40773

ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори Техногенні небезпеки – це небезпеки пов’язані з використанням транспортних засобів експлуатацією транспортних комунікацій використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів хімічних речовин небезпечних гідродинамічних об’єктів та різними видами випромінювання. Станом на 2005 рік Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктівПНО містить відомості про 9000 об’єктів до переліку яких входять промислові підприємства шахти кар’єри магістральні газо нафто і...

Украинкский

2013-10-22

48.43 KB

234 чел.

ТЕМА 3: ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ

ЛЕКЦІЯ 4: ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХ ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ. ПРОМИСЛОВІ АВАРІЇ, КАТАСТРОФИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ. НЕБЕЗПЕЧНІ ПОДІЇ НА ТРАНСПОРТІ ТА ТРАНСПОРТНИХ КОМУНІКАЦІЯХ. РАДІАЦІЙНІ ТА ХІМІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХ ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ

4.1 Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори

Техногенні небезпеки – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, експлуатацією транспортних комунікацій, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, хімічних речовин, небезпечних гідродинамічних об’єктів та різними видами випромінювання.

Станом на 2005 рік Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів(ПНО) містить  відомості про 9000 об’єктів, до переліку яких входять промислові підприємства, шахти, кар’єри, магістральні газо-, нафто- і аміакопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, накопичувачі та полігони промислових відходів, місця зберігання небезпечних речовин.

Основну частину ПНО складають пожежонебезпечні(6460), та вибухонебезпечні об’єкти (5771), велику частку також складають радіаційно-небезпечні(355), хімічно-небезпечні(1177), та біологічно-небезпечні(291). За оцінкою експертів, комплексне навантаження у Дніпропетровській області, де розміщені сотні об’єктів, є одним з найвищих у світі [11].

Фактори ураження техногенних небезпек класифікують за генезою та за механізмом дії.

Генеза – це виникнення і подальший розвиток факторів ураження.

Фактори ураження джерел техногенних небезпек за ґенезою розмежовують на фактори прямої дії(первинні) та побічної дії(вторинні).

Первинні фактори ураження безпосередньо викликані виникненням джерела техногенної надзвичайної ситуації.

Вторинні фактори ураження викликані змінами об’єктів навколишнього середовища і первинними факторами ураження.

Фактори ураження джерел техногенних небезпек за механізмом дії поділяють на фактори

  1.  Фізичної дії
  2.  Хімічної дії

До факторів ураження фізичної дії належать: повітряна ударна хвиля, хвиля тиску в ґрунті,  сейсмічна вибухова хвиля, хвиля прориву гідротехнічних споруд, уламки або осколки, екстремальне нагрівання середовища, теплове випромінювання, іонізуюче випромінювання[15].

До факторів ураження хімічної дії також належить токсична дія небезпечних хімічних речовин.

Номенклатуру контрольованих і використовуваних для прогнозування факторів ураження джерел техногенних небезпек, позначення і розмірність цих факторів ураження визначають за таблицею 4.1

Повітряна ударна хвиля, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має такі параметри фактору ураження:

  1.  Надмірний тиск у фронті ударної хвилі
  2.  Тривалість фази тиску
  3.  Імпульс фази тиску

Таблиця 4.1

Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення[15]

Параметри

Позначення

Одиниця вимірювання

СІ

Несистемні

Надмірний тиск у фронті ударної хвилі

∆Рф

Па

т/м2, кгс/см2,атм

Тривалість фази тиску

τ+

с

-

Імпульс фази тиску

І+

Па с

кгс/, с/см2

Максимальний тиск у хвилі тиску в ґрунті

gmax

Па

кгс/см2

Час наростання тиску до максимального значення

τ

с

-

Час теплового випромінювання

τ

с

-

Коефіцієнт тепловіддачі

α

Вт/(м2К)

Ккал/(м2гК)

Енергія теплового випромінювання

Q

Дж

Ккал

Потужність теплового випромінювання

W

Вт

Ккал/ч

Активність радіонукліда в джерелі йонізації

A

Бк

Кі

Щільність радіоактивного забруднення місцевості

α

Бк/м2

Кі/км3

Концентрація радіоактивного забруднення місцевості

-

Бк/м3

Кі/км3

Концентрація радіонуклідів

-

Бк/кг

Кі/кг

Концентрація небезпечної хімічної речовини

C

-

мг/м3

Щільність хімічного зараження місцевості

-

-

мг/см2, г/м2,кг/га

Хвиля тиску в ґрунті, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має такі параметри фактору ураження: максимальний тиск, час дії тиску, час збільшення тиску до максимуму.

Сейсмічна вибухова хвиля, що виникає внаслідок потужних вибухів речовин, має такі параметри фактору ураження: швидкість розповсюдження хвилі, максимальне значення масової швидкості ґрунту, час наростання напруги у хвилі до максимуму.

Хвиля прориву гідротехнічних споруд, що виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо, має такі параметри фактору ураження: швидкість хвилі прориву, глибина хвилі прориву, температура води, час існування хвилі прориву.

Уламки, осколки, що виникають під час вибухів легкозаймистих та вибухових речовин, мають такі параметри фактору ураження: маса уламку, осколка, швидкість розлітання уламків, осколків.

Екстремальний нагрів середовища, що виникає під час пожеж, вибухах легкозаймистих та вибухових речовин, має такі параметри фактору ураження: температура середовища, коефіцієнт тепловіддачі, час дії джерела екстремальних температур.

Теплове випромінювання, що виникає під час пожеж, вибухах, має такі параметри фактору ураження: енергія теплового випромінювання, потужність теплового випромінювання, час дії джерела теплового випромінювання.

Йонізуюче випромінювання, що виникає під час аварій(катастроф) з викидом радіоактивних речовин, має такі параметри фактору ураження: активність радіонуклідів у джерелі, щільність радіоактивного забруднення місцевості, концентрація радіоактивного забруднення, концентрація радіонуклідів.

  1.  Активність радіонукліда у джерелі йонізації – це радіоактивність, що дорівнює відношенню числа мимовільних ядерних перетворень у джерелі за малий інтервал часу до цього інтервалу.
  2.  Щільність радіоактивного забруднення місцевості – це ступінь радіоактивного забруднення місцевості.
  3.  Токсична дія – це дія, що виникає під час аварій(катастроф) з викидом ХНР і має такі параметри фактору ураження: концентрація небезпечної хімічної речовини у навколишньому середовищі, щільність хімічного зараження місцевості та об’єктів.
  4.  Щільність забруднення небезпечними хімічними речовинами – це ступінь хімічного зараження місцевості.

Більшість параметрів кожного фактору джерела техногенної надзвичайної ситуації має міжнародну позначку і одиницю вимірювання – як у системі СІ, так і поза системою. Саме тому потрібно бути уважними з одиницями вимірювання під час виміру показників.

НС техногенного характеру відбуваються у кожному населеному пункті, районі, області, або регіоні держави. Найнебезпечнішими з них є:

  1.  Аварії(катастрофи) з викидом радіоактивних, хімічно -  або біологічно-небезпечних речовин.
  2.  Вибухи ти пожежі
  3.  Прорив водосховищ, на транспорті, в промисловості тощо.

Небезпечними є й такі транснаціональні аварії(катастрофи)як аварія на ЧАЕС та хімічно небезпечних об’єктах.

4.2 Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки

Промислова аварія1це аварія на промисловому об’єкті, в технічній системі або на промисловій установці[11].

Промислова аварія2це подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя та здоров’я людей та спричиняє руйнування будівель,споруд, обладнання, транспортного процесу  чи завдає шкоди довкіллю. Це вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій внаслідок порушення технології виробництва, правил безпеки, помилок, що були зроблені під час проектування, будівництва, а також внаслідок стихійних лих.

Згідно з розмірами та завданою шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі спричиняють великі руйнування та супроводжуються чисельними жертвами.

Найчастіше промислові аварії відбуваються на гірничо-металургійних комплексах(шахтах, кар’єрах), теплових та атомних електростанціях та хімічних заводах. Наслідки аварій такі: за кожен мільйон тонн видобутого вугілля в Україні гинуть троє гірників. Окрім того, найбільше забруднюють довкілля саме підприємства гірничовидобувної та збагачувальної галузей промисловості[8]. За даними Мінекобезпеки в Україні щороку утворюється 550-560 млн м3 відходів. Так на 1т заліза припадає 1т порожньої породи. На 1т міді – до 200т, на 1т вісмуту та молібдену – до двох тисяч тон відходів. Промисловими вважають родовища уранових руд, у яких вміст урану становить не менш як 0,1%, решта – відходи.

Катастрофа – це великомасштабна аварія, що спричинює дуже важкі наслідки для людей, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють великі регіони і цілі континенти, а їхній розвиток ставить на межу існування всю біосферу, якої зараз залишилося трохи більше 15%(решта - техносфера).[2]

Суттєво  змінюють умови довкілля теплові електростанції, металургійні та хімічні заводи. На частку електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% забруднення повітря. ТЕС викидають у повітря сполуки сірки, вуглецю і азоту. Для отримання 1квт/год. електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3л води(атомні – ще більше – 6-8л). Стічні води ТЕС створюють не лише хімічне, а й теплове забруднення.

Найбільші наслідки аварій і катастроф – це хімічні виробництва: аміаку, кислот, фосфоричних добрив, хлору, пестицидів, дусту, каустичної соди, ртуті. Найбільших збитків завдає використання пестицидів – щорічно у світі їх використовують близько 4 млн. т, проте лише один відсоток досягає мети, тобто, впливає безпосередньо на шкідників. Решта вимивається у ґрунти та водойми і згодом впливає на наші організми. За даними ВООЗ, 80% хвороб викликає забруднена вода.

Втрата міцності гірських порід з подальшим зміщенням їх(деформацією), створенням проваль та руйнуванням будівель і споруд виникає внаслідок вивітрювання осадами та підземними водами, системними поштовхами і нерозважливою господарською діяльністю людини. Обсяг зсувів та проваль, що виникають під час техногенних катастроф, знаходяться в межах від декількох сотень до багатьох мільйонів кубічних метрів. Яскравим прикладом можуть слугувати провалля до 100м площею в 16га, що утворилися 13 червня 2010р на Криворіжжі поблизу шахти в Орджонікідзе. Це  місто стоїть на техногенних порожнинах, що виникли внаслідок видобутку залізної руди(лише протягом останніх 10 років підземним способом було видобуто 480 тон руди, а протягом 1965- 1990 видобуто 2,6 млрд. т руди).

Державною програмою лише на розробку цих підземних порожнин на п’ять років було спрямовано 100млн грн. У таких умовах у кар’єрах, що є наближеними до порожнин, щорічно відбувається 24-48 вибухів обсягом кожного від 300 до 800 тон вибухових речовин. Вчені вважають, що недільний обвал – це початок великого кінця, бо навіть маленький землетрус створить біду аж до руйнування будинків міста, а не застарілої ферми, як зараз[17].

4.3 Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях

Нині будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Небезпечні події на транспорті поділяються на аварії(катастрофи) залежно від виду транспорту: повітряний, залізничний, морський, річковий, автотранспорт.

Визначальними ознаками транспортних аварій є:

  1.  Віддаленість місця аварії (катастрофи) від великих населених пунктів, що ускладнює збір достовірної інформації та надання першої медичної допомоги потерпілим.
  2.  Ліквідація пожеж на території залізничних станцій та вузлів
  3.  Важкодоступність під’їздів до місця катастрофи та труднощі з використанням інженерної техніки
  4.  Необхідність відправлення великої кількості потерпілих до інших місць у зв’язку зі специфікою лікування
  5.  Труднощі зі встановленням кількості пасажирів, що виїхали з різних міст та опинилися на місці аварії(катастрофи)
  6.  Прибуття родичів з різних міст, організація їхнього розташування, обслуговування(харчування, послуги, зв’язок)
  7.  Організація пошуку решти загиблих чи речових доказів шляхом прочісування місцевості.

Люди, що добре підготовані, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити в разі їх виникнення, припустяться меншої кількості помилок під час справжньої аварійної ситуації, що може врятувати їхнє життя.

Окрім того, особи, що добре обізнані з вимогами до транспортування та маркування небезпечних вантажів, практично усувають аварії та катастрофи під час перевезення небезпечних вантажів.

Перевезення небезпечних вантажів – це діяльність, пов’язана із переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення,  що включає підготовку вантажу при транспортуванні засобів та екіпажу, приймання вантажу, здійснення вантажних операцій та короткострокове зберігання вантажів на усіх етапах переміщення[18].

Місця зберігання небезпечних вантажів – це спеціально облаштовані місця(майданчики, складські приміщення чи споруди), де зберігаються прийняті до чи після перевезення вантажі.

Маршрути перевезення небезпечних вантажів – це залізничні шляхи, автомобільні дороги, водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Перевізник небезпечних вантажів зобов’язаний:

  1.  Приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантажі та документи на них відповідають встановленим вимогам.
  2.  В разі дорожнього перевезення забезпечувати надання водіям свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів.
  3.  Перевізник небезпечних вантажів повинен мати дозволи Державтоінспекції «на перевезення…» та «на зберігання…» цих вантажів.

Фасування, пакування та маркування здійснюється за відповідними вимогами стандартів. Так, для вибухових речовин(ВР) патронованих та не патронованих за ДСТУ 14839.20-72. Непатроновані сипучі ВР пакують у мішки з поліетилену рукавного типу за ДСТУ 10354-73. У випадку, коли ВР складають у ящики, їх додатково пломбують. Колір оболонки патронів ящиків та мішків встановлюють залежно від галузі застосування ВР: для відкритих робіт – білий колір, для шахт, небезпечних по газу і пилу – червоний, для шахт по вугіллю – жовтий, для нафтових шахт – зелений.

Тара повинна мати таке маркування:

Найменування продукції, товарний знак заводу, кольорова смуга, номер місця і партії, номер пакувальника, місяць і рік виготовлення. Знак якості, якщо продукт йому відповідає, вага нетто та брутто, попереджувальні написи «не кидати», «берегти від зволоження та нагрівання».

Автомобілі(«підйомник»)залежно від типу небезпечного вантажу крім номерного знаку маркують додатково відповідними попереджувальними знаками, на яких вказують клас небезпечної речовини:

Клас1 – вибухові речовини та вироби; клас 2 – гази; клас 3 – легкозаймисті розчини; клас 4.1 легкозаймисті тверді речовини;клас 4.2 – речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 – речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 – речовини, що окислюють; клас 5.2 – органічні пероксиди; клас 6.1 токсичні речовини; клас 6.2 – інфекційні речовини; клас 7 – радіоактивні матеріали; клас 8 – корозійні речовини; клас 9 – інші небезпечні речовини та вироби[18].

4.4 Радіаційні небезпеки та вражаючі фактори

4.4.1 Джерела радіації та одиниці її вимірювання

Радіоактивний фон Землі визначається трьома способами

По-перше, це природний радіоактивний фон, який не є постійним і коливається в межах 4-20 МКВ/годину для житлових приміщень. Найнебезпечнішим газом є Родос, який постійно виділяється з радіоактивних мінералів – граніту, базальту. Радон у 7,5 разів важчий за повітря, і тому стікає у низини, підвали, які потребують обов’язкового провітрювання. У багатьох країнах існують спеціальні служби з контролю за вмістом Родіону у приміщеннях. На узбережжі Азовського моря (Бердянськ, Приморська) після шторму з’являється пісок чорного кольору зі скляним блиском, який містить радіоактивні елементи – в основному, Торій, і радіаційний фон на його поверхні складає від 50 до 400-600 МКВ/год.

По-друге, це антропогенні небезпечні фактори – ядерні установки, реактори АЕС, підприємства з видобутку та переробки радіоактивних речовин, відходи у відвалах, спалювання вугілля на теплових електростанціях у довкілля потрапляє зола, яка містить торій, уран, радій.

По-третє, це рентгенівське випромінювання у медичних та наукових закладах та на виробництві(для контролю якості продукції).

Середні дози опромінення природним фоном складають:у дерев’яному будинку – 50мрад на рік, у бетонному – 100мрад, глиняному – близько 170мрад/рік. Торій, уран, радій, а також велика кількість радону міститься у воді[16]. Так, волзька вода містить уран в малій концентрації(5-11)*10-7г/л, а в дніпровській воді - (60-100)* 10-5г/л. Така висока концентрація зумовлена Чорнобильською аварією.

У системі СІ за одиницю активного розпаду прийнято одне ядерне перетворення на секунду – Бекерель()БК – Розі/с. Інша – позасистемна одиниця – Кюрі(Які), що складає 1К=3,7*1010Бк=1г Радію, або 3 тонам урану чи 0.001г радіоактивного ізотопу кобальту – 60.

Розрізняють експозиційну поглинуту та еквівалентні дози ІВ.

Експозиційна доза характеризує тонізуючу здатність випромінювання у повітрі. За одиницю дози в СІ прийнятий Кл(кулон/кг). Позасистемна одиниця цієї дози – рентген(Р).

Рентген – це така доза гамма-випромінювання, , під впливом якої в 1см3 повітря виникає 2, 08 млрд. пар бонів(1Р=2,58*10-4Кл/кг).

Поглинута доза ІВ характеризує енергіюІВ, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища(живого чи неживого). Одиницею вимірювання поглинутої дози є Грей(Гр), а в систем СІ – Дж/кг – позасистемна одиниця рад (1 Гр = 1Дж/кг=100рад; 1 рад= 0,01Дж/кг=0,01Тр).

Потужність поглиненої дози ІВ – це доза, поглинена за одиницю часу: 1Гр/с = 100рад/с.

Еквівалентна доза ІВ визначає біологічний вплив різних видів ІВ на організм людини і вимірюється в системі СІ у Зівертах(Зв):

1Зв=100бер; 1Бер = 0,01Дж/кг=0,01Зв.

У випадку виключення проникнення радіоактивного пилу до організму,  еквівалентні дози можна вважати практично рівними: 1Бер=1Рад=1З

Дослідженнями ООН встановлені межові дози і наслідки ІВ. При дозах опромінення 100Гр смерть настає протягом кількох годин; отримавши 10-50Гр, людина помре протягом 1-2 тижнів; з тих, хто отримав 3-5Гр, вмирає майже половина. Одноразове опромінення сім’яників дозою від 0,1Гр призводить до тимчасової стерильності чоловіків: опромінення у 2Гр – стерильність на роки, понад 3Гр може спричинити безпліддя. Очі людини вражаються при 2-5Гр.

Нині діють «Норми радіаційної безпеки»(НРБ – 76/87), прийняті у 1987році. У НРБ проведено чітке розмежування між дозами для різних категорій опромінюваних осіб.

Категорія А – персонал, що безпосередньо працює з ІВ.

Категорія Б – особи, що не працюють безпосередньо з ІВ, проте через умови проживання можуть підлягати опроміненню.

Категорія В – населення.

Встановлені також три категорії органів тіла людини, опромінення яких викликає різні наслідки:

І – усе тіло, червоний кістковий мозок.

ІІ – м’язи, щитоподібна залоза, жирова тканина, внутрішні органи.

ІІІ – поверхня шкіри, кістки, передпліччя, кісточки ступні та кісткова тканина.

Норми радіаційної безпеки наведені в таблиці 4,2 у берах на рік.

Норми радіаційної безпеки

Таблиця 4.2

Категорія людей

Категорія органів

І

ІІ

ІІ

А

5

15

30

Б

0,5

1,5

3,0

Активно накопичує радіацію капуста, цукровий буряк, помідори, цибуля, ячмінь, гарбузи, дині. Менше – кукурудза, жито, овес, соняшник.

У відповідності до Закону України «Про правовий режим території, яка зазнала радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», забрудненою вважають територію, на якій можливе опромінення населення понад 0,1бер/рік.

У цьому Законі України наведено такі категорії радіоактивно забруднених зон внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС:

Зона відчуження – 30-кілометрова зона, з якої була проведена евакуація населення у 1986році(40-80Кі/км2).

Зона безумовного(обов’язкового) виселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення ізотопами цезію – 137 від Кі/км2, стронцію – 90 від 3 Кі/км2, плутонію – 239 від 0,1 Кі/км2, що мають довгий період розпаду, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,5бер/рік.

Зона гарантованого добровільного відселення – це територія з такою цільністю забруднення ґрунту ізотопами: цезію – від 5 до 15 Кі/км2 ,стронцію – від 0,02 до 5,5 Кі/км2, плутонію – від 0,005 до0,001 Кі/км2, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення 0,1бер/рік.

Отже,ІВ за своєю природою є шкідливим для життя і збільшує ризик захворювань. Крім того, у людини відсутні органи, що сприймають ІВ, що робить його особливо небезпечним.

Режими захисту населення більш докладно вивчає дисципліна «Цивільний захист» та які наведено в Законах України «Про цивільну оборону України», «Про правові засади цивільного захисту України» та ін.

4.5 Характеристика та особливості небезпечних хімічних речовин

4.5.1 Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та вплив їх на організм людини

На території України розміщено близько двох тисяч хімічно небезпечних об’єктів. Їхня діяльність пов’язана із виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин(СДОР), а в зонах їхнього розміщення проживає понад 22млн осіб.

Небезпека функціонування цих об’єктів пов’язана із ймовірністю аварійних викидів(виливів) великої кількості СДОР за межі об’єктів, оскільки на багатьох з них зберігається 3-15-добовий запас хімічних речовин[11].

За ступенем токсичності хімічні речовини можна поділити на шість груп, що наведені в таблиці 4,3.

Характеристика СДОР за ступенем токсичності

Таблиця 4,3

Клас токсичності

ГДК у повітрі, мг/м3

Середні смертельні

Концентрація, мг/л

Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг

Надзвичайно токсичні

<1

<1

<1

Високотоксичні

0,1 – 1

1 – 5

1 – 50

Дуже токсичні

1,1 – 10

6 – 20

51 – 500

Помірно токсичні

1,1 – 10

21 - 80

501 – 5000

Малотоксичні

>10

81 – 160

5001 – 15000

Практично не токсичні

>160

>15000

До найбільш небезпечних(надзвичайно і високо-) токсичних хімічних речовин належать:

  1.  Деякі сполуки металів(органічні та неорганічні похідні ртуті, мишяку, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших)
  2.  Карбоніли металів(тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза тощо)
  3.  Речовини, що мають ціанисту групу(синильна кислота та її солі, нітрили, органічні ізоціаніти )
  4.  Сполуки фосфору(хлорид фосфору, фосфін та ін.)
  5.  Фторорганічні сполуки(фтор оцтова кислота та її ефіри, фтор етанол, фтор гідрони, галогени(хлор, бром)
  6.  Інші сполуки(етиленоксид, метил, фасген, інші)

До дуже токсичних СДОР належать:

  1.  Мінеральні й органічні кислоти(азотна, фосфорна, сірчана, оцтова, інші)
  2.  Луги(аміак, їдкий калій та інші)
  3.  Сполуки сірки(диметил хлорид, сульфат і фторид сірки)
  4.  Деякі спирти та альдегіди кислот
  5.  Феноли, крезоли та їх похідні

До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичних речовин, що не є хімічно небезпечними.

Хімічно небезпечні речовини поділяються за характером впливу на організм людини та за шляхом потрапляння до нього.

За характером впливу:

  1.  Токсичні – оксид вуглецю(СО) – 1мг/м3 , оксиди азоту(NO) – 0,04мг/м3– у повітрі, метафос – 0,1мг/кг, хлорофос – 0,5мг/кг, карбофос – 2 мг/кг ґрунту.
  2.  Сенсибілізуючі(алергени) – антибіотики, смоли, пил тощо
  3.  Мутагенні, що впливають на спадковість – свинець, марганець тощо
  4.  Такі, що впливають на репродуктивну функцію – радій та ін.

За шляхом потрапляння до організму:

  1.  Через органи дихання
  2.  Через шкіру та слизові оболонки
  3.  Через шлунково-кишковий тракт

4.5.2 Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно – територіальних одиниць за хімічною небезпекою

Згідно досліджень Сонько С.П., усього в Україні функціонує 1810 об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробництві більше 283 тис. тон СДОР, у тому числі  9,8 тис. тон хлору, 178 тис. тон аміаку[11].

Ці об’єкти за хімічною небезпекою поділяють на чотири ступені:

Перший ступінь – у зонах можливого хімічного зараження від кожного об’єкта мешкає більше 75 тис осіб(76 об’єктів).

Другий ступінь - у зонах можливого хімічного зараження від кожного об’єкта мешкає від 40 до 75 тис. осіб(60 об’єктів).

Третій ступінь - у зонах можливого хімічного зараження від кожного об’єкта мешкає менше 40 тис. осіб(1134 об’єктів).

Четвертий ступінь – зона можливого хімічного зараження не виходить за межі об’єкта.

Під час організації робіт з ліквідації хімічно небезпечної аварії на об’єкті господарської діяльності та її наслідків необхідно враховувати не лише фізико-хімічні властивості ХНР, але і їхню вибухову та пожежну небезпеку, можливість виникнення під час пожежі нових СДОР і зважаючи на це, вживати необхідних пожежних заходів щодо захисту персоналу, який бере участь у роботах.

 

Контрольні питання

  1.  Що таке техногенні та антропогенні небезпеки?
  2.  Назвіть фактори ураження за їх ґенезою.
  3.  За якими факторами крім ґенези поділяються техногенні небезпеки?
  4.  Наведіть приклади восьми  техногенних небезпек фізичної дії.
  5.  Дайте визначення таким факторам: повітряна ударна хвиля, хвиля прориву гідротехнічних споруд, уламки(осколки).
  6.  Якими параметрами характеризується екстремальний нагрів середовища, що виникає під час пожеж та вибухів вибухових речовин?
  7.  Що таке токсична дія та які її параметри?
  8.  Що таке промислова аварія та які її причини?
  9.  Назвіть параметри найбільшого провалля в Україні, що сталося 13 червня 2010 року поблизу шахти Орджонікідзе на Криворіжжі.
  10.  Які техногенні підземні порожнини має м. Кривий Ріг, та які обсяги видобутку залізної руди здійснені на сьогодні з 1965 року?
  11.  Назвіть основні ознаки транспортних аварій.
  12.  Які основні вимоги висуваються до перевізника небезпечних вантажів  та маркування таких небезпечних вантажів як вибухова речовина?
  13.  Наведіть приклади джерел радіації та одиниці її вимірювання.
  14.  Як класифікують небезпечні хімічні речовини за ступенем токсичності, за характером впливу на довкілля та за шляхом потрапляння в організм?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21334. Основные понятия, терминология и классификация 185 KB
  Опираясь на рассмотренное содержание понятия технология можно сформулировать следующее определение понятия информационная технология: Информационная технология это совокупность средств и методов их применения для целенаправленного изменения свойств информации определяемого содержанием решаемой задачи или проблемы Информационная технология ИТ это совокупность методов производственных и программнотехнических средств объединенных в технологическую цепочку обеспечивающую сбор хранение обработку вывод и распространение...
21335. Основы построения системы стандартов ИТ 1.41 MB
  Единое информационное пространство складывается из следующих основных составляющих: информационные ресурсы содержащие данные сведения информацию и знания собранные структурированные по некоторым правилам подготовленные для доставки заинтересованному пользователю защищенные и архивированные на соответствующих носителях; организационные структуры обеспечивающие функционирование и развитие единого информационного пространства: поиск сбор обработку хранение защиту и передачу информации; средства информационного взаимодействия в том...
21336. Безопасность информационных систем 165 KB
  Действительно вопросы хищения информации ее сознательного искажения и уничтожения часто приводят к трагическим для пострадавшей стороны последствиям ведущим к разорению и банкротству фирм к человеческим жертвам наконец. А тысячи коммерческих компьютерных преступлений приводящих к потерям сотен миллионов долларов а моральные потери связанные с хищением конфиденциальной информации. Перечень бед от нарушения безопасности информации можно было бы продолжать бесконечно если раньше для успешного совершения революции или переворота важно было...
21338. Понятие и виды гидросферы. Важнейшие свойства природных вод 201 KB
  Нижняя граница гидросферы принимается на уровне поверхности мантии (поверхности Махоровичича), а верхняя проходит в верхних слоях атмосферы. Гидросфера включает в себя Мировой океан, воды суши – реки, озера, болота, ледники – атмосферную влагу, а также подземные воды, залегающие всюду на материках
21340. ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ 96.5 KB
  Для фінансування довгострокових проектів, розширення виробничої діяльності компанії можуть випускати акції або довгострокові облігації (Bonds). При цьому перевага надається саме облігаціям.
21341. Структура базовой информационной технологии и алгоритм решения 513.5 KB
  Структура базовой информационной технологии и алгоритм решения Концептуальный уровень описания содержательный аспект Так как средства и методы обработки данных могут иметь разное значение то различают глобальную базовую и специальную конкретную информационные технологии1. Специальные конкретные ИТ задают обработку данных в определенных типах задач пользователей. Следующие за процессом Получение информационные процессы уже производят преобразование данных. Процесс обработки данных включает .
21342. Информационные технологии. Введение в дисциплину 216 KB
  К основным направлениям дальнейшего влияния ИСиТ на экономику и управление производством относятся: активизация процессов рыночного взаимодействия; создание рынка информации и информационных услуг; увеличение потребности в информационных услугах; глобализация международного бизнеса за счет развития сетей типа Интернет; изменения организационных структур предприятия и др. Различные задачи обработки информации требуют соответствующей подготовки информационной культуры всех членов общества. Существование множества определений информации...