40934

Методика навчання гімнастичних вправ

Лекция

Физкультура и спорт

Методика навчання гімнастичних вправ План Завдання навчальнопедагогічного процесу з теорії та методики викладання гімнастики. Принципи навчання гімнастичних вправ. Етапи навчання гімнастичних вправ. Методи прийоми й умови навчання гімнастичних вправ.

Украинкский

2013-10-22

100.5 KB

28 чел.

ЛЕКЦІЯ 3.

Методика  навчання гімнастичних вправ

План

  1.  Завдання навчально-педагогічного процесу з теорії та методики викладання гімнастики.
  2.  Принципи навчання гімнастичних вправ.             
  3.  Формування рухових навичок у гімнастиці.
  4.  Етапи навчання гімнастичних вправ.             
  5.  Методи, прийоми й умови навчання гімнастичних вправ.

3.1. Завдання навчально-педагогічного процесу з теорії та методики викладання гімнастики.

Предметом навчання в гімнастиці є гімнастичні вправи. На освоєння гімнастичних вправ витрачається найбільша частина навчально-тренувального часу. Учень повинен оволодіти раціональними способами рухових дій, а викладач повинен організовувати і проводити навчання рухам.  У цьому полягає основна спрямованість діяльності викладача і учня при розучуванні гімнастичних вправ.

Навчання  гімнастичним вправам - це перш за все педагогічний процес. Він вимагає планомірної і методично правильної організації дій викладача і учня.

В процесі засвоєння гімнастичних вправ розв'язуються наступні основні завдання:

- формування рухових навичок і умінь для загального рухового розвитку і спортивної підготовки тих, що займаються;

- виховання комплексу фізичних якостей, що забезпечують основу для  всебічного розвитку і спортивного вдосконалення тих, що займаються;

- виховання особових, етичних та моральних якостей людини, що вчиться (працьовитості, наполегливості, активності, цілеспрямованості і т. д.), сприяючих формуванню особистості.

Крім основних завдань навчання гімнастичним вправам,  в навчальному процесі в кожній  конкретній ситуації розв'язуються приватні завдання.

        3.2. Принципи навчання гімнастичних вправ.             

Будь-яке навчання, у тому числі й рухам, будується на основі дидактичних принципів – початкових теоретичних положень, що визначають дії викладача і учня. Особливості навчання гімнастичним вправам пов'язані з конкретною реалізацією даних принципів.

І. Принцип свідомості і активності.

Даний принцип передбачає як свідоме відношення учнів до занять, так і виховання  у них осмисленого відношення  до оволодіння рухами, зацікавленості, творчого підходу до рішення поставлених завдань.

Викладач повинен:

1. Точно формулювати завдання, повно і доступно описувати техніку вправи, враховуючи особливості учнів.

2. Виховувати у учнів здібність до самооцінки своїх дій, використовуючи різні форми (усне пояснення, графічне зображення, модельне або уявне відтворення заданої вправи).

3. Стимулювати у тих, хто займається прояву ініціативи шляхом аналізу результатів власних дій, планування майбутніх завдань, вольового подолання труднощів та ін.

4. Залучати учнів до активної практичної допомоги в організації навчання, допомоги товаришу по заняттю, спостереженню за діями партнера і відповідному аналізу їх результатів.

  Ще П.Ф. Лесгафт  писав: «Слід навчитися аналізувати і порівнювати рухи, прагнучи пристосувати  їх до такої активної діяльності,  в якій найбільша робота проводилася б при найменшій витраті праці».

Основний стимул активності – свідоме відношення тих, що займаються до занять, якi проводяться (розуміння значення виконуваних вправ і їх доцільності). Свідоме виконання пропонованих вправ дозволяє тим, що займаються спостерігати за успіхами своїх зусиль. Це сприяє подальшому технічному зростанню майстерності учнів. В процесі навчання велике значення мають також змагання і метод змагання, які сприяють підвищенню інтересу і ініціативи учнів.

ІІ. Принцип наочності.

Наочне навчання руху допомагає створити повне уявлення про техніку вправи, добитися доступного і лаконічного пояснення рухових завдань. При виборі засобів і прийомів наочного навчання слід враховувати індивідуальні особливості учнів (вік, підготовленість, відношення до занять і ін.)

При навчанні гімнастичним вправам використовуються різні прийоми наочності:

1. Демонстрація руху за допомогою малюнків, схем, кінограм, модельних еталонів техніки.

2. Порівняльний і образний опис деталей техніки руху при поясненні і виправленні помилок.

3. Використання додаткових сигналів  і орієнтирів (просторових, звукових, тактильних).

4. Створення акцентованих рухових відчуттів шляхом фіксації окремих положень, імітації дій, цілісного відтворення руху на тренажері та інших полегшуючих прийомів.

Принцип наочності може виражатися не тільки в попередньому показі вправ. Окрім перерахованих вище прийомів з успіхом  застосовується імітація рухів тіла рукою, махiв ногами – рухом  пальців. Все це також допомагає створити у тих, хто навчається, потрібному уявленню про рух. Іноді показ замінюється порівнянням новоï вправи з уже відомими рухами.  

Для занять з дітьми частіше використовуються прийоми безпосередньої наочності: якісний показ, образне пояснення, наочне порівняння.

III. Принцип доступності. 

Даний принцип вимагає постановки завдань, відповідних силам учня. Проте він не виключає необхідності подолання учнями труднощів. Будь-яке виконуване завдання повинне бути простим, щоб бути здійснимим, і в той же час складним, щоб бути цікавим, мобілізуючим здібності учня.

Принцип доступності розкривається в загальних методичних правилах педагогіки: - від легкого – до важкого, від відомого – до невідомого, від простого – до складного. Проте практика навчання гімнастичним вправам показує, що побудова навчання від простого – до складного руху не єдино правильний шлях. Можливі випадки переходу від координаційно складного руху до простішого. Наприклад, підйом двома в упор ззаду – підйом розгином в упор (на низькій поперечині або на нижній жердині).

Продуманий, заснований на знанні сил тих, що займаються поступовий перехід до складніших рухів і буде основною умовою їх доступності.

IV. Принцип систематичності. 

Даний принцип має на увазі безперервність процесу формування рухових навичок (збіг слідів послідовних повторень). Передбачається своєчасний перехід від одного завдання до іншого. Викладач повинен передбачити:

  •  певну послідовність рухових завдань, яка виражається черговістю спроб, підходів, занять;
  •  регулярність повторних занять при вивченні нових вправ, а також закріпленні раніше освоєних рухів;
  •  своєчасний перехід тих, хто займається до розучування нових, складніших вправ для постійного рухового вдосконалення.

Всі принципи навчання тісно зв'язані між собою і взаємно доповнять один одного. Реалізація всіх дидактичних принципів в єдності дозволяє успішно засвоювати гімнастичні вправи. Від уміння реалізувати всі принципи на практиці залежить майстерність педагога і, зрештою, успішність процесу навчання.

3.3. Формування рухових навичок в гімнастиці.

Рухові навички в гімнастиці  – засвоєний рух або вправа на гімнастичних снарядах, в опорних стрибках, вільних вправах, акробатиці і т. д., які виконуються автоматично без свідомого контролю.

Навички, придбані в дитинстві або юнацтві, можуть  зберігатися після припинення занять впродовж багатьох років. Наприклад, навички в плаванні, їзді на велосипеді, катанні на ковзанах. Проте це відноситься лише до основних проявів, але не до деталей навички, що характеризують технiчну майстерність. Збереження тонких деталей навичок, необхідних для високоякісного виконання, спостерігається лише при регулярному тренуванні. Так, експериментальними дослідженнями доведено, що якість виконання  розучених вправ в гімнастиці навіть після місячної перерви знижується на достовірно значиму величину (А. М. Шлемін, О. М. Худолiй).

Професор Н.В. Зімкiн визначає, що при своєму формуванні навчка проходить через декілька стадій або фаз. Звичайно фізіологи виділяють 3 фази:

1 – коли відбувається об'єднання окремих елементів руху в цілісну дію. Ця фаза характеризується іррадіацією нервових процесів з виробленням у відповідь реакцій і залученням в роботу багатьох м'язів;

2 – концентрацією збудження, поліпшенням координації, усуненням зайвих рухів і більшою стереотипністю рухів;

3 – стабілізацією, високим ступенем координації і автоматизації рухів.

Всі ці фази відповідають трьом етапам навчання рухових дій, прийнятим в сучасній теорії і методиці фізичного виховання.

З психологічної та педагогічної точок зору етапи формування рухових навичок визначаються таким чином:

1 – оволодіння вмінням виконувати діï в загальній, порівняно грубій формі;

2 – оволодіння технікою виконання дії в деталях за просторовими, часовими, силовими, координаційними й іншими параметрами та узагальнення ïï в єдиний цілісний акт;

3 – оволодіння дією до рівня заученого, тобто навички.

Тривалість формування рухових навичок різна. Вона залежить від складності дії, що вивчається, готовності до оволодіння нею і від інших чинників. Динаміка формування навичок може бути виражена в різних кількісних показниках і представлена  графічно як «крива вправи» (див. рис. 5)..

Рис. 5. «Крива вправи»

Вона відображає наступні закономірності утворення навички:

  •  прогрес впродовж формування навички сповільнюється;
  •  формування навички йде стрибкоподібно - спостерігаються періоди швидкого розвитку, зупинки („плато”) і навіть погіршення. успішність  формування навички;
  •  успішність  формування навички залежить від методики навчання.

Зупинки і погіршення в динаміці формування навички завжди вимагають з'ясування причин. Найчастіше вони полягають  в прогалинах розвитку рухових якостей, в невідповідності деталей техніки індивідуальним особливостям того, хто займається, непомірності або недостатності навантаження та ін.

Крім загальних закономірностей, існують інші. Вони відносяться до формування уявлення про рух, усвідомлення помилки, що припускається, при виконанні дій  і необхідності внесення деяких корекцій в процес навчання.

3.4. Етапи навчання гімнастичних вправ.

Перший етап навчання – початкове розучування нового руху. Навчання на даному етапі спрямоване на створення загального уявлення про новий рух.

Основні дії викладача і учня на першому етапі навчання включають:

  •  формулювання загального завдання майбутнього навчання;
  •  вказівка вимог, які будуть пред'явлені до учня;
  •  виділення зв'язку нового руху з аналогічними, раніше вивченими;
  •  обговорення сумісного плану майбутніх дій;
  •  пояснення і показ нового руху, конструювання його на моделях;
  •  контроль за створенням уявлення шляхом виконання учнем опису, пояснення або відтворення того або іншого елементу;
  •  випробування учнем вправи в полегшених умовах.

Другий етап навчання – поглиблене (деталізоване) розучування руху. Це вирішальний етап навчання. Він спрямований на оволодіння основами техніки руху. На цьому етапі навчання відбувається багаторазове повторення вправи.

Цей етап супроводжується вказівками викладача на недоліки і неточності виконання.

Діяльність викладача і учня на даному етапі складається з наступних дій:

  •  постійного спостереження за ходом виконання руху учнем;
  •  супровід виконання вправи (мовою, сигналом, фізично) або підказування учню моменту необхідних дій;
  •  надання безпосередньої фізичної допомоги учню для полегшення виконання завдання і створення безпечних умов навчання;
  •  виправлення помилок шляхом корекції дій учня в процесі виконання руху при аналізі результатів виконання, формуючи установки на подальші дії.

Спочатку педагог указує на головні помилки (порушення ритму даної структури, недостатня інтенсивність м'язових зусиль і т.д.), а потім другорядні, дрібні. У разі потреби викладач повертається до показу і взагалі до прийомів, типових для першого етапу навчання.

При плануванні і організації навчання гімнастичним вправам слід враховувати наступні моменти:

1. при розучуванні нового руху на занятті необхідно виконувати 6 – 8 підходів практичного виконання завдань;

2. якщо на одному занятті розучується декілька нових рухів, то потрібне чергування вже освоєних рухів з новими;

3. для кращого запам'ятовування руху у стадії його освоєння бажано щоденне його повторення;

4. розучуючи новий рух, перерва  між підходами до снаряда не повинна перевищувати 2 – 3 хвилини.

Педагогічний досвід показує, що разом зі все більш і більш вдалими спробами, поступовим звільненням від помилок і неточностей, повторюються і абсолютно невдалі (невиконання вправи). Надалі якість виконання вправи підвищується. Невдалі спроби стають все більш рідкісними, поки, нарешті, виконання вправи не стає відносно стабільним.

Результатом навчання на даному етапі є технічно правильне і самостійне виконання руху. При цьому можливі ще неточності в окремих деталях виконання вправи.

Третій етап навчання – закріплення і вдосконалення руху. Даний етап спрямований на стабілізацію і вдосконалення техніки руху, що вивчається. Це досягається в результаті цілісного й самостійного повторення вправи в стандартних (незмінних) умовах, з одного боку, а з іншого  – виконання вправи в умовах, що постійно змінюються, близьких до змагань.

Практично це виражається у виконанні учнем даного елементу в з'єднанні і в комбінації, тобто в з'єднанні з попередніми і подальшими елементами в різних поєднаннях. При цьому потрібно змінювати вихiдне положення, додавати додаткові рухи або інші деталі, не змінюючи по суті техніки вправи.

Ступінь оволодіння рухом повинен бути доведеним до рівня міцноï автоматизованоï навички. Це дозволить тому, хто займається впевнено виконувати освоєну вправу в різних умовах: на заняттях, змаганнях, показових і масових виступах впродовж тривалого періоду часу.

Роль викладача зводиться до контролю й управління ходом навчання.  Безпосередня участь педагога у виконанні вправи (допомога, супровід) зменшуються. Важливим в даний момент  стає самоконтроль власних дій учня.

В результаті такого послідовного рішення завдань навчання гімнастична вправа виконується технічно правильно, стабільно, перестає бути новою. Такий рівень оволодіння рухом можна вважати завершенням процесу навчання.

3.5. Методи, прийоми та умови навчання гімнастичних вправ.

Послідовне рішення завдань на кожному етапі навчання гімнастичним вправам пов'язане з використанням конкретних методів і прийомів. Під методом навчання розуміється принциповий спосіб рішення того або іншого завдання. Методичний прийом -  це спосіб дії викладача і учня.

Окремі методи і прийоми можуть сприяти рішенню одного завдання навчання руху або застосовуватися на різних етапах.

1. Словесний метод. 

Словесний метод – це один з універсальних методів навчання, за допомогою якого розв'язуються різні завдання: опис техніки руху, постановка завдань навчання, аналіз результатів виконання завдання, управління ходом навчання та ін.

Це визначає різноманітність методичних прийомів використання слова в навчанні. До них відносяться: розповідь, бесіда, пояснення, обговорення, установка, словесний супровід виконання руху.  Всі ці прийоми доступні й дієві на різних етапах навчання.

Вимоги до реалізації даного методу: точність і лаконічність. Вирази повинні бути   короткими і зрозумілими.

2. Наочний метод. 

Наочний метод – метод, який допомагає створити уявлення про вправу, уточнити окремі деталі техніки, звернути увагу учня на допущену помилку, порівняти варіанти (спроби) виконання руху за рахунок використання наочних матеріалів.

При використанні цього методу показ може бути цілісним (еталон), акцентованим, утрируваним і т.д.

При розучуванні вправ ефективні способи опосередкованого показу: відеофільми, кiнокiльцiвки, кінограми, наочні малюнки, схеми тощо.

3. Метод вправи.

У гімнастиці можна виділити метод розчленованої вправи і метод цілісної вправи.

Метод розчленованої вправи – це розділення складної вправи на складові частини, кожна з якої вивчається окремо для того, щоб, суміщаючи послідовно ці частини, в результаті одержати первинний складний рух.

Проте в гімнастиці в більшості випадків немає необхідності заздалегідь ділити складний рух на складові частини. Оскільки складний рух будується на основі вже вивчених елементів.

Метод розчленованої вправи застосовується в тих випадках, коли використовуються вправи, що вибірково впливають на руховий апарат, на окремі суглоби і м'язові групи. Він типовий для простих вiльних вправ, загальнорозвивальних вправ, для деяких способів лазіння і переповзання. Для вправ в рівновазі, стройових і порядкових вправ і простих вправ на снарядах.

Метод цілісної вправи – метод навчання вправі без розчленовування її на складові частини, який зводиться до оволодіння суттю руху, що вивчається, його ритмом в бiльш простій формі (простий рух в подальшому навчанні ускладнюється різними деталями).

У гімнастиці метод цілісного навчання застосовується переважно при навчанні акробатичним вправам, маховим вправам на снарядах і вправам художньої гімнастики.

Як варіант методу цілісноï вправи – метод програмування.

Метод програмування.

Перед безпосереднім розучуванням нової вправи  у викладача повинна бути повна програма майбутніх дій (послідовність завдань, контроль і спосіб виправлення помилок, засоби забезпечення цих дiй).

Однією з форм такого планування є алгоритмізація процесу навчання руху. Методика складання розпоряджень алгоритмічного типу передбачає розділення учбового матеріалу на частини (учбові завдання), які засвоюються в точній послідовності. Алгоритмічні розпорядження повинні відповідати наступним вимогам:

- точно вказувати характер кожної дії, яка повинна бути доступною;

- відноситися до одного конкретного руху або до серії структурно схожих вправ;

- розташовувати всі учбові завдання послідовно за зростанням складності і так, щоб вони були взаємозв'язані.

Кожна серія завдань розпорядження направлена на рішення певного завдання (розвиток фізичних якостей, освоєння початкових і кінцевих положень, розучування основних рухових дій, виконання пiдвiдних вправ та ін.) Після виконання всіх серій учбових завдань рух вивчається в цілому в полегшених умовах.

Подібний спосіб організації навчання відноситься до так званого лінійного програмування. Нижче наведено приклад навчання перекиду вперед.

Навчання перекиду вперед

Навчальні завдання:

  1.  Групування сидячи на підлозі.
  2.  Групування з упору сидячи. Те ж швидко на 2 рахунки, на 1 рахунок, за оплеском.
  3.  З в. п. лежачи на спині, руки вгору, групування  спочатку поволі на 4 рахунки, потiм швидко на   2 рахунки, на 1 рахунок, за оплеском.
  4.  З в. п. стоячи ноги нарізно (вузька стойка), групування в присiдi. Спочатку поволi, потiм швидко.
  5.  З упору присівши групування в присiдi, тримати 3 – 5с.
  6.  З сiду групування  і перекат назад в групуванні з поверненням у в.п. (уміти зберігати   групування при перекатi).
  7.  З упору присівши поштовхом рук групування і перекат назад в групуванні з поверненням у в.п. Кожне повторення виконувати швидше, нiж попереднє.
  8.  З широкої стойки нахил  вперед з опорою руками об доріжку, згинаючи руки і опускаючи голову вперед -  перекид вперед в сiд ноги нарізно.
  9.  Те ж, але в момент торкання доріжки лопатками -  групування і перехід в сiд в групуванні.
  10.   Те ж, але закінчити перекид упором присівши.
  11.   Два і три перекиди вперед.
  12.   Швидкі перекиди вперед – 3 перекиди за 4 і 3с.
  13.   Перекиди з різних в. п. (стоячи, кроком, з випаду, стрибка, розгону, стоячи спиною до напрямку руху i т.i.).
  14.   Перекид у комбiнацiï з iншими гiмнастичними вправами.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

56111. Словограй. Логопедичне свято для молодших школярів 51 KB
  У змаганнях беруть участь 2 команди: Букварик і Читайлик.Про які букви ці загадочки В цім будиночку живе Весела як ведмедик буква З нею поруч – Вінні-Пух Це її найкращий друг. Упізнали букву Е Нам знайома буква ця Ніби планка на стовпцях.
56112. Счастливый случай Математическая игра в 8 классе 89 KB
  Цель: формировать умение мыслить логически быстро принимать решения правильно и четко выражать свои мысли; стимулировать познавательную активность учащихся; воспитывать ответственность самостоятельность коллективизм.
56114. Інтерактивна дошка SMART Board на уроках математики 1.07 MB
  До таких форм можна віднести поперше мережеве навчання подруге навчання самостійне на основі якогонебудь комплекту навчально-методичних матеріалів УМК. Активізувати увагу учнів можна вже на етапі написання теми уроку.
56119. «Сміхові» вправи в системі здоров’язберігаючих технологій 69.5 KB
  Сміх йде від здоров’я. Тому діти і сміються таким тотальним сміхом. Одним з малорозвинених напрямків здоровязберігаючих технологій є напрямок вправ зі сміхом.