40208

Социально-экономическая сущность оборотных активов. Состав и структура оборотных средств

Доклад

Финансы и кредитные отношения

В хозяйственной деятельности предприятия необходимо участие не только основных но и оборотных средств необходимых для своевременного выполнения всех хозяйственных операций. Оборотный капитал предприятия – его финансовые ресурсы инвестируемые в оборотные активы. Оборотные фонды – часть производственных фондов предприятия вещественные элементы которых в процессе производства в отличие от основных фонды расходуются в течение данного производственного цикла и их стоимость переносится на продукт труда целиком и сразу при этом они теряют...

Русский

2013-10-15

26 KB

10 чел.

22.Социально-экономическая сущность оборотных активов. Состав и структура оборотных средств.

В хозяйственной деятельности предприятия необходимо участие не только основных, но и оборотных средств, необходимых для своевременного выполнения всех хозяйственных операций.

Оборотный капитал предприятия – его финансовые ресурсы, инвестируемые в оборотные активы.

При этом различают оборотные фонды и фонды обращения.

Оборотные фонды – часть производственных фондов предприятия, вещественные элементы которых в процессе производства, в отличие от основных фонды, расходуются в течение данного производственного цикла, и их стоимость переносится на продукт труда целиком и сразу (при этом они теряют свою натурально-вещественную форму).

Фонды обращения – средства предприятия, закрепленные в сфере обращения.

Состоят из следующих компонентов: готовой продукции на складах; товаров в пути (отгруженная продукция); денежных средств; средств в расчетах с потребителями продукции.

Оборотные производственные фонды предприятия включают следующие элементы.

  1.  Производственные запасы – предметы труда, подготовленные для запуска в производственный процесс: сырье, основные и вспомогательные материалы, топливо, горючее, покупные полуфабрикаты и комплектующие изделия, тара и тарные материалы, запасные части для текущего ремонта, малоценные и быстроизнашивающиеся предметы.
  2.  Незавершенное производство и полуфабрикаты собственного изготовления – предметы труда, вступившие в производственный процесс: материалы, детали, узлы и изделия, находящиеся в процессе обработки или сборки, полуфабрикаты собственного изготовления, незаконченные полностью производством в одних цехах и подлежащие дальнейшей переработке в других на том же предприятии.
  3.  Расходы будущих периодов – невещественные элементы оборотных фондов, включающие затраты на подготовку и освоение новой продукции, которые производятся в данном периоде (квартал, год), но относятся к продукции будущего периода.

Структура оборотных средств – соотношение между отдельными элементами оборотных средств или их составными частями.

Знание и анализ структуры оборотного капитала предприятия имеет большое значение, так как в определенной мере характеризует финансовое состояние предприятия на тот или иной момент его работы. Оборотными средствами необходимо управлять с целью оптимизации их структуры и повышения оборачиваемости. Только так можно повысить эффективность их использования.

По охвату нормированием выделяют следующие оборотные средства: нормируемые – оборотные средства в запасах товарно-материальных ценностей; ненормируемые – средства в расчетах, кассе и на счетах в банке.

Формирование собственного оборотного капитала происходит в момент создания предприятия. С этой целью формируется уставный капитал (складочный, паевой). По мере развития предприятия пополнение оборотного капитала может происходить за счет собственных источников, полученных предприятием в процессе своей деятельности, а главным образом – за счет прибыли.

Источники оборотного капитала: устойчивые пассивы – средства предприятия, которые ему не принадлежат, но постоянно находятся в его обороте; прочие собственные средства – временно свободные остатки резервного фонда, фондов специального назначения; краткосрочные кредиты банков; кредиторская задолженность.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25188. М.Шелер. Положення людини в космосі 30.5 KB
  Положення людини в космосі М. Причини: відсутність єдиної ідеї людини спеціальні науки психологія соціологія біологія і ін. зосереджуючись на окремих проявах людської життєдіяльності скоріше приховують сутність людини ніж розкривають. Двозначність поняття людини: 1.
25189. Сутність матеріалістичного розуміння історії 28 KB
  зору його внутрішньої структури; з т. зору процесу в якому задіяний: його історичних складових і звязків; з т. зору закономірностей його розвитку переходу одного його історичного стану в інший.
25190. Р.Рорті про походження ы засади теорії пізнання (Філософія і дзеркало природи) 37.5 KB
  Оба эти допущения по Рорти вовсе не являются неизбежными для философии; при этом первое из них берет своё начало ещё в античности прежде всего в платонизме а второе представляет собой специфический продукт философии Нового времени начиная с Декарта. Соответственно отказ от этого допущения позволяет Рорти деконструировать образ Зеркала Природы а это в свою очередь ведет к опровержению исходного взгляда на философию как на гарант добывания человеком объективной истины о себе и мире. Эпистемология теория познания с точки...
25191. Громадянське суспільство і держава 25.5 KB
  В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою суспільства з державою. Вона є похідною від громадянського суспільства і її призначення полягає в тому щоб слугувати йому. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. Етатизм навпаки всіляко перебільшує роль держави в житті суспільства.
25192. Філософське вчення Г. Сковороди 27.5 KB
  Сковорода 1722 1794 був всебічно освіченою для свого часу людиною досконало знав стародавні та нові європейські мови старогрецьку філософію і літературу. Сковорода стверджував що природа є безкінечна кількість світів . Сковорода пов'язував цю думку з концепцією двох натур двох природ лат. Сковорода намагався подолати дуалізм вчення про дві натури та знайти єдине начало€.
25193. Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля (Шеллінг, Шопенгауер, Фейєрбах, Кіркегор) 29.5 KB
  Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля Шеллінг Шопенгауер Фейєрбах Кіркегор. Фейєрбах: учень Гегеля незадоволений абстрактністю спекулятивної системи діалектикою €œчужістю€ системи конкретному людському індивідові. з гегелевською ідеєю абсолютного духа – €œвідстороненої€ сили Кіркегор: субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. Критикував Гегеля також за...
25194. Гадамер про герменевтичний досвід і природу філософської істини 24.5 KB
  Мета філософської герменевтики – порятунок цілісного досвіду сприйняття світу. Більшість людських проблем пов’язані з збідненням досвіду ФГ. Вчить дотримуватися набутого досвіду. Герменевтичний досвід не може не залежити від наших упереджень попереднього досвіду.
25195. Знання як особлива форма освоєння світу 27.5 KB
  Пізнання це такий процес що спрямований на отримання знання. Пізнання має багато модусів оскільки людина відноситься до світу у різних площинах і пізнає його у різних ракурсах. Тому можна виділяти наукове пізнання етичне релігійне філософське мистецьке та інші. Пізнанням є таке відношення до світу в якому людина змінює себе за допомогою світу.
25196. Пізнання як особлива форма освоєння світу 25 KB
  Пізнання як особлива форма освоєння світу Якщо дуже просто то пізнання – це процес взаємодії суб’єкта та об’єкта що своїм результатом має знання. Існують різні способи пізнання а отже й різні види знання. Поряд із різноманітністю видів знань існує величезна кількість поглядів на саму природу пізнання. Говорять про абстрактне і конкретне пізнання повне і неповне наукове і філософське тощо.