесено на вхідних дверях кожного приміщення згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

1.8. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002.

1.9. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ з ВДТ і ПП, а також над ними чи під ними.

1.10. У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном.

1.11. Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98 ( v0007282-98 ) не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями операторів у підвалах і цокольних поверхах.

1.12. Площу та об'єм для одного робочого місця оператора визначають згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2-007-98 ( v0007282-98 ). Площа має бути не менше 6,0 кв.м, об'єм - не менше 20,0 куб.м.

1.13. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу.

1.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог:

а) Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161 ( z0990-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005);

б) Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13- 98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками.

В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

1.15. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені вогнегасниками, кількість яких визначається згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).

1.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005 ( z0990-05 ), ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ) і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника.

1.17. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

 2. Вимоги електробезпеки під час експлуатації ЕОМ з ВДТ і ПП

2.1. ЕОМ з ВДТ і ПП, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту мають відповідати класу зони за НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ), мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

2.2. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, застосовувати негорючу ізоляцію.

2.3. Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).

2.4. Лінія електромережі для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП виконується як окрема групова трьох провідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Не допускається використовувати нульовий робочий провідник як нульовий захисний провідник.

2.5. Нульовий захисний провідник прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток електроживлення.

2.6. Не допускається підключати на щиті до одного контактного затискача нульовий робочий та нульовий захисний провідники.

2.7. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трьох провідній мережі має бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ).

2.8. У приміщенні, де одночасно експлуатуються понад п'ять ЕОМ з ВДТ і ПП, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

2.9. ЕОМ з ВДТ і ПП повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

У штепсельних з'єднаннях та електророзетках, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають бути спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Їхня конструкція має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним.

2.10. Не допускається підключати ЕОМ з ВДТ і ПП до звичайної двох провідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв.

2.11. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП потрібно виконувати за магістральною схемою, по 3-6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

2.12. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 42 В за своєю конструкцією мають відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 42 В, мають візуально (за кольором) відрізнятися від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

2.13. Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ) та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).

2.14. Електромережу штепсельних розеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поруч зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, а також у пластикових коробах і пластмасових рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розміщенні в приміщенні до п'яти ЕОМ з ВДТ і ПП допускається прокладання трьох провідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого чи важкогорючого матеріалу по периметру приміщення без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Не допускається в одній трубі прокладати ланцюги до 42 В та вище 42 В.

2.15. При організації робочих місць операторів електромережу штепсельних розеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП у центрі приміщення прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не допускається застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, які містять сірку.

5. Вимоги до електробезпеки виробничих приміщень

Відповідно до ПУЭ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії: без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні.

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. До чинників підвищеної небезпеки належать: температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35°С; відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%); струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо; струмопровідний пил; можливість одночасного доторкання людини до струмо непровідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать:

відносна вологість близька до насичення (до 100%); агресивне середовище,   що пошкоджує ізоляцію.  Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.  За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок. Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.

Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму.

Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму, надання йому першої допомоги.

При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи: вимикати напругу рубильником або вимикачем; забезпечити безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або мережі в цілому.

Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам'ятати, що не можна доторкатись до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, треба також стежити за тим, щоб не доторкнутись до струмоведучої частини і не опинитися під напругою. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом.

За необхідністю проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з дерев'яним сухим топорищем.

Відтягувати потерпілого від струмоведучих частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе. Можна, наприклад, надіти діелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на потерпілого прогумовану тканину або стати на гумовий килимок, чи суху дошку або будь-який предмет, що не проводить електричний струм.

Під час звільнення потерпілого від струмоведучих частин, що перебувають під напругою вище 1000 В, треба надіти діелектричні рукавиці, взути гумові боти і діяти штангою або ізолюючими обценьками. При доторканні струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової напруги.

При звільненні потерпілого від дії електричного струму бажано при можливості діяти однією рукою

Після звільнення від струмоведучих частин потерпілого треба винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий.

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все рівно не можна дозволяти підніматись. Коли людина знаходиться в стані непритомності, але у нього зберігається помірне дихання і пульс, слід дати йому понюхати розчин аміаку, облити обличчя водою, забезпечити спокій до приходу лікаря.

Якщо потерпілий дихає погано або не дихає взагалі, йому необхідно терміново розпочати робити штучне дихання або непрямий масаж серця. Ніколи не слід відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя.

Відомо багато випадків, коли людина, уражена струмом, знаходилась в стані клінічної смерті, після вжитих заходів одужувала і поверталася до праці.

Електричні травми , їх види.

Електричні травми – це місцеві ураження, опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, електрофтальмія, механічні пошкодження.

Розрізняють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані. До місцевих електротравм належать електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму чи електричної дуги. На місцеві електротравми припадає біля 20% електротравм, загальні - 25% і змішані - 55%.

Електричні опіки - найбільш розповсюджені електротравми, біля 85% яких припадає на електромонтерів, що обслуговують електроустановки.

Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми. Поверхневі – це ураження шкіри. Внутрішні – ураження внутрішніх органів і тканин тіла.

Залежно від умов виникнення опіки поділяються на контактні, дугові і змішані. Контактні струмові опіки більш вірогідні в установках порівняно невеликої напруги - 1...2 кВ і спричиняються тепловою дією струму. Для місць контакту тіла зі струмовідними неізольованими елементами електроустановки характерним є велика щільність струму і підвищений опір — за рахунок опору шкіри. Тому в місцях контакту виділяється значна кількість тепла, що і призводить до опіку. Контактні опіки охоплюють прилеглі до місця контакту ділянки шкіри і тканин.

Тяжкість ураження при контактних опіках залежить від величини струму та опору його проходженню, а також від часу проходження.

Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за величиною напруги. При цьому в установках до 6...10 кВ дугові опіки частіше є результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в електроустановках. При більших значеннях напруг дуга може виникати як безпосередньо між струмовідними елементами установки, так і між струмовідними елементами електроустановки і тілом людини при небезпечному наближенні її до струмовідних елементів. В першому випадку (дуга між елементами електроустановки) струм через тіло людини не проходить, і небезпека обумовлюється тепловою дією дуги, а в другому (дуга між струмовідними елементами і тілом людини) - теплова дія дуги поєднується з проходженням струму через тіло людини. Дугові опіки, в цілому, значно тяжчі, ніж контактні, і нерідко призводять до смерті потерпілого, а тяжкість уражень зростає зі збільшенням величини напруги.

Електричні знаки (знаки струму або електричні мітки) спостерігаються у вигляді різко окреслених плям сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини в місці контакту зі струмовідними елементами. Зазвичай знаки мають круглу чи овальну форму, або форму струмовідного елемента, до якого доторкнулася людина, розмірами до 10 мм з поглибленням у центрі. Іноді електричні знаки можуть мати форму мікроблискавки, яка контрастно спостерігається на поверхні тіла.

Електричні знаки можуть виникати як у момент проходження струму через тіло людини, так і через деякий час після контакту зі струмовідними елементами електроустановки. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.

Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Над дрібні частки металу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому вони нездатні проникати через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. На ураженій ділянці тіла при цьому відчувається біль від опіку за рахунок тепла, занесеного в шкіру металом, і напруження шкіри від присутності в ній сторонньої твердої речовини - часток металу. З часом уражена ділянка шкіри набуває нормального вигляду, і зникають больові відчуття.

Особливо небезпечна електрометалізація, пов'язана з виникненням електричної дуги, для органів зору. При електрометалізації очей лікування може бути досить тривалим, а в окремих випадках – безрезультатним. Тому при виконанні робіт в умовах вірогідного виникнення електричної дуги необхідно користуватись захисними окулярами. У більшості випадків одночасно з металізацією шкіри мають місце дугові опіки.

6. Пожежна безпека на виробництві

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку ”.

Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4 - 7) Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах.

Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

Основними функціями Системи забезпечення пожежної безпеки є:

1. Нормативне правове регулювання і здійснення державних заходів у галузі пожежної безпеки

2. Створення пожежної охорони та організація її діяльності,

3. Розробка і здійснення заходів пожежної безпеки,

4. Реалізація прав, обов'язків і відповідальності в галузі пожежної безпеки,

5. Проведення протипожежної пропаганди та навчання населення заходам пожежної безпеки

6. Сприяння діяльності добровільних пожежних і об'єднань пожежної охорони,

7. Залучення населення до забезпечення пожежної безпеки,

8. Науково-технічне забезпечення пожежної безпеки,

9.  Інформаційне забезпечення у сфері пожежної безпеки,

10.  Здійснення державного пожежного нагляду та інших контрольних функцій щодо забезпечення пожежної безпеки,

11.  Виробництво пожежно-технічної продукції, виконання робіт і надання послуг у галузі пожежної безпеки,

12.  Ліцензування діяльності (робіт, послуг) в галузі пожежної безпеки та сертифікація продукції і послуг у галузі пожежної безпеки,

13. Протипожежне страхування

14. Встановлення податкових пільг та здійснення інших заходів соціального і економічного стимулювання забезпечення пожежної безпеки

15. Гасіння пожеж та проведення пов'язаних з ними першочергових аварійно-рятувальних робіт,

16. Облік пожеж та їх наслідків

17. Встановлення особливого протипожежного режиму.

Згідно з Правилами пожежної безпеки на кожному підприємстві наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний їх пожежної небезпеки протипожежний режим у тому числі:

1. Визначено та обладнані місця для куріння.

2. Визначено місця і допустима кількість одноразово перебувають у приміщеннях сировини, напівфабрикатів та готової продукції

3. Встановлено порядок збирання горючих відходів і пилу, зберігання промасленого спецодягу;

4. Визначено порядок знеструмлення електрообладнання у разі пожежі і після закінчення робочого дня;

Повинні бути регламентовані:

1. Порядок проведення тимчасових вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

2. Порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи;

3. Дії працівників при виявленні пожежі;

4. Визначено порядок і терміни проходження протипожежного інструктажу та занять з пожежно-технічного мінімуму, а також призначені відповідальні за їх проведення.

У будинках і спорудах (крім житлових будинків) при одноразовому знаходженні на поверсі більше 10 осіб мають бути розроблені і на видних місцях вивішені плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а також передбачена система (установка) оповіщення людей про пожежу.

Керівник об'єкта з масовим перебуванням людей (50 чоловік і більше) на додаток до схематичного плану евакуації людей при пожежі зобов'язаний розробити інструкцію, визначальну дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півріччя повинні проводитися практичні тренування всіх задіяних для евакуації працівників.

Для об'єктів з нічним перебуванням людей (дитячі сади, школи-інтернати, лікарні тощо) в інструкції повинні передбачатися два варіанти дій: у денний і в нічний час.

Керівники підприємств, на яких застосовуються, переробляються і зберігаються небезпечні (вибухонебезпечні) сильнодіючі отруйні речовини, зобов'язані повідомляти підрозділам пожежної охорони дані про них, необхідні для забезпечення безпеки особового, складу, який залучається для гасіння пожежі та проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт на цих підприємствах.

Територія підприємств у межах протипожежних розривів між будівлями, спорудами та відкритими складами, повинна своєчасно очищатися від горючих відходів, сміття, тари, опалого листя, сухої трави і т.п. Горючі відходи, сміття і т.п. слід збирати на спеціально виділених майданчиках у контейнери або ящики, а потім вивозити.

Протипожежні розриви між будівлями і спорудами, штабелями лісу, пиломатеріалів, інших матеріалів та обладнання не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання і тари, для стоянки транспорту і будівництва (установки) будівель і споруд.

Дороги, проїзди, під'їзди і проходи до будівель, споруд, відкритих складів і водо джерел, використовувані для пожежогасіння, підступи до стаціонарних пожежних драбин і пожежного інвентарю повинні бути завжди вільними, утримуватися в справному стані, а взимку бути очищеними від снігу і льоду.

Для всіх виробничих та складських приміщень повинні бути визначені категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за Правилами улаштування електроустановок, які слід позначати на дверях приміщень.

Близько обладнання, що має підвищену пожежну небезпеку, слід вивішувати стандартні знаки (аншлаги, таблички) безпеки.

Одна з умов забезпечення пожежо- і вибухобезпеки будь-якого виробничого процесу - ліквідація можливих джерел займання.

7. Порядок проведення медичних оглядів для працівників, що виконують роботи на верстатах виробництва.

Стаття 17. Обов'язкові медичні огляди працівників певних

Категорій

Роботодавець зобов'язаний   за   свої    кошти    забезпечити

фінансування  та  організувати  проведення  попереднього  (під час

прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової  діяльності)

медичних оглядів працівників,  зайнятих на важких роботах, роботах

із шкідливими чи  небезпечними  умовами  праці  або  таких,  де  є

потреба  у професійному доборі,  щорічного обов'язкового медичного

огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних

оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення

відповідних  оздоровчих  заходів.   Медичні   огляди   проводяться

відповідними  закладами  охорони здоров'я,  працівники яких несуть

відповідальність  згідно  із   законодавством   за   відповідність

медичного  висновку фактичному стану здоров'я працівника.  Порядок

проведення   медичних  оглядів  визначається  центральним  органом

виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної політики у

сфері охорони здоров'я.

Роботодавець має   право   в  установленому  законом  порядку

притягнути   працівника,   який   ухиляється    від    проходження

обов'язкового      медичного     огляду,     до     дисциплінарної

відповідальності,  а  також  зобов'язаний  відсторонити  його  від

роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний   забезпечити   за   свій   рахунок

позачерговий медичний огляд працівників:

1. за заявою працівника,  якщо він вважає,  що погіршення  стану

його здоров'я пов'язане з умовами праці;

2. за своєю   ініціативою,  якщо  стан  здоров'я  працівника  не

дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки

За час   проходження   медичного   огляду   за   працівниками

зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

7.1 Оцінка рівня спроектованої системи й обґрунтування вибору аналога для порівняння.

Метою даного розділу є доведення економічної ефективності «Розробки програмного забезпечення для підтримки сайту виробничо-торгівельного підприємства».

Для  цього  проведено  ряд розрахунків і порівнянь, що дозволяють кількісно оцінити переваги даної програми  відносно систем (програм), які існували раніше на даному підприємстві.

6.2 Розрахунок трудомісткості та кошторису витрат

Нормативи  трудомісткості  будуть  розраховані  для  наступних  етапів розробки програмного комплексу:

  •  1. постановка задачі;
  •  2. складання алгоритму;
  •  3. написання програми;
  •  4. налагодження програми;
  •  5. досвідчена експлуатація програми.

Фактори, що впливають на трудомісткість розробки:

  •  кількість макетів вхідної інформації;
  •  кількість різновидів форм вихідної інформації;
  •  група новизни ПО;
  •  складність алгоритму (задачі);
  •  вид використовуваної  інформації;
  •  складність контролю вхідної і вихідної інформації;
  •  мова програмування.

Під кількістю макетів вхідної інформації варто розуміти макети всієї інформації, яка використовується для вирішення задачі:

  •  змінна інформація (ЗІ);
  •  нормативно-довідкова інформація (НДІ);
  •  бази даних (БД).

Під кількістю вихідної інформації варто розуміти:

  •  форми друкованих документів;
  •  інформацію, що переноситься на машинні носії;
  •  графічна інформація.

Дані для використання в інших задачах не входять  у  число форм вхідної і вихідної інформації. Під  макетами  вхідної  і вихідної інформації розуміються будь-які структуровані  набори даних на вході і на виході ПЕОМ.

Вихідні дані

Ступінь новизни: III - Розробка типових проектних рішень, оригінальних задач, і систем, що не мають аналогічних  рішеннь.

Складність алгоритму: II - Алгоритми пошуку, алгоритми задач реального часу із середнім ступенем реакції на зміну стану керуючого процесу.                 

Поправочні коефіцієнти розраховуємо за формулою 1, що враховує ступінь новизни задачі, складність   алгоритму  і  вид  використовуваної  інформації, приведені в таблиці  6.1.

Таблиця 6.1 - Вид  використовуваної  інформації

Вид новизни

Група складності

Група новизни III

ЗІ

II

1.8

НДІ

II

1.08

БД

II

0.9

               (6.1)

де  Кп - поправочний коефіцієнт;

ДО1, ДО3 - поправочні коефіцієнти згідно таблиці 6.1

М -  кількість наборів даних ЗІ;

N  – кількість наборів даних НДІ;

Р - кількість наборів даних інформації  БД.

Kп = 1.8*22+1.08*15+0.9*18/22+15+18 = 1.31

Складність організації контролю вхідної і вихідної інформації в даному випадку розподіляється на дві групи (таблиця 6.2):

I -   вхідні дані й документи одноманітної форми та змісту;

III – друк документів одноманітної форми та змісту, виведення інформації на машинні носії.

Таблиця 6.2 - Складність контролю інформації

Складність контролю інформації

III

IV

Вхідна

Вихід

I

1.00

1.08

Складність контролю вхідної і вихідної інформації - групи I, III: Вхідні дані; друк документів одноманітної форми та змісту, виведення даних на машинні носії. Значення коефіцієнта приведене в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Значення коефіцієнта

Вхідної інформації

Вихідної інформації – III

I

1,00

Норми часу на розробку ПЗ з урахуванням використання середовища програмування  HTML, JavaScript, SQL, ACCESS наведення в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Норми часу на розробку програмного забезпечення.

Фахівець

Категорія

Оклад (грн..)

За день (грн.)

Програміст

I

3815

190.75

Програміст

II

3270

163.5

Програміст

III

2943

147.15

Технік

I

1907.5

95.37

Подальший розрахунок проводимо, з врахуванням того, що для даної системи  кількість макетів вхідної інформації - 5, кількість  макетів  вихідної інформації  4.

1. Етап розробки «постановка задачі»

Норма трудомісткості на етапі постановки задачі залежить від групи складності і від групи новизни: Т1=18*1,31=23,58 чол./днів.

Таблиця 6.5 - Норма трудомісткості

Група складності

Група новизни

Норма трудомісткості (чол./дні)

II

III

18

Роботи, виконувані на цьому етапі, їхня питома вага в загальному обсязі роботи і необхідна кваліфікація фахівця для їхнього виконання наведені в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 Види робіт для етапу розробки «постановки задачі»

Найменування роботи

Питома вага

Група складності

Категорія програміста

Обстеження об'єкта, опис його характеристик

40%

I, II, III

I

Розробка загального алгоритму задачі

19%

I, II, III

II

Розробка форм вхідної інформації

19%

I, II, III

III

Розробка форм вихідної інформації

    19%

I, II, III

II

Узгодження постановки задачі

      3%

I, II, III

I

Розрахувати трудомісткість цих робіт і зарплату за їхнє виконання .

Підсумкові трудомісткість і зарплата для постановки задачі:

Т1  = Т11 + Т12+ Т13 +  Т14+  Т15 чол./днів;

ЗП1  = ЗП11 + ЗП12 + ЗП13 + ЗП14  + ЗП15 грн.

T1=18*1.31= 23.58 чол./днів  T11= 23.58*0.4= 9.43 чол./днів  

T12=23.58*0.19=4.48 чол./днів  T13=23.58*0.19=4.48 чол./днів    

T14=23.58*0.19=4.48 чол./днів  T15=23.58*0.03=0.71 чол./днів   

 =23.58 чол./днів;

ЗП11 = 9.43*190.75=1798.77 грн  ЗП12= 4.48*163.5=732,48 грн

ЗП13= 4.48*147.15=659.23 грн   ЗП14= 4.48*163.5=732,48 грн

ЗП15= 0.71*190.75= 135,43 грн      =4058,37 грн

2. Етап розробки «складання алгоритму»

Норма трудомісткості цього етапу залежить від кількості макетів вхідної і вихідної інформації, новизни розв'язуваної задачі, виду інформації. Норма часу на розробку алгоритму коректується на поправочний коефіцієнт:

Т2  =  14*1,31   =  18,34 чол./днів.

Роботи, виконувані на цьому етапі, їхня питома вага в загальному обсязі роботи і необхідна кваліфікація фахівця для їхнього виконання наведені в таблиці 6.7.

Таблиця 6.7 – Види робіт для етапу розробки «складання алгоритму»

Найменування роботи

Питома

вага

Група

складності

Категорія

програміста

Складання укрупненого алгоритму

30%

I, II, III

II

Деталізація і встановлення зв'язків

60%

I, II, III

II

Оформлення документації

10%

I, II, III

III

Розрахувати трудомісткість цих робіт і зарплата за їхнє виконання .

Підсумкові трудомісткість і зарплата для етапу складання алгоритму:

Т2  = 18,34 чол./днів; ЗП2  = 2967,03 грн.

Т2= 14 * 1.31= 18.34 чол./днів  

Т21= 18.34 * 0,3 = 5.50 чол./днів  Т22= 18.34*0,6 = 11,00 чол./днів

Т23= 18.34 * 0,1 = 1,83 чол./днів Т2=5.5+11.0+1.83 = 18.34чол./днів

ЗП21= 5.5 * 163.5= 899.25 грн              ЗП22= 11.0*163.5= 1798.50 грн

ЗП23= 1.83*147.15 = 269,28 грн       

ЗП2= 891+1782+274,05=2967,03 грн

3. Етап розробки «написання програми»

Норма трудомісткості на цьому етапі залежить від макетів вхідної і вихідної інформації. У залежності від групи новизни алгоритму, виду інформації, складності контролю вхідної і вихідної інформації, мови програмування, норми трудомісткості коректуються  на відповідні коефіцієнти.

Т3 = 18*1,31  =  23,58 чол./днів

Таблиця 6.8 – Види робіт для етапу розробки «написання програми»

Найменування роботи

Питома

вага

Група

складності

Категорія

програміста

Техніко-економічне обґрунтування програми

50%

I, II, III

II

Розробка технічного завдання

40%

I, II, III

III

Оформлення документації

10%

I, II, III

технік

Розрахувати трудомісткість цих робіт і зарплата за їхнє виконання.

Підсумкові трудомісткість і зарплата для етапу написання програми:

Т3  =  23,58чол./днів;

ЗП3  = 3539,41 грн.

Т3 = 18*1.31= 23.58 чол./днів Т31= 23.58* 0,5= 11,79 чол./днів

Т32=23,58*0,4=9,43 чол./днів Т33= 23,85 * 0,1 = 2,35 чол./днів

ЗП31= 11,79*163.5=1927,67 грн ЗП32= 9,43*147.15 = 1387,62 грн

ЗП33= 2,35*95,37 = 224,12 грн

4. Етап розробки «налагодження програми»

Норма трудомісткості на цьому етапі також залежить від макетів вхідної і вихідної інформації і відповідно до методики розрахунку коректується на  поправочний  коефіцієнт:

Таблиця 6.9 - Норма трудомісткості

В макетів вхідної інформації

В макетів вихідної інформації

Норма трудомісткості (чол./дні)

5

4

27

T4 =  27*1,31 =  35,37 чол./днів

Роботи, виконувані на цьому етапі, їхня питома вага в загальному обсязі роботи і необхідна кваліфікація фахівця для їхнього виконання наведені в таблиці 6.10.

Таблиця 6.10 Види робіт для етапу розробки «налагодження програми»

Найменування роботи

Питома вага

Група

складності

Категорія програміста

1

2

3

4

Синтаксичний контроль програми і корекція

2%

I, II, III

III

Налагодження логічної побудови програми

37%

I, II, III

II

Налагодження програми і перенос на машинні носії

27%

I, II, III

II

Корекція алгоритму і технічного завдання

9%

I, II, III

          II

Здача в досвідчену експлуатацію

3%

I, II, III

III

Підготовка тестів і даних для тестування

11%

III

II

Тестування програми

11%

I, II, III

III

Розрахувати трудомісткість цих робіт і зарплата за їхнє виконання .

Підсумкові трудомісткість і зарплата для етапу налагодження програми:  T4 = 35,37 чол./днів; ЗП4 = 5795.5 грн.

Т41=35.37*0,02=0,71 чол./днів Т42=35.37*0,37=13.09 чол./днів

Т43=35.37*0,27=9,55 чол./днів Т44=35.37*0,09=3,18 чол./днів

Т45=35.37*0,03=1,06 чол./днів Т46=35.37*0,11=3,89 чол./днів

Т47=35.37*0,11=3,89 чол./днів

ЗП41 = 0,71*147.15 = 104,48грн. ЗП42 = 13,09*163.5 = 2140.22  грн.

ЗП43 =  9,55*163.5= 1561.43грн. ЗП44 = 3,18* 163.5  =519.93грн.

ЗП45 =  1,06*147.15  =  155.98 грн. ЗП46 = 3,89* 163.5   = 636.02 грн

ЗП47 =  3,89*147.15 = 677.44 грн.

ЗП4 =104.48+2140.22+1561.43+519.93+155.98+636.02+677.44=5795.5 грн

5. Етап розробки «дослідна експлуатація»

Норма трудомісткості етапу дослідної експлуатації залежить від періоду експлуатації і класу машин. Відповідно до методики розрахунку цю норму потрібно помножити на поправочний  коефіцієнт:

Т5 = 4*1,31 =  5,24 чол./днів

Таблиця 6.11 - Норма трудомісткості

Клас машини

Період експлуатації

(міс.)

Норма трудомісткості

(чол./днів)

ATHLON XP 2000

3

4

Роботи, виконувані на цьому етапі, їхня питома вага в загальному обсязі роботи і необхідна кваліфікація фахівця для їхнього виконання наведені в таблиці 6.12.

Таблиця 6.12 Види робіт для етапу розробки «дослідна експлуатація»

Найменування роботи

Пито-ма вага

Група склад-ності

Категорія

програ-міста

Рішення реальних прикладів

5%

I, II, III

II

Аналіз рішення контрольних прикладів

10%

I, II, III

III

Доробка за результатами дослідної експлуатації

85%

I, II, III

Техніки

Т51 =   5,24*0,05 =    0,26 чол./днів Т52 =   5,24*0,10 =    0,52 чол./днів

Т53 =   5,24*0,85 =    4,45 чол./днів

ЗП51 =   0,26*163.5  = 42.51грн. ЗП52 =   0,52* 147.15  =  76.52 грн.

ЗП53 =    4,45* 95.37  = 424.40 грн.

ЗП5=42.51+76.52+424.40=543.43 грн.

Розрахувати трудомісткість цих робіт і зарплата за їхнє виконання .

Підсумкові трудомісткість і зарплата для етапу дослідної експлуатації:

Т5 = 5.24 чол./днів; ЗП5 = 543.43 грн.

3.3 Розрахунок собівартості програмного забезпечення

У процесі розробки програмного продукту використовувалася персональна обчислювальна машина ATHLON XP2000/SUMSUNG40Gb/256Mb/BuildIn4Mb /Samsung 56E 15» і принтер Canon i250. У даному пункті приведений розрахунок часу експлуатації устаткування таблиця 6.13

Таблиця 6.13 - Розрахунок часу експлуатації устаткування

Етап розробки

Затрачений час, дн.

%

Час на ПЕОМ, год.

Постановка задачі

23,58

28

6.60

Складання алгоритму

18,34

55

10.09

Написання програми

23,58

100

23,58

Налагодження

35,37

100

35,37

Інше

5,24

100

5,24

Разом

80.88

Витрати на розробку й впровадження  комплексу програм

1. Витрати на матеріали

Перелік купівельних виробів, необхідних для розробки системи, наведені в таблиця 6.14.

Таблиця 6.14 - Перелік купівельних виробів.

Найменування виробу

Одиниця

Ціна, грн.

Н. Витрати

Витрати, грн.

1. Папір

2. Чорнила для картриджу

3. Карта флеш – пам’яті

Пачка

Шт.

Шт.

41.42

21.80

130.80

0,4

0,5

1

16.57

10.90

130.80

РАЗОМ  (Змат)                                                                                              158.27                                    

Вартість основних матеріалів по кожному виду з врахуванням транспортно-заготівельних витрат та зворотних відходів обчислюється за формулою:  Вомі = Ці ∙ Nвомі ∙Втзві , грн.

де  Ці – ціна основного матеріалу для і-го виробу, грн.;

Nвомі – норма витрат матеріалів для і-го виробу;

2. Транспортно-заготівельні витрати.

Втзві – вартість транспортно-заготівельних втрат (14,0% від суми вартості основних матеріалів), грн.;

Втзві= 158.27*0.14 = 22.16грн

3. Витрати на електроенергію

Зэл = (M/1000) * Фи * Цэл,

де  М = 400 Вт - потужність ПЕОМ + принтера + освітлення,

Фи =  год. - час використання устаткування.

Цэл = 0.83 грн. - ціна за 1 Квт/год електроенергії.

Зэл=400/1000*80.88*0,83=26.85 грн.

4. Витрати на поточний ремонт ПЕОМ

Річні витрати на поточний ремонт:

Згтр = СПЕОМ * (Нтр/100)

де  СПЕОМ =5668.00 грн. + 2746.80 грн.- вартість устаткування,

Нтр = 2% - норматив витрат на поточний ремонт;

Згтр1=5668.0  0,02=113.36 грн.

Згтр2=2721.60  0,02=54.94 грн.

Витрати на ремонт у годину складають

Зрм.ч.= Згтр/Фг = 168,30/ 1004 = 0.17грн

де Фг – річний фонд часу використання ЕОМ:

Фг = Дэг x Тэс, Фг = 251*4=1004 год.

Дэг -  число днів експлуатації в рік,

Тэс  -  ефективний змінний фонд часу експлуатації ЕОМ,

Таблиця 6.15 Дійсний річний фонд робочого часу устаткування на 2013 рік

№ з/п

Кількість днів

Ефективний змінний фонд часу експлуатації ЕОМ, годин

Річний фонд часу використан ня ЕОМ, годин

Календарних

Вихідних

Святкових

Робочих

1

365       104      10      251

4,0

1004

Витрати на ремонт під час експлуатації

Зтр = 0.17 * 80.88 = 13,75 грн.

5. Основна зарплата

Основна зарплата програміста за весь період написання програми складе: ОЗП = 4058,37+2967,03+3539,41 +5795,5+543,43= 16903,74грн.

Непрямі витрати

Необхідні базові статті і відсотки для розрахунку непрямих витрат представлені в таблиці 6.16.

Таблиця 6.16 - Базові статті і відсотки для розрахунку непрямих витрат

Стаття калькуляції

Норматив

База

%

1

2

3

Додаткова зарплата

Основна зарплата

10

Єдиний соціальний внесок

Сума основної і додаткової зарплат

36,77

Невиробничі витрати

Виробнича собівартість

2

6. Додаткова зарплата: ДЗП = ОЗП * 0,1 грн.

ДЗП= 16903,74 * 0,1= 1690,37 грн

Підсумкова зарплата: ИЗП = ОЗП + ДЗП, грн.

ИЗП= 16903,74 + 1690.37= 18594,11 грн

7. Сума відрахувань: Сотч = ИЗП * 36,77% =  грн.

Сотч = 18594,11 * 36,77 =6837,05 грн

8. Амортизація устаткування

Річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Таблиця 6.17 Амортизація устаткування

Назва об’єкта

Первісна вартість, грн..

Вартість, що амортизується

Термін експлуатації.

РНА, %

РСА, грн..

СПЕОМ

6540,0

5668,00

3

33

1870,44

Принтер

3270,0

2746,80

3

33

906,44

Разом

2776,88

І етап - визначення річної норми амортизації (РНА) .

РНА = 100% : n,

де: n - термін корисного використання об'єкта амортизації.

ІІ етап - визначення річної суми амортизації (РСА)

РСА = АВ х РНА,

де: АВ - вартість, що амортизується,

ІІІ етап  - сума амортизації в годину

Зам.ч. = Зам/Фг , грн.;

Зам.ч. = 2776,88/1004 =2,77 грн.

Сума амортизації за фактичний період експлуатації ЕОМ складає

Зам.ч.* Фи , грн.

Зам.ч.* Фи =2,77 * 80,88 = 224,04 грн.

Виробнича собівартість:

СБпр = ИЗП + Сотч + Змат + ТРзаг + Зэл + Зтр + Зам.ч.;

Невиробничі витрати:

2 % від виробничої собівартості продукції.

ВПрс = СБпр * 0,02;

ВПрс = 25876,23* 0,02 = 517,53 грн

Повна собівартість: СБ = СБпр + ВПрс,  грн.

СБ = 25876,23 + 517,53 = 26393,76 грн

Собівартість програмного забезпечення

Витрати на розробку й випробування комплексу програм наведених в таблиці 6.17. Підсумковий результат являє собою повну собівартість розробки системи.

Відпускна ціна створеного програмного забезпечення складає суму, що повинна принести прибуток розробнику в розмірі 25%,

Ціна покупцю, розробленої програми в системі складе суму, що повинна принести прибуток розроблювачу в розмірі 25%.

Ц = 1,25 * СБ , грн.

Ц = 1,20 * 1,25 * 26393,76 = 39590,64 грн.

Таблиця 6.18 - Витрати на розробку й впровадження  комплексу програм

Стаття калькуляції

Витрати, грн.

1

2

3

1.

Витрати на матеріали, використовувані при розробці ПЗ

158.27

Транспортні витрати

22.16

2.

Витрати на електроенергію

26,85

3.

Витрати на поточний ремонт ПЕОМ

13,75

4.

Основна зарплата

16903,74

5.

Додаткова зарплата

1690,37

6.

Відрахування на соціальні заходи 36,7%

6837,05

7.

Амортизація устаткування

224,04

8.

Виробнича собівартість

25876,23

9.

Невиробничі витрати

517,53

10.

Повна собівартість:

26393,76

Висновок: В економічній частині я розрахувала економічну ефективність «Розробки програмного забезпечення для підтримки сайту виробничо-торгівельного підприємства». Для доведення ефективності проведено ряд розрахунків і порвнянь, що дозволяють кількісно оцінити переваги даної програми відносно систем які існували раніше на підприємстві. Для того щоб точно вирахувати економічну ефективність я використала 5 етапів: постановка задачі, складання алгоритму, написання програми, налагодження програми та дослідна експлуатація. Атакож я розрахувала кількість витрат на: елекроенергію, матеріали, поточний ремонт, основну і додаткову заробітну плату, суму відрахувань та амортизацію.

*

*

*

*

*

*
*

*

*

*

*
*

ВИСНОВОК

В даній роботі розглядалося створення програмного додатку “Соціальна мережа любителів книг”.  В ході роботи була зроблена характеристика готових рішень та обґрунтування вибору прийнятого принципу побудови додатку, досліджено і описано функції даної теми. Створений програмний продукт може використовуватись користувачем в любому місці де є підключення до інтернету.

Було зроблено постановку задачі, в рамках якої було зроблено вибір функцій для програмного продукту, розроблено завдання у вигляді варіантів використання, сформування технічних вимог до системи, досліджено технологію обробки і перетворення інформації, обчислено техніко-економічні показники проекту, зформовано технічні вимоги до системи.

Реалізовано програмний продукт, а саме структуру бази даних, загальну структуру програми, модуль ведення каталогу книг та модуль роботи з користувачами.

В ході роботи було обрано мову на якій буде написано програму, платформу реалізації, систему управління базою даних, додаткові технології та бібліотек, а також інструментальні засоби розробки.

Була виконана економічна частина данної дипломної роботи, а також частина з охорони праці.

Програмне забезпечення може бути модернізоване, але тільки в даній сфері використання, тобто в програму можна додати функції, які доповнять дану програму та розширити в БД інформацію, сформувати нові необхідні для користувача сторінки, зробивши для них певні права доступу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Тейт Б., Хиббс К. Ruby on Rails. Быстрая веб-разработка. — СПб.: BHV-Петербург, 2008. — 224 с.
  2.  Хэнссон Д. Х., Томас Д. Гибкая разработка веб-приложений в среде Rails. — СПб.: Питер, 2008. — 720 с.
  3.  Фоулер Ч. Rails. Сборник рецептов. — СПб.: Питер, 2007. — 256 с.
  4.  Фернандес О. Путь Rails. Подробное руководство по созданию приложений в среде Ruby on Rails. — Символ-Плюс, 2008. — 768 с.
  5.  Руби С., Томас Д., Хэнссон Д. Х. Гибкая разработка веб-приложений в среде Rails. — 4-е изд. — Питер, 2012. — 464 с.
  6.  MVC для начинающих и для интернета в частности [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://chtivo.webhost.ru/articles/mvc.php.
  7.  Стивенс У. Р. Unix. Разработка сетевых приложений / У. Р. Стивенс. СПб. : Питер, 2007. 1038 с.
  8.  Аллен Э. Типичные ошибки проектирования / Э. Аллен. СПб. : Питер, 2003. 223 с.
  9.  Офіційний сайт MySQL [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://dev.mysql.com/
  10.   Timothy M. O'Brien "Jakarta Commons Cookbook". O'Reilly; ISBN 0-596-00706-X
  11.   Сайт СКБД http://postgresql.ru.net/

Додаток А

Текст програми

books_controller.rb

PAGE  20


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16254. Изучение головной станции кабельного телевидения 2.42 MB
  Лабораторная работа №1 Лабораторная работа №1 Изучение головной станции кабельного телевидения 1 Цель работы: 1.1 Изучить принципы построения головной станции кабельного телевидения. 1.2 Научиться производить настройку головной станции кабельного телевидения. ...
16255. Исследование структуры и принципа действия конвертора телевизионных сигналов 856.5 KB
  Лабораторная работа №2 Исследование структуры и принципа действия конвертора телевизионных сигналов 1 Цель работы: 1.1 Изучить структурную схему конвертора СТ07. 1.2 Научиться производить настройку конвертора СТ07. 2 Литература: 2.1 Джакония В.Е. Телевидение. М.:
16256. Исследование спектра сигнала кабельной сети 991 KB
  Лабораторная работа №4 Исследование спектра сигнала кабельной сети 1 Цель работы: 1.1 Исследовать спектр сигнала Архангельской телевизионной компании. 1.2 Научиться пользоваться анализатором спектра DL4. 1.3 Научиться пользоваться программным обеспечением S.M.A.R.T. ...
16257. Удосконалення бухгалтерської звітності підприємства 473.5 KB
  Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і організаційно економічних питань з удосконалення бухгалтерської звітності в ППА «Коровинці» Недригайлівського району Сумської області
16258. Исследование структуры и принципа действия конвертора телевизионных сигналов 677 KB
  Лабораторная работа №2 Исследование структуры и принципа действия конвертора телевизионных сигналов 1 Цель работы: 1.1 Изучить структурную схему конвертора СТ07. 1.2 Научиться производить настройку конвертора СТ07. 2 Литература: 2.1 Джакония В.Е. Телевидение. М.: ...
16259. Исследование структуры и принципа работы модулятора телевизионного МТ-07 799 KB
  Лабораторная работа №3 4 часа Исследование структуры и принципа работы модулятора телевизионного МТ07 1 Цель работы: 1.1 Изучить структурную схему модулятора МТ07. 1.2 Научиться производить настройку модулятора МТ07. 2 Литература: 2.1 Джакония В.Е. Телевидение. М.:...
16260. Сеть кабельного телевидения 4.66 MB
  Практическая работа №3 Сеть кабельного телевидения 1 Цель работы: 1.1 Приобрести теоретические и практические навыки по профессии электромонтёр 3 разряда станционного ТВ оборудования. 1.2 Изучить принципы формирования телевизионного радиосигнала познакомиться с ...
16261. Аппаратно-студийный блок 6.88 MB
  Практическая работа №2 Аппаратностудийный блок Цель работы Приобретение практических и теоретических навыков по профессии электромонтер 3 разряда станционного ТВ оборудования. Литература 2.1 Колин К.Т. Телевидение – Москва: Радио и...
16262. Телевизионный приемник 3.3 MB
  Практическая работа №4 Телевизионный приемник 1 Цель работы: 1.1 Приобрести теоретические и практические навыки по профессии электромонтёр 3 разряда станционного ТВ оборудования. 1.2 Изучить принципы построения телевизионных приемников. 1.3 Научиться производить...