3980

Простий Java клієнт до бази даних

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №10 (Простий Java клієнт до бази даних) Тема роботи: Простий Java клієнт до бази даних. Мета роботи: В даній роботі ми створимо простий клієнт до бази даних. План роботи. Створити БД Налаштувати драйвер доступу до Б...

Украинкский

2012-11-10

316.35 KB

41 чел.

10. Лабораторна робота №10 (Простий Java клієнт до бази даних)

Тема роботи: Простий Java клієнт до бази даних.

Мета роботи: В даній роботі ми створимо простий клієнт до бази даних.

План роботи

1.

2.

3.

4.

Створити БД

Налаштувати драйвер доступу до БД ODBC-JDBC.

Запустити програму доступу до БД.

Дослідити під'єднання до БД і роботу програми.

Теоретичні відомості

Створення БД

Створіть базу даних за допомогою програми MS Access з іменем Romanchuk. В БД

створіть таблицю з іменем Addresses з полями id, firstname, lastname, address, pcode, city та введіть

п'ять записів як показано на рис. 9.1 :

Рисунок 10.1 Тестова таблиця

Налаштування ODBC.

Для цього спочатку настроїмо баз даних та операційну систему для того, щоб забезпечити

доступ до бази із нашої Java-програми з допомогою ODBC (Open Database Connectivity) мосту. Для

цього необхідно зробити наступні дії:

Заходимо в меню Control Panel -> Performance and Maintenance -> Administrative Tools.

Запускаємо програму Data Sources (ODBC), у вікні програми

92


Рисунок 10.2 Натискаємо кнопку Add…

Рисунок 10.3 В даному вікні вибираємо Driver do MicrosoftAccess(*.mdb), натискаємо кнопку

Finish.

93


Рисунок 10.4 В даному вікні натисніть кнопку Select… і вкажіть файл бази даних – Адресної

книжки

Введіть Data Source Name, натисніть OK. У вікні ODBC Data Source Administrator

повинен з’явитись рядок із назвою підключеної бази даних. Натисніть OK. (При цьому в

Microsoft Access вищезгадана база даних повинна бути закритою).

Приклад.

import javax.swing.*;

import javax.swing.table.AbstractTableModel;

import java.sql.*;

import java.util.List;

import java.util.ArrayList;

import java.awt.*;

import java.awt.event.WindowAdapter;

import java.awt.event.WindowEvent;

public class Lab7 extends JFrame

{

private Connection connection;

private Statement statement;

private UserData userData;

public Lab7()

{

initConnection();

buildUI();

loadDataFromDB();

this.userData.fireTableDataChanged();

addWindowListener(new WindowAdapter()

{

94


public void windowClosing(WindowEvent e)

{

try

{

statement.close();

connection.close();

}

catch (SQLException e1)

{

e1.printStackTrace();

}

System.exit(0);

}

});

setVisible(true);

}

private void initConnection()

{

try

{

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:romanchuk");

statement = connection.createStatement();

}

catch (Exception e)

{

e.printStackTrace();

}

}

private void buildUI()

{

setSize(400, 400);

setTitle("Address Book");

getContentPane().setLayout(new BorderLayout());

this.userData = new UserData();

JTable userTable = new JTable(userData);

getContentPane().add(new JScrollPane(userTable), BorderLayout.CENTER);

}

private void loadDataFromDB()

{

this.userData.alData.clear();

try

{

ResultSet

resultSet

=

Addresses");

while (resultSet.next())

95

statement.executeQuery("SELECT

*

FROM


{

String id = resultSet.getString(1);

String firstname = resultSet.getString(2);

String lastname = resultSet.getString(3);

String address = resultSet.getString(4);

String city = resultSet.getString(5);

RowAddress r = new RowAddress(id, firstname, lastname, address,

city);

this.userData.alData.add(r);

}

}

catch (SQLException e)

{

e.printStackTrace();

}

}

class RowAddress

{

String id;

String firstname;

String lastname;

String address;

String city;

public RowAddress(String id, String firstname, String lastname, String address,

String city)

{

this.id = id;

this.firstname = firstname;

this.lastname = lastname;

this.address = address;

this.city = city;

}

}

class UserData extends AbstractTableModel

{

String columns[] = {"First Name", "Last Name"};

public List alData = new ArrayList();

public int getColumnCount()

{

return columns.length;

}

public Object getValueAt(int nRow, int nCol)

{

if (nRow <0 || nRow > this.alData.size())

{

return null;

}

96


RowAddress rowAddress = (RowAddress) this.alData.get(nRow);

switch (nCol)

{

case 0: return rowAddress.firstname;

case 1: return rowAddress.lastname;

}

return "";

}

public int getRowCount()

{

return alData == null ? 0 : alData.size();

}

public String getColumnName(int column)

{

return columns[column];

}

public boolean isCellEditable(int nRow, int nCol)

{

return false;

}

}

public static void main(String[] args)

{

new Lab7();

}

}

Пояснення до прикладу:

Даний клас Lab7 є підкласом JFrame і служить основним вікном для нашого прикладу.

Змінні (поля) класу:

private Connection connection - служить для підключення до бази даних;

private Statement statement – служить для виконання SQL-команд;

private UserData userData –для зберігання результатів у вигляді таблиці.

В конструкторі викликаються 3 основні методи:

initConnection();

buildUI();

loadDataFromDB().

Вся процедура підключення до бази даних здійснюється в першій функції:

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:syrotynskyAB");

statement = connection.createStatement();

97


При цьому, спочатку нам необхідно завантажити драйвер-міст jdbc-odbc, а потім

відбувається підключення до нашої бази даних. Назва бази даних, тобто тієї бази, котру ми ввели в

вікні,

показаному

на

Мал.3,

вводиться

як

аргумент

функції

DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:Romanchuk").

Якщо назва бази даних введена нами неправильно, тоді виникає виняткова ситуація –

виконається функція в блоці catch().

Для безпосереднього виконання команд SQL необхідно створити об’єкт класу Statement.

Цей об’єкт служить для керування трансакціями. По замовчуванню, для нового об’єкту задається

режим автоматичної фіксації, тобто результати виконання кожної команди відразу фіксуються в

базі даних.

Після виконання підключення до бази, виконується функція buildUI(). В цій функції

задаються основні параметри вікна та створюється таблиця, котра потім додається до вікна. Існує

декілька конструкторів класу Jtable. В нашому випадку, таблиця створюється на основі підкласу

AbstractTableModel – UserData. В цьому класі є декілька функцій, котрі визначають вигляд таблиці.

Найважливіша функція:

public Object getValueAt(int nRow, int nCol)

{

if (nRow <0 || nRow > this.alData.size())

{

return null;

}

RowAddress rowAddress = (RowAddress) this.alData.get(nRow);

switch (nCol)

{

case 0: return rowAddress.firstname;

case 1: return rowAddress.lastname;

}

return "";

}

Тут задаються параметри, котрі будуть відображатись у відповідних рядках та колонках

таблиці. Для того, щоб локально зберігати результат виконання SQL запиту, ми створили

внутрішній клас RowAddress. В цьому класі є лише декілька полів, в котрих зберігаються

відповідні комірки бази даних.

Отримання результатів із бази даних здійснюється в функції loadDataFromDB(). Для цього

спочатку виконується SQL запит: statement.executeQuery("SELECT * FROM Addresses").

Результатом виконання цього запиту є об’єкт класу ResultSet. В цьому об’єкті колонки зберігається

в тому ж порядку, що і в таблиці бази даних. Для отримання значень відповідних колонок

використовується метод resultSet.getString(1) із номером колонки. Потім новостворений об’єкт

RowAddress додається до динамічного масиву в userData.

Після виконання SQL запиту в конструкторі Lab7 викликається метод

this.userData.fireTableDataChanged() – виконання цього методу необхідне для того, щоб

правильно відтворити таблицю із отриманими результатами.

98


Для того, щоб коректно завершити програму, нам необхідно від’єднатись від бази даних.

Для цього виконуються методи:

statement.close();

connection.close().

Порядок виконання роботи

1.Повторіть приклад. Поясніть отриманий результат.

2.В таблиці із результатами додайте колонки “Address” та “City”.

Для цього змініть відповідним чином поле

String columns[] = {"First Name", "Last Name"}

та метод

public Object getValueAt(int nRow, int nCol)

в класі UserData.

3. Зробіть висновки.

4. Оформити звіт. У звіті повинно бути текст програми і скріншоти результатів.

5. Прикріпити до VNS файл [Ваша Фамілія].zip в архіві повинно бути файли програм [Ваша

Фамілія]_labN_k.class ,a також файли звіту [Ваша Фамілія]_Zvit_LabN.mdb, де N – номер

лабораторної роботи, k – номер програми.

Контрольні питання

1. Для чого використовується об’єкт класу Statement?

2. За що відповідає номера (1,2,3,4,5,6) в команда String id = resultSet.getString(1); ... ,даної

програми?

private void loadDataFromDB()

{

this.userData.alData.clear();

try

{

ResultSet resultSet = statement.executeQuery("SELECT * FROM Addresses");

while (resultSet.next())

{

String id = resultSet.getString(1);

String firstname = resultSet.getString(2);

String lastname = resultSet.getString(3);

String address = resultSet.getString(4);

String city = resultSet.getString(5);

RowAddress r = new RowAddress(id, firstname, lastname, address, city);

this.userData.alData.add(r);

}

}

catch (SQLException e)

{

e.printStackTrace();

99


}

}

3. Яка з цих команд відповідає за з'єднання з БД?

try

{

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:romanchuk");

statement = connection.createStatement();

}

catch (Exception e)

{

e.printStackTrace();

}

4. Яка з цих команд відповідає за підключення драйвера JDBC-ODBC?

try

{

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:romanchuk");

statement = connection.createStatement();

}

catch (Exception e)

{

e.printStackTrace();

}

5. Який драйвер використовується для підключення БД в адміністративній консолі

Windows

6. Який драйвер використовується для підключення до БД з Java-програми?

100



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10164. Специфика технического знания и технических наук 53 KB
  Специфика технического знания и технических наук. Поскольку техническое знание ближе всего естественнонаучному то его специфику легче всего усмотреть на основе их сравнения. Техника большую часть своей истории была мало связана с наукой люди могли делать и делал...
10165. Отношение техники и прикладного знания. Типология технических наук 24.5 KB
  Отношение техники и прикладного знания. Типология технических наук. Это одна из причин почему традиционная характеристика техники как прикладного Е сейчас оценивается как устаревшая. Это утверждение может быть признано лишь отчасти справедливым по отношению к не
10166. Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники 50.5 KB
  Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники. Закономерности исторического развития техники. Проблема периодизации. Предметная сторона Т. Техника и наука. Т как деятельность. ФТ выделяе...
10167. Взаимоотношение науки и техники на различных этапах эволюции техники 50 KB
  Взаимоотношение науки и техники на различных этапах эволюции техники Они не всегда были взаимосвязаны Т долгое время развивалась независимо от всякой науки. Это не означает что в технике не применялись научные знания. Доинженерный период. Но наука не имела дисциплин
10168. Техногенная цивилизация, ее история и перспективы 108 KB
  Техногенная цивилизация ее история и перспективы. Информационное общество это высшая стадия развития техногенной цивилизации. Для характеристики его места в истории вернемся к общим представлениям о развитии культуры. С т.з. современной социальной философии сущ
10169. Чернобыльская радиация в вопросах и ответах 735.41 KB
  Когда в СССР сообщили об аварии на Чернобыльской АЭС Первая информация об аварии прозвучала в программе Время вечером 27 апреля, первая публикация в печати состоялась 28 апреля...
10170. Информационное общество как тип социальной организации 58 KB
  Информационное общество как тип социальной организации. Оценка сущности последней стадии в социальной философии ХХ в. претерпела эволюцию. Первоначально она характеризовалась как постиндустриальное общество Д. Белл технотронное общество З. Бжезинский. В 80х г...
10171. Проблема личности в информационном обществе 150 KB
  Проблема личности в информационном обществе Таким образом можно составить обобщенный свод проблем личности в информационном обществе. 1. Проблемы общения. С одной стороны благодаря Интернету мир превратился в мировую деревню: термин ввел в 70е гг. Маклюэн: все д...
10172. Гуманитарная философия техники. Льюис Мэмфорд: миф машины 44.5 KB
  Гуманитарная философия техникиИнженерная философия техники анализ техники как бы изнутри и в конечном счете интерпретация технического способа бытия человека в мире как парадигматического главного для понимания других типов человеческого мышления и действия мог