4005

Діагностика захворювань шкіри. Гігієна шкіри, медична етика і деонтологія в дерматовенерології

Лекция

Медицина и ветеринария

Науково – методичне обґрунтування теми Вивчення теми «Діагностика захворювань шкіри. Гігієна шкіри, медична етика і деонтологія в дерматовенерології. Принципи лікування хворих із шкірними та венеричними захворюваннями. Загальне і зовнішне лікув...

Украинкский

2012-11-10

86 KB

52 чел.

Науково – методичне обґрунтування теми

Вивчення теми «Діагностика захворювань шкіри. Гігієна шкіри, медична етика і деонтологія в дерматовенерології. Принципи лікування хворих із шкірними та венеричними захворюваннями. Загальне і зовнішне лікування» являється новою темою, яку вивчають студента медичного училища на останньому курсі навчання. Тема практичного заняття перекликається з матеріалами, який студенти вивчали на базових та основних клінічних предметах.

У 90 –х роках минулого сторіччя в Україні склалась складна епідеміологічна ситуація щодо інфекційних захворювань, зокрема заразних захворювань шкіри та хвороб, що передаються статевим шляхом. Зокрема, упродовж останніх 10 років кількість хворих на сифіліс зросла в десятки разів. Значного поширення набули захворювання, що передаються статевим шляхом, другого покоління: хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, цитомегаловірусна інфекція.

Високий рівень запальних захворювань органів сечової і статевої систем, насамперед таких, що передаються статевим шляхом, значною мірою зумовлює негативну демографічну ситуацію в Україні. У значної частини населення фертильного віку відзначається поведінка ризику щодо секс трансмісивних захворювань. Украй недостатньою є поінформованість молоді, підлітків та дітей про небезпечність таких захворювань.

Актуальною проблемою для України залишається досить високий рівень захворюваності на такі гострозаразні хвороби шкіри, як короста, мікроспорія, трихофітія.

Хвороби шкіри — мікоз, дерматит, екзема, псоріаз тощо — уражують значну частину населення. Все частіше діагностують такі тяжкі дерматози, як пухирчатка, дерматит Дюрінга, Т-лімфома та ін.

Високою залишається потреба населення у кваліфікованій спеціалізованій дерматовенерологічній допомозі.

В умовах реорганізації системи охорони здоров'я, підготовки середнього медичного персоналу, коли перед мережею лікувально-профілактичних закладів та спеціалізованою дерматовенерологічною службою поставлені завдання щодо зниження захворюваності та опанування епідеміологічною ситуацією, особливого значення набувають рівень та якість підготовки медичних працівників.

В Україні щороку готують щонайменше 24 тис. середніх медичних працівників і, незалежно від майбутнього місця роботи, кожен з них має бути обізнаним з основами дерматовенерології, організації спеціалізованої дерматовенерологічної допомоги населенню, протиепідемічними заходами щодо запобігання поширенню захворювань, що передаються статевим шляхом, а також володіти методами санітарно-просвітньої роботи та пропаганди здорового способу життя.

 Матеріал практичного заняття дасть знання та розуміння навиків роботи фельдшера в дерматовенерологічному диспансері. На практичному заняття студенти повторять клінічне обстеження пацієнтів: збір скарг, даних анамнезу хвороби та життя, проведення фельдшерського об’єктивного обстеження різних органів і систем. Визначення провідних симптомів і синдромів у дерматології, акцентують увагу на виявленні дійсних проблем пацієнта, оцінювання стану пацієнта, постановка діагнозу.

Студенти будуть вчитись планувати втручання на рівні помічників лікаря. Вони будуть брати участь у реалізації заходів із специфічної лабораторної діагностики, виконувати забір біологічного матеріалу для лабораторних досліджень (кров, сеча, кал тощо). Вивчать методику очищення ділянки ураження, підготовка шкіри до застосування зовнішніх медикаментозних форм, застосування волого - висихаючої, оклюзійної пов’язок, дерматологічного компресу, збовтувальних сумішей, паст, мазей тощо.

Студенти навчаться збирати анамнез у пацієнтів зі шкірними хворобами, визначати на шкірі пацієнта первинні і вторинні елементи висипки, визначати тактильну, больову, температурну чутливість шкіри, визначати симптоми щипка або джгута, проводити пробу на гідрофільність. Також вони опанують навики та вміння оцінювати характер дермографізму, володіти технікою внутрішньовенних, краплинних, внутрішньом’язових, підшкірних і внутрішньошкірних ін’єкцій, володіти методикою очищення вогнища ураження, підготувати шкіру до застосування зовнішніх медикаментозних форм, володіти методикою застосування волого-висихаючих пов’язок, охолоджувальних примочок, дерматологічного компресу, збовтувальних сумішей, паст, мазей, накладання оклюзійної пов’язки тощо.

Практичне заняття допоможе студентам засвоїти роботу фельдшера в дерматовенерологічному диспансері, оволодіти клінічним процесом при роботі з хворими на шкірні та венерологічні хвороби, виконувати функціональні обов’язки під час вирішення ситуаційних завдань.

ІІ . Навчальні цілі заняття:

Знати:

  •  методику обстеження хворих на шкірні та венеричні хвороби (α =ІІ);
  •  вимоги до збирання анамнезу(α =ІІ);
  •  морфологічні елементи висипки на таблицях та безпосередньо на хворих з різною патологією шкіри(α =ІІ);
  •  характеристику елементів, їх динаміку та описання (α =ІІ);
  •  методи обстеження хворих: пальпацію. Діаскопію, зішкрібуванні елементів висипу, обстеження чутливості шкіри, визначення характеру дермографізму, проведення шкірних тестів (α =ІІ);
  •  лабораторні дослідження: бактеріоскопічне, бактеріологічне, серологічне, імунологічне, гістологічне, патологічне та гістоморфологічне (α =ІІ);
  •  інструментальне дослідження: капіляроскопія,уретроскопія та інші (α =ІІ);
  •  комбіноване лікування(загальне та місцеве), комплексне(із застосуванням психотерапії, дієтотерапії, лікарських препаратів, фізіотерапії та курортного лікування) (α =ІІ);
  •  техніку різних лікувальних процедур (α =ІІ);
  •  відповідальність медичного персоналу,виконання лікарських призначень (α =ІІ);
  •  правила зберігання медикаментів (α =ІІ);

прийоми кінцевого лікування шкірних хвороб (α =ІІ);

гідротерапію, вібротерапію, гірудотерапію, фізіотерапію, кріотерапію, масаж,тощо

(α =ІІ).

Вміти: 

1. Робити пальпацію, діаскопію, зішкрібування елементів (α =ІІІ).

2. Проводити шкірні тести (α =ІІІ).

3. Перевіряти больову,тактильну, температурну, холодову реакцію.

4. Визначати ізоморфну реакцію (α =ІІІ).

5.Оцінювати характер дермографізму (α =ІІІ).

6.Засвоїти техніку:

а) внутрішньовенних, внутрішньо м’язових, підшкірних та внутрішньо шкірних ін’єкцій (α =ІІІ);

б) очищати вогнища дерматозу та готувати шкіру до застосування зовнішніх лікарських засобів(α =ІІІ);

в) проводити дезінфекцію шкіри у місцях ін’єкцій(α =ІІІ);

г) застосовувати охолоджувальні примочки, волого – висихаючі пов’язки, дерматологічні компреси, збовтувальні суміші(бовтанки),пасти, мазі,олії (α =ІІІ);

д) змазувати без пов’язок, втирати мазі, накладати чистий іхтіол, пластир (α =ІІІ).

ІІІ. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця(виховні цілі).

Виховати у студентів самовладання, цілеспрямованість, відвертість, привітність. Привити рішучість при наданні амбулаторної та госпітальної допомоги пацієнтам дерматовенерологічного профілю. Підвести до розуміння важливості роботи медичного працівника. Розвинути самостійність, увагу, чуйність до пацієнтів.

IV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні

Анатомія

Анатомічні особливості шкіри

Обстежити властивості шкіри

Загальний догляд

Санітарно – протиепідемічний режим лікувально – профілактичних закладів.

Оформити документацію при госпіталізації хворого.

Педіатрія

Анатомо – фізіологічні особливості новонародженого.

Дати характеристику стану шкірного покриву доношеної дитини .

Наступні

Терапія

Фізіологічні особливості шкіри дорослої людини.

Догляд за шкірою у соматичних пацієнтів.

Виконувати догляд за пацієнтами терапевтичного відділення.

Хірургія.

Санітарно – протиепідемічний режим лікувально – профілактичних закладів.

Догляд за шкірою у соматичних пацієнтів.

Надавати допомогу пацієнтам

Виконувати призначення лікаря.

Невідкладні стани

Фізіологічні особливості шкіри дорослої людини

Догляд за шкірою у соматичних пацієнтів.

Надавати допомогу пацієнтам реанімаційного відділення. Виконувати призначення лікаря.

Внутрішня предметна інтеграція

Наступні

Дерматити. Токсикодермії. Екзема. Нейродерматози. Професійні дерматози

Способи обстеження хворих на дерматити, токсикодермію, екзему та дитячу екзему.

Принципи обстеження, лікування, догляд за хворими.

Методику проведення шкірних проб.

Провести шкірні проби крапельним та компресним способом.

Провести санітарно – просвітню роботу.

Псоріаз.Червоний плескатий лишай. Червоний системний вовчак. Склеродермія. Рожевий лишай Жибера. Багато формна ексудативна ерітема. Пухирцеві дерматози. Хвороби волосся. Хвороби сальних та потових залоз. Новоутворення шкіри.

Обстеження хворих на псоріаз.

рмія.ний плескатий лишай.Червоний системний вовчак.дури.логічних ризначати ліування, проводити профілактичні заходи.
у. Клінічні прояви псоріазу, псоріатична тріаду, перебіг захворювання, лікування.

ознайомлення з хворими на червоний плескатий лишай;Ознайомлення з хворими на червоний плескатий лишай, клініку, лікування, догляд за хворими.

Ознайомлення з клінічними проявами групи захворювань: червоний системний вовчак, склеродермія, рожевий лишай Жибера, багатоформна ексудативна еритема, пухирцеві дерматози.

Принципи лікування та догляд за хворими.

Вимоги до взяття мазків, відбитків з дна ерозій для лабораторного підтвердження пухирчатки.

Виявлення симптомів Нікольського.

Йодні проби в діагностиці хвороби Дюрінга.

Ознайомлення з клінічними проявами хвороб волосся(гіпертрихоз, гірсутизм, алопеція),сальних та потових залоз (себорея, вугрі, розацеа, гіпергідроз)та принципи їх лікування.

Ознайомлення з симптоматикою доброякісних, передракових та злоякісних пухлин шкіри.

Визначити псоріатичну тріаду,біодози УФО.

Застосувати мазі(змазувати без пов’язки).

Взяти мазки – відбитки з дна ерозії.

Виконати шкірну та запальні йодні проби.

Санітарно – просвітню роботу.

Проводити епіляцію, підстригання та гоління волосся у випадку не паразитарного сикозу та дерматомікозів.

Гноячкові захворювання шкіри. Туберкульоз шкіри. Грибкові захворювання шкіри. Дерматозоонози. Вірусні дерматози.

Ознайомлення з хворими в стаціонарі та на поліклінічному прийомі з різними формами піодермії у дорослих та дітей, засвоєння способів загального та місцевого лікування, догляд за хворими, догляд за дітьми, хворими на піодермію, профілактика піодермій, складання плавну заходів подолання піодермій на промислових та сільськогосподарських підприємствах.

Ознайомлення з хворими на різні види дерматомікозів, вивчення їх проявів на шкірі, лабораторну діагностику дерматомікозів, взяття матеріалу(волосся, зішкрібування з нігтів, лусочок, скутул) для лабораторного дослідження, техніку безпеки при роботі з хворими на дерматофітії, лікування дерматомікозів.

Поточну та заключну дезінфекцію в осередку дерматофітій,люмінесцентну діагностику дерматофітій, подолання дерматофітій (облік хворих, виявлення джерел зараження та контактів, дезінфекція, дератизація, ветеринарний нагляд).

Мікози стоп, клінічні різновиди, лікування, догляд за стопами, дезінфекція взуття,профілактика дерматомікозів у лазнях , душових, перукарнях, роль фельдшера у профілактиці та подоланні дерматомікозів.

Ознайомлення з хворими на коросту та педикульоз, лабораторну діагностику корости,правила і техніку обробки шкіри у разі корости за допомогою різних способів обробки(бензилбензоатом натрію, способом Дем’яновича, сірчаними мазями) правила обробки шкіри у разі корости у дітей, складання комплексного плану заходів подолання корости та педикульозу.

Поточну та заключну дезінфекцію, одягу, білизни хворих та предметів, якими користувались хворі, профілактику корости в школах, дошкільних дитячих закладах, гуртожитках, роль фельдшера у профілактиці корости та педикульозу.

Проводити епіляцію волосся у випадку не паразитарного сикозу.

Обробляти здорову шкіру,що межує з вогнищем піодермії.

Провести підготовку ураженого місця для застосування зовнішніх лікарських засобів.

Обробляти піококові виразки.

Обробляти пелюшки.

Проводити профілактику мікротравм на промислових та сільськогосподарських підприємствах.

Обробляти мікротравми.

Складати план заходів профілактики піодермій на промисловому та сільськогосподарському виробництві , у дитячих закладах, пологових будинках, лазнях, перукарнях;

Збирати матеріал для лабораторної діагностики паразитарних захворювань.

Обробляти хворих на коросту бензилбензоатом натрію, способом Дем’яновича, сірчаними мазями та нітіфором.

Складати план комплексних заходів в осередках корости та педикульозу.

Проводити поточну та заключну дезінфекцію.

Дезінфікувати білизну хворим хна коросту,їхнього одягу, предметів вжитку.

Відпрацьовувати спільні заходи у разі паразитарних захворювань у школах, дитячих садках, з дезінфекційною та санітарно - епідеміологічною станціями.

Проводити санітарно - просвітню роботу.

Сифіліс. Первинний період сифілісу. Вторинний період сифілісу

Прояви первинного сифілісу у хворих, на муляжах, фотографіях, у комп’ютерному класі.

Методи дезінфекції рук після обстеження хворого;

Техніку взяття матеріалу для дослідження на бліду трепонему, мікроскопічну картину збудника сифілісу.

Деонтологічні аспекти при обстеженні хворих на сифіліс;

Вимоги до виконання студентами лікувальних процедур.

Проведення дезінфекції інструментарію та предметів, з якими контактував хворий.

Роль фельдшера у виявлення джерела зараження, сімейних та інших контактів.

Застосовувати примочки, суспензорій у разі ускладнення твердих шанкерів.

Взяти матеріал на бліду трепонему.

Провести пункцію регіонального лімфатичного вузла.

Обробити шкіру рук після огляду хворого.

Обробити предмети, з якими контактував хворий.

Володіти технікою взяття, зберігання та транспортування крові дорослих і дітей для обстеження на КСР, а також взяття крові на експрес – діагностику.

Володіти технікою взяття внутрішньо м’язових ін’єкцій пеніциліну та його дюрантних форм.

Засвоїти техніку введення препаратів вісмуту.

Обробляти шкуру рук і предметів, з якими контактував хворий.

Третинний та природжений сифіліс. Діагностика та лікування хворих на сифіліс. Критерії виліковності.

Прояви третинного сифілісу, роботу в комп’ютерному класі,клінічні особливості перебігу третинного сифілісу,третинний активний (горбковий та гумозний) сифіліс.

Ураження слизових оболонок, кісток, суглобів, вісцеральний сифіліс, сифіліс нервової системи,прогноз третинного сифілісу.

Підготовка хворого до люмбальної пункції та догляд за хворим після її проведення;

Правила взяття матеріалу на дослідження на бліду трепонему, ознайомлення з роботою серологічної лабораторії.

Техніку взяття крові для серологічних реакцій, її збереження і транспортування.

Правила приготування сухої краплі для пересилання в лабораторію, техніку проведення внутроішньомязових ін’єкцій пеніциліну і його дюрантних препаратів.

Особливості внутрішньом’язевого введення препаратів вісмуту, неспецифічне лікування хворих на сифіліс.

Взяти кров у дорослих та дітей для обстеження на КСР,РІБТ, мікрореакції.

Підготувати хворих до люмбальної пункції.

Доглядати за хворими після люмбальної пункції.

Взяти, зберігати та транспортувати кров на КСР, РІБТ, РІФ.

Взяти кров на мікрореакції.

Засвоїти техніку введення препаратів вісмуту та антибіотиків.

Засвоїти особливості догляду за хворими на сифіліс

Провести поточну дезінфекцію у венерологічному відділенні.

Захворювання, які передаються статевим шляхом: СНІД, трихомоніаз, хламідіоз, венеричний лімфогранульоматоз, м’який шанкр, донованоз, ендемічні трепономатози

Правила огляду хворих на гонорею в стаціонарі та на амбулаторному прийомі, взяття мазків для мікроскопічного дослідження з сечівника, каналу шийки матки, прямої кишки, бартолінових залоз у жінок; із сечівника, піхви, прямої кишки - у дівчаток; з сечівника, передміхурової залози, сім’яних міхурців, прямої кишки – у чоловіків.

Двосклянкову пробу сечі,про застосування гонококової вакцини, автогемотерапії, пірогеналотерапії;

Місцеву терапію гонореї (промивання сечівника, інстиляцію в сечівник, піхвові ванночки, піхвові спринцювання), критерії виліковності гонореї, методи провокації.

Ознайомлення з хворими у випадку СНІДу, сечостатевого хламідіозу, трихомоніазу, проводити роботу з муляжами, таблицями, на комп’ютері;

Ознайомлення з клінічними проявами, методами діагностики, доглядом та профілактикою СНІДу, деонтологічні аспекти роботи з такими хворими.

Правила роботи із зразками крові, біологічними рідинами, екскреторними та секреторними виділеннями хворих.

Транспортування крові, зараженої ВІЛ – інфекцією

Зниження предметів, забруднених кров’ю та екскрементами хворих.

Профілактика СНІДу серед персоналу лабораторій, працівників офтальмологічних та хірургічних відділень, донорських пунктів.

Взяти виділення із сечівника та передміхурової залози, сім’яних міхурів, прямої кишки для обстеження на гонокок у чоловіків.

Взяти мазки із сечівника, каналу шийки матки, бартолінових залоз, прямої кишки у жінок.

Взяти мазки із сечівника, піхви і прямої кишки у дівчаток.

Промити сечівник.

Провести інстиляцію в сечівник.

Накласти зігрівальний компрес і суспензорій в разі епідидиміту.

Вводити бужі.

Проводити масаж передміхурової залози і сім’яних міхурців.

Зробити ін’єкцію гонококової вакцини.

Взяти виділення із сечівника, піхви і каналу шийки матки для дослідження на трихомонаду.

Засвоїти правила роботи із зразками крові, біологічними рідинами, екскреторними та секреторними виділеннями хворих на ВІВ – інфекцію

Засвоїти правила транспортування зараженої ВІЛ – інфекцією крові.

Застосовувати особисту профілактику.

Провести санітарно – освітню роботу.

Профілактика заразних шкірних та венеричних хвороб, диспансерне динамічне спостереження при венеричних, заразних і хронічних захворюваннях шкіри

Форму обліку хворих:

  •  методику виявлення джерел інфекції, контактів;
  •  зв'язок шкірно – венерологічного диспансеру з СЕС, ветеринарною службою;
  •  збереження таємниці діагнозу медичним персоналом;
  •  специфіку опитування пацієнта про інтимні сторони життя, особливості опитування родичів;
  •  юридичне значення медичної документації;
  •  сифіліс і шлюб.

Засвоїти навички під час роботи з документацією шкірно – венерологічного диспансеру.

Засвоїти деонтологічні аспекти взаємовідносин з хворими на заразні шкірні та венеричні хвороби і колегами по роботі.

Застосовувати форми санітарно – освітньої роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29581. Информационное общество: основные характеристики, тенденции развития. Дискуссии в отношении позитивных изменений и негативных последствий всеобщей информатизации и глобализации мирового пространства 16.15 KB
  Информационное общество – ступень в развитии современной цивилизации характеризующаяся увеличением роли информации и знаний в жизни общества; возрастанием доли инфокоммуникаций информационных продуктов и информационных услуг в валовом внутреннем продукте ВВП; созданием глобального информационного пространства обеспечивающего эффективное информационное взаимодействие людей их доступ к мировым информационным ресурсам и удовлетворение их социальных и личностных потребностей в информационных продуктах и услугах. Основные характеристики:...
29582. Массовое сознание 12.93 KB
  На общественное мнение влияют мнения людей признаваемых обществом авторитетными и компетентными личный опыт людей В формировании общественного мнения выделяются: субъект воздействия – элитные группы стремящиеся к достижению или удержанию власти заказчики и исполнители государство аналитики журналисты и т.; объект воздействия – массовое сознание изменение которого является целью субъекта; инструмент воздействия – СМИ как массмедиа так и институты социализации культура и т. Формы и способы влияния общественного мнения на личность...
29583. Массовое сознание: Субъективистский и объективистский подходы 14.37 KB
  Массовое сознание включает в себя понятие массы: МассаОртега и Гаса это суждение некомпетентных низкое качество современной цивилизации; Масса Юнгер механизное общество в котором человек является придатком машины; Масса Зиммель Вебер Манхейм – это бюрократическое общество которое отличается широко расчленненой организацией в которой принятие решений допускается на высших этапах иерархии; МассаЛенин – совокупность трудящихся наименее организованных и просвещенных. МассаШарков это шаблонное Например когда в деревнях все...
29584. Стратегия и тактика планирования рекламной кампании 16.33 KB
  Стратегия и тактика планирования рекламной кампании. Планирование рекламной кампании это процесс в котором принимают участие все структурные подразделения рекламного агентства и маркетинговый отдел рекламодателя. Результат этого процесса составление плана рекламной кампании на определенный период. Главная задача планирования рекламной кампании определить как будет доноситься рекламное послание до потребителя: в какой форме с помощью каких средств массовой информации и в рамках какого бюджета.
29585. Основные понятия в медиапланировании (рейтинг, доля, HUT, PUT, PUR). Их расчет и соотношение в планировании рекламных кампаний 33.55 KB
  Home Using TV одним из базовых показателей в медиапланировании является число людей или домохозяйств в которых смотрят телевизор. Этот показатель описывает количество людей или домохозяйств использующих ТВ на определенный момент времени Иными словами это процент индивидуумов или домохозяйств использующих телевизор в данное время дня. Показатель HUT не включает людей смотрящих телевизор вне дома например в магазинах аэропортах отелях и т. То есть рекламное сообщение смогут увидеть те люди которые по крайней мере в данный момент...
29586. Медиавес рекламной кампании и его измерение (охват, частота, количество предъявлений) 46.5 KB
  Охват — это количество разных индивидуумов, которые были затронуты графиком прохождения рекламной кампании за данный период времени, или, другими словами, увидели нашу рекламную кампанию, наше рекламное объявление хотя бы один раз, обычно представляется в процентном формате.
29587. Принципы отбора медианосителей и оценка их эффективности 13.6 KB
  Рейтинг телевизионного времени доля в тех телезрителей которые смотрели конкретный канал в определенное время от потенциального числа телезрителей. Максимально высокий рейтинг имеет пиковое телевизионное время праймтайм. Сумма всех рейтингов целевой рейтинг показатель чистого полезного охвата умноженный на частоту контакта. Стоимость одного общерейтингового пункта мера определяющая эффективность конкретной программы.
29588. Эффективность рекламных кампаний и лояльность потребителей. Экономические и коммуникативные показатели эффективности 16.05 KB
  Наиболее популярный способ выявления эффективности рекламы методика облегчения вспоминания используемая для того чтобы определить в какой мере человек способен вспомнить ее содержание. Но даже если человек и хорошо запомнил содержание рекламы это вовсе не означает что он готов купить то что рекламируют. Второй способ выявления эффективности рекламы методика узнавания. Людям которые прочитали журнал или видели телевизионную программу предъявляют копии рекламы и задают вопросы о ней.
29589. Новые технологии и виды услуг рекламного рынка 15.87 KB
  Относительно низкая стоимость проекта. Небольшие временные затраты в разработке проекта. Краткосрочность эффекта от реализации проекта Маркетинг слухов Преимущества: 1. Невысокая стоимость в организации проекта.