3931

Соціальна технологія проведення анкетного опитування

Практическая работа

Социология, социальная работа и статистика

Соціальна технологія проведення анкетного опитування в рамках навчальної дисципліни ММТСД. Суспільнапотреба: Виникнення складностей у студентів при підготовці, проведенні анкетного опитування та обробці даних, через брак теоретичних знань, нав...

Украинкский

2012-11-10

66.5 KB

7 чел.

Соціальна технологія проведення анкетного опитування в рамках навчальної дисципліни ММТСД.

Суспільна потреба: Виникнення складностей у студентів при підготовці, проведенні анкетного опитування та обробці даних, через брак теоретичних знань, навичок та практичного досвіду.

Ціль: Розробка програми дослідження, складання анкети (опитувальника) проведення польового етапу та аналіз, отриманих даних у відповідності до вимог навчальної дисципліни ММТСД та отримання оцінки за виконане завдання.

Проблеми , які будуть вирішені :

  •  можливі помилки в розробці програми дослідження;
    •  неправильне складання анкети;
    •  нераціональний розподіл часу при проведенні дослідження;
    •  недостатня проінформованість студента стосовно стадії та їх послідовності при проведенні опитування.

Суб'єкт : група студентів (2 чол. або більше)

Об'єкт : виконання завдання по дисципліні ММТСД, та отримання оцінки.

Предмет : вчасне, методологічно обґрунтоване, якісно проведене анкетне опитування.

Сфера застосування :

  •  сфера вищої освіти;
    •  сфера науково-дослідницької діяльності.

Плановий і підсумковий стан :

  •  правильно сформульована програма;
    •  якісно підготовлена анкета;
    •  організований та вчасно проведений польовий етап;
    •  виконання етапу розшифровки первинної інформації;
    •  об’єктивно інтерпретовані результати досліджень та їх презентація;
    •  якісно проведена презентація (логічно та послідовно представлені дані, що не суперечать змісту роботи та вихідним даним);
    •  отримана оцінка за завдання.

Джерела отримування інформації :

  •  навчальні посібники з соціологічної методології;
    •  приклади вже готових робіт інших студентів;
    •  консультації з науковим керівником;
    •  ресурси глобальної мережі Інтернет.

Методи отримання та обробки інформації:

  •  метод аналізу;
    •  порівняльний метод;
    •  метод синтезу;

Час, необхідний для розробки соціальної технології – 3 дні.

Кваліфікація (характеристики) членів дослідницької команди, що будуть організовувати та впроваджувати функціонування соціальної технології.

  •  Інтерв’юер – об’єктивність, комунікативні здібності, відповідна зовнішність, бажаний наявний професійний досвід спілкування з людьми.
    •  Аналітик соціальної інформації – достатні знання з дисципліни ММТСД, вміння правильно скласти програму дослідження, побудувати анкету, обробити, інтерпретувати та презентувати отримані дані.


Етап 1:
 Підготовчий етап

П1.1. Пошук інформації (кожен член дослідницької команди має виконувати наступні процедури незалежно від інших у будь-якій послідовності) (протягом 1-2 днів після отримання завдання):

П1.1.1. Ознайомитися з методичною базою процесу дослідження (прочитати Методичні рекомендації з ММТСД, підручники з соціологічної методології та інші ресурси, що містять інформацію щодо проведення анкетного опитування)

П1.1.2 Звернутися до осіб, які можуть надати готові зразки подібних робіт для ознайомлення, наприклад до студентів старших курсів;

П1.1.3. При необхідності звернутися до наукового керівника з проханням роз’яснити незрозумілі питання стосовно дослідження.

П1.2. Загальний збір учасників дослідження (на 3 день після отримання завдання).

П1.2.1 За власною ініціативою серед складу дослідницької команди розподіляються обов’язки (по одному студенту на роль, або – декілька, в залежності від чисельності групи: інтерв’юер(-и), які  відповідають за проведення польового етапу дослідження, тобто безпосередньо опитування);  аналітик(-и) для розшифровки на інтерпретації даних). За взаємною згодою можливо, також, розподілити кожен із етапів дослідження та виконувати їх спільно.

П1.2.2. Спільне складання програми дослідження всіма членами дослідницької команди (за взаємною згодою розробку програми може здійснити один із членів дослідницької групи самостійно, або з допомогою інших) ;

П1.2.2.1 Сформулювати і обґрунтувати проблеми дослідження;

П1.2.2.2 Визначити мету, об'єкт і предмет дослідження;

П1.2.2.3 Зробити логічний аналіз основних понять;

П1.2.2.4 Сформулювати гіпотези і завдання;

П1.2.2.5 Визначити генеральної сукупності та підрахунок вибіркової сукупності;

П1.2.2.6 Визначити особливості дослідження, які є суттєві для його проведення :

За вимогою наукового керівника або власною ініціативою або якщо цього прямо вимагає специфіка дослідження:

О1.2.2.6.1 скласти конкретний список респондентів;

О1.2.2.6.2 визначити місце проведення;

О1.2.5.6.3 за взаємною згодою визначити, хто буде надавати роботу на перевірку науковому керівнику та отримувати перевірену роботу. (Це може бути одна та сама людина, декілька людей для кожної конкретної ситуації, або довільний члени групи).

О1.2.5.6.4 особисто надати готову програму дослідження на перевірку науковому керівнику.

О1.2.3.1 Забрати перевірену роботу в наукового керівника.

Якщо керівник вимагає переробити роботу:

 П1.2.3.1 Переробити роботу у відповідністю до вимог викладача.

П1.2.4. Складання анкети (одразу після отримання роботи):

П1.2.4.1 сформулювати від 10 до 25 питань для з’ясування суттєвих для дослідження положень, базуючись на програмі дослідження;

П1.2.4.2 розташувати питання в порядку, як того вимагає дослідження у формі лійки, обернутої лійки або інакше, в залежності від особливостей дослідження;

П1.2.4.3 перевірита наявність у анкеті різних видів питань (відкриті, закриті, питання-пастки та ін.).

О1.2.4.4 .Надати готову анкету на перевірку науковому керівнику.

О1.2.4.5 .Отримати від наукового керівника перевірену анкету.

Якщо керівник вимагає переробити роботу:

П1.2.5.1 Повторити пункт 1.2.3.1)

П1.2.6 Перевірений варіант анкети роздрукувати відповідно до кількості респондентів визначених в програмі (О1.2.2.6.1).

Етап 2: Безпосереднє проведення анкетного опитування.

П2.1.Учасники, що відповідальні за проведення польового етапу1.2.1) беруть певну кількість анкет і розподіляють порівну, або за домовленістю та проводять польовий етап дослідження (4-5 день дослідження).

Повторити операції (О2.1.2, О2.1.3, О2.1.4, О2.1.5) з усіма наявними на руках  анкетами.

П2.1.1  маючи на руках анкети, учасники прибувають на місце проведення опитування;

П2.1.2 надати респонденту, заздалегідь визначеному програмою (П1.2.2.), або визначеному в довільному порядку з кола осіб генеральної сукупності, анкету;

П2.1.3  привітатися, запитати згоду респондента на проведення опитування, пояснити респонденту як заповнювати анкету;

О2.1.5 отримати заповнену анкету.

П2.3.. передати заповнені анкети аналітикам (-ку) (П1.2.1).

 

Етап 3: Етап аналізу отриманої інформації, її інтерпретація та презентація висновків

П3.0..Відповідальні за розшифровку учасники (П1.2.1) приступають до введення отриманої в анкетах інформації до бази комп’ютерної програми (наприклад,  OCA).

П3.1.  Отриману в результаті розшифровки первинну інформацію приводять до стану вторинної:

П3.1.1 побудовати діаграм та графіків з однією та декількома признаками;

П3.1.2 визначити кореляції між суттєвими для дослідженнями признаками;

П3.1.3 інтерпретувати отриманих результатів доступними для розуміння висновками.

П3.2. Оформлення результатів у відповідності до вимог навчального плану та наукового керівника.

П3.3 Презентація отриманих результатів.

П3.4 Отримання оцінки за завдання по дисципліні ММТСД.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28236. «Образ Я» и «Я-концепция». Структура, этапы формирования, функции имеханизмы защиты 42.5 KB
  Описательная составляющая Яконцепции образ Я или картина Я; составляющая связанная с отношением к себе или к отдельным своим качествам самооценка или принятие себя. Три главных элемента Я концепции: Когнитивная составляющая образ Я представление индивида о самом себе. Составляющие Яконцепции: реальное Я представление о себе в настоящем времени идеальное Я то каким субъект по его мнению должен был бы стать ориентируясь на моральные нормы. Бернс выделяет следующие основные ракурсы Яконцепции: Реальное Я установки...
28237. Личность в системе отношений и структура отношений личности. Взгляды В.М. Бехтерева, А.Ф. Лазурского и В.Н. Мясищева 46 KB
  Личность в системе отношений и структура отношений личности. Психология отношений специфическая теория личности имеет существенное значение при исследовании проблем нормального и патологического формирования личности происхождения болезней и механизмов их развития особенностей клинических проявлений лечения и предупреждения. Одно из фундаментальных положений психологии отношений является понимание личности как системы отношений индивида с окружающей средой. Эти отношения представляют собой преимущественно сознательную основанную на...
28238. НЕЙРОТИПИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЧЕЛОВЕКА (Б.М.ТЕПЛОВ, В.Д.НЕБЫЛИЦЫН, Е.П.ИЛЬИН) 68 KB
  НЕЙРОТИПИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЧЕЛОВЕКА Б.ИЛЬИН Свойства НС это устойчивые особенности НС влияющие на индивидуальные психологические особенности человека. Свойства НС природные врожденные особенности НС влияющие на формирование индивидуальных форм поведения у животных и некоторых индивидуальных различий способностей и характера у человека Павлов Теплов. Тип высшей нервной деятельности генотип темперамент следует отличать от характера фенотипа или склада высшей нервной деятельности который есть сплав из черт типа и тех черт...
28239. ТЕМПЕРАМЕНТ: ЕГО СВОЙСТВА И ТИПОЛОГИЯ 31.5 KB
  эмоциональная неустойчивость врожденная склонность человека входить в состояние эмоционального напряжения тревожность степень личностного ситуативного эмоционального напряжения в угрожающей ситуации или ситуации повышенной ответственности утомляемость работоспособность врабатываемость импульсивность быстрота реакции непроизвольных движений приспособление к непосредственно действующим раздражителям быстрота принятия решения и его исполнение ригидность пластичность степень легкости приспособления к новой ситуации...
28240. Характер: свойства, детерминация, формирование 66.5 KB
  Олпорт: Черты характера это нравственно оцениваемые черты личности следовательно определенной культуре определенная трактовка одного и того же свойства. Выраженность характера определяется четкостью тенденций и способностью подкрепить их. Мерлин: Черты характера это свойства личности в целом которые проявляются в социальнотипических ситуациях. Функции характера: 1.
28241. Теории типов и черт характера. Акцентуации характера. Патологии характера 51 KB
  Теории типов и черт характера. Акцентуации характера. Патологии характера. Классификация черт характера Ананьева: Коммуникативные Возникают первыми в процессе онтогенеза т.
28242. Способности: природа, типология, формирование и развитие 64 KB
  Способности: природа типология формирование и развитие. Способности индивидуальнопсихологические особенности определяющие успешность выполнения деятельности не сводимые к навыкам и умениям которые уже выработаны человеком. Способности оцениваются через темп и динамику развития человека: проявляются к 1213 годам в науке до 20 лет.общие проявляются во всех видах деятельности: интеллект глубина обобщенность и подвижность знаний; первичные умственные способности: вербальные пространственные мнемические арифметические умение...
28243. Направленность личности. Потребности и мотивы, мотивация. Ценностные ориентации 48 KB
  Потребности и мотивы мотивация. Маслоу: Основой мотивов являются потребности которые в процессе развития индивида образуют своего рода пирамиду иерархию. В основании пирамиды лежат физиологические потребности голод жажда секс и т. Аффилиативные потребности потребность в принадлежности к какойлибо группе людей в общении и т.
28244. Когнитивный (Ж. Пиаже и Л.Колберг) СОЦИАЛЬНО-КОГНИТИВНЫй (А.БАНДУРА, Д.РОТТЕР), и когнитивно-бихеворальный ( Б.Ф. Скиннер, А. Бек, А. Эллис) подходы к исследованию формирования личности 44 KB
  Причины функционирования человека нужно понимать в терминах непрерывного взаимодействия поведения познавательной сферы и окружения. Данный подход к анализу причин поведения который Бандура обозначил как взаимный детерминизм подразумевает что факторы предрасположенности и ситуационные факторы являются взаимосвязанными причинами поведения. внутренние детерминанты поведения такие как вера и ожидание и внешние детерминанты такие как поощрение и наказание являются частью системы взаимодействующих влияний которые действуют не только на...