39412

Проект робіт при оновленні топографічних карт масштабу 1:10000

Курсовая

География, геология и геодезия

Київський Державний Університет Будівництва та Архітектури КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з дисципліни Організації управління і планування топографогеодезичного виробництва на тему: Проект робіт при оновленні топографічних карт масштабу 1:10000€ Виконала:...

Украинкский

2013-10-04

515 KB

34 чел.

Міністерство освіти і науки  України.

Київський Державний Університет Будівництва та  Архітектури

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни "Організації, управління і планування топографо-геодезичного виробництва"

на тему:

Проект робіт при оновленні топографічних карт масштабу 1:10000”

                                                                                            

                                                                                             

                                                                                               Виконала:

                                                                                               ст. гр. ГСТ-41

                                                                                               Зубач Наталія

                                                                                               Перевірила:

                                                                                               Нестеренко О.В.

Київ-2008

Зміст

І. Загальні відомості.

ІІ. Фізико-географічна характеристика району робіт.

ІІІ. Огляд топографо-геодезичної і картографічної забезпеченості                     території об’єкту .

                    3.1 Перелік раніше виконаних геодезичних робіт

ІV. Запроектовані польові роботи

                    4.1 Обстеження  та оновлення пунктів геодезичної мережі

4.2 Побудова геодезичної мережі згущення

4.3 Нівелювання IV класу

                4.4  Топографічне дешифрування

             4.5 Складання ортофотопланів на ЦФС «Дельта»

V. Запроектовані камеральні роботи

               5.1.Розвиток фотограмметричних мереж і виготовлення ортофопланів
               5.2. Створення цифрових топографічних карт
VІ. Контроль і приймання робіт
VІІ. Організація робіт на об’єкті та заходи техніки безпеки

VІІІ.Техніко-економічні розрахунки і кошторис.

ІΧ.  Використана література

1.Загальні відомості

  Для забезпечення інвентаризації земель НДВЦ «Природа»  замовляє  у ТОВ «Геодезист » , яке зобов’язується виконати на договірній основі технічний проект, що включає топографо-геодезичні роботи.

Мета роботи: виготовлення ортофотопланів масштабу 1:2000 за матеріалами космічного знімання та створення моделі рельєфу для виконання робіт з топографічного знімання.

  Вихідні матеріали:

  •  Пункти тріангуляції 3 класу:   1- п. Теперки

                                                           2- п. гора Вєщєвая

  •  Грунтові репери : 1 - п. Дранишниково

                                                                  2 - п. Покровське

Документами, на підставі яких проектуються роботи, є:

  •  договір на проведення проектних робіт
  •  правовстановлюючі документи замовника

    Виконавець повинен забезпечити і прослідкувати за ходом проведення всіх етапів робіт:

  1.  Рекогностування, польове дешифрування, збір інформації
  2.  Польові роботи ( проектування планово-висотної мережі: пункти GPS мережі 3-класу, пункти полігонометрії 4- класу)
  3.  Камеральні роботи по згущенню мережі
  4.  Векторизація данних

Назва роботи – ПАВЛОВ-2008. Загальна площа об’єкту 236,3 га.

   Виконавець при проведенні топографо-геодезичних робіт для складання технічного проекту користується такими  регламентуючими документами:

  •  Методические указания по созданию геодезических сетей с применением  GPS, 1995 г.
  •  Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів. ГКНТА – 2.01,02-01-93, Укргеодезкартографія.
  •  Інструкція з обстеження та оновлення Державної геодезичної мережі України. Укргеодезкартографія, 2000 р.
  •  Класифікатор інформації, яка відображається на топографічних картах. Укргеодезкарторафія, 2000р.
  •  Положення про порядок організації контролю при виготовленні цифрових карт. Укргеодезкарторафія, 1997 р.
  •  Інструкція про  порядок контролю і приймання топографо-геодезичних робіт. Укргеодезкартографія, 2000 р.
  •  Единые нормы выработки (времени) на геодезические и топографические работы. Камеральные работы. – М: Недра, 1982 г.
  •  Единые нормы выработки (времени) на геодезические и топографические работы. Полевые работы. – М: Недра, 1982 г.

2. Фізико-географічна характеристика району робіт

 

        Данний обєкт  знаходиться  на   території    Російської   Федерації,         в Краснодарській області. На території об’єкта, де плануються проводитися топографо-геодезичні роботи , знаходяться: найбільшими річками на території району робіт являються річки Істра, яка являється судноходною. Її ширина проїжджої частини 10 м., середня ширина русла – 100м. Лада, Яна , Нерка – річки з шириною від 5 до 30 м. По всій території протікає велика кількість струмків і невеликих річок із заболоченими поймами та осоковою рослинністю. На півдні знаходиться озеро Ледь. Русла річок Тана і Яна знаходяться у проходимих болотах. В центральній території проведені канали. В загальному  територія характеризується густою гідрографічною сіткою.

       Розглядувана  місцевість  знаходиться в помірному кліматичному поясі, а тому тут переважає помірний континентальний клімат з не дуже  суровими зимами, як на іншій території Росії  та теплим літом. Кількість морозних днів може досягати  94 дні на рік. Кількість опадів  залежить від сезону, і коливається  від  205 мм  до 425 мм.

     Район робіт розташований на горбистій місцевості.  Максимальна відмітка рельєфу – 253,1,мінімальна-127,0.  Це г. Високая,   г. Вєщєвая,   г. Скалистая,   г. Витязь та ін. Приблизно 37%  площі зайнято лісами, тягнуться з північного заходу на південний схід. Це ліси з деревостоєм переважно сосна, ялина, береза; діаметр дерев складає 0,20-0,30 см, а висота сягає до 20-ти метрів. На півдні і в центрі розташовані рідколісся .

    Присутня добре розвинена мережа доріг : грунтові, польові та лісові дороги, велика кількість вдосконалених шосе, шосе та покращених ґрунтових доріг . З північного заходу до міста Павлов проходить шоссе Андрополь-Павлов. Через ліс проходять грунтові (сількі) , польові і лісові дороги. На заході розташована залізниця Аренск-Карск та Бєлорєчєнск-Карск – в ценральній частині.

   Найбільше місто на даній території – це місто Павлов. Його населення  складає більше 10 тис. чол. Міста розташовані по всій території і через них проходять автодороги.  Міста , в яких проживає менше 2 000 чол.  мають назву : Дмитрієвське, Видноє . Всі інші відносяться до поселень міського типу (Богатіщево, Востряково, Прудіщі, Матвєйково і тд. ) та до сіл (Андрєєвскоє, Машково, Покровскоє та ін.)

3. Топографо-геодезична забезпеченість

 Територія Павловського району забезпечена топографічною зйомкою масштабу 1:50000, яка проводилась в 1993 р., з ровинутою сіткою пунктів триангуляції 1, 2, 3 класів. Було зібрано матеріали топографо-геодезичних робіт виконаних на об’єкті в минулі роки, з метою встановлення можливості їх використання при проектних роботах. Огляд виконаних топографо-геодезичних робіт в минулому складається в формі переліку, який вміщує дані про якісні характеристики цих робіт.

Для виконання проекту використано карту масштабу 1:50000 , У-42-85-А (Павлов), стан місцевості на 1993 р., видана 1995 р.. Карта була створена методом стереотопографічного знімання. На даній карті використовується геодезична та географічна система координат та Балтійська система висот. Суцільні горизонталі проведені через 10 метрів.

 Було знайдено такі пункти тріангуляції: Теперки, Дранішніково, Лукино, Новозибинка, Антушево, Вєщєвая, Покровскоє, Істра, Ромашки. Бригада виконала обстеження і відновлення цих пунктів: була проведена зачистка від іржі, перефарбовано  та чітко встановлена межа яка з часом почала руйнуватися, внаслідок чого втрачалась захищеність пункту тріангуляції.

3.1 Перелік раніше виконаних геодезичних робіт

Номер

роботи

Номенклатура та рік видання каталогу, номер роботи за каталогом

Назва об’єкта

(ділянки робіт)

Найменування організації, що виконала роботи, рік виконання

Попередні мережі

Кількість пунктів у межах

об’єкта

1

2

3

4

5

6

1

У-42-85-А

1995р.

№3-50

Павлово

Геліос

1993р.

Мережа тріангуляції 3 класу, нівелірна мережа 2 класу

2 пункти тріангуляції 3 класу, 2 пункта нівелювання 2 класу

  1.  Запроектовані польові роботи

Проектування робіт полягає в розробці схеми побудови геодезичних мереж, схем планово-висотного забезпечення зйомки, визначаються склад та обсяги проектних робіт.

Проектування передбачених на об’єкті топографо-геодезичних робіт виконується в порядку їх технологічної послідовності:

  •  побудова геодезичної планової основи у вигляді мереж полігонометрії, тріангуляції і відносними методами супутникової геодезії (GPS);
  •  побудова висотної мережі;
  •  камеральні обчислювальні роботи;
  •  проектування топографічної зйомки;
  •  фотограмметричні, стереотопографічні роботи;
  •  картографічні роботи (аналогові та цифрові методи).

Побудова та модернізація ДГМ проектується з застосуванням методів супутникових радіонавігаційних систем (СНРС), які забезпечують її високу точність та економічну ефективність. При цьому перевага надається однокласним геодезичним мережам.

При проектуванні тріангуляції, полігонометрії і трилатерації застосовується оптимальне поєднання цих методів з метою досягнення необхідної щільності пунктів, точності їх визначення та мінімальних матеріальних і трудових витрат. Полігонометрія переважно проектується в закритій місцевості.

Конфігурація державної геодезичної мережі, просторове положення пунктів якої визначається з використанням радіонавігаційних супутникових систем та державних полігонометричних мереж (коливання довжин сторін, величини кутів повороту) в технічному проекті повинна забезпечувати необхідну точність передачі геодезичних координат.

Проектування ДГМ з використання супутникових радіонавігаційних систем вимагає відповідної організації робіт на об’єкті в залежності від кількості супутникових приймачів в бригаді.

Розвиток знімальної мережі згущення виконується розвитком мереж розрядної полігонометрії із застосуванням СНРС.

Густота пунктів державної геодезичної мережі і мережі згущення повинна бути: 4 пункти на 1 км2 на забудованій території і 1 пункт на і км2  на незабудованій території. Тому кількість пунктів полігонометрії буде дорівнюватись загальній обчисленій кількості пунктів мінус кількість запроектованих пунктів тріангуляції 3 і 4 класу та вихідних пунктів.

Проектувати ходи полігонометрії треба вздовж автомобільних і ґрунтових доріг, просік. ЛЕП, каналів, річок і ін.. а на забудованій території – по вулицям, границям парків, садиб і ін. Бажано ходи прокладати поблизу рамок планшетів.

Кожний хід проектують з таким розрахунком, щоб його злам був по можливості незначним, а довжина окремих ходів полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розряду була не більше  З км; між вузловими точками  1,5 км. а між вузловими точками і пунктами вищого класу або розряду  З і 2 км відповідно (Инструкции о построении государственной геодезической сети СССР. - М: Недра, 1966.). Також бажано, щоб віддаль між паралельними ходами була не більше 2 км.

При проектуванні робіт на обстеження та оновлення геодезичних пунктів проектуються такі укрупнені процеси:

  •  розшук пунктів на місцевості та встановлення їхнього стану і зовнішнього оформлення;
  •  оновлення зовнішніх знаків, центрів пунктів і ОРП та їх зовнішнього оформлення;
  •  передача оновлених пунктів землекористувачам або землевласникам, на території яких вони знаходяться, для нагляду та забезпечення їх схоронності.

  Обстеження пунктів геодезичних мереж переважно проектується лише при топографічних зйомках та оновленні карт усіх масштабів.

 В результаті проектування геодезичних мереж необхідно отримати такі дані:

  •  обсяг робіт з побудови, ремонту та відновлення геодезичних пунктів;
  •  обсяг робіт із GPS-спостережень;
  •  обсяг робіт з вимірювання кутів чи напрямків на пунктах тріангуляції;
  •  обсяг робіт з полігонометрії 1, 2 і 3 класів (кількість пунктів);
  •  обсяг робіт з полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів (пог. км);
  •   характеристики геометричної побудови геодезичних мереж.

Всі дані заносяться до відповідних таблиць.

Відомість обсягів робіт з обстеження та оновлення геодезичних знаків

Тип геодезич-

ного

знака

Кількість пунктів

Кількість

центрів

ОРП

обстежується

оновлюється

оновлюється

закладається наново

закладається,

оновлюється

1

2

3

4

5

6

У15 Н

27

12

-

15

-

Ґрунтовий репер типу 160

50

-

-

-

-

4.1.Обстеження та оновлення пунктів геодезичної мережі

Побудова геодезичних знаків

      Побудова геодезичних знаків виконується  будівельними бригадами. Сигнали можна будувати  знизу вверх або цілком збирати на землі, а потім підіймати їх в зібраному стані.

      На ділянці побудови знака спочатку підготовляють будівельний майданчик, розмічають основу знака, розташування ям і основних стовпів, відтяжних кілків і допоміжних точок.

     Для  тривалого   збереження   геодезичних  пунктів  закладають  центри пунктів GPS мережі, які складаються з п’яти елементів:  нижній центр з маркою 20х20х20 см,  бетонна     плита 50х50х10 см, внутрішній центр – бетонна відсічна піраміда з маркою, нижня площина 40х40, верхня 20х20, висота 30 см; верхній центр – бетонна піраміда з маркою 20х20; 14х14 і висота 70 см і пізнавальний стовп 70х10х10; а також центри типу   У20П  для  3-х, 4-х класів,  який складається з чотирьох бетонних блоків з двома металевими марками: бетонний куб 20х20х20 см, бетонна плита 50х50х10 см, бетонна відсічна піраміда 20х20; 14х14, висота 100 см і пізнавальний стовп 70х10х10 см.

      Побудовані знаки здають на зберігання місцевій владі згідно з актом.

Рекогностування

Завдання рекогносцировки полягає в перенесені в натуру складеного проекту (геодезичної сітки), виборі місцяположення пунктів, визначені висот ,

перешкод і т.д.

Після того як позначено на карті GPS-точки та отримано описи, як дістатися до існуючих контрольних реперів, можна приступити до польової рекогносцировки. Це також зручний момент для того щоб дати кожній точці свою назву (ідентифікатор). Найбільш просто позначити кожну точку номером. Статичні геодезичні GPS-зйомки потребують безперешкодного поля зору для кутів місця (Е) понад 15° - 20° та навколишнього середовища без відбиваючих поверхонь. Ці вимоги також важливі для кінематичних застосувань. Для економії часу переїзду між сесіями бажана легка доступність до пункту. Додаткового вивчення потребують пункти з великою кількістю перешкод. На цих пунктах геодезист-рекогностувальник повинен приготувати топоцентричну діаграму, на якій вказують кути місця та азимут перешкод, висота яких над горизонтом більша за 20°. Потім ця діаграма накладується на топоцентричну діаграму видимості супутників. Проблема подолання перешкод розв’язується двома шляхами.

Перший полягає в тому, щоб встановити антену на геодезичній щоглі так, щоб отримати потрібну видимість понад 20°. Другим методом для подолання проблем перешкод є вибір часу, коли достатня кількість супутників видима на пункті. Ручне виконання аналізу полягає в тому, щоб побудувати діаграму видимості супутників на кожну годину того періоду часу, того періоду часу, коли супутник може використовуватись, та порівняти візуально діаграми перешкод та різноманітні одногодинні діаграми видимості.

Крім перешкод важливо розглянути проблему додаткового відбиття. Додаткове відбиття є ефектом небажаних відбитих сигналів супутника, прийнятих антеною. Ця проблема має найбільший вплив, коли антена встановленна неподалік від металевої огорожі або інших металевих споруд. Супутниковий сигнал відбивається металевою спорудою та псує прямий сигнал, що призводить до похибок визначення фази. Щоб усунути проблему у випадку металевої огорожі, антену можна підняти над нею. Якщо точка знаходиться поблизу металевого будинку, то єдиний практичний розв’язок – перемістити точку в інше місце. Також потрібно уникати великих металевих транспортних вантажних машин, припаркованих поряд з антеною.

Якщо місце задовольняє всі вимоги, то ця точка може бути позначена для встановлення репера. Геодезист-рекогностувальник повинен нанести положення вибраного пункту на карту місцевості як найбільшого масштабу та підготувати попередній опис, як дістатися до точки від відомого місця.

4.2. Побудова знімальної геодезичної мережі згущення

1. GPS мережі

Склад і організація робіт супутниковою апаратурою

 В даному проекті доцільніше буде виконати  побудову  GPS-мережі.

 Висока трудомісткість польових і камеральних робіт при використанні традиційних геодезичних інструментів, кодової техніки, а також фотограмметричного устаткування при наземних і повітряних зйомках у даний час не забезпечує оперативного одержання інформації для вирішення завдань геодезичного забезпечення господарства. Використання супутникової апаратури для цих цілей дозволяє удосконавлювати й автоматизувати методи польових і камеральних робіт.

  Проектування GPS мережі згущення 4 класу.

Пункти згущення 4 класу визначаються, як правило, методами супутникової геодезії. Для спостережень необхідно використовувати можливо більшу кількість приймачів (не менше п’яти) при  можливо меншій різноманітності їх типів та типів антен. Технічні вимоги щодо супутникових спостережень наведені в таблиці 1.     

Особливості проектування GPS мережі:

  •  Відстань між суміжними пунктами становить 2-10 км;
  •  Пункти GPS (маркери) закладають якомога  ближче до дороги, бажано на околицях міст і населених пунктів;
  •   Маркери закладають здебільшого на державних землях, рідше на землях приватної власності. У виключних випадках маркери закладають на приватних землях;
  •  Місцезнаходження маркера повинно гарантувати оптимальний захват  «сузір’я супутників». Біля маркера не повинно бути передаючих антенн, ліній ЛЕП, ретрансляторів, великих відбиваючих поверхонь, високих будівель, дерев тощо;
  •  Видимість між сусідніми пунктами  GPS  не обов’язкова головне,  щоб  пункти рівномірно покривали територію.

Найменування вимог

4 клас

Типи супутникових приймачів (кількість частот)

1-2

Тривалість сеансів безперервних вимірювань (не менше), годин

1-2

Найменша кількість супутників, які спостерігаються одночасно

4

Інтервал реєстрації (дискретність) супутникових сигналів, сек

15

Найменша висота положення супутників над горизонтом, градусів

15

Максимально допустиме значення GDOP

5

Відносна похибка визначення вектора-бази, не більше

1:25000

Кількість незалежних центрувань антени на пункті (не менше)

1

Кількість повторних вимірювань висоти антени на протязі сенсу спостережень (не менше)

2

Загальна кількість запроектованих пунктів GPS мережі з точністю 4 класу складає  62 пункти.

Відомість з GPS-спостережень

Кількість вихідних пунктів

Кількість пунктів, що Визначаються(клас)

Кількість сесій спостережень

Довжина бази(мак.),

км

Тривалість сесії,

год.

2

2(ІІІ)

6

8

1,5

Будемо використовувати Базову станцію Trimble® NetR5 – багатоканальний мультичастотний приймач GNSS (Глобальної Супутникової Навігаційної Системи), призначений для використання як одиночна опорна станція або у складі мережі GNSS інфраструктури.

2. Проект полiгонометрii 4 кл, 1 розряду

Полігонометрія – побудова на місцевості системи ламаних ліній, в яких виміряні всі відрізки ліній та кути між відрізками. Ламану лінію називають ходом, відрізок S – стороною, горизонтальний кут між відрізками – кут повороту. Вершини полігонометричних ліній називають пунктами полігонометрії.

Одиночний хід полігонометрії за формою може бути розімкнений або замкненим. Якщо хід близький до прямої лінії, то це витягнутий хід, навпаки ж – це зігнутий хід.

При побудові полігонометричних мереж 1 розряду повинні виконуватись вимоги наведені в таблиці

Основні вимоги полігонометрії

Показники

4 клас

1 розряд

Гранична довжина ходу в км:

окремого

між вихідною і вузловою точкою

між вузловими точками

14,0

9,0

7,0

7,0

5,0

4,0

Граничний периметр полігону км:

40

20

Довжина сторін ходу, км:

найбільша

найменша

середня

3,0

0,25

0,5

0,8

0,12

0,3

Кількість сторін у ході, не більше

15

15

Відносна помилка ходу

1:25000

1:10000

Середня квадратична помилка вимірюваного кута за нев'язками у ході і в полігонах кутові секунди не більше:

3

5

Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см

до 500 м

від 500 до 1000 м

1

2

1

2

Густота пунктів державної геодезичної мережі і мережі згущення повинна бути: 4 пункти на 1 км2 на забудованій території і 1 пункт на 1 км2 на незабудованій території.

Прокладають ходи полігонометрії вздовж автомобільних і грунтових доріг, просік, ЛЕП, каналів, річок та ін., а на забудованій території – по вулицям, границям  парків, садиб та ін. Бажано ходи прокладати поблизу рамок планшетів.

Ходи повинні бути по можливості витягнутої форми, не мати крутих зламів і повинні спиратися на два вихідних пункти вищого класу або розряду і на дві сторони з вихідними дирекційними кутами. Не допускається прокладення замкнутих ходів, що спираються тільки на один вихідний пункт, а також прокладання висячих ходів, тобто розімкнутих ходів, що спираються тільки на один вихідний пункт з одним вихідним напрямком.

Полігонометричні ходи повинні мати надмірне число вихідних даних. З метою забезпечення більшої жорсткості при побудові мереж слід намагатись уникнути її багатоступінчатості.

При детальному рекогностуванні полігонометричної мережі і установці знаків на місцевості необхідно виконувати наступні вимоги:

  •  при виборі місць встановлення знаків слід уникати ділянок, де на положення знаків може впливати вібрація від промислових підприємств та інших споруд;
  •  між двома суміжними знаками повинна бути забезпечена добра видимість, при цьому візирний промінь при вимірюванні напрямків повинен проходити не ближче 0,5 м від поверхні землі (або її покриття) і місцевих предметів;
  •  місця, вибрані для встановлення знаків, повинні гарантувати їх найбільшу цілісність. Не можна встановлювати грунтові знаки на свіжонасипанному грунті, на болотах і т.п.;
  •  на незабудованих територіях знаки повинні встановлюватись, по можливості, на бровках доріг;
  •  не рекомендується встановлювати знаки на ділянках зайнятих сільськогосподарськими культурами;
  •  пункти полігонометрії, де це можливо, слід закріплювати стінними знаками;
  •  місця встановлення знаків доцільно вибирати з урахуванням можливості передачі дирекційних кутів з пунктів опорних геодезичних мереж на полігонометричний хід.

Кожний встановлений полігонометричний знак повинен бути прив’язаний промірами відстаней не менше ніж до трьох точок постійних місцевих предметів (контурів).

Похибка центрування інструмента і візирних марок не повинна перевищувати 1 мм. Кутові нев’язки в ходах або полігонах не повинні перевищувати 10”n, де n – число кутів в ході або полігоні (враховуючи примикаючі кути).

При вимірюванні горизонтальних напрямків полігонометрії отримані розбіжності (коливання) не повинні перевищувати допусків, вказаних в наступній таблиці.

Допуски при виконанні кутових вимірювань у полігонометрії

Елементи спостережень, до яких відносяться допуски

Допуски для типів теодолітів

Т2

Т5

Розходження в напівприйомах

12”

12”

Розходження в прийомах

6”

12”

Коливання 2C в прийомі

12”

12”

Розбіжність між результатами спостережень на початковий напрямок на початку і в кінці напівприйома, не більше

6”

12”

Коливання напрямків в окремих прийомах, приведених до початкового напрямку, не більше

6”

12”

Центри геодезичних пунктів 1 і 2 розрядів закріплюються бетонним монолітом у вигляді відсіченої чотиригранної піраміди із сторонами у нижній основі 20-30 см, у верхній площині 12-14 см, висотою 70-75 см.

На незабудованій території марки центрів пунктів 1, 2 розрядів закладаються на 10 см вище поверхні землі (У-15Н). 

Рис. Тип У-15Н

На забудованій території без твердого покриття (узбіччя доріг, газони) центри пунктів 1 та 2 розрядів закладаються на глибину 80-85 см, на 10см нижче поверхні землі. Зовнішнє оформлення центрів не виконується (У-15).

Відомість обсягів робіт з полігонометрії та характеристика запроектованої мережі

Клас

(розряд)

Загальна довжина

ходів,

км

Кількість

Кількість пунктів, які визначаються

Найбільша кількість сторін між пунктами

вихідних пунктів

вузло-вих точок

усього

разом зі старими

вихідними

вихідними і вузловими

1

2

3

4

5

6

7

8

1

8,15

2

-

15

15

15

-

Клас

(розряд)

Кількість

кутів

повороту

Довжина сторони, км

Глибина закладання центрів,

м

найбіль-

найменша

середня

ґрунтових

стінних

ша

1

9

10

11

12

13

14

1

15

0,70

0,40

0,50

0,8-0,85

-

Попереднiй розрахунок ходу полiгонометрii

Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії.

 

- відстань від центра ваги ходу до кожної точки ходу.

n-кількість сторін ходу

L-довжина замикальної

n=15

L=0,7км

Номер точок

Doi

Doi2

28

0,5

0,25

123

0,4

0,16

124

0,55

0,30

125

0,7

0,49

126

0,3

0,09

127

0,65

0,42

128

0,6

0,36

129

0,5

0,25

130

0,6

0,36

131

0,65

0,42

132

0,4

0,16

133

0,3

0,09

134

0,6

0,36

135

1,65

0,42

136

0,75

0,56

1

0,7

0,49

Σ

8,15

66,42


Так як mβ=5”, то mβ2=25”

Тоді

Знаходимо лінійну нев”язку ходу

За формулою  знаходимо граничну відносну похибку

Це рівняння відповідає точності запроектованого ходу.

 

 

4.3.  Проектування GPS-нівелювання ІІІ класу

GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, що повинно забезпечити середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше ніж 0,05 метра. Основні вимоги щодо тривалості спостережень при GPS-нівелюванні наведені в таблиці.

Відстань прив’язки, км

Найменша тривалість одного сеансу, год

1-5

2-3

5-10

3-4

Більше 10

4-6

В даній місцевості для згущення мережі ІІ класу виконуємо нівелювання ІІІ класу.

Нівелювання ІІІ класу є основним методом згущення (розвитку) державної геодезичної мережі для виконання крупномасштабних топографічних зйомок.

Згущення (розвиток) державної нівелірної мережі при створенні висотної основи крупномасштабних топографічних зйомок передбачає дотримання принципу побудови геодезичних мереж – від вищого класу точності до нижчого.

Нівелірні мережі ІІІ класу при крупномасштабних топографічних зйомках створюються у вигляді окремих ходів, полігонів і, як правило, прив’язуються не менше ніж до двох нівелірних вихідних знаків (марок, реперів) вищого класу.

Вимоги до нівелювання 3,4 класу наведені в таблиці.

Показник

Нівелювання

IIIклас

IVклас

1

Густота знаків:

на забудованій території

на        незабудованій      

0,2 - 0,3км при щільній забудові

0,4 - 0,8 – при слабкій  0,5-2,0км дддд

0,2-,3км

0,5-,8км д

2

Довжина ліній між вузловими точками:

на забудованій тер.

на незабудованій

10км

15км

3

Периметр полігона

72 км

Км

4

Довжина ліній між вих. пунктами

50км

Нівелювання IV класу є згущенням нівелірної мережі III класу. Його виконують ходами довжиною не більше 50 км з точністю , яка забезпечує отримання нев’язки в ході чи полігоні величиною не більше 20 мм√L, де  L-довжина ходу або периметр полігона в кілометрах. Нівелірні мережі всіх класів закріплюються на місцевості реперами та марками, які закладаються не рідше ніж через 5 км (по трасі), у важкодоступних районах відстань між ними може бути збільшена до 7 км.

Технічні проекти по нівелюванню III-IV класів здійснюються у відповідності з інструкцією. Технічний проект – вихідний документ, де встановлюються технічні умови, призначення робіт, технологія, якість виконання робіт тощо. Відповідно до інструкції в даній місцевості слід проектувати нівелірні мережі III, IV класів. Проектується нівелірна мережа від вищих класів до нижчих.

Нівелювання ІІІ і ІV класів є основним методом згущення (розвитку) державної геодезичної мережі для виконання крупномасштабних топографічних зйомок.

Згущення (розвиток) державної нівелірної мережі при створенні висотної основи крупномасштабних топографічних зйомок передбачає дотримання принципу побудови геодезичних мереж – від вищого класу точності до нижчого.

Нівелірні мережі ІІІ і ІV класів при крупномасштабних топографічних зйомках створюються у вигляді окремих ходів, полігонів і як правило прив’язуються не менше ніж до двох нівелірних вихідних знаків (марок, реперів) вищого класу.

В невеликих містах площею від 25 до 50 км2 створюється нівелірна мережа ІІІ класу, а в містах площею менше 25 км2 дозволяється створювати нівелірну мережу тільки ІV класу.

Вимоги до нівелювання

Показник

Нівелювання

IIIклас

IVклас

1

Густота знаків:

на забудованій території

на незабудованій території

0,2-0,3км при щільній забудові

0,4-0,8 – при слабкій

0,5-2,0км

0,2-0,3км

0,5-0,8км

2

Довжина ліній між вузловими точками:

на забудованій території

на незабудованій

10км

15км

3

Периметр полігона

15,25км

8,12км

4

Довжина ліній між вихідними

50км

При розвитку опорних геодезичних мереж ходи нівелювання III класу суміщають з ходами полігонометрії.  Ходи нівелювання III класу проектують з розрахунком побудови ходів IV класу між ними.

Нівелірні лінії всіх класів закріплюють на місцевості реперами та марками.

Нівелірні знаки поділяються на постійні (розраховані на тривалу зберігаємість), тимчасові (не розраховані на тривалий термін). До постійних відносять фундаментальні репери та рядові знаки: грунтові, скальні, стінні репери.

Тимчасовими можуть служити дерев’яні колья, гвозді-дюбелі, забиті в опори мостів, пні дерев, валуни тощо. Ґрунтові репери застосовуються типу 160 для звичайних ґрунтів, а також в гірських районах, де скеля знаходиться нижче поверхні ґрунту на 70 і більше сантиметрів ( див. рис.)

Рис. Ґрунтовий репер типу 160

Відомість обсягів робіт з нівелювання та закладання нівелірних знаків

.

Назва

лінії,

ділянки

Клас

ніве-

люван-ня

Запроектовані роботи

Закладання фундаментальних

нівелірних знаків

Реког-

носци-рування ходів, км

Нівелювання

усього

для зв’язку зі старими лініями

ґрунтових

скельних

1

2

3

4

5

6

7

Іванківський ліс

IV

8,15

8,15

8,15

19

-

Назва лінії, ділянки

Закладання звичайних нівелірних знаків

Включено в лінію раніше закладених знаків

Усього включе-

но в

хід

реперів і центрів

Серед-ня

віддаль

між

знака-ми,

км

ґрунто-вих

скель-них

стін-них

реперів

центрів геоде-зичних пунктів

усього

1

8

9

10

11

12

13

14

15

Іванківський ліс

19

-

-

-

-

-

19

0,5

Рекогностування  і  закладка  нівелірних  знаків

Рекогностування виконують шляхом безпосереднього ретельного огляду місцевості. В процесі рекогносцировки встановлюється збереженість вихідних пунктів і уточнюється проект. Тоді в нього вносяться помітні поправки, викликані тими змінами, які відбулись в районі робіт.

Нівелірні роботи потребують великих затрат праці і грошових коштів. Отримані висоти точок, необхідні для використання їх при виконанні топозйомок, вирішення народогосподарських робіт, тому пункти нівелювання закріплюють реперами і марками. Нівелірні знаки закладають у таких місцях, щоб зміна їх положення була мінімальною, були забезпечені довгострокова збереженість і зручність використання. Місця для закладки знаків вибирають з метою найкращого віднайдення їх поблизу характерних контурів і орієнтирів. При відсутності контурів і орієнтирів проводять маркування знаків. На забудованій територйї закладають стінні знаки, а на незабудованій – грунтові репери. Стінні знаки можна закладати в кам’яних мостах, фундаментах ЛЕП та інш. Стінний репер закладається в стіну споруди, в цоколь будівлі або в вертикальну поверхню вискової скали  на висоті приблизно 0,5 м.

Глибина закладки репера не повинна бути меншою, ніж 1,3 м плюс висота якіра. В метрі від репера ставлять розпізнавальний знак.

При рекогностуванні знов прокладаємих нівелірних ходів виконують перенос ліній. Що проектуються в натуру з корегуванням за рахунок особливостей місцевості. Окрім того збирають дані для уточнення проекту.

Рекогностування ліній та закладка знаків повинні проводитися за рік до початку нівелювання траси.

В населених пунктах протяжністю 0,5км помічають місця для закладки не менше 2 реперів, в містах та смт – не менше двох. Стінні репери слід закладать у будівлі поблизу перехресть вулиць.

Польові  роботи по нівелюванню IVкласів і прилади, що застосовуються.

Нівелювання 4 класу виконують в одному напрямі. Відстань від нівеліра до рейок вимірюється кроками. Нерівність плечей на станції до 5 м, а накопичення їх по секціях –до 10 м. Висота візирного променя над підстилаючою поверхнею повинна бути не менше 0,2 м. Нормальна довжина візирного променя – 100 м.

Для нівелювання  4 класів використовують точний нівелір Н-3;  Ni025, Ni-B5.

4.4. Топографічне дешифрування

Обов’язковою складовою частиною технології складання топографічних планів стереотопографічним способом є дешифрування фотографічного зображення, що полягає в розпізнаванні об’єктів місцевості на знімку, встановленні їх характеристик і викреслюванні в умовних знаках.

Основними методами дешифрування є польове та камеральне дешифрування. При крупномасштабній топографічній зйомці застосовується поєднання польового та камерального дешифрування. В залежності від топографічної вивченості району робіт і прийнятої  технологічної схеми робіт польове дешифрування виконується до камеральних робіт або після нього.

При любому методі дешифрування під час підготовчого періоду виконується сбір і вивчення матеріалів картографічного значення.

Використанню підлягають слідуючи матеріали:

топографічні карти і плани близьких масштабів;

дані геодезичних обстежені місцевості;

звіти про попередні зйомки;

планшети спеціалізованих топографічних зйомок (виконавчі плани після закінчення будівництва і т.д.);

черговий план забудови на всю територію міських земель, на якому фіксуються всі зміни;

схематичний план міста, на якому вказані назви всіх площ, вулиць, бульварів і т.д.;

плани обмірів цоколів будівель;

реєстраційний план розташування наземних і підземних мереж;

продольні профілі залізничних і шосейних доріг;

дані про водомірні пости;

дано про покриття вулиць;

довідники (адміністративно- територіального поділу, залізничних і річних шляхів сполучення, гідрометеослужби і т.д.).

Повнота і детальність дешифрування визначаються діючими Умовними знаками і додатковими технічними вимогами до планів спеціалізованого призначення.

4.5.Складання ортофотопланів на ЦФС «Дельта»

Ортофотоплани можна  отримати використовуючи цифрову технологію, яка основана на використанні цифрових моделей.

Цифрова фотограмметрична станція «Дельта » дозволяє створювати ортофотоплани різних масштабів.

Блок-схема одержання ортофотопланів включає:

  •  Сканування знімків ;
  •  Визначення планово-висотної основи для стереопар;
  •  Обробку знімків на ЦФС «Дельта»;
  •  Виготовлення ортофотоплану.

Сканування знімків виконується в форматі DIP з роздільною здатністю 28 мкр-900 dpi, далі виконується запис на машинний носій і мвркування  машинних носіїв для ведення картограм виконаних робіт.

Виготовлення ортофотоплану складається з таких процесів :

  •  Прив’язка по координатах фото зображення:
  •  Обрізказарамочного оформлення;
  •  Зшивання фото зображення.

Вихідними даними для отримання ортофотопланів є:

  •  Аерофотознімки (негативи чи позитиви)
  •  Паспортні дані АФА
  •  Відсконовані (растрові) тотоплани для визначення опорних точок на стереопару та накладання на змонтований з ортофотознімків планшет
  •  Дані  для ЦМР у вигляді текстового файлу.

Для перетворення графічної картографічної інформації в цифрову форму використовують низку програмних комплексів, об’єднаних єдиною інформаційно-термінологічною основою, системою управління базами даних і технологією обробки інформації.

Оновлення цифрових карт і планів фотограмметричними методами проектується в основному на рівнинні та горбисті райони, коли ступінь сучасності карти становить не менше 60%, а рельєф не потребує виправлення.

Оновлення карт і планів проектується виконувати на ортофотопланах, виготовлених за матеріалами нової аерофотозйомки (або космічної зйомки) та комп’ютерних технологій.

  1.  Запроектовані камеральні роботи

5.1. Розвиток фотограмметричних мереж і виготовлення ортофотопланів

Як основні початкові матеріали використовувалися панхроматичні космічні знімки з носія Quickbird з дозволом на місцевості 0.61 м.

Вибір цих матеріалів був обумовлений наступними причинами:

— позитивний досвід використання знімків Quickbird з дозволом 0.61 м, отриманий при проведенні робіт із створення ортофотопланов масштабу 1:2 000 ;

- велика площа покриття одним кадром, що дозволяє проводити зйомку значних територій і вимагає меншого об'єму планово-висотного обгрунтування на одиницю майдану;

— хороші метричні властивості знімків;

— великий архів знімків, зручних для перегляду;

-програмне забезпечення (PHOTOMOD), яке дозволяє ефективно проводити фотограмметричну роботу знмків SPOT-5.

Для планово-висотного обгрунтування виконаний комплекс польових і камеральних робіт за визначенням координат і висот точок польової планово-висотной підготовки.

Координати і висоти точок ППВП визначалися з використанням системи GPS, полігонометрії, нівеляції Як точки ППВП вибрані об'єкти, що виразно відображуються на знімках: перетини доріг, окремо варті дерев діаметром 3–6 м, кути будівель і споруд і інші контури правильної геометричної форми. Пізнання контурів об'єктів велося по цифрових знімках на портативному комп'ютері В результаті сформовані каталоги координат точок ППВП в місцевій системі координат, і висот в Балтійській системі висот

Фотограмметричні роботи:

Для виготовлення цифрових  ортофотопланов  масштабу  1:2 000  використовувався   програмний комплекс Leica Photogrammetry Suite (LPS) 8.7

Процес створення цифрових ортофотопланов масштабу 1:2 000 по космічних знімках Quickbird включав наступні операції:

— формування моноблока (блоку одиночних знімків сканерів);

— вимір на знімку точок просторової фототріангуляцїїі;

— експорт матриці висот, обробка і ортофототрансформування.

5.2.Створення цифрових топографічних карт

Для створення ортофотозображення було використано OrhtoEngine- програмний продукт фірми PCI, призначений для орторектифікації та геометричної корекції даних дистанційного зондування.

Отримання ортофотозображень виконується в кілька етапів:

  1.  Підготовка та збір даних, перетворення їх в цифрову форму, що включає в себе отримання да дешифрування на зображенні топографічних опознаків (наземних контрольних точок), дигіталізацію рельєфу (горизонталей), та сканування аерофотозображень. Сканування виконувалось з розрізнюючою здатністю 600 dpi, яка характеризується найбільш оптимальним співвідношенням об’ємів даних (фізичних розмірів файлів), та можливостями для візуального дешифрування.
  2.  Створення цифрової моделі рельєфу (Digital Elevation Model-DEM). Основною інформацією для створення цифрової моделі рельєфу були дигіталізовані горизонталі та відмітки висот з топографічної карти масштабу 1: 10 000. Цифрова модель рельєфу використовувалась в подальшому для усунення геометричних спотворень, зображення на аерофотознімках за рахунок рельєфу.
  3.  Введення даних про індивідуальні характеристики об’єктиву камери, які включають точне значення фокусної відстані об’єктива, координати контрольних міток, координати центральної точки знімка, дисторсію об’єктива.
  4.  Визначення наземних контрольних точок включає в себе ідентифікацію та прив’язку на аерофотозображенні точок з точно визначеними координатами. Мінімальна необхідна кількість точок - 4 на кожний окремий знімок.
  5.  Власне орторектифікація знімків. Для орторектифікації використовуються “необроблені” знімки, цифрова модель рельєфу, наземні контрольні точки та паспортні дані про аерофотокамеру. Для орторектифікації запропоновано кілька алгоритмів: “найближчий сусід”, білінійний та кубічна конволюція.
  6.  Створення “мозаїки” або ортофотоплану. Може виконуватись у ручному, або автоматичному режимах.

Отримані характеристики точності цілком задовольняють вимогам існуючих нормативних документів для даного виду робіт, тобто залишкові похибки після проведення орторектифікації (RMS) не перевищують 0,45 м, що практично відповідає вимогам точності планів масштабу 1:2000. Цифровий ортофотоплан послужив просторовим базисом для інтеграції різноманітних даних. Найбільшою мірою це стосується даних про межі земельних ділянок громадян, що проживають в цьому населеному пункті. Громадяни мають приватизовані земельні ділянки і відповідні правоустановлюючі документи – “Державні акти на право приватної власності”. При підготовці цих документів були проведені обміри ділянок на місцевості і обчислені їх площі. Координати точок повороту меж не визначалися. Тепер, при створенні прототипу системи реєстрації землі та іншого нерухомого майна, виникла потреба в інтеграції всіх наявних даних про нерухоме майно, та надання атрибутивним записам в базі даних відповідних просторових посилань. Такий процес часто називають геокодуванням. Всього в селі Малехів визначено точне просторове положення меж близько п’ятисот ділянок.

Крім того, було проведено камеральне дешифрування та дигіталізацію інших контурів місцевості – гідрографії, рослинного покриву, доріг, будинків та споруд.

Результатом робіт стала багатошарова просторова база даних, яка буде використовуватися для підтримки функціонування системи реєстрації землі, та іншої нерухомості і прав на них.

Переваги. Цифрові топографічні карти відтворюють територію в більш реалістичному вигляді, ніж векторні карти. Вони можуть бути використані для побудови територіально прив’язаних векторних даних, або використовуватися самостійно для уточнення наявних даних. Цифрові топографічні карти можна використовувати з метою інтерпретації, або класифікації для аналізу при наступному використанні.

Недоліки. Сканування і прив’язка аерофотографій при формуванні цифрових ортофото може бути досить дорогою процедурою, особливо при виконанні робіт на обширних територіях., які покриваються сотнями фотознімків. Одним з вирішень проблеми може бути сканування діапозитивів мілкішого масштабу при високій роздільної здатності сканеру. Така технологія дозволяє добитися необхідного рівню роздільної здатності. Затрати на сканування при цьому зменшуються, оскільки необхідно обробити вже меншу кількість знімків. Технологія вимагає великого об’єму пам’яті, дорогого програмного забезпечення для обробки матеріалів та векторизації.

  1.  Контроль і приймання робіт

   Контроль – це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Процес контролю складається з установлення стандартів, виміру фактично досягнутих успіхів і проведення корекції в тому разі, якщо досягнуті результати   істотно відрізняються від встановлених стандартів. Контроль є невідємним  елементом суті будь-якої організації і є основним елементом керівництва.

  Попередній - здійснюється до фактичного початку робіт. Основними засобами здійснення попереднього контролю є реалізація  визначених правил, процедур поведінки. Контроль використовується в трьох основних напрямах відносно людських, матеріальних і фінансових ресурсів. Попереднім контролем фінансових ресурсів є бюджет, який дозволяє здійснювати функцію планування. Він дає впевненість, що коли організація потребує готівку , вона її отримає.

Поточний – здійснюється безпосередньо в процесі проведення робіт. Регулярна перевірка праці підлеглих, обговорення  проблем, що виникають та пропозицій щодо вдосконалення роботи дозволяють виключити відхилення від планів та інструкцій.

Заключний – здійснюється при закінченні роботи і дає керівництву організації інформацію для планування, якщо такі ж роботи пропонується проводитив майбутньому.

Головна мета контролю – сприяти зближенню фактичних і необхідних результатів виконуваних робіт.

Контроль має відповідати таким вимогам:

  •  Орієнтуватись на кінцеві результати
  •  Повинен мати безперервний та регулярний характер
  •  Бути і не заважати виконанню основної роботи
  •  Відповідати змісту тих робіт, які контролюються, перевіряти не тільки кількість і термін, а й якість роботи
  •  Бути економічним, тобто відповідати вимозі: затрати на його проведення не можуть бути більшими, ніж ті  результати, яких досягають у процесі контролю
  •  Має бути дієвим, тобто не обмежуватись виявом фактичного стану обєкта контролю, а й супроводжуватись відповіднимирішеннями

  1.  Організація робіт на об’єкті та заходи з техніки безпеки

Для виконання польових топографо-геодезичних робіт створюють спеціальні підрозділи (експедиції, партії).

Основною виробничою одиницею є бригада, яка входить в склад партії. Кожна бригада складається із одного-двох інженерно-технічних працівників і кількох робітників. Очолює бригаду виконавець робіт із числа інженерно-технічних працівників. Виконавець виконує роботи у відповідності з вимогами технічних інструкцій, керує бригадою, несе відповідальність за дотриманням робітниками бригади правил по техніці безпеки, організовує забезпечення членів бригади справними інструментами і необхідними матеріалами.

В малообжитих районах завчасно до початку робіт організують бази забезпечення польових бригад продовольством та спорядженням. Для нормальної безперебійної роботи кожній бригаді перед початком польових робіт видається завдання (заказ-наряд), в якому вказуються об’єми по видам робіт і планові строки їх завершення.

В процесі польових робіт бригади постійно пересуваються з одного місця роботи на інше. Під робочим місцем бригади мають на увазі певна частина профілю, трапеції, нівелірного ходу і т.д., в межах якої у відповідності з робочим процесом виконується комплекс основних і допоміжних робіт.

Після отримання завдання виконавець складає маршрут пересування бригади. Пересування бригади виконується з застосуванням автомашин, гелікоптерів  та іншого виду транспорту.

Між базою експедиції (партії) і бригадами встановлюється радіозв’язок , що дає можливість мати кожен день інформацію про виконання робіт.

Контроль та прийом матеріалів на протязі всього періоду знаходження бригади на польових роботах виконують начальник партії, інспектор ВТК, а також інші посадові особи, які мають повноваження виконувати контроль та приймати звітні матеріали. Прогресивною формою організації праці на польових топографо-геодезичних роботах є метод комплексного виконання робіт, коли одна бригада виконує одразу декілька видів робіт. Така організація робіт підвищує продуктивність праці, скорочує втрати часу на переїзди і переходи, знижує затрати на транспорт, сприяє росту кваліфікації робітників. Підвищення продуктивності праці на польових топографо-геодезичних роботах забезпечується застосуванням високоточних оптичних теодолітів (Т 0,5 , Т1 та іншими), нівелірів з самовстановлюючоюся лінією візування (Н-3К, Н-10КЛ), електромагнітних далекомірів високого класу точності різних модифікацій і т.д.

Камеральні роботи в топографо-геодезичному виробництві являють собою заключний етап у великому комплексі по створенню топографо-геодезичної продукції. Організаційна структура камерального виробництва зумовлена специфікою робіт. Камеральні роботи виконуються в основному в стаціонарних виробничих підрозділах: в цехах і на ділянках. Для організації праці в системі ГУГК розроблені типові проекти, в яких враховані вимоги науково-технічного прогресу і передової практики у сфері організації праці. Типові проекти, складені по кожному виду камеральних робіт, містять у собі характеристики технологічних процесів, планування і оснащення підрозділів, форми організації праці, опис трудових прийомів і методи праці кращих виконавців, що виконують аналогічні процеси; форми нормування і системи оплати праці, перелік факторів, що характеризують умови праці; форми організації обслуговування цехів, організаційну структуру і схему управління цехами; положення про цех.

Кожний цех виконує в основному одне із завдань загального технологічного циклу по створенню топографо-геодезичної продукції (обчислювальні, фотолабораторні, фоториангуляційні, стереотопографічні та інші).

Виконавці камеральних робіт – в основному спеціалісти, що мають вищу технічну або середнє спеціальну (технічну) освіту: геодезисти, аерофотограмметристи, топографи, картографи, фототехніки. Організатором виробничого процесу є ведучий спеціаліст або спеціаліст І категорії; він очолює бригаду спеціалістів, забезпечує своєчасне і якісне виконання робіт згідно з технічними вимогами. Інженерно-геодезичні роботи виконують в різних умовах: на територіях міст і промислових об'єктів, в лісових і труднодоступних місцях, на ділянках залізних і автомобільних доріг, на будівлях, що зводяться, і спорудах, на підземних комунікаціях в нашому випадку і т.д. Для попередження нещасних випадків і травм в цих умовах всі роботи повинні виконуватися з дотриманням спеціальних правил і інструкцій по техніці безпеки. З метою ознайомлення всіх без виключення тих, що працюють з цими правилами проводяться спеціальні інструктажі.

При виконанні геодезичних робіт на будівельних майданчиках перш за все дотримуються загальні правила техніки безпеки будівництва.

Колодязі, шурфи і інші виїмки в ґрунті, а також отвори в перекриттях будівель і споруд закривають щитами або обгороджують, в темний час на цих огорожах горять електричні сигнальні лампи.

Для спуску на робочі місця при будівництві споруд завглибшки 25 м і більш застосовують пасажирські і вантажопасажирські підйомники (ліфти).

При виконанні робіт із застосуванням лазерного променя в місцях можливого проходу людей встановлюють екрани, що виключають розповсюдження променя за межі місць виробництва робіт.

Що вчаться професійно-технічних училищ і технікумів у віці до 18 років, але не молодше 17 років при проходженні виробничої практики на об'єктах будівництва по професіях, що передбачають виконання будівельно-монтажних робіт, до яких пред'являються додаткові вимоги по безпеці праці, можуть працювати не більше трьох годин. Роботи повинні виконуватися під керівництвом н спостереженням майстра виробничого навчання н працівника будівельно-монтажної організації, призначених для керівництва практикою.

При виконанні геодезичних робіт, супутніх будівельним, виконує всі правила техніка безпеки, встановлена для даного виду будівельних робіт, а також специфічні.

До початку польових топографо-геодезичних робіт в міських умовах, населених пунктах і на територіях промислових об'єктів встановлюють схеми розміщення прихованих об'єктів: підземних комунікацій і споруд. При роботі в місті необхідно знати правила дорожнього руху; при роботі на проїжджих частинах треба надягати демаскуючий (оранжеву) одяг і виставляти захисні щити. Проведення робіт на вулицях і площах з інтенсивним рухом погоджують з ДАІ.

Зйомка існуючих підземних комунікацій, як правило, пов'язана з їх обстеженням. При обстеженні знімають кришки колодязів і у колодязів ставлять триногу із знаком «Небезпека».

Перед спуском людей в колодязь перевіряють, чи немає в нім газу, опускаючи в нього шахтарську лампу. Якщо в колодязі є метан, лампа гасне або сильно зменшує силу світла, а за наявності світильного газу спалахує і гасне. Від пари бензину полум'я лампи подовжується і забарвлюється в синє світло, від аміачного газу без спалаху гасне. Якщо лампа не гасне, а горить рівним світлом (таким же, як і на поверхні), то газів в колодязі немає і можна спускатися. Забороняється перевіряти газ по запаху, киданням в колодязь засвіченого паперу або опусканням свічки, що горить, або ліхтаря.

Під час роботи стежать за відкритими люками, не допускаючи до них сторонніх людей. Після закінчення робіт або при перерві всі люки колодязів щільно закривають кришками. Інструменти, лампи і предмети опускають в колодязь на мотузку після подачі що працює в колодязі умовного сигналу. Колодязь освітлюють шахтарською лампою. Роботи ведуть в рукавицях.

Металеві рейки опускають в колодязь і виймають з нього по частинах, не стосуючись проводів.

Починаючи з 1993 р. Держбудом України вводяться типові інструкції по охороні праці для працівників будівельних професій . Таких інструкцій затверджено понад 60, Державною протипожежною службою МВС України затверджені Правила пожежної безпеки ППБ, 3 частини понад 10 випусків. Видаються також Керівні документи в будівництві (РДС).

Керівник геодезичних робіт на об'єкті будівництва зобов'язаний вивчити ці норми, провести інструктаж підлеглих працівників і нести відповідальність за їх дотримання.

  1.  Техніко-економічні розрахунки і кошторис.

Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

Відомість обємів робіт,

трудових витрат, необхідних для виконання робіт

Процеси робіт

Одиниця

Об’єм робіт в натуральному виразі

Категорія трудності

Трудові затрати(бр/дні

Число бригадомісяців

Число чоловіко-місяців

Qтр

Qпл

ІТП

Робочі

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.0

Польові роботи .Полігонометрія

1.1

Рекогностування пунктів п/м 4 кл.

пункт

62

ІІІ

0,06

0,2

0,80

Рекогностування пунктів п/м 1,р.

пункт

15

ІІ

0,05

0,6

0,52

1.2

Обстеження і оновлення пунктів 4 кл. п/м

пункт

62

ІІ

0,40

0,7

0,58

1.3

Виготовлення залізобетонних монолітів для центрів, які закладаються на пункт ДГМ

У-15

0

-

-

-

-

У-15Н

62

-

0,17

1,5

1,25

1.4

Закладання центрів пунктів п/м  4кл., 1 і 2 р. на  незабудованій території

центр

15

ІІ

0,49

4,3

2,45

1.5

Вимірювання ліній і кутів при 2-х напрямках на пунктах п/м 4 кл.

пункт

62

ІІІ

0,24

1,4

0,13

Вимірювання ліній і кутів при 2-х напрямках на пунктах п/м 1 і 2 р.

пункт

15

ІІІ

0,14

1,5

1,25

Σ

0,72

0,642

1,235

2,015

2.0

Нівелюваня

2.1

Закладка ґрунтових реперів вздовж лінії нівелювання ІІІ-ІV кл.

репер або марка

62

І

0,34

0,12

0,1

2.2

Нівелювання ІІІ кл.

пог.

км

41,710

ІІ

0,12

0,02

0,02

Нівелювання ІV кл.

пог.

км

8,15

ІІ

0,11

0,01

0,01

2.3

Попереднє обчислення ІІІ кл. нівелювання

км2

41,710

-

0,42

0,09

0,075

Попереднє обчислення ІV кл. нівелювання

км2

8,15

-

0,21

0,02

0,02

Σ

0,12

0,225

0,16

0,283

3.0

Знімальні роботи

3.1

Планова прив’язка аерознімків

км2

81,10

ІІІ

1,62

0,69         

0,59

Комбінована зйомка

км2

81,10

III

5.94

2,66                                                                                                                          

2,23

3.2

Дешифрування

км2

81,10

III

2.78

1,27

0,98

Σ

4,41

3,80

5,65

10,02

4.0

Камеральні роботи

4.1

Опрацювання матеріалів  п/м 4 кл 1 р

пункт

78

--

0,54

0,15

0,27

4.2

Урівноваження координат 4 кл і 1 розряду

пункт

78

--

0,11

0,08

0,05

4.3

Складання каталогів координат і висот геод. Пунктів 4 кл і 1 розряду

пункт

78

0,03

0,02

0,01

4.4

Врівноваження нівелірної мережі ІІІ-ІV кл.

пункт

79

1.14

0,47

0,37

4.5

Редагування зібраної  цифрової інформації

кв.км

81,10

ІІ

2.95

1,28

1,06

4.6

Оновлення карт масштабу 1:10000

трапеція

64

III

1,75

0,65

0,54

4.7

Виготовлення цифрового ортофотоплану

кв.км

81.10

ІІ

0,24

0,11

0,1

Σ

2,73

2,40

3,62

6,45

Загалом:

Qтр = 7,98,  Qпл = 7,067, ІТП = 10,665, Робочі = 18,768

Розрахунок потрібної кількості польових бригад та ІТП

№п/п

Види і процеси робіт

Польові роботи

Камеральні роботи

Камеральні роботи

Число бригадо-місяців

Потрібне число бригад

Число бригадо-місяців

Потрібне число І.Т.П.

1

2

3

4

5

6

2

Полігонометрія

5,59

С

10,74

1,53

3

Нівелювання

0,86

0,12

0,06

0,01

4

Планово-висотна прив’язка знімків

3,49

0,5

0,22

0,03

5

GPS

1,58

0,23

6

Топодешифрування

1,69

0,24

7

Оновлення, створення цифрових топографічних карт

11,37

1,62

8

Комбінована зйомка

3,57

0,51

Разом

15,2

2,17

23,97

3,42

Для визначення потрібного числа бригад і ІТП необхідно Qпл розділити на 7 ( тривалість польового сезону)

=4 бригади,Nтр=2

Складання кошторису на виконання топографо-геодезичних робіт на об’єкті.

Кошторис – це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті.

Кошторис складається з використанням “Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №29/м від 19.02.2003 р.

Розрахунок по кошторису приведено в таблиці  

№пп.

Процеси робіт

Номер табл

Одиниця

Об’єм робіт

Категорія складності

Розцінка за одиницю грн

Загальна вартість грн

1

2

3

4

5

6

7

8

ПОЛЬОВІ РОБОТИ

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ

1

Рекогностування пунктів полігонометрії 4-го класу

ЗУКР табл 1.2 п.0115

пункт

62

ІІІ

32,99

2045,38

2

Рекогностування пунктів полігонометрії 1-го розряду

ЗУКР табл.1.2 п.0119

пункт

15

ІІІ

28,63

429,45

Сума

2474,83

4

Виготовлення комплектів блоків для центрів У15Н

01113 табл.1.10

центр

15

81,47

1222,05

Сума

1222,05

5

Закладання центрів на пунктах 4 кл. 1і 2 розряду на незабудованій території, тип У15Н

01130

центр

77

ІІ

110,95

8543,15

Сума

8543,15

7

Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 4кл. при 2-х напрямках з пункту

01167 табл.1.19

пункт

62

ІІІ

117,92

7311,04

8

Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 1 і 2 розр при 2-х напрямках з пункту

01177 табл 1.19

пункт

15

ІІІ

81,28

1219,2

Сума

8530,24

Загальна сума

20770,27

НІВЕЛЮВАННЯ

9

Закладання знаків уздовж ліній нівелювання (грунтових)

03250

Репер

62

ІІ

318,82

19766,84

Сума

19766,84

11

Нівелювання  ІІІкл.(GPS)

03277

погон км

41,610

ІІ

61,55

2561,10

12

Нівелювання  ІVкл.

03285

погон км

8,15

ІІ

50,45

411,17

Сума

2972,2675

Загальна сума

22739,11

Планово – висотна прив’язка знімків

13

Планова прив’язка аерофотознім

ЗУКР табл.2.9 п.02469

км2 

81,10

ІІІ

367,65

29816,415

14

Маркування планово-висотних розпізнавальних знаків

ЗУКР табл.2.8 п.02446

знак

10

ІІІ

44.11

441.10

Сума

30257,515

Загальна сума

30257,515

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           ТОПОДЕШИФРУВАННЯ

15

Дешифрув.на аерознімках

ЗУКР табл.2.12 п.02499

кв.км

81,10

ІІІ

548.2

44459,02

Сума

44459,02

Загальна сума

44459,02

КОМБІНОВАНА ЗЙОМКА

16

Комбінована зйомка

ЗУКР табл.2.13 п.02516

кв.км

81,10

ІІІ

1589.38

128898,718

Сума

128898,718

Загальна сума

128898,718

Всього по польовим роботам

247124,633

КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ

17

Опрацювання матеріалів полігонометрії 4 класу

ЗУКР табл.5.1 п.061585

пункт

62

36,32

2251,84

18

Опрацювання матеріалів полігонометрії 1-го розряду

061586 табл.5.1

пункт

15

33,69

505,35

Сума

2757,19

19

Урівноваження координат пунктів 4кл, 1   розр

061593 табл 5.6

пункт

77

10,31

793,87

20

Складання каталогів координат і висот геодезичних пунктів 4кл, 1 розр

061594

пункт

77

3,82

294,14

Сума

1088,01

Загальна сума

3845,20

НІВЕЛЮВАННЯ

21

Попереднє опрацювання матеріалів нівелювання ІІІ кл

061598

км

41,61

17,91

745,24

22

Попереднє опрацювання матеріалів нівелювання ІV кл

061599

км

8,15

8,99

73,27

Сума

818,51

23

Урівноваження нівелірних мереж                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            ІІІ і ІV класів

061602

пункт

78

5,60

436,8

Сума

436,8

Загальна сума

1255,31

оновлення карт

24

Оновлення карт на фотоплані в масштабу 1:10000

кв.км

81,10

ІІІ

208,19

16884,209

25

Редагування зібраної цифрової інформації

ЗУКР табл.3.3 п.11860

кв.км

81,10

ІІІ

384.53

31185,383

26

Виготовлення цифрових  ортофотопланів

кв.км

81,10

ІІ

49,64

4025,804

Сума

52095,396

Загальна сума

52095,396

ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНІ РОБОТИ, СКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗВІТІВ

27

Складання та підготовка до видання каталогів координат та висот гд пунктів

пункт

155

1,7

263,5

                                                                                                                           Сума

263,5

                                                                              Всього по камеральним роботам

574559,406

ПО ПОЛЬВИМ РОБОТАМ

247124,633

ПО КАМЕРАЛЬНИМ РОБОТАМ

574559,406

ВСЬОГО

304584,039

Врахування індексів до кошторисної вартості топографо-геодезичних і

картографічних робіт

№ п/п

Назва робіт

індекс

Кошторисна вартість

Кошторисна вартість з урахуванням індекса

1

Геодезичні роботи

1,8888

56349,61

106433,143

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                2

Топографічні зйомки та оновлення карт і планів (польові роботи)

1,9900

195542,025

389128,630

3

Топографічні зйомки та оновлення карт і планів (камеральні роботи)

2,1086

47879,243

100958,172

4

Обчислювальні роботи

2,1829

6102,58

13321,322

5

Проектно-кошторисні роботи, складання технічних звітів

2,1526

263,5

567,21

Разом  по кошторису

610108,477

Всього по камеральним роботам

 114846,704

Всього по польовим роботам

495561,773

Всього по кошторису 610108,477

ПДВ 20% - 122021,6954

Загальна вартість 732130,172

Визначення планових показників

В кошторисі  закладена вартість робіт на визначений етап розвитку виробництва, відповідну організацію праці і технічне оснащення виробнацтва.

Фактичні витрати на виконання даного об"єму робіт будуть значно менше, за рахунок впровадження нової техніки і технології, передового досвіду і ін.

1. Визначити планову вартість робіт Впл, виходячи з таких даних:

зниження норм часу на виконання одиниці робіт на 10% за рахунок-впровадження нової техніки і технології; перевиконання норм виробітки на 120° о. Для цього вартість всього комплексу робіт розкладають по статтям витрат в процентах (табл. 10. графи 3, 6). Процентне співвідношення вартості установлюється нормативне з обліком звітних статистичних даних підрозділів.

Визначення

планової собівартості робіт

№ п/п

Статті витрат

Польові роботи (495561,773,тис.)

Камеральні роботи (114846,704, тис.)

% до кошторисної вартості

Варт. по кошторису

Планова собівартість

% до кошторисної вартості

Вартість   по кошторису

План. собівар.

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Основна і додаткова зарплата виробничого персоналу

42,5

54,4

40,28

42.5

20,26

18,42

2

Нарахування на зарплату

2.2

4,16

2,08

3.8

1,81

1,65

3

Польове удоволення і квартирні

2.5

3,2

2,36

4

Вартість матеріалів

9.1

14,08

8,63

15.0

7,15

6,5

5

Транспортні витрати

8.7

9,6

8,25

6

Амортизація приладів і обладнання

6.8

8,71

6,44

18.4

8,77

7,97

7

Знос малоцінного інвентаря

0.8

1,02

0,75

0.8

0,38

0,35

8

Інші основні витрати

2.1

2,69

1,99

1.9

0,91

0,83

9

Накладні витрати

19.5

24,96

18,48

17.6

8,39

7,63

10

Організаційно-ліквідаційні витрати

5.8

6,53

5,5

Разом

100

128,02

94,78

100

47,66

43,33

11

Прибуток

9,48

4,33

Планова  собівартість  визначається  від  кошторисної  вартості  по  таким  статтям:

А) основна  і  додаткова  зарплата  польових  і  камеральних  робіт , а     також  нарахування  на  зарплату – за рахунок  планового  зниження  норм  часу  на 10%,     тобто

1,планова вартість В=Вп+Вк=159,71

прибуток П=Вк-Впл=15,97

2,рiчна чисельність пiдроздiлу N=(Qit+Qроб)=3,569

Nвод=1,17,  Nрiч=5,74, Niтп=0,98, Nроб=5,16

3,ПВ=30607,49

4, Зср=1756,01

Тоді Фзп=88,68+10,62+3,240+2,380=104,92 

Планова виробітка на 1 працюючого буде :

ПВ=Вкошт/Nріч=(229,54+27,49)/11=23,366тис.грн.

Середня заплата одного працюючого буде :

Зсрзп/Nріч=104,92/11=9,538 тис.грн

Використана література

  1.  Единые нормы выработки (времени) на геодезичские и топографические работы. Камеральные работы. - М.:Недра, 1982.
  2.  Единые нормы выработки (времени) на геодезичские и топографические работы. Полевые работы. - М.:Недра, 1982.
  3.  Инструкция по полигонометрии и трилатерации. - М.:Нсдра, 1976.
  4.  Инструкция по нивелированию I. II, III, ІV классов. - М.:І1едра, 1974.
  5.  Инструкция по топографической съемке в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. - Кавунець Д.Н.  Економіка і організація геодезичного виробництва. - К.: ВіПОЛ, 1996.
  6.  Инструкция по фотограмметрическим работам при создании топографических карт и планов.
  7.  Наставление по топографическим схемкам в масштабах 1:10000 и 1:25000 часть 1 ПОЛЕВИЕ РАБОТЫ
  8.  Инструкция по  обновлению топографических карт масштабов 1: 10000, 1:25000, 1:50000

    9   Збірник укрупнених кошторисних розцінок га топографо-геодезичні та  картографічні роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42884. Разработка программы для построения графика временной функции в реальном и машинном времени 439 KB
  Создание MS-DOS QuickBASIC (сокращенное обозначение – QB) в середине 80-х годов произвело настоящую революцию в мире BASIC, результатом которой было то, что впервые этот язык занял достаточно прочные позиции среди средств разработки серьезных прикладных систем. В QuickBASIC в достаточно полной мере реализованы идеи структурного и модульного программирования, возможности использования процедур и функций.
42885. Разработка обучающей программы по планированию перемещения артиллерии при заданных рубежах: готовности; начала перемещения; выхода в атаку 247.06 KB
  После запуска следует выбрать какие рубежи заданы Для примера в варианте расчета при заданном рубеже начала перемещения дана схема отображающая перемещения войск в зависимости от введенных данных.
42886. Поиск и индексация в Web. Интернет-каталоги 1004 KB
  Помимо глобального поиска в пространстве Интернет существует также проблема локального поиска, т.е. поиска в пределах одного сайта или портала. Существуют готовые решения, однако для поиска внутри сайта иногда требуется более точная настройка и свои, индивидуальные, алгоритмы, которые будут осуществлять более точный и быстрый поиск по тем данным, с которыми работает сайт. Одним из главных недостатком стандартных решений от Google или Яндекс, например, также является низкая скорость обновления информации о страницах, т.е. индексации.
42890. Дивідендна політика в банку та методи її реалізації 101.48 KB
  Дивідендна політика – це сукупність заходів які здійснюються банком і спрямовані на прийняття рішень із нарахування та виплати дивідендів власникам акцій цього банку. Використання коштів на виплату дивідендів акціонерам – перший із двох основних шляхів розподілу прибутку банку після оподаткування другим є спрямування коштів на інвестиції для подальшого розвитку банку що приводить до збільшення майбутніх грошових потоків. Перший підхід носить назву Теорія нарахування дивідендів за залишковим принципом . Іншими словами сума виплачених...
42891. Анализ финансового состояния ООО «Алексеевское» Горьковсвского района Омской области 170.8 KB
  Огромное значение в этом вопросе имеют такие понятия рыночной экономики как деловая активность платежеспособность и кредитоспособность предприятия порог рентабельности запас финансовой прочности запас безопасности степень риска эффект финансового рычага и др. В процессе снабженческой производственной сбытовой и финансовой деятельности происходит непрерывный процесс кругооборота капитала изменяется структура средств и источников их формирования потребность в финансовых ресурсах и как следствие финансовое состояние предприятия....
42892. Сестринский процесс при сахарном диабете 231.9 KB
  Сахарный диабет – это группа метаболических обменных заболеваний характеризующихся гипергликемией которая является результатом дефектов секреции инсулина действия инсулина или обоих этих факторов. САХАРНЫЙ ДИАБЕТ Заболевание обусловленное абсолютной или относительной недостаточностью инсулина в организме и характеризующееся в связи с этим нарушением всех видов обмена веществ и в первую очередь обмена углеводов. Главной причиной развития...