39410

Геодезія, картографія та кадастр

Книга

География, геология и геодезия

070908 Геоінформаційні системи і технології€ ВСТУП Поряд з теоретичною підготовкою з курсу Організація планування і управління топографогеодезичним виробництвом і інших спеціальних дисциплін в лабораторних і індивідуальних заняттях складається курсовий проект для надбання студентами практичних навиків в плануванні і організації геодезичних робіт. Зміст технічних проектів на виконання робіт регламентується Положенням про складання технічних проектів і програм на виконання загальнодержавних топографогеодезичних і картографічних робіт€ та...

Украинкский

2013-10-04

349.5 KB

28 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ОРГАНІЗАЦІЯ, УПРАВЛІННЯ  І ПЛАНУВАННЯ

ТОПОГРАФО – ГЕОДЕЗИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту

для студентів всіх  спеціальностей напрямку підготовки „Геодезія, картографія та кадастр”

                                                                                                                     

 

КИЇВ КНУБА 2009

 УДК

ББК

                 

 

Укладачі:   І.М. Заєць, канд.. техн.. наук,

                                     О.В. Нестеренко, асистент

                  Рецензент  

    Відповідальний за випуск Ю.О. Карпінський,  д-р техн.. наук, професор

Затверджено на засіданні кафедри геоіноформатики і фотограмметрії, протокол

     Розглянуто зміст основних розділів курсового проекту, наведено основні форми 

Призначені для студентів спеціальностей 7.070901 „Геодезія”, 7.070902 „Землевпорядкування та кадастр”,7.070908 „Геоінформаційні системи і технології”

ВСТУП

Поряд з теоретичною підготовкою з курсу "Організація планування і управління топографо-геодезичним виробництвом" і інших спеціальних дисциплін в лабораторних і індивідуальних заняттях складається курсовий проект для надбання студентами практичних навиків в плануванні і організації геодезичних робіт. При цьому вони повинні навчитись користуватись інструкціями, настановами, нормативними документами, опанувати методику техніко-економічних показників, правильно заповнювати відповідну документацію, складати і на високому рівні викреслювати графічні матеріали.

Курсовий проект є результуючим показником отриманих знань з різних дисциплін за попередні роки навчання. Для більш широкого відображення отриманих знань, а також для можливості прояву інженерних рішень студентів курсовий проект необхідно створити у вигляді технічного проекту. Кожному студенту на топографічній карті в масштабі 1:25000 або 1:50000 задаються вихідні дані для складання проекту.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курсовий проект має відповідати за змістом технічному проекту. Зміст технічних проектів на виконання робіт регламентується „Положенням про складання технічних проектів і програм на виконання загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт” та інструкцією „Складання

технічних проектів на топографо-геодезичні роботи”

Курсовий проект має складатися з наступних розділів:

  1.  загальні відомості,
  2.  характеристика об’єкту,
  3.  огляд топографо-геодезичної і картографічної забезпеченості території об’єкта,
  4.  проектні роботи, техніко – економічне обґрунтування,
  5.  проект організації робіт на об’єкті та заходи з охорони праці і техніки безпеки,
  6.  техніко-економічні обґрунтування, кошторис і пояснення до кошторису на виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт,
  7.  додатки.

     ОСНОВНІ РОЗДІЛИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ.

Розділ1. Загальні відомості.

Цей розділ є вступною частиною і повинен вміщувати основні дані про проектні роботи. В цьому розділі необхідно відобразити:

  •  мета роботи
    •  вихідні матеріали і документи на підставі яких проектуються роботи,
    •  назва робіт, загальна площа об’єкта, перелік проектних робіт по видам і процесам,
    •  основні технічні характеристики робіт, що проектуються, перелік регламентуючих документів на виконання робіт.

Розділ 2. Характеристика об’єкта.

 В цьому розділі повинні бути подані короткі відомості про фізико-географічні, економічні властивості району робіт, його розташування згідно адміністративного поділу, щільність і конфігурацію забудови, рельєф місцевості, типи ґрунтів, гідрографія, тощо, що безпосередньо впливає на методику, техніку, складність і організацію робіт на об’єкті, схема розташування об’єкта.

Розділ 3. Огляд топографо-геодезичної і картографічної забезпеченості території об’єкта.

В цьому розділі відображаються матеріали топографо-геодезичних робіт виконаних на об’єкті в минулі роки, з метою встановлення можливості їх використання при проектних роботах. Огляд виконаних топографо-геодезичних робіт в минулому складається в формі переліку, який вміщує дані про якісні характеристики цих робіт. В доповненнях до переліку робіт складаються картограми виконаних топографічних і геодезичних робіт.

Перелік раніше виконаних геодезичних робіт

Табл..1

Номер

роботи

Номенклатура та рік видання каталогу, номер роботи за каталогом

Назва об’єкта

(ділянки робіт)

Найменування організації, що виконала роботи, рік виконання

Поперед мережі

Кількість пунктів у межах

об’єкта

1

2

3

4

5

6

Розділ 4. Проектні роботи.

Проектування робіт полягає в розробці схеми побудови геодезичних мереж, схем планово-висотного забезпечення зйомки, визначаються склад та обсяги проектних робіт.

Проектування передбачених на об’єкті топографо-геодезичних робіт виконується в порядку їх технологічної послідовності:

  •  побудова геодезичної планової основи у вигляді мереж полігонометрії, тріангуляції і відносними методами супутникової геодезії (GPS);
  •  побудова висотної мережі;
  •  камеральні обчислювальні роботи;
  •  проектування топографічної зйомки;
  •  фотограмметричні, стереотопографічні роботи;
  •  картографічні роботи (аналогові та цифрові методи).

Побудова та модернізація ДГМ проектується з застосуванням методів супутникових радіонавігаційних систем (СНРС), які забезпечують її високу точність та економічну ефективність. При цьому перевага надається однокласним геодезичним мережам.

При проектуванні тріангуляції, полігонометрії і трилатерації застосовується оптимальне поєднання цих методів з метою досягнення необхідної щільності пунктів, точності їх визначення та мінімальних матеріальних і трудових витрат. Полігонометрія переважно проектується в закритій місцевості.

Конфігурація державної геодезичної мережі, просторове положення пунктів якої визначається з використанням радіонавігаційних супутникових систем та державних полігонометричних мереж (коливання довжин сторін, величини кутів повороту) в технічному проекті повинна забезпечувати необхідну точність передачі геодезичних координат.

Проектування ДГМ з використання супутникових радіонавігаційних систем вимагає відповідної організації робіт на об’єкті в залежності від кількості супутникових приймачів в бригаді.

Розвиток знімальної мережі згущення виконується розвитком мереж розрядної полігонометрії із застосуванням СНРС.

Густота пунктів державної геодезичної мережі і мережі згущення повинна бути: 4 пункти на 1 км2 на забудованій території і 1 пункт на і км2  на незабудованій території. Тому кількість пунктів полігонометрії буде дорівнюватись загальній обчисленій кількості пунктів мінус кількість запроектованих пунктів тріангуляції 3 і 4 класу та вихідних пунктів.

Конкретне місцеположення пунктів полігонометрії на карті не позначається, за винятком вузлових точок, а кількість пунктів полігонометрії в кожному ході визначається шляхом ділення довжини ходу на попередньо розраховану довжину лінії ( 0,46 км в І розряді і 0,21 км в 2 розряді).

Проектувати ходи полігонометрії потрібно вздовж автомобільних і ґрунтових доріг, просік. ЛЕП, каналів, річок і ін.. а на забудованій території – по вулицям, границям парків, садиб і ін. Бажано ходи прокладати поблизу рамок планшетів.

Кожний хід проектують з таким розрахунком, щоб його злам був по можливості незначним, а довжина окремих ходів полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розряду була не більше  З км; між вузловими точками  1,5 км. а між вузловими точками і пунктами вищого класу або розряду  З і 2 км відповідно (11). Також бажано, щоб віддаль між паралельними ходами була не більше 2 км.

Складений проект полігонометрії переносять на кальку. Біля кожного ходу підписують його характеристики: в чисельнику номер ходу, в знаменнику – довжину ходу в км. Виписують об’єми робіт, показують на малюнку тип центру і його оформлення на забудованій і незабудованій території, прилади для вимірювань кутів і довжин лінії, а також виконують розрахунок попередньої оцінки точності на прикладі системи з однієї або двох вузлових точок.

При проектуванні робіт на обстеження та оновлення геодезичних пунктів проектуються такі укрупнені процеси:

  •  розшук пунктів на місцевості та встановлення їхнього стану і зовнішнього оформлення;
  •  оновлення зовнішніх знаків, центрів пунктів і ОРП та їх зовнішнього оформлення;
  •  передача оновлених пунктів землекористувачам або землевласникам, на території яких вони знаходяться, для нагляду та забезпечення їх схоронності.

  Обстеження пунктів геодезичних мереж переважно проектується лише при топографічних зйомках та оновленні карт усіх масштабів.

 В результаті проектування геодезичних мереж необхідно отримати такі дані:

  •  обсяг робіт з побудови, ремонту та відновлення геодезичних пунктів;
  •  обсяг робіт із GPS-спостережень;
  •  обсяг робіт з вимірювання кутів чи напрямків на пунктах тріангуляції;
  •  обсяг робіт з полігонометрії 1, 2 і 3 класів (кількість пунктів);
  •  обсяг робіт з полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів (пог. км);
  •   характеристики геометричної побудови геодезичних мереж.

Всі дані заносяться до відповідних таблиць.

Відомість обсягів робіт з обстеження та оновлення

геодезичних пунктів

Табл..2

Тип геодезич-

ного

знака

Кількість пунктів

Кількість

обстежується

оновлюється

центрів

ОРП

оновлюється

закладається наново

закладається,

оновлюється

1

2

3

4

5

6

В ІДОМІСТЬ ОБСЯГІВ РОБІТ З ПОЛІГОНОМЕТРІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПРОЕКТОВАНОЇ МЕРЕЖІ

Табл..3

Клас

(розряд)

Загальна довжина

ходів,

км

Кількість

Кількість пунктів, які визначаються

Найбільша кількість сторін між пунктами

вихідних пунктів

вузло-вих точок

усього

разом зі старими

вихідними

вихідними і вузловими

1

2

3

4

5

6

7

8

Продовження форми

Клас

(розряд)

Кількість

кутів

повороту

Довжина сторони, км

Глибина закладання центрів,

м

найбіль-

ша

найменша

середня

ґрунтових

стінних

1

9

10

11

12

13

14

При розвитку геодезичних мереж за допомогою GPS-застосовують такі методи знімання:

  •  статичний (статичне знімання)
    •  кінематичний (кінематичне знімання)
      •  псевдо кінематичний(статичний переривчастий)

Вибір методу знімання залежить від вимог до точності визначення пунктів. Методи визначення положення геодезичних пунктів із спостережень і вимоги до польового обладнання зазначаються в проекті.

Перед початком проектування GPS- мережі необхідно врахувати такі вимоги:

  •  розташування пункту повинно бути в зоні безперешкодного огляду неба;
    •  відсутність поблизу пункту об’єктів, що відбивають радіосигнали від супутників (металеві споруди, огорожі, потужні радари, телепередавачі тощо).

Запроектована GPS- мережа має відповідати таким основним вимогам:

  •  мережа повинна складатися із замкнутих петель або інших замкнутих геометричних фігур;
    •  повинна бути здійснена прив’язка мережі не менш ніж до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких обов’язково виконуються GPS – спостереження;
      •  повинна бути прив’язана на менш ніж до чотирьох нівелірних знаків з використанням безпосередніх методів прив’язки.

Для визначення положення геодезичних пунктів застосовують два основних типи GPS – мереж:

  •  радіальний,
    •  тип замкнутої геометричної мережі.

Висотна мережа проектується, як правило, в поєднанні з плановою мережею. Висотна мережа може створюватися методами GPS – нівелюванням або нівелюванням III та IV класів. При проектуванні мережі особлива увага приділяється вибору трас нівелювання і місцям закладання реперів, з метою їх довготривалої схоронності. .

Необхідну кількість нівелірних знаків розраховують згідно з інструкцією (14, 21). Густота знаків на забудованій території складає 0.2-0,3 км, а на слабо забудованій території - 0.4-0,8 км. На незабудованій території вона складає 0,5-2,0 км. Довжина лінії III класу 10 і 15 км на забудованій і незабудованій території відповідно, периметру полігонів для III класу 15-25 км. а для IV класу 8-12 км.

На забудованій території закладають стінні знаки, а на незабудованій  ґрунтові репери, малюнки яких необхідно привести в цьому розділі. Стінні знаки можна закладати в кам’яних мостах, фундаментах ЛЕП і ін. Слід пам’ятати, що пункти полігонометрії не можуть використовуватись як репери, але вони обов’язково піддягають нівелюванню.

Проект нівелювання III і IV класу переносять на кальку, нумерують вузлові точки, біля кожної лінії підписують номер ходу і його довжину в км.

Дані заносять до відповідної таблиці.

ВІДОМІСТЬ ОБСЯГІВ РОБІТ З НІВЕЛЮВАННЯ ТА ЗАКЛАДАННЯ НІВЕЛІРНИХ ЗНАКІВ

Табл..4

Назва

лінії,

ділянки

Клас

ніве-

люван-ня

Запроектовані роботи

Закладання фундаментальних

нівелірних знаків

Реког-

носци-рування ходів, км

Нівелювання

усього

для зв’язку зі старими лініями

ґрунтових

скельних

1

2

3

4

5

6

7

Продовження форми

Назва лінії, ділянки

Закладання звичайних нівелірних знаків

Включено в лінію раніше закладених знаків

Усього включе-

но в

хід

реперів і центрів

Серед-ня

віддаль

між

знака-ми,

км

ґрунто-вих

скель-них

стін-них

реперів

центрів геоде-зичних пунктів

усього

1

8

9

10

11

12

13

14

15

ПРОЕКТУВАННЯ ТОПОГРАФІЧНОЇ ЗЙОМКИ, ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ ТА СТЕРЕОТОПОГРАФІЧНИХ РОБІТ

Проектування фотограмметричних, стереотопографічних та інших камеральних робіт, полягає у виборі технології їх виконання та визначенні їх обсягів. Межі об’єктів топографічної зйомки повинні проектуватись переважно таким чином, щоб забезпечити складання карт наступного масштабу за матеріалами виконаної зйомки. Виконання топографічної зйомки може проектуватись двома методами: стереотопографічним або цифровим з використанням ЦІС та сучасної техніки і комп’ютерних технологій. При проектуванні топографічної зйомки дається технологічна схема виконання робіт та типова схема розташування планово-висотних зйомочних точок (планово-висотних опознаків) на основі якої визначаються обсяги робіт з планово-висотної підготовки аерофотознімків на всю площу об’єкта, а також вказується метод розмноження карт або підготовки їх до видання. Дешифрування аерофотознімків проектується в поєднанні польового з камеральним. Спочатку в цьому розділі виконують розрахунок аерозйомочних елементів, який використовують для складання схеми маршрутів, проекту прив’язки знімків, а також при розробці проекту організації робіт.

Основні елементи, які потрібно розрахувати наведені в таблиці 5.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ АЕРОФОТОЗНІМАННЯ

Табл..5

5

Аерозйомочиі елементи

Умовні позначення

Розрахункові формули

Значення елементів

Примітки

Масштаб аерофотозйомки

1:m

1/m=fк

ГКИНП

Фокусна віддаль аерофотоапарата,

мм 

f

ГКИНП

Висота фотографування, м

H

H= fк m

ГКИНП

Довжина ділянки, км

D

       —

З карти

Ширина ділянки, км

С

З карти

Площа ділянки, км2

Рділ

Рділ= D С

З карти

Максимальна позначка місцевості, м

Нmax

З карти

Мінімальна позначка місцевості, м

Нmin

З карти

Висота середнього рівня, м

Нcp

Нcp=( Нmax+ Нmin)/2

З карти

Абсолютна висота фотографування, м

Набс

Набс=Н+ Нcp

З карти

Максимальне   перевищення   точок над середнім рівнем, м

∆h

∆h=( Нmaxmin)/2

З карти

Поздовжнє перекриття аерознімкіз.

qx

qx=60+40*(∆h/H)

З карти

Поперечне перекриття аерознімків.

qy

qx=60+40*(∆h/H)

З карти

Базис фотографування на місцевості, м

Bx

Bx= lx m/100(100- qx)

lx, ly-розмір знімка

Віддаль між осями маршрутів на місцевості, м

By

Bу= m/100(100- qу)

розмір знімка

Кількість маршрутів

Nм

Nм=С/ By+0,5n1

n1=2

Кількість аеронегативів в маршруті

Nнег

Nнег= D/ Bx+ n2

n2=4

Загальна кількість знімків

Nзн

Nзн= Nнег Nм

Загальна довжина маршрутів, км

L

L= Bx Nм(Nнег-1)

Загальна кількість стереопар

Nст

Nст= Nм(Nнег-1)

В залежності від характеристики місцевості, точності зображення рельєфу, методу зйомки і стереофотограмметричного обладнання вибирають масштаб аерофотозйомки, фокусну віддаль об’єктива аерофотозйомочної камери і висоту фотографування (14, 15).

Після виконання розрахунків наносять на кальку ділянку зйомки і осі маршрутів в напрямках, які залежать від того, куди витягнута ділянка, з півночі на південь, чи з заходу на схід. Крайній маршрут. Паралельний межі зйомки, розташовують так, щоб межа ділянки не виходила за середину зони поперечного перекриття і верхньої частини знімків (у випадку крайнього маршруту уздовж північної мережі).

Межа ділянки, що перпендикулярна до маршруту, повинна лежати в зоні поздовжнього перекриття і не виходити за границю головної точки попереднього знімку.

Після того, як проведені осі, початок і кінець знімків на кожному маршруті, позначають зони поперечного перекриття по кожному маршруту, а потім і зони розміщення планових розпознаків. Початок і кінець кожного маршруту повинні бути забезпечені не менше ніж двома плановими розпознаками, один з яких повинен знаходитись за межею ділянки.

Крім того, кожна секція (блок) планової мережі забезпечується ще одним розпознаком посередині між парами. Межі ділянки зйомки, які співпадають з напрямком маршрутів. Забезпечуються додатково плановими розпознаками через 40-50 см, (якщо маршрутів більше трьох).

При стереотопографічній зйомці додатково до планових розпознаків визначають висотні розпознаки попарно в зоні поперечного перекриття суміжних маршрутів через 2-2,5 км при зйомках з висотою перерізу через 0.5 м.

Керуючись цими вимогами, на кальці намічають планові і висотні роз познаки, після чого накладають спочатку на схему полігонометрії, а потім на схему нівелювання і визначають загальну довжину теодолітних і нівелірних ходів для прив’язки планових і висотних розпознаків (ПРП і ВРП). При комбінованій зйомці виконують тільки прив’язку планових розпознаків, а висотні розпознаки визначаються при прокладанні нівелірних ходів для зйомки рельєфу.

На окремій кальці показують ПРП і ВРП і способи їх прив’язки.

Якщо комбінована зйомка займає велику площу, то виконують розграфку планшетів в масштабі 1:2000 і позначають номенклатуру тих планшетів, на яких вона виконується.

В цьому розділі необхідно описати технологічну схему складання топоплану стереотопографічним методом, порядок вибору, розпізнавання закріплення на місцевості розпознаків, доцільність їх маркування  та методику і особливості дешифрування елементів змісту топокарт. Об’єми робіт по планово-висотній прив’язці знімків приводять в табличному вигляді.

Відомість

об’ємів робіт по прив’язці знімків, топодешифруванню

і зйомці

                                                                                                  Табл..6

Номенклатура трапецій 1:5000

Проектне число розпознаків

Довжина ходів, км

Об’єм робіт, км2

ПРП

ВРП

теодо-літних

нівелір-них

дешиф-рування

стерео-топо-зйомка

комбіно-вана зйомка

1

2

3

4

5

6

7

8

КАРТОГРАФІЧНІ РОБОТИ

Польові роботи для створення топографічних карт цифровими методами, включаючи дешифрування аерофотознімків, проектуються традиційними методами в залежності від масштабу зйомки та перерізу рельєфу. При цьому, дешифрування проектується за методикою поєднання камерального дешифрування з польовим, на ортофотопланах, попередньо віддешифрованих камерально на цифрових фотограмметричних станціях ”Дельта”.

Камеральні роботи проектуються автоматизованими методами з використанням комп’ютерних технологій, які  впроваджені у виробництво.

В курсовому проекті потрібно передбачити такі технологічні процеси:

  •  підготовка вихідних картографічних матеріалів;
  •  сканування видавничих оригіналів і контроль сканування;
  •  перетворення картографічної інформації із графічної в цифрову, коректура цифрування;
  •  редагування цифрової картографічної інформації, коректура редагування;

Для перетворення графічної картографічної інформації в цифрову форму використовують низку програмних комплексів, об’єднаних єдиною інформаційно-термінологічною основою, системою управління базами даних і технологією обробки інформації. 

Оновлення цифрових карт і планів по оновлених картографічних матеріалах включає такі основні процеси:

  •  оновлення цифрових карт і планів по оновлених картографічних матеріалах (вилучення втрачених і цифрування нових об’єктів, виправлення назв, тощо);
  •  перетворення цифрової інформації з раніше діючої системи програм в сучасну систему;
  •  перетворення цифрової інформації до базового класифікатора;
  •  зміни та виправлення власних назв об’єктів;
  •  узгодження гідрографії з рельєфом;
  •  стикування з суміжними аркушами карти.

 Оновлення цифрових карт і планів фотограмметричними методами проектується в основному на рівнинні та горбисті райони, коли ступінь сучасності карти становить не менше 60%, а рельєф не потребує виправлення.

Оновлення карт і планів проектується виконувати на ортофотопланах, виготовлених за матеріалами нової аерофотозйомки (або космічної зйомки) та комп’ютерних технологій.

Розділ 5. Проект організації робіт на об’єкті.

В цьому розділі розробляються основні заходи з організації робіт на об’єкті календарний план виконання робіт, терміни завершення окремих етапів, необхідне матеріально-технічне забезпечення, транспортне обслуговування, заходи з ліквідації тощо. Головна увага приділяється розробці плану виконання робіт і встановлення строків завершення робіт.

Заходи по техніці безпеки розробляються в залежності від умов виконання робіт на даному об’єкті.

Розділ 6. Техніко – економічні обґрунтування, кошторис і пояснення до кошторису.

На основі запроектованих робіт приведених в розділах заповнюється таблиця, що наведена нижче. Перед цим треба досконально розібратись в технологічній послідовності виконання запроектованих робіт в розділах , ретельно розглянути єдині норми виробітки і часу (6 ,7) або (8. 9) і тільки після цього приступати до заповнення цієї таблиці. Об’єми робіт виписують в графу 4 з попередньо заповнених  таблиць об’ємів робіт по кожному процесу.

Категорії складності визначаються згідно з фізико-географічними умовами ділянки робіт і іншими характеристиками даного району. Ці категорії і норми часу, необхідного на виконання одиниці робіт виписують в графи 5 і 6.

Відомістьоб’ємів робіт, трудових витрат, необхідних

для виконання робіт

Табл..7

№п/п

Процеси робіт

Одиниця

Об’єм

робіт в

натуральному виразі

Категорії

трудності

Норма часу на одиницю

Число

бригадо-

місяців

Число

чоловіко-місяців

Qтр

Qпл

ІТП

Робочі

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

В графі 7 визначається об’єм робіт в трудових показниках (бригадо-місяцях) по формулі.

Qтр=4х6/173.3

де 4 - об’єм робіт з графи 4, 6 норма часу з графи 6.

173.3 - середня кількість годин в місяць.

В графі 8 розраховують необхідне число бригадо-місяців з обліком плануємого перевиконання норм на 120%,

Qпл=7*100/120

де 7 - кількість брнгадо-місяців (графа 7).

Число чоловіко-місяців ІТП і робочих (графи 9 і 10) отримують множенням числа бригадо-місяців з графи 8 на чисельний склад відповідних бригад, наприклад, якщо в бригаді один інженер, один технік і З робочих, то в графі 9 треба записати результат з графи 8 помножений на 2, а в графі 10 той же результат графи 8 помножений на 3.

Треба відзначити, що складання таблиці 7, так само як і кошторису робіт, є дуже важливим, відповідальним елементом проекту. Тому треба ретельно ознайомитись з "Едиными нормами выработки", з кожним видом робіт, його категоріями, складом бригад, змістом робіт, а також з примітками до норм.

Після кожного розділу таблиці 7 підсумовують окремо по графам 7, 8. 9, 10 одержані дані окремо по польовим і камеральним роботам, а також загальні дані по об’єкту. Вони потрібні для складання наступної таблиці

Розрахунок

потрібної кількості польових бригад і ІТП

Табл..8

№п/п

Види і процеси робіт

Польові роботи

Камеральні роботи

Число бригадо-місяців

Потрібне число

бригад

Число бригадо-місяців

Потрібне число ІТП.

1

2

3

4

5

6

1

GPS – спостереження

2

Полігонометрія

3

Нівелювання

4

Планово-висотна прив’язка знімків

5

Створення ортофотопланів

6

Топодешиврування

7

Стереотопозйомка

8

Оновлення, створення цифрових топографічних карт

9

Тахеометричне знімання

Разом

Для визначення потрібного числа бригад Nбр і ІТП (графи 4 і 7), необхідно Qпл розділити на 7 (тривалість польового сезону). Загальне число польових бригад буде Nбр= Qпл , де Qпл - всього бригадо-місяців на виконання робіт (сума графи 3).

Число одиниць автотранспорту Nтр визначається таким же чином, але з обліком того, що одна автомашина виділяється на дві бригади при топодешифруванні. а при зйомці забудованої території в масштабі 1:500 - на чотири бригади

Nтр=(Qпл–(0,5Qдеш+0,75Q1:500)/7)

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ КОШТОРИСІВ

Загальна кошторисна вартість топографо-геодезичних і картографічних робіт визначається за діючими на час підготовки проектно-кошторисної документації розцінками і складається з основних та накладних (загально виробничих та адміністративних) витрат.

Розрахунки трудових і грошових витрат виконуються по діючих нормативах і кошторисних розцінках. В проектно-кошторисній документації повинні бути, одержані наступні показники для планування робіт:

  •  кошторисна вартість робіт на обєкті;
  •  тривалість робіт на обєкті (початок і термін завершення);
  •  обсяги робіт в натуральних показниках та номенклатура кінцевої продукції згідно з технологічною схемою;
  •  кошторисна вартість укрупненої одиниці кінцевої продукції, основні технічні умови та вимоги до якості кінцевої продукції, терміни здавання матеріалів тощо.

Основні витрати включають прямі витрати на виробництво, а також витрати на організацію та ліквідацію робіт і визначаються за відповідними нормативами та розцінками, з урахуванням особливостей та технології виконання окремих видів польових і камеральних робіт.

Накладні витрати включають витрати, пов’язані з управлінням, організацією та обслуговуванням виробництва, нормативи яких встановлюються Міністерством для конкретних підприємств або групи підприємств у відсотках до прямих витрат.

Розрахунок кошторисної вартості топографо-геодезичних і картографічних робіт здійснюється згідно зі “Збірником укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи” (далі Збірник).

У випадку відсутності затвердженої проектно-кошторисної документації на нові об’єкти під час формування пооб’єктного плану, кошторисна вартість робіт визначається на основі нормативних розрахунків їх вартості на аналогічних об’єктах, з подальшим уточненням при затвердженні технічних проектів.

 На роботи, які відсутні у ЗУКР, або виконуються в особливих умовах, кошторисна вартість визначається за формами 13 або 14 (додаток Г), прямим розрахунком, приведеним до рівня фактичних витрат за цінами поточного року.

Витрати на проведення організаційно-ліквідаційних заходів (оргліків) визначаються у відсотках до суми основних та накладних витрат на польові роботи, затверджених Мінприроди України (20%, із них 11% на організацію робіт і 9% на їх ліквідацію).

В окремих випадках витрати на оргліки можуть розраховуватись прямим розрахунком за нормами часу на організацію і ліквідацію робіт, діючими тарифними довідниками на перевезення вантажів і пасажирів різними видами транспорту тощо. Витрати на оренду або придбання будівель, які належать юридичним і фізичним особам у місцях проведення топографо-геодезичних робіт для облаштування баз партій, визначаються у встановленому порядку за обґрунтованими в проектах цінами.

               Витрати на придбання матеріалів, які необхідні для виконання робіт визначаються за обсягами робіт в натуральних показниках, які визначені при технічному проектуванні, нормами витрат матеріалів на одиницю робіт згідно з ”Нормами расхода материалов и износа инструментов, приборов, малоценного инвентаря и снаряжения при выполнении топографо-геодезических работ”. М.: ЦНИИГАиК, 1986 та оптовими цінами на матеріали, які діють на момент складання технічного проекту.

                 Витрати на амортизацію основних фондів визначаються згідно з чинним законодавством у відсотках до балансової вартості приладів, інструментів, обладнання тощо з урахуванням транспортно-заготівельних витрат за нормою, встановленою для матеріалів по другій групі основних фондів.

                Суми зносу малоцінних предметів і таких, що швидко зношуються, визначаються згідно з встановленими нормами зносу та ціною їхнього придбання без податку на додану вартість.

                 Транспортні витрати на експлуатацію власного виробничого транспорту, в тому числі на зарплату, визначаються за вартістю одного машино-місяця, розрахованою згідно з діючими нормами витрат та загальною кількістю бригадо-місяців на об’єкті.

                Суми інших основних витрат, які включають витрати на оплату: квартирних, добових, підйомних та вартості проїзду у разі відряджень виробничого персоналу; послуг власних та сторонніх господарських організацій на всі види технічного обслуговування та ремонт устаткування, транспортних засобів, приладів та спорядження; визначаються згідно з діючими нормами та нормативами.

КОШТОРИС НА ВИКОНАННЯ ПОЛЬОВИХ ТА КАМЕРАЛЬНИХ РОБІТ НА ОБЄКТІ

Табл..9

Номер пор.

Вид робіт, найменування укрупнених процесів в їх технологічній послідовності

Обсяг робіт в натуральних показниках

Територіальні зони, категорії складності

Номер таблиці та розцінки

позначення

одиниці

кількість

1

2

3

4

5

6

Польові роботи

1

2

Усього польових робіт

Камеральні роботи

1

2

Усього камеральних робіт

Усього на об’єкті

Продовження форми

Номер

пор.

Кошторисна вартість одиниці робіт, грн

Поправочні коефіцієнти, оргліки, накладні витрати тощо

Кошторисна вартість, грн

усього обсягу

одиниці робіт

1

7

8

9

10

Польові роботи

1

2

Усього польових робіт

Камеральні роботи

1

2

Усього камеральних робіт

Усього на об’єкті

 КОШТОРИС НА ВИКОНАННЯ ТОПОГРАФО – ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ НА ОБЄКТІ 

(прямий розрахунок)

табл.10

Номер

пор

Найменування процесів робіт в їх техноло-

гічній послі -

довності

Кате-

горія

склад-

ності

Нор-

ма

виро-

бітку

Обсяг робіт

в натуральних

показниках

Кіль-

кість брига-

до-

місяців

Кількість

позна-

чення одиниці

кіль-

кість

чол.-місяців

маши-но-міс.

спеці-аліс-тів

робіт-ників

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Продовження форми

Прямі витрати (грн)

Основна зарплата

Додаткова зарплата

Нараху-вання на зарплату

Польо-ве за-без-печен-ня

Мате-ріали

Амор-тиза-ція

Знос

По тарифних ставках та посадових окладах

Надбавки за особливі умови робіт

спеціа-лістів

робіт-ників

спеціа-лістів

робіт-ників

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Продовження форми

Транспорт

Інші прямі

вит-рати

Ра-зом пря-мих

вит-рат

Пла-нова рента-

бель-ність

Вит-рати на орглі-

ки

Усьо-го пря-

мих вит-рат

За-галь-но -

завод- ські витра-ти

Під-рядні роботи

Усього витрат,

(грн)

усього

в т.ч. зарпла-та

на весь обсяг

на оди-ницю

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

В кошторисі  закладена вартість робіт на визначений етап розвитку виробництва, відповідну організацію праці і технічне оснащення виробництва.

Фактичні втрати на виконання даного об’єму робіт будуть значно менше, за рахунок впровадження нової техніки і технології, передового досвіду і ін.

І. Визначити планову вартість робіт Впл , виходячи з таких даних: зниження норм часу на виконання одиниці робіт на 10% за рахунок впровадження нової техніки і технології; перевиконання норм виробітки на 120%. Для цього вартість всього комплексу робіт розкладають по статтям витрат в процентах (табл. 11, графи 3, 6). Процентне співвідношення вартості установлюється нормативно з обліком звітних статистичних даних підрозділів.

Табл.. 11.

Визначення

планової собівартості робіт

№ п/п

Статті витрат

Польові роботи (Загальна кошторисна вартість,тис.)

Камеральні роботи (загальна кошторисна вартість, тис.)

% до кошторисної вартості

Вартість по кошторису

Планова собівартість

% до кошторисної вартості

Вартість по кошторису

Планова собівартість

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Основна і додаткова зарплата виробничого персоналу

42.5

42.5

2

Нарахування на зарплату

2.2

3.8

3

Польове удоволення і квартирні

2,5 .

4

Вартість матеріалів

9.1

15.0

5

Транспортні витрати

8.7

6

Амортизація приладів і обладнання

6.8

18.4

7

Знос малоцінного інвентарю

0.8

0.8

8

Інші основні витрати

2.1

1.9

9

Накладні витрати

19.5

17.6

10

Організаційно-ліквідаційні витрати

5.8

Разом

11

Прибуток

Планова собівартість буде відзначатись від кошторисної вартості по таким статтям:

а) основна і додаткова зарплата польових і камеральних робіт, а також нарахування на зарплату - за рахунок планового зниження норм часу на 10%, тобто

   пл

Взпкошт х 100/110

б) польове забезпечення, квартирні і транспортні витрати – за рахунок скорочення строків робіт

   пл

Впд= Вкошт х 100/1,1/120;

   пл

Втран= Вкошт х 100/1,1/120

Решта витрат (пункти 4,6 - 10) залишаються без змін, тобто кошторисна вартість буде дорівнювати польовій.

Таким чином, планова вартість робіт становитиме

             пл          пл

Впл=Впол+ Вкам

а прибуток буде

П= Вкошт- Впл

тобто різниця між сумами граф (4 + 7) - (5 + 8).

Річна чисельність підрозділу, який буде виконувати цей комплекс робіт визначається з табл.7 (граф.9,10).

N=(QІТП+Qроб)/12

де QІТП, Qроб - загальна сума планової трудоємкості робіт по ІТП і робочих,

12 - число місяців за рік. До цієї чисельності потрібно добавити начальника партії і водіїв автомашин

Nвод= Nтр7/12, де Nтр – результат розрахунку до табл.8

                7- тривалість  польового сезону.

      2.Тоді річна чисельність підрозділу буде

Nріч=N+ Nвод+1(нач.партії)

Чисельний склад ІТП і робочих визначається по формулам

NІТП= QІТП/7, Nроб= Qроб/7

3. Плановий фонд зарплати на виконання польових і камеральних робіт складається з основної і додаткової зарплати ІТП і робочих (табл. 10 пункт 1), зарплати начальника партії Зм.п.=270х12=3240, а також водіїв автомашин Звод=170х7х Nвод

                пл.       пл

Тоді   Фзпполкамм.п.+Звод

4 Плановий виробіток на одного працюючого буде

ПВ= Вкошт/Nріч

5. Середня зарплата одного працюючого

Зср=Фзп/Nріч

СКЛАДАННЯ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ.

Календарний план робіт - найбільш доцільна черговість виробничих процесів, що забезпечують їх виконання за технологічним циклом, яка дозволяє своєчасно і комплексно здавати матеріали на чергову обробку. В багатьох випадках виконання планів в натуральних показниках або а кошторисній вартості не дає явного уявлення про хід робіт, так як можуть бути вибрані більш легкі або прості процеси чи види робіт.

Тому дотриманню технологічного циклу, передбаченого календарним планом надається велике значення.

Календарний план складається з двох частин: лівої цифрової, яка містить в собі перелік укрупнених процесів робіт і об’єми в трудових показниках Qпл , які виписують з таблиці 8; та правої графічної, яка представляє собою календарну сітку на 9-і2 місяців, з наміченими на ній лініями початку і кінця польового сезону (квітень-листопад). На сітці всі види робіт показуються лінійним графіком, при побудові якого слід ураховувати залежність одного виду робіт від другого. На графіку для кожного виду польових і камеральних робіт показують тривалість в робочих днях, для чого об’єм робіт Qтр з таблиці 7 помножують 25,4 (кількість робочих днів в місяць).

Календарний план оптимізують методом послідовних наближень, варіюванням кількістю бригад і видами робіт, добиваючись того, щоб утворити необхідні заділи для наступних, процесів робіт і щоб на всіх відрізках часу була рівномірна кількість ІТП і робочих.

При складанні графіку треба ураховувати час на організаційно-ліквідаційні роботи (10% від загального часу на польові роботи). При цьому організаційні роботи складають 2/3 часу.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПРОЕКТУ

  1.  Проект виконується на форматі А4 (2І0 х 297 мм), зшитому в зошит в такій послідовності, як описано в методичних вказівках.
  2.  Написання тексту, результатів обчислень і графічних матеріалів повинно бути чітким, виконаним з вимогами топографічного креслення. Малюнки розміщуються в відповідності з текстом, а топокарти і кальки – в спеціальному конверті, прикріпленому до обкладинки у середині.
  3.  Титульний лист оформляється таким чином: в верхній частині листа - Міністерство освіти України. Київський державний технічний університет будівництва та  архітектури; посередині листа – Курсовий проект з  "Організації, управління і планування топографо-геодезичного виробництва"; нижче з правої сторони - виконав ст. ІV курсу спеціальності ГД, ЗІК, ГСТ  керівник.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ І РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Бобир Н.Я., Лобанов А:Н., Федорчук Г.Д. Фотограмметрия. - М.: Недра, 1979.
  2.  Брыкин П.А. Экономика. организация и планирование топографо-геодезических работ. - М.: Недра, 1979.
  3.  Брыкин П.А., Кимельнам С.А. Организация и управление топографо-геодезическим производством. - М.: Недра, 1978.
  4.  Временная инструкция по обследованию и восстановлению пунктов и знаков государственной геодезической и нивелирной сети СССР. -М.:РИО ВТС, 1970.
  5.  Дурнев А.И. Высшая геодезия. - М.: Недра, 1987.
  6.  Единые нормы выработки (времени) на геодезичские и топографические работы. Камеральные работы. - М.:Недра, 1982.
  7.  Единые нормы выработки (времени) на геодезичские и топографические работы. Полевые работы. - М.:Недра, 1982.
  8.  Единые нормы выработки (времени) на геодезичские и топографические работы. Камеральные работы. Полевые работы. - М.:Недра, 1989.
  9.  Единые нормы и расценки на проектные и изыскательские работы Ч.1,т.7.1 - М.: Стройиздат, 1983.
  10.  Иванова В.А., Беспалов Н.А., Васютинский и др. Организация, планирование и управление геодезическим производством. - М.: Недра, 1986.
  11.  Инструкция о построении государственной геодезической сети СССР. - М: Недра, 1966.
  12.  Инструкция по полигонометрии и трилатерации. - М.:Нсдра, 1976.
  13.  Инструкция по нивелированию I. II, III, ІV классов. - М.:І1едра, 1974.
  14.  Инструкция по топографической съемке в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. - М.: Недра, 1985.
  15.  Инструкция по топографо-геодезнческим работам при инженерных изысканиях для промышленного, сельскохозяйственного и поселкового строительства. СН-2І2-73. - М.: Стройиздат, 1974.
  16.  Инструкция по фотограмметрическим работам при создании топографических карт и планов. - М.:Недра. 1974.
  17.  Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів. - В.: Дсржкартфабрика, 1995.
  18.  Кавунець Д.Н.  Економіка і організація геодезичного виробництва. - К.: ВіПОЛ, 1996.
  19.  Лебедев Н.Н. Курс инжеперной геодезии. - М.: Недра, 1974.
  20.  Лебедев Н.Н., Барков Д.П. Уравнивание линейно-угловых сетей инженерно-гсодезического обоснования. - М.: Недра, 1980.
  21.  Основные положення по созданию топографических планов масштабов 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. - М.: Недра, 1979
  22.  Практикум по вьысшей геодезии (под рук. Н.В. Яковлева). - М: Недра, 1982.
  23.  Руководство по применению стенных знаков в поллгономстрии и теодолитных ходах. - іМ.: Недра. 1972.
  24.  Сборник цен на изыскательские работы для капитального строительства. - М.: Стройиздат, 1982.
  25.  Сборник отраслевых укрупкенных норм на топографе- геодезические работы. - М.: Недра, 1983.
  26.  Справочник геодезиста (под рук. В.Д.Большакова и Г.П. ІІевчука) -М.: Недра. 1975.
  27.  Справочное руководство по инженерно-геодезическим работам (под рук: В.Д.Большакоза н Г.П. Левчука). - М.: Недра, 1980.
  28.  Судаков С.Г. Основные геодезические сети. - М: Недра. 1975.
  29.  Тревого И.С., Шевчук П.М. Городская полигонометрия. - М.: Недра, 1986.
  30.  Шевчук П.М., Минаков В.Д., Кузьмич А.И., Гулкевич В.Г. Методические указания к выполнению курсового проекта по дисциплине "Организация, планирование и унравление геодезическим производством". - К.: КИСИ, 1989.
  31.  Шевчук П.М., Минаков В.Д., Гандерук Л.М. Организация, планирование и управленне геодезическим производством Методические указания к выполнению курсового проекта. - К.: КИСИ. 1990

Навчально – методичні вказівки

ОРГАНІЗАЦІЯ, УПРАВЛІННЯ  І ПЛАНУВАННЯ

ТОПОГРАФО – ГЕОДЕЗИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

                                                                                                                     

Методичні вказівки

до виконання курсового проекту для студентів всіх  спеціальностей напрямку підготовки „Геодезія, картографія та кадастр”

                              Укладачі:    Заєць Іван Михайлович

                                       Нестеренко Олена Вікторівна  

Комп’ютерна верстка                               О.В. Нестеренко


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57302. Организация работы налоговых органов с налогоплательщиками 71.5 KB
  Для оценки организации работы с налогоплательщиками и СМИ Федеральная налоговая служба использует критерии анализа некоторых показателей отчетности предоставляемой инспекциями и управления ФНС.
57305. Углеводы 102 KB
  Углеводы, или сахариды, — одна из основных групп органических соединений. Они входят в состав клеток всех живых организмов. Углеводы состоят из углерода, водорода и кислорода.
57306. Возникно 39 KB
  Оборотень и ответьте на вопрос какие же это причины Возникновение искусства На доске: археолог Саутуола; пещера Альтамира. Почему медведь и носорог изображены ранеными Первобытные люди верили что между животным и его изображением существует сверхъестественная связь На какие рассуждения навели эти рисунки ученых Возникновение колдовства магии зарождение религиозных верований. 16 Бизон и убитый им охотник: Что на этом рисунке вам кажется удивительным странным Какие вопросы напрашиваются по поводу этого рисунка Дети...