3955

Дослідження лічильників. Способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №12 Тема: дослідження лічильників. Мета: дослідити роботу підсумовуючих та віднімаючих лічильників, розглянути способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників. Теоретичні відомості. Лічильниками імпульсів називають послідовнісні...

Украинкский

2012-11-10

327.12 KB

58 чел.

Лабораторна робота №12

Тема: дослідження лічильників.

Мета: дослідити роботу підсумовуючих та віднімаючих лічильників,

розглянути способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників.

Теоретичні відомості.

Лічильниками імпульсів називають послідовнісні цифрові пристрої, які

визначають кількість імпульсів, що поступають на їх вхід, і відображають

результат підрахунку у певному коді. Лічильники входять до складу і є

невід’ємними вузлами мікропроцесорів, мікроконтролерів, калькуляторів,

електронних годинників, таймерів, частотомірів і багатьох інших пристроїв

цифрової техніки. У мікропроцесорах та мікроконтролерах лічильники

використовуються для утворення послідовності адрес команд, підрахунку

кількості циклів виконання операцій тощо.

Найпростішим однорозрядним лічильником імпульсів можна вважати JKтригер або D-тригер, який працює у лічильному режимі (режимі Т-тригера) і

рахує вхідні імпульси за mod 2 (кожний імпульс перемикає тригер у протилежний

стан). Один тригер рахує до одного, два послідовно з’єднаних тригерів рахують

до трьох, а n тригерів – до (2n – 1) імпульсів. Результат підрахунку формується у

заданому коді, який може зберігатись у пам’яті лічильника або бути зчитаним

іншим пристроєм цифрової техніки (наприклад, дешифратором для виведення

числа на семисегментний індикатор). Лічильники характеризуються таким

параметром, як коефіцієнт (модуль) рахунку М, котрий показує максимальну

кількість імпульсів, що може бути подана на лічильник, щоб привести його до

початкового стану. Лічильник імпульсів, у якому при надходженні вхідного

імпульсу перемикаючий перепад передається від попереднього тригера

наступному, називають лічильником з послідовним переносом, а коли

перемикаючий перепад надходить на всі розряди одночасно (чи майже

одночасно) – то це лічильник з паралельним переносом.

Розглянемо двійковий лічильник з послідовним переносом. Будучи

реалізований на базі лічильного тригера, перший розряд лічильника

перемикається за кожним вхідним імпульсом. Кожний наступний розряд

лічильника отримує перемикаючий перепад (1/0 або 0/1) від попереднього

розряду – перемикаючий перепад розповсюджується уздовж тригерної ланки

лічильника послідовно.

Якщо з надходженням кожного вхідного імпульсу число в лічильнику

збільшується на одиницю (інкрементується), то такий лічильник називається

підсумовуючим або інкрементуючим. Схема підсумовуючого чотирьохрозрядного

1


двійкового лічильника імпульсів з послідовним переносом і коефіцієнтом рахунку

М = 24 = 16, зібрана у пакеті EWB, приведена на рисунку 12.1, а.

а)

б)

в)

г)

Рисунок. 12.1 – Моделювання роботи лічильників

Якщо на лічильний вхід кожного наступного тригера подавати сигнал з

прямого виходу попереднього тригера, то з надходженням кожного наступного

імпульсу на вхід лічильника число в лічильнику буде зменшуватись на одиницю

(декрементуватися), і такий лічильник називається віднімаючим або

декрементуючим (рисунок 12.1, б).

2


На рисунках 3.1, в і г приведені внутрішні структури підсхеми T_TRIG на

базі D- і JK-тригерів відповідно.

Лічильники, які здатні виконувати функції додавання і віднімання в

залежності від значення керуючого сигналу [M], називаються реверсивними.

Схема такого лічильника приведена на рисунку 12.2, а. Внутрішня структура

підсхеми LOGIC розкрита на рисунку 12.2, б, а підсхема T_TRIG може бути

зібрана за одним з варіантів, що приведені на рисунку 12.1, в, г. Підсхема LOGIC

представляє собою мультиплексор 2:1, що забезпечує керовану комутацію одного

з двох виходів попереднього Т-тригера на вхід наступного у залежності від

значення керуючого сигналу [M]. Таким чином, вхід [M] задає напрямок

рахунку – прямий (лог. 1) чи зворотний (лог. 0).

а)

б)

Рисунок 12.2 – Моделювання роботи реверсивного лічильника

Реалізація лічильників з довільним коефіцієнтом рахунку. Часто при

вирішенні деяких практичних задач виникає необхідність побудови лічильників з

довільним модулем рахунку, що відрізняється від цілого ступеня числа 2.

Наприклад, електронний секундомір, який веде відлік секунд у двійковому

коді, повинен мати коефіцієнт рахунку 60, а не 64 (26). У цьому випадку

3


застосовується метод примусового обнуління вмісту лічильнику, суть якого

полягає в тому, що із загальної кількості станів виключаються ті, значення яких

перевищують необхідний модуль рахунку М = 60. Іншими словами, дорахувавши

до необхідного значення, лічильник повинен бути очищений і почати відлік

спочатку. Отже, для вирішення поставленої задачі спочатку необхідно

спроектувати лічильник з коефіцієнтом рахунку 64 (з’єднати між собою

послідовно 6 Т-тригерів через інверсні входи), а потім за допомогою зовнішніх

елементів логіки забезпечити виконання умови його обнуління у потрібний

момент. Перетворивши число 6010 у двійковий код, отримаємо 1111002 . Тоді,

враховуючи те, що обнуління вмісту лічильника здійснюється низьким рівнем

сигналу R , стає зрозумілим, що, об’єднавши чотири старші розряди лічильника

через елемент І-НІ, ми забезпечимо вказану умову. На рисунку 12.3, а зображена

схема електронного секундоміра, а на рисунку 12.3, б – вміст підсхеми TRIG.

а

б

Рисунок 12.3 – Моделювання роботи електронного секундоміра

Ускладнимо задачу – поставимо за мету спроектувати електронний

секундомір, який відображає результат рахунку у десятковому коді за допомогою

семисегментних індикаторах. У цьому випадку необхідно або додатково

створювати перетворювач двійкового коду у двійково-десятковий, або

використати два лічильники, один з яких налаштувати на модуль рахунку 10, а

другий – на 6 (рисунок 12.4).

4


Рисунок 12.4 – Моделювання лічильника із коефіцієнтом перерахунку 10 та 6

У пакеті EWB в усіх розглянутих вище схемах підраховувані імпульси

подаються на лічильник пристроєм Function Generator, який необхідно

налаштувати наступним чином:

 форма сигналу – прямокутні імпульси

;

 частота (Frequency) – 1 Hz (одна зміна стану за секунду);

 скважність (Duty cycle) – 50%;

 амплітуда (Amplitude) – 5V.

У параметрах пристрою Logic Analyzer (логічний аналізатор) потрібно

змінити частоту аналізу, щоб часові діаграми були синхронізовані з частотою

генерації сигналу. Це можна зробити після натиску кнопки Set… підгрупи Clock,

виставивши в полі вводу Internal clock rate число 1, а в найменуванні одиниць

виміру вказавши Hz. У такий спосіб отримаємо частоту аналізу 1 Гц, яка

відповідає частоті генерації синхроімпульсів.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Дослідити підсумовуючий лічильник.

Побудувати схему згідно рис.3.1. Увімкнути схему. Подаваючи на вхід схеми

тактові імпульси за допомогою ключа С і спостерігаючи стан виходів лічильника

за допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми роботи

підсумовуючого лічильника. Визначити коефіцієнт перерахунку лічильника.

Звернути увагу на числа, які формуються станами інверсних виходів лічильника.

5


Завдання 2. Дослідити віднімаючий лічильк.

Побудувати схему згідно рисунком 12.5. Увімкнути схему. Замалювати

часові діаграми роботи віднімаючого лічильника У схемі підключити входи

логічного аналізатора до інверсних входів тригерів. Увімкнути схему. Замалювати

отримані часові діаграми та порівняти їх з діаграмами, отриманими в завданні 1.

Рисунок 12.5 – Дослідження віднімаючого лічилька

Завдання 3. Дослідити лічильк зі зміненим коефіцієнтом переразунку.

Побудувати схему згідно рисунком 12.3. Увімкнути схему. Подати на вхід

схеми тактові імпульси за допомогою ключа С, спостерігаючи стан виходів

лічильника за допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми

лічильника та визначити коефіцієнт перерахунку.

Завдання 4. Дослідити регістр Джонсона.

Побудувати схему згідно з рисунком 12.4. Ця схема відповідає лічильному

пристрою, який називається регістром Джонсона або регістром з перехрестними

зв’язками. Увімкнути схему. Побудувати часові діаграми сигналів на 3-х виходах

тригерів. Визначити коефіцієнт перерахунку регістра Джонсона.

6


Рисунок 12.4 – Дослідження регістра Джонсона на D-тригерах

Завдання 5. Дослідити регістр Джонсона, реалізованого на JK-тригерах.

Побудувати схему згідно з рисунком 12.5. Встановити ключ S в верхнє

положення (на вхід S другого тригера подається сигнал логічної одиниці).

Увімкнути схему. Побудувати часові діаграми роботи схеми. Порівняти отримані

результати з результатами завдання 4. Установити схему в стан 000. Подати за

допомогою ключа S короткочасний імпульс на вхід S другого тригера. При цьому

схема повинна налаштуватись в стан 010. Подаючи на вхід С схеми тактові

імпульси за допомогою відповідного ключа і спостерігаючи стан виходів схеми за

допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми роботи пристрою.

Рис. 3.5 – Дослідження роботи регістра Джонсона на JK-тригерах

7


Повернути схему в початковий стан можливо подачею короткочасного

імпульса на вхід S другого тригера в момент, коли схема знаходиться в стані 101.

Завдання 6. Дати визначення асинхронного та синхронного лічильника.

Зробити огляд серійних мікросхем лічильників ТТЛ- та КМОН-технологій. У звіті

представити не менше п’яти мікросхем із зазначенням відповідних таблиць

істинності. Представити принципову електричну схему підсумовуючого 10розрядного лічильника, зібраного на декількох мікросхемах 4-розрядних

двійкових лічильниках. Виконати моделювання його роботи у програмі EWB.

Контрольні питання

1. Що таке лічильники імпульсів? Для чого і в яких пристроях вони можуть

використовуватись?

2. Які типи лічильників Вам відомі?

3. Як створюються лічильники з коефіцієнтом перерахунку, не кратним 2?

Привести схеми лічильників з M = 5; M = 15.

4. Що таке програмований лічильник?

5. На яких елементах побудовані лічильники?

6. Нарисуйте схему асинхронного лічильника з послідовним переносом.

7. Нарисуйте схему синхронного лічильника з паралельним переносом.

8. Синтезуйте лічильник з заданим коефіцієнтом ділення.

8



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44221. Сюжетно-дидактические игры математического содержания в самостоятельной деятельности детей 6 го года жизни 10.3 MB
  Теоретические аспекты использования игровой деятельности детей дошкольного возраста для развития математических представлений Содержание математических представлений детей 6 го года жизни. Характеристика самостоятельной деятельности детей шестого года жизни и условия применения в ней сюжетно-дидактических игр математического содержания.
44222. Лига Арабских государств и ее роль в Интеграционном процессе арабского мира 358.5 KB
  Следует сказать, что в последние годы объем исследований и научных работ по интеграции арабского мира возрос, однако, до сих пор нет четкого анализа происходящих в этом регионе процессов. Они изучаются, главным образом, с точки зрения роли субъективного фактора, сознательных намерений тех или иных социальных групп, но в них не выделяются закономерности, тенденции, объективные факторы, обстоятельства.
44224. Охорона праці. Методичні вказівки 371 KB
  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розділу дипломного проекту Охорона праці Затверджено на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності і інженерної екології Протокол № 3 від 30. Харків ХДТУБА 2010 Методичні вказівки до виконання розділу дипломного проекту Охорона праці для студентів спеціальностей....
44225. Влияние лыжного спорта на развитие физических качеств подростков 15-17 лет 505 KB
  Проблема исследования: ухудшение физических качеств школьников не занимающихся спортом. Объект исследования: физические качества школьников 1517 лет. Целью данной работы является сравнительный анализ физических качеств спортсменов лыжников и школьников не занимающихся спортом 1517 лет между собой. Для этого поставлены следующие задачи: изучить литературные источники по данной теме; изучить место лыжной подготовки в системе общего физического воспитания школьников; определить этапы исследования и развития физических качеств у лыжников...
44226. Психологическая реабилитация женщин после развода 2.94 MB
  Изучить особенности состояния женщин 25 – 32 летнего возраста после развода. Выявить особенности реакции на фрустрации, уровни тревоги и депрессии, а так же состояние самооценки женщин после развода. Определить степень потребности их в психологической реабилитации, и на основе изученного теоретического и практического материала внести коррективы в предложенные ранее программы помощи и реабилитации женщин после развода.
44227. Автоматизована система керування АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей» 1.88 MB
  При цьому ємність магнітних стрічок була досить великою але за своєю фізичною природою вони забезпечували послідовний доступ до даних. Магнітні барабани надавали можливість довільного доступу до даних але були обмеженого розміру. До цього кожна прикладна програма яка потребувала зберігання даних у зовнішній памяті сама визначала положення кожної порції даних на магнітній стрічці або барабані і виконувала обміни між оперативною та зовнішньою памяттю за допомогою програмноапаратних засобів низького рівня. Крім того кожній прикладній...
44228. Операційна система Windows на прикладі сучасних систем 3.92 MB
  Працює в багатозадачному режимі. Використовує процесну форму (паралельно виконується кілька програм) та потокову форму (паралельно виконуються різні частини однієї програми). При одному процесорі багатозадачний режим реалізується так: попрацювавши якийсь час, задача у Windows 98 автоматично розвантажується і керування передається наступній задачі. При перебоях під час розв'язування задачі її можна зняти без розвантаження всієї системи
44229. Товарознавство та торгівельне підприємництво. Методичні вказівки 584.5 KB
  Методичні вказівки містять загальні рекомендації щодо написання бакалаврської роботи тематику робіт загальні вимоги до написання оформлення та виконання окремих розділів. Організація виконання випускної бакалаврської роботи Керівництво бакалаврськими випускними роботами Напрямки і теми бакалаврських випускних робіт Структура і зміст випускної бакалаврської роботи. Структура бакалаврської випускної роботи