3916

Людина в умовах комп'ютерізації

Реферат

Социология, социальная работа и статистика

Людина в умовах комп’ютерізації Людство завжди прагнуло полегшити собі життя. З метою удосконалення праці, для простішого виконання завдань люди винаходили все нові і нові пристрої. Механізація праці не обійшла і розумову роботу. Людина створил...

Украинкский

2012-11-09

55.5 KB

14 чел.

Людина в умовах комп’ютерізації

Людство завжди прагнуло полегшити собі життя. З метою удосконалення праці, для простішого виконання завдань люди винаходили все нові і нові пристрої. Механізація праці не обійшла і розумову роботу. Людина створила безліч засобів, від простих рахівниць з кісточками на шпицях до складних механічних арифмометрів, здатних виконувати великі арифметичні обчислення одним поворотом важеля.

Але справжня революція відбулася тоді, коли перед очима захопленого людства учені представили шедевр людського генія - електронну обчислювальну машину, або, простіше кажучи, комп'ютер.

Саме з цього почався великий процес, який має навзву комп’ютеризація.

Комп'ютеризація - широке впровадження Електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів) у різні сфери людської діяльності (наприклад, для управління технологічними процесами, транспортом, виробництвом і передачею енергії й іншими виробничими процесами; проектування складних об'єктів; планування, обліку й обробки статистичних даних, організаційно-адміністративного управління; здійснення наукових досліджень, навчання, діагностування і т.д. ).

На зорі існування ЕОМ, програми були маленькими і писалися на перфокартах, а комп'ютери навпаки, були великими і займали не одну кімнату. Таку розкіш могла собі дозволити лише армія та деякі науково-дослідні інститути. Ця ситуація тривала біля трьох десятків років.

На початку вісімдесятих років двоє молодих студентів із Сполучених Штатів Америки у власному гаражі зібрали прототип першого персонального комп'ютера. Це був прорив у техніці. Комп'ютер з громіздкої конструкції перетворився на маленьку металеву коробку з монітором та клавіатурою.

Дана подія вивела електронну обчислювальну техніку на якісно новий рівень - вона стала доступною більшості пересічних користувачів. Виникли нові галузі і напрями в бізнесі і промисловості більшості країн. Спочатку сотні, а надалі десятки тисяч фірм і компаній стали випускати комп'ютерні комплектуючі і програмне забезпечення, яких споживач вимагав все більше і більше.

Нові технології семимильними кроками пішли по планеті. Майже всі галузі людського життя отримали нові можливості. Завоювавши собі місце під сонцем, комп'ютерні технології не зупинилися, а активно продовжували розширювати свою "експансію".

Продуктивність персональних комп'ютерів приблизно за десять років зросла в декілька тисяч разів, а їх вартість, навпаки, неухильно і невідворотно знизилася. ПК з'явилися майже у всіх організаціях. Також безліч приватних користувачів отримали можливість похвалитися потужним комп'ютером у себе вдома.

Комп’ютеризація – це основа технічного переозброєння виробництва, необхідна умова підвищення його ефективності. На базі ЕОМ і мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Світ обплутала павутина всесвітньої Мережі, інформація, накопичена за тисячоліття існування людства, стала доступна будь-якій людині, яка лише побажає з нею ознайомитися.

Так з'явилися хакери - люди, що віртуозно володіють комп'ютерними технологіями, настільки добре, наскільки досвідчений скрипаль знає свій інструмент. Хакери внесли нове поняття до нашого суспільства - кіберзлочини.

Кіберзлочинність змусила людство поглянути на комп'ютери під дещо іншою точкою зору. Адже з'явилася нова загроза його безпеці. Тепер стало важко тримати в таємниці свої фінансові операції, телефонні переговори, навіть власне місцезнаходження стало легко визначити завдяки Мережі. Деякі люди стали побоюватися комп'ютерів.

Проте цей начебто очевидний мінус породив і не менш якісний плюс. Адже ті ж самі технології можна завжди обернути на благо. Завдяки кіберконтролю і засобам стеження були спіймані тисячі злочинців. Так хакери прийшли на допомогу людям.

Мережеві технології зближували світ, з'єднали між собою найвіддаленіші його куточки. Сьогодні будь-хто може, сівши за комп'ютер, спілкуватися зі своїми друзями, які знаходяться навіть в іншій півкулі. Причому таке мережеве спілкування спровокувало молодь на вивчення іноземних мов. Адже цікаво поговорити з другом з іншої країни його рідною мовою.

Небувалих висот досягла швидкість поширення інформації. Тепер події, що відбулись в одному кінці світу, стають відомі всьому світу всього за кілька хвилин. Саме тому XXI століття назвали інформаційним століттям. У минулому, відправляючи лист, необхідно було чекати, доки він дійде до адресата. Деколи таке чекання займало декілька тижнів, а то і місяців. Тепер же, завдяки системі електронної пошти, ваше повідомлення доходить всього за дві-три хвилини.

Персональні комп'ютери полегшили роботу лікарям і вчителям, пожежникам і міліціонерам, листоношам і бухгалтерам, а також представникам інших професій. Сьогодні важко зустріти студента, який при підготовці до занять не використав би комп'ютер.

Звичайно, у суспільстві все ще існує так званна паперова інформація, але головним носієм інформації все більше стає пам’ять комп’ютера, тобто безпаперова інформація.

Персональні комп'ютери, окрім допомоги в роботі, міцно увійшли у галузь дозвілля і особистого життя людей. Молоді пари часто знайомляться через мережу, самотні знаходять собі друзів і так далі

Перегляд фільмів, прослухування музики, читання книг, гра - у всьому цьому комп'ютер - вірний помічник. Але саме в цьому і полягає певна підступність ПК, його головна небезпека. Непомітно для оточуючих комп'ютер став підміняти собою все. Навіщо читати книгу, коли є синтезатор мови? Навіщо займатися спортом, коли змагання можна влаштувати на своєму улюбленому моніторі? Навіщо вчитися водити автомобіль, коли є гоночний автосимулятор? Все більше людей перестають удосконалюватися, займатися своїми справами, виховувати дітей, вести звичний спосіб життя, віддаючи весь свій приватний, а часто і робочий час, комп'ютеру.

У психологів і психіатрів виник навіть спеціальний термін - "комп'ютерна залежність". Під неї потрапляють, в основному, молоді люди, які проводять свій вільний час перед монітором. Мільйони підлітків та дорослих людей сидять в чатах, бездумно читаючи повідомлення і друкуючи відповіді абсолютно незнайомим їм людям. Величезна кількість людей грає в комп'ютерні ігри безперервно, плутаючи, врешті-решт, віртуальний світ з реальністю. Вони втрачають орієнтацію в просторі, часі, втрачають цінність людського життя.

Однак, не зважаючи на вищеописані недоліки, комп'ютерні технології принесли немало добра людям, полегшивши їх працю, подарувавши масу нових можливостей для самореалізації і творчої діяльності. Електронна обчислювальна техніка супроводжувала людину, яка вступила у XXI століття і вірою та правдою служитиме йому. Комп'ютерні технології - наше майбутнє. Хоча, хто знає, як обернеться життя?

Комп'ютеризація всіх сфер суспільної діяльності й повсякденного життя людини - самий вражаючий феномен останньої чверті XX в. У найбільш розвинених країнах - США, Німеччини, Великобританії, Японії кількість комп'ютерів на тисячу жителів досяглося до кінця 1990- х років рівня 250-400 одиниць. Цей рівень, звичайно, уступає показникам таких "ідолів" XX в., як автомобіль (у середньому в 1,5 рази) і телевізор (в 2 рази), але темпи поширення комп'ютерів набагато вище. З моменту появи персонального комп'ютера на масовому ринку пройшло приблизно 25 років. Для досягнення того ж рівня поширеності, який сьогодні має комп'ютер, телевізору треба було близько сорока років, а автомобілю - порядку сімдесяти. Крім кількісного росту велике враження на будь-якого аналітика робить ріст числа функцій - способів застосування комп'ютерних технологій. З обчислювальної машини, іменованою нині напівзабутою абревіатурою ЕОМ, комп'ютер перетворився в універсальне обладнання, яке з рівним успіхом може служити професійним інструментом ученого, інженера, бізнесмена, юриста, лікаря і т.д. або засобом навчання, повсякденного спілкування, розваги.

Логічно очікувати, що комп'ютеризація залучить підвищений інтерес соціологів- теоретиків і буде інтерпретована в моделях трансформації сучасного суспільства як ключова тенденція. Однак соціологічне співтовариство в основному йде по шляху "вбудовування" нових тенденцій у загальний ряд з колишніми, по шляху припасування фактів під традиційні пояснювальні моделі. Мабуть, найбільш популярним є теза, що говорить, що поширення персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж (особливо , розвиток мережі Internet) - це вирішальний крок на шляху до інформаційного суспільства. Але якщо розібратися в теоретичному змісті розхожого поняття "інформаційне суспільство" і проаналізувати те, що дійсно відбувається в суспільстві рубежу століть, те можна прийти до парадоксального висновку: впровадження в життя людини так званих "інформаційних технологій" скоріше видаляє нас від того інформаційного суспільства, про який писали Д. Белл, А. Турен, Є. Тоффлер, П. Дракер, З. Бжезинский, Й. Масуда й ін.
Узагальнюючи все написане соціологами й футурологами в 60- 90 роки XX в. із приводу інформаційного
суспільства, можна в такий спосіб представити базові риси цього типу соціальної організації.

Визначальним фактором суспільного життя в цілому є наукове знання. Воно витісняє працю (ручний і механізований) у його ролі фактора вартості товарів і послуг. Економічні й соціальні функції капіталу переходять до інформації. Як наслідок, ядром соціальної організації, головним соціальним інститутом стає університет як центр виробництва, переробки й нагромадження знання. Промислова корпорація втрачає чільну роль.

Рівень знань, а не власність, стає визначальним фактором соціальної диференціації. Розподіл на "імущих" і "незаможних" здобуває принципово новий характер: привілейований шар утворюють інформовані, неінформовані - це "нові бідні". Вогнище соціальних конфліктів переміщається з економічної сфери в сферу культури. Результатом боротьби й розв'язання конфліктів є розвиток нових і занепад старих соціальних інститутів.

Інфраструктурою інформаційного суспільства є нова "інтелектуальна", а не "механічна" техніка. Соціальна організація й інформаційні технології утворюють "симбіоз". Суспільство вступає в "технотронну еру", коли соціальні процеси стають програмувальними.

Такого роду інформаційне суспільство ще не відбулося, хоча основні техніко-економічні атрибути постіндустріальної епохи в наявності: перевага у ВВП частки послуг, зниження частки зайнятих в "вторинному" і ріст частки "третинного" секторів економіки, тотальна комп'ютеризація й т.п. Університет не замінив промислову корпорацію як базовий інститут "нового суспільства", скоріше, академічне знання інкорпороване в процес капіталістичного виробництва. Суспільство зараз мале походить на цілісну програмувальну систему інститутів. Воно, по визнанню Турена, більше схоже на мозаїчне поле дебатів і конфліктів із приводу соціального використання символічних благ.

Прогнози теоретиків інформаційного суспільства виявилися неспроможні в першу чергу тому, що їхні автори ототожнювали інформацію й знання. Інформації в сучаснім суспільстві багато, вона відіграє колосальну роль, але звідси зовсім не випливає, що в сучаснім суспільстві знання - сила.

Прогнози на майбутнє: об’єднання комп’ютерних і біотехнологій

Учені з корпорації Intel вважають, що до 2020 року необхідність у комп'ютерній миші й клавіатурі для управління ПК відпаде, тому що для цього будуть використовуватися чипи, вживленні в мозок. Вони будуть працювати за рахунок ідентифікації зорових образів і різних імпульсів нейронів.

З цією метою вчені намагаються знайти способи читати хвильову активність мозку й трансформувати її для управління різними обладнанням - мобільними телефонами, телевізорами, комп'ютерами й т.п. Передачу сигналів головного мозку будуть здійснювати спеціальні сенсори, вживленные в кору головного мозку.

Зараз в Intel вивчають зміни кровотоку в різних областях мозку залежно від того, про яке слово думає людина або який образ намагається представити. Як правило, мозок різних людей однаково реагує на ті самі слова або образи. Наприклад, якщо дві людей бачать ведмедя або чують його ричання, діаграми активності нейронів для них виявляться ідентичними.
"Якщо ми навчимося точно
визначати окремі слова, ви зможете друкувати за допомогою сили думки", - затверджує один з учасників дослідження Дин Померлау (Dean Pomerlau). Причому вводити текст можна буде як по буквах, так і відразу окремими словами, представивши їх у розумі.

Після того як така технологія буде створен етапом, що випливає, стане розробка мініатюрного сенсора, який можна вживлять у кору головного мозку.

Фахівці з Intel не єдині дослідники, які вивчають можливості людського мозку по керуванню електронікою. Два роки тому японським і американським ученим удалося підключити до мозку мавпи робота-андроида. Ще більш вражаючих результатів добилися фахівці з Університету Аризони. Учений Чарлз Хиггинс (Charles Higgins) зміг підключити робота до мозку й очам нічного метелика й у такий спосіб направляв його руху.


Використана література:

1. Д. В. Иванов «Феномен компьютеризации как социологическая проблема»

2. Современный толковый словарь русского языка Ефремовой


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84449. Урок розвитку мовлення «Прийшла зима – чарівниця» 44.5 KB
  Мета: вчити учнів самостійно складати розповідь, казку на основі допоміжних слів та даного плану; вчити правильно будувати текст, речення; розвивати спостережливість, образне мислення; усне та писемне мовлення; виховувати любов до природи, прагнення до творчості.
84450. Правильна вимова слів із глухими приголосними. Складання казки за серією малюнків 72.5 KB
  Мета: працювати над засвоєнням правил вимови слів із глухими приголосними; розвивати вміння спостерігати аналізуватибудувати текст за малюнками розвивати мовлення; виховувати повагу до народних традицій. Обладнання: картки із словами та віршами прислів’’я сюжетні малюнки.
84451. Весна прийшла 52 KB
  Мета. Розвивати у дітей мислення, вміння передавати свої думки зв’язним мовленням (усним та писемним), робити узагальнення, висновки, розвивати фантазію. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.
84452. Закріплення й узагальнення знань про прикметник 49.5 KB
  Мета: закріпити і узагальнити знання з теми, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творче мислення; виховувати бережне ставлення до природи. Обладнання: малюнок «Весна», квіти, ребуси, ілюстрації, індивідуальні картки, ігри, телеграма.
84453. Загальне поняття про іменник. Іменники,що означають назви істот та назви неістот 42.5 KB
  Мета: розширити знання про іменник;вдосконалювати вміння виділяти його серед інших частин мови через правильно поставлене запитання; ознайомити з термінами назви істот і назви неістот; розвивати словниковий запас учніввиховувати навички грамотного письма.
84454. Узагальнення вивченого про частини мови 33.5 KB
  Розвивати навички відрізняти частини мови за їх лексичним значенням. Сьогодні на аукціоні незвичайний товар На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Довірена особа від кожної групи розповідає про частину мови іменник.
84455. Складання розповіді за власним спостереженням «Жовте листячко летить, під ногами шелестить» 49.5 KB
  В жовтий лист пофарбувала Урожай з полів зібрала Золотила вербам коси Чарівна цариця Осінь Такце осінь вхід під музику дівчинки-осені Читання вірша: А я ішла по жовтим килимам По золотим червоним і багряним. Я –- осінь. Я –- осінь золота з легким туманом. Таке високе Як не милуватись...
84456. Слова з прямим і переносним значенням 38 KB
  Мета: формувати в учнів поняття про пряме і переносне значення слів; виробляти вміння визначати значення слова в тексті самостійно вживати слова в переносному значенні; розвивати мовне чуття навчити учнів зв’язно висловлювати свої думки.
84457. Зміна прикметників за зразком «один-багато» 147.5 KB
  Мета: активізувати знання учнів про прикметник. Формувати поняття про прикметник на основі істотних ознак (питання, значення, роль у реченні). Розвивати фонематичний слух, орфографічну грамотність. Виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.