40855

Слитные артикли с предлогами à и de во французском языке

Лекция

Иностранные языки, филология и лингвистика

Следите за слитным произношением: vous êtes nous vons nous llons vous vez vous llez ils ont. Quelles lngues étrngères prlezvous B. Prlezvous nglis B. Vous llez à l’école.

Русский

2013-10-22

101.5 KB

2 чел.

УРОК 7

    1. Буквосочетание gn [ŋ] произносится как русский звук  нь :  

      signe, ligne, Champagne, montagne, campagne.

    2. Прочтите вслух:

     [j] — familial, travail, question, fille, hier;

  [w] — soir, noir, savoir, toilette, oui;

  [ų] huit, pluie, cuisine, ensuite;

̃] — un, brun, lundi, chacun, commun;

[õ] — bon, salon, ils vont, ils sont, ils ont;

[ã] — quand, comment, commence, chambre, enfant;

[] — cinq, simple, demain, bientôt, matin.

З.  Следите за слитным произношением:

a) vous êtes, nous avons, nous allons, vous avez, vous allez, ils ont.

b) les cours de langues étrangères, des étudiants français, ces hommes d’affaires allemands, mes études intensives, tes collègues anglais, ses amis russes, nos examens difficiles, vos ordinateurs modernes, leurs adresses à Paris

4. Прочтите диалог несколько раз. Выучите его наизусть:

A.Quelles langues étrangères parlez-vous ?

B. Je parle couramment français.

A. — Parlez-vous anglais?

B.— Non, je ne parle pas anglais. Mais mon ami Jacques parle très bien anglais.Il

parle aussi italien et allemand presque sans accent. Il comprend un peu le russe.

A. — Oh, votre ami est polyglotte!

B. — C’est vrai. Il aime parler de l’économie et de la vie politique avec ses collègues étrangers.

§45. Слитные артикли с предлогами à и de.

Предлоги à и de (§11, 21) сливаются с артиклями le и les, образуя следующие формы

à + le = au

à + les = aux

Je parle (à+le) au professeur. — Я говорю с преподавателем.

  Il travaille (à+les) aux cours. — Он работает на курсах.

de + le = du

de +les = des

la question (de+le) du professeur — вопрос преподавателя

les réponses (de+les) des étudiants — ответы студентов 

aux [o], des [de] перед согласной : aux collègues, des collègues

aux [oz], des [dez] перед гласной : aux amis [ozami], des amis [dezami]

Артикли la, l’ с предлогами не сливаются

Il travaille à l'hôtel. — Он работает в гостинице.

J'arrive à la gare. — Я приезжаю на вокзал.

La réponse de l'étudiant. — Ответ студента.

Les rues de la ville — Улицы города.

5. Переведите:

а) 1. Je vais au match de football. 2. Est-ce qu'il travaille au théâtre? 3. Nous
allons au parc. 4. Sont-ils à l'école? 5.Parlez aux étudiants! 6. Il passe son examen
aux cours. 7. Elle est à la gare.8.
 Vous allez à l’école. 9. La mère  téléphone au maître de Patrick. 10. Elle donne son disque aux amis.

b) 1. C'est la mère du garçon. 2. Ils habitent près du parc. 3. Nous parlons des
éludes. 4. Est-ce que vous rentrez du match tard? 5. Ils rentrent de l’école dans
 l’après-midi. 6. C’est le livre du maître. 7. Ils parlent du professeur de français. 8. Le travail des chercheurs est très bon.9. La vie des étudiants n’est pas facile. 10. Les sujets des examens sont difficiles.

6. Поставьте:

а) il va/il parle+au, à la, à l’, aux
ОБРАЗЕЦ: bureau m —> Il va au bureau

ami m, amie f, bibliothèque f, boulevard m, collègue m, homme m, étudiante f,   étudiants pl, cours pl, professeur m.

b)  il rentre/ il parle +du, de la , de 1’, des
ОБРАЗЕЦ: école f —> Il parle de l'école

examen m, fenêtre f, garçon m, homme m, jour m, langues pl, cours pl, collègue m, chercheurs pl, spécialiste m.

§46. Местоименные глаголы (se + infinitif).

Во французском  языке есть глаголы, которые по своему значению соответствуют  русским возвратным глаголам, оканчивающимся на –ся:

se laver — умываться, s'habiller — одеваться, se dépêcher — торопиться, s'arrêter — останавливаться

Эти глаголы в infinitif употребляются с местоимением se, которое изменяется в зависимости от лица и числа подлежащего.

SE  LAVERумываться

Présent

 je

tu

il

nous

vous

ils

me

te

se

nous

vous

se

lave

laves

lave

lavons

lavez

lavent

  •  я умываюсь
  •  ты умываешься и т.д.

Est-ce que je me lave?

te      laves-tu?

se      lave-t-il?

nous   lavons-nous?

vous   lavez-vous?

se      lavent-ils?

je ne      me lave pas

tu ne      te laves pas

il ne       se lave pas

nous ne nous lavons pas

vous ne vous lavez pas

ils ne     se lavent pas

me —>m’

te —> t’

se —> s’

}

перед гласной

перед h

                 

Impératif

  Lave  - toi!                                  Ne   te     lave pas!

  Lavons - nous!                           Ne   nous  lavons pas!

  Lavez   -vous!                             Ne   vous   lavez pas!

Сравните с impératif неместоименных глаголов (§ 34).

Запомните несколько местоименных глаголов:

s’appeler

s’approcher de s'arrêter

se changer

se coucher

se dépêcher

se diriger à

se réveiller

  •  зваться
  •  подходить к
  •  останавливаться
  •  переодеваться
  •  ложиться спать
  •  спешить
  •  направляться
  •  просыпаться

s'habiller

se laver

se peigner

se rencontrer

se reposer

se trouver

se promener

  •  одеваться
  •  умываться
  •  причесываться
  •  встречаться
  •  отдыхать
  •  находиться
  •  прогуливаться,

   гулять

Не всем русским возвратным глаголам на -ся соответствуют французские местоименные глаголы и наоборот:

se lever — вставать rentrer — возвращаться

se promener — гулять rester — оставаться

7.Переведите:

1.Je me lève tard. 2. Elle se lave, se peigne, s'habille vite. 3. Ne te couche pas tard!  4. Nous nous dépêchons à la piscine. 5. Vous dirigez-vous aux cours? 6. Ne vous approchez pas de cet homme. Arrêtez-vous ici! 7. Lève-toi vite! 8. Elles se reposent à Nice. 9. Mon amie s’appelle Adèle. Je me rencontre avec elle dans l’après-midi. 10. Changez-vous vite!

8. Проспрягайте:

s’appeler— в утвердительной форме (+)

s'approcher du taxi - в отрицательной форме (-)

se dépêcher au théâtre — в вопросительной форме (?)

s'arrêter vite — в повелительном наклонении (!)

§47. Глаголы типа prendre (III группа).

PRENDRE - брать 

   Présent

je prends [Ʒœprã]

tu prends [typrã]

ilprend [ilprã]

nous prenons [nuprœnõ]

vous prenez [vuprœne]

ils prennent [ilpren]

   Impératif :   Prends! Prenons! Prenez!

Отрицательная и вопросительная формы образуются по общему правилу (§20,35):

prend-il [prãtil] ?    il ne prend pas.

По этому типу спрягаются глаголы:

apprendre        — учить, узнавать

comprendre     — понимать

Запомните:

prendre une douche      — принимать душ

prendre le petit déjeuner   — завтракать

prendre le métro (l'autobus) — ехать на метро (автобусе)

9. Проспрягайте:

apprendre le français ?

comprendre l'anglais —

prendre le petit déjeuner +

prendre le métro  !

§48. Вопрос к подлежащему одушевленному qui.

QUI [ki] - Кто?

Il arrrive de Paris.           Qui arrive de Paris?  Кто приезжает из Парижа?

Ils arrivent de Paris.        

Как видно из примеров, в вопросе к подлежащему сказуемое стоит в 3 лице, единственном числе и сохраняется прямой порядок слов.

10. Поставьте вопрос к подлежащему:

1. Il apprend l'italien. 2. Ils sont à Paris. 3. Nous allons à la piscine. 4. Elles prennent le taxi. 5. Marie et Denise se dirigent à l'école. 6. Vous vous couchez tard. 7. Patrick est assis près de la fenêtre.8. J’apprends le français. 9.Annette et Patrick passent par le boulevard. 10. Nous nous approchons de l’ Université.

                          С Л О В А  К  Т Е К С Т У

commencer à (+ infinitif)

acheter [ajte]

campagne f

maison f de campagne

coûter

assez

cher [jer]

coûter cher

budget m

familial,-e

boucler le budget familial

poste m

secrétaire m/f

entreprise commerciale f

bureau m

soir m

fatigué,-e

parce que [parskœ]

se lever

six [sis]

matin m

à six heures du matin

elle fait sa toilette

salle f de bains

prendre une douche

se laver les dents f

s'habiller

se maquiller

discrètement [diskretmã]

ensuite

passer à

cuisine f

petit déjeuner m

prendre le petit déjeuner

café m

noir,- e

chaud,-e

tartine f

délicieux/ délicieuse

prendre le métro

vers

huit [ųt]

vers huit heures

  •  начинать делать что-л.
  •  покупать
  •  загородная местность
  •  дача, дом за городом
  •  стоить
  •  довольно, достаточно
  •  дорого
  •  дорого стоить
  •  бюджет
  •  семейный, ая
  •  пополнить семейный бюджет
  •  должность
  •  секретарь
  •  торговая/коммерческая фирма/ предприятие
  •   учреждение, бюро, контора,офис
  •  вечер
  •  усталый,-ая
  •  потому что
  •  вставать
  •  шесть
  •  утро
  •  в шесть часов утра
  •  она занимается своим туалетом,
  •  ванная
  •  принимать душ
  •  чистить зубы
  •  одеваться
  •  подкрашиваться,делать макияж
  •  скромно
  •  затем, потом
  •  проходить в, переходить в
  •  кухня
  •  завтрак
  •  завтракать
  •  кофе
  •  черный,-ая
  •  горячий,-ая
  •  бутерброд
  •  прекрасный, -ая, очень вкусный,
  •  ехать в метро
  •  к
  •  восемь
  •  к восьми часам

11.    Прочтите вслух:

       à huit heures du matin

        à six heures du soir

        Elle y va. Ils y sont. Nous y passons.

        Elle y fait la toilette. Ils y prennent une douche.

        Elle y arrive. Elle y habite.

TEXTE 7

MARTINE COMMENCE A TRAVAILLER

Jacques et Martine achètent une maison de campagne. Elle coûte assez cher. Pour boucler le budget familial Martine commence à travailler. Elle a un poste de secrétaire dans une entreprise commerciale. Elle travaille au bureau.

Le soir1 elle est très fatiguée parce qu'elle se lève2 à six heures du matin1. Martine fait sa toilette dans la salle de bains. Elle prend une douche, se lave les dents, s'habille et se maquille discrètement.

Ensuite Martine passe à la cuisine. Jacques et Patrick sont déjà à table. Ils prennent leur petit déjeuner. Le café noir est chaud, les tartines sont délicieuses.

Martine se dépêche au bureau. Elle prend le métro pour y aller. Elle y arrive

vers huit heures du matin.  

КОММЕНТАРИИ

  1.  Запомните:

le soir — вечер, вечером           le matin — утро, утром

à 6 heures du soir — в 6 часов вечера,    à 6 heures du matin — в 6 часов утра

  1.   В глаголах se lever, acheter, se promener e > è перед непроизносимыми окончаниями -е, - es, -ent:
    j' ach
    ète, tu achètes, il achète, ils achètent.

je me lève, tu te lèves, il se lève, ils se lèvent

ho: nous nous levons, vous vous levez    

  

                                     УПРАЖНЕНИЯ I

12. Поставьте к тексту возможные вопросы с qui (§ 48)  и с est-ce que (§ 28). Ответьте на них.

13. Подтвердите или опровергните: 

1.Les Rival achètent une nouvelle maison à Nice.

2. Cette maison est très chère.

3. Il faut boucler le budget familial.

4. Martine travaille à la bibliothèque.

5. Le soir elle est triste et malade.

6. Elle se lève tard et reste chez elle.

7. Le matin Martine s’habille et se peigne vite.

8. Elle prend le petit déjeuner avec sa soeur cadette.

9. Leur omelette est délicieuse.

10. Elle prend l’autobus pour aller au bureau.

14. Раскройте скобки и переведите (§ 45): 

1. Elle va (à+la) maison de campagne. 2. Nous arrivons (de+l’) école. 3. Le soir ils vont (à+le) théâtre. 4. Martine rentre (de+ le) bureau à 6 heures (de+le) soir 5. Elle se lève à 6 heures (de+le) matin. 6. Jacques parle (à+les) collègues (de+l’) architecture. 7. Patrick apprend l'anglais (à+l’) école. 8. Il rentre (de+les) cours à 4 heures (de+l’) après-midi. 9. Elles parlent (de+la) vie et (de+les) études. 10. Ce sont les livres (de+l’) étudiant Jacques Rival.

15. Замените infinitif —> présent (§ 46):

1. Nous (se promener) dans le parc. 2. Dans l'après-midi il (se rencontrer) avec les hommes d'affaires. 3. Je (se coucher) tard. 4. Qui (se lever) le premier le matin? 5. Vous ne (se reposer) pas beaucoup. 6. Tu (s'approcher) de la table. 7. Vous (se dépêcher) au bureau le matin? 8. Nous (se rencontrer) souvent à la piscine. 9. Elle (se peigner) et (s’habiller) très vite. 10. Je (se trouver) près du parc.

16. Переведите (§ 46):

1. Быстро одевайся, Патрик! 2. Подойдите к окну! 3. Не спешите! 4. Почисть зубы! 5. Не ложитесь спать поздно! 6. Быстро переоденьтесь! 7. Не останавливайся! 8.Давайте встретимся после обеда! 9. Вставайте и поторопитесь в офис! 10.Остановимся здесь!

17. Вставьте prendre, apprendre или comprendre (§ 47):

1. Je ne ... pas ce texte. 2. Ils... le taxi. 3. ...-vous l'anglais? 4. ... des tartines! Nous ... notre petit déjeuner à la cuisine. 6. Il ... des livres à la bibliothèque. 7.Nous ne … pas l’allemand. 8. A l’Université elle … le français et l’italien. 9.Pour aller au bureau je … le metro. 10. Nous … une douche dans la salle de bains.

18. Ответьте:

  1.  Avez-vous une maison de campagne?
  2.  Faut-il boucler votre budget familial ?
  3.  Travaillez-vous ?
  4.  Quel poste avez-vous ?
  5.  Etes-vous fatigué(e) le soir ?
  6.  A quelle heure vous levez-vous le matin?
  7.  Qui se lève le premier (la première) dans votre famille ?
  8.  Prenez-vous une douche le matin ou le soir ?
  9.  Qui prépare le petit déjeuner pour vous ?
  10.  Prenez-vous le petit déjeuner avec votre famille ?
  11.  Vous dépêchez-vous à l’université ?
  12.   Quel transport prenez-vous pour y aller ?
  13.   A quelle heure commencent vos cours ?
  14.   Etes-vous content(e) des études ?

УПРАЖНЕНИЯ II

19. Переведите (§ 45):

а)1. Я не иду в офис, я спешу  на курсы. 2. Она едет в театр на метро. 3. Мы разговариваем с коллегами. 4. Преподаватель приносит эти книги студентам. 5. Вы даете  ваш адрес шоферу.  

б)1. Я возвращаюсь с работы поздно. 2. Патрик разговаривает  с Жаком о компьютерах. 3. Она довольна занятиями. 4. Мы приезжаем в 8 часов вечера. 5. Ты встаешь в 6 часов утра. 

20. Переведите:

1. Я начинаю учить французский язык. 2. Чтобы пополнить семейный бюджет он должен много работать. 3. Утром я встаю в 7 часов, я привожу себя в порядок в ванной. 4. Мартина принимает душ, она одевается и слегка подкрашивается. 5. Мы завтракаем на кухне. 6. Я не люблю черный кофе.7. Эти бутерброды очень вкусные. 8. Чтобы добраться до офиса, я еду на метро. 9. Она секретарь в коммерческой фирме. 10.Вечером мы торопимся домой.

21. Используя текст 7 и упр. 20,  составьте рассказ  Le matin dans ma famille. 

PAGE   \* MERGEFORMAT 6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.
25219. Типологія знання. Особливості наукового пізнання 25 KB
  Особливості наукового пізнання. Знання – форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія – відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.
25220. Поняття розсудку та розуму в філософії Канта 27.5 KB
  Поняття розсудку та розуму в філософії Канта Вчення про розсудок і розсум Кант викладає в €œКритиці чистого розуму € в частині €œтрансцендентальна логіка€. Проблема розсуду розглядається Кантом в розділі трансцендентальна аналітика а розуму – в трансцендентальній діалектиці. Хоча чуттєвість і мислення зовсім різні пізнавальні здібності проте знання може виникнути тільки завдяки поєднанню чуттєвості і розуму. Поняття розуму – трансцендентальні ідеї.
25221. САМОСВІДОМІСТЬ 37.5 KB
  Відокремлюючи сутності від даностей за допомогою мислення у східній традиції відстороняючись від миру Я у розумінні простраивает суб'єктивне відношення до предмета іншому й собі як рефлексирование переінтерпретацію й реорганізацію значеннєвих структур свого буття у східній традиції знімаючи суб'єктивне й інші прив'язки до зовнішнього миру а тим самим і самою можливістю Я . до явного але не через роботу із предметними втримуваннями неясними або навпаки самоочевидними що є проблема й завдання когнітивних практик стратегій...
25222. Самосвідомість в житті людини та суспільства 29.5 KB
  Самосвідомість в житті людини та суспільства Самосвідомість – це пізнання і оцінкам людини самої себе як мислячого і діяльнісного суб’кту. Самосвідомість – неві’ємна с торона свідомості виражає данність суб’єктивної реальності свідомості самому суб’єкту. Самосвідомість передбачає емоційноціннісне і діяльніснорегулятивне відношення до себе. Самосвідомість проходить ряд етапів у своєму розвитку: 1 домовленневий рівень – усвідомлення своєї фізичної самототожності меж свого тіла; 2 усвідомлення себе як суб’єкта дії ус відомлення своїх...
25223. Платон. «Парменід»: основні ідеї 22 KB
  Парменід: основні ідеї Головне питання твору: що є Єдине Це питання тісно пов’язане з розумінням Платона буття та світу ідей. Буття для Платона вічне незмінне недоступне чуттєвому сприйняттю і відкривається лише розумовому пізнанню. Буття множинне. Це можливе завдяки Єдинему яке за Платоном не співпадає з розумінням буття.
25224. Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії 29 KB
  Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії Категорії – форма узагальнення понять фундаментальні поняття що формують умови можливості досвідного знання і мають апріорний характер універсальні форми синтезу знання Аристотель – 10 категорій опис та визначення: субстанція кількість якість відношення місце час положення стан дія страждання схеми висловлювань про суще Метафізичні категорії – онтологічна характеристика буття Метафізика€ Арістотеля Стоїки – звуження вчення про категорії Аристотеля до вчення про роди...
25225. Поняття духу в філософії (Гегель, Шелер, Бердяєв). Цілераціональна і цінніснораціональна дія 30.5 KB
  Поняття духу в філософії Гегель Шелер Бердяєв. Цілераціональна і цінніснораціональна дія Поняття духу є центральним у філософії Гегеля. Сутність духу в самосвідомості самопізнання. Першопричина – Абсолютний Дух Абсолютна ідея діяльність абсолютної ідеї – мислення ціль – самопізнання Протиставлення: Душа Дух зв’язок через мислення Душа має здатність сходження на рівень Духу 3 стадії розвитку Духу: суб’єктивний – індивід – дух замкнений в собі відособлений від зовнішнього світу антропологія феноменологія психологія практичний...
25226. Субстанціальстська інтерпретація природи людини 21.5 KB
  Спіноза – визначав протяжність і мислення атрибутами єдиної С. найважливішою логік категорією апріорною формою мислення яка здійснює синтез явищ даних у досвіді. як істотний ступінь у розвитку ідеї основа всякого справжнього розвитку начало наук мислення що повинне виявляти диференціацію єдиного у багатоманітне.