3998

Програмування та настроювання малоканального програмованого логічного контролера МІК-51 підприємства Мікрол

Другое

Информатика, кибернетика и программирование

Робота 2. Програмування та настроювання малоканального програмованого логічного контролера МІК51 підприємства «Мікрол». Мета роботи Вивчення основних можливостей програмного пакета «Редактор FBD-програм АЛЬФА», програмна реалізація мовою FBD-блок...

Украинкский

2012-11-10

228.81 KB

85 чел.

Робота

2.

Програмування

та

настроювання

малоканального програмованого логічного контролера МІК51 підприємства «Мікрол»

2.1 Мета роботи

Вивчення основних можливостей програмного пакета «Редактор

FBD-програм АЛЬФА», програмна реалізація мовою FBD-блоків

позиційного та ПІД-регулятора.

2.2 Теоретичні відомості

2.2.1 Призначення та характеристики програмованого логічного

контролера МІК-51

МІК-51 - це компактний

малоканальний багатофункціональний

мікропроцесорний

контролер,

призначений

для

автоматичного

регулювання і логічного керування

технологічними процесами. Контролер

МІК-51 дозволяє вести локальне,

каскадне, програмне, супервізорное,

багатозв’язане регулювання.

Архітектура

контролера

забезпечує можливість вручну або

автоматично включати, відключати,

перемикати

і

реконфігуровувати

контури регулювання, причому всі ці операції виконуються незалежно

від складності структури керування. У сполученні з обробкою

аналогових сигналів контролер МІК-51 дозволяє виконувати також

логічні перетворення сигналів і виробляти не тільки аналогові або

імпульсні, але і дискретні команди керування. Логічні функціональні

блоки формують логічну програму покрокового керування з аналізом

умов виконання кожного кроку, заданням контрольного часу на

кожному кроці і умовним або безумовним переходом програми до

заданого кроку. У сполученні з обробкою дискретних сигналів

контролер дозволяє виконувати також різноманітні функціональні

перетворення аналогових сигналів і виробляти не тільки дискретні, але

і аналогові керуючі сигнали.

МІК-51 містить засоби оперативного керування, розташовані

на лицьовій панелі контролера. Ці засоби дозволяють вручну

змінювати режими роботи, установлювати завдання, управляти ходом

виконання програми, вручну управляти виконавчими пристроями,


контролювати сигнали і помилки. Стандартні аналогові і дискретні

датчики і виконавчі пристрої підключаються до контролера МІК-51 за

допомогою індивідуальних кабельних зв'язків. Усередині контролера

сигнали обробляються в цифровій формі.

Контролери МІК-51 можуть поєднуватися в локальну керуючу

мережу шинної конфігурації по інтерфейсу RS-485 та протоколу

ModBus. Для такого об'єднання ніяких додаткових пристроїв не

потрібно. Через мережу контролери можуть обмінюватися

інформацією в цифровій формі.

Рис. 1. Організація мережі контролерів МИК-51

У контролері МІК-51 передбачено:

• До 9 незалежних контурів регулювання, кожний з яких може бути

локальним або каскадним, з аналоговим або імпульсним виходом, з

ручним, програмним (у тому числі багатопрограмним) або

супервізорним задатчиком.

• Більше 50 типів зашитих у ПЗУ функціональних блоків безперервної

і дискретної обробки інформації, включаючи функціональні блоки ПІД

регулювання, функціональні блоки математичних, динамічних,

нелінійних, аналого-дискретних і логічних перетворень.

• До 99 використовуваних блоків (див. Додаток 1) з вільним їхнім

заповненням будь-якими функціональними блоками з бібліотеки і

вільним конфігуруванням між собою і із входами-виходами

контролера. Ручна установка або автопідстроювання будь-яких

властивостей, параметрів і коефіцієнтів у будь-яких функціональних

блоках.

• Зміна режимів керування, включення/відключення, перемикання і

реконфігурування контурів регулювання будь-якого ступеня

складності.

• Оперативне керування контурами регулювання за допомогою клавіш

лицьової панелі, 2-х чотирирозрядних і одного трирозрядного

цифрових індикаторів і нaбоpу світлодіодів, що дозволяють міняти

режими,

встановлювати

завдання,

управляти

виконавчими

механізмами, контролювати сигнали та аварійні ситуації. При

програмному регулюванні засоби оперативного керування дозволяють

вибирати необхідну програму, пускати, зупиняти, і скидати програму,


переходити до наступної ділянки програми, а також контролювати хід

виконання програми.

• Об’єднання до 32 контролерів у локальну керуючу мережу, причому

в цю мережу можуть включатися також і інші моделі контролерів.

• Контролери МІК-51 можуть комплектуватися модулем розширення.

1.2.2. Програмування малоканального програмованого логічного

контролера МІК-51

Програмування контролера виконується за допомогою клавіш

передньої панелі або по послідовному інтерфейсу за допомогою

спеціального програмного забезпечення - візуального редактора FBDпрограм АЛЬФА. Програмний пакет редактор FBD-програм АЛЬФА

поширюється безкоштовно. Він доступний на сторінці в Інтернет

www.microl.com.ua.

Система програмування реалізована відповідно до вимог

стандарту Міжнародної Електротехнічної Комісії (МЕК) IEC 1131-3 і

призначена для розробки прикладного програмного забезпечення для

збору даних і керування технологічними процесами, виконуваними на

програмованих контролерах. Як мова програмування в системі

використовується мова функціональних блокових диагpамм Function

Block Diagram (FBD), що надає користувачеві механізм об'єктного

візуального програмування.

У вихідному стані функціональні блоки відсутні і ніякі функції

по обробці сигналів контролером не виконуються. Реалізовані

програмно функціональні блоки утворюють область управління

контролера. Функціональний блок є елементарною ланкою FBDпрограм. Система програмування реалізована відповідно до вимог

стандарту Міжнародної Електротехнічної Комісії (МЕК) IEC 1131-3 і

призначена для розробки програмного забезпечення для збору даних і

керування

технологічними

процесами,

виконуваними

на

програмованих контролерах. Як мова програмування в системі

реалізована мова функціональних блокових діагpам Function Block

Diagram (FBD), що надає користувачеві механізм об'єктного

візуального програмування.

Контролер містить велику бібліотеку функціональних блоків

(див. Додаток 1), достатню для того, щоб вирішувати порівняно

складні завдання автоматичного регулювання і логіко-програмного

керування. Крім функціональних блоків автоматичного регулювання і

логіко-програмного керування в бібліотеці є великий набір

функціональних блоків, що виконують динамічні, статичні,

математичні, логічні і аналого-дискретні перетворення сигналів.


Частина бібліотечних функціональних блоків виконує особливе

завдання: вона зв'язує апаратуру контролера з основною масою

функціональних блоків. До цих «зв'язкових» функціональних блоків

відносяться:

• функціональні блоки введення і виводу аналогових і дискретних

сигналів,

• функціональні блоки обслуговування лицьової панелі,

• функціональні блоки прийому і передачі сигналів через інтерфейсний

канал.

Апаратні елементи структури контролера (вхідні і вихідні УСО,

лицьова панель, інтерфейсний канал) починають виконувати свої

функції лише після того, як будуть використані які-небудь відповідні

функціональні блоки.

При програмуванні функціональними блоками в більшості

випадків діють правила:

• функціональним блокам присвоюються порядкові номери, які

ідентифікують блок у системі, а також визначають черговість

виконання блоків у програмі;

• функціональному блоку може бути присвоєний будь-який

порядковий номер;

• в одній програмі функціональні блоки того самого типу можна

використати багаторазово;

• не може бути вільних (непідключених) входів функціонального

блоку;

• допускаються зв'язки входів і виходів будь-якого типу, тому що

перетворення типів здійснюється автоматично.

Із цих правил є наступні виключення:

• для деяких функціональних блоків є обмеження на кратність їхнього

використання в межах одного контролера. Так, функціональний блок

аналогового введення можна використати лише чотири рази - ці

чотири функціональних блоки охоплюють всі аналогові входи і його

повторне використання позбавлено змісту. Аналогічні обмеження (по

аналогічних причинах) мають інші функціональні блоки вводу-виводу

інформації.

У процесі конфігурування для кожного входу кожного

функціонального блоку задається джерело сигналу. Всі можливості

конфігурування однакові як для входів, так і для параметрів. Не може

бути вільних (непідключених) входів функціонального блоку.

Сигнали, що подаються на вхід надходять із виходів функціональних

блоків. При конфігурації для входів задається номер функціонального

блоку і номер виходу, до якого підключається даний вхід. Зазначені


конфігураційні можливості дозволяють будувати керуючі структури

різних конфігурацій і виконувати складну алгоритмічну обробку

сигналів. Аналогічний зв'язок параметрів функціональних блоків

дозволяє виконати автоматичну зміну будь-якого параметра

настроювання (автопідстроювання).

Можливості конфігурування не залежать від функціонального

блоку і визначаються наступними правилами:

• Не може бути вільних (непідключених) входів функціонального

блоку.

• На будь-якому вході функціонального блоку сигнал можна

інвертувати (у вихідному стані інверсія відсутня).

• До будь-якого входу будь-якого функціонального блоку можна

підключити спеціальний функціональний блок, що задає сигнал у

вигляді значення (константи або коефіцієнта).

• Виходи функціонального блоку можуть залишатися вільними

(непідключеними).

Час циклу виконання програми користувача фіксований і

становить

0,1 секунди.

Спочатку обслуговується перший

функціональний блок, потім другої і т.д. поки не буде обслужений

останній функціональний блок. Коли час у межах установленого часу

циклу мине програма знову перейде до обслуговування першого

функціонального блоку. Сеанс мережевого обміну з верхнім рівнем

умовно показаний у циклі контролера. Насправді мережевий обмін

носить випадковий характер стосовно циклу контролера.

Рис. 2. Блок-схема роботи контролера МІК-51

Загальний

час,

затрачуваний

на

обслуговування

функціональних блоків ТФБ і інтерфейсного каналу ТІН, повинне бути

менше часу циклу, рівного 0,1 сек: TФБ + TІН < 0,1 сек. У кожному

циклі функціональний блок одержує на свої входи сигнали, обчислені


в попередньому циклі функціональними блоками, до яких даний

функціональний блок підключений по конфігурації. Циклічність

обслуговування функціональних блоків приводить до того, що

затримка в обробці сигналів залежить від порядку програмування

з'єднаних між собою функціональних блоків. Цю обставину варто

враховувати при програмуванні функціональних блоків. Загальна

рекомендація: для мінімізації затримки бажано, щоб функціональне

блок-джерело мало менший номер, ніж функціональний блок-приймач.

1.2.3. Програмний

контролерів МІК-51

пакет-редактор

FBD-програм

«Альфа»

для

Програмний

пакет-редактор

FBD-програм

«Альфа»

призначений для програмування функціональними блоками

мікропроцесорних контролерів МІК-51 виробництва підприємства

МІКРОЛ. Мова функціональних блоків (Function Block Diagram - FBD)

призначена для розробки алгоритмів у вигляді діаграм функціональних

блоків. Мова FBD є візуальною мовою програмування алгоритмів.

Програма, створена цією мовою, називається FBD-програмою.

Функціональні можливості пакета:

1. Розробка FBD-програми для контролера в спеціальному редакторі.

FBD-програма розробляється розміщенням функціональних блоків у

робочому полі та з'єднанням їх в одну діаграму. У даному режимі є

наступні можливості:

- Вибір і розміщення функціональних блоків з відповідного

функціонального розділу бібліотеки,

- Ручний розподіл

- Програмування зв'язків

- Настроювання параметрів блоків.

2. Запис FBD-програми в контролер

3. Читання FBD-програм з контролера, іх збереження в комп'ютері,

перевірка, друк на принтері або редагування

4. Емуляція і налагодження роботи програми

Є кілька можливостей налагодження програм:

- Режим покрокової емуляції

- Безперервний режим. У ньому програма безупинно виконується із

заданим періодом.

5. Додаткові сервісні можливості:

- Подання FBD-програми у вигляді таблиці.

- Друк програми користувача на принтері.

- Автоматичний розподіл параметрів блоків у регістровій області

пам'яті.


- Перевірка програми.

- Читання й запис параметрів функціональних блоків.

- Ініціювання мережевого обміну.

- Режим автоматичної нумерації блоків у програмі.

Програмування мовою FBD-блоків в редакторі FBD-програм

«Альфа»:

1. Вибір функціональних блоків здійснюється на панелі інструментів з

відповідного розділу бібліотеки.

2. Зв'язування блоків здійснюється у наступному порядку:

- установити стрілку курсора на відповідний вхід блоку, при цьому

вхід виділяється кружечком;

- натиснути ліву кнопку миші;

- перемістити стрілку курсора при натиснутій лівій кнопці миші на

відповідний вихід потрібного блоку (джерела сигналу);

- відпустити кнопку;

- при необхідності можливо вказати інверсію вхідного сигналу

встановивши покажчик миші на вхід блоку і натиснувши комбінацію

CTRL + ліва клавіша миші.

3. Настроювання параметрів функціональних блоків здійснюється в

наступному порядку:

- установити стрілку курсора на відповідний блок і натиснути ліву

кнопку маніпулятора, при цьому блок виділяється підсвічуванням

- натиснути праву кнопку миші на виділеному блоці

- з меню, що з'явилося, вибрати пункт ВЛАСТИВОСТІ


- у діалоговому вікні редагування параметрів блоку, що з'явилося,

виконати відповідні настроювання.

4. Нумерація блоків виконується в порядку установки блоків.

Зміна нумерації можлива:

- автоматично за допомогою кнопки ПРОНУМЕРУВАТИ БЛОКИ

АВТОМАТИЧНО на панелі інструментів. При цьому виконується

послідовна нумерація блоків у порядку їхньої установки, відкидаючи

можливі пробіли в номерах.

- вручну при натисканні одночасно кнопок CTRL-D, установки

початкового номера і відмітки блоків в порядку зростання номерів

5. Розподіл параметрів блоку в регістровій області пам'яті можливий:

- автоматично за допомогою кнопки АВТОМАТИЧНИЙ РОЗПОДІЛ

ПАМ'ЯТІ на панелі інструментів. При цьому виконується послідовний

розподіл параметрів блоків в регістрової області пам'яті, без пробілів в

пам'яті (дефрагментація).

- вручну із вказівкою базової адреси блоку в регістровій області пам'яті

6.Провірка програми здійснюється за допомогою кнопки

ПРОВЕРИТЬ ПРОГРАММУ на панелі інструментів. При цьому

виконується перевірка програми користувача на відповідність

програмування контролера МІК-51.

Запис і зчитування програми з контролера:

1. Настроювання параметрів COM-порта. Параметри COM-порта

настроюються в меню ОПЦИИ или по однойменній кнопці на панелі

інструментів

2. Запис, зчтування програми здійснюється по відповідній команді в

меню ДЕЙСТВИЯ або по однойменних кнопках на панелі інструментів

. Всі ці операції потребують встановлення відповідного адреса

контролера (Опции – Адрес контроллера).

Відлагоджування програми

Відладчик реального часу запускається кнопкою ОТЛАДЧИК

на панелі інструментів і забезпечує зчитування даних з контролера

з наступною візуалізацією стану всіх виходів блоків.

Сервісні можливості програми:

1. В меню ВИД переключається вигляд:

ПРОГРАММА або

ТАБЛИЦА для контролю програми користувача з передньої панелі

контролера.

2. В меню ОПЦИИ вмикається візуалізація параметрів на

функціональному блоці.


2.3 Програма роботи

1. Підготовка лабораторної установки та програмного забезпечення

до роботи.

2. Ознайомлення з панеллю керування регулятором, можливостями

використання органів управління та індикації, клемно-блочними

з’єднаннями.

3. Створення проекту програми в програмному пакеті-редакторі

FBD-програм «Альфа».

4. Реалізація двопозиційного регулятора на базі ПЛК МІК-51 мовою

FBD-блоків в редакторі FBD-програм «Альфа».

5. Реалізація та настроювання ПІД-регулятора на базі ПЛК МІК-51

мовою FBD-блоків в редакторі FBD-програм «Альфа».

6. Зчитування та запис програми в ПЛК МІК-51.

2.4. Порядок виконання роботи

1. Встановити

програмний

пакет-редактор

FBD-програм

«Альфа». Візуально оглянути лабораторну установку. Вияснити

призначення кожного її елемента. Підключити блок БПІ-485 до СОМ

порта комп’ютера через відповідний кабель. У разі відсутності

видимих ушкоджень за згодою викладача подати живлення на

лабораторний стенд.

2. Оглянути панель керування регулятором та встановити

призначення кожного елемента (індикаторів, світлодіодів, кнопок

керування).

3. Запустити пакет-редактор FBD-програм «Альфа», створити

новий проект програми, ознайомитися з меню програми та бібліотекою

FBD-блоків.

4. Створити програму мовою FBD-блоків для реалізації

двопозиційного регулятора з наступними характеристиками:

- завдання регулятора – 70 одиниць;

- гістерезис двопозиційного регулятора – 5 од.;

- тип аналогового входу - лінійний;

- постійна часу експоненційного цифрового фільтра – 2.5 с;

- сигналізація відхилення від завдання регулятора на 20 од.;


Програму перевірити на наявність помилок, провести її відлагодження.

Копії екранів програми у вигляді FBD-блоків та таблиці, параметри

блоків виписати у звіт. Проект зберегти на жорсткий диск.

5. Створити програму мовою FBD-блоків для реалізації ПІДрегулятора з наступними характеристиками:

- номер дисплея – 1;

- завдання регулятора – 50 од., внутрішня точка;

- коефіцієнт передачі Кп – 5;

- час інтегрування Ті – 15 с.;

- час диференціювання – 10 с.;

- сигналізація відхилення від завдання на 10 од.;

- номер аналогового виходу - 1;

- постійна часу вхідного цифрового фільтра – 2.5 с.

Програму перевірити на наявність помилок, провести її відлагодження.

Копії екранів програми у вигляді FBD-блоків та таблиці, параметри

блоків виписати у звіт. Проект зберегти на жорсткий диск.

6. Використовуючи пакет-редактор FBD-програм «Альфа»

провести пошук контролерів в мережі, встановити їхні мережеві

адреси, зчитати конфігурації.

7. Використовуючи пакет-редактор FBD-програм «Альфа»

записати розроблені програми в ПЛК МІК-51 та провірити їх роботу.

8. Оформити звіт про виконання лабораторної роботи.

2.5 Контрольні запитання

1.

Яке призначення малоканального програмованого логічного

контролера МІК-51?

2. Які операції може виконувати ПЛК МІК-51?

3. Які закони регулювання можна реалізувати на ПЛК МІК-51?

4. Яким чином здійснюється програмування ПЛК МІК-51?

5. Яка кількість FBD-блоків може бути зашита в пам’ять ПЛК МІК51? Яка кількість FBD-блоків існує в пакеті-редакторі FBDпрограм «Альфа»?

6. На які групи поділені FBD-блоки в пакеті-редакторі FBD-програм

«Альфа»?


7. Які органи управління та індикації розміщені на лицевій панелі ПЛК

МІК-51?

8. Який мережевий інтерфейс та протокол використовується в ПЛК

МІК-51? Яка кількість ПЛК МІК-51 може бути мідключена до

мережі?

9. Для чого використовується і які функції виконує програма «Альфа»?

10. Які є правила створення FBD-програм для ПЛК МІК-51?

Додаток 1. Бібліотека функціональних блоків контролера МІК-51

1. Функціональні блоки вводу-виводу

1.1 LAN_SV (1) - Інтерфейсний супервізор (диспетчер)

1.2 LAN_IN (3) - Інтерфейсного введення

1.3 LAN_OUT (4) - Інтерфейсного виводу

1.4 AIN (5) - Аналогове введення

1.5 DIN (6) - Дискретне введення

1.6 DIN_CTU (7) - Імпульсне введення

1.7 AOT (8) - Аналогового виводу

1.8 DOT (9) - Дискретного виводу

1.9 DOT_OP (10) - Керований дискретний виводу

2. Математичні функціональні блоки

2.1 MUL (12) - Множення

2.2 SUMM (13) - Підсумовування з масштабуванням

2.3 DIV (14) - Ділення

2.4 SQRT (15) - Корінь квадратний

2.5 ABS (16) - Абсолютне значення

2.6 INTEG (17) - Інтегрування

2.7 DERIV (18) - Диференціювання із затримкою

3. Логічні функціональні блоки

3.1 AND (19) - Логічне І

3.2 AND_M (20) – Багатовходове І

3.3 OR (21) - Логічне АБО

3.4 OR_M (22) - Багатовходове АБО

3.5 XOR (23) - Виключаюче АБО

3.6 MAJRT (24) - Мажорирування

3.7 TRIG (25) - Тригер

3.8 REG (26) - Регістр

3.9 EDGE (27) - Виділення фронту

3.10 CODER (28) - Шифратор

3.11 DECODER (29) - Дешифратор

4. Функціональні блоки керування програмою

4.1 MIN (30) - Мінімум


4.2 MAX (31) - Максимум

4.3 AVRG (32) - Ковзаюче середнє, затримка

4.4 EXTREM (33) - Екстремум

4.5 LIMIT (34) - Обмеження

4.6 LIMIT_RT (35) - Обмеження швидкості

4.7 MUX (36) - Перемикач по номеру

4.8 CMP (37) - Компаратор

4.9 TIMER (38) - Таймер

4.10 COUNT (39) - Лічильник

4.11 OSC (40) - Одновібратор

4.12 OSC_M (41) - Мультивібратор

4.13 PULSE (42) - Імпульси

4.14 MEM (43) - Запам'ятовування

4.15 DMUX (44) - Перемикач по номеру

4.16 AVRG_8 (45) - Середнє

5. Функціональні блоки керування технологічним процесом

5.1 FILTER (50) - Фільтр

5.2 SCALL (51) - Масштабування

5.3 LINEAR (52) - Кусково-лінійна функція

5.4 SP (53) - Уставка аналогова

5.5 SP_M (54) - Уставка аналогова багатоканальна

5.6 TM (55) - Уставка часу

5.7 TM_M (56) - Уставка часу багатоканальна

5.8 TM_PRG (57) - Програмний задатчик

5.9 RTA (58) - Таймер-сигналізатор реального часу

5.10 RAMP (59) - Лінійна зміна параметра

5.11 PID (60) - Регулятор аналоговий

5.12 PID_CAS (61) - Регулятор аналоговий каскадний

5.13 PID_IMP (62) - Регулятор імпульсний

5.14 USER (63) - Користувацька панель

5.15 RTA_CYC (64) - Циклічний таймер-сигналізатор реального часу

5.16 HMDT (70) - Блок обчислення вологості повітря

5.17 IF (80) - Якщо

5.18 THEN (81) - Тоді

5.19 STATE (82) - Блок станів

5.20 dSET (83) - Уставка дискретна

5.21 CASE (84) - Випадок. з множини

6. Функціональні блоки з розширеними функціями

6.1 COR_S (93) - Коректор статичний

6.2 COR_D (94) - Коректор динамічний

6.3 D_PID (95) - Дельта-регулятор

6.4 D_PID_I (96) - Дельта-регулятор імпульсний



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34482. Русское искусство середины 18в.: Архитектура – от барокко к классицизму 31 KB
  : Архитектура от барокко к классицизму. Переход от барокко к классицизму был одним из самых быстрых в смене стилей отечественной архитектуры. Конец 1750х годов еще расцвет барокко. Барокко как самостоятельный стиль в русской архитектуре оформилось в 1730х годах.
34483. Русская архитектура середины 18в. Школа Д. В.Ухтомского. Своеобразие архитектурного почерка 33 KB
  Ухтомского заключалась в руководстве правильной застройкой города. Ухтомского. Ухтомского выходили отличные зодчие примером чего может служить М. Ухтомского.
34484. Русская архитектура второй половины 18в. Деятельность М.Ф. Казакова 35 KB
  Казакова М. Казаков ученик архитектурной школы известного русского зодчего Д. возглавил школу и команду Казаков приобрел большой строительный опыт: участвовал в создании Головинского дворца Триумфальных ворот на Страстной площади в честь коронации Екатерины II галереи Оружейной палаты. Впервые дарование Казакова как архитектора раскрылось во время его участия в восстановлении Твери после пожара в мае 1763 г.
34485. Русское искусство к.18в.: Эпоха русского классицизма. Портретный и исторический жанр в творчестве А.П. Лосенко. М.Шибанов – зачинатель крестьянского бытового жанра 34.5 KB
  Лосенко. Лосенко 1737 1773 сын крестьянина ставший потом директором Академии. Будучи воспитанником Академии художеств Лосенко создал большую историческую картину на евангельский сюжет Чудесный улов . Лосенко много внимания уделял он живописным этюдам обнаженного тела; в результате появились известные полотна Авель и Каин .
34486. Русское искусство к.18в.: Исторический пейзаж в творчестве Ф.М. Матвеева, С.Ф. Щедрина. Городской пейзаж в творчестве Ф.Я. Алексеева 31 KB
  Классицизм стремился подчинить себе все виды живописи превратить их по сути дела в исторический жанр. Среди его работ наиболее известны серии видов Павловского Гатчинского и Петергофского парков виды Каменного острова и декоративные панно для Михайловского дворца в Петербурге. Щедрин запечатлел конкретные виды архитектурных сооружений но главную роль отводил не им а окружающей природе с которой человек и его творения оказываются в гармоническом слиянии. Виды уютны уравновешенны в них есть прелесть открытия нового чувства природы...
34487. Русское искусство к.18в.: Портрет в творчестве Ф.С. Рокотова, Д.Г. Левицкого, В.Л. Боровиковского 34 KB
  : Портрет в творчестве Ф. Новый этап в развитии портретного искусства которое теперь не ограничивается запечатлением индивидуальных черт человека но проникает в его внутренний мир ознаменовался творчеством Ф. Удивительная одаренность Рокотова быстро принесла ему известность и признание при дворе но лучшие произведения относятся к московскому периоду его жизни где расцвел талант художника в области интимных камерных портретов. Созданный Рокотовым тип портрета камерный интимный портрет составляет целую эпоху в русской портретной...
34488. Архитектура первой половины 19в.: от классицизма к ампиру. А.Н. Воронихин. Ж.Т. де Томон, А.Д.Захаров, К.И. Росси 85 KB
  : от классицизма к ампиру. В Российской империи стиль ампир появился при Александре I. Для возведения Исакиевского собора Александр I пригласил начинающего французского архитектора Анри Луи Огюста Рикар де Монферрана впоследствии ставшего одним из основоположников русского ампира. Ампир от фр.
34489. Скульптура первой половины 19в.Скульпторы И.П. Мартос, Ф.Ф. Щедрин 26.5 KB
  Мартос Ф. Мартос создатель памятника Минину и Пожарскому а также Ф. Иван Петрович Мартос выдающийся русский скульптормонументалист. Портрет как самостоятельный жанр не занимает в творчестве Мартоса значительного места.
34490. Русское искусство н.19в.: Романтизм в творчестве живописца О.А. Кипренского 35.5 KB
  В изобразительном искусстве начала столетия сформировалось и новое направление вошедшее в историю под названием романтизма явление европейской культуры в XVIII XIX веках представляющее собой реакцию на Просвещение и стимулированный им научнотехнический прогресс. В начале XIX века романтизм стал обозначением нового направления противоположного классицизму и Просвещению. Героические походы Суворова на рубеже XVIII XIX столетий войны с Наполеоном и наконец народноосвободительная Отечественная война 1812 года а вслед за ней дворянское...