3931

Соціальна технологія проведення анкетного опитування

Практическая работа

Социология, социальная работа и статистика

Соціальна технологія проведення анкетного опитування в рамках навчальної дисципліни ММТСД. Суспільнапотреба: Виникнення складностей у студентів при підготовці, проведенні анкетного опитування та обробці даних, через брак теоретичних знань, нав...

Украинкский

2012-11-10

66.5 KB

7 чел.

Соціальна технологія проведення анкетного опитування в рамках навчальної дисципліни ММТСД.

Суспільна потреба: Виникнення складностей у студентів при підготовці, проведенні анкетного опитування та обробці даних, через брак теоретичних знань, навичок та практичного досвіду.

Ціль: Розробка програми дослідження, складання анкети (опитувальника) проведення польового етапу та аналіз, отриманих даних у відповідності до вимог навчальної дисципліни ММТСД та отримання оцінки за виконане завдання.

Проблеми , які будуть вирішені :

  •  можливі помилки в розробці програми дослідження;
    •  неправильне складання анкети;
    •  нераціональний розподіл часу при проведенні дослідження;
    •  недостатня проінформованість студента стосовно стадії та їх послідовності при проведенні опитування.

Суб'єкт : група студентів (2 чол. або більше)

Об'єкт : виконання завдання по дисципліні ММТСД, та отримання оцінки.

Предмет : вчасне, методологічно обґрунтоване, якісно проведене анкетне опитування.

Сфера застосування :

  •  сфера вищої освіти;
    •  сфера науково-дослідницької діяльності.

Плановий і підсумковий стан :

  •  правильно сформульована програма;
    •  якісно підготовлена анкета;
    •  організований та вчасно проведений польовий етап;
    •  виконання етапу розшифровки первинної інформації;
    •  об’єктивно інтерпретовані результати досліджень та їх презентація;
    •  якісно проведена презентація (логічно та послідовно представлені дані, що не суперечать змісту роботи та вихідним даним);
    •  отримана оцінка за завдання.

Джерела отримування інформації :

  •  навчальні посібники з соціологічної методології;
    •  приклади вже готових робіт інших студентів;
    •  консультації з науковим керівником;
    •  ресурси глобальної мережі Інтернет.

Методи отримання та обробки інформації:

  •  метод аналізу;
    •  порівняльний метод;
    •  метод синтезу;

Час, необхідний для розробки соціальної технології – 3 дні.

Кваліфікація (характеристики) членів дослідницької команди, що будуть організовувати та впроваджувати функціонування соціальної технології.

  •  Інтерв’юер – об’єктивність, комунікативні здібності, відповідна зовнішність, бажаний наявний професійний досвід спілкування з людьми.
    •  Аналітик соціальної інформації – достатні знання з дисципліни ММТСД, вміння правильно скласти програму дослідження, побудувати анкету, обробити, інтерпретувати та презентувати отримані дані.


Етап 1:
 Підготовчий етап

П1.1. Пошук інформації (кожен член дослідницької команди має виконувати наступні процедури незалежно від інших у будь-якій послідовності) (протягом 1-2 днів після отримання завдання):

П1.1.1. Ознайомитися з методичною базою процесу дослідження (прочитати Методичні рекомендації з ММТСД, підручники з соціологічної методології та інші ресурси, що містять інформацію щодо проведення анкетного опитування)

П1.1.2 Звернутися до осіб, які можуть надати готові зразки подібних робіт для ознайомлення, наприклад до студентів старших курсів;

П1.1.3. При необхідності звернутися до наукового керівника з проханням роз’яснити незрозумілі питання стосовно дослідження.

П1.2. Загальний збір учасників дослідження (на 3 день після отримання завдання).

П1.2.1 За власною ініціативою серед складу дослідницької команди розподіляються обов’язки (по одному студенту на роль, або – декілька, в залежності від чисельності групи: інтерв’юер(-и), які  відповідають за проведення польового етапу дослідження, тобто безпосередньо опитування);  аналітик(-и) для розшифровки на інтерпретації даних). За взаємною згодою можливо, також, розподілити кожен із етапів дослідження та виконувати їх спільно.

П1.2.2. Спільне складання програми дослідження всіма членами дослідницької команди (за взаємною згодою розробку програми може здійснити один із членів дослідницької групи самостійно, або з допомогою інших) ;

П1.2.2.1 Сформулювати і обґрунтувати проблеми дослідження;

П1.2.2.2 Визначити мету, об'єкт і предмет дослідження;

П1.2.2.3 Зробити логічний аналіз основних понять;

П1.2.2.4 Сформулювати гіпотези і завдання;

П1.2.2.5 Визначити генеральної сукупності та підрахунок вибіркової сукупності;

П1.2.2.6 Визначити особливості дослідження, які є суттєві для його проведення :

За вимогою наукового керівника або власною ініціативою або якщо цього прямо вимагає специфіка дослідження:

О1.2.2.6.1 скласти конкретний список респондентів;

О1.2.2.6.2 визначити місце проведення;

О1.2.5.6.3 за взаємною згодою визначити, хто буде надавати роботу на перевірку науковому керівнику та отримувати перевірену роботу. (Це може бути одна та сама людина, декілька людей для кожної конкретної ситуації, або довільний члени групи).

О1.2.5.6.4 особисто надати готову програму дослідження на перевірку науковому керівнику.

О1.2.3.1 Забрати перевірену роботу в наукового керівника.

Якщо керівник вимагає переробити роботу:

 П1.2.3.1 Переробити роботу у відповідністю до вимог викладача.

П1.2.4. Складання анкети (одразу після отримання роботи):

П1.2.4.1 сформулювати від 10 до 25 питань для з’ясування суттєвих для дослідження положень, базуючись на програмі дослідження;

П1.2.4.2 розташувати питання в порядку, як того вимагає дослідження у формі лійки, обернутої лійки або інакше, в залежності від особливостей дослідження;

П1.2.4.3 перевірита наявність у анкеті різних видів питань (відкриті, закриті, питання-пастки та ін.).

О1.2.4.4 .Надати готову анкету на перевірку науковому керівнику.

О1.2.4.5 .Отримати від наукового керівника перевірену анкету.

Якщо керівник вимагає переробити роботу:

П1.2.5.1 Повторити пункт 1.2.3.1)

П1.2.6 Перевірений варіант анкети роздрукувати відповідно до кількості респондентів визначених в програмі (О1.2.2.6.1).

Етап 2: Безпосереднє проведення анкетного опитування.

П2.1.Учасники, що відповідальні за проведення польового етапу1.2.1) беруть певну кількість анкет і розподіляють порівну, або за домовленістю та проводять польовий етап дослідження (4-5 день дослідження).

Повторити операції (О2.1.2, О2.1.3, О2.1.4, О2.1.5) з усіма наявними на руках  анкетами.

П2.1.1  маючи на руках анкети, учасники прибувають на місце проведення опитування;

П2.1.2 надати респонденту, заздалегідь визначеному програмою (П1.2.2.), або визначеному в довільному порядку з кола осіб генеральної сукупності, анкету;

П2.1.3  привітатися, запитати згоду респондента на проведення опитування, пояснити респонденту як заповнювати анкету;

О2.1.5 отримати заповнену анкету.

П2.3.. передати заповнені анкети аналітикам (-ку) (П1.2.1).

 

Етап 3: Етап аналізу отриманої інформації, її інтерпретація та презентація висновків

П3.0..Відповідальні за розшифровку учасники (П1.2.1) приступають до введення отриманої в анкетах інформації до бази комп’ютерної програми (наприклад,  OCA).

П3.1.  Отриману в результаті розшифровки первинну інформацію приводять до стану вторинної:

П3.1.1 побудовати діаграм та графіків з однією та декількома признаками;

П3.1.2 визначити кореляції між суттєвими для дослідженнями признаками;

П3.1.3 інтерпретувати отриманих результатів доступними для розуміння висновками.

П3.2. Оформлення результатів у відповідності до вимог навчального плану та наукового керівника.

П3.3 Презентація отриманих результатів.

П3.4 Отримання оцінки за завдання по дисципліні ММТСД.


Данной работой Вы можете всегда поделиться с другими людьми, они вам буду только благодарны!!!
Кнопки "поделиться работой":

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23041. Пасивні RC-фільтри 129.5 KB
  Пасивний чотириполюсник не містить у собі джерела енергії; потужність що виділяється в елементі кола підключеного до виходу чотириполюсника менше потужності що споживається від джерела сигналу підключеного до входу чотириполюсника; на виході такого чотириполюсника ніколи не буває гармонік яких би не було у поданому на його вхід сигналі якщо цей чотириполюсника створений на базі лінійних елементів. Функцію перетворення будьякого чотириполюсника можна подати кількома варіантами в залежності від способу впливу...
23042. Напівпровідникові діоди. Вольт-амперна характеристика (ВАХ) 83.5 KB
  Вольтамперна характеристика ВАХ – це залежність величини струму ІД крізь pn перехід діода від величини і полярності напруги UД прикладеної до діода. Виконання роботи передбачає використання осцилографа як характериографа з метою одержання на екрані двоканального осцилографа зображення ВАХ діода а також побудову ВАХ шляхом вимірювання деякої кількості величин струму ІД що відповідають певним величинам та полярності напруги UД і представленням результату у вигляді графіка. Залежність струму крізь діод від прикладеної до...
23043. Транзистори 88 KB
  Вихідна вольтамперна характеристика ВАХ біполярного транзистора – це залежність величини струму колектора ІК від напруги між колектором та емітером UКЕ при певному струмі бази ІБ або напруги між базою та емітером UБЕ . Вихідна вольтамперна характеристика ВАХ польового транзистора – це залежність величини струму стока ІС від напруги між стоком та витоком UСВ при певній напрузі між затвором та витоком UЗВ . Виконання роботи передбачає використання осцилографа як характериографа з метою одержання на екрані двоканального...
23044. ПІДСИЛЮВАЧІ НА ТРАНЗИСТОРАХ 103 KB
  Він є лише керувальним пристроєм а збільшення потужності сигналу відбувається за рахунок зовнішнього джерела напруги струмом в колі якого й керує транзистор. Характер зміни вхідного сигналу повинен передаватися на вихід без помітних спотворень. Кажуть що має місце інверсія фази сигналу. Як випливає з рівняння ЕберсаМола [1] імпеданс для малого сигналу з боку емітера при фіксованій напрузі на базі дорівнює rе = kT еIк 5 де k – стала Больцмана Т – абсолютна температура е – заряд електрона Iк – струм колектора.
23045. Дешифратори та мультиплексори 1.3 MB
  Це здійснюється аналогічно заданню параметрів елементів схеми за допомогою редактора пробних сигналів Stimulus Editor. Це робиться аналогічно заданню мітки вузла схеми причому в описі шини слід перерахувати через кому мітки усіх вузлів що входять у шину Альтернативна можливість полягає у використанні конструкцій типу BUS[1n] де BUS – ім’я шини BUS[1]BUS[n] – відповідні мітки вузлів. Пакет OrCAD дозволяє провести суто цифрове моделювання для даного вузла схеми якщо до цього вузла під’єднані лише цифрові входи та виходи. Зазначимо що...
23046. Тригери 1.45 MB
  1 зображено схему найпростішого RSтригера на елементах 2ІНЕ серії 74 із зворотнім зв’язком. Встановлення тригера в 10 відбувається при подачі нуля на NSNR при цьому протилежний вхід повинен бути встановлений в одиницю. Подача двох нулів є забороненою комбінацією при якій стан тригера буде невизначеним. Для даної схеми тригера доцільно у початковий момент встановити режим зберігання інформації потім у деякий момент подати імпульс встановлення 1 потім імпульс встановлення 0 після цього знову використати режим зберігання і нарешті...
23047. Регістри та лічильники 1.83 MB
  Виведіть графік залежності вхідних Reset Shift Info та вихідних Q0Q2 цифрових сигналів регістра від часу та поясніть ці залежності. Виведіть відповідні графіки для вхідних та вихідних сигналів та поясніть ці залежності. Джерела пробних сигналів підберіть таким чином щоб регістр послідовно виконав операції: а паралельного запису числа 0101; б перетворення цього числа на послідовний код; в послідовного запису числа 1010; Проведіть моделювання для цієї схеми. Виведіть відповідні графіки для вхідних та вихідних сигналів та поясніть ці...
23048. Імпульсні цифрові схеми 2.62 MB
  Формувачі імпульсів. 1 зображено схему формувача імпульсів на логічних елементах ІНЕ. 1 Недоліком цієї схеми є те що для формування імпульсів досить великої тривалості потрібно використати велику кількість логічних елементв. 2 Для формування імпульсів з синусоїдальної напруги часто застосовується тригер Шмітта рис.
23049. Схеми на операційних підсилювачах. Інвертуюче увімкнення ОП 2.04 MB
  Завдяки своєму високим коефіцієнту підсилення та вхідному опору а також низькому опору вихідному операційні підсилювачі ОП дуже широко застосовуються у схемотехніці особливо в мішаних аналоговоцифрових схемах. Додавши до ОП коло зворотнього звязку можна отримати підсилювач практично з будьяким коефіцієнтом підсилення. Коефіцієнт підсилення такої схеми у межах лінійності ОП рівний Rc Rin. Параметри ОП дозволяють добирати Rc та Rin у широкому діапазоні опорів отримуючи різні коефіцієнти підсилення.