40846

Основи сімейного права України

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Визнання шлюбу недійснім. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Сімейне право це галузь права що врегульовує сімейношлюбні та прирівняні до них відносини майнові відносини що виникають із шлюбу кровного споріднення усиновлення дітей тощо. Основоположні принципи в галузі сімї і шлюбу зафіксовані у Конституції України ст.

Украинкский

2013-10-22

73 KB

0 чел.

Модуль 2

Тема 4. Основи сімейного права України

План

  1.  Сімейне право – поняття та предмет правового регулювання.
  2.  Шлюб за сімейним законодавством.
  3.  Сім’я за сімейним законодавством.
  4.  Шлюбний договір.
  5.  Визнання шлюбу недійснім. Підстави і порядок розірвання шлюбу.
  6.  Права та обов’язки подружжя.
  7.  Права та обов’язки матері, батька і дитини.
  8.  Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

1.

Сімейне право – це галузь права, що врегульовує сімейно-шлюбні та прирівняні до них відносини (майнові відносини, що виникають із шлюбу, кровного споріднення, усиновлення дітей тощо).

Основоположні принципи в галузі сім’ї і шлюбу зафіксовані у Конституції України (ст. 51): «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї.»

Основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс України (СКУ) від 10.01.2002 р. він визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачив та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.

Регулювання сімейних відносин здійснюється з метою:

  •  Зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
  •  Утвердження почуття обов’язку перед усіма членами сім’ї
  •  Побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки;
  •  Забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

СКУ врегульовує такі групи відносин:

 Сімейні особисті немайнові та майнові відносини

між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами, між матір’ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання, між бабкою дідом, прабабкою, прадідом та внуками, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком між іншими членами сім’ї, визначеними у СКУ

СКУ не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.  

2.

Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Сім’я створюється на підставі:

  •  Шлюбу,
  •  кровного споріднення,
  •  усиновлення,
  •  на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім’ї. Згідно діючого законодавства шлюбний вік для чоловіка 18 років, для жінки 17 років. Сім’ю також може створити особа, яка:

  •  досягла 14 років і за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам;
  •  народила дитину незалежно від віку.

Жінка та чоловік мають рівні права та обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї.

3.

Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Умовами укладення шлюбу є:

  •  взаємна згода осіб, які одружуються,
  •  досягнення ними шлюбного віку.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати тільки в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між чоловіком та жінкою, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, інтересах держави та суспільства.

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідотством про шлюб. Заява про реєстрацію шлюб подається жінкою та чоловіком особисто до будь-якого державного органу РАЦС за їхнім вибором. Реєстрація шлюбу відбувається після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров’я. приховання тяжкої хвороби, а також хвороби небезпечної для другового з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Заручини – особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються зарученими. Заручини не створюють обов’язку для вступу в шлюб.

 Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені при приготуванні до реєстрації шлюбу та весілля. Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею або ним обставин, що мають для того хто відмовився від шлюбу істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).

При реєстрації шлюбу присутність нареченого та нареченої є обов’язковою. Наречені мають право:

  •  обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя,
  •  надалі іменуватися дошлюбними прізвищами,
  •  приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої,
  •  обоє мати подвійне прізвище, тоді за їхньої згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися;
  •  змінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним.

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов’язків подружжя.

4.

Особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укласти угоду про вирішення питань сім’ї (шлюбний договір), у якій передбачити майнові права і обов’язки подружжя. Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, подружжям. На укладення шлюбного договору, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Шлюбний договір не може

  •  регулювати особисті відносини подружжя, регулювати особисті відносини між ними та дітьми;
  •  зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені СКУ;
  •  ставити одного із подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Шлюбний договір набирає чинності якщо його укладено до реєстрації шлюбу – у день реєстрації шлюбу, якщо його укладено подружжям – у день його нотаріального посвідчення.

У шлюбному договорі може бути встановлено:

  •  загальний строк його дії,
  •  строки тривалості окремих прав та обов’язків,
  •  чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу;

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. Права і обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються в день подання до нотаріуса заяви про відмову від нього.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав встановленнях Цивільним  кодексом України.  

5.

Недійсним визнається шлюб, який зареєстрований :

  •  з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  •  між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідним братом і сестрою;
  •  з особою, яка визнана недієздатною.

За заявою заінтересованої особи орган РАЦС анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з цими особами. За рішенням суду шлюб визнається недійсним:

  •  якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка (згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, в результаті чого своїх дій не усвідомлювала сповна);
  •  у разі його фіктивності (укладення шлюбу без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя).

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі

  •  вагітності дружини, або народження дитини;
  •   або той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його;
  •   або йому було надано право на шлюб.

Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. СКУ передбачає, що шлюб припиняється в наслідок

  •  смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;
  •  його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання

  •  на підставі постанови державного органу РАЦС (за спільною заявою подружжя або одного із них)
  •  на підставі рішення суду (за спільною заявою подружжя, за позовом одного з подружжя). Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя чинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу засвідчується Свідотством про розірвання шлюбу.

Після розірвання шлюбу особа має право на повторний шлюб. Якщо жінка та чоловік не, шлюб між якими було розірвано, не були після цього у повторному шлюбі, то вони мають право подати до суду заяву про відновлення їхнього шлюбу.

6.

Особисті немайнові права і обов’язки подружжя

  •  право на материнство та батьківство,
  •  на повагу до своєї індивідуальності,
  •  на фізичний і духовний розвиток,
  •  на вибір подружжям приз віща,
  •  на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї,
  •  на особисту свободу,
  •  вибір місця проживання.

Право особистої та право спільної приватної власності дружини та чоловіка

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  •  майно, набуте нею, ним до шлюбу;
  •  майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  •  майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти , які належали їй, йому особисто;
  •  речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
  •  премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;
  •  кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
  •  страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням.

Права та обов’язки подружжя по утриманню.

Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Вважається непрацездатним той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I-III груп.

Вважається тим, хто потребує матеріальної допомоги, той із подружжя, якщо зарплата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина (чоловік) з якою (яким) проживає дитина, має незалежно від того,

  •  чи вона (він) працює,
  •  від її (його) матеріального становища,
  •  за умови, що чоловік (дружина) може надавати матеріальну допомогу.

Це право зберігається і в разі розірвання шлюбу.

7.

Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом РАЦС.

Особисті немайнові права і обов’язки батьків і дітей.

Батько і мати мають рівні права і обов’язки щодо своїх дітей незалежно від того, чи були вони у шлюбі між собою і чи розірвано міх ними шлюб. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків – незалежно від того, чи є і чи були вони у шлюбі між собою.

Батьки і діти зобов’язані надавати взаємну моральну підтримку та матеріальну допомогу один одному.

Особисті немайнові права і обов’язки батьків.

  1.  забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я;
  2.  зареєструвати народження дитини в державному органі РАЦС ( не пізніше 1 місяця з дня народження дитини);

реєстрація народження дитини провадиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням приз віща, імені та по батькові;

  1.  виховувати та навчати дитину;
  2.  представляти та захищати права та інтереси дітей.

Батьки зобов’язані:

  •  виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток;
  •  забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
  •  поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються:

  •  будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
  •  фізичні покарання дитини батьками;
  •  застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо:

  •  вони без поважної причини не забрали дитину з пологового будинку або іншого лікувального закладу і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  •  вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною;
  •  вони є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  •  вони вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  •  вони засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Мати , батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх дітей або до когось із них. Особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Дитина, повнолітні дочка, син зобов’язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов’язаних із наданням такого піклування.

8.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Усиновленою може бути дитина. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Усиновлювачем дитини може бути:

  •  повнолітня дієздатна особа;
  •  особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років.

Для усиновлення дитини потрібна її згода. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові. Дитина, яка усиновлена має право на таємницю, в тому числі і від неї самої про факт її усиновлення. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини. Дата народження дитини може бути змінена не більш як на 6 місяців. Може бути змінене прізвище та по батькові дитини. За заявою усиновлювачів може бути змінено ім’я дитини.      

Опіка і піклування – це правові форми сімейного виховання і піклування про неповнолітніх дітей, які залишилися без батьківського піклування. Вони є системою правових відносин, спрямованих на влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, в сім’ю опікуна, піклувальника і забезпечення останніми належних умов для життя та виховання неповнолітніх дітей.

Опіка встановлюється  над неповнолітніми до 14 років; опікун діє замість свого підопічного (укладає угоди від його імені). Опіка припиняється після досягнення підопічного 14 років, якщо він дієздатний; в разі повернення неповнолітніх на виховання батькам; внаслідок смерті підопічного; за рішенням органу опіки і піклування і в інших випадках.

Піклування – встановлюється  над неповнолітніми віком  від 14 до 18 років. Піклувальник діє разом зі своїм підопічним (дає дозвіл на укладання цивільно-правових угод тощо). Піклування припиняється після досягнення 18 років, при його одруженні, якщо відпала причина, що викликала встановлення піклування та в інших випадках. 

Опіка і піклування встановлюються з метою:

  •  виховання неповнолітніх дітей, які в наслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків та з інших причин залишилися без батьківського піклування;
  •  для захисту особистих і майнових прав дітей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23881. Литературно-этикетный канун жития. Житие Феодосия Печерского 29 KB
  Житие Феодосия Печерского.Житие ФЕОДОСИЯ ПЕЧЕРСКОГОПмятник древнерусской литературы написанный преподобным Нестором Летописцем.Одним из древнейших русских монастырей был киевопечерскийбольшую роль в истории монастыря сыграл его постриженика затем игуменФеодосийПамятник рассказывает о жизни игумена КиевоПечерского монастыря преподобного Феодосия начиная от его рождения прихода в монастырь до игуменства и смерти.Житие Феодосия Печерского типичное монашеское житие рассказ о благочестивом кротком трудолюбивом праведнике вся жизнь...
23882. Творчество Епифания Премудрого. Житие Стефана Пермского 22.5 KB
  Житие Стефана ПермскогоЕпифаний родился в Ростове в первой половине 14века.Перу Епифания принадлежат 2 жития:Житиве Стефана Пермского и Житие Сергия Радонежского.доводит литературноэтикетный канон до совершенствау него 2ой этапа 1ый этапутверждение канонаЖития Феодосия Печерского и Алексияпышность языкамножество ярких деталейндивид стильЕпифаний неск раз определяет характер писательского труда как плетение словессближение звуковой формы слова и его смыслаМножество повторовпричастных оборотовритмика речитрадиционные метафорыЕпиф...
23883. Творчество Епифания Премудрого.Житие Сергия Радонежского 26.5 KB
  На сороковой день мальчика принесли в церковь крестили и дали ему имя Варфоломей. Они быстро научились грамоте а Варфоломей не мог. Варфоломей рассказал ему о своих неудачах в учебе и попросил помолиться о нем. Старец дал отроку кусок просфоры и сказал что отныне Варфоломей будет даже лучше знать грамоту чем его братья и сверстникитак потом все и будетмотив исполнения желания Мальчик уговорил священника зайти к его родителям.
23884. Хождение за три моря Афанасия Никитина 55 KB
  Билет 36Билет 38Повесть о Петре и ФевронииПовесть о ПиФ была написана в 16 векев век второго монументализма хотя по содержанию и духу она ближе к 15 веку веку русского предвозрождения когда осознавалась ценность человека единство человека и Бога. Жена так и сделала и змей проговорился: Смерть мне суждена от Петрова плеча и от Агрикова мечаБыл у Павла брат Петр и он согласился помочь точнее ему на роду написано сразиться со змеем но где найти Агриков меч они не знают. Один раз Петр в одиночестве пришел в церковь и отрок показал...
23885. Повесть о Горе Злочастии 28.5 KB
  Обобщенная судьба герояДобрый молодец Добрый молодец отказывается от родовой позиции хочет жить своим умом.представляениям только он может менять личинуДобрый молодец верит архангелу все пропиваетснова беден. ЧЕРТЫ лит повести: писалось когда РусьРоссия Родовая позиция уходитмолодец хочет жить своим умом Столкновение этих 2ух позиций Гуманистическая концепцияноваторствосочувствие падшему человеку Появляются: элементы психологизации характеровсочувствие падшему человеку ощущение непостоянства жизни и ее непрочности Боязнь...
23886. Повесть о Савве Грудцыне 27.5 KB
  Месть брошенной женщиныварит зельесавва выпивает и влюбляется и начинает ее домогаться. Савва заболеваетхочет исповедоватьсяно бес не отпускает егоа Савва не хочет отдавать ему душуЭпизод с царством Сатаны:золотой дворец и крылатые юноши вокруг него. Автор сочувствует: Бедныйбедный Савва.
23887. Повесть о Фроле Скобееве 23.5 KB
  Повесть о Карпе Сутулове Сюжет:ЖенаТатьяна. Жена организует свой позор самостоятельно.Воевода велит им выплатить штраф:50010001500половину себе забирает а вторую отдает Татьяны Жена стоит на позции своим умом комическая повесть автор смеется над героями и над Татьяной Сатирическому обличению подвергается распутное поведение духовенства и именитого купечества.
23888. Основные свойства художественного текста 15.33 KB
  Следовательно одним из основных свойств художественного текста является его цельность или целостность. Целостность определяет смысл и восприятие текста в целом его общее воздействие на читателя. Источником смысловой целостности текста по стилистическому энциклопедическому словарю русского языка является экстралингвистический фактор обусловливающий многоплановую смысловую структуру текста.
23889. Краткий словарь литературных терминов 94.5 KB
  АВТОГРАФ собственноручно написанная автором рукопись произведения письмо надпись на книге а также собственноручная подпись автора. АВТОР реальная личность создатель литературного произведения. АНОНИМ 1 произведение без обозначения имени автора; 2 автор произведения скрывший свое имя. АРХИТЕКТОНИКА построение художественного произведения соразмерность его частей глав эпизодов.