39793

Первая русская революция 1905-1907 гг.

Лекция

История и СИД

Второй путь объединял самые разнообразные слои общества с плохо сформулированными устремлениями и самые разнообразные формы социального протеста: от стихийных крестьянских антипомещичьих бунтов до забастовок рабочих и создания альтернативных органов власти Советов. рабочих. В поддержку рабочих начали выступать студенты. Забастовки длившиеся неделями и охватывавшие тысячи рабочих требовали своих организационных центров.

Русский

2013-10-08

39 KB

2 чел.

Российская империя во второй половине XIX – начале XX вв.

Первая русская революция 1905-1907 гг.

Причины и основные этапы революции. Объективные причины первой русской революции коренились в незавершенности политической и социально-экономической модернизации страны, торможении насущных реформ в 1881-1904 гг. Проблемы, нерешенные на предшествующей стадии (принятие конституции, аграрный вопрос), переплелись с проблемами быстро формировавшегося индустриального общества (рабочий вопрос) и породили в начале XX века крайне взрывоопасную ситуацию. Общественную нестабильность усиливала «русификаторская» политика властей в национальных окраинах. Экономический кризис 1900-1903 гг., тяжелые поражения русской армии в войне с Японией и исчерпание надежд на перемены «сверху» послужили детонаторами революционного взрыва.

9 января 1905 г. в Петербурге состоялось 200-тысячное мирное народное шествие к Зимнему дворцу. Его организатором был священник Г.А. Гапон. В петиции, адресованной императору, содержались не только экономические, причем весьма радикальные требования, включавшие отмену выкупных платежей и косвенных налогов, но и совершенно неприемлемые для Николая II политические требования: созыв Учредительного собрания на основе «всеобщей, тайной и равной подачи голосов», ответственность министров «перед народом», введение основных политических свобод.

Верховная власть оказалась не готова к диалогу с политически самоорганизовавшимися низами. Против безоружных демонстрантов было применено оружие. По приблизительным подсчетам, число убитых составило 130-200 чел., раненных – 500-700 чел. «Кровавое воскресенье» возмутило всю Россию, вере в царя был нанесен непоправимый удар. Более того, эти события неожиданно стали началом первой русской революции.

На первом этапе революции (с января по октябрь 1905 г.) движение протеста против существующего строя ширилось и набирало силу по двум параллельным направлениям. Путь либеральных реформ избрали средние слои общества, интеллигенция и часть представителей высших слоев, ориентирующаяся на политические модели западноевропейских стран и мечтающая о достижении конституционной монархии мирным путем. Представитель либералов Струве призывал объединить земскую оппозицию с интеллигенцией и привлечь к этому союзу третью, решающую силу – народ. В мае 1905 г. был создан антиправительственный «Союз союзов» под председательством Милюкова, объединивший 14 профессиональных интеллигентских союзов. Летом 1905 г. сформировалась массовая оппозиционная организация – Всероссийский крестьянский союз. Однако либеральное движение не нашло широкой поддержки у основной массы населения – городского и сельского пролетариата, подавляющего большинства крестьян. Как признавался позднее Милюков, к лету 1905 г. «…революционное движение… уже переходило в массы. Наше политическое течение было от этого процесса как бы отрезано».

Второй путь объединял самые разнообразные слои общества с плохо сформулированными устремлениями и самые разнообразные формы социального протеста: от стихийных крестьянских антипомещичьих бунтов до забастовок рабочих и создания альтернативных органов власти – Советов. Уже 9 января начались массовые беспорядки в Петербурге. На следующий день бастовал весь рабочий класс столицы. Вслед за ним забастовки объявили рабочие Москвы, Риги, ряда городов Украины, Польши, Закавказья. В январе-феврале 1905 г. по всей России бастовали 810 тыс. рабочих. Большинство выступлений сопровождалось не только экономическими, но и политическими требованиями. В поддержку рабочих начали выступать студенты.

Поднялось на борьбу и крестьянство. Стихийные крестьянские бунты охватили до 1/5 всех уездов европейской России. Для усмирения восставших крестьян власти использовали регулярную армию.

Наряду с массовыми народными выступлениями возобновились акты террора. 4 февраля 1905 г. эсер И. Каляев убил московского генерал-губернатора, великого князя Сергея Александровича, дядю царя.

Весной и летом 1905 г. борьба продолжала усиливаться. Празднование 1 мая вылилось в массовые манифестации, охватившие 142 промышленных центра. Забастовки, длившиеся неделями и охватывавшие тысячи рабочих, требовали своих организационных центров. Начиная с мая 1905 г. таковыми центрами становились Советы рабочих депутатов. В Иваново-Вознесенске, где появился первый общегородской совет, он не только руководил стачкой рабочих, но и выполнял функции революционной власти.

Летом и осенью 1905 г. продолжались крестьянские выступления (в июне их число составило 492, в июле – 248, в августе – 155, в ноябре – 796 и в декабре – 575).

Восстание на броненосце «Потемкин» в июне 1905 г. возвестило о начале включения в революционное движение армии и флота. С октября по декабрь 1905 г. в армии произошло 89 выступлений. Наиболее значительными из них стали восстания на флоте: на крейсере «Очаков» под руководством лейтенанта П.П. Шмидта и в Севастополе.

К концу лета 1905 г. сформировалось широкое, оппозиционное самодержавной власти движение, охватившее в той или иной мере почти все слои населения. Под натиском революционных событий и по инициативе ряда высокопоставленных правительственных чиновников царизм был вынужден прибегнуть к политическому маневрированию. В составленном министром внутренних дел Булыгиным и опубликованном 6 августа манифесте предполагалось учреждение законосовещательной Государственной Думы, решения которой должны были утверждаться в Государственном Совете. Данный избирательный закон, прежде всего, обеспечивал приток в Думу землевладельцев и крестьянства, считавшихся опорой самодержавия; рабочие отстранялись от участия в выборах. Однако революционизированное общество уже не удовлетворилось частными уступками самодержавия. В результате широкое распространение получил лозунг бойкота так называемой Булыгинской Думы.

С начала сентября начинается второй этап революции: происходит новый подъем рабочего движения, итогом которого стала начатая московскими железнодорожниками Всероссийская октябрьская политическая стачка. В ней участвовало до 2 млн. рабочих Москвы, Тулы, Нижнего Новгорода, Киева, Харькова. Революционными выступлениями было охвачено 66 губерний Европейской России, 120 городов. В октябре к рабочим присоединились служащие, интеллигенция: фактически все предприятия и учреждения страны прекратили работу. Основными требованиями участников всеобщей политической стачки были учреждение политических свобод, созыв Учредительного собрания, установление 8-часового рабочего дня.

Итоги революции. Главным итогом революции 1905-1907 гг. стало ограничение самодержавия, начало продвижения страны в сторону конституционной монархии, учреждение законодательного представительства, введение умеренных гражданских и политических свобод, появление легальных партий и профсоюзов. Повысился жизненный уровень рабочих. Среднегодовая заработная плата рабочих увеличилась с 205 рублей в 1905 г. до 241 рубля в 1907 году. Уменьшился размер штрафов, сократилась до 50-60 часов продолжительность рабочей недели. В деревне были отменены выкупные платежи. Началось осуществление столыпинской аграрной реформы.

Однако сохранение «полусамодержавной монархии» и помещичьего землевладения, систематическое урезание достигнутых прав и свобод оставляли значительную часть оппозиции неудовлетворенной. В то же время и Николай II на протяжении последующих лет не оставлял мысли о восстановлении самодержавия в полном объеме.

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22697. Проблеми тінізації Економіки України та її олігархізації 23 KB
  Світовою практикою доведено: чим слабша держава тим вищий ступінь тінізації економіки. Зв'язок між традиційними проявами тіньової економіки: корупція відмивання коштів поширення сфери дії кримінальних угруповань діяльність €œфіктивних фірм€ поширення проявів тінізації національної економіки в цілому. Автор робить висновок що будьякі прояви нелегальної економіки які не знаходять відповідної протидії з боку органів державної влади не тільки спотворюють пропорції розширеного відтворення виробництва а й знецінюють демократичні...
22698. Національний банк України 24.5 KB
  2 Забезпечити високий рівень довіри в суспільстві до банків завдяки створенню дієвої системи нагляду за банківською діяльністю системи захисту інтересів вкладників та інвесторів системи оперативного кредитування комерційних банків з метою підвищення їх ліквідності. 3 Забезпечити високий ступінь незалежності і самостійності НБУ в проведенні монетарної політики з питань що стосуються сталості грошей чітко розмежувати кредитну діяльність банківської системи і фінансову діяльність уряду виключити пряме кредитування НБУ бюджетних витрат...
22699. Залучення іноземних інвестицій в Україну 27 KB
  На приплив іноземних інвестицій можна впливати лише побічно а саме: шляхом приведення інституційних та правових норм в Україні відповідно до міжнародних вимог. Для залучення іноземних інвестицій в Україну та їх ефективного використання необхідно: 1. На державному рівні відмовитися від мети залучення іноземних інвестицій будьякою ціною тобто не ставити іноземні компанії в більш привілейоване положення ніж національні.
22700. Ситсема держорганів, щ о регулюють ЗЕД 34 KB
  ситсема держорганів щ о регулюють ЗЕД Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється для того щоб забезпечити: 1 захист економічних інтересів України та законних інтересів субєктів зовнішньоекономічної діяльності; 2 створення рівних можливостей для субєктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; 3 заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності....
22701. Експорт та імпорт України 26.5 KB
  Існує заборона експорту або імпорту того чи іншого товару для захисту національних інтересів економічна безпека захист культурних цінностей фінансові положення тощо. Сьогодні ні розміри експорту ні його структура не можуть задовольнити Україну. Розміри експорту поки що недостатні: в 1995 р. У його структурі найбільшу частку мають сировина матеріали і товари народного споживання 876; машини і устаткування 103 інші товари у тому числі послуги 21 що вказує на дуже неефективну структуру експорту оскільки майже 90 його...
22702. Структурна політика розвитку 35.5 KB
  сукупних економічних проблем які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними регіонами і між групами підприємств структурна політика розвитку.Структурна політика розвитку використовується там і тоді де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Заходи держави орієнтовані на галузі народного господарства визначаються як галузева...
22703. Зовнішньоекономічна діяльність 26 KB
  ЗЕЗ це комплексна система різних форм міжнародного співробітництва. ЗЕЗ категорія історична: продукт цивілізації виникає з появою держави та розвивається разом з нею. ЗЕЗ виступають елементом зростання та прискорення. В залежності від ефективності ЗЕЗ розглядають класифікацію.
22704. Українська класифікація товарів ЗЕД 19 KB
  Вона розроблена на базі гармонізованої системи опису та кодування товарів яка існує в світі з 1983 р. Цифрові коди товарів уніфіковано з гармонізованою системою в світі.
22705. Географічна і галузева структура прямих іноземних інвестицій 27 KB
  Географічна і галузева структура прямих іноземних інвестицій Державний комітет статистики зафіксував у 2002 році рекордний для України показник залучення прямих іноземних інвестицій у 107 млрд. Галузева структура іноземних інвестицій визначається значною диференціацією. Більше 60 іноземних інвестицій зосереджено у п'яти галузях харчовій промисловості внутрішній торгівлі машинобудуванні фінансах та паливній промисловості. Безпосередньо в 2000 році до галузей промисловості надійшло лише близько 42 прямих іноземних інвестицій тоді як...