3897

Система керування кольором. Засоби контролю якості кольоропередачі

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Система керування кольором. Засоби контролю якості кольоропередачі Основні поняття системи керування кольором. Поняття профілю, його призначення, типи профілів. Принцип роботи системи керування кольором. Сфера застосування системи керування кольором...

Украинкский

2012-11-09

1.47 MB

41 чел.

Система керування кольором. Засоби контролю якості кольоропередачі

Основні поняття системи керування кольором.

Поняття профілю, його призначення, типи профілів. Принцип роботи системи керування кольором.

Сфера застосування системи керування кольором, її переваги і недоліки.

Пристрої, призначені для контролю якості кольоропередачі монітором, фотоформою, друкарською фарбою.

1. Основні поняття системи керування кольором

Керування кольором (colour management, CM) – це набір правил, що гарантують  передбачуване відображення кольорових оригіналів усіма пристроями і засобами обробки зображення згідно з технічними вимогами.

Профіль пристрою (device profile) – набір даних, зібраних у таблицю, для певного пристрою, що працює з кольором (монітор, сканер, принтер тощо). Ці дані відображають відповідність кольорів і відтінків, що сприймаються або відображаються даним пристроєм, та еталонних кольорів [3].

Система керування кольором (colour management  system, CMS) –  є програмним пакетом, який відповідно до профілів наявних пристроїв може керувати відображенням кольорових оригіналів усіма пристроями, що використовуються в технологічному процесі. CMS також уміє «зв’язувати»  профілі для всього технологічного процесу виведення кольорового оригіналу – від сканера до офсетної машини.

Керування кольором є комп’ютерною технологією, за якою поєднується  явище суб’єктивного сприйняття кольору, яке складно виміряти, з об’єктивними законами колорометрії, тобто метод визначення різниці між окремими координатами в кольоровому просторі і практичної реалізації результатів такого визначення. Кольори обробляються не у відповідності до їх назв, а у вигляді кольорових координат. Значення кольорових координат має набагато більше значення, ніж просте подання зональних оптичних щільностей ділянок кольорового зображення, оскільки значення оптичної щільності по суті є контрольними значеннями для товщини прошарку друкарської фарби на підкладці. Кольорові  координати в CMS дають можливість описати процес обробки і репродукування кольорових оригіналів у цілому, зробити процес передбачуваним, і таким, яким можна керувати на математичній основі.

Використання кольорових координат разом із СМ під час передавання даних між репростудіями та поліграфічними підприємствами є єдиним шляхом щодо автоматизації та стандартизації процесу обробки даних.

2. Поняття профілю, його призначення,

типи профілів. Принцип роботи системи

керування кольором

Усі використовувані у технологічному процесі пристрої (сканери, монітори, вивідні пристрої тощо) мають власні специфічні особливості щодо суміщення кольорів у різних областях  кольорового простору, тоді як кольорова гама, яку вони відображають, також змінюється за обхватом.

Завдання СМ  полягає в тому, щоб описати у вигляді профілів характеристики репродукування кольорового оригіналу для всіх його пристроїв, які використовуються в технологічному процесі, щоб якщо не «нейтралізувати» вищезгадані похибки репродукування, то хоча б звести їх до мінімуму. Це також означає, що більш широку гаму (наприклад, кольорову гаму слайда) потрібно адаптувати до більш вузької гами (наприклад, гами відтворення кольору офсетною друкарською машиною).

Потім профілі цих пристроїв зберігаються для обробки даних у процесі, якщо використовується потрібний пристрій, або коли модулюється сигнал вихідного пристрою. Профілі можна розділити на три типи відповідно до груп пристроїв, що використовуються у технологічному процесі [18]:

вхідні профілі;

профілі відображення;

вихідні профілі.

Для того, щоб профілі можна було легко використовувати та стан-дартизувати процес створення CMS різними фірмами, профілі потрібно формувати й оброблювати згідно із специфікацією формату профілів (Profile Format Specification), яку розробив Міжнародний союз із кольору (International Color Consortium, ICC).

Вхідні профілі формують для цифрових пристроїв уведення, таких як сканери і цифрові фотокамери. З цією метою сканують тестову таблицю, показану на рис. 1.  Тестову таблицю виконано на прозорій підкладці у вигляді слайда (ІТ 8.7/1) або у вигляді непрозорого оригіналу (ІТ 8.7/2). Система керування кольором містить довідковий файл, який дозволяє безпосередньо зіставляти еталонні і фактичні значення для  кожної з 266 ділянок тестової таблиці. Значення, одержані порівнянням, формують вхідний профіль. Для вірогідності отриманого профілю дані оригінали вимагають заміни щороку.

Рис. 1. Тестова таблиця для визначення  параметрів

профілю пристрою

Профілі відображення передусім призначені для моніторів. До екрана монітора прикріплюють колорометричний пристрій. Потім за допомогою спеціальної програми, що входить до складу CMS, на екрані відображають по-різному розфарбовані поля, які переглядають за допомогою цього пристрою. Даними для створення профілю монітора буде різниця між значеннями фактичних вимірів і еталонними значеннями, що також додаються у вигляді файлу до тестового файлу або непрозорого оригіналу.

Вихідні профілі призначені для  вивідних пристроїв: кольоровий принтер, кольоропробний пристрій, друкарська машина. Для їх створення потрібна складніша процедура. Спочатку CMS використовує еталонні значення для створення тест-форми СМУК, яку потім друкують на вивід-ному пристрої, або відтворюють на друкарській формі для друку. Потім оцінюють результат роздруку тест-таблиці (IT 8.7/3), яка має 928 ділянок для вимірювання. Оцінку кольору (вимір фактичних значень) виконують за допомогою спеціального пристрою колориметра. Бажано використовувати автоматичну колориметричну систему. У результаті зіставлення еталонних і фактичних значень отримують вихідні профілі. У випадку застосування офсетних друкарських машин варто записати окремі профілі для кожної комбінації кожної друкарської фарби і кожного типу паперу, що застосовується в друкарні. Такі профілі, сформовані з метою адаптації різних основних умов до тієї самої друкарської машини, називають спільними профілями, або профілями названого кольору.

Узагалі можна використовувати всереднені значення профілю для цілого ряду пристроїв. Однак їх використання небажане, бо оптимальний результат друкування легше отримати без їх використання. Проте усе-реднені профілі в деяких програмах CMS використовують  як основу, яку можна змінити (відредагувати) для певних умов відтворення зображення за допомогою розглянутих методів.

Надійне формування профілів залежить від дбайливого еталонування окремих пристроїв, наприклад, згідно з рекомендаціями виготовлювача. Формуючи профілі для друкарських машин, важливо дотримуватись стандартних умов виготовлення друкарської форми і друку.

Профіль ІСС, отриманий таким чином, містить не лише різницю значень унаслідок порівняння кольорів, але і додаткову інформацію, отриману для індентифікування профілю (наприклад, тип профілю, дата створення, серія пристроїв), а також інформацію для визначення складових використовуваної технології (наприклад, вид друку, друкарські фарби). Профіль пристрою можна зберігати по-різному залежно від найбільш придатного прикладного програмного забезпечення: в стандартному вигляді для універсального використання, незалежно від використовуваного продукту у вигляді простого ІСС профілю, або у вигляді файлу, призначеного лише для певної програми.

ІСС-сумісний пакет CMS функціонує на рівні операційної системи (рис. 2). Цим забезпечується постійний доступ до профілів і гарантується автоматична спільна робота програмного забезпечення. У разі забезпечення сумісності ІСС-сумісного пакета CMS і програмного забезпечення перевагою є здатність оброблювати дані в кольоровому просторі CIELAB, що є апаратно незалежним.

Рис. 2. Схема фукціювання системи керування кольором

на рівні операційної системи

3. Сфера застосування системи керування кольором,

її переваги і недоліки

Програму CMS бажано застосовувати на поліграфічному підприємстві, якщо:

процес підготування до друку  є повністю цифровим (навіть виготовлення фотоформи (формної пластини)), тобто пробні відбитки також виготовлюються з використанням цифрової інформації;

у зв’язку з великою кількістю однотипних оригіналів, що скануються, потрібна висока продуктивність;

відділ додрукарської підготовки обслуговує устаткування декількох видів друку або декілька різних машин одного виду друку;

якість матеріалу, що задруковується, суттєво відрізняється;

компанія періодично отримує замовлення на друк однотипної продукції від  того самого клієнта; додрукарську підготовку видань виконують здебільшого у межах підприємства.

Поєднання профілів окремих пристроїв у профілі зв’язку відкриває можливості для цілої серії програмних дій в СМ. У випадку, коли дані зображення, що використовуються сумісно з вбудованим профілем сканера, відображаються на екрані монітора, для якого сформовано профіль, то профілі сканера і монітора працюють сумісно як системний профіль для того, щоб відтворити правильне кольорове зображення оригіналу. Якщо профіль принтера для отримання пробних відбитків пов’язаний із системним профілем, то монітор можна використовувати для того, щоб моделювати відтворення  кольорів на принтері. За наявності профілю друкарської машини можна модулювати процес друку.

Однак CMS властиві такі недоліки:

звуження кольорової гами відбитка (від слайда до друкованого відбитка);

«старіння» вбудованого в CMS профілю пристрою;

необхідність дотримання стандартних умов відтворення кольорової продукції.

Точне відтворення кольору за допомогою CMS не можливе, оскільки через звуження кольорової гами втрачаються відтінки основних кольорів у процесі відтворення кольорового зображення. Звуження гами кольорового відбитка зумовлено технологічними характеристиками відповідного обладнання і перетворенням кольору зображення різними кольоровими просторами у процесі виготовлення друкованої продукції.

Профілі «старіють» разом із пристроями, для яких вони сформовані, – сканери, монітори , принтери. Із часом зміна характеристик пристрою, що аналізує або відтворює зображення, потребує створення  його нового профілю, тобто повторного калібрування.  Засоби калібрування (колориметри, еталони) з часом також  змінюють свої технічні характеристики і тому потребують також або заміни, або калібрування.

Під стандартними умовами відтворення розуміють умови, коли  кольорова гама відтворюваних кольорових зображень не змінюється. Зокрема, під час цифрової обробки зображення на моніторі освітленість у приміщенні має бути        5000 К. У разі друкування на офсетній машині вологість у цеху має також утримуватись у сталих межах. Недотримання цих умов робить використання CMS недоцільним.

4. Пристрої, призначенні для контролю

якості кольоропередачі монітором,

фотоформою, друкарською фарбою

Серед пристроїв, призначених для контролю якості кольоровідторення, є [4]:

колориметри;

спектрофотометри;

денситометри для пропущеного світла;

денситометри для відбитого світла.

Для формування профілів придатне будь-яке колорометричне обладнання (спектрофотометри, колориметри). Вони охоплюють увесь видимий діапазон світла від 380 (синьо-фіолетова область) до 720 нм (червоно-оранжева область). Деякі денситометри підтримують CMS, тобто вимірювальна система може керуватися безпосередньо програмою CMS.

Колориметр є пристроєм з трьома датчиками, які вимірюють червону, синю та зелену складову світла, що потрапляє на поверхню  аналізовуваного скельця прибору (система RGB). Тому цей прибор можна використовувати для калібрування зображення монітора (рис. 3).

Рис. 3. Схема закріплення колориметра

на поверхні екрана монітора

Спектрофотометр за принципом дії  розкладає падаюче світло на вузькі смуги спектра і визначає енергію світла на кожній із цих смуг. Тобто точність вимірювання складових кольору не залежить від джерела освітлення. Ці прибори використовуються для калібрування друкувальних пристроїв виведення інформації (принтерів, друкарських машин) (рис. 4).

Рис. 4

Автоматичний денситометр фірми Gretag

Денситометри  призначені для визначення оптичної густини зображення.

Денситометри не придатні для формування профілів пристрою, оскільки вони мають вузькосмугові фільтри світла, тому значення оптик-ної щільності не придатні для колірних координат.

Денситометри для пропущеного світла використовують для визначення оптичної густини на ділянках фотоплівки. Схема його дії показано на рис. 5. Світло, випромінюване джерелом 2 (лампа розжарювання), відбивається від рефлектора 1, повертається дзеркалом 3, проходить через теплофільтр 4, що затримує частину теплоти, діафрагму 6 певного діаметра і потрапляє на контрольовану ділянку фототехнічної плівки 7, що розташована на предметному столі денситометра 5. Далі послаблений світловий потік проходить по світловоду 8 через інфрачервоний 9 або один із кольорових світлофільтрів 10 і спрямовується на світлоприймач 11 [3].

Рис. 5. Схема дії денситометра на просвіт

Денситометри для відбитого світла можуть вимірювати густину плашок, тонове значення (відсоток кольору растрової точки), похибку кольорового тону, контраст тощо. Типову будову денситометра показано на рис.

Рис.  Схема будови денситометрів, що вимірює відбите світло

У корпусі 1 міститься точка для позиціювання вимірювальної головки 2. Під час вимірювання до точки 2 підводиться вимірювальні головка 4, яка  визначає поетапно оптичну густину кожного кольору за допомогою фільтрів  5 зеленого, червоного, синього та нейтрально-сірого кольорів, що містяться на колесі 4.  Колесо 4 обертається за допомогою приводу


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12990. Системы понимания естественного языка 50.03 KB
  Лекция 10: Системы понимания естественного языка Введение Предпосылки возникновения систем понимания естественного языка Понимание в диалоге Примеры системы обработки естественного языка Методы озвучивания речи Наиболее распространенные системы синт...
12991. Системы машинного зрения 30.22 KB
  Лекция 11: Системы машинного зрения Введение Основные принципы или целостность восприятия Распознавание символов Шаблонные системы Структурные системы Признаковые системы Структурнопятенный эталон Уроки машинного чтения от Cognitive Technologies Распо
12992. Тенденции развития систем искусственного интеллекта 41.29 KB
  Лекция 12: Тенденции развития систем искусственного интеллекта Введение Состояние и тенденции развития искусственного интеллекта Успехи систем искусственного интеллекта и их причины Экспертные системы реального времени основное направление искусственног...
12993. Авіаційні геоінформаційні комплекси 357 KB
  РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА навчальної дисципліни Авіаційні геоінформаційні комплекси ВСТУП Метою навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ методів та засобів побудови авіаційних геоінформаційних комплексів. Головною задачею дисципліни Авіацій
12994. Вступ до предмету Інформатика 305.5 KB
  Лекція №1 Вступ до предмету Інформатика План 1. Вступ. Про цифрове проектування. 2. Відношення між аналоговим і цифровим. 3. Роль програмування в проектуванні цифрових пристроїв. 1. Вступ. Про цифрове проектування. В настоящий момент ...
12995. Представлення чисел в цифрових системах 217.5 KB
  Лекція №2. Представлення чисел в цифрових системах . План 1. Позиційна система числення. 2. Восьмирічні та шістнадцятирічні числа. 3. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу. Цифровые системы строятся на основе схем в которых происх...
12996. Простейшие узлы вычислительной техники 400.5 KB
  Лекция №3 Тема Простейшие узлы вычислительной техники ЛОГИЧЕСКИЕ ФУНКЦИИ. Понятие о логической функции и логическом устройстве. Диоднорезисторные схемы. ТРИГГЕРЫ. Классификация триггеров. Асинхронные триггеры. Син
12997. СЧЕТЧИКИ. Суммирующие двоичные счетчики 138.5 KB
  Лекція № 4 Тема СЧЕТЧИКИ 1. СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. 2. Суммирующие двоичные счетчики. 3. Вычитающий и реверсивный счетчики. 1.СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. Счетчик цифровое устройство осуществляющее счет числа появлений на входе определенного логического уро...
12998. Шифратори, дешифратори 2.04 MB
  Тема: Шифратори дешифратори. 1. Шифратори 2. Дешифраторы 3. Линейный дешифратор. 4. Прямоугольный дешифратор. 5. АЦП и ЦАП. Принцип аналогоцифрового преобразования информации. 6. Дискретизация непрерывных сигналов. 7. Цифроаналоговые преобразователи. 7.1Схема ЦА