39808

МЕТОДИ ЗА ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ, ДАТИ ХАРАКТЕРИСТИКУ ПРОБЛЕМНОМУ І ДОСЛІДНИЦЬКОМУ МЕТОДУ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Контрольная

Педагогика и дидактика

Під методами трудового навчання розуміють способи спільної роботи учителя і учнів. Методи трудового навчання – це способи взаємозв’язаної і взаємозумовленої діяльності учителя та учнів під час якої учні під керівництвом учителя набувають теоретичних знань про працю людей матеріали та інструменти про планування технологічного процесу виготовлення виробів а також умінь і навичок з обробки матеріалів відповідними інструментами та виготовленням виробів. Технічні прийоми – потребують різноманітного обладнання матеріалів пристроїв технічних...

Украинкский

2013-10-08

75 KB

39 чел.

МЕТОДИ ЗА ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ, ДАТИ ХАРАКТЕРИСТИКУ ПРОБЛЕМНОМУ І ДОСЛІДНИЦЬКОМУ МЕТОДУ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ.

Під методами трудового навчання розуміють способи спільної роботи учителя і учнів.

Методи трудового навчання – це способи взаємозв’язаної і взаємозумовленої діяльності учителя та учнів, під час якої учні під керівництвом учителя набувають теоретичних знань про працю людей, матеріали та інструменти, про планування технологічного процесу виготовлення виробів ,а також умінь і навичок з обробки матеріалів відповідними інструментами та виготовленням виробів.

Методичні прийоми – складові елементи методу або окремі дії учителя та учнів.

Логічні прийоми – прийоми формування розумової діяльності учнів(способів мислення).

Технічні прийоми  – потребують різноманітного обладнання, матеріалів, пристроїв, технічних засобів навчання тощо.

         На відміну від інших навчальних предметів, заняття з праці характеризується деякими особливостями:

трудова діяльність учнів пов’язана не лише з засвоєнням знань, набуттям практичних вмінь і навичок, а й з створенням матеріальних цінностей;

серед джерел знань важливе місце займають знаряддя і предмети праці, трудові і технологічні процеси;

виховна дія в процесі навчання спрямована перш за все на формування і розвиток в учнів загальнолюдських якостей особистості;

заняття з учнями проводяться в навчально-виробничих умовах – робочих кімнатах з праці для учнів початкових класів.

Представники першого напрямку  виділяють три форми методів:

усні словесні (розповідь, пояснення, бесіда), при яких джерелом знань є
слово вчителя;

- наочні (спостереження учнями натуральних об’єктів, процесів.

практичні (виконання трудових завдань), при яких джерелом пізнання є практична робота учнів.

Представники другого напрямку виділяють чотири групи методів:

- репродуктивний (пояснювально-ілюстрований)                  

частково - пошуковий;

проблемний;

дослідницький.

Методи навчання, що визначаються за джерелами інформації, як було сказано вище, включають в себе три основні види: словесні, демонстраційні і практичні методи.

Усі словесні методи є найбільш розповсюдженим в практиці трудового навчання. Це бесіда, розповідь і пояснення.

Бесіда – метод навчання.

Успіху бесіди сприяє чітке визначення теми, логіці плану і умілому формуванню питань.

Розповідь – метод усного викладу матеріалу, який носить описовий або розповідний характер, відзначається науковістю, логічною послідовністю, образністю повідомлення учнями відомостей теоретичного або практичного характеру.

Розповідь може бути дедуктивною (від загального положення до конкретних фактів), або індуктивною (із ряду конкретних фактів виводиться конкретне положення).

Пояснення – метод усного викладу матеріалу з перевіркою з засвоєння і залученням учнів до вирішення питання, що , розглядається на уроці. Учитель пояснює учням, як підготувати робоче місце до заняття з праці, виготовити виріб.

Демонстраційні методи.

. На уроках трудового навчання демонстрація є не лише засобом наочного навчання, а й джерелом знань, об’єктом вивчення школярами. Учитель не тільки пояснює, а й показує учням, як підготувати робоче місце до заняття, як розташувати матеріали, інструменти, пристрої, прилади. Підготовлене вчителем робоче місце учні використовують як взірець.

На уроках трудового навчання в початкових класах використовують різні види демонстрації, які можна об’єднати в такі групи:

- демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються в натуральному виді (натуральні наочні посібники);

- демонстрація картин і графічних зображень (образотворчі наочні
посібники);

демонстрація кінофільмів, діапозитивів і діафільмів;

демонстрація прийомів роботи.

Практичні методи. На уроках трудового навчання в початкових класах поряд з політехнічними знаннями учні оволодівають загально трудовими політехнічними уміннями і навичками.

Під уміннями розуміють здатність людини до свідомого виконання даної дії, набутої на основі знань.

Навички – автоматизований компонент діяльності, вироблений в процесі вправ.
Частково-пошуковий метод. Суть цього методу полягає в тому, що учням не дається кінцевий результат вирішення поставленої задачі, а частину поставлених питань пропонується учнями вирішити самостійно. Починаючи з молодших класів елементи пошуку приоритетні на уроках трудового навчання. При виготовленні будь якого, навіть самого простого виробу, перед учнями ставиться завдання для самостійного вирішення, які будуть сприяти розвитку конструкторських умінь: який краще вибрати матеріал для виробу; який вигляд він повинен мати в готовому вигляді, щоб ним було зручно користуватись і був

він красивим і міцним, як зекономити матеріал при виготовлені виробу; яким способом краще зібрати вибір тощо. Таким чином, у практиці трудового навчання частково-пошуковий метод застосовується як метод, що готує учнів до самостійної творчості.

Проблемний метод. Проблемне навчання є психологічною доцільною системою роботи з учнями і характеризується такими особливостями.

нові знання не подаються в готовому вигляді; учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніш набуті знання і уміння:

Проблемне навчання ґрунтується на системі проблемних ситуацій. Проблемна ситуація на уроці трудового навчання в IIIII класах – це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків. Так при виготовленні плаваючих моделей учитель демонструє досліди, які ставлять перед учнями певну проблему. В посудину, заповнену водою, вчитель опускає

шматочок фольги. Учні спостерігають, що фольга занурюється на дно. Ставиться питання: чому фольга тоне? Учні припускають, що фольга тоне, так як вона важка. Тоді вчитель робить з фольги коробочку і обережно ставить дном на воду. Учні бачать, що в цьому випадку таж сама фольга плаває на поверхні води. Так виникає проблемна ситуація. Перше питання про те, що важкі матеріали завжди тонуть, не підтвердилося.

Дослідницький метод. Цей метод слід розглядати як найвищу ступінь творчої діяльності учнів, в процесі якої вони знаходять вирішення нових задач.

Розглянемо на конкретному прикладі елементи дослідницького методу. Для проведення досліду в розпорядженні кожного учня є зразки писального, малювального, газетного, обгорткового паперу і кальки, а також баночки з водою, фарба, пензлик. Для виготовлення корпусу кораблика треба брати малювальний папір який задовольняє всі вимоги: міцний, щільний, товстий, добре фарбується. Як показав приклад дослідницького методу учням не дають готове вирішення завдання, а учні самостійно приходять до узагальнень і висновків.

2. Інструктаж – це сукупність методів навчання пояснення мети, завдань послідовності і прийомів виконання трудових операцій.

- вступний інструктаж

- поточний

- заключний

Обладнання трудового навчання в початкових класах і методичне забезпечення робочої кімнати.

На уроках та в позаурочний час учні, виготовляючи вироби, набувають елементарних умінь та навичок обробки матеріалів ручними інструментами або вдаються до виготовлень нескладних пристроїв і механізмів, виконують і читають прості креслення, користуються ними здобувають початкове технічні знання.

При обладнанні робочої кімнати необхідно витримати науково обґрунтовані рекомендацій з кольорового оформлення кімнати, фарбуванню приміщення та обладнання. При фарбуванні кімнати, вікна якої виходять на сонячну сторону, необхідно витримати холодні тони. При фарбуванні робочої кімнати, вікна якої виходять на тіньову сторону, необхідно витримати теплі тони. При виборі кольорів для фарбування підлоги, стін, меблів, обладнання необхідно домагатись оптимального співвідношення кольорів, які в сукупності повинні створювати сприятливу кольорову гаму.

Однією з найважливіших вимог виробничої санітарії є освітлення робочих місць учнів. Для забезпечення робочих місць природним освітленням їх необхідно розміщувати так, щоб світло падало спереду учнів, або з лівого боку. Штучне освітлення у всіх приміщеннях шкіл здійснюється застосуванням люмінісцентних ламп білого світла або ламп розжарення.

У робочих кімнатах для 1-3 класів освітленість повинна бути не менше 300лк при люмінесцентному освітлені і не менш 150лк. при освітленні не менш 150лкприосвітленні лампи розжарення.

У робочій кімнаті повинні бути створені найсприятливіші метеорологічні умови роботи учнів ( температура, вологість повітря, швидкість руху повітря). Температура в робочій кімнаті повинна дорівнювати 17 – 18 °С. Для провітрювання повинні бути кватирки чи фрамуги. Найсприятливішим умовам відповідає відносна вологість у кімнаті в межах 40 – 60%.

Для створення відповідних санітарно – гігієнічних умов велике значення має озеленення робочої кімнати. Зелені насадження впливають на мікроклімат: поліпшують склад повітря і значно знижують його температуру влітку, підвищують вологість.

Для роботи з різними матеріалами: стеки (дерев’яні або пластмасові). Важливе місце в організації трудового навчання займають питання зберігання інструментів і їх раціонального розміщення на робочому місці.

Комплекс методичного забезпечення:

площинні графічні посібники (таблиці, плакати, картини, демонстраційні технологічні картки);

екранні посібники (діафільми, діапозитиви, кінофільми);

натуральні наочні посібники (колекції паперу і картону, ниток і тканини, природних матеріалів);

роздатковий матеріал (креслення виробів, технічні рисунки, технологічні картки).

Робоча кімната обладнується технічними засобами навчання: кінопроектор, діапроектором для демонстрування слайдів а також і діафільмів, а також епіпроектором для демонстрування непрозорих  зображень.

В робочій кімнаті повинні бути оформлені стенди: «Правила техніки безпеки та внутрішнього розпорядку», «Робота з папером і картоном», «Робота з тканиною», «Моделювання», «Робота з природним матеріалом».

Позакласна робота з трудового навчання. Робота в гуртках, групах продовженого дня

Позакласний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильно його організувати, щоб він був розумно використаний для відпочинку і заняття улюбленою справою. Завдання позакласної роботи в усіх формах полягає в тому, щоб залучити учнів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в розвитку індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей.

Позакласна робота з техніки будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної і позаурочної роботи необхідно врахувати такі специфічні принципи. До них відноситься:

добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;

масовість позакласної роботи;

опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;

суспільно корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи;

підпорядкування всіх позакласних занять загальними завданнями навчально – виховної роботи.

Основною формою організації роботи з техніки є гуртки – добровільне об’єднання учнів, які мають спільну зацікавленість в тій чи іншій області техніки та намагання займатись практичною діяльністю в цій області. В практиці діяльності шкіл та позашкільних дитячих закладів склались такі типи гуртків для учнів початкових класів:

гуртки по виготовленню іграшок;

гуртки по виготовленню наочних посібників;

гуртки початкового технічного моделювання;

гуртки художньо – прикладної творчості.

Такі гуртки створюються в школах(головним чином в групах продовженого дня).В них молодші школярі в доступній для них формі знайомляться з елементами техніки і найпростішими технологічними процесами, працюють з папером і картоном, дротом і жерстю, розвивають початкові уміння по обробці деревини, пластмас та інших матеріалів .Учні виготовляють технічні іграшки, нескладні моделі машин і механізмів та прості автоматичні пристрої, навчально - наочні посібники, предмети шкільного і домашнього вжитку.

Конкретний зміст роботи гуртків визначається з урахуванням місцевих умов, побажань учнів, підготовленості самого вчителя або керівника гуртка.

Заняття гуртка проводиться систематично, один раз на тиждень по 1,5 – 2 години. Для успішної роботи гуртка неабияке значення має підготовка керівника. Вона полягає в складанні тематичного річного (піврічного) плану роботи гуртка і конспектів кожного заняття План  складається за розділами програми і може включати декілька занять, присвяченій одній темі. Потім іде підготовка до кожного заняття. Спочатку визначається мета заняття: навчальна, виховна, розвиваюча..

Успіх гурткової роботи суттєво залежить від вибору об’єктів праці. Вони повинні бути привабливими і доступними для дітей, нескладними у виготовленні, формувати в гуртківців любов до праці, мати суспільно корисну спрямованість.

Специфіка уроку трудового навчання та вимоги до нього

Урок – це основна форма організації навчально-виховної роботи в школі. Під уроком розуміють заняття, яке проводиться з постійним складом учнів одного рівня підготовки, а саме:

центральне місце на уроці трудового навчання займає практична робота учнів;

практична робота учнів будується на базі продуктивної праці: всі вироби, що виробляються учнями мають суспільно корисну спрямованість, знаходять практичне застосування в школі, дитячому садку, сім’ї;

- продуктивний характер праці створює необмежені можливості для
підвищення активності учнів. Спираючись на природне прагнення дітей
створювати корисні речі своїми рухами, вчитель спрямовує навчальний процес
відповідно до програми;

- робота з різними інструментами зобов’язує учителя ретельно слідкувати за дотриманням учнями правил безпечної праці.

До уроків трудового навчання в початкових класах, як і до уроків з інших предметів, ставиться ряд дидактичних вимог: чіткість дидактичної мети, нерозривність виховних і навчальних завдань, правильний добір навчального матеріалу для кожної частини уроку, доцільний добір методів навчання для кожної частики уроку, колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня, організаційна чіткість уроку, практичний характер праці учнів, створення умов для безпечної роботи учнів.

Дидактичні принципи – це вихідні положення теорії навчання, якими керується учитель при організації і проведенні занять.

Політехнічний принцип – один з найважливіших принципів педагогіки, згідно якому в процесі навчанні в учнів повинні формуватися знання, уміння, навички.

Уміння і навички, необхідні для поводження із знаряддями праці, розділяються на загально трудові і загально виробничі.

Політехнічне навчання в школі відбувається на уроках ручної праці в навчальних майстернях.

Політехнічний принцип навчання в початковій школі має на увазі ознайомлення учнів з предметами праці, знаряддями праці, діяльністю людини в праці, продуктами праці.

На уроках трудового навчання учитель розширює політехнічний кругозір учнів про предмети праці: папір, картон, тканину, деревину, метал, пластмаси, а також матеріали, взяті безпосередньо з живої природи (шишки,, жолуді, листя, горіхи, солому, глину).

Уроки з трудового навчання можуть бути кількох типів. Визначаються вони за різними критеріями. Одні методики визначають типи уроків за змістом (уроки з обробки тканини, паперу, деревини): другі – за способом проведення (урок-екскурсію, кіно урок) треті – за цілями навчання (урок набуття учнями нових знань, урок формування умінь та навичок, комбінований урок).

Комбінований урок з трудового навчання має приблизно таку структуру: організаційна частина, повідомлення теми та мети уроку, аналіз зразку і – його графічного зображення.

На організацію уроку, як правило, відводиться 2-3 хвилини.

Другим етапом уроку є повідомлення учням теми та мети уроку, визначення корисності виробу.

Наступним етапом уроку є аналіз зразка виробу і його графічного зображення. На цьому етапі учитель демонструє зразок виробу, наприклад, коробочку з жерсті

Четвертим етапом уроку є конструювання виробу. На цьому етапі учитель розглядає з учнями будову виробу.

П’ятий етап – це планування трудового процесу.

Наступним етапом уроку є проведення технологічних операцій, самостійна робота учнів.

Останнім заключним етапом є підсумок уроку, колективне обговорення якості виробів та оцінка роботи учнів учителем. Для цього він бере 2-3 вироби, показує учням, а вони висловлюють свою думку, що в ньому зроблено добре, а що не якісно. Потім учитель підсумовує це обговорення, навчає учнів об’єктивно оцінювати якість виробу.

Другою частиною цього етапу є оцінювання робіт учнів. Підсумовуючи урок після колективного обговорення якості виробів, він оголошує оцінки.

Питання до державного екзамену з методики викладання трудового навчання

Методи за видами діяльності. Дати характеристику проблемному і дослідницькому методу практикуму в навчальних майстернях.

Обладнання кабінету трудового навчання початкових класів. Методичне забезпечення робочої кімнати.

Позакласна робота з трудового навчання. Робота в гуртках, групах продовженого дня.

Специфіка уроку трудового навчання та вимоги до нього.

1. Методи за видами діяльності. Характеристика проблемного та дослідницького методу практикуму в навчальних майстернях.

Поняття про методи і прийоми  навчання. Особливості методики трудового навчання з формування у молодших школярів політехнічних знань та умінь. Класифікація методів трудового навчання за джерелами інформації та видами діяльності учнів. Характеристика методів трудового навчання, що визначається за джерелами інформації. Усні, словесні методи: бесіда, пояснення, розповідь. Наочні методи навчання. Практичні методи: вправи, досліди, спостереження, лабораторні роботи, виконання практичних робіт.

Характеристика методів трудового навчання, що визначаються за видами діяльності учнів: репродуктивні, частково-пошукові, проблемні, дослідництво.

Інструктаж, як сукупність методичних прийомів навчання. Види інструктажу: фронтальний, ланковий, індивідуальний; вступний, поточний, заключний, усний, графічний, письмовий.

2. Обладнання кабінету трудового навчання початкових класів. Методичне забезпечення робочої кімнати.

Створення робочої кімнати для уроків трудового навчання в початкових класах. Обладнання робочого місця вчителя. Обладнання робочого місця учня. Організація робочих місць у процесі роботи з різними матеріалами. Розміщення в робочій кімнаті класної дошки, екрану, технічних засобів навчання, санітарного куточка, шаф, стелажів, стендів. Зберігання матеріалів та виробів.

3. Позакласна робота з трудового навчання. Робота в гуртках, групах продовженого дня.

Основні завдання позаурочної роботи: поглиблення і розширення політехнічних та художньо-прикладних знань та вмінь, одержаних на уроках, задоволення запитів та технічних інтересів учнів, подальший розвиток творчої ініціативи, розвиток смаку до технічної та художньо-конструкторської творчості.

Зміст і організація позаурочної роботи з трудового навчання і виховання учнів початкових класів: індивідуальна, гурткова і масова робота; ознайомлення дітей з технікою, виробництвом, працею дорослих, зустрічі з представниками різних професій, раціоналізаторами і винахідниками; майстрами декоративно-ужиткового мистецтва, художніх промислів.

  1.  Специфіка уроку трудового навчання та вимоги до нього.

Урок, як основна форма організації навчально-виховної роботи з трудового навчання. Специфіка уроків. Вимоги до уроку трудового навчання. Типи уроків.

Дотримання на уроках праці основних принципів навчання: науковість, зв'язок теорії з практикою, систематичність, послідовність, наочність, свідомість, доступність, міцність, засвоєння знань, виховний і розвиваючий зміст навчання. Структура уроку трудового навчання: повідомлення теми і мети уроку, аналіз трудового завдання, конструювання виробів, планування трудового процесу, підведення підсумків та оцінювання виконаної роботи. Культура праці на уроці. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог і правил безпечної праці. Контроль за правильною робочою позою учнів. За раціональним вибором матеріалів та інструментів, правильною хваткою інструментів, правилами виконання трудових операцій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61529. Духовная жизнь: достижения и потери 30.63 KB
  Цели урока: 1)образовательные: Помочь учащимся целостно представить проект изучения новой темы и сформировать представление о причинах идеологического наступления на культуру. 2) развивающая: Развитие информационной культуры учащихся, умение структурировать информацию...
61530. Животные 21.94 KB
  Подготовка к новому материалу 10 мин Физ. минутка 1 мин Объяснение новой темы 15 мин Физ. минутка 1 мин Закрепление пройденного 10 мин Итог урока 2 мин Ход урока Этап работы Содержание работы Примечание...
61531. Использование элементов фольклора по теме «Глагол» 36.86 KB
  Цель: Научить детей распознавать глагол как часть речи на примере устного народного творчества. б Закреплять умение ставить вопрос к глаголу.
61534. Понятие об одушевленных и неодушевленных существительных 20.54 KB
  Цель урока: открыть новые знания: имена существительные которые отвечают на вопрос: Кто обозначающие живой предмет живых существ умеющих самостоятельно бегать летать плавать хватать пищу наделенные душевными переживаниями называются одушевленными...
61535. Система счисления 14.57 KB
  Система счисления Система счисления символический метод записи чисел представление чисел с помощью письменных знаков. Вес разряда число равное основанию системы счисления в степени номера разряда.
61536. Виды алгоритмов 14.83 KB
  Цель: закрепить знания учащихся о записи алгоритма и работы с ним. Задачи: Напомнить учащимся как выглядит алгоритм на письме Закрепить навыки работы с программой Word Организационный момент.
61537. Жизнь древних славян 21.73 KB
  Педагогические задачи: Образовательная: формировать представление о жизни древних славян. Конечный результат: расширятся знания о жизни древних славян об их быте и культуре.