39378

Процесуальний порядок оскарження постанови про порушення кримінальної справи

Реферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Кожна кримінальна справа може бути порушена лише за на- явності приводу і достатньої підстави за відсутності обставиш що виключають провадження у справі.

Украинкский

2014-10-19

539.75 KB

1 чел.

МВС України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра кримінального процесу та криміналістики    

Реферат

з дисципліни: Кримінальний процес

тема1: «Процесуальний порядок оскарження постанови про порушення кримінальної справи»

Виконала:

Студентка Ненадова Н.О.

Група: ПЗзн - 12-2

Перевірив: 

 

Харків 2014

Зміст

  1.  Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
  2.  Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування 
  3.  Судове провадження
  4.  Загальні положення судового розгляду
  5.  Процедура судового розгляду

Висновки

Список використанної літератури. 

  1.  
    Приводи і підстави до порушення кримінальної справи

Привід для порушення кримінальної справи - як обставина, що обумовлює початок кримінально-процесуальної діяльності, що передує досудовому слідству - це акт поведінки юридичних або фізичних осіб, який полягає у повідомленні про вчинені злочини або про злочини, що готуються, викладений письмово або усно в офіційній формі і доведений до відома зазначених органів ,ш прийняття рішення по суті.

Це визначення доводить, то привід для порушення кримінальні справице не юридичний факт і не джерело інформації, а спонукальна причина для здійснення кримінально-процесуальної діяльності правоохоронних органів.

Кожна кримінальна справа може бути порушена лише за на- явності приводу і достатньої підстави за відсутності обставиш що виключають провадження у справі.

Приводами до порушення кримінальної справи є:

  •  заяви і повідомлення підприємств, установ, органі посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.
  •  явка з повинною.
  •  повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, що затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним.
  •  повідомлення, опубліковані в пресі.
  •  безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Правильне процесуальне оформлення приводу до порушення кримінальної справи дозволяє уникнути помилок при розв´язанні питання про порушення справи. Крім того, дотримання процесуальної форми отримання інформації про злочин дозволяє використовувати її у майбутньому як докази і у справі.

  1.  Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування 

Відомо, що дієвим механізмом вирішення проблем удосконалення кримінально-процесуальних процедур з метою підвищення ефективності захисту прав і основоположних свобод людини є прийняття відповідного закону, який би, в свою чергу, втілював у собі авангард наукової думки у галузі кримінально-процесуального права. 

Відповідно до глави 26 КПКУ «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», передбачено 

. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

) рішення прокурора про закриття кримінального провадження-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суці згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та б частини першої цієї статті.

. Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, якому присвячено гл. 26 КПК, є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і відповідно до ст. 7 КПК - однією із засад кримінального провадження. Аналогічна гл. 22 "Оскарження дій слідчого і прокурора" містилася і в КПК 1960 р.

Порівняльний аналіз цих глав наочно свідчить про гуманізацію та оптимізацію порядку оскарження рішень сторони обвинувачення у вітчизняному кримінальному судочинстві.

Це випливає навіть із самої назви згаданих глав: за старим КПК оскарженню підлягали тільки дії слідчого і прокурора, за новим - також їхні рішення та бездіяльність.

У попередньому КПК оскарженню дій слідчого і прокурора окремо були присвячені відповідно статті 234,236. У новому КПК положення щодо слідчих і прокурорів об'єднано в одній статті.

Відсутні у КПК 2012 р. і норми, що регулюють порядок оскарження постанов про відмову в порушенні та про порушення справи у зв'язку зі скасуванням самого поняття "кримінальна справа" на стадії досудового розслідування.

Слід також зазначити, що у новому КПК знайшло відображення рішення КСУ від 30 січня 2003 р.3-рп щодо неконституційності положень, які унеможливлювали розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора.

Частиною 1 ст. 303 нового КПК окремими пунктами визначено предмети оскарження і залежно від цього-їх суб'єкти. Розкриття понять, що визначають зміст певних процесуальних дій та статус і повноваження конкретних учасників кримінального судочинства, містяться у відповідних нормах КПК.

Наприклад, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, оскаржується заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; рішення про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; про закриття кримінального провадження-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником тощо.

При цьому у ч. 1 цієї статті передбачено диференціацію як предмета оскарження заходів, що вживаються слідчим або прокурором. Так, у п. 1 йдеться про їх бездіяльність, у пп. 2, 3, 4, 5, 7, 8 - про рішення, а у п. 6 - про рішення, дії чи бездіяльність.

Крім того, у пп. 3 і 4 розмежовано рішення про закриття кримінального провадження, прийняті слідчим та прокурором, і залежно від цього визначено суб'єкти оскарження. У першому випадку - це заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, у другому - крім того, ще й підозрюваний, його захисник чи законний представник. Таким чином наголошується на особливій ролі прокурора як сторони обвинувачення в кримінальному процесі, який має право в порядку нагляду самостійно скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження (абз. 2 ч. 2 ст. 305 КПК).

Застосований у ч. 1 ст. 303 КПК підхід дозволяє впорядкувати і максимально конкретизувати підстави та порядок оскарження чітко визначеними суб'єктами відповідних процесуальних рішень.

Така конструкція цієї норми має і неабияке практичне значення, адже позбавляє процедуру оскарження процесуальних рішень певної невизначеності, а слідчі підрозділи і прокуратуру - зайвої завантаженості, яка відволікає їх від виконання основних функцій з розслідування кримінальних правопорушень.

Частина 1 ст. 303 КПК наводить вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.

Натомість відповідні норми попереднього КПК таких умов оскарження не передбачали, коло осіб, які могли подати скаргу, не встановлювали.

. На відміну від ч. 1,ч. 2 ст. 303 не конкретизує види інших рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені, а також суб'єкти оскарження.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Оскільки у цій та інших нормах КПК не розкривається поняття "інші" стосовно об'єктів оскарження, то, таким чином, до них можна віднести будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора чи слідчого, за винятком тих, що зазначені у ч. 1 ст. 303 КПК.

З огляду на те, що у статтях 314-316 цього Кодексу не передбачено особливого порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора у підготовчому провадженні, такий розгляд має відбуватися за загальними правилами, визначеними цими статтями.

. Частиною 3 ст. 303 КПК встановлено, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пп. 5 та 6 ч. 1 цієї статті.

Таким чином, можна зробити висновок, що рішення, дії чи бездіяльність сторони обвинувачення, зазначені у пп. 1-4, 7 і 8, можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.

Виняток становлять лише рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим та їхні рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки - вони можуть бути оскаржені як на стадії досудового розслідування, так і під час підготовчого провадження.

  1.  Судове провадження

Відповідно до гл. 27 КПК після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника. Після виконання вимог, передбачених КПК, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку стосовно можливості призначення судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний у відношенні обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд повинен бути призначений не пізніше десяти днів після постановления ухвали про його призначення.

Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта (клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності) і є матеріалами кримінального провадження.

Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, коли вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

  1.  Загальні положення судового розгляду

Вони закріплені у ст. 318-355 КПК, в яких передбачається, що судовий розгляд повинен бути проведений і завершений протягом розумного строку. Розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін. У судове засідання викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Воно відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

Розгляд справ у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі судців. У випадку, коли суддя позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку.

Суд може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді у випадку, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд, та за умови дотримання таких вимог:

- сторони, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

- суддя, що замінив судцю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведенні до заміни судді.

Докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.

У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Про це робиться відмітка у журналі судового засідання. Якщо в ході судового засідання суддю замінює заласний суддя, то судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд в цьому випадку закінчує суд у новому складі.

Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом в судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Крім того, суд має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та ухвалу про накладення ні нього грошового стягнення.

Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення наступного засідання і вживає заходів до прибуття їх у наступне судове засідання. Одночасно, якщо причина неприбуття не є поважною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності. У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим.

Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.

Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про його відкладення. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого.

Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач чи його представник, суд залишає цивільний позов без розгляду. Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за Його відсутності або якщо обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про його відкладення. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Крім того, суд має право постановити ухвалу про привід свідка та ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.

Прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста або експерта забезпечується стороною, яка заявила клопотання про його виклик. суд сприяє сторонам у забезпеченні явки вказаних осіб шляхом здійснення судового виклику.

Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі засідання. близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.

Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. сторони допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

Сторони, учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

Сторони, учасники кримінального провадження звертаються до суду "ваша честь" або "шановний суд".

Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. при повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. у разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.

У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. при повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.

У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. при повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру чи з дня обрання судом у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. за наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін, потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

- якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дозволив усунути виявлені суперечності;

- якщо під час судового розгляду виникли підстави, передбачені КПК.

До ухвали суду про доручення проведення експертизи включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. суд має право не включити до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується за винятком випадків, коли таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд, крім іншого, враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. особа, що під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ.

У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі та інші дії. У разі прийняття такого рішення, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої чи розшукової дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, що звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих та інших дій та причини, через які не були здійсненні належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі чи розшукові дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.

В ухвалі суду про доручення проведення слідчої чи розшукової дії зазначається, для з'ясування або перевірки яких обставин і які саме дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі та інші дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому КПК.

Прокурор зобов'язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих чи розшукових дій за дорученням суду, учасникам судового провадження та надати їх суду у встановлений строк.

Матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК.

У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшло кримінальне провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про об'єднання судових проваджень.

У разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження щодо інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому, прокурору.

  1.  Процедура судового розгляду

Вона передбачена ст. 342-368 КПК. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.

Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.

Головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою, головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них. Якщо у кримінальному проваджені пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

Головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - в другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, коли він відмовився віддачі показань.

Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього, обвинуваченому можуть бути задані запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого задавати йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.

Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд мас право зажадати від нього конкретної відповіді-"так" чи "ні".

У випадку здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі мотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відео-конференції при трансляції з іншого приміщення. У судовому засіданні обвинувачений мас право користуватися нотатками.

Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав свідок пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а також з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.

Якщо перешкод для долиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги наступного змісту:

Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту.

Суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. За клопотанням сторони або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.

Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав потерпілий пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога, психолога, а за необхідності - лікаря. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право протестувати проти питань та задавати запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.

У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання, в іншому приміщенні, з використанням відео-конференції (дистанційне судове провадження).

Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи річ. Пред'явлення для впізнання проводиться після того, як особа, яка впізнає, при допиті вкаже на ознаки, за якими вона може впізнати особу чи річ. При пред'явленні особи чи речі для впізнання особа, яка впізнає, повинна вказати, чи впізнає вона особу або річ і за якими саме ознаками.

Допит експерт а в суді.

За клопотанням сторони, потерпілого або з власної ініціативи суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги.

Дослідження речових доказів.

Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом.

Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.

Учасники судового провадження мають право задавати питання і приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.

Дослідження документів.

Протоколи слідчих чи розшукових лій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судовою провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.

Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Дослідження звуко- і відеозаписів.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судовою засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення чи демонстрації. Після нього суд заслуховує доводи учасників судового провадження. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині. З мстою з'ясування відомостей, які містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.

Під час дослідження доказів сул має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста, наданими на підставі Його спеціальних знань. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою залає питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні. Головуючий у судовому засіданні має право задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів.

Огляд на місці.

У виняткових випадках, суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися при здійсненні провадження судом присяжних.

На місці огляду учасникам кримінального провадження, які беруть у ньому участь, можуть бути задані запитання, пов'язані з проведенням огляду. Учасники судового провадження при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення. Проведення огляду і його результати відображаються в протоколі огляду місця та можуть фіксуватися технічними засобами.

Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд.

Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.

У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право задавати запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати

У них виступають прокурор, потерпілий, його представник чи законний представник, цивільний позивач, його представник чи законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує в промові свою позицію у певній частині обвинувачення.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їхніх виступів встановлює суд.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їхніх виступів у судових дебатах встановлює суд.

Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.

Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.

Останнє слово обвинуваченого

Воно надається обвинуваченому після оголошення судових дебатів за? кінченими. Суд не маг права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. Задавати запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється.

Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини. які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.

Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.

Піл час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під чає перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.

Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. Прийняття ухвали суду у нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених КПК.

Коли особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання окремо по кожному кримінальному правопорушенню. Якщо обвинувачується декілька осіб, суд вирішує питання окремо щодо кожного з обвинувачених.

Примусовий захід медичного характеру може бути застосовано до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, лише за наявності акта психіатричної експертизи та висновку лікувальної установи. Примусове лікування може бути застосоване лише при наявності відповідного висновку лікувальної установи.

Обираючи при ухваленні вироку норму закону України про кримінальну відповідальність, яка підлягатиме застосуванню до суспільно небезпечних діянь, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, що викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Висновок

Однією з найбільш революційних новел нового КПК України є введення слідчого судді. Після цього нововведення суд набуває першорядного значення, і цілком природно, що слідчий суддя стає однією з ключових фігур у кримінальному процесі, а особливо на стадії досудового розслідування. Прогресивність цього інституту виступає у тому, що відтепер усі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, контролюватимуться слідчим суддею. Раніше слідчий виносив постанови про проведення тих же обшуків, виїмок, про накладення арешту на кореспонденцію та ін., і ці дії не передбачали процедури оскарження та захисту від зловживань. Після прийняття нового кодексу подібні питання вирішуватимуться у судовому засіданніза присутності всіх сторін. Особи, відповідно до яких проводитимуться ці дії, отримали право оскаржити їх. Для простого громадянина головний плюсце відкритість, публічність процедури. Але ж на думку суддів, проблема може виникнути на етапі реалізації цієї новели. Одного слідчого судді для одного районного суду буде явно недостатньо, тому необхідно, щоб у кожному районі працювало кілька таких суддів, але кошти на це навряд чи знайдуться.

 Ще одним концептуально новим введенням є відміна стадії порушення кримінальної справи. З прийняттям нового КПК України буде створений Єдиний реєстр досудових розслідувань. Насправді введення такого реєстру повинно істотно спростити роботу тим же слідчим, спростивши бюрократичну процедуру. З цього нововведення можна відзначити наступний позитивний моментвідтепер міліція не зможе відмовити в реєстрації звернень громадянина за якимись причинами (як це часто траплялось раніше). А сама діяльність міліції завдяки нововведенню повинна стати прозорішою.  

  Однією з найбільш обговорюваних новел КПК України є введення суду присяжних. Ця норма  мабуть є найбільш не передбачуваних для нашої дійсності. По замислу законодавця присяжні мають право приймати своє рішення, не мотивуючи їх. А виправдовувальний вердикт суду присяжних є кінцевим та оскарженню не підлягає. Нескладно уявити, що насамкінець це може призвести до виправдання місцевих серійних вбивць з зовнішністю та манерами ангелів, або тих , які мають достатню суму грошових коштів, щоб присяжні його «побачили» таким. Отже,  ні про плюси, ні про мінуси цього нововведення казати не доводиться, тому що насправді суду присяжних КПК не передбачає. Видно, що автори намагалися, навіть вивчали іноземний досвід, але, може бути, від великої кількості інформації у результаті все переплуталиТо що названо судом присяжних у цьому документіце троє народних засідателів при суддях. До того ж  це суд для особливих випадків, який розглядає справи, за якими передбачено довічне позбавлення волі, а не справи про тяжкі та особливо тяжкі злочини. У той же час суд присяжних (журі) принципово відрізняється від суду за участю народних засідателів. У тому числі, суд присяжних складається з «представників народу» судді відводиться лише роль ведучого процесу. А після розгляду справи виключно присяжні , без участі професійного судді виносять свій вердикт відносно наявності або відсутності вини підсудного та обставин, які пом’якшують або погіршують його вину. Діло суддіоформити вирок юридично, спираючись на вердикт суду присяжних. Автори кодексу стверджують, що запропонована ними «континентальна модель суду присяжних (суд шеффенов) існує у Німеччині, Франції, Греції, Австрії, Швеції». 

Разом з тим, згідно із новим КПК судове провадження може здійснюватись в режимі відео конференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі, яке знаходиться за межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у випадках: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження у судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка; потерпілого, за необхідності прийняття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Суд зможе приймати рішення про здійснення дистанційного судового провадження за своєю ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження          

Список використаної літератури

1. Коляда П.В. Кримінально-процесуальний кодекс України потрібен слідчим // Юридичний вісник України.. -9С.11.

. Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т.К., 2004.

. Кримінальний процес України: Підручник.Харків, 2000. 

. Кримінальний кодекс України.: Науково-практичний коментар / Н.Ф.Антонов, М.І. Бажанов, Ф.Г.Бурчук та інші.К., 1999. 

. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П., Кримінальний процес України: Підручник.К.: Либідь, 1992.с.

. Михеєнко М.М. Нор В.Г. Кримінальний процес України: Підручник-ге видання перероблене і доповнене.К., Либідь. 1999.с.

. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. (автори Міхеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я,  Під. Ред. В.Т. Нор та інш.) К., Юрінком. За станом на 1 серпня 1995 року. 640с.

 Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України.К.: А.С.К., 2002.с. (Нормативні документи та коментарі).

. Никоненко М. Деякі питання презумпції не винуватості і права особи на захист у кримінальному процесі // Право України.. -4.

. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 1120 с. 

. Смирнов М. Дистанційне кримінальне судочинство: реальність та перспективи // Бюлетень Міністерства юстиції України К 9 (35) 2004 - 15.     

. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посіб. К.: Юрінком Інтер, 1999. - 576 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59344. Сульфатна кислота та її солі 99.5 KB
  Мета: узагальнити відомості про властивості сульфатної кислоти спираючись на знання загальних властивостей кислот; удосконалити вміння складати в молекулярній повній та скороченій іонній формах рівняння реакцій взаємодії сульфатної кислоти з металами основними й амфотерними...
59345. Нехай земля квітує всюди – природу збережімо, люди! 88 KB
  Обладнання: плакати дитячі малюнки на захист природи картини із зображенням природи рідного краю гілки рослин квіти. На дошці є вислови про природу: Все на землі все треба берегти І птаха й звіра і оту рослину Не чванься тим що цар природи ти Бо врешті ти його частинка.
59346. Кожна дитина має право 50 KB
  Кожна дитина має невід’ємне право на життя. Ти на життя і щастя маєш право Під золото блакитним знаменом Своєї Української держави. Кожна дитина має право на ім’я і громадянство з моменту народження.
59347. Кругові води в природі. Складання казки. Інтегрований урок (природознавство та розвиток зв’язного мовлення) 42 KB
  Вода з гір потекла весну принесла. Земля найбагатша вода найсильніша. Тиха вода береги рве. Де вода там і верба.
59348. Закріплення одиниць вимірювання маси. Розв’язування задач 38 KB
  Скільки зерен проросло Зерноочисна машина за 6 хвилин очищає 90 кг зерна. Скільки зерна очищає машина за 1 хв. Скільки зерна вона просушить за 3 хв. Скільки це кілограмів Скільки центнерів 1 5 мішка з зерном становить 12 кг.
59349. Святий Миколай 51.5 KB
  Вчити дітей знаходити префікси у словах утворювати за допомогою них нові слова. Дописують в зошитах Поясніть значення цього слова порівнявши його в таких реченнях: Лихо пам’ятають а добро повік не забувають.
59350. Cценарій «На Великдень» 43 KB
  Гей Хто тут Озовися Наліг що вже тріщить Ти чуєш Підіймися Не можу біль терпіть Хрін: Хто ниє біля мене У цей святковий день Яйце: Це я яйце свячене Хтось душить наче пень. Мене їдять і діти І вся людська сім’я: Гей гопса гопсаса Червоні в мене боки – Танцює ковбаса....
59351. СЦЕНАРІЙ ВЕЧОРА ГЕОГРАФІЇ 61.5 KB
  На протязі минулого тижня в нашій школі проходив Тиждень географії і екології. Учні школи прийняли активну участь у проведенні цього Тижня. Були проведені цікаві конкурси, такі, як:...
59352. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ГРА “LG-ЕВРИКА” 76 KB
  Мета: сприяти формуванню та розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів, поглибити й розширити знання учнів з математично-природничих дисциплін; розвивати пізнавальний інтерес, творчу активність...