3938

Вивчення затухаючих і вимушених коливань в коливальному контурі

Лабораторная работа

Физика

Вивчення затухаючих і вимушених коливаньв коливальному контурі Мета роботи. Вивчити затухаючі коливання в коливальному контурі, визначити логарифмічний декремент і добротність досліджуваного контура. Теоретичні відомості. Електромагні...

Украинкский

2012-11-10

184 KB

65 чел.

Вивчення затухаючих і вимушених коливань в коливальному контурі

1. Мета роботи.

1. Вивчити затухаючі коливання в коливальному контурі, визначити логарифмічний декремент і добротність досліджуваного контура.

2. Теоретичні відомості.

Електромагнітні коливання відіграють дуже важливу роль в техніці і, зокрема, в техніці зв'язку. Електромагнітні коливання виникають в коливальному контурі, що складається з конденсатора С, котушки індуктивності і активного опору R. Якщо зарядити конденсатор С, замкнути ключ К, то конденсатор стане розряджатися. В колі потече струм, який повільно наростатиме через виникаючий струм самоіндукції. При цьому енергія електричного поля конденсатора С буде переходити в енергію магнітного поля котушки.

Наростання струму до деякого максимального значення відбувається за  періоду. Протягом наступного  періоду відбувається повільне, через виникнення струмів самоіндукції спадання струму, яке закінчується перезарядкою конденсатора. Протягом наступного півперіоду процес відбувається у зворотному напрямку. Таким чином, в колі відбувається періодичне перетворення енергії електричного поля конденсатора в енергію магнітного поля струму в котушці. Повна енергія коливального контуру рівна сумі електричної і магнітної енергії :

Коливання, які з’явилися в контурі – гармонічні, проте в зв’язку з тим, що існує активний опір R, в якому виділяється тепло, амплітуда коливань зменшуватиметься. Тобто електромагнітні коливання в реальному коливальному контурі завжди є затухаючими. Встановимо закон і визначимо основні характеристики затухаючого коливального процесу.

Згідно другого закону Кірхгофа алгебраїчна сума спадів напруг дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС, працюючих в контурі:

,                                                   (1)

де  - напруга на конденсаторі;  - ЕРС самоіндукції.

Запишемо (1) у вигляді:

або, враховуючи, що :

                                           (2)

Позначимо

                                                     (3)

                                                       (4)

Тоді вираз (2) можна записати:

Розв’язком цього рівняння буде гармонічна функція:

,                                                 (5)

де  – максимальний заряд на обкладинках конденсатора в початковий момент.

За аналогічним законом відбуваються і коливання напруги на конденсаторі:

.                (6)

Величина

                                                   (7)

є амплітудою даного гармонійного коливання, проте ця амплітуда експоненціально зменшується з часом. Такі коливання називаються затухаючими.

Вони відбуваються з частотою

,                                                    (8)

де відповідно до (3), (4)

,                                                        (9)

де - частота власних коливань, тобто в ідеалізованому контурі, коли його активний опір R=0, а

,                                                      (10)

де - коефіцієнт затухання.

З (8) випливає, що при затухаючих коливаннях частота ω менша за частоту ω0 власних коливань.

На графіку незатухаючі і затухаючі коливання можна показати наступним чином (див. рис. 2).

Пунктирною лінією показано зменшення амплітуди з часом. Згідно (7) і (10), чим більше β (тобто ніж більше R), тим швидше відбувається затухання. Порівняємо значення амплітуди двох сусідніх моментів часу, розділених періодом Т:

Співвідношення

                                                    (11)

називається декрементом затухання.

Рис. 2.

В радіотехніці коливальні контури прийнято характеризувати добротністю. Добротність визначається відношенням повної енергії коливань в контурі до втрат енергії за період:

.                                                 (13)

Повна енергія коливального контуру може бути виражена через амплітуду

Оскільки , то , де  - повна енергія коливань в початковий момент. Знайдемо швидкість зміни енергії:

.

Припустимо, що енергія не дуже сильно змінюється за період. Тоді можна прийняти  і для швидкості зміни енергії можемо записати (по абсолютній величині):

.

Звідси маємо

Підставимо це значення в (13). Тоді отримаємо

.                                        (14)

Таким чином, знаючи коефіцієнт загасання β або логарифмічний декремент δ, можна визначити добротність коливальної системи (коливального контуру). Добротність коливальних контурів досягає значень ~102 і вище.

3. Опис установки.

Для вивчення затухаючих коливань потрібно зібрати схему з генератором затухаючих коливань, яке зручно розглядати на екрані осцилографа. Така схема представлена на рис. 3.

Рис. 3.

На коливальний контур, що складається з конденсатора С, індуктивності L, і опору R, від генератора через подільчий конденсатор  подаються періодичні П- подібні імпульси напруг. Кожен імпульс збуджує в коливальному контурі затухаючі коливання. Ці коливання накладаються одне на одне і на екрані осцилографа можна отримати стійку картинку затухаючих коливань.

Вмикаючи в коливальний контур різні активні опори, можна вивчити їх вплив на характер затухання коливань.

4. Прилади та обладнання.

  1.  Установка для вивчення затухаючих коливань.
  2.  Генератор П-подібних імпульсів.
  3.  Осцилограф.
  4.  З’єднувальні провідники.

5. Порядок виконання роботи.

1. Зібрати схему згідно рис. 2.

2. Ввімкнути осцилограф.

З. Добитися чіткого зображення розгорненого променя на екрані.

4. Ввімкнути генератор П- подібних імпульсів. Подати напругу на осцилограф і добитися стійкого зображення коливань на екрані осцилографа.

5. Заміряти (в відносних одиницях) два сусідніх значення амплітуди для трьох значень активного опору .

6. Розрахувати логарифмічний декремент і добротність коливальної системи для цих значень R.

7. Дані вимірювань і розрахунків занести в таблицю:

R, Ом

Аn

An-1

δ

Q

ΔQ

1

2

3

7. У висновках дати оцінку отриманому результату.

Завдання 2.

1. Мета роботи.

Вивчити вимушені коливання в коливальному контурі. Визначити залежність амплітуди струму в коливальному контурі від частоти і залежність резонансної частоти від активного опору R, індуктивності L і ємності С.

2. Теоретичні відомості.

В техніці дуже часто потрібні незгасаючі коливання. Наприклад, в коливальних контурах радіопередавачів. Незгасаючі – це вимушені коливання, коливання, що виникають під дією додаткової змінної зовнішньої сили, яка поповнює зменшення енергії в коливальному контурі.

Нехай в коливальному контурі діє змінна ЕРС .

Рис. 4

За другим законом Кірхгофа:

Звідси маємо:

або

,                                          (15)

де

                                                    (16)

.                                                     (17)

Розв’язком диференціального рівняння (15) є гармонічна функція:

.                                           (18)

Амплітуда  і початкова фаза Ψ визначаються із співвідношень:

                                     (19)

                                                     (20)

Напруга на конденсаторі змінюється так само, як і заряд:

                                      (21)

.                            (22)

Амплітуда напруги (і заряду) залежить від частоти.

Знайдемо вираз для сили струму. Використовуючи (18), маємо:

,

де

.                                                    (23)

Підставимо в (23) вираз для  (19):

.                                     (24)

Враховуючи, що  та  рівняння (24) можемо записати у вигляді:

.                                 (25)

Тут  - повний електричний опір, який складається із активного опору R, індуктивного  та ємнісного .

При  матимемо максимум амплітуди струму – резонанс струму. Звідси , тобто резонанс струму реалізується при резонансній частоті, яка дорівнює частоті власних коливань контуру. Збільшення ємності С чи індуктивності L зменшує резонансну частоту, що якісно зображено на рис. 5, а та б.

Рис. 5.

При резонансі амплітуда струму  стає максимальною і залежить від активного опору:

На графіку залежність амплітуди струму від частоти зображується наступним чином:

Рис. 6.

При  струм в коливальному контурі відсутній (через конденсатор постійний струм не протікає).

3. Опис установки.

Дослідити залежність амплітуди струму від частоти, а також залежність резонансної частоти від індуктивності та ємності можна за допомогою наступної установки.

Рис. 7.

В коливальному контурі, який складається із активного опору R, індуктивності L і ємності С діє вимушуюча ЕРС. Міняючи її частоту, можна добитися резонансу струму в коливальному контурі (при ).

Про величину струму судимо по напрузі на деякому невеликому опорі , яка подається на осцилограф.

4. Прилади та обладнання.

  1.  Установка для вивчення вимушених коливань.
  2.  Генератор синусоїдальних коливань.
  3.  Осцилограф.
  4.  З’єднувальні провідники.

5. Порядок виконання роботи.

  1.  Зібрати схему згідно рис. 7.
  2.  Ввімкнути осцилограф і генератор синусоїдальних коливань. Добитися на екрані осцилографа картинки синусоїдального сигналу.
  3.  При деяких постійних значеннях L і С зняти залежність амплітуди струму (напругу на  від частоти напруги, яка подається від генератора) при трьох значеннях активного опору :.

Примітка: При зміні частоти ω підтримувати постійну амплітуду напруги, яке подається від генератора.

  1.  При деяких постійних значеннях R і С зняти залежність амплітуди струму від частоти при трьох значеннях індуктивності : .
  2.  При деяких постійних значеннях L і R зняти залежність амплітуди струму від частоти при трьох значеннях ємності :.
  3.  Дані вимірювань занести в таблицю 2:

R=const, L=const

R=const, C=const

R=const, C=const

C1

C2

C3

L1

L2

L3

L1

L2

L3

Im

ω

Im

ω

Im

ω

Im

ω

Im

ω

Im

ω

Im

ω

Im

ω

Im

ω

  1.  Побудувати графіки залежностей ,,.
  2.  Дати оцінку отриманим результатам.

6. Контрольні запитання.

1. Які коливання називаються гармонічними?

2. Дати визначення амплітуди, фази, періоду, частоти і циклічної частоти гармонічного коливання.

3. Коливання яких величин відбуваються в електричному коливальному контурі?

4. Написати диференціальне рівняння затухаючих коливань і його розв’язок.

5. Зобразити графік затухаючого коливання.

6. Що таке коефіцієнт затухання, логарифмічний декремент затухання?

7. Дати визначення добротності коливального контуру.

8. Записати рівняння, яке пов’язує коефіцієнт затухання і логарифмічний декремент затухання.

9. Який зв’язок між добротністю і коефіцієнтом затухання?

10. Зобразити і пояснити схему для дослідження затухаючих коливань.

11. Які коливання називаються вимушеними?

12. Записати диференційне рівняння вимушених коливань і його розв’язок.

13. За яким законом змінюється заряд і напруга на обмотках конденсатора при вимушених коливаннях?

14. За яким законом змінюється струм в коливальному контурі при вимушених коливаннях.

15. Як змінюється амплітуда струму при вимушених коливаннях в залежності від частоти? Що таке резонанс?


R

C

L

K

I

+

-

t

t+T

t

Ut

U0

U

U0

T0

t

генератор

П- подібних імпульсів

R

C

L

~

R

C

L

ε

C1>C2>C3

ω

Im

L1>L2>L3

ω

Im

a

б

R1<R2<R3

ω

Im

L1

L2

L4

R0

C

до осцилографа

R

L3

K

генератор

П- подібних імпульсів


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69961. «Якоря карьеры» студентов заочного отделения Белорусского национального технического университета 68 KB
  В статье авторы раскрывают понятия «мотивация», «профессиональная мотивация», «карьера», их виды, структуру, рассматривают различные научные подходы в их изучении. Статья содержит подробное описание методики Э. Шейна «Якоря карьеры».
69962. МЕНТАЛЬНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ДОШКОЛЬНИКОВ КАК УСЛОВИЕ ИХ СПОСОБНОСТИ К ПРАВДИВОМУ И НЕПРАВДИВОМУ ПОВЕДЕНИЮ 65.5 KB
  Так под поведением понимается такая протяженная во времени активность человека которая включает в себя инициативные обращенные или ответные воздействия человека на любые воздействия других людей. Именно поведение человека отражает его представления о себе окружающем его мире...
69963. ВЛИЯНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ДЕСТРУКЦИЙ НА СТАНОВЛЕНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ ВУЗА 115.5 KB
  В статье рассматривается проблема влияния профессиональных деструкций на развитие профессиональной идентичности преподавателя высшей школы. Понятие идентичности под которой подразумевается твердо усвоенный и личностно принимаемый образ себя во всем богатстве...
69964. ФОРМИРОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ВУЗЕ ПОСРЕДСТВОМ ДИАЛОГИЧЕСКОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ 67 KB
  Однако несмотря на значительное количество исследований к настоящему времени еще не сложилась целостная концепция формирования межличностного диалогического взаимодействия в учебном процессе. Объясняется это не столько низким уровнем знаний информированности студентов...
69965. ВЕРБАЛЬНЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ И ЧЕРТЫ ЛИЧНОСТИ СТУДЕНТА-ПСИХОЛОГА 43.13 KB
  В статье на основе парадигмы интеллекта как ментального опыта представлен анализ структуры вербального интеллекта и соотношения его факторов а также динамика функционирования вербального интеллекта в процессе формирования тематических и категориальных группировок.
69966. ЛИЧНОСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СТУДЕНТОВ, СКЛОННЫХ К ИНТЕРНЕТ-ЗАВИСИМОМУ ПОВЕДЕНИЮ 208.5 KB
  В связи с этим в последнее десятилетие наряду с такими распространенными зависимостями как наркомания алкоголизм появился качественно новый феномен интернет-зависимость. В данной статье освещены теоретические взгляды на проблему компьютерной зависимости у студентов...
69967. Проблема осмысленности жизни и здоровья в раннем юношеском возрасте 209 KB
  Данная статья посвящена теоретическому анализу проблемы взаимосвязи осмысленности жизни и здоровья. Полетаева 2001 который в свою очередь определяет место здоровья в индивидуальной иерархии терминальных и инструментальных ценностей человека особенности мотивации в области здорового...
69968. КОГНИТИВНЫЕ МОДЕЛИ ЛИЧНОСТИ ЭТАЛОННОГО И РЕАЛЬНОГО УЧЕНИКА В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ СОЗНАНИИ: ПСИХОСЕМАНТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ 90.5 KB
  На примере сравнительного анализа когнитивных моделей личности эталонного и реального учеников доказывается что содержание эталонатеории личности школьника существующей в профессиональном сознании педагога выступает как суррогат знаний препятствующий адекватному познанию учителем личности ребенка.
69969. Психолого – акмеологическая специфика коммуникации в системе «врач-больной» 156.5 KB
  Минск старший преподаватель кафедры юридической психологии Эффективность медицинской помощи во многом зависит от умения врача общаться с пациентом. Взаимоотношения медицинского работника и больного складываются индивидуально в зависимости от особенностей состояния и личности пациента...