39396

Автоматизація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Розрахунковий термін окупності відповідає нормативному, що дає право твердити про ефективність запропонованого проекту.

Украинкский

2013-10-04

66.57 KB

14 чел.

ВСТУП

  Автоматизація технологічних процесів – це етап комплексної механізації, що характеризується звільненням людини від безпосереднього виконання функцій управління технологічними процесами і передачею цих функцій автоматичним пристроям. При автоматизації технологічних  процесів отримання, перетворення, передача і використовування енергії, матеріалів і інформації виконуються автоматично за допомогою спеціальних технічних засобів і систем управління.

  Істотними тенденціями сучасного сільськогосподарського виробництва є, з одного боку, постійне зростання його масштабів, підвищення кількості і якості сільськогосподарських продуктів, з іншого – прогресуючий дефіцит робочої сили, непопулярність монотонної і важкої фізичної ручної праці в рільництві і тваринництві. Найважливішим, а часто і єдиним засобом вирішення протиріч між ними є комплексна механізація і автоматизація виробництва.

Завдяки механізації і автоматизації різко зростає продуктивність праці.

  Питання комплексної автоматизації мають велике народногосподарське значення, тому що їх впровадження гарантує економічний ефект. Так, комплексна автоматизація приготування кормів на потокових лініях знижує затрати праці в 4-5 разів і зменшує собівартість їх приготування на 30—50 %.

  Зростання технічної оснащеності та широка електрифікація поряд із розробкою прогресивних технологій сільськогосподарських процесів створюють умови для комплексної електромеханізації й автоматизації виробничих процесів. Розвиток останньої у сільському господарстві ґрунтується на багатому досвіді автоматизації у промисловості, проте їй властиві деякі специфічні особливості (наприклад, зв'язок з біологічними об'єктами, безперервність і повільне протікання технологічних процесів, агресивність навколишнього середовища, широкі зміни температури, вологості тощо).


  Сучасній автоматизації сільськогосподарського виробництва властиве широке застосування нової елементної бази, зокрема мікропроцесорів і мікро - ЕОМ, правильне використання яких дозволяє реалізувати будь-які складні алгоритми функціонування автоматичних систем, підвищити їх надійність, зменшити габарити, енергомісткість тощо. Водночас забезпечення сільськогосподарського виробництва системами управління такого складного рівня при порівняно низькій кваліфікації обслуговуючого персоналу і відсутності відповідних розробок виключно важлива справа. В даному випадку питання ускладнюється тим, що практично йдеться про наступне покоління засобів обчислювальної техніки, тому що попередні обчислювальні засоби недостатньо використовувались в практиці сільськогосподарського виробництва, а необхідно застосовувати в технологічних процесах мікропроцесори і мікро – ЕОМ.


3. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

3.1 Визначення основних показників надійності САУ.

  Надійність – це властивість об’єкта (схеми) виконувати задані функції протягом часу, що обумовлені вимогами експлуатації. Якщо на стадії проектування не врахувати надійність, то в реальних умовах розроблена схема керування може виявитися не працездатною.

  В основі поняття теорії надійності – відмова (повна або часткова втрата працездатності) порушення нормальної роботи обєкта. Розрізняють відмови трьох видів:                                                                                                                                            - технологічні (в наслідок невідпрацьованої технології незадовільного контролю процесів виробництва);                                                                                        - зношувальні (в наслідок старіння виробу);   - раптові (виникають несподівано, випадково, неочікувано).

  Надійність може включати в себе такі поняття: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збереженість і т.д.

  Безвідмовність – властивість обєкта безперервно зберігати працездатність протягом певного проміжку часу.

  До кількісних показників надійності відносяться: ймовірність безвідмовної роботи, інтенсивність відмов, напрацювання на відмову, середній термін служби, середній термін зберігання та інше.

  Ймовірність безвідмовної роботи  Р(t) – ймовірність того, що в заданому інтервалі часу при заданих режимах і умовах роботи не виникне відмови виробу в роботі:

Р(t) =                                                     (3.1)

  де e – основа натурального логарифма;                                                                                  k – коефіцієнт, який враховує вплив навколишнього середовища і для сільськогосподарського устаткування становить 10;                                                 – сумарна інтенсивність відмов для складових виробу;                                               t – час експлуатації.

  Ймовірність відмови qвід t – величина  за значенням протилежнаP(t):

P(t) + q(t) = 1                                              (3.2)

Визначаємо формулу обрахунку:

q(t) = 1 – P(t)                                              (3.3)

Напрацювання на відмову – величина обернена сумарній інтенсивності відмов:

T =                                                       (3.4)

  Визначаємо основні показники надійності схеми керування. Час роботи прийняти рівним періоду між ТО. Оскільки щит керування встановлено в окремому приміщенні то періодичність проведення ТО становить два місяці.

  Час роботи:

= 2 · 30 · 24 = 1448 год.

Таблиця 3.1  Результуюча  інтенсивність  відмов.

п/н

Назва елемента схеми

Кількість елементів

Інтенсивність відмов елементів,

Результуюча інтенсивність відмов,

1

2

3

4

5

1

Запобіжник плавкий

16

0,5·

2

Вимикач кнопковий натисковий

10

3

Часове реле

3

0,5·

4

Магнітне реле

11

5

Трансформатор

2

6

Сигнальна лампа

9

7

Теплове реле

4

8

Диференційне реле

1

  Визначаємо сумарну інтенсивність відмов устаткування (додаємо дані    колонки 5).

(8 + 0,63 + 1,5 + 2,75 + 0,2 + 5,625 + 1,6 + 181,8) · = 202,105·

  Розраховуємо ймовірність безвідмовної роботи за формулою 3.1 результати заносимо в таблицю 3.2 , інтервал часу від 0 до 2000 год. з кроком 200 год.

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Р =

Таблиця 3.2  Ймовірність безвідмовної роботи.

п/н

Час роботи, год.

Ймовірність безвідмовної роботи Р(t) =

1

2

3

1

0

1

2

200

0,6675

3

400

0,4455

4

600

0,2974

5

800

0,1985

6

1000

0,1325

7

1200

0,0884

8

1400

0,0590

9

1448

0,0535

10

1600

0,0394

11

1800

0,0263

12

2000

0,0175

  ЗалежністьP(t) від часу отримуємо наглядно побудувавши графік:

P(t) = ƒ(t)

  Обчислимо напрацювання на відмову за формулою 3.3 будемо вважати що ймовірність роботи:

0,054

q(t) = 1- 0,054 = 0,95

Обраховуємо напрацювання на відмову за формулою 3.4:

T = год.

  Графік ймовірності безвідмовної роботи.

2. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ МОЛОТІННЯ ГОРОХУ

2.1 Технологія молотіння гороху.

  Стеблова маса зеленого гороху рівномірно подається вручну або за допомогою завантажувальної машини порціями максимум 50 кг на живильний транспортер, звідки продукт за допомогою ланцюгової живильної конструкції, забезпеченою кігтями, потрапляє між зовнішнім і внутрішнім молотильними барабанами. Поживний транспортер приводиться в рух від роликового вала зовнішнього барабана через запобіжну муфту. У разі забивання живильного транспортера або порожнини молотьби муфта прослизає і цим оберігає машину від шкідливого ​​перевантаження. Порожнина молотьби, що знаходиться між зовнішнім і внутрішнім барабанами, розширюється у бік виходу, тому продукт під час проходження через порожнину молотьби розпушується. Таким чином забезпечена ефективність молотьби. Число оборотів внутрішнього барабана змінюється безступінчасто. При молотьбі різних сортів гороху число обертів і нахил б'ющих лопастів потрібно міняти відповідно за характером і ступенем зрілості гороху. Завдяки цьому машина може працювати з великим ефектом обмолочування.

  Напрям обертання зовнішнього і внутрішнього барабанів збігається. Зовнішній барабан кілька разів посилає стеблевий продукт, що проходить через нього, на внутрішній барабан.

  Обмолочені зерна падають через отвори гумових решіт зовнішнього барабана і потрапляють на головний збірний транспортер, розташований під машиною. Звідси зерно гороху, проходячи через очисний повітряний потік вентилятора, потрапляє на транспортер оберемка. Тут за допомогою повітряного потоку і рухаючого вгору транспортера відбувається виділення зерна від домішок,

засноване на принципі питомої ваги, опору повітряного потоку і здатності кочення. Обмолочені стебла гороху, виходячи з порожнини обмолоту, падають на соломотряс, де розпушуються і повністю відокремлюються від зерна. Зерна, що проходять через отвори соломотряса, потрапляють на головний транспортер зерна і транспортер оберемка.

  Солому транспортер соломи піднімає - в залежності від висоти фундаменту машини - приблизно на висоту 3-3,5 м. Таким чином, є можливість подачі соломи безпосередньо на засіб транспорту.

  Обмолочене зерно можна збирати в ящик, розташований внизу машини біля кінця транспортера оберемка, або чистити на вібраційному очиснику, або сортувати з метою виконання потреб подальшої обробки гороху.

  У разі молотильної станції, що складається з декількох машин NBC, пропоную встановить загальний транспортер для виносу зерна гороху. Видалення соломи з території машини NBC також може бути вирішено за допомогою загального транспортера. Керування електродвигунами машинами здійснюється з розподільчого щитка, розташованого на центральному пульті керування.

  Постачання машини енергією - в інтересах безпечної роботи - відбувається через електричне блокування, яке використане  в електричній шафі.


  1.  ВИРОБНИЧО – ГОСПОДАРСЬКА  ХАРАКТЕРИСТИКА ПСП «ЛУКА» І ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

  1.  Виробнича діяльність підприємства.

  Приватне сільськогосподарське підприємство ПСП «Лука» Житомирського району має центральну садибу в селі Лука. Підприємство знаходиться на відстані 20 км. від обласного центру, в районі придніпровської височини, в басейні річки Гуйва.

  Середньорічна кількість опадів 600 – 650мм., переважний напрямок вітру у липні північно – західний, а у січні напрямок вітру західний.

  Середня місячна температура повітря: у липні становить близько +18°С, а у січні білля – 6°С. В районі господарства переважають грунти: світло сірі, сірі лісові опідзолені, чорноземи опідзолені й темно – сірі опідзолені.

  Господарство спеціалізується на вирощуванні таких галузей як: рослинництво, овочівництво, також є переробна галузь, та мясо – молочне тваринництво. Також на господарстві проходить лінія консервування готової продукції. Загальна площа становить 1100 га., до якої входять поля для вирощування продукції та пасовища, що дозволяє займатися тваринництвом.

  Крім центральної будівлі, на даній території ще знаходяться такі приміщення як: ремонтна майстерня, гараж, їдальня, склади продукції (як готової так і не переробленої), цех консервації гороху та інші.


  1.  Характеристика енергетичної бази господарства.

  Електропостачання споживачів в господарстві здійснюється від чотирьох комплектних трансформаторних підстанцій КТП потужністю25…100 кВ·А. Дві з яких резервні.

Напруга 10 кВ що надходить до КТП подається від Житомирської  РП 35/10 кВ. Від КТП 10/0,4кВ подається напруга 220/380 до споживачів що надходить по повітряних лініях проводом А16…А35, змонтованих на залізобетонних опорах та в подальшому модифікують на СІПовську лінію передач.

  Загальна довжина повітряних ліній складає:  10кВ – 15км, а 0,4 – 90км. Обслуговують ці повітряні лінії 10/0,4кВ підприємство Житомирський обл. енерго.

  В господарстві нараховуюється приблизно 90 електродвигунів потужністю від 0,25 до 35кВт, освітлювальні установки з лампами розжарювання мають встановлену потужність 40кВт, для освітлення вулиць використовують світло -діодні прожектори з загальною встановленою потужністю 15 кВт, також ще є водонагрівники ВЄТ-200 – 3 шт. та ВЄП-400 – 2 шт.

  Все вище перераховане електрообладнання знаходиться в задовільному стані 40%  електрообладнання потребує капітального ремонту або заміни на нове. Все електрообладнання відпрацювало по декілька термінів експлуатації тому часто виходить з ладу. В зв’язку з цим було поставлено задачу замінити старе електрообладнання на більш нове. Вартість електроенергії становить 1,48грн. за 1кВт.· год.

  Загальна кількість споживаної електроенергії  за минулий рік становить 1221757,43 кВт. На виробничі та побутові потреби.

  1.  Характеристика енергетичної служби господарства.

  Енергетична база господарства становить 376,14  умовних одиниць.

Спеціалізована форма передбачає передачу стороннійорганізації на повнетехнічнеобслуговуванняокремихоб’єктів, комплексів. Обсягробітвід 300 до 800у.о.

  Відповідальним за енергогосподарство являється інженер електрик. Під його керівництвом працює п’ять  електромонтерів: відповідно – двоє четвертого, ще двоє третього і один другого розряду, які займаються технічним обслуговуванням та ремонтом електрообладнання.

  В розпорядженні цієї групи електромонтерів є склад де знаходяться та зберігаються електро-матеріали, та електрообладнання. Також в їхньому розпорядженні електро – слюсарна ремонтна майстерня  для ремонту електрообладнання. У всіх виробничих підрозділах є пости для ТО і ПР та ремонту електрообладнання.

  1.  Вихідні дані для курсового проекту.

  Обєктом курсового проекту являється стаціонарна молотарка NBC/H для обмолоту гороху, яка знаходиться селі Лука Житомирського району. Має таку характеристику: довжина і ширина машини 13100 ˟ 2750мм., а висота 3000мм., як що вона стоїть на фундаменті то ще плюс 1000мм. Вага машини 7000кг. Продуктивність для зеленої маси в залежності від сорту і потрібних параметрів обмолоту гороху приблизно становить 40 – 60 ц/год., номінальна потужність встановлених електродвигунів 22,2 кВт. Кількість людей, що обслуговують машину становить 3 чоловіка, один керує машиною, а двоє її обслуговують.Машина працює на трьох фазах 3˟ 380/220 ˟ 50 Гц.

  Також на території знаходяться інші технологічні процеси, які виконують певні функції, тобто консервування, сушіння, миття продукції та інше.

  На території знаходяться такі будівлі як: склад готової продукції, цех консервування, гаражі, майстерні, їдальня, склади, тваринницька ферма, та інші.

  Стан електромеханізації задовольняє умови використання на 70%, але деякі процеси потрібно замінити на нові або провести профілактичні роботи. В звзку з тим, що вони відпрацювали більше трьох сезонів.

  1.  Обгрунтування вибору теми.

  На сьогоднішній день в сільському господарстві широко впроваджується внутрішньо господарська та міжгосподарська спеціалізація за рахунок реконструкції приміщень виробничих підрозділів, з метою впровадження нових ефективних технологій за рахунок модернізації старого і встановлення нового автоматизованого електротехнологічного обладнання. Це сприяє підвищенню продуктивності праці, дає можливість повніше використовувати сприятливі грунтово – кліматичні  умови окремих районів країни для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Одночасно з спеціалізацією господарств здійснюється концентрація виробництва. У тваринництві вона виявляється у тому, що на фермах і промислових комплексах зосереджують таку кількість тварин, при якій забезпечується набіл висока продуктивність праці і найкраще використання засобів електромеханізації, автоматизації та всіх основних фондів.

  В звязку з тим, що в господарстві вирішено розпочати випуск горохової продукції для продажу в торгівельній мережі області або навіть за кордон потрібно збільшити обробіток гороху. Тому було вирішено замінити старе обладнання на нове за допомогою передової технології, встановити більш автоматизоване електрообладнання для більш швидкого обробітку гороху за менший час роботи.

2.3 Розробка принципової схеми.

  Розроблена схема керування працює так. Подача живлення для схеми відбувається рубильником що знаходиться в ввідному щиті. Електромагнітне реле KV1забезпечує роботою всіх споживачів струму. Натиснувши кнопку SB2 її контакти замикаються і через них пройде струм до замкнутих контактів диф-реле КН і до катушки магнітного релеKV1, цим самим реле спрацьовує і стає на само підживлення контактом KV1:1, що з’єднаний паралельно з кнопкоюSB2. Таким чином відпустивши кнопку реле буде працювати далі. Спрацювання сигнальних ламп HL1, HL2, HL3 вказує на те що є подача напруги. Ланцюг подачі струму на двигуни М1, М2, М3 відбувається переключенням з «зірки» на «трикутник» із-за великого кидка струму при запуску.

  Ланцюг вмикання двигуна внутрішнього барабана М1 відбувається: нажимаєм на кнопку SB4 замикаєм контакт і струм через замкнуті контакти термореле КК1:1 потрапляє на електромагнітне реле КV2, таким чином магнітне реле спрацьовує і стає на само підживлення контактом КV2:1, що з’єднаний паралельно з кнопкою SB4.Через це реле подаються фази A, B, C, на двигун М1. З натисканням кнопки SB4, керуючий струм подається не тільки на магнітне реле КV2, а через розмикаючі контакти реле часу КТ1:1 і контакти КV3 на магнітне реле КV4 і на реле часу КТ1. Магнітне реле КV4 спрацьовує, і реле часу КТ1починає працювати. Реле КV4 включає двигун на зірку, тобто замикає накоротко клеми С1, С2, С3 двигуна.

  Перемикання на трикутник проводиться за допомогою КТ1 наступним чином: після закінчення встановленого часу замикаючий контакт КТ1:1відключається, таким чином, відключається магнітне реле КV4. А замикаючий контакт реле КТ1:2 включається, таким чином, керуючий струм через розмикаючий контакт КV4:1, який в даний момент знаходиться в стані спокою, подається на магнітне реле КV3 і спрацьовує.

  Разом з спрацюванням замикаються замикаючі контакти КV3:2, що забезпечує включений стан. Реле КV3 виконує включення на трикутник.

Робота магнітних реле КV3 і КV4 електрично заблокована. Це виконується так, що з обома реле послідовно з'єднаний розмикаючий контакт кожного з них, таким чином, якщо який-небудь контакт з’єднується, то перериває керуючий ланцюг струму іншого реле.

Роботу двигуна М1сигналізує лампа  НL6, включення якої приводиться замикаючим контактом магнітного реле КV2:2. Виключення проводиться натисненням кнопки SBЗ. 

  Побудова кіл струму, що приводять в рух двигуни М2 і М3, точно таке ж, як ланцюга струму, що приводить в рух двигуна М1. Позначення відповідають позначенням на схемі. Правильно встановлена величина реле часу КТ1-30сек, КТ2-15сек, КТ3-15сек. типу VМZ, що виконують перемикання на зірку і трикутник.

  Двигун М4 приводиться в рух магнітним реле КV11. Контакти кнопки SB9 в стані спокою замкнуті. Керуючий струм через них подається на кнопку SB10. Натисненням кнопки SB10 керуючий струм через замкнуті контакти термореле  КК4:1 подається на магнітне реле КV11, таким чином, магнітне реле опиниться під напругою і спрацьовує.

  Паралельно з кнопкою SB10 з'єднаний замикаючий контакт КV11:1, що забезпечує після припинення натискання включений стан. Вимикання проводиться так, що натисканням на кнопку SB9 переривається керуючий ланцюг, і магнітне реле КV11 відключається.

Роботу двигуна М4 сигналізує лампа НL9, включення якої приводиться замикаючим контактом магнітного реле КV11:2.

  Ланцюг струму ламп освітлення шкали і штепсельних розеток. Ці ланцюги отримують робочу напругу від запобіжного трансформатора 380/24 вольт. Ланцюг струму ламп HL4, HL5 освітлення шкали від можливих коротких замикань оберігає запобіжник.

  

  Ланцюги струму двигунів. Пуск двигунів М1, М2, М3  зірка-трикутник. Оберігання від короткого замикання забезпечується запобіжниками FU1…FU9. Для предохраніння двигунів від перевантаження вбудовані термореле КК1, КК2, КК3. Двигун М4 безпосереднього пуску, захищається від короткого замикання плавкими запобіжниками FU10…FU12, від перевантаження – термореле  КК4.

2.4 Вибір елементів схеми автоматизації.

  Всі апарати, що використовуються в схемах автоматизованого і автоматичного керування електроустановками поділяють на: захисні, командні, проміжні, виконавчі, сигнальні.

   Для сигналізації про хід технологічного  процесу  і  стану  керованого  об'єкту, а також для передавання командних сигналів обслуговуючому персоналу, вибираю світлодіодні лампи марки AD22: номінальна напруга живлення                   Uн = 220 В, діаметр корпусу d = 22 мм, колір червоний.

  Вибираю магнітний пускач для двигуна подрібнювача соковитих кормів типу АИР13254У3: Pн  = 7.5 кВт, Iн  = 15.1 А, КІ = 7.5.

Пусковий струм електродвигуна становить:

Iп  = Iн  . КІ, А,

де КI – коефіцієнт завантаження двигуна.

Iп = 15.1 . 7.5 = 113.25 (А).

Пускач вибираю за умовами:

Uмер ≤ Uн.п, В;

Iн.дв ≤ Iн.п, А;

Iп / 6 ≤ Iн.п, А.

Умовам вибору відповідає електромагнітний пускач серії ПМЛ, 2-ї величини:

Uн.п  = 660 В, Iн.п  = 25 А. [Л.15, с. 126]

  Перевіряю його на відповідність умовам вибору:

380 < 660 В;

15.1 < 25 А;

18.9 < 25 А.

  Всі умови виконуються, тож остаточно приймаю електромагнітний пускач серії ПМЛ-2160М. 

  Вибираю теплове реле для захисту даного двигуна від перевантажень за умовами:

Uмер ≤ Uн.р, В;

Iр ≤ Iн.р, А;

Iр ≤ Iт.р, А.

  Умовам вибору відповідає електротеплове реле типу РТЛ, 1-ї величини:          Uн.р  = 660 В, Iн.р  = 25 А, Iт.р  = 13 – 19.0 А. [Л.15, с. 373]

Перевіряю його на відповідність умовам вибору:

380 < 660 В;

15.1 < 25 А;

15.1 < 16 А.

  Всі умови виконуються, тож остаточно приймаю електротеплове реле типу  РТЛ-1021О4

Проводжу вибір автоматичного вимикача QF за умовами:

Uмер ≤ Uа.н, В;

Iр ≤ Iа.н, А;

Iр ≤ Iт.р.а, А;

Iп ≤ Iсп.к, А.

Визначаю струм спрацювання електромагнітного розчіплювала:

Iсп.к  = Iт.р.а . Квід, А;

Iсп.к  = 16 . 10 = 160 (А).

  Умовам вибору відповідає диференціальний автоматичний вимикач на дин-рейку типу АД2-63-D, тип основного розчіплювала – електромагнітний, яке має наступні технічні характеристики:

Uа.н.  = 660 В;

Iа.н.  = 16 А;

Iт.р.а.  = 16 А;

кратність відсічки становить – 10.

Перевіряю його на відповідність умовам вибору:

380 < 660 В;

15.1 < 16 А;

15.1 < 16 А;

113.25 < 160 А.

  Всі умови виконуються, тож остаточно вибираю автоматичний вимикач типу АД2-63-D. Аналогічно проводжу вибір апаратури керування та захисту для інших електродвигунів подрібнювача. [Л.17, с. 46-47; Л.18, с. 126, 373, 375].

 


3.2 Економічна ефективність від автоматизації технологічного процесу.

  Для визначення економічної ефективності інженерно-технічних рішень, в тому числі проектних рішень з електрифікації та автоматизації технологічних процесів сільськогосподарського виробництва використовується система вартісних та натуральних показників.

   Економічну ефективність визначають порівнянням двох варіантів виробничих процесів, один з яких є електрифікованим. Основні показники, які визначають економічну ефективність, такі: затрати праці на одиницю продукції; зниження затрат праці; економія затрат праці; вивільнення робочої сили; експлуатаційні витрати на одиницю продукції; зниження експлуатаційних витрат; річна економія експлуатаційних витрат; строк окупності капіталовкладень.

Розглянемо, як визначають ці показники.

  1.  Затрати праці на одиницю продукції:

                                Зпц =  ; год.                                                     (3.5)

                                Зпц1 =  ; год.                                                   (3.6)

  де Зпц та Зпц1– затрати праці на одиницю продукції при електрифікації виробничих процесів,год;                                                                                                 Зпр та Зпр1 – річні затрати праці до і після електрифікації виробничих                                                        процесів,год;                                                                                                                    Вм та Вм1 – кількість продукції (робіт) до і після електрифікації виробничих процесів, ц.

Зпц =  год.

Зпц1 =  год.

  Річні затрати праці до і після електрифікації виробничих процесів:

                                Зпр = Лс×Д×t;  год.                                               (3.7)

Зпр1 = Лс1×Д1×t1;  год.                                             (3.8)

  де  Лс та Лс1 – кількість обслуговуючого персоналу,5 та 3 люд;

        Д та Д1 – річний фонд часу одного робітника, 250 днів;

         t та t1 – тривалість робочого дня, 8 год.

Зпр = 5*250*8 = 10000 год.

Зпр1 = 3*250*8 = 6000 год.                                             

  Кількість продукції (робіт) до і після електрифікації виробничих процесів,ц.

                               Вм = Т×Пр; ц.                                                   (3.9)

Вм1 = Т1×Пр1; ц.                                                (3.10)

        де  Т та Т1 – кількість робочих годин, 480 та 320 год.;

              Пр та Пр1 – продуктивність за одну годину, 30 та 50 ц/год.

Вм = 480*30 = 14400 ц.

Вм1 = 320*50 = 16000 ц.

  1.  Зниження затрат праці на одиницю продукції (робіт),%:

С =  ; %.                                           (3.11)

С =  %.

  1.  Економія затрат праці,люд-год

                               Еп = (Зпц-Зпц1)×Вм1; люд-год.                                 (3.12)

Еп = (0,69 – 0,37) * 16000 = 5120 люд-год.

  1.  Вивільнення робочої сили,люд:

                               Л =  ; люд.                                                (3.13)

Л =  люд.

  1.  Експлуатаційні витрати до електрифікації ,за формулою:

Іес= Зп+Тб+Вм+Вт+Ві; грн.                                    (3.14)

Іес= 134461,25+1778+18669+80+15498,8 = 170487 грн.

  де  Іес – загальна кількість експлуатаційних витрат до електрифікації виробничих процесів визначається шляхом додавання окремих витрат;

Зп – річна сума заробітної плати працюючих на технологічному  процесі,грн;

Зп = Лс*Д*t*Гс*1,1*1,375; грн.                                    (3.15)

Гс – годинна тарифна ставка, 8,89 грн.

Зп = 5*250*8*8,89*1,1*1,375 = 134461,25 грн.

Тб – відрахування на охорону праці та техніку безпеки, знаходять у розмірі 2%  від основної зарплати,грн:

                        Тб = Зпо*0,02 = Лс*Д*t*Гс*0,02; грн.                       (3.16)

Тб = Зпо = 88900 * 0,02 = 1778 грн.

Вм – вартість матеріалів і запасних частин можна визначити в розмірі 21% від основної зарплати, грн.:

                         Вм = Зпо×0,21; грн.                                            (3.17)

Вм = 88900×0,21 = 18669 грн.

Вт- вартість транспортних засобів, грн. за формулою:

Вт = t×Ц1г; грн.                                                 (3.18)

Де t – час використання транспортних засобів,год.;                                                              Ц1г – вартість 1 години використання транспорту,грн.

Вт = 8 *10 = 80 грн.

Ві  - інші витрати (утримання обладнання , знос спецодягу тощо); грн.:

Ві = (Зп+Тб+Вм+Вт)*10/100; грн.                               (3.19)

Ві = (134461,25+1778+18669+80)*10/100 = 15498,8 грн.

  1.  Експлуатаційні витрати після електрифікації ,за формулою:

Іес1= Зп1+Тб1+Вм1+А+Пр+Вт1+Вее+Ві1; грн.                         (3.20)

Іес1= 80676,75+1066,8+11201,4+725805+3629,3+80+60750+16466,3=181129,05 грн.

  де  Іес1 – загальна кількість експлуатаційних витрат після електрифікації виробничих процесів визначається шляхом додавання окремих витрат;

Зп1 – річна сума заробітної плати працюючих на технологічному  процесі,грн;

Зп1 = Лс1*Д*t*Гс*1,1*1,375; грн.                                    (3.21)

Зп1 = 3*250*8*8,89*1,1*1,375 = 80676,75 грн.

Тб1 – відрахування на охорону праці та техніку безпеки, знаходять у розмірі 2%  від основної зарплати,грн:

                        Тб1 = Зпо*0,02 = Лс1*Д*t*Гс*0,02; грн.                       (3.22)

Тб1 = Зпо = 53340 * 0,02 = 1066,8 грн.

Вм1 – вартість матеріалів і запасних частин можна визначити в розмірі 21% від основної зарплати, грн.:

                         Вм1 = Зпо×0,21; грн.                                            (3.23)

Вм1 = 53340×0,21 = 11201,4 грн.

Вт1- вартість транспортних засобів, грн. за формулою:

Вт1 = t×Ц1г; грн.                                                 (3.24)

Де t – час використання транспортних засобів,год.;                                                              Ц1г – вартість 1 години використання транспорту,грн.

Вт1 = 8 *10 = 80 грн.

Ві1  - інші витрати (утримання обладнання , знос спецодягу тощо); грн.:

Ві1 = (Зп1+Тб1+Вм1+А+Пр+Вт1+Вее)*10/100; грн.                               (3.25)

Ві1 = (80676,75+1066,8+11201,4+7258,5+3629+80+60750)*10/100 = 16466,3 грн.  

А – амортизація основних засобів,грн:

                         А = Б×На/100; грн.                                          (3.26)

  де Б – балансова вартість основних засобів, що застосовуються на технологічному процесі, 51116,6 грн;                                                                                                        На – норма амортизації, 14,2 %(для механічного сточного обладнання 8,6%).

А = 51116,6*14,2/100 = 7258,5 грн.

Пр- відрахування на поточний ремонт та технічне обслуговування  обладнання, грн:

Пр = Б×Нт/100; грн.                                        (3.27)

    де Нт – норма відрахувань на ПР та ТО,% (для машин з тривалим використанням-18,0%; з сезонним строком використання – 7,1%).

Пр = 51116,6×7,1/100 = 3629,3 грн.

  Вартість електроенергії спожитої однією установкою NBC/H:

Вее = 2*t*Д*Р*Те ; грн.                                   (3.28)

  

де Те – тариф електроенергії, 0,45 грн.

Вее = 3*8*250*22,5*0,45 = 60750 грн.

  Загальні експлуатаційні витрати, грн.:

Іес = Іес – Іес1 ; грн.                                            (3.29)

Іес = 170487 – 181129,05 = - 10642,05 грн.                                            

  1.  Вартість додаткового виходу продукції,грн.:

           СΔм =(Вм 1 – Вм)*Цр; грн.                                    (3.30)

де Цр – ціна реалізації 1 ц. гороху (500 грн.)

СΔм =(16000 – 14400)*500 = 800000 грн.

  1.  Приріст річного доходу, грн.:

          ΔП = СΔ – Іес; грн.                                            (3.31)

ΔП = 800000 – 170487 = 629513 грн.

  1.  Строк окупності капіталовкладень:

          То = К/ΔП ; років.                                            (3.32)

То = 51116,6 / 629513 = 0,08 років.

  Розрахунковий термін окупності відповідає нормативному, що дає право твердити про ефективність запропонованого проекту.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80757. NOUN. SEMANTIC AND STRUCTURAL CLASSES OF NOUNS 27.98 KB
  The categorical functional properties of the noun are determined by its semantic properties. The most substantive function of the noun is hat of the subject in the sentence. The function of the object in the sentence is also typical of the noun as the substance word.
80758. THE ARTICLE AND ITS STYLISTIC POTENTIAL 27.64 KB
  Newspaper style was the last of all styles of written literary english to be recognized as a specific form of writing standing apart from other forms. Information in the english newspaper is conveyed through the medium of: brief news item, press reports (parlimentary, of court proceeding...
80759. SYNTATICAL EXPRESIVE MEANS AND STYLISTIC DEVISES 27.52 KB
  Within the language as a system there establish themselves certain definite types of relations between words, word-combinations, sentences and also between larger spans of utterances. The term supra-phrasal unit is used to denote larger unit than a sentence.
80760. Synonyms, euphemisms and antonyms 28.96 KB
  Traditional linguistics defines synon. As words of the same category of parts of speech conveying the same concept but differing either in shades of meaning or in stylistic characteristics. A more modern and effective approach to the classification of synonyms may based on the definition describing synonyms as words differing in connotations...
80761. Phraseological Units and the principles of their classification 30 KB
  Phraseological units because they sum up the collective experience of the community.They moralize (Hell is paved with good intentions), give worring If you sing before breakfast, you will worry before night), criticize (Everyone calls his own guse swans).
80762. Object of the Theory of Grammar. Its place among Other Linguistic Sciences 29.78 KB
  Language is social by nature: it is inseparably connected with the people who are its creators users. L. consists of three parts (sides): the phonological system, the lexical system, the grammatical system; without any one of them three is no human L. in the above sense.
80763. DISTINCTIVE LINGUISTIC FEATURES OF THE MAJOR FUNCTIONAL STYLES OF ENGLISH 26.76 KB
  A functional style of language is a system of interrilated language means which serve a definite in communication. The english literary standard we distinguish the following major functional styles: the language of belles-letters, the languge publicistic literaeture, the language of newspapers...
80764. Право граждан на благоприятную окружающую среду 31.86 KB
  Право на жизнь объединяет с правом на благоприятную окружающую среду то что первое несомненно связано с состоянием окружающей среды в которой проживает человек. По оценкам Всемирной организации здравоохранения состояние здоровья человека до 80 определяется условиями среды его обитания. Есть основания предположить что годы жизни укорочены наряду с другими причинами изза деградации окружающей среды. В той части в какой право на жизнь связано с охраной природной среды оно может защищаться способами и средствами предусмотренными...
80765. Право на достоверную информацию о состоянии окружающую среду. Источники экологической информации 33.31 KB
  Источники экологической информации. ФЗ Об информации информационных технологиях и защите информации предусматривает защиту прав граждан на экологическую информацию в том числе сведения о последствиях аварий и катастроф информацию о безопасности населенных пунктов. Подобная информация не может составлять государственную тайну доступ к данной информации не может быть ограничен. Одним из критериев такой информации является ее достоверность.