40508

Специфика фольклора

Доклад

Литература и библиотековедение

широких народных масс = коллективное творчество устное художественное творчество может рассматриваться: с точки зрения этнографии все проявления отдельно словесное творчество с точки зрения этнологии все проявления вместе Фольклор обладает свойствами качествами которых больше нигде нет которые в совокупности дают специфику фольклора: 1 Устность. Аргументы: исторические потому что раньше письменности социальные крестьяне неграмотные коммуникационная ситуативное внутренней стороны устности: устность может...

Русский

2013-10-17

34.5 KB

62 чел.

  1.  Специфика фольклора

Фольклор – устное художественное творчество широких народных масс.

широких народных масс = коллективное творчество

устное художественное творчество может рассматриваться:

- с точки зрения этнографии (все проявления отдельно)

- словесное творчество

- с точки зрения этнологии (все проявления вместе)

Фольклор обладает свойствами, качествами, которых больше нигде нет, которые в совокупности дают специфику фольклора:

1) Устность. Устное творчество, может рассматриваться с:

- внешней стороны устности. Аргументы:

  •  исторические, потому что раньше письменности
  •  социальные (крестьяне неграмотные)
  •  коммуникационная (ситуативное)

- внутренней стороны устности:

  •  устность может рассматриваться как поэтическая характеристика текста
  •  Азбелов: «фольклор – искусство памяти» (приём повторения, «узелки на память»)

Устность определяет поэтику, строй произведения, а не условия его бытования.

2) Вариативность – существуют разные варианты одного и того же текста, например, сказка о Снегурочке. => фольклорное произведение – совокупность, взаимодействие всех вариантов (инвариант – то, что не меняется).

Классификация вариантов:

- По форме.

Например: долгая сказка (в Карелии и на Севере).

Сказка напоминает аккордеон.

- По содержанию.

см. Снегурочку: одна - волшебный текст, другая – бытовая сказка.

- По степени сохранности (иногда остается лишь маленький фрагмент)

«Дождик, дождик пуще,

Пусть травка будет гуще» - остаток от древнего обряда

- По времени возникновения.

- Испорченные – начинает разрушаться сам художественный смысл. Вариант песни об Авдотье Рязаночке.

3) Коллективность – народ – автор любого фольклорного текста => не было никого, кто первым придумал этот сюжет.

В.Я. Пропп «Специфика фольклора» - «Фольклор стоит гораздо ближе не к литературе, а к языку»

Фольклор – коллективный сон народа.

Признак некоего коллектива – наличие фольклора.

4)  Традиционность (консервативность) – фольклор обращен в прошлое, в отличие      от литературы.

В борьбе традиционности и вариативности проходит живая жизнь фольклора.

5)  Непрофессиональный характер творчества.

Фольклор – часть повседневной жизни крестьянина => искренность крестьянина (нет цензуры)

Профессионализм – признак скорой смерти данного вида фольклора.

6) Синкретизм – взаимодействие (взаимопроникновение) звука, смысла, жеста; неразрывная слитность.

Половина смысла в устной речи зависит от паравербальных элементов.

В профессиональном искусстве синкретизм нужно создавать.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...