3973

Знайомство з пакетом Swing

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №7 (Знайомство з пакетом Swing) Тема роботи: Знайомство з пакетом Swing Мета роботи: Дослідити пакет Swing. План роботи. Ознайомлення з компонентами бібліотеки Swing. Навчитися добавляти компоненти до контейнерів Озн...

Украинкский

2012-11-10

350.08 KB

10 чел.

7.

Лабораторна робота №7 (Знайомство з пакетом Swing)

Тема роботи: Знайомство з пакетом Swing

Мета роботи: Дослідити пакет Swing.

План роботи

1.

2.

3.

4.

Ознайомлення з компонентами бібліотеки Swing.

Навчитися добавляти компоненти до контейнерів

Ознайомитися з методикою обробки подій в Java.

Виконати задані приклади.

Теоретичні відомості

Для реалізації графічного інтерфейсу користувача в Java був створений пакет компонентів

Swing. Число компонентів Swing досить велике, тому нижче наводяться основні класи. Всі

видимі компоненти Swing походять від базового класу java.swing.JComponent і тому наслідують

всі властивості та методи цього класу.

Контейнери найвищого рівня

Контейнери найвищого рівня – класи, котрі можуть включати в собі інші контейнери або

компоненти.

JDialog – діалогове вікно.

JFrame – контейнер “Вікно”.

Ці контейнери можуть включати в себе контейнери загального користування і контроли.

Контейнери загального користування.

63


JPanel – найбільш вживаний контейнер, котрий дозволяє включати в себе будь-які

контроли та інші панелі.

JScrollPane – панель прокрутки.

JSplitPane

JTabbedPane

JToolBar

Основні контроли.

JLabel – компонент для відображення статичного тексту і/або малюнку,

JCheckBox – цей компонент дозволяє вибрати одне із можливих значень “так” або “ні”,

JRadioButton – елемент управління для формування групи, у якій можна вибрати тільки один

елемент,

JButton – стандартна кнопка Windows, може відображати текст і/або значок.

64


JList

JComboBox

JMenuBar

JtextField – компонент для відображення рядка тексту, у якому користувач може

редагувати текст,

JtextArea – компонент, котрий може відображати текст, який складається із кількох рядків,

JeditorPane – компонент для редагування/відображення HTML або RTF текстів

Приклад 1.

import javax.swing.*;

import java.awt.*;

public class Lab3 extends JFrame

{

public Lab3()

{

setTitle("Work #3");

setSize(300,300);

getContentPane().setLayout(new FlowLayout());

JLabel label = new JLabel("simple label");

getContentPane().add(label);

JButton button = new JButton("Press me");

getContentPane().add(button);

setVisible(true);

65


}

public static void main(String[] args)

{

new Lab3();

}

}

Пояснення:

public Lab3() – конструктор класу Lab3, при цьому Lab3 є підкласом JFrame.

setTitle("Work #3") – задає титул даного вікна;

setSize(300,300) – задає розмір вікна;

getContentPane().setLayout(new FlowLayout()) – задаємо спосіб компонування компонентів

на основній панелі вікна (значення FlowLayout буде пояснене в наступній лабораторній роботі)

JLabel label = new JLabel("simple label") – створюємо об’єкт класу Jlabel (напис), котрий містить

текст “simple label”;

getContentPane().add(label) – додаємо новостворену компоненту label до основної панелі

вікна;

JButton button = new JButton("Press me") – створюємо компонент JButton (кнопка) із

написом “Press me”;

getContentPane().add(button) – додаємо кнопку до основної панелі;

setVisible(true) – показуємо наше вікно на екрані;

new Lab3() – створюємо новий об’єкт, тобто виконуємо все те, що вказано в його

конструкторі.

В результаті виконання такої програми побачимо вікно:

Завдання властивостей компонентів.

Оскільки всі компоненти є підкласами класу Jcomponent, то для всіх них властивості

задаються однаковим чином.

Наприклад:

label.setText(“Cahnged

text”)

задає

новий

текст

для

компоненту

label;

button.setForeground(Color.white) – задає колір фону для компоненту button.

66


Обробка подій.

Сучасний підхід до обробки подій грунтується на моделі делегування подій. Ця концепція

проста: джерело генерує подію і передає її одному або декільком блокам-слухачам (listener)

подій. Отримавши подію слухач обробляє її і потім повертає управління. Перевага даного

підходу в тому, що логіка обробки подій відділені від інтерфейсу користувача.

Подія – це об’єкт, котрий описує зміну стану джерела. Він може бути згенерований

взаємодією користувача ПК з елементами в графічному інтерфейсі користувача.

Джерело події – об’єкт, котрий генерує подію. Генерація події відбувається тоді, коли

якимсь-чином змінюється внутрішній стан об’єкта. Джерело може генерувати декілька типів

подій. Для того, щоб блоки-слухачі могли приймати повідомлення, джерело повинно

зареєструвати ці блоки. Кожен тип подій має власний тип реєстрації. Загальна форма таких

методів:

public void addMouseListener(MouseListener l).

Блоки прослуховування подій створюються шляхом реалізації одного або кількох

інтерфейсів прослуховування (інтерфейс визначає метод або методи, котрі повинні бути

реалізовані в класі).

Найважливіші інтерфейси та їх методи:

Інтерфейс ActionListener

метод:

void actionPerformed(ActionEvent ae) – метод викликається коли настає action-подія,

наприклад, користувач натискає мишкою на кнопці або написі.

Інтерфейс ComponentListenet

методи:

void componentResized(ComponentEvent ce);

void componentMoved(ComponentEvent ce);

void componentShown(ComponentEvent ce);

void componentHidden(ComponentEvent ce) : методи викликаються коли компонент

змінюється в розмірах, переміщуються, відображається на екрані або стає невидимим.

Інтерфейс MouseListener

методи:

void mouseClicked()– якщо кнопка мишки натискається і відразу ж відпускається;

void mouseEntered() – якщо вказівник мишки входить в межі компонента;

void mouseExited()– якщо вказівник мишки виходить за межі компонента;

void mousePressed() – якщо кнопка мишки натискається;

void mouseReleased() – якщо кнопка мишки відпускається.

Інтерфейс MouseMotionListener

методи:

void mouseDragged(MouseEvent me);

void mouseMoved(MouseEvent me) – методи викликаються багато разів, коли мишка

перетягується (dragged) або коли мишка переміщується.

Приклад 2.

67


import javax.swing.*;

import java.awt.*;

import java.awt.event.MouseMotionListener;

import java.awt.event.MouseEvent;

import java.awt.event.ActionListener;

import java.awt.event.ActionEvent;

public class Lab3 extends JFrame

{

private JLabel label;

private JButton button;

public Lab3()

{

setTitle("Work #3");

setSize(300,300);

getContentPane().setLayout(new FlowLayout());

addMouseMotionListener(new Lab3MouseMoution());

label = new JLabel("simple label");

getContentPane().add(label);

button = new JButton("Press me");

button.addActionListener(new ButtonPressed());

getContentPane().add(button);

setVisible(true);

}

public static void main(String[] args)

{

new Lab3();

}

class Lab3MouseMoution implements MouseMotionListener

{

public void mouseDragged(MouseEvent e)

{

}

public void mouseMoved(MouseEvent e)

{

System.out.println("mouse moved, x - "+e.getX()+" , y - "+e.getY());

}

}

class ButtonPressed implements ActionListener

{

public void actionPerformed(ActionEvent e)

{

System.out.println("button pressed");

}

68


}

}

Пояснення:

class Lab3MouseMoution implements MouseMotionListener – класс-слухач подій

переміщення мишки;

addMouseMotionListener(new Lab3MouseMoution()) – додаємо слухач, котрий буде

обробляти події типу переміщення мишки до вікна Lab3.

class ButtonPressed implements ActionListener – клас-слухач події натискання на

кнопку.

button.addActionListener(new ButtonPressed()) – додаємо слухач натискання на кнопку до

кнопки button.

Порядок виконання роботи

1. Помістіть програмно вікно Lab3 по центру екрану.

Для цього отримайте розміри екрану:

int width = Toolkit.getDefaultToolkit().getScreenSize().width;

int height = Toolkit.getDefaultToolkit().getScreenSize().height.

Помістіть

вікно

з

допомогою

методу:

setBounds(int x, int y, int width, int hight).

Додайте ці методи в конструкторі класу Lab3() перед методом setVisible().

2.

Змініть клас Lab3MouseMoution таким чином, щоб при переміщенні мишки над вікном

координати мишки виводились на написі label.

3.

При натисканні на кнопку "Press me" нічо не відбувається зробіть так, щоб виводилося

повідомленн "Press me" в консольне меню.

4.

Зробіть так, щоб при натисканні на кнопку "Press me" виводилося повідомлення "Press me"

в label.

5.

Додати ще один об’єкт типу Jlabel, додайте клас-слухач таким чином, щоб на написі

відображались координати вікна та його розмір.

6.

Назвіть вікно своєю фамілією.

7. Оформити звіт. У звіті повинно бути текст програми і скріншоти результатів.

8. Прикріпити до VNS файл [Ваша Фамілія].zip в архіві повинно бути файли програм [Ваша

Фамілія]_labN_k.class ,a також файли звіту [Ваша Фамілія]_Zvit_LabN.mdb, де N – номер

лабораторної роботи, k – номер програми.

Контрольні питання

1. Для чого призначений компонент JtextField?

2. Поясніть термін контейнери найвищого рівня?

3. Метод якого слухача викликається коли настає action-подія, наприклад, користувач натискає

мишкою на кнопці або написі.

4. Методи якого слухача викликаються коли компонент змінюється в розмірах, переміщуються,

відображається на екрані або стає невидимим.

5. Методи якого слухача викликаються коли кнопка мишки натискається і відразу ж

відпускається чи вказівник мишки входить в межі компонента чи вказівник мишки виходить за

межі компонента, кнопка мишки натискається чи відпускається.

6. Який з класів відноситься до контейнерів найвищого рівня?

69



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81586. Уровни структурной организации живого. Биохимия как молекулярный уровень изучения явлений жизни. Биохимия и медицина (медицинская биохимия) 105.42 KB
  Биохимия как молекулярный уровень изучения явлений жизни. Жизнь имеет следующие уровни организации: Молекулярный уровень отражает особенности химизма живого вещества а также механизмы и процессы передачи генной информации Клеточный и субклеточный уровни отражают особенности специализации клеток а также внутриклеточные структуры. Организменный и органнотканевый уровни отражают признаки отдельных особей их строение физиологию поведение а также строение и функции органов и тканей живых существ Популяционновидовой уровень ...
81587. Основные разделы и направления в биохимии: биоорганическая химия, динамическая и функциональная биохимия, молекулярная биология 103.21 KB
  Биохимия включает в себя: Биоорганическая химия изучает вещества лежащие в основе процессов жизнедеятельности в непосредственной связи с познанием их биологической функции. Основные объекты БОХ биополимеры превращения которых составляют химическую сущность биологических процессов и биорегуляторы которые химически регулируют обмен веществ. БОХ занимается получением этих веществ в химически чистом состоянии установлением строения синтезом выяснением зависимостей между строением и биологическими свойствами изучением химических...
81588. История изучения белков. Представление о белках как важнейшем классе органических веществ и структурно-функциональном компоненте организма человека 111.39 KB
  Белки были выделены в отдельный класс биологических молекул в XVIII веке в результате работ французского химика Антуана Фуркруа и других учёных в которых было отмечено свойство белков коагулировать денатурировать под воздействием нагревания или кислот. Голландский химик Геррит Мульдер провёл анализ состава белков и выдвинул гипотезу что практически все белки имеют сходную эмпирическую формулу. Мульдер также определил продукты разрушения белков аминокислоты и для одной из них лейцина с малой долей погрешности определил молекулярную...
81589. Аминокислоты, входящие в состав белков, их строение и свойства. Пептидная связь. Первичная структура белков 123.13 KB
  αАминокислоты представляют собой производные карбоновых кислот у которых один водородный атом у αуглерода замещен на аминогруппу NH2. Аминокислоты будут отличаться друг от друга химической природой радикала R представляющего группу атомов в молекуле аминокислоты связанную с αуглеродным атомом и не участвующую в образовании пептидной связи при синтезе белка. Почти все αамино и αкарбоксильные группы участвуют в образовании пептидных связей белковой молекулы теряя при этом свои специфические для свободных аминокислот...
81590. Зависимость биологических свойств белков от первичной структуры. Видовая специфичность первичной структуры белков (инсулины разных животных) 103.07 KB
  Видовая специфичность первичной структуры белков инсулины разных животных. Стабильность первичной структуры обеспечивается в основном главновалентными пептидными связями; возможно участие небольшого числа дисульфидных связей. В некоторых ферментах обладающих близкими каталитическими свойствами встречаются идентичные пептидные структуры содержащие неизменные инвариантные участки и вариабельные последовательности аминокислот особенно в областях их активных центров.
81592. Анализ сварочной деятельности на ООО «Строительное управление №7» 202 KB
  Современный технический прогресс в промышленности неразрывно связан с совершенствованием сварочного производства. Сварка как высокопроизводительный процесс изготовления неразъемных соединений находит широкое применение при изготовлении металлургического, химического и энергического оборудования...
81593. Расчет устройства на базе транзисторов разного типа 457.11 KB
  Статические характеристики транзисторов бывают двух видов: входные и выходные. Входные характеристики – это зависимость входного тока от входного напряжения при постоянном выходном напряжении. Для схемы с общей базой IЭ = f (UБЭ) при UБК = const. Входные характеристики представляют собой прямую ветвь открытого p-n перехода.
81594. Крылатые выражения из советских кинофильмов и их употребление в современном русском языке 1.46 MB
  Включает в себя знание языковых единиц в том числе с национально-культурным компонентом и умение использовать их в соответствии с социально-речевыми ситуациями; Социолингвистическая компетенция знание особенностей национального речевого этикета и невербального поведения а также навыки...