3980

Простий Java клієнт до бази даних

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №10 (Простий Java клієнт до бази даних) Тема роботи: Простий Java клієнт до бази даних. Мета роботи: В даній роботі ми створимо простий клієнт до бази даних. План роботи. Створити БД Налаштувати драйвер доступу до Б...

Украинкский

2012-11-10

316.35 KB

41 чел.

10. Лабораторна робота №10 (Простий Java клієнт до бази даних)

Тема роботи: Простий Java клієнт до бази даних.

Мета роботи: В даній роботі ми створимо простий клієнт до бази даних.

План роботи

1.

2.

3.

4.

Створити БД

Налаштувати драйвер доступу до БД ODBC-JDBC.

Запустити програму доступу до БД.

Дослідити під'єднання до БД і роботу програми.

Теоретичні відомості

Створення БД

Створіть базу даних за допомогою програми MS Access з іменем Romanchuk. В БД

створіть таблицю з іменем Addresses з полями id, firstname, lastname, address, pcode, city та введіть

п'ять записів як показано на рис. 9.1 :

Рисунок 10.1 Тестова таблиця

Налаштування ODBC.

Для цього спочатку настроїмо баз даних та операційну систему для того, щоб забезпечити

доступ до бази із нашої Java-програми з допомогою ODBC (Open Database Connectivity) мосту. Для

цього необхідно зробити наступні дії:

Заходимо в меню Control Panel -> Performance and Maintenance -> Administrative Tools.

Запускаємо програму Data Sources (ODBC), у вікні програми

92


Рисунок 10.2 Натискаємо кнопку Add…

Рисунок 10.3 В даному вікні вибираємо Driver do MicrosoftAccess(*.mdb), натискаємо кнопку

Finish.

93


Рисунок 10.4 В даному вікні натисніть кнопку Select… і вкажіть файл бази даних – Адресної

книжки

Введіть Data Source Name, натисніть OK. У вікні ODBC Data Source Administrator

повинен з’явитись рядок із назвою підключеної бази даних. Натисніть OK. (При цьому в

Microsoft Access вищезгадана база даних повинна бути закритою).

Приклад.

import javax.swing.*;

import javax.swing.table.AbstractTableModel;

import java.sql.*;

import java.util.List;

import java.util.ArrayList;

import java.awt.*;

import java.awt.event.WindowAdapter;

import java.awt.event.WindowEvent;

public class Lab7 extends JFrame

{

private Connection connection;

private Statement statement;

private UserData userData;

public Lab7()

{

initConnection();

buildUI();

loadDataFromDB();

this.userData.fireTableDataChanged();

addWindowListener(new WindowAdapter()

{

94


public void windowClosing(WindowEvent e)

{

try

{

statement.close();

connection.close();

}

catch (SQLException e1)

{

e1.printStackTrace();

}

System.exit(0);

}

});

setVisible(true);

}

private void initConnection()

{

try

{

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:romanchuk");

statement = connection.createStatement();

}

catch (Exception e)

{

e.printStackTrace();

}

}

private void buildUI()

{

setSize(400, 400);

setTitle("Address Book");

getContentPane().setLayout(new BorderLayout());

this.userData = new UserData();

JTable userTable = new JTable(userData);

getContentPane().add(new JScrollPane(userTable), BorderLayout.CENTER);

}

private void loadDataFromDB()

{

this.userData.alData.clear();

try

{

ResultSet

resultSet

=

Addresses");

while (resultSet.next())

95

statement.executeQuery("SELECT

*

FROM


{

String id = resultSet.getString(1);

String firstname = resultSet.getString(2);

String lastname = resultSet.getString(3);

String address = resultSet.getString(4);

String city = resultSet.getString(5);

RowAddress r = new RowAddress(id, firstname, lastname, address,

city);

this.userData.alData.add(r);

}

}

catch (SQLException e)

{

e.printStackTrace();

}

}

class RowAddress

{

String id;

String firstname;

String lastname;

String address;

String city;

public RowAddress(String id, String firstname, String lastname, String address,

String city)

{

this.id = id;

this.firstname = firstname;

this.lastname = lastname;

this.address = address;

this.city = city;

}

}

class UserData extends AbstractTableModel

{

String columns[] = {"First Name", "Last Name"};

public List alData = new ArrayList();

public int getColumnCount()

{

return columns.length;

}

public Object getValueAt(int nRow, int nCol)

{

if (nRow <0 || nRow > this.alData.size())

{

return null;

}

96


RowAddress rowAddress = (RowAddress) this.alData.get(nRow);

switch (nCol)

{

case 0: return rowAddress.firstname;

case 1: return rowAddress.lastname;

}

return "";

}

public int getRowCount()

{

return alData == null ? 0 : alData.size();

}

public String getColumnName(int column)

{

return columns[column];

}

public boolean isCellEditable(int nRow, int nCol)

{

return false;

}

}

public static void main(String[] args)

{

new Lab7();

}

}

Пояснення до прикладу:

Даний клас Lab7 є підкласом JFrame і служить основним вікном для нашого прикладу.

Змінні (поля) класу:

private Connection connection - служить для підключення до бази даних;

private Statement statement – служить для виконання SQL-команд;

private UserData userData –для зберігання результатів у вигляді таблиці.

В конструкторі викликаються 3 основні методи:

initConnection();

buildUI();

loadDataFromDB().

Вся процедура підключення до бази даних здійснюється в першій функції:

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:syrotynskyAB");

statement = connection.createStatement();

97


При цьому, спочатку нам необхідно завантажити драйвер-міст jdbc-odbc, а потім

відбувається підключення до нашої бази даних. Назва бази даних, тобто тієї бази, котру ми ввели в

вікні,

показаному

на

Мал.3,

вводиться

як

аргумент

функції

DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:Romanchuk").

Якщо назва бази даних введена нами неправильно, тоді виникає виняткова ситуація –

виконається функція в блоці catch().

Для безпосереднього виконання команд SQL необхідно створити об’єкт класу Statement.

Цей об’єкт служить для керування трансакціями. По замовчуванню, для нового об’єкту задається

режим автоматичної фіксації, тобто результати виконання кожної команди відразу фіксуються в

базі даних.

Після виконання підключення до бази, виконується функція buildUI(). В цій функції

задаються основні параметри вікна та створюється таблиця, котра потім додається до вікна. Існує

декілька конструкторів класу Jtable. В нашому випадку, таблиця створюється на основі підкласу

AbstractTableModel – UserData. В цьому класі є декілька функцій, котрі визначають вигляд таблиці.

Найважливіша функція:

public Object getValueAt(int nRow, int nCol)

{

if (nRow <0 || nRow > this.alData.size())

{

return null;

}

RowAddress rowAddress = (RowAddress) this.alData.get(nRow);

switch (nCol)

{

case 0: return rowAddress.firstname;

case 1: return rowAddress.lastname;

}

return "";

}

Тут задаються параметри, котрі будуть відображатись у відповідних рядках та колонках

таблиці. Для того, щоб локально зберігати результат виконання SQL запиту, ми створили

внутрішній клас RowAddress. В цьому класі є лише декілька полів, в котрих зберігаються

відповідні комірки бази даних.

Отримання результатів із бази даних здійснюється в функції loadDataFromDB(). Для цього

спочатку виконується SQL запит: statement.executeQuery("SELECT * FROM Addresses").

Результатом виконання цього запиту є об’єкт класу ResultSet. В цьому об’єкті колонки зберігається

в тому ж порядку, що і в таблиці бази даних. Для отримання значень відповідних колонок

використовується метод resultSet.getString(1) із номером колонки. Потім новостворений об’єкт

RowAddress додається до динамічного масиву в userData.

Після виконання SQL запиту в конструкторі Lab7 викликається метод

this.userData.fireTableDataChanged() – виконання цього методу необхідне для того, щоб

правильно відтворити таблицю із отриманими результатами.

98


Для того, щоб коректно завершити програму, нам необхідно від’єднатись від бази даних.

Для цього виконуються методи:

statement.close();

connection.close().

Порядок виконання роботи

1.Повторіть приклад. Поясніть отриманий результат.

2.В таблиці із результатами додайте колонки “Address” та “City”.

Для цього змініть відповідним чином поле

String columns[] = {"First Name", "Last Name"}

та метод

public Object getValueAt(int nRow, int nCol)

в класі UserData.

3. Зробіть висновки.

4. Оформити звіт. У звіті повинно бути текст програми і скріншоти результатів.

5. Прикріпити до VNS файл [Ваша Фамілія].zip в архіві повинно бути файли програм [Ваша

Фамілія]_labN_k.class ,a також файли звіту [Ваша Фамілія]_Zvit_LabN.mdb, де N – номер

лабораторної роботи, k – номер програми.

Контрольні питання

1. Для чого використовується об’єкт класу Statement?

2. За що відповідає номера (1,2,3,4,5,6) в команда String id = resultSet.getString(1); ... ,даної

програми?

private void loadDataFromDB()

{

this.userData.alData.clear();

try

{

ResultSet resultSet = statement.executeQuery("SELECT * FROM Addresses");

while (resultSet.next())

{

String id = resultSet.getString(1);

String firstname = resultSet.getString(2);

String lastname = resultSet.getString(3);

String address = resultSet.getString(4);

String city = resultSet.getString(5);

RowAddress r = new RowAddress(id, firstname, lastname, address, city);

this.userData.alData.add(r);

}

}

catch (SQLException e)

{

e.printStackTrace();

99


}

}

3. Яка з цих команд відповідає за з'єднання з БД?

try

{

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:romanchuk");

statement = connection.createStatement();

}

catch (Exception e)

{

e.printStackTrace();

}

4. Яка з цих команд відповідає за підключення драйвера JDBC-ODBC?

try

{

Class.forName("sun.jdbc.odbc.JdbcOdbcDriver");

connection = DriverManager.getConnection("jdbc:odbc:romanchuk");

statement = connection.createStatement();

}

catch (Exception e)

{

e.printStackTrace();

}

5. Який драйвер використовується для підключення БД в адміністративній консолі

Windows

6. Який драйвер використовується для підключення до БД з Java-програми?

100



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25786. Отосклероз. Характер слуховых расстройств при разной локализации отосклеротического процесса 14.84 KB
  Снижение слуха по типу нарушения звукопроводящей функции что обычно бывает обусловлено фиксацией основания стремени в окне преддверия внутреннего уха относят к тимпанальной форме отосклероза. Если очаг локализуется в области окна улитки или в улитке происходит понижение слуха по типу нарушения звуковосприятия смешанная и кохлеарная формы отосклероза. Иногда заболевание развивается быстро скоротечная форма что обычно наблюдается в подростковом возрасте а также при наследственном характере отосклероза.
25787. Воспаление внутреннего уха, характерные особенности воспаления, исход болезни, остаточные явления 15.21 KB
  В силу своего глубокого расположения в костном лабиринте воспаления внутреннего уха лабиринтиты как правило носят характер осложнений воспалительных процессов среднего уха или мозговых оболочек некоторых детских инфекций кори скарлатины эпидемического паротита. Результатом ограниченного гнойного лабиринтита является частичная потеря слуха на те или иные тоны в зависимости от места поражения в улитке. Развивающийся в этих случаях сухой лабиринтит протекает без гнойного воспаления и обычно не ведёт к гибели нервных элементов...
25788. Неврит слухового нерва. Центральное поражение слухового анализатора 15.55 KB
  Центральное поражение слухового анализатора. Поражения проводникового отдела слухового анализатора могут возникать на любом его отрезке. Наиболее частыми являются невриты слухового нерва под которыми понимается воспалительное поражение не только ствола слухового нерва но и поражения нервных клеток входящих в состав спирального нервного узла находящегося в улитке.
25789. Профилактика слуховых нарушений у детей и взрослых. Влияние шума на организм 16.53 KB
  Влияние шума на организм. Влияние шума на организм. Под воздействием шума превышающего 8590 дБ в первую очередь снижается слуховая чувствительность на высоких частотах. Человек работая при шуме привыкает к нему но продолжительное действие сильного шума вызывает общее утомление может привести к ухудшению слуха а иногда и к глухоте нарушается пищеварение происходят изменения объема внутренних органов.
25790. Строение носа и носовой полости 16.4 KB
  В центре носовой полости перегородка которая делит её пополам. Каждая половина носовой полости имеет 4 стенки: 1. Под носовыми раковинами имеются углубления которые называются верхний средний нижний носовой ход.
25791. Строение рта и ротовой полости 15.28 KB
  Передняя часть языка подвижна. Задняя часть языка неподвижна корень. Посередине языка проходит волокнистая перегородка. Поверхность языка имеет вкусовые рецепторы которые расположены в сосочках языка.
25792. Строение глотки 15.02 KB
  Носоглотка имеет сообщение с носовой полостью через хоаны. Таким образом слуховые трубы соединяют носоглотку с барабанной полостью. Ротоглотка сообщается с ротовой полостью через широкое отверстие зев.
25793. Строение гортани 15.39 KB
  К нему прикрепляются голосовые связки; перстневидный имеет форму перстня печаткой повёрнутого внутрь; надгортанник его изогнутый верхний край прикрывает вход в трахею. Парные хрящи: рожковидные; клиновдные; черпаловидные к ним прикреплены голосовые связки. Таким образом связки натягиваются между щитовидным и черпаловидными хрящами. Мышцы гортани по функции делят на 3 группы: мышцы натягивающие голосовые связки; мышцы расширяющие голосовую щель; мышцы суживающие голосовую щель.
25794. Проводниковый и корковый отделы речедвигательной сенсорной системы. Краткая характеристика, значение 15.09 KB
  Корковый отдел представлен речевыми центрами: 1. Это центр Брока центр осуществления моторной речи. Центр письменной речи центр графии. В височной доле верхняя височная извилина среднезадний отдел центр Вернике центр сенсорной речи центр понимания речи.