3955

Дослідження лічильників. Способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №12 Тема: дослідження лічильників. Мета: дослідити роботу підсумовуючих та віднімаючих лічильників, розглянути способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників. Теоретичні відомості. Лічильниками імпульсів називають послідовнісні...

Украинкский

2012-11-10

327.12 KB

60 чел.

Лабораторна робота №12

Тема: дослідження лічильників.

Мета: дослідити роботу підсумовуючих та віднімаючих лічильників,

розглянути способи зміни коефіцієнта перерахунку лічильників.

Теоретичні відомості.

Лічильниками імпульсів називають послідовнісні цифрові пристрої, які

визначають кількість імпульсів, що поступають на їх вхід, і відображають

результат підрахунку у певному коді. Лічильники входять до складу і є

невід’ємними вузлами мікропроцесорів, мікроконтролерів, калькуляторів,

електронних годинників, таймерів, частотомірів і багатьох інших пристроїв

цифрової техніки. У мікропроцесорах та мікроконтролерах лічильники

використовуються для утворення послідовності адрес команд, підрахунку

кількості циклів виконання операцій тощо.

Найпростішим однорозрядним лічильником імпульсів можна вважати JKтригер або D-тригер, який працює у лічильному режимі (режимі Т-тригера) і

рахує вхідні імпульси за mod 2 (кожний імпульс перемикає тригер у протилежний

стан). Один тригер рахує до одного, два послідовно з’єднаних тригерів рахують

до трьох, а n тригерів – до (2n – 1) імпульсів. Результат підрахунку формується у

заданому коді, який може зберігатись у пам’яті лічильника або бути зчитаним

іншим пристроєм цифрової техніки (наприклад, дешифратором для виведення

числа на семисегментний індикатор). Лічильники характеризуються таким

параметром, як коефіцієнт (модуль) рахунку М, котрий показує максимальну

кількість імпульсів, що може бути подана на лічильник, щоб привести його до

початкового стану. Лічильник імпульсів, у якому при надходженні вхідного

імпульсу перемикаючий перепад передається від попереднього тригера

наступному, називають лічильником з послідовним переносом, а коли

перемикаючий перепад надходить на всі розряди одночасно (чи майже

одночасно) – то це лічильник з паралельним переносом.

Розглянемо двійковий лічильник з послідовним переносом. Будучи

реалізований на базі лічильного тригера, перший розряд лічильника

перемикається за кожним вхідним імпульсом. Кожний наступний розряд

лічильника отримує перемикаючий перепад (1/0 або 0/1) від попереднього

розряду – перемикаючий перепад розповсюджується уздовж тригерної ланки

лічильника послідовно.

Якщо з надходженням кожного вхідного імпульсу число в лічильнику

збільшується на одиницю (інкрементується), то такий лічильник називається

підсумовуючим або інкрементуючим. Схема підсумовуючого чотирьохрозрядного

1


двійкового лічильника імпульсів з послідовним переносом і коефіцієнтом рахунку

М = 24 = 16, зібрана у пакеті EWB, приведена на рисунку 12.1, а.

а)

б)

в)

г)

Рисунок. 12.1 – Моделювання роботи лічильників

Якщо на лічильний вхід кожного наступного тригера подавати сигнал з

прямого виходу попереднього тригера, то з надходженням кожного наступного

імпульсу на вхід лічильника число в лічильнику буде зменшуватись на одиницю

(декрементуватися), і такий лічильник називається віднімаючим або

декрементуючим (рисунок 12.1, б).

2


На рисунках 3.1, в і г приведені внутрішні структури підсхеми T_TRIG на

базі D- і JK-тригерів відповідно.

Лічильники, які здатні виконувати функції додавання і віднімання в

залежності від значення керуючого сигналу [M], називаються реверсивними.

Схема такого лічильника приведена на рисунку 12.2, а. Внутрішня структура

підсхеми LOGIC розкрита на рисунку 12.2, б, а підсхема T_TRIG може бути

зібрана за одним з варіантів, що приведені на рисунку 12.1, в, г. Підсхема LOGIC

представляє собою мультиплексор 2:1, що забезпечує керовану комутацію одного

з двох виходів попереднього Т-тригера на вхід наступного у залежності від

значення керуючого сигналу [M]. Таким чином, вхід [M] задає напрямок

рахунку – прямий (лог. 1) чи зворотний (лог. 0).

а)

б)

Рисунок 12.2 – Моделювання роботи реверсивного лічильника

Реалізація лічильників з довільним коефіцієнтом рахунку. Часто при

вирішенні деяких практичних задач виникає необхідність побудови лічильників з

довільним модулем рахунку, що відрізняється від цілого ступеня числа 2.

Наприклад, електронний секундомір, який веде відлік секунд у двійковому

коді, повинен мати коефіцієнт рахунку 60, а не 64 (26). У цьому випадку

3


застосовується метод примусового обнуління вмісту лічильнику, суть якого

полягає в тому, що із загальної кількості станів виключаються ті, значення яких

перевищують необхідний модуль рахунку М = 60. Іншими словами, дорахувавши

до необхідного значення, лічильник повинен бути очищений і почати відлік

спочатку. Отже, для вирішення поставленої задачі спочатку необхідно

спроектувати лічильник з коефіцієнтом рахунку 64 (з’єднати між собою

послідовно 6 Т-тригерів через інверсні входи), а потім за допомогою зовнішніх

елементів логіки забезпечити виконання умови його обнуління у потрібний

момент. Перетворивши число 6010 у двійковий код, отримаємо 1111002 . Тоді,

враховуючи те, що обнуління вмісту лічильника здійснюється низьким рівнем

сигналу R , стає зрозумілим, що, об’єднавши чотири старші розряди лічильника

через елемент І-НІ, ми забезпечимо вказану умову. На рисунку 12.3, а зображена

схема електронного секундоміра, а на рисунку 12.3, б – вміст підсхеми TRIG.

а

б

Рисунок 12.3 – Моделювання роботи електронного секундоміра

Ускладнимо задачу – поставимо за мету спроектувати електронний

секундомір, який відображає результат рахунку у десятковому коді за допомогою

семисегментних індикаторах. У цьому випадку необхідно або додатково

створювати перетворювач двійкового коду у двійково-десятковий, або

використати два лічильники, один з яких налаштувати на модуль рахунку 10, а

другий – на 6 (рисунок 12.4).

4


Рисунок 12.4 – Моделювання лічильника із коефіцієнтом перерахунку 10 та 6

У пакеті EWB в усіх розглянутих вище схемах підраховувані імпульси

подаються на лічильник пристроєм Function Generator, який необхідно

налаштувати наступним чином:

 форма сигналу – прямокутні імпульси

;

 частота (Frequency) – 1 Hz (одна зміна стану за секунду);

 скважність (Duty cycle) – 50%;

 амплітуда (Amplitude) – 5V.

У параметрах пристрою Logic Analyzer (логічний аналізатор) потрібно

змінити частоту аналізу, щоб часові діаграми були синхронізовані з частотою

генерації сигналу. Це можна зробити після натиску кнопки Set… підгрупи Clock,

виставивши в полі вводу Internal clock rate число 1, а в найменуванні одиниць

виміру вказавши Hz. У такий спосіб отримаємо частоту аналізу 1 Гц, яка

відповідає частоті генерації синхроімпульсів.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Дослідити підсумовуючий лічильник.

Побудувати схему згідно рис.3.1. Увімкнути схему. Подаваючи на вхід схеми

тактові імпульси за допомогою ключа С і спостерігаючи стан виходів лічильника

за допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми роботи

підсумовуючого лічильника. Визначити коефіцієнт перерахунку лічильника.

Звернути увагу на числа, які формуються станами інверсних виходів лічильника.

5


Завдання 2. Дослідити віднімаючий лічильк.

Побудувати схему згідно рисунком 12.5. Увімкнути схему. Замалювати

часові діаграми роботи віднімаючого лічильника У схемі підключити входи

логічного аналізатора до інверсних входів тригерів. Увімкнути схему. Замалювати

отримані часові діаграми та порівняти їх з діаграмами, отриманими в завданні 1.

Рисунок 12.5 – Дослідження віднімаючого лічилька

Завдання 3. Дослідити лічильк зі зміненим коефіцієнтом переразунку.

Побудувати схему згідно рисунком 12.3. Увімкнути схему. Подати на вхід

схеми тактові імпульси за допомогою ключа С, спостерігаючи стан виходів

лічильника за допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми

лічильника та визначити коефіцієнт перерахунку.

Завдання 4. Дослідити регістр Джонсона.

Побудувати схему згідно з рисунком 12.4. Ця схема відповідає лічильному

пристрою, який називається регістром Джонсона або регістром з перехрестними

зв’язками. Увімкнути схему. Побудувати часові діаграми сигналів на 3-х виходах

тригерів. Визначити коефіцієнт перерахунку регістра Джонсона.

6


Рисунок 12.4 – Дослідження регістра Джонсона на D-тригерах

Завдання 5. Дослідити регістр Джонсона, реалізованого на JK-тригерах.

Побудувати схему згідно з рисунком 12.5. Встановити ключ S в верхнє

положення (на вхід S другого тригера подається сигнал логічної одиниці).

Увімкнути схему. Побудувати часові діаграми роботи схеми. Порівняти отримані

результати з результатами завдання 4. Установити схему в стан 000. Подати за

допомогою ключа S короткочасний імпульс на вхід S другого тригера. При цьому

схема повинна налаштуватись в стан 010. Подаючи на вхід С схеми тактові

імпульси за допомогою відповідного ключа і спостерігаючи стан виходів схеми за

допомогою логічних пробників, побудувати часові діаграми роботи пристрою.

Рис. 3.5 – Дослідження роботи регістра Джонсона на JK-тригерах

7


Повернути схему в початковий стан можливо подачею короткочасного

імпульса на вхід S другого тригера в момент, коли схема знаходиться в стані 101.

Завдання 6. Дати визначення асинхронного та синхронного лічильника.

Зробити огляд серійних мікросхем лічильників ТТЛ- та КМОН-технологій. У звіті

представити не менше п’яти мікросхем із зазначенням відповідних таблиць

істинності. Представити принципову електричну схему підсумовуючого 10розрядного лічильника, зібраного на декількох мікросхемах 4-розрядних

двійкових лічильниках. Виконати моделювання його роботи у програмі EWB.

Контрольні питання

1. Що таке лічильники імпульсів? Для чого і в яких пристроях вони можуть

використовуватись?

2. Які типи лічильників Вам відомі?

3. Як створюються лічильники з коефіцієнтом перерахунку, не кратним 2?

Привести схеми лічильників з M = 5; M = 15.

4. Що таке програмований лічильник?

5. На яких елементах побудовані лічильники?

6. Нарисуйте схему асинхронного лічильника з послідовним переносом.

7. Нарисуйте схему синхронного лічильника з паралельним переносом.

8. Синтезуйте лічильник з заданим коефіцієнтом ділення.

8



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40515. Былички 21.5 KB
  Былички. Былички истории о покойниках леших домовых память о древнеславянской мифологии. Былички мифологические рассказы о духах природы и домашнего очага. По композиции былички: мемораты воспоминания о встрече; фабулаты есть сюжет повествование.
40516. ГЕНЕАЛОГИЧЕСКАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ЯЗЫКОВ 320 KB
  Шаповал ГЕНЕАЛОГИЧЕСКАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ЯЗЫКОВ Новосибирск 2002. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ГЕНЕАЛОГИЧЕСКОЙ КЛАССИФИКАЦИИ ЯЗЫКОВ Понятие генеалогической классификации Генеалогическая классификация основана на определении родственных отношений между языками. При этом доказывается общность происхождения родственных языков и демонстрируется их развитие из единого часто реконструируемого специальными способами языка который получает название праязык. При генеалогической классификации языков прежде всего выясняется степень их родственных отношений и...
40517. Классификация согласных по различным признакам 24 KB
  2 По способу образования по характеру преграды: смычные взрывные: чистые смычные например: [б] [г]. аффрикаты смычнощелевые например: [ц] [ч]. вибранты дрожащие например: [р] щелевые фрикативные однофокусные например: [j] [ф] [в] двухфокусные сложные щелевые шипящие щель образуется в двух местах. 3 По месту образования по активному органу: губные: губногубные билабиальные например : [п] губнозубные лабиодентальные например: [ф] язычные: переднеязычные: зубные например: [т]...
40518. Линейное членение звукового потока. Суперсегментные фонетические явления 30 KB
  Слоговые подходы к выделению и определению. Членение речевого потока на слоги происходит во всех языках мира. Слог минимальная произносительная единица речи состоит из одного или нескольких звуков. Методы выделения слога: Слог представляет звукосочетание за один выдох.
40520. Мёртвый язык 203.5 KB
  Обычно такое происходит когда один язык полностью заменяется другим языком как например коптский язык был заменён арабским а множество исконных американских языков были вытеснены английским французским испанским и португальским языками. Точная смерть языка также наступает в том случае когда язык претерпевает эволюцию и развивается в другой язык или даже в группу языков. Примером такого языка служит латинский язык мёртвый язык который является предком современных романских языков.
40521. Морфологическая классификация языков мира 22.5 KB
  Морфологическая классификация языков мира. выделял два типа языков: флективные корни изменяются нефлективные агглютинирующие механически связаны части слова.: предложил ввести третий тип языков: аморфные без грамматической структуры разделил флективные на синтетические и аналитические. фон Гумбольдт Учение о внутренней форме языка: ввел четвертый тип языков: инкорпорирующие полисинтетические уточнил понятие флективный язык: Шлегели менялась внутренняя флексия Гумбольдт включил фузионные аффиксальные языки ...
40522. Основные стадии развития письма 27.5 KB
  Письмо знаковая система фиксации речи передает информацию на расстоянии и времени. Первый этап развития начертательного письма письмо рисунками. Плюсы: в современных культурах пиктография вспомогательное средство общения : комиксы эмблемы на документах обучение детей помогает при международном общении при общении с неграмотными Идеография логография письмо понятиями отображение содержания с помощью символов. Древнеегипетское шумерское письмо.
40523. Принципы классификации звуков речи. Гласные и согласные 20.5 KB
  Гласные и согласные. акустический Гласные состоят из тона согласные либо из шума либо из шума тона. артикуляторный 1 при образовании гласных напрягается весь речевой аппарат при образовании согласных напряжение локализовано 2 по силе выдыхаемой воздушной струи при образовании гласных голосовая струя слабее 3 Функционально различаются по роли в слоге гласные слогообразующие согласные примыкают к ним 4 По сочетаемости.