39810

Типовые динамические звенья

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Элемент описываемый дифференциальными уравнениями не выше второго порядка типовое динамическое звено. Усилительное безинерционное звено. Интегрирующее звено. Инерционное звено первого порядка апериодическое.

Русский

2013-10-08

414.5 KB

13 чел.

Лекция 6.

Типовые динамические звенья.

Любая система АР состоит из ряды звеньев, каждое из которых обладает определенными динамическими свойствами. В зависимости от характера протекания ПП различают 10 ТДЗ.

Элемент, описываемый дифференциальными уравнениями не выше второго порядка – типовое динамическое звено.

- общий вид такого уравнения.

Усилительное (безинерционное) звено.

, где

Для задания и полного описания усилительного звена достаточно определить его коэффициент усиления. Реально усилители имеют некоторую инерционность, но часто ей пренебрегают за малостью, по сравнению с инерционностью других элементов системы. Примерами усилительных звеньев могут служить механические пружины, рычажные передачи.

АФЧХ: Во всём диапазоне частот, только реальная часть.

АЧХ: Для любой частоты коэффициент усиления остаётся постоянным.

ФЧХ: Прямая, совпадающая с осью частот во всём диапазоне .

Интегрирующее звено.

Является необходимой частью астатических систем. Описывается следующим дифференциальным уравнением:

При постоянном входном сигнале, выходной сигнал неограниченно нарастает с постоянной скоростью, определяемой постоянной интегрирования Ти, чем больше эта величина, тем больше скорость интегрирования.

АФЧХ:

АЧХ:

ФЧХ:

ЛАЧХ:,

ω2=10ω1, ΔL=L(ω2)-L(ω1)=-20lgT10ω1+20lgTω1=-20lg(10Tω1)/(Tω1)=

=-20lg10=-20 дб/дек.

В точке .

В качестве примера можно привести гидравлический сервомеханизм.

Инерционное звено первого порядка (апериодическое).

Это звено описывается уравнением:

Для задания и описания этого звена определить два параметра: Т – постоянную времени и к – коэффициент передачи.

АФЧХ: Ф(j)=

АЧХ: А()=

ФЧХ:

ЛАЧХ: . Максимальная ошибка асимптотической и реальной ЛАЧХ в точке 1/Т не превышает 3 дб.

  1.  На низкочастотном участке, где <<1/Т => (пренебрегаем .
  2.  На высокочастотном участке, где >>1/Т => (пренебрегаем"1"), то есть имеем прямую с наклоном –20дб/дек. В точке =1/Т, имеем максимальное расхождение: .

Примером такого звена может служить уже рассмотренные ранее бак и дизель без наддува.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84511. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові 50.77 KB
  Групову належність необхідно враховувати при переливанні крові. Кров донора (людина, у якої беруть кров для переливання) та реципієнта (людина, якій переливають кров) мають бути сумісними. Це означає, що плазма крові реципієнта не повинна містити аглютинінів до аглютиногенів еритроцита донора.
84512. Фізіологічна характеристика резус-системи крові Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності 45.14 KB
  Резус система як і система АВ0 є основною груповою системою крові. Резус система влаштована відносно простіше ніж система АВ0. Найбільш важливим сильним та поширеним аглютиногеном системи резус є Д Rh.
84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.
84515. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина 41.82 KB
  В дольках ацинусах слинних залоз утворюється первинний секрет який є ізотонічним однаковим за йонним складом по відношенню до плазми крові і містить ферменти що секретуються ацинарними клітинами. Секреторний цикл це послідовна зміна станів секреторних клітин які виділяють ферменти та слиз. Для клітин які виділяють ферменти можна визначити такі фази секреторного циклу: 1.
84516. Регуляція слинновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини 43.06 KB
  Слиновиділення має нервову та гуморальну регуляцію проте основну роль у регуляції виконує нервова система. Слиновиділення знаходиться під контролем як симпатичної так і парасимпатичної нервових систем. Індукують слиновиділення секреторні центри довгастого мозку аферентні активуючі імпульси до якого надходять від рецепторів язика ротової порожнини та піднебіння смакові та тактильні від носової порожнини нюхові рецептори та від вищих відділів мозку думка про їжу. Від всіх цих рецепторів інформація про характер їжі надходить до...
84517. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти 43.63 KB
  На тваринах секреторну функцію шлунка досліджують такими методами: 1. Свищ fistul шлунка трубка що вставляється в порожнину шлунка. Свищ шлунка можна комбінувати з езофаготомією операцією по вирізанню стравоходу. Добутий таким чином шлунковий сік відноситься до того який виділяється під час 1ої фази шлункової секреції бо їжа не подразнила слизову оболонку шлунка тому в даному соці буде менше ферментів і більше електролітів.
84518. Склад і властивості шлункового соку 45.22 KB
  Значення радіального градієнту заключається в тому що чим ближче до стінки тим pH нижчий висока кислотність а чим ближче до центру шлунка тим він вищий низька кислотність. Активуються вони тільки в порожнині шлунка за рахунок соляної кислоти. Ферменти виділяють залози всіх відділів шлунка. Соляна кислота що являється одним із найважливіших компонентів шлункового соку виділяється парієтальними клітинами яких багато в залозах тіла та дна шлунка та мало в залозах пілоричного відділу шлунка.
84519. Складно-рефлекторна (цефалічна) фаза регуляції шлункової секреції 42.2 KB
  Кількість та склад шлункового соку змінюється особливо після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника кількість та склад їжі. Натще секретується невелика кількість шлункового соку до 10 мл на годину. Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується росте його кислотність та вміст ферментів.