3955

Дослідження лічильників. Способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №12 Тема: дослідження лічильників. Мета: дослідити роботу підсумовуючих та віднімаючих лічильників, розглянути способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників. Теоретичні відомості. Лічильниками імпульсів називають послідовнісні...

Украинкский

2012-11-10

327.12 KB

61 чел.

Лабораторна робота №12

Тема: дослідження лічильників.

Мета: дослідити роботу підсумовуючих та віднімаючих лічильників,

розглянути способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників.

Теоретичні відомості.

Лічильниками імпульсів називають послідовнісні цифрові пристрої, які

визначають кількість імпульсів, що поступають на їх вхід, і відображають

результат підрахунку у певному коді. Лічильники входять до складу і є

невід’ємними вузлами мікропроцесорів, мікроконтролерів, калькуляторів,

електронних годинників, таймерів, частотомірів і багатьох інших пристроїв

цифрової техніки. У мікропроцесорах та мікроконтролерах лічильники

використовуються для утворення послідовності адрес команд, підрахунку

кількості циклів виконання операцій тощо.

Найпростішим однорозрядним лічильником імпульсів можна вважати JKтригер або D-тригер, який працює у лічильному режимі (режимі Т-тригера) і

рахує вхідні імпульси за mod 2 (кожний імпульс перемикає тригер у протилежний

стан). Один тригер рахує до одного, два послідовно з’єднаних тригерів рахують

до трьох, а n тригерів – до (2n – 1) імпульсів. Результат підрахунку формується у

заданому коді, який може зберігатись у пам’яті лічильника або бути зчитаним

іншим пристроєм цифрової техніки (наприклад, дешифратором для виведення

числа на семисегментний індикатор). Лічильники характеризуються таким

параметром, як коефіцієнт (модуль) рахунку М, котрий показує максимальну

кількість імпульсів, що може бути подана на лічильник, щоб привести його до

початкового стану. Лічильник імпульсів, у якому при надходженні вхідного

імпульсу перемикаючий перепад передається від попереднього тригера

наступному, називають лічильником з послідовним переносом, а коли

перемикаючий перепад надходить на всі розряди одночасно (чи майже

одночасно) – то це лічильник з паралельним переносом.

Розглянемо двійковий лічильник з послідовним переносом. Будучи

реалізований на базі лічильного тригера, перший розряд лічильника

перемикається за кожним вхідним імпульсом. Кожний наступний розряд

лічильника отримує перемикаючий перепад (1/0 або 0/1) від попереднього

розряду – перемикаючий перепад розповсюджується уздовж тригерної ланки

лічильника послідовно.

Якщо з надходженням кожного вхідного імпульсу число в лічильнику

збільшується на одиницю (інкрементується), то такий лічильник називається

підсумовуючим або інкрементуючим. Схема підсумовуючого чотирьохрозрядного

1


двійкового лічильника імпульсів з послідовним переносом і коефіцієнтом рахунку

М = 24 = 16, зібрана у пакеті EWB, приведена на рисунку 12.1, а.

а)

б)

в)

г)

Рисунок. 12.1 – Моделювання роботи лічильників

Якщо на лічильний вхід кожного наступного тригера подавати сигнал з

прямого виходу попереднього тригера, то з надходженням кожного наступного

імпульсу на вхід лічильника число в лічильнику буде зменшуватись на одиницю

(декрементуватися), і такий лічильник називається віднімаючим або

декрементуючим (рисунок 12.1, б).

2


На рисунках 3.1, в і г приведені внутрішні структури підсхеми T_TRIG на

базі D- і JK-тригерів відповідно.

Лічильники, які здатні виконувати функції додавання і віднімання в

залежності від значення керуючого сигналу [M], називаються реверсивними.

Схема такого лічильника приведена на рисунку 12.2, а. Внутрішня структура

підсхеми LOGIC розкрита на рисунку 12.2, б, а підсхема T_TRIG може бути

зібрана за одним з варіантів, що приведені на рисунку 12.1, в, г. Підсхема LOGIC

представляє собою мультиплексор 2:1, що забезпечує керовану комутацію одного

з двох виходів попереднього Т-тригера на вхід наступного у залежності від

значення керуючого сигналу [M]. Таким чином, вхід [M] задає напрямок

рахунку – прямий (лог. 1) чи зворотний (лог. 0).

а)

б)

Рисунок 12.2 – Моделювання роботи реверсивного лічильника

Реалізація лічильників з довільним коефіцієнтом рахунку. Часто при

вирішенні деяких практичних задач виникає необхідність побудови лічильників з

довільним модулем рахунку, що відрізняється від цілого ступеня числа 2.

Наприклад, електронний секундомір, який веде відлік секунд у двійковому

коді, повинен мати коефіцієнт рахунку 60, а не 64 (26). У цьому випадку

3


застосовується метод примусового обнуління вмісту лічильнику, суть якого

полягає в тому, що із загальної кількості станів виключаються ті, значення яких

перевищують необхідний модуль рахунку М = 60. Іншими словами, дорахувавши

до необхідного значення, лічильник повинен бути очищений і почати відлік

спочатку. Отже, для вирішення поставленої задачі спочатку необхідно

спроектувати лічильник з коефіцієнтом рахунку 64 (з’єднати між собою

послідовно 6 Т-тригерів через інверсні входи), а потім за допомогою зовнішніх

елементів логіки забезпечити виконання умови його обнуління у потрібний

момент. Перетворивши число 6010 у двійковий код, отримаємо 1111002 . Тоді,

враховуючи те, що обнуління вмісту лічильника здійснюється низьким рівнем

сигналу R , стає зрозумілим, що, об’єднавши чотири старші розряди лічильника

через елемент І-НІ, ми забезпечимо вказану умову. На рисунку 12.3, а зображена

схема електронного секундоміра, а на рисунку 12.3, б – вміст підсхеми TRIG.

а

б

Рисунок 12.3 – Моделювання роботи електронного секундоміра

Ускладнимо задачу – поставимо за мету спроектувати електронний

секундомір, який відображає результат рахунку у десятковому коді за допомогою

семисегментних індикаторах. У цьому випадку необхідно або додатково

створювати перетворювач двійкового коду у двійково-десятковий, або

використати два лічильники, один з яких налаштувати на модуль рахунку 10, а

другий – на 6 (рисунок 12.4).

4


Рисунок 12.4 – Моделювання лічильника із коефіцієнтом перерахунку 10 та 6

У пакеті EWB в усіх розглянутих вище схемах підраховувані імпульси

подаються на лічильник пристроєм Function Generator, який необхідно

налаштувати наступним чином:

 форма сигналу – прямокутні імпульси

;

 частота (Frequency) – 1 Hz (одна зміна стану за секунду);

 скважність (Duty cycle) – 50%;

 амплітуда (Amplitude) – 5V.

У параметрах пристрою Logic Analyzer (логічний аналізатор) потрібно

змінити частоту аналізу, щоб часові діаграми були синхронізовані з частотою

генерації сигналу. Це можна зробити після натиску кнопки Set… підгрупи Clock,

виставивши в полі вводу Internal clock rate число 1, а в найменуванні одиниць

виміру вказавши Hz. У такий спосіб отримаємо частоту аналізу 1 Гц, яка

відповідає частоті генерації синхроімпульсів.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Дослідити підсумовуючий лічильник.

Побудувати схему згідно рис.3.1. Увімкнути схему. Подаваючи на вхід схеми

тактові імпульси за допомогою ключа С і спостерігаючи стан виходів лічильника

за допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми роботи

підсумовуючого лічильника. Визначити коефіцієнт перерахунку лічильника.

Звернути увагу на числа, які формуються станами інверсних виходів лічильника.

5


Завдання 2. Дослідити віднімаючий лічильк.

Побудувати схему згідно рисунком 12.5. Увімкнути схему. Замалювати

часові діаграми роботи віднімаючого лічильника У схемі підключити входи

логічного аналізатора до інверсних входів тригерів. Увімкнути схему. Замалювати

отримані часові діаграми та порівняти їх з діаграмами, отриманими в завданні 1.

Рисунок 12.5 – Дослідження віднімаючого лічилька

Завдання 3. Дослідити лічильк зі зміненим коефіцієнтом переразунку.

Побудувати схему згідно рисунком 12.3. Увімкнути схему. Подати на вхід

схеми тактові імпульси за допомогою ключа С, спостерігаючи стан виходів

лічильника за допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми

лічильника та визначити коефіцієнт перерахунку.

Завдання 4. Дослідити регістр Джонсона.

Побудувати схему згідно з рисунком 12.4. Ця схема відповідає лічильному

пристрою, який називається регістром Джонсона або регістром з перехрестними

зв’язками. Увімкнути схему. Побудувати часові діаграми сигналів на 3-х виходах

тригерів. Визначити коефіцієнт перерахунку регістра Джонсона.

6


Рисунок 12.4 – Дослідження регістра Джонсона на D-тригерах

Завдання 5. Дослідити регістр Джонсона, реалізованого на JK-тригерах.

Побудувати схему згідно з рисунком 12.5. Встановити ключ S в верхнє

положення (на вхід S другого тригера подається сигнал логічної одиниці).

Увімкнути схему. Побудувати часові діаграми роботи схеми. Порівняти отримані

результати з результатами завдання 4. Установити схему в стан 000. Подати за

допомогою ключа S короткочасний імпульс на вхід S другого тригера. При цьому

схема повинна налаштуватись в стан 010. Подаючи на вхід С схеми тактові

імпульси за допомогою відповідного ключа і спостерігаючи стан виходів схеми за

допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми роботи пристрою.

Рис. 3.5 – Дослідження роботи регістра Джонсона на JK-тригерах

7


Повернути схему в початковий стан можливо подачею короткочасного

імпульса на вхід S другого тригера в момент, коли схема знаходиться в стані 101.

Завдання 6. Дати визначення асинхронного та синхронного лічильника.

Зробити огляд серійних мікросхем лічильників ТТЛ- та КМОН-технологій. У звіті

представити не менше п’яти мікросхем із зазначенням відповідних таблиць

істинності. Представити принципову електричну схему підсумовуючого 10розрядного лічильника, зібраного на декількох мікросхемах 4-розрядних

двійкових лічильниках. Виконати моделювання його роботи у програмі EWB.

Контрольні питання

1. Що таке лічильники імпульсів? Для чого і в яких пристроях вони можуть

використовуватись?

2. Які типи лічильників Вам відомі?

3. Як створюються лічильники з коефіцієнтом перерахунку, не кратним 2?

Привести схеми лічильників з M = 5; M = 15.

4. Що таке програмований лічильник?

5. На яких елементах побудовані лічильники?

6. Нарисуйте схему асинхронного лічильника з послідовним переносом.

7. Нарисуйте схему синхронного лічильника з паралельним переносом.

8. Синтезуйте лічильник з заданим коефіцієнтом ділення.

8



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40132. Матрицы 93 KB
  Матрицы. Определение умножение матриц на число и сложение их умножение матриц ранг матрицы и его нахождение путем элементарных преобразований вычисление обратной матрицы по формулам и методом исключения. Матрицы это прямоугольные таблицы элементов из m строк и n строк. m n порядки матрицы они определяют размерность матрицы Обозначение: Если m = n то матрица называется квадратной.
40133. Определители 69 KB
  Каждой матрице Аijnn можно сопоставить число det= = R определитель матрицы А nго порядка. 4 Если уже введено понятие определителя n1ого порядка то взяв за основу I строку получаем: а11А11а12А12а1nА1n= Mij det n1ого порядка. Отличие умножается вся строка умножается одна строка или столбец Свойства det: 1 При замене строк столбцами т. 3 Если элементы 2х строк равны то det=0.
40134. Системы линейных алгебраических уравнений. Условие существования решения, решение систем по формулам Крамера и методом исключений, фундаментальная система решений 130 KB
  Условие существования решения решение систем по формулам Крамера и методом исключений фундаментальная система решений. СЛАУ называется система nго порядка: 1 СЛАУ можно представить в виде матрицы АХ = В где известные коэффициенты системы 1 известные правые части системы 1 неизвестные искомые величины Набор nмерный набор называется решением СЛАУ если при подстановке их вместо соответствующих неизвестных каждое из уравнений системы превращается в истинное равенство набор удовлетворяет 1. Если система...
40135. Линейные пространства. Аксиоматика, примеры (линейные пространства строк из n чисел, т*n-матриц, непрерывных на отрезке функций). Размерность, базис и система координат в Rn разложение по базису. Евклидово пространство 147.5 KB
  Евклидово пространство. Векторное линейное пространство Непустое множество элементов называется векторным пространством над полем лямбда если выполняется следующие аксиомы: I. пространство строк из n чисел xyx1y1xnyn x=x1 xn =00 =x x=1x=x1xn = вещественное пространство является векторным. нулевая матрица 0=А1А = векторное пространство.
40136. Пределы и непрерывность. Числовая последовательность и ее предел. Определение функции, ее непрерывность на языке эпсилон-дельта и языке пределов, равномерная непрерывность 165 KB
  Обратное не верно: xn=nsin n неограниченная не бесконечно большая Функция Функцией y = fx называется закон по которому каждому значению xDfR ставится в соответствие единственное действительное число yR. Функция может быть задана аналитически то есть формулой таблично или графически. y=x2 Если функция задана таблично то чтобы найти значение функции для промежуточных значений аргумента применяют интерполяцию заменяя функцию линейной квадратичной на участке между двумя значениями аргумента. Например fx0=0 = 3  O1...
40137. Производная функции одной переменной. Определение, ее геометрический смысл, простейшие правила вычисления производной (производная от функции, умноженной на константу, от суммы функций, от произведения функций, частного и степени). Производная сложной фун 140 KB
  Производная функции одной переменной. Определение ее геометрический смысл простейшие правила вычисления производной производная от функции умноженной на константу от суммы функций от произведения функций частного и степени. Производная сложной функции. Если предел  и конечен то его значение называют производной функции f в т.
40138. Дифференцирование функций многих переменных: производная по направлению, частные производные, дифференциал, Производная от сложных функций, градиент, направления убывания, геометрический смысл градиента 141 KB
  Если то функция называется дифференцируемой по x в точке x0 y0. 1 2  для  0  0:  x yDz  Ox0 y0 {x0 y0}: zx y  O Значение lim не должно зависеть от способа стремления точки x y к точке x0 y0: на плоскости для функции нескольких переменных При разных  получаем разные значения lim  lim не . Непрерывность Функция zx y называется непрерывной в точке x0 y0 если: 1. Если функция z = zx y дифференцируема в точке по совокупности аргументов то она непрерывна в этой точке.
40139. Определенный интеграл и его геометрический смысл (задача о площади криволинейной трапеции). Приближенное вычисление определенных интегралов, формулы трапеций и Симпсона 165.5 KB
  Пусть функция у = fx определена на отрезке [а b]. Обозначим через На каждом из сегментов выберем произвольные точки и составим интегральную сумму: Обозначим диаметр разбиения если  конечный не зависящий от способа разбиения отрезка [а b] и выбора точек то его значение называется определенным интегралом от функции fx его обозначение а функция fx называется интегрируемой по Риману на [а b]. Если функция fx интегрируема на [а b] то она ограничена на этом сегменте. ДОКВО Если функция fx не ограничена на [а b] то...
40140. Приведение задач линейного программирования к каноническому виду. Методы искусственного базиса 66 KB
  Основная теорема ЛП: если задача ЛП имеет решение то целевая функция достигает экстремального значения хотя бы в одной из угловых точек многоугольника решений. Таким образом с теоретической точки зрения решение задачи ЛП выглядит следующим образом: можно найти все угловые точки многоугольника решения высчитать в них значение ЦФ выбрать наибольшее наименьшее. процесс нахождения угловых точек сравним по трудности с решением исходной задачи. В этом заключается основная идея СМ которая предполагает: 1 уметь находить первоначальное базисное...